Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Токсикологическое обоснование химических способов защиты садовых насаждений от тетраниховых клещей

ВАК РФ 03.00.09, Энтомология

Автореферат диссертации по теме "Токсикологическое обоснование химических способов защиты садовых насаждений от тетраниховых клещей"

Нац1ональниЯ аграрний ун1верситет

Власова Ольга Григор1вна ¿^У С'

•го

УДК : 615.+632:634+595.4

Токсиколог1чне обгрунтування х1м1чних заход1в захисту садових насадаень в!д тетран1хових юпнцв.

03.00.09 - ентомолог1я

Автореферат дисертацП на здобуття наукового ступеня кандидата с1льськогосподарських наук

КиЗв - 1998

ДИС&ртаЛДБЮ б рукопис.

Робота виконана в лабораторП токсиколог!'! пестицида в 1нституту вахисту рослин УААН.

Науковий керхвник:

доктор с1лъськогооподарських наук Секун Микола Павлович, 1нститут захисту рослин УААН, вав1дувач лабораторп токсикологи пестицидав

□Защйн! опоненти:

доктор с1льськогосподароьк11х наук, професор

Магв1бвський Олекоандр Сергеевич, Знсгитуг сад1вництва УААН, головний наукоЕий сп1вроб1тник

кандидат бз.олоПчних наук Ангонюк Серг1к 1с1доровлч, Нац1снавьнии аграрний ун!верситет, доцент кзфедри еитсмологзл 1 б!сзахисту рослин

БроЕ1дна установа:

державний НЛкатський боташчний сад УААН, в!дд1Л эахисту рослин, м. Ялте

Бахкст дисертацП в!дбудеться "о?^ &*/ 1995 р. о годин1 на еас1дашп спец1ал1зоЕано1 ради Д 25.u04.02 в НаыДо-нальному аграрному ун1верситет! в а адресою: 252041, м.Ктв. бул. Геро1в оборони 15, навчальний корпус N 3, аудиторхя 65.

3 диоертац1вю можна ознаиоыитись у б!бл1отец1 Найональ-ного аграрного ун1верситету: 252041, м.Кшв - 41, вул. Геро'1в оборони 11, навчальний корпус N 10.

Автореферат р0В10ЛаНИЙ 'кЗ " ^ ^ддд

Вчений секретар

слещал1вовано1 вченоЗ ради (У^/е^^ Менджул В. I.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть теми. В склад! шк1дливо! фауни садового аг-роценозу важливе мЮце займають рослино!дн! кл!щ! надродини Те^агйсШйеа. Нав1ть за умов дотримання системи заход1в 1з захисту садових насаджень в!д шк1дник!в 1 хвороб спостер!га-ються спорадичш спалахи 1х масового розмноження, що призво-дить до значних втрат урожаю. СкладШсть у забезпеченн! ефек-тивного захисту плодових культур в!д кл1щ1в полягае у здатное-т! до швидкого формування резистентних до х1м1чних засоб!в по-пуляц!й в насл!док чого стае не ефективним !х застосування. Отже, токсиколог! чне обгрунтування вибору акарицид!в сучасного асортшенту та оптимально! технолог!! 1х використання, що по-перед^гс зиг^СиКЛ с^елшвност1 препарат!в ! дозволяе над!йно захистити садов! насадження в1д шкодочинност! кл!щ!в е важли-вою ланкою удосконалення загального комплексу заход!в щодо догляду за садом.

Зв'язок робота з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертац!йно! роботи входить до тематичного плану 1нсти-туту захисту рослин УААН ! виконуеться в роздШ Державно! на-уково-техн!чно! програми "Захист рослин", 1нтегрован1 системи захисту с!льськогосподарських культур в!д шк!дливих орган!зм1в в умовах р!зних форм господарювання, роздШ 05.01.02. (Вивчити д!ю ! п!сляд!ю пестицид!в нового асортименту, !х сумшей на шк!длив1 орган!зми), 05.01.03. (Вивчити резистентн!сть членистоногих, збудник1в хвороб до пестицщцв).

Номер державно! реестрац!!: 019700 12336

Мета 1 задач1 (завдання) досл!джень. Основною метою дос-л!джень було визначення поширення в Укра!н1 найб!льш шкодочин-них вид1в тетран1хових кл1щ!в, токсиколог!чна оц1нка акарици-д!в з р1зних клас1в х1м!чних сполук та обгрунтування системи !х застосування, яка дозволяе запоб1гти появ! резистентних по-пуляц!й шк1дник!в.

В1дпов1дно до цього вир1шувались так1 питания:

- уточнения видового складу тетран1хових кл!щ!в та зо-нальних особливостей розпод!лу чисельност! популяц1й дом!ную-чих;

- вивчення динам!ки формування резистентних до акарицид1в

популяц!й глодового, червоного плодового та звичайного паву-тинного кл!щ!в;

- вивчення реверсИ чутливост1 кл1щ!в до токсично! д!! акарицид!в при зм1н! асортименту препарат1в;

- визначення токсично! дП сучасних акарицид!в на р1зн! стад!! онтогенезу дом!нуючих вид1в тетран1хових кл!щ!в з метою встановлення оптимальних фенолог!чних строк!в !х застосування;

- обгрунтування схеш чергування р!зних акарицид!в для попередження формування резистентних популяц!й клщ!в;

- визначення ефективност! сучасних акарицщЦв при засто-суванн1 проти павутинних кл1щ!в в садових насадженнях.

На захист виносяться так! основн! положения:

- зональн! особливостг пошрення найб!льш шкодочинних ви-д!в павутинних кл1щ1в в садових насадженнях Укра!ни;

- законом!рност! динам!ки формування резистентних до ака-рицид!в популяц!й кл1щ!в;

- токсиколог!чна характеристика акарицид!в сучасного асортименту з урахуванням !х д!1 на р1зн1 стад!! онтогенезу кл!щ!в;

- токсиколог!чне обгрунтування п!дбору препарат!в для за-хисту сад!в в!д павутинних кл1щ!в та тактики !х застосування, спрямовано! на попередження формування ст!йких популяЩй.

Наукова новизна одержаних результате. Вивчено 1 уточнено розповсюдэкення в Укра!н! основних вид!в тетран!хових кл1щ!в у зональному аспект!.

Оценено видову 1 стад!йну чутлив!сть кл!щ!в до акарици-д!в !з р!зних х!м!чних сполук. Встановлено, що в результат! 1нтенсивного 1 тривалого використання 1нсектоакарицид1в в!дбу-лися зм!ни у видов!й структур! фауни рослино!дних кл!щ1в, що проявились в обмеженн! ■ пошрення менш ст!йких до отрут вид!в ! дом!нуванн1 в п1вденному рег1он! Укра!ни з 1нтенсивним засто-суванням !нсектоакарицид1в вид!в, що характер!зуються п!двище-ною ст!йк1стю.

В!дм1чено тенденц1ю до виникнення групово! 1 перехрестно! ст!йкост! кл!щ!в до токсично! д!! р!зних х1м!чних сполук. Встановлено, що зменьшення обсяг!в застосування фосфорорган!ч-них препарат!в призводить до реверс!! чутливост1 резистентних популяц!й кл!щ1в. Обгрунтовано тактику застосування акарицид!в проти червоного плодового, звичайного павутинного ! глодового

кл!щ!в, що дозволяе попередити формування резистентности

Вперше при токсиколог1чних i польових дослШеннях вико-ристано методику виготовлення пост1йшх м1кропрепарат!в, яка дозволяе визначити д!ю акарицид!в не т!льк! проти популяцП в ц!лому, а 1 на окрем! стад!! онтогенезу.

Практичне значения одержаних результат1в. Рекомендовано перспективн1 акарициди сучасного асортименту для застосування проти павутинних кл1щ!в в садових насадженнях та визначено оптимальн! фенолог!чн! строки Ix застосування з урахуванням найб!льш чутливого до акарицид!в стад1йного складу популяц1й.

Удосконалено тактику захисту яблун! в!д резистентних популяцП клШЦв, яка полягае в чергуванн! акарицид!в з р!зних клас!в х!м!чних сполук.

Апробац1я. Основн! положения дисертац1йно! роботи допов!-далися i обговорювалися на ™та*оренцП -¡х ¿чених та спе-щал!ст1в 1нституту захисту рослин УААН (Ки1в, 1991), Всесоюз-н1й конференцП "Современное положение резистентности вредителей, возбудителей болезней растений и сорняков к пестицидам" (Уфа, 1992), 1 зас1данн1 Вчено! ради Гнституту захисту рослин УААН (1998).

Публ1кацП. За матер1алами дисертацИ надруковано 4 стат-т1, 4 тези допов1дей, одна стаття подана до друку.

Обсяг та структура дисертацИ. Дисертац1йна робота вик-ладена на Ю9 стор1нках друкованого тексту 1 складаеться з за-гально! характеристики роботи, 5 розд!л1в, висновк1в, перел1ка посилань. Робота 1люстрована 1 малюнком та таблицями. Пе-рел!к л1тературних джерел охоплюе 181 найменувань, серед яких 23 1ноземних.

Матер1али i методики досл1джень. Об'ектами досл1даень були природы! популяцП кл1щ!в родини Tetranychldae: глодового -Tetranychus viermensis Zacher 1 червоного плодового - Panony-chus Ulm! Koch, звичайного павутинного 1 також лабораторна культура звичайного павутинного кл1ща Tetranychus urtlcae Koch. Природа! популяцП вивчали в двох географ1чно в!ддалених пунктах: в л!состепов!й зон! (КСП "Совки" та "Шпитьк1вське" Киево-Святошинський р-н Ки1всько1 облает!), та в степов1й зон! (КСП "Кам'янка" Кам'янко-Дн1провського району Запор1зько! обл. та, КСП "Жовтень" Донецько! облает!). Лабораторн! досл!дження проводили в 1нститут1 захисту рослин (Ки!в).

Визначення та облхк кл!щ1в. 0бл1к кл!щ1в проводився зг!д-но загальноприйнято! методики шляхом п!драхунку живих особин на листках (так звана "бЮз'йомка", або "в!дбитки"). У зв'язку з недосконалз.стю цих методик i для в1рог!дного визначення кл1-щ1в виготовляли спец1альн! препарата, що призначен! для MiK-роскоп!чного анал!зу. Виготовлення пост!йних м!кропрепарат1в дозволило визначати видовий склад акарофауни в р1зних стад1ях розвитку, i чисельн!сть окремих вид!в кл!щ!в. Щ1льн1сть попу-ляцП п1драховували за допомогою спец!альних трафарет!в "палеток" з отворами певних розм!р1в, як1 накладаються на листову пластинку. Кл1щ1в збирають на дШнках обмеженими отворами "палетки".

Виготовлення пост!йних MiKponpenapaTiB. Пост1йн1 препарата з довгим отроком збер1гання готувались на гумм1араб1ков!й сум1ш1, яка дозволяе одночасно ф!ксувати 1 просв!тлювати кл1-щ1в. Для препарування кл1щ!в, що слабо зафарбован!, використо-вували р!дину Фора-Берлезе, а для сильно п!гментованих - II модиф1кац1ю - р1дину Гойера. Для огляду препарат1в використо-вували м!кроскопи МБ1-3, МБЫ5 з фазоконтрастним пристроем.

Вивчення чутливост1 кл!щ!в до пестицщЦв. Чутлив1сть кл1-щ!в до акарицид!в дослхджували в сер!йних токсиколог!чних дос-л!дах методом обробки вис!чок 13 листк!в яблун1Д пХдсадки на них кл!щ1в, а ступ1нь токсичност! - визначали граф!чним методом проб!т-анал1зу (149). Критер1ем токсичност1 служили показ-ники IX концентрацИ СК50, % д.p. i СКд5, % д.р.. Б1олог1чна ефективн!сть у польових досл!дах оц1нювалась за показниками чисельност1 кл!щ!в на 100 листк1в яблун1 до 1 п!сля обприску-вання.

Статистична обробка експерементальних даних зд1йснювалась методом д!сперс1йного анал1зу (150).

3. Основн! результата досл!джень.

3.1. Фауна тетран1хо£дних кл1щ1в садових насадаень Укра£-

ни.

Для з'ясування сучасного стану заселения сад1в тетранххо-вими кл1щами у 1996 - 1997 роках проведено визначення видового складу та чисельност1 акарофауни в р1зних областях Укра1ни. У проанал1зованих зразках листя не виявлено жодного екземпляра бурого плодового кл1ща. Знаходили три вида: червоного плодового, глодового та звичайного павутинного.

Таблиця 1 - Видовий склад фауни тетран1хових кл1'щю в садових насадженнях Укра'жи (1996-1997 p.p.).

Афоеколопчн'| зони, обласп обстежено господарств чиселы-нсть виявлених ktiíluíb у балах

червоний плодовий глодовий звичайний павутинний

Передкарпаття та Псшсся

1вано-Франювська 1 0 1 2

JlbBiBCbKa 1 2 1 2

Житомирська 2 3 1 3

Черипвська 1 0 0 2

.TiivCwiell

Тернопшьська 1 1 0 1

Черн1вецька 2 2 1 2

Вжницька 3 1 2 0

КиТвська (гшденьн райони) 5 2 1 2

XapKiBCbKa 1 2 1 3

Полтавська 1 3 0 1

Степ

Юровоградська 2 1 2 1

Одеська 2 1 2 3

МиколаТвська 1 0 2 0

Запор1зька 1 1 3 1

Донецька 1 2 1 2

Звертае на себе увагу те, що в садах, де дом!нуе глодовий кл!щ, червоний плодовий зустр!чаеться в незначн!й к!лькост1, або нав!ть вадсутн!й 1 навпаки.

Досить ч!тко виявилась р!зниця у зональному розподШ чи-сельност! популяц!й тетран1хових кл!щ!в. В зон! Степу дом!нуе глодовий кл1щ, у Л!состепу - червоний плодовий ! на Пол!сс! -звичайний павутинний (табл. 1).

З.Е. Динам1ка формування резистентности тетран1хових кл1-щ!в до х1м!чних засоб!в.

В 1980 - 1984 рр. вивчалась чушшсть плодових кл!щ1в до акарицид1в, що формувалась в умовах системи х!м!чного за-хисту яблун!, яка застосовувалась у сад!вничому КСП "Кам'янка" Запор!зько1 облает!. У попередн! роки (1970-1980 рр.) в госпо-дарств! використовували фосфорорган!чн! (Б1-58. карбофос, ме-тафос, золон), та хлорорган!чн! препарата (кельтан). Бурий плодовий кл!щ, у якого резистентн! до цих препарат!в популяцП не формувались, був практично знищений до середини 70-х рок!в; в садових насадженнях дом1нував червоний плодовий, а у друг1й половин! л!та з'являвся глодовий кл!щ.

Як з'ясувалось, популяц!я червоного плодового кл1ща була практично повн!стю ст!йка до карбофосу. Ст!йк1сть до кельтану у 1980 роц1 була низькою, а починаючи з 1981 року р!зко зрос-тала 1 в 1984 роц! цей препарат став практично не ефективним проти цього шк1дника.

Отже, спостер1галась перехрестна резистентн!сть до фосфор та хлорорган!чних сполук. Висока токсичн!сть н!тросполуки -акрексу в!дм!чалась на протяз1 п'яти рок1в досл1джень. Токсич-н!сть золону р!зко знизилась у 1981 роц1, але п1сля перерви у його використанн1 (1982 р!к), дещо зросла, але за показниками 1983 та 1984 рок1в реверс!я чутливост! не досягла задов1льного для виробничо! практики р!вня (табл. 2). В1дм!ни у розвитку резистентност! до р1зних х!м!чних сполук пов'язан! з особли-востями у механ!зму 1х детоксикацП в орган!зм!.

3.3. Ефективн1сть акарицид!в в плодових насадженнях сте-П0В01 зони.

3 початку 90-х рок!в через пог1ршення ф!нансового стану с!льскогосподарських п!дприемств, значно скоротились обсяги заход!в 1з захисту рослин. В плодових насадженнях боротьба з шк!дниками 1 хворобами яблун! тепер обмежуеться у б!льшост1

Таблиця 2 - Динамка чутливост! ¡маго червоного плодового шщ) до акарицидщ (КСП "Кам'янка")

Ысектициди, акарициди роки та летальн! ко -щентраци, % д.р.

1980 р. 1981 р. 198: р. 1983 р. 1984 р.

СКм СК95 СКво СК» СК50 СКээ СКво СК95 СКм СКзз

Карбофос, 50% к. е. - - 2,0 5,0 2,8 9,4 2,4 6,7 2,5 6,0

Б1-58, 40% к. е. 0,09 0,6 - - - - - - - -

Золон, 35% к.е. 0,002 0,1 0,09 0,65 - - 0,01 0,5 0,05 0,3

Кельтан, 20% к.е. 0,0005 0,003 0,8 1,4 0,9 1,4 0,1 2,8 0,3 3,1

Акрекс, 30% е.к. 0,0003 0,001 0,0005 0,003 0,0006 (1,008 0,0003 0,003 - -

с

господарств 1-2 обприскуваннями, а застосування акарищд1в не проводиться зовс1м. Зменшення 1нтенсивност1 застосування х1-м1чних засоб1в створило передумови для реверс!! чутливост! по-пуляц1й кл1щ!в до отрут.

Асортимент акарицид1в за перел1ком засоб1в захисту рослин Укрдержх1мком1с11 на 1991-1995 роки поповнився рядом нових акарицид1в. Для !х вивчення у 1992 роц! були закладен1 досл1ди в КСП "Кам'янка" Запор1зько1 облает! на д1лянц1, яка 20 рок!в не оброблялась пестицидами. Сорт яблун!- Ренет Симиренко.

Контрольн! дерева акарицидами або жектицидами не оброб-лялись. Для пор!вняння були також проведен! обл!ки кл!щ!в на квартал!, де яблуню обприскували пестицидами у попередн! роки.

На к1нець червня - початок липня яблуню заселяв червоний плодовий кл!щ. ЧисельнЮть рухомих стад!й кл!ща (личинки, н!м-фи, !маго) до обробок в межах досл!дно! д!лянки коливалась в!д 157 екземпляр1в до 323 екземпляр1в на 100 листк!в. Чисельн!сть кл!ща на квартал! промислового саду, де застосовувались х!м1ч-н! засоби боротьби з шк!дниками, кр!м акарицид!в, становила в середньому 713 особин на 100 листк!в.

Анал1з стад1йного складу популяц!й червоного плодового кл!ща на р!зних вар!антах досл1ду 1992 1 п!сля обприскування акарицидами (табл. 3) виявив певн1 в!дм1ни у д!! досл!джува-них препарат!в на окрем! стад!! онтогенезу. За станом на 5 липня, через 4 дн1 п!сля обробки акарицидами дан!тол знизив чисельнють вс!х пре1маг!нальних рухомих стад!й, а також сам-ц1в 1 популяц1я складалася переважно з самок. На д!лянках, де застосовувався маврик загинули личинки, залишалася певна к!ль-к1сть н1мф та дуже мало самц1в, дом!нуючого стад!ею кл!ща були самки. Под1бне сп!вв1дношення спостер!галось на вар!ант!, де застосовували омайт. Отже, найб!льш ст1йкими до акарицид!в ви-явились статевозр!л! самки, а найменш - личинки. За обл!ком 10 серпня (на 40 день п1сля обробки) на деревах, оброблених дан1-толом також переважали самки, на 1нших вар!антах стад!йний склад популяц1й був под!бний до того, що спостер!гався 1 липня, до застосування акарицид1в. В1дновлення попереднього складу популяц!й можна поясните тим, що акарициди не д1яли згубно на яйця. П!сля детоксикацП листя з яець в1дродились личинки нового покол!ння, яке досягло тако! фази онтогенезу, як 1 по-передне, виявлене до застосування акарицид!в. але самц!в було

Таблиця 3 - Стадмний склад популяцн червоного плодового клЦа (КС11 "Кам'янка", 1992 р.)

Вар1ант сгпввщношення стадм у популяцп шщ1в, %

01.07.92 р. (до обробки) 05.07 92 р. (4-й день гиспя обробки) 10.08.92 р. (40-й день пюля обробки)

личин ки Н1мфи самки самц1 личин ки Н1мфи самки самц| личин ки Н!МфИ самки самц!

Данггол, 10% к.е. 20,6 19,7 42,2 17,5 0 8,0 88,6 3,4 8,3 8,3 66,7 16,7

Маврик 2Я, 22,3%фло 13,5 29,1 40,4 23,1 0 21,1 73,7 5,3 33,3 46,7 20,0 0

Омайт, 30% з.п. 21,3 31,9 29,1 17,0 0 11,7 85,0 3,3 16,7 33,3 50,0 0

Контроль 15,5 32,2 29,9 17,5 17,4 28,1 35,3 19,2 11,1 55,6 33,3 0

Промислош насадження 4,2 15,4 40,2 40,2 10,8 13,2 44,9 31,1 5,2 28,1 49,7 17,0

Таблиця 4 - Заселения кл!щами дерев дослщноТ та промислових дтянок (КСП "Кам'янка", 1996 р.).

Вар1ант в иди кл1щ!в облпс 13.06 обл1к1.08

сшввщношення чисельност) КЛ|Щ1В, % стадшний склад популяци, % сшввщношення чисельносп КЛ1Щ1В,% стад^йний склад папуляцн, %

ЛИЧИНКИ, Н1МфИ ¡маго ЛИЧИНКИ, №мфи (маго

Дерева, оброблен! акарицидами у 1995 р. червоний плодовий 28,2 82 18 28,6 75 25

звичайний лавутинний 34,5 87,5 12.5 2,4 100 0

глодовий 37,3 89 11 69 88,5 11,5

Контрольн! дерева червоний плодовий 61 80 20 0 0 0

звичайний лавутинний 0 0 0 0 0 0

глодовий 39 75 25 100 77,7 22,3

Квартал промислових насаджень червоний плодовий 21 66,7 33,3 - - -

звичайний лавутинний 0 0 0 - - -

глодовий 79 100 0 - - -

и

значно менше. Це пов!язано з тим, що попалось 1х природне в!д-м!рання, а запл1днен! самки в!дкладали переважно зимуюч! яйця.

У 1996 р на д1лянц1, де випробовувались акарициди у 1995 роц! проведено обл1ки чисельност! кл1щ1в на деревах, що оброб-лялись х!м1чними засобами та на контрольних. Для пор!вняння проведено п1драхунки кл1щ1в на квартал! промислових насаджень, як1 в обмеженому обсяз! обприскувались проти шк!дник1в 1 хвороб. В таблиц! 4 наведено дан1 двох обл!к1в: 13.06 та 01.08. Показано сп1вв!дношення чисельност! трьох вид!в кл1щ!в та ста-д1йний склад популяц1й. Пор!внюються дан! спостережень на д1-лянц!, де застосовували дан1тол, омайт, санмайт, д1метан на контрольних деревах та на квартал! промислових насаджень. На д!лянках, що оброблялись акарицидами у попередньому роц! зуст-р!чались вс! три види кл!щ1в. На контрольних деревах дсшнупяв червоний плолпии«, - с прстиолових насадженнях повн!стю пере-важав глодовий кл!щ, що також п!дтверджуе б!льшу ступ1нь жит-тездатност! цього виду, та його конкуренту слроможн!сть з !н~ шими видами.

За станом на 27 липня чисельн!сть рухомих стад!й червоно-го плодового кл!ща зросла до р1вня 33% щодо контролю, а зви-чайного павутинного до 48%. На деревах, що оброблялись омайтом (вс! три препаративн! форми) к!льк!сть як червоного плодового, так ! звичайного павутинного кл!щ1в перевищувала популяц!ю на контрольних деревах ! становила в1дпов1дно 140% 1 152%.

Таким чином, згадан! 4 акарициди збер!гали тривалий час згубну д!ю п!сля нанесення на листя, тод! як омайт неперешкод-жав живленню та розмноженню кл1щ!в. Глодовий кл1щ виявився значно ст1йк!шим до вс!х акаривдд1в, що в!дм!чено ще у досл1-дах 1995 року, щ1льн1стю його популяЩй на деревах, оброблених ортусом, торком, санмайтом та аполло -становила 84% в1д контролю, а при застосуванн! омайта - 99%. Вдруге досл!дн! вар!анти оброблялись акарицидами 28 липня в умовах чисельност1 кл1щ1в достатньо!, щоб визначити пор!вняльну токсичн!сть препарат!в при безпосередньому контакт! з колон!ями шк!дник1в на лист!. Показники загибел! рухомих стад!й кл!щ!в наведен! в таблиц! 5.

Анал1з стад!йного складу популяЩй кл!щ!в (таблиця 6) св!дчать про в!дм1ни у токсично! д!1 р1зних препарат!в на ок-рем! стад!! онтогенезу. В популяцП червоного плодового кл!ща на вар!антах, оброблених ортусом та торком виявлено т1льки

Таблиця 5 - Бюлопчна ефективн!сть акарицидге проти тетран1'хових кл1Щ1в (КСП "Кам'янка", 1996 р., обробка акарицидами 28 липня)

звичайний павутинний глодовий червоний плодовий

Bapiawr норми витрат (л/кг/га) чисельмсть Ю"ИЩ1В, особин на 100 ЛИСТОВ бюло пчна ефек ТИВН1 чисельжсть шщ1в, особин на 100 листш бюло пчна ефек ТИВН1 чисельмсть шщщ, особин на 100 листш бюло пчна ефек ТИВН1

ДО обробки 27 липня на 3-й день П1СЛЯ обробки сть, % до обробки 27 липня на 3-й день пюля обробки сть, % ДО обробки 27 липня на 3-й день пюля обробки сть, %

Ортус, 5% е,к, 0,75 70 13 82,9 963 83 91,0 47 3 94,1

Торк, 50% е.к. 1,5 80 13 85,0 723 87 87,9 40 3 93,1

Санмайт, 20% з.п. 0,9 87 0 100 387 124 67,6 40 13 70,1

Аполло, 50% е.к. 0,6 30 0 100 870 50 94,2 10 0 100

Омайт, 57% в.е. 2,0 133 25 82,7 1143 150 86,7 177 35 81,8

Омайт, 57% к.е. 2,0 313 75 78,0 940 140 84,9 180 10 94,9

Омайт, 30% з.п. 4,0 193 35 83,3 537 125 76,4 83 0 100

Контроль 140 152 - 883 871 - 105 114 -

HIP 05 3,1 2,9 2,4

го

Таблиця 6 - Вплив акарицидщ на стадмну структуру популяцп' тетран!хов1 IX кл1щ!в (КСП "Кам'янка",1996 р.)

Препарат норми витрат (л, кг/га) сгаввщчошення стадЮ от >генезу, %

червоний плодовий звичайний лавутан «й глодовий

27.07 31.07 27.07 31.07 27.07 31.07

личинки, ШМфИ ¡мага ЛИЧИНКИ, тмфи ¡маго личинки, ННИфИ ¡маго ЛИЧИН1 и, шмфп ¡маго личинки, н>мфи ¡мага личинки, н!мфи ¡маго

Ортус, 5% е.к. 0,75 28 72 100 0 24 76 25 75 55 45 24 76

Тори, 50% к. е. 1,5 43 57 100 0 50 50 25 75 55 45 50 50

Санмайт, 20% з.п. 0,9 33 67 50 50 3 02 0 0 52 48 51 49

Аполло, 50% е. к. 0,6 0 100 0 0 68 32 0 0 38 62 40 60

Омайт, 57% в.е. 2,0 36 64 0 100 60 40 40 60 43 57 73 27

Омайт, 57% к. е. 2,0 32 68 0 100 65 35 27 73 42 58 29 71

Омайт, 30% з.п. 4,0 36 64 0 0 74 26 29 71 61 39 64 36

Контроль 43 57 22 78 38 62 33 67 68 62 53 47

и>

1маг1нальну стад1ю, санмайт у р1вн1й м!р1 д1яв на вс1 стадП, а омайт, 57% к.е. знищив частково личинок 1 виявив ов1дидний ефект, личинки та н!мфи, що збереглися за час п1сля обприску-вання досягли доросло! стад!!. Аполло спричинив загибель yclx рухомих стад!й, омайт, 30% з.п. також вплинув згубно на Bci рухом! стад!!. У глодового клИда в!дм!н м!ж препаратами у токсична д1х на р!зн! стацИ онтогенезу не пом!чено. В piBHin Mipi випробуван! препарата знищували личинок, н!мф та дорослих кл!щ1в, що загинули т!льк! б!льщ витривал! доросл1 кл1щ1, а зажшилися чутлив!ш! до отрут личинки - нев1рог!дно. Отже 1мо-в1рн1ше, що ц1 препарата знищили вс! рухом! стад!!. Збереглися яйця, з яких за три дн! п!сля обприскування в!дродились личинки ! утворили популящю виявлену при обл!ку.

ЕфективнЮть ycix випробуваних акарицид!в проти звичайно-го павутинного кл!ща за обл!ком на трет1й день п!сля обприскування виявилась майже однаковою, в середньому на р!вн! 80%. Показники загибел! рухомих стад1й глодового кл!ща пом1тно ниж-ч! на вар!антах i3 застосуванням санмайту та омайту, 30% з.п. Червоний плодовий кл!щ виявився дещо чутлив1шим за 1нш1 два вида - ефективн!сть акарицид!в за винятком санмайту була на piBHi 90%.

ВИСНОВКИ

1. 3 фаун!стичного таксону гетран!хо!дних кл!щ!в акгуаль-ними шк!дниками садових насаджень в Укра!н1 на теперишн!й час е: червоний плодовий, глодовий та звичайний павутинний кл1щ!. Генетично гомогенна популяц!я бурого плодового кл1ща, якому властиве партеногенетичне розмноження, внасл1док широкомасштабного застосування акарищШв на протяз! 1960-1970 рок!в була практично викоршена.

2. Ц1 три шк!дливи види зустр1чаються в ycix агроеколо-г1чних зонах, проте е певн! зональн! в!дм!ни в розподШ !х чисельност!: у пол!ськ!й зон1 та Передкарпатт! дом1нуе звичайний павутинний кл!щ, у.ЛЮостепу - червоний плодовий i у Степу - глодовий.

3. У глодового, червоного плодового та звичайного павутинного кл!щ!в, популяцП яких генетично гетерогенн1 в!дбува-еться формування резистентност1 до акарицщцв. Процес в!дбору ст!йких особин корелюе з тривал!стю та !нтенсивн!стю беззм!н-ного застосування однакових за механ!змом токсично! д!х препа-

рат!в. При 3-5 разовому обприскуванн! щор1чно ст!йка до отрути популяц!я формуеться за 2 - 4 роки.

4. Геогрф!чно в1ддален! популяцН кл!щ!в в садових насад-женнях пол1сько1 та степово! зон характер1зуються в1дм1нами у ступен1 чутливост1 до акарицид1в, що обумовлено р1зною 1нтен-сивнЮттю застосування х!м1чних засоб!в.

5. Випробування схем чергування р1зних препарат1в протя-гом весняно - л!тнього пер!оду показало можлив1сть уникнути формування резистентних до акарицид!в популяц1й кл1щ!в 1 на-в!ть риверсП чутливост! до акарнцид!в, що застосовувались у попередн! роки.

6. За результатами лабораторних та польових досл1джень оц!нено сучасний асортимент акарицид1в. Найб1льш токсичними та перспективними для глодового, червоного плодового та звичайно-го павутинного кл!т1д с дгШтсл, и^хуо, торк, омайт; д1метан та санмайт ефективн1 проти звичайного павутинного кл1ща; аполло знищуе рухом1 стадП глодового, червоного плодового та звичайного павутинного кл1щ!в при безпосередньому контакт! 1х з акарицидом, але не захищае в!д заселения лисття личинками, що в!дродилися п!сля обприскування.

7. Вивчення токсично! д!1 акарицид!в на р!зн! стад!! роз-витку кл1щ!в показало, що найб!льш ст!йк! статевозр!л! самки.

8. 3 акарицид!в. що на теперишнШ час зареестрован! Укр-держх1мком!с!ею у систем! х!м!чних засоб!в !з захисту садових насаджень в1д шк1дник!в сл!д використовувати ортус, 5% е.к. та омайт, 57% к.е., як! ефективн! проти всього комплексу кл1щ1в. Санмайт, 20% з.п. та д!метан, 20% к. е. доц!льно використовувати в садах, заселених звичайним павутинним кл!щем.

9. Для забезпечення схеми чергування препарат1в, спрямо-ванох на попередження формування резистентних популяц!й кл!-щ!в, асортимент акарицид!в необх!дно поповнити. У зв'язку з цим дод!льно запропонувати Укрдержх1мком1с!1 до рег!страц!1 дан!тол 10% е.к. ! торк 50% к.е.

10. Для знищення популяцП кл!щ!в потр!бно проводити дво-разову обробку: перша - знищуе пре!маг1нальн! рухом! стад!! 1 частину самок, друга через 15 - 18 дн1в - рухом! стад!! нового покол!ння яке в!дродилось з яець, що збереглися або в!д-кладених самками п!сля першо! обробки.

Основн! положения дисертацИ викладенн! в таких публ1кац1ях:

1. Власова о.Г. Червоний плодовий кл1щ // Захист рослин. - К., 1998. - М 5. - С 19.

2. МанькоО.В., Власова О.Г., СекунМ.II Чутлив1сть плодових кл!щ1в до нових 1нсектоакарицид1в // Захист 1 карантин рослин М1жв!домчий тематичний науковий зб!рник . - 1996, - К 43. - С. 88-92. (Особистий внесок 50%. 31брано експеремен-тальний матер1ал).

3. Гродский В.А., Манько А.В., Власова О.Г. Препарат против клещей // Защита растений. - М., 1995, - И 8. - С. 32-33.(Особистий внесок 45%. 31брано експерементальний ма-тер1ал).

4. Власова О.Г., Шевчук 1.В. Формування популяцП павутинних кл1щ1в на яблун1 в умовах Донецько! облает! // М1жв!домчий тематичний науковий зб1рник Захист рослин. - 1995. - N 42. - С. 61-64. (Особистий внесок 25%. Визначення видового складу кл!щ!в).

5. Сюсюк О.Г. (Власова О.Г.) Резистентность тетраниховых клещей к акарицидам // Современное положение с резистентностью вредителей и возбудителей болезней растений и сорняков к пестицидам: Тез. докл. восьмого совещ., 2-5 марта, Уфа,

6. Сюсюк О.Г. (Власова О.Г.) Резистентность тетраниховых клещей к акарицидам // Вопросы защиты сельскохозяйственных культур от вредных организмов: Тез. докл. II респ. конф. мол. уч. и спец., Киев, 1991. - К., 1991. - С 7.

7. Войтенко А.Н., Сюсюк О.Г. (Власова О.Г.) О резистентности преимагинальных стадий паутинных клещей // Генетические последствия использования химических средств защиты растений и пути преодоления резистентности вредных организмов с учетом задач охраны окружающей среды: Тез. докл. IV Всес. сов. по резистентности, 16-20 апреля, Рига, 1984. - Рига, 1984 - С. 50-51:

8. Манько А.В., Сюсюк О.Г. (Власова О.Г.) Химическая борьба с сосущими вредителями закрытого грунта // Вклад молодых ученых и специалистов в интенсификацию сельскохозяйственного производства: Тез. докл. I Респ. н.-п. конф., 25 - 27 апреля, Львов, 1984. - Львов, 1984. - С. 45-46.

Власова О.Г. Токсиколог1чне обгрунтування х1м!чних захода захисту садових насаджень в1д тетран1хових кл1щ1в. - Руко-пис

Дисертац1я на здобуття наукового ступени кандидата с1льськогосподарських наук за спец1альн1стю 03.00.09 - ентомо-лог!я, Нац1ональний аграрний ун!верситет, Ки1в, 1998.

Вивчено 1 уточнено розповсюдження в Укра1н1 основних ви-д1в тетран!хових кл1щ1в i визначено ix видову 1 стад!йну чут-лив1сть до акарицид1в.

Обгрунтовано тактику застосування акарицид1в проти черво-ного плодового, звичайного павутинного 1 глодового кл!щ1в, що дозволяе попередити формування резистентност!.

Рекомендовано перспективн1 акарициди та визначено опти-мальн! фенолог!чн! строки Ix застппуляниа ? ур^хусс.:;:;;:;.; най-01льш чутливого до акарицид1в стад1йного складу популяц1й.

Ключов! слова: тетран1хов1 кл1щ1, акарициди, резистент-н1сть, токсичн1сть.

Власова О.Г. Токсикологическое обоснование химических способов защиты садовых насаждений от тетраниховых клещей. -Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.09 - энтомология. Национальный аграрный университет, Киев, 1998.

Изучено и уточнено распространение в Украине основных видов тетраниховых клещей и определено их видовую и стадийную чувствительность к акарицидам.

Обосновано тактику применения акарицидов против красного плодового, обыкновенного паутинного и боярышникового клещей, что позволяет предотвратить формирование резистентности.

Рекомендовано перспективные акарициды и определены оптимальные фенологические сроки их применения с учетом наиболее чувствительного к акарицидам стадийного состава популяций.

Ключевые слова: тетраниховые клещи, акарициды, резистентность, токсичность.

Vlasova O.G. The toxicologlcal grounding of the chemical

protection methods of toe orchards stands from the mites (Tet-ranychidae). Manuscript. The dissertation on obtaining a scientific degree of candidate agricultural sciences on a speciality 03.00.09 - Entomology. National Agrarian University, Kiev, 1998.

It has been studied and stated in letalls spreading the main species of mites (Tetranyehidae) in Ukraine and determined specific and instar sensitivity of them to acaricides.

It has been substantiated a tactics of application of acaricides against the mites

that gives a possibility to avoid the formation of resistence to pesticides in mites populations.

It has been recommended the prospective new acaricides and stated the optimal phenological terms application of them taking into account the most sensitive to acaricides stage composition of populatiotions.

Key words: tetranychous mites, acaricides, resistense, toxicity.