Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Центральная и регионарная гемодинамика в покоеи при антиортостатистических воздействиях у людей с различными типами кровообращения и уровнем физической подготовленности

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Центральная и регионарная гемодинамика в покоеи при антиортостатистических воздействиях у людей с различными типами кровообращения и уровнем физической подготовленности"

КИЙВСЬКИЙ УНИВЕРСИТЕТ ¡меш ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ОД

На правах рукопису

ГРИЩЕНКО Олександр Васильевич

ЦЕНТРАЛЬНА I РЕПОНАРНА ГЕМОДИНАМ1КА В СПОКОТ ТА ПРИ АНТИОРТОСТАТИЧНИХ ВПЛИВАХ У ЛЮДЕЙ 3 Р13НИМИ ТИПАМИ КРОВООБ1ГУ I Р1ВНЕМ Ф13ИЧН01 П1ДГОТОВЛЕНОСТ1

03.00.13.— Ф1зюлопя людини г тварин

Автореферат

дисертацн на здобуття паукового ступеня кандидата б^олопчних наук

КиТв 1995

Днсерташ'ею е рукопис

Робота внконана на кафедр! анатомп та фшологп людини 1 тварнн та кафедр1 слортивних днсцлплш Черкаського державного уншерситету ¡мсш Богдана Хмелышцького.

Науковий ксртннк: Оф{ц1й1н опонентн:

Пров1дна оргашзащя

доктор бюлопчннх наук, професор В. О. Цнбенко

доктор медичпих наук, професор Д. 0. Соловйов

доктор бюлопчних наук, професор М. В. Макаренко

Нацюнальний ушверситет ф1зично! культури та спорту, м. Ки1в.

шотого .

Захист дисертацц В1дбудеться . _ 1996 р. С

на зааданш спсщалЬовано! вчено! ради Д 01.01.10 при Кшвському ушверситет! ¡меж Тараса Шевченка за адресою 252022, Ки1в, просп. Глуш-кова, 2 (НД1 фЫологн, 5 поверх, кшн. 503),

3 дисертащею можна ознайомятись у б1блютещ Кшвського уншер-ситету ¡меш Тараса Шевченка за адресою 252033, Ки1в, вул. Володи-мирська, 60.

Автореферат розкланий «• року

Вчений секретар спещалЬовапо! вченоТ ради кандидат бюлопчних наук

Г. П. Гушинець

ЗАГЛЛЬНЛ ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАЦ1

АКТУЛЯЬШСТЬ ТЕМИ. Ссрцево-судинна система (ССС) забезпечуе Функц1онування ccix тканин i орган1в, жйттед!яльн1сть Ьсього ор-ган!зму при самих р1зноман1тних умовах навколишнього середовища 1 станах орган!зму. Тана висока лристосовашсть досягаеться зав-дяки добро розвиненим адалтац1йно-компенсатсрним можливостям yleï систеыи.

1нформац1я про роботу ССС здорово! людини в споко!' 1 про роакцП при р1зних ф!зичних навантаженнях i умовах навколишнього середовища узагальнена в багатьох монографиях та оглядах (Д. Маршал, Дж.Г. Шеферд, 1972, Б.Фолков. Е.Нил. 1976, Е.И.Чазов, 1982, Н.М.Амосов,. H.A. Бсндет, 1989 1 1н. ). Значна к1льк!сть роб1т присвячена оивчснню япливу на крсвооб1г занять Ф1зично1 культури та спорту (В. В. Васильева, 1971, Н.Д.Граевська, 1975, В.Л.Карп-ман. В.Г.Люб1на, 1982, А. Д. Дембо, Е. В. Земцовський. 1989 1 1н. ). •

В останн1й час оажливе значения набула проблема впливу занять ф!знчною культурою 1 спортом на п1двищення ст1йкост! орга-н!зму людини до р!зного роду несприятливих фактор1в навколишнього середовища. Серед останн1х можуть виступати сили грав!тацП. В зв'язку 1з значним розширенням сфер д1яльност1 людини (ав1а-ц!я, космос, спорт, циркове мистецтво, в!йськова справа, п1дзем-н! i монтащц роботи 1 1н.) значно зб1льшились rpaDiTaqiifui на-вантажоння на орган!зм. Ця обставина вимагае б1льш ретельного вивчення впливу даного фактору на орган1зм людини, 1 зокрема на ïï ССС. Хоча по цьому питанию опубл1кована значна кьчы-исть ро-61т (К. Л. Гейхман, 1965, О.С.Аргунов, 1967, В. Л. Зильман, 1969, Д.А.Алексеев, 1974, С.Л.Глюзшнайдер, 1986 i iH.), але й дос! практично в1дсутн1 досл!дження пристосувальних реакщй центрально!' 1 рег1онарно1 гемодинам1ки до антиортостазу, проведен! на одних 1 тих же людях з разним р1внем ф1зично1 тдготовки i характером спортивного тренування, Майже немае роб1т, в яких пара-лельно з центральною гемодинам!кою вивчався б в стан1 спокою KpoBooöir мазку, лсгень i гом!лки у людей з р1зним pimiCM ф1зич-H01 П1ДГОТОВКИ.

В останн1й час вивчення кровооб!гу людини в споко! 1 при Ф1зичних навантаженнях проводиться з врахуванням тип1в центрально'! гемодинамши. Але серед автор!в немае едино! думки як по в1дношенню до вид1лення тип1в кройооб!гу (ТК), тзк i до характе-

ру реакц1й на ф1зичне навантаження у людей з р!зними типами ге-модинам1ки. Серед л1тературних джерел не вдалося виявити також роб!т в яких вивчалися 6 особливосп центрально! 1 рег1онарно! гемодинам1ки в споко! 1 при антиортостаз! у людей з р1зними ТК 1 р1внем 1х ф1зично! п!дготовленост1.

МЕТЛ ДОСЛШЕННЯ - вивчити особливост! центрально! та* регионарно! гсмодинам1ки в стан! спокою I при антиортостатичних впливах у людей з р1зними ТК, характером 1 р1внем ф1зично! п1д-готовленост1, а також визначити, в як!й м1р1 показники центрально! 1 рег1онарно! гемодинам!ки людини 1 !х реакц1! на грав!та-и1йн1 навантаження визначаються р!внем ф1зично! тренованост1 1 типолог1чними особливостями кровооб1гу.

завмння аотптт:

1. Провести пор!вняльний анал1з показник1в центрально! 1 рег!о-нарно! гемодинам!ки у ос!б. як! не займалися спортом 1 у спортсмен^ з р1зною направлен!стю тренувального процесу в стан1 спокою.

2. Досл1дити пристосувальн! реакц!! центрально! 1 рег!онарно! гемодинам1ки у людей з р1зним р!внем ф1зично! п!дготовленост1 1 характером спортивного тренування при д1! на !х орган1зм грав!-тац1йного навантаження, викликаного нахилом п1ддосл!дних в анти-ортостатичне положения.

3. Вивчити особливост1 центрально! 1 рег1онарно! гемодинам1ки у молодих людей з р1зним ТК 1 р1внем ф!зично! п1дготовленост1.

4. Вивчити р!зницю в пристосувапьних реакц!ях центрально! I рег1-онарно! геыодинам!ки у людей з р!зними ТК до антиортостазу.

ЯАУКОВА НОВИЗНА. Вперше проведено пор!вняльне досл!дження центрально!•1 рег1онарно! гемодинам1ки у одних 1 тих же' молодих людей (спортсмен!в 1 неспортсмен!в) в стан1 спокою. Ризначен1 при цьому типи кровооб!гу, к1льк!сн1 сп1вв1дношення в розпод1л1 п!ддосл1дних за ТК у неспортсмен!в та спортсмен1в з р!зним спор-тивним лроф!лем.

Вперше досл!джена центральна 1 рег1онарна гемодинам!ка "у молодих людей (спортсмен!в 1 неспортсмен!в) при антиортостатичних впливах. Виявлена значна р1зниця в пристосувапьних реакц1ях до антиортостазу у п!ддосл1дних з р!зними ТК. Встановлено, що величина реакц1й центрально! гемодинам!ки при антиортостатичних впливах в б!лып1й м!р1 визначаеться типами кровооб1гу 1 в менш!й - р1внем ф!зично1 тренованост1 п!ддосл!дних.

ТЕОРЕТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ. Вивчення центрально"! i рег!онарно! ге-модинам1ки у здорових людей. як1 в1дносяться до р!зних ТК.як в стан! спокою, так 1 при грав!тац1йних навантаженнях, дозволяй виявити генетично детерм1нован! особливост! ССС, ïï пристосу-вапьн! ).южливост1 у р1зних людей.

Теоретичне значения одержаних даних також полягас в тому, що вони поглиблтоть наш! уявлення про типолог!чн1 особливост1 системи npoBooôiry, пояснюють р!зноман!тн1сть величин показник1п центрально! гемодинам!ки у досить велико! сукупност! 1ндив1д1в. вносять псвний вклад в проблему ф!з1олог1чно! норми.

ПРАКТИЧПЕ ЗНАЧЕНИЯ. 0держан1 результата вказують на доц1ль-н1сть (необх1дн1сть) враховувати типолог!чн1 особливост! серце-во-судинно! системи при профес!иному в1дбор1 на виробництвах э особливими вимогами до прац!вник!в. а також для в!дбору перепек-тивних спортсмен!в на певн1 спец!ал1зац1! та при вир!шенн1 дея-ких питань проф!лактично! кард!олог1!.

0сновн1 положения, snci еиносяться на захиcm.

1. Типолог1чн1 особливост1 серцево-судинно! системи в б!лыи1й м!р1,н1ж piBOHb'ф1зично1 п1дготовленост! обумовлюють режим робо-ти серця. У людей, що в!дносяться до крайтх ТК. виявлена ста-тистично Biрог!дна р!зниця по вс!х показниках центрально! гемо-динам!ки при практично однаковому артер!альному тиску, тод! як в трупах спортсмен!в та неспортсмен!в в стан! спокою в!рог!дно розр!зняються лише частота серцевих скорочень та ударний 1ндекс.

2. При антиортостаз! виявлена р1зниця в реакц!ях центрально! гемодинамики м!ж трупами oci6, як! не займалися спортом 1 спортсмена. У останн!х. в пор!внянн! з неспортсменами, реакцП мент виражен!. а процеси !х компенсацП б1льш noMiTHi.

3. V п!ддосл!дних обох труп з р1зними типами кровооб!гу виявлена суттева р1зниця в реакц!ях центрально! i рег!онарно! гаюдинам!-ки на антиортостаз. Особи з г!пок!нетичним ТК виявляють при цьо-му б1льш виражен1 реакцП гемодинам!ни в пор1внянн1 з rinepKi-нетиками.

4. Показники центрально! 1 рег!онарно! гсмодинам1ки в споко! 1 П реакцГ! на антиортостаз визначаються типами кровооб!гу в 61льш1й Mipi, н!ж равней ф!зично! п1дготовленост1 п1ддосл1дних.

АПР0ИАЦ1Я ПРАЩ. Оснавн! положения дисертац!! були викладе-Hi: на !3гег:о1оэн!й конфёренцП "Физиологические проблемы утомле-

1- i-StÇ?

ния и восстановления" (Черкаси, 1985), на XII з'1зд1 УкраГнсько-го ф!з1олог1чного товариства (Льв1в, 1986), fia конференцП, присвячен1й 150-р1ччю кафедри ф!з!олог!1 людини 1 тварин КиХвсь-кого ун1верситету 1м. Тараса Шевченка (Ки1в, 1992), на Всеукра-1нськ1й конференцП "Адаптац1я учн!всько1 молод! до навчальних занять та ф!зичних навантажень" (Черкаси. 1993).

ПУБЛ1КАЦП. По матер!алах досл1джень опубл!ковано 10 роб!т. ОБ*БМ I СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦП. Праця складаеться з вступу. огляду л1тератури. опису об'ект!в та метод1в досл!дження, двох глав з описом результата особистих досл1джень та ïx обговорення, заключения, висновк1в, показчика л1тератури 1 додатка (таблиц!). Текст дисертацП викладено на 121 стор!нц! машинописного тексту. Кр1м того, праця мае 31 таблицю 1 18 малюнк1в. Б1бл!ограф1я вм1-щуе 165 джерел в1тчизняно1 та 1ноземно1 л!тератури.

ОО'ЕКТИ ТА МЕТОДИ Д0СЛ1ДХЕННЯ.

Робота виконана в два етапи. На першому етал1 вивчалась центральна i рег!онарна гемодинам1ка в споко! ! при антиортоста-тичних впливах у п!ддосл!дних з р1зним р!внем ф!зично! п1дготов-леност1 i характером спортивного тренування. На другому етап1 досл!джень проводився анал1з показник1в гемодинам!ки 1 П реак-ц!1 на антиортостаз в залежност! в!д типолог1чних особливостей кровооб1гу п1ддосл!дних.

Досл!дження проведен1 на 55 практично здорових молодих чо-лов1ках, як1 Н!коли не займапися спортом ! на 75 спортсменах, як1 мали вищ! спортивн1 розряди у в1ц1 20-23 рок1в. Серед спортсмен^ 25 чолов1к мали I спортивний розряд, 28 - були кандидатами у майстри спорту i 22 - майстри спорту СРСР.

Для досл!дження центрально! гемодинам1ки викори^товували тетраполярний реоплетизиограф (РПГ2 - 02), 4-х канальний елект-рокард1ограф (ЕЛКАР- 4)'i артер!альний осцилограф. 3 допомогою qieï апаратури одночасно записували об'емну 1 диференц1йовану реоплетизмограыи (РПГ), електрокард!ограму 1 артер!альн1 осци-лограми л1вого плеча, по яких розрахували ударний 1 хвилинний об'еми кров! (УОК i ХОК), частоту серцевих скорочень (ЧСС), ар-тер1альний тиск (AT, систол1чний, середн!й, д!астол!чний) i за-гальний перефиричний onlp (ЗПО), а також ударний 1 серцевий 1н-декси (У1 I CI) за загапьно принятими методиками (МЛ.Гуревич i 1н., 1982,' W.G.Kubicek, 1970). •

in. .1982, W. G. Kublcek. 1970).

Критер1вм для розпод!лу п!ддосл1дних за типами гемодинам!кн слугувала величина CI, показника. який на думку ряда автор!в (I. К. Шхвацабая, • Е. Н. Константинов, Г. А. Гундаров." 1981 ) найб!льш повно характеризуе типи кровооб1гу.

Розпод1л п1ддосл1дних за ТК проводили на ЕОМ IBM PC/AT-по nporpai.il, в основ! яко! лежить nepeôip крайн!х TR до одержання м!н!мальних I приблизно р!вних значс'нь коеф1ц!ента вар!ацП (KB) для вс1х трьох ТК. Розрахован! таким чином КБ знаходи/шсь в межах 5-12%, що говорить про вщюсну однор!дн!сть кожно! виб1рки (Р. Г. Оганов 1 1н.. 1984).

В досл1дженнях рег1онарно1 гемодинам!ки пиксристовувалн ре-ограф РГ4-01 1 електрокард1ограф ЕЛКАР-4. Одночасно рссстрували об'емну I диференц1йовану РПГ л1во! половини голови (фронто-мас-то1дальне розташування елсктрод1в). право! леген1 1 л1во'1 гом1л-ки.

Серед велико! к!лькост1 показник1в perlonapnoï РПГ ми вико-ристали найб!льш 1нформативн1 та широко вживан! (Г. 1.Ен1ня, 1973, Б.М.Брусиловський 1 1н.,1978). Це реограф1чний систол1чний 1ндекс (PCГ, в омах), дикротичний (ДК1) 1 д1астол!чний (ДС1) 1н-

декси, а також в1дносну тривал!сть анакроти (ВТА) - в!дношення анакротично'1 фази (а) РПГ до довжини серцевого циклу [Т= (а/Т) • 100*.], останн! три показники у %. Розрахували ïx за Х.Х.Ярул1ним (1983).

Згадан1 показники на думку б!льшост! автор!в (М.1.Гуревич i 1н., 1982, Х.Х.ЯрулШ, 1983, i 1н. ) в!дображають сл!дуюч1 проце-си: PCI б показником величини пульсового притоку кров! в орган, ДК1 в!дображае переважно стан тонусу артер!ол. ДС1 в!дображае стан в!дтоку кров1 is артер!й в вени i тонус венул 1 вен," ВТА в!дображае тонус крупних i середн1х артер1й.

Антиортостатичне навантаження зд!йснювали з допомогою поворотного столу, яким п!ддосл!дних 1з вих!дного (горизонтального) положения пасивно переводили на 10 звилин в положения головою донизу п!д кутом 60. Показники серцево-судинно'! системи реестру-вали у вих1дному стан! та на 5-й секунд1. 1-й. 2-й. 5-й 1 10-й хвилинах антиортостазу. Досл!ди проводились ранком. в положенн1 лежачи на спин!, п!слля 15-20 хвилин в1дпочинку.

РЕЗУЛЬТАТН Д0СЛ1ДХЕНЬ.

Центральна гемодинам!ка у людей з р!зним р!внеы ф!зично! п!дготовленост1 при антиортостатичних впливах.

Характеристики центрально! гемодинам1ки наших обстежуваних добре сп!впадають з дашми л1тератури. особливо в 'груп1 ос1б. як1 не займалися спортом, а саме: ЧСС р1внялась 64,9+1,6 уд/хв, У1 1 С1 - 42.5+ 2,0 мл/м2 1 2,74+0,13 л/хвм2 в1дпЬв1дно, ЗПО -1572+71,2д1н-см-с~5, АД систол. - 124,3+1,9мм. рт. ст., АД д1ас-тол.-. 76,1+1,6мм. рт. ст. Разом з тим, б1лыи1сть показник1в центрально! гемодинам!ки у людей з р1зним р1внем ф1зично! п1дготов-леност! (спортсмен1в 1 неспортсмен1в) в стан1 спокою суттево не розр1знялись. В1рог1дна р!зниця в1дм1чалась т!льки м1* двома по-казниками: в груп1 спортсмен!в в пор1внянн1 з особами. як1 спортом не займалися. менша частота серцевих скорочень 1 б1льший ударний 1ндекс (мал.1).

Переведения п1ддосл1дних в ант'иортостатичне положения суп-роводжувапося значним зб1льшенням С1, У1. систол!чного 1 се-реднього АТ 1 зменшенням ЗПО в обох трупах (спортсмен1в 1 не-спортсмен1в). Частота серцевих скорочень в груп1 ос1б, як1 спортом не займались, в цих умовах зм1нсвалась слабко, р1знонаправле-но 1 статистично не значимо, а в труп! спортсмен1в в1дм1чено в1-рог1дне зб1льшення ЧСС з 1-1 хвилини 1 до к1нця антиортостазу. Подальше (2-10 хв.) перебування п1ддосл1дних в положенн! головою донизу супроводжувалось зменшенням величини С1 1 У1 1 зб1льшен-ням ЗПО. СистолХчний 1 середн1й АТ при цьому виходили на плато, д1астол1чний АТ зм!нювався пол1фазно.

Пор1вняльне вивчення реакц1й кровооб1гу у спор-смен1в 1 неспортсмен1в в антиортостатичному полояенн1 показало, що знач-но! р1зниц! м1ж цими трупами у величин! зрушень показник1в не виявлено. Наприклад. С1 на початку антиортостазу зб!льшувався у спортсмен1в на 19,1!?, у неспортсмен1в - на 21,5%, в к1нц1 експо-зиц1! - на 9,5 1 14,3% в!дпов1дно. В той же час р1зниця м1ж по-казниками гемодинам1ки, виявлена у п!ддосл!дних двох труп у ви-х1дному стан1, практично збереглась 1 при навантаженн!. Це взноситься перш за все до ЧСС. Б1льш економний II р1вень у спорт-смен1в у вих1дному стан! практично абер1гаеться 1 на протяэ1 всього антиортостазу. Зб!льшення С1 у п1ддосл!дних ц!е! групи

чсс, 60 -

40

20

уд/хв.

1

хкя

У1.МЛ/М2

60 _

40 -

20 -

*

СГ 3,0 _

2,01,00

л/хв/ы^

ЗПО 2,0 -

1.0

,д1н с см

,-5

АД,систол.мм рт.ст. АД.Дхастол.ии рт.ст.

100

60 О

60

20 О

Мал Л . Покаэники центрально! гемодинамгки у спортсмен^ 1

неспортсмен1в в станг спокоя. _

- неепортсменщ I 1 - спортсмены. Зхрочками позначена вгроггдна р1зниця и1ж показниками спорт-сменХв t неопортоиан1в: я - р-с0,05; »я - рс0,01; *хх - р-с 0,001.

г- £'£<93

в1дбувалося в результат^ зб1льшення як У1. так 1 ЧСС, а в rpyni неспортсмен1в CI зб1льшувався головним чином за рахунок зб1ль-шення У1 на протяз1 всього антиортостазу.

F-c-rioiiapua гемодинам!ка у людей з р!зшш р!внен ф!зичко1 п1дготовленост1 при антиортостатнчннх впливах.

Результата, одержан1 при вивченн1 рег1онарно! гемодинам1ки (кровонаповнення судин л1во! п1вкул1 мозку, право! леген1 1 л1-во1 гом!лки) у наших обстежуваних в стан! спокою, виявились в б1льшост1 випадк1в близькими до л1тературних. особливо у ос!б, як1 не займалися спортом. В той же час при пор!вняльному вивчен-н1 рег!онарно1 гемодинам1ки у спортсмен!в i неспортсмен1в вияви-лась в!рог1дна р1зниця т1льки м1ж трьома показниками (таб.1). У спортсмен!в, на в!дм!ну в!д ос!б, як1 спортом не займалися, в1-рог!дно б1льший PCI (р<0.05) судин голови I менша ВТА судин го-лови i гом!лки (р<0.05).

Переведения п!ддосл!дних в положения униз головою супровод-жувалось пом1тними зм!нами показник!в реограм л1во! половини голови, право! леген1 i л1во! гом1лки. Найб1льш вираженими були зрушення показник!в реоенцефалограми (РЕГ). Так, на початку екс-позицП в1рог!дно зб!льшувалися середн! значения PCI 1 ВТА; Дик-ротичний 1 д1астол1чний 1ндекси в цих умовах знижувалися, хоча в1рог1дно1 р1зниц! м1ж абсолютними значениями показник!в спорт-смен1в 1 неспортсмен1в на початку антиортостазу не виявлено. Але. якщо зрушення в антиортостаз1 оц!нювати по в!дношенню до вих!дних значень не за абсолютними величинами, а у в!дсотках, то Mis показниками PCI i ВТА у спортсмен!в 1 неспортсмен!в в1дм1ча-еться пом!тна р!зниця (р<0,05). Так в rpyni ос1б, як! не займалися спортом, PCI зб!льшувався на 265,6%, ВТА на 71,3% в той час як в rpyni спортсмен1в PCI зб1льиувався на 219,7%, а ВТА на 115,2%. М!ж показниками ДК1 i ДС1 цих двох груп суттево! р!зниц1 не виявлено. ДК1 i ДС1 знижувались у неспортсмен!в на 39,0 1 34.9%, у спортсмен1в - в!дпов1дно на 36,5 i 31,6%.

Подальше перебування п!ддосл!дних в антиортостатичному по-ложенн! супроводжувалось зм!наш реренцефалограф!чних показни-к!в, як! можна трактувати як компенсаторн1. Але в жодному випад-ку не спостер!галось повернення показник1в РЕГ до вих1дного р!в-

ия, а у еипадку з ВТА в1дм1чалось подальше його зб1льтення. ДК1 1 ДС1 в цих умовах наближались до вих1дних величин. Компенсатор-ний характер зм!н показник1в РЕГ був б!льш вираженим в трупах

Таблиця 1.

Показники рег1онарно1 гемодинам1ки (М±ш) у спортсмен!в (33 чол ) i неспортсмен1в (26 чол.) в стан! спокою

Показники 1 1 ГОЛОВА |

П!ддосл!дн1 1 PCI, ом 1 ВТА. % ДК1Л ДС1.Х

Неспортсмени Спортсмени Р 1 10,128+0,010 10,167+0,014 I <0,05 1 10,71+0. 48 8.97+0,39 < 0,01 75,1+2.7 75,9+2,7 >0,05 83,1+2,6 85,0+2,9 >0,05

Л Е Г Е Н I

Неспортсмени Спортсмени Р 1 !0.147+0, 009 10,154+0,013 1 >0,05 1 20,26+0,79 20,1+0.89 >0,05 73.1+2,0 75.4+2,5 >0,05 80.2+2.0 82,1+2.8 >0.05

Г 0 М I Л К А

Неспортсмени Спортсмени Р 1 10,106+0, 005 10,114+0,011 1 >0,05 1 13,19+0,45 11.2 +0,47 «0.01 44.3+2,8 48,2+3,1 >0,05 47.9+2,9 50,4+3,г >0. 05

спортсмен!в в пор!внянн1 з неспортсменами.

Вивчення гемодинам!ки легень в кожн1й 1з двох труп п1ддос-л1дних (неспортсмени i спортсмени) показало, що PCI на початку антиортостазу в!рог!дно п1двищувався т!льки у неспортсмен1в (на 25.2%, р<0, 05). В лодальшому PCI знижувався у вс!х п!ддосл1дних 1 уже на 5-й хвилин! антиортостазу дор!внював вих!дному р1вн». Середне значения показника ВТА. так само як i ДС1,зм1нсвалось слабко 1 нев!рог1дно. ДК1 на початку антиортостазу пом1тно знижувався. Це зниження вигляд!ло так: у неспортсмен In з 73,1 +2,0

до 62.5 ± 2.4% (р<0.01). у спортсмен1в з 75,4+ 2,5 до 67.0 + 2,436 (р<0.01). Подальше перебування п1ддосл!дних в цих умовах супро-воджувамось деяким п!двищснням ДК1, яке в трупах спортсмен1в наступало ран1ше.

Реограф1чн1 показники гом1лки при антиортостатичних впливах эначно зб!льшувались у вс1х п1ддосл1дних незалежно в1д р1вня !х ф1зично! п1дготовки. Найб1льш пом!тним це зб1льшення було на початку експозицП. РС1 1 ДКГ при цьому п1двищувалися у неспорт-смен!в в1дпов1дно на 76.4 1 22,6%, у спортсмен1в на 63,7 1 24.3%. В к1нц! 10-1 хвилини антиортостазу ц1 показники у вс1х обстежуваних перевищували вих!дн1 значения <РС1 на 59,6 - 67,0%. ДК1 на 15 - 25%). Середне значения ВТА на початку антиортостазу також пом1тно п1двищувалось в обох трупах. В к!нц1 експозицП показник ВТА перевищував вих1дн! значения у неспортсмен1в на 37,7%. у спортсмен1в на 35,7%. Зм1ни ДС1 при антиортостатичних впливах були слабко вираженими 1 статично нев1рог!дними.

Центральна гемодинам!ка при антиортостатичних впливах у людей з р1зними типами кровооб!гу.

Як вище зазначалось. м1ж середн!ми значениями б1лыюст1 по-казник!в центрально! темодинам!ки в трупах спортсмен1в та нес-портсмен!в в1рог1дна р1зниця в1дсутня. Т1льки для двох показники виявлена ч1тка р1зниця: в груп1 спортсмен!в менша ЧСС (р<0.001) 1 б1льше значения У1 (р<0.05), н!ж у неспортсмен1в. В той же час одержан! результати демонструють широкий д!апазон розкиду показник!в гемодинам1ки. Так. в обох трупах С1 вар1юе В1д 1,56 до 5.25 л/хВ'Мг, ЗПО - в1'д 756,1 до 2836,2д!н'-с -см"5. УТ - в1д 24.0 до 79.9 мл/мг,ЧСС - в!д 39 до 80 уд/хв. 'Разом з тим. д!апазон коливань показник!в АТ у п!ддосл!дних обох труп пор!вняно незначний: систол1чний АТ - в1д 100 до 139 мм рт.ст,, середн!й - 79 до 104 мм рт.ст. .1 д!астол!чний - в1д 55 до 88 мм рт. ст.

Середня величина С1 для вс!е! виб!рки складала 2,63+ 0,07л/хв мг при середньому квадратичному в1дхиленн1 0,78л/хв мг 1 коеф1ц!ент! вар1ацП р1вному 29,5%. Таке велике значения кое-ф!ц1ента вар1ац1! св1дчить про явну неоднор1дн1сть дано! виб!рки 1 зумовило необхЬчьисть пошуку 1нших критерПв для под!лу обстежуваних на трупи. 3 ц!ею метою ми використали п1дх1д, запропоно-

ваний I. К. Яхвацабая та сп!вавгор1в (1981), 1 розд!лили вс!х п!д-досл1дних на 3 групп за типами кровооб!гу. При цьому середн1 значения CI складали: для г1перк1нетик1в - 3.84 + О.ОЭл/хв-м2, для оук1нстичного типу - 2,70 + 0,04л/хв-м" 1 для г1покi неточного типу 1,83 + 0.03 л/хв-н". В групу г1перк1нетичного ТК вв1йшло 25 (19,2?.) п1ддосл1дних. Еук1нетичнмй ТК представлений 72 (55,1X0 п1ддосл1дними 1 г1пок1нетичний - 33 (25.4?.).

Статистично в!рог!дна р!зниця по типах кровооб1гу спостер1-галася ко т1льки л1ж середн1ми значениями CI, a i м1ж значениями 1нших показник1в гемодинам1ки. У людей з г1перк1нетичним типом кровооб1гу частота серцевих скорочень 1 ударний 1ндекс вищ1, а зага//пний лериАеричний oníp в!рог1дно нижчий. ulm у п!ддоСл1дних з riño- i еук!нетичним типами. Такий же характер в!дм1нностей цих показник1в в1дм1чався I у п1ддосл!дних з еук1нетичним ТК в пор!внянн1 з г1пок!нетичним (мал.2). В той же час р!вень се-реднього 1 м1н1мального АТ суттево не розр1знявся в п1ддосл!дних з р1зними ТК. Р1вень систол1чного АТ у п1ддосл1дних з крайн1ми ТК мав не дуже р1зку, але в1рог1дну р1зницю: у г1перк1нетик1в в1н був вищим, н!ж у ос1б г1пок!нетичного типу (р<0,05).

Розпод1л вс1х п1ддосл1дних за типами кровооб1гу на три групп дозволио виявити б!льш пом!тну р1зницю в реакц1ях кровооб1гу на антиортостаз, н!ж м!ж спортсмена!.",и i неспортсменами. Реакц1я гемодинам!ки на антиортостатичне' навантаження була як!сно такою ж, як i в попередньому випадку: зб1льшення CI, УI. АТ 1 зменшон-ня ЗПО. Але виявилась 1 суттева в1дм!нн1сть в реагуванн1 на антиортостаз п!ддосл1дних г!перк1нетичного ТК в1д iнших типiв кро-вооб1гу: зм!ни майже bcíx показник1в гемодинам1ки у людей цього ТК булк слабкими 1 статистично нев1рог1дними. Лише систол!чний АГ так само, як 1 у ос!б 1нших ТК, п!д час антиортостазу Bipo-г1дно п!двищувався. I ще одна особлив!сть - для реакц1й ЧСС г1-пер- i еук1нетичного ТК характерно короткочасне початкове змен-шення. Що стосуг.ться реакц!й показник!в гемодинам1ки на антиортостаз у ос1б г1покiнеточного ТК то вони, на в1дм1ну в1д rlnep-к!нетичного ТК, були б!льш значними (32-45% в1д вих!дного р1вня) 1 статично в!рог1дними. кр!м ЧСС 1 АТ.

-и-

ЧСС, ул/хв 60 „

¿(0

20

рЪ

$

С1. л/хв/м^ <?П

30.

20.

1.0 0

кхх

ЗПО, д1н.с*см

МММ

АД, систол-мм рт.ст. АД.д1встол.,мм рт.ст, *

100 _

60 ^

20 О

2. Показании центрально1 гемодинам1ки у п!ддоол1аних з р!зними типами кровообГгу в стан! опокою.

- г1перк1нетичний ТК}

- г!пок1нетичний ТК.

- еук!нетичний ТК;

31рочками позначена в1рог1дна рГзниця показникХв м1ж г1пер-I г1пок1нетичними типами кровообГгу по в1дношенни до еукГнэтичного: * - Р 0,05; л* - р 0,01} ннн - р г. 0,001.'

Р°г1очзрка гякоякяак1ка при антнпртостатичнкх

вплипах улидяй з р!зними типаж! кровосб!гу.

Одержан1 нами дан1 св1дчать про те, що 1снують типолог1чн1 si^'miOT« р-тлу nouasHlKin но т1льк! центрального кровооб1гу, а й pertскарне! гсмодинам1ки. Так, в rpynl п1лдссл1дних з г!перк1-нетнчннм ТК .,а реоенцефалограм! в1дм1чався найб1льший PCI -0,171+0.017 Ом. Величина PCI у п1ддосл1дних з г1пок1нетичним ТК вшюилась кзймеквою (0,107 »:0, 012 Ом, р(0, 001). в той же час 1н®1 показникм РГГ ио выявляли яко!-побудь эалежност! в1д ТК.

В1дм1чаеться також ч1тка залежн1сть ампл1туди РЕГ в1д вели-чини VI. Б нормi rlnep-, еу- 1 г1пок!нетично>«у ТК в1дгюгидагзтъ варЫгги э ьисокими, середн1ми i низышми значениями РС1. На т1сну пряму залежн1сть м1ж цнш показниками вказують дан! коре-ляц1йного анал1зу. Коеф1ц1снт кореляцП м1ж У1 i PCI для всього контингенту п!ддосл1дних становио +0,71 (р<0,01). М1ж 1ншими по-казниками центрально! гемодинам1ки якого-небудь зв'язку не вияв-лено.

Вивчення РПГ легень 1 гом1лки дозволило також виявити певну р1зницю об'синих показник!в цих орган1в у п1ддосл1дних з р!зними

ТК. Наиб1льший PCI на РПГ легень 1 гом1лки спостер1гапся у г1-псрк1нстинн:. Середке значеннп його складало 0,157+0,008 Ом I 0.126+0.007 Ом п1длов!днс. В rpynl п'ддосл!дних, як1 мали rino-кДнетичнип ТК, РС1 цих оргашв виявився найменшиы 1 р!внявся в1дпов!дно 0.126+0.012 Ом i 0.089+0,005 Ом. У п!дцосл1дних з крайн1ми ТК ц! значения PCI легень 1 гом!лки в1рог!дно в!др1зня-лись (р<о,05).

Виявлена також залежтсть гмпл!туди РПГ легень i гом!лки в!д величини У1. Коеф1ц1енти кореляцП Mi» У1 i PCI реоплетиз-мограми легень 1 гом!лки, при цьому, для всього контингенту п1д-досл1дних в1дпов!дно становили: +0,60 1 +0,51 (р<0,05).

Кр1м цього. у трупах п!ддосл1дних з р!зними ТК вдавлена по-м1тна р1зниця 1 в значениях ВТА судин легень 1 гом1лки. У п1д-досл1дних-г1перк1натик1в цей показник був найменший. а у г1пок1-нетик!в навпаки, найб1лыпий, Р1зниця значень ВТА судин легень i гом!лки у п!ддосл1дних з крайн1ми ТК була в1рог1дною (р<0,05).

Переведения п!ддосл1дних 1з горизонтального в положения униз головой супроводжувалось, як уже в1дм1чалось. значними 1

в!рог1диими (р<0,001) ам1нами реоенцефалограш. Значения показ-ник!в PCI 1 ВТА. при цьому значно зб1льшувались, а дикротичний 1 д1астол!чний 1ндекси пом1тно зменшувались. Разом з тим в1рог!д-hoï р1зниц! м1ж абсолютними значениями PCI у п1ддосл1дних з р!з-ними ТК не виявлено. Ало. якщо цс зб1льшсння PCI оц!ншати у в!дсотках по в1дношенню до вих1дного р1вня. то виявляеться по-м1тна (р<0.001) р1зниця у п1ддосл1дних з р1зними типами кровоо-б1гу. Так. зб1льшення PCI на початку антиортостазу d пор!внянн! з вих1дним виявилось найб1льш вираженим у г1пок1нетик!в ( на 405.6*). У п1ддосл1дних з г1перк!нетичним типом KpOBOo6iry PCI зб1льшувався в цих умовах на 188.9/. Зм1ни 1нших показник!в (ВГА. ДК1.ДС1) виявились також неоднаковиыи у п!ддосл1дних з крайн!ми ТК. Так. у г1пон!нетик1в ВТА зб1льшувався на 126.3%. а ДК1 1 ДС1 знижувались на 126.3%. а ДК1 1 ДС1 знижувались в1дпов1дно на 52.8 1 46,1%. У п1ддосл1дних з г1перк1нетичним ТК зм1ни цих показни-к1в на початку антиортостазу виглядали так: ВТА зб1льшувався на 106.6%, ДК1 знижувались на 31,1 1 30.2%.

Подальше перебування (2-10 хв. ) п1ддосл1дних в антиортоста-з! супроводжувапось пом1тним зменшенням PCI голови, наростанням ВТА i компенсаторним niдвижениям ДК1 i ДС1. В к!нц1 10-1 хвилини експозицП PCI, перевищував вих!дний р1вень у п!ддосл!дних з ri-по-еу- i г1перк!нетичним TR уже на 264,0%, 134.9% 1 112,3%. Зб1льшення ВТА було найб!льш вираженим у г1пок1нетик!в (на 187.7%. в той час як у п!ддосл1дних з rinep- i еук!нетичним ТК -на 135.0 i 150.7%. ДК1 1 ДС1 в к!нц1 10-ï хвилини виявились зни-женими в пор1внянн1 з вих1дними значениями у г!перк1нетик1в на 15.8 1 23,6%, а у п1ддосл!дних з еу- i г1пок1нетичним ТК в!дпо-в!дно на 31.0 1 36,2% i на 24,7 i 32,6%. У п!ддосл1дних з край-н!ми ТК, р1зниця м1ж показниками ВТА. ДК1 I ДС1, починаючи з 60-ï сек. експозицП, була в!рог1дною (р<0,005).

Зм1ни показник!в гемодинам1ки легень в антиортостаз1 були незначними 1 неоднаковими у п1ддосл1дних з р1зними ТК. На початку антиортостазу PCI судин зб!льшувався на 46.8% т1льки у п!д-досл!дних з г1пок!нетичним ТК. Показники ВТА i ДС1 виявляли лише тенденц1ю до зниження. ДК1 на початку антиортостазу в!рог1дно (р<0.05) знижувався на 10-12% у вс1х п!ддосл1дних, незалежно в!д ïx ТК.

В подалыюму PCI знижувався^ на 5-10-1Й хвилинах антиортос- v тазу у rinep- 1 еук!нетик1в був близьким до вих!дного р!вня, а у

п1ддосл1дних э г1пок!нетичним ТК залииався зб1льшеним на 29,4%. Показники ВТА 1 ДК1 виявляли в цих умовах тенденц1ю до п!двищен-ня у Bcix п1ддосл!дних, незалежно в1д типу кровооб!гу. Зм1ни ДС1 були неоднозначними.

Переведения п1ддосл1дних в положения вниз головою супровод-чуба/гася, як уже в!дм1чалось, пом1тним 1 в!рог1дним (р<0,05) зб1льиенням реограф1чних показник!в гом!лки, але в!рог1дно! р1з-ниц1 в реакц!ях показник!в гом1лки м!а п1ддосл1дними з р1зними типами кровооб1гу в антиортостаз! не виявлено.

УЗАГАЛЬНЕННЯ '

Досл1дження кровооб1гу у людей, проведено нами, показало, що в трупах спортсмен1в I ос1б, як1 спортом не займалися. м1ж деякими показниками центрально! 1 рег1онарно! гемодинам1ки е помина р1зниця. Це в1дноситься, перш за все, до ЧСС 1 У1, а також до PCI голови i ВТА голови 1 гом1лки. Ця р1зниця м1ж показниками св1дчить про те, що в результат1 систематичного спортивного тре-нування в серцево-судинн1й систем1 спортсмен1в розвиваються про-цеси, направлен! на п1двищсння !! функц1онального р1вня 1 пра-цездатност! орган!зму.

Сл1д такок вказати на значний розкид основних показник1в кровооб1гу, в першу черту У1 1 CI. який спостер1гався в rpynl обстеяуваних 1 який обумовлений 1ндив1дуальними особливостями !х серцево-судинно! системи. Середн1 значения показник1в кровооб!гу при цьому неоднор1дн! 1 не доэволяють враховувати 1ндив1дуальн1 внутр1шн! особливост! орган1зму, як! можуть суттево впливати на його адаптац!» до навантажень. Враховуючи це, ми використали п!дх1д 1.К.Швацабая 1 1н. (1981) ! вс1х п!ддосл!дних розд!лили по величин! CI на три групи: rlno-, еу- 1 г!перк!нетйк1в. Розпо-д!л п!ддосл1дних за типами кровооб!гу дозволив виявити в обох трупах (спортсмени I неспортсмени) не т1льки значну р1зницю по CI, а ! по б!льшост1 !нших показник!в центрально! гемодинам1ки. а також ЗПО. Причому, м1ж показниками п!ддосл1дних з крайн1ми ТК р!зниця виявилась на порядок б!льш значною, н1ж м1я трупами спортсмен1в 1 неспортсмен1о.

К1льк1сне сп1вв1дношення rlno-,еу- та т1перк1нетик.1в в трупах спортсмен^ та неспортсмен1в було неоднаковим. В поршому пя-падку воно складало 28,0:53,3:18,7, а в другому - 21,8:58,2:20,0.

Ц1 дан1 св1дчать про те. що в процес1 6агатор1чного спортивного тренування в!дбуваеться в!д61р ос1б. I високих результатов добиваються т1 спортсмени. серцево-судинна система яких за-безпечуе виконання ними певних ф1зичних навантажень. Серед спортсмен!в в пор1внянн1 з особами. як1 спортом не займалися, виявилось дещо б!льше людей з г!пок1нетичним ТК (28, ОХ проти 21.830 1 менше з г1пер- I сук!нетичним ТК.

Ступ!нь пульсового кровоналовнення судин головного мозку. легень I гом1лки в стан! спокою неоднаковий 1 в значн1й м!р1 визначаеться типами кровооб1гу. Найб1льш виражене пульсове кровоналовнення судин цих ,орган1в в1дм!чалось у п1ддосл1дних з г1-перк1нетичним ТК 1 найменше - у г1пок1нетик1в. Протилежна зако-ном1рн1сть спостер!галась при вивченн! тонусу крупних 1 середн1х судин легень 1 гом1лки. У г1перк1нетик1в тонус судин цих орган1в виявився найменшим. а у п1ддосл1дних з г!пок!нетичним ТК - най-б!льшим. Не виявив будь-яко! залежност1 в1д ТК тонус крупних 1 середн1х судин. а також др1бних артер1й 1 вен голови, що, очевидно. обумовлено проявом саморегуляц!! мозкового кровооб1гу. Реограф1чн1 показники легень 1 гом1лки. як1 характеризують тонус ■ др1бних артер1й 1 вен (ДК1 1 ДС1) були практично однаковими у людей з р1зними типами кровооб1гу. ' "

Зрушення показник1в кровооб!гу, а також !х компенсаторн! процеси в значн!й м!р! визначаються р!внем ф1зично! п1дготовки п1ддосл!дних. Це в!дноситься, перш за все. до показник1в центрально! гемодинам!ки (ЧСС, У1, С1 1 1н.). Та р1зниця в показни-ках кровооб1гу. яка виявлена м1ж .спортсменами 1 неспортсменами у вих!дному положены! (стан! спокою). збер1гаеться 1 при антиор-тостатичних впливах. В той же час. у спортсмен!в, на в1дм!ну в!д неспортсиен1в. компенсаторн! процеси в другому пер!од! антиор-тостазу наступають ран!ше ! б1льше виражен1.

Вивчення рег1онарно! гемодинам1ки в судинах голови. легень 1 гом!лки при антиортостаз1 виявило також деяку р!зницю у величин! показник1в, обумовлену р1внем ф!зично! п1дготовки п1ддос-л!дних. Функц1ональн! зрушення показник1в рег1онарно! гемодина-м1ки, особливо у церебральних судинах, б1льш виражен! у ос!б, як! спортом не займалися. Але процеси компенсацП, направлен! на л!кв!дац1ю цих зрушень, б!льш пом!тн! 1 наступають ран!ше у спортсмен!в в пор!внянн! з неспортсменами.

Пор1вняння п!ддосл!дних, розпод!лених на групи за типами

кровооб!гу, виявило б1льш значну р1зницю в реакц1ях на антиор-тостатичне наеантаження. Найб!льш значн! зрушсння б!льшост! по-казник1в гсмодинам1ки спостор1гались у п!ддосл1дних з г!пок!не-тичним ТК. Незначн! зм1ни показник!в в!дм!чались у г1перк1нети-к1в. П1ядосл1дн1 з еук!нстичним ТК по величин! зруиень показни-илр гемодинам1ки в антиортостаз! займали пром!жне положения. Ви-явлен1 нсоднор1дн! реакцП гемодинам!ки на антиортостаз, як1 спостср1гались у п!ддосл!дннх з р!зними ТК, очевидно обумовлен! 1ндив!дуальни1/,и (г-енетичними) особливостями рсботи !х серце-во-судинно! системи.

ВЙСНОВКИ.

У п1ддссл!дних з р1зним р1внем ф1зично! п!дготовленост1 виявлена в споко! в1рог!дна р1зниця т1льки м1ж двома показниками центрально! гемэдинам1ки: у спортсмена, на в1дм!ну в1д неспорт-смен1в. менша ЧСС 1 б!льший У1.

2. Шддосл1дн1 з р1эними типами кровооб!гу виявляють в споко! в1рог!дну р!зницю м!ж б!льш1стю показник1в центрально! гемо-динам1ки: г!пок!нетики, в пор!внянн1 з особами. як1 мають еу- 1 г!перк1нетичний ТК, • маять мена! значения ЧСС, У1. СТ I б!лыкий ЗПО.

3. РеакцП центрально! гемодинам!ки на антиортостатичн! впливи в трупах спортсмен!в. в пор!внянн1 з неспортсмснами, менш вираасн!, а прсцоси !х компенсацП б!лыв пом!тн!. РеакцП центрально! гемояинашки п1ддосл1дних обох труп з р!зними ТК !стотно розр!знялись: найб!льш виражен! реакцП на антиортостаз в!дм1ча-лись у "с!х п!ддосл1дних з г!пок!нетичним ТК. У г!перк!нетик!в зм!ни поназник1в центрально! гемодинам!ки в цих умовах незначн1 1 нев1рог!дн1. чо св!дчить про обмежен! резервн! можливост1 !х серцево-судинно! системи.

4. В споко! в трупах спортсмсн!в, в пор!внпнн! з неспортсменами, виявлоний б!льш високий р!вснь пульсового кровонаповнення 1 тонусу крупних I середн!х судин голови 1 менший р!вень тонусу крупних I середн!х судин гом!лки.

5. Ряд показник!в рег1онарно! гемодинам!ки у обстежуваних осГб з крайнши типаг.м кровооб'гу в!рог1дно розр!знялись: у г1-пок1нетик!в, на в!дм!ну в!д г1перк!нетик!в менше пульсове кровонаповнення судин голови, легень ! гом!лки 1 б!лын високий р!вень

- 16 -

тонусу крупних i середн!х судин легень 1 гом1лки.

6. У п1ддосл!дних з г1пок!нетичним ТК. на в1дм!ну в!д г1-перк1нетик!в. в!дм1чався б!лыв виражений тонус крупних Í серед-н1х судин голови 1 менший р1вень тонусу П др!бних артер!й 1 вен. а також 61льш пульсове кровоналовнення голови 1 судин легень.

7. Показники центрально! i рег1онарно! гемодинам1ки в спо-ко1 i IX зм1ни при антиортостатичних впливах визначаються типами кровооб1гу в б1льш1й Mipi, н!ж píBHeu ф1зично! п1дготовленост1 людей.

СПИСОК Р001Т ПО TEMI ДИСЕРТАЦП.

1. Грищенко А. В. Исследование показателей сердечно-сосудистой системы при некоторых гравитационных нагрузках, связанных с изменением положения тела в пространстве // XI расширенная научная конференция по проблемам физиологии. Тезисы и рефераты докладов. Кутаиси, 1979. С. 44-46.

2. Грищенко 0. В., 1ващенко В.П., КрупкоЛ. I., Лизогуб В. С. До-сл!дження центрально! гемодинам!ки у спортсмен!в 1 неспортсмен!в в стан! спокою 1 при грав1тац!йному навантаженн!. //XI з'!зд ук-рашського ф1з1олог1чного товариства. Тези допов1дей. Ки!в. 1982. С. 113.

3. Грищенко А. В. Исследование индивидуальных особенностей показателей центральной гемодинамики у спортсменов. Проблемы современной антропологии.,// Минск. 1983. С.131.

4. Грищенко А.В., Лизогуб B.C. Особенности адаптации сердечно-сосудистой системы спортсменов юношеского возраста к антиор-тостатическим воздействиям. Морфо-физиологические особенности юношеского возраста. // Межвузовский сборник научных трудов. Горький. 1983. С. 42-47.

5. Грищенко 0. В., Лизогуб В. С. Центральна гемодинам!ка при антиортостатичних навантаженнях у людей з р1зними типами кровооб!гу. // Роэвиток ф1з1олог1! в УРСР за 1986-90роки. Зб1рник матер1ал1в XIII з'!зду Укра!нського ф!з1олог1чного товариства 1м. I. П. Павлова. Харк1в. 17-21 вересня 1990. Ки!в. Наукова думка. 1990. Т. 1. С. 76-77.

6. Грищенко А.В., Цыбенко В.А. Типы кровообращения у людей с различной физической подготовкой. // Физиологический журнал,

*

Т. 37. N 5. 1991. С. 30-36.

7. Грищенко 0. В., Цибенко В.0. Центральна гемодинам!ка о crani спокою та при антиортостаз1 у людей з р!зними типами кровооб1гу та р!внем ф1зично'1 п1дготовки. // Актуальн1 проблема ф1з1ологП. Тези допов1дей конференцП, присвячено! 150-ти р1ччю кафедри Ф1-з!олог11 людини та тварин КиТвського ун1верситоту 1м.Тараса Шев-ченка. КИ1В. "Либ1дь". 1992. С.24-25.

8. ЦыбенкоВ.А.. Грищенко A.B. Изменение центральной гемодинамики при антиортостаткшских воздействиях у людей с различными типами крообращения и уровнем физической подготовленности. // Физиология человека. Т. 19, N3. С. 100-105. 1993,

9. Грищенко 0.В..Цибенко В.0. Рег1онарна гемодинам!ка у людей з р1зними типами кровооб1гу. Адаптац1я учн1всько! молод! /¡о нав-чальних занять та ф!зичних навантажень. // Тези допов!дей конференцП. Черкаси. 1994. С. 25.

10. Цибенко В.О., Грищенко 0.В.0собливост1 рег1онарно! гемодина-м1ки у людей з р!зними типами кровооб1гу. // Ф1з1олог1чний журнал. Т. 41, N 1-2. 1995. С. 8-13.

Грищенко A.B. Центральная и регионарная гемодинамика в покое и при антисртостатистических воздействиях у людей с различными типами кровообращения и уровнем физической подготовленности Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. Национальный университет им.Тараса Шевченка, Киев. 1995.

Защищаются результаты экспериментальных исследований проведенных на 130 испытуемых, разделенных на две группы по уровню Физической тренированности и на три группы по типам кровообращения. Методом импеданской реографии изучалась центральная гемодинамика: минутный и ударный объемы сердца, сердечный и ударный индексы, частота сердечных сокращений, а также артериальное давление и общее периферическое сопротивление. Кроме того, изучалась регионарная гемодинамика головы, легких и голени.

Установлено, что между группами спортсменов и неспортсменов имеются достоверные различия по двум показателям центральной (УИ, ЧСС) и по некоторым показателям регионарной гемодинамики. У испытуемых с различными типами кровообращения, выделенных по значениям сердечного индекса, достоверно различаются все гюкяза-

тели центральной гемодинамики. кроме артериального давления и большинство показателей регионарной гемодинамики. Реакции центральной и регионарной гемодинамики на антиортостаз различаются у различных групп испытуемых, но наиболее выражено это различие •между группами гйто- и гиперкинетиков. Показатели центральной и регионарной гемодинамики в покое и их изменения при антиортоста-зе определяются в большей степени типом кровообращения, чем уровнем физической подготовленности.

Grishchenko A.V. Central and regional hemodynamics In peace and during head-down tilt In humans of different types of circulation and level of physical training.

Thesis for PH.D. degree In biological sciences, speciality 03. 00.13 - Human and Animal'Physlology, Taras Shevchenko University. Kiev,199б!

The results of investigation of cardiovascular reaction to antiorthostatlc test (head-down tilt) in 130 young healthy males are presented for defence. All persons were divided according to the level of their physical training on two groups (sportsmen and nonsportsmen), and according to the values of cardiac index on three groups (hypo-,eu- and hyperkinetics). The central and regional (the head, lung and shin) hemodynamics were studied by means of rheopletysmographic technique,- the head-down tilting at 30 degrees was achieved by use of rotating table. There were significant differences in stroke index and heart rate, and in some Indices of regional hemodynamics between groups of sportsmen and nonsportsmen in control horizontal position, and much more differences in the most cardiovascular parameters between groups with hypo- and hyperkinetic types of circulation. The same picture was observed in reaction of central and regional hemodynamics to antiorthostatlc test.

It is concluded that magnitude of the central and regional hemodynamic^ parameters in control and in antiorthostatlc position depend on the types of circulation to more extent than on the level of physical training.

Ключoo t слова: центральна i реПонарна гемодинам1ка, типи крово-об!гу. антиортостаз.