Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Роль сполук кремнiю в живленнi птицi

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Роль сполук кремнiю в живленнi птицi"

УКРАТНСЬКА АКАДЕМ1Я АГРАРНИХ НАУК 1НСГИТУТ Ф13ЮЛ0ГН I БГ0Х1ШГ ГВАРИН

На правах рукопису

РГ6 од

УДК 636.5:612.015.3:546.28

К И Р И Л I В Ярослав 1ваиович

РОЛЬ СПОЛУК КРЕМН1Ю В ЖИВЛЕНН1 ПТИЦ1

06.02.02— год^вля альськогосподарських тварин i технйяопя KOpMÎB

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня доктора Альськогосподарських наук

ЛБВ1В —

1994

Робота виконана в лабораторП бьчшв 1 амшокислот 1нституту ф|зюло-гл 1 бюх1мп тварин Украшсько! академи аграриях наук.

Офщшш опоненти:

— Доктор с1льськ010с1юдарських наук, професор, академ1к УААН БОГДАНОВ Г. О.

— доктор бюлопчних наук, професор, академш УААН ПАЛФ1Й Ф. Ю.

— доктор с1льськогосподарських наук, професор чл. кор. УААН СЛАВОВ В. П.

Пров1дна установа

— ВЩД1Л ф!310Л0Г11, бЮХ1\Ш 1 ГОДП1Л1 1нституту

птах1вництва УААН.

Захист дисертаци вщбудеться «.

1994 р. о годи-

ш на заадант спец^алЬовано! ради Д 020.14.01 в 1нститут1 ф1зюлоги 1 6юх1мп тварнн.

Адреса шституту: 290034, м. Льв1в-34, вул. Стуса, 38.

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютец1 1нституту ф1зюлогп 1 бкшмп тварин.

Автореферат розюлений « < »

Вчений секретар спец1ал1зовано1 ради, кандидат бюлог1чних наук РОБАК В. 6.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬШСТЬ ТЕМИ. Практичт завдання птах|вництва -псно пов'язаш з визначенням потреби птиц1 в поживинх« бюлопчно ак-тивних речовинах в рпш перюди житгя, яю слщ вирииувати тшь-ки на основ! всестороннього вивчення'в них фЫолого- бк>х1М1'чних процеав I з врахуванням особливостей живлення.

Зпдно сучасних технолога'! промислоаого вирощування птиш передбачено и утримання на шдлоз1 або в юнтках в закритих при-М1щеннях. Такий способ утримання внключае можливкть контакту птиш з зовнншнм середовищем, зокрема, з грунтом з якого вона поповшовала, при в1льному вигул!, частину иоживних 1 бюлопчно активних речовин.

1снуюч1 стандартш комбжорми м1стять недостатню млъюсть багатьох речовнн, як1 л!мггують продуктишп'сть. Тому пошуки спря-мованого впливу на окрем1 ланки обмшу речовин з метою лормал1за-ци ф1зюлопчних функций I б[ОХ1М1чних проЦеслв мають теоретичне I практичне значения.

Одним з важливих 1 не до юнця вивчених питань е бал'ансуван-ня рацюшв за мшеральними речовинами. До недавнього часу вважа-ли, що балансування стандартних комбжо^лпв для птиш за кальщем 1 фосфором, а також такими мкроелементами, як марганець, злл1зо, М1Дь, цинк, кобальт \ йод забезпечують IX оргашзм в м'шералъних речовинах. Проте, дослщження проведен! в остакт роки свщчать, що кр1М названих е мшералып речовини, яю проявляють сутгевий вплив на оргашзм птищ 1 можуть бути чинниками, л^мпуючими продукт 'втсть (Удр1с, Нейланд, 1976; Герасименко, 1981; Лапшин1 т., 1983; Лагодюк 1 т., 1984 ). До них, зокрема, заноситься ; хремшй. В оргашзм1 тварин кремшЙ надходить Ь сполук, шо м)'с-' • тяться в корм11 групп. В чистому вигляин ией елемент в природ! не зустр1чаегъся. Кремтй знаходиться в спояуш з киснем 1 вони у пигляд'1 кремнезему складають 60 % земно! кори. Сил»кати, сполу-ки, що включають кремшй, складають 61 л я 80% земноТ кори. Верна-дський вщподип кремнт 8 «¡сце серед 15 найважлившшх елементш, яю м1стяться в органах 1 тканинах тварин 1 людини ( Пономарев, 1966).

На сьогодтштй день не викликае сумшву те, що сполуки крем-нно кеобхаш для нормального перебегу фпюлопчних функмй ор-гашзму. Зокрема, показано, що 60 % кремнезему, яклй знаходиться в кров! людини, х1м1чио зв'язано з б1пками, 30 % з жирами, .10%

■ ' -2- .

склздають водорозчинш сполуки (Зоронков i iH., 1978). Цей елс-мент виконуе важливу роль в npouecax росту волосся i HirriB у лю-дини, вовни i ропв у тварин, шр'я у птищ. КремшЙ поряд з cip-кою, входить до складу кератину, э'еднуючи макромолскули дього б1лка поперечними метками. В зол) шр'я м1ститься понад 70% кремшю ( Воронков, Кузнецов, 1984; Лагодюкик., 1985).

В кровоносних судинах кремшй мститься в сластиш i колаге-ш, надаючи ix волокнам гкучккггь i еластичшстъ. При атеросклероз! BMicr кремшю в сполучшй тканин! р!зко знижуеться, що приводить до зниження еластичност» i пщвишення а проникливосп для лшдав ( Заке, 1966; Хьюз, 1983). Припускають, що сполуки крем-нш вшграють суттеву роль у Bcix метабол1чних npouecax виших тварин (Айлер, 1981).

Експериментально доведено, що кремнШ впливае на лшшний обмш, ыетабол13М фосфору i мшеральнкх речовик в оргашзм! тварин (Заке, 1966). Так, в дослщах in vitro з тканинними препаратами хцур1в встановлено, що кремшй може бути залучений в метабо-л1чш процеси клггин.

Нестача кремшю в Д1еп приводить до нарушения структури KicTKOBo'i тканини. КремнШ присутнМ в тих частинах юстки, де Б1дбуваеться активна кальцифжацш. При заживанш переломов, ю-лыасть кремшю в мгсцях грануляци kictkoboi тканини зростае майже в SO paaiB, 1з змшою концентрацй кремнно в кров! вщбува-еться аналопчна змша i кальшю ( Беркович i in., 1966).

Отже, цей невеликий перелж даних про участь кремшю в pi3-иих ланках обмшу речовин вказуе на його важливклъ i необхщ-HicTb надходження з кормом, особливо в умовах пром и елового виро-щування i утримання птиц».

МЕТА I ЗАВДАННЯ ДОСЛ1ДЖЕНЬ. Виходячи з вшцесказаного ме тою нашох роботи було вивчення bikoboi динамнеи BMicry кремшю в ni-рХкурчат- i каченят-бройлер1в, ф1зюлого-бкшм!чних процест в i'x oprani3Mi в зв'язку з ростом, розвитком i формуваяням оперения та вшшву на ш процеси сполук кремнш. З'ясувати доцшь-nicTi, застосування сполук кремшю, як добавки до стандартних ком-6iKopMiB на основ! дослщкення ix впливу на деяю показники бокового, вуглеводного,минерального, втмшного i лшщного o6mi-

IliH.

Дпя досягнсння поставлено! мети ставилися наступи! завданнй:

-вннчигн теоретичш питания обману речовин в тканинах орга-

Hi3My курчат-i каченяг-бройлер1в у взаемозв'язку з проиесами росту, розвитку i формування спсрення;

-визначити оптималып дози добавок метасшпкату натр!ю до стандартних комб5корм1В для курчат- i каченят-бройлер1в вирошу-. ваних в закритих примиценнях, в умовах промисловкх технологий, його вплив на динамику живо! маси;

-з'ясувати вплив метасилжату натрию на динамжу всмоктуван-ня 75 Sc-ееленату натрш в мед1альшй частит ¡зольованоУ кишки методом in situ та його включения в тканини 12-типалоТ кишки, тдшлунковоТ залози i печшки через 24 годики шсля введения per os;

-вивчитк вплив метасчл1Кату naTpijo на всмоктування ,4С-глю-кози в кэдалыпй частит голодно! кишки теля 10-15 хв. шку5а-цн методом in situ;

-дослщити вплив мстэскл1кату натрно на piaeHb дсяких локаз-шшв метабшнзму фосфорних сполук в плазм! KpoBi, печшш та

tuKipi;

-виявити зв'язок Mix р(внем метасшн'кату narpiro в flieri для птищ i штенсийшстю включения 358-сульфату naipiro в розчинш бшки тканин печшки, м'яз1в, шюри, 12-ти алоТ кишки, пщшлунковоТ залози, кератин nip'я та масою тр'я;

-вивчити структуру, ф1зико-х1м1Чн5 властивосп i мшераль-ний склад яечно! шкаралупи при введент в ращон метасшпкату HaTpiro;

-з'ясувати активность фермент переамшування {ACT, АЛТ) в ллагч KpoBi та тканиш печшки, протесхштичну та амЪюлггичну активность в слизових залозистого шлуночка, дванадцятипалоТта слших кишок i пщшлунковоТ залози пщ впливом метасшпкату нггг-. Р'ю;

-визначити BMtcr в!льних амтокислот в тйшнш печшки пле-шнних курей-несучок, штенсивт'сть всмоктування L-^C-л'тму в медГалънШ частшп тонко? кишки методом in situ р5вень включения 35S-MeTioHiny в розчинш бшки тканин печшки, тдшлунковоТ залози, 12-типалоТ кишки та м'яз!в при введенш в рацюн метасилжату натрно;

-виявити залежшсть мок piBHeM радюактипносп '4С-Л1зину i концентращею метасшпкату вйеденого в ¡зольовану кишку методом in situ;

-дослщити вплив метасшпкату натр1ю на ¡нкубацШт як crri

-4. та бюлопчну шншсть курячих яець i o6Minni процеси у ембрюжв;

-визначити BMicr макро- та мшроелементгв в кормах, яю за-стосовувалисядля виготовлення стандартних комб1Кор.\ив для итиш;

-з'ясувати токсичшсть метасшнкату натр!ю га визначити ле-тальнудозу (ЛД50) для каченят-бройлер!в та курей-несучок;

-вивчити вплив природшх сполук кремшю - алуштово! руди, огарку алуштово! руди, cyMiiui цеолггу з слементарною аркою на деяи 6ioxiMi4Hi показники в кров! та печшш, яюсть одержувано! продукдп, розвиток репродукгивних opraHie i продуктившсть птищ

НАУКОВА НОВИЗНА РОБОТИ. Вперше юлыасно визначено bmict кремшю в nip'i курчат- i каченят-бройлер1в у в^ковШ динамш.

Вивчено вплив метасшнкату натрда на всмоктування 14С-Л1зи-ну, 14С-ГЛЮК03И i 758е-селенату натрио в мед1альнш частик! тонко! кишки методом in situ i виявлено, що метасшикат narpiio спри-яе пщвшценню всмоктування радюактивного л1зину та глюкози з тонкого кишечника в кров.

За допо'могою метод ¡в шфрачервоноГ i ультрафиолетово! спектроскоп» та рентгенофазового анализу встановлено, що збагачення стандартного комбнеорму для курей-несучок метасилжатом naTpiio сприяе розширеннго спектру частот антисиметричних валентних коли-вань труп СОз2-, глдвищенню концентрацн оргашчно? речовини та появи в кристад1чшй решпги кальциту шкаралупи яець помггноТ до-ы дом1шкових ан;ошв, в тому числ1 SЮ32-, що привело до змши cj'buKO-.xiMiwiioi структури, мшерального складу яечнЫ шкаралупи i и змщненню на 23%.

Вперше виявлено зв'язок кремшю з аркою, зокрема встановлено, що додавання до рацюну для птиш метасшнкату натр1ю пщ-вищуе ¡нтенсившсть включения ^-сульфату натрию та 35S-MeTioni-ну в розчинш бЬнсл тканин печшки, м'язш, цшри, 12-типало1 кишки, шдшлунково1 залози та кератину шр'я.

Вивчено протеол'ничку та ам'|Л0Л1Гичну активтеть в запозис-тому шлуночку, гидшлуниовШ залоз1,'дванадцятипал№ та слших кишках на фош згодовування метаашкату натрию i встановлено дос-Tonipue тдвищення актнвносп цих ферментча в пищшунковШ зало-31 та тенденшю до пишищення в занозистому шлуночку, дванадця-тнпалШ та слшнх кишках.

Визначено bmict макро- та мтроелемент в тканинах печшки та с:ш lonoi 12-типалоТ кишки. Встановлено, що згодовування мета-пгпкату н.прпо спрпяг зннженню кальшю, магнш, алюминю, Mui,

марганцю, хрому, олова, барш та строншю 1 пщвищення вмкту за-Л1за в слизов!й 12-типало1 кишки. В тканин! печшки знижувався вм1ст марганцю, цинку, мш, хрому, олова 1 стронщю.

Вперше дослщжено вплив метасшпкату натр'ю на вм1ст в жовтку курячих яець загальних лтиив, розпридьлення '¡х на класи та жир-нокислотний склад 1 встановлено збмьшення лшицв за рахуиок три-глщерид1в, фосфол1П1Д!в та дипнцерщцв.

Вивчено гостру токсичшсть метасшпкату натрш 1встановлено, що дози, яю перевищують оптимальну в 10-20 раз1В е нешкщливими ! при 5х додавашн птиця вшмовлястъса в1з пощанля корму. В тка-• нинах печшкн та нирок змш не виявлено. Детальна доза (ЛД50) для курей-несучок складае 9,49 мг на 1г маси тша, а для каченят-брой-лер!в - 12,89 мг на 1г.маси тша.

'. Дослщжено вплив природшх сгхолук кремнпо - алуштово! руди, огарку алуштово! руди та сумш! цеол>ту з елементарною аркою на ф1зюлого-бюхш1чш показники. Розробленй техшчш умовн на ви-користання огарку алуштово! руди та 2 методичш рекомендаци.

За матер!алами дисертаца одержано 5 авторських свщо'цтв на винаходи.

АПРОБАШ Я РОБОТИ^ Результат» диссртацШиоТ роботи викладеш на наукових конференщях 1 снмпоз1умах: 6-й конференцн молодих вче-них бюлопв ( Рига, 1984), 1-й республ1кансыай конференцп молодих вчених 1 спгщатспв (Льв1в, 1984), 3 Всесоюзному симпозиум! "Мембранне травления»всмоктування" (Юрмала, 1986), 2-й республ1кансыай конференцп молодих вчених 1 спещащстсв (Хар-юв,'986), 7-й конференцп молодих вчених-бюлопв "Вивчення, рацюнрльне використання 1 охорона природшх ресурсов" ( Рига, 1987), 2-му Всесоюзному симтгауки "Науков! основи в1тамшного* • жз!влення с-г твэрин" (Рига, 1987), 5-му Ухрашському бюх)м1ч-ному з7зд1 (Кит, 5 987 ), Всесоюзному симпоз1ум1 "Бюх1м!я с-г тварин 1 продонольча про1рама"( КиГв, 1989), Всесоюзшй конференци "«Мзюлопя продукпшшх тварнн- вирщгенню продопол^чо! программ СРСР (Тарту, 1989), Всесоюзной парад'/ зоодетспешалк-Т1В военних окрупв бвропейсько! частини СРСР (Льв1в, 1989), на-уково- виробничШ конференщ?" Акгуальш напрямки наукового за- • безпечення агропромислового комплексу Захшних райошв УРСР (Льв1в, 1990), 4-му Всесоюзному симгтсшум! "Ферментш I транс- , портш процеси в мембран! ентерош*пв".( Рига-Юрмала; 1990), . Республканському семшар1- нарад1 "Пщвищення ефектиь.,ос'т1 ви-

г

-2254

користання кормов в птах1вництв1" ( Вшниця, 1990), МЬкнародшй конференци "Бюлопчш основи високоГ продуктивнос-п с-г тварин" ( Боровск, 1990), МЬкнародшй конференци молодих вчених "Крото-во-90" {ПНР, Ольштин, 1990)', 1-й РеспублканськШ конференци "Б1отехнолопчш дослщження 1 перслективи 1х розвитку" (Лъв1в, ■1990), Республ1кансьюй конферснци "Актуальш проблеми птах1В-ництва Украши" {Харюв, 1990), Всесоюзшй конференци "Нов! аспекта учасгп бюлопчно- активних речовин в регуляци метабо-л1зму 1 продуктивное!! с-г тварин ( Боровск, 1991), Республжан-сыий науково- виробничШ конференци "Використання природных це-олтв Сокирницького родовища в народному господарств1 ( Виноградове, 1991), Украшсьюй конференци з мЬкнародною участю "Актуальш проблеми сучасного птах1вництва" (Харюв, 1991), Всесоюзной конференци "Пщвшцення продуктивное!! с-г тварин 1 вдоско-налення боротьби з захворюванням в умов ах интенсивного ведения тваринництва 1 створення фермерських господарств ( Харыв, 1991), 6-му Украшсъкому бюх1мочному з"1зд1 ( Кит, 1992).

ПУБЖКАЦЙ. По матер1алах дисертаци опубликовано 62 друко-ваш роботи, включаючи 5 авторських евщоцтв, 2 методичш реко-мендаци 1 техтчш умови.

ршках машинописного тексту \ складаеться ¡з вступу, огляду л1тера-тури, опису матероашв 1 методов доелджень, восьми роздшв власних дослщжень 1 Ъс обговорення, висновыв, рекомендащй ви-робництау о списку використано! лггератури, в якому приведено 1016 робот вггчизняних 1 зарубЬки их дослщник!в. Робота шюстро-вана 4 рисунками, 4 фотографиями 1 влнщуе 72 таблиш, 2. МАТЕР1АЛ 1 МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ

Для виконання поставлено'! мети в перюд з 1981 по 1990 роки проведено 18 серШ дослав на курах- несучках товарного стада породи тетра СЛ, племшних курах-несучках м'ясного напрямку продуктивной! кросу тетра В, племшних курах-несучках яечного нап-рямку продуктивное™ породи Бьторусь-9, курчатах-бройлерах кросу бройлер-6 га пбро-В, каченятах-бройлерах пекшсько! породи, ремонтному молодняку курей несучок породи Бшорусь-9. Дослщи про-водилпея у »¡вари шетитуту, птахофабриш колгоспу 1м. Чапаева, птахофабриш "Явор1всыай", Давшивсыай птахофабриш, племптахо-радгоспах "Стрийський" 1 "Нестеровськнй". Радюлопчш дослшжен-ни пиконупались в ргццоЬотоптй лабораторп Украшського НД1 фо-

зюлогп i GioxiwiT с-г тварин та радюбюлопчтй лабораторп 1нститугу бюлоги ЛатвШськоГ АН.

Год1Вля тддослитого погол1в'я птиш здШснювалась згщно норм i рекомендащй ВНД1Т1П та Д ЕСТ у - 18221-72. Умови утримання птищ вщповщалн загальноприйнятМ технолога вирощування та утримання на гэдлоз! i в клетках. ,

Матер1алом для дослщжень служила кров, тканини печшки, пщшлунково']' залози, 12- типало! кишки, стшки тонко? кишки, сль пих вщростюв, м'язи стегна, слизов! 12-типало? кишки, с л irmx вщростюв i залозистого шлунка, iiiKipa, шр'я, биток i жовток яй-ця, пщшкаралупов! оболо'нки! шкаралула.

В кров'| внзначали загальний бшок з допомогою рефрактометра РЛУ-2 (Кондрахш i iH., 1985), сгпввщношення бшковнх фракцШ методом елеетрофорезу на arap-arapi {Виноградова i in., 1977), амшний азот (Muting, Reiser, 1963), гемоглобин (Виноградова i in., 1977), загальний i неоргашчний фосфор та фосфор АТФ (Fiske, Subbarow, 3925; Lowry, Lopez, 1946), каротиноадн i вгтамш А зп-дно методики описано! Паенком i in. ( 1982), актстшстьаспа-ратам!нотрансферази (ACT) i алашнамшотрансферази (АЛТ) (Катта-наю, 19о2), глюкозу ( Головацышй, 1961), „галочну кислоту (Ваг. ker, Summersen, 1941). . ' В ткани»! печппси визначали суху масу ваговим методом, bmict розчииних бшюв (Woddell, Hill, 1956),амшного азоту ( Muting, Keiser, 1963), вшьних амшокислот на автоматичному анашзатор1 амшокислотТ- 339, нуклешових кислот (Виноградова i in., 1977), АЛТ; ACT, загальну cipKy (Rimingtion, 1931), глуптон (Kühnau, 1931), гексокшазу (Виноградова i iH., 1977), акгившсть АТФ-ази (Кондрашова i ¡н., 1965), гликоген за Пфл5гером (Фердман, £опш, 1952), глюкозу, гл1Когенфосфорилазу (Желудкова, 1966), молочну кислоту, фосфор АТФ, загальний i неоргашчний фосфор, каротннощи i вгтамш А, макро- та мшроелементи на атомно-абсорбщйному спектрофотометр! (Калыпцкий i iH., 1988). , .

В 12-типал1Й кишщ розчинш бшки, амшний азот, протеолггн-чну актившсть (Aitob, Газдаров, 1978), в слизовШ 12-типало1 кишки макро- i мйсроелементи, актившсть протеТназ i амшазй (Mayer е.а., 1947).

В пщшлунковШ залоз! амшний азот, актившстьпротешаз i амшазй. В слизових залозистого шлуночку i слших вщростках актившсть протеТназ i амшазй.

-8В м'язах стегна визначали суху масу, загальш линии <Р<51сЬ е.а.,1957) розчинний бкок, амшний азот, РНК, вщновлений глута-т1рн, ппкоген, гсксоюназу, сумарну АТФ-азу 1 загальну арку.

В тканиш шири визначали вм1ст розчинннх бишв, сшввщно-шення бшкових фракшй на агар- агар1 в модифжацн Головача, Ра-тича (1968), РНК 1 ДНК, вшст загально! арки, неорганичного 1 загального фосфору, фосфору АТФ, сумарно! АТФ-ази, глжогену I глутатюну. Брали ткаиини шири в р1зш вков» псрюди для псто-лопчних дослщжень (Кононсысий, 1976).

В шр! визначали вм1ст кремшю (Дрозденко, 1972), золи-шляхом спалювання 1 эважування, загально! арки 1 арковмкних амщокислот на ААА-Т-339.

В жовтку яець визначали суху масу ваговим методом, РНК, ДНК, глжоген, каротинощи 1 втмш А, загальш лииди, склад лшшв за класами (Скорохзд 11н.,1985), жирнокислогний склад лшдав (НемировськийНи., 1989).

Визначали шкубацШш якосп яець, а саме: масу яйця, бкка 1 жовтка, 1 шкарлупи шляхом зважування, ¡вдекс форми, рН бшка 1 жовтка, коефвдент рефракцп б!лка 1 жовтка (Акжов 1 ш., 1978), суху масу бшка 1 жовтка, мщшсть яечноТ шкарлупи шляхом проколу (Родьшк, 1968).

В шдшкарлупових оболонках \ шкарлуш визначали вм1ст макро- 1 м1кроелемент1в на ААС.

Проводили рентгенофазовий аналп шкарлупи иа прилащ ДРОН-2, ¡нфрачервону та yльтpaфioлeтoвy спекгроскопш (Гордон, Форд, 1976).

Перил два дослщи проводнлися з метою вивчення теоретичних питань взаемозв'язку обману речовин 1 ф1зюлопчного стану орга-н>эму курчат-1 каченят-бройлер1в пов'язаного з процесами форму-вання оперення. Матер1ал для дослщжень брали в добовому, 6, 12, 1.9, 23, 28, 34,40,47, 54,161- денному вод. Визначали х1м)Ч-ний склад тр'я > обмшт процеси в щ вков1 перюди.

В настутшх трьох дослщах згодовували р!эн1 дози добавок метасишкату натр!ю до стандарта их комбжормш для курчат-1 ка-ченят-бройлср!в та курей-несучок з метою вивчення оптимально! дози I и впливу на деяк! показннки бокового, вуглеводного 1 мше-ралыюго обмнйв. Дослажували шкаралупу яець одержану В1Д курей-нссучок контрольно! 1 досл'щно] груп на мщшсть, н склад та структуру.

-9В дослщах з радюактишшмк мтсами вивчали dîkobi особли-Bocri використання радюактнвно! арки сульфату naTpiio для синтезу розчинних бишв тканин i кератину гпр'я курчат. Для цього курчатам добового, 23,41 i 60-дешюго в1ку вводили Na235SO<i через дзьоб по 12 кБк ira 1 г живо! маси, у вигляои водного розчину.

Через 24 години теля введения мггки проводили заб5й по 3 голови з групи i взяття тканин шюри, м'яз1в, печшки, пшшлуп-KOBOÏ залози i дванадцятипалоГ кишки. Питому радюактившеть виз-начали на лЬшльнику СБС-2 в ггерерахуику на 10 мг бшка. 3 метою визначення дннамш! включения 35 s - сульфату натрно, Na235SÛ4 вводили в форм) водного розчину через дзьоб по 15,64 кБк на 1 г живо! маси. Чере 24 години ni едя введения ¡зотопу проводили забШ 3-х каченят -бройлер1в з кожнт групи i взяття тканин печшки, м'яз1В, шюри, 12-т!1Пало1 кишки, п1дшлунково1 залози, для одер-жашга р'озчишшх бшюв i визначення 1х радюактпвноеп.1'озчннш бмки, п!сля подЫбнення тханин на порошок з рхдкому азотз, екс-трагували 0,9% розчином NaC! при температур! +4°С протягом 24 годин. Bmïct розчлнних бшгав в тканинах визначалн б!уретов1ш методом (Виноградова i in., 1977). Розчинш бшки осаджували 10%-ною трихлороцтовою кислотою i промивали спиртом i спнрт-еффом (1:3) до повно! вдаутносп радюзктивносп в промивних рщинах.

Для визначення радюзктивносп в" nipï брали шр'я в облас-tî спинн через 24 години теля введения ¡зотопу. Шр'я промивали в спирт», спирт- еф!р1, проводили пдрешз в 6N H Cl при температур! + î 10°С протягом 24 годин. Bmîctumc ампул переносили в стакан : на водяшй Gani випарозували соляну кислоту. Сухий залишок розчиняли в дистильовашй вод) i визначалн радюакпгвшеть. Ра-дюастившеть бшав тканин i га'р'я визначали в ндп/хз в 10 мг б шка з допоиогою сцинтеляшйиого глчгтитка СБС-2.

3 метою визчення впливу згодовування метаашкату натрно на всмоктування 14С-лизину, МС -глюкози та ^е-селенату натрно в мед'алыий частиш тонко! кишки методом in situ проводили wii-ди на 35-дешшх пшниках породи легорн, та курах-несучках 210-денного впеу uieï ж породи, яким згрдовували оптимально дози препарату. Всмоктування лЬрну, глюкози та селенату натрйо визначали в умовах in situ методом одночасного анализу вдажаючоТ кров| i внугршшього BMicniMoro кишечника теля ш'екцй дослщних розчи шв. Для госгрого експеримяпу використовували Ь-14С-л)'зин з пи-томою рад'юактившетю 134 мкЮ/г при радюактивнШ чистил 97%,

Ь 2253

активнгсть 75Se- селенату натрда складала 0,15 мкЮ в 0,5 мЛ роз-чину.Радюактивжсгь вим1рювали в 10 мл сцинтеляцШно! рщини ЖС-7 на рщинному сцинтеляцШному л1чильнику ф0рми LKB (Rackbeta 1219), а радюактившсть селенату натрию вим1рювали по у - ви-промонюванш з допомогою ушверсального сцинтеляцШного л1чильни-ка типу УСД-1. Радюактившсть визначали в iMn/хв в 1 мл рщини i 1 г сиро! маси тканини.

Гостру токсичшсть визначали на курах-несучках i каченятах-бройлерах по методищ визначення ЛД50 запропонованоТ Беленьким . (1961) при згодовуванш метасошкату натр!Ю в 10- 40- кратких дозах по вщношенш до оптимально!.

3 метою вивчення впливу метасншкату натрш на виводим^сть проводилося два дослщи на племшних курах-несучках м'ясного i яечного напрямюв продуктивность Шсля згодовування оптимально! дози метаы-шкату натрпо визначали шкубащйш якосп яець, а са-ме: масу яець, бика, жовтка, шкарлупи, ондекс форми, суху масу 6biKa j жовтка, коефодент рефракцн бшка i жовтка, мщшсть шкаралупи, pH бшка i жовтка, вмост в жовтку РНК i ДНК, вотамшу А i каротинощов, ппкогену, загальних лшиив, яи розд1ляли на класи i жирно кислоти. Одержан! яйця закладали в шкубатор для шкубаци. На 19-тий день шкубаш! брали печшку вщ 10-ти ем-6pioHiß з кожноТ групи для 6ioxiMi4HHX дослщжень. По закшченш дослщу проводили забой 5 голов курей з кожноо групи i взятгя матероалу для 6ioxiMi4HHX дослщжень. Виводим1сть визначали по KÜibKocri закладених яець в шкубатор i одержаних курчат.

3 метою вивчения вшшву природных сполук кремною, а саме алуоитово'о руди, огарку алоштово! руди та цеолпу в сумошо з-елемснгарною cipKOK), проводили дослщи на курах- несучках, ремонтному молодняку курей-несучок та курчатах-бройлерах.

В основних кормах, як! входять до складу стандартних комбо-кормш для птиш визначали вмкт деяких макро- i мжроелемент1В за допомогою атомно- абсорбцойного спектрографа, а сорки за Бене-дооктом-Деоисом (Rini i ngton, 1931).

Bei цнфрово дано були статнстнчно опрацьоваж за Ойвшим (1961).

-113. OCHOBHI РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕН1» I lX ОБГОВОРЕННЯ 3fl. ФЫолого-бюхМчж пронеси в оргатзм! курчат-i каченят-бройлер1в у зв'язку з ростом i розвит-

В npoucci штенсивноТ earoflieni курчат- i каченят-бройлер1в п умовах промислового вирощування, намибуло встановлено критнчш, перюди, яю характеризуются зниженням приростов живо! маси i маем шр'я (рис. 1). В курчат вони приладають на 12 - 23 дш вирощування, а в хаченят на 19-34 дни За весь перюд вирощування жива маса курчатзбшьшуетъея в nopinunirm з добовими майже в 35 pa3ÍB, а каченят в 40 pa3ÍB. Maca шр'я в курчат збшьшуеться у 80 раз!в, а каченят - 75.

ВЬс (да!в)

в 12 19 23 23 34 40 . 47 М 61 Рис. *. Динамка приростов живо! маси I ш'р'я у курчат- \ каченят-броЙлер^в . -

Змжи ¡нтенсивносп приросл'в маси тпла 1 тр'я -пено по-в'язаш з б!ох1м1чними процесами, яю вгабуваються в органЬм! курчат-1 каченят-бройлер1В. Уд змши особливо В1'дчутн> в склад! п'ф'я \ шюри молодняка. Х1М1Чний склад шр'я курчат 1 каченят, особливо за вм1СГом золи 1 кремнию практично мнвпадають <з з»м-нами приросту маси т1ла 1 шр'я ( таблиця 1).

Виявлсн» коливання в бюх!м1чних показниках, також вказують на те, що в процеа росту молодняка птиш виникають перюди деп-ресн, ям характеризуються зниженням приросли маси тпла I шр'я, а також змшою р1вня окремих бюх1м!чних показниюв в шюр! 1 п!р*1. Очевидно наявшеть таких перюД1В з одше! сторони пов'я-зана з ал1ментарними факторами, яю характеризуються нее. аЧею

окремих поживних I бюлопчно- активних рсчовин, зокрема арки \ кремнда, яга е основними складовими частннами шр'я 1 беругь без-посередню участь в його формуванш (Лагодюк 4 ш., 1984; Воронков!^., 1978). 1

Наявшсть в склад1 гар'я б ¡ля 70% кремшю говорить про те, що поряд з сгркою кремшй с другим Л1мпуючим фактором в процеа формування 1 росту шр'я. Кремшй, що знаходиться в п1р1, х!м1Ч-но зв'язуг поперечними мютками макромолекули кератину, пщвищую-чи його стШккть до рщин (Воронков 1ш., 1978).

, ' Таблиця 1.

Динамика пкпсту золи 1 кремшю в тр*! курчат-1 каченят-бройлер1в в процеа росту 1 розвитку, %, М ± ш

В1К, ДН!В Курчата-бройлери Каченята- бройлери

Зола Кремшй Зола Кремшй

добов1 0,75 ± 0,01 0,71+0,02 1,30 + 0,01 0,99 ± 0,03

6 1,13+0,04 0,97+0,01 1,50 + 0,01 1,21 + 0,12

12 1,49 ±0,02 1,11+0,00 2,01 + 0,29 1,35+0,03

19 1,67 + 0,10 1,31 ±0,01 1,35+0,03 0,70 ±0,01

23 1,37+0,10 0,70 + 0,01 1,29 + 0,11 0,92 ±0,12

28 ' 1,09 + 0,00 0,70 ± 0,00 1,36 ± 0,02 1,91 ±0,08

34 1,13 ±0,06 0,72 + 0,00 1,50 ±0,06 1,13 ± 0,02

40 1,08 ±0,04 0,67 ± 0,01. 1,43+0,03 0,86 ±0,03

47 1,03 ±0,03 0,63+0,01 1,46 ±0,05 1,09 ±0,02

54 ■ 0,84 ±0,01 0,92 + 0,01 1,11 + 0,03 0,90 ± 0,03

61 0,93 ±0,01 0,62 ±0,01 " - -

М1Ж кремшем 1 аркою ¡снуе тшний взаемозв'язок. Результа-. ти дослщжень проведен! на ремонтному молодняку курей- несучок з використанням сульфатно- силжатно1 сумш! показуютъ, що в певних стввшношеннях вони ддать, як синерпсти ( Стояноиська, 1989). Щдтвердженнямтого можугь служити дат, яи вказують нате, що згодовування каченятам- бройлерам на протяги всьго перюду виро-щування метаашкату натр!ю сприяе кращому використанню радюак-типно") арки сульфату натрно 1 и включению в розчинш бшки тканин печ'ткн. м'язш, шкфп 1 кератин шр'я (таблиця 2).

Такнм чином, з приведет« даних наших дошджень на курчатах- 1 каченятах-бройлерах видно, що застосування штенснвних технолопй вщгод1вл1 молодняка птиш позбавляё 1х можливосп вшьно споживати кремнезем, який с основною складовою частиною грунту.

Таблиця 2

Включения радюактивно? арки сульфату натрш в розчишй бшки тканин 1 кератин шр'я, ¡мп/хв на 10 мг бшка

Тканини Контрольна Доел ¡дна Р

Печ'шка 674,21 ± 50,74 826,07 ± 99,78 <0,05

М'язи 337,34 ± 43,48 52.0,43 ± 62,84 <0,05

Шюра : 3524,27 ± 19,35 5552,93 ± 148,90 <0,001

12-типала

кишка 2069,15 + 46,76 • 1991,43 ± 73,80 >0,5

Пщшлункова

залоза 473,06 ±91,85 624,84 ± -8,40 <0,01

Кератин шр'я

в 10 мг 1093 1382 '

В 1953 рощ Шарно вказував на наявш'сть в оргашзм! тварин ферменту сишкази, який звшьняе необхшний организму кремнШ з його сполук. Цей фермент був ввдиений i ¡дентифжований в 1974 poui Шварцом (Schwarz, 1974), з пшшлунково) залози, шлунка i нир^к тварин i не виявлений в псчшш, селезни^ i cepui. KpiM цього в прнродшх умовах icHye додаткове джерело надходження си-Л1кази, яка зп'дно дослшжень Платонова (. 1966), знаходиться в . кореневШ систем! рослин i спрняе крзщому заевоенню кремнио з грунту. Отже, в природтх умовах е вшьний'доступ до поганороз-чинного кремнезему i додаткового джерела сшцкази. В промислових умовах немае ni першого, Hi другого. Тому наш! наступт дослтження були спрямоваш на пошуки джерела кремт'ю i визначення оптималь-них доз добавки цього еле,менту та його вплив на OKpeMi ланки обмшу речовин i продуктиВшсть. ' '

При вибор! сполуки кремнно ми зупинилися на метаашка-п натрию, який е добре розчиннйй у водй XiMi4Ha формула метааш-кату натрпо- Na2Si03*9H20. В 1 г метаашкату натрпо мютиться 92,7 мг кремшю.

4-22*9

Згодовування р1зних доз метасилшату натрию курчатам-1 ка-ченятам-бройлерам показало, що найвища продуктившсть у курчат була при згодовуванш \% метасшпкату натрпо, а в каченят 2% в'щ маси корму. Вища доза метасшпкату натрш для каченят, очевидно пов'язана з його бшьшою потребою для !х оргашзму. Це видно 1 з рис. 1, де спади приросту маси шр'я I ттла були вщчутшшими в гюршнянш з курчатами. Кр!м цього каченята вщносяться до водо-плавно'] птищ, яка в домашшх умовах користуеться водним вигулом, де вона пощае значну юлыасть живих оргашзм!в водного середо-вища, тшо яких багате на кремшй, в окремих до 10% ( Парфенов, 1950; Баландш I ¡п., 1966; Голлербах, Штш, 1969). Поряд з цим, у вод! в завислому сташ е значна млыасть намулу, багатого на кремнезем, який попадае в оргашзм каченят разом з водою.

Додавання оптимальних доз метасшпкату натрш до стандартного ращону курчат- 1 каченят- бройлер1в обумовило пшвнщення в\исту загального бшка 1 амшного азоту в кров1, а також змши IX ртня в ¡нших тканинах. Кр'ш цього змшюеться р1вень показни-ыв вуглеводного обману. Зокрема, спостер1гаеться зниження ппкогену 1 глюкозн в шюр! \ печшщ 1 збшьшення глiкoгeнy в м'язах (таблиця 3). Очевидно зниження шкогену 1 глюкози в шюр! \ печшщ пов'язано з високою штенсившстю бюсинтетичних реакщй 1 використання IX в енергетичних процесах.

Про штснсивне використання глюкози пщ впливом метасшнка-ту натрио вказують даш таблиш 4.

3 даних таблиц! видно, що в дослщнШ груш швшдав, я и одержували метасшикат натрпо, вища штенсившсть всмоктування '^С-глюкози. Радюактишпсть вм1стимого кишечника 1 вщлливаючо! крот нпжча к ¡ж в контрольшй груш. Отае, м1чена глюкоза в дос-лиипй гругп швидше поступила в кров \ печшку для енергетичного забезпечення бюсинтетичних процесш. На наш погляд метасшикат натрпо сприяв кращому засвоенню пожизних речовин корму 1 '¡х ефек-тинному використанню в синтетичних процесах, Згодовування оптимальних доз метас!шкату натрпо курчатам- 1 каченятам-бройлерам снрняло п'щинщеннюживо! маси в'щпов1ано на 6-9! 14-18 %.

Згодовування метаашкату натрда, як ми припускали, сприяло значному збшьшенню маси шр'я I вмкту в ньому кремжю (таблиця 5).

Якщо врахувати, що маса шр'я у курчат дослано! групи бу-ла вища на 51,43% в поршнянш з контрольною, то кшьюсть мше-ральних речовин i кремнпо необхщних для забезпечення його росту була значно бшьша. Це може свщчити про краще засвоення цих речовин.

Таблиця 3

Показники вуглеводного обмшу в тканинах курчат-бройлеров 60-тиденного BiKy, М ± m

Показники Кои'фольна Дослана Р

Щ к i о а

Гткоген, мг% 397,93 ± 18,59 330,15 ± 11,21 <0,05

Глюкоза, :мг% 58,52 ± 2,59 49,15 ±3,98 >0,1

Гекзокшаза, мкМ

г/г тканини 12,29 ±0,91 ' 8,23 + 9,49 <0,001 •

Акт» ш петь сумарноГ

АТФ-ази, мкМ Р/гтк. 2,76 ±0,10 2,16 + 0,05 <0,001

Пе Л н к а

Гшкоген, мг% 2146,85 ±94,40 1882,02 + 49,46 <0,05

Глюкоза, мг% 903,40 ±31,82 752,26 + 26,26 <0,01.

Гексокшаза.мкМ

г/г тканини 36,24 ± 2,34 30,41 ± 0,99 <0,05

Активность сумарноТ

АТФ-ази, мкМ Р/гтк. 12,08 ± 0,61 10,30 ±0,45 <0,05 .

М 'язи

Гл)Коген, мг% 760,93 ± 14,84 877,43 ± 8,90 <0,02

Глюкоза, мг% 131,42 ±3,19 ' 86,93 ±5, 55 <0,02 •

Гексокшаза, мкМ

г»/г тканини 18,63 ± 0,60 . 10,64 ±0,99 <0,001

Актившсть сумарноТ

АТФ-ази, мкМ Р/гтк. 2,16 ±0,13 2,62 ±0,14 <0,02

Б)льш обширж дослщження по впливу метасилжату натрпо на окрехп' ланки обмшу речовин були проведен! на курах- несучках . Р1зних напрямив продуктивности .

Таблиця 4

Всмоктування '4С- глюкози в мед1альшй частиш голодно? кишки, ¡мп/хв, М ± ш

Групи Вм1стиме кишечника Кров Сума

Контрольна Доел ¡дна Р 11427,00 ±812,87 9149,00 ±536,40 <0,05 3458,00 ± 173,17 2914,00+ 83,48 <0,02 14885 12063

Таблиця 5

Вмкт золи 1 кремнио в П(р'1 курчат 60-тидеиного в1ку, М ± ш

Показники Контрольна Дослщна Р

Маса тр'я, г 58,33 ± 12,58 88,33 ± 6,67 <0,05

Зола,% 1,23 ±0,10 1,14 ±0,05 <0,05

Кремшй вшр1,% 0,70 ± 0,01 0,73 ± 0,00 >0,5

Кремшй в зол1

тр'я, % 57,84 ± 5,90 66,44 ± 0,46 <0,05

3.2.Вплив метасишкату натрго на обмш речовин, яйпеносшсть, як'ють ¡нкубашйних яень 1 ниводим!сть курчат В результат проведених дослщжень на курах-несучках було пстановлено позитивний вплив добавки ршшх доз метасшпкату нат-рда на яйцеиосшсть) яюсть яець ( таблиця 6).

Ваомо, що шкарлупа курячих яець складаеться з мшеральних -компонент, головним чином СаСОз 1 оргашчно! речовини, представлено! поверхневою кутикулою, гпдшкаралуповою оболо|ГКою 1 про-тенювою основою власне шкаралупи. При цьому СаСОз шкаралупи завж-ди представлений кальцитом, який в поверхнев1й зош мае кристал1чпу форму, а у внугриший аморфну. На мщшеть шкаралупи основний вплив попиши проявляти ТУ товщина (сгиввщношення товщин окре-мих оСчхчонок). глист оргашнио! речовини, стввщношення кристального 1 аморфного кальциту. Але не виключено, що пщ Д!ею дея-ки\ .М1411шн1\ факторов можуть шдбутнея змши в мшеральнШ час-

- 17-

т»Н1 шкаралупи (Кгатриг, 1988; 5о1отоп, 1988).

Таблнця 6

Яйценосшсть! яюсть ясць при згодовуваиш р'вних доз метасшн'кату натр ¡¡о

| Групп Яйценос- н1сть,% Маса яець, г Товщина.шкаралупи, мм Мшшсть шкар., кг/мм?

гострий кшець тупий ю'нець

1 69,90 55,96 0,30 0,28 2,18

2 77,43 59,! 1 0,32 0,32 2,55

3 83,33 58,11 0,34 0,33 2,69

4 82,10 58,87 0,33 0,32 2,50

Визначення окремих макро-1 мкроелемент1в в пщшкаралупових оболонках 1 шка, алуп) яець вказуе на зб\льшення магнию, алюм'ипю, МЩ1! особливо кремшю (таблиця 7 ).Так, в пщшкаралупошй оболони! кремшю в два рази бшьше в пор1виянш з контрольною групою. Юлыость деяких елементсв знижуеться. Привертае увагу зменшення кальцпо в шкаралуш досл1дно1 групп 1 деяке збиьшення в шдшкара-луповнЧ оболонш. •

При дослщженш шкаралупи методом рентгенофазового анал1зу встановлено, що у вах зразках СаСОз представлений кальцитом при-близно одинаково! окристал1зованост1 ( рис.2). Однак, дослщж зразк-' дають на дифрактограм! ряд пшв з слабовираженими зубця-ми на правому плеч!. Це може свщчити, про те, що в реилтш кальциту появляеться помина доля крисгаив ¡з збшьщеним значениям

Рис.2. Дифрактограма кальциту шкаралупи яець

5-2259

ТАБЛИЦЯ 7

ВМ1СТ МАКРО- ТА М1КРОЕЛЕМЕНТ1В В П1ДШКАРАЛУП0В1Й ОБОЛОНШ ! ШКАРАЛУП1 КУРЯЧИХЯбЦЬ, мг%,М ±ш

.< г ПIД Ш КАРАЛУ П ОВ А ОБОЛОНКА Ш КАРАЛ У ПА

М А К Р 0- ••

ТА Г Р У п И

М1КР0ЕГ1ЕМЕНТИ

КОНТРОЛЬНА ДОСЛ1ДНА р КОНТРОЛЬНА ДОСЛЩНА Р

Кальшй,% 3,56+ 0,15 4,28± 0,28 <0,05 96,78± 0,61 94,83+0,17 <0,001

Магшй 483,00±13,64 760,00±23,23 <0,001 207,50±48,48 397,50±13,56 <0,05

Алюмпий 195,00+ 9,29 800,00±232,32 <0,05 1,14± 0,18 1,20 + 0,13 >0,5

Зал ¡зо 180,00±11,61 170,00+ 11,64 >0,5 697,00±77,00 920,00±27,00 <0,02

Кремшй 32,00± 2,32 74,00+ 0,74 <0,001 0,97+ 0,08 3,10±0,05 <0,01

Мшь 24,80+ 0,95 51,00+ 1,16 <0,001 17,00± 0,40 22,00 ±1,00 <0,001

Марганець • 0,67+ 0,09 1,90± 0,11 <0,001 0,36 ±0,03 0,10+0,00 <0,001

Хром 0,68 + 0,05 0,97+0,01 <0,001 - - -

Олово 0,58 ± 0,04 3,70+ 0,17 <0,001 - - -

БарШ 2,60+ 0,14 2,30± 0,11 <0,001 2,82 ±0,13 0,85 ±0,04 <0,001

Строи щй 4,90 ± 0,17 . 1,60± 0,74 <0,01 67,75 ±2,32 84,00 ±6,38 <0,02

Шюль 0,18 ± 0,01 0,65+ 0,02 <0,001 - - -

Ср1бло - 0,04 + 0,00 - - -

1нфрачервош спектри вказують на те, що смути оргашчноТ ре-човини в дослщних зразках ширил пор1вняно з контрольними (рнс.З)

контрольна

дсслшна

Рис.3.1нфрачервоний спектр шкарлупи яець.

Можна прнпустити, що в дослшшй груш моститься бшъше до-мшкових яшошв, зокрема 5Юз як! значно розширили спектр частот антисиметричних валентних коливань труп СаСОз2-..

Ультраф'юлетогЛ спектри розчншв маю-. одинакову форму; алс поглинання а досликих зразках снлыншс (рис.4). Це свщчнть про вишу концснтращю розчинено! оргакочно! речовини у ттдлому мз-тер!ал! доел одного зразха. __ггпхгтттт

50

46

42

контрольна

38

34

• дослЬцна

30 х 1000 см-5

Рис4. Ультрафюлетова зона поглинання розчитв-шкарлупи яець Сукупшсть цих даних дае пщставу вважати, шо змщнення шкарлупи яець водбуваетьея за рахунок пщвишення кониснтрапн ор-

гашчних речовин, змши минерального складу шкаралупи, включения и кристал!чну реиитку ¡нших ¡ошв, в тому чист БЮз2- 1 БЮ^-, або наьпъ замши кальциту на метастабшьний при звичайних умовах арагошт, що допускае бмьш широку область твердих розчишв{ ут-ворення остр^вних структур, таких, як ортосшикат натр;ю 1 каль-цпо, в яких читири атоми кисню, що 'оточутоть кремшй не зв'язаш з жшими атомами кремнш.( рис.5). Структура побудована з груп БЮ*;4-1 ¡ошв натрш та кальцио, розмщених м1ж ними в октаед-ричних положениях.

Отже змши фЬико-ым^чногструктури яечно! шкарлупи пщ вПливом метасшпкату натр!ю сприяли и змщненню.

Рис.5. Об'емна модель структуры ортосшпкату натрпо i кальщю (Na2CaSi04)

Внзначсння вмету мшеральних речовин в 12-типашй киивд i печшш курей-несучок, вказуе нате, що мстасшпкатнатрпо впли-вав на ix piaeiib (таблиця 8). Вщомо, що в свогх метабол!чних пронесах кремшй 6ioxiMi4no пов'язаний з багатьма макро- i MtKpo-слсмектами, зокрема- Ca, Р, Cl, F, Na, К, S, AI, Mo, Со. Метабо-лЬм KpCMuivo проходить аналогично метаболЬму фосфору (lshizaka, Endo, 1962).

На сьогодшшшй день точно встановлено, що сполуки кремнш »leoftxUwi для формування i нормального функшонування ештел1аль-Ш1\ i сполучинх тканин, якнм вони надають мщшеть, еластичшсть i iieiipouiiKHicTb ( Заке, 1966; Хьюз, 1983 ).

На pamiix стад m \ кал ьаиф'| канн, коли им irr калыню в ткани-Hi ннзькнН, ¡снус пряма залежшеть м1ж кремшем i кальшем. 3 на-

ТАБЛИЦА. 8

ВМ1СТ МАКРО- ТА М1КР0ЕЛЕМЕНТ1В В ТКАНИНАХ ПЕЧ1НКИ ТА СЛИ30В0112-ТИПАЛ01 КИШКИ КУРЕЙ-НЕСУЧОК, мг%, М ±ш

Т К А н и Н и

М А К Р О- П Е Ч I Н К А СЛИЗОВА 12-ТИПАЛ01 КИШКИ

ТА

М1КРОЕЛЕМЕНТИ Г Р У П И

КОНТРОЛЬНА ДОСЛЩНА Р КОНТРОЛЬНА ДОСЛЩНА р

Кальш'й 200,00 ±17,50 180,00 ±15,04 >0,5 850,00 ±15,04 520,00 +22,55 <0,001

Фосфор 290,93 ± 9,17 284,85 ±15,27 >0,5 93,18 ± 3,19 96,18 ±5,77 >0,5

Магшй 200,00 ±11,61 200,00 ±11,61 >0,5 510,00 ±17,42 240,00 ±5,80 <0,001

АлюмшШ 6,80 ± 0,24 6,80+ 0,17 >0,5 37,00± 2,32 18,00 ±0,58 <0,001

Зал1зо 50,00 ± 0,06 55,00 ± 4,64 >0,2 55,00+ 1,16 180,00 ±11,61 <0,001

Крсмжй 5,00 ± 0,58 5,30+ 0,23 >0,5 6,00 + 0,34 9,40 ± 0,34 <0,001

Цинк 24,00 ± 1,74 15,60 ± 2,32 >0,02 16,00 ± 0,58 14,00 ± 1,16 >0,2

М1чь 5,80 ± 0,17 4,20 ± 0,14 <0,001 16,00 ±1,74 6,80 ±0,17 <0,001

Марганець 0,64 ± 0,02 0,31 ± 0,02 >0,2 2,80 ±0,17 1,60 ±0,17 <0,001

Хром 0,81 ± 0,03 0,18 ± 0,02 <0,001 0,89 ± 0,04 0,48 ±0,04 <0,001

Олово 0,31 ± 0,02 - 0,85 ± 0,02 0,61 ±0,04 <0,001

БарМ 0,73 ± 0,04 0,16 ±0,01 <0,001 0,48 ± 0,02 0,40 ±0,01 <0,001

Строншй 0,86 ± 0,02 - - 4,10 ± 0,11 3,70+0,11 <0,02

ших результат!в видно, що piiieab кальцпо в слизовШ 12-типало1 кишки дослцшо! групп'курей був иижчий, в печжщ також cnocrepi-гаеться тенденщя до зниження. Це зниження очевидно пов'язане з його кращим використанням i в пщшкарлуповШ оболонщ cnocTepira-еться його зб!льшення, а значить i бшьше цього елементу виво-диться разом з шкаралупою яйця, поскшьки продуктивтсть курей . дослщно! групп була вищою на 13 % в пор'шнянш з контрольною (таблиця 6),

КальцШ всмоктуеться по Bcitt довжит кишечника, але ефектив-nicTb процесу в р!зних вццилах коливаеться. М!сцем найбшьш ефективного всмоктування кальцпо в травному тракт! птиц1 е два-надцн.ипала кишка i початок тонко! кишки. По Mipi вшдалення в1д шлуика сфектившсть всмоктування знижуеться ( Drca, 1961). Бища швндюсть всмоктування катюну в дванадцятипашй кишщ пор!вняно .3 дисталъними виуцламн кишечника п!дтвердилася в дослщах in vitro у птнш ( Бауман', 1977). Але основна юльюсть поступлено-го з кормом кгльщю засвоюеться не в дванадцятипалШ кишц1, а в наступних вЬвдлах тонкоУ кишки - порожний i всрхшй клубовШ. Це

ПОЯСНЮеТЬСЯ б1ЛЬШОЮ ДОВЖИНОЮ ЦИХ ВШДШВ i ЗНИЖСННЯМ ШВИДКОСП

проходження хшусу, що сприяе повшшому засвоенню канону.

Очевидно, в дослщшй rpyni курей, яга одержували метааш-кат натр!ю створюеться оптимальне сшввщношення мЬк слементами, що сприяе ix кращому засвоенню. KpiM цього вщомо, що колощна кремшева кислота введена кроликам, естериф!куеться, утворгоючи галактозиди ( Войнар, 1961), ям розчиняючись у вод! з утворенням калощних розчишшк!в, зменшують величину поверхневого натягу сприяючи пщвнщенню прошшюст! клотик кишечника i посплення всмоктування р'гзних х'ш'гашх рсчовин (Чемолосов, 1969). В наших дослщах спостср!гасться п1авищення ¡нгснсивност! засвоення фос- • фору (таблиця 9).

BiaoMi дан! про те,' що додавання метасшикату натр!ю в грунт сприяе кращому засвоенню фосфору рослинами (Воронков i ¡н.,1978).

Звертае на себе увагу зменшення стронщю в 12-типал!й кишцц печшщ i пщшкаралупових оболонках. В шкаралуга його юлыасть дещо зростае. До рсч!, застосування сшпка-пв згщно дослщжень Мойсеева i iH. (1968) знижуе поглинання радюактивного стронщю, . а присутжсть кремшево! кислот»! сприяе пщвищенню paaiauifiHoi спйкосгп рису. Отже, метасшнкат може вадгравати роль paaionpo-тсктора.

Таблица 9

Вмкт фосфорних сполук в тканинах куре К 1 ембрюнов, М ± т

Показники Контрольна Дослана Р

Загальний фосфор,мг% Неорганочний фосфор, мг% Плазма кпов! <0,05 >0,5

22,75 ± 3,79 3,10 + 0,60 36,30 ± 5,03 3,08 ±0,46

Печ1(}ка

Загалыгий фосфор, мг% Неоргатчний фосфор,мг% Фосфор АТФ, мг% 170,00+32,50 15,3б±0,96 12,32+1,73 134,00± 17,00 14,99+ 1,73 28,85±2,80 <0,05 >0,5 <0,01

Печшка 19-тиденних'ембги'отв

Загальний фосфор, ъ>г% Неорганочний фосфор,мг% Фосфор АТФ, мг% 99,16± 4,10 . 31,40± 0,64 14,74+ 1,12 138,33+15,34 33,33+ 1,12 15,38+ 0,96 <0,05 >0,2 >0,5

Вщомо, що стандаргш комбокорми для птицо мостять значну юльюсть складниюв мкробного походження, тваринних жир1и, м'я-сошстковоо 1 рибно'{ муки, яш при збгроганно, особливо в умовах тдвищено1 вологосп значно пщвищузоть кислотшсть. На протяз1 свого еволющйкого розвитку в оргашзм! птищ виробився механизм захисту проти високоо кислотности Зокрема цю роль звичайно вико-нуютъ секрети кишковогосоку (Черняховська, Чурша, 197/). Рщка частина секрету кишкового соку перш за все виконуе нейтралозуючу, злужнюючу 1 розрщжукга фуикцн вмостимого кишечника. Недивлячнсь на надходження в дванаднятипалу кишку лужних союа - панкреатич-ного, кишкового 1 жовч1, дуоденалышй х1мус мае слабокислу реак-цда. I лишень в порожной кишщ, завдяки вшнленню нових порш'й кишечного соку, х1мус стае нейтральним, а потом слаболужним. Якщо лужтсть »мостимого в яюйсь диюнш стае недостатньою, посилена реакцоя ршко! частини кишкового соку у вщповиь на мкцеву под-разнюючуд1юзновудоводить ц до необх1дногор1вня ( Шлигша, 1969). Але систематичке згодовування таких комбжормов знижуе мо-жлив!сть оргашзму, секрешя союв знижуеться I тод1 проявляеться

д\я метасилкату натрдо, як високолужноо сполуки. В наел ¡док такоо осабливосто в птиц! дослщноУ групи, то одержуе з кормом метаси-локат нптр!ю виникакггь резервно можливост! шдвищення лужносп, а отже I ферментативное активносп в порожниш кишок. Посюльки величина рН вм1стимого кишечника пщ час травления не досягае оптимального ровня для дп багатьох фермен-пв (Шлипн, 1974). Наприк-лад, для лужноТ фосфатази оптимум знаходиться в межах рН 9,510,0, тод1, як рН вм1стимого значно нижча цоео величини. Це зу-мовлюе нижчу активность фосфатази, а отже середню швидкость гщ-рол'оу вщповщних субстратов. Оптимум да ланкреатичноо лшази знаходиться в межах рН 8,8 - 9,2 (Андерсон, 1971). 3 участю мета-сшикату натрно в певшй дшянцо створюеться середовище з рН , близьким до оптимуму, що тдеилгае ферментативну дш. Це можуть пштвердити одержан! нами дат при визначенш протеоназноо1 амо-.лазноУ активное^ в травному траки ( таблиця 10). Зокрема, в дослщшй груш, що одержувала метасилокат натр'ио, спостерогаеть-ся павищення активност! протеУназ в слизово'й залозистого шлунка, пщшлунковой залоз!! слизошй дванадцятипалоУ кишки. Актива ¡сть амьчази подвищуеться в пшшлунковШ залозо! частково в слизових дванадцятипалоУ! елтих кишок.

Шдвищення активност! протеоназ сприяе кращому розщепленню битв до пептвдв > ам!нокислотта Ух всмоктуваншо, що пщтаерд-жуютъ дат таблиш 12. Кр1м цього проведен! доел¡ди з м'|ченим |4С -лпином! 35$- метшншом, показали, що пщ вшшвом метасилкату натрт Вщбуваеться штенсивноше всмоктування лозину в ме-доалынй частной тонкоТ кишки (таблиця 11) о включения ^Б-мет!-он!ну в розчннш бщки тканин. Отже, ¡снуе можливють пшвишення актииносто протеоиаз шляхом створсчня оптимального рН за участю метасошкату натр!ю, що сприяе ефективному перетравлюванню б!л-к!в, ох розщепленню до амшокислот! всмоктуванню, про що евщ-чить збольшення суми вщьних амшокислот в печищо курей дослщ-ноо групи (таблиця 12). Синтезоваш в печЬип бшки о пептиди персносяться кров'ю до орган!в яйцеутворення г там використову-ються для формування специфочних бшыв яйця (Циновий, 1982).

Шдвищення активносто амолази може вщбуватися за рахунок створення оптимального рН середовища пщ впливом метасит'кату натр!ю, а також шляхом включения кремшю в склад д!астаз в якосгп коферменту, що заевщчуклъ дат дослщжень Войнара (1961) \ За-ке (1966). Пщвищення активносп амолази сприяе кращому розщеп-

лению »углевод1й до моносахарид)в 1 глюкози, яка штенсивно вико-

Таблиця 10.

Вм1ст розчииних бшюв, актившсть протешаз {амшази в тканинах курей-несучок,М±т

Дослщжуват Розчинш Актившсть Активн!сть

тканини Групи бшки,% протешаз, амкази,

мкМоль тиро мкМоль мал-

зину, г/год. този г/год.

Залозистий шлу- К б,22±0,43 17,28±0,5б -

ночок(слнзова Д 7,02±0,63 19,24+0,74 -

оболонка) р >0,5 <0,05

Пшшлункова к 7,01+0,27 204,54+9,84 114,62110,03

залоза Д 7.94±0,32 234,61+10,1? 120,64+ 8,11

р >0,5 <0,05 >0,5

Дванадцятипала к 6,63±0,31 7,86±0,35 6,57± 0,15

кишка(слизова Д 7,30+0,29 8,50+0,52 6,98 ±0,20

оболонка) р >0,2 >0,2 >0,1

СлЫ кишки к 5,02±0,24 3,28±0,12 4,97±0,26

[слизова ободонка) Д 5,47±0,48 3,46±0,29 5,37+0,21

р >0,5 >0,5 >0,2

ристовуеться в метаболЬших лроцесах. Це можуть пщтвердити дан! таблиш 4, в якай показано, як гид впливом метаошкату натр1к> всмоктуеться ^С-глюкоза в мед1альшй частиш тонко! кишки в кров 1 и ршеиь у вщткаючШ кров]. Сума радюактивносп в дослинпй груш була набагато нижчою, що може свщчити про и штенсивне використання в енергетичннх процесах.

Таблиця 11

Всмоктування С14-л1зину щд впливом метасилжату натрпо в мед1'алыпй частиш тонко? кишки, ¡мп/хв, М ± т

Групи Вм1стиме кишечника Плазма кров!

Контрольна Дослшна Р 38627,53 ± 3970,61 31699,00 ± 3465,14 <0,05 10964,53 ± 1099,73 7740,70 ± 1350,68 <0,01 ;

Нашу увагу привернули результата дослщжень Сатпаева (1955), Войиара (1960), Сороки (1961) \ Райцес, Басова (1965), яга вказують, що значиа гальгасть крсмшю оргашзму тварин 1 лк>-дини моститься в гладких м'язах шлуика, шлунковому сош, жовч1, пщшлунковШ залоз11 *р¡динах 12-типало! кишки. Тобто в тих органах 1 тканинах, яга виконують безгюсередню роль в процесах травления 1 всмоктування поживних речовин корму. Крш цього фермент сшпказа, виявлсний Шварцом в шдшлунковШ залоз1, шлунку 1 нир-ках тварин \ присутнш в мсмбраино- зв'язашй форм! в митохондриях 1 м1Кросомах, здатний вившьняти кремшеву кислоту з синтетич-них крсмнШоргашчних сполук. В свою чергу колоТдна кремшева кислота введена кроликам, естерифжуеться, утворюючи галактозиди, яга володшть активтстю под1бною досапошшв (Войнар, 1961). Сапониш- рослишп пнкозиди, що розчиняються у вод! з утворенням .колоТдних розчишв, яга зменшують величину поверхневого натягу. Галактозиди волод'иоть властивктю емульгувати жири (Чемолосов, 1969).

Отже з участю кремшево! кислоти можуть утворюватися галактозиди, яю поряд з яечним альбумпюм, олеатом кальцио, пстамжом, пстидином! тирозином викликають актлвацно панкреатично! лшаз' /Черняховська, Чурша, 1977/. Панкреатнчна лтаза вщцляеться пщшлунковою залозою 1 вццграе важливу роль в процеа перетравления 1 всмоктування жир!В. Цей фермент являе собою тсрмостабшь-ний б'шок, який секретуеться в неактивному стаж. Активащя ферменту вщбуваеться в порожншп тонко! кишки в результат» контакту з солями жовчних кислот /Черняховська, Чурша, 1977/. Кр1м того ¡снуе загальне правило, що активують панкреатичну лшазу Т1 рсчовини, яю зиижуютьн поверхнсний натяг, прнчому активуючий ефекттих речовин пропоршйнийвеличиш зниження поверхневого-натягу/Оепс1, 1955/. Одержан! нами рсзультати можуть пщтвердити це. Так, при дослщженш лйндного складу жовтка яець, одержаних вщ курей дослщно! групи нами було виявлено вищнй р1вень загаль-них лшшв 1 зм!ни !х складу по класах /рис. 6/.

Очеввдно збшьшення галькоеп загальних лщадв в жовтку курячих яець повязаноз'¡х кращим розщепленням 1 всмоктуванням пщ впливом панкреатично! лтази, яка активуеться галактозидом , утвореним при бсзпосереднж учасп кремшево! кислоти вивщьнсно! силказою 1 синтезовано! з участю кремшю.

Вщомо, що процес метабол1зму кремшю регулюеться гормональ-

ною системою. Зокрема,Остановлено, що гид впливом адреналшу

Таблиц» 12

ВЬып амшокислоти в тканиш печшки курей-несучок, мг%, М ± ш

Назва Амшокислот Групи Р

Контрольна Дослщна

Цистешова к-та 23,06 ± 0,73 22,58 ± 0,04 >0,5

Аспарагшова к-та 17,31 ± 2,23 24,55 ±0,41 <0,02

Треонш 7,36 ±0,47 21,29 ±2,68 <0,001

Серии 12,22 ±1,12 14,27 ±1,57 >0,2

Глутамшова к-та 23,04 ±2,39 39,34 ± 0,79 <0,001

а-амшоадепшо-

ва к-та 1,41 ±0,04 0,97 ±0,19 <0,05

Глпхип 8,87 ±0,69 9,48 ± 1,24 >0,5

Алашн 10,56 ± 0,85 8,48 ± 1,16 >0,2

Валш 8,86 ± 0,45 8,63 ± 1,94 >0,2

Ме-пон1н 3,24 ±0,38 2,14 ±0,20 >0,5

Циста-пмип 1,43 ±0,11 0,95 ±0,04 <0,01

1золейцин 4,58 ±0,17 3,60 ± 0,77 >0,2

Лейцин 9,62 ±0,72 7,61 ±1,52 >0,2

Тирозин 5,09 ±0,57 4,26 ±0,38 >0,2

Фешлаламш 4,66 ±0,11 3,10 ±0,54 <0,05

р-алан!н 1,65 ±0,24 1,22 ±0,07

Р-ам1номасляна

кислота 0,07 ±0,01 0,07 ± 0,00 >0,5

у-амшомасляна

кислота 1,58 ±0,18 1,48 ±0,36 >0,5

Етанолам1н 8,01 ±0,37 11,42 ± 1,81 >0,2

Триптофан 0,54 ±0,05 0,32 ±0,05 <0,02

Л1зин 10,06 ±0,38 9,31 ±0,77 >0,5

Пстидин 5,26 ± 0,25 4,34 ± 0,53 >0,2

Арг11пн 6,63 ±0,17 5,80 ±0,04 <0,01

Сума 175Д 1± 7,68 205,16+ 14,10 >0,2

пльмуеться вид1лення кремт'ю зжовчю. 1нсу;нн пивишуе вивелен-

-28-

ня кремжю з жовчю /Сорока, 1968/. % .

Ф - фосфолшщи ВХ - вшышй холютсрин ДИ - дигл'шериди ВЖК - вшьш жирш кислоти ТР - триглщсридм ЕХ - еф1ри хол!стсрину

55 50 45 40 35 30 25 20 15 10 5

Ф

ди (=Ш

ВЖК

ТР

О

ЕХ П2

■

| | — контрольна — доел ¡дна

Рис.6. Лнн'дний склад жовтка яець, %

Отже введения в рашон метасшикату натр1ю служить джерс-лом кремшю в оргашзхн птиш, я кий шляхом активацп окремих фер-ментт сприяе кращому розщеплению) всмоктуванто ноживних речо-вин корму в тонкому кишечнику. Ух транспортуван ию до органов яй-цеугворення, шдвищенню яйцсносност! на 13% 1 мшност! яечно! шкаралуни на 23%. Додавання метасилтату натр по до стандартних комбжорхнв для племнших курей-нссучок покращувало шкуиашйж. якост! яець 1 шдвтцувало внводнмють курчат на 3-6%.

Нами проводилнея досл'щжспия по визначенш гостро1токсич-ност1 метаашкату натр1ю. Встановлено, щоЛДзодля каченят-брой--лер1в 1 курей-нссучок, яю вщповщно складали 12,89 I 9,49 мг на 1 г живо! маси, перевищують оптималып дози в 16-20 раз ¡в. Одержано результат!! евщчать пронешюдлив1стьзгодовування метасил!-кату натр!'ю для птиш у вигляд1 добавки до комб!корм1в нав1ть в дозах набагато вшдих, нЬк рекомендован! для практичного викорис-тання.

На основ! наших даних по вм|'сту кремнно в стандартних комб!-кормах для птиш та встановлених оптималышх доз, розраховано потребу в кремни для курчат-, каченят-бройлерт I курей несучок, як! представлен! в таблиш 13.

Таблиця 13.

• Bmict крсмшю в стандартних комбкормах та йога потреба для птищ

Рецепти стандартних Вм!ст крем- Потреба в крем- Дефщит,

KOMÖiKOpMXB шю в 100 г niiBlOOr %

комб ¡корму комбжорму

ПК-1-13 0,292 0,385 ' 31,85

ПК-6-4 0,333 0,426 27,93

ПК-6-5 ' 0,375 0,468 24,80

ПК-21-2 0,345 0,438 26,96

ПК-22-2 0,372 0,465 25,00

3.3.Вплив прйродшх сполук кремжю на ф1зюлого-6ioxiMi4Hi показникн i пролуктиптсть rrrmii Поряд з використанням неоргашчно! сполуки кремшю - метаси-. лжату натрш, нами дослщжувапнся i природш сполуки кремнно -алуттова руда /АР/, огарок алуштово1 руди/OAP/ i цеолгг з добавкою елементарно! cipjoi. Найбшьш ефектившш виявився огарок алуттово'! руди, який моспггь бшя 70% окису кремнио i 15-17% окису cipKii.

При дослщженш 6ioxiMi4nnx показниюп в оргашзм! птищ, бу-ло виявлено вплив огарку на деяю показники бокового, вуглевод-ного i В1тамшного обм!Шв. В таблиц! 14 приведен! даш про ршень окремих 6ioxiMi4HHX показниюв в плазм» KpoBi i тканинах курей-несучок.

Зниження вм!сту розчинних бшюв i амшного азоту в печшщ i 12-типал1й кишщ може свщчпти про ix ¡нтенсивне використання в процесах утворення битв яйця, в результат! чого пщвищуеться яйценосшсть на 8,69%, маса яйця i мщшсть яечноТ шкаралутш. Збьчьшеня каротиноццв очевидно пов'язано з ix кращим засвоенням з корму.Очевидно, в кишковШ стшц! курей доел ¡дно! групп проходить гнтенсившше перетворення каротину у вггамш А, тому його бшьше в плазм! кровь

На наш иогляд додавання 1% огарку алуштово! руди до корму' сприяе кращому використанню поживних речовин корму шлйХОМ спо-

Таблиця 14

Бюх1м1чш показники в плазм! кров!, тканинах курсй-несучок1жовтку яець, М±т

Показннкн Контрольна Дослана Р

Плазма кров1

Каротинощи,мкг/г 45,86 ± 7,67 58,98 ± 3,25 >0,2

Вгсамш А, мкг/г 28,16 ±2,73 37,52 ± 1,12 <0,02

П е ч I н к а

РоЗЧИНН) б1ЛКИ,% 7,97 ± 0,48 6,82 ± 0,46 >0,1

Дмшний азот, мг% 78,72 ± 6,49 67,97 ± 8,82 >0,2

Пикоген, мг% 3200,00 ±288,19 3800,00±400,96 . >0,2 •

Сумариа АТФ-аза,

мкМ Р/гтканини 22,58 ± 1,22 25,26 ± 1,58 >0,2

Каротино'1Ди,мкг/г 5,12 ±0,48 10,87 ± 1,62 <0,02

Впгамш А, мкг/г 3733,83 ± 273,78 3593,82±229,47 >0,5 .

12-ти п ал а кишка

Розчннн! б!лки,% 3,81 ±0,55 4,81 ±0,70 >0,5

Амшний азот, мг% 69,12 ±4,74 59,13 ±7,02 >0,2

Протеолггнчна актив-

шеть.мкг глшину/мл 36,75 ±1,13 39,25 ±0,88 . >0,1

Жовток я й и я

Каротинощи, мкг/г 9,78 ±0,58 12,36 ±0,54 <0,02

Вггамш А, мкг/г 8,28 ±0,30 8,88 ±0,32 . >0,5

вхльнення просування харчових мае у шлунково-кишковому тракт! та створення оптимальних умов для роэщеплення 1 всмоктування.

Згодовування огарку алуштово! руди ремонтному молодняку ку-рей-несучок сприяе пщвищенню живо! маси на 2,00-5,49%, кращому розвитку вторинних статсвих ознак та репродуктивних органов, що. дозволяе скоротити перюд 1х вирощування на 8 дшв 1 пришвидшити яйцекладку.

Додавання огарку алуштово! руди курчатам-бройлерам сприяло пщвищенню живо! маси на 0,55-3,86%, категорШносп туше;; на 1,2-3,6%, збереженню погол1в'я на 1-2% i зннженню питрат корму на 2,64-7,90%.

Позитивний вплив на прирости жнво'! маси курчат-бройлерт проявляло згодовування cyMiini цеолиту i cipKH. При цьому жива маса була бшьша шж при згодовуванш огарку i перевищувала конт-рольну трупу на 4,2-10,4%. Найкращий ефект був одержаний при згодовуванш cyMimi цеолиту i cipKH у сгиммдношенш 3:1, тобто на 100 г корму додавали 3 г цеолпу i 1 г елементарноТ арки.

4, В И СНОВКИ

1.У курчат- i каченят-бройлер^в виявлеш BiKOBi змши BMicTy золи i кремшю, як! залежать в!д штенсивност! приросту живоТ

маси i п!р'я. Встановлено взаемозв'язок М1Ж ¡нтенсившстю росту гпр'я та BMiCTOM розчинних бигюв, зокрема преальбумшш га активное!! сумарно! АТФ-ази у курчат-бройлеров.

В дослщах на каченятах-бройлерах встановлеш законом!р-mocti IX росту i формування оперення, яю е вщмшними вщ тих nponccin у курчат-бройлеров. Однак вони вказують на ¡скупайmi взаемозв'зку м!ж процесом оперення та bmictom преальбумнпв i ак-тившетго АТФ-ази в liJKipi.

2. Встановлено пщвигцення ршня загальиого бшка в Kposi, роз чинних б ¡л к! в в м'язах та зниження вмосту амшного азоту в кров», печшщ i м'язах при додавашп до корму для курчат-бройлеров мста-силкату натр)ю. Кшьюсть глокогену в м'язах шдвищувалася, а глю кози i актившеть гексоинази, АТФ-ази в uiKipt, м'язах та печокш знижувалася.

3.Метасошкатнатрт сприяв пщвищенню штенсивносто всмоктування 14С-глгокози в мед1альшй частиш тонко') кишки швшшв на 23% та стимулював включения 355-сульфату натрда в розчинш болки тканин i шр'я каченят-бройлерщ.

4.Вмкт розчинних биоюв, РНК, загального i неорга>йчного фосфору, глутатюну i глкогену в печонщ каченят-бройлерт шд-вищувався при додаванш оптимально? дози меташшкату натрпо до корму.

5.При додавашп до стандартного комбкорму для курчат- i каченят-бройлер1в метасшйкату натрш подвищувалася маса гиря i змшювася йогох!м1Чний склад. Зокрема, водзначено змши вмос-ту золи, cipiai i кремшю.

6.П1д вплнвом добавки метасилокату натрио у курей доел ¡днях груп в поршнянш з контрольиими нштицуеться вм1ст в!лышх ам1-иокислот, фосфорних сполук, актнвшеть гсксокшази 1 глжогенфос-форилази в тканнж лечшки,

7.При згодовувашп з кормом мстасилкату натрио пщвнщу-еться внкорнстання амшоклелот для синтезу бшюв оргаш'зму ку-рей-пссучокта посилюеться всмоктування 14С-Л1'знпу б тонкому кишечнику ! включения 35$-метюшну в розчинш бшки тканин.

8.Мстасил1Кат натрио впливав на вмост окремих макро- 1 мокрослементов, зокрема, калыию, фосфору, магн'по, алюмшою, за-л!за, кремшго, цинку, мин, марганцю, хрому, олова, барпо, строн-ц'ло 1 тюлю в тканинах печ'шки, слизово! 12-типало! кишки курей-нссучок та пшшкаралупових оболонок 1 шкаралуии яець.

9.Встаь'овлено впллв метзеилжату натр!Ю на процеси всмок- •

. тування 75$е-селеиату натр!ю 1 його включения втканини оргашзму твниюв.

Ю.Згодопування курам-кесучкам метасилокату натрш вш'.ивало на структуру IХШ1ЧКИЙ склад яечно! шкаралупи та сприяло и змщ ненню на 23%. В крисшпчнш рештл кальциту шкаралупи яець ви-явлено збЫьшсння ашонт кремнно, при одночасному пщвищенж його загально! шькосп.

Постановлено, щододавання до стандартного комбокорму метасилокату натр!ю пщвшцуе яысть шкубашйних яець та Тх бюло-пчну цшшеть за рахунок збмьшення юлькосп пйкогену, загаль-них лшодш, каротикошв (сотам ¡ну А. Збольшсния юлькост! за-гальних лтшв жовтка яець в«дбувалося за рахунок трншцернд'т, фосфолопдав 1 диглоцерщцв.

12.П1д вплнвом метаешпкату натрио жива маса курчат-1 ка-чснят-бройлер1в вщповшно збольшувалася на 6-9%, 13-18%, яценос-' опсть курей-несучок на 13% 1 виводимшть курчат на 3-6%.

13.Згодовування курам-несучкам 1 каченятам-бройлсрам десятикратноI дози метасшикату натрию, при визначешн гостроТ ток-сичност!, не проявляло шкщдиво! дн на Гх органам. При додаваи-ш больших доз птиця вцвдовлялася вод пошання корму. Перорапьне примусове введения препарату в форм! 30%-ного розчину 1 болюсов по 30, 401 50 г на голову вихлихало запалення слизово! оболошш залозистого шлуночка, в окремих випадках з наявшетю виразок,

дрябл1сть кугикули, вопшщеве запалення слизово! 12-типало! юшки. Змш 3i стороии шшнх opranÍB, в тому чиш печшки i нирок не виявлено. Легальна доза (ЛДзд) для курей-несучок складае доза 9,49 мг на 1г маси Tina, а д ля каченят-бройлер1в - 12,89 мг на 1гмаситша.

14.Додаваиня до стандартного комбкорму для курчат-бройлер1в ремонтного молодняка курей-несучок огарку алунгговоТ руди та цеолиту в cyMiuii з елементарною Ыркою впливало на р1вень окремих $Í3Í<uioro-6ioxiMÍ4HHX показниюв, сприяло пщвищенню живо? маси курчат-бройлер!в, яйценосносп курей-несучок та кращому розвитку репродуктивних органш у ремоного молодняка курей-несучок.

5. ПРОПОЗИЦЙ ДЛЯ ПРАКТИКИ 1.3 метою пшвищення живо! маси курчат- i каченят-бройлерш рекомендуеться додавати до стандартних комбжорм1в рецеггпв ПК-6-4, ПК-6-5, ПК-21-2, ПК-22-2 (ДЕСТ 18221-72) вщповщно 1% i 2% метасилнсату натрто вщ маси корму.

2.Для падвищення яйценосносп, mÍuhoctí яечно! шкаралули, якосп шкубацШних яець i виводимосп курчат, необхщно додавати до стандартних kom6íkopmíb для курей-несучок р1зних напрямюв продуктивносп 1% метасшнкату натрио eia маси корму.

3.3 метою пщвтцення живо! маси курчат i каченят, яйценоснос-tí курей-несучок та кращого розвитку репродуктивних оргашв у ремонтного молодняка курей-несучок пролонуеться додавати для курчат i курей-несучок 1% огарку алуштово! руди, а для ремонтного молод-дняка 0,5% В1д маси корму.

СПИСОК РОБГГ, О ПУЕЛ1КОЗАШ1Х ПО TEMI ДИСЕРТАЦ11

1. Лагодюк П.З., Ратич 1.Б, Киршив ЯЛ. Bíkobí змши показниив бшкового o6MÍny у тканинах курчат-бройлер1в //Bíchhk с.-г. науки,-1982.-N11.-С,44-46.

2. Лагодюк П.З., Ратыч И.Б., Кирилив Я.И.Возрастные изменения некоторых показателей обмена веществ, маси тела и пера у цыплят-бройлеров //Тез.докл.Всес. симп. по биохимии.с.-х.живтоных:

- 1982.-С.92.

3. Лагодюк П.З., Ратыч И.Б.,Кирилив Я.И. Возрастные изменения со-

держания растворимых белков и их фракций в ткани печени цыплят и утят-бройлеров//НТБ УкрНИИФИБСХЖ.-1983.-вып.5/2/.-С.З-6.

4. Кирилив Я.И. Влияние процессов оперения на некоторые биохимические показатели в тканях цыплят-бройлеров //Тез. докл. 6-й конф. мол. ученых бирологов.- Рига.- С. 22-23.

5. Лагодюк П.З., Ратыч И.Б., Кирилив Я.И. Изменение некоторых биохимических показателей в организме утят-бройлеров во ваимо-связи с интенсивностью роста и процессом оперения //Вестник

с.х. науки.- 1984.-0.83-88.

6..Кирилив Я.И.Взаимосвязи биохимических показателей в организме цыплят с интенснтвностыо их роста и оперения //Тез, докл. 1-й респ. конф. мол. ученых: - Львов,- 1984.-СД66-167.

7. Лагодюк П.З.,Ратыч И.Б..Кирилив Я.И.Исследование биохимических процессов в коже цыплят-бройлеров в связи с оперением //Сель-хозбиология.- 1985,-N2, -С.81-84.

8. Кирилив Я.Й.,Ратыч И.Б., Лагодюк П.З. Изучение обменных про-цссов в ткани печени кур-нссушск в связи с уровнем яйцекладки

// НТД УкрНИИФиБСХЖ. -1985,- вып.7(3).- С.43-45.

9. Кирилив Я.И., Стояновская Г.М. Интенсивность включения 35Б-су-льфата натрия в растворимые белки тканей и кератин пера у утят-бройлеров // Тез. докл, 7-й Всесоюзн. конф. мол. ученых-биологов,- Рига, 1987.-С 81-84. *

Ю.Стояновская Г.М., Кирилив Я.И. Влияние сульфата натрия и мета-силиката натрия на гликогенообразующую функцию печени ремонтного молодняка кур-нссушск // Там же,- С. 199.

11.Кирилив Я.И., Лагодюк П.З,. Ратыч И.Б. Влияние уровня усвояемого фосфора в рационах кур-несушек на содержание каротиновдов и витамина А в печени и их продуктивность // Тез. докл.2-го Всес. симп. "Научные основы витаминного питания с.-х. животных".- Рига,1987.- С.129.

12.1нтенсивн1сть включения радюактивноЗ арки сульфату натрш в бинси цлари та кератин тр'яу курчат-бройлеровД.Б.Ратич, П.З. Лагодюк, Я.1.Кирил'1В.//Тсз. доп. 5-го Украшського.бюх1М. зТзду.- Кшв, 1987.-С.176.

13.Вплив сполук сорки 1 кремшю на деяко показники бокового об-мшу 1 продуктивность курей-несучок/П.ЗЛагодюх, 1.Б.Ратич, ЯЛ.Киршнв, Б.Б.Кружель//В1сник с.-г. науки.-№ 11.-С.77-79.

14.Ратыч И.Б.,Лагодюк П.З..Кирилив Я.И. Изучение физилого-биохи-мических показателей в организме цыплят- и утят-бройлеров в

связи с оперением и продуктивностью //Вестник с.-г. науки.-1988.- №1. - С.52-55.

15.Кирилив Я.И.,Ратыч И.Б.,Лагодюк П.З. Содержание каротиноидов и витамина А печени и желтке яиц кур-несушек в зависимости от уровня фосфора в рационе//Доклады ВАСХНИЛ.-1988.-№11.-С.28-29

16.Ратыч И.Б., КириливЯ.И. Изучение токсичности натрия кремнекислого мета-9-водного(метасиликата натрия) при скармливании его курам-несушкам //НТБУкрНИИФИБСХЖ.-1988.-вып. 10/2/.-

С.51-52

17.Кирилив Я.И.,Ратыч И.Б.,Лагодюк П.З. Показатели изменения углеводного обмена на продуктивность и качество мяса у цыплят-бройлеров под действием кремния//Вестник с.-х. науки.- 1989. -N26.- С.163-164.

18.Включение З'-Б-сульфата натрия в растворимые белки тканей и кератин пера цыплят-бройлеров /И.Б.Ратыч.П.ЗЛагодюк.Я.И.Кмрилив С.А.Ризель//Доклады ВАСХНИЛ,- 1989.-№6.-С.37-40.

19.Кирилив Я.И.,Ратыч И.Б.,Лагодюк П.З.Изучеиие токсичности кремнекислого натрия при скармливании утятам-бройлерам //Ветеринария.- 1989.- №7.-С.62-63.

20.Ратыч И.Б.,Кирилив Я.И.,Стояновская Г.М. Сера и кремний - стимуляторы роста и развития ремонтного молодняка кур-несушек // Информационный листок.-Львов, 1989 -вып.13.-3 с.

21.Кремний в кормлении птицы /Я.И.Кирилип, И.Б.Ратыч, П.З.Лагодюк и др.// Птицеводство.-1988.-№9.-С.30-31.

22.Лагодюк П.З., Ратыч И.Б., Кирилив Я.И. Обмен веществ и продуктивность кур-несушек при введении в корм кремниевых добавок // Сельскохозяйственная биология,- 1989.- С.22-24.

23.Киршпп ЯЛ. Стояновська Г.М. Павлов 1.С. Вплив арки о крем-нно на обмги деяких речовин а органтя племшних курей-несу-чок //Актуально напрямки паукового забезпечення агропромисло-вого комплексу Захщних райошв УРСР: Тези доп.науково-вироб-ничо1 конференци.-Львов, 1990,- С.97.

24. Кирилов Я.1. Вплив кремшю на мшеральннй склад тканин 1 яйця курей-несучок//Там же.-С.41-42.

25.КириливЯ.И.,Ратыч И.Б. Влияние кремния на включение ^-сульфата натрия в растворимые белки тканей и кератик пера утят-бройлеров //НТБУкрН ИИФИ БСХЖ.-1989.-вып. 11 (1).-С.63-66.

26.Мука алуноповая для животноводства и птицеводства /В. В. Гонча-рук, А.Д.Биба, Л.Д.Таранухиооа ...,Я.И.Кирилив и др.//Техннчее-кие условия,- ТУ 113-23-91-56-89.- 12 с.

-3627. Влияние кремния на активность протеиназ слизистой 12-типерст-ной кишки, всасывание М-С-лизина и 35-$-мстионина в кишечнике кур/Я.И.Кирилив, И.Б.Ратыч, П.З.Лагодюк к др.//Тез.докл.4-го Всес.симп."Ферментные и транспортные процессы в мемране щеточной каймы энтероцитов".-Рига,1990.-С.57-58.

28.Кирилив Я.И., Ратыч И.Б., Кышко В.И. Влияние кремния на всасывание и накопление селената натрия в организме птицы //Тез.до-кл.Межд.конф."Биологические основы высокой продуктивности с-х животных".-Боровск,1990.-С.80-81.

29.Kukovska I.A.,Kiriliv I.I. The efi'ects ofsodiumsulfate and sodium metasiJicate on metabolism and produetivity of poultiy //The International scientific conference of joung scientists "Krotovo 90\-01sztyn, September 18-20,1990.-S.32.

' ЗО.Влияние уровня кальция и фосфора в рационе кур и добавки кремния на обменные процессы, продуктивность й качество яиц / И.Б.Ратыч, Я.И.Кирилив, П.ЗЛагодюк и др.//НТБУкрНИИФИБ СХЖ,- 1989.-вып.И(3).-С.50-55.

31.Влияние уровня фосфора в рационе кур-несушек на обменные процессы в их организме и продуктивность /И.Б.Ратыч, Я.И.Кирилив, П.З.Лагодюк и др.//НТБУкрНИИФИБСХЖ.-1989.-11(2).-С.56-58.

32.Вплив кремшю на вмкт вггамшу А та каротиноццв у жовтку яець, лечшш курей-несучок та ембрюшв i виводим!сть курчат /Я.1.Кнрил|"в, [.Б.Ратич, П.З.Лагодюк i ¡н.//Тезидоп.1-1 Респ. конф,иБютехнолопчт дослщження i перспестиви ix розвитку". -Льв1в, 1990.-C.I9-20.

33.Кир<1л!в ЯЛ., Лагодюк П.З., Ратич 1.Б. Вшшв кремнио на 6io-

. синтетичж процеси в oprani3Mi курей-несучок //Там же.-С.8б.

34.Ратнч 1.Б. Кирилов Я.I., Лагодюк П.З. Бюсинтетичш процеси в оргашзм! птиш при додаванш до рацюну кремшю //Там же.-С.97-98.

ЗЗ.Кирилив Я.И. Влияние кремния на всасывание и использование аминокислот организмом кур //Тез.докл.научн.конф.иАктуальные проблемы птицеводства Украины'.-Харьков, 1990.-С.21.

36.Кышко В.И., Кирилив Я.И. Влияние добавки минеральной смеси в корма для кур на качество яиц /Дам же.- С.23.

37.Природный стимулятор продуктивности /Я.И.Кирилив, И.Б.Ратыч, Г.М.Стояновская, АД.Биба//Птицеводство,- 1990.-Ш0.-С.27-28.

38.Крсмн'|й в годшл! птиш/ЯЛ.Киршив, П.ЗЛагодюк, I.Б.Ратич i ш.//Методичн| рекомендащТ,-JlbBin, 1990.-24 с.

39.Влияние кремния на содержание витамина А и каротиноидов в желтке яиц, печени кур-несушек и 19-тидневных ембрионов /Я.И.Ки-

рилив,И.Б.Ратыч,П.ЗЛагодкж,В.И.Кышко//Тез.докл.Всес.конф."Фи-зиология продуктивных животных - решению Продовольственной программы СССР".-Тарту, 1989.-С.162.

40.Лагодюк П.З., Кирилив Я. И., Ратыч И.Б. Влияние кремния на включение 35-5-метионина и 35-5-сульфата натрия в растворимые белки тканей птиц//Там же.-С.6-7.

41.Кирилив Я.И., Ратыч И.Б., Лагодюк П.З. Влияние кремния на всасывание и использование аминокислот для синтеза белков у птиц //Тез.докл.Вссс.совещ.зооветспециалистов военных округов Европейской части СССР,-Львов, 1989.-С. 16.

42.Использование соединений серы и кремния в кормлении птицы / П.ЗЛагодкж, И.Б.Ратыч, Я.И.Кирилив и др.//Там же,- С.19-20.

43.Физико-химические свойства яичной скорлупы при добавлении в рацион кремния /Я.И.Кирилив, И.Б.Ратыч, П.ЗЛагодкж, С.В.Куш-нир//Доклады ВАСХНИЛ.-1991.-№5,-С.43-45.

44.Кирш»в ЯЛ., Ратич 1.Б., Кружель Б.Б. Вплив метасилжату натрию на продуктившсть птиц» //1нформацШний листок.- Укршформ-агропром,-Ки!в, 1991.-4 с.

45.Кирилив Я.И., Ратыч И.Б., Лагодюк П.З. Влияние метасиликата натрия на липидный состав желтка куриных яиц //Тез.докл.Всес. совещ,-Боровск, 1991.-С.56.

46.Кирилив Я.И., Ратыч И.Б., Лагодюк П.З. Влияние кремния на обменные процессы и продуктивность утят-бройлеров //Сельскохо-зяственная биология,- 1991.- №4,- С.50-52..

47.Цеолиты и сера в рационе бройлеров /Я.И.Кирилив, И.Б.Ратыч, Б.Б.Кружель, Я.М.Зализняк//Птнцеводство.-1991.-№10.-С. 18-19.

48.Цеолитовая и алуиитовая мука Затисянского химзавода для производства сыпучего жира на ветсанугильзаводах УССР /А.Д.Биба,

....Я.И.Кирилив и др.//Тез.докл.Респ.научн.конф."Использование природных цеолитов Сокирннцкого месторождения в народном хо-зяйстве\-Виноградов-Черкассы, 1991.- С.70-72.

49. Использование цеолита, алунитовой руды и ее огарка в кормлении птицы /Я.И.Кирилив, И.Б.Ратыч, П.З Лагодюк и др.//Там же,-

С.75-76.

50.Прнродш сполуки кремнио в год1вл1 птищ/Я.1.Киршнв,1.Б.Ратич П.ЗЛагодюкпн.//Методичш рекомендаций-Льзш,1991.- 12 с.

51.Влияние кремшш на содержание свободных аминокислот в печени племенных кур-несушек, качество инкубационных яиц и выводимость цыплят /Я.И.Кирилив, И.Б.Ратыч, П.ЗЛагодюк, Г.М.Стоя-новская //Тез.докл. Украинской конф. с Международным участием "Актуальные проблемы современного птицеводства".Харьков,1991,С.5б.

52.Киршив Я.1.,Ратич 1.Б.,Лагодюк П.З. Вплив кремшю на вм1ст деяких макро-1 м1кроелсмент>в в тканинах 12-типало! кишки,пе-Ч1нки, падшкаралуповМ оболонш1 шкаралуп! курей-несучок // НТБУкрНИИФИБСХЖ.- 1991.-вып.12(2). С. 68-72.

53.Вл1шние кремния на обменные процессы в организме племенных кур -несушек и качество яиц/Я.И.Кирилив, И.Б.Ратыч, П.ЗЛагодюк

и др.//Сб.докл. Межд.конф."Биологические основы высокой продуктивности с.-х. животных".-Боровск, 1991.-С.81-88.

54.Влияние минеральных веществ на организм племенных кур /И.Б.Ратыч, Я.И.Кирилив, П.ЗЛагодюк, В.И.Кышко//Тез.докл.конф."По-вышение продуктивности с.-х. животных и совершенствование б-бы с болезнями в условиях интенсивного ведения животноводства и создание фермерских хозяйств.-Харьков, 199l.-C.52.

55.Киршив Я,!., Ратич 1.Б., Лагодюк П.З. Валив натрно метасши-кату на внкормстаШ1Я амшокислот, вуглеводт та мшеральних речовин орган ¡змом птищ //Тези доп. У1 УкраТнського бюХ1-мшного зЪду.-Кшв.УСГА.-1992.-С.41.

56.Мшсралышй склад печшки, п1ашкаралуповоТ оболонки та шкара-лупн яець у курей-нссучок при додаванш до рацюну натр!ю ме-тасшпкату /П.ЗЛагодюк, ЯЛ.Киршнв, КБ.Ратич, Г.М.Стоянов-ська // Там.же.-С.56.

57.Кирилив Я.И., Ратыч И.Б., Лагодюк П.З. Изменение содержания липидов в желтке куриных яиц и жирнокислотного состава под влиянием кремния//Доклады Россельхозакадемии.-1992.-Ш.-С.38-40.

58.А.с. N1412705.-Бюл.Ы28.-30.07.88 //П.ЗЛагодюк, И.Б.Ратыч, Я.И.Кирилив/Способ приготовления корма для кур-несушек.-6 с.

59.А.С. N1528424.-Бюл.М6.-15.12.89 //П.ЗЛагодюк, Г.М.Стоянов-ская, Р.Й.Грень, Я.И.Кирилив, И.Б.Ратыч./Способ выращивания ремонтного молодняка кур-несушек.-6 с.

60.А.С. N1630760.-Бюл,N8,- 20.02.91 //Я.И.Кирилив, И.Б.Ратыч, АД.Биба, П.ЗЛагодюк и др./Способ кормления птицы.- 8 с.

61.А.С. М1692509.-Бюл.ЖЗ.-23.11.91 //И.Б.Ратыч, Я.И.Кирилив, П.ЗЛагодюк и др./Корм для птиц.- 6 с.

62.А.С. N1725807.-Бюл^ 14,-1992 //Я.Й.Кирилив, И.Б.Ратыч, П.ЗЛагодюк и др./Корм для цыплят.-4 с.