Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Структурно-функциональные основы изменений в аденогипофизе при гипоксии в онтогенезе

ВАК РФ 03.00.11, Эмбриология, гистология и цитология

Автореферат диссертации по теме "Структурно-функциональные основы изменений в аденогипофизе при гипоксии в онтогенезе"

^ КИ!ВСЫШЙ УШВЕРГШЕТ 1ыен1 ТАГАСА ШЕВЧЕНКА

1 0

На правах рукопнсу

Рожков 1гор Ыиколайззич

(ЯРУКТУРИ0-4УИКЦ1Ш1АЛЬН1 ОС1ЮВИ ЭМШ В АДОЮГ1ПОЭ151 пт ППОКСП В ОНТОГЕНЕЗ!

03.00.11 - ЕЫКГЧОЛОПЯ, ПСГПШИЯ I ЦИТОЛОГ 1 я

' АВТОРЕФЕРАТ дисертацП на адобугтя паукового ступени кандидата (Нолог1чшп наук

КИ1В - 1937

ДисертащБР е рукопис __

Робота Биконана на кафедр! анатомП, ф1в1олог11 та валеологП Херсонського державного педагог!чного 1нституту

Науков!' кер!вники: доктор медичних наук, професор IБОЙКО РаФа!л Тимоф1йович|

академ!к УкраЧнсько! академП наук н атонального прогресу, лауреат Державно! премП Укра!ни, доктор медичних наук, професор' ГСРДШШО Вадим Максимович 0ф1щйн1 опоненти: доктор б1олог1чних наук, професор Дем1дов Серг1й Викторович кандидат б!олог1чних наук, старший науковий сп!вроб1тник Дроздович 1рина 1нокентПвна Пров1дна орган1зац!я:• Кшвський науково-домпдний 1нститут геронтолог II та гер1атрП А14Н Украпш.

Захист дисертацП в!дбудеться 'У/С' 1997р. о/-/годи-

н! на зас1данн! с.пец1ал1вовано! вчено! ради Д.01.01.13 при Ки-!вс.ькому ун!верситет1 1мен1 Тараса Шевченка за адресою 252022, Кшв-22, пр.Глушкова, 2, НД1 ф1з1олог1!- КШвського ун1верситету 1ме1п Тарас.а Шевченка,. к!мн. 504.

В1дгуки на автореферат надсилати за адресою: 252033, Кшв-ЗЗ, Володимирська, 64, Ки'1вський ун!верситет 1мен1 Тараса Шевченка, спецрада Д.01.01.13.

3 дисертац1ею можна оэнайомитися в 51бл1отец1 Ки!вського ун1вер-ситету" 1мен1 Тараса Шевченка за адресою: м.Ки!в, вул.Володи-мирська, 60.

Автореферат розЮланий с/у^Я 1997 року

Вчоний секретар спещал1говано1 ьчено'^ради кандидат 61олог1чш1х наук 'У&^у'

Островська Г.В.

ЗАГАЛЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть проблеми. Питания життед!ялъно'ст1 орган!вму в екстремалышх умоьах залишаються актуальною проблемою сучасно! теоретично'] i практично! б10Л0гГ1 та медицинл. Як б1домо, в роэ-битку будъ-лко! патолог П важлива роль наделить органам ендок-ринно! системи, зокрем.-, г!поф!зу. Продуковгш1 ним гормони беруть участь в регуллцП пускового механ!вму та розвитку компенсатор-но-пристосувалъних реакщй, а також в мобШзацГ! захисних влас-тнЕостеп орган!зму (Шульга Е<;А., 1982; Aranyl P.A., 193С; Morris D.I., 1983; Marie Р.J.. Rott M., 1985; Хэджиматов В.А., 1989; Палков В.Г., 1991). Екстре-мальн i умови, серед них i г!покс1я, викликають IctothI роздали в одн1й 1з ланок uiel регуляцП, по-рушення функц!й завоз внутр!шньо! секрецП, що супроводжуеться розьитком в орган1гм1 характерних ознак "загального адаптацШю-го синдрому" (Г.Сельв, i960). Значения г1поталамо-г1поф1зарно1 системи, а такси г1стоф!з1олог1я передньо! частки г!поф1за при р!зних патолог!чних станах, у тому числ! i при rinoicci'i, неодноразово ьисв1тлювались в- лiтepaтypi (Е.Л.Баженов, 1932, 1393;А.Паю и соаьт , 1984; И.А.Полякова, 1994; Р.Т.Бойко, 1995). Незважаючи на достатки к1лък1стъ роб!т, спрямованнх на ьивчення рол! Ппотала.10-г1псФ1зарного комплексу в пристосуванн! до деф!-циту кисню у noBiTpi, що вдихаеться, багато аспект1в г!стоф!з!о-логП ендскринно! системи не здобули надежного Бир1шення. Зокре-ма, мало в!домо про вплив rinoKciï на структуру та функц!ю аде-Horlnc«i'ica у ранн1 пер1оди 1ндив1дуального розвитку.

СсоблиЕнй 1нтерес до досл1дження цш питань зумовлений тим, що на момент Народження цитоарх1тектон1ка передчьо! час.тки г!по-Ф1за не до'сягае того ступеня рогЕИТку, - рдо характерний для дорос-лого орган!гму (M.И. Мицкевич. 1973; Е,Л. Баженсв, 198Î3).

Негр1л!сть г!поталамо-г1поф!зарноЧ системи у новонароджених характеризуешься як1сно 1ншою реакц!ечо opraniEMy на дш киснево-го голодування, н1ж у дорослих. Останне знаходить свое п!дтверд-женнп у численних досл1дженнях, гг!дно з якими у проф1лактиц1 перинатально'1 патолог!'! та смертнос.т1 велике значения надаеться боротьбг з rinoKciao плода та новонародженого. Киснева нес.тача при цьому с одн1ею з головних причин мертЕонародженост1, а також соматичних та псих1чних порушень у д!тей (Г.М. Савельева, 1983; .И.А.Полякова и соавт., 1994). ■

Ли б1домо, оденог1псф1з регулве функШональну д1лльн!сть пернФерШних ендокрлнних залез. У бв'ллгу б цим, длл з'ясуБаяня рол1 ц1е'1 ендокринно! залови б реакщлх, лк1 виннкають в новона-родженому орган1вм1 при г1поксичш1х станах було БИБчено бм!ни в г1стоструктур! передньо! частки ппоФ1ва б ранн!й постнаталъний пер1од. Кр1м того, проблема ьпливу rinoKc.ii на регуляторн! цент-ри ендокринно! системи торкаеться- 1 осЮ б пер!од !х п1знього постнатального онтогенезу. Ц? роб1тнш-;и морських глибин, високо-г!р'л, космосу та 1нш1.

!1аш1 дослидження структурних зьйн в аденог!поф1з1 були проведен! також на дорослих щурах в умовах гос-тро! та хрон1чно! Г1-поксп.

Мета робота. Метою досл1дження е. вивчення структурно-функ-щснальних бм1Н в аденог1поф1г4 у новонароджених шур!в, тварин, яка ростуть, та статеьозр!лих шур1в у норм1 та в уыоьах кисне-во! нестач! р1вних ступень.

Основш завдания досл1дження.

1. Бнвначити характер в1дпоь1лно'1 реакцП на г1поксЛю р1о-них титв кл!тин аденог1поф1Ба щур!в б залежност! е1д в1ку та стати

С. Покавати характер та ступ1кь структурннх перебудов р!з-них аденог1поф1варних кл!тин в умовах гостро! та хрон1чно! г1-

п0кс11.

Иаукова новизна. Отримаш нов1 дан1 про г1стоф!з1олог1ю аденог1поф1за щур1ь в перюд росту б умовах rinoKc.ii. Виявлено, що найб1льш 1нтенсивними пер1одами зб1лыпення об'ему кл!тин, розы1р!в лдер та ядерець б аденог!поф!в! 1нтактних щур1в б 7-14 доба, тобто шд час. прозр!вання тварин- та на початку функц!ону-вання систем аденог1поф!в-кора наднирштав 1 аденог!поф1в-щито-видна залова, а також 30-45 доба, тобто в пер10д вавершення ста-тевого •довр1вання 1 формування системи г!поталамус-аденог1по-ф!з-перифер1йн1 ендокринн! Балози. Виявлена валежшсть диферен-'Ц1ЮЬаННЯ Хр0М0ф0бННХ шптин у В1ДП0В1ДН1 форМИ ХрОМОфШВ В1Д ступеня киснево! нестач!. Показано, що реакц!я аденог1поф1за щу-р!в на г1покс1ю мае фазний характер з вершиною функщонально! активност! на 30. добу розвитку 1 посл!довним 11 вниженням. Вс-та-новлено, що адеиог1поф1з у щур!в-саыок бхльш виразно реагуе на тривалекнснеье голодуваннл, н1ж у саышв. Ознаки пристосування до лри?|1чно^ г!поксП у самок е1дм1чзвться дещо ранше, тодд. як

початок фаги Енснажоння Батального адаптац1йного синдрому слос-тер1гаетьсл ран1ше у саыц1Б.

Теоретично та практична аначешш роботи. Рейультатл доапд,-;кеннл долоенкйть улБленнд про участь аденог1поф1за б реакщях адаптацП до г!по1:сП у тварин раннього постнаталыюго онтогенезу. Кр!ы того, уточкюстьсл уяЕленнл про морфогенез передньо! частки ппофаза у щ»р1б, цо ростуть в уыовах г1псксп. Результа-ти досл!д;кеннл допоножуть пояснлтл рефрактерн!сгь ппотала-ыо-адено^псФи'арио! систеыл ноЕонародхеного оргал1сму до г!пок-с 11. 0держан1 дан! ь!дкриЕа»ть ное! перслектисн у БИЕчешП ыеха-н!бм1ь адаптац!] лоьснародлешюго орган1зму до тривало! киак-ьо'! нестач1, лка ЕпллБае на розБ.ито;; ь1коьо) леребудови гЗпстала-ыо-аденог!поф1Барно1 системи. ОскЫысл, г!пскс!я е сдитэ ь го-лоенпх причин мертЕОнарсдженост!, а також соматлчних 1 пслх!чнлх порушеиь у д1тей, одержан! даи1 дозволяйте г найти ¡юыш шдх1д до рог робки шлях 1 ь прсф1.вактнки 1 патог-нетично! терапП саьна-ченлх захворйЕань. Висноекл, ьлкпаден! ьдлсертащ!', можуть зналтп сбое :астосуваннл при ынслзданн! г!столс«1, ембр1олог1'1, а такол ендокриполог!1.

Осипши подойення, як1 инносяться па аакмст днс.-ртац!1.

1. При Г остр! Л Г1ПС1х-И у НОБОНарСДлсНИХ 1 7-ДОбОЕИХ щурят адеиоппофЛБ ©находиться ь стан! функщопального напруженпя, як« прояЕллеться б БС1льшенн! об'еШв ацидоф!льних 1 басбфыьних кд!т;ш, IX ядер та ядс-рець. При цьоыу зыениуеться ядерно-цитсп-лазматлчне сп!ЕЫдношения ь цих кл!тинах.. Шсля прозр1вання морфолог! чн! ем!ни б базофальнлх кл!тлнах у самц!в св!дчать про Бншкения функционально'! активност!. В аденог1поф!з! 2!, 20-до-ооблх щур1в бм1ни г!с.тсструктури шитич б!дпоб1дзють г!перфунк-цП ацлдсфШв Л базофШв. МорфолоНчна картина аденог!поф1 за 4Б-добоьих шур!б св1дчить про п1дьлщення функционально'! актив-ност1 ацидоф!льних ! базоф1льних клгтин у самц1в, тод1 як в аци-доф!лах у самок в1дн1чаються озпеки снижения !х функцП, про що сб!дчить зменшення середах об'ем1в ядер цих кл!тин, зб^ыпення ядерно-цитоплазматичного стБвшюшелня ! зменшення к1лькост! секреторних гранул в !х цитоплазм!.

2. В умовах гостроЧ та хрон!чло1 г!поксП частила хромофоб-нлх кл!тин може длференц!юЕатис.л б ба£сф1дьн1.-1. ацидоф1льн1 кл1-"тини." Однак, цел процес-б!лыи виразно Б^буьаБться при тривал!й киснев!й нестач! у тьарлн С!, СО та 45-лобового в!ку.

С. С уыонах лрон 1 чно1 г1пйкс1! реакщл аденог!поф!за у '¡дурят, що ростуть, мае Еирагно фазний характер.

4. АденоПпофи. у щур1ь-самок б1льш виражено реагуе на три-вале киснеье голодуганнл, ¡пж у самщв. Ознаки пристосуьання до триьало! rinoKC.ii' у самок в1дшчаються дещо ранАше, н!ж у сам-ц!б, а початок фаги виснаження гагального адапташйного синдрому ышвллЕться ршйше у останн1х.

Алро6ац1я роботи. Основн! положения дисертацП були представлен! на 0-й науков!й конференцП морфолог1в УкраАни (1995), п1дс.умкоьнх наукових конференц!ях Херсонського державного педа-гог1чного 1нституту (1995, 1996) та Херсонського сАльськогоспо-дарського Анституту (1996). За темою дисертацА! опубл!ковано 7 роб!т.

Впровадження резудьтат!в наукових дошиджень. Результати Д0СД1Дженнл ЕпроЕаджен! в наукоьо-досл1дну роботу та учбоЕИЙ процес на кафедр1 цитологи, гютологп та б1ологП розбитку Ки-Авс.ького университету !ме1й Тараса Шевченка, кафедрах анатом!! та фазАологА! люднни та тварин Херсонського державного педаго-г1чного Анституту, Херсонського с1льс-ькогосподарського Анституту, МиколаАвського с-Альськогосподарського Анституту.

Структура 1 об'БМ дисертацП. ДисертацАя викладена на £68 сторАнках (основного тексту 165 стор1нок). Робота включав вступ, анал1тичний огллд л!тератури, роздал, що характеризув матер1ал та методи дослгдження, розд1л Еласних дослАджень, розд1л обгово-рення результат!в досл1дження, висновки. ДисертацАя Алюстрована 54 мАкрофотограф1ями,'21 таблицами, 12 граф1ками. Список лАтера-тури включав 261 джерело, у тому числА 139 заруб1жних.

Особистий внесок дисертанта у розробку наукових результа-тАв, що виносяться на захист. Автором самостАйно проведенА дос-лАди, вАдАбраний матерАал, с-вАтло-мАкроскоп1чнА, морфометричнА дослАдження, статистична обробка отриманих цифрових даних, ана-л1в та узагальнення результатАв А написана дисертацАя.

МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ Д0СЛ1ДШШЯ

Об'ектом для ьивчення стану аденогАпофАза у постнатальному онтогенезА були нелАн!йн! бАлА щури обох статей р1зного вАку {¡юъонародженА, 7, 14, 21, СО, 1 45-добов1). Всього викорис-тано 420 тварин.

Тварини утримувались у EiBapi'i ь однакових умсвах, при нов-ноц1нкому рац1он1 та нормальному св!тловому режш1.

Експериыент ьиконуьавсл в1длов1дно до "Правил проведения робiт з екслериментальнимн тваринами", затЕердженнх Наказом ЫОЗ CFCP N 7551 в!д 12.03.77.

С кожну сер!» досл1д!ь входило 3-10 тварин б1дпов1дного в1-ку. УсЗ ТЕаршш були под1лен1 на 3 групп: 1 - 11пактн1; 2 - як1 перенесли гостру rinoKciio, 3 - лк1 перенесли хрон1чну г1покс!ю.

".сжна трупа под!лялась на blKGBi . п1дгрупи: новонароджен!, 7, 1-1, 21, 30 та 45-дсСоб!.

Стан rinoKci'i в орган!зм1 п1ддосл1дних тварин дослгаьсл ь барскамер1 5 приточно-витяжним пристр'оем за допомогою зшиешш атмосферного тиску 1юь1тря, лкс- вдихаетъся. Швидк!сть внижешш атмосферного тиску в експериыентах була псчл-Ьшою 1 дор1пнювала 10 ш рт ст. Зважаючи на pi сну рсвистентн!с1ь до rincicci'i в за-лежност1 в1д ь!ку (Trojan, 1j7G; Tckagaki, 1074), щури п1ддягади Бплпву rinoKcii pirno'i величин». Новонароджен! щури, а тапод 7, 14, 21 i 30- дсбсв! тваринн внаходшшеь в 6apoicaMepi при атмосферному тиску 130 - 200 мм рт ст (10000 м), а 45-дсбов! твариш; юддаьаллся впливу атмосферного тиску, л кии дор1внкьав 300--31П мы рт ст (7000 м).

Стан rccTpc'i rinoKci'I досягали одноразоьиы перебуванням щу р!в в Capoiiawepi при атмосферному тиску в!дпов1дно за eIkom тва-рин на npoTHsi 2 годин.

• При моделюванн! лротчно! г!покс!'1 ноЕонароджених щурят по-ы!щали в барокамеру на 2 години щоденно. В залежной! в!д трива-лост-i експерименту щурят аутопсували на 7, 14, 21, сО 1 45 добу Л.-.--П1 т!у инттгг™ Лс—.1д;;.г;рог)сд-э;11 в сс1нньо-ои*и-

вий перЮд.

Метода дослйдження. Г1поф1зи ф1кс.ували в р1дин! Буепа з посл1добною залиЕкою матер1алу в параф1н. ' Пст1м на ротащйному MiKpoToui готували сер1йн1 фронтальн! зр1зи товщиною 4-Б мкм. Для приготуьалня оглядових г!столог!чних препарат1в зр!зи залоз фарбували гематоксил1ном i еозинсм (Вайль, 1047), паральде-г1д-ф|уксп:!ом (ПДФ) з дофарбувалням авскармшом за Гейденгайном i Хелм1 (Пирс, 196?), хромотропом ВВ.

Делк1 вр!зи фарбували за методом Шифф-йодна кислота за Хоч-kicoM (Пирс, 1962) з дофарбуванням целестиновим голубим - гема-лаунс.м Maiiepa - оранжевим G, а також свинцевим гематоксшпном Х- f-M

(Зо1е*а а1., 1369) 1 га методом Гр1мел1уса. Щ методн дають можлиелсть диференшювати окрем1 тили кл1тин аденог!поф1за.

Б аденог1поф1зач контрольних 1 'тддослшшх ТЕарин Еизнача-лн проценте сп1ьь1дношення осювних тип!е юптин (хромофсШв, ацидофШв 1 ба:офШв). Шдрахунок проводили на 25 полях вору у 4 ТЕарин ксжно! групи.

За допсмогою о!суляр-м!крометра Еим1рюЕали д1аметри хромо-фобних, зщшофЬтьних 1 базофЫышх кл1тин (по 100 кл1тин для ¡:о;ыюго типу). !х ядер та ядерець. Об'енн кл!тин, ядер 1 ядерець Бираховували га формулою! ¡г , де 0 ~ середн1н д1аметр 1 виража-лп ь мгле3. 0трнман1 дшп обробляли за допомогою загальногизнаних метод1ь вар1ац1йно1 статистики (Я.С.Хесин, 1957). Одержан! циф-ров1 .р1зняц! приймали за в1рог1дн1 у ышадку Р<0,05.

Про ф.уккцЮнальну активн!сть кл1тин аденог1поф1ва у конт-рольннх 1 п1ддосл1диих тварин судили за такими ознаками:

а) збътьшення к1лькост1 ацидоф1льних 1 базофальних кл!тин;

б) зб1льшення с.ередн1х об'ем1в кл1тин. !х ядер та ядерець. в ацндоф1льних та базоф1льних кл1 тинах;

в) зменшення к1лькост1 секреторних гранул в цитоплазм!• ок-ремих юитин;

г) Г1нерем1я судин.

Звертали увагу на стушнь потовщеннп сполучнотканинних септ ! утворення в парешим1 залови ксло!ду.

Кр1м цього, е истинах аденогнюф!ва контрольних 1 п!ддос-л!дних-тварин визначалн показник ядерно-цитоплазматичного сп1в-в!дношення, з1ставлення якого свадчить про зм1ни функционально! активное!1 кл1тин в залоз1 в умовах експерименту та стушнь '!х гр!лост!.

Отриманий цифровий матер1ал систематизований, статистично обробленнй 1 представлений у вигляд! таблиць 1 графШв.

Анализ цих показник!в дозеолив в динам1ц! простежити за ступенем Еиразнос.т1 та характером реакиП аденоцит1в, появою адаптацШю-пристосувалышх ознак в аденог1поф1з1 в залежност1 б1д стат1 в умовах гостро'1 1 хрон1чно! г1покс.11 з першого дня п!слл народження 1 до 45-добового в1ку лостнатального розвитку щур1в. тобто до початку Ф1з1олог1чного статевого дозр1вання.

РЕЗУЛЬТАТЫ ВЛАСНИХ ДОСИДЮЗ» ТА IX ОБГОВОРИЛИ

ЦорфоаоНчн! оссйлквост! адеыаг1поф1аа 1нтаитгаа щур1в

Структурна орган1 зад!я аденог1поф!за ноьонароджених !нтакт-них щурят (самок 1 самц1в) 1стотло в1др!з1шеться в!д 45-добових щур!в. в першу чергу це стосуеться складових компонент!в адено-г!поф!за. Вивчення аденоппоф!за в цей пер!од онтогенезу показа-до наяБн1сть в його паренхш! ус1х тип!в кл!тин, що характерн1 для дорослого орган!гну: хрсмофобн! 1 рози!щс-н1 невеликими трупами хромоф!дьн1 кл1тини (ацидофЬта 1 6азоф!ли). У процентному сп!вв!дношс-нн1 в аденог1поф!з! новонароджених 1нтактних щурят (самок 1 саыц!в) . найС1льш великий за к!льк!стю тип складають хромофоОи, 5х 59х б1д загалыюго числа аденоцит1в залози. Це невелик! округл! кл!тини, як! погано фарбуються. 1х к!льк!сть в пол! вору у самц1в складас 46.0 i 2,0 (у самок - 45,0 ± 2,0). СС'редн!й об'ем хрсмофобних кл!тин, а такс« !х ядер 1 ядерець ь аденог!псф!о! ноБинароджених !нтактни.х щур!в - саыц1в складае в1дпов1д]ю 136,0 ± 5,3; 10,3 ± 2,1; 7,04 1 0,27 (мкм3), а у самок - 139,0 1 9,7; 46,3 t 2,2; 7,04 ± 0,29 (мкм3). Ядерно-цитоп-ласыатичне сп1ьв1дношення хромофоб!в у саму1в - 1 ; 2,96, а у самок - 1 : 3,04.

Ацндоф!льи1 кл!тшш другим за к!льк!стю тип (.322). 1х се-редня к1льк!сть в пол! зору у ноБонароджених !нтактних щу-р!в-самц!в - 25,0 ± 2,0, а у самок - 24,0 ± 2,0. Середн1й об'ем ацидоф1л!в, ядер ! ядерець самц!в - 237,3 + 17,5; 63,2 ± 6,4; 7,04 1 0,16 (мкм3), а у самок - 231,0 1 17,2; 62,7 ± 8.7; 7,05 1 0,31 (ыкы3) в!дпов1дно. Ядерно-цитоплззматичне с.п!вт>1 лнптдпна ацидофШв самц!в - 1 : 3,34, а у самок - 1 : 3,65.

Базоф!льн! клхтини найыентий за к!льк!с.тю тип, !х - 97.. Число цих кл1тин в пол! зору складае у саыц!в - 7,0 4 1,0, а у самок - 6,0 ± 1,о, Об'ем ОазофШв, а також !х ядер 1 ядерець в аденог1поф1з! новонароджених Штактних щурят-с.амц!в - 423,0 4 -25,4; 109,1 1 6,6; 3,14 ± 0,19 (мкм3), а у самок - 421 ± 27,1; 106,1 1-9,3; 3,15 £ 0,72 (мкм3). Ядерно-цчтоллазматичне сп1вь1д-ношення базоф!л!Б самщь- 1 : 3,89, а у самок - 1 : 3,99.

В цитоплазм! ацидоф!льш1х ! базоф!льних кдшш аденог!по-

ф!за !нтактних новонароджелих вдЛв гранул мало. ПодЮну струк-**

л

" и» -

турну орган!зац!ю аденог1поф!ва п!сля народження також констату-Еали 0.В.Волкова, М. ЬПекарський (1976), е. Л.Баженов (1982) та !нш!.

Як показали наш1 досл!дження, у щурят, яю ростуть,. в аде-ног1псф!з1 вб1льшуетьс.я к1льк!сть гранульованих елемент1в. а також середн! об'еми кл!тин, ядер та ядерець. Однак найб1льш !н-тенснвне зб!льшення об'ему кл1тин, розм1р1в ядер 1 ядерець ми вияеилшш в пер1од ■ 7 - 14 д1б розвитку щур1в, тобто пад час прозр1вання тварин 1 на 30 - 45 добу (час. с-татевсго дозравання щур1в). В 45- добовому в1Щ середн!й об'ем хромофобних кл1тин, IX ядер 1 ядерець в аденог!1юф1в! 1нтактних щур!в - самвдз складам. 310,1 ± 4,2; 146,1 ± 3,9; 12,93 ± 0,71 ( мкм3), а у самок -001,9 £ 1,5; 142,4 ± 2,0; 12,32 ± 0,63 (мкм3). Ядерно-цитоплаз-матичне сп1вв!дношення у хромофобав складае у самц!в 1 : 2,13, у самок - 1 ; 2,12. В досл1дний пер1од онтогенезу (в1д дня народ-ження 1 до 45-добового в1ку) к1льк1сть хромофобних кл1тин як у самок, та!; 1 у самц!в дещо змелшуеться в пер1од статевого дозрЬ вання (на 47.). Дан1 л!тератури св:дчать про здатн1сть деяких хромофобних кл!тин д1ференц1юватися у в!дпов1дн1 вар!ац!1 хромо-ф1л1в (Б.В.Алешин, 1983). .Оставив дозволяв припустити, що перед статевим до8р1ванням зменшення численности хромофоб1в пов'язано з активним диференщюванням 1х в базоф1льн1 кл1тини.

Результата досл!дження св1дчать, що до 45 доби середнт об'-еми ацидоф!льних кл1тин, 1х ядер 1 ядерець дос-ягають у с.амц!в 725,1 ± 29,5; 203,6 ± 6,7; 15,00 + 0,27 (мкм3), а у самок 715,7 ± 22,6; 164,6 ± 5,5; 15,01 + 0,38 (мкм3) в!дпов1дно. Ядерно-ци-топлазматичне сп1вв1дношення у ацидофШв- самщв - 1 : 3,53, а у самок - '1 : 4,35. Число ацидоф!льних кл1тин в аденог1пофШ 1н-тактних щур!в (самок 1 самц!в) в- постнатальному онтогенез! 1с-тотно не'зм!нюбться (32%), однак у самщв вони присутш в дещо б1льш!й к!лькост1 ( в пол1 зору у самок - 26,0 ± 2,0, у самщв -27,0 ± 2,0), що узгоджуеться з результами досл1джень Но К. У е1 а1. (1986), як! в!дм!чають, що ацидоф1ли щур!в-самщв мають б1льшу секреторну активн1сть 1 чутливють до г1поталам!чного со-матол!берину, .що зумовлюе пов'язану 1з статтю р1зницю в секрецП гормону росту у щур!в.

Наш1 досл!дження показують, що в аденог1поф!з1 !нтактних щур1в до 45 доби середн! розм1ри базоф!льних кл1тин, ядер 1 ядерець у самщв досягають 1031,2 X 3,2; 241,3 ± 16,1; 13,89 ± 0,12

- о -

(мкм3), а у самок - 10-16,9 * 30,5; 232,1 9.5; 18,99 1 0,44 (мкы3). Ядерно-цитоплагматичне сп1ЕБ1дношекня баз'офШв у саыц!в - 1 : 4,47, у самок 1 : 4,49. Досл1дження дннам1ки змхн клопиного складу аденоппоф1за щур1в (самок 1 самшь) в постнаталыю-му онтогенез! (в1д дня нарсдхення 1 до 45 доби) показали, що максимальна и!льк!сть 5азоф1льних кл1тин передньо! час-тки г1по-ф!за спостер!гаеться в 30-45-добовоыу в1ц1 (пер1од статевого дозр1вання) 1 складав 12" в!д загально! к1лькост1 кл1тин залови. Однак у щур!в-самц!в в цьоку в!ц1 к!льк1сть базоф1лышх кл1тин дещо б!льша, н!ж у санок (у саыц!в - 10,0 * 1,0, у самок - 9,0 ± 1,0 в пол! гору).

Такш чином, Ш1т0арх1тсктсн!ка аденсг1поф1за 1нтактних щу-р1в (самок 1 самц!в) в основному дссягае ступеня розыш;у характерного для дорослих тварин до 45 доСи 1лдив1дуального розвлтку. Проведен1 дос.л!дження аденог!поф!за 1нтактних сур1в даоть поставу ввахати, до йсго морфолог1чна сргаи15ац1я в!дсбралае функ-ц!ональн1 ыйяливост!, псв'лзан1 1з секр'яЦею та виведе-нняи гор-мсн1в у кров'лне русло.

Структуры! гы!ки в агеног1по$1з1 в уысваа гостро! г!поксП

Результат« досл1ддсешзя сь!дчать, и;о гостра г!покс!я !стотно ьплиьав на мирфофункаисьапьний стан эд£Ног1поф1за щур!в в ран-аю1,г; постнатальному онтогенез! 1 ыас сво! сссбливост! в р1вн1 в!ков! пер!оди розЕнтку. В1домо, що в уысвах кисиевого голоду-вання Еиразн1 ем1ни в1дбуваються ь д1ялыюст1 керн наднирник1в, щитовидно! залози 1 гонад. 3 1ншого боку, в регуляпГ! ¿¡ункпП дих 1нкреторних орган!в 1стотне значения палежить адренскорти-котропп!й, тиреотропн!й 1 гоньдотрошИй функщям передньо! част-ки г!поф1за. Таким чином, ьиявлен! нами зшни в аденог1поф1з! поыин! вшшвати на функц!оналъний стан в1дпов1дних ендокринних залоз.

Одноразова перебування новонароджени:; щурят в умовах гост-ро! г1покс!1 Еикликае ряд характерна 1 вже в1домих для стресу загалом морфссюг!чних ознак (Г.Л.Васильев, Ю.А.Медведев, 1973, 1974; та !нш1), як! виявляються в збхльшенн! кровоналовнення органу 1. потоБщешп сполучноткачинних септ аденоппоф1за. Ми спос-тер1галн численн! розширет кровоносн1 судшш на перифер1йних д!лянках передньо! ■ частки г1поф!за, тобто в ы!сцях найб1льшого 3- ПО/

рОБМЩеШШ хромсФ!льних шйтин. Кр1м цього, б цих д!лянках в1д-м1чаютьс.я б1льш щ1льн1 контакти ацидоф1льних 1 базоф1льних. кл1-тин в кал!лярами залови. В б1льш в1ддален1 строки розвитку ц1 овнаки менш виражен1. У новонароджених щурят п!сля гостро! г1-покс.1'1 вростають середн1 об'еми хромофобних кл!тин, а також 1х ядер 1 ядерець (у самц1в в1дпов1дно на 21,82, 15,7%, 21,6%; у самок на 19,5%, 34,4", 21,9%). Ядерно-цитоплазматичне сп1вв1Дно-шення у хрс>мофоб1в дещо зменшуеться 1 складае у самц1в 1 : 2,62 (у контрол! - 1 : 2,96), у самок - 1 : 2,65 (у контрол1 - 1 : 3,04). Значннх к1льк1сних вм1н хромофобних кл1тин в аденог1поф1-б! новонароджених щурят теля гостро'Г rinoKC.il не в!дбуваеться. Зб1льшуються середн! об'еми ацидоф!льних кл1тин, а також !х ядер у самц1в в!дпов1дно на 23,4%, 10,2%; у самок на 21,9%, 20,1%. Розы1ри ядерець виражених вм1н не вавнають (табл.1) . В цитоплазм! ацидефильних кл!тнн дещо вб1льшуеться к!льк1сть секретор-них гранул. Число'цих кл!тин в аденог1поф1з1 п1дд0сл1дних щурят не зм1нюетьея. Зростають середн! об'еми базоф!льних клхтин, а також !х ядер у самц!в в!дпов!дно на 2,6%, 14,1% (табл.2); у самок на 1,2%, 14,2%. Ровм1ри ядерець цих кл!тин аетотно не вм1ню-ються. Ядерно-цитоплазматичне сп1вБ1дношення також не зм1нюеть-ся. Дещо зб1лыиуБТЬся число секреторних гранул в цитоплазм! ба-воф!л!в. Значних к!льк!сних зм!н базофгльних кл!тин в аденог!по-Ф!з1 п!ддосл!дних новонароджених тварин не в1дбуваетьс.л.

В аденог1поф!з1 7-добових щурят поряд !з зм1нами в г1ето-г1ч1пй структур! (зб1льшення кровоналовнення, потовщення с-получ-нотканинних септ) п!сля гостро! ПпоксП зменшуються середн! об'еми хромофобних кл1тин у самц!в на 13,3%, у самок на 13,9%, тод1 як розм!ри ядер цих клтш вб1льшуються на 28,2% у самц1в ! на 14,1% у самок. Ядерця у розм!рах ютотно не бм!нюютьс.я. Ядерно-цитоплавматичне сп!вв!дношення хромофоб1в вменшуеться ! складае у самщв 1 : 2,03 (в контрол! - 1 : 3,01), у самок - 1 : 2,11 (в контрол! - 1 : 2,91). К1льк!с.ть хромофоб1в в аденог!по-ф1з! 7-добових щурят п!сля гостро! г1покс11 залишаеться без бм1н. Зростають об'еми ацидоф1льних кл!тин (у самщв на 15,6%, у самок на 12,9%), ядер ( у самц!в на 12,5%, у самок на 4,6%) (табл.1). В цитоплазм! ацидофШв вб!льшуеться число секреторних гранул. Досл1дження динам1ки зм!н кл!тинного складу аденог!поф!-ва 7-добоьих щурят показали, що теля гостро! rinoKc.il зм1н числа гашдофШг не в!дбуваеться. Базоф1льн1 кл1тинн в цей пер1од

- il -

Табдицл 1.

Морфометричт покаьники ацидоф^лышх kjiítüh адепогпюф! га mypib-caí.iui ь контрольно! групп (I) та и i ел я rocTpo'i rinoiccii (II)

BÍK тварин Групп спосте- режень Середни! об'ем KJiTHHH (мкм'-1) ,Mim Сорс-дн1й об ' ем ядра (MKM'j) ,t.Um CepeflHiil об ' см лдорця (Miar-1) ,MUfi

Новонародж. 1 11 2:7,3 i ir,5 CGC,'* £ 10,1* 63,2 i 6,4 75,6 ±7,1 7,04 i 0,16 7,04 £ 0,27

7 доба I 11 243,3 ± 16,9 CS7,4 i 13,5* 33,2 t 3,7 93,6 i 4,5 7,04 i 0,29 8,15 £ 0,20

14 доба I II 435,7 £ 18. Б 511,6 t 21,3* 123,5 £ 5,1 132,9 t 7,0 10,01 í 0,34 12,32 í 0,27*

"1 доба I II 435,5 £ 17 5 465.1 ± 23,6 112.3 i 6,0 124.4 £ 6,0 12,32 £ 0,43 13,57 í 0,21

£0 доба 1 II 503,3 i 10,5 743,С i £9,3.« 123,4 i 7,5 140,4 £16,1 12,93 £ 0,21 15,01 £ 0,34*

45 доба I II 725,1 £ 29,5 673,6 i 28,7 204.5 i 6,7 203.6 £ 6,6 15,01 £ 0,27 15,00 £ 0,39

Таблица 2.

Морфометричн! пскагннкл ба:-сф1лишх icjítjim аденог1лоф1за mvpiB-самшв контрольно! групп (I) та ni едя гостро) ririoKcil (II)

BiK тьарин Групп споете-режепь Середн1й с б'см кл1тнни (мп.г') ,Mim Cef efliiiñ об-' ем лдра (мкм ),M¿m Середши об " ем лдг рил (MKJ.I,J) ,Mirn

Новонародж. I II 423.0 £ 25,4 434.1 £ 23,7 109.1 £ 6,6 125.2 £ 7,0* 8,15 £ 0,19 3,65 t 0,24

7 доба J i i 424.2 £ 13,С •i u-í , i - wi , й 104.3 ill.G 119.4 £ 7,7 S.15 £ 0.Г7 3,14 £ 0,16

14 доба I II 727,1 £ 40,1 743,9 ¿ 36,2 169,9 ±11,3 165,9 £ 4,3 12,00 £ о,:э 3,65 £ 0,45*

21 доба I II 747.6 i 35,6 756.7 £ 31,0 173,9 £ 6,6 203,3 t 9,1* 12,93 £ 0,43 15,01 £ 0,10*

30 доба I II 331,3 £ 57,7 Г\Г: O f. i f,rr С . » o — C i.' , t." * 130,1 £13,9 139,4 £11,2 15,00 £ 0,36 13,89 £ 0,27*

45 доба l II 1031,2± 32,2 1176,5+ 23,3* 241,3 £17,1 332,3 £13,1* 18,88 £ 0,1!; 18,39 + 0,43 i

* - biflMÎHHOCTi Д0СТ01Лр1П В nOpiEHHHlli s контролем (P-'0,05) 5»

розвитку п!сля гостро! г!покс!) у розм1рах майже не вм!нюються, тод1 лк се-редн! об'еми 1х лдгр гростають (у самц!в на 15,6Х, у самок на 7,8"), розм!ри ядерець &м1н не зазнашь. Дцерно-цитоп-лазматичне сп1Бь1дноиення базофШв гненшувться 1 складае у сам-ц!б 1 : 3.64 (В контрол! - 1 : 4,С4), у самок 1 : 3,87 (ь контрол! - 1 : 4,09). В цитоплазм! базофильних кл!ткн дещо збШшу-еться к!льк!сть секреторннх гранул. Число базофШв в аденог!по-Ф1з! 7-добових п!ддосл1дш1х щурят (самок ! самц!в) не ам1нюеть-ся.

В б1льш П1зн! строки розышг/ ( на 14 добу) при дп гостро'! rinoKC.ii зм1ни кроБонаповнення судин 1 потовщення с.получнотка-нишшх септ менш виражею , 1пж у ноЕонароджених (7-добових ТЕа-рин). Серед ил тин аденогтс^йза ь1дбуваБться збыьшення розм1-• р1в хромофобних клИ'ин (у самщв на 7,IX, у самок на 7,ОХ). Роз-м!ри ядер у хромофобних ктитлн не зм1нюються, а ядерець зменшу-юються (у самщв на 28,IX, у'самок на 27,9Х). Показник ядерно-вдтоплазматичного сШвв!дношення лромофо51в у 14-добових п1д-досл1дних щур!в зб1льшувться ! складае у самщв 1 : 2,35 (в - контрол! - 1 : 2,15), а у самок 1 : 2,20 (в контрол! - 1 : 2,06). Доопдження к1льк!сних зм!н кл1тин аденог1поф!за св1д-чать, що п1сля гостро! rinoKc.ii' число хромофоб1в дещо зменшувть-ся. Серед!и об'еми ацидоф1льних юптин зрос-тають у самщв на 13,7Х, у самок на 17,2%, лдер у самщв на 7,4%, у самок на 7,IX, ядерець у самцов на 28,0%, у самок на 28,1% (табл.1). Ядерно-ци-топлазматичне стввЦношення ацидофШв 1стотно не зм!нюбться. В цитоплазш ацидоф1льних клттин зб1лыпувться >ильк1сть секреторннх гранул., Число ацидофШв в аденог1поф!з1 П1ддоол1дних щур1в . значних зм1н не зазнав. Середн! об'выи базофальних кл!тин не зм1нюютьс.я, тод! лк розм1ри !х ядер зб1льшуються т1льки у самок (на 5,6%). Розм1ри ядерець базоф!льних кл1тин у самщв зменшу-ються (на 21,IX) (табл.2), у самок не зм1нюються. В цитоплазм! базоф!л!в зб!дьшуеться щльйсть секреторних гранул. Серед клЬ тин аденог!поф1за 14-добових щур1в п1сля гостро! г!поксП зрос-тав число базоф1льних клШш, але нев!рог!дно.

На 21 добу розвитку п!сля гостро! г1покс1! в аденог1поф1з1 щур!в поряд !з зб!льшенням кровонаповнення 1 потовщенням сполуч-нотканшших септ в!дбуваються зм!ни серед гаптин залози. Дещо зб1льшуються с.ередн1 об'еми хромофобних кл!тин (у с.амц!в на 3,5%, у самок на 3,2Х), розм!ри ядер 1стотно не зм!нюються, а

лдерець зменшуються (у самЩв на 43,7%, у самок на 43,9%). Змен-шуеться к1льк1сть хромофобних шптин. Зростають середн! об'еми ацидофШних кд1тин (у с.амц1в на 7,1%) (табл.1), '1х ядер (у сам-ц!в на 10,3%, у самок на 6,3%), а ядерець у самц1в на 6,1%, у самок на 6,3%. В цитоплазм! ацидоф!л!в Бб1льшуеться число секре-торних гранул: К1льк1сть сШидоф!льних кл1тин в аденоПпоф1з! л1ддосл!дних 21-добових ¡цур1в зм1яювться мало. Зб!льшуються р'ОВ -м!ри ядер базоф1льних кл!тин (у самц1в на 14,1%, у самок на 9,3%), лдерець (у самц1в на 13,5%, у самок на 10,8%) (табл.2). Ядерно-цитоплазматичне сп1вв1дношення баэофШв зменшуетъся 1 складае у самщв - 1 : 3,73 (в контрол1 - 1 : 4,18), у самок - 1 : 3,98 (в контрол1 - 1 :. 4,29). В цитоплазм! базофыьних шптин дещо • зменшуЕться к!льк1сть секреторних гранул. В аденоМпофаза 21-добових щур1в п1с.ля гостро! г1поксп трошки зб!льшуеться число базсфцльних кл!тин (у самц!в на 2%, у самок на 3%).

В аденог1поф1э! 30-добових щур1в шс-ля гос-тро'! г!поксП в!дм!чаеться п!двищення кровонаповнення. Зростають середн1 об'еми хромофобних кл!тин (у самц!в на 46,1%, у .самок на 27,7%). Зб1лыпуються розм1ри ядер у с.амц1в (на 9,3%), тод! як у самок цей показник не зм1нюеться. Залшпаються без !стотних зм1н тают розм!ри ядерець в хромофобних кл!тинах. Ядерно-цитоплазматичне сп!вв!дношення хромофоб1в складае у самц1в 1 : 2,83 (в контрол! 1 : 2,11), у самок 1 : 2,71 (в контрол! 1 : 2,17). К1льк1оть хромофобних кл!тин в аденог!поф!з! самок майже ке зм!нюеться. В1дм!чаеться зростання об'ем!в ацидоф!льних кл!тин (у самц!в на 43,9%, у самок на 55,5%), йб!льшуються розм1ри ядер (у самц!в на ' 14,1%, у самок на 2,4%), ядерець (у. самц1в на 18,2%, у самок на 18,4%) (табл.1). Ядерно-цитоплазматичне сп!вв!дношення ацидофШв дещо зб!льшуеться. В цитоплазм! ацидоф1льних кл!тин зменшуеться кальйсть секреторних гранул, тод1 як !х розм!ри зростають. У 30-добових п!ддос.л1дних щур1в зростають середн! розм!ри базо-ф1льних кл1тин (у самц!в на 6,2%, у самок на 11,4%). Розм!ри ядер в1рог1дно не вм!нюються, а ядерець зб!льшуються у самц!в на 25,3% (табл.2), а у самок на 25,5%). Показник ядерно-цитоплавма-тичного сп1Вв1дношення базоф1льних кл!тин не зм1нюеться. В цитоплазм! базофШних кл!тин зб!льшуеться к!льк!сть секреторних гранул. Число баэофШв б аденоПпофаз! щур!в п!с.ля гостро'! г1-поксП в 30-добовому в!ц1 збЦьшуеться тыьки на 4% (у сами!в 1 самок).'

В 45-добовому в1ц1 теля гостро! г!покси в аденог1поф!&1 ¡дур1в значно п1двйщуеться крОБОнапоьнення. Зростае середшй об'-бм хромофоб1в у самок (на 2,3%), а у самщв цей показник зменшуеться на 7,4%. Зб1лвшуються розм1ри ядер у самок (на 5,9%), а у самц!в вони майже не вм1нюються. Збыьшуються ровм1ри ядерець (у самц!в на 18,9%, а у самок на 13,7%). В аден'ог1поф1в1 45-добових п1ддосл1дних щур1в зменшуеться к1льк1сть хромофобних клтш (у самщв на 6%, у самок на 3%). Розм1ри ацидоф1льних клтш !стот-но не вмпиоються, тод1 як IX ядра у щур!ь-самок зменшуються (на 3,6%), а оо'еми ядерець вы1н не зазнають як у самц1в, так 1 у самок. В цитоплазм! ацидофыьних кл1тнн к!льк1с.ть секреторних гранул зменшуеться, тод1 як !х розьари врос.тають. Досл1дження зм1н клн'инного складу аденог1пофаза 45-добових щур!в теля гостро! гпюксп показали, що вростають середн! об'еми базоф1ль-них клтш (у самщв на 9,ОХ, у самок на 4,7%), а !х ядер ( у самщв на 37,5%, у самок на 1,8%) (табл.2). Ядерця 1стотно не вмшыоться. Зменшуеться ядерно-цитоплавыатичне сп!вв!дношення базофШв 1 складае у самц1в - 1 : 3,51 (в контрол1 - 1 : 4,47). а у самок не вминобться. В цитоплазм! бавоф1льних кл!тин зб!ль-шуеться к1льк!сть секреторних гранул. Число базофШ-них кл1тин в аденоМ псф1з1 п!ддосл!дних 45-добоьих шур!в-самц!1> вб1льшуеться на 4%, а у самок !х юльклсть вмишеться мало.

Таким чином, перебудова залозистих кл1тин аденог1поф!за ногой ароджених ! 7-добових щурят п1сля гостро! щпоксп в!дпов1дае шдвшценню IX морфофункщонально! активност!. При г!поксП також нрискорюеться дозр!вання кл1тин передньо!- частки г!поф1за (Р.Т.Бойко, 1995). В досл!дженнях Б.Кпоог (1965) було показано, що при гаснеЕому голодувани1 порушуеться в!дпов1дн!сть м!ж станом периферпших ендокринних валоз 1 тропними функц1ями передньо 1 ,частки г1поф!за. Одиак, за даними Р.Т.Бойка (1995).явище паралел1вму ы1ж р1внем тропних гормоШв ь Ппоф!з! 1 активн1стю в!дпов!дних ендокринних валов в!дс.утне не т1льки в умовах г1пок-сН, але ! в пер!од !х раннього постнатального розвитку. В умовах гостро! rinoKc.ii у ноБонароджених шур:ь функщя кори наднир-ник!ь, щитовидно! залови 1 гонад зм!1шетьс.я параадешлчпсфивар-но. Вплив тропних гормон1в нз щ перифер1йн! ендокринн1 залови при rinoKc.ii починае проявлятися тоьки п!сля прозр1вання. При цьому становления г1поф!варно! регулящ! периф'ерШшх ендокринних валоз в постнатальноыу онтогенез! ь1дбуьаеться в р1вн! пер1-

оли для -кожно! залоги. Якщо для кори наднирник!в 1 лштовилноЗ залови параэдреног1поф!зарний шлях регуляцП перегажае в перш! 2 тижн1 п!сля народження, то для статевих залоз в!н збер!гаеться протягом всього першого м!сяця йщив!дуального розвитку щурят (Р.Т.Бойко, 1977).Шсля прозр!вания перебудова залозистих кл1тин аденог!поф!за в умовах гостро! г!покс!1 в1дпов1дае Шдвшценню морфофункц!онально!. активност1 ацидоф!льних кл1тин (у самц!в 1 самок), а також базоф1л!в ( у самок). У самц1в структурн! зм1ни базоф!льних кл!тин св1дчать про зниження функционально! актив-ност!, що можливо пов'язано !з заШзненням формування системи Ппоталамус - аденог!поф!з - перифер1йн! залози (Р.Т.Бойко, 1968). В аденог1поф1з1 21 1 30-добових щур!в п!сля гостро! г1-покс!! структурн1 зм!ни кл!тин в!дпов!дають п1дЕИщенню 1х функ-ц1онально'1 активност1. В 45-добовому в1ц! морфолог1чна картина аденог!поф1га п!ддосл!дних щур1в с.в1дчить про зниження у самок функц!! ацидофальних кл1т'ин, що можлиео пов'язано 1э статевим дозр!ванням щур1в, а також-Шдвищення функщ! базофШв.

Досл!дження динам!ки зм!н кл!тинного складу аденог1поф1ва шурав в умовах гостро! Шпоксп показали, що у 21, 30 1 45- до-бового !х в1ку зб!льшуеться к!льк!сть базоф!льних ! ащ1доф!льних кл1тин з одночас-ним вменшенням числа хромофоб!в, що Шдтверджуе висновки Б.В.Алешина (1949, 1983) про можлив1сть хромофобних кл!-тин при деяких умовах диференщюватися в хромоф1льн! шитлни.

Структурн! зм1ни в аденог!поф1з1 в умовах хрон!чно1 г1покс11

стр;".:а;;1 при досл1дгл£1;п1 адеког!1!с4|1оа п1ддосл!дних щур!в при хрон1чн1й Шпеке!! в продовж 7, 14, 21, 30 1 45 дн1в !х пос-тнатального розЕитку, можна в1дм!тити ряд морфофункц!ональних зм1н.

Перебування новонароджених щуряг протягом тижня в умовах тривало! киснево! нестач! (щоденно по 2 годный) викликае п!дви-щення функд!онального напруження цього. органу. В цей час в аде-ног1поф1з! в!дм!чаеться зб1льшення кроЕонаповнення, потовщення сполучнотканинних септ ! утворення порожнин, заповнених коло!до-под1бною речовиною. Порожшши з коло!дом зустрачал.ться, як правило, поблизу кровоносних судии б м1сцях розмшелня ус1х типц. кл1тин передньо! частки Шпофгза. Серел ¡сгЛтин аденог1поф!па 7-

добових щур1в П1сля хрон1чно! rinoKc.ii аростае середщй об'ем хромофобних шптин (у самщв на 37,5 %, а у самок на 29,8 %), !х ядер (у самЩв на 16,3 %). Ровм1ри ядерець у хромофобних шитин 1стотно не зм1шаються. Ядерно-цитоплавматичне сп1вв1дношення хроыофоб!в у щур1в-самц!в ¿стотних' вм1н не зазнае, а у самок де-що зЫльшуеться - 1 : 3,31 (в контрол! 1 : 2,91). Ровм1ри ацидо-фыьних кл!тин зCiльшyютьcя у сам'щв на 23,1 X, а у самок т1льки на 3,9 X, ядер - у саыЩв на 37,5 X, у самок на 9,3 X, ядерець -у самщв на 12,ЗХ (табл.3), у самок на lg.5X.-B цитоплазм! аци-доф!льних -кл1тин зб1льшуеться к!льк!сть секреторних гранул. В аденог!поф1з1 7-добових п1ддосл1дних шур!в-самок вшЛчаеться невначне зб!льшення числа ацидофШв, тод1 як у с.амц!в це не в!дбуваеться. Зростають середщ об'еми ядер базоф!льних кл!тин (у самЩв на 5%, у самок на 17,1%). В цитоплазм! базоф1льних клтш зб1льшуеться к1льк!сть секреторних гранул. Число базоф!-л1в в аденог1поф!з1 7-добоьих шурят п1сля тривало! г1покс!1 у самщв 1 самок маиже не зьинюеться.

На 14 добу досл!ду поряд 1в зм1нами в г1столог1чнп1 структур! залови в!дм1чаютьс.я перил ознаки пристосування до тривало! киснеьо! нестачЬ як! виявляються в зменшенн1 кровонапоЕнення аденог!пофаза, потовщенЩ сполучнотканинних септ. При цьому у самок початок процес1в адаптацП в1дбуваеться дещо ратше 1 61дьш виражено, ;пж у самщв. Зростають середн1 об'еми хромофобних кл!тин (у с.амц1в на 11,7%, у самок на 15,6%). Розм1ри ядер не зм!ню»ться, а ядерець вб!льшуються (у самщв на 21,8%, а у самок на 19,9%). К!льк!сть хромофобних кл!тин в аденоппоф!э1 14-добоьих щур!в п!сля хрон1чно! г!покс1!' трошки зменшуеться (у самц1в 1 самок на 3%). Об'еми ацидоф!льних кл!тин не зм!нкються, а ядер дещо зменшуються у самЩв (на 2,3%). Зменшуються також розм1ри ядерець ацидоф1льних кл1тин (у самщв на 29,2%, у самок на 29,9%) (табл.3). Ядерно-цитоплавматичне сп!вв!дношення ацидо-ФШб у самц!в ! самок !стотно не змИгоеться. В цитоплазм! аци-доф1льних кл1тин значно зменшуеться к1льк1сть секреторних гранул. Число ацидоф!льних шптин в аденог1поф1з1 п!ддосл1дних тва1 рин не вмишеться. Зростають середн1 об'еми базоф!льних клтш (у самщв на ■ 21,8%, у самок на 18,4%), !х ядер (у самщв на 2,7%, у самок на 6,2%), ядерець (у саыЩв на 23,3%, у сами: на 23,4%) (табл.4). В цитоплазм! базоф!льних . шптин зб!льшуеться калиасть секреторних гранул.

Шелл тривало! кисневоЗ нестач! в аденог1поф!з1 21-добових щур1в зм1ни косять компенсаторно-пристосувальний характер. Кро-воносн1 судини мають пом1рне кровонаповнення. В аденог1поф1э! зус.тр1чаютьс.я невелик! порожнини з коло1Допод!бною речовиною. Серед клтш передньо! частки г1поф1за середн! об'еми хромофо-б1В, а також !х ядер ! ядерець в1дпов!дають показнику контролю. При цьому к!льк!сть хромофебних юптин зменшуеться (у самц!в на на 5%, у самок на 10%). Середт об'еми ацидоф^льних кл1тин також в!дпов!дають контролю. Не зм1нюються розм1ри ядер в адидоф1льних кл!тинах у самок, тод! як у самц1в ядра зб!льшуються (на 12,5%). Розм1ри ядерець зб!льшуються (у самщв на 18,2%, у самок на 7.8%). Ядерно-цитоплазматичне сп1вв!дношення ацидофШв у самщв ! у самок Б1дпов1дае контролю. В цитоплазма ацидоф1льних кл1тин самщв зб!льшуеться к1льк1сть секреторних гранул, пор1вняно з 14-добовими щурами. Морфолог!чн! зм1ни в аденог1поф1в1 21-добових щур!в п1сля хрощчно! г!поксГ1 с.в1дчать про зб1льшення се-редн!х об'ем1в базоф1льних кл!тин (у самц!в на 19,8%, у самок на 19,5%), IX ядер' (у самщв на 18,7%, у самок на 28,2%), ядерець (у самщв на 23,4%, у самок на 6,2%). Ядерно-цитоплазматичне стввхдношення базофШв с.амц1в не зшнюеться , а у самок дещо зменшуеться до 1:3,28 (в контрол1 1 : 4,29). В цитоплазм! базо-фыьних юптин зб^льшубться к!льк1сть секреторних гранул. При цьому у п!ддосл1дних щур!в-самок '1х зб!льшення быып виражене. В аденог1поф1з1 21-добових щур1в при хрон!чн!й rlnoKC.il зб!льшу-еться число базоф1лышх кл!тин (у самщв на 4%, у самок на 7%).

При хрон1чн1й rinoKC.ii в аденог1поф1з1 30-добових щур!в дскШджуван! показники свадчать про вначну нормал!зац1ю залози, однак повного в1лновлення структури не в!лбуваеться. Сеоелн! об'еми хромофоб1в, а також "!х ядер ! ядерець в1дпов!дають контролю, тод1 як к1льк!сть цих кл1тин в валоз1 зменшуеться (у сам-ц!в на 7%, у самок на 9%). Залшаються без !стотних зм!н розм!ри ацидофШних кл!тин. Зб!льшуються середн! об'еми ядер ацидофШв (у с.амц!в на 75%, у самок на 46,8%), ядерець (у сачц!в на 23,3%, у самок на 7,6%) (табл.4). Ядерно-цитоплазматпчне с.п1вв1дношення ацидофШв зменшуеться 1 складае у самщв 1 : 2,35 (в контрол! 1 : 4,08), у самок 1 : 2,08 (в контрол! 1 : 3,39). В цитоплазм! ацидоф1льних кл!тин зб1льшуеться к!лък!сть секреторних гранул. Число ацидофШв в аденог1поф1з! ЗО-добоЕих щур!в п!сля хрон1ч-но! г-1поксП зб!льшуетьсл у сами!в на 41. у салок на. 32. Проста-

Таблиця 3.

Ыорфометричн1 поКазники ацидоМльних кл1тин аденог1поф1за щур1в-. самщв контрольно! групи (I) та п1сля хроШчно! г!поксП (И)

ВЖ тьарин Групп спосте- режень Середнп"! об'ем кл1тини (ыш'1) ,М±т Середн1й об'ем ядра (мкм°),Ы±Ш Середн1й об'ем ядерця (мкм^),М±т

. 7 доба 11 248,8 ± 16,9 31Г.5 * 16,9* 83,2 ± 3,7 114,2± 2,7* 7,04 к 0,29 8,15 ± 0,35

14 доба I 11 435,7 к 18,6 436,В ± 37,4 123,5± 5,1 120,3± 5,2 10,06 ± 0,34 7,04 к 0,45*

21 доба I II 435,5 ± 17,6 435,8 1 34,7 112,8± 6,0 126,61 6,8 12,82 ± 0,43 15,01 ± 0,34*

30 доба I II 503,8 ± 10,5 498,5 ± 10,0 123,4+ 7,5 213,0±11,0* 12,98 ± 0,21 15,00 ± 0,49*

45 доба I II 725,1 ±29,5 705,8 ± 27,1 204,5± 6,6 200,8±. 6,7 15,01 ± 0,27 15,00 ± 0,48

Таблица 4.

Мирфоыетриши показншш базоМльних кл!тин аденог1псф1за щур!в-самц1ь контрольно! групи (I) та п!сля хрошчно! НпоксП (II)

Вж тварин Групи спосте-режень Середой й об'ем клЦшш (ыкм3),М±т Сёредн1й об'ем ядра (мкм°) ,(.Нш СередШй об'ем ядерця (мкм°),М±т

7 доба 11 424,2 ± 18,6 428,4 ± 23,5 104,8 ±11,6 119,4 ±11,6 8,15 ± 0,27 12,20 ± 0,28*

14 доба ' I 11 727,1 1 40,1 878,3 ± 33,0* 169,3 ±11,3 177,9 ±4,6 12,01 ± 0,39 15,00 ± 0,79*

21 доба I 11 747,6 ± 35,6 894,6 ± 36,2* 178,9 ± 6,6 211,0 ± 9,5 12,97 ± 0,43 15,01 ± 0,13*

30 доба 1 II 831.3 к 87,7 923.4 ± 43,3* 180,1 ±18,9 248,1 ±12,5* 15,07 ± 0,36 18,90 ± 0,39*

. 45 доба I II 1081,2± 32,2 1231,2± 38,3* 241,8 ±17,1 332,'8 ±17,2* 18,87 ± 0,12 19.24 ± 0,13

* - ЫЛЫ111Н0СТ1 Д0С.Т0Б1РН1 ь пор1ышнн1 5 контролем (Р О,05)

л с

ють с-ередн1 розм1ри базоф!лышх кл!тин (у самЩв на 16,3%, у самок на 12,4%), 1х ядер (у самц!в на 13,7%, у самок на 23,4%), лдерець (у самц1в на 10,9%, у самок на 25,1%). Локазник ядер-но-цитоплазматичного ствв!дношення базофШв дещо зменшуеться. В цитоплаэм1 багоф1льних кл!тин гб1льшуеться к!льк1сть секреторних гранул. В окремих базсфальних кл1тинах зустр1чаються зморще-н! ядра. В аденог1поф1з1 п!ддосл1дних 30-добових шур!в збЧлыпу-вться число базоф1л1в.

На 45 добу розвитку в умовах тривалого кисневого голудуван-ня уса досл1джуван! показники св1дчать, що повного в1дноЕлення структури аденог1поф1ва не в1дбуваеться, що св1дчить про глибину негативного впливу тривало! rinoKC.ii на структуру 1 функц!го залови. Зменшуються середн1 об'еми хромофобних кл!тин у самщв на 9,4 %, 1х ядер на 5,2%, ядерець на 30,2%. У п1ддосл1дннх 45-до-бових шур1в-самок розм1ри хромофоб!в не вм!нюються, 1х ядра вб1льшуються на 19,1%, ядерця на 18,5%. Ядерно-цитоплавматичне сп!вв1дношення хромофоб1в у самщв 1 самок зменшуеться мало. Число хромофоб1в в аденог1поф1з! п!ддосл1дних 45-добових щур1в зменшуеться у самщв на 6%, ;/ самок на 10%. Середн1й об'ем аци-доф1льних кл!тин зменшуеться у самщв на 2,7%, у самок на 5,0%. Розм1ри ядер ацидоф1л1в також зменшуються у самщв на 4,9%, тод! як у самок вони зростають на 6,2%: Середн1 розм1ри ядерець ацидофШв зменшуються у самок на 13,9%, тод1 як у самщв 1х ровм1-ри пор1вняно з контролем не змЧнкдоться.Зростають середн! об'еми базоф1льних кл!тин (у самщв на 26%, у самок на 12,5%),ядер (у самщв на 37,2%, у самок на 44,3%) (табл.4). Ядерно-цитоплазма-' тичне сп1вв!дношення базофШв трошки зменшуеться 1 складае у самщв 1 : о,'/и (в контрол! 1 : 4,47), у самок 1 : 3,54 (в конт-рол1 1 :4,49). В окремих базоф1льннх кл1тпнах зус.тр1члоться зморщен1 ядра, в цитоплазм1 спос.тер1гаеться локальне просв!тлен-ня, але в деяких кл1тинах вбЧльшуеться к!льк1сть секреторних гранул пор1вняно з контролем. Число базофШв в аденог1поф1з1 45-добових щур1в при хротчнп! г!поксП зб1льшуеться (у самЩв на 4%, у самок на 5%).

Таким чином, проведене г1с.толог1чне доапдження аденог1по-ф!за п1ддосл1дних новонароджених щурят св1дчить, що 1х перебу-вання в умовах г1покс1'1 (щоденно по 2 годшш) п1двищус ФункЩо-нальну активн!сть кл1тин еалоеи.' Г1пскс1я позитивно впливас. на ровм!р ацидоф!лышх кл1тин. В умовах тривало! киснего! нестач! у

ноьонароджених щур!ь в1дбуваеться прискореннл дозр!вання гпюф!-зарно-наднирникоьо! системи (Р.Т.Бойко, 1995). В аденог1лоф!з1 в цей пер!од розвитку виявляються чисденн1 порожнини, заповнен! коло1допод1бною речовиною, число яких з в1ком зменшуеться, що може свгдчити про адаптивн1 процеси в залезь Накопичування коло! допод1бного матер1алу в аденог1лоф1з1 при напруженн1 пов'яза-но з тдвищенням секреторно! ш:тивност1 фол1кулярно-з!рчастих КЛП'ИН.

До 14 доби розвитку ь умовах Хр0Н1ЧН01 г!поксп поряд 1з означали пристосування до ппокс!! структура бм!ни кл!тин мають сьо1 особливост!. Змпш структур« ацндсф1льних шцтин свадчать про зниження функционально! активност1, тод! як в базефальних гайтанах, наьпаки, с.постер1гаетъся 11 гЦдвищення. Важливу роль при цьоыу, мабуть, вшграе оптико-талам1чна система, яка починав ф*ункц!онуьати в цей пер1од розвитку (Р.Т.Бойко, 1995).

В аденог1поф1з1 21-добових щдов гм!ни носять переважно компенсаторно-пристосувалышй характер. В!лы1псть структурних показник1в в1дпоь1дають' контролю. Перебудова базоф!лышх шптин св1дчить про тдвищення !х функц1онально! активность Причому це явище б1льш виражене у щур!в-самок.

Внасл1док хрон!чно'1 г1покс1'1 в аденог!псф1з1 30-добових щу-р1в досл1джуван! покагники св!дчать про п!двищення функц!ональ-но1 активност! ацидоф!льних 1 базоф!льних кл!тин. При цьому в деяких базефальних шитинах Б1дм1чаються оьнаки дегенератиьних зм1н (зморщен! ядра, Чх г1перхромн1сть).

В 45-добовому в1ц1 в аденог!поф1ь1 п1ддосл1днпх тварин хро-н!чна г!покс1я негативно впливае на об'ем хромофобних 1 ацвдо-ф!льних кл1тин. Зм1ни структури ацидоф!льних шптин у самц1в св1дчать про зниження 1х функц!онально! активность У щур!в-са~ мок функцюнальна д!яльн1сть ацидофШв залишаеться на Енсокому р1ьнь Морфолог1чна картина базоф1льних кл1тин Б1дпов1дае п1дви-щэнню функц!! дих кл!тин, поряд з дегенеративними вм!нами (зморщен! 'ядра, IX г!перхромн1сть, локальне просв1тлення цитоплазми).

Досл1дження к!льк1сних зм1н кл!тин аденог!поф1за в умовах хрошчно! г!покс11 показали, що к!льк1сть адидоф!льних кл!тин у щур1в раннього постнатального перюду в умовах тривало! гьюксп 5б1льшуеться ! в 45-добовому з!ц! досягае у самщв 29,0 1 2,0 (в контрол! 27,0 ± 2,0), а у самок 30,0 ± 2,0 (в контрол! 26,0 1 2,0), а базофШв у самщв 13,0 + 1,0 (в контрол! 10,0 ±

1,0), у самок 14,0 ± 1,0 (в контрол! 9,0 ± 1,0). Число хромофоб-них кл1тин поступово зменшуеться 1 до 45 доби досягав у самц1в в пол! вору 41,0 ± 2,0 (в контрол! 48,0 t 2,0), у самок 39,0 ± 2,0 (в контрол1 45,0 ± 3,0). Зм!ни числа р1зних кл!тин найб!льш ви-ражен! в п!зн! строки експерименту (21, 30, 45 доба) ! можуть св!дчити про активне диференцшвання хромофобних кл!тин в ацидо-Ф1ли ! базоф!ли.

Таким чином, проведене досл!дження св!дчить про те, що в перин дн1 постнатального розвитку реагадя аденог1поф1за до три-вало1 гапоксп як1сно в!др1зняеться в1д реакцП 45-добових щур1в як самок, так ! самщв. Це зумовлено, в першу чергу, незаверше-ним формуванням до моменту народження зв'язк1в м!ж опоталамусом ! г!поф!зом, а також перифер1йними ендокринними залогами. Отри-ман! нами дал! розширюють знания про зм!ни структурно-функц1о-налыюго стану кл1тин в умовах гостро! ! хрон1чно! г1поксп.

ВИСТ ЮБКИ

1. При гостр!й rinoKC.ii в аденог1поф1з! новонароджених 1 7-добових щурят г!столог1чна картина свЦчить про п!дЕИщення функ-ц!оналыго! активное^ aдeнoдитiв. Зростають середн! об'еми аци-доф1льних ! базоф1льних ¡ыитин та !'х ядер. Зменшуеться в цих кл!тинах ядерно-цитоплазматичне сп!вв!дношення. В цитоплазм1 зб1льшуеться к!льк1сть секреторних гранул.

2. На 14 добу постнатального розвитку щурят гостра г1покс!я гальмуе функцш базоф1льних клiтин.

3. В аденог!поф1з1 21, 30- добових щур1в при гос.тр^ г1пок-

гп 1 /Тл/тпН пияттъип яуплъх!тгт^ ^ баЗСф!

висока як у самц!в, так ! у самок, а на 45 добу активн! тыьки базоф!ли.

4. В умовах хрон1чно1 Ппокс!! реакц1я аденог1поФ!за щурят, що ростуть, мае фазний характер:

а) у 7-добових щурят Шдвищена Функшональна активн!сть ацидоф!льних i базоф1льних кл!тин;

б) у 14, 21-добових щур!в в аденог!поф!з! спостер!гаються ознаки компенсаторно-пристосувального характеру.

в) у 30-добових щур!в на фай п!дбпщ-эннл функиП ацндоФШв та базсгф!л!в в деяких базоф!лах в1дм!ча»тьсл озндгл дегенератив-них зм!н;

г) у 45-добових щур1в rinoKcia знижуе. функц!ональну активность хромофобних'i ацидофыьних юптин, а в базофхлышх кд!тинах с-постер1гаеться як овнаки п1двшцення функцп, так i в деяких б них дегенеративн! вмЧни.

5. Аденог1поф1з у щур1в-самок бхльш виражено реагуе на хро-н!чну г1покс1ю, н!ж у самц!в. Ознаки пристосування до тривало! rinoKcl'i у самок в1дм1чаютьс.я дещо ран!ше, але П1зн1ше почина-еться фаза вис-наження вагального адаптащйного синдрому.

Список poöix, опу6л1коваша за темой днсертацп

1.Влияние острой гипоксии на морфофункциональное состояние клетск аденогипсфиза крыс в постнатальном онтогенезе //Тавр1йсь-кий науковий BicmiK. - Херсон, 1996. - Вип.1. - Ч.З. - С. 4-1S-446 (ь cnibaBTopcTBi з Бойко Р. Т., Кошелевою В. Д.).

2.МорЗ>офункциональное состояние аденогипофиза растущих крысят в норме и в условиях длительной кислородной недостаточности //ТаьрШськцй науковий bichhk. - Херсон, 1996. - Вип.1. - ч.з. -С. 447-450 (в cniLaETopcTBi з Бойко Р.Т.).

3.Морфофункциональное состояние аденогипофиза крыс, в условиях хронической гипоксии //Тавр1йський науковий б1сник. - Херсон, 1996. - Вип.1. - Ч.З. - С. 453-455.- Робота ьиконана с-амос-т1йно.

4. Структурно организация передней доли гипофиза интактних растущих крысят //ТаврЧйський науковий в1сник. - Херсон, 1996. -Вип.1. - 4.4. - С. 792-794. Робота виконана самост1йно.

■ 5.Структурно-функциональные основы изменений в аденогипофи-ве при хронической гипоксии в онтогенезе //Тавргйський науковий BicmiK. - Херсон, 1996. - Вип.1. - 4.4. -С. 795-797. Робота виконана самостЧйно.

6.Структурно-функциональные изменения в передней, доле гипофиза растущих животных при острой гипоксии //Таврiiicbкий науковий BicmiK. - Херсон, 1996. - Вип.1. - 4.4. - С. 793-800. Робота виконана самост!йно.

7.Морфологические аспекты реакции системы гипофиз-щитовидная железа на гипоксию в раннем постнатальном периоде //3-я науч. конф.морфологов: Тез.докл. - Симферополь, 1995. - С. 164-165 (в cnlBaBTOpcTBi з Комаровим A.B., Бойко Р.Т., Бриг1ною М.В.).

Рожков И.Н. Структурно-функциональные основы изменений в аденогипофизе при гипоксии в онтогенезе.

.Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.11 - эмбриология, гистология и цитология. Киевский университет имени Тараса Шевченко. Киев, 1997.

Защищаются рукопись диссертации и 7 научных работ, содержащих исследование структурных изменений аденогипофиза растущих животных при действии острой и. хронической гипоксии. Установлено, что при острой гипоксии аденогипофиз новорожденных и 7-су-точных крысят находится в состоянии функционального напряжения. Однако в 14-суточном возрасте в базофилах у самцов наблюдается снижение функциональной активности, а с 21 до 45 суток вновь повышение их функции-. У самок повышение функциональной активности клеток аденогипофиза наблюдается в течение всего периода воздействия, но. на 45 сутки активность ацидофильных клеток снижается. В условиях хронической гипоксии функциональная активность аденогипофиза новорожденных животных повышается. В 14-с.уточном возрасте наряду с признаками- приспособления к хронической гипоксии в ацидофильных клетках морфологические признаки свидетельствуют о снижении их функции. В аденогипофизе 21-сутоЧных крыс изменения носят компенсаторно-приспособительный характер. Однако полного восстановления не происходит. На 30 и 45 сутки у самцов наблюдается снижение функциональной активности ацидофильных кле-. ток и признаки начала фазы истощения. У самок эти явления менее выражены.

Igor N. Rozhkov. Structural and Functional Basis of chcr.gcs in adenohypophysis in state of hypoxia in ontogenesis.

Thesis to obtain the candidate of biological sciences scientific degree in speciality 03.00. 11 - embryology, histology and cytology. The Taras Shevchenko Kyiv University. Kyiv, 1997.

The Thesis and seven scientific, works containing the results of the scientific research on structural changes of adenohypophysis of growing animals under the influence of acute and chronic hypoxia are presented. It is found that, in case of acute hypoxia adenohypophysis of newborn and s-?vcri day rat.3 In

in the state of functional tension. But 14 day male rats show a reduction of basophil activity, with a new rising of functional basophil activity from 21 to 45 days. Female rats show the rising of functional activity of adenohypophysis cells during all the period under the hypoxia influence, with cell activity reducing on the 45 day. The functional activity of adenohypophysis of the newborn animals rises in the condition of chronic hypoxia. In the 14 day age morphologic, signs witness the reduction of the ■ functional activity in acidophilic cells alongside with the signs of adaptability to the chronic hypoxia. The 21 day rats adenohypophysis shows changes of compensating arid adapting character. But the full restoration.does not take plase. The 30 and 45 day male rats show reduction of acidophilic cells and the signs of beginning the phase of exhaustion, these signs being less evident with the female rats.

Ключов! слова: морфолог1я, г1стоструктура, г1поталаыо-аде-ног1поф!аарно-наднирникова система, ядерно-цитоплазматичне cniB-в1дношення.

.М.Рожков

Шдп. до друку '-•■с. 9i Формат 60x84'/,,.

llanlp друк. J6 2 . СпосШ друку офсетний. Умовн. друк. арк. Умовн. фарбо-вЦбЖс? . Обл.-вид. арк .¿.О. Тираж /СО . Зам. Л .

. «ч ^ . uiucw друку офсетн Умовн. фарбо-вЦбЖс? . Обл.-Тираж /СО . Зам. /4

Формат 60x84'/,

4>фма «В1ПОЛ» 252151, Knin, вул. Волинська, 60.