Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Токсикологические основы оптимизации системы химической защиты озимой пшеницы от вредителей в Степной зоне Украины

ВАК РФ 06.01.11, Защита растений

Автореферат диссертации по теме "Токсикологические основы оптимизации системы химической защиты озимой пшеницы от вредителей в Степной зоне Украины"

' МІІІІСТЕРСШО СШСЬКОГО ГОСПОДАРСІВА І ПРОДОВОЛЬСТВА . УКРАЇНИ

даАЇШЬШ даіАВНИЙ АГРАРНІ УНІВЕРСИТЕТ

*гЯ№пягатя«яавав^яь««аг8игса>сгаіаг»а»«аоа»азж«агаавваажоаш«іамя8шдо»аЕ»даюаЕи

На правах рукопису

тт шша щшітч

тдадаяогіяні основа ошиміалції сисшш ааишогй захисту озимо! тшшщ від шкідників

У СШЮВІЙ ЗОНІ УНРАЇНИ

06*01.11 захист росдяв від шкідників і хаорой

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук

ІШа - 1993

?обота виконана в Інституті"захисту росл ин Української академії аграрних наук

Офіційні ОЦОНЄНТИ!

доктор біологічних ваук* професор,- й,П,’;Дадвтар5 доктор біологічних.наук, професор А,К.Саьховська-Буркгда5 доктор сільськогосподарських ,каук ’ Ю,Г> Красиловвці

Провідне підприємство: Харківський аграрний університет

Захист дисертації відбудеться и 199 У р,

в /10 годин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 120,71,01 в Українському деркавкому аграрному;університеті.

І 3-Й учбовий корпус, ауд, 68 /.

Прохання взяти участь в обговоренні дисертації,При її еахисті 'або вислати Ваш відгук в двохпркиірнкках на адресу:

252041 Диїв-41, вул. Героїв Оборони ,15, Сектор захксту дисертацій

5 дисертацією ножно ознайомитися в бібліотеці університету. Автореферат розісланий » / & » 193,5* р.

вчений секретар

спеціалізованої вченої ради кандидат біологічних наук

О.І.Гокчаренксґ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Однією з головних задач сільськогосподарського виробництва о збільшення збот>у зерна і насамперед пшениці як найбільш цінної продовольчої культури. В Степу вона заіімас до 58$ пооівів її-в Україні.:Тут же розмішене основне виробництво онльної пшениці. В той же чао це о зона найбільш високої шкідли -вості фітофагів, оередкі потенційні втрати врожаю зерна від яки.. становить 10-15 %■ при одночасному зниженні його хлібопекарських і пооівних якостей. _

В забезпеченні збереження виоокого врожаю зерна та його якості важлива роль відводиться хімічному захиоту, характерной)особливі отю якого е рухливість і мінливість в залеянооті від технології вирощування іегльтуви та вимог щ екол9гічяої безпеки його застосування. ’ .

На сучасному етапі .огшшізацхї використання інсектицидів базується на загальновизнаному біоцеяолоґічному підході. В такому разі хімічний метод :виотупас як,надійний і головне керований лвди-нох> засіб управління процесами саморегуляції агроекосистем (Новожилов, 1975} Васильєв, 1976; Ареиников, 1979} Дядечко, Гончаренко, 1979* Мельников, I980j Новожилов, Фадеев, 1988} Дядечко, 1936; Berkovitati, 1931; Wort, 1982),

Вирощування озимої пшениці за ійтеноивною технологією на тіль-кя забезпечує більш повне задоволення потреб роолин у формуванні елементів урожайності, але й передбачає широке проведення хімічного захисту посівів від акідинків. У таких умовах він потребує оптимального сортименту іноектіщидів, розробки тактики їх раціонального застосування в інтегрованій системі заходів регулювання фіто-санітарного отану посівів. Причому необхідно враховувати проблеми Побічних і віддалених наслідків токсичної дії іноектицидів на взаємовідношення компонентів агробіоценозу і охорони навколишнього Ьередовища-та врожаю від-забруднення. •

Недостатня вивченніотьцих шітонь, їх актуальніоть і визначили основні завдання роботи. ,

Доолідження проводили протягом 1976-1992 pp. відповідно до тематичних планів Державного' комітету CPGP по на jot і і техніці. ‘ 0.5І.05.Ц; 0.Ц.032 "Розробити науково обгрунтовані системи захисту ЗерНОВИХ- КОЛОСОВИХ^ культур ВІД бур"янів, хвороб І ШКІДНИКІВ В уМОвах спеціалізації- і, концентрації сільськогосподарського виробництва,

які відповідають вимогам охорош навколишнього середовища ■ х дати рекомендації для основних зон вирощування зернових культур"; 0.5І.05.04.02Т "Розробити і впровадити опособи раціонального застосування хімічних засобів у окладних сумішах з' біологічно активними речовинами, мікроелементами та ШВ”; 051.05,04.01.НІ "Провео^ ти державні випробовування нових хімічних засобів захисту рослин і визначити умови їх застосування в інтегрованому захисті зерно -вих та інших сільськогосподарських культур, у тому числі в умовах зберігання"; 0.51.05.04.01.Н5 "Розробити,! рекомендувати виробництву заходи подалання резистентності шкідливих організмів до шо -тицидів". Номери державної реєстрації: 77003331, 0182, 6055469, 01,87.0046819, 01.87.0046805. ; .

Мета і задачі досліджень.Загальна мета дослідження становить на основі біоценологічного підходу наукове обгрунтування і удосконалення високоефективної природоохоронної сиотеми хімічного захисту, що надійно регулює чисельність іікіднйків -озимої пшениці до господарсько невідчутного значення у степовій зоні Україна. Передба -“чається оцінка впливу короткочасного й тривалого застосування інсектицидів на популяції шкідливих і корисних задів комах, збір і системний аналіз експериментальних даних, які дають можливість розкрити й узагальнити залежність та закономірності в системі інсек-тицад-фітофаг-кормова культура-ентомсфаг-погодні умови.

Відповідно до цього-розв’язували такі задачі:' ■

вивчення динаміки чисельності фітофагів та ентомофагів з ра -хувком розвитку кормової рослини, виділення-видів шкідників - економічних домінантів, боротьба з-якими.становить основу'структури системи захисту культури; ' .

удосконалення сортименту інсектицидів і обгрунтування тактики їх адіонального застосування з організаційних і економічних по -зшгій, яка сприяє оптимізації регулюючій діяльності природних популяцій зоофагів; ' ,

пошук шляхів підвищення ефективності препаратів дроти різних видів шкідливих комах; , " • ■ , * ,

обгрунтування сумісного застосування засобів хімізації різно; го призначення, які використовують при вирощуванні пшениці з мето; організаційної та економічної раціоналізації обробок посівів;

оцінка дії і післядії інсектицидів та їх сумібей з-іншими зе

- з -

•бобами хімізації на шкідливих-та корисних членистоногих і кордову культуру - пшеницю.

Наукова новизна.досліджень. ; У.зв’язку.а інтенсифійацхев землеробства, вирощування пшениці за інтенсивною технологією і підви-иенням вимог, до задтооування інсектицидів, на оригінальному матеріалі та на агробіоцевологічному підході удосконалено сиотему хімічного захисту'культура від шкідників для Степу України.

Подано комплекте.,наукове обгрунтування ролі інсектицидів у -регулюванні чйСгЄЛЬНооті основних видів шкідників з агроценозі озпмбї.шенпЦі та розроблено принципи оптпмізації хімічного захио-ту культури від ткідшпсхв. Проведено‘воебхчну оцінку інсектицидів рекомендованих, і перспектшнихдая; застосування на озимій пшениці щодо підаовпх Об'ЗКТІВ боротьби.^ їх ентомофагів і кормової'рослини. Воїановлзао айлеянйсть чутливості фітофагів до іноектицидів від кліматичного-і трофічного факторів. Вперше використано експертну систему для,--визкачегш оптимального співвідношення компонентів у бінарних сумішах іноектвдидів. Суттєвою новизною в вивчення впливу сучаспзк. інсектицидів па фізіологічні процеси V організмі комах, їх біологічна післядія. За -допомогою К-рзкторяого аналізу і демографічних таблнць згЕИВРННя-роЗїшоаеннй оцінено, мінливість ооновнш топуляційних хараетзрастяк вкхдліевої черепашки під впливом пести-цпдір.-та їх сумішей. Вивчено швидкість розвитку-резистентності до інсектицидів, які заотосовуять,у популяціях злакових попелиць, її реззраіяі . Встановлено закономірність розвитку .резистентності зален-но.від ’інсектицидного пресу.-.

У зв’язку з цим в теоретичні розробки внесені нові елементи, ййі зумовлюють.високу практичну, результативність хімічного захисту рослин при різкому' злішанні'’ пєстйцидного•навантаження на агроеко-скстему.

Практична цінтсть та реалізація- результатів досліджень. На піяставі-.токсикологічної оцінки .20 інсектицидних препаратів і їх виробничого випробовування-доповнений /сортимент.інсектицидів, рекомендованих проти шкідників озимої пшениці. Чотири нових препарати включено до "Списку хімічних та біологічних засобів боротьби з шкідниками, хворобами;та бур’янами 'та регуляторів росту рослин,які дозволені для.застосування в сільському гоойода^йтві". .

Виявпекі особливості токсичної, ді ї і датоквйійзції'. інсектици -'

д#в залежно від температури і вСшгості середовища даад?ь можли -віоть обгрунтовано розробляти зональні нормативи їх застосування;

Удосконалений і впроваджений хімічний захиот озимої пшениці від хлібної жужелиці способом передпосівної обробки дасіння, що порівняно з обпрзонуванням у 2-3 "рази знижує гектарну норму витрати препарату. Впровадження розроблених диференційованих норм витрат інсектицидів проти личинок шкідливої черепашки дає змогу зменшити інсектицидне навантаження,на агроекооистему, а сумісного застосування різних за призначенням компонентів - виключити 1-3 обррб-ки посівів. Запропонована високоефективна природоохоронна і ресурсозберігаюча система хімічного захисту озимої пшениці від шкідників для Степу України. . ■ , . ,

Розроблені автором пропозиції увійшли в такі, довідкові посібники: "Рекомендації по виробництву зерна, кормів, підвищенню ефективності і стійкості землеробства в Українській РСР" (М.Колос, 1980), схвалені науковою оеоіею ВАСГНІЛ, "Рекомендації по технології захиоту озимої пшениці від шкідників, хвороб та бур'янів" /1985), затверджені Ученою Радою Українаького ЦДІ захисту рослин, НТР Республіканського ВНО ''Укрсільгоспхшія" іПівденним відділенням ВАСГНІЛ;"Методичні рекомендації по астооуванню інтенсивної технології вирощування запрограмованих урожаїв озимої пшениці в » умовах зрошення" {1985},* "Інтенсивна технологія вирощування озимої пшениці в степовій зоні України (методичні рекомендації)" /1986/; "Інтенсивна технологія вирощування ярого ячменрі вівса в степовій зоні України /методичні рекомендації/" (198?), затверджені координаційною радою технологічного центру по розробці інтенсивних технологій вирощування зернових культур у Степу України". ’

Апробація роботи. Матеріали досліджень були повідомлені автором на IX, X з'їздах Всесоюзного ентомологічного товариства (Київ, 1984; Ленінград, 1989), Ш з’їзді Українського ентомологічного товариства (Київ, 1987); науково-практичній конференції "Регіональні проблеми захисту сільськогосподарських рослин від шкідників і хвороб (Кишинів, 1985); нораді-семінарі,"Проблеми вдосконалення .сортименту і організації вітчизняного виробництва пестицидів для використання при вирощуванні зернових культур по інтенсивній технології (Москва, 1985); засіданнях Секції по хімічному методу захисту рослин Відділення захясту рослин ВАСЦШІ (Львів, 1985; Мінськ, 1986; Рига, 1937); науково-технічній конференції по пробле

мі "Захист зернових культур, вирощуваних па інтенсивних технологіях (Київ, І987, 1988); заоіданнях коміоії по резистентноаті членистоногих до пестицидів при секції захисту рослин ВАСГНІЛ (Душанбе, 198?)» УП Всесоюзній нараді по резистентності шкідників і хвороб рослин.до яестіицидів (Рига, 1988)? нарад'і-оемінарі "Шляхи ін~ теноифікації зернового господарства в Степу УРСР" (Дніпропетровськ, 1989); Всесоюзній науково-технічній конференції "Удосконалення наукового забезпечення застосування засобів хімізації в землеробстві" (Мооква, Г389)гнауково-практичній конференції "Агрометеорологічні реоурои і продукційні процеои в рослинництві (Київ, 1991); Всесоюзній нараді "Екологічні.аспекти хімізації сільського господарства (Мбсква, 1991). ' .

-Публікації, ^о матвріалах’дисертації опублікована 61 наукова праця, в тому числі два авторських овідоцтва на винахід, В чио-лі публікацій е розділи в дї,ох довідниках, книзі, 10 рекомендаціях і методичних вказівках. - ' .

Сгрукутура і огі*ш роботи. Дисертація оклядаєтьоя із вступу,

8. розділів, вионовків, пропозицій виробництву і. списку літератури. Викладена на 310 сторінках машинописного тексту, ілюотрована 20 малинками і 76 таблицями. Список цитованої літератури включає 597 джерел, в тому чиолі І53 іноземних. ■

ЗМІСТ РОБОЭД ВСШЕ- ,

Обгрунтована актуальність опрацьованої проблеми, викладені мета і завдання досліджень. :.

І. РОЛЬ' ІНСЕКЗШЩІВ У,РЕГУЛЯЦІї ;ЧИСЕЛЬНОСТІ ШКЩЖІІІ..

■ . вадів комах

.Наведено аналіз.літературних даних про фактори, які визначають динаміку!чисельності фітофагів в агроценозі, показано роль хімічного методу як,регулюючого фактору.в системі інсектицид-фіто -фаг-ентомо(];аг-кормова рос.іиня-погодні умови, а також роль фізіологічних, біохімічній, екологічних та етологічйих особливостей об’єкту,: і умов .середовища в ефективності інсектицидів. Наведено основні етапи!розвитку досліджень хімічного захисту озимої пшениці.від шкід-ншсіві .Критичний аналіз літератури 'з врахуванням сучасних вимог дав можливість визначити і. сформулювати основні принципи, що лягли в

оонову оптимізації сисгеда хімічного захисту озимої пиенщі від шкідників. Суть їх така: агробіоценоз озимої иаешщі -це окладна біологічна кероване система, фуккціювання якої, як.і інших біоло- • гічнях систец, спрямовано на самозахист та відтворення.'Во і-структурні одиниці трофічно взаємозв’язані як безпосередньо, так і через рослину та грунт, які по відношенню-до;фітофагів та зоофагів виступають як фактор .середовища заселення.- ‘

Основою ігри застосуванні хімічного захисту рослин є біоцєно-. логічний підхід, яшй передбачає регуляцію оптимального співвід -ношення шкідливих та корионих-організмів, створення умов для саморегулюючих процесів у.агробіоценозі. Тактика застосування інсектицидів повинна забезпечити максимальну реалізацію властивостей препарату а урахуванням-умов навколишнього середовища і особливостей ентомофагів і . фітофагів.,, ; .

При здійсненні принципу ,'зішйєння чисельності шкідників до господарсько невідчутного значення інсектициди віжокують. роль регулюючого фактора чисельності популяцій, дія якого заявляється через:

> безпосередній .волив ка метаморфоз'і фізіологічний.стан комах, які визначають зниження або підвищення яиттсздатносхі*. плодючості* виживання потомства; .

забезпечення їжею паразитів та лідаків,' які. обмежують чисельність хозяїна за рахунок частини популяції шкідника,що вешль.';

зміни напрямку і напруженості-обмінних, процесів.в кормовій культурі, її росту.та розвитку. - • ... ,*

Явище стійкості шкідливих та корисних організмів др.'пестицидів - одне з ‘проявів загальнобі.ологічної закономірності усього;жн-вого адаптуватис.. до мінливих умов зовнішнього середовища. ііого . слід розглядати як динамічний феномен, до розвивається ь неодина-ковнх межах у різних видів, або у одного і. того ж виду, при зміні, тиску відбору. .

Система хімічного захисту рослин с складовою частиною комплексної системи регуляції чисельності шкідливих організмів ї інтенсивної технології вирощування культу#', .головна роль якої.єкеруван. ня процесом формування елементів урожайності на різних етапах.органогенезу.

МІСЦЕ, МЕТОДИ ТА Сб’ЄКТІІ ДОСЛІДЮШЬ Дослідження проводили в Інституті захиоту росяян УААН. Ряд їх виконані разом з інотигутом зоології АІЇ України (О.В.Пучков), 1нсти

тутом мікробіології ЛН'України (І.О.ЕллчнРмса), Українським БДІ екології і токсикології хілічплх речовин ім. Медвідя СС.ОЛвеїет-иа), з сяівавторотві аяішмя опубліковані статті.

. • Польові дослідясїшя проводияк в Степу України {Донецька, Запо-

різька, Миколаївська, Одеська, Хзрсонська області), якяіі с основ-и»і в апрочузаплі озшої шзшщі в тому числі й сальної.

Погодпї умови одрютлазі ддя касового розмноження шкідників з впос.шл огуполсц. здзптувсняя до псзушквах умов, а вирощування хсультурз па зрсщрагок г'зішпс створім уковя для розвитку і поса-лїїнял вкідялт-оо-Л тоофілів і помірній: ксерофілів, Агроклшатачні ' учова гони доолідяеш» внісоріготсзувеит з роботі ддя оцінки фенології ШКІДЯПШ ОрГСНІОМІВ і-властивостей яестщздів з метою ЇХ ОП-їплакьнаг’о зовгооугашш. . • ■. .

<п?осггіітар:шй етяк пооівів гавчоли згідно з існуючими кето -дпдс.ет .{Косой, Поляноз, 155?; йзоудаггг, ї951 і їіаяіоі, 1370; Отодя -роа я др.» 1374; Опі-лкка я яр,, 1586),

ПОЧЗТХСОВу І З ОЛИВКОВУ ТОКСИЧНІСТЬ ЯЄС'ЛЗДВДІВ визначали в се-рійнгес гаксітошя’і’їяпх дослідам глаголом індивідуальної або груло-

і:ОЇ ойрогЗкн хамах,. а розмір токоичнооті - графічним методом пробіг-оналізу (Біленький» 1963?* Гар, 1963; Методичні.вказівки ФА0-В03 00Н і ВАСГНІЛ, 1977), та за оригінально» методикою з викоркстхшям

• персонального комп'ютера. Характер дії сгиіті компонентів виракалї;;

коефіцієнтом скісної дії (Гзславдеза, 1964; Попов, І9?6), Щек. ігіівністб 0ЄОГПШЩІВ сцінпваля за методика®, прийнятими ари Державних перевірках засобів захисту рослин, л також за оригінальніші методичними розробками. Вміст вільнії:-: амінокислот визначала за допомогою амінокислотного аналізатора С 600і (Радчнков, І2?3), за -гальку кількість :киру - в мялііі моделі апарата Сзколета (Коканчн ~ ков, 1961), а фракціонування жиру - хроштографічним методом (іел-лард, 1971). Аналіз рослин на вміст моно - і дицукрів , азотних сполук проводили'за загальноприйнятими методиками (Плешков, 1968). Ступінь прояву- отруєння коках іноектмццдами визначзлл за допомогою спеціального пристрою, розробленого за участю а і тора (А.С.ЯІ655425, 1989). Естєразну активність звичяі'.иої злакової пояелцці виявляли методом електрофорезу у поліакрнлзмідному гелі (Харсун, Санін, ІІро-топоповз, І97£), з наступіюа денситометрією стовпчиків геля на інтегральному денситометрі ЕР1-10, Розвиток резистентності в популя-

ціях злакових пояалиць вивчали за отаадартншн методиками, з&г-верджеыиш ВАСГНІЛ (Смирнова, Иванова, 1977). Дію пестицидів да популяцію шкідливої черепашки досліджували шляхом оцінки ролі різних факторів смертності осОбин на оброблених і необроблених ділянках за допомогою Кчракторного аналізу (Зарлі, 1978) і визначенням мінливості популяційних характеристик шкідншш згідно з методико» Л.С.Берча ( Бї.еЬ, Ї948). Статистичну обробку експериментальних даних проводили методом дисперсійного аналізу'на персональному комп’ютері ЇМ PC /ХТ/АТ/ (Рубанов, Х973; Доспехов,IS85)

Об’єктами досліджень були природні та лабораторні популяції найбільш небезпечних; видів шкідників .озимої пшениці: шкідлива черепашке { Burygeatfer iategxioeps Put, ), звичайна хлібна жужелиця ( Zubrus tenebrioides G. ), велика ( Sitobioti avenae Iі, ), Звичайна ( Schisavhis graaiaua H. ), черемхова (Hfcopaloeipmua padi L.) злакові попелиці, пшеничний трапе (ilapiotJmipa tritioi Kurd, ), хлібний кук кузька ( Aniso.yiia auafcriaoa JU, ). П’ЯЕШЯ

червоногруда ( Leoa нелапориз JL» ). .

і

3. ОЕГРУНВДВАННЯ 0ПШМШ0Г0 СОРШйМїУ .

інешшшв для захисту озимої пшениці

ВІД основшк шкідників ■

3*1. Токсикологічна оцінка сучасних і перспективных

ІНОЄКТ.ИЦЙДІБ . .

Результати багаторічних токсикологічних досліджень виявили суттєві відміни в дії фосфорорганічних і піретроїдиих препаратів»

Дослідами з шкідливою черепашкою встановлено слабку овіцядну дію фосфорорганічних інсектицидів, яка виявляється на повністю сформованих личшййх, Піретроїдні препарати викликають їх загибель Hit у період відродження і виходу а хоріона, так і в більш ранній період - відразу ж після відокремлення черевного нервового ланцюжка . Чутливість личиночної стадії розвитку черепашки до інсектицидів різних класів хімічних сполук-при контактній дії знижуються б ряду личинки П віку - лкчинки У віку. Коефіцієнт вікової вибірко • вості знаходиться в межах І,9-й,б. Відзначені відмінності, як і • відмінності у видовій чутливості, можуть пояснюватися особливостя ми процесу проникнення хімічних сполук через покротзи до мішеней, спрямованістю та швидкістю метаболізму цих речовин в організмі ко

нахнс Установлена пряма залелпість чутливо от і комах до токсикан-

тів від ї:с маси, ■

£з аоказнпхаот токсичності для комах, в різник стадіях їх розвитку інсектициди, що вивчаються, могла розподілити на такі групи: з низько» імагоцадиою, ларвіцвдиой і овіцкдною токсичністю (агс-телік, фозалон), високою шагоцидно», ларзіциднов і овіцвднога токсичністю (дещю, карате, мавршс, требон), ті що мають помірну іі/а~ гоцидпу, оніцпдну і високу ларвіццдпу токсичність (базудин, вола-тон, дурсбаи, фояітіои), ті, що мають високу опіцидну та помірно імагоїтадну і ларвіцкдку токсичність (амбуш, рішкорд, селекроя, су-ШПГуІИН, цикбуи). ' -

Для личинок п'явиці черзоногрудоу високу ТОКСИЧНІСТЬ ВИЯВИЛИ дсцкс, карате, мавршс, требон, усяких'значення СК50,Й д.р, становило від 4,2 * 10"® (деіпто) до 1,7*10“^ (требон). Волатон, дурсбан, мст8фос> 'созалон були па’1-4 порядки менш токсичними.

Ліхчюти пясгпгшоро трипоу буж в З,І-?,8 раза чутливіші до котсфоу, солахоауІ «Зазуяшіу* доцпау, мавр;іду і карате, пік до супіщану, ЦЕібушу, фозалояу І 'І-ОЯІЇІОИу. Відмічено ярвоуїніоть ре-пелситшс: властивостей у-інсектицидів з груші дірзгроїдів. Так, для дошку відношення с%0 становило 2,4, а для оуміцидина -. ~*І0 .

1,3/ Кдр - концентрація, що вшшшас протягом 10 хв появу на по -верхні колоса 50 % лачинок від загальної кількості їх у колосі/* Встановлено ( йзтах сі са., 1984} підвищення ефективності інсек-

тициду з тону випадку, коли відношення цих величин більше І. Отже, одержані результати свідчать, що ропелентиість, особливо децису, помітно впливає на захисні влезтивооті.

'При випробуванні «а хлібному ауці-куаьці інсектициди за токсичністю розмістилися я такій самій послідовності як і для шкідливо У черепашки, хоч значення СД50 одних і тих самих препаратів виявилося у І,7-2,8 роза більшим* '

Чутливість, злакових попелиць була значно в-щою, кік личинок шкідливої черепашки, і іпоектиццди за токсичністю розподілилися в дойда іншій послідовності. Так, активність декаду і амбушу майже на два порядки вища, ній у базудииу і фозалопу, і в 2,5 раза - ніж у метафоса. '

Одержані дані дають можливість обгрунтувати поєднання хімічного захисту посівів шаешщі в період трубкування і формування зернівки - молочної откглооті зерна від комплексу шкідників.' 8 інсектицидів малотоксичних дія ївплокроваах' (шщсн), але ефективних щодо • шкідливої черепашки найбільш азрспектішкедк с волатои і карате, для яках коефіцієнт вкборковооті дорівнював відповідно 458,1 і 973,9 або в 4-9 разів віще, цін для девдоу і в 17-36 - для метафосу. . ■ : . '

Оцінка ефективності ряду інсектицидів-цри використанні їх для захисту 03Ш.50Ї пшениці від шкідливої черепашки в колгоспі "Зоря" Запорізької області показала, що воі лоназннни хімічних обробок фолітіоном, карате і мавриком з більш високими нормами витрат були на рівні метафосу (табл. І), -

. ' . , ' ■ . ’ ■ Таблиця І

Ефективність інсектицидів проти шкідливої

черепашка (1886-1991 рр.) •

Препарат, норма витрат, л/га : Смертність, і імаго • [ лзічинок ГПоикодке-:. ;ність зер-‘на, % - ' ;Якість ; :клейковини,: : одиниць ІЩЦ

Фолітіон, 50$ к.е.

0. 60,3 73,6 2»В 85-90

1.0 81,7 эг,8

Карате, Ь% к.е.

0,1 73,5 85,3 0,8 80-90

0,15 8ЭД 98,2. С.5 80-90

Всфатокс 50$ к.е.

0,4 66,9 75,1 1,8 80-85

0,8 30,3 96-5 ' £>,& 80-85

Маврчк, 25$ к.е.

0,1 63,8 79,3 I,- ■ 80-85 '

0,2 85,6 94.9 0*7 ВОі-Ф&г.

Метафос, 40$ к.е.

0,6 72, а $1,5 . 0,9.. 80-90

Контроль 9,5-12,5 95 - дегра,

Це дао можливість розширити сортг.ені і замінити метафос на менш токсичні для теплокровних препарати,

3.2. Сумісна дія фосфорорганічних і піретроїдних

ікоекггщндів

В експериментах з шкідливою черепашкою,.пшеничним трипсом, хлібним яуком і злаковоа попелицею виявлено розходження в прояві токсичної дії оуміаей інсектицидів. СішергітичииЯ ефект виявився у бінарних сумішах волатопу з метафосом г базудином (1:1), Денису з метафосом і фоофамідом, мавраку з дурсбаном (1:10), метафосу з фосфомідом (1:5), да коефіцієнт оумісної дії становить І,4-2,3. При моделюванні двокомпонентних сумішей з використанням експертних систем (Вагкс и др., 1937) більш високу інсектицидну актив -ніоть виявили' оуміші дециоу з метафосом-і. фоофамідом та метафосу з фосфамідом у співвідношенні відповідно 1:12, 1:8 і 1:3,

Причиною зища характеру іЬкснчної дії оумішей інсектицидів

о конкурентне інгібірування їх компонентами ферментних систем коках .(Уюлехт, 1952; Рославцева, Попов, 1965), що водно при отруюванні звичайної злакової попеліщі. Маврнк і дурсбан та їх суміш (1:10) не гальмували активності арилеотеразиих францій, але пригнічувала активність нарбакошгестераз і холішесгераз (мал. І). Причому иавршс був у два рази активнішим інгибітором карбоксилесте-раз, тоді як дурсбяи у 12 разів активніше пригнічував холинесте-рази. Сз'тліш інсектицидів виявила одинаково високу інгибіруючу активність до фракцій цих двох еотеразних груп. Цей принцип конку ~ рентного інгпбірувашш активності різних естераз інсектицидами ноже використовуватись для підбору компонентів з мстою одержання спнергітичпого ефекту.

3.3. Фактори, що впливають на ефективність

. інсектицидів

Експериментально встановлено, що фосфорорганічні й піретроїд-ні інсектициди, які нині широко використовують на практиці, мають позитивний температурний коефіцієнт токсичності. Токсичність базу-дину, волатону, дурсбану, метафосу, хлорофосу виявилася значно питою при температурі повітря 30°С, ніж при 20°С. а тим більш при І0°0 (температурний коефіцієнт, токсичності = 1,35-3,87), для деци-су і селекрону найбільш сприятливою була температура 20°С (ТКТ = 1,09-2,07). Функціональна залежність смертності комах від дози інсектициду (Д). та-температури навколишнього середовища ( * ) вира-

— -------->» -ф- ' ■ , - ' ’ . ■ ■ ' ’ - Л ■ ' : -

Мал.І. Денсихограш естераз звичайної:злакової:попелиці у нормі (А)-і після дії дурсбаиа (Б), иаврикв (В) і їх суміші .(Г): арілеогеразна (а), каргіоксідесте-разна (б) і холінестерагна (в) фракції.

- - ' - ІЗ - • . ' .

кається pi кшннягл'регресії:; у =* 21,07Д+0,61 • t (коефіціснт кореляції 0,58-0,84). іУотановл^ат^пряма залежність швидкості токсичної .дзї’їаоеотіщидів від температури повітря. Нормативи застосування • ;дн0вктщіідів;*, що; розробляються для різних агрокліматичних зон, по-'З'йнізрахов^ати/Биявлеиі особіхізооті препаратів, як можливі умо-.їж,«їх.Іредіонального використання.. '

^ішш^рооЬлішоо'гвй кормйвях рйслин на фізіологічний стан Фітолів 'установлено/для багатьох вадів, у тацу'числі й для шкідливо їлчврешаїка',: Йра :яавяеяяі: на ‘різних за чутливістю до шкідників роодщ-;і ■ сортів;.поолу®ил6 передумовою для вивчеяйя значення кормо-вйх роодаїї _як. екологічного фактору, в чутливооті комах до інсекгл-;ОТздівй'.' '

ІЇЗ» яоказншсрзї виживання 4і. маояшічкнок опраятліівжі* для живлення черегійші.о;сорти■ м*яг;кої.пшениці: Безоста І, Одеська 51, 'Одеська' напіакарйшова," Ерптроосермуи 12?. Несприятливим був сорт твердої шеішці 'Кольг, Гірза якість корму зумовила більш високу (у два і.'біллів,разів)'чутливість до мвтайооу і децису комах, що харчувалися на -сорті Кольт (табл.' 2),

• , Таблиця 2

Г&КОйчність інсвктїЩїїдіі- для шкідливої черепашка •

. пргі живленні на різних сортах пшениці

• ■ С о т? ^ : —._____g%0 > *.Рг _____

. ; ; , їлегадюоу : децису

S-ззооїа Іч Одеська 51 -Одсоька. капівшшікова. Ерггарос парад 127' ’

Кольт-!-:' ,

4ДЛ0”3 2,8 «ІСГ3

3,7,І0“3 2,2.І0~3

3,3.10"^ 1,8-Ю-3

4,ЬІ0"н 2.6.І0"3

2,1-Ю"3 8,8-Г0“4

Віяьш' вйоріса'"смертність при.однаковій концентрації інсектицидів спостерігалася і при живленні їх на ярому ячмені Донецькій 9 порівняно з особинами, та яііонлнся на сорті пшениці .Еритроспермум ' 127. РІЗНИЦЯ в чутливооті до інсектицидів шкідливої черепашки, розвиток якої’ проходять в умовах- різного'кормового режиму, відкривав, реальні перспективи для вирішення,практичного питання уточненні нормативів-"застосування: інсектицидів з розрахунком цього фактору,

3,4. Обгрунтування диференційованих норм витрат інсектицидів для захисту озимої пшениці від

шкідливої черепашки .

Інсектицидне навантаження на агроценоз може бути суттєво зменшене при застосуванні диференційованих норм витрат'токсикан-тів з урахуванням чисельності личинок, допустимого рівня зниження якості врожаю пшениці. . • . ■ ' " • "

В І986-І990 рр. вивчали ефективність децису і карате на по-сівех пшениці колгоспу "Зоря" Запорізької облаогі. при різній чисельності личинок, їхньої вікової структура і нормах витрат інсектицидів для різних рівней біологічної ефективності, які б забезпечували зберігання якості. Дослідами встановлено, що в роки з чисельністю личинок більш 20 екз./м2 середніх або Ю-20 старшого віку застосування децису (0,2-0,25 л/га ) і карате {0Д-0Д5 л/га) викликало смертність шкідника на 89-99 %, забезпечило зберігання кондицій цінної пшениці. При нормі. витрати препаратів відповідно 0,1-0,15 і 0,05-0,075 л/га біологічна ефективність становила 64-'70 %, що призвело до зниження якості клейковини з другої до тре -тьої групи. При .чисельності личинок, близької до ШШ (6-Ю екз/м2) інсектициди в мінімальних нормах витрати забезпечували зберігання якості врожаю при ефективності 66-78 %, 'а пощкодаениіоть зерна була меншою І %. Виходячи із залежності ефективності від нормі витрат інсектицидів та пошкодхеннооті зерна, розроблено оптимальні норми витрат децису і карате. Для запобігання втрат врожаю і зберігання кондицій сильної і цінної пшениці при чисельності личинок

■ не більше 20 на І децису достатньо 0,1-0,15 л/га, карате

- 0,075-0,1 л/га. При чисельності більше ні ті 20 личинок на Г \ё норму збільшують відповідно до 0,2-0,25 і 0,15 л/га. На відміну від метафооу, токсичність піретроїдів для шкідливої черепашки зберігається від 6-8 (децис) до 7-9 (карате) діб або 186 і 230 гра-дуио/діб. ' • ■ . . - ■'

Таїш чином, ари вотановленні норм Еитраги інсектицидів для захисту озимої пшениці як від шкідливої.черепашки, так і інших шкідників потрібний диференційований підхід, при якому враховують чисельність фітофагу, його стан, сортові особливості культури, . очікувану кількість і якість вражаю, токсичні ьластивості інсектициду і логодні .умови, . '

■ 4. ЗАХИСТ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ВІД ШШОЇ ЕУЕЕЛИЦІ

ТА ІНШИХ ПИЩИКІВ СХОДІВ ЗАСОБОМ ПЕРЕДПОСІВНОЇ ОБРОБКИ НАСІННЯ,

4,1. Обгрунтування і ефективність передпрсівпоі' обробка насішшя .

рЕцхональіїпл і кеш небезпечним засобом зикорастаїшя інсек-

тицидія о токсикація рослім шляхом передпосівної обробка насіння '(Васильев, Киткция, 1963; Дядечко, 1963; ізгоданскнй, Арешшіков, ІР69,- Суопддо, 1969; Дядечко, Шляховоії, 1971; Сусдцко, Пдсареяко, IS5I; Крзоддовец, 1984). Суть Кого аолягас у тому, щоб, опираючись на п.’пставості препарату і екологічні особливості шкідників, забез-нечатя аадіЛая:* захист рослин у початковий період їх росту - про -рстташя пас інші ^ сходи. Для hi ото огіюраззть і підтримують необхідну ісількість токоіг. акту з місцдх безпосереднього живлення фітолу- .

Результата Еогегаатйш::: дослідів пакязгигі, по за -гргюаліста

токсичної дії для г:г-іті;!о:і хлібної г.улолшді найбільш ефвкадвшвла були фосйгмід і гг-;~'.а-іоо?.'ор ГЩ\ IS ї-im м.м.е. Ці препарати па 15-М дгаь після c:-podri'.x исоіяня при woprti І кг/т д.р. викликали сперткість личинок другого віку відповідно 35,2 та 42,9 >, тоді »«: базудгтгі - 17,8 а у варіанті я волатско;; загиблих личинок не було**

їксокт.'гга.'і вгшшнлз і на початкогиЛ ріст і розвиток рослин, опр"’:с~:иас';ь яких зуг.-сгдшалася вологістю грунту та інсектицид -н:гі нагзїгсд’г-зкнш. Пря оптимальній вологості грунту (75 ;"і ГПТВ) зо-н:і гсрлг-ої заюлності реакцій росліш йід норм (Сазонов, 1952) характерні для всіх дослілдгких інсектацвдів. У зонах "тлих" і "по-рогових" дозуваннях (0,5 і, І кг/т) виявляється позитивний їх шілян на сходість насіння, висоту росліш, а в золі "надмірних дозувань" (1,5 кг/т) настас пригнічення початкових ростових процесів. В умовах дефіциту вологи (40 ?о ІТПВ) схожість насіння, обробленого базу-дином, волатономі гагша-ізомером Г.Щ’ знижувалося не менше, ніж на 26 -/і залежно від інсектицидного навантаження. Пря застосуванні фосй'Шлілу - до 43 % з одночасною затримкою схожості до 4 днів. Найгірші ‘показники були і .по «ігсоті- росліш, довжині корінця. Проте, в- уколах оптимальної .вологості грунту у посівші:! період токсикологічні. влястит-ост і дацгь'можливість вважати більш ефективними фосфа-

- - І6.Ч* • ■ '

- • ■, - ' ■ • -

мід і гамма-ізомер ГХЦГ, Було виявлено позитивний зв’язок .ефекаць-ності цих інсектицидів а температурою грунту,; . ^

Виходячи з умов вибору іноек^ицидуу. зумовленого, темперагурбо . середовища, яка сприяє активному споаобу щіЩ фітофагу і температурного оптимуму розвитку личинок, більш отабільнше гаша-ізо-мер ГХЦГ* Температурний фактор позитивно впливає і на ввадкість метаболізму токсикантів у системі рослниа-інсектпцид.: ■-,!

Польові досліди з обробкою наоіння, проведені,;;в колгоспах ■

XXI Партз*їзду Мелатоцольського району і "Родина" Гуляйпольського району Запорізької.облаеті у І981 р» закладені піоля стерньового . попередника,.підтвердили результати лабораторних дослідеснь.Більщ ефективніш виявішоя гамма-ізомер'ГХЦГ (6 кг/т). Біологічна ефективність становила 85,3-96,1 $,.пошкодаеніоть рослин. 0,5г-5,І %. тоді як від застосування фоофаміду,(2,5 кг/т)ці показники були 70Л-

82.7 та 5,8-9,5 %, , /; ", ■ ' ' . ■ . : : ' ' ’

Виробнича перевірка,, яка була:.пройедена в 1932-1584 рр, ,у ‘ колгоспах ім. Куйбшева Приморського району, . "Заповіт' Леніна", і . . їм. К.Маркса Гуляйпольського району Запорізької області'» - показала високу біологічну ефективність (80,0-92,4'Я передпосівної обробки насіння фосфашідом. Збережений уражай становив 7-І6 ц/га, а чистий прибуток - 60,82-131,95 крб./га, Одноразове обприскування посіву не забезпечувало надійного захисту сходів, навіть дри чисельності шкідника 35-50 ш. І м2 (поакодяенісгь роолщ досягала

16.8 - 45 %). . . . ' " ;'•./ , . -

В останні роки з’явилися.повідомлення про■■моилквість. використання для обробки наоіння озимої пшениці інсектицидів іншій кла -. сів хімічних сполук ( ОаЪепоиае еЪ аі., 1988? МавкеЗД, 1989), -

причому ефективність піретроїдів автори пов'язують з їх репелентними влаотквостяш. ,. . / .... ' .' - . ' .

У вегетаційних дослідах проти,личинок другого віку хлібної жужелиці-виооку токсичність (73,3-90 %)■$ перші', п*ять .днів ВИЯВИ- . ли маврик, 22,3 % М0 і требон, ІО-^ ФЛ0 яри нормі витрати>1,0 та,

1,6 кг/т, проте через 15 днів рослини її втрачали, 3 групи карбамат і в найбілкау тривалість захисного ефекту,; виявлено у промету 400, який у нормі 4 та 6 кг/т через Зо ІЦрів викликав смертність личинок на 17,5-53,1 Маршал, 25. Й-й а.п, (США) при і;ормі 10 і 20 , кг/т і ідаршад, 40' ^-й з.п. з ТМТД (8:1) (ВВДІ ХЗЗР) в нормі 6,25 і

12,6 кг/т через 15 днів забезпечили загибель личинок жужелиці до 17,3-^42,5 %і найкращим виявився комбінований інсектицид. Показни -Кй початкового росту рослин (схожість насіння, висота рослин, їхня бара і суха маса, довжина коренів) були на рівні контрольних,

; У 1990—1991 ррг у колгоспі ія. Шевченка Миронівського району Київської області на пшениці сорту Мироніюька 61 були випробувані маршалі25 %~й з.п. (12 кг/т) та'40 $-й з.п.■(6,5 кг/т). Еталон -фосфамід (2і5 кг/т). Попередник - багаторічні трави. Обидві форми .маршалу були:ефективними' ауізти личинок коваликів,' пластинчатову -сих, гусениць підгризаючих совок і не поступалися еталону. На 75 -83знижена поткодкенібть рослин злаковими мухами. Обробка насіння дала -злагу зберегти,4,7-5,8и/га пшениці,," . ,

. 4.2'й Б^ективністЬ^інкрустування насіння,

В 1933-1985 рр. у дослідах на Одёоькому НВО "Еліта" вивчали інкрустування насіння озішоГшешщі. ^Як пршшпач використовували натрієвую сіль карбоксідаетіілцйлвдози;.(»аКМЦ - 0,2 кг/т), про-труїшзачі- гранозйн (1,0), пентатиурзм (2,0), "ШТД.(2,0), інсектицид' -фосфамід (2^ кг/т), .у \.■ - ■ . ; ; ' ■

В;умовах дефіциту ВОЛОГІ?,З Грунті; у посівний.період інкрустування насікня збільшувало фіготоисичність інбектіщиду. Чіткої залежності ефективності, інсекткцадувід.застоаувашт полімеру і без нього .'проти, Дічвиіок;. хлібної «ухелиЦі', злакових. попелиць і злакових мух не;.шїявл0|ір,\ Нз ■ буііо одержано; достовірної різниці,' і. в урожаї зерна пшениці. Інкрустування насіння л4кмц фактично не вплинуло на надходження ;іиаактвдйду в.рослину ;і його деградаці ї при різних ріп-.нях-грунтової.,вологи,/: ’V'

" ' 5. ОБГРУНТУВАННЯ щашсного .ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ,

' Х1І.ІІЗЛІДГ ДЛЯ ЗАХИСТУ озіслої пшиці від шдливих ' , ‘ організмів . :' ' , ; .

. На процеси формування врояазз^Шаениці'на різних етапах.органо-гекезу рослин можно впливат добривали,. пестицидами, ретардантами, Комллексне\їх застосування .можливе при виконанні/трьох основних углові. збігу бтрщів’'йзстосз^ання*. ^фізйго-ххмічйа * і-токсикологічна сумісніс^і,;:від,с.утаісуі); фітйто'ксичності. ' .

- ІЄі-

5.1. Поєднання розвитку шкідливих організмів к онтогенезі озимої пшениці

Б оонову захисту пшениці від комплексу шкідливих організмів покладений фенологічній принцип, що заснований на •’’факторі збігу" сприятливого для фітофагів біохімічного окладу роолдн з часом появи їхніх стадій, які живляться. Виявлено «гад критичних періоди в розвитку пшениці, з якими поєднаний певний комплекс фітофагів і фітопатогенів, що викликає необхідність застосування хімічних засобів: проростання насіння - кущіння, кущіння— вихід'а трубку, формування - початок воскової стиглості зерна.

5.2. Фізико—хімічне обгрунтування поєднання .

■■ засобів хімізації.

■ Важливою властивістю робочої рідини с поверхневий натяг,який впливає на проникність, змочуваність і розтікання, причому між т~ /ля показниками існує зворотна залежність (Берим, 1969). При змішуванні метафосу і децасу з .байлетоном■(+ тур),полікарбацином + колоїдна сірка (+ тур), полікарбацином + фуидозолсм (+ тур) ■ показнії*, поверхневого натягу знаходиться в межах 30,8-46,0 дин/смй, тобто у мегхах оптимальної змочуваності (Попов, Н:56). Фактично стабільній воно ілїявїілося протягом двох діб після, змішування компонентів.

Відома особлива чутливість фосфорорганічних інсектицидів і • незначна у пірєтроїдів як компонентів оуміші до реакції середовища (Мельников, 1974; Леаі^аа. еі аі., 1983). При зміщуванні дз-цису з вказаними вище фунгіцидами, диалеиом і туром, метафосу з байлетоном і диаленом рН розчинів залишається незміною. Присутність полікарбащшу і туру в робочій рідині метафосу викликає зниження кислотності більш, нін у два рази. Після добової експозиції сус -пензії при І8-20°С спостерігається втрата токсичності метафосу від

15,8 (метафос + байлетон) до 48,3 % (метафос + полікарбацин + фун. дозол), дециоу - на 18,9-31,6 % від початкової.' '

5/3. Токсикологічне обгрунтування сумісного застосування . . , засобів хімізації . - *

За допомогою лабораторних ;і польових'дослідів доведена■можливість застосування і не ектофунгіцвд них сумішей. Для імаго шкідливої черепашки та личинок п’явиці.коефіп1єнт,.сумісної дії сумішей метафосу, волатону, децису і карате з байлетоном і тілтом становить.

1,01-1,24. Дещо вищою була смертність комах при підсаджуванні їх на оброблені цими сумішами рослини. Змішування інсектицидів з фунгіцидами не'вплинуло на швидкість деградації компонентів.

Не змінюється інсектицидна активність волатону і дециоу при змішуванні з диаленом (КСД І.09-1.17). Більш помітне підвищення смертності черепашки спостерігалося при додаванні до бінарних сумішей сечовини із розрахунку ЗО кг/га, що можна пояснити по мєншііі мірі збігом двох факторів: присутністю.неорганічних солей, які сприяють проникності "кутикули.і біологічних мембран для катіона Ш.2 та іноектицида до мішеней і зміною фізико-хімічних властивос -

- тей робочих рідин. У польових дослідах.при комплексному застооу -ванні інсектицидів з їіаленом-гербіцмдна активність (за кількістю бур"янів.і їх'повітряно-сухою.масою), не -низилася порівняно із застосуванням тільки гербиціїда, а у варіанті з додаванням сечовини відмічено навіть підвищення ефективності. При сумісному застосуванні фосфорорганічних інсектицидів з препаратом тур у рекомендованих нормах інсектицидна активність суміші не змінюється (КСД 1,01,1), тоді як при змішуванні ретардант.у з децлиом і карате спостерігається певне зниження токсичності (КСД 0,86-0,78). Результати поліових доолідів показали недостовірну різницю за біологічною ефективністю сумішей волатону і децису з туром проти шкідливої черепашки і злакових попелиць. ,

.Біометричні виміри-виявили певне підвищення інгібіруючої дії ретарданту в-суміші на лінійний рісї високостеблих сортів озимої пшениці. • . ’ . . .

. При з'ясуванні- мозїливості поєднання.хімічного захисту пшениці в ід:шкідливої черепашки з позакореневим підживленням рослин у період формування зернівки в лабораторних і польових дослідах встановлено .деяке- підвищення смертності личинок черепашки і пшенично -го трипсу у варіантах, сумішей метафосу і волатону з сечовиною. В суміші децису'з сечовиною не виявлено змін у токсичності інсектициду.- В, свою чергу, оумісме застосування інсектицидів з сечовиною сирияс підвищенню вмісту клейковини.в зерні на 2,1-2,5 %.

■ 6. ПІСЛЯДІЯ ІНСЕКТИЦИДІВ НА ШКІДНИКІВ ОЗИМОЇ пшениці

Крім гострої токсичної дії пестициди викликають патологічні процеси, .які і-іорушущіь.надалі нормальний розвиток і розмноження

шкідника. ■

6.1. Фізіологічні, наслідки отруєння комах . інсектицидами.'.

Патологічні зміни при дії інсектицидів-на організм комах при гострому і хронічному отоуєнні можуть•впливати на якісний стан популяції. Одним із проявів патогенезу е порушення водяного балансу. Особливо помітне зневоднювання спостерігається у перші години після отруєння шкідливої черепашки ьолатоном і децисом (відповідно на.4,1-8,4 та'5,9-9,4 % від початкового) на рівні СКд0 і СК?5, що пов'язане з порушенням респіраторної-функції, У. дальшому,' че -рез 5 діб починається поступове Його.відновлення. ; ■

Вміст дарів протягом перших .піоля отруєння черепашки діб' на рівні СК75 зменшився на 12,3 і 20,2 % від контроля, Переважним енергетичним'джерелом, яквитрачається при отруєнні, є неиеоиче-ні хирні кислоти, які відіграють важливу роль у стійкості комах . проти несприятливих умов середовища, в тому числі і проти інсектицидів. Вміст олеїнової і лінолевої кислот знизився црц отруєнні черепашки децисом на 33,7-44,8 %, волатоном - на 28,4-35,1.^. Вміст насичених жирних кислот (пальметинова,.стеаринова та ін.) залишався нр такому е рівні, як і у контрольних комах. Еміст гліцерину , в організкі личинок четвертого віку, що пережили отруєння зменшив— ся від 0,155 до 0,094-0,071 % по відношенню до сирої маси. Цей процес спостерігався і в організмі імагінальної стадії, яка підготувалася до зимівлі. Установлений.прямий кореляційний зв’язок між-вмістом гліцерину в організмі клопів та їх холодостійкістю (.г.». 0,73-0,81) і описується рівнянням регресі її у = 21,83+1,415*^+, 2226,7т, де у - смертність комах; г - вміст гліцерину в організмі 1 г - температура середовища. ' , ., - . . . ' ■ ' -

Об’єктивним критерієм стану як.окремих особин шкідника,. так,

‘ популяції в цілому поряд з жировим обміном є якісний склад і"* вміст вільних амінокислот. В екстрактах з цілих комах,.черепашки у-хлібного аука виявлено 19 амінокислот,- вміст яких, при отруєнні •змінюється від властивостей інсектициду і часу оцінки. При отруєнні волатоном і децисом на рівні СК^ найбільш відреагувала орнітин-цистин-аспарагінова група, сумарний вміст яких знизився в 1,8-2,7 рази, що, очевидно, .пов'язано з покриттям енергетичних - витрат при підвищенні нейромуску»аторної активності. У більш пізні стадії.от-

руення (через 6 діб) мас-місце деяке (на 2,3-10,7 %) підвищення загальної кількості амінокислот, що пов"язанв або з активізацією протеїнового метаболізму, або із зниженням утилізації амінокислот. Отрусися волатоном викликає менш глибоке’’порушення амінокислотного обміну, нік децисом. Простежується прямий зв'язок ритму скорочення серцевого м’язу із зовнішніш ознаками отруєння комахи.

Таким.чином, функціональні -порушення в отруєному організмі, які пов’язані'з порушенням м’язової активності, призводять до вичерпання енергетичних запасів і тим. самим-*зніжують стійкість ко -мах проти несприятливих умов середовища. Установлено, що після отруєння метафосом.і децисом личинок шкідливої черепашки виживання її за;період зимівлі І,7-2,2 рази нютє, ній у звичайних особин.

6*2. Біологічна післядія пестицидів на . фітофагів

'Використання демографічних табліщь для аналізу системи щкід-’липа черепашка - пестицзд дало можливість визначити значення основних, популяційних характеристик шкідника на'фоні виробничого застосування волатону,' мета^су, дешму, баіілегону,. діалену, туру та сумішей'волатону з діаленом і туром, метафосу і децису з баііпето-

Воі ці засоби.викликали зниження фактичної плодючості самок, що залишилися -живими, в. 1,8-2,3 раза, а тривалість їхнього життя .скорбчувалася нз 7-14 днів. іЧвидкіоть розвитку личинок була дещо нижчо»,' про що'свідчить структура погіуляції на період повної стиглості-зерна. На пеотицидних 4<мтх популяція збільшувалася-також з деш меншом швидкістю,- що ридно- із значення н0.. Найнижча шкзд-Кість'розмноження шкідника' була на-фоні -оуміші децису і метафосу з‘байлетоном (:•(„ =* 3,23 і 3,52 відповідно,,а найвища - на фоні метафосу (йв= 3,26, у контролі .-4,07). Коефіцієнт.природного збільшення Чііоолііиооті копуляції ( ) на посівах, без.застосування

пестицидів ^тоновив у середньому 0,1472', я на тих, що обробляли -він; коливався по дариінтал- і. роках від 0,0861-0,0984 до. 0,1283 -

о.мо-з.: \ • .

. ; -. Використання К^-акторного; аналізу дало змогу; оцінити роль факторів смертності прй.імогінальних стадій розпитку шкідливої черепаш-к'1 на '-пестнцадном.у-фоні. Встановлено, що життєздатність яєць у ре-зуль’тагі зараження теленомінзмн досягає 50 ^ на контролі, на пес -

тицидному фоні - 14,7-28,5 % загальної загибелі, Низьку зараженість яєць можно пояснити збіганням льоту паразитичних комах з хімічними обробками пооівів. Суміш децису з байлетоном була найбільш "жорсткого". Найсуттєвішою була смертність личинок, яка в пестицид-них варіантах становила 70-85 % сумарної смертності (в контролі -27 %). .

Б цілому, взаємодія перелічених факторів смертності значно знижує виживання шкідників і впливає на величину такого популяційного параметру, як дольовий показник вшивання, - ' '

На фоні застосування метафосу, дециоу та їх сумішей з байле -тоном спостерігається статистично достовірне зниження плодючості звичайної хлібної попелиці як у батьківському (від 45 до 14-23; личинок), 'гак і у двох дочірніх поколіннях (за винятком байлетояу),-У дослідних варіантах тривалість життя попелиці у батьківському поколінні була на 4-5 днів коротшою, а у дочірніх - на рівні конт- , ролю. . '. . • .

6.3. Зміна чутливості популяції злакових попелиць « до інсектицидів при систематичному їх застосуванні

Високий потенціал розмноження, велика кількість генерацій, які зазнають впливу одного і того ж інсектициду або декількох пре- ( паратів однакової хімічної групи, проходження всіх стадій живлення на оброблюваних рослинах створюють передумови для швидкого розвитку резистентності у злакових попелиць, де інсектициди відіграють роль екологічного фактору добору. Наприкінці 70-х - початку 80-х років рівень резистентності ще не досягав практичного значення ні в жодного з видів попелиць, хоч початок цього явища в Рооії був відмічений рядом аягорів (Зільбермінц, Журавлева, 1978; Рослаьцева, Міхина, 1983), Проведеними дослідженнями природних популяцій попелиць з різних за інтенсивністю застосування інсектицидів регіонів виявлено зміну їх чутливості і видоспецифічність. Для -черемхової попелиці, зібраної на посівах пшениці в Запорізькій та Херсонській областях, вотановл ний 20-30-кратний рівень резистентності до фосфаміду та Іь-25-кратний до децису'. В той чао як для популяцій з Київської області, де ці інсектициди майже не застосовують, по-казішк резистентності дорівнював відповідно 2,8 і 2,4. В популяціях великої злакової попелиці фактично tea виявлено різниці в чутливості до інсектицидів (fIF = 1,03-3,0). Полуляції звичайної> злакової попе-

лиці за чутливістю до метафосу і дзцису, визначеній за критичною ("діагноотиною") концентрацією, розмістилися в такій послідовності: рівненська, київська, запорізька, що корелюе з інтенсивністю хімічних обробок, пшениці, але помітного формування резистентності у цього виду також не встановлено. .

. Методом селекції толерантних особин злакових попелиць інсектицидами виявлено видову специфічність у швидкості розвитку резистентності. Показник резистентності по СКц0 у звичайної злакової попелиці після 49 обробок метафосом протягом 112 генерацій становив 6, а при ооробці децисом після 18 обробок - 2. Інше явище спостерігалося при багаторазових обробках черемхової попелиці. Вже після 20 обробок метафосом протягом 54 генерацій ГІР дорівнював 64, а через 9 обробок децисом - 27. Звертае на себе увагу той факт, що стійкість комах розвивається швидше проти фосфаміду, який мас більшу персистентність. Ці дані створюють уяву про те, що стабільність 38ЛИШСІВ інсектицидів, хоч у певній мірі б економічно корисною, на ділі може бути згубною і сприяти прискоренню розв тку резистентності . ■

Дані, одержані в дослідах із звичайною злаковою попелицею, свідчать, що більш жорсткий відбір одним і тим самим інсектицидом на рівні СКг,0_ад приокорюс розвиток резистентності порівняно з менш жорстким добором (СКзо-бо^ (мал*

- При селекції змішаної популяції, що складається із звичайної та черемхової попелиці, інсектицидами у високих концентраціях мав місце дйбгр більш стійких особин черемхової попелиці. Таким чином, тактика хімічного захисту, яка спрямована на обмеження чисельнос -ті фітофагів рівнем економічного порогу шкодочпнності, сприяє не тільки зниженню пестщидного навантаження на агроекосистеглу, але $ сприяв запобіганню розвитку резистентності у поливольтинних ви -дів членистоногих. -

У яопуладії звичайної злакової попелиці, яка толерантна до метафосу і фосфаміду при чергуванні їх у оистемі обробок, відмічена рє-зерсхя чутливості. Подібна картина спостерігається і при включенні до системи чергування інсектицидів кронетону.

Використання шшеронілбутоксиду як інгібітору ферментів детоксикації інсектицидів (окдддаз) виявило помірний оинергістичний ефект з, метафосом і фосфамідом (КСД відновідно 1,6 і 2,7) у дослі ■

б.

5.

Є”»

О О 4_

к

в

Э2

0>

Єн О 3.

«

п

ш С'>

2.

§

Р)

то

ч о І.

сз

о

тг

тг

ж

ж

ж

Мал.

г, аб . „ Генораці¥

2. Швидкість’ розвитку стійкості .звича/ної злакової попелиці при селекції:метафосом .

(А) і фоссіамідом (Б). . '

І - чутлива лінія,’ 2.- Лінія піоля. оелекції • ;

. на рівні С%)-50* ®.--лінія', піоля селекції

на рівні СК70-90* :л - : -.-

дах з толерантною популяцією йвичаЙної злакової,попелиці. При додаванні його до децису був виявлений антагонізм, (КСД“0,4)що .може свідчити про відсутність вкладу мікросомальних, оксидаз. у ме.табо . лізи даного препарату, у децио-толераитної популяції. Проте ьідсут-ність синергізму не завжди ^ае підстави робити висновок про непричетність тісї чи іншої ферментативної окоїєми -в детоксикації препарату, тому що це може йути наслідком невдалого добору синергіста, зниженням швидкості проникання сутдіші через покрови,- швидкістю'метаболізму. Однак використання сдаергіотів дас:,змэгу: оцінити роль ... тієї чи ішюї ферментної системи,у дєтоксикації,інсектицидіа,і. разом з біохімічними дослідженнями дозволяє.одержати інформацію про шляхи розвитку резистентності членистоногих '.і ; обгрунтувати'.тактику її подолання. ' . , . ■ . .VV;. .

6.4. Біологічна .характеристика.чутливій.'.і..стійких, проти „інсектицидів популяці Г< злакових /Ьопеяиііь Припускається, .'(- .Роигпїєг, ІІШої, і088), кр келс-нізма відповідні за резистентність до певних факторів,, можуть.дути-'кррелйтив'г

но пов'язані з,механізмами, які зумовлюють життєздатність особин.

Але єдиного погляду на і/?гання життєздатності чутливих і резистентних до інсектицидів; популяцій членистоногих немає.

' Біологічні параметри звичайної злакової попелиці, чутливої і

- толерантної до метафосу, фосфаміду і децису, булл декілька відмінними. Тривалість життя оамок децис-толерантної лінії становила І9 діб, -що на 2-3 доби довше, ніж самок інших ліній. Причому ця різниця відноситься, на рахунок репродуктивного періоду. Середня фак -•тична плодючість толерантних до метафосу та фосфаміду рівняється 54 личинки, тоді як на чутливі та децис-толерантні сєшси. припадає 44-47 літшгаок. , .

7. ВПЛИВ, ІНСЕКТИВДЦІВ НА НЕЦІЛЬОВІ ОБ’ЄКТИ

■ БІОЦЕНОЗУ ПШЕНИЧНОГО ПОЛЯ

7,І. Вплив інсектицидів на ентомофагів

.- , На ротязі вегетації рослин пшениці сумарне співвідношення фітофагів і ентомофагів становить 2,5-?,0:І, а у 7-крапкового сонечігр до попелиці у фазі трубкування-цвітіння воно становить І:133-200, і 1:60-160 - на період формування зернівки. Зараженаість яепь шкідливої черепашки теленомінами досягає 30-70 %, в тому числі 4-24/6 у репродуктивний період. Екологічні особливості домінуючих видів зоофагів,, наявність більшої кількості жертв обумовлотть більш високу (у 2-4 рази) їх чисельність на зрошуваних пооівах та поблизу лісосмуг. Проте, . наслідок ефекту затримання їх дії на популяцію жертви (хояяґна) виявляються пізно і не завжди запобігають прояву шкідливості фітофагів без додаткових хімічних.засобів.

; Інтегрована- система заходів по захисту росплн передбачає зас-їооуванн? інсектицидів з. урахуванням максимально можливого збереження ентомофагів. Звідси виникає необхідність оцінки дій препаратів, що рекомендуються-длл боротьби з шкідниками, • на домінуючі групи, паразитів. і хижаків пшеничного агроценозу. ,

. ' Серед -паразитичних комах найбільше значення в регулюванні чисельності шкідливої черепашки мають теленоміни. Але установлено, ао, йри обробці гіаразитовашіх язць хазяїна метафосом, волатоном, фосфамідом у концентрації. 0,1 % д.-р. .гине до 93 %' комах, амбушем, децисом і карате. (0,01 %)^ - до 97./6. Причому загибель паразита спостерігалася; як. у середині, яйця хазяїна, так і одразу ж піоля виплод-

ження у імаго. Судячи за низьким коефіцієнтом вибірковості (відношення величини СК50 токоиканту ДЛЯ корионого БВДУ ДО СК50 шкідливого) у системі теленоміни - шкідлива черепашка, коровка.семи-крапкова - злакові попелиці, всі випробувані інсектициди не виявили практично значимих розбіжностей у токсичності для фітофагів і ентомофагів. . . ■ ■

Підтвердженням цього е результати співвідношення чиоельноо-ті шкідників та їх ентомофагів на оброблених пооівах озимої пшениці у фазі молочної отиглості зерна (табл.З).,

. , ’ ' ■ ■ Таблиця 3:

Вплив інсектицидів на трофічну структуру агроценозу озимої пшениці (колгосп "Зоря" Запорізької обл.,

______________'4!2!'р^ •' „ 1

; І Зниження чисельності.{% до вихідної) комах

^8В: Ж” І

: :Фіто- :ентомо-твідно- :Фіто- Іентомо- Івідно- :

: :фагів іфвгів : ення Іфагів ;фагів ;кення .

і • : : ' • .'фітофа-.*.. ’ • Ч . :ф|тофа- 5

: : : :гів до : : :пв до :

: : : іектомо : : :ентомо- :

_________ „ ' *|агів__' ' : ’фагів £•

Децис, 2,5 % к.е. 0,1 67,4 71,4 4,7/1 61ї2 . 42,8. 3,8/1

0,15 78,2 76,8 2,3/1 70,5 .57,2 1,7/1

0,2 82,6 8Э.Г 1,8/1 . -.79,0 71,4 1,6/1

Карате, 5 % к:е: 0,05 60,0 57,2 6,0/1 51,4; 47,1 ■ 4,1/1

0,1 72,8 71,8 3,3/1 Є6,8 ' 71,4 2,3/1

0,15 89,0 $96,3 І,9/1' ■ 83,4 ' /78,6 1,5/1

Метафос,40 % к.е. 0,4 81,4 ?І,4 3,2/1 67,1 76,5 2,8/1

Контроль - - ■. - . /. ■ 6,8/1 4,2/1

, Протягом трьох діб після обприскування сумарна чисельність фітофагів (шкідлива .черепашка, злакові попелиці,.хлібиі жуки) знизилася в 3-Ю, а ентомофагів (кокцинеліди, золотоочки, сирфіди, павуки) - у 2,4-14 разів. На дев’яту добу чисельність основних груп шкідливих і корисних вадів -комах, трохи відновилася, але ні в одному із варіантів Еои8;ие'Дос.ягла. початкового рівня.

Вирішуючи задачу регулювання чисельності шкідливої черепашки до рівіш економічного порогу шкідливості за допомогою диференці -Гюваних нори витрати політоксячшх інсектицидів дало можливість встановити з цьому разі позитивну спрямованість змін, які спостерігаються в корисному єнтомоценозі. Чисельність і швидкість від -новлення до початкової популяції золотоочки звичайної та сонечка 7-крапкового корелшгь з нормами витрат токсикангів (мал. 3). ІН-рзтроїдп у великих нормах викликають глибоку депресію чисельності ентомофагів, яка на 9 добу ще не відновлювалася до початкової.

При використанні зянаелпх норм витрати інсектицидів, які забезпечують- захист пшениці від шкідників, що їловливо в умовах, коли їх чисельність наближається до ЕШІ1, спостерігалося досить швидке відновлення популяцій кокцинелід до рівня контролю.

Інсектициди згубні і для грунтових членистоногих. Обприскування посівів пшениці-метафосом і сумішшю його з байлетоногд у фазі /ІЛХОДУ рослин у трубку викликало зменшення їх цільності в перші 5 діб після обробки на 39,6-48,6 %, у тому числі хижих аухелиць -

на 63,0-74,4 %, стефілінід - в І,4-1,8 раза, павуків - на 19,6 -

27,9 %, Особливо страждають яужелиці весняної фенологічної груші (рр. Роесіїиз і РіегоагіоЬиз ), чисельність яких знизилася в 3-8 разів. Чисельність стафілінід павуків і деяких видів яукеляць відновлюється до вихідної протягом ЗО діб.

Застосування юлатону і суміщі кого з метафосом (0,8+0,3 л/га) проти дичинок шкідливої черепашки (молочна стиглість зерна) також викликало зниження чисельності хижаків у 3,6-4,8 рази, причому жужелиць - у 2,5-3,3, стафілінід - 1,3-І,8 і павуків - в 1,8-2,6 ра-

за. В цей період в більшій мірі постраждали види яу-іелиць з літньо-ооінніїЛчтпогл розмноження (рр.Вгоесиз і Орігоаиз ) тему, що популяції іниих видів знаходилися у неактивному стані. На оброблених посівах фактично були відсутні кокшшелідя - мешканці стеблостою у зв’язку із збіганням строків з’явлення нового покоління і застосуванням, інсектицидів.

У дослідах із;передпосівною обробкою насіння маршалом (25 і .40 %-& з.п.) і фосфамідом чисельність жужелиць знизилася на 50-58^, дощових черв’яків - у два рази,, а павуків і кокцинелід - була на рівні контролю. , '

Смертність

Vi.

Дето,' 0;I j</ra

Децио, 0,2 л/га

Карате, 0,075 л/га

Керате, 0,15 л/га

Діб після ойпркскуйаиня Мал.3. .Триваліоть токсичної: дії інсектицидів 'на

ентомофагів ішіен«чносо'агробіоценозу\ (Запорізька. о<Зл., ІСЗО р„>

Золотоочка звичайна.' RSrt Сонечко ?-к.пяпко;>е

• 7.2. Зішт інсектицидії. на мікрофлору грунту

Натурними дослідами виявлено- негативний вшшв фосфаміду на Мікрофлору грунхушра перєдпоаівяій обробці насіння пшениці у перші, 15 Хібг загальна чисе^шй^^ у шарах 0-10 і

10-20 см снизіійася відповідно на 30,8-33,4 У подальшому, через "'ЗО, і 40.діб,‘аростеяуеться навіть деякій стимулюючий ефект. Не бу-чло, виявлено впливу інсектициду на видову різноматніоть грибів. Подібна картшз спостерігалося і пря застосуванні інсектициду разом з:інкрустуванням насіння, - ' ■

Обприскування посівів метафосом, вофатоком, децисом і карате уперіод молочної; стиглості зерна у рекомендованих нормах не сприяло ЕгубнЬІ.дії на грунтові бактерії. Крім того, через 20 діб після обробок чисельність бактерій в усіх дослідних варіантах збільшилася порівняло з контролем в 1,3-4,4 раза.

7.3. Вплив інсектицидів на рослину

. Пестицида та їх суміші в рекомендованих длл обробки пшениці йоїщснтраціях не'виявляють'фітотоксичності на оортах Безоста І, Одеоька.51 і- Одеська напівкарликова, Еритроспермум 127, Г.їиронівськз 803, Іллі.чівка, Киянка, Щедра, Охтирчашса, Поліська 70, проте впливають на нормальний хід біохімічних процесів у рослинах. При обробці, посівів пшеніщі сортів..Одеська 51 і Одеська напівкарлико-ва волатоно;,,, метафосом, децисом і смішив метафосу та децису з 'байяетоном, діалелом, туром і сечовиною в кінці кущіння - напочат-•ку виходу в трубку було відмічене на 5,5-40,1 % підвищення вміс-

ту цукрів за рахунок моноцукрхв, а при застосуванні суміші волато-їіу з, діаленом і туром - їх .зниження. В міру росту рооліш візбувається гглстуиове відновлення вуглеводного обміну і вяз у фазу ЦВІТІННЯ вміст фракцій дорівнює .контролю-або. навіть перевершуе його,, а'в фйзі. молочної стигло :ті зерна синтетична спрямованість вуглеводного!,'обміну, в дослідних варіантах продошкус залишатися на більш високому -рівні, Про спряіловаїпсть вуглеводного обміну свідчать показники’відношення кількості двдукріз до моноцукрів: у фазі виходу -рослин у трубку на контролі він становить 2,43-2,57, у дослідних варіантах - 0,14-1,57, а у фазі молочної отиглиоті зерна-відповідно 0,31-0,32 і 0,43-0,96. -

Суттєве підвищення«(на 10,6-55,4 %) вмісту загального азоту при Застосуванні пестицидів мае^місце тільки в початковий період ,

після обприскування/ Ближче до кінця вегетації рослин вміст азоту в зерні знаходиться на рійні контрола. Зміни шіоту аеотнотаїя речовин, що спостерігаються,'відбуваються в основному,са рахунок білкового азоту. Інсектициде окремо і в.суміші з фунгіцидами та гербіцидами не сприяла підвищенню вмісту клейковини в зерні і но ' впливали на посівні якості наоіння.

Оброблені хімічлима речовинами рослини мають кращу біохімічну цінність для злакової попелиці* забезпечуючи для неї високу життєздатність. При живленні на иих рослинах плодючість шкідника збільшується у І,2-І,6 рази. . -

Одеркані дані дають можливість зробити висновок, що при розробці системи хімічного захногу культури від шкідливих організмів необхідно враховувати е5гіа,'писектшщдів ке тільки щодо .ціяьое.іх об’єктів, але і до основних видів зоофагів, грунтових мікроорганізмів і оакях рослігн. '

■ ' 8. СИСТЕМА ХІМІЧНОГО ЗАХИСТУ 03Ш0Ї Ш2ШІЦІ ВІД

штшав у сшсзій зоні України

Експерклентальні д:?яі лабораторних, аольових та виробничих дослідів по форцуьанню оортикснту ііісєктидіїдів, їх особливостей, тактиці використані-ш, оцінці ефективності дозволили обгрунтувати ресурсозберігаючу, природоохоронну систему хімічного захисту озимої пшениці від шкідників для степової зоны (табл..'4). Суть, її полягас У зниженні витрат на інсек-гдкдл, їх застосування, а такс;-;; зниження пестищщного навантаження на агроекоспстему внаслідок передпосівній обробці насіння, мініиольшп.5 нормам витрат, які вбезпєчують збереження врокгло і його якості, сукішої: ІПССКГИЦЙ-дів з схяергвтачит сфеьтФ;, або ріано^ункціояальнах компоненті в,

В основу системи покладений біоценологічняй принцип регулювати; чисельності окремих вкдів або комплексу шкідливих комах па період формування основних елементів продуктивном і рослин. Визначань -нозо, умовою прийняття рішення, про■ застосування інсектицидів е наявність зкорек:ованих по строках даних формування ентоглокомнлсксу у певний період розвитку рослин, перевищишя чисельності окремих фітофагів економічних порогів шкідливості.

Окремі ррийоми і’в цілому, систему хімічного захисту, озимої пшениці від шкідників перевіряли у виробничих,уловах, у 1932-1990рр.

Таблиця 4

Система хімічного захисту озимої пшениці від. шкідників у степовій зоні України

Строки проведення ; Зміст заходу захисту • , Мета заходу і умови його проведення

- х _ 2 — 3 ~ "

За 1-2 дні до сівби

Кінець нушіння - вихід в трубку (Ш-ІУ етапи органогенезу)

Передпосівна обробка наоіння фосфамідом (2-2,5 л/т) одночасно з протруювачами (ТМТД і ін.) у рекомендованій нормі витрат, Витрата робочої рідини 20 л/т Обприскування посі -вів однім із інсектицид* в: волатон (1,6 л/га), метафос 0,5-0,7 л/га), де-цис (0,2-0,25 л/га), карате (0,15 л/га), вофатоко, 50 % к.е. (0,8 л/га), с;,оліті-он (0,8-1,0 л/га), маврнк (0,2 л/га), або суміш метафосу із

Захист сходів пшениці після стерньового попередника від лачянок хлібної жужелиці, других шкідників .сходів при вологості грунту вище

бо % тав.

Запобігання кількісним втратам врожаю зерна від шкідливої черепашки (більше

2 екз/м^), п’явиці червоногрудої (більше 10-15 жуків або 3-5 личинок)'

Зниження чиоельності шкідників при появі на пооівах в фазу кущіння та знищення дводольних бур’янів (бІЛЬ' ше 5-Ю шт/м )

фосфамідом (0,3+0,8 л/га), волатоном -(0,3+0,8 л/га), Денисом (0,3+0,03 л/га); суміші: метафос (0,5 л/ра), волатон (1,6 л/га), децис (0,2 л/га) із діаленом (1,8 л/га)

- 32. Продовження табл.,4

молочна - додаток ВОСКОВОЇ

стиглості зерна (Х-КІ етапи органогенезу)

озміші: волатон '.Зниження чисельності. . (1,6 л/га), метафоо.. .'.акіднЕїсів і уракекйя. рос-'(0,5 л/га), деіио; -.дай борсттотою роррвУ (0,2 д/га), гшрете/.: (пра ураженні більше,І^> (0,15 л/га) із бай- V і<?еітаотпозом ..(црн '.ура&ан— летоном (0,5 кг/ти),- ні білкпе. 5 %) тилтом (0,5 л/га) . або фувдазолом (0,5 ,

кг/га) ,

Суміші: -волотей (1,6 : Зш-шетш ■•чисельності екїд~ л/га), метафос. (0,5 , 'шків і зайобі'гашш.'кий-л/га), дедас (О.гл/^а), ганью посівів Ска лооко*» карате (0,15 л/га) із рослих сортах) . туром (3-5 л/га) ' . .. ..

'Ззпобігаиж кількісних.;*

. якісних втрая сроааа йзрпй , із ід шкідливої черепаш кк-. -(пра чисельноогі більше;

Обприонувтш дсоі-ВІБ одним івімоек- . тецидів; еолєїон ! (1,6 л/га), меїофоо--(0,4-0,5, л/га), во~ .

2-личинок на-Гіг на аооі-

фатокс (0,б-С,8л/га), вах окльншс •яа цішш йше-фолі?іон (0,6-1,0 '

л/га), дегщс' (0,І“,

0,25 л/га), карате:.

(0,05-0,15 л/га), маврцк (0,2 л/га)- .'. або сріій: метафоо із волагоноа (0,3+

0,0 .л/га). або дезд-сом (0,3+0,03 л/га) суміш: інсектициди з сечовиною - .■ ' . - -

шщь, та 4-6 - на ]

■ посівів), личинок пшеїтч-ного трипоу (більша 40-50 , єкз/полоо), злаковшс :аоае~ лиць (більше’1.5-30 екз/особ ло), хлібного, жука, (більша. 5-6 екз/м2* • ' ' '

Зшкення чисельнооті шкідників та підвищення вмісту' . клейковини в.зерні .: ’ ■' '

у колгоспзх їм, Куіібиііева Приморського району, "Заповіт Леніна", ім. К.Маркса іуляйпольского району, "Зоря" Мелітопольського району Запорізької області, ім. Крупеької Каховського району Херсонської області на площі ІБ040 га. При розрахунку-«а одноразову хЬііч-

яа обробка посівів проведена на площі 11305 га, виключено із обробок 14775 га або 56,7 При"цьому зменшено витрат інсектицидів:, метафооу 6,9 т або дециоу 2,3 т. Збережений урожай зерна становив 2,8-3,9 ц/га, продано державі 8673 т зерна цінних пшениць. Чистий прибуток становить 7,9-58,4 крб/гь, а рівень рентабельності /281-325 %.

.' висновки

1. У степовій зоні' найбільш економічно значимими дамінант-ниш.’шкідниками озимої тенті с шкідлива черепаика, хлібна жужелиця, пшеничний грипе, злакові попелиці, п'явиця червоногруда, від яких організаційні і агротехнічні заходи та природні регулятори їх чисельності не завдди спромойні забезпечити збереження ’врожай та якості зерна.озимої пшениці. Ці вида складають основу структура системи хімічного захисту культури. Такі елементи інтенсифікації вирощування пшениці як зрошування і застосування високих норм азотних.мінератьних добрив сприяють активному розгладженню фітофагів та підвищенню їх шкодочиняості.

2. Інсектициди для захисту пооівів від шкідників вибирають

з урахуваннш їх властивостей та особливостей фітофагів, їх систематичної належності, стадійного і вікового стану. Найбільшу токсичність і універсальність дії на комплекс шкідників на певному етапі органогенезу рослин виявили базудин, волатон, децио, карате, маврик, пероксан, требоя. ‘

'З. Випробувані інсектициди мгють позитивний температурний коефіцієнт токсичності. При дослідженні на шкідливій черепашці він варіював від 1,09 (децио) до 3,87 (волатон). Токсичність фос-фамід$ і гаммв-ізомеру гексахлорану проти личинок хлібної жужелиці знаходиться у. прямій залеанооті від температури грунту. Температурний фактор позитивно.впливає на швидкість токсичної дії препаратів та їх деградацію в обробленій росліші.

.4, Чутливість шкідливої 'черепашки до інсектицидів вкзнача-єтьоя,якістю кормової, рослини. Для комах, які живилися на твердій пшениці сорту Кольт, середньосмертельна концентрація метафосу і децису майже в- два рази нижча,' а смертність при однаковій концентрації, у 3-5 разів вшцЗф ніж у ком аж, які живились на сортах м'якої шаениці Безоста І, Одеська 51, Одеська напівкарликова, Ерет-р&опермум 127. ".

-ЗАДІ особливості відкривають реальну перспективу■для диференціювання нормативів застосування інсектицидів. . ... .

' 5. Характер сумісної дії інсектицидів на комах'залежить ; від особливостей компонентів у суміші та їх співвідношення. Проявлення синєргітичної дії.оуміші ооноване на принципі конкурентного інгібірування активності ферментних оиотем комах, а сама хо~ линестераз і карбоксилестераз. Він мояе використовуватися для добору компонентів з метою одержання оинергітичйого ефекту^

6. Регулювання чисельності.шкідливої черепашки реально здійс-

нене шляхом використання нових інсектицидів при обпряакувавці до-оівів з диференціюванням норм' їх витрат, початковими показниками для яких є чисельність шкідника, його стан га якість очікуваного врожаю зерна. ,

7. Захист озимої пшениці в період прорастания насіння - сходи від-вчинок хлібної кужелиці при вологості грунту у посівний період вище 60 % ППВ забезпечує передпосівна обробка наоіпня фоо-фамідом або гаша-ізомером гексахлорану одночасно з протруюванням1 насіння. Такий прийом за ефективністю перевищус обприскування посівів, дас змогу знизити витрати інсектициду на одиницю площі

в 2-3 рази,, виключає витрати на обробку посівів. Захист сходів від шкідників, що живуть у грріті, шляхом обробки насіння можливий пря застосуванні інсектицидів інших класів хімічній сполук: маврик, требон, маршал, проыет, ■

8. Приурочення, розвитку шкідників і хвороб до певних етапів

органогенезу рослин пшениці дас змогу поєднувати застосування різнофункційних хімічних ^рєиаратів у єдиному технологічному процесі для захисту посівів від комплексу шкідливих організмів, по-лягання рослій та їх підживлення. .. .

■ При змішуванні вивчених інсектицидів з фунгіцидами, гербіцидами, ретардантом ефективність компонентів не знижується. Залишаються практично незмінними поверхневий натяг'та реакція середовища робочого розчину', чим забезпечується Його стабільна токсичність. При дотриманні рекомендованих Норм витрат компонентів і технології проведення обприскування посівів суміші не виявляють, фітотоксичних властивостей. • . 1

9. Інсектициди викликають тимчасове або' зворотне порушення нормального ходу водяного та жирового обмінних процесів в орга -

ПЇТЯЯІ комах, що виявляється в зниженні їхньої кількості (особливо нєнасичених кирних кислот). При отруєнні личинок шкідливої черепашки знижується вміст гліцерину, кількість якого з подальшому кореляз з холодостійкістю дорослих клопів. Відбувається кількісна і якісна зміна амінокислот, особливо тих, які о джерелом енергії в організмі (орншіи), або беруть участь у детоксикації токсичних речовин (гліцин).

•10. Пестиццда різної хімічної будова та механізму дії зумовлюйте однаковий характер дії та післядії, які проявляються в пригнічуванні розвитку і розмноження комах. Бміна біологічних характеристик популяцій на фоні хімічних обробок посхзіе призводить до зниження значення демографічних показників загального стану популяції, ’таких як швидкість розмвоненяя і біотичній! потенціал.

IX. Післядія інсектицидів при систематичному і багаторазовому їх застосуванні відбивається у формуванні стійкості проти них у природних популяцій злакових попелиць, ОСОбЛИВО черемхової попелиці. Виявляється закономірність у швидкості розвитку резістент** ності комах в залежності від інсектицидного навантаження: при селекції попелиці інсектицидами в білка високих концентраціях швидкість ..розвитку стійкості значно зростає. Останнє підтверджує доцільність нормування інсектицидного навантаження на. популяцію на.економічно допустимому мінімальному рівні, не допускаючи необгрунтованого його, підвищення. Відмічається реверсія чутливості у популяції попелиці, яка толерантна до метафосу і-фосфаміду при включенні в систему чергування інсектицидів кронетону або піперо-нілбутоксиду. ’ . ,

ІЗ. Для вивчених інсектицидів не властивий прояв вибіркової токсичності на домінатних паразитів і хагакі-в шкідників озимої пшениці. Найбільш небезпечними для теленомін і кокцинелід с децис і карате, а помірно небезпечні - волатон і метафос. Ступінь небезпеки політокоичних інсектицидів для зоофагів змінюється від строків, технології і норми використання преггарата, а також фенологічної групи і життєвої форми безхребетних тварин. При обприскуванні пшениці політоксичними інсектицидами різко знижується чисельність зоофагів, які в цей період знаходяться в активному стані.

На посівах, де препараш використовувалися для обробки насіння,

чисельність ентомофагів, що мешкають у стеблостої, осрастьоя НЄЗМІНН0Ь),

’Застосування інсектицидів шляхом передпосівної 'обробки нс~ сіння або обприскуванням посівів стимулює розвиток грунтової міро-шлори з самого початку, або через два-три тшліх яіоля зесгооувак- ' ня токсиканта.

ІЗ. Фізіологічний вшшв пестицидів на рослшц пов’язаний із зміною напрямку обміну речовин у бік підсилення гідролітичної • реакції вуглеводного обміну і синтетичної - білкового, У подальшому порушення обміну речовин у тканинах поступово зішказиь, що в кінцевому результаті не вплітає на вроаай зерна та його якість.'

24. Наукове обгрунтування системи хімічного захисту озимої пшениці від шкідників будується па біоцзнологічній основі, Званнях і обліку закономірностей те залежностей у системі'іносктищщ--фітофаг.ентомофаг - кормова росліша - клімат. -Впровадження за- • пропонованої системи дозволяє запобігти втрат врожаю зерна і його якості, скоротити витрати інсєетицидів і коштів нь проведення захисних заходів, зберегти корисну і нейтральну фауну, ар оирше економічній, екологічній та.гігієнічній доцільності.

' ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Посів озимої шпениці після стерньового попередника шашвціі, якщо вологість грунту вище 60 % повної польової вологосккооїі, а насіння проти личинок хлібної кухдашці та інших шкідників і »зо-роб сходів за 1-2 дні до висіву обробляють сумішшю фосфаміду (22,5 л/т) з протруювачами. Висів такого насіння проводять в соро-дші оптимального строку гюоіву.

В кінці кущіння - ви;:ід рослин в трубку, облриокувашїя посівів волатоном (2,6 л/га), метафосом .(0,7 л/га), вофаїока.ом, 60$ к.е. (0,8 л/ra), фолітіоном (0,6-1 л/га), децисом (0,2~0,2В л/га), карате (0,15 л/га), мавриком (0,2 л/га) або суміщаю.метофооу s волатоном (0,3+0,8 л/га), з фосфамідом (0,3+0,8 л/га) або дещі ~ сом (0,3+0,03 л/га) проти шкідливої черепашки доцільно прк-чисельності більше 2 екз/м2,, п'явиці - більше 10-15 гуків або 3-5 личинок на І м*', ■ ' ‘ ,

Проти шкідників і борошнистої роси (при ураженні рослин більш 5 %) слід використовувати інсектофунгіцидні суміші метафосу, волатону, децису, карате з бвйпетоиом (0,5 кг/га), тілтом (0,5л/га)

г.г’.; ,~уав.й*охт (0,5 кг/га); проти ішхдникіз іа бур'янів (більш 6-і С мтДг) - суміші перелічених інсектицидів з д і аденом (1,8 л/га), ягогд шкідників і вилягання пооівів високорослих сортів - об -ир кування оуміюш ін''еятщздів з туром (3-5 л/га).

’/ ::одо«ноі - початок зоокової стиглості ззрна необхідні сЗягггсяіуваїим ггосівів волатоном (1,6 л/гм), метафосом (0,7 л/га), з:с]£?окоо.»,і (0,8 д/га), фолітіоном (0,8 л/га), мавриком (0,2 л/га) «бо смішив» гтатафоса з децасом (0,3+0,03 л/га) проти шкідливої '.що’/х-лт (більп 2 личинок па І м*' для збереження кондиції ціп -иої ;:бо сильної паеяпці), пяеотшого трипса (більа 40-50 личинок/ їїолсо), ;с:ібної попелиці (більш 10-20 екз/стебдо), хлібних нтаів

• п "

(бЬп'ч 5-5 стсз/п'''). Пр’д часельиооїі шкідливої черепашки 3-20 ли-чтго::Д.;~' сбпраокувашт децисои і карате при нормі 0,1-0,2 л/га, або каране (0,075-0,15 л/га), Прз чиоазьнооті більшій £0 екз. на

І ї/' нор.'.у витрат слід підвищити відповідно до 0,25 і 0,15 л/га.

.Для одночасного підещєшія якості зерна доцільні обприскування сумітпго інсектицидів о сечовиною (50 кг/га).

' . СПИСОК ОСНС0Ш ПРАЦЬ, ОПУШХОВАГОІХ ПО

■ ' ТВ.1І ДИСЕРТАЦІЇ '

1. І'ііатуш В.И., Пластун И.ії., Сопун Н.П» Пуги усовершенствования хишчсской защити озимой гапеншш от вредителей в степной зоне УССР // Повышенно сффктшшости применения химических средств ■защиты растений и охрана окружающей ореды / Тез, докл. научно-практ. конф. - М., 1979, - С. 42-43,

2. Рекомендация по увеличении производства зерна, кормов, цовшпёшю эффективности и устойчивости земледзлия в Украинской ССР. АМСХ СССР, ВАСЯВД / Южное отделение/. Собхсо А.А., Проску-ра П.П., Медведовский А.К., ... Секуи Н.П. й др. - М.: Колос,

1980. - 63 о. •

3. Сег.-уя М.П., Мельникова Г .Л. Роль теленоиін у динаміці чисельності акідливої черепашки на посівах озимої пшениці при зрошенні // Вісник сільськогосподарської науки. - 1981 * - /і II. -

С, 27-29,

4. Лре^ликов Б.А., Плаотун И.Н., Секуи Н.П», Заговора А.В., Писарейко В.Н. Проблемы защиты зерновых культур от вредителей в условиях интенсификаций сєльсьісоііозяЯствйїшоп производства // Сб.

Технологические приемы защити раотешй на Украине. - К..: 1981,

- с. 13-19. . ' . :

5. Секун Н.П., Йашшкоад Г.Л. Экологическая оценка шзшг

ніш орошения на вредную чареяазщу в уоловаях степной а они Укршша // Экология. - І98І. - ё 6. ~ С, S7-99. ■

6. Арешшков Б.А., Плаоту.. И .И., Секун Н.П. Вшиаккз, чс^а-пашка // Защита растений, - 1982. ~ й 4. - С. 18-19.і

7. Арешшков Б.А., Сашш Б.А., Пластун И.Н., Секуи Н.П», . Костюковакнй МЛ\, Фещин ДД1. Зсодата озимой‘пимшцц от хлебной - . жужелицы // Химия в сельском хозяйства. '- 1983." - is I. »- 0.25-27.

8. Арешяков Б.А.» Секук Н.її.» йооїчоісовский М.Г., Фешая Д.М* Биоценологичеокив прішцшш паЦЇЮЦйДХіІЮГО применения ияоектици-дов против вредителей озиг'їй'шлешіцк // IX огозд Всесоюзного, энтоглол. общества / Тез. докл. К., Наукове думка,- IS84. - C.2S-S0»

9. Секун М.II., Пластун І.М. Системи зяходів боротьби з шкідниками польових культур. Атлас комах-йкідшіків польових культур*.

- К.: Урожай, - IS84. - С. І0І-ІІ4. ' , .

10. Секун Н.П. Предпосевная обработка оеглян озимой паоїізш инсектицидами // Хиьш в сельском хозяйстве* - 1984. - їі II».~

С. 29-30. . ..

11. Арешшіков Б.А., Секта Н.П., Костюковокий М.Г., tea Д.ЛЬ

Защита озимой пшеницы от хлебном яуйелнцы способом предпосевной обработки семян. .Сб.:.Теория и практика ,предпосевной обрг.їсс;и. семян. - К.: 1984. - 0. 6Г-65-, ’’

12. Васильев В.П., Веселовськцй І.В., Воіітенко АЛ«1.... Секун М.П. та ін. Довідник по захисту польових культур. - К.: Уроавй*.

- 1985. - 344 с. .

13. Рекомендации до технологии защити озимой пшеницы от вредителей, болезней и сорняков // ІІІСХ УССР, НПО ,*Укрсельхозхш.иш”

Ю0 ВАСХНИЛ, УНШЗР / Г.В.Грисенко, Б.А.Ареаников,. В.Ю.Корниенко.,. Н.П.Секун и др. - К.:- Урожай, - 1935. - 55 с.

■ ’ 14. Методичні рекомендації /по застосуванню інтенсивної тех— пологіївирощування запрограмованих врожаїв озимої пшениці в умовах зрошення. // МОХ УССР, All JCPCP. / Зратсевський М.Н., Понома -рьовГ.С., Кириченко В.П.Халіф В,Б., Секун f”..R. - К.: 1985. -47 с. , ' ’

15. Секун М.П., Мельникова Г.Л., Зражевськіш М.Н. Дія мінеральних добрив на розмноження і розвиток шкідливої черепашки. //

В1сншс с^льськогсгоподароько'Гнауы. - 1985. -■№ 3. - С. 50-53.

16. Секун Н.П., Феиин Д.М. Эффективность комплексного приме-неюш инсектицздор с другши йиологичеоки ЭКТНЕНЮЛИ веществами не посевах озимой 'паеницн // Комплексное использование пестицидов н -др.- средств химизации-з земледелии./ Тез. докл. Всео. научн. конф.'--М,:.1986. -С. 125-126.

17. Интенсивная технология возделывания озимой пшеницы в степной зоне'Украдны (методические рекомендации) // Госагропром УССР,

100 ЗАСШШГ / А.Г.Денисенко, Л.Л.Зшевич, В.М.Круть... И.П,Секун

я др.Днепропетровск:' 1936. - 25 с." ' ' ■

18. Сзвун. Н.П. Токсичность•инсектицидов для вредителей зер-пових колосовых культур // Агроххаиш. - 198S. - JM2. - С. 89-91,

19. Арызяиков Б;А,, Секун П.П., Мельникова Г,Л. Наездники -

яйцееды з уолоЕгшх.ороаенш и их роль з дина’-шне .численности вредной черепашш //Энтомологическое обозрение, IS87. т. 66 заш, I. - С. 47-51. ■ , ' . '

SQi Секун Н.П. Токсикологическая оценка инсектицидов и its смесей против комплекса насекомых - вредителей зерновых колосовых культур // Ш Съезд Украинского знтомол, общества. / Тез. докл.

- К.: ГС-37. - С. 176-177, , . - -

,21. Секун Н.П., Мельникова Г.Л, Действие пестицидов, тура и гое смесей, на озимую гшеницу. // Зерновоз хозяйство. - IS37. -В 12. - Oi 24-25. - ; •• . ' •

... ;*2„ Секун Н.П., Пучков А.В. Эффективность смесей // Защита растений-.. --1988.3 4. - С, II,.' ' '

. ..S3, Сек^-н .Н.П-.-, Корниенко В.10., Торопкова Л.И. Борьба о вредителями я\болезнями при'почвозащитной.технологии возделывания сельскохозяйственных культур на «конах // Кн. почвозащитное зешгеделяа на оклонах,;К.УрояаЗ. - 1988. —С. 62-67,

Т4. Кутатоладзе 5.Е., Пыхоез В.Т., Секун Н.П., Лесовая В.А., Зллакская И.А.. Эффективность 'применения пестицидов и полимерного плеякообразователя для предпосевной обработки семян озимой пшеницы //.Защита раст./ Рёспубя. ыежвед.темат.иаучн.сб. - К.; IS38.

- жк. 35. - С II-I-', ■

’ £5. Авторское свидетельство j& 1655426 (СССР), Устройство

для регистрации электрокардиограммы насекомого / Н.Я.Литвинов, Л.В.Янишевский, В.Г.Будэ, Н.П.Сеюгн_и др. / 3аявл.15.03.1989 г.

26. Секун Н.П. Пути оптимизация химической зашути зерновых Колосовых культур от вредителей // Совершенствование научного t обоснования применения средств химизации в земледелии. / Тез.докл. Всесоюзн. научяОтТвх. конф. - М.: 1989'. - С.'141-142.

27. Секун Н.П. Особенности влияния совместного применения средств химизации на некоторые биохимические показатели раотений озимой пшеницы. // Агрохимия. - 1990. - 1в 4. - С. 106—НО.

28. Секун Н.П. Обоснование совместного применения средств химизации на озимой пшенице. // Сб. Зайита раст. в условиях интенсификации с.-х. УкраикскоЙССР. - К.: 1990с. - С, 49-53. 1

. 29. Авторское свидетельство $ I76I75I (СССР). К-/диметилами-

нометилен/ - 1,2,4-триазол щавелевокислый, обладающий фунгицидные действием к возбудителям, й^рой листовой ржавчины.-/ У.М.Дчемилев, Ф.А.Селимов, В.Р.Хафилов,.. .Н.П.Секун и др./ Зайв.Х1.09.1990 г.

80. Секун Н.П., Кудель К.А., СацюкО.С. К изучению потенциальной Устойчивости злаковых тлей к инсектицидам. // Защита раог.

/ Реопуб. меяавед. темат. науч.сб. - К.: 1990, - вып. 37. -С. 49-53. ‘ '• ‘ :"Y Г .

31. Секун Н.П., Чабан B.C. Зекшта раотений от болеанейн

вредителей // Справочник по почвозащитному земледелию. - К.: Урожай, - 1990.- - С. II8-I33. • '; / : f : ; /

32. Секун Н.П. Зависимость инсектицидной активнооти химичес-

ких соединений от температуры, // Агрометеоролог, ресурсы а продукционные процессы в растениеводстве'. / Тез, доад. научно-практ, конф. К.: Урожай. - 1991. - С, 34-35. ' . V :

33. Секун Н.П., НехаЙ А.С., Ивашина С.А, Пиретроиды против вредной черепашки на зерновых колосовых культурах. // Агрохимия.

- 1991. - № I. - с. 1154т. - - '

34. Секун Н.П. Тенденции рационального использования инсектицидов в агроценозах зерновых колосовых культур. // Агрохимия.

- 1992. - й.4. - С. 103-Ш. • - . ... ,

■ 35. Секун Н.П., Мельникова Г.Я. Последействие ^инсектицидов .

на биологические параметры популяции вредной черепашки // Сельскохозяйственная биология /серия' биол.растений. - 1992. - Й 5. - С. iso-154. . ■ >; ' ■ - ., ■>, ■ '

36. Секун.И.П., Сацюк О.С., Мельникова Г.Л. Резистентность и биологическая характеристика обыкновенной злаковой , тли при обработке инсектицидами // Современное положение с резистентностью

аредит., возбуд. болезней раст.'п сорняков к пестицидам. / Тез. докл. У1Н совещ. Уфа,, - 1992 . - С. 6-7,

37. Зекооп. Н.Р. Аррііааііоа о£ Рвеіа оп ї/1а1;ег уЛеаіаеаіг^ Вигівааіег іпіедгіоерз Р'Л. 1д ЪЬэ Пкгаіпа / Бушрозіит Вигуеазйег 1,2,3 Дгте 1992. їstaIйЪul-'I?urk^ и. - 1992. - р. 88-93.

: 38. Арешніков Б.А., Гончаренко М.П., Коотюковсытй М.Г.,

Пластун М.І., Секун МЛІ., Ушакова Л.Т. Захист зерновах культур, від шкідників, хвороб і бур’янів при інтенсивних технологіях. К.; Урожай. - 1992. - 221 о.