Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Усовершенствование технологии семеноводства позднеспелой белокочанной капусты в условиях северо-востока Украины

ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Усовершенствование технологии семеноводства позднеспелой белокочанной капусты в условиях северо-востока Украины"

Q ¿Ъ Н/ЦЮНАЛЬНИЙ АГРАРЙИЙ УН1ВЕРСИТЕТ %

На правах рукопмсу ШУЛЫ1ЕК0В Cepria Володвыироаич

удосконалення ТЕХНОЛОГИ нас1нництва

щзньостйгло! бглоголовоГ напусти

b yjOBAX п1вн1чн0-сх1дн01 ша!ни

06.01.05 - солвкц1я t ваоЫнвдтао

Автореферат дисюртацИ ira здобугтя наукоэого ступам кандидата о1тасысогооподароымх наук

КмТл 1994

Диеертац1бю с руаопис.

Роботу виконано у в1дд!л! сзлекцИ 1нституту ово71вництва

I бааганлицгаа 2ГААК

Науковий квр!вник - акадви!к, профзсор,

доктор о1льськогосподарських наук О.Ю.БАРАБАЕ

Оф!ц1йа1 опоявнти: доктор б!олог!чних наук а.А.ШКО

доктор с|льськогосподароьких наук, пройесор О.С.БОЛОТСЫШХ

"Яров1дна уставоаа: 1нституг рослинництва 1ы. В.Я.Ер"сва

* Захкст в¡дбудеться 199 5р. о год, богъ.

на зас!дбнн! спац!ал}зовэно1 ради в Йац!овальноыу аграрному ун!версигзт| за адрасою: 2520^1, и.Ки!в-41, вул.ГороТг оборони, 15, учбовий корпус судитор!я 37.

Прохання прийняти участь або вад!слати Вап в{дгук на автореферат у. 2-х праи!рниках, засз1дчених печаткою, на адресу.: 2520%1, и.Ки1в-41, вул.ГероТв оборони, 15, сектор захисту диозртпц!й.

3 днсер*ац1сю можна озлаЗомитись у б1бл!стац! уц|Б8рситету.

Автореферат выправлено "_я__199, р.

£чаниИ секротар спец1ал13овано! рзди

кандидат сиьськогосидзрст.ких паук й.Ф.Л1толанко

загальна характеристика гобии

АктуальнЮть таки. У звяязку з розвитдои плидоовочавого комплексу УкраТни до 2000 року валово виробництво овоч*в повинно доспгти 855 или.тонн. Частка капуста, одн!еТ з основних овочв-вих культур, у цьому об"еы1 складае 23£, гобто 2 млн лона. Для виходу на зазначэний р1вень необх1дно значно покращити opraHlaa-ц!п вас!нництва ! як!сть нас!ння. Лише за цих уков иожуть бути рвад!зован1 потанц1йн! мокливост! культури та сорту.

В Укра!н1 розробкою. технолог!! нас!нництва напусти п!зньо-отаглих сорт!в до цього часу н1хю на зайиався. 1снуюча технолог {я складаеться лиша з окраких технолог1чних питань, розроб-лених параважно за ыекаии даряааи. Тому вроаайн!сть нас}нкя до-сить низьке. 3 сарадньолу за 10 рок1в аона склада б!дя 3 ц/га. 7 ав"яэку з ции виникла потреба розробити ochobhI технология! прийоии вйрощування ьисокюс врока1в нас!нкя эазначано! культури.

Мата I завдаиня досл!джень. Основна иата робота полагала;

- в одержали! оздоровлвного садивного натер!аду" нлягои скорочания пар!оду вагетацН иаючник1з;.

- у визначена! оптииальних схем посадки при висадауванн! иаточнак!в а однаковии парЮдон ввгвтацН;

- у внвчвнв{ д!Т регуляторfB роогу у розсадний пэр!од на як!сть маточаик!в та 1х нас!нневу продуктивн!сть;

г у вивчвзя! впливу I-5-кратнсго репродукувення иаточник!в, одархшх при pfauax пер!одах вагатацН;

- у вивчвин! доц!дьност! одаргання оздоровлвногр нас1ннвэо-го матер!оду охрвиих частин роодин в уыовах закрытого грунту.

Наукова новизна досл|д8внь. Визначаво опгикальнай пвр|од вегзтац!! б!логолово? капуста п!зньоотигша сорт|в. Прова да ею

комплексна оц!нку впливу строк!в за схеи висадаування розсада напасти на габ!тус маточник!в та !х нас!нневу продуктивном. Вязчоно вплив скорочання пер!оду вагетацП иаточник1в на збере-квнвя господарсько-ц!нних ознак в потоиств!. Одвркано позитив-н! результата при вироцуванн! нас1ння з головок без зовн!шньо-го качана. Визначено вконои!чну ефективнГсть застосування дея-ких прийои1в одерхання нао!ння б1логолово! напусти.

Практична ц!ни>сть роботи. Результата роботи дають можли-л!с?ь вирощувати нас1ння напусти п!зньосхиглих сорт!в при ско-роченоыу пер!од1 вогетацИ маточник!в боз втрати сортових якос-гой у яохокств!. Зстановлено оптииальн! плоц! яивлення для р1з-зов1.<ових иаточник!в, як! забезпзчують каксииальне використання б1одог{чиого яотанц(алу рослин при вирощуванн! нас1ння. Натер{а-жи доел!давнь використзно для створення галуээзого стандарту на иаточники капусти для машинного збирання.

Апробзц!я робота. За иагер?алаии дисартац!I зроблано к!ль-ка допов!дай на курсах в галузев!й школ! п1двшцення квал!ф!кац!1, донов{дь на розшираному зас!данн! методично! кои!с1Г в!дд1лу свлакцН Гнституту овоч!вництва I баштанництва УААН /травень 1994 р./. За темою дисартац!! опубл!ковано 4 схатт! та видущено техн!чн! уцсви на маточники напусти б!логолово! для машинного збирання.

Структура та о5"еы роботл. Дисертац1я викладена на 124 сто-р!нках навгчолисного тексту,. включае 35 таблиць ! складаеться з1 вС5уцу, 8 розд!л|з, висновк1в, рекомендац!Й виробництву та документ !в про впровадгоняя у виробництво. Список л!твратури нараховуе 123 даерела, з.них 6 }нозамних автор!в.

Питания, шо вкиосятьсп на захват. Строки висаджування роз-сади для одчрааиня шточникгл Шзньостигло! б!лог.олово! капусти.

Схеии висадкування розсада при вирощуванн! иаточник!в та наси-ник!в. Вплив строк!в ! схем висадаування роэсади капусти п!зньо-стигдах сорт!в на вих!д цаточиик!в, 1х як!сть, придатн!сть до тривалого збвр!гання, динам!ну лроходазння органогенезу та ва-' сГкневу продуктивнЮть.

Матер!ал ! методи досл!днэнь. Для досл!ддень з вивчення елеиеит!в технолог!! нас!нництва п|зн1|0стигло1 б1логолово! напусти використан! сорт салекц!! 1нституту овоч!вництва I бапзаи-иицтва Хзрк}вська зиыова та Б|лосн!хка. Досл1джання проведен) лрогягоа 1985-1989 рр. у звгалькону аасив! ел!тного нас1нннцтва досл!дного государства "Мврафа" та в сад8кц!йн!й с{вози1н! {нс-титуту Даркиський район Харк1всько1 облает!/. Обл!кова д!лян-ка при вирощуванн! наточник!в 25, нао!ниик!в - 24 и2. Повтори!с?ь досл!д!в чотириразова.

Поль«в| досл!ддзння, фенолог1чн1 споотарахення та б!омаг-рачн1 вив!ри виконувэли зг!дно цетодид! ф!э1олог1чних досл|дзэнь з овочввими культурами. Агротехн!ка вироаування иаточник1а та нас!иник!в- зегальноприйнята.

Нас!ння капусти вис!вали вручну у А строки: I ! 15 травяя, I I 15 чарвня. 35-денну розсаду виоаддували розсодосадалькоа каши нов СКН-6А 10.06, 25.06, 10*07 та 25.07. Уражвн1сп ыаточк55к1в хворобами визначала за ивтодикою О.В.Студаицова /1971/. Перед зСиранвян ивточник|з проводила апрсбац!ю, вибраковували нетипоа!, хвор! та пошкодхвн! роелвни. Зб!р здМснавали вручну у другш декад! ховтня п!сла попареднього п!дорввання, а обл(к урожаи -а перяШ декад! жовтня, розд|ляючи !х на чотири група, паредба-чвн! робочиа планои: I - надогона, що знаходятьоя у фаз! розетки ! зав"язув8ння головки, иасош до 0,5 кг; П - др!бн!, д1аиотр головки до 10 си, ызез до I кг; И - саредн!, д!аив?р голоькв до

16 см, ucca в!д I до 2 кг; 17 - крупн!, голоаки повн!стю оформо-bqhí, д1аиетр понад 17 cu, usca 2-5 кг.

Маточн! рослини збер!гали у квпустосховиц! /типовий проект h 813-15/, o6"euou 2000 тоан. Контроль за прокоджэнняы маточниками стад!! яровизацН зд!йснювадя за А.С.Кружил!ним /I960/. У пчр!од зимобого збер!гаиня лрозодили б!ометричкий ! ф!топато-дог1члий ааалИи, две ручних зачищення, а за 15-20 дн!в до висад-»ування - яир!з«у качан2в на ставку t осв1тлання з! _стимуляц!ею коранеутворення. Бэзиосерадньо перед зисадкуванкям !х змочували у бовтанц! !з коров'яку, глини t води /1:1:3/. Наточники в грунт висадхувалк пораобладнанов садналксю. Перод ив!т!нням ! збвр!ган-няы робили ф1топрочистку. Нао|нники эбирали поступово, в Mlpy Т.: достигання, з неступним дозар!юв«и;аяы прохягом 35-40 дк{в п!д невысок, п!оля чого обиолочували на ыолотарц! МПСУ-500. Нас1ння очяздлг на решегах д i оматрои 4 мм. Остаточна доочищания проводили на яас1ннеочасн1й палия! "Седакгра". Пог1м його розд!ляли на 3 фраки!I: д1еи»?рои понад 2,0 ш, 1,2-2 ! менше 1,2 мм. 0бл!к урожаю холи лод!лщючко. ПЬс!вн1 якост! нао1ння визначали зг)д-но ДГСТу 12036-66, масу - ДГСТ 12042-66. Вивчавчи вплив рбгуля-Topis росту на довиину зовн!шнього качааа ыа?очник!з, розсаду у $зз1 2-3 справкиtx листк!в обробляли препаратами: хлорхол1нхло-рядои /ССС/ в концвнтрацП - 1,0, 2,0, 4,5, 9,0^; нагр!евою с|л-л» г!жрэзиду мэлв!ноЕй! кисдоти /Ш Ка/ - 0,3, 0,6, 0,9, кампозаном - 2, 4, 6 I lZf>, контролем буда дисткльована вэда. Розсаду обприсяувзли ранцевил обприскувача;: з витратою робочого розчкну 2,5 мл на рослину. Для одерхання оздоровланого «arapía-лу в1дбарали здорсв! за зсвн!шн{гж ознаками маточники капусти сорту Харк1вська зиыова. У топлиц! проводили додачкову Лого nepe-Ырхз, пврвр!эаючи качаки упопарок i обсгваупчи Тх. В першIй да-

кад! боразня висадхували: головки баз зовн{шнього качана, качана без головок, качани з головкаии. Додаткове запилення проводили з допоиогою бда{л.

При вивченн! впливу тривалост! вегетац!йного пер!оду нэ сортов! ознаки у 2-3 разов!й репродукцН нами викориотанв нао!ння, одержана у досл!дах за вс! роки ! рапродуковане окремо.

РЕЗУЛЬТАТ Д0СЛ|ДЙНЬ

Вплив строк!в висадкування розоади капусти на вих!д Гяк{отг> маточник!в. Вивчення чогирьох строк!в висадаування розоади кепус-ти на вих1д ! як!сть маточник!в св!дчить, цо перший Н строк -10 чарвня забазпечуе незначний бих1д товарних маточник!в. В сервд-«ьому за 1985-1989 рр. в 1н склав 87,455», з них крупних - 34,8, середн!х - 45,2 1 др!бних - 10,9%. К!льк|оть недогон!в не переви-цувала 9,1%.

При висадхуванн! 25 червня загальна к1льк!сть товарних маточ ник!в становила 90,8%, при цьому к!лък1сть крупних знизилась до 14,8%, а частка середн)х 1 др!бних зб!лыпилась до 47,5 та 28,5% в!дпов!дно. Недогони рклали 9,2%, !х було на р1зн! посадки 10 чэр-вня. Строк висаджування роз сади 10 липнк сприяв зб|льиавнв кост! надогон1в до 50,4%. Серед товарних иаточвик1в крупких Суло лише 1,8%, середн1х -11,4, др!бних - 36,4%. Найб!льив нбдогои1э в!дм1чено нами при висадвуванн! розоади 25 гиодя - 76%. Останин чаотка припадала на др!бн! маточники. Сэреди! ! круш! маточники в|д цього строку сфорыувалвся лише в 1989 род!. 1х частка отановала 7,5 I 0,8% в1дпов!дно,

Обл!к уражання ыаточник!в хворобами в зааежиост! в1д отро-к!в висаджування розсади дозволив вотановити, цо при вясадауван-н! Ю чзрвня гоикоджання рослин хворобами було на 30-50% б!льав,

я!х 25 черти /рио.1/, При висаднуваин! розсади 10 липня к!ль-к1оть уражаних рослин знизилася до 19,6^.НаЙиеншв !х забазпо-чив строк 25 липня - 1,8%. Найб1льш пк|дливиии саред хвороб були альтарнарЮз та фузар!озна в"янання, пот)и - судинний та слизовий бактарЮзи,

Морфолог{чний внад!з св1дч!!ть, цо ва час збирання врожаю скорочаний пар|од зегвтаиМ с прияв зб!лыаешш д)аиатра розетки I еизншвнни д!амвтра головки. Одночасно эиавоувалась к1ль-к1сть листов их сл{д!в на роолинах. Гак, при скорочанн! пер1 оду вагетацП на 13 дн!в к!льк!сть листових сл!д1в зианшувалась на 15%.

Строк висаджування розсади практично на вшшвав на довхи-ру зовн!шаього качана в{д основи листка до коранево! кийки -9,6-1.1,2 см.

Отжа, строки висвдкузання розсади суттево впливали на ви-х(д ! як!сть иаточник{в капусти та !х попкодхення хворобаии в пер!од вегатац}I. Найб1лыаа здорових маточкик!в, придатних для нас!нництва, наш одержано при висадкуванн! розсади 25 чарвня { 10 липня.

Вплиа строк?з висадкування розсади капусти на збероконня цаточаик!в у зииово-весняний пер}од. Результатами наших досл!д-жонь остановлено, що в!к иаточник1в суттево впливав на уражен-ня !х хворобаии в пэр1од зимового збар1гання. Так, на 15 с!чня, нзйб1лыа уракених иа?очник1в було в!д висаджування розсади 10 чарвня, коли пар!од вагетацП рослин становив 165 дн!б. Скоро-чення пар!оду вегетацН на 15 дк}в сприяло зивтвшт иходез-нэст! рослин хворобами на 23^, на 30 дн!в - на 38£, но дн!в /висаджування розсади 25 липня/ - на 53%. При цьоь-у сл!д зазнп-чити, що в уловах п!инIчко-сх!дноТ часткнн УкраТни н^Л'И^ьи:

э

Вих1д

маточник1в,%

Строк висадауаання розсада

Рис.1. Вих1д иаточшш1в та 1х ст1Ик1ота до хвороб

в залетноот! в1д строк1в зисадаувания розсада /сврэдне за 1986-1988 рр./

Уыовн! позкачения: _ - вих1д цаючник1в, %

— I----здоров! иаточаики, %

поширеиними хворобами були с!ра гниль та слизовий бактер^з, як{ починали з"являтися на рослин цэ в пар?од вегатац! Г. Але наШльшого рогвитку вони зазнають в пар!од збар!гання доросл!ших рослин за умови п!двищено! вологост! пов!тря..

Знижзння 1нф!кованост1 иаточник1в капусти сорту Харк!всь-ка зииовэ в пэр!од збер!гання с!рою гниллю, слизовий бактер!-озоы ! крапчастиы некрозом в!д п!зн!х строк!в висадаування розсади пояснюеться тии, що !х збирзли 1 закладали на збар|ганнп з криючш;и листками, вкритиии восковии нальотои, як! м!стили значзу к!льк!сть хлороф!лу /табл.1/.

Таблиця I

Вплив строку висадаування розсада на уражен!сть /стан на 15 с!чня/ иаточник!в хворобами протягом зиково-зесняного збар!ганля, % /сарздне за 1986-1988 рр./

Хвороба

Строк висадаування розсади 10.06 25.06 10.07 25.0?

Слизовий бактар!оз

С!ра гниль

Храпчасгий некроз

Всього п0шк0дн8них рослин

22,1 32,0 2,8

2,1 29,8 2,0

1,2 18,9 0,7

56,9 33,9 20,8

0,4

3,5 О .

3,9'

В ле'р!од збэр{гання ыаточн} рослини перших двох с?рок!в висадаування розсади пошкоджувались крапчастиы некрозом на 2,0-2,8%, трезвого строку /10.07/ - на 0,7%, а чоааертого строку /25.07/ зовс!м не увкоджузались. 1з скороченняи пер{оду ве-гетац!! маточшшв зикжувалась уранзк!сть !х с1рою гкилля з 32 /строк лое!ву 10.06/ до 3,5$ /строк 25.07/ / 6йк?о-

ршьоа з 22,1 до 0,4% вЦповЦно.

За пзр!од зиыоаого збер!гання згЛгаоваься ! б!ох!м1чнай склад иаточних рос.чин. Так, bmIcs oyxoî рэчовини в головках I качышх капуста знизивпа на 2Д ! I.8S& в!дяов!?но. Однак таыпи зниаення II в головц! пор!вняно з качаном були wni !нтак-сивн!шиыи, чип ивншою була тривал!сть загат&дхйного п&р!оду иаточннк!в.

Основним и!сцаи нагронад^ення аскорб!новоТ кислота в капус т!, за нашим спостерехенняыи, е качан. 3! зыэнзанняы вэгетац{3-иого пор!оду зб!дшувалась к!льк!сть аокорб$иово1 киолоти. У пв-р!од збвр!ганая в1дбувалось б1ль"1 1н?енсьвяе !! витрвчаиня, причоиу найб!лыаа витрата в!дзначена ваий у ыолодих иаточних рослин.

Ьтрата паси иаточиик!в, що включав в себз два зачицевна листя t ввсняного вир!зузання, знаходилась у пози1й залеашосг| в!д ïx розм!ру. Чип пзнший иазочник ) його головка, тйи ни^чаа був процент BTpâïa uaси.

Откз, иолод! маточн! росллни краща збар{га:зться.» Цй обу-аовлюетьвяг п!дввденою вт!йк!стю !х до захворавань ! нзаалак/.цн Об"еиаин закладання на збер!гання.

» Вплив строк!в виоадаування розсади капуста на динац!ну проходгання иаточникаии фаз органогенезу Tv кар}ол замозого збвр!гаяня ! на габ!тус нао!нник!в. .31 эивннанняи трввалдо*! пэр»оду вегатац!! капуста первого року вароцуваная д!аивтр зов-в!шнього качана зиенвувався ва а доваина його у крайни вар!антах досл!ду в1др(зналась щшз не 14-26$. На рози{р зоз-н(вн&ого качана вплаваз ! такий фактор, як а!льз!сть головка. Пааиии доел!джонияаи встановлано, ао в стпд!йно нолодих маточ-иих рослинах процеси органогенезу проходили ивидзе, ц!а у тах, як! мала довиий пер!од ввгетацП, Цв вэгативна озвака, в храчэ

приживления в!да!чено у каточник!в, висад»сних 10 I 25 червня -98-99%. У «их росляя форму зання та розвиток 1в1гксвих бруньок не випарзджуе формувапня корвнезо! системи, котра добре розвивв-еться за рахунок велико! иаси маточника. Маточники, вироцан! при четвертому отроков! висадкузання /25 липвя/, завдяки як!с-и)й стицуляц!! коренеутворення мали приживления 86%, без цього прийощ - 45-50%. Тривал!сть вегетац!! впливала на масу маточ-«шка! з!дпов!дно на в!дростання. Изидав всього з!дростали кача-ен у иатсшик!в паршого року вирощування, висаджаних 10 та 25 черввя. Найб!лыву висоту t д!аметр куща у фаз! цз!т!ння мали нео!нники, вироцек! з маточних рослин, висадяених 25 червня. 1з скороченням довжини вагетац!йного пар!оду I зб!лыаенняи густо ти наоадяань рослин в1д 40,8 до 95,2 тис./га схема сад!ння 70 х 35 f 70 х 15 см сприяла С$!льш кончактному формувашш нас!я-нових кущ!в. К!льк!сть пэгон!в г. ори ого порядку в эначн!й nip! залегала в!д середаьо! маси маточника, на величину яко! вплива-ли строки висаджування розсадл. Схаии розтавування рослин менее впливали на цей показник. При скорочоноиу пер!од! вегетац!! I эагутенн! зб!лывувалась частка пагон!в першего порядку ! эмен-вувалась - другого. К!льк!сть стручк!в на пагонах паршого ! другого порядк!в знажувалась у utpy скорсчзння тривалост! вегата-ц!йного пер!оду маточник!в. Загущення рослин у культур! другого року вирощуввння сприкло зб!льаенню к!лькост! стручк!в на купонах первого порядку ! зменшенню !х на пагонах другого.

Зменшення к!лькост! нас!ння у стручках на центральному 1 пзготах периогс порядку у 6!лье!й м!р! залежало в!д схем виезд-жувзняя мя^очник!в. Так, при скорочанн! площ! иивлоння у 4,8 раза," середня к!льк!сть наемная у стручку зменшуззлзсь на 8 лтук, або на 30%.

При ШБченн! влливу строк!в вмеадкування розсади. 1 схеи

висаднування иаточник!в на рози1р нас!ння напусти встановлено, цо к!льк!сть крупных нас!нин у стручку в б!лып!й и!р! залакнть в|д строку висадауваиня культури першого року» а вке пот!м в!д площ! яивлоиня II на другим р!к. Найб!лывий процент крупних нас!нин /д!аыатр понад 2 од/ эабезпвчили рослини, висадхвн! 25 чарвня - 20,1-39,9%.

Частка коидии^йного нас!пня у загальному об"е«1, наноло-чвноиу з нас!нника, зростала !з зб!льненняи густота посадки нас!нник!з, одвоханих в!д ус!х строк!в висадаузання розсади. Отке, загущена вироцування нас!нник1в п)зньоотигло! (Илоголо-во! капусти позитивно впливае на вих!д кондиц!йного нас!ння.

Строки висадсування розсади для одарження маточник|з ! схеми !х висадхування практично не впливали на енерг!ю пророс-, тання ! схох!оть нас!ння - 88-96 1 90-93% в!дштдно. Одиак, при загущенн! насаджень ыаточник|в до 99 тис./га збер!гадась тенденция до п|двйщення енерг!! проростання нас!ння. Под|0на закоаои!рн!сть спостер!галась I по схожос?! нас!ння в!д ыаюч-ник!в, висаджвних 10, 25 червня ! 10 липня.

При парав1рц! якост! маточнмх рослив, що пройали стад!» яровизац}!, у зимово-весняниЕ пар!од, проводили обл!к недороз-в и на них нас!нник!в. К!льк1сть "упертих* в ус!х вар!аитах за чотири роки склала т!лыш 0,02%. Найб!льиу к!льк!оть "Н8л1в-упэртих" нас!нник!в, цо утворили на б!льше 15 генеративных паго-н!в та зап|знювалися в розвитку на 1-2 тяждп!, одержало нами при висадхувани! розсади 25 липня - 4,5%. В культур! первого року вирощувания подовження пар!оду вегетац!! рооднн опркядо гяенаенню к!дькоет! нэдорозвинаних иас(шшк1я з 3% пра висвд-жувакн! розсади Ю липня до 1% - ю червая.

Насинева проадктивн1сть за роки досл1д/энь варЬзвэла в!д 9 до 37 г з одн!с! ¡осляни, во т!сно пов"язано з ?риввд|ств

А

пор!оду вагегацП /табл,2/. Так, скорочення його на 15 дн1в аиениувало продактивн? с?ь роолин на 2-3 г з рослини, що в пера-рахуику на I га складае 1-1,5 д. А загущена вирощування роолин у культур! другого року сяр!!яло зыанвенн» виходу нас!:1ня з одного нас!лневого куща на Ю-265&, ала зб!льшенню виходу його а гектара на 8,4-9,6 ц/га.

Таблиця 2

Бплив строку Зисадгування розсади та схеии розч!щання «ато"ник1в на насйшеву продуктивн!сть капусти сорту Харк1вська зинова

Строк вя- Схема Вих!д нас1ння з I рослини, г Уро-

саджування висадау--:-:--хай-

розоади на ваннп з н!оть, маточники маточни- 1986 19В? 1988 1989 се- обл!-. ц/га /Фактор А/ к1в,ом ре- ковог /Фак- дне д!ля-_тор В/__яки___

10.06 70x70 3? . 35 •гг 29 31 589 3,2

70x35 30 30 22 20 26 1092 6,1

70x15 25 20 16 30 23 2523 13,0

25.06 70x70 35 18 9 26 22 455 2,5

70x35 30 21 17 .15 21 ,966 5,3

70x15 26 20 20 13 20 2180 12,1

10.07 70x70 23 27 18 28 21 483 2,7

70x35 . 13 15 12 18 19 969 5,4

70x15 го 9 II 18 16 21Э6 12,2

25.07 70x70 19 9 24 2'> 20 400 2,2

70x35 24 15 19 17 19 . 855 4,7

70x15 20 20 14 25 18 1908 10,6

Н1РА - 5,6 287 0,64

Н!?в- 3,8 0,55

Вплив схем висадяування розсади на сэдШш. дирахзност! сортових ознак. ст!йк!сть до хвороб, збарэжвн!с1Ь иаточник!в та еконоы!чвд вфективн!сть вирощування. При висадауванн! роз-сади у эагальноприйнят! строга /15-25 червня/ лрияизлення не залежало в!д густоти посадки. Лише фаза закручузання головки та настання техн1чно! стиглост! при зггущевн! за'.римуввхись на 4-8 дн!в. К1льк|сть рослин-недогон!в до збираяня пролаю не перезищувала 8% в ус!х вар!аатах досл!ду, оск!лыда вони склада-ють природний процент недорозвиненнх рослин, як! е а будь-якоиу масив! через насприятлив1 улови вирсцування, иехаа1чне, ф!то-патолог!чна чи 1нше пошкодяення.

Частка др!бних ыагочник!в в структур! вронаю не зы!шва-лась до густоти 40 тис/га, п!сля не! зона починала р!зко зроо-тати. Отав, для вирощування източьик1в п1зпьоотигло! капус^и розсаду доц!льно аисадкузати э густотою не б!лыи 41 тио.шт./га.

Вироцування маточних рослин з резною плодов живлеяня практично не впливало на Гх збер!гання в зимовий пер!од. В серад-ньому за роки досл!джень р!зницд и!х 2ар1ан?ами отановила 0,5-1,9%.

Розрахунок аконом!чно! офактивност! вирощувакня иаточня-к!в у загальноприйняг! строки дозволив наи визнэчитв оптималь-ний !нтерлал густоти висзджування ротсади кгпусти - з!д 35 до 41 гкс. рослин ка I гектар!. Сл1д з!дзначити, цо р!зна густота зисаджузання розсади вплиаала на вих'д крупних маточник!в. Так, при густот! сад!ння в!д 23,2 до 59,5 тис. рослин.на гектар! к!льд!сгъ крупиах маточпнк1в зыошиувалась з 18 до в1дпозйд-но. Густота посадки розсади зуттево вшивала на сортов! озна!:.! в пер!од з5ирзння вронаю, цо ускладнызало проведения апробацП. Сдязк з гзгуцзи"-.: насаджскаях капуста зз<5ур"янен1сть плантац!!

зые:шувалась у 6 раз|в.

Впдиз охай висадаування маточник!в та Гх валичини на иас!нневу продуктивного. Роэм!р ыаточ:шк|з 1 схеыи 1х висад-жувааня не вшшади на приживления, ала в|д!гравали певну роль в 1нтзнсаэцост1 в}дростання стебел, галужанн! I фсриуванк! га-б!туса нас!нневого куца. Так, в сарадньому за роки досл1даень, залвкно в!д густоти 1х сад1нин, висота аас!нник1в наливалась в1д 121-124 си у крупних до 11с~119 у оврадн!х та 95-105 см у др1Сш:х маточаик!в. Д(аиетр И8с1нневого куща таков сумев о залегал в!д схеми посадки. При скорочанн1 плот! живлання у 4,7 раза д!аиатр нао!иневого куца змешився в 2-3 рази в ус!х трупах маточкик!в.

¡С}льк{сть вагон}в парного порядку при загущенн! знихува-яась в!д 24-26 тук у крупних матсчник1в до 15-22 у насортова-них «а др!бних. К!льк1стъ пагон1в другого порядку зшгеувалась в}д 29 до 12 штук у крупних, в!д 21 до 11,6 у наоортованих, а 21 до 15 у сере да !х та з 18 до 8 у др!бних маточник1з.

Частка стручк!в на пагонах пераого порядку становила 78,288%, другого - 12-24,5$ в уо!х трупах маточник(в. В залакност! в|д охвми висадаування к)дьк|оть отручк)в на пагонах знихува-лаоь 1з -¡бШшанням густоти насадхенкя иаточннк!в. На виповне-н!о?ь отручк1в Шйиьоотвгло! б1логолово! капуста величина ма-точнвк1в I охеия !х виоаджувйння оуттсво не впливали /табл.3/.

При загущвному виоадаувенн! маточник!в вих(д нео!шш в од-н!а1 роолики зниувазся, ала аначно зроогав - а обл!ковоТ плов! /рао.2/.

Б1льший внх!д И8о1аня а оданиц! плоа1 аабезпечида схема виоадкувення 70x15 еа. Зрожвйн1сть нэо)ння при цьону становила в!д 7,14 ц/га у маточник!в, цо цади масу при закладотИ на зба-р!геаня 1-1,4 кг, до 14,56 ц/га у кр|пнах /масою 2,1-5 кг/.

Таблица 3

Вллиэ величин» ыеточник1з та схеш !х сад!ния на нас|нневу продуктивн!сть напусти /середнв за 1986-1988 рр./

Група маточ-hhkíb за величиною Серядня маса маточника , кг Схема посадки, см Уролай нас!ння з одн!вГ рос- п/гя лини, г 4/4■

Несортовая! 1-5 70x70 17,2 2,34

/контроль/ 70x35 15,6 4,29

70x15 13,4 8,78

Крупн! 2,1-5 70x70 " 32,5 4,40

70x35 31,3 8,57

70x15 23,0 14.45

Середн! 1,5-2 70x70 30,1 4.1?

70x35 21,4 6,02

70x15 19,5 12,78

Др!бн! 1-1,4 70x70 13,3 1,70

70x35 12,0 3,23

70x15 н,з 7,14

н!р0 5 5,24 2,222

На пос!вн{ якост! нас!нпя, за даними напих досл!;гаень, 1стотнэ впливали так! фактори, як величина маточника Í схема його. са-д!ння. Maca I0CC3 нас!нин зб!лмувалось на 0,1 г у нас!нник!в в|д маточш!к!в масою 1-1,4 кг до 0,5 г - в!д маточник!» насою 2,1-5 кг. При чотириврахксау загуцанн! вона знихувалась на 0,1 г. Енарг!я проростаяйя нзс!ння вербовала в залажност! в!д величячи маточник}в - 91-95% у крупних i сарздн!х - 86-91% у др.&Шх. На бпзрг{ю проростаиня нас!яня чинили вплив схеми висадаування иаточникгз. При схем! 70x15 си'цаЯ показник знижувався на 1-3%

у хрупких, сорадн!х } несортоганих, га на 5% - у др1бних. Схо-г1сть.яас}яьа, одирганого з др!<5них: ааточншЛз, гакоа булз занижена 1 сялала в оередньому за роки досл|даень 88-91^5, у крупна* га середах. - 93-965?. Ла 2-4^ лоотупалиия за схож|стю нае!н-ня кругами ноо!нники 1з насортоэаних ыахочиш1в.

Пра зб1львенн! в 4,6 роза густоти висадаування иаючник(в у культур! другого року прибутов з I га п!двкцувався в 1,2-1,3 раза, а р1веш рентябэльнос?! эвижувався. НайвищнЯ при бут ок та р!вем> рентабельном!, за нашими данимн, забазпечувала крупн! та оаредк! иаточлша.

Рио.2. Диаеы!ка росту врокайлоот! нас!ння капусте з I га в аалежаост! в!д величина маточник|в та сжеи 1х сад!нна /сэрадне'за 1986-1988 рр./

Застосування рэгулятор!в росту на розсад! п!ззьо! б!ло-голово! капусти та !х вплив на довяину зовн{шнього качана ta форпування маточник!в. Обприскуванкя розсади л!зньо! капусти у фаз! 2-3 справки1х листк!в препаратами ССС, ГМК№а та хвипо-заном сприяло скороченны ы!жвузл!в та на 28-49J& висоти розсадЯ на пер!од висадаування пор!вняно з контролем. В оброблэнмх рос-лин зб!лыиувалась асишшиПйна поверхня та п!двицувався зл!ст хлороф!лу. Най9фвктивн{и1ши були каипозан та ГМКйа. Обробка розсади ССС у конпентрац! ! 2,0 I 1,0%, зшилозаном - 2,0% та ГМКйа - 0,3% сприяли кращому приживлению розсади. А обробка розсади 1,0%-нии розчиноц ССС забвзпечила 100%-Ht приживления, перевищизши контроль на 3%. На 2-12% зб!льшувався вих!д крупниг маточник!в у пор!внякн! з контролен кезалзгно в!д концентрацП розчину.

Вплив деяких прийом}в одераання нас!ння п!зньо! б!логоло-во? капусти в умовах закритого грунту. Оброблен! 0,5%-ним роз-чином фундазолу маточники б!логолово! капусти сорту Б!лоси!»ка ыали на 23 день 100% приживления. Через 5 дн!в головки з в!др1-эзними зовн}ин!ми ка'чанаыи сфораузвли 10-12 парвинних кор>кц}з довжиною до I си.

Нзйб!лызий процент випад!в в!ди!чено у нас!ннив!в, обр!за-них зг!дно загальноприйнят!й кетодиц!.

Кас!шшки, цо виросли з головки, качана та качана, зир!за-ного на станку, суттево з!др!знялись за габ!тусом.

Нас!ннева продуктизн!сть рослин зникувалазь в!д иаточни-к!в, э!;р|зан!;х за загальноприйнятого иетодикоо, до качана без головки ! складала 83,1, 58,0 та 34,5 г в!дпов!дно.

Отнэ, ззтрзта рослиною го.овк;: обертаеться знизенняи нас!н-HC30Î продуктивное?! нз 50-58, качана - на 30-35;!. Найб!лыиий

го

придан! нас1кна одержано в!д васгнник!в, внрощи:шх з головки без качана.

Таким чиной, вакористання окремих частин маточник!в напусти для одерхання нас!ннн у невеликих об"емах е ц1лком рац1о-нальции ! ножа застосовуввтвсь при збероженн! ц!иного селек-ц!йного ыатвр|алу.

Вплив отрок!в сад!ння розсади на ст!йк{сть апробац(йних та н!накх господарсьхих ознак п1зньо! б!логолозо! капуста при 1-3-кратн!й репродукц!!. НайсИлыпу к!льк1сть товарних иаточн'1к!в - 92% забезпачила тривал!сть вегетац!йного пар 1 оду 135 дн!в. Зазнзчений показ ник но вшшвав на !ндвкс форма та щ!льк!о?ь готовки капуста в однократн{й репродукц!!. Викорис-тзкня бвзпересадково! культура напусти суттево знижувало товар-и! лкост! головок, в т.ч. ц!льн)сть та ст!йк!оть до хвороб. Заотосовувати цей спос1б для вкрощування нас!ння вл|ти не полна . При одержана! нас!ння б!дьш низыш рзпродукц1й пос!ви без паре садку ва.чня рехомвндуеться засюсувати однократно, викорис-товусчи нас(ння, одержана паресадним способом. За результатами наших досл!джень, найб!львий процент хворих маточник!в в!дм!-чаио при аагальноприйнктоиз строков! посадки розсадк ! б!д иа-о1ния, вироавного у б98П9ресадхов18 культур}. При багатокраг-вому редродуадвенн!, печйкаючв з П репродукц!!, роелкки капусти печияають в«рачам Щнн! гооподароьк! оэнвки.

ВИСКОЗИН

Проведен 1 нами до ал! давни по знвчешш едбшнх!в технологи вас|ннш1?ве п!зньостягло! еПлоголово! квпусти дозволяв«, зробитв эиаиозки:

I. Для одерхання здоровнх иаточиик!в озтииаяыши строкой

висадкування 35-дзнко! розсади е пор1од з 25 чарзня по 10 липня.

2. При вирощуванн! магочяиШв густота посадки розсади на повинна перевицувати 40 тио, рослин на I гектар. Загущения сприяс зб1льиеьню к!лькост! др!бних та недорозвинаних иаточни-к1в, як} при наступноыу репродукузанн! энизують сортов! та по-cisiit якост! нас1ння.

3. Загущена вирощузашя нас!нник!в позитивно впливае на вих!д нас!ння. Для р!знов1кових иаточник!в та ыаточник!в р!з-них груп за величиною изксииальну нас!нневу продуктивного за-бозлечуе схема с-д{ння 70x15 си - 15,0-14,6 ц/га.

4. Скорочвння пер!оду вегатацЦ на 45 дн1в на 60J& знихуе к1дьк!сть иаточкик|в, придагних для кас!нництза, при цьоиу част-ка здорових зростае на 25-100%.

5. Змениоапя плсц! хивленпя j нульiipi другого року вкро-цуаання спричиняе зпияоння частки пвгон1в другого поряди у маточник 1з р!зш1х строн1в г а схем висад^увэння розсади. К!льк!сть стручк!в на г!лках энинуеться на 2-6к!льк!сть кас!шш в стручку зростае в середньоыу на 4$.

6. Маточники, одержан! при скорочвноиу пер!од1 ввгетацН, б!лыв ст!йк! до захворювань, 8ктивн1шв проходять стад!в ярсзи-зацИ.

?. Строки I схехи посадки розсади капусгя справляю» назначим вп.тлв но пос!вн! nKoctt насЫня. Док1лька зникуеться енорг!я проростаиня нас(ния в!д др!б.:их маточнкк{в ia вироще-них при коьотпоиу цор!од1 вегетацИ.

В. 2:гзксс.:<.кя у 2 ра"И ллощ! кивлзння капузти паршого року вирояуваинк приводить до tovyyuamm д?1Слгх, слабо розвиная:.х маточтслв, Сдночюио дэцо знигусться уракен!сть маточник!в хворобл.*::: i у ряг- Vj зменвуетьоя забур"лнан!сть r.ocfBfa.

9. Прибуток та р!вень рентабельном! при вирощуванн! насини п!зш>остигло! б!логоловоГ капуста зростали !з зкешанням плот! кивлсння, при використанн! маточилк!в в!д р!зних строк|в висаджувавня розсади та р!зних за величиною труп.

10. Застосування рвчовин-рзгулягор!в росту на розсад{ напусти сприяе змениенню Н висоти на 28-49$ та п!двищ9нню вихо-ду крупних иаточник}в з одиниц! площ{.

Регулятора росту не зшэншувгь довхину зовн!шнього качана.

11. 3 метоа збереяення ц!иного селвкц!йного матар|алу до-ц!льно вирощувати нас!нники э укор!нених головок капусти без 3оая|янього качана. ВихЦ нас1ння при цьоау на 17-58$ б!лыае, ни при зирояуванн! floro з качана.

12. В!к иаточиик!в у одновратн!й репродукцИ оуттево ив впливае на товарн! та сортов! якорт! рослый п!зньостигло! капуоти.

Використанин нао|ння в!д иаточник!в, одерханих при окоро-ченоыу пер!од! вегетац!! чи у безпересадков!й культуо!, сприяе анихонню сортових якостей, починаючн з друго! репродукцП.

ПР0ШШЩ1 ВИРОБНйЦТЗУ

Для одеркання 8дордаих наточник!в п!зньоотигло! б!логоло-во! К8&ЗОТВ сорту Харк!вська зииова сд1д проводит» висадауван-ня 35-двяно! розсада ь пврЮд а 25 чераня по 10 липня.

Др1бн! ::аточники дэЩльно виоадаузати у культур! другого року при густот! 71-95 тис. рослиа на 2 га а обов"язковаи Щд-ргтуванняи коран!* у пер!од осв!тдеивя.

Одергати нас!ння п!зньостигло1 б!логолово! капусти з маточ-вироденнх безпореоадковки способом, мокна липа за укови однократно! репродукцП.

3s матер!ал8ми дисертац! ! опубл!ховзно так! роботи:

1. Шульпеков C.B. Влияние сроков посадки расоады позднол белокочанной капусты на пораженное» растения заболеваниями // Овощеводства и бахчеводство. - К.: Урожай, 1984. — Вып.- 35. - С. 86-89.

2. Шульпеков C.B. Изучение элементов технологии полученал семян позднеспелой белокочанной капусты // Молодые учеяыэ сельскому хозяйству Нечерноземной зоны: Таз. докл. к науч.-произз. конф. Одинцовского р-на Косков, обл. - U., I9S0. -С. 152-153.

3. Еульпеков C.B. Как предотвратить растресхьдеиие кочаноз кадуоты // Картофоль я овоад. - 1991. - fe 4. - С. 18.

4. Шульпеков C.B., Шевченко К,Г., Оницвнко С.Б. Рацноняльноя схема посадки семенников капусты // Картофель и овощи. -1993. - «5 4. - С. 43.

5. Шульпеков C.B. и др. .ваточники капусты белокочанное для машинной посадки / Сборник нормативных документов по семеноводству овоцнда культур: ТУ 10.03.896. - U.: МЗХА. -1992. - 4.1. - С.' 31-40. , . '

i •

Шульпеков C.B. Усовершенствование технология семеноводства позднеспелой белокочанной капусты в условиях северо-востока Украины.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 - селекция и семеноводство. Национальный аграрный университет, Киов, 1994. Защицаатся 5 научных работ, в той-числе отраслевой стандарт на маточшпси для машинной л?садки, Еоторые содержат результаты исслел.овгж;1я взаимосвязи тохнологическ;!/ приемов вымащивания

овиан капумы. Установлен оптимальный период посадки рассади капусты - о 25 июня по 10 июля. Оптимальная густота стояния растений.» культуре первого года - 41 тысяча на гектар, в культуре второго года - 71-95 тысяч на гектар. Маточники, получэиныа при сокрпденном периоде вегетации, более устойчивы к заболаваншш, активнее проходя: отадао яровизации, но нуждаются в проведении подращивания корней во влажной мульча при весаннем осватлении, что способствуем их лучшей приживаемости. Осуществлено внедрение разработанное приемов в производство.

3CHDLEEK0V S V Iraprovenont of Technolody of Late CabbageSu Seed OxowlnG in the Conditions of Horth i- East Part of tho Ukrnli ne.Theels for a candidates degree Of Agriculture on tho upecinli ti 06.01.05-Selectlon and Seed r Breeding. National Agrarian 0niversiti,Kiev, 10$4. Five scientific works are defended here, enong them tho branch standard on motherliguord for tinachi.no ting ,which keep the reaulto of investigation of intercoaaunication of technological methods of crowing,of cabbugo'a seeds. Optimum period for planting cabbage1» soedlings.is determined froD June,25 tu July ,Ю,ОрМ.шии densiti of plants in the first yea? crop is 41 thousands per hectare,in the second year crop-71-95 thousands per hektare.liother liquors,received by reduced vegetative period,ore core resistant to diseases,more actively pass stages of jarovleatioa of roots* additional groving in wet mulch Ъу spring lighting,which favour their better root etrilcinR.Worke, out asthoda aro introduced In production.

КлючoaIслова: нао(ння капусте, маточник, качан, отрок, схема оад!акя, ввр1од вамтацИ, розоада, от!йк|сть, уроиайы1от репродущ1я.