Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Методы повышения эффективности селекции производителей молочного скота

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Методы повышения эффективности селекции производителей молочного скота"

УКРАШСЬКА АКАДЕМЫ АГРАРИЯХ НАУК ШСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ I ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

РГБ ОД

Рудик 1ван Адамович

УДК 636.22/28.082.26

МЕТОДИ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 СЕЛЕКЦН ПЛ1ДНИК1В МОЛОЧНО! ХУДОБИ

Спещальтсть 06.02.01 - розведення та селекшя тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття наукового ступени доктора сшьськогосподареьких наук

с. Чубмнське Ки1всько1 обласп - 1997-

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в Бшоцерювському державному аграрному университет!.

Науковий консультант- доктор сшьськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Басовський Микола Захарович, завщувач кафедри розведення 1 генетики сшьськогосподарських тварин Бшоцерювського державного аграрного

Офщшш опоненти:

Доктор сшьськогосподарських наук Петренко 1ван Петрович, 1нститут розведення 1 генетики тварин УААН, головний науковий сгивробпник лабораторп розведення червоно-рябо!' худоби;

Доктор сшьськогосподарських наук, професор Недава Володимир Юхимович, Нацюнальний аграрний ушверситет, професор кафедри генетики; Доктор сшьськогосподарських наук, професор Пелсхатии Микола Сергшович, 1нститут сшьського господарства Полюся УААН, заступник директора з науково! роботи.

Нровщна установа: 1нститут тваринництва УААН, в)дд]л розведення молочно! худоби, п/в Кулши'П Харювського району Харюпськси облает!

.1 . /у с

Захист вадбудеться " " .. ....!.. 1997 р. о 10 год. на засщанш

спещатзовано! вчено'1 ради Д 27. 355. 01. Тнституту розведення 1 генетики тварин

Погребняка, 1.

3 дисертащею можна ознайомигися в б^блютещ 1нституту розведення i генетики тварин УААН.

уншерситету.

УААН, 256319, Кшвська область Борисшльський район, с.Чубинське, вул.

Вчений секретар спещалвовано! ради, кандидат сшьськогосподарських наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнкть теми. В останн1 десятир1ччя система племшно! роботи в молочному OKOTapcTsi на УкраУш базуеться на принципах великомасштабноУ селекцп, при якш на частку бугтв-пл1дниюв племпщприемств приходиться 90-95% генетичного полУшиення популяцп. Розробка мето/цв моделювання селекшйно-генетнчних процеав в популяшях молочно! худоби (Robertson А., Rendel I., 1950; Skjervold Н., 1963; Petersen Р. et al., 1970) i генетико-економ1чно1 опгимЬаци програм велнкомасштабно! селекцп з допомогою ЕОМ (Smith С., Gillard L.,1960; Cunnigham Е.P.,1969; Politiek R. 11,1973; Басовський M.3., Кузнецов B.M., 1977, 1982), а також впровадження в практику великомасштабних програм селекцп в 70-80-х роках сприяло збшьшенню середньор1чного генетичного прогресу в поггулящях молочжн худоби рпних краТн евпу до 35-80 кг молока на корову.

Проте ш методи розраховаш на систему селекцп закритих популяцш при чистопородному розведент худоби. Тепер на Украли, як i в ¡нших краУнах евпу, полтшення молочно!' худоби проводиться шляхом схрещування з породами заруб1жно'1 селекцп. До того ж, якщо рашшс моделювання селеклпйно-генетичних процейв у популяшях здйснювалося на основ! теоретичних розрахунюв, то тепер, завдяки створешгим в породах бангав даних на племшних тварин, що збер1гаються на техшчних ношях шформацп, а також банку статевих гамет, е можливосл для реально! генетико-економ1Чно'1 оптим)зацп програм великомасштабно'У селекщУ популяцш молочно'1 худоби. Тому назрела необхияпсть в розробщ ефективних метод)в i систем ошнки, добору та використання нгпдниюв, удосконалення кпуточих генетико-математичних метод1в i машинних програм, яга б моделювали понуляцшно-генетичт пронеси, що проходить у вщкригих популяшях молочном худоби, оптим1защ1 селекцшного процесу з урахуванням генетичних та паратишчннх факторов р!вня продукт! ¡вноси тварин i особливостей ринковоУ економ1кн, широкого застосування ПЕСШ, мстод1В популящйно'У генетики та ¡нших досягнень науки i техтки.

Зв^язок робот» з науковими програмами, планам», темами. Доиндження виконат у вщпоицшоаУ з державними координацшними планами науково-дослщних pooiT на 1980-1985 pp. № держреестрацп 81049834 та на 1986-1990 pp. № держреестрацн 01824023601, а також зпдно з тематикою Д1СНТ Укра'пш Л"« 3.5.5.1 на 1990-1995 pp.

Мета та задач1 дослщження. Метою дослЫжеиь була розробка метод!в тдвищення ефективност! селекщУ та використання бугаУв-гьпдниклн у вщкритих

популящях молочно! худоби. Для досягнсння шс! мети були поставлен) таы основш завдання'.

- вивчиги ефектившсть системи ощнки. добору 1 використання матер1в та

- батьмв буга!в, батьмв кор1н, тцо застосовуеться на практищ i розробити методи и тпдвищення;

- розробити методи селекци за (вдтворними ознаками, прогиозування племшно! щнност! ремонтних бугаш, методику ощнки буга!в за потомством при схрещуваннях;

- вивчити ефектившсть використання голштинських ашднигав для лщвшцення генетичного потенщалу молочно! худоби;

- удосконалити методику моделювання 1 генетико-економ1чно! оптмшацй селекцшного процесу у в1дкригих популящях молочно! худоби, скласти алгоритм та технололчний проект машинно! программ для ПЕОМ:

- провести апробашю удосконалено! методики моделювання та оттизацп програми селекци шиднимв з використанням ПЕОМ.

Наукова новизна одержаних результате. Впершс розроблена система методш тдвищення ефективносп селекци оуга/в-гшднимв молочно! худоби у вщкритих популящях на принципах великомасштабно! селекци: удосконалет методи ошнки, добору та використання потенцшних матер1в та батьмв буга!в; визначеш форми успадкування племшно! щнносл , частота та закономерное п !х проявления у шпдниив; розроблена ефективна модель селекщ'йною шдексу для прогнозування р1вия племшно! щнносп лотомюв при замовних паруваннях 1 ремонтних буга\'в на риннх етапах Ух селекци та використання; розроблеш методи селекци буга!в за ввдтворними ознаками та ощнки племшно! шнносп швдншав за потомством при схрещувант з урахуванням впливу генетичних та середовищних фактор1в.

Удосконалена .методика 1 модель генетико-еконохнчно! онтимпащ! на ПЕОМ добору та використання плииикт у вщкртих популящях молочно! худоби з урахуванням змнш генетичного потенщалу помкних тварин, отриманих в пропса схрещування 1 ступешв його ре;ишацн в конкретних умовах середовища, фактичного баЕ1ку статевих гамет 1 бази даних по породд на гехшчних поаях шформацп, штенсивлосп використання кожно! племшно! тварини та шших фактор1в .

3 використанням ПЕОМ вивчена генетико-еконолнч.ча ефектившсть системи селекци чорно-рябо! худоби, що застосовуеться в Ки!вськш обласп та рвних пренрам селекщ! 1 використання говднимв в умовах ринково! економжи, вapiaнтiв схрещування в процеа створення нових порщ з урахуванням р1вня годавл! та утримання тварин, з допомогою машигшо! програми "Л(дер-2" проведено моделювання альтернативних вар^анпв 1 оптимпацно програми селекщ! популяцп молочно! худоби, розроблеш вар1анти з максимальним генетичним прогресом та сконом1чним прибутком.

Теоретично обгрунтована побудова моделей, шдекст племшн01 uimiocii i программ селекцн у вщкритих популящях з урахуваниям комплекса генетичних i середовищних факторов та ступешв i'x взасмодп (р1вень год1в;и i утримання худоби, реакшя резнях генотишв на умови середовища , генерацшш штервали, генетичний тренд, иггенсившсть добору i використання племнших тварин та in.

Практично значения одержаних результате. На ocHoei дослисжень розроблена методика ощнки потенщйних матер1в та батьмв бугш'в, а також мммальш вимоги для i'x добору, яы одобрет "Укрплемоб'еднанням" в 1995 p. i включен! в проект hoboi шструкцн з ощнки, добору й використання плем1нних 6yrai'b молочних порщ i Tunin

Зпдно з розробленою методикою ощнки бугаш при ».пжкородпому схрещуванш (1990) i в1дповщного техпроекту (1991) в Черкаському НВО "Прогрес" розроблена машинна програма до ПЕОМ гад кодового назвою "Л1дер-1", яка використовуеться на племщдлриемствах ЧеркаськоГ обласп для ощнки бугаш за потомством.

Методика ощнки шпдшшв методом "одногенотипних ровесниць" використовувалася вченими i практиками при виведент нових украшських молочних пори худоби.

Удоскопалена методика моделювання альтернативних p.apiatmB программ селекцн дае змогу з допомогою ПЕОМ оптим13увати селекцшний процес у вщкритих популящях молочноТ худоби з урахуванням взаемодц генетичних та середовищних фактор1В i шдвшцити у 3 рази темпи генетичного прогресу популяцп пор1вняно з фактичними результатами. Використання кращих молодих 6yrai'e, вдабраних на основ) розробленого нами методу прогнозу ллемшно! щнносп, дае можливкть зменшити у 3 рази витрати копт в на вирошування, утримання бугшв i зберцання i'x сперми.

Розробки дисертанта використовуються при реал1заци планов сслекщйноУ робота в 7 племшних господаретвах i районному АПК "Рось".

Апробащ'я роботи. Результата дослхджень за темою дисертаци допорлдалися та обговорювалися на наукових конференциях Бшоцерювського державного aipapHoro университету (1979-1996 pp.), на науково-виробничих конференциях: "Животноводство на пути перестройки", "Научное обеспечение агропромышленного комплекса" (Днепропетровск, 1988, 1989);"Повышение продуктивности с.-х. животных." (Харьков, 1991); "Новые методы селекции и биотехнологии в животноводстве" (Киев, 1991); "Проблемы интенсификации производства молока" (Жодино, 1991); "Информационное обеспечение современного сельского хозяйства" (Киев, 1992); "Селекцшно-бютехнолопчт методи використання генетичного потенщалу с.-г. тварин" (Кшв, 1994); "Генетика продуктивност) тварин" (Кшв, 1994); "Теоретичш i пракгичш аспекти породоутворювального процесу у молочному та м" ясному скотарстт" (Кшв, 1995); "Hoei методи селекцн' i вщтворення

високопродуктивних порвд 1 тишв тварин" (Кшв, 1996); "Тсор1я 1 практика племшшн справи у тваринництв!" (Харюв, 1996), на Укра'шсько-Австршсъкому симноз1ум1 "Наука 1 практика" (Ьиу, 1996) та ш.

Публ!каци. Матерьти дисертаци опублшоваш у 48 наукових роботах, в т.ч. у монографп, довщнику з племщно! справи, шдручнику для вуз1в 4-го р1вня , 19 статтях, в т.ч. 6 без ствавт., 3 брошурах, 23 матер1алах i тезах конференций.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом проведене теоретичне обгрунтування 1 розроблеш метода пщвищення. ефективностг. ошнки та добору потенщйних матер1в 1 батьюв бугаш; системи селекцп буга!в-л1цер1в порщ; ошнки та добору гшдшгав за в1дтворяими ознаками; прогнозування племшно! цжнос-п ремонтних бугшв; ощнки буга'т за потомством при схрещуванш; використання буга!в голштинсько! породи для гадвищення генетичного потенщалу молочно! худоби; удосконалена методика моделювання альтернативних вар1ант1в програми селекцн 1 генетико-економ1чно'1 оптилпзаци селекцшного процесу у вщкритих популящях молочно1 худоби.

Структура 1 об'ем роботи. Дисертащя складаеться з вступу, огляду лиератури, власних досгпджень, висновюв, списку литератур и 1 додатмв. Робота викладена на 328 сторшках друкованого тексту, лпстить 94 таблидь, 4 додатки, ииострована 5 рисунками. Список цитовансп лкератури мютить 355 джерел, в т.ч. 95 ¡ноземних.

2. ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА I ОСНОВН1 МЕТОДИ Д0СЛ1ДЖЕНЬ

Дослщження проведен! в 1979-1996 роках. Об'ектом дослщжень були буга!-шйдники чорно-рябо!, симеитальсько!', червоно! степово? пор1д та тих порщ, що використовувалися для (х полшшення. Оцшка реал1зацп генотипу буга1в-плщниюв проводилася у випробувальних господарствах Кшвсько! облает!. В процеш виконання роботи застосоваш . пбридолопчний, генеалолчний, популяцшний, генетико-математичний методи вивчення закономерностей успадкування, мшливосп, повторюваносгп, ощнки генотипу тварин та шип класичш методи досл1джснь, а також методики, розроблеш нами у епшпращ з професором, членом-кореспондентом УААН М.З.Басовським.

Ефектившсть добору потенщйних матер1в бугаш вивчали шляхом анал1зу абсолютно! 1 кореляцшно! залежносп племшно! цшиосп бугав вщ метод1в ощнки та добору 1х матер1В (п=3045), Для аналлзу ефективност! добору батьюв буга'1в використат даш каталопв буга1в-говдниюв, оцшених за яюстю потомства в 1980, 1984-1991 роках, що опублшоваш в УкраУш та Росп (п=2590).

Показники спермопродукцп 222 бугаГв-пщдкиюв вивчеш за даними лаборатор1Й Бшоцерювського МПП та Кш'вського ОПП спшьно з асшранткою 1нституту генетики i розведення тварин УААН М.В.Буштрук. Зашпдшовальну здатшсть сперми бупй'в (п=40) ощнювали на основ! анал1зш результата оаметнь маточного попшв'я (п=4935).

Форми успадкування племшноГ uimiocxi бугав визначали за методикою Н.С.Колиншно! i ствавт. (1976).

Прогнозування племншо\" щннос*п 244 бугай здшснювали на ocHoei rmeMimroi щнноеп батьивських особин, генерацшних штepвaлiв та генетичного тренду в популяцп.

При розробщ технологичного проекту до машинно! программ для ощнки бут'в-шпдниюв при мшпородному схрещуванш, використаш форми вх1дних документа, класифкатори випробувальних господарств i порвд обчислювального центру Гнституту розведення i генетики тварин УААН (Власов B.I., Зубець М.В., Антоненко В.1., 1988).

Пор1вняльну характеристику р1зних методав ощнки генотипу 6yraie у 16 випробувальних господарствах Бшодеривського межрайонного та Кш'вського обласного племтпдприемств проводили за даними 1806 кор1в-пертсток, що лаюували в 1988-1989 роках: за шструкщсю колишнього МСГ СРСР (М., Колос, 1979); за власного методикою оцшки бугшв при м1жпородному схрещуванш; методом BLUP з використанням канадськоУ програми (Schaffer, 1976), трансльованоГ у ВНДГРГТ м.Санкт-Петербург на програмну мову ЕОМ €С.

Ефективтсть використання голштинських шпдгашв для полгаення молочноУ худоби вивчалася на помкях Ft (п=77473), а також на тваринах з рпною часткою спадковост! голштилськоТ породи (п=2514), у яких вивчали живу масу, характер проходження отелень, молочну продуктнвшсть, триватсть продуктивного використання, частоту захворюванносп та причини вибутгя KOpiB i3 стада.

Моделювання альтернативних BapiaimB i генетико-економ1чна оптим1затя програми селекцп молочно! худоби здшснювалися на ПЕОМ зпдно з машинного програмою "Л1дср-2", складеною про грамотами НАУ (Тешпок В.М., Попов A.G. з участю М.В. Ткаченко,1994) на основ1 розроблених нами методики, алгоритму та числового прикладу моделювання селекцшно-генетичних npouecie у вадкритих популящях молочно! худоби. Об'ектом дос.-пджень з опти\пзащТ селекцшного пронесу була популящя чорно-рябоГ худоби Кшвсько! области.

В основ1 економ1чноГ ощнки BapiamiB програми селекцп закладено визначення прибутку тд племшноi роботи шляхом обчислення рЬнищ мт доходом i витратами при реатзацп програми селекцп, приведених до одного пор1внюваного року (Petersen et.al., 1974; Басовський М.З., Кузнецов В.М., 1977, 1982). Розрахунок прибутку проводився на ПЕОМ зпдно з щнами на продукщю тваринництва (1986-1990 pp.).

Статистичну обробку матер1ал1в досл^джень проводили за методикою П.Ф.Роюцкого (1967), М.О.Плохшського (1969), €.К.Меркур'ево1 (1970), а також зпдно з машинного програмою "\likrosta" А.Н.Рудакова 1 Р.П.Рудаково! (1991) на ПЕОМ типу ЮМ РС/АТ.

3. РОЗРОБКА МЕТОД1В П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ОЦ1НКИ, ДОБОРУ ТА ВИКОРИСТАННЯ БУГА1В-ПЛ1ДНИК1В В СИСТЕМ1 ВЕЛИК0МАСШТАБН01 СЕЛЕКЦЙ МОЛОЧНО! ХУДОБИ 3.1. Шдвиицення ефективност! оцшки та добору потенцшних матер!в бугаТв.

Внесок матер1в бугаУв в генетичне полшшення популяци коливаеться в межах 16,4-48,9%, що зумовлсно рвного вiporiднicтю 1х ощнки та штенсившстю добору. Досл1джения на 2590 парах "мати-син" показали низьку залежшсть племшноУ шнносп сишв в1д ощнки IX матер!в за кращу лактащю. Коефпцап кореляцп становить 0,14 (Р<0,95). Точшсть ощнки та добору потенцшних матерев буга^'в шдвищуеться п збшыыенням числа джерел шформацп. Коефоденти корелящ! м1ж плeмiннoю щншстю сишв 4 ощ'нкого )х \iarcpiB становлять: за середшм надоем за три перин лактацп 0,35 (Р>0,99); племншою цшшсттоза власною продуктившстю 0,44 (Р>0,99); племшною цшшстю за комплексом джерел шформацп 0,51(Р>0,999 ).

Ощнка кор1в на основ! комплексу джерел шформацп дае змогу найб^льщ точно визначити '{х племшну щншсть 5 в1д1брати в групу потенцшних матср1в буга'ш генетично найцшшших маток (табл. 1).

1. Показники ощнок матер1в у шпдпиюв ргзно/ якосй

Показники ощнки матерев Полшшувач1 Нейтральш Попршув.

Х+ ш Х+т Х+т

Голпв 132 54 _, 58

Надш за кращу лактащю, кг 6649+105 6723+164 6411+157

Надш за 3 перил лактацн, кг 5272+71*** 5115+109* 4792+105

ПЦ за власною продукт., кг 149420*** 101+31** -20+30

ПЦ за комплексом джерел ¡нфор. з корекщею на Дq , кг 108+13*** 52+20* -56+19

ПЦ сишв за потомством, кг 248+17*** -130+26

Примпка: в1ропдшсть р1зниш наведена пор1вняно з показниками попршувач1в.

Для ощнки 1 добору потенщйних матерев буга'ш за комплексом джерел шформацп нами розроблена наступна модель;

1ч6=А1^ + А2А + АзА, (3.1)

де Д, {¡2, Р3 - коефпценти значущосп джерел шформацп в1дпов]дно матер! батька 1 само!' корови; А(, А2. А, - племшна цшшсть вщповщно матер!, батька \ ощнювано'1 корови за власною продуктившстю.

А, = [1|2„(Р к-Р* ) + Ь2С(Р*. -В,)] - ДЧ (1-1),

(3.2)

Племшна цшшсть батька корови ( А2) визначасться за формулою 3.8

Аз = Ь т (Р^- Р + Ь\ (Р Ч1-Нн)

!)к ¡¡к*

(3.3)

де Ь'га - коефщент успадкованосп ознаки за ш лактащй; И2С - косфииент м1жстадно1 генетично! менливосп; Р^к - продуктившсть ощнювано! корови за 1- лактащями, _)-го генотипу, к-ому стада; Р* ¡к - продуктившсть одногенотипних ровесииць ощнювано! корови за ¡-лактащями, в к-ому стада. В)к - середня продуктивнють ровесииць, вщ яких одержують буга'т в шших племшних заводах; в!дпов1дно за ¡-лактащями ^го генотипу, в к-ому стада; Ац- генетичний тренд в популяци: I- генерацшний штервал.

До^дження показали, що племшна цшшсть потенщйних матер1в бугав повинна бути не меншого +300 кг молока. Зумовлено це зменшенням ос генетично! переваги пщ впливом генетичного тренду в популяци. Яшцо, наприклад, племшна цшшсть за надоем у потенцшно! матер! буга!в становить +250 кг молока, то при щор1чному Дд=30 кг, П генетична перевага на момент оцшки за потомством сина буде становити лише +40 кг (250-30 «7= 40 кг).

3.2. Пшвищення ефективност! оц!нкн та використання батькт бугаТв (ББ).

На частку батьюв буга'т приходиться майже 40-45% ефекту селекци в популяци, що обумовлюе важливкть проблеми виявлення 1 використання високошнних потенщйних батьюв буга!в. Селекщя батькш бугаш позитивно впливае на збшьшення частота цшних генотишв серед тварин наступно! генерацн (табл.2).

Батьки буга!в п Розряди племшно! шнносп сшив

полшшувач! нейтралью попршув.

п % п % и %

Полтшува'и, 670 325 48,5 195 29,1 150 22,4

в т.ч.ПЦ за надоем,кг: 60-200 249 120 48,2 72 28,9 57 22,9

201-340 138 60 43,5 40 29,0 38 27,5

3411 > 283 145 51,3 83 29,3 55 19,4

Нейтральш 107 40 37,3 37 34,7 30 28,0

Попршувач} 186 55 29,6 70 37,7 61 32,8

Не ощнеш за потомством 307 112 36,5 93 30,3 102 33,2

Разом 1270 532 41,8 395 31,2 343 27,0

Частота полшшувач1в серед буга'1в сишв збшьшуеться ¡з шдвищенням розряду племшно'1 щнноеп батьюв. В1д батьюв-лолршувач!в за надоем Ух одержали 29,6%, а вщ полшшувач1в - 48,5%. Причому вщ батыав, що мали племшну цшшсть за надоем вищу +340 кг, отримали 51,3% полшшувач1в, що пояснюеться збшыненням в^ропдносп '¿X генетично!' переваги. При вфопдшй оцшщ буга!в за потомством спосгер!гаеться пряма залежисть племшно! щнноеп сишв гид якост! батыав (табл.3)

3. Племшна цшшсть батыав i ix сишв

Даш про батыав Даш rq :зо сишв

Розряди Г1Ц п дочок на 1 бугая ПЦ, кг молока п дочок на 1 бугая ПЦ, кг молока

Полшшувач^ 14 322 +379 294 80 +116

Нейтралы» 4 663 +39 93 117 +52

Попршува'п 6 203 -191 91 38 +6

Коефвдент короля щ! м!ж плсмншою щншстю батьюв 1 }х сишв становить 0,68 (Р>0,999). Отже, використання плщниыв з високою племшною цшшстю, так званих лщер!в породи, для одержання вщ них ремонтних бугайщв буде сприяти шдвшценню тeмпiв генетичного полшшення популяцп.

А нал ¡ч даних плщниюв семи порщ молочшп худоби, що розводяться в Укра!ш (п=2590), показав низьку штенсившсть добору та використання батьюв бугаш. Вщ кожного батька одержано 1 використано в середньому всього лише 2-3 сишв. Батьки бугай мкцевих пор1 д мають середшо нлемшну щншсть за надоем 70-162 кг, а ¡мпортних 216-631кг. М^ж тим результата добору та використання деяких батыав буга'1'в свщчать про перспектившсть сслекци буга'1в-лщер1в, ям через сво!х сшив ютотно впливають на генетичне полшшення молочних порщ худоби (табл.4)

4. Племшна цшшсть бугаш-Л1дер1в порщ j ix сишв

Кличка,№ бугая, порода Даш буга1в-Л1дер!в Даш i'x сишв

п |ПЦ за: п ПЦ за:

надоем,кг %жиру надоем, кг % жиру

Мастер МЧП-1868, ГФ 53 +1091 -0,21 19 + 195 +0,01

В.К.Ч1фтейиКЧП-53, ГФ 61 +430 -0,16 11 +158 +0,02

М.М.Емперор КЧП- 540 842 +206 -0,06 37 +101 +0,001

Р.К.Гещн КЧП-254, ГФ 357 +149 -0,03 34 + 69 +0,001

B.C. Н. Ред 328931, ГФ 75 +603 -0,03 31 +153 +0,001

К.П.М.Ред КЧП2563 ГФ 28 +463 -0,08 14 + 62 +0,03

Пантер 691, ЧР 151 +346 -0,02 32 +163 +0,04

Онега 13616, ЧР 36 +290 -0,01 23 +158 +0,007

Союл ДН-1081, ЧС 25 +376 +0,12 8 4176 +0,002

Мускат 9307, ЧС 21 +364 -0,02 11 + 60 -0,04

Данш 012248, МО 179 +211 +0,03 17 + 98 -0,006

Дослщження показали, що доб)р батыав буга1'в необх^дно проводити Т1льки на основ1 високов1рогщно1 ощнки за потомством. Доб1р IX без ощнки за потомством, або ж за даними мало! юлькосп дочок в одному господарств] с досить ризикованим заходом. Так наприклад, буга1в Дурка 6501 та Д^рка 2910 використали як батыав на основ! попередньо! ощнки за потомством (в1дпов!Дно 36,+289,+0,11% та 29,+146,+0,03%). Оцшка Гх генотипу на великому попшв'! дочок виявила IX попршувачами за надоем та нейтральними за вмютом жиру в молощ. В(д них одержали ситв з низькою племшною щнщстго (табл.5).

5. Племшна щншсть щиднигав у вар1антах невдалого добору батьюв буга!в

Кличка 1 № бугая ПЦ бугая ПЦ сишв бугая

п за на- за % п дочок на за на- за %

доем, кг жиру 1 бугая доем, кг жиру

К.М.Д1амант12847 57 -74 +0,09 62 16 +57 +0,002

А.Грете 97836 182 -75 +0,01 27 21 +38 +0,02

Дрк 2910 339 -108 -0,02 22 19 -17 -0,02

Трюфель 529 22 -119 +0,03 И 19 -39 -0,001

Молодець 2546 10 -205 +0,03 9 16 +65 +0,01

С.Рудольф 47884 159 -238 +0,02 13 18 +94 +0,04

Дурк 6501 111 -244 +0,03 13 116 -33 -0,03

М1ракл 1699079 399 -258 +0,04 18 21 -21 -0,005

Отже, одним з метод! в тдвищення ефективност! селекца батыав бугшв е доб1р IX -пльки на основ! високов1ропдно1 ощнки за потомством. Сприятиме цьому органвашя штенсивного використання \х сперми в стисл! строки (1-2 роки). Пщставою для цього висновку е щор1чна девальвация племшно! цшносп тпднтлв гад впливом генетичного тренду в популяци. 1з збшыненням генеращйних штервагав м!ж п.щдниками сум1'жних поко;инь змешпусться Гх генетична перевага в популяип (табл.6).

6. Племшна щншсть ситв у залежнося вiд генеращйних ¡нтервал1в

Показники Мастер 001 Пантер 691

Ситв, гол. 4 8 7 6 20 7

1нтервал, роив 5,3 6,2 10,3 5,6 6,7 8,1

Пл. цшшеть, кг 374±75* 186+53 103±57 197154 180+26* 51±46

Так, найбшыиа племшна щншсть (+374 кг) е у 4-х ситв бугая Мастера 001, яю буди оцшеш за потомством через 5,3 роюв теля ощнки батька, а найменша (+103 кг) у 7 його син1В, у яких генеращйний интервал становив 10,3 роив.

В зв'зку з дим, мМмалышмк вимогами за племшною щншстю при добор! потенцшних батьмв буга\'в повинш бути +350 кг молока 1 0,03% жиру в молоцд.

3.3. Оцшка ■ добф буга"|°в за власними показниками

Ощнка1 доб1р буга!в за спермопродукщею. Дослцокення показали, що в зв'язку з штенсивним використанням окремих плщнимв назрела необх!дшсть 1х селекци за вщтворними ознаками. Висока фенотишчна мшливють показнимв спермопродукцп на м!жпородному I породному р!вш св^дчить про можлив!сть тако! селекцп (табл. 7).

7.Характеристика бугаш р1зних генотишв за спермопродукщею

Показники Чорно-ряба(п=67) Голштин. (п=74) Помга (п= 84)

Х+т Су Х+т Су Х+т Су

Об'ем еякуляту, мл 3,75+0,13 26,5 4,30+0,11 22,6 4,10+0,11 24,5

Концентращя, млрд/мл 1,15+0,03 25,2 1,02+0,02 20,3 1,01+0,02 20,3

Спермив в еякуляп,млрд 4,26+0,2 39,5 4,39+0,16 29,6 4,15+0,16 33,6

Актившсть, бал 7,00+0,1 10,4 6,80+0,12 14,0 7,20+0,20 16,6

У бугшв обох порщ е шков1 особливое« за спермопродукщею. Об'ем еякуляту в^ропдно збшьшуеться до 4-х ручного В1ку (3,45-5,09 мл) з подальшою стабинзащею. Дешо менша вшова мшливктъ концентраци спермив (1,04-1,15 млрд/мл). У голштинських бугаш концентращя спермив найбшьша в 3-х ручному вод. Аналопчш вшов! змши вщбуваються з показниками загально! йлькосп та активност:1 спермив в еякуляп. В1дм1нност1 за живою масою бугшв у 18-м1сячному В1щ не мають в!ропдного впливу на показники слермопродукцн. Красш показники спермопродукцп буга1в характеры для весняно-лгенього нерюду (Р>0,95).

В1ропдну оцшку бугайщв за спермопродукщею можна зробити у 16 мкячному вЫ за даними 35 еякуляпв, яка мае в^ропдний зв'язок (г=0,61-0,71) з ошнкою в дорослому вщк Для визначення илем1НН01 цпшосп бугайшв за спермопродукщею нами розроблена 1 апробована наступна модель:

Б = Ь2 (Р - Р*),

де Ь2 - коефщкнт успадкованосл ознаки; Р - показник спермопродукщ! перев1рюваного бугайця; Р*- в1дпов1дний показник у ровеснимв.

Показники спермопродукцп мають середню стушнь успадкованост! за: об"емом еякуляту - 0,42; концентращею спермив - 0,61; загальною ильшетю спермив в еякуляп - 0,51; актившетю спермив - 0,52. Для селекцшно! диференщацн буга!в нами розроблена шкала, зпдно з якою до пол1пшувач1в вщносяться шидники з племшною щншстю за загальною спермопродукщею +0,2 1 >, до нейтральних - + 0,19 1 до полршувач1в - -0,2 1 < млрд спермив в еякулятк Доб1р батыав бугаш за спермопродукщею буде сприяти тдвищенню цих показниюв у сишв. Пщставою для

такого прогнозу е кореляцшна (r=0,52,P>0,999) i абсолютна залежшсть Mi» племшною щншстю за загальною спермопродукшао у батьюв i сшив (табл.8).

8. Племшна цмтсть батыав i сишв за загальною спермопродукщею

Кличка i № батька ПЦ,млрд. Показники сишв

п ПЦ, млрд % полшшув. % нейтральн % попрш.

С.Сексес 5/1698624 +0,54 10 +0,60 70,0 30,0 -

Р.Рош 32645 +0,26 7 +0,20 57,1 42,9 -

P.KXeHpi 320300 +0,14 13 +0,08 30,7 53,8 15,5

А. Мак 1696981 +0,14 10 +0,16 40,0 40,0 20,0

Ельбрус 897 -0,08 16 -0,07 18,8 50,0 31,2

Елевейшн 139 -0,30 5 -0,23 - 40,0 60,0

Оцшка i доб1р 6yrai'B за зaплiднювaльнoю златшстю. Фенотишчна мшливють запл1днювально'1 здатносп сперми oyra'm (Cv= 10,5-13,6%, lim=41,4-73,7%) е результатом впливу гснетичних та паратишчних фактора. Переварка зашнднювально! здатносл сперми 40 бугаТв на 4935 матках з рпного часткою спадковос-п голштинсько! породи не виявила в1ропдно! рпниш м1ж окремими групами. Водночас встановлена залежшсть зaплiднIOвaнocтi Kopin в1д паратишчних факторш. Так, середня юльюсть оаменшь для заплвднення маточного погол1вя коливаеться за роками В1д 3,07 до 1,53, причому найпрша заплщнювашсть була в несггриятливому для господарства 1986 poni. В таких умовах ripuiy заплщнювашсть мають висококровш noMici (2,73-3,28 ос1меншь).

Досльтження показали, що ошнку заплинювальноУ здатносп сперми бугаТв (В) слад проводи™ в декшькох господарствах з рпшши умовами середовища з корскшею на ефективне число маточного покшв'я:

ZBij .Wij

В=--------------------------------(3.5)

IWij

де Wij - ефективне число маточного попшв'я, оаменених спермою i-ro бугая в j-ому стад).

Ргзпиця М1Ж заплщнювалыюю здатшстю сперми чистопородних (58,6%) i пом1сних (55,6%) голштииських плщниюв становить лише 3% (Р < 0,95), що дае шдстави для встановлення однакових селекшйних вимог. МЫмальш вимоги до 6yraiB при nepeBipixi зашиднювально'1 здатносп ix сперми на телицях повинш бути на 15% вши, шж на коровах. Biporutny оцшку запл/днюпально! здатносп сперми бугаш можна одержати при ociMeninni 150 Kopie i 25 телиць парувального в1ку, що тдтверджуеться високими зв'язками з оцшкою на 250 коровах (r=0,91, Р>0,999) i 75

телицях (г=0,93, Р>0,99). За результатами контрольного оелмешння неохёдно визначати индекс заплёднеовальноё здатностё сперми бугаев (1%) за формулою:

1% =---------------------------- , (3.6)

де В*- середня заплёдеповальна здатнёсть сперми всёх ёншега бугаёв, яких використовували в j-cтaдi. Для селекщйних цёлей розроблена шкала, згёдно якёй до полшшувачш належать плёдники з ёндексом заплёднювальноё здатнос-п сперми 4% 1 >, до нейтральних - ±3,9 % 1 до погёршувачёв - 4% е<

Ощнка 40 бугаёв за наведеною вище методикою показала, що до геолёпшувачёв вёднесенё 32,5% , до нейтральних 45% , до погершувачеее 22,5% 1 свёдчить про можливёсть проведения селекцёё пледникёв за вёдтворною здатнёстю.

3.4. Прогнозування племшно) цённостё бугаёв

3 метою встановлення закономерностей при виведеннё бугаёв високоё якостё ми провели аналез форм успадкування племёееееоё цённостё у 244 пдёдникёв, оцшених за потомством. Встановлено, що основною формою успадкування е промёжна (54,3%). 3 меншою частотою проявляються: регресёя - 14,7%, понаддомшування - 13,1%, дoмiнyвaння матерё - 10,2% та домжування батька (7,7%). Висока гелемённа цённесть у бугаёв-полёпшувачёв у бёльшостё випадкёв е результатом адитивноё дёё гееив, що проявляеться у форме промежного успадкування (57,6%), 1 в меншёй мере -неадитивееоё д)'е, що проявляеться у форме понаддомшуваенея (24,2%), доменування батька (10,6%) та матерё (6,1%). Вееесок батькёв е матер ¡в у еенетичну перевагу синёв, при згаданих формах успадкування рёзееий. При промёжней формё вён майже однаковий. Домёнування батька або матерё зумовлюе ёх вёдповёдний вгелив. Понаддомёнування с результатом вдалого взаемодоповнення батькёвських геномёв, а реересея - результат д'и рецесивних геиев, не здатееих епдешновати розвиток ознаки. При всех формах успадкування спостерёгаеться пряма залежнёсть племённое якосте синев вед ревня племёееноё цённостё батькёвських особиее. Крем того, на ртень генетичееоё переваги синё в впливаюз ь генетичнё змёни, що проходять у популящё нёд тиском добору. Адже з року в рек геееетичний потенцёал понуляцёё збёльшуетъея, а генотип бугаев залишаеться сталим. При цьо.чу, чим бёльший ёнтервал меж добором батьювських особин е оцёнкою та використашеям ёх сина, тим бёльше знижуеться генетична перевага в популящё цього плёдееика (табл.9).

9. Залежшсть якос-ri chhíb в1д племшно! uíhhoctí батьювських особин та штервал!в __мiж ix ощнками

Розряд ПЦ chhíb п Плем.цшшсть за надоем, кг 1нтервали, рокзв

chhíb matepíb батьив мати-син батько-син

Полтшувач1 132 +218 +86 +248 6,5 4,0

Нейтралып 54 -1 +67 +176 7,9 5,1

noripuiyBa4Í 58 -231 +4 +43 8,5 6,4

Тому iндеке прогнозовано! племшно! uíhhoctí 6yraíB (1рв ) слщ визначати за формулою:

1рв = 1/2 [1мб - Aq (t - 1) + U - Aq ( t - 1), (3.7)

де IM6. Ir» - шдекси племшно) uíhhoctí вiдпoвiднo матер! та батька бугая, що обчислюються за формулами 3.1 i 3.8; Aq - генетичний тренд у породи; t- генерашйш ¡нтервали.

Наприклад, MaTÍp бугая Радора 638 одержала ошнку за 3-а джерелами шформацн +78 кг молока, а батько +493 кг. 3 часу ощнки MaTepi i батька до ошнки сина пройшло увдпов1Д1Ю 13 i 9 роив. Прогноз його племшно! uíhhoctí становить: 1рб= 1/2 [78-30 (14-1) + 493 - 30 (10 - 1)] = - 44 кг, а подальша оцшка за потомством -64 кг молока.

Прогнозована таким методом племшна цшшеть плшгиюв здебмьшого збнапься з оцшкою за потомством (табл.10 ).

Групп п ПЦ мате ПЦ бать Прогнозована Факт. 36ir оцшок,

ПЦ chhíb оцшка, %

бугаГв píe, кг kíb, кг без Aq з Aq кг

Полиниувач! 36 + 164 +356 +266 +183 +204 83

Нейтрал ып 30 +60 +129 +97 -16 -8 87

Попршувач) 30 -55 -10 -32 -165 -197 93

Наведет дат еввдчать про можливоетт шдвищення ефективносп використання плиниюв за рахунок зменшення генерашйного ¡нтерваду. Якщо б, наприклад, бугая Радора 638 використовували у 2-х р1чному виц, то його генетична перевага становила б:

1р6 = 1/2 [78 - 30 (30 - 1) + 493 - 30 (3 - 1)] = 236 кг Точтсть прогнозу племшно! щнност1 бугая залежить в1д пфогцшосп oцiнки племшно! цншосп батька та матер^ його породности, умов середовища у випробувальних господарствах, генетичного тренду та ш. Анробашя методики на 244 бугаях показала, що при В1ропднш оцшщ за потомством батьгав буга!в у господарствах з продуктившетю ровесниць не нижче 3000 кг молока, ошнщ племшно! шнноезз матер! в буга!в за комплексом джерел шформацн, з корекщ'ею на

генетичний тренд у популяцн, прогнозована племшна цшшсть бугая на 75-84% зб1гаеться з ощнкою за потомством, а без дотримання таких вимог на 55-65%. Точшсть прогнозу для чистопородних плщниктв бшьша на 21% пор1вняно з гюмлсними, що характеризуе бшьш стшкий генотип чистопородних тварин. Коефвдент кореляцн м>ж прогнозом племшно? шнности зробленим без корекцн на генетичний тренд 1 ошнкою за потомством, становить 0,71 (Р > 0,999), а з корскшао 0,89 (Р > 0,999 ).

3.5. Оц'шка бугаТв за потомством та прогноз результате Ух використання при межпородному схрещуванш

Методика ощнки племжноУ цшноеп за потомством, затверджена колишшм МСГ СРСР (1979) розрахована на чистопородне розведення, а тому за п допомогою не можна правильно оцшити бугшв при схрещуванш. Так, М.Я.СфЫенко (1985), П.Н.Прохоренко, Ж.Г.Логшов (1986), ВЛ.Антоненко, ВЛ.Ткачук (1987), В.П.Буркат (1988) встановили, що р1вень племшноУ щнност! одних 1 тих плщшшв у значшй м!р! змшюегься, якщо до Ух дочок тдбирати ровесниць мюиевих шшпшуваних пopiд або помюних кор1в вщшшдного генотипу.

Наш1 дослщження показали, що у кожного з буга'ш е дочки рпно!' кровностс1 в кожному генотип! р1зне число тварин, а М1ж тваринами окремих генотишв е в!ропдна р1зниця за продуктившстю. Тому нами розроблена методика оцшки генотипу бугаУв за потомством при межпородному схрешуванш шляхом поршняння продуктивное™ Ух дочок з аналопчними показникамк одногеиотипиих ровесниць (табл. 11).

11. Вихщш дащ для ощнки племшно! щнност1 бугая Вазона 52

Генотип дочок дочки ровеснищ W, D, - Р; Wi(Di-P„

п надш, кг п надш, кг

1/2ЧР + 1/2ГФ 18 3459 142 3660 16,0 -201 -3216,0

1/4ЧР + 3/4ГФ 14 3634 13 3636 6,7 -2 -13,4

3/8ЧР + 5/8ГФ 2 3738 12 3792 1.7 -54 -91,8

Р1зницю м1>к i'x продуктившстю при ощнщ бугая в pi3Hnx господарствах i за деюлька роив сл!д корегувати на ефективне число дочок через вираз W^ (Д„к - Р^-):

ЧЩиЯц-УпО] G = b----------------------------- (3.8)

де G - нлемшна цшшсть шидника; b - регреая племшно'1 щнносл бугая на ильысть його дочок; Цф - продуктившсть дочок i-ro генотипу, j-ro року, k-ro стада, Р^- -продуктившсть одногенотипних (i) ровесниць j-ro року, в k-ому стад1; W - ефективне число дочок, що визначаеться за формулою:

n,jk -П*^

W=------------------------------------------(3.9)

n,jk+nV

де % - юльюсть дочок ¡-го генотипу в ^ому роту, к-ому стада; п*р - гальюсть ровесниць вщпо вщного генотипу, року, стада;

Оцшка племшно! цшносп бугая Вазона 52 методом "'одногенотипних ровесниць" виявила його попршувачем (-87 кг), а за шструкшего (1979) -нейтральним: С=0,64(3547-3507)=+25,6 кг. Пор1вняльна оцшка цими методами 14 бугаУв показала, що 12 шпднию'в змшшга розряди пдемшноГ щнностг Отже ощнка без урахування генотипу дочок 1 ровесниць буде призводити до ¡стотних помилок у селекци гопдтшв.

АналЬ даних оцшки 2590 шпдниыв показав чтсу залежшсть 1х племшно1 щнносп вщ р1вня продуктивносп стад, де вони ощтовалися. Голштинсыа бугаУ з покрашенням умов середовища у випробувальних господарствах шдвищують свою перевагу над стадами, а бугш чорно-рябо\', ям мають нижний генетичний потенщал, знижують (рис.3.1).

300

ПЦ, кг молоха

250 -200 -150 100 50 0

—чорно-ряба —•— голштииськз

2000-3001

3001-4000

4001 I бшьше

- Над)й кор)в^1ера'!сток1 кг молока

Рис.3.1. Динамша племшно! шнностл буга'ш чорно-рябо1) голшткнсько'1 порщ у стадах з рпним р!внем продуктивность

Враховуючи р1зш умови середовища в господарствах 1 р1зш генотипи бугаГв, ¡х ощнку необхщно проводити в юлькох господарствах (не < 3-х ), на достатньому погол1в ! дочок (не < 30).

На основ! оцшки 16 бугаУв з використанням ЕОМ типу €С трьома методами (за шструкщею (1979), "одногенотипних ровесниць" 1 ВЫ1Р) встановлено, що ощнка за шструкщею (1979) дае значш змвдення розрядав (18,8% полтшувач1в, 31,2% нейтральних 1 50% пoripшyвaчiв). Результата оцшки методами "одногенотипних ровесниць" 1 ВШ)Р схож! м!ж собою, тому що обидва методи враховують генетшгш1 середовищш фактори змвдешш ощнок, але метод ВИ]Р передбачае корекщю продуктивности кожно! дочки бугая на В1к, сезон, р1к, стадо та ншп фактори, що ефективно лише при велимй галькост! дочок.

Для прогнозу ефекта використання буга'ш полёпшувальноё породи нами розроблена наступна модель:

Ацк = Н№ + Ь^ Дч 0 - 1), (3.10)

де Адк - ефект схрещування в ¡-ому поколёнш, .¡-роцё, к-ому стадё (популяцёё); генетнчна перевага помёсей над полепепуваною породою,; Ь;к - пoвтopювaн¡cть племённоё ценностё бугаев; Од - племенна цённёсть бугая; Дq - генетичний тренд у популяцёё. Яйцо, наприклад, у стад! використовують три плёдники з середньою племённою ценнёстю +45 кг молока, Н = 122 кг, Ь=0,6, Дq = 20 кг, то прогноз ефекту ёх використання буде становити: А]к=122 + 0,6 • 45 + 20 = 169 кг.

3.6. Ефективжсть використання голштинських бугаев при схрещуванн:

Дослёдження показали, що ступёнь реалезацп генетичного потеншалу тварин залежить вёд структури ёх генотипу та умов середовиеца. Науково-виробничий експеримент у 2-х господарствах з аналогёчною системою утримання та експлуатацёё тварин, але на резному рёвне ёх год1шп показав, що на племфермё чорно-рябоё худоби колгосгеу ем.Бузниееькое о (п=793), де на корову витрачали 32,8-35,8 ц к.од. в рёк, а на 1 к.од. приходилося 118-130г перетравного геротеену, ном ¡сё г, переважалее чистопородних ровесниць на 410 кг молока (Р>0,999) ё на 0,08% жиру в молоце (Р<0,95). Водночас у стадё Бёлоцеркёвськоё доследноё станцёё цуефового буряку (п=346), де за рёк коровам згодовували 26,7-32-7 ц к.од. при дефецитё в рацёонах перстравного протешу (41,6-90,4 г на 1 к.од.) помесё Гм посгулалися чистопородним ровесницям на -193 кг молока (Р>0,95) ё -0,03% жиру в молоцё (Р<0,95). Аналогёчну закономёрнёсть показали дослёдження на численному ноголёв'ё голштино-чорно-рябих (п=73669) га голштино-симентальських (п=3804) помёсей Р^ Перевага перших над чистопородними ровесницями становила: в стадах з надоем до 3000 кг - +127, 30014000 - +293, 4000-5000 - +452 ё 5000 ё > - +597 кг молока. У голштино-симееетальських помёсей в стадах з надоем до 3000 кг - -63, 3001-3500 - +252, 3501-4000 кг - +512 кг молока. У господарствах з високим ё середнём рввнем годевлё твариее, збёльшення частки спадковостё голштинёв до 75% сприяе пёдвищенню молочеюе' продуктивностё корёв на 694-787 кг молока (Р>0,99), а в найбёльш висококровннх помёсей (76% ¡>) перевага менша на 258-297 кг молока (Р>0,99). У господарствах з низьким рёвнем годёвлё, рёзниця мёж продуктивнёстю тварин окремих генотипёв невёрогедна (табл. 12). У тварин рёзних генотипёв (п=2514) 16-и виетробувальееих госеюдарств надоё корёв зростають при збёльшеннё кровностё голштинёв тёльки до 50%, а помёа з кровнёстю 51-75% мають надоё нижчё, неж помёсё з кровнёстео 25-50% на -329 кг молока

(Р>0,999) та -8 кг молочного жиру (Р > 0,99). Ступ шъ реашзацн генетичного потенщалу помкей знижуеться з 60 до 46%. Одшею з причин зниження продуктивное™ висококровних пом1сей е незадовшьне !х вирощування. Так, корови з кровшетю 51-75% поступалися за живою масою особинам Р| на -37 кг (Р>0,999). На племферм1 колгоспу ¡м.Бузницького (п=1891) голштишзоваш телички переважають своУх ровесниць чорно-рябо! породи за живою масою при народженш, а також в 6-мкячному В1щ в1дповщно на 1-5 та 3-25 кг (Р>0,999). Шсля заынчення молочного перюду, висококровш голштинсыа телищ ростуть прше шж ровеснищ 1 у 18-мюячному вщ1 поступаються !м за живою масою на 24-29 кг (Р>0,99), а стандартним вимогам для помюних телиць на 16-41 кг.

3дат)петь голштишв до високо! молочно! продуктивностт базуеться на генетично детермшованому високому обмш! речовин в оргашзм], тому чим нищий генетичний потенщал за надоем у помюних тварин, тим бшииа потреба для його реал!завд в збалансованш, за вс1ма поживними речовинами, годавл! При вщсутносп адекватних умов, висококровш пом1С1 проявляють негативну реакщю у вигляд! зниження живо! маси, продуктивносп, в!дтворно! здатносп, тривалост! використания, гадвищення частоти захворюваносл тощо.

12.Результата використання голштинських шидниюв у рнних 1-осподарствах

Кровшсть за Генетичний Надш ко- Молочного Ступшь

голштинською п потенщал, кг рш-пер- жиру, реалиащ! ген.

породою, % молока В1СТОК, кг кг потенщалу, %

Високий р1вень год!вл1 (64-65 ц к. од. на корову в рш)

ЧР, ч/п 81 6000 5010+89 191+2,6 83,5

до 25 124 6500 5156+81 194+2,1 79,3

26-50 242 7000 5282+66 204+1,9 75,4

51-75 593 7500 5704+58 218+1,1 76,0

761> 195 7750 5446+71 207+1,8 70,2

С'ередшй р1вень год1вл1 (39-52 ц к. од.)

ЧР, ч/п 752 5500 3497+47 125+1,3 63,5

до 25 427 5970 3799+53 138+1.5 63,6

26-50 641 6750 4003+71 147+1,7 59,3

51-75 324 7375 4284+82 157+2,2 57,3

76 ¡> 117 7687 3987+103 145+2,6 51,8

Низький р1вень год)вл1 (26-35 ц к. од.)

ЧР, ч/п 206 5500 3004+84 110+2,5 54,6

до 25 411 5970 2823+60 106+2,1 47,2

26-50 657 6750 3117+59 115+2,0 46,1

51-75 195 7375 3046+90 110+2,6 41,0

Так, встановлено зниження тривалосп використання висококровких помшей пор1Вняно з чистопородннми ровесницями в племзавод) "Бортнита" з 3,0 до 2,2 лактацш, на племфермах колгосшв ¡м.Бузницького з 3,8 до 1,8, "40 ромв Жовтня" з 4,2 до 1,5 та в радгосш Тетпвський з 3,2 до 1,3 лактацш. Спостерпаеться також тенденщя збiльшeння частота вибуття висококровних помкей з стада ¡з-за захворювань лейкозом, вщповдао 6,2-20%, 9,7-27,5, 10,6-18,7, 10,1-21,8% та туберкульозом (у стада колгоспу ¡м.Бузницького) з 4,5 до 45% та in. Достдження на 2126 коровах показали, що з шдвищенням у помгсей частки спадковосп голштишв збшыиуеться частота отелень за допомогою людини (з 24,6% до 72,2%) i дуже важких (з 0,4% до 6,2%), що пояснюеться збшыпенням крупногшдносп подпсних телят при недостатньому розвитку KopiB-nepBicTOK.

4. ГЕНЕТИКО-ЕКОНОМ1ЧНА ОПТИМ13АЦШ СЕЛЕКЦ11 БУГА1В-

ПЛ1ДНИК1В У В1ДКРИТИХ ПОПУЛЯЦ1ЯХ МОЛОЧНО! ХУДОБИ

4.1.Удосконалення методики модслговапня селекшйно-генетичних процесш в популяциях молочно'1 худоби.

Методика оптим1зацп програми селекцн, яку започаткували I.Rendel,

A.Robertson (1950) та доповниили P.Petersen et al.,1974; М.З.Басовський,

B.М.Кузнецов (1977,1982) розрахована на чистопородне розведення, тому Н не можна використовувати у в!дкритих популящях молочно! худоби, де генетичне полшшення (G) проходить не тшьки за рахунок добору i використання племшних тварин 4-х категорш (AG), але й за рахунок ефекту схрещування (AG*). Тому для оцшки прогнозованого ефекту селекцп у вщкритих популящях необхщно враховувати обидва фактори:

G = AG + AG* (4.1)

Для оцшки прогнозованого генетичного прогресу (AG) у вщкритих популящях молочно! худоби ми розробили таку модель:

21;

AG =[------•rq,-Flu].U (4.2)

EL;

де Ir генетична перевага i-i категори племшних тварин (матер1в i батыав бугшв, матер1в i батьив Kopiß); Li -генерацшний ¡нтервал цих тварин; rq* - генетична корелящя м!ж продуктившстю кор!в за першу i наступш лактацй ; Рщ - шбредна депреая в популяцн; U - ступ1нь реал1зацп генетичного прогресу за рахунок добору племшних тварин, що тотожний коефоденту повторюваносл илемшноУ шнносп.

Генетична перевага матер1в i батыав 6yrai'B, а також батьив Kopie визначаеться

за такою формулою:

1!=(А1С1 + А2С2 + ... + А„С„)/1П (4.3) де Аь А2,... Ап - племшна цшюсть кожно! тварини вщповщних категорий; сь сг,... сп - ильисть потомюв у кожно! племшно! тварини цих категорш; £п - юльюсть вих потомюв у тварин кожно! в1дпов1дно! категорп;

Для визначення прогнозованого ефекту схрещування в популяш! в розрахунку на одну корову за поколения (ДО*) ми розробили наступну модель:

(3| • А^ - а; ] / N

ДО* =-------------------------------, (4.4)

Ь*

де N - величина популящУ; с1, - частка кор1в у популяш! ¡-го генотипу; ДР) - ефект схрещування в поколшнях з урахуванням генотипу, обчислюеться за формулою:

ДР*=у(А-В), (4.5)

де у - кровшсть за полшшувальною породою; А - генетичний потенщал тварин полтшувально! породи; В - генетичний потенщал тварин полшшувано'У породи; а, -стутнь реатзацп генетичного потенщалу тварин ¡-го генотипу, який визначаеться за формулою:

^ = Н; / Р| (4.6)

де Ш - генетичний потенщал тварин ¡-го генотипу: Н, - у А + у*В ( 4.7)

де у* - кровшсть тварин за лолшшуваною породою; Р,- фактична продуктившсть тварин ¡-го генотипу. !.* - еереднш генерацшний ¡нтервал гогемшних тварин 4-х категорш.

4.2. Апробащя удосконалено'! методики моделювання та оптимЬацГУ селекцн плшникзп на прикла.п нопуляцн чорно-рябо!' худоби КшвськоУ облает!

Оцшка пара метр ¡в популящУ. Моделювання на ПЕОМ численних вар1анпв профами селекщУ прояодилося на основ! 46 постШних популяцшно-генетичних та 11 економ1Чних параметр!в, яю ощнювалися за даними бoнiтyвaння тварин облает! в 1986,1991 та 1994 роках, а також обробки експерименталыюго матер1*а.чу. Крш постшних, використовувалися 5 перемшш параметри: число батьюв буга'Ув (5,10,50), число ефективних дочок для оцшки бугая за потомством (20.50,100), банк сперми на перев1рюваного бугая, спермодоз (500С, 25000 1 50000), частка корт попудяцн, що оаменясться спермою перев!рювапих буга'Ув (ОД, 0,3, 0,4).

Оцшка фактичноУ системи селекцн чорно-рябо! худоби КиУвсько! облает). Позитив]п фенотишчш зрушення у популящУ можуть вщбутися лише за умови оптимального поеднання системи племшно!' робота з полтшенням умов середовища, що можна виразити таким р^внянням:

Р-ОШ (4.8)

де Р - фенотишчш змши в популящУ; в - ефект селекцн, и - ¡ндхилення вщ генетичного ефекту селекщУ, зумовлене впливом зовшшнього середовища.

Ощнка ефективност! племшноУ роботи з лопулящею за два перюди (19861991,1991-1994 рр.) показала, що в першому пep¡oдi нaдiй коргв-первюток збшыиився на 322 кг молока, при зниженш вмшту жиру в молощ на -0,01%. Загальне генетичне

зрушення в популяцёё (С=ДС+ДО*) за надоем становило 73,9 кг молока в рёк на корову, в т.ч. 13,2 кг за рахунок селекцн 4-х категорёй племённих тварин ё 60,7 кг за рахунок схрещування. Середовищнё фактори щорёчно зннжували фенотипёчнё показники надою на -9,5 кг молока. Якщо Р=64,4 кг, а в =73,9 кг, то и=Р-С=64,4-73,9 =-9,5 кг. Попршенням рёвня годёвлё та утримання великою мёрою зумовлене зниження на -395 кг молока та

-0,01% жиру в молоц1 корёв у кризовий перёод (1991-1994рр.). Так, хоч генетичний потеншал щорёчно зростав на 72,4 кг молока, в т.ч. за рахунок добору на 8,5 кг 1 схрещування на 63,9 кг, а паратипёчнё фактори щорёчно знижували продуктивнёсть худоби на -171,2 кг молока.

В обох периодах була низька ефективнёсть добору 4-х категорш племённих тварин, вёдповёдно 13,2 та 8,5 кг молока. Це в 3-6 раз менше, порёвняно з даннми зарубёжних авторёв. Щоб внявити причини низьких темпёв генетичного полёншення популяцёё, ми провели аналёз ефективностё добору та використання племённих тварин 4-х категорёй (табл. 13).

13. Племённа цённёсть тварин популяцёё

Роки Батьки бугаёв Батьки корёв Матерё бугаёв Матерё корёв

п ПЦ, кг п ПЦ, кг п ПЦ, кг п ПЦ, кг

1987 144 +221 336 +113 327 +223 904536 +56

1991 130 +233 273 +21 261 +129 247120 +32

Однёею з головних причин низышх темпёв генетичного полёншення популяцёё' е екстенсивна система селекцёё. На 3-х племпёдприсмсгвах областё в 1986 роцё для осёменёння маточного поголёв'я використовувалася сперма 336 бугаёв, тодё як для такоё популяцёё достатньо 42 бугаёв. Майже всё плёдники, за винятком 6, використовувалися тёльки в однёй зонё. 3 усёх бугаёв, оцёненими за потомством на момент використання ёх сперми в 1986 р. було 147 голёв або 43,8%. Племённа цённёсть оцёнених бугаёв становила +202 кг молока ё +0,01% жиру, а неоцёнених - +69 кг молока ё +0,01% жиру.

Низькою була ёнгенсивнёсть використання таких бугаёв як Санёлодж 334692, Ерко 148, Медалёст 90, Мудрий 553, Хайджек 354747, Желаний 1060, Кузён 2117, Мастер 001, Санёлодж Сюпрём 391591, Грандбой 1500370, Комет 167887 та ёнших з племённою цённёстю 575-1447 ю молока ё 0,01-0,33% жиру в молоцё, вёд яких використовувалн в популяцёё всього лише 1-4 синёв та вёд кожного з яких, одержали за 1987 рёк лише 7-738 тсличок. Водночас у популяцёё отримали по 1428-6524 теличок вёд бугаёв-погёршувачёв за надоем. Вёд кожного батька отримано в середньому лише 2,3 синёв. 1з 144 батькёв бугаёв у 32 або 22,2% не було оцёнки за потомством. Не сприяла пёдвищеншо темпёв генетичного прогресу роздрёбленёсть популяцёё на 30 лёнёй.

MaTepi 336 буга'1'в маготь середгео плем!нну цшшсть +229 кг молока, але лише у 99 голштинських Kopie вона становила +580 кг, а в 185 матерев бугаУв чорно-рябоУ породи +38 кг i в пом1сних +245 кг молока. MaTepi KopiB е найбшьш численною категор!ею племшних тварин. В кризовий перюд надш матер1в Kopia знизився практично у господарствах bcîx категорш, але найбшыие

(-476 кг) у товарних господарствах при одночасному 3MenmenHi погшпв'я Kopie. Якщо врахувати, що генстичш змши в популящУ в цей перюд становили +72,4 кг молока в pik, то основною причиною знгокення иродуktubhootî kopib е реакшя Ух генотип! в на попршенш умови середовища.

4,3. Ошнка фактор1В, що впливають на генетико-економ!чну ефектившсть

программ селекцн

1нтенсившсть добору та використання батьюв бугшв е одним ¡з найбшьш впливових фактор1в ефективностт селекцн. Зменшення числа батьюв бугаУв при одночасному збшьшенш жорсткост1 ïx добору сприяе шдвищенню темшв генетичного полшшення популяцн'. Так, якщо при 144 батьках бугаУв генетичний прогрес становив 13,2 кг молока, то скорочення ïx числа до 10 з шдвищенням племшноУ цшносп до +894 кг молока збшьшуе генетичний прогрес до 41 кг молока на корову в piK. 3 позищй популящйноУ генетики така законолпршсть пояснюеться збшьшенням у популящУ частоти шнних генотишв завдяки численним потомкам, одержаних вщ лУдерзв породи.

Аналп залежност1 генетичного прогресу вщ числа батьюв при змшах щших фактор1в (табл.14) показав, що при ecix величинах банку сперми та юлькост! ефективних дочок на перев1рюваного бугая зменшення кшькост! батьюв бугшв з 50 до 5 гол1в сприяе росту генетичного прогресу за надоем вщ 25,8 кг до 52,1 кг. Але основною задачею оптшшзацп селекщйного процесу популяцн молочноУ худоби в умовах ринковоУ економжи е одержання максимального прибутку. Збщьшення банку сперми вщ 25 до 50 тис. доз хоч i дещо гадвищуе величину генетичного прогресу, але зменшуе економ1чну ошнку програми селекцн. Пояснюеться така тенденщя збшьшенням витрат на оброб^ток та збершання велико! кллькостУ доз сперми. Тому, найбшылу генетико-економ!чну ефектившсть програми селекцн можна одержати при спермобанков1 на кожного перев1рюваного бугая 25 тис.доз.

Збщьшення числа ефективних дочок бугаУв сприяе шдвищешпо nipori.anocri ïx оцшки, але водночас оптимальне число ефективних дочок залежить вщ юлькостс кор!в активно! частини популяцн, що оименяеться спермою молодих бугаУв та числа батьюв бугаУв. 1з збшьшенням юлькосп Kopin активно! частини популяцн, яких оаменяють спермою перев1рюваних бугаУв, збшьшуеться число ефективних дочок, але зменшуеться величина генетичного прогресу внаслщок зменшення ¡нтенсивностт добору ремонтних гопдшшв. Тому оптимальне число ефективних дочок i мльюсть KopiB, яких осшеняють спермою перев1рюваних бугаУв, слщ визначати для кожно'У конкретно'! популяцн з урахуванням системи племшноУ роботи.

14. Генетико-економ1чна ефектившсть программ селекц» в залежносп вщ __ взаемодн перемшних фактор1в._

Число батыив бугшв V/ Банк сперми на одного перев1рюваного бугая, доз:

5000 25000 50000

ДО,кг. ВЕО*,% ДО,кг ВЕО,% ДО,кг ВЕО,%

: 50 20 25,3 39,4 29,6 41,1 32,2 38,9

10 20 30,6 49,5 39,9 61,6 43,2 60,6

5 20 36,9 61,6 43.2 66,7 46,2 66,2

50 50 29,2 52,5 34,0 61,5 36,7 58,6

10 50 37,8 69,2 44,5 82,3 47,1 79,8

5 50 40,9 75,3 47,5 88,4 50,2 86,9

50 100 34,2 64,6 38,3 74,7 40,8 71,2

10 100 44,1 83,8 47,7 90,9 49,2 89,4

5 100 47,1 89.4 49,3 100,0 52,1 99,2

*ВЕО - шдпосна економ1чна оцшка, дс за 100% приймаеться вар1ант з максимальним прибутком.

Ефектившсть селекцй [ використання шидниюв залежить вщ величины по пуля щУ. Так, доб1р 1 використання бугаУв автономно на 3-х субпопулящях Кювсько! област1 зумовили низький генетичний прогрес за надоем (13,2 кг). Впровадження в цих субпопулящях интенсивного варианту селекци (5 ББ, 32 БК) шдвищуе величину генетичного прогресу лише до 21,4 кг молока, а вщносна еконо\пчна оцшка програми селекцп становить 9,7%. Причиною низькоУ генетико-економ!чно1 ефективносп селекцп у др1бких субпопулящях е обмежеш можливосп добору кращих пл1дниюв породи 1 збшьшення витрат на к вирощування, утримання, взяття та збершання сперми. Так, якщо в кожшй з 12 субпопулящй чисельнютю 80 тис. гол!в необхщно використати при штенсивному вар1анп селекцп 5 ББ, 32 БК та перев1риги за потомством 134 молодих бугшв, то всього в популяцп чиселыпстю 1млн гол!в буде використано 62 ББ, 400 БК та 1608 персв!рюпаних буга'ш. Впровадження штенсивного вар1анта селскцп в укрупнених популящях (500 тис, 1 млн гол ¡в) сприяе росту ефективносп програми селекцп.

Величина генетичного прогресу залежить вщ млькосп потенщйних матер1в бугшв. Впровадження ¡нтенсивного варианта селекцп вимагае пщвищення жорсткосп добору потенщйних матер1в буга'Ув. Ящо ж число потенщйних матер1в розширювати з 327 до 1800 гол1в при фшсованих значениях шших параметр!в ( ББ -5 гол, банк сперми - 25 тис.доз, частка кор1в, яких оаменяють спермою перевтркшаних бугаш -10% та число ефективних дочок 50 пшв), де дае зм01у збьи.шити штенсившсть добору з 0,45 до 1,62, племшну цшшсть з +343 кг до +864 кг, внесок матер1в бугаш у генетичний прогрес з 16,3 до 32,9% 1 одержати максимальну економ1чну ефектившсть.

Генетико-економ1чна ефектившсть селекцп популяца залежить в1д генеалопнно! структури та системи ротаци лiнiй, При фактичнш систем} селекцп з розведенням 30 лшш, використали 144 ББ з племшною цшшстю +221 кг 1 одержали низышй (13,2 кг) генетичний прогрес за надоем . Зменшення числа ББ до 30 гол1в при збepeжeннi тю ж генеалопчшн структури (30 лшш) дае змогу збшьшити Ы генетичну перевагу до +386 кг молока, а генетичний прогрес лише до 27 кг молока. Якщо ж у групу ББ вщбирати лише 5 лщер1в породи з племшною цшшстю за надоем +985 кг, кожен з яких належить до окремо'1 лшн, то прогнозований генетичний прогрес становить 43,4 кг молока на корову. Якщо роташю лшш проводити централ1зовано, тобто як м1тмум для обласного масштабу, то кшьысть лшш можна скоротити до 5, використовуючи нaйбiльш прогресивт.

Величина внескт 4-х категорщ племшних тварин в генетичне полшшення по пуля ци залежить вщ штенсивност1 Гх добору, генетично!' переваги та галькосп потомюв у кожноУ племшноУ тварини. При штенсивних вар!антах селекцп ( 5 ББ, 25 тис.доз сперми, 50 ефективних дочок), коли досягаетъся максимальний генетико-еконо.Ч1Чний ефект, найбшьший внесок у генетичний прогрес роблять батьки бугагв (43%), батьки кор1в (25,5%) та матер! бугаУв (29,1%). Внесок матер ¡в кор!в становкть лише 2,4%. Величина впливу кожноУ категорн племшних тварин на генетичне полшшення популяцп залежить В1Д числа потомюв. Так, наприклад, бугай Мудрий 553 мае племшну щншсть +757 кг молока \ +0,11% жиру. Вщ нього одержали I використовуеться 6 сишв. В)д бугая Ельбруса 897 з племшною щншстю +717 кг, +0,06% , вщловщно 148 сишв. Тому Ух внесок у генетичне полшшення популяцп р1зний. Якщо визначити генетичну перевагу у 5 батьив бугаУв без урахування числа потомюв, то вона становить +1004 кг, а при корекцп на Ух число - +815 кг (габл.15).

15.3алежшсгь величини прогнозованого гснетичного прогресу тд методу ощнки __генетичноУ переваги племшних тварин __

Показники ББ БК МБ МК АО

Без корекцп на число потомюв

Племшна цпшУсть, кг ( 1004 795 | 577 | 59 45,3

Внесок в генет. прогрес,% ¡41,2 32,6 23,7 ¡2,5 1,58

3 корекщею на число потомюв

Племшна цшшсть, кг 815 675 585 j 59 ! 40,2

Внесок в генет. прогрес,% 38,2 31.6 27,4 2,8 \ 1,40

4.4. Оц'шка ефективносп р1зних варкшпв схрещування

Моделювання на ПЕОМ рЬних вар1анттв схрещування показало, що пайкраще використати генетичний потенщал голштишв можна при вбирному схрещуванш,

ефект якого схановить 115 кг молока, а прибуток 144 гривш на корову в рш. Але стугань реалЬацп генетинного потенциалу у висококровних помюей становить 5040%, тому такин тип схрещування може бути ефективним лише в господарствах з високим р1внем годавл1.

При в1дтворному схрещуванш генетичний потенщал кор1в менший, але завдяки вищому ступеню його реал1зацп селекцшний ефект лише на 7 кг молока 1 на 2 грн на корову в рш менший, шж при вбирному, тому його слад використовувати для масовогополшшення молочно! худоби (табл. 16). Ефект зворотнього схрещування у 2 рази менший пор1вняно з вщтворним. Такий вар1ант можна застосовувати у товарних господарствах, використовуючи при цьому генетичний потенщал годштинськоУ породи 1 кращу пристосованшсть до умов середовища м1сцево! породи.

16. Ощнка ефекту BapiaimB схрещування

BapiaHTH змш кровносп Генетичний потенщал xopie, кг Частка спадковосп гоштишв,% Ступшь реал1з.ген. потенц., % AG*, кг Прибуток на корову в piK, грн

Зниження 6250 24,1 70-60 48 61

Стабшзащя 7300 63,2 60-50 108 142

ГНдвшцення 7680 71,0 50-40 115 144

4,5. Генетико-ек*оном1чна оцшкa ponifx систем використаннн пльзникш

Головною задачею оптим1заци селекцшного процесу в умовах ринково'У економ!ки е одержання високнх темшв генегичного прогресу популяцн при максимальному прибутмда. В табл. 17 наведено 5 BapiatniB програми селекцн популяцп за двома системами використання шмдниюв.

Оеобливютю 1-3 BapiatmB 1-1 системи е те, що 90% KOpiB активно!' частини популяцн ошменяеться спермою ощнених за потомством плщнимв, а прогнозований генетичний прогрес становить 52,1, 47,5 та 43,4 кг молока на корову. Найбшьш реальним е останшй. У 1-му Bapianri можна одержати максимальний генетичний прогрес за надоем 52,1 кг, однак вш вимагае значних витрат на збер^ганш сперми перев1рюваних буга'Ув, i'x утримання та ощнку за потомством, тому не може бути прийнятим для впровадження, особливо в кризовий перюд. Зменшення илькоси заготовлюваних спермодоз на кожного перев1рюваного бугая до 25 тисяч i числа ефективних дочок до 50 гол1в покращуе економ1чну ефектившсть программ селекцп. Прибуток на корову в piK становить 250 грн, а генетичний прогрес на корову в pin становить 47,5 кг молока. Проте в зв'язку i3 зменшенням в останш роки числа

випробувальних господарств реальним ё вёдносно ефективним може бути 3-й варёант програми селекцёё, в якому число ефективних дочок на перевёрюваного бугая не менше 20, генетичний прогрес за надоем становитиме 43,4 кг, а прнбуток на корову з урахуванням ефекту вёдтворного схрешування 216 грн.

Антикризовнм заходом у молочному скотарствё може бути впровадження 2-1 системи викорнстання плёдниюв, за якою основний масив маточного прголёв'я (6697%) необхёдно осёменяти спермою молодих бугаёв, одержаних вёд бугаёв-лёдерёв I вёдёбраних за прогнозованою племённою цённёстю, згёдно з розробленою нами методикою. В 4-у варёантё 66% корёв популяшё осёменяеться спермою молодих бугаёв, одержаних вёд 5 лёдерёв породи. 1х використовують протягом 6 рокёв згёдно схемё ротацёё у 5 репонах областё чи зонального селекцёйного центру. На 5-6 роках ротацёё використовуеться сперма оцёненнх за потомством бугаёв, а на 7-8 роки -сперма синёв нових лёдерт 1 т.д.

В 5-ом}' варёантё молодё сини лёдерёв породи ёнтенсивно використовуються протягом 2-х роюв, теля чого ёх сперму передають в ёнший зональннй центр. При системё викорнстання молодих бугаёв, синев лёдерёв породи, прогнозований генетичний прогрес становигь 46,6-51,7 кг молока, а прнбуток 274-280 грн на корову в рёк, що забезпечусться за рахунок зменшення в середньому на 2,1-4,0 роив генеращйних ёнтервалёв батькёв корёв, збёльшення частота цённих генотипёв у популяцёё 1 змсншення витрат на утримання меншоё в 3 рази кёлькостё бугаёв та зберёгання 1х сперми.

17.1 'енетико-економёчна ефектнвнёсть варёантёв програми селекцёё

Показники

Варёанти

програми селекцн

3

Батькёв бугаёв, гол.

Кор; в, осёменених молодими бугаями, %

10

10

10

67

97

Банк сперми, тис, доз

50

25

25

25

25

Ефективних дочок, гол.

100

50

20

104

104

Генерацёйний I я те рвал БК, роюв

6,8

6,8

4,7

2,8

Генетнчний прогрес, кг

52,1

47,5

43,4

46,6

51,7

Ефект вёдтворного схрешування, кг

108

108

108

108

108

Загальний есЬект селекцёё, кг

160,1

155,5

151,4

154,6

159,7

Прибуток на корову в рёк, грн

226

250

216

274

280

5

Для забезпечення ефективностё системи викорнстання молодих бугаёв у молочному скотарств1 нашоё краёни повинна дёяти чётка система селекцн та штенсивного викорнстання бугаёв-лёдерёв порёд.

висновки

1. Розроблена 1 теоретично обгрунтована система шдвищення ефективносп оцшки, добору та використання бугаУв-плцщиюв у вщкритих популяшях молочноУ худоби 13 застосуванням генетико-математичних методов, моделей та ПЕОМ. Ретроспективна овднка удосконалених мето/пв на peaлiзoвaнiй селекщ'У чорно-рябо'У та ¡нших порщ 1 моделювання на ПЕОМ ргзних програм ceлeкдií гшдниив показала, що впровадження Ух на практищ при задовшышх умовах середовища дае змогу тдвищитй темпи генетичного полшшення популящУ до 151,4 - 160,1 кг молока на корову в р1К, що у 2 рази бшьше пор1вняно з досягнутими результатами селекцп.

2. Точшсть добору потенщйних матер1в ремонтних бугаТв шдвшцуеться ¡з збшьшенням числа джерел шформацн. Коефвденги кореляцп мгж показниками ошнки матерев 1 племшною цшшстю сишв становлять: за найвищим надоем 0,14; середшм надоем за три перил лактаци 0,35; надексом племшно'У цшност! за власною продуктавшстю 0,44; ¡ндексом племшноУ цишосп за комплексом джерел шформацн з корекщею на коеф1шенги Ух значущостх та на генетичний тренду популяци 0,51. Для отримання високих темпов генетичного прогресу в популящУ небх1дно щоб племшиа щнтсть потенщйних матер1в бугаУв, визначена за комплексом джерел шформащУ з корекщею на генетичний тренд , була не меншою +300 кг молока 1 0,03% жиру в молощ.

3. У групу батьыв бугаУв необхщно вшпочати Л1дер1в породи, ям пройшли доб!р за в1дтворною здаттспо, ошнеиих за потомством з високою в»ропдшстю (не менше 30 дочок), в кшькох господарствах (не менше 3-х), з продуктившетю кор!в не меншою 3500 кг молока, з корекщею пдемшн01 щнносп на генетичш 1 середовшцш фактори. Таи пшдники повишн мати племшну щншеть, скориговану на генетичний тренд в популяци не менше +350 кг молока 1 +0,03% жиру в молощ, вщповщати мипмальшш вимогам за шшими ознаками. В селекцшшй ирограм1 Ух слщ використовувати ¡нтенсивно 1 в коротю строки. Така система ощнки, добору та використання батьюв бугаУв забезнечус отримання В1д них 50% { бшьше сишв-полтшувач1в. Корелящя "батько-син" становить 0,68 (Р>0,999).

4. Вфопдну оцшку бугайщв за спермопродукщею, яка мае високу повторювашеть у зршому В1щ (г=0,6-0,71, Р>0,999), можна отримати у 16-мюячному виц за показниками 35 еякудашв з урахуванням залежносп УУ вiд породи, лшп, в1ку та пори року. Не встановлено в1ропдноУ р1знищ за спермопродукщею мгж чистопородними 1 пом1сними голштинськими бугаями, одного року народження з р1зною живою масоюю. Спермопродукщя бугаУв характеризуеться високою

мшлив1стю (Cv=29,6-39,5%), середньою успадковашстю (h2=0,42-0,61), породними та лшшними особливостями, залежшстю piern спермопродукцй' у сижв ввд аналопчних показниюв у батыав, що свцгадть про можливосп селекцн бугаУв за uiero ознакою. До категорп полшщувач1в за загальною спермопродукщею слш вщносити бугаУв, що мають племшну цшшсть +0,2 i > млрд спермпв в еякуляи. Селекщя бугаУв за слермоиродуктившстго економишо ефективна.

5. Встановлена залежшсть ощнки загойднювальноУ здатносп сперми бугшв ввд тлькосп оймененого маточного погол1в'я, його вшовоУ структури, р1вня год1вл1, а також ü вщсутшстъ В1д породносн гопдштв та умовноГ кровносп за голштинською породою маточного погол!в'я. В несприятлив! роки пршу зашпднювашсть показують висококровш noMici. Biporiflny оцшку загшднювально'У здатностт сперми бугаУв можна отримати за результатами ойменшня 150 Kopie i 25 телиць парувального в!ку, в деюлькох господарствах з рпними умовами середовища, при корекшУ ощнки на ефективне число маточного погол1в'я. Miнiмaльнi вимоги до зашпднювально'У здатносп сперми бугаУв при ociMeHinm телидь повинш бути на 15% вшщ, шж Kopie. Фенотигачна мшливкть зашпднювально'У здатносп сперми бугаУв (Cv = 10,5-13,6%, lim = 41,7-73,7%) св^дчить про можливосп добору за шею ознакою. До розряду 1[о;ипшувач1в належать буга'У, що мають in деке зашиднювалыюУ здатносп сперми +4% i бшьше.

6. При адитивнш да reniß, племшна щншеть буга'Ув-плУдниюв успадковуеться за пром!жиим типом (54,3%) та perpecicio (14,7%). Неадитивна д1я reniß зумовлюе ефект домшування батька (7,7%), матер1 (10,2%) та понаддом)нування (13,1%). У бугаУв-полшшувач1в иайбшьша частота промшного успадкування (57,5%) та понаддомшування (24,2%), а в попршувач^в - perpecii (39,6%).

7. Точшсть прогнозу племшноУ щнноси ремонтних бугайщв залежить в1д eiporiflnocTi ощнки племшноУ щнносп батька i MaTepi, юлькосп урахованих джерел шформаш'У та тривалосп геиерацшних штервал^в, породносп ощнюваного шпдника, генетичного тренду в популяцп. Прогнозування племшноУ nianocii ремонтних бугайц^в, за розробленою нами методикою, дае змогу вщбирати з високою ймов1ршстю (г=0,89, Р>0,999) найбшьш генетично цшних ремонтних бугайшв i використовувати i'x сперму для оймешння Kopis, не оч1куючи результапв оцшки за потомством, що сприятиме тдвищенню темтв генетичного прогресу i економ1чно'У ефективносп селекци популяцш.

8. В умовах породоутворювального та породополшшувального схрещування, коли м1ж тваринами pisnux генотишв с в1ропдна р!3ниця за продуктившетю, оцшка бугаУв згтдно шетрукцй' (1979), яка розрахована на чистопородне розведення худоби,

не забезпечуе правильного визначення $х племшно! щнносп. Нами розроблена методика оцднки генотипу тпдниюв шляхом пор1внянкя одногенотипних дочок 1 ровесниць з корекщею р^знищ на ефекгивне число дочок вщповщного генотипу з урахуванням впливу генетичних та середовшцних фактор1в у кожному стада в рш оцшки, що дае змогу шдвищити точшсть визначення 1х плем1нно1 цпшосп.

9.Ефектившсть використання шпдншав по.тпшувалышх порад при межпородному схрещуванш залежить вщ генетично! р1знищ м)ж породами, точносп оцшки племшно! щнносп тварин, н повторюваносп у р1зних умовах середовища, генерацшних штервал1в мЬк сум1жними поколшнями, генетичного тренду в популяци та умов середовища для реашзаш! генетичного потенщалу помюних тварин.

10. Ступшь реал1защ'1 генетичного потенщалу потомыв буга!в залежить вщ структури 1х генотипу та умов середовища. 3 гадвищенням у пом1сей кровносп за голштинською породою вщ 2,1 до 96,8% збшыцуеться !х генетичний потеншал за надоем до 7750 кг молока, але ступшь його реалЬацй' знижуеться: у господарствах з вйсоким р1внем годол1 з 83,5 до 70%; середшм - з 64,3 до 45,8% 1 низышм - з 54,5 до 41%. Шдвищення частки спадковосп голштишв вимагае адекватного шшпшення тогавт та утримання помюних тварин, без якого у висококровних помкей вщбувасгься знижешга тривалосп продуктивного використання на 0,8-2,9 лактацш, шдвшцення частота важких отелень кор1в, а також вибутга !х з стада ¡з-за шфекщшшх та шших захворювань.

11. У вщкритих популящях молочно! худоби найбшьш точно вщображае селекцшний процес розроблена нами модель, в ягай визначаеться величина щор!чного генетичного прогресу за рахунок добору 4-х категорий племшних тварин (ДО) з урахуванням фактичних даних !х нлемшно! щнносп, кшькосп одержаних вщ кожно! тварини потомив та банку 1х гамет, генетичних змш у пом!сей рвних генотишв з корекщею на генетичш та середовшцш фактори (ДО*).

12. Ощнка на ПЕОМ за нашою моделлю результате реал13овано! селекцп чорно-рябо! породи на приклад1 поиулящУ Ктвсько! обласп за перюд 1986-1991 рр. показала, що генетичне полшшения проходило здебшыиого за рахунок схрещування чорно-рябих кор1в з голштинсысими пщдниками ( 60,7 кг молока на корову в р!к) 1 в меншш М1р1 за рахунок селекцн 4-х категорш племшних тварин (13,2 кг). Низью темхш генетичного прогресу за рахунок добору 4-х кате гор! й племшних тварин е результатом екстенсивно! селекцн: для оамешння маточного погол1в'я в 1986 р. використана сперма 336 бугаУв (при потреб1 42 гол.); з низьким навантажекням (735 корш на 1 бугая); тшьки 43,8% щпдниюв були оцшеними за потомством, з них використано 78,5% пол1пшувач1в; популящя роздр!бнена на велику шльисть лшш

(30); низька штенсившсть добору батьюв бугаУв (1:2). Зниження молочноУ продуктивностУ кор^в популящУ в кризовий нерюд (1991-1994 рр.) на -395 кг молока при аналопчнш з попередшм пер(одом систем! селекци (ефект схрещування склав 63,9 кг, генетичний прогрес 8,5 кг молока на корову в рш) зумовлене негативною реакщею пом1сей на попршеш умови середовища. Щор1чне паратипове зниження надоУв молока кор!в становило -171 кг на корову.

13. Моделювання на ПЕОМ альтернативних вар1антУв програми великомасштабноУ селекцп чорно-рябоУ худоби показало, що величина генетичиого прогресу у вщкритш популяцп зумовлюсться взаемод1ею факторов, найважлив1шими з яких е: ¡нтенсившсть добору тварин, величина банку сперми на перев1рюваного бугая, вУролдшсть ощнки бугаУв за потомством, ильисть кор1в активно!' частини популяцп, осУменених спермою перев1рюваних бугаУв, число потомив, одержаних В1д буга'Ув-лщер1в породи та щнних маток, генеалолчна структура популящУ та й' величина, система ротапп лшш, тип схрещування та умови середовища для реалЬашУ генетичного потенщалу тварин та ш., тому оптимУзащю селекцшного процесу популяцп можна здайснювати лише на ПЕОМ.

14. Внесок 4-х категорш племнших тварин у генетичне полшшення популяцп залежить В1д Ух генетичноУ переваги, штенсивносп добору У використання, коливаеться в межах: батьмв бугаУв- 21-59%, батьгав кор1в - 14-45%, матер)в бугаУв -16-49% 1 матер У в кор1в - 2-5%. Досл1дженнями встановлено, що в зв'язку з резною штенсившстю використання окремих лщер1в породи У маток при трансплантащУ ембрюшв, правильний прогноз генетичного прогресу можна зробити тульки на основ1 племшноУ щнност1 кожноУ племУнноУ тварини, корегованоУ на кшыасть Ух потомюв. У варшнтах програми ¡итенсивноУ селекцп популящУ чорно-рябоУ худоби КиУвськоУ облает! з прогнозованим генетичним прогресом 43,4-52,1 кг молока на корову в рш, внесок 4-х категорш племшних тварин у генетичний прогрес популящУ за надоем становить: батьюв бугаУв - 40-43%, батьмв кор1в - 25-30%, матер1в бугаУв - 27-29% 1 матер1в корт - 2-3%.

15. Моделювання на ПЕОМ альтернативних вар1ант!в програми селекщУ показало, що в умовах середовища, якУ забезпечують високу ступшь реал1защУ генетичного потенщалу тварин найбшьш ефективними е вар)анти штенсивно'У селекцп У використання бугаУв-пол1пшувачУв, вщбраних на основ1 високовУропдноУ ощнки за потомством (генетичний прогрес 43,4-52,1 кг, прибуток 216-250 грн на корову в рш). В умовах середньоУ та низкоУ реал1зацп генетичного потенщалу ефектившшими е вар1анти використання неоцшених за потомством молодих бугаУв, вЫбраних за розробленим нами методом, яга забезпечують одержання генетичного

прогресу 46,6-51,7 кг молока та 274-280 грн прибутку на корову в рек за рахунок скорочення на 2,1-4,0 р. генерацшних штервашв батьив корёв j зменшення витрат на вирощування та утримання меншо) в 3 рази юлькостё бугаёв i зберёгання запасу i'x сперми.

Змют дисертаци викладений у 48 публёкащях, в тому числ1: Книги

1. Басовський М.З., Рудик I.A., Буркат В.П. Вирощування, оцшка i використання шндникёв.- К.: Урожай. -216 с.

2. Молочне скотарство. Основш селекцшш термши/ М. 3. Басовський, В.П.Буркат, М.В.Зубець, 1,А.Рудик, Д.Т.Вшничук, М.Я.Сфёменко, В.П.Бойко, О.Ф.Хаврук, Ю.Ф.Мельник, В.Б.Блёзшченко, ВЛ.Ладика.// Плем1нна робота. Довщник. - К.: ВНА "Украёна".-1995. С.5-82, 395- 432 .

3. Басовський М.З., Рудик I.A. Генегичш основи селекци // Генетика сшьськогосподарських тварин// B.C. Коновалов, В.П. Коваленко, М.М. Недвига .-К.: Урожай, 1996,- С. 292-323.

Науковё статп в журналах i збёрниках

4. Рост классности и молочной продуктивности стада в результате создания племзавода симментальской породы скота на базе племфермы колхоза /H.H.Недвига, А.Н. Дрипа, М.С.Кива, И.А.Рудик // Разведение и кормление крупного рогатого скота на Украине. Сб. науч. тр. УСХА,- К.: 1983,- С. 107-109.

5. Батура B.I., Логвенюк М.К., Рудик I.A. На основ! перспективного плану // Тваринництво Украши. - № 9-К.: 1984. - С.36.

6. Недвига H.H., Дрипа А.Н., Рудик I.A. Сравнительная оценка и отбор коров черно-пестрой и симментальской пород по пригодности к машинному доению на промышленных комплексах // Увеличение производства продуктов животноводства в условиях промышленной технологии. Сб.науч. тр. УСХА. -К.: 1985.-С. 32-37.

7. Рудик И.А., Дрипа А.Н. Учитывать равномерность развития долей вымени //Животноводство. - М.: 1986.-№-3,- С.42-43.

8. Новый племзавод симментальского скота / H.H.Недвига, А.Н. Дрипа, М.С. Кива, И.А. Рудик // Животноводство. - М.: 1987. -№ 4,- С. 17-19.

9. Создание высокопродуктивного племенного стада / H.H. Недвига, А.Н. Дрипа, И.А.Рудик, Б.С.Шемет // Информационный листок №187-053.-Черкассы.-Вып. 6.~ 1987. -4с.

10. Басовський Н.З., Рудик И.А. Методика оценки быков по качеству потомства при межпородном скрещивании // Разведение и искусственное осеменение крупного рогатого скота. - Вып. 22. - К.: 1990. - С.9-11.

11. Басовський Н.З., Власов В.И., Рудик И.А. Межпородное скрещивание в молочном животноводстве // Вест. с.-х. науки. -№7,- М 1990,- С-109-114.

12. Прохоренко П.Н., Басовский Н.З., Рудик И.А. Оценка быков-производителей в молочном животноводстве при межпородном скрещивании // Повышение генетического потенциала скота черно-пестрой породы. - Сб.науч.тр. ВНИИРГЖ.- Л.: 1989. - С.94-100.

13. Басовський Н.З., Рудик И.А., Ярмолицкий В.А. Прогноз результатов скрещивания в молочном животноводстве // Технология производства продуктов животноводства. Сб.науч.тр. УСХА,- К.: 1991,- С.12-16.

14. Рудик I.A. Селекщя бугаУв-л!дер1в порщ // Молочно-м'ясне скотарство. Вып.80,-К.:Урожай.-1992.-С. 19-22.

15. Рудик I.A., Пол1жак I.M. Результата голштишзацп чорно-рябоУ худоби // Молочно-м'ясне скотарство.-Вип.83.- К.: 1993.-С.39-42.

16. Басовський М.З.., Рудик I.A. Шляхи шдвищення ефективност! ошнки i выбору бугаУв-гопдшшв // Молочно-м'ясне скотарство.- Вип.84.-К.: "Урожай" 1994.-С.35-40.

17. Оптимпащя селекщУ молочноУ худоби / М.З. Басовський, I.A.Рудик, М.Я. €ф)менко, М.В. Ткаченко // Тваринництво УкраУни,- К.: 1996.-№7.- С.-9-11.

18. Рудик I.A. Погнозування плем1нноУ niiniocri ремонтних бугайшв // Молочне i м'ясне скотарство,- Вии. 87,- К.: "Урожай", 1995,- С. 48-51.

19. Рудик I.A. Доб)р ремонтних бугайщв // BicHHK Бшоцеривеького держав- ного аграрного ушверситету. - Вип. 1.- Бта Церква -1996,- С.72-75.

20. Рудик I.A. Факюри, що впливають на точшсть прогнозу племшно'У цшносп ремонтних бугаУв //Bichuk Бшоцеривеького державного аграрного ушверситету. Зб.наук.праць,- Вип.1,- Бъза Церква.-1996,- С.75-79.

21. Рудик i.A. Генетико-економ1чна ощнка р]'зних систем використання буг^Ув -шндштав //Bichuk Б]лоцермвського державного аграрного ушверситету. 36. наук, праць,- Вип.2. -Ч .1,- Bina Церква.-1997.-С.209-212.

22. Рудик I.A. Форми успадкування плем^нноУ uimiocri бугаУв-тндниюв // В1сник Б1лоцеривського державного аграрного ушверситету.-Зб.наук.пращ>.-Вип.2.Ч. 1.-Бша Церква.-! 997.-С.212-216.

Брошури

23. Програма качественного совершенствования с.-х. животных в хозяйствах Белоцерковского района Киевской области на 1987-1990 годы и на период до 2000

Гол / В.В.Петриченко, В.Г.Бовтенко, Э.О.Зайцева, Л.Е.Панченко А.Н.Дрипа, И.А°удик // Белоцерковский АПК "Рось".-Белая Церковь.-1987,- 29с.

24. „оипа А.Н., Рудик И.А. Племенное дело в животноводстве // Методические указа1чя для студентов зооинженерного факультета.-Белая Церковь,-1988.- 101с.

25. Д>5ин А.Н., Рудик И.А., Басовский Н.З. Методические рекомендации по изучение линейной оценки экстерьера к.р.с. -Белая Церковь,-1992.-20 с.

Матерёали наукових конференцш

26. Руда; И.А. Совершенствование методики оценки быков-нроизводителей при межпороном скрещивании // Тезисы науч.-произв. конф."Научное обеспечение АПК",- /еепропетровск. -1989,- С.-31-32.

27. Руди I.A. Добёр буга'т-плщниюв // Тези респ. науково-иракт. конф. "Наукове забезнечння АПК УРСР".-Ч.1. БЫа Церква.-1990. С.131-132.

28. Руди; И.А. Эффективность оценки, отбора и использования быков- лидеров // Матер.нг/ч.-произв.конф."Новые методы селекции и биотехнологии в животноюдстве".Ч.1. Селекционные методы совершенствования пород и популяций.-Киев.-19'l.- С.49-51.

29. Руда; И.А. Пути повышения эффективности селекции молочного скота при межпороцюм скрещивании // Матер, науч.- произв. .конф. "Проблемы интенсификации производства молока."-Ч.1.-Минск.-1991.-С. 18-20.

30. Рудк I.A. Удосконалення методики прогнозу племшно1 щнност1 ремонтннх бугшв-пддшшв // Тези доповщей наук.-практ.конф. "Вчеш БЦДСП-виробництву: -Шла Церла. - 1994. - С. 160-161.

31. Руди; I.A., Ткаченко М.В. Ефектившсть добору та використання бугшв-шпдниюв в систем великомасштабноУ селекцн // Матер. м1жнародно1 наук.-виробн.конф."Новё методи селекцн i вёдтворення високопродуктивних норёд i тишв тварин". Кшв -Асощащ! "Украша.-1996.-с. 149-150.

32. Bascvsky M.Z, Rudik I.A. Computer modelling of alternative variants of the programne of a large scale selection of dairy cattle // Ukrainian-Austrian. Symposium "Agricuitire: Science and Practice". Collection of Abstracts.-Lviv-1996 - p. 120.

Рудик I.A. "Методи гадвшцення сфсктизностё селекцн щндникш молочно')' худоби". Рукопис. Дисертацшна робота на здобутгя наукового ступеня доктора сшьськоюсподарських наук за спещальшстю 06.02 01 - розведення та селекщя тварин. !нститут розведення та генетики тварин УААН, с.Чубинське, Кшвеько') облает!, 977.

Рсзроблена система методш шдвищення ефективностё селекцн' та використання шнднииз молочно') худоби. Удосконалена методика моделювання на ПЕОМ

альтернативних BapiairriB программ селекцц у вщкритих популящях, проведена генетико-сконом!чна опти\шащя селекцшного процесу, розроблеш штенсивш BapiaHrK з максимальним генетико-економ1чним ефектом.

Ключов1 терм!ни: шпдник, популящя, плeмiннa цшшсть, генетичний потенщал, генетичний прогрес, великомасштабна селекшя, ефект схрешування, моделювання, оптимпащя.

Рудик И.А."Методы повышения эффективности селекции производителей молочного скота". Рукопись. Диссертационная работа на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по спе-циальности 06.02.01 - разведение и селекция животних. Институт разведения и генетики животних УААН, с.Чубинское, Киевской области, 1997. Разработана система методов повышения эффективности селекции и использования производителей молочного скота. Усовершенствована методика моделирования на ПЭВМ альтернативних вариантов программы селекции в откритых популяциях, проведена генетико-экономическая оптимизация селекционного процесса, разработаны интенсивные варианты с максимальным генетико-экономическим эффектом.

Ключевые слова: производитель, популяция, племенная ценность, генетический потенциал, генетический прогресс, крупномасштабная селекция, еффект скрещивания, моделирование, оптимизация.

Rudik I.A. "Methods of mckeasing selection efficiency for dairy cattle studs." Handwriting. The Dissertation in seek for scientific degree of a Doctor of Aqricultural sciences on the speciality 06.02.01 - animal bveeding and selection. The Institute of Animal Breeding and Genetias of UAAS, village Chubinsky, Kyiv Region, 1997.

There was elaborated a system of etticiency increase methods for selection and usdge of dairy cattle studs. The modelling methods by PC are improved by the alternative variants of the selection programm in the open population, the genetics-economics optimisation of the selection process was done, the intensive variants with maximal genetic-economic effect were worked out.

Key words: stud, population, stud value, genetical potential, genetical proqress, larqe-scale selection, crossing effect, modelling, optimisation.

Вщдруковано в науково-шформацшному видавництв1 "Мусганг"

_м. Бша Церква. вул. Лопнова 39/2, к1м. 303/1_

Зам. 971110. Тираж 100.