Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Свободноживущие инфузории внутренних водоемов Украины и их роль в продукционно-деструкционных процессах

ВАК РФ 03.00.18, Гидробиология

Автореферат диссертации по теме "Свободноживущие инфузории внутренних водоемов Украины и их роль в продукционно-деструкционных процессах"

ï6 OR

пГ 'î '

г í\b '

НАШОНАЛЬНА АКАЛЕН1Я НАУК УКРА1НИ 1НСТИТУТ ПЛР05ЮЛ0ГП

На правах рукопису

КОВАЛЬЧУК АНЛР1И АНАТОЛ1ЙОВИЧ

В1ЛЬН0ЖИВУЧ1 1НФУ30Р1I ВНУТР1ШН1Х ВОЛОИМ УКРАТНИ. ТА IX РОЛЬ В ПРОДУШИНО-ДЕСТРУШИНИХ ПРОЦЕСАХ

03.00.18 - ПДРООЮЛОГЧЯ

АВТОРЕФЕРАТ дисертаиИ на здойуття наукового ступени доктора бюлопчних наук

X И Ï В - 1994

Лисертатею е рукопис Робота виконанс. в 1нститут1 reorpaoii HAH Укра*ни

OotulOHl опоненти:

доктор б1олог1чних наук, акадешк АН Нолдови

I.I.Лелю

доктор бюлопчних наук, прооесор

ЬВ.Бурковськии доктор бюлопчних наук Л.В.Еевцова

Пров 1 дна орган1затя: днтропетровський державний ун1верситет

Захист в1дбудеться "16"грудня 1994р. O'iö'w^', На зас1данн1 спеталюовано* вчено! ради Л 016.19.' 1нституту пдробЮлогП' HAH УкраУни (252210, Укра1'н КШв-210, np.repola Стал1нграду. 12)

3 дисертатею ножна ознайоиитися в 01блЮтеШ 1нститу пдробЮлогИ HAH Укра1ни

Автореферат розюланий "jjz"листопада 1994р

f

Вчений секретар

4-бИ

Н.Н.Снгрнова

1■ ЗАГАПЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Р050ТИ

Актуальнють та CTvniHb лосл1д»еност1 проблеск. Сумасн1 погляди на систему природи передбачають 1снування найп-рост1ших як окремого царства ProtistatCorliss, 1984). Найб1льа еволклпйно просунутою i короолопчно складною г?у-пою вхльножавучих найпростших е 1НОузорП. Вони широко роз-повсюджен1 у Bcix природних зонах зенно! кул1 - в1д Антарк-тичних островов (Smith, 1978). до екватор1ально1' Африки (Dragesco, 1970). 3 однаковим усшхом 1НфузорП освоили як морськ! (Dragesco,1960;Бурковский, 1984). так i пр1сноводн1 водойми (Чорик. 1968), де зустр1чаються у склад1 ecix В1домих екогруп-- бентос!, планктонь периФ1Тон1, нейстон! та in. Роль iHöy3opia, та 1нших найпростших. в процесах трансоор-кацП орган1чно! речовини (ТОР), дозволила В. I.Вернадскому (1967) разглядати IX як важливу складову глобальних ге-ох1Шчних процес1в на Земл1.

Р1вень вивченосп пр1сноводних 1ноузор1й р1зних perioHiB неоднор1дний. Краше досл1джен1 ш найпростт в Н1кеччин1 (Kahl), АвстрИ (Foissner), ОранцП (Foure-Fremiet, vnieneuve-Brachon), Азербайджан1 (I. Х.Алекперов, А.Р.Ал1ев) 1 нолдавН (Ф.п.чорик). 'П1сля досягнення Укра1ною незалежност1 виникла природна потреба в сгистематизацп 1 пе-реосмисленн1 наявного матер1алу шодо в1льноживучих 1ноу-зор1й. Ран1ше цШсно вивчались лише 1ноузорП планктону во-дойиищ Днтра (А. А.Небрат), 1нфузорИ малих р1чок його басейНУ (Р.В.Бабко), ставк1в Зах1дно)[ УкраТни (I.Т.0лекс1в), канали (В.А.новчан), а також таких специф1чних водойм. як охолоджувач1 теплових та атомних електростанШй (Г.В.Несте-ренко).

- г -

В представлен!« робот; висв1тлюються особливост1 оауни 1 нфузор!й 31 складу бентосу, планктону 1 перисатону водойм р 1 зних водних СасейН1В. 1х к1льк1сний розвиток, оунктональ-на активн1сть 1 сп1ВВ1Дношення з 1ншими трупами Г1ДР0бюнт1В. Такий П1ДХ1Д дозволив отнити М1сие 1ноузор1й у водоймах Р13ного типу в залежност1 в!д сезону 1 бютопу. Лосл1д*еннями охоплено перюд з 1977 по 1992р. Вивчен1 основн 1 типи водойм басейнгв Дншра. Дунаю та Лн1стра. Структурно дисерташя побудована за басейновомим принципом.

В1дпраиьовуваний напрям досл!джень можма назвати про-муктйною цнпюпопею. якао промуктйна бюлопя, в шпону, забезпечуе рацюнальну експлуаташю видових популяшй (Заика, 19831, то продукц!йна цилюлопя дозволяе застосувати на-явн! знания про одну з найважлив1ших труп пдробюнт1В.

Методолопчною основою дисертатйно! роботи послужив системний П1ДХ1Д, який передбачае комплексне вивчення водних екосистем у простор1-час1. Неможливо одержати вичерпне уяв-лення про об'ект досл1дження без достатньо глибокого вивчення супутшх процесс 1 умов 1х «юрмування. Значить, вивчати в1льноживучих 1нфу30р1й НеОбХ1ДНО в т1сному зв'язку з 1ншими трупами пдробюнпв. В представлена робот1 переважно розг-лядаеться Р1вень найпрост1йших 1 м1крооезхребетних. Достатньо повне уявлення про роль 1нфузор1й в екосистем1 во-дойми можна одержати лише шляхом отнки частки участ1 1нФУ-зор1й в продукшйно-деструкшяних проиесах в пор1внянй"1 з , }ншими трупами Г1дроб1онт1в.

Кета роботу Вивчити видовий склад та еколопчн! особ-ливост1 в!льноживучих 1нфузор1й, як надзвичайно вежливого компоненту екосистем внутр1шн1х водойм Укра1ни, 1 оц1нити *х участь в продукщяно-даструкЩйних процесах.

- з -

Ochqbhi завдання--

1. Розробити придатш для вирюення конкретних пдробюлопчних завдань нетоди зО'ору та обробки матер1алу. Створити Б1дп0в1дне програмне забезпечення для розрахунку основних пдробюлопчних показнитв. характеризуючих угру-повання найпроспйсих 1 м1кробезхребетних: сформувати банки даних з екологп окремих вид1в.

2. Провести експерикента/!ьн1 досл1Д*ення спошивання кисню, размножения i pauioHia 1нс>узор1й р1зного po3Mipy в Р13нокан1тнкх кисневих та текпературних уковах для наступно-го використання одеряаних б юенергетичних коесишент1В при отит участ! цих наапрост1аих в то?.

3. Вивчити видовия склад 1н®узор1й ?1зних екогруп во-дойм pi3Horo типу основних водних басейн1в Укра1ни.

4. Показати сезонн1 та бютогпчш зм1ни чисельност1. Сюмаси. продукии i деструкцП 0? с /ГОР ) 1Н5узор1яки.

5. Ошнити участь 1НФузор1й в продуктйно-деструкц1йних прочесах у водоямах i водотоках рпного типу.

Наухоза новизна ; теоретична значишсть, Вперше в такому повнону обсяз1 вивчен1 в!льноживуч1 1ноузорИ трьох найк-рупк1пих водних OaceiHiB Свропи. Описано 14 нових для науки вид1в 1 9 BapicTeTiB 1коузор1й. К1льк1сний розвиток 1 сунктональна активн1сть 1ноузор1Я вивчались за допомогою кових нетод1в i пдход1з, а тако* традишйних, вдосконалених для виргиення конкретних поставлених завдань.

Зелика експериментальна 1 теоретична робота виконана при визначенн1 1 уточненн1 б1оенергетичних показник1в 1н®у-зор1й. як1 лягли в основу подальаих ошнок участ1 1ноузор1й в процесах "ОР. •

Bel розрахунки виконувались з допомогою розробленого

пакета прикладних програк мовою Turbo-3asic. ОриПнальна система кокп'ютерного кодування дозволяе автоматично корек-тувати кеправильн1 або застарШ назви. Розраховуються значения бюмаси, 10?. продукт 1' угруповань, pamoHia альго-Фапв, бактерюфаПв та ih., 1ндекси сапробност1.

Зперге в cbitobK? практищ викокан! так1 «асетабк: ошнки учаси ¡нфузор1й в продукцино-деструктйних процесах у водоймах Р1зкого типу. Показано, ио роль в1льноживучих 1КСУ30Р1Й у водних екосистеках е найб!лып значимою в угрупо-вакнях кайпростглих i ткробезхребетних.

Встановлено, со ошнки, загально! ХОР за споживанняк кискю угрупованнями не завжди адекватно В1до5?ажають ситу-атю через значний розвиток анаеробно!' деструкш!. Глибоке внвчення цього питания, постановка велико!' К1ЛЬК0ст1 експе-рикент1В з продукт! i ЛОР, використання biдомостей з л!те-ратури, дозволило скласти енергетичний баланс, котрий дав можлив!СТь встановити характер 1 направлен!сть проиес;в ТОР на тлководдях водойниа £Hinpa. Такий П1ДХ1Д коже широко ви-користовуватксь для екосисте,"* водойм резкого типу, а також П1дсистем, ао показано нами на приклад! тдсистеки планктону Рибоводного ставка.

Пвактичне значоння Роботи. Б работ1 с ряд кетодичних розробок, як! використовуються в практиШ ПРОТЙСТОЛОГ1ЧНИХ 1 Пдробюлогичних доел)джень. Lie cnociO загальнэвування !Koy-зор!й i др1бних безхребетних для прижиттевого вивчення, н1троцелюлозний метод виготовлення npenapaTiB, камера спещально! конструктI, яка дозволяе витрювати споживакня кисню др1бнини оргак1змами полярограсччнип методом за доло-могою датчика В1д звичайного киснешра, ряд вдосконалень прилад!в 1 апаратури для работа з 1кфузор!ями. РозроОки

П1дтверджен1 В1дп031дними публ1катями, а також 5 рацпропо-зитями { Авторським СВШЦТВОМ.

Соормован! комп'ютерн! банки даних по 1Н®узор1ях (б1льш як 400 вид1 в), коренен1.«ках (больсе 130 вид1в). коловертках

(бЛИЗЬКО 50 ВИД1В) 1 ТИХОХОДКаХ - ПрИбЛИЗНО 40 ВИД1В, - доз-

воляють 1ВИДК0 отнити стан водних екосистем за срганхчним забрудненням при допомоз! орган:зм1В-бю1ндикатор1В. Прог-рамне забезпечення розрахункхв первинно* продукт! (ГШ) 1 ЛОР. по даних пряких дослав в планктонь бентос; або пери-OiTOKi. дозволяе максимально опростит/ розрахунки при ргзних експозишях г плзшах субстрату, а також враховуе зкгни температура експонування i cnociS визначэння кисню.

Практичная интерес представляв вдосконалена методика розрахушив загально! ЛО? з врахуванням анаеробного компоненту, а такс* розробка поправок на вмiст кисню 1 температуру води для коректування показниЮв оункцЮнально! актив-hoct1 1н0узор1й.

Реал1зашя ндукпвих розпобок, Науковг розробки. викла-ден1 в дисертацц. використовувались при написанн1 ряду Р03Д1Л1В держбюджетних тем Хнститупв ПдробЮлогП та геог-paijii HAH Укра1ни. Впровадження в практику зд1Яснювалось шляхом використання матер^ал^в дисертацп' в п'яти госпдо-гов1рних темах. Авторськ1 методи та прикладнх програми для ЕОМ використовуються в Гнститутах Пдроб1ологП' та reorpas>ii HAH, а також в 1нститут1 АКВ1РГ Шнсиьгоспу Укра!ни, Сумсь-кому ЛУ, 1нститут1 VITUKI (Будапешт) та 1ниих закладах.

Респ. науково-теоретичн1й конФеренцП вчених 1 спец1ал1ст1в Таджикистану, Душанбе, 1980; VI Н1жн. протозоол. конгресс Варшава. 1981; 5 Всес. л1мнол. нарадь 1ркутськ, 1981; l 1 2

Матер1али дисертацп допов!дались' на:

Всес. сиипоэ1умах по екол. норських 1 пр1сноводних найп-роспиих. Саласшлс. 1984 1 Ярославль. 1989; Всес, кон&е-ренца по Л1ИНОЛ. прських водоям, ереван, 1984; Всес. сим-позхущ по бхо1нликацп' i Оютестуванню лриродних вод. Ростов-на-Дону. 1986; 5 з'Хздi ЪПО. Тольяп, 1986; 4 Всес. зЧ'зд! протозоол.. /!ен1нград, 1997; Нарад! по водно-эенель-них ресурсах. Пери. 1987; 26 и 29 Mi*«. л1мнол. конферентях по Дунаю, Пассау, 1987 i Ки1в. 1991; 3 Всес. л1мнол. хонве-pemuS. 1ркутськ. 1988; М1жн. конферент i по контролю за забрудненням в бассейн! Дунаю, новий Сад. Югослава. червень 1989; 1 Вереаапнсыия байкальск1й н1*н. конверенШГ. 1ркутськ. 1989; 3 Всес. Симп. "Трофические связи и продуктивность водних сообиеств". Чита. 1989; Всес. нарад1 з проблем кадастру i врахування тваринного св1ту. УФа, 1989;

, . Н1жн, конф. 'East Carpathians Fauna its present state and prospects of preservation", Ужгород. 1993; 17 М1жн. ду-найськ1й конференип з Пдрол. прогнозування 1 . основ уп-равл1ння як1стю води, Будапешт. 1994.

Публ1каии. По те«1 дисертаии опуСл1ковано 70 раб1т.

00'ей роботи. ДисертаШя складаеться э вступу. сени роэдшв, висновк1в 1 списку л1тератури. по включае 215 дже-рея. Работа викладена на 279 стор!нках 1 1люстрована 57 таблицами 1 50 рисунками. € 2 тони Додаттв.

ЭИ1СТ POBQTH

9. апрнуйдння уйялкнь прп роль тнфузпрш к тршпапр-. 1Ш1Н ОРГШЧКО! РЕЧОВИНИ В BQДОЙНАХ

Об'ективно про Роль 1НФУзор1й в екосистеи! ножна судити по участ1 в процесах ТОР. 11я участь виражаеться у споживанн! угрупованняии (нфузор1й ОР, во приводить до рвал>зацн даоединого процеСУ - продукцП и ДОР. Необх1дн1 такох дан!

про 1нтенсивн1сть процесу ТОР в ц1лому. Надаеться перевага ПП 1 ЛОР. ко безпосередньо вим1рюються у водоймах.

Прюритетною в таких досл1джекнях сл1д визнати отнку а.П.Щербакова!1967) по планктону оэ.Глибокого. Частка найп-рост1аих (основу угруг.оаання склалали 1ноузорШ складала 29.7х в1Д загально! ДОР. Лля оз.Лальнього одержали результат - 11.5Х (Сорокин.Павельева. 1972). а для оз.#0традного (Авинский.1978) - 8.5Х.

Значний вклад у вивчення обговорввано! проблеми внесла Т.П.См1рнова-Арсланова. Одер*ан1 результати, викладен1 в декиькох публ1кащях (Петрова.Смирнова.1977:Арсланова-Смир-нова.1981; Арсланова,Кузнецова. 1982). дозволили встановити. цо звичайно роль 1н5>узор1Я в ЛОР - 3-9Х в1д загально! дест-рукци, з храйньчи значениями 1.3-23.3Х.

В 1972р. А. Л. Приймаченко з ствавторами застосувала вказаний П1дх1д до планктону Ки1вського водоймиза. зстанов-лено. по деструкцП ОР здиснюеться ш®узор!ями.

На £н1се1(Пеэелева.Прийначенко,1989) близько 10х за-гальноГ ЛОР в планктон1 зд!йснюеться 1ндузор1ями.

Частка донних 1 епцитонних 1н«зор1й внутр1шн1х водойм в ЛОР заливалась до тепер1анього часу нев1домою.

Прюритетн1сть у вивченн1 споживання 1ноузор1ями ПП на-лежить укра1нським вченик (Приймаченко та 1н.,1978). Лля Кременчуцького водоймива показано, но т1льки 1ЭХ ПП спожи-ваеться безхребетними 1 1н<гузор1ями. а рента утил1зуеться бактер1яни п:сля В1дмирання. Лево нижчою с роль цилюпланк-тону в споживанн! пп (СПП) в озерах: 0.6-6.1Х (Арслано-ва. 1983).

розрахунки-для донних 1нфузор1й були виконан1 за результатами р1зностороннього досл1Дження ставка в зон! тундри

отату AnacKatFenchel. 1975). ПП в бентос1 слабо споживасться 1нфузор!ями (0.03%), що викликало сумн1ви у самого автора.

Спробу отнити частку всього угруповання в споживанн! ПП бентосу, зробиг.и Xo6öl та iH. (Hobble et ai.,1974, зПдно Fenchel. 1975). Виявклось. ко м1кро®аун1стичними угруповання-ми (TepMiH автора) споживасться близько 55% чисто! г.П.

Узагальнюючи наявн1 в1доиост1 подо участ1 р1знкх груп Пдроб1онт1в в ТОР. деяк! автори (Сорокин, l987;S'nonborn, 1992) намагаються одержати К1льюсн1 характеристики npoueciB ТОР у внутр1шн1х водоймах.

3. КАТЕР I A/St: Г МЕТОДИКА

Досл1дженнями 1977-1992рр. охсплен! басейни Дншра, Лн1стра 1 Дунаю. В басейн1 дншра вивчали деяк! водоймииа каскаду, водойми зони шдтоплення, Дншровсько-Бузький лиман. ставки, мале водойкище, заплавн1 водойми i очисн1 спо-руди. В басейн! Дунаю досД1Джувались його дельта, ochobhI притоки в межах Укра!ни, Сасикське водоймиае. придунайськ1 озера (лимани) i деяк1 iHiai типк водойм. В басейН1 Дн1стра вивчен1 його верхня та середкя дьтянки, мал! pikh басейну. вистровський лиман. Терноп!льське водоймиае. К)льк1сть ос-, роблених проб 1НОузо?1й у бассейнах: £н1пра - 887. Лунаю -$$3, лшстра - Н8.

Основним об'ектом дослыжень були 1НФузорП'. Зикористо-вували систему Корл1са(Сог1iss, 1977), з видхленням класу Colpodea (Small,Lynn,l981;Foissner,1935). Зраховузали також гетеротроФних джгутиконосшв, коренетжок. некатод, коловер-ток, гастротрах, м1кротурбеляр1й. копепод, остракод, кладо-цер 1 тихоходок. Такий ШДХ1Д до групового складу найп-рост1ших 1 м1кробезхребетних грунтуеться на поглядах Я.Я.Ue-еба( 1937; 1958).

Планктон выбирали батометром Рутнера. а на незначн!й глибин1 безпосередньо в ЮОмл банки. Лля выбору бентосу ви-користовували м1кробентокетр йБ-ТЕ (Травянко.Евдокимова. 1968), його моди01каЩю (Бабко, 1989), або безпосередньо плексигласов1 цил1ндри 1 горловини банок. Периф1тон вибира-ли. вмШуючи яку-небудь частину рослини в 0.5-1.0л банку. Лал1 проводили очистку стебла мякою наточкою 1 необх1дн1 вимгри для розрахунку площ1 поверхнь

Обл1к 1ноузор1й 1 гетеротрооних джгутиконосц!В проводили вихлючно на живому материал!. Методика обробки проб 0ПУбЛ1К0вана нами ран1ве(Ковальчук. 1990:1993).

3 ряд! випадк1в виникала необх1дн1сть виготовлення пост1йних препарат1в(Ковальчук,1980;К1е1п.1926).

1ндив1дуальн1 маси Пдроб1онт1в розраховували методом об'емних ствв1дн0шень Ломана(Кезгегеп1со,Коуа1сЬик, 1991).

Сп1льн1сть видового складу 1нФУ30Р1й визначали 1ндексом Шимкевича-С1Мпсона(Зирзог., 1943;Песенко, 1982) ••

К=С/В*ЮОХ (1)

де К - ¡ндекс сальности С - к1льк1сть сшльних вид1в для 2-х водойк; В киьк1сть вид(в в меншому списку.

ЛОР отнювали за споживанням кисню (ск). ск найп-ростИими 1 м1кробезхребетними визначали за допомогою поля-рограоа ОН-105 (Угоршина). Основы! робоч1 формули. для визна-чення ск та 1кших функтонапьних показниШв 1нфузор1й, представлен1 в наступному роздш.

при обробЦ1 результата досл1джэнь використовували та-кож методи кореляц1йного, регрессного, кластерного. Факторного та 1нших вид1в статистичного анал!зу (Алексеев,1971; Лакин.1990; Компьютерная биометрика, 1990 та 1н.к

Сапробн1сть ои1нювали методом Зел1нки 1 Нарвана з роз-

- 10 -

рахунком по !.К.Тодерашу(1980).

Поставлено 15 дослшв з розмноження 1н®узор1й Р1зних екогруп. Екслонували угруповання з невисокою чисельнютю хи-жих 1нсузор1й. £као чисельнить останн1Х була високою, то швидкють розмноження враховувалась Т1льхи для них. В б1льв1й к1лькосп ДОСЛ1Д1В не було необх1дност1. тому-во за-лежн1сть ШВИДКОСТ1 розмноження 1н®узор1й в1д 5х розм!р1в ви-явилась статистично идентичною in vitro i in vivo.

£осл1ди по споживанн» i*i (CI) 1ноузор1ями ставили для Б вид1в. При цьому використовували 3 сг.особи отнки CI: за зменгенкя.ч кглькост! травних вакуоль, за прямим споживанням водорост1 Chlorella vulgaris, за зменшенням к1лькост1 в травних вакуолях Oocystis subnarma i Chlorella sp.

ПЛ i ХОР угрулованняии звичайно ошнювали за балансом кисню (кисень визначався методом В1нклера, або портативнии киснек1ром) в ход1 прямих ДОСЛ1Д1В за допомогою склянковогс методу в киснев1й модисикат! (Винберг,i960). Як правиле (басейн Тиси, м1лководдя Кременчуцького водоймина. приду-найськ1 озера, водойми зони тдтоплення, очисн! споруди) TaKi доелiди поставлен! особисто автором (звичайно, сщльнс з 1нпими досл1Лниками). Деяк1 дан! були люб'язно надан1: дл5 Лн1провсько-Бузького ликану В.С.ПолИзуком 1 O.A. Лавидовим, для Цибульницъко! затоки кременчуцького водоймива Л.В.Ско-рик. для ставк1в i водойми комплексного призначення Ю.В.ЛуС-ровсьхим. 1нколи загальну деструки1ю враховували за вид1лен-, ням СОг(Романенко.Романенко,1S69), або за балансом HC0J1 COj (Ковальчук та 1н.,1991).

4. ВТПРНРРГЕТИКА В1ЛЬНОйЯВУ4ИХ :Н0У30Р1И Оц1нка рол1 1нфузор1й в тор ножлнва лише на ochobi роз рахунк1в потоку енергП' через систему в и'лону, 1 угрупован

-ilia imiaT зокрема. В л1тератур1 е В1докосп з дэяких перера-сованих питань. однак досл1Дження. викснат за единою схе-юю, не проводились. Через це провели вивчення bcîx найзаж-1ив1еих складових енергобюджету в1льноживучих 1К5узор1й i на ilй OCHOB1 виконали розрахунки в1ДСотг.ово1 участ1 1нсузор1Я нзних екогруп в продуктйно-деструктйних процесах.

Спожлвання кисню. Деяк1 дан\ про запежтсть СК &1Д ;ндив1дуально! маси 1н®узор1Я с (Зинберг,!94Э:5еляикая.1359s [лебович. 1386; 1S87; Laybourn, Fin lay. i978:Xle;<oaslti,TuBantse-ra, 1381 ;Vyrlty.1985 et U\akok в\дсутня хноориатя про

тлив ВМ1СТУ в середовиа1 кисна на ¡Н5У30Р1й .

В досл1дах по СК використозували 1ноузор1й 6 вид1в: ■.ycliiiun citruVlus, Uronesa uarinua. Paraseciuo caudatuo :ультивували на касто! ciHa: Spirostoaua ulnus, Stentor roe-;e 11. Urostyla grandis брали з природного тсиезнаходкення.

За характером СК в резких дипазонах концентрата цього •азу визчет вили розпадаються на дв1 групп. Для nepaoï, ку-:и входять U.sarinun i Sp.amus, характерна пор1вняно слаба 1алежн1сть СК В1Д концентрат* Сг. а для ревти вид1в, -:ильно виракена 3-поД1бна залежнють.

Великий 1нтерес представляе вивчення залежносп СК В1д ндив1дуально! маси 1ноузор1й при ргзних кокиентратях Ог у юд1. дпроксиматя одержаних при 20°длних до ®ункцП виду: lgS=C(IgSltSal+ibtbal*lgUa3±Syx (2)

.«явила параметри р1вняння регресп, ао дозволяють розрахо-■увати ск 1 ноузор!ями в р1зних 1нтервалах концентрата Ог. нфузорн pi3Koro розм1ру адекватно реагують на зниження ониентрацп кисню. ue дозволяет розроСяти ун!версальн1 поп->авки для розрахунку СК при pi3:n<x pibhhx насичення води иснем. СК 1ноузор1ями при ■ концентрациях, що перевищують

ЗмлОг /л Н20 (=4.3кг 02). коже Сути прийкяте за нормальне: R=a*43.391*WnT0.700 (3).

де К - СК, пкл/(екз.*год.); Уи - шдивШальна маса, нг; а - киснева поправка.

Результат« експерименпв переконливо доводять, но хон-центрац!я ог суттево впливае на 1нфузор!й. Пад1ння концентрат! Ог до 1ИКЛ/НЛ води еквгвалентко для них зниженню СК при пад1нн1 температура вгд 20 до 5 градуса.

Якао пор!вняти СК 1н®узор1ями з СК безхребетними (Hemamgsen. 1960). для чого приведено .формулу 3 до ко-еф1Ц1снту perpecii 0.751. то одержимо •■

8=36.986*»,в"0.751 (4)

тобто СК 1нфузор!ями майже в ni втора рази вище.

Продукт я 1ноузор1й. Застосовувався метод розрахунку, во грунтуеться на ПОНЯТТ! питомо! ПВИДК0СТ1 росту:

P=m2*Ñ*t/T (5)

Викликае 1нтерес стушнь ыдпов1дност1 1вилкостея розм-ноження 1нфузор1й in vivo ; in vitro, як вже зазначалось (Заика, 1983), розвиток 1нфузор1й в чисельностях. ао глдда-ються обл!ку, визначаеться сприятлквимк умовами м1Сцепрожи-вання з достатньою забезпечен1стю кормом. Каявьлсть у iK®y-зор!й широкого оптимуму концентрат« ш (Кокова, Лисовский. 1976) представляеться нам пристосуванням, ао забезпечуе в цих умозах ст1йкий р1ст популятй цилгат. Виявляеться. so нав1ть зм!на концентрат! 1ж1 в 40(1) раз псм1Тко не вг.ливае на швидшсть розмноження 1нфузор1й (Curds,Vandyne. 19S6).

Для вивчення розмноження 1не?узор1й в природних м1сцез-находженнях на Каховскому водоймиш! i лшпровсько-Бузькому лиман! при Р1зн1й температур! були поставлен! продуктйн1 досл!ди з 1нФузор!ями р1зних екогруп. Регрес1йний анал!3 за-

лежност! часу гекераип по 1ндиз1дуальша мась з приведениям до коео1Щенту регресп 0.3. дозволив одержати р1вняння:

а) при 5- 7® Та=20:б83*ВаГ 0.300 (5)

б) при 11-12° ?а= 6. 1 300 (7) В) при 20-22° 7а= 3.492*'.'еГ0.300 (8)

де Та - одержаний ш э1ги час генераап. в годинах; ни - се-редня 1ндив1дуальна маса. нг.

В лабораторних уковах виконан1 досл1ДИ з розмноження 9

вид!в 1нфу30р1й при 20-21*:

Те=2.897*Ут~0.300 (9) Анал1з покилок вхльних член1в Р1вняння регресП' показав, шо р1вняння 8 1 9 достсв1рно не в1др!зняються. в по-

дальшому використали р1вняння 8, через те, що воно одержане на <51льшоиу касив1 даних в умовах. наближених до природних.

Поргвняння сдержаних даних з аналопчними результатами 01нлея(?1П1ау,1977) 1 Т.В.Хлебович(1385) показало статистич-ну 1дентичн1сть вс:х р!внянь.

В1доко (Ивлева,1981; Годераи,1984), що температурна за-лежн1сть Ф13ЮЛ0ПЧНИХ процес!в добре апрокси.чуеться:

<14=<;;*г0Г< (10)

де ч,.- температурная поправка, температура. Одержали:

И» =80.979П"-1.468 ( 11)

Таким чином, за вих1дне при 20 градусах сл1д прийняти р1вняння 8, попередньо помноживши його на 0.9(коректування зг1дно температурно! поправки):

Т=4.344*ИиГ0.300 (12)

Тепер розрахуемо добову продукщю 1Нфузор1й в енёрге-тичних одинииях. враховуючи сШ81дношення 0.82кал/мг "сиро!* каси (Р1п1ау, 1978):

Р=24*1а2*ит/Т=3.140*«вГ0.700 (13)

- 14 -

де р - добова продукшя, мккал/(екз.*добу>.

к 1 лькюнI законом 1Рност1 живлення ¡нсузор1й, При температур! 22 градуси ошнили С1 1н®узор1ями 6 вкд1в (Р.саийагиа ка 2-х типах корму). Результати дослшв апроксимуються Р1внянням. яке пюля приведения до коерииснту регресп 0.700. з врахуванням'енергетичного екз1валенту 1кал/мг "сиро!" маси (Суаеня.1975 и др.). виглядае при 20 так:

С=14.005*«аГ0.700 (14)

де С - добовий рашон. мккал/!екз.*добу). Теперь можна одер-жати загальний бюджет 1н?узор1й з врахуванням добового СК:

5=5.030»Уш~0.700 (15)

де К - СК, мккал/(екз.*добу>. Коеяшент асимияцП:

и=(?+5? )'С = (5.03+3. 141/14.01=0.58 (16)

КоефИпент ефективност1 використання сложито! ш на р1ст:

К1=Р/С=0,22 (17)

КоеФШ1ент есективност! використання засвоено! 1 ж1 на ?1ст: К2=Р/(Р+Б)=3.14/(3.14+5.03)=0.38 ( 18)

При продуктйних розрахунках виявились корисники 1 де-як1 1НШ1 СП1ВВ1ДН01еННЯ: С:р=2.78, С:Р=4.46. Р:К=0.62.

У зв'язку з необх1дн1стю з1ставлення ступеня участ1 ок-ремих груп г1дробЮнТ1в в процесах ТОР, виконан1 також експерименти по СК 1 обгрунтован! способи розрахунку продукт! для деяких груп втьноживучих найпроспших 1 и1кро-беэхребетних (Кипнис.Ковальчук,198б!Ковальчук,1988а»Коваль-чук. 19886(Ь'овальчук.Воликов, 1990;Ковальчук. 1992 та 1н.). 5. ШУЗОРП ^ОРОЯН ВйСЕИНУ ДН1ПРЛ В водоймах бассейну Литра випзявно 679 вид1в 1 вар1етет1в в1льноживучих 1н®узор)й. врахуванням л1тератур-них даних 1х к1льк1сть перевипуе 7&о вид1в. 5.1, Водойиира Дншра

- 15 -

На даний час ЛнШро повнютю зарегульований. Тут створено 6 водоймиа загальнии об'емом 43.8куб.км. Кремекчуцьке 1 Каховсьхе водоймиаа с водоймами озерного типу, рента - озер-но-р1чкового типу з водооСШном 9-20 раз на р1к.

5.1.;. Планктонн! ;чдузорП

Планктонн1 1ноузорп водоймиа Лнтра виачались А.А.Неб-рат( 1977:1390:1985;1988 та 1н.). для планктону водоймие в1-домо б1льа як 100 ВИД1В 1Н5Узор1й. Середн1 чисельност1 и бюиаси цилюпланхтону водойпиа по роках досить сильно з«1нювались. 3 1972-74рр. ш показники складали 930-3500 тис.екз./куб.м 1 30-170мг/куо.н. Середня для кременчуцького водоймиаа величина ЛОР планктонними цилдатами - близько 400кал/(куб.м*сут.), для Ки1вського - близько 100 кал/Ткуб.м* добух Продукт я ОР 1ноузор1я«и планктону була вииои а Кре-менчуцьхому водоямиа1 - в серэдньому 130-190 кал/ (куб.м*до-бу), н 1 ж в Ки1вському - 60-7Скал/ (куб.м*добу). частка цилюпланктону водоймие лнтра в £0? в планктон! складас зх. в сПП(вал0Е01) - 4-5«. в споживанн1 Оактерюльно! продукт! -11-12*(Прийначенхо та 1н..1972; 1978; Головко та 1н.,1989).

5.1.2. ДоннI ШОУЗОРП

в донних В1дкладах водоймии Дншра виявлено 474 вили 1 варютети виькоживучих 1коузор1й. Найб1лыз багато представлений в водояниг! р. Негорд - 23 зиди 1 вар1стети.

К1лькюний розвиток. деструкшя 1 продукт я ОР

П:ски Р13И0Г0 ступеня замулення. Лля киквського водой-киза 1 Иибульницьког затоки Крекенчуцького водоймиаа (доел 1джэння 197б-79рр.) характерною е така сезонна динак1ка есIX показник1в! деякия спад в1д зиии до весни з наступим« наростаннян до Л1та. Лля Каховського 1 Кременчуцького водоймии (доел 1джэння 1981-ВБрр.) встановлено наявнють достатньо

Р1зкого лхтньогс (Кахозське), або ос!ннього (Крекекчуцьке) м!н1нума. Зимою встановлен1 висок1 чисельност! i бЮиаси донних 1Н0УЗОР1Й - не нижче середньосезонних значень. Харак-терн! величини середньосезонних чисельностей 1 бюмас донних 1Н(?узор1й: 2500-11900тис.екз.''мг 1 42-121ИГ/М2. Най51льш висок1 середньосезонн! р1вн! ЛО? 1ноузор1ями в цьому б1отоп1 спосте?1гаються в Ки!'вському 1 Хаховському водоймивах. Для Кихвського водоймиша, на в!дм1ну в!д Каховського. типовим е потужний л1тн1й максимум продукт! 1 ЛОР цилюбентосом.

Пщанист! 1 глинисП мули. Лля всIX водоймив характерна наявн1сть весняного спаду в развитку 1кфузор!й. Коливання середиьосезонних показникгв чисельносп у водоймах складали в1д 1300 до 8550тис.екз.'м2. а бюмаси - 19-74мг/м2. що ниж-че, к1ж на замуленому п1ску. Максимальна Функцюнальна ак-7ивн1сть 1ноузор1й ка кулгх вказакого типу спостер!гаеться вл1тку. II' р1вн1 в 1.5-2.0 рази нижч1, Н1Ж на замулених п!сках. Иаксимапыи середньосезонн! значения - близько

бОкал/(м2*добу). - эазначен1 для КиЛвського водоймиша.

/

Торф'янист1 мули. Враховуючи Р1зн0ман1тн1сть вид;в едио!катор1в (вища водна рослиннють) це найб1льа неод-нор!дний бЮтоп. В1н також характеризуешься високими показ-никами к1льк!сного розвитку дскних 1ноузор!й. Середньосезонн! значения чисельност1 1нфузор1й на торфянистих мулах 4200-12900тис.екз./мг, а бюмаси - 74-153мг/мг. по в 1.5-2.0 рази виие В1д аналоПчних показник1В з 1наих бютотв. 3 се-редньому по сезонах ЛОР 1нфузор!яии 44-88 кал/(м2*добу). а продукт я - 13-42кал/1нг*добуК Яаксимальних значень б!опро-лукШйн! показники досягають в/птку.

Участь в продуктйно-дестгук::1йних прлцесах

Частка 1ноузор1й в спгс ситомпдо'-мтосу ! в лор, за да-

ними для Цибульниксько* затоки(1978р.). слабо залежить в!д сезону 1 д1лянки. Не встановлено в!дм!нностей М1Ж м!лковод-ними 1 глибоководними бютопами. Середньосезонна частка 1нФузор1й в споживанн1 ПП деао виша, Н1Ж в деструкиП:

В1ДПОВ1ДНО. 2.55! i 2.1%.

3 М1ЛКОВОДНИХ диянок Кременчуцького водоймиша в 1983р. найб1льш повно вивчен1 Сульськ1 м1Лководдя, на як! сильно впливас режим скидання води з цього водоймиша. Середньосезонна частка 1НФУзор1й в ЛОР складала для Сульских м1лководь 2.8%. а в СПП - 1.9%. ио непогано узгоджуеться з paHine одержаними даними. середня частка 1НФузор!й в ЛОР на Коро-бовських i Ольшанських мНководдях близька до значень, вста-новлених для Сульських м1лководь - 2-3%. В умовах Коробовсь-ких м1лководь ними споживаеться 23% ПП. Ольшанських - 2%. Частка 1НФУЗор1й в ЛОР на Адаковських м1лководдях 5%. а СПП О1том1кробентосу 15%.

Статистичния ака/из наявного матер1алу щодо участ1 ¡ноузорп! в продук1пЯно-деструктЯних проиесах, по всьому наявному масиву даних в сезонному аспект!, а також для в 1дкритих 1 закритих М1лководь, показав, що сезонн! зм1ни частки донних 1Н0уз0Р1й в ЛОР в1дсут1и (зм!ни в1д 2.2 до 2.5%). 1ноа р!ч - СПП. Весною ;пвень споживання 2.06% (1.12+1.19), вл1тку - 10.96% (2.48+1.77), а восени 7.31%!2.'2±;.57). Пор1Вняння результата для весни i л1та дае достов1рн1 в!дм!нност1 на 5% рiвнi. Таким чином, вл!тку на м1лководдях в1д0увасться зростання СПП Ф1том1кробентосу 1НФузор!ями. Середньосезонне СПП iн?узор1ями (5.5%) суттево перевищуе частку цих найпросПпих в ЛОР.

Принциповим також е зисновок про б1лып високу роль 1НФУ30Р1Й В ТОР На М1ЛК0В0ДДЯХ в!дкр'<того типу у П0Р1ВНЯНН1

з закрктики м:лководдями. Так. частка споживання ЛГТ к-!?>у эогиями на Коройовських i Адамовських миководдях складал 15-23Я. в ЛОР - 3-5%. тод1 як на эакригих Ольаанських близъких до них Суг.'-ських юоидва в гирлах pi к.) - по 2-3%.

Лля шлксводь в 1дкритого типу характерна збалансо вашсть продуктяно-деструкц1яних npoueciB. со проявляетьс в ¡¡езначнт евидкост1 накопичення о? - j 15кЛж/< мг »pik 1. тлководдях закритого типу евидкють суттево вияа - i

Врахуьання анаерооно? ЛОР доннини угрупованкями i miлководдях Крененчуцького водоймива. дозволило виэкачи' величипи загально! деструкт!. як1 в ряд1 аипадмв перевив: вали ■50кЛж/(м1 *добу). Аеробна деструкшя на миководдях за; ритого типу складала. як правило, ненае 50« загально! ЛО ■ суттево збшьшуючись на миководдях в1Дкритого типу.

в шлому. для водойниш Литра середня в1Дсоткова част цилюбентосу в ЛОР складае 2-5», а с ЯП ятом^кробентосу 5-6%.

1ноузорП еп1®1тону дослхджувались Л. 1. Локоть( I98i 3. М. Нильниковою!1987), В.А.Новчан!1989) та in.

Я вивчав 1нфузор1й met екогрупи на 12 видах ш>. перюд досл!джень знайдено 173 види 1 вар1етети ищузояй

Серед занурено! водно! рослинност1 водоймищ сутр и1сце займае кушир (Ceratopfiyllua deoersus), який в повн1 , лдентичних уиовах найкраше заселяеться 1н®узор1Ями. Г1 заселяеться р!зак (Stratiotes aloides) 1 ще слаб1ше ур (Myriophyllua spicatun) - показовий Факт при вивченш впл роэчлеиовйност» ловерхш роспини на угруповання eniф1тои 1нфу30р1й.

- ;э -

Середньосезснт похазники. як; характеризуясь угрупо-анкн е;пф17онних шфузор»?. на куии?1-- ч/.сеяыисть -20еяз. лен*. 0:оизса - 35кхг/лн'. ЛС? - 23г.лкал/( дм: »-добу) 1 родукц'.я - ¡З.бялкалтк' ^лоОу). середня за вегетащяния ерюд £ 180 дч!В) ЛОР 1Н5Узср1яяи еп-.З'.тону ка рдаснику лискучому (Po'.anogetoa lucensi. складала 3.5кал/к', айо ■ лизько \% в:д загально! ЛО?. продукт я iironcp/.i.iToi'.y на 'Дескику в 3 раз;; вига за загальну д-зструкц:». З'.льза части-:а ращону егпятонних ;ис.узор!й на рдеснику ?ормуеться за эахукск сг.окиванкя ьодоростеа. Тому, спо#иваиня валоьо» Пи 1ег:'?1Тону 1НФУЗОР1ЯМИ наблкяастьсч до 0.5-0,7% (враховупчл Г : 3 = 2.3).

Серодня для очерету загальна добоеа ЛО? ет-Ятоком гкладае 0.2ккал/к» (Величко. 1373). а середнк ЛОР шсузор;ями за до'у складас Слизько О.ООЗккаллч*. аСо 1.5%. Зв1дси. частка пи-узорU в ЛОР на В2-? складас 1.0-1.5Ч. ПП пэриято-ну на очерет: в дек:лька раз1В П'?гев;:зус деструкт» (Зелкч-K0.1S7S). Через ие, частка 1Н?узор1Я в СП» периятону на оч<?рет;, в середкьсму, складас О. 1-0.«. со десо нижче, н1* одержано для рдескяка.

3 ляпн! 1586?. Сули започаткован1 додатхоз! доел 1дяекня рол; 1нсузс?;й в ТО? в елüjтонi. 3 елсперимемтах викоряста-ли 5 ВИД1Э ак;;:х ьодних рослин. а тому числ; 3 влди зануре-н'.'.х 1 2 вили псб17рян0-в0дких росг.ин. рослими були b3st1 з Литра 1 всдойк зоил тдтсплення водойлиг.

Загалbaa ЛОР в пэрияток! (з врахуванням в»ду-ед;;Яка-торам поливалась в!д 5.6 да ;5.3кЯж/Чм'*дс5у). ЛеструкШя О? власне етятоном зшнювалась в м<?*ах 2.0-9.3кЛж/(мг*до-бу). в серадяьому S,5t2.4кЛ*/(мг*добу). В1дм1нност1 се-редкис часток з ЛОР 1НФУ30Р1ЯКК еп1Ятону на зануреШй I пов*тря-

Vv ■

'А

но-водн1й рослинност1 значимо не в1др1зняються. а розпод1л вар1ант наближаеться до нормального. Через це провели усе-реднення по всьому масиву даних (п=7) без вир1внювання. во дало 1.08X£l.0l.

Таким чином, частка ¡ниузорШ еп1Ф1тону в ЛОР складае близько IX загально!. IX роль суттево нижча. нт у С1льшост1 груп макроепцитону i коловерток, однак вица. н!ж у 1нших груп MiKpo- 1 мезоепю1ТОну.

5.2. Дн1.пррв»кр-ВузькиЯ липан

Лншровсько-Бузький лиман - найкрупн!ший з причорно-морських лиман1в, - наближаеться до сильно страти®1кованих естуарИ'в з вираженим клином солоно! води. Лиман е одним з

НайОШЫИ РИ60ПР0ДУКТИВНИХ водойм СВ1ТУ.

Виявлено 210 вид1в 1 вар1етет1в 1нфузор1й: 107 вид1в i вар1етет!в в планктон1, 154 види i вар1етети в бентось 24-25Х загального числа вид1в 1Нфузор1й - галобЮнти.

5,2.1. ПЛ?нктонн1 1Н0У30Д1t

Виявлен1 достов1рн1 особливосп пдробюлогичних показ-ник1в угруповань планктонних 1нфузор1й верхньо! диянки. з середньому ц1 показники були на 2-3 порядки нижч:. hik на решт1 д(лянок лиману. На верхшй д!лянш лиману оптимальн1 для 1нфузор1й планктону умови виникають в Л1тн1й перюд. тод! як на 1ниих д!лянках - весною. Восени i взикку спостер1гаеться р1зкий спад bcix показник!в. Весною максимальна к1льк!сть вид1в иил1опланктону розвиваеться в припс-верхневих шарах. Влдтку значний вплив на видове богатство 1нФУзор1й мае вм1ст с1рководню в придонних иарах. Восени найб1лыае видове багатство 1нфузор1й зазначалосъ в придонному шар! води. Лево 1нший характер мае вертикальний розподм к1льк!сних показник!в цилюпланктоиу. весною на bcix

стантях каксинальн1 чисельносп 1ндузор1й спостер1гались в вар! В1Д 2 до 8н. Вл1тку иаксикальн1 чисельносп встановлен1 для поверхневого або приповерхневого «ар1в. восени заошсо-вано р1вном1рний роэпгшл К1льх1сних показних1в цилЮпланх-тону в товш води, охр1н поверхнэвого вару, де планктонн1 ииШати взагал1 не В1дн1чались, Для розпод1лу бюнаси планк-тонних 1н®узор1й лиману яких-небудь схожих законом1рностей встановити не вдалося. максимальна функцюнальна активн1сть в весняний 1 Л1ТН1Й пер1оди, звичайно, спостер1гасться в по-Вврхневому 1 приповерхневоиу иарах, восени - в придонному.

Участь планктонних 1н®узор1й в ТОР по дшянках лииану иеоднор1дна. Для верхньо! д1лянки 1х частка виявилась достов1рно нижчою. Для 1(иих диянок весною 1 вл1тку показано споживання близько ЗОх валово! ПП Ятопланктону 1 восени -десят! в1дсотка. В ЛОР частка 1ноузор1й на них д1лянках явно знижуеться В1д весни до осен! в1д 35 до 0.12Х, Вертикальний розпод1л в1дсотково1' частки в спокиванн1 1н®узор1яни ПП фиопланктону характеризуется Шдвиаенням до 100» для пару 4-8м. В верхньону вар1 (0-4и) споживаеться В1д дек1лькох в(дсотк!в до Ю-20Х ПП, створювано! в цьоиу вар1. Глибие 6м споживаеться також Ф1топланктон, во походить з верхн1х иар!в води. Строго! законон1рност1 у вертикальному розпод1л! в1дсотково1 частки 1н®узор1й в ЛОР немае.

При одержанн1 середньосезонних величин участ1 1нфузор1й в продуктйно-деструкШйних процесах не враховували значень для верхньо! д1лянки, де встановлена частка в ДОР - 2-зх 1 СПП 3-4Х. Середньосезонна частка планктонних 1нфузор1й лйма-ну в ЛОР складала 18-19%, а СПП - 20-21Х.

Якию в планктон) суттево! р1зниц! н!ж основними

пдробюлопчниии показниками угруповань !нфузор!й се-редньо!. нижньо* 1 осьово1' д!лянок не спостер1гаеться, то для бентосу характерна 1нша картина. Не пов'язано с на-явнютю на окремих стантях осьово! д1лянки с1рководню.

Разрахунки сзредих для верхньоу д1лянки показшшв висотковоК частки !нфузор!й в ЛОР дали 0.3-0.4х, а в СПП -0.6-0.7%. На середн1й, нижней 1 осьов1й д1лянках !х частка в ТОР звичайно на 1-2 порядки виша. в Шлому, участь бентосних 1нФУзор1й в продукШйно-деструкц1йних процесах. до в1дбува-ються в Дн1провсько~Бугському лимань дешо нижча. н!ж планк-тонних. 1 складае 6-7х загально! ЛОР 1 Ю-их в СПП Фхтошкробентосу.

5.3. Водойми зони пшоплення

Водойми зони шдтоплення е суттевим проявом дп водой-ииш на оточуюче середовише. Вивчен! водойми; групи 1 -м1лководн1 (глибина 0.4-0.5м) з заростанням ВВР до 20-40*. групи 2 - (Пльш глибок1 (1.0-1.2м) з заростанням, 15-25Х. умовно названа нами група 4 - нетипов1 водойми. Водойми групи 3 (глибина 1.5-2.Ом) не вивчались.

У водоймах зони шдтоплення виявлено 182 види 1 вар1етети !нфузор1й. В склад1 планктону знайдено 30, бентосу - 148 1 периф1тону - 71 таксон 1нфузор1й.

Для бентосу перев1рили наявн!сть в1дм1нностей м1ж дослМженими трупами водойм. Найкрашого розвитку 1н®узорП досягають вл1тку в водоймах першог групи. Достов1рно в!др!зняються м1ж трупами водойм картини сезонних зм!н к1-льк1сних показник1в. Середньосезонн! значения к1льк1сних, 1 ФУнкцЮнальних показник1в розвитку донних 1нфузор1й у водоймах групи 1 1 2 в!дпов!дають показникам для озер.

Пор1вняння функШонально! активност! изних груп Пдро-

б1онт1в у водоймах оони тдтоплення. показало найб1льшу зна-чим1сть в проиесах ТОР !нфузор1й. - в.4. ставки 1 мал! водоймиша

Ло ставк1в в!дносяться водойми, корисний об'ем яких не перевищуе б.гилн/куб.и. Водойми б!льшого об'ему в!дносяться до малих водосховиш (Коненко, 1971 ).

¡нфузорп ставк1в достатньо добре- вивчен! завдяки доступност1 цих водойм. а також через потреби практики.

Летально досл1Джен1 нагульний ставок У5 Тараиансько! рибоводно-мелюративно! станцП поблизу с.Тараща (TPMC), та-кий же ставок Ки1вськог рибоводно-мелюративно! станцП поблизу с.Здорозка сКРМС). водойма комплексного призначення (нале водоймиие) б1ля с.Салив1нки (ВКП),. "дикий" ставок в Голоспвському парку м.Киева (ГС) 1 деяк1 ihui ставки (поблизу с.снетинка, . б1ля м.Биа иерква. (f6 tpmc), однак bci у межах Ки1всько1 область Водойми (okpîm ВКП. водойми с.Снетинка i ГП) с спускними. Плоша спускних нагульних ставк1в КРМС - 32га, TPMC хъ - 8га, ВКП - 215га. Вивчали планктон, придонний планктон i бентос.

Зиявлено 247 вид1в i вар1стет1в виьноживучих 1н©у-30Р1Й. Планктон виявився багатою екогрупою - 184 види, що нав1ть деио биьше, Н1ж знайдено у бентос! - 155 вид1в.

К1льк!сн! особливост! розвитку 1нфузор1й вивчались на приклад1 cTaBia КРНС i TPMC №5 i ВКП поблизу с.Салив1нки.

5,4. 1. nfffWKTOHHl-1HBV30D1Y

У планктон! 1 у придонному планктон1 мае М1сце така схема розвитку сезонно! сукцесп-. п1сля весняного максимуму настае спад киьк1сних показникгв в червн1, Шдвищення в липн!, спад i oc1hhc шдвищення у вересн!.

На приклад! ГС м.Киева показано значне видове багатство

- 24 -

цилюпланктону в Зиновий перюд - 37 вид1В э 30 род1в, при середни чисельностях 1.2-2.зилн.екэ./куб.н. «о суттево ви-■е, н1ж значения. мо наводились СЛ. Иажайкайте (1382). Сере дн1 значения бюмаси крю®(дьного цилюпланктону складали 45-езиг/куО.н. Ьласне зииовий перюд для ставкового цилюпланктону супроводжуеться рюхи« пад1нняи чисельност1 1 бюнаси 1 настае значно шзниа льодостав» - в с!чн1. Спри-чиняеться «орнуваннян на льоду сущльного сн1гового покриву.

Функцюнальна активнють найлростиих планктону 1 придонного планктону визначаеться переваяно IX к1льк1снип роз-витком. через те. го температура в перюд досл1Джянь Оула в1дносно стаб1льнов. На початку л1та вшнаеться рюкяя спад участ1 цилюпланктону в ДОР. 1х роль в ТОР в ставах, в Шлону, вика. и1ж у водойниИ.

Участь планктонних 1нфуэор1Й став1в в продукт яно-дест-рукщяних процесах вираяаеться частно» 4-вх в дор. ними спо-живасться 2-6Х ПП ф1топлаиктону. Для водойиижа показан1 частки, в1лпов1дно. 1-2* I о.4х.

Для ставка № ТРЯС вихонан1 розрахукка потоки енаргн по троичнмх ланцюгах Щдскстенк планктону. Двструхтя ОР в Шлону по ставу складала 974.0 (тут 1 в подалыоиу кЛя*юлб). Частка окрених груп в до?» пллястовус! - 16.2«. циклопогди - Ю.5Х. «1токланхтон - ю. IX. 1н»узор1! - 9. IX. коловертк* - 4.2Х. калайош - 2.3Х, гетеротрофн! «лагелляти - 2.2Х. бактерп - 40.4Х: абютичне окисления прийняли за 5Х. ПП ф1топланктону складала 987.0. СПП «1топаанктону: г1лляст0вус1 - 24.ЗХ. 1н0узор11 - 14.2Х. циклопоШ - 10.ЗХ. коловертки - 3.9Х, каланоШ - 1.8Х. Таким чином, йайп-ростниии 1 зоопланктоном споживаеться 57.4Х ПП »^планктону. Невикористаною в 1жу заливаеться 42.6Х. тобто

420.5кЛж*10~6.. шо при корновопу коеф1Ц1снт1 50 коке складати близько 2.5ц риби 3 1га. Продукц1я бактер1й (262.31 доживалась-. 1нфУэор1яни - 37.2*. Пллястовусини - 30.5«. гетерот-рофниии флагеллятани - 20.8*. коловертхапи - 6.6Х. цикло-погдани - 2.8*. каяано!дани - 0.2*; не споживасться 1.9* дано! продукцп, тобто 5.0кЛ«*10~6. 3 продукт! пллястовусих (73.91 25.8Х споживалось ииклотпдани. 0.1* - коловерткани. залииасться 54.7. 3 продукт! ииклопо!д (16.31 0.6* спожива-лось коловертхапи. залиааеться 1б.2кЛж*ю~б. 3 продукт! каланом (7.71 18.2Х споживалось ииклопоТдани. заливаешься 6.экл**10-б. з продукт! 1нФуэор1й (44.41 36.Ох споживалось пллястовусини, 33. ЗХ - циклопо!дани. 2В.^х - каланохдани. 2.ох - коловерткани, товто використовуеться практично вся продукта. Э продукт! гетеротрофйих флагеллят (i3.ll 38.4Х споииваяось циклопо!дани. 30.5Х - пллястовусини. 20.бх -1НФУЗор1яки, 10.5* - каядноШни. Продукт я гетеротроФних Флагеллят споживасться повн1стю.

Потенщальна рибопродуктивтсть за рахунок зоопланктону. при корновопу коефШ1ент1 10. складае 2.5ц/га. Детрнтний •дои* планктону в бентос - не некие з00КДж*Ю~6.

5.4.2. Д0НИ1 ШамдпоП

Середньосезонн1 показники к1льк1сного розвитку в дос-Л1д«8них водойнах 5-1бкян.екз./н», а бюнаси 86-1606нг/н1.

Сезонна динан1ка к1льк1сного розвитку бентосних 1Нфу-зорШ В1др1зняеться в1д пяанктоНних В1дсутн1стю р1зкого кшнуиу на початку Я1та 1, в Шлону. схожа з нею. ¡

Найважлив1иа роль в ЮР нале«ить 1нфузор1ям - в1д 4 до 9кЛж/(н»*добу). lie в1дпов1дае частиl в1д 34 до 70Х (в се-редньону 40X1 в1д загально! (аеробно!) ЛОР. На наступних по-зишях йдуть коловертки, ненатоди 1 гетеротрофн! джгутико-

hocul.

5.4.3. Вплив деяких сактор1в сереловима на 1наузор1й

Линам1ка 1ндексу сапробност1, розрахованого по коло-вертках планктону 1 придонного планктону, абсолютно не в1дпо81дае динамш перманганатно! 1 б1хроматно!' окислюва-hoctî води, якi являються прямими показниками наявност1, в1дпов1дно, легкодоступно! ОР 1 Bcieï розчинено! ОР СРОР). Немае в1дпов1дност1 м1ж цкми показниками 1 1ндексами сапроб-hocti. визначеними по цилЮпланктону, а по 1н®узор1ях придонного планктону спостер1гаеться лише Фрагментарна под1бн!сть з окислюван1стю. Значно краие в1дображають динамику вм1сту ор 1ндекси сапробност1 по донних 1нфузор1ях.

Зворотний зв'язок наявний м1ж рН 1 к1льк1сними показниками розвитку найпростиих. Виявлена зворотна корелятя чисельност1 донних 1нфузор1й з фосфором i тотальним азотом.

Пошук шлях i в строгого вивчення впливу на угруповання .цил1ат "зовн1шн1х" Фактор1в передбачае використання Факторного анал1зу. Важливим е наявн1сть або В1дсутн1сть Функцюнальних тдсистем в умовах рибоводних водойм. Якио вплив загальних ®актор1в на оргатзми планктону i бентосу суттево В1ДР13няеться за направлению дП, то це вказуе на певний р1вень автономност1 планктону 1 бентосу, i на на-явн1сть Функцюнальних п1дсистем. вйшосно визначального за-гального Фактору сумн1в1в практично не виникае. lie продук-тивн1сть Ф1топланктону. Шо торкаеться другого за важлив1стю Фактору, то ним може бути РОР. Суттевими можуть виявитись в1дм1нност1 режиму. ВКП с водоймою з природним режимом i пасовианим рибництвом, в КРКС практикувалось годування риби 1 спорадичне внесения добрив, а в TPMC №5 вносились азот-но-фосфорн! добрива без годування риби. Факторн! навантажен-

ня в КРМС, ТРНС 1 ВКП характеризуются аираженини в!дм!нностями в направленосп ли першого Фактору на планктон 1 бентос. Найб1льш виражена автоноин1сть писистем для КРИС 1 ВКП. Лостов1рний вплив первого Фактору встановлено для планктонних найпростишх. чей вплив протилежний впливу на к1льк!сний розвиток бентосу. Под1бН1Сть м!ж КРИС 1 ВКП вич.ерпуеться характером Д11 i значною виражен!стю впливу на планктон першого Фактору. У ВКП направлен!сть дп фактору 2 сШвпадае для ознак. шо характеризують планктон i бентос. Такий фактор може 1дентиФ!куватись. як bmíct в вод! POP. Для став!в направлен!сть дп другого загального фактору проти-лежна i також сШвпадае для планктону i бентосу. Враховуючи високу густину посадки, характер живлення коропа 1 товстоло-бика, можна !дентиФ1кувати другий фактор в рибоводних ставах, як фактор "риба". 5.5, Нал i pi КИ

Лля малих pik басейну Дн1пра в1домо близько 250 вид1в в1льно«ивучих 1НФузор1й (Бабко,1989;Бабко,Ксвальчук, 1992),

nnaHKTOHHi -1НФУзорИ. Спостер1гаються иаксимуми к1льк1сного розвитку вл!тку i восени. Зазначене зростання чисельност! в1д виток1в до гирла. Середня чисельн1сть планктонних 1нфуэор1й складае 15млн.екз./куб.м, бюмаса - 0.7г/ куб.м. Середн1 pibhi добово! деструкцП - 130-150 кал/куб.м, продукцП - б0-80кал/куб.м. Частка планктонних 1н®узор1й малих р1к в ЛОР складае 5-бх, а СПП - 7-8Х.

Лонн1 1нфузор11, на замулених шсках зазначеш Л1тн1й i ос1нн!й максимуми цього показника. На мулах збер!гаеться т1льки ос1нн1й максимум бЮмаси. Середи1 чисельност1 1нфу-зор1й бентосу - 1.4-4.9mflh.eK3./,m», бюмаси - 120-180мг/м2. ЛОР 1Нфузор1ями максимальна на эамуленоиу п!ску i м1н1мальиа

на теку. Частка (кфузорш бентосу в лог шнялась в мехах 0.6-3.9* эагально! деструкцП. Середня частка скяадае 2.ОХ.

5.6. 0чисн1 спорули

& очисних спорудах 1 Н1сцях скиданя сточних вод Киева. Львова. 1вано-франк1вська 1 Ужгорода выявлено 70 вид!в 1н®у-30Р1Й.

У верхньоиу каналI аеротенка частка 1нфузор!й в деструкцП' ОР иевисока 1 вони поступаються в цьоиу в1дномнн1 коловерткан. На початку регенератора, в результат1 заванта-ження активного нуду, створюються атучн1 унови для потушюК и1нерал1зацИ ОР 1 частка 1н®узор1й в ЛОР на порядок переви-вус вс 1 1н»1 групи найпростних 1 ниробезхребетних разом взятих. складасчи в середньомУ 46х. Ло водостоку роль 1нфу-зор1й в деструкцП р1зко знижуеться 1 в уновах вторв1дст!йника 1 напстрального каналу Их частка складае, в середньону, т1льки 0.0-1.7$. При попаданш побутових сток1в Киева в Лншро на в1ддал1 500« проходить найже повне разбавления 1х водами р1ки, во проявляеться в пад1нн1 р1вн1в за-гально! деструкцП до контрольних.. На вс1х д1лянках Лн1пра б1ля гирла магканалу частка шфузорЮ планктону 1 Сентосу в ЛОР була близько», складаючи для планктону 1.0Х, а для Сентосу - 1.6Х.

6. 1НФУ30РП ВРЛОИН ВЙСЕИНУ ДУНАЮ

Р1зноиан1тн1сть ланд«афт1в 1 природних зон обуковлюе своер1дн1сть угруповань 1нФузор1й, яо населяють водойии , <$асейну Дунаю. Виявлено 310 вид!в 1 вар1етет1в цих найп-Р0СТ1ИИХ.

В б1льшост1 досл1джених водойи в1дсутн1й сфориований цилюпланктон. а для деяких тип!в водойи досить важко вияви-лось провести иецу и1ж бентосом 1 пери®1тонои.

6.1. Притоки Дунаю

Найкрупн1шими притоками Дунаю, в тлому, е Тиса (966км) 1 Прут - (926км). Вивчению 1НФузор1й Тиси присвячёно дек1ль-ка ро01т (Ковальчук.Ковальчук,1984; Pujm.Stanojevic, 1979; Josa.1981). 1ноузор1й Прута не вивчали. В бассейн! Прута 1 Тиси в склад1 бентосу, планктону i периф1тону мною виявлено ill i 255 вид1в 1 вар1етет!в 1нфузор1й.

6.1.1. Планктонн\ ¡ншузорП

К1льк1сне вивчення планктонних 1нфузор1й приток1в Дунаю розпочали в червн! 1989р. Суттевий вплив на ix розвиток справляс сильна теч1я i концентратя у вод1 ОР. При наяв-hocti крупних населених пункт1в зростання чисельиост1 може бути дуже р1зким (наприклад, р.Уж), без них воно пени пом1Тне (Прут).

Навеснг середня чисельн1сть 1нфузо?1й планктону зако-homipho знижувалась В1Д нижнып до верхньо! Д1лянки. Л1тн1й перюд характеризуемся максимальним розвиткои 1нфузор1й планктону середньог Д1лянки р.Тиси. На В1ДМ1Ну в!д середньо! Д1лянки, на нижн1й Д1лянц1 в!д весни до л!та чисельн1сть :ноузор1й р1эко не зм!нювалась. в тлому збер1гаючись на не-високому piBHi. ?1зке зниження показник1в кгльк1сного роз-витку планктонних 1НФузор1й спостер1гаеться восени.

У склад1 планктону найб1льш значима участь в ТОР 1нфу-зор1й. В1д верхньо! до нижньо! Д1лянки 1х висоткова частка в ЛО? знижуеться в1д дек1лькох в!дсотк1в до десятих 1 нав1ть сотих часток висотку. В середньому. частка цилюпланктону Р.Тиси в ЛОР складас 0. 1-2.0%, а СПП - 0.1-0.5Х.

6.1.2. дпнн1 1hpv30p11

Середня чисельнють донних 1НФузор1й у вс1х досл1джених водоймах - 5.8МЛН/м1. бюмаса - 58.5мг/мг (без 1991р.). в

1931Р. встаноьло; ч;тке пдвиаення чисельност) 1 бюпаси п'.'Л'зер;?, гид ве?хньо1 дкгянки ?1ки до середньо!. з наступ-ник зний-.онняг, показник1в до нижньопв межах Украигл). Перманентна псв;нь ьплизас На 1нфузор:Я бентосу рпко негативно. Так, в листопад1 ¡х середня чи^ельн:сть для Тис;-. 1 приток1В сг.ладола лиге 200-900тис.екз./я», а бюмаса - 2-7мг'м».

Хоч, в шлему. середньссезоина чиссльн;сть сеитосних 1н;.узор1Я болотом в Тиси не перевиЕуе 2-Силн.екз.^мг. г.оде-куди встановлет экстремально висок 1 значения. Так. вл'.тку, на д!лянш р.?:ха нижче м.Мтпр'я чисельнють дснних 1ясу-зор!Л була 50-бСмлн. екз./и1, а ЛОР 1255кал/(мг«дсбу).

Кестшкиа ре ж/, и нрських приток г в стуков*;'-<- кевксок1 показники к!льк1Сного розвитку донннх :коузор:й. В ход: сезонной сукиесп ь таких ртах басейну Прута зазначаеться Р1зкий Л1ТН1Я спад 1х чисельност1. 0с:нн1 показники перевику ют ь л'.тк: на 2 порядки.

Середня частка донн/.х 1н}узо?1й в ЛОР в притоках Лунаю складас 1-3%. а СПП еитошкробентосу - 1.6-5«.

Середт показники ' ельност1 иилюпориятону (на каи1нн! !) Тиси 1-Энлн. екз./нг. а бгскаси - ЗЭ-;50,чГ'Мг. 3 г.истопад1 бюмаса цилюпериситону не перезизуе 5-ю.чг/п1.

Перев1?ка придатност1 к1льк2сних поклэкик1в для зонально* класисикат 1 диянок водоток:в виконувалась шляхом попе-раднього видЫення 5 зон за ландьа?тно-кл:иатичнии принципом.

1 - Л1лянки на чкстих Прських р:ках;

2 - Прськ1 д1ля;гки нижче населених пункт:в;

3 - Сильнозабрудкеш г1рсы;1 д:лянки нил"^ великих глет:

4 - Д1лянки передпрськ1 1 р1внинн1 за межами великих п1ст:

5 - Л1ЛЯИКИ передпрськ! 1 р1вкинн1 нижче великих и!ст.

- 31 -

Застосували аглокеративно-:ерарх:чний кластг-рний а.чал!з (класиф1кац'.я з наачанням) з розбквксю на '5 хластерхв. Кк перемхннх використали чисельностх в периятот хнфузорхй, хсловэрток 1 нематод, ео е найбхльз важвививи ; постюнипи компонент ¿ну. б юта водоток ¡в ?иси. 3 делких випадках одержали хороке ствпадхння данкх класимхаш 1 з данкми превентивного зонування. НеобХ1Д|;е корэктузанмя: зона 2 включаеться в 1 з загальною назвою: чистх 1 порхвнано чксп прськх дхлян-хи; трет» зону (скоректована друга) кожна казвати: дхляики пор * вняно заорудяэиих ьодоток1В в прських уховах; четверту 1 п'яту зони (скоректована третя 1 четверта) сл1д зберегти, причому. якао четверга (скоректсвавана третя) видтхеться достатньо яогхчно. то п'яту (скоректована четверта) ке~ осххдно уточни.ти - дхлянки Тиси ибо хрупких приток 1в) ни»чв великих М1ст на ргвнин! 1 в передпр'ях.

Максимальна Функциональна ахт;{ЗН1сть шшояериЯтону водоток 1 в тиси спостер!гаеться зл1тку. коли для чиста* п рсько! зони р1вень ЛОР пери®1тоннияи 1чФузор1яки складае в!д 16 до 150кал/(к**добу). Чиста равнинна зона характеризуешься бхльз високими значениями цього показника 40-300кал/(м!*добу).

П1д ос!нь, у зв'язку з иесприятливим пдролопчким режимом, зазначаеться р!зке зниження активност1 перлохтонних угруповань 1нфузор(Я. Ззикку Функшональна активнхсть пе-РИФ1ТОННИХ цил1ат депо Шдвиауеться.

Роль пегиФ1тонних П<фузор1й приток1в Дунаю в тор суттево залежить в1д сезону. Вл1тку частка в ЛОР скл'адае 4-ех, знижуючись до 1-24 восени. СПП шшопериФ1тонон! вштку - 3-7Х, п13но восени - 0.44. Приттповою в1дм1ншстю 61Д бентосу е, звичайно. 01льш висока роль цилЮпериф1тону в

ЛОР, н1ж в споживанн! ПП. 6.2, придунайськ!.озера

OkpIm npaui ф.П.Чорика i Н.Н.В1Кола(1979) по оз.Кагул. даних по 1ноузор1ях придунайських озер в Л1тератур1 не було. Р результата вивчення донних 1 планктонних 1н®узор!й в оз.Китай. Ялпуг, Катлабух. СаФ'ян. Кугурлуй i Кагул мною ви-явлено 159 вид1в i вар1етет1в 1нфузор1й. в тому числ1 11 вид1в 31 складу галол!мн!чного комплексу.

6.2.1. Планктонш 1нфуэор1 i

Найзвичайн1ший тип сезонних 3MiH основних показник1в цил1ат характеризуемся Л1ТН1М максимумом. Середньосезонн1 чисельн1сть 1 б1омаса !нфузор1й в озерах н1нлив1 ! склада-ють, в1дп0в1дн0, 1-21 млн.екз./куб.м 1 4-420мг/куб.м. функциональна активн1сть щл1ат-- ЛОР - 4-360 кал/(куб.м* до-бу) 1 продуктя ОР - 3-193 кал/(куб.м*до<5у). Найвицц значения показник1в встановлен! для оз.Китай.

Середньосезонна частка планктонних ¡нфузошй придунайських озер в ЛОР i в СПП - 1-2'/.. Участь 1НФузо?1й у цих процесах максимальна вл1тку i знижуеться взимку.

6.2.2. Л0НН1 1НФУ30РП

По б 1 лыиост! показник1в донних 1нфузор1й (аналопчно до планктонних) вид1ляеться оз.Китай. Тут IX значения на порядок вищ!, н!ж в 1нших озерах. Середн1 показники к!льк!ского розвитку 1 функшонально! активносп у вох озерах склада-ють= чисельн1сть - 12 млн.екз./мг, б!омаса - 126 мг/мг, ЛОР . ' - 133 1 продукт я ОР - 65 кал/(м! *добу). Серед озер - Кугурлуй. Сафьян, твдень оз. Китай,- зазначаеться зменшення в1 дносних плош ВВР, ао супроводжуеться шдвиаенням ко-еФ1Ц1снту К2.

Середньосезонна частка в ЛОР складае 3%, а СПП

¡мтошкробентосу - 4%. Максимальна роль 1нфузор1й бентосу придунайських озер в ТОР встановлена вл1тку, м1н1мальна -восени.

б.3. Сасикське водоймише

Сасикське водойиище створене в 1978р. в лож! коливгнього солоного лиману Сасик в результат! його 1нженерно1 ре-конструкцп 1 опр1Снення. Не одна з найбиьш рибопродуктив-

них ВОДОЙМ СВ1ТУ.

в.3.1. Планктона зноузорм

В склад1 протистопланктоку виявлено 40 вид1в 1ноузор1й. Встановлено весняний максимум чисельности бюмаси 1 ФУнкцЮнально! активность 1 р1зке пад1ння .показникгв вштку з подалыпим поступовик зниженкям до зими. Середньосезонн1 значения к1льк1Сного розвитку цилюпланктсну водоймища невисок! 1 складають: чисельн1сть - близько 16тис.екз./куб.м. бюмаса - 2-Змг/куб.к, ЛОР - 0.8-:.о кал/!куб.м*добу) 1 продукция близько 0.5кал/(куб.м*добу).

Участь цилюпланктону в ТОР виражаеться частно» в ЛОР В1Д 0.002 до 0.037%, середне СПП - 0.001-0.014У., бактер1аль-но! продукт 1 - 0.003-0.016%. до нижче биьшост! в1домих да-ких.

6.3.2. ДПНН1 1НОУЗОР11

В бентос1 водоймиша виявлено 117 вид1в 1 варитет1в 1Нфузор1й 1 32 види знайдено в' периф1тон1. 17% вид1в взноситься до галол!мн1чного комплексу. Абсолютн1 максимуми чисельносп донних 1НФУзор1й - 350млн.екз./мг. бюмаси -333мг/мг. середньосезонн1 показники розвитку донних 1н®у-зор1й - 14-19млн.екз./мг 1 121-135мг/мг. Загальний характер зм!ни к1лькюних показник1В= для п1вн1чно! частини - шдви-шення в осшньо-зимовий перюд, для Швденно* - весняний

максимум. Середньо-езонт p:bhi добово! ДО? доннини 1н®у-30Р1ЯНИ зя1н»ються в межах 90-120кал/(м2*добу1. Лля nlBHisKoi частини по сезонах не спостер!гаеться значних В1ДК1Ниостей в ровнях ЛОР, а для твденко! встановлено на-явн!сть потужного линього максимуму. Аналопчт зако-hokiphoctI сезонних 3mih продукт! донких 1н®узор1й.

Частка донних 1нфузоР1й ъ ЛОР складала, в середньоиу, близько 8-9% загально! деструкцп.

6.4, дельта дуда»

В ЛелкжОБоку кут! (В1дгалуження Анкуд1нового рукава Очак1вського гирла Дунаю) вияви.ли 88 вид1в i вар1стет1в донких 1нфузор1й. Залежн1сть к1лькостг виявлених в пробах вид1в В1Д вивчено! плот грунту передаеться сормулою (п-24)=

S=6.445,*Q~0. 453, (19)

де Q - плоиа вшбраного грунту. им»: S - к1льк1сть по-тенШйно проживающих на так!й плот вид1в 1ноузор1й. Формула д1йсна для значень Q. so не перевиаують 70мм>. ЗвичайН1 м1жб10Т0П1чН1 значения 1ндекс1в Еимкевича-С1мпсона - близько 0.50. Очевидно, десь близько ЗОх загалького числа вид1в складають "обличчя" того чи 1ноого сютопу, по входить в екосистему екотону. Висока сп!льн1сть видового складу угру-повань 1нфузор1й хута вказуе на ix ст1йк1сть до эатсення. За абсолютними значениями чисельност1 донних 1ноузор1й -13-34 млн.екз./м* i за р!внем Функшокально! активносп них найпростигих Дэлюк1в кут суттсво перевииУЕ б1льтсть водойй.

8.5. Тизп водойми

Слабо вивченими заливались до теперЮнього часу iK®y-зорп, но населяють струмки, джзргла 1 деяк1 iна! своер1дн1 водойки. В бентос1 струмк!в виявлено 71 вид 1н®узор1й. В1дносно стаб!льний режим цих водоток!в вплизае 1 на сезонну

динам1ку основних пдробюлопчних показтшв вивчених угру-повань найпростших та м1кробезхребетних. Характерном яз-лясться: веснякий або Л1ТН1й максимум Функтонально! актив-HocTl. в!дсутн1сть вираженого лизера в ТОР, в1дносно кизька роль нематод 1 висока роль гарпактико!д в продукц1йно-дест-руктЯних процесах. В джерелах, як i в струмках, цилЮпланк-тон не розвинений. Знайдено 22 види 1ноузор1й. вид1лено три основнi типи джерел. 3 джерелах первого типу !НФузор!1' В1дсутнь Максимальна к!льк!сть. бюмаса i ЛОР !ноузо?!ями в джерел! типу 2 спостер1гаеться вл!тку. В джерет 3-го типу зазначено 2 махсимуми bcix показник1в 1нфузор1й - весняниЯ 1, бiлыа потужний. 0с!НН1й. Так! джерела. збер1гаючи риси характерн1 для струмк1в. набувають особливостей оунктону-вання. встановлених для б!льа крупних водойм - достатньо потужний весняниЯ максимум вс!х покаЗник!в.

В планктон! високоПрного озера Синевир гноузорП не виявленк В перио!Тонг ix частка в ЛОР складала 2-3«; в СПП близько ЗХ.

7. ■¡НФУЗОРП ВОЛОЙМ ВАСЕИНУ ЛН;СТРА

ЛН1СТРО С 0ДН1ЕЮ з найкрупнших Р1К европи. його довжи-на перевияус 1350км. ргчний cxiK -близько 12куб.м.,- вор-мусться переважно в междх Карпатсько! Д1лякки.

Планктонних 1н®узор!й вивчали в умовах налога водоймииа в м.Терношль. У Лн1стР! 1 його притоках досл!джували донних

1НФУЭ0Р!Й.

7.1. дн1стро. мал! р1ки 1 Лн1стррвський лиман

В склад1 протистобентосу виявлено 216 вид1в 1нфузор!й. к1льк1сний р03вит0к донних 1нфузор1й вииий В ДН!стр1. н1ж в малих piKax 1 у Дн1стровському лиман!. Характерн! чисель-ност! для бентосних 1нфузор1й дн!стра 1 малих pik

0.5-1.4млн.екз./ма - поступаються середньосезонним показни-кам, встановленим для приток!в Дунаю. Одержан! для басейну МН1Стра середньосезонн! покаэники бюмаси - 26-50мг/м*, та-кож деио поступаються притокам Дунаю, однак перевиЕують зна-"гння. одержан! для малих Р!к басейну верхнього Прута. Для угруповань бентосних 1нфузор!й Дн1стра типовии е весня-но-л!тн!й спад чисельност! ! бЮмаси. для лиману - поступове зниження в!д зими до осени а для малих р!к - Л1тн!й ! зимовий максимуми. Типовим для приток!в Лн1стра являеться р!зкий спад к!льк1Сного розвитку восени. Функтональна активн!сть донних 1н®узор1й виша на забруднених диянках (р.Тиснениця), а з б!отоп!в - на торф'янистих мулах (р.Гнила Липа). Се-редньосезонн! показники ЛОР - 18-36кал'(м2*добу) ! продукт! - 15-30кал/(мг*добу), невисок1, Для дтстра типовим являеться ц!лор!чне збереження вспоено пост1йного Р1вня ТО? !нсузор1ями. Р1дше мае м1сце двовершинна крива функцюналь-но! активность

Частка в ДОР 1кфузор!й бентосу басейну Лнютра складае 0.6-1.2«. Роль Ше! екогрупи в СПП ф1ТОМ1кроСентосу вида ! складае не менв 3-5%. иезважаючи на ряд прийнятих застере-жень, одержан1 результат» учает1 бентосних 1н©узор1й Днгстра 1 його приток1в в ТОР п!дтверджують дан1 розрахунк!в для приток 1в Дн!пра та Дунаю.

7,2. Нале водойнише

Терношльське озеро е Фактично малин водоймииеп озерно-. «го типу, во живиться в1д р.Серет. У склад! планктону водой-миша виявлено 34 види 1нфузор1й.

Максимальний х1Льк1сний розвиток 1 ФУнкШональна ак-тивн1сть 1н®узор1й спостер1гаеться навесн1. Вл1тку виявлено суттевий спад к!льк!СНого розвитку планктониих найпростних.

що. зпдно з нашими спостереженнями. е характерним для висо-котрофних водойм. Функцюнальна активн1сть цилюпланктону взимку, вл!тку 1 восени знаходиться приблизно на одному Р1вн1. Найбиьш високий р1вень Функтональних показник1в 1НФУЗор1й зазначаеться на вход1 1 виход! водойкииа.

Частка 1нФузор1й в ЛОР невисока 1 складае 0.3-1.ох за-гально! ЛОР планктонник угрупованням. 1нфузор1Яяи спожи-ваеться 0.03-0.20« валово! ГШ ©¡топланхтону. но типово для високотрофних водойм.

8, ОБГОВОРННННЯ ОДЕРЖАКИХ РЕЗУЛЬТАТОВ

31Льноживуч1 1НФузор11 внутр!пн1х водойм Укра1ни В1ДР13няэться значним видовим багатством> - 734 вили 1 зар!етети. 3 ход1 сезонно! сукцесП спостер1гаються коротко-перюдичт ФдуктуацП шлШсних показкик1В цил!ат. во особливо характерно для планктону. Разом з тим. вибори проб з високою частотою дозволили встановити. що загальна тендентя розвитку сукаесп в час1 збер1гаеться.

При.анал131 сезонних зм1н к1льк1сних 1 функтональних показник)в угруповань 1нфузор1я необх!дно враховувати п1дви-аення.точност1 результате при узагальненн1 по д1лянках 1 сезонсхх. Ко жен наступим» р1вень узагальнення патер!алу доз-воляг п 1 двищити достов1рн:сть одержано! 1НФормац11. Сл1д ливе правильно вибрати в1дпов1дн! критерп. Необх1дним е узагальнення на Р1ВН1 екогруп. за р»к та по сезонах. В великих водоймах СЛ1Д проводити узагальнення на р!вн! б!отоп1в (приклад - водоймища Дншра), а при ргзному пдролопчнону 1 Пдроф1зичному режим1 враховувати цей момент при анал1з1 пдробюлопчних похазник1в (приклад - Лншровсько-Бузький лиман).

Биьаисть кривих розпод1лу попередн!х даних э

к1лък1сного розвитку. оункиюнально! активност1 1 навпь з в 1 дсоткових часток учасп 1нфузор1й в продукшйно-дест-руктйних процесах мае характер. в1дг.1иний в!д нормального розподиу. Як правило, наивна позитивна асиметрхя, во ог.исуеться розпод1лом Максвелла 1 трансформуеться до нормального розподиу шляхом логарисмування попереднхх даних.

Частки плакктонних 1нфузор1й в ТО? в малих водоймицах 1 озерах близькь як 1 частки в ставах 1 водоймиаах Днхпра. Схоже, со под!бн1Сть мхж водоймаии по участ! цилюпланктону в ТОР визначаеться ступеней сФормованосп угруповань. В ць-ому В1ДКОЕенн1 вид1ляеться Лншровсько-Бугський лиман. Кож-ливо. но висока рибопродуктивнють лиману пов'яэана саме з потужним розвиткок цилюпланктону. 1ктенсивний розвиток те! екогрупи спостер!гаеться I в риооводних ставах. Однак, Сасикське водоямиие. шо не поступаеться за рибопродук-тивн1стю Лнтровсько-Бузькому лиману, характеризуеться слаб-ким розвитком цилюпланктону. Висновок-- рибопродуктивн1сть 1 розвиток планктонких ¡н®узор1й в водоймх не зв'язан1 прямими 1 однозначними залежностями.

Своер1Дна ситуатя виникае при пор1Внянн1 ролх цилюпланктону в ТОР в водотоках рхзного рознхру. в крупних водотоках (Лн1про, Тиса в нижн1й течШ с сФормований еупланк-тон. Значить. ц1лком природно виглядае схож!сть рол 1 планк-тонних 1нфузор1й таких водоток1в з озерами ) малими водойми-иами. в середнхх водотоках стушнь сформованостх цилюпланктону нижча, Н1Ж в крупних. то виображаеться на ролх те! групи в ЛОР.. Лля др1бних водоток 1 в показан1 висок1 меж! ко-ливань рол1 планктонних 1н{>узар1й в ТОР. Середн1 значения участ! перевиаують нав1ть показники. встановленх для крупних водоток!в. Причиною може бути показане для дзяких малих р!к

вимиванкя 1ноузоР1й з донних в1дклад1в. 1нт мал1 Р1ки знач-ною «1рою зарегульован!, що призводить до зменаення водо-■ обм!ну 1 планктостоку.

Привертае до себе увагу виключно висока роль 1нфузор1й бентосу в ставах. Показова пост1йно нижча роль донних 1н®у-зор1й в продуктйно-деструктяних процесах в водотоках, у пор1внянн1 з водоймаии. Роль те! екогрупи цил1ат у водотоках Р1зного розмгру достатньо близька. На В1дм1ну В1д планктону. в бентос1 помина корелятя М1Ж рибопродуктаэн1стю во-дойми 1 ЗНачеННЯМ 1НФУ30Р1Й В ТОР. ПОСЛ1ДОВН1СТЬ: РИ60Е0ДН1 ставки, Сасикське водойкиие, Дн1провсько-Бузький лиман, во-доймиаа Днтра. придунайськг озера,- в1дображае зниження рол1 донних iнфузорхй в продуктйно-деструктяних процесах i зниження рибопРодуктивност1. Кожливо, iH®y3opi! бентосу мо-жуть бути 1ндикаторами рибопродуктивносн водойм. однак це припукення потребус тдтвердження шляхом проведения спещальних досл1джень.

Таким чином, в результат! виконаних дослхджень показана важлива роль в1льноживучих 1нфузор!й внутр1шн1Х водойм Ук-ра!ни в ТОР. зстановлен! показники 1 особливост! участ1 piзних екогруп 1н®узор1й в продукщйно-деструктйних процесах в р1знотипних водоймах.

1. У водоймах басейн1в Дн1пра. Дн1стра 1 Дунаю виявлено всього 734 види 1 вар1етети 1н©узор!й, в тому числ1: у водоймах басейну Дн1пра - 679, Дунаю - 310 , Дн1стра - 216 вид1в 1 вар1етет1в 1н®узор1й р1зних екогруп; описано 14 но-вих для науки вид1в i 9 вар1етет!в 1нфузор1й.

2. Р1вень споживання кисню (СЮ 1нфузор!ями майже в 1.5 ра-

зи вищий, н1ж середне ск безхребетниии такого розтру; за-лежтсть ск !нфузор1ями В1д його концентрат i у вод1 бувае двох тигНв - Б-поД1бною 1 парабоШчною; величина коеФШ1енту регресп в ©ормул! залежност1 СК В1д !ндив!дуально! маси !нфузор1й не залежить в!д концентрат! кисню у вод!.

3. КоеФ!щент ^ективност! використання 1нфузор!яки спожи-то! !ж1 на Р1ст (К1) склав 0.22, коеф1тент використання засвоено! !Ж1 на р!ст (К2) - 0.38, а коеФШ!снт аситляцП (и) - 0.58.

4. В ход1 сезонно! сукцесп в угрупованнях 1Нфузор!й р1зних екогруп спостер1гаеться 1-3 максимуни к1льк!сного розвитку ! 1-2 максинуми ©унктонально! активность як! не завжди сшвпадають.

5. К1льк1СН1 1 функцюнальн1 показники, то характеризують угруповання 1Нфузор1й, а також роль цил!ат з! складу кОжноГ екогрупи в процесах ТОР, показана для однотипних водойн р1зних водних басейнгв, як правило, статистично не В1др1зня-еться.

6. К1льк!сн! 1 Функцюнальн1 показники. що характеризують угруповання щшопланктону, в1дзначаються надзвичайною м1нлив1стю. В уиовах мало! глибини 1 щвидко! течи багатьох р1чок иил!опланктон взагал! в!дсутн1й, а наксииальний розви-ток Ц1е! екогрупи встановлено в уиовах став1в: середньосе-зонна чисельн!сть 4-222илн.екз./куб.«, б1оиаса ~ В1д 50 до 2000иг/куб.н, ЛОР 150-3800 кал/(куб.м*добу) 1 г?родукц1я -50-2000кал/(куб.м*добу).

7. Для угруповань донних 1н®узор1й досл1джених водойм 1 во-д(1ток1в характеру середньосезонт чисельност! в межа> 1-13ндН.екз./нг, бЮмаси Ю-1бОмг/м', ДОР - в1д 3 до 140 ) продукта в1д 1 мо 70кал/(мг*доЗу).

8. Середньосезонн! показники к1льк!сного розвитку 1 Функцюнально! активное^ ¡нФУзор!й пери®1тону близьк! до встановлених для цилЮбентосу.

9. На приклад1 став!в 1 малого водоймипа показана значка функцюнальна автономнють шдсистем планктону 1 бентосу, що, зокрема. проявляеться в характер1 зм1ни к1льк!сних по-казник1в 1нФузор1й бентосу 1 планктону.

10. Висока роль цилЮпланктону в. ТО? планктонним угрупован-ням спостер1гаеться в умовах водоймищ Лншра 1 став1в (2-10«), середня (1-2%) показана для придунайських озер 1 стаб!льних д1лянок крупних Р1к; реата водойм 1 водотока характеризуются невисокими частками иилюпланктону в про-дуктйно-деструкц!йних процесах (менае IX». Максимальн1 Р1ВН1 участ1. планктонних 1нфузор1Я в ТОР встановлен1 для Лн-.провсько-Бузького лиману (середн1 частки 18-21%), «1н1мальн1 - для Сасикського водойкища (серели! частки 0.001-0.037%).

11.. На приклад! Лн!прозсько-Бузького лиману встановлен1 за-коном1рност1 споживання цилюпланктоном пп з глибиною: на глибин! до 4м ;нфузор1ями споживасться не бмьше 10-20« ва-лово! пп ф'.топланктону в цьому шар!: глибше бм споживасться переважно фитопланктон, до попадае сюди з верхшх шар1в води.

12. Роль цилюбентосу в продуктйно-деструктйних процесах в б1льзост1 водойм отнюеться частками 2-11%, в водотоках -0.3-5.0?:. Максимальна роль цилЮбентосу в ТОР у склад1 дон-них угруповань встановлена в умовах ставк!в: 40-41% загаль-но! ЛОР зд1йснюсться ц!ею групою ! близько 70Я валово! ПП Ф!ток1кробентосу споживасться 1нФузор1Ями-альгорагами.

13. встановлено, що в умовах м!лководь значна частина м!не-

рал1заиП ОР в донних в1дкладах водойм зд1йснюеться по анае-робному пляху. Це явише частюе спостер1гаеться на .илковод-ДЯХ ЗаКРИТОГО ТИПУ. В СИЛУ ЧОГО РОЛЬ 1Н0УЭОР1Й в ТОР тут нижча. н1ж на н1лководдях в1дкритого типу.

14. Роль иилюпериФ1тону в ТОР на ка«1нн1 в водотоках вира-жаеться часткою 4-9х; в склад1 периситону на вивйй водн1й рослинност1 ВОДОЙ« (enlÇlTOH) 1НФУ30Р1ЯМИ ЗД1ЙСНЮСТЬСЯ 1-2Х эагально! ЛОР l споживаеться менпе IX ПП ©1топериФ1Тону.

15. В ход1 сезонно! сукиесп максимальна роль 1ноузор1й в продуктйно-деструктйних процесах спостер1гаеться вл1тку. Р1зко знижуючись ni3HO восени. Ue явиье Ч1тк1не виявлясться в споживанн1 валово! ГШ.

OCHOBHI ПУВЛТКАШ! ПО ТЕНТ ДИСЕРТА1П1

1.Маляревская А.Я...Ковальчук A.A. и др. Планктон ибентос днепровских водохранилищ как кормовая база рыб// Ред. Гидро-бИОЛ. журн.. -Леп.ВИНИТИ. -198В. -VS881-B86. -216с.

2.Кушн1р б.г...Ковальчук a.a. та ih. Природн! багатства за-карпаття. -Ужгород: карпати. 1987. -287с.

3.Харченко т.д...Ковальчук A.A. и др. Биопродуктивность и качество воды Сасыкского водохранилика в условиях его опреснения. -Киев: Наук, думка. 1990. -275с.

4.Сиренко Л.А...ковальчук A.A. и др. Гидробиологический режим Днестра и его водоемов. -Киев: Наук, думка. 1992. -3S6c.

Б.Харченко Т.А., Тимченко В.К.. Ковальчук A.A. и др. Гидроэкология украинского участка Луная и сопредельных водоемов. -Киев: Наук, думка, 1993. -328с.

6.Ковальчук A.A., Бошко Е.Г. Об использовании оксипропил-целлюлозы для затормаживания движения простэйпих// Вестн.зо-ол. -1979.-К2. -с.62.

7.Ковальчук A.A. Некоторые данные о сауне и экологии инфу-

зорий семейства Metopldae Киевского водохранилила// Гидроби-ОЛ. ЖУРН,. -1980. -16. №. -С.45-51.

8.Ковальчук A.A. О находках реликтовых инфузорий в Киевском водохраниливе// Гидробиол. журн. -1980. -16, мч. -с.38-40.

9.Ковальчук A.A. Быстрый метод изготовления постоянных препаратов инфузорий в экспедиционных условиях// Acta protozool. -1980. -19, №2. -С.187-190.

10.Ковальчук A.A. О некоторых вопросах определения пищевой структуры и структуры питания цилиоценозов// Acta hydrohla. IjydroMol. -1983. -11. !ü2. -С.241-243. .

П.Ковальчук A.A. К экологии Lembadlon bullinun Perty и Leabadion lucens Haskell в двух разнотипных водоемах// Гидробиол. журн. -1983. -19. №3. -С.100-103.

12.Kovalchuk A.A. Evaluation and uslng of cillates generatlon tlne in their production calculatlons// Acta hydrohU. hydrobiol. -1984. -12. №. -P.559-561.

13.Ковальчук A.A. О необходимости изучения свободноживудих инфузорий в заповедниках// Теоретические основы заповедного дала. -Москва, 1985. -С.115-118.

M.Charcenko Т.А.. Koval'chuk A.A., Parchuk G.V. et al. Das Zooplankton und das Zoobenthos des-Sasyk-stausees unter den bedinguneen der aussosung// 26 Arbeltstagung der IAD. -Passau. 1987. -P.121-122.

15.Ковальчук A.A. Потребление кислорода Gordius sp. ¡Gor-diacea. Cephalorhyncha)// Биол.науки. -1988. -W2. -С.48-51.

16.Ковальчук A.A.. Ковальчук H.E. Видовой состав и некоторые экологические особенности коловраток бассейна Днестра// Вопросы гидробиологии водоемов Украины. -Киев: Наук, дунка. 1988. -С. 47-61.

17.Kovalchuk A.A.. Skorlk L.V. Consuaptlon of the prlnary

production of phytomlcrobenthos and destruction of organic substances by the free-living dilates in the benthos of the Tsibulnik Bay of the Krenenchug Keservoir// Acta hydrochla. hydrobiol. -1989. -16, VZ. -P. 165-171.

18.Ковальчук д.а. К вопросу о роли инфузорий в бентосных сообществах(на примере p.Enchelyodon Clap.et Lach. Киевского водохранилища)// Гидробиол. журн. -1989. -25, »1. -С.26-31.

19.Ковальчук А.А., аербак в.И., Андреев А.Л. Влияние донных инфузорий на придонный Фитопланктон// журн. общей биологии. -1989. -50. та. -С.335-405.

20.Koval'chuk A.A. Ciliates fauna and the sources of it's fcrmins in the transformed Sassyk Bay// Intern, conf. on uater poll, control m the basin of the river Danube. Nov! Sad. Jugoslavia, 20-23 June ¡989. -P. 157-159.

21.ковальчук л.А.. Бабко p.в. Новый вид планктонной инфузории из бассейна Лнепра// Зоол. журн. -1989. -48, i?3. -С. 126-127.

22.Ковальчук А.А.. Воликов Ю.Н. Лыхание личинок хирономид при низких температурах и различных концентрациях кислорода В воде// Гидробиол. журн. -1990. -26. Ml. -С.57-61.

23.Ковальчук Н.Е.. Ковальчук А.А. новый вид ракообразных (Copepoda, Parastenocaridae) из Горганского массива Украинских Карпат// Вестн.зоол. -1990. -Ii3. -С.75-78.

24.Ковальчук А.А., Скорик Л.В.. Шадрина В.П. Интенсивность аэробной и анаэробной деструкции органического вещества в .донных отложениях мелководий Кременчугского водохранилища// ГИДРОбИОЛ. журн. -1991. -27, Ml. -С.57-64.

25.Ковальчук А. А. ■ Структурная стабильность сообществ (на примере донных инфузорий) и критерий оценки ее уровня// Гидробиол. журн. -1991. -27, 1кз. -С.50-57.

26.Nesterenko G.U., Kovalchuk a.a. Deternination of the citâtes individual mass by the lnproved "Voluoes Ratio" ethod// Acta hydrochim.hydroblol. -1991. -19. Wl. -P.23-28.

27.Koval'chuk A.A., Partschuk G.H., Uelltschko А.У. Anteil es Protysto- und des Zooplanktons in c.en Produktionsdestru-tiven Prozessen von einigen Zufflussen der Donau// Linnolo-ische berichte. -IAD. -29 Arbeitstagung. -Kieu; «olod. S91. -S.155-157.

28.Ковальчук A.A.. Ковальчук H.H. Новый вид ракообразных Copepoda. Harpacticoida) из Украинских Карпат// Вестн.зоол. 1991. -Ю. -С.69-71.

29.Ковальчук A.A., Парчук Г.В. Коловратки Сасыкского водох-анилииа и их роль в продукционно-деструкционных процессах// идробиол. ЖУРН. -1SS2. -28. !."1. -С.44-53.

30.Ковальчук A.A. дыхание и продукция коловраток// Гидроби-л. журн. -1392. -28, NS. -с.11-13.

ЗЬБабко ?. В., Ковальчук A.A. Катер1али до кадастру в1льно-ивучих iндузорiй Суксько! облает^// проблеии охорони 1 ац. використанкя пркродних pecypciB Сумщини. -Суни: Вид-во умського пединституту. -1392. -С.113-125.

32. Ковальчук A.A. Оауна i еколоПчш особливост! в1льножи-учих 1Нфузор:а Схиних Карпат// The east Carpathians fauna: ts present stats and prospects of preservation. Uzhgorod, eptenber. 15ЭЗ. -Ужгород: Ужг. держушворситет, 1993.

277-273.

33.Kovalchuk A.A. Primary production and destruction of rganic substances in the uaters of Tisa Basin in Ukraine. Materials of XVI Ith Ccaf. of tho Danube countries. Budapest, 5-9 September.1594. -P.735-^40.

34.Ковальчук A.A., Ковальчук H.E.. г.убровскиа ю.И. Участие

коловраток в потреблении первичной продукции и деструкции органического вещества в рыбоводных водоемах// Гидроби-ол. журн. -1994. -30, tí!. -С.35-43.

35.Якубовский А.Б.. Нережко А.И----Ковальчук A.A. и др.

Устройство по регулированию спрямленных русел рек// Авторское свидетельство от 27.04.1990г. -Per.№4470188.

36.Ковальчук A.A.. скорик Л.Б. Роль донных инфузорий 11и-бульникского залива Кременчугского водохранилива в потреблении первичной продукции фитомикробентоса и в деструкции органического вепества//- Ред.Гидробиол.журн. -Леп.ВИНИТИ. -Киев, 1985. -N7792-B 85. -14с.

37.Ковальчук A.A. О термине "сапропелебионты" и правомочности его использования по отнопению к инфузориям// Ред. Гидробиол. журн. -Леп. ВИНИТИ. -Киев, 1S8G. -1М8Э2-В. -7с.

38.Ковальчук A.A., Бабко Р.в., Ковальчук Н.Е. Состояние изученности и перспективы изучения пресноводных свободножи-вуцих инфузорий Украины// Ред.Гидробиол. журн. -Леп.ВИНИТИ. -Киев. 1987. -N3948-B87. -24с.

39.Ковальчук A.A., БабкоР.В.. Коваль.ук Н.Е. Состояние изученности и перспективы изучения пресноводных свободножи-вуцих инфузорий Украины. Часть 2.// Ред.Гидробиол.журн. -Леп.ВИНИТИ. -Киев. 1988. -N3739-B88. -14с.

40.Ковальчук A.A. О некоторых вопросах продукционной биологии применительно к инфузориям// ред.Гидробиол.журн. -Леп. ВИНИТИ. -Киев, 1988. -líl 102-В88. -15с.

41.Ковальчук A.A. Обнаружение морских видов инфузорий в Киевском водохранилище// Вестн. зоол. -1988. -W5. -С.85.

42.Ковальчук A.A. On the role of free-living ciliates of the Kiev reservoir in production and destruction of organic substances// Progress in protozool. -VI Int. Congress of

- 47 -

Protozoology. -Warszaua, 1981. -P.195.

43.Ковальчук А. А. Структурно- функциональные особенности важнейших групп цилиоценозов Киевского водохранилища// Экология морских и пресноводных простейших. -Саласпилс. 1984. -С.46-48.

44.Бабко Р.В., Ковальчук А.А. Потребление кислорода инфузориями при различных его концентрациях в воде// Современные проблемы протозоологии. -Кат. 4-го съезда ВОПР. -Л. = Наука, 1987. -С.57-58.

45.Ковальчук А.А.. Ковальчук Н.Е.. Дубровский Ю.В. Функционирование подсистемы планктона рыбоводного пруда// I Верепа-гинская байкальская международная.конференция. -Иркутск: СО АН СССР. 1989. -С.58-59.

48. Ковальчук А.а., полииук B.C. Вклад планктонных инфузорий Днепровско- Бугского лимана в потребление первичной продукции фитопланктона и в деструкцию органического вецества// Опер. инф. матер, к 3 симп. "Троф. связи и продукт, водных сообиеств" (Чита, сентябрь 1989 г.). -Чита.1989. -C.S4-S5.

ftHQTft'-Ug

Kovai'chuk д.д. The free-living ciliates of the inland waters of Ukraine and their role in productlon-destructlonal processes

Dissertation (manuscript) of the doctor of biology on the speciality of 03.00.18-hydroblology. Institute of Hydroblology of Nat. Acad. Sci. of Ukraine. Kiev,1994.

It's supported 70 scientific articles uich include information on the fauna. quantity developnent, ' and functional activity of the free-living ciliates of the inland waters of Ukraine. It's shown the role of the main ciliates eco-groups in transformation of organic substances

in different conditions on the base of the detaile investigations of bioenergy of dilates and the genere production-destructional processes.

Ковальчук A.A. Свободноживущие инфузории внутренних вс доемов Украины и их роль в продукционно-деструкционных прс цессах.

Диссертация (рукопись) на соискание доктора биолоп ческих наук по специальности 03.00.18-гидробиология. Hhcti тут гидробиологии HAH Украины, киев,1994.

Защищаются 70 научных работ, которые содержат ин®орм< цию о видовом составе, количественном развитии и функцш нальной активности свободноживущих инфузорий внутренних в( доемов Украины. На основе детального изучения биоэнергети1 инфузорий и процессов трансформации OB в водоемах в цело: показано участие основных экогрупп этих простейших трансформации OB в различных условиях.

1нфузорп', водойми, дихання. деструктя, продукта,ро,

Подписано к печати2?-Ю- 9Y Зак.230/и размножено гщ минстата Украины OÜI