Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Верхняя граница леса в ландшафтных комплексах Украинских Карпат

ВАК РФ 11.00.01, Физическая география, геофизика и геохимия ландшафтов

Автореферат диссертации по теме "Верхняя граница леса в ландшафтных комплексах Украинских Карпат"

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ пГф фд ІНСТИТУТ ГЕОГРАФІЇ

* .І; 199 ^ 4а правах рукопису

БАЙ ЦАР

Андрій Любомирович

ВЕРХНЯ МЕЖА ЛІСУ В ЛАНДШАФТНИХ КОМПЛЕКСАХ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Спеціальність 11.00.01 — фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

КИЇВ - 1994

Дисертацією в рукопис.

Робота виконана у Львівському університеті іи. І.Франка.

Науковий керівник - доктор географічних наук, професор .. иІЛЛЕР Гаврило Петрович

Офіційні опоненти; 1. доктор географічних наук, професор

НЕКОС Володимир Схшович,

. 2. доктор біологічних наук

. . УДЕА. Іван Хомнч.

Провідна організація - географічний факультет Київського

університету іи. Тараса Шевченка, м.Київ.

' Захист відбудеться "15 * червня 1994р. о "і5 м гпдині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 016.02.02 Інституту географії НАН України за адресою: 252034, К‘?¥в-34, вул. Володи-нирська, 44.

З дисертаціє» ножна ознайомитися у бібліотеці Інституту географії НАН України, 252034, Київ, вул. Володйшрська, 44.

Автореферат розісланий ** Кіл Т*-'-V ІУ94р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат географічних наук, старший науковий співробітник ‘ • ЩРЗДЫР1Й В. І.

Актуальність проблеми. Валмо переоцінити значення лісу для лиття людини. Ліс-це не лише джерело одержання цінної природної сировини,-але й могутній фактор стабілізації цілого ряду природно-географічних процесів. Лісові природні територіальні комплекси (ГОЮ є-складними і динамічними природними системами, які йзпгь. здатність до саморегуляції. Водорегуливча, водоохоронна, кліматотворча, санітарно-гігієнічна, культурно-естетична - ось важливі функції гірських ЛІСІВ. . .

Багатогранні функції лісових ПТК, роль яких неминуче зросте у майбутньому; сьогодні все частіше стаять предмет«» зацікавленого . обговорення і всебічного дослідгення. В Українських Карпатах закономірне занепокоєння викликав те, т сучасна верхня меяа лісу (ШЛ) знижена на 150-250 м, а в деяких місцях і до 500 м у порівнянні з корінною. Багатовікова експлуатація природних лісових систем та криволісся - основна причина порункння лаадвафгної рівноваги, активізації цілого ряду шкідливих природно-географічних процесів, які впливають на структуру і динаміку ВИД (вітровали, буреломи» осилила, обвали, зсуви, лавини та ін.), г ' •

Стая ШЛ у багатьох гірських ландвафгах (яавиьольодовиково-ви-сокополонинських флішових, середньог ірно-полошисмях» середньогір-но-скибових) е незадовільним, тому вяв сьогодні виникає потреба по-контурної (ландшафтної) реконструкції' післяхісовшх ШК. . .

Розширення можливостей неуки у розв* яаакаї цієї,по суті -міддае-

циплі карної, проблеми е мзадивим по двох осаовшв напрямках. • *- .

, • ' . - • - •

Перший напрямок полягав у.подальооыу провеамші досліджень стану і динаміки ВШІ, що базується на біологічному підході, при якому ВШІ розглядається у структурі біоценозу, екосястеш, біогеоценозу.

Другий напрямок - ландшафтні дослідження .ШЯ. фя ландшафтному підході вивчаються усі взаємозв'язки між рівноправная , хоча і не рівносильними, компонентами ЇІТН. ; . . .

Досягнення пертого напрямку не гіідлягаип. сумн.ву t каюгь велике значення. Другий напрями, а саме використання ландюфгного методу у дослідженні ВШІ в поки що я аук о в о « ці ли во» Мета дослідження - обгрунтувати на гфииюді Українських Карпат можливість ландйафтного підходу У вивченві-Etttt Для досягнення по-

ставленої мети необхідно розв'язати такі завдання:

1 - проаналізувати можливості і виявити характерні•особливості використання теоретично-методичного апарату ландшафтознавства у дослідженні ВШІ; ■ ■

• 2 - вивчити сучасний стан ШІ еталонних середньої1 ірних ландшафтів Українських Карпат, її морфологію, динамічні тенденції і виявити вв'язок.ВШІ з ландшафтними комплексами;

3 - відтворити на основі ландшафтного аналізу результатів спо-

рово-пилкових досліджень динаміку ВШІ карпатсьгах ландшафтів протягом голоцену; • ' .

4 - вивчити особливості антропогенного впливу на ПІК у зоні ВШІ;

' 5 - розробити комплекс заходів по локалізації і. стабілізації

шкідливих процесів та ландшафтні основи реконструкції ШЛ в Українських Карпатах. .

• Об'єкт і предмет дослідження.Об*естом даного дослідження е ори-

гінальна смуга ІТГК у еон і контакту лісових та субальпійських природних систем. Предметом вивченая е, головним чином, структурні особливості цих ПТК, історія їх формування і динаміка На основі вивчення різноманітних схем природно-географічного поділу регіону (Цись, 1962; Геренчук, 1968; Шринич, 1982, 1985; Міллер,<їедірко. 1900 та ін.) і матеріалів п’ятирічних (1988-1993) експедицій автора були визначені еталонні ділянки. Детальні ландшафтні дослідження проводилися на п'ятьох ключових ділянках, які репрезентують А гірських ландшафти: Чарногору, Свидовець, Взржаву і Довбушанку. У

ландшафті Чорногора було вибрано дві ключові ділянки: "Чзрногора-1”

. (заповідна частина ландшафту у басейні верхньої течії Прута, діапа-80Н висот 1000-1933 м н. р. м., площа ділянки 970 га) І "Чзрногора-2" (швденво-східна частина ландшафту, діапазон висот 1000-2020 м н,p.ml. . площа ділянки 1330 га). Ключова ділянка "Свидовець" охоплює південний і північний макросхили головного хребта (діапазон висот 800-1883 м н. р. м.» площа ділянки 2026 га). Ключова ділянка "Баржа-’ва" охоплює південний і північний «акросхили головного хребта у межах висот 600-1677 м н.р. м., площа ділянки 2026 га. Ключова ділянка "Горгани" знаходиться у Довбущанському ландшафті (діапазон висот 800-1754 м н. р. м., площа ділянки 2025 га). Як показали матеріали експедицій, ключові ділянки виявились достатньо характерними для флішових Карпат не лише у плані ландшафтної структури, але й у мор-

фологіг ВМЛ. •

Методика досліджень. Методичну основу роботи склали: відома ме-

тодика загальненаукових ландшафтних досліджень, яка обгрунтована в працях М. А. Солнцева (1948, 1960, 1984), А. Г. Ісаченка (1953, 1682,

1991), А. А. Від і мої (1962), Е Б. Сочави (1978), Н, І. Геренчука (1975) ,• Г. П. Міллера (1974); методика прикладних ландшафтних досліджень, яка викладена в книзі П.Г.Шищенка (1988). Дані методики були доповнені' палеогеограф»чішми (Е П. Гричук, Є. Д.Заклінська (1948)), ф і то індикаційними (П. Л. Горчаковський, С. Г. Шиятов (1985)) і геоботанічний методами. '

Наукова новизна роботи полягає в обгрунтуванні ландшафтного (комплексного природно-географічного) підходу до вивчення стану і динаміки ВМЛ. У роботі вперше,пропонується розроблена на прикладі гірських ландшафтів Українських Карпат комплексна типізація ВМЛ. Показано гг системно-структурне положення 'у гірському ландшафті, генезис і динаміку. Розроблено бланк-анкету ландшафтного дослідження ВМЛ. У ньому передбачені графи, по забезпечують*встановлення властивостей і структури ГОК - умов ШЯ, її основних характеристик.

На прикладі геокомплексів Чорногори за допомогою фітоіндикацій-ного методу вивчені багаторічні тенденції приполонинських ПТК, які мають виключно важливе значення для рекреації. Основними серед них є багаторічний напрям вітрів, гвкбина снігового покриву, наявність та активність лавинних процесів, . ’ .

Палео ландшафт на інтерпретація власних тг. опублікованих ./іаліно-лорічних даних дала можливість виявити оїппв'И рнси ¡іриродної динат міки ВМЛ у карпатських ландвафгах на протязі гокцкну. Складе ¡га_серед ньомас штаби і ландшафтні.карти,.де відображено динамічні тенденції ВМЛ у голоцені і показано. її сьогоднішній стан. Вивчена історія освоєння гірсько-лісових і полонинських ПТК з часів палеоліту і до наших днів. ' - . ’

розроблена мегешка поконтурної (ландшафтної) реконструкці і ВИЛ у даному регіоні. , . . •

■ На основі виккаденого теоретичного матеріалу вперсе подано аналіз природно-географічних процесів у зоні ШІ і запропоновано комплекс заходів па їх дохаяізшш та стабілізації. Розроблена і запропонована прогйовткчна модель еталонного с це нарі ю - причинно- каад і /рот-вих зв'язків у розвитку деструктивних процесів у ЗОНІ ВМЛ. ,

. Перелічені результати дослідження і складак/гь предмет захисту.

Практичне значення роботи. Запропоноване дослідження кожна розглядати як завершене ландшафтне обгрунтування комплексного підходу до вивчення ВШІ Українських Карпат. Одержані нові дані про морфологію і динаміку ВШІ Теоретичні і методичні положення роботи мояуть бути використані для інших гірських регіонів. Одержані результати можуть бути- застосовані при розробці.комплексних заходів по охороні ВШІ, у практиці лісовпорядкування і лісокористування в Українських Карпатах-

Результати дослідження повинні використовуватись для потреб моніторингу. ' ■

■ Результати дисертаційного дослідження використовувалися в учбовому процесі: в розробці і викладанні автором спецкурсу "Вчення про лісові ландшафти", при виконанні польових практик і дипломних робіт студентів, а також при виконанні держбюджетної теми.

Апробація роботи. Основні положення роботи були викладені автором на І республіканській науковій конференції "Проблемі раціонального використання, охорони та відтворення природно-ресурсного по-

• тенціалу Української PCP" (Чернівці, 1991); на науковій конференції "Рациональное природопользование горньїх стран" (Бишкек, 1991); на міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми Гуцульщини" (Чернівці, 1993);на міжнародній науково-практичній конференції "Екологічні основи оптимізації режиму охорони та використання природно-заповідного фонду" (Рахів,1993),на міжнародній конференції "Теоретичні і прикладні проблеми агроландшафтознавства" (Київ-Вінниця, 1993). на наукових семінарах'кафедри фізичної географії та ін.

Публікації. По темі дисертації опубліковано 8 праць, до друку адано 1 працю.

Об'єм і структура дисертаціг. Робота складається із вступу, чотирьох розділів і висновків (126 стор. машинописного тексту), вміщує 19 рисунків, 21 таблицю, 15 фотографій. Список використовуваних літературних джерел включає 168 найменувань. Графічні додатки скла' дають 10 карт 1 схем.

У вступt обгрунтована актуальність, визначено цілі, завдання, об’єкт і предмет дослідження, вказана наукова новизна і практичне значення роботи.

Периий розділ присвячений питанням теорії і методики ДОСЛІДЖЄН-

. - 7 -

ня, включав коротку історіографію проблеми, а також теоретичні основи ландшафтного методу дослідження ШЛ.

У другому розділі розглянуті основні риси ландшафтно-структурної дифзренціації еталонних ділянок та їх місце у системі ландшафтного поділу Українських Карпат. ■ •

У третьому розділі подається аналіз динамічних тенденцій ВМЛ у структурі ландшафтів Українських Карпат, розглянуті особливості ВШІ-на еталонних ділянках, а також висвітлена історія освоєння верхньо-гірсько-лісових і субальпійських ПІК людиною з часів палеоліту і до наїтк днів.

У четвертому розділі подається аналіз природно-географічних процесів у зоні ВМЛ, запропоновано систему заходів по локалізації та стабілізації шкідливих процесів і розроблена методика поконтур-ної (ландшафтної) реконструкції ВМЛ в Українських Карпатах.

У висновках сформульовані узагальнюючі результати ландшафтного аналізу ВШІ

ОСНиВНІ ГОЛОЗКЕННЯ І ВИСНОВКИ РОБОТИ ■ .

1. Ландшафтний підхід забезпечуе ефективну комплексну оцінку природних умов території. Висунута-в результаті становлення ландшафтознавства концепція природного територіального комплексу дає можливість вивчення будь-якого природного явища Z системі прямих і зворотних взаємозв'язків між рівноправніші,, хоча і не рівносильними компонентами НТК, Ш б loeлемент винесений на рівень інших елементів систем. . . -

Едея фізико-географічного підходу до. вивчення лісових ПТК визначена у працях основоположника російського лісівництва Г.Ф. Морозова. Післяморозовський етап розвитку лісівничої науки не відзначається становленням його фізико-географічних основ. Тому і не давно, що весь шлях дослідження ВШІ: від нагромадження фактів і створення

теоретично-методичних основ до виходу 9 рекомендаціями в практику

- повністю визначався біологічним підходом. Разом з тим сучасний стаи ВМЛ у багатьох регіонах Українських Карпат зр пишається кеаадо--вільним. Очевидною є необхідність'контакту ботаніки э іншими природничими науками. Такий контакт обов'язково забезпечить новий підхід до вивчення ВМЛ і дасть можливість її' реконструкції до своєї

природної иежі, пр призведе до покращення екологічних умов даної території. ,

' Особливу актуальність у ландшафтному підході дослідження ЕМЛ набуває встановлена М.А. Солнцевим (І960) закономірна нерівнознач-ність факторів формування ПЇК. Оцінка відносної сили дії природних компонентів один на одного дозволяє розкласти їх таким чином - від "сильних" до "слабких" : земна кора - атмосфера - води - рослин-

ність - тваринний світ. Властивість компонентів бути провідними не залежить від розміру і рангу території. Як бачимо, провідна роль у "ряді Солнцева" надається факторам літогенної групи, що пояснюється їх стійкістю та інертністю. У більшості випадків геологічна будова

і- рельєф впливають на формування ВШІ посередньо, впливаючи на характер і швидкість вітру, на зростання температури із підняттям вгору, інсоляцію,' режим стоку поверхневих І ПІДЗЄШИХ вод тощо. Крім цього, на характер ВМЛ впливає вимивання розчинених сполук із грунтів на веретнах,гребенях а такой пригребеневих схилах. Такі ІГГК характеризуються «єни родючими грунтами ніж ті, що знаходяться на тих же абсолютних висотах середніх.транзитних частин схилів високих хребтів, куди поступають продукти геохімічного вимивання із'вида розташованих ПТК. У результаті навіть на однакових грунтотворчих породах гіпсометричні рівні ШЛ сусідніх різновисотних хребтів не співпадають. '

Загальною закономірністю проходження ВМЛ в Українських Карпатах е: ' • • ' ' • ' ■'

- підвищення її 8 північного эаходу на південний СХІД, що обу-

мовлено ландшафтною Судовою; коктинентальністю клімату і антропогенним фактором (західні райони Українських Карпат відзначаються більш високою густотою населення і більш інтенсивним пасовищним господарством, ніж східні, менш заселені райони); -

- підвийзкня її по схилах південної і південно'західної експозицій (різниця середньої висоти межі лісу па схилах південної і ■північної експозицій досягає 50-80 м);

- зростання її гіпсометричного рівня від периферійних частин до

центрів ландшафтів. ' .

Висота місцевості над рівнем моря та її рельєф впливають на біоту посередньо. Рельєф є механічною перешкодою для перенесення повітряних мас. Теплі повітряні маси проникають череа хребет віль-

но. Язлодне повітря, у силу своєї природи, не И0Л5 ПІДНЯТИСЬ вгору по хребту, а змушене обтікати його. Якщо висота гірських масивів перевищує потужність холодної повітряної «аси, то гори стають для холодного повітря орографічним бар'єром. Тому і спостерігається різниця середньорічних температур по обидва боки хребта. Так на За-, карпатській низовині, захищеній гірськими хребтами від холодних повітряних мас, ер надходять з півночі, середня річна температура-становить близько 9-10* С, а в Передкарпатті - близько 7-8® С. Річні температури на північному макросхилі гірських масивів те» на 2-3* С нижчі, ніж на південних. Це, в свою чергу, призводить до того, щр найвищі гіпсометричні рівні лісових ГГГК спостерігаються на південних макросхилах Українських Карпат.

Літологічний фактор, залишаючись провідним при формуванні ВШІ, у кожному окремому випадку посилює або послаблює вплив інших факторів. ' •

Виходячи з цього твердження, ми розумієш ВШІ як явище географ і чне(ландшафтне). ВМЯ-сь(уга'елементарних природних систем, до формується на контакті гірсько-лісового і субальпійського поясів і до якої належать лісові ГГГК, де дерева мають мінімальну висоту 5 м, мінімальну зімкнутість крон 0,3, проходить природне відновлення деревостану і- відбувається середовидетвірна роль лісу.

ЧЬму було взято такі показники? ІГятиметрові дерева.у більшості випадків.піднімагаться над середньою або-максимальною (4 м) потужні стю снігового покриву,тобто вяе піддаються дії природних умов зимового часу. Зімкнутість крон деревного ярусу 0.3 (проективне покриття) є показником ступеня ценотичного впливу дерев одного на бдне а також всього деревного ярусу на роблинність'*'нижніх ярусів, де формування грунту відбувається за лісовими уизвами. природне відновлення деревостану - важливий критерій, який дає підставу говорити про нормальне функціонування лісових ІГГН. Тому Ш природні комплекси, в яких відбувається, відновлення деревостану, є всі підстави веалати гірсько-лісовими. ’

ВМЛ вивчається у відношеннях або вваємовідноненнях "живої" і. "неживої" природи. Саме тут проявіяеться різниця в об.’єктах дослідження. Біологічні підходи фокусують увагу на біоценозі,екосистемі, біогеоценоз і, де на центральне місце у системі винерений. біоелемент.

Досягнуті у цьому плані успіхи не мають сумніву. Однак на сучасно1 етапі стану проблеми необхідно більие уваги приділяти взавмозв’яі кам між компонентами ПТК. Таким чином, фівико-географа цікавить н стільки стан окремих дерев, їх груп або лісових формацій на верхнії межі проростання, скільки комплекс природно-господарських причин, що формують ВШІ, яка, у свою чергу, також впливає на них.

2- У горах на формування ШД рир і вальний вплив мають різноманітні екологічні і антропогенні фагагори. Виходячи о цього, в Українських Карпатах можна виділити ландшафтну (природну) і. антропогенну (господарську) ВШІ .

У залежності від лімітуючого фактору ландшафтна ВШІ поділяється на .шість підтипів: орографічний, шлей-

фовий, греготний, лавинний, торфов о-б о-лотний, кліматичний.

Орографічна БШІ формується у тих місцях, де просуванню лісу вгору перешкоджають ПТК в дуже крутими (30-45*) або обривистими ( 46 *) схилами. В Українських Карпатах орографічна ВМЛ спостерігається в Чорногорі, Мармароаі і в ландшафтах Горган. Діапазон висот - 1600-1600 м н.р. м. Характерний рівний перехід лісових ПТК у субальпійські. Смуга рідколісся, як правило, відсутня. В зоні орографічної НІЛ, крім смереки, аустрічаються чагарники: яловець

сибірський і дуюгкія велена. Світлова повнота смереки на верхній межі проростання становить 0,6-0,6 балів а середнім діаметром стовбура 28-30 см. Вік окремих деревостанів досягає 60-60 років.

Шлейфова ВМЛ формується на межі конусів виносу уламкового матеріалу (аліггтя шлейфів) і деревної рослинності. У ландшафті Чорногора в зоні ВШІ шлейфові ПТК утворюються біля підніжжя крутих схилів нимих котлів. На стінках нижніх котлів зустрічаються сніжники, які на сучасному етапі відіграють велику рельефотворчу роль. У місцях аалягання сніжників досить інтенсивно відбувається Фізичйє вивітрювання» в результаті якого формується сучасний илейф. Лінія шлейфової ВШІ переважно мав складну конфігурацію і проходить на висоті 1300-1400 м н. р. м. Ддя шлейфової ВМЛ характерний різкий перехід лісових ПТК у бевлісі субальпійські природні комплекси. Смуга рідколісся, як і для орографічної межі лісу, відсутня. Кам'яні роасипища у деяких місцях покриті сфагновим мохом. Сфагновий покрив у даних природних комплексах досягає до ЗО см товщини і

- 11 -

е одніє» з перешкод заселення цих ПТК деревними породами.

Греготна ВМЛ характерна лише для ландшафтів Горган. Головним лімітуючим фактором є греготи (кам’яні розсипища), до сформувалися на порівняно щільних ямненських, вигодських і скупівськкх пісковиках, які зруйнувалися в процесі інтенсивного морозного вивітрювання в льодовикову епоху, в умовах сповільненого розвитку рослинності і грунту. Переміщуючись вниз по схилу, греготи механічно пошкоджують і знищують лісові природні комплекси» ВМЯ набуває язи-коподібної форми. У таких ПТК деревна рослинність має багаточисель-ні механічні пошкодження (нахил і агин стовбура, пошкодження кори і крони). Зі сторони, яка повернута до схилу, спостерігається відмирання деревної рослинності, стовбури дерев разом з уламками гірських порід зносяться в глибину висотної місцевості крутосхилого ерозійно-денудаційного лісистого середньогір’я. Характерно, до греготна ВМЛ зустрічається в ландшафтах Горган тільна в кетах поширення масивних і щільних пісковиків і відсутня в ПІК. ер формуються на дрібноритмічних флішових аргілітах і алевролітах. "

Лавинна ВМЛ формується в місцях, де просуванню деревної рослинності вгору перешкоджають снігові лавини. В порівнянні з кліматичною. гіпсометричний рівень лавинної ВМЛ часто знижений на 160-600 м. Сходизкия снігових лавин призводить до акктенкя рослинності, грунту, руйнування гірських порід. Коли лавини досягають висотної місцевості лісистого середньогір’я. то тут утворюються безлісі коридори. ГЬсередині лавинної траси формується ерозійний врі8, по боках - накопичується поламана деревина, уламки гірських порід, вит никають паралельні гряди із уламкового матеріалу. Лавини і -ГГГН характеризуються наявністю субальпійської рослинності: гірська сосна, яловець сибірський, дупккія.аелена. Місцями зустрічається смерековий підріст. По краях лавинних коридорів зустрічаються пошкодяєпі деревостани, проходить ерозія грунтового покриву. Активізація ерозії і селів у даних ПТК - наслідок сходу лавин. Розкидана по всьому лавинному ПТК деревина, яка поступово розкладається, спричнняе розповсюдженню захворювання деревостану.

Т о р ф о в о-б оютка ВМЛ формується в СК. де просуванню деревної рослинності перешкоджають сфагнові болота, торфовища,торфово-болотні грунти. Торфово-болотна межа лісу найвнпях висот досягає в ландиафгі Чорногора, де піднімається до 1550-1600 м в. р. м.

Вона зустрічається у карах і нижніх котлах, «р утворилися під час плейстоценового а леденіння. Конфігурація ВМЛ - мозаїчна.

Понижені заболочені місця ааймає сосна гірська, підвищені -смерека. Природне відновлення деревосгану - задовільне; смерека у даних ІЇГК росте ва V класом бонітету, формує малопродуктивні дере-востани зі світловою повнотою 0,3-0»4.

. Кліматична ВИД спостерігається на найвищих гіпсометричних рівнях. Це пояснюється низькими температурами повітря і грунту, а також активною діяльністю вітрів. Кліматична ВИЛ досягає найвищих висот у Чорногорі в ГГГК південних схилів Г. Стайки, і г. Піп Іван на висоті 1680 м н. р. м. Деревостани у ГОК в зоні кліматичної межі лісу характеризуються низький бонітетом. Смуга ріднилісних ПТК досягає ширини 30-150 м. Дерева поступово переходять а високостовбурних зімкнутих до кудоподібних форм, добре виражена лрапороподіб-ність крон. . .

Ц)ямий вплив антропогенних факторів на різні природні компоненти далеко не однаковий. Найбільп сильно він виражений на "слабкому" компоненті,- біоті. У горах на конфігурацію і стан ВЫЛ впливають •різноманітні антропогенні фактори : випасання худоби, вирубка лісу» сінокоси, пожежі, рекреація (табл.1). Здебільшого ці фактори діють одночасно у різноманітних комбінаціях і тому важко вдається виділити з них головний, до впливав на характер і полоизння межі лісу. У зв'язку з цим ми виділяєш тільки антропогенну ВМЛ, не вдаючись до "розбивки" її на підтипи.

Лінія антропогенної ВМЛ має складну конфігурацію і проходить на висоті 1000-1450 ы н. р. м. Для антропогенної межі лісу характерний різкий перехід лісових ІЇГК у безлісі, смуга рідколісся і криволісся відсутня. У лісових ПГК зустрічаються острівці лучної рослинності, відбувається дерновий процес. Шив межі лісу зустрічаються: пеньки і царинки, шр мають правильну геометричну форму, окремо стоячі високостовбурні дерева або куртини; залишки згорілих дерев. У еоні антропогенної межі лісу переважають пошкоджені молоді дерева і підріст Сяк наслідок випасу худоби), а також характерне незадовільне природне відновлення деревостану. ■

Повніше уявлення про сучасний стан проходження ВЫЛ в окремих ландшафтах Українських Карпат дають матеріали, зібрані автором 18 різноманітних літературних і картографічних джерел, а також резуль-

Таблиця 1

Характерні ознаки антропогенної деградації верхньої межі лісу в Українських Карпатах

Фактор деградаці г

Основні

ознаки

1. Знищення лісових ГГГН для будівництва житла пастухів, туристичних баз, кемпінгів, на паливо, розширення пасовищ

Залишки пеньків із слідами сокири або пили; наявність просік для трелювання.деревини; після лісові ГГГК (прилуки) мають правильну геометричну форму і характеризуються наявністю біловусників, щучників, чорничників і давельників; залишки високостовбурних поодиноких дерев або куртин, деякі з них масть сліди кільцювання

2. У результаті випасу худоби і при сінокосінні пошкоджені Підріст, ПІДЛІСОК І субальпійські чагарники, а також відбувається ущільнення гумусового горизонту грунтів, порушення його структури

Наявність "терасованих" схилів в еоні ВМЛ, глибоких стевж-вападинок. відсутність живих ГІЛОК у високих дерев до висоти 2,5 м, підріст, підлісок і чагарники із знищеними хвоєю і листям, деформованими стовбурами і кронами, відмерлими вершинами; витоптування молодого підросту і проросту; відсутність лісової підстилки, яка ашваеться дощовими і талими водами; значна кількість стійких до витоптування колючих та отруйних рослин; переважання злакових рослин - стійких до викопування; наявність бур'янів біля кошар, стіяків сіна, а також по обидва боки на 6070 м від яляхів прогону худоби, а в лісових ІГГК - до 50 м від межі а пасовищами

3. Знищення лісових ПТК у місцях рекреації '

Наявність стійких до витоптування рослин, сухостою, відсутність підросту І ПІДЛІСКУ вадовж лижних трас, спортивних майданчиків, кемпінгів; активізація пловдниоі і лінійної ероаії вадовж туристичних доріг І стежок

тати власних польових ландшафтних досліджень, які подані в дисертаційній роботі в окремих підрозділах та таблицях.

З- Поєднання методів палеоботаніки та ландшафтознавства може забезпечити найповніше пізнання динаміки ВМЛ £ минулому і.особливо. Протягом голоцену.

Щоб простежити формування ВМЛ в історії розвитку гірських ландшафтів, «втором був проведений дандвафтний аналіз опублікованих спорою-пилкових діаграм для торфовищ і грунтів Чорногорії, а також власних спорово-пилкових досліджень Свидовця. Складено дві середньо-м<їсшта(іщ (1:50 000) ландшафтні карти динаміки БЫЛ протягом голоцену для ландшафтів Чорногора і Свидовець і три спорово-пилкові діаграми. У ході польових досліджень було пробурено 8а допомогою ручного бура типу Гіялера 3 свердловини, відібрано ЗО 8разків is міне-> ріиіьних і органічних відкладів. Дві свердловшш було пробурено на північно-східних макросиилах Свидовия: Драгобратсызэ болото, висота 1600 м н. р. м.; болото Стіг, висота 1300 м н. р. м і одна свердловина

- на південно-вахідних макросхилах: болото Додяска, висота 1510 м

н. р. м. Викладений у дисертації матеріал дає можливість прослідкувати динаміку ВШІ протягом голоцену для карпатські.:? ландшафт і в. При цьому виділяється три періоди.

Ранній голоцен характеризується сухим континентальним кліматом. Спорово-пилкові діаграми нижніх горизонтів карпатських ландшафтів містять пилок сосни (до 6SZ), смереки (до 467.), верби (до 14%). вільхи С до 10Х), берези (до 82).

Домінування в никніх горизонтах карпатських торфовищ пилку гірської сосни і наявність незначної кіль глет і пилку деревних порід дає підставу припустити, iso ВШІ у ранньому голоцені приблизно проходила на висоті 800-1000 м н. р. м. Висотні місцевості терасованих днищ річкових долин t терасованих вторинно-лучних схилів шкаїрських долин (казни висотних місцевостей подаються за станси на сьогоднішній чао) Сули покриті лісами. Нижній «рус пологосхідчаетнх схилів висотної місцевості крутосхилого ерозійно-денудаційного лісистого середньогір'а тек був покритий лісом. &я висотна місцевість пенеплен іровавого альпійсько-субальпійського високогір’я і значна частина крутосхилого ерозійно-денудаційного лісистого серед-ньогір’я були покриті перепаяно гірською сосною. Одніш із підтвердь того, tap гірська сосна колись займала значно більші простори, пік тепер, є знахідки нами її гілок і коршия у сідлі мін Гомулом і

Маришевською (ландшафт Чорногора; 1410 м.н. р, м.) на глибин» 40 см.

_ Місцевість дааньольодовиково-ероа»йного субальпійського високогір'я була покрита льодовиками, які в ронньогошц^новий період досягали досить великі« розмірів і ваймалн днища карі в.

З ЛЬОДОВИКОВОЮ епохою ТІСНО пов’язане (¡ОрмуВНННИ Г р Є Г О 'Г -я о ї ВШІ у ландшафтах Горган, яка у цей період, проходила значмо нижче сучасної. Низькі температури повітря сприяли акумуляції снігу на хребтах і відрогах складених вільними ямненськими, вигодсышми і скупівськими пісковиками. У ГПК, як» прилягали до фірнових полів, відбуьаяося інтенсивне морозне вивітрювання,нагромаджувалися кам’яні розсипки^ (греготи), які пересувалися вниз по схилах під дією водних мас і власної ваги. Вяе у середньому голоцені, коли лісові ПТК досягають максимальних гіпсометричних висот (1700*1800 м . р. м.) у перевала їй більшості середньопрних ландиаітв. ВЫЛ у Горганах проходила на нидчих рівнях, де головним лімітуючим фактором були

греготи.

Середній голоцен характеризується більш м’яким і більш теплим кліматом. Протягом середнього голоцену відбувалося поступове підняття ШЛ до максимальних висот (1700-1800 м н. р. м.). Результати спорово-пилкових досліджень показують, во у відкладах

середнього голоцену у значній Кількості зустрічаємо пилок смереки

(70-75Х).

Вершини і пригребеневі схили пенепленізованого альпійсько-субальпійського високогір’я були покриті гірською сосною. У цей час кількість пилку сосни різко зменшується з 8£% у ранньому до 7% у середньому голоцені. У цій фазі спостерігається максимальне значення кількості пилку ліщини (до 34%), що свідчить про наявність у цей час підліску Э ліиияи. У кінці середнього голоцену появляється пилок бука і граба (до 77.), що свідчить про пом’якшення клімату.

Місцевість давньольодовиково-ероаійного субальпійського високогір'я вберегла майже всі ознаки з раннього голоцену, лише льодовики скоротилися до мінімальних розмірів, про го свідчать наймолодші

стадіальні моренні відклади. У кінці середнього голоцену починає

формуватися торфово-болотний підтип ландшафтної ВМЛ.

Півній голоцен - закінчується сучасним періодом і-характеризується значною стабільністю кліматичних умов. Різке

збільшення пилку бука а 2 до 65 Z на південних макросхилах Чорного-ри і Свидовця і до 30% на північних макросхилах свідчить про пом’якінення клімату 1 збільшення вологості, що сприятливо відбилося на поширенні бука. Роль аяиці у формуванні ВШІ Українських Карпат,як на північних,так і на південних макросхилах,також різко під-ьищусться - вміст її пилку у відкладах торфовищ і боліт коливається приблизно в однакових межах (10-202). '

Інша ситуація простекусться із смерекою, пилку якої більше у тог4*'т«іДХ північної макроекспозиціt (?5Х) у порівнянні з південною макроекспозиціє» (Б2Х). Це дає підставу вважати, шр на північних макросхилах Чорногори і Свидовця ВШІ формувалась.в основному зі смерекових лісів, а на південних макросхилах була складена в одних місцях буком, в інших - смерекою. Знахідки гілок бука Г. ЕКозієм (1050) у торфовищі на сідловині Врескул-Пожижевська (ландшафт Чор-ногора: 1VC0 м н.р. м.) на глибині 1,30 м від поверхні торфовиша дозволяють припускати, в» вне на початку пізнього голоцену бук займав значно вищі гіпсометричні рівні, НІЖ СЬОГОДНІ.

Близько 3-4 тис. років тому льодовики ПОВНІСТЮ зникли з території Чорногори (Стойко, Третяк та ін. 1082). Улоговини, що звільнились з-піл льодовикового покриву,підгачені кінцевими моренами, поступово заповнювались водно-акумулятивними відкладами. У цей період почапоо« формування шлейфового підтипу лан дюнної BMJL Адже рате», в умовах холодного високогірного клімату,матеріали Фізичного вивітрювання попадали на поверхню льодовика і разом з фірном переносились вниз. Що к стосується продуктів вивітрювання, ЯКІ затрималися на поверхні фірну, то вони швидко перекривалися потужними масами снігу, утворюючи внутрішню морену. Таким чином, в області живлення льодовика уламковий матеріал на його поверхні нагромаджуватись не може. Лише нижче снігової границі продукти фізичного вивітрювання залишаються на поверхні льодовика, утворюючи бокову морену. • .

Отмй зміна кліматичних умов - один із вагомих факторів динаміки ВШІ .

На прикладі прмполонинських і субальпійських ПТК Чорногори за допомогою фітоінднкашйного методу вивчені багаторічні тенденції природних систем (наявність та активізація лавин, багаторічний напрям вітрі в, глибина снігового покриву). На дану територію була скла-

дена анемоландшафтна картосхема (масштаб 1:10 ОШ) 1 загартовано біла 100 дерев-флюгері а і смерекових біогруп.

Оцінку впливу лхйиии на структуру ПТК потрібно проводити на основі аналізу багатьох природно-історичних \ сс-шальних факторів. Оскільки найбільше значення в гірсько-лісовій зону Карпат для ста-бідіааці[ ландшафтів мають природні лісові ¿ормаціг та криводісся, то слід ввахати. що основною причиною парування ланцяафгно* рівноваги була тх надмірна експлуатація і. трансформація -в минулому.

Автором виділено шість періодів освоєння ПІК досліджуваних ландшафтів: 1) слабкого впливу на ПТК (від неоліту до ХІст. н. е.); 2) епізодично-потужного впливу (ХІ-ХШ ст. к. е.); 3) юсового заселення й освоєння ПТК (XIV-XVII ст.); *3) активного господарського

використання (XVIIІ-середина XIX ст.); б) екстенсивної екепдуатаціі (друга половина XIX- 60-70 роки XX ст.); 6) поміркованого використання ПТК (60-70 роки XX ст. - По даний час). ’

Сучасна ВМЛ в Українських Карпатах зникена в середньому на 1Б0--£50 м, а в деяких районах полонини'а і минулися з низькогірними луками. Амплітуда коливань відносних висот ВМЛ 1 найвищих вершин гір досягає місцями 900 м. Цей процес відбувався протягом тривалого історичного періоду і пов’язаний з пасовищним використанням високогірних лук-полонин. .

Внаслідок багатовікової експлуатації приполонинських ПТК анач-но змінився нормальний хід природно-географічних процесів, які стали в багатьох випадках загрозливо інтенсивнкмн, набравш характеру стихійного лиха. Ця проблема сьогодні належить Д°. найважливіших екологічних проблем Українських Карпат.

Серед стихійних процесів, які спровоковані порушенням стійкості природних систем у високогірному поясі, особливу небезпеку мають вітровали, буреломи, осипищ, обвали, асуви, лавини, селі.

Виявленню потенційно небезпечних .вогнищ стихії передує встановлення прогнозного сценарію причинно-наслідкових зв'язків у розвитку деструктивних процесів. Узагальнений аналіз ряду вогнищ деструкції ВМЛ в Українських Карпатах виражений у наступній схемі:

- порушені ділянки ВМЛ приурочені, як правило, до геоструктур-них і літологічних контактів, які обумовлюють різкий орографічний бар'єр; ' .

- зміна характеру рельєфу виражається у зміні крутизни схилів і динаміки гравітаційних процесів;

- нижні шари пануючих повітряних течій трансформуються орографічними бар’єрами у мезострумені а характерним локальним збільшенням швидкості вітру і відхиленням його від переваляючого напрямку;

- нераціональне ведення лісового господарства призводить, у більшості випадків, до порушення ВМЛ 1 невідповідності природним границям:

• на таких ділянках підвищується транспірація крон деревостану, спостерігається розхитування і тріщинуватість стовбурів;

- коливання рівня грунтових вод в умовах зміни крутизни викликають посилення гідродинамічного тиску в основі схилів;

' - порушений грунтовий покрив в умовах підвищеної гравітації інтенсивно ЗМІШУЄТЬСЯ вниз по схилу; '

- Це призводить до оголення кореневих шийок дерев і порушення функції кореневих систем деревостанів;

- природні системи з ослабленими деревоетанами характеризуються

підвищеною схильністю до утворення вогниа деструкції (Байцар.Федір-ко, 1993). ‘

С. Суто-географічний підхід ¿¡о вирішення проблем регулювання шкідливих процесів ¥ зоні ВМЛ полягає в поконтурній ландшафтній ре-конструкці г похідних ПГГК. _

Реконструкцій ВМЛ повинна завжди починатися із встановлення морфологічної структури ландшафту.У визначенні конкретних ділянок, які підлягають реконструкції, використовується ієрархічна система територіальних природних одиниць. Найбільш низький, крупномасштаб-ний рівень цієї системи (фація*УРОЧИце) має найбільш високий рівень гомогенітету природних умов. Таким чином, саме у межах цих одиниць . доцільно проводити реконструкцій післялісових ШК іє врахуванням екологічних умов кожної породи. Як основа для створення майбутніх стійких, систем рекомендується дітогенетична стрія.

Висота межі лісу, перспективної для реконструкції, на території Українських Карпат, на даний час не визначена. Для виділення .післялісових ПТК у аопі ВМЛ повинна бути проведена крупномасштабна (1 : 10 000 або 1 ; 25 000) ландшафтна зйомка, яка б охопила всі ландшафти, де в недалекому минулому була або.сьогодні ще збереглася природна межа лісу .(Чорногора, Чивчини, Мармароиський масив, Свидо-

вець, Гринявські гори, Горгани, Бескиди, полонина Рівна, полонина Бормава, полонина Красна га ін.).

Виходячи з даного твердження і у зв'язку з різноманітною ландшафтною структурою Українських Карпат, площі, що підлягають реконструкції, повинні бути визначені для кожного конкретного гірського масиву.

Реконструкції повинні підлягати всі післялісові ГГГК і навіть ті, які є на даному етапі кормовою базою, аджв а »юсом-пасовищ пе-ретворюкггься на біловусово-чорницеві пустища, де активізуються природно-географічні процеси.

Запропонована поконтурна система використана автором для створення ландшафтних картосхем (масштаб 1:10 000) реконструкції після-лісових ГГГК в зоні ВМЛ на п’ятьох еталонних ділянках, які репрезентують чотири ландшафти: Чорногору, Свидовець, Боржаву, Довбушанку.

На контакті лісових і субальпійських ГГГК можлива локалізація (обмеження, доведення до природного мінімуму) І стабілізація (впорядкування, зміцнення захисних функцій ГОЮ шкідливих природно-географічних процесів у аоні антропогенног ВШ1, так як їх виникнення і великі масштаби - результат антропогенних амін у структурі корінних ПТК. Питання вибору і черговості заходів по запобіганню шкідливих процесів повинні ровв'язуватися із врахуванням їх генезису. Для нормального функціонування гірських систем необхідно вдійс-нити ряд важливих заходів:

- повністю вилучити з господарського використання приполонинсь-

кі і нижню смугу субальпійських ПТК; .

- науково обгрунтувати ведення полонинського господарства у альпійсько-субальпійських ГГГК;

- зменшити рекреаційне навантаження;

- заборонити прокладання нових трас туристичних піших і лижних маршрутів у зоні контакту лісових ГГГК з субальпійськими;

- заборонити лижні маршрути у лавинонебезпечних ГГГК, що можуть призвести до сходу лавин і знищення лісових природних комплексів на верхній межі свого природного поширення;

- провести фітомеліорації у лавинозборах, т виникли внаслідок

зміни корінного рослинного покриву; .

- провести профілактичні заходи по попередженню снігових лавин 1 зменшення їх руйнівної Дії;

- провести профілактичні заходи по боротьбі із шкідниками верхньогіроько-лісових ІТГК;

- здійснити поступове заміщення у похідних природних комплексах монокультур смереки рівномірними по складу мішаними високопродуктивними насадженнями э мінімальною кількістю смереки.

Досвід використання ландшафтного методу в дослідженні ВШІ на прикладі Українських Карпат показав нові можливості діагностики реконструкції ВМЛ і регулювання природно- географі чіжми процесами на контакті лісових і субальпійських ІТГК. Природні системи в воиі ВШЇ -одне s унікальних природних утворень, що приваблює і буде приваблювати увагу дослідників. . Эбереиення і реконструкція цих природних систем є одні сю з напшикдивітих проблем раціонального використання, охорони та відтворення природно-ресурсного потенціалу Українських Карпат. '

ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ ТАКІ РОБОТИ:

1. Современное состояние и охрана верхней границы леса в ланд-

шафте Черногора /Украинские Карпаты/ //Рациональное природопользование горных стран. докл. науч. конф., 17-19 октября, 1991. -

Бим«к,- Иэд-во Кырг. гос. ун-та, 1991. с. 56 /у співавт. /.

2. Сучасний стан ta охорона верхньо» межі лісу в пршкмюкинсь-ких ПТК ландшафту Чарногора /Українські Карпати/ //Проблеми раціонального використання , охорони та відтворення природно-ресурсного потенціалу Української POP,, Тее. доп. І peen. наук. коиф., Чернівці, вересень, 1991. « Ч&рнівці, с. 130 /у співавт. /

3. Ландшаіггний підхід До.охорони 1 відтворення приполонинських лісів в Українських Карпатах //Проблеми раціонального використання, охорони та відтвореная природно*ресурсного потенціалу Української . PCP. Тез. доп. І рзоп. наук. конф., Чернівці, вересень, 1991. -Чернівці, с. 166 /у співавт../

4. Гірсько-лісові комплекси в екстремальних умовах //Теоретичні і прикладні проблема географії. Вісник Львівського університету. Серія географічна, ВйП. 18. - ЛьбіВ: Світ, 1Ш5, с. 48-55 /у співавт./

5. Гірський розділ комплексної географічної практики /до методики проведення // Проблема розвитку географічної освіти в Україні. Тез. доп. наук. кон&, Луцьк, травень, 1893. - Київ, 1993, с. 137.

6. Плідливі стихійні процеси у вксокогір'ї Гуцулыцини: приуро-

- SI -

ченість, активізація, запобігання //Проблеми Гуцульщини. Tea, доп. мі жаро л. наук, -практ. конф., Носів, 87- £8 травня, 1993. - Чернівці. 1993, с.31-33 /у епівавт./

7. Деякі питання вивчення і вберекзння верхньої межі лісу в

ландшафтах Українських Карпат //Карпати - український міст в Європу. проблеми і перспективи. Тее. доп. шянарод. наук. - практ. конф., Львів, 22-24 вересня, 1993 р. - Львів, 1993, с. 163-164 /у епівавт. / .

8. Деякі зауваження до створення біосферного ваповідника у високогір’ї Українських Карпат // Екологічні основи оптимізації режиму охорони і використання природно-заповідного фонду. Тез. доп. мія-народ.наук.- практ.конф., Рахів, 11-16 мзвтня, 1993 р. - Рахів,1993, с. 49-51 /у епівавт. /

9. Сучасний стан верхньої межі лісу в. ландшафті Чорногора

//Вісник Львівського університету. ■ Серія географічна, Вип.‘ 19. -Львів: Світ, 1993. В друці /у епівавт. / •

Підписано до друку; 18.04,94 Форшиг 60x84/16 Друк офсет. Папір офсет Умов друк. арх. 1,16 Умов форбо-відб, 1,4 0бл.-вид.арк.1,0 Тира* 100 прим. Зам. 2460.

Обласна книжкова друкарня 290000,«.Львова, вул.СтефаНИка, II