Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Суммарное действие ионизирующей радиации и кадмия на клетки печени и слилистой оболочки тонкой кишки крыс

ВАК РФ 03.00.01, Радиобиология

Автореферат диссертации по теме "Суммарное действие ионизирующей радиации и кадмия на клетки печени и слилистой оболочки тонкой кишки крыс"

КШВСЬКИЙ НАЦЮНАЛЬНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

и . ¡меш ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

БУБЛИК АНДРШ АНАТО Л1Й0ВИЧ ^

УДК 599:539.1.047:577.346

СУМ1СНА Д1Я ЮШЗУЮЧО! РАД1АЦ11 ТА КАДМПО НА КЛ1ТИНИ ПЕЧ1НКИ I СЛИЗОВОГ ОБОЛОНКИ тонко!

КИШКИ ЩУР1В

03.00.01 - радюбюлогш

АВТОРЕФЕРАТ дисертацн на здобуття паукового ступеня кандидата бюлопчннх наук

КИГВ - 2000

Дисертащею е рукопис

Робота виконана на кафедр! бюх'шп бюлопчного факультету Кшвського нацюнального ушверситету ¡меш Тараса Шевченка

Науковий кер1вник: доктор бюлопчних наук, професор кафедри бюх1мп

Дружина Микола Олександрович,

1нститут експериментальноТ патологи, онколога i радюбюлогп iM. P.G. Кавецького HAH УкраТни, провщний науковий сшвробггник;

доктор бюлопчних наук, Дмитренко Микола Петрович, 1нститут екоппени i токсикологи iM. Л.1.Медведя МОЗ Укра'ши, завщувач лабораторн 6ioxiMii"

Провщна установа: Нацюнальний науковий центр рад1ацШно1 медицини АМН УкраТни, 1нститут експериментально!" радюбюлогп, лаборатор1я рад1ащйно1 бюхшп, м.Кшв

Захист вщбудеться " 2000 року о / Угодиш на зааданш

спещалпованоТ вченоУ рад^Й 26.001.24 у Кшвському нацюнальному ушверситет! ¡меш Тараса Шевченка за адресою: 03127, м.Кшв, проспект Глушкова 2, корпус 12, бюлопчний факультет, ауд. 215.

Поштова адреса: 01033, КиТв-33, вул. Володимирська, 64; Спецрада Д 26.001.24, бюлопчний факультет

3 дисертащею можна ознайомитися у б^блютещ Кшвського национального ушверситету ¡меш Тараса Шевченка за адресою: м.Кшв, вул Володимирська, 58

Автореферат розюланий ^,¿¡2000 року

Вчений секретар

спещагизованоТ вченоУ ради ' БрайонО.В.

Войцщький Володимир Михайлович,

Кшвський нацюнальний ушверситет ¡меш Тараса Шевченка

Офщшш опоненти: доктор бюлопчних наук,

ЗЛГЛЛЫ1Л ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалып'сть проблеми. ГЦдвищения рад!ацшного фону теля аварп на ЧорнобапьськШ АЕС створюс додаткове навантаження на oprani3M за умов забруднення навколишнього середовища продуктами техногенного походження. 3 навколишнього середовища Х1шчш речовини надходять в оргашзм людини через органи дихання, ширу, з продуктами харчування та питною водою [Любченко, 1990]. Сумкна Д1Я ioimyionoi рад1аци та ксенобштиюв (до них вшносяться i Bci важю метали) може призводити до суттевих патолопчних зрушень в oprani3Mi, i тому актуалыпш стае дослщження реакци бшлопчних об'аспв на поеднаний вплив факторов рад1ацшноТ та xiMi4Ho'i природи. Не менш важливою проблемою с вивчення захисно-компенсаторно? рол1 бюмолекул за них умов.

В теоретичтй та прикладнш po3po6ni прюритетних аспсьгпа радюбюлоги, радюекологп та токсикологи особливе м>сце займае проблема дп чинник1в низько!" штенсивносп та концентраций Слш враховувати, що 10н1зуюча радтшя та важи метали, як xiMi4Hi забрудники, впливають на оргашзм людини та шин бтоб'екти вже на pinni вщносно низьких доз [Трахтенберг, 1994]. Сполуки кадмио е одним ¡з найшыдливших забрущповач1в навколишнього середовища. Обмш ioHie кадмио в оргашзм1 характеризусться: 1) вщсутшстю ефективного механпму контролю; 2) тривалою затримкою в oprani3Mi та довгим перюдом пашввиведення; 3) ¡нтенсивною взаемод^ею з ¡ншими двохвалентними металами n npoueci всмоктування (яке проходить в тонкому вщдш кишечника) та на тканинному piBiii; 4) переважним накопиченням в печшщ та нирках [Авицын и др., 1991; Богомазов, Габиян, 1992].

Клггинш та субклггиши мембрани - ocuoBiri мппеш впливу ендогенних фактор1в на юитини [Сапини, Билич, 1989; Хижняк и др., 1999] - приймають ^асть в регуляцн обмпгу рсчовин та перетворешп eneprii. Важливу роль в цих процесах вщграють липди, ям мають подвшш зв'язки (ненасичеш жирш кислоти та IX залишки в лтщах), тому легко та швидко пошкоджуються активними метаболггами кисню. Порушуеться р1вновага в систем! оксидант-антиоксидант. При цьому pi3ni ф1зюлопчш системи, що гидтримують гомеостаз, часто зазнають неадекватних навантажень i перенапруження, зокрема порушусться структурно-функщональний стан бюмембрап [Барабой, Судковой, 1997]. Взасмод1я важких метал1В з компонентами клгош, клтшних органел та мембран лежить в ocuoBi i'x токсичного впливу. Встановлення MexaHi3MiB розвитку патолопчних процес!в потребуе подальших дослщжень на piBiii к л ¡тин, субюитинних структур, i'x мембранних та ферментних систем.

Шдомо, що за характером впливу на оргашзм тварин юшзуюча радтщя та нажк! метали мають багато сш'лыюго: активусгься синтез ДНК та шших функшоналышх структур, збиьшусться частота хромосомних аберацш, ¡шцноються пронеси вшьнорадикалыюго окисления, ушкоджуеться структура та функци клтшних мембран, приппчусться ¡муттет та порушусться гормональний статус [Wentink at all., 1988; Буштуева и др., 1989; Yiin at all., 1999]. Комбшащя рад1ацн та важких метал in може проявляти синерпчну дно на жив1 оргашзми з коефйиентом (за канцерогенною ефектившетю) 2-10

[Богомазов, Гарибян, 1992]. Разом з тим, иедостатньо вивчеш характер (тип) тако! дп' та внесок кожного ¡з фактор1в в !х сумарний бюлопчний сфект.

Зв'язок з науковою тематикою оргашзацн. Робота виконана у рамках теми № 97083 "БюХ1\ичш мехашзми розвитку променевого ураження шсля дп шшзуючо! радтцн"' кафедри 61ох1м11 бюлопчного факультету Кшвського нацюнального ушверситсту ¡меш Тараса Шсвченка.

Мета та задач! дослщження. Мета робота полягала в дослщженш особливостей ефекту сумюно! дп сублетальних доз юшзуючо! рад1ацп та низькоТ дози хлориду кадмто на структурно-функщональш властивосп тонко! кишки 1 печшки для оцшки сшльного впливу цих фактор1в на оргашзм.

В зв'язку з цим в робо'п було поставлено наступи! задача

1. Дослщити сум^ну дто юшзуючо! радтцн (1,0 4 2,0 Гр) та хлориду кадмто (1 мг/кг) на:

а) морфофункшоналышй стан печшки та р^зиих вщдшв тонко') кишки.

б) кшьюсний вм1ст основних :п!п;ип слизово! оболонки тонко! кишки та печнжи;

в) протшання процеав ПОЛ в слизовш оболонш тонко!' кишки та печшки;

г) актившсть мембранозв'язаних фермент1в тонко! кишки та печшки;

2. Провести факторний анал1з су\псно! дп юшзуючо! рад1аци та ¡ошв кадмто на оргашзм.

Об'ект досл1дження - сумюпий внлив юшзуючого випромшювання та юшв кадмто на оргашзм.

Предмет дос;йдження - сштсл1алыи клпини р1зних вщдшв тонко! кишки та печшки.

Методи дослщження: радюбюлопчш, спектрофотометричш, спектрофлуометричш, евгоюва мкроскошя, факторний анал!з.

Наукова новизна. Вперше проведено комплекеш пстолопчш та бкшм1чш дослщження сумюшго впливу юшзуючо! рад^ацп та ¡ошв кадмто на структурно-функщональний стан тонко! кишки 1 печшки.

Внявлено прискорення ф1зюлопчно! регенерацн тонко! кишки протягом доби шеля окремо! дн юшзуючо! рад1ацп 1 хлориду кадмпо та гальмування цього процесу при !х сумюнш дп.

Встановлено, що сум^сна Д1Я випромшювання та кадмпо (в дослщжуваних дозах) приводить до порушень окисно-антиокиспого статусу клпиц печшки та слизово! оболонки тонко! кишки в результат! зростання швндкосгп лшщно! пероксидацп та накопичення в клпинах продуючв ПОЛ.

Внявлено пригшчення активное™ мембранозв'язаних фермешчв печшки та слизово! оболонки тонко! кишки при сумюнш дп' випромшювання та кадмто, як результат порушень структури клггинних мембран.

Застосування факторного анал1зу дозволило виявити найхарактершип, серед дослщжуваних, показники сум1сно! дп" юшзуючо! ра;даш! та кадмпо на структуру 1 функщю печшки та слизово! оболонки тонко! кишки.

З'ясовано характер та особливосп окремо! 4 сумюно! дн на оргашзм юшв кадмто та юшзуючого випромшювання, виявлено основш ланки пошкоджень, обгрунтовано можливють ирогнозування ефекту при сумюнш дн дослщжуваних фактор!в.

Практичне значения одержаних результатов. Отримаш результати можуть слугувати науковим обгрунтуванням розробки метод1в корекцп та профилактики порушень структурно-функцюнальних властивостей клггин при дп юшзуючо'1 рад1ащ'1 та ioniB кадмда.

Показало дощлыпсть використання методу факторного анализу для виявлення законом1'рностей впливу екстремальних фактор1В на оргашзм.

Встановлений статистичний зв'язок дослщжуваних параметр in стану окремих органов дозволяе обгрунтовати зроблеш висновки стосовно характеру впливу дослшжеиих чинниюв та прогнозувати розвиток процесу.

Особнстий внесок здобувача. Дисертант опрацював необхщну за темою наукову лггературу, оволод1в необхщними аналггичними та статистичними методами дослцгжень, брав участь у плануванш експериментальних po6iT i шдготовш Maiepianie до друку. Конкретний внесок дисертанта у роботу полягав у розробщ концепци та виконанш ecix експериментальних po6iT, обговоренш одержаних результата.

Апробашя робота. Основн1 положения дисертащйшл робота допов!далися на IV конференнн кра'ш СНД "Проблеми екологи та експлуаташя ou'tKiie енергетики", Севастополь - 1997, II Всеукрашськш науково-методичшй конференцн з м1жнародною участю "Еколопя та ¡нженер1я. Стан, нас.и'дки, шляхи створення еколопчно чистих технологий", Дшпродзержинськ - 1998, VIII International INECO conference "Measurment in Clinical Medicine" -Дубровниш, Хорватия - 1998, II 3'1зд1 бюфпиюв Pocii, Москва - 1999 та науково-методичних конференщях бюлопчного факультету Кшвського нацюналыюго ун!верситету iMeni Тараса Шевченка у 1997-1999 роках.

Публ!кац!я матер|'ал1в. За матср1алами дисертацп опублковано 4 статп, 4 тези доповдай.

Структура та обсяг дисертацн. Дисертац'1я складаеться ¡з вступу, огляду л1тератури, роздшв, що вщображують результати влаеннх дослцркень, висновюв та списку використано1 науково'1 лггератури, який micthtb 160 джерел. Роботу викладено на 131 cropinui машинопису, ¡люстровано 14 рисунками та 14 таблицями.

основшш зм1ст роботи

МАТЕРГАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕ1П»

Дослщження були проведен! на щурах-самцях масою 180-200 г, яких утримували на стандартному рашош BiBapi/o.

Тварин опромнповали на установщ РУМ-17 рентгеншськими променями за таких умов: потужшеть дози 0,35 Гр/хв, фшьтри 0,5 мм Си та 1 мм А1, сила струму 10 мА, напруга 200 кВ, шюрно-фокусна вщетань - 50 см. Хлорид кадмно вводили перорально за 2 години до опромшення. Тварин декапггували через 1 добу теля дн дослщжуваних чишншв.

Тварин роздияли на групп (по 6-10 у кожшй) в залежност! вщ завдань експерименту:

1. Перша група - контролып тварини;

2. Друга група - тварини, яким одноразово вводили хлорид кадмш у ф1зюлопчному розчиш в доз! 1,0 мг/кг маси Т1ла ( в перахунку на Cd2+) ;

3. Третя група - тварини, яких опромнповали в доз! 1,0 Гр;

4. Четверта група - тварини, я к их опромшювали в доз! 2,0 Гр;

5. П'ята група - тварини, яких шддавали cyMicuiti дп кадмпо та випромшювашш в доз! 1,0 Гр;

6. Шоста група — тварини, яких пщдавали сушсшй ди кадмпо та випромшювашш в доз1 2,0 Гр.

Для вивчення морфолопчних показшшв готували парафшов! нагпвтоню 3pi3H [Волкова та ш., 1982; Карупу, 1984]. Висоту ентероцит1в одношарового ештелш) тонко! кишки вим!рювали за допомогою окуляр-мшрометра, а д!аметр ядер гепатоцштв та плопи поперечного nepepi3y ядер ентероцит!в - на нап!вавтоматичн!й установи! "1нтеграл-2МТ" за програмою "Маркер". Мгготичний ¡ндекс визначали зпдно методики [Астауров, 1974] та годраховували к!льк!сть кл!тин, як! припадають на крипту. При даних дослщженнях за 2 години до забою тваринам перорально вводили розчин колхицину в концентр ацп 0,2 мг на 100г живо!" маси.

Актившсть лужно! фосфатази визначали згщно [Chijsen et all., 1980], активн!сть у-глутамштрансферази та аланшамшотрансферази - згщно [Lin et all, 1981]. Актившсть №+,К+-АТФази та Ca2,,Mg2b-ATOa3n визначали як вказуеться в роботах [Chijsen et all., 1980; Harms, 1980].

Bmîct ТБК (2-тюбарб!турова кислота) - активних продукт!в, ртень яких нерераховували на шльысть малонового д!альдег!да (МДА), визначали за методом [Орехович, 1977]. Визначення BMicTy шиффових основ проводили зпдно [Tappel, 1978], а д!енових кон'югапв (ДК) - [Орехович, 1977].

Визначення антиокисно'! активносп (АОА) проводили за методом [Семенов и др., 1985] з використанням вщновлено"! форми 2,6-д!хлорфенол!ндофенола в якосп окисника.

Визначення кшькост! триацилглицерол!в, холестсролу та загальних фосфолшцнв проводили ферментативным методом, за допомогою 6ixpoMaTH4Hoï фотометричноТ системи "STAT FAX 1904 PLUS" (США).

Для визначення ступени взаемного впливу р!зних параметр!в досл1'джуваних процеав та виявлення об'ективно ¡снуючих законом!рностей використовували метод факторного аналЬу [Харман, 1972; Браверман, 1983].

результат!! досшджень та ïx обговорення

Цитоморфометричн! досладження стану слизовоТ оболонки tohkoï кишки i печшки. Для пстолопчних дослщжень брали зразки печ!нки i pi3imx вщдшв тонко"! кишки: дванадцятипало!" та порожньо!'. За даними свшюво'! мкроскопп пстоструктура ештелто тонко!" кишки контрольних та пщцослщних тварин, через добу п!сля окремо!" та cyMicHoï дп ¡он!зуючого випром!нювання i кадм!ю майже не в!др!зняеться. Виявлсне збЬьшення числа бокаловидних кл!тин в дванадцятипалш та порожн1х кишках через одну добу теля введения кадмпо може слугувати одним ¡з показник!в ïï г!персекреторного стану.

Результати морфометричного анашзу npenapaTie печ!нки та еп!тел!ю р!зних вишшв тонко! кишки евщчать, що юшзуюча рад!ашя в дозах 1,0 та 2,0 Гр приводить до зменшеши висоти ентероцит!в, особливо в дванадцятипалш кишщ (приблизно на 30 %). Площа ядер при цьому зменшусться на 12-18 %, що вказуе на пригшчення функшональноУ активносп ентероцит!в кишечнику.

Сушена ,щя ¡ошв кадмпо та випромиповання майже не впливае на висоту ентероципв порожньо! кишки, але в дванадцятипалш киннп !'х висота менша на 10-14 % гпдносно контролю. Поряд з ним, площа ядер ентероштв, як1 вистилають ворсинки дванадцятипало!" та порожньо!' кишок зменшуеться приблизно на 10-12%.

Морфометричш дослщження гепатоципв, проведет в паралельних експериментах, св1дчать про зменшення д1аметра ядер за даних умовах впливу, що вцщзеркалюе пригшчення 1х синтетично!' активности Найсуттевнпе зменшусться /наметр ядер при опромшенш в доз! 1,0 Гр чи сумюшй дн кадмпо та опромшення в доз1 2,0 Гр (приблизно 20-23 %).

Пролферативна активтетъ клшш тонко!' кишки. Вивчення структури р1зних диянок топко1 кишки показало, що через дп\ години теля ди рпних чинш-пав спостер1гасться доепшрне зниження популяци клггин криггг, як1 утворюють н прол1феративну зону (рис.1).

Рис.1 Загальна юльюсть клггин в кршт дванадцятипалоТ (а) та порожньо!" (б) кишки шеля л¡1 ¡ошзуючо!' рад1ацГ1 та кадмпо Туг 1 далк 1-6 - номери груп шддослщних тварин *- р < 0,05 - по вщношенню до контролю.

Так, для дванадцятипало!" кишки при опромшенш в доз)" 1,0 та 2,0 Гр зниження даного показника вщбувалось в середньому на 62% та 66 %, а для порожньо!' кишки - вщповщно на 40% та 60 % 1 залишаеться значно меншим вщ контролю через добу теля да ¡ошзуючо!' рад1ац]У. Через 2 години шеля сум ¡с по го впливу випромшювання та кадмно, у дванадцятипалш та порожн1'й кишш юльмсть клггин зменшуеться в середньому на 38% та 42%, вщповщно, а через 1 добу !х юльюсть майже не вщр1змясться вщ контролю.

Дос.'пдження динамки процеав прол!ферацп тонко!' кишки евщчить про значне пригшчення про.шферативноТ активносп стовбурних клггин крипт ргзних вщдшв тонко!' кишки через 2 год теля окремо! та суъпсно!" л 1!" дослщжуваних чинниюв 1 про и зростання через 1 добу (рис.2). Причому, теля ди ¡ошзуючо!' рад^аци в доз! 2,0 Гр м1тотичний ¡ндекс збьтьшуеться вщносно контролю у дванадцятипалш кишщ в середньому на 30%, а у порожнш киппц -на 65 %. ГПсля сумкно! ди випромшювання та кадмпо через 1 добу мпотичний ¡ндекс залишаеться нижче контрольних значень в середньому на 55 % та 44 % у дванадцятипалш та порожнш кишках вщповщно.

(а)

(а) (б)

Рис.2 Мгготична актившсть стовбурових клггин крипт дванад пятипало! та порожньо! (б) кишки теля ди юшзуючо! рад1ацп та кадмпо *- р < 0,05 - по вщношеншо до контролю.

Отримаш даш свщчать, що протягом доби и ¡с л я окремоТ ди юшзуючо! рад1ацп та кадкпю зростае мпотична актившсть к л ¡тин рЬних вщдшв тонко!' кишки поряд ¡з меишою (в пор1внянш з контролем) !х кшыастю в криптах. Це може вказувати на зростання виходу клпин на ворсинки, тобто пщвищення процеав регенерацн в цих вцццлах тонко! кишки. При сумюшй ди дослщжуваних чинншав спостертаеться зииження прол1феративно! активности при вах строках дослщження. Однак, юльюсть кштин в криптах р1зних вцщипв тонко! кишки через 1 добу не вщр1зняеться вщ контролю. Таким чином, на вщмшу вщ окремо!, при сушсшй дЛ кадмпо та випром1Шовання гальмуггься про цсс виходу кштин на ворсинки, що в казус на пригшчення регенеративних процеав в р1зних вщцшах тонко! кишки.

Актившсть фермент!в токкоГ кишки 1 печшки. Вплив юш'зуючого випромшювания або взаемод1я важких метал ¡в з юнтинними структурами приводить до порушень функщонування локал13ованих в них ферментних систем [Рискулова, 1986; Трахтенберг, 1994]. Клп ини тонкого кишечника та гепатоцити характеризуються присутшстю таких фермешлв, як лужна фосфатаза (ЛФ), у-глугамьтгрансфсраза (ГГТ) та алашнамшотрансфераза (АлАТ) [ВессюИш, 1987].

Актившсть гщролаз в кзйтинах ештелго тонко! кишки знижусться незначно при ди кадмио. Д1я юшзуючого випромшювания та сум ¡сна з юнами кадмпо викликас зниження активносп ЛФ (в середньому на 10%); ГГТ (на 14%) та АлАТ (на 14%) (табл. 1).

В гепатоцитах окрема дк кадм!ю чи випром1нювання в дозах 1,0 та 2,0 Гр призводить до зниження активности ЛФ (в середньому на 14 %) та АлАТ (на 8 %). В результат! сумюно! да юшзуючо! рад!ацп та кадмго актившсть ЛФ знижусться на 26-28%, а АлАТ на 18-25% вщносно контролю. Актившсть ГГГ зменшуеться в середньому на 11-15% при ди вах дослщжуваних чиннишв.

Таблица 1.

Актившсть ферменте шсля впливу юшзуючо! рад!аци та ¡ошв кадмио

Група тваршГ— Лужна фосфатаза у-Глугамштрансфераза Ллашнамшотрансфераза

Печ!нка

1 3,5 ± 0,2 1,63 ±0,15 0,44 ± 0,04

2 3,1 ±0,2 1,38 ±0,14 0,40 ± 0,08

3 2,9 ± 0,2 1,37 ±0,13 0,41 ±0,07

4 3,0 ± 0,2 1,46 ±0,16 0,43 ± 0,04

5 2,6 ± 0,3» ¡,45 ±0,13 0,36 ±0,05*

6 2,5 ± 0.2« 1,43 ±0,15 0.33 ±0,05*

Тонка кишка

1 9,3 ± 0,2 3,7 ± 0,2 15,2 ±0,6

2 8,9 ± 0,4 3,4 ± 0,2 14,2 ±0,7

3 8,4 ± 0,3 3,2 ±0,1» 13,9 ±0,5

4 8.7 ±0,3 3,2 ± 0,2* 14,9 ±0,6

5 8,3 ± 0,4* 3,3 ± 0,2 13,5 ±0,4*

6 8,3 ±0,2' ' 3,3 ± 0,1 13,3 ±0,5*

р < 0,05 - по вщношеншо до контролю.

Ведуча роль в пщтримщ внутрпиньоклпинного юнного гомеостазу належить Na+,K+-ATФaзi та Са2+,М§2+-АТФаз1, що обумовлюе визначення Тх активной при дослщженш впливу р1'зних чинншав на оргашзм [Рискулова, 1986; Дворецкий и др., 1990]. Представлен! в табл.2 даш свщчать, що в результат! введения кадмпо актившсть №+,К+-АТФази незначно зм'тювалась: в препаратах тонко! кишки вона зменшувалась в середньому на 11%, а в печшки - зростала на 11% вщносно контролю. Опромшення в дозах 1,0 12,0 Гр викликало дозозалежне зменшення активноси цього ферменту: в препаратах тонко! кишки на 13% 1 25% вщносно контролю, препаратах печшки - на 19% 1 29% вщповщно. Сумюний вплив ¡ошв кадм1ю та юшзуючо! рад!ацн приводив до значного зниження активности ферменту в обох органах. Так, в результат! дн кадмю та опромшення в доз\ 2,0 Гр актившсть Ыа+,К+-АТФази зменшувалась в середньому на 43% та 51% вщносно контролю в препаратах тонко! кишки та печшки вщповщно. Актившсть Са2+-АТФази в препаратах слизово! оболонки тонко! кишки знижувалась як шсля дн випромшювання та кадмпо, так ! при сумюному вплив1 цих фактор!в, в останньому випадку вона зменшувалась на 30-40% вщносно контролю. Менш чутливою до дн дослщжуваних чинншав виявилася

Таблица 2.

Вплив юшзуючо! рад1аци та ¡ошв кадмио на актившсть АТФаз (мкмоль Рн/ годину « мг 61лку) (М ± т, п = 6)___

СЧ'р\(С'ГГ Трупа тварин -— Ыа\К+-АТФаза Са!+-АТФаза М&3т-АТФаза

Тонка кишка

I 1,74*0,16 5,03*0,61 5,28*1,30

2 1,55*0,16 3,72*0,49« 5,23*0,76

3 1,51*0,15 3,68*0,37* 5,98*0,95

4 1,31*0,17 3,57*0,36* 5,69*0,81

5 1,05±0,14 • 2,98*0,35* 5,98*1,19

6 0,99*0,15 * 3,74*0,42* 5,94*1,12

Псчппса

1 0,79*0,07 не визначали 3,44*0,69

2 0,88*0,06 3,38*0,53

3 0,64*0,04 и 3,79*0,61

4 0,56*0,05 н 3,82*0,72

5 0,58*0,04 * 2,78*0,49

6 0,39*0.03 • _« 3,23*0,54

* - р<0,05 вщносно контролю

Функциональна актившсть Ыа+,К+-АТФази та Са2+,М§2+-АТФази вН-залежна, а одшею з мшеней дп активних форм кисню в результат вгашву юшзуючого випромшювання та кадмио на бшков1 молекули виступають саме БН-грули [Рискулова, 1986; Михалева, 1988]. Показано, що кшьысть тюлових груп зменшусться в результат! дИ вс1х дослщжуваних фактор1в: в слизовш оболонщ тонко\ кишки на 32-35%, а в печшщ - на 14-20%.

Юльюсннй склад лЫд!в тонко'! кишки I печшки. Формувания вщповда к л ¡тин на скстремальш впливи в значшй м!р! пов'язано з структурною перебудовою мембран, яка обумовлсна зм!ною складу !Т лш!дноТ компонента [Элойя, 1989; Коломийцева и др., 1989].

Отримаш результати (табл. 3) евщчать, що в юптинах печшки ильюсть основних структурних лшцйв (фосфолшццв та холестеролу, а також триацилглщерол!в) практично не зм!нюегься при даних видах впливу.

В слизов!й оболонщ тонко! кишки, на в!дм!ну в!д псчп1ки, спостер!гаеться зниження вм!сту лнндш в пор1В1£Янн! ¡з контролем, як при окремш, так I сушснш да кадм1Ю ! випром!нювання. Причому, бшьш суттево зменшусться к!льк!еть холестеролу (в середньому на 28-30%).

Таблица 3.

Юлыасть лшццв у печшщ, слизовш оболонш та ашкальшй мембраш клггин тонко! кишки через 1 добу шсля впливу юшзуючо! рад!ацп та ¡ошв

кадмто (М ± ш, п ~ 6-7)

Лтщи Група \тварин (мкг/мг бшку)\ 1 2 3 4 5 6

Печшка

Триацилглщероли 55,1±5,0 51,6±5,0 49,2±4,0 50,0±6,0 48,2±5,0 50,0+6,0

Фосфолтщи 76,6±9,0 74,6±6,0 68,2±7,0 65,3±4,0 69,0±8,0 67,3+5,0

Холестерол 16,1+2,0 16,0±1,8 14,9+2,3 16,0±2,5 15,2±1,5 16,4+2,0

Слизова оболонка тонко! кишки

Тр иацил гл ¡нерол и 115,0± 10,1 91,1+9,2 84,1±8,1 86,2±8,2 92,1+9,1 90,5±10,1

Фосфолтши 70,1±5,2 67,2±4,0 67,5+4,2 69,0±3,1 55,9±4,1* 59,7+3,3*

Холестерол 14,5+1,4 10,0±1,5 9,6±2,0* 10,1±2,2 9,1±1,7* 9,6+1,8*

Ашкальна мембрана ентероци™

Триацилглщерол и 16,3±1,0 11,5'+1,2 13,2+1,3 12,5±1,4* 10,6'+1,1 9,9±1,3*

Фосфолтщи 111,5+6,1 74,1 »+8,0 83,8»±5,2 80,0±3,1* 71,6»±6,1 60,3+2,2*

Холестерол 59,5±2,1 43,0*+2,5 45,0»±3,0 46,0+2,1» 35,6»+3,2 30,3±2,3*

* - р<0,05 по вщношешпо до контролю

В ашкалынй мембраш, яка е одшею ¡з складових плазматично! мембрани ентерошгпв тонкого кишечнику, теля введения кадмпо або дн юшзуючо! ра;иаш! спостер1гаегься зменшення юлькосп фосфолтщв, холестеролу 1 триацилглщеролт в середньому на 27-32%, 27-28%, 18-23% витовщно. Сум)'сна Д1я кадмпо I опромшення викликае ще бшьше зменшення кыькосп фосфолшдав, холестеролу ! триацилглшеро.'пв в цих мембранах, яке складае 35%, 40% 1 35% вщповщно до коптрольних зиачепь.

Змша лппдного складу ашкалыю! мембрани може впливати на функшонуванпя травних ферментт ¡, як результат, приводи™ до порушення мембранного травления, оскшьки илазматична мембрана ентероштв грае ключову роль в травшй функцп кишечнику [Уголев, 1985].

Окисно-антнокисний гомеостаз тонко!" кишки та печшкн. Активащя ПОЛ - ушверсальна реакщя клггин на екстремалып впливи р1зно! природи [Барабой, Сутковой, 1997].

Встановлено, що вм]ст первинних продукпв ПОЛ - дгаювих кон'югат1в (ДК) в слизовш оболонщ тонко!" кишки та печшщ при окрекпн ди кадмпо та юшзуючо! рад1'ацп суттево не змшюеться. Однак, сушсиий вплив кадмно та випромшювання в дозах 1,0 Гр чи 2,0 Гр приводить до зростання юлькосп ДК в печшщ (на 30-33%) та зниження (на 30%) в слизовш оболонщ тонко"! кишки.

Показником вм1сту вторинних токсичних для организму продукте ПОЛ слугували речовини, що реагують з тюбарШтуровою кислотою. Р1вень ТБК-активних продукпв перераховували на ыльк1сть МДА. За даних умов впливу в слизовш оболонц! тонко! кишки вмгст МДА зростае, в середньому, в 3,0 рази лише при сум!снш ди юшзуючо! ра/иаип та ¡ошв кадмно. В тканинах печшки найбшыпе зростання вм1сту МДА (на 43-53%) також спостер1галось при

СуШСШЙ ДП ЦИХ Ч1ШНИК1В.

Визначення вхпсту кшцевих продуктов ПОЛ - шиффових основ (ШО) показало, що в печшш спостер1гасться !х накопичення, як теля введения кадмпо (на 15%) та випромшювання (на 20-40 %), а також при сумюпш дн цих чинник1в (на 28 - 33%). В слизовш оболонщ тонко! кишки навпаки - при окрсмш ди опромшення та ¡ошв кадм¡ю вм'ют ШО знижусться, а при сумкшй дп зростас нсзначно (6-16%).

1нтенсившсть протжання ПОЛ в печшщ та слизовш обояонш тонко! кишки дослщжували в модельних системах, що м¡стили Ре2+ +аскорбат. Отримаш" даш свщчать про зростання нггенсивносп ПОЛ при сушсшй дп випром1шовання та кадмно. Розрахована початкова швидисть (Ре2+ +аскорбат)-залежного накопичення МДА в препаратах слизово! оболонки тонко!' кишки складала в середньому 1,2 та 0,84 вщповщно при сушсшй дп кадмпо та випромшювання в дозах 1,0 чи 2,0 Гр, в пор1внянш з контролем, де ця величина становить 0,44 нмоль /мг бшка за 1 хв. В печшщ ня величина в контрсш становила 2,4 нмоль /мг быка за 1 хв, а при сумкшй дп кадмпо та опромшення в дозах 1,0 чи 2,0 Гр 2,94 та 4,26 вщповщно .

Контролюе процеси ПОЛ у нормально функщонуючому орган ¡зм1 антиокисна система. 1нтегральною характеристикою стану антиоксидантно! системи тканин може бути антиокислювальна актившсть (АОА) и гомогенно! фракцй [Семенов и др., 1985].

Отримаш результати свщчать, що в печшщ АОА зростала лише при дп юшзуючо! рад1ацн в дозах 1,0 та 2,0 Гр вщповщно на 18% та 20% вщносно контроля в слизовш оболонщ тонко! кишки - вщповщно на 27% та 20 %.

Анал13 отриманих даних свщчить, що сумюна дм випром1нювання та ¡ошв кадмпо викликае дисбаланс киж накопиченпям продукпв ПОЛ. Имов!рно в юнтиш ¡снус декшька пускових та захисних систем, як1 можна розглядати як фактори, що впливають на швидкипъ окисления лшшв на р1зних стаД1ях. Можливо саме порушення !'х взасмодп на рпних етапах, як! вщршшоться при р1зних впливах на оргашзм 1 обумовлюють виявлеш вщмшно(пч в накопичеш продукпв ПОЛ в печшш та кишечнику при окремш та сушсшй д1Т опромшення та кадмпо на оргашзм.

Обробка результате дослщжень з використанням методу факторного анал1зу. Для виявлення можливих взаемовшишв дослщжуваних параметр1в, встановлення прихованих неявних законом¡рностсй окремо! та сушсно! ди юшзуючо!" рад1ацн та кадмш на оргашзм при математичнш обробщ отриманих результата було використано метод факторного анашу.

Отриманий масив даних охоплював спостереження 48 змшних (параметр1в) (табл. 4). Для ВС1Х них спочатку була обчислена повна матриця коефщгагпв кореляцп, а на и основ! визначсш головш фактори (Тх виявилося три) та факторш навантаження. Значения першого фактора а! пропоршйш числу змшних, як1 враховуються в значениях уах нормованих параметр1в для дано! групи тварин.

Таблиця 4.

Параметри, ям вим1рювалися в досл1дженнях_

параметру, х Орган \ назва параметру № параметру, х Орган 1 назва параметру

висота ентероцил'в: вмют продукпв перекисного окисления лтшв:

1 дванадцятипала кишка дieнoвi кон'югати

2 порожня кишка 25 печшка

площа ядер снтсроттв: 26 порожня кишка

3 дванадцятипала кишка шиффов1 оспови:

4 порожня кишка 27 печшка

5 д!аметр ядер (печшка) 28 порожпя кишка

мгготичний ¡ндекс (1 доба): вьист малонового д1альдепду:

6 дванадцятипала кишка 29 печшка

7 порожня кишка 30 печшка (через 90 хв. шкуб.)

мгготичний ¡ндекс (2 год): 31 порожня кишка

8 дванадцятипата кишка 32 порожня кишка (через 90 хв. ¡нкуб.)

9 порожня кишка кшьюсть л!шдт:

загальна кигьюсть клтш в крипп (1 доба): 33 триаглщилглшероли (печшка)

10 дванадцятипала кишка 34 фосфолшщи (печшка)

И порожня кишка 35 холестерол (печшка)

загальна кшьюсть юитин в криггп (2 год): 36 триацилглщероли (порожня кишка)

12 дванадцятипала кишка 37 фосфолшши (порожня кишка)

13 порожня кишка 38 холестерол (порожня кишка)

актившеть ферменте печшки: 39 триацилглщероли (апжальна мембрана)

14 лужна фосфатаза 40 фосфолшши (ашкальна мембрана)

15 у-глутамитрансфераза 41 холестерол (ашкальна мембрана)

16 аланшамшотрансфераза 42 активность Са^-АТФази в препаратах порожным кишки

актившеть фермент порожньо! кишки: актившеть Ка*, К+ -АТФази:

17 лужна фосфатаза 43 препарата порожньоТ кишки

18 у-глутамитрансфераза 44 препарата печшки

19 аланшамшотрансфераза актившеть Мц2' - АТФази

активнють ферментш у сироватш кров1: 45 препарата порожньо'1 кишки

20 лужна фосфатаза 46 препарата печшки

21 у-глутамштрансфераза антиокисна активность:

22 аланшамшотрансфераза 47 порожня кишка

вм1ст тюлових груп: 48 печшка

23 печшка

24 порожня кишка

Встановлено, що найбшыш навантаження мають наступи! показники: х6 х7- мгготичний ¡ндекс в дванадпятипалш \ порожшй киппи пщповщно; х10, хп,

х12 1 х]3 - загальна кшьмсть клггин в крипп р1зних вщдипв тонко? кишки; х27 -вм!ст ШО в препаратах печшки; х29 1 х30 - пм1ст МДА в препаратах слизово! оболонки тонко!" кишки; Х40 - кшьк!сть фосфолнпдт в аткалыий мембран!.

Найбшыш навантаження на другий головний фактор а2 мають наступш змшш: хь - мгготичний 1ндекс в дванадцятипалш кишщ, лси , х32 - в\пст МДА в препаратах слизово! оболонки тонко! кишки; х40 - кшькють фосфолшдав в ашкальнш мембран!. Притому, збшьшення значения фактора а2 вшповсдае збыьшенню параметр!в (х6, х40) та зменшеншо (х3,, х32), ! навпаки. Таким чином, групування даних в проекцн на фактор а2 визначае конкуренц!ю вщповщних процеав у тонк!й кишц!.

Аналог!чний анал!з для фактора а3 дозволяе видшити наступи! групи змшних з позитивним навантажснням: х7 - мгготичний ¡ндекс в порожн!й кишц!, х27 - вмкт шиффових основ в печшщ; х29, х30 - вм!ст МДА в ночниц та з иегативним навантажснням х10 - х)3 — ыльюсть клпин в кршгг! р!зпих в!дд!л!в тонко! кишки, тобто значения даного фактору визначаеться конкуренщею вщновщних процест у кишечнику та печшщ.

Граф1чне вщображення отриманих результат!в з урахуваниям ус!х вим!рюваних парам етр1в представлено на рис.3.

Рис.3. Групування ознак у пщпростор! (а,, ¿ь а3) з урахуваниям ус!х 48 змшних. 1 - 6 - номери груп гпддослщшгх тварин.

На основ! анал!зу представлених на рис.3 результапв, зроблено висновки: 1. Спостерцаегься чггке вид!лення облает! локал!зацн груп об'ект!в 5 ! 6, що вцшовщають групам тварин, яы зазнали синено! д1У випром!нювання та ¡ошв кадмю. Взагал! це групування вщр!знясться р1зким зменшенням значения фактора а2, що узгоджуеться з приведении вище заключениям про роль змшних (х6, .х40) ! 0хзь л32). Отримаш дан! евщчать про значне (в 1,5 - 2 рази) зменшення псршоТ групи иараметр!в та збшьшення (до 3 раз) друго? при сум!сн!й дп кадмш та опромшення.

о.О

1,0

0,5

-0,5

2. Конкуренщю процеав в печшщ та кишечнику ¡люструе змша значения фактора а3. 1з пщвищенням дози опромшення збшыпуеться значения змпших, ям пов'язаш з пщвищенням м поличного шдексу клпгин слизово! оболонки порожньо! кишки (х7), вмктом шиффових основ 1 малонового д1альдегщу в печппп (х2ъ л29, Хзо) та зменшуеться значения тих, що пов'язаш з кшьистю КЛ1ТИН В КрИПТаХ рЬнИХ ВЩДШВ ТОНКО! КИШКИ (х10 -Х|3). Вплив Т1ЛЬКИ ¡ошв

кадмда також викликае збщьшення мпотичного ¡тздексу (х7) 1 зменшення вмюту клггин в криптах тонко!" кишки (хю-лп). В той же час сумюга д\я кадмйо 1 випроминовання приводить до протилежного ефекту - рпкого зменшення мгготичного ¡ндексу клггин слизово! оболонки порожньо! кишки х7 та пщвищення загально! кшькосп к л ¡тин в криптах дванадцятипало! та порожньо!' кишки (дг10 -х,3).

На завершения проанал13ована можлршсть зменшення числа дослщжуваних параметр!в. Як показав проведений више анал13 факторних навантажень, лише невелика юлыа'сть змшних дас значний внесок в три основш фактори, так що можлодасть суттевого зменшення числа змшних воропдна. Для перев1рки цього припущення була виконана аналопчна обробка за множиною змшних, ям включшоть лише т1 12 ¡з них, як; мають максимальш навантаження, а саме (х6, хъ х|0, Хц , Х|2, Х13.*27.-*29, х10, *зь *зг> х4о)-

О

ч *

+ N=48

ж N=12

г

й2

ООО

"1 100

—I 200

Оз

+

Ж

N-48 N=12

а)

Ь)

Рис.4 Групування ознак в пщпросторах а) — {аь а2) та Ь) — (аз, а2) для основних парам етр1в (N=12) та при повному набор! параметров (N=48).

У пор1внянш з результатами, що отримаш ¡з повного набору змшних, фупування ознак змшюеться незначно, за винятком фактора а,, котрий, як було пщхычено вище, збшьшусться пропорцшно числу змшних та збер1гас загальну структуру простору ознак (рис.4). Таким чипом, основними серед отриманих 48 парам етрш при даних умовах дослщжень, змша яких характеризуе вплив сумосно! д!!" юшзуючого опромшення та кадмио на оргашзм с: мгготичний хндекс к л ¡тин (х6, х7) 1 загальна Тх кшьюсть в криптах р1зних вщцшв тонкого кишечнику (хю-хн), вм!ст шиффових основ в препаратах печшки (х27), малонового д1альдепду в препаратах слизово!"

оболонки тонко! кишки та печшки (х29-х32), кщьюсть фосфолшццв в ашкальшй мсмбраш кштин тонко! кишки (jr40).

висновки

1. В результат! сушено! дп рентгешвського випромшюванпя (в дозах 1,0 i 2,0 Гр) та ioHie кадмш (1 мг/кг) спостер1гаеться пригшчення процесу ф1зюлопчно! регенерат! р1зних BumLiiß тонко! кишки, а при окремш /и! цих чинниюв - прискоренпя.

2. Виявлено шпбування активности мембранозв'язаних фермешйв печшки та слизово1 оболонки тонко! кишки при сушсшй, на вщмшу вщ окремо!, дн випромшюванпя та кадмпо.

3. Сушена ;ця випромпповання i кадмпо супроводжуеться активащао процесу ПОЛ в тканинах печшки та слизово! оболонки тонко! кишки, що проявляеться в зросташп швидкост1 протжання ПОЛ та дисбаланс! в накопиченн! продутотв окисления лшццв.

4. Зменшення юлькосп основних структурних лшццв (холестеролу та затальних фосфолшцпв) в препаратах слизово! оболонки тонко'! кишки за умов сумшно! дп ¡он1зуючого випром!нювання та кадмпо вщбувасться, головним чином, за рахунок ïx зменшення в ашкальшй мембран! ентероципв.

5. Методом факторного аналЬу встановлеш найхарактернпш параметри, яю в умовах дослщження дозволяють визначити особливосп сум1сно! дп сублетальних доз юшзуючо! рад1ацп та низьких доз хлориду кадмпо на клггини печшки та слизово! оболонки тонко! кишки.

Список праць опублдеованих за темою дисертацп

1. Хижняк C.B., Степанова Л.1., Ромась I.I. Бублик A.A., Войщцький В.М. Використання флуоресцентних зонд!в для оцшки po3MipÎB ашкально! мембрани ентероцитп» nie л я дп юшзуючо! pafliaui! // Укра'шський радюлопчний журнал.-1998.-№2.-С.209-211.

2. Хизкняк C.B., Ващенко I.B., Бублик A.A., Кисшь О.О., Войщцький В.М. Вплив сублетальних доз юшзуючо! рад!ацп на структурно-динам1Ч1п власгивосп бшкових молекул ашкально! мембрани ентероци™ // В ¡сник Кш'вського ушверситету. Сер!я Бюлопя,- 1999.- Вип.29.- С.21-23.

3. Хижняк C.B., Бублик A.A., Кисиль Е.А., Войцицкий В.М., Кучеренко Н.Е. Влияние ионизирующей радиации на структуру и функциональные свойства базолатеральной мембраны энтсроцитов тонкого кишечника // Радиац. биол. Радиоэкология.- 1999.- Т.39,- С.644-647.

4. Хижняк C.B., Зотков Л.О., Петренко З.Н., Степанов Ю.В., Бублик A.A., Войщцький В.М. Деструктивш змши слизово! оболонки тонко! кишки mypiß гпеля дн юшзуючого опромшення. // Вюник Кш'вського ушверситету. Сер. Бюлогш,- 2000.- Вип.31,- С.8-11.

5. Войцицький В.М., Векслярский Р.З., Хижняк C.B., Позюк Л.М., Бублик A.A., Влияние сочетанного воздействия ионов кадмия и у- радиации на морфофункциональное состояние тонкого кишечника // Тезисы докладов VII конференции стран СНГ "Проблемы экологии и эксплуатации объектов энергетики".-К.: Изд-во Ин-та электродинамики НАЛУ.- 1997. -С 89-90.

6. Hizhnyak S.V., Voitsitsky V.M., Bublik А.Л., Kucherenko N.E. Transmembrane transfer of ions and aminoaeids in small intestine epithelium after exposure to ionizing radiation in low doses // Abstr. 8 Intemayional IMECO Conference on Measurements in Clinical Medicine (Dubrovnic, Croatia).-1998,-P.564-565.

7. Войцицкий B.M., Хижняк C.B., Векслярский Р.З., Бублик A.A., Шевченко JI.E. Сочетанное воздействие ионов кадмия и ионизирующей радиации на функциональные свойства плазматической мембраны клеток эпителия // Тезисы II Всеукр. наук-метод, конфер. з \пжнарод. участю "Еколопя та шженер1я. Стан, наслщки, шляхи створення еколопчно чистих технолопй".- 1998,- Дшпродзержинськ:-В-во при ДДТУ.-1998.- С.54.

8. Хижняк C.B., Войцицкий В.М., Бублик A.A., Кучеренко Н.Е. Структура белков плазматической мембраны энтероцитов тонкой кишки после воздействия ионизирующей радиации // Тезисы 2-го съезда биофизиков России.-М.: Изд-во РАН,- 1999.- Т.З.- С. 854-855.

АННОТАЦИЯ

Бублик A.A. Совместное воздействие ионизирующей радиации и кадмия на клетки печени и слизистой оболочки тонкой кишки крыс. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.01 — радиобиология. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко.- Киев.- 2000г.

Диссертация посвящена изучению особенностей раздельного и сочстанного действия ионизирующей радиации (в дозах 1,0 и 2,0 Гр) и кадмия (1мг/кг) на структурное состояние и функциональную активность клеток слизистой оболочки тонкого кишечника и печени крыс. Выявленное угнетение активности локализованных в клеточных мембранах ферментов указывает на дискоординацию в работе ферментативных систем и может стать пусковым механизмом в развитии метаболических и функциональных нарушений при воздействии изучаемых факторов. В основе этого может быть наблюдаемая интенсификация окислительных процессов в клетках печени и слизистой оболочки тонкого кишечника, на что указывает уменьшение количества белковых SH-rpyim и дисбаланс в накоплении продуктов ПОЛ.

Выявлены различия в протекании процесса ПОЛ в клетках слизистой оболочки тонкого кишечника и печени при сочетанием воздействии облучения и кадмия. В печени наблюдается повышение накопления ДК и IIIO, наряду с менее интенсивным образованием МДА. В слизистой оболочке тонкого кишечника, на фоне понижения количества ДК, приблизительно в 2-3 раза увеличивается скорость накопления и количество МДА.

Результатом ПОЛ может быть выявленное снижение количества основных структурных липидов мембран энтероцитов и гепатоцитов. Показано, что при сочетанием действии облучения и кадмия существенный вклад в изменения липидного состава мембран энтероцитов вносит уменьшение количества фосфолипидов и холестерола в плазматической мембране.

Исследования динамики процессов пролиферации в разных отделах тонкого кишечника свидетельствуют о значительном угнетении пролиферативной активности стволовых крипт и уменьшении их количества в первые часы после раздельного и сочетанного воздействия облучения и кадмия. Сочетанное воздействие исследуемых факторов приводит к торможению выхода клеток на ворсинку (обновления). Так, через 1 сутки после воздействия, количество клеток в криптальной части незначительно отличается от контроля наряду со значительным снижением их митотической активности.

Использование метода факторного анализа при обработке 48 исследуемых параметров позволило доказать существенное усиление структурно-функциональных нарушений кишечника и печени при сочетанном воздействии ионизирующего облучения и кадмия.

Основные изменения в тонком кишечнике проявляются в нарушении пролиферативной активности ее криптальной области, усилении процессов ПОЛ (повышается скорость и количество накопленного МДА), уменьшении количества фосфолипидов в апикальной мембране энтероцитов. В печени в наибольшей степени изменяется содержание МДА и ШО.

Ключевые слова: ионизирующая радиация, кадмий, тонкий кишечник, печень, факторный анализ.

АНОТАЦ1Я

Бублик А.А. Сушена д^я юшзуючо! рагцаци та кадмпо на клшши печшки 1 СЛИ30В01 оболонки ТОНКО! кишки щур1в. — Рукопис.

Дисерташя на здобутгя паукового ступеня кандидата бюлог!чних наук за спещальшстю 03.00.01 — радюбюлопя. - Кшвський нацюнальний ушверситет ¡мен! Тараса Шевченка. — Ки!'в,- 2000р.

Дисертащя присвячена вивченню особливостей окремо!" та сумкноТ ди юшзуючого випромшювапня (в дозах 1,0 та 2,0 Гр) 1 кадмпо (1мг/кг) на структурний стан та функцюнальну акгившегь клггин слизово!" оболонки тонко! кишки та печшки щур ¡в. Виявлено прискорення регенеративних процеав тонко! кишки протягом доби теля окремо! ди як рад!ацп в дослщжуваних дозах, так 1 введения кадмто та гальмування цього процесу при сумюнш ди даних чишшюв. Встановлено, що сум ¡сна дм опромшення та кадм1ю приводить до порушень окисного-антиокисного гомеостазу клпин печ1нки та слизово!" оболонки тонко!' кишки в результат} зростання швидкост1 л!пщно! пероксидацн та накопичення в кл!тинах продукт ¡в ПОЛ. Виявлено пригшчення активност! мембранозв'язаних фермент!в печ!нки та слизово"! оболонки тонко!" кишки при сум!с1нй ди дослщжуваних чиннишв, як результат порушень структури кл1тинних мембран. Викорисгання методу факторного анал!зу при обробц! отриманих результат!в дозволило встановити найхарактерн!ш! з дослщжуваних параметр!в, як! визначають особливосп сум!сно!" д 11 юн1зу10чоТ рад!ац1'! та ¡он!в кадм!ю.

Ключов! слова: юшзуюче випром!нювання, кадм1й, тонкий кишечник, псч1ика, факгорний анал!з.

SUMMARY

Bublyk A.A. Combined effect of the ionizing radiation and cadmium on the ceils of liver and small intestine of rats. - Manuscript.

The thesis for competition of scientific degree of candidate of biological sciences on a speciality 03.00.01 - Radiobiology. - Kyiv Taras Shevchenko National University.- Kiyv.- 2000.

The thesis is devoted to the investigation of the separate and combined effect of the ionizing irradiation (in doses 1,0 and 2,0 Gy) and cadmium (lmg/kg) effect on the structure and functional activities of the liver and small intestine rat cells. Acceleration of the regeneration processes in small intestine during 24 hours after the separate effect of the radiation and cadmium and slowdown of this process after the combined effect of these factors was shown. Jt was also found out that the combined effect of radiation and cadmium causes disorders in the oxidizing and anti-oxidizing homeostasis in liver and mucosa membrane of the small intestine as a result of acceleration of the lipid peroxidation process and accumulation in cells its products. Depression of the membrane - bound enzymes in liver and mucosa membrane of the small intestine in case of the combined effect of the factors as a result of disorders in the structure of cell membranes was disclosed. Factor analysis method implementation in the processing of the research results helped to find out the most typical parameters, which determine the peculiarities of the combined effect of the ionizing radiation and cadmium ions.

Key words: ionizing radiation, cadmium, small intestine, liver, factor analysis.