Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Строение и продуктивность смешанных культур дуба красного (Quercus borealis Michx.) в Западной Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.03.02, Лесоустройство и лесная таксация

Автореферат диссертации по теме "Строение и продуктивность смешанных культур дуба красного (Quercus borealis Michx.) в Западной Лесостепи Украины"

КАГАНЯК Юліан Йосипович

УДК 630*5:630*176322.6

БУДОВА ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ МІШАНИХ КУЛЬТУР ДУБА ЧЕРВОНОГО (QUERCUS BOREALIS МІСНХ.)

У ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.03.02 - лісовпорядкування і лісова таксація

Автореферат дисертації иа здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ-2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському державному лісотехнічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Горошко Мирон Петрович,

Український державний лісотехнічний університет, завідувач кафедри лісової таксації та лісовпорядкування

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, доцент Лакида Петро Іванович,

Національний аїрарний університет,

завідувач кафедри менеджменту лісового господарства

кандидат сільськогосподарських наук Швець Михайло Іванович,

Виробниче об'єднання “Укрдержліспроект”, головний інженер

Провідна установа

Інститут екології Карпат НАН України, відділ охорони природних екосистем, м. Львів

Захист відбудеться «/1 » т сі'/№ 2000 року о /V годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.09 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці НАУ за адресою: 03041, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий « 2/ » ^С-//.ух/.'2000 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

"МанітаО.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підвищення продуктивності та покращення стану лісів відноситься до завдань загальнодержавного значення. Юридична основа проведення досліджень у даному напрямку передбачена в Лісовому Кодексі України, зокрема одним із шляхів підвищення продуктивності лісового фонду України є здійснення інтродукції. Стан лісів можна покращити, якщо в насадження ввести швидкорослі високопродуктивні та стійкі до захворювань деревні породи. Нині такі насадження створено. Це мішані культури дуба червоного, які формують високопродуктивні деревостани в різних типах лісорослинних умов, а також на землях, які непридатні для сільськогосподарського користування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок дослідження дисертаційної роботи узгоджується і є органічною частиною зага-льнокафедральної теми «Багатомірна оцінка структури і динаміки фітомаси дере-востанів для вдосконалення інвентаризації лісових ресурсів (на прикладі лісів Заходу України)». Тему затверджено рішенням НТР УкрДЛТУ протоколом №1 від 23.01.1998 року. Тема зареєстрована в УкрШТЕІ (№019811002977).

Мета і задачі дослідження. Метою досліджень є оцінка, моделювання, формалізація показників росту, продуктивності та фітомаси мішаних модриново-дубових та ясенево-дубових культур у вигляді нормативних таблиць при різному складі.

Задачею роботи є:

- встановлення основних закономірностей будови дуба червоного, ясеня та модрини за основними показниками стовбура (висоти та діаметру) і крони (довжини та діаметру);

- оцінка росту та продуктивності мішаних культур дуба червоного;

- дослідження закономірностей формування фітомаси за основними її компонентами;

- використання системи таксаційних нормативів при організації та веденні лісового господарства.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше об’єктом досліджень виступають мішані культури дуба червоного з домішкою модрини (ясеня). Оцінено ріст, продуктивність та фітомасу даних культур. Для апроксимації основних таксаційних показників продуктивності -використано' багатофакторні регресійні рівняння. Отримано поверхні відгуку вищезгаданих показників стосовно віку і частки породи в насадженні. Отримано розподіли чисельностей не лише за діаметром стовбурів, а й за висотою стовбурів, довжиною та діаметром крон. Обгрунтовано доцільність виділення дуба червоного в окрему господарську секцію.

Практичне значення одержаних результатів. Складено детальні регіональні таблиці ходу росту модриново-дубових та ясенево-дубових культур для умов Західного Лісостепу України вологої грабової діброви з часткою дуба черво-

ного 5-9 одиниць. Дані таблиці можуть використовуватися під час актуалізації таксаційних показників при проведенні перманентного та базового лісовпорядкування. Розраховано нормативні динамічні таблиці оцінки фітомаси ясенево-дубових та модриново-дубових культур за основними її компонентами. Використання нормативних таблиць дає можливість розраховувати додаткові джерела деревини з компонентів фітомаси крони.

Особистий внесок здобувана. Особисто здобувачем зібрано та камерально опрацьовано експериментальний матеріал. Розроблено пакет прикладних програм обрахунку основних таксаційних показників будови, росту, продуктивності та фітомаси для мішаних насаджень. Розроблено моделі росту та накопичення фітомаси основними їх компонентами при різному складі порід. Встановлено розподіл чисельностей за діаметром і висотою стовбурів, довжиною та діаметром крон дуба червоного, модрини, ясеня. Зроблено логічні висновки та рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Зміст дисертаційної роботи апробовано на наукових конференціях викладачів та аспірантів Українського державного лісотехнічного університету, які проводилися протягом 1995-1999 років.

Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи висвітлено в 8 публікаціях.

Структура і об’єм дисертації. Основний зміст дисертаційної роботи висвітлено на 134 сторінках машинопису. Вона містить вступ, 7 розділів, висновки та рекомендації, список найменувань (199), 7 додатків. Текст ілюстровано 53 таблицями і 7 рисунками.

ЗМІСТ РОБОТИ

1. ПРИРОДНІ УМОВИ РЕГІОНУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідженнями охоплено дві лісогосподарські області: Українські Карпати з Прикарпатським округом та Лісостеп із Західно-Українським лісостеповим округом. Природно-кліматичні умови сприятливі для росту досліджуваних порід - дуба червоного (Дч), ясеня звичайного (Яс), модрини європейської (Мд). Лісорослинні умови даного регіону характеризуються високою родючістю і достатньою зволоженістю грунтів, перевагою свіжих і вологих сугрудів та грудів.

2. БІОЛОГІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ДУБА ЧЕРВОНОГО ТА ЙОМУ СУПУТНІХ ПОРІД

Дуб червоний (Quercus borealis Michx.) інтродукований на територію України з Північної Америки 100 років тому. Порода відзначається швидкорослістю, рясним і раннім плодоношенням та відмінним поновленням, стійкістю до фітозахво-рювань, невибагливістю до родючості грунтів, вологолюбністю.

з

Ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.) - аборигенна порода. У досліджуваному регіоні він не створює чистих насаджень, росте як супутня порода. Ажурна конструкція крони сприяє задернінню грунту. Ясен вибагливий до родючості і вологості грушу, світлолюбний, рано плодоносить, добре поновлюється у вікнах намету і на узліссях.

Модрина європейська (Larix decidua Mill.) - аборигенна порода. Вона світлолюбна, невибаглива до родючості грунту, найкраще росте у свіжих гігротопах, страждає від засухи, у мішаних лісостанах поновлюється погано. Модрина -лісотвірна порода і сильний Конкурент для дуба червоного.

3. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ І ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Об’єктом дослідження є модальні мішані модриново-дубові і ясенево-дубові культури на території ДЛГО "Львівліс", "Прикарпатліс", "Волиньліс".

Підбір об’єктів дослідження проведено на основі ретроспективного аналізу матеріалів лісовпорядкування за 20-річний період. Виявлено особливості розподілу культур дуба червоного, виділено ділянки, характерні за складом порід, густотою. За результатами проведених обстежень на виділених ділянках закладено 98 пробних площ згідно з ГОСТом 16128-70. Вибір і рубання модельних дерев проведено способом рівномірного представництва в кількості, що дорівнює числу ступенів товщини. Обмір і розкряжування моделей здійснено за загальноприйнятою у лісовій таксації методикою (ТОСТ 9462-60).

Для дослідження росту і продуктивності використано методичні рекомендації М.П. Анучіна (1960, 1971), П.В. Воропанова (1961), М.М. Свалова (1975). Для дослідження зміни фітомаси надземної частини дерев за основними компонентами використано методичні рекомендації П.І. Лакиди (1997). Для дослідження таксаційної будови деревостанів, динаміки зміни їх структури враховано рекомендації М.М. Свалова (1975, 1978, 1979). Розрахунок основних статистичних показників здійснено методом визначення умовної середньої; аналітичне вирівнювання експериментальних даних - методом множинного регресійного аналізу. Відповідність рівнянь регресіі дослідному матеріалу оцінювалась за критерієм Фішера.

4. ТАКСАЦІЙНА БУДОВА МІШАНИХ КУЛЬТУР ДУБА ЧЕРВОНОГО

На основі функції щільності двопараметричного розподілу Вейбула (1) отримано моделі розподілу чисельностей за діаметром (D) і висотою (Н) стовбурів, а також за довжиною (L„p) та діаметром (DKp) крон досліджуваних порід. Статистичні показники таксаційної будови згруповано за періодами росту: до 30 років, 31-60 років, більше 61 року (див. табл.1).

По- рода Варіація Асиметрія Ексцес Ранг а Є

<зо|зі-боІ >61 <30 (31-601 >61 <30І31-60І>61 <30]31-60| >61 <30131-60| >61 <зо|зі-бо! >бі

за діаметром стовбурів

Дч 30,8 28,7 28,1 0,38 0,26 0,73 -0,19 -0,25 0,00 55,6 56,1 56,0 3,15 3,47 3,62 1,00 1,00 0,97

Мд 23,7 23,0 18,2 0,65 0,73 0,27 0,84 0,46 0,03 55,0 61,9 52,3 4,83 4,66 5,87 0,97 0,93 0,99

Дч 29,8 23,5 20,9 0,21 0,13 0,80 -0,26 -0,36 0,75 54,7 55,0 54,6 3,43 4,36 6,89 1,01 0,99 0,95

Яс 29,9 22,8 19,7 0,37 0,08 0,21 -0,38 -0,44 -0,93 56,9 54,3 55,4 3,31 4,63 4,50 0,99 0,99 0,99

за висотою стовбу рів

Дч 10,8 10,2 9,9 -0,20 -0,26 0,16 0,31 0,00 -0,41 60,8 59,9 50,6 9,25 10,33 11,49 0,95 0,95 0,97

Мд 9,4 9,3 6,1 0,28 -0,12 -0,26 0,25 -0,20 0,32 60,7 58,5 51,2 11,14 11,85 17,17 0,95 0,95 0,97

Дч 12,0 9,9 7,2 -0,85 -0,28 -0,61 2,15 0,08 0,60 52,4 56,4 53,6 12,59 11,91 18,92 0,97 0,96 0,97

Яс 11,61 8,6 8,6 -0,40 -0,29 -0,41 -0,12 -0,41 -0,40 58,2 60,6 59,8 8,08 12,73 13,89 0,96 0,95 0,96

за довжиною крон

Дч 30,0 26,0 18,7 0,18 -0,22 0,42 -0,24 -0,46 0,06 52,6 49,5 52,7 3,42 4,07 5,87 1,03 1,04 0,99

Мд 28,2 22,7 19,5 0,61 0,17 -0,14 0,52 0,10 -0,67 52,4 55,0 46,0 3,64 4,98 5,63 1,02 0,99 1,05

Дч 26,5 20,0 15,4 -0,06 -0,16 -0,56 -0,13 0,09 -0,08 51,4 48,9 45,7 4,35 5,84 7,56 1,02 1,01 1,02

Яс 24,0 19,6 19,0 0,00 0,05 0,34 -0,31 0,22 1,44 48,3 149,3 51,1 4,55 5,88 6,97 1,03 1,01 0,99

за діаметром крон

Дч ¡44,6 42,8 40,9 0,57 0,46 0,76 0,10 -0,19 -0,06 56,6 55,5 56,5 2,12 2,21 2,60 1,03 1,03 0,97

Мд 144,4 42,0 41,1 0,67 0,36 1,33 0,49 -0,42 3,88 56,8 60,8 58,4 2,32 2,13 2,99 1,04 0,99 0,99

Дч 36,7 35,2 35,8 0,36 0,21 0,34 0,11 -0,16 -0,28 54,5 56,3 62,1 2,84 2,88 2,83 1,03 1,02 0,96

Яс 36,7 30,0 27,2 0,43 0,15 -0,02 0,06 -0,18 -0,24 56,4 56,2 55,4 2,74 3,36 3,95 1,02 1,00 1,00

Особливості розподілу Б. Породи за величиною варіації О розташовані у порядку спадання так: Дч модриново-дубових культур, Дч ясенево-дубових культур, Яс, Мд. Варіація Б дуба мішаних культур відрізняється від чистих. Мінливість Б дуба у молодняках мішаних культур менша, ніж у чистих, У старшому віці варіація діаметрів Дч модриново-дубових культур близька до чистих середньої густоти, але дещо більша. У Дч ясенево-дубових культур - Б зменшується інтенсивніше, ніж у чистих високоповнотних.

Ранг діаметрів Дч модриново-дубових культур у динаміці коливається в незначних межах. Асиметрія (А,) О додатня середня, зростає з віком. Це зумовлюється посиленим приростом діаметрів у вищих ступенях і збільшенням кількості відсталих у рості екземплярів. Ексцес (Ех) Б від’ємний і зменшується у динаміці.

Для Мд характерне збільшення рангу О до 61-річного віку. Причина - відставання у рості за Б значної кількості стовбурів («62%). Відпад тонких стовбурів у старшому віці впливає на зменшення рангу і А5. Ексцес розподілу чисельностей ТУ додатній і з віком зменшується.

У Дч ясенево-дубових культур ранг змінюється у незначних межах (±0,2%). А5 з віком збільшується із незначної до сильної. Ех змінюється з від’ємного слабкого до додатнього середнього у старшому віці.

В Яс ранг зменшується (»2,6%) до 61-річного віку, а після цього збільшується (»1,1%). Коливання рангу незначні, проте вказують, що спочатку частка грубших стовбурів збільшується, а у віці ститиглості зменшується. Внаслідок пригнічення ясеня дубом, ранг Б першого у віці стиглості менший. А5 діаметрів у молодняках -середня, а в старшому віці - незначна. Від’ємний Ех змінюється зі слабкого до середнього. -

Впродовж усього часу росту дерев діаметрам дуба у мішаних культурах характерна додатня А5, яка є більшою, аніж у чистих. До 61-річного віку Б дуба мішаних культур характерний від’ємний Е*, який є меншим, ніж у чистих. Проте у віці стиглості Б* діаметрів дуба у мішаних культурах додатній, а в чистих - від’ємний. Це означає, що чисельності діаметрів дуба мішаних культур краще згруповані у центральних ступенях товщини. Ранг Б дуба мішаних і чистих культур відрізняються неістотно. Проте ранг діаметрів Дч ясенево-дубових культур дещо менший, ніж у модриново-дубових і чистих культурах.

Параметри розподілу Н. Варіація Н найменша у Мд впродовж усього росту. У Дч модриново-дубових культур, Дч ясенево-дубових культур і Яс чіткої переваги у величині значень варіації протягом усього періоду росту не спостерігається.

Для Дч модриново-дубових культур характерне зменшення у динаміці рангу («10,2%). Отже, частка вищих стовбурів у дуба в старшому віці буде більша. До 61-річного віку дуб пригнічується Мд. Розвиток основної кількості стовбурів дуба сповільнюється внаслідок не так внутрішньо-, як міжвидової боротьби. Про це свідчить від’ємна А5 дуба в молодняках. У старшому віці дуб інтенсивніше росте у висоту, ніж Мд, а тому права гілка кривої сильно витягнута. А5 міняється з від’ємної у молодняках на додатню - у стиглих насадженнях. Ех розподілу висоти різний за знаком і коливається у межах +0,31.. .-0,41.

У Мд ранг висоти у динаміці зменшується («9,5%), але в молодшому віці -швидше, ніж у дуба. Додатня А5 і високий ранг висоти у молодому віці вказують, що невелика частка стовбурів Мд збільшують висоту інтенсивно, а більшість пригнічується внаслідок внутрішньовидової боротьби. У старшому віці розподілу висоти Мд характерна від’ємна А5. Ех різні за знаком і коливаються у менших межах, ніж у дуба (+0,32.. .-0,20). (

У Дч ясенево-дубових культур спостерігається збільшення рангу на 4% до 61-річного віку. Частка нижчих стовбурів у даний період зростає. Дане явище можна пояснити близьким за інтенсивністю ростом дуба та Яс у висоту в молодняках. У старшому віці ранг зменшується (»2,8%). А5 впродовж усього періоду росту від’ємна і зменшується з сильної до середньої. Е* розподілів висот додатній і коливається у межах +0,08. ..+2,15.

У Яс динаміка рангу аналогічна Дч ясенево-дубових культур, лише змінюється на меншу величину (0,8-2,4%). У ясеня ранг протягом усього періоду росту більший, ніж у дуба. Отже, частка вищих дерев у Яс є меншою. До віку стиглості ранг висоти Яс ще збільшується - порівняно з дубом. Аз висоти ясеня - від’ємна середня впродовж усього росту, проте у молодняках дещо менша, ніж у Дч ясенево-дубових культур. Ех висоти від’ємний і коливаються в межах-0,12...-0,41.

Беручи до уваги знак А5, можна стверджувати, що, за винятком молодняків модрини і стиглих насаджень Дч модриново-дубових культур, конкуренція за висотою є меншою, аніж за діаметром.

Будова за Ькр. Варіація Ькр Дч модриново-дубових культур до 60-річного віку більша, ніж у Мд, а в старшому віці - навпаки. Варіація Ькр Дч ясенево-дубових культур до 60-річного віку більша, ніж у Яс. У старшому віці дуб поступається Яс за даним показником. Варіація дуба і Мд до 60-річного віку більша, ніж у дуба і Яс ясенево-дубових культур. У старшому віці істотна відмінність спостерігається лише в Дч ясенево-дубових культур.

Внаслідок інтенсивного зменшення густоти у молодняках, в Дч модриново-дубових культур збільшується освітленість залишених екземплярів, а отже - і частка довших крон («3,1%). Це сприяє зміні додатньої незначної А, на від’ємну незначну, а також збільшенню від’ємного Ех. Припинення інтенсивного відпаду є причиною зростання рангу на 3,2%. А5 перетворюється у додатню і зростає до середньої. Зростає кучність чисельностей.

У Мд спостерігається протилежна до дуба тенденція. Спочатку зростає частка коротших крон (»2,7%). Додатня А5 зменшується з сильної до незначної. Додатній Ех з середнього зменшується до слабкого. В період 31-60 років у Мд переважають процеси очищення від сучків, на противагу дубові. У більш старшому віці у Мд посилюються процеси збільшення довжини крони. Частка коротких крон зменшується на 9,1%. Додатня А5 перетворюється у від’ємну. Зростає розпорошеність чисельностей.

У Дч ясенево-дубових культур упродовж усього періоду росту спостерігається зменшення рангу на 6,0%, а отже - зростання частки довших крон. Від’ємна А3 зростає від незначної до сильної. Розпорошеність чисельностей менша, ніж у Дч модриново-дубових культур. Причиною збільшення частки довгих крон є вплив бокового освітлення стовбурів, яке з віком зростає, внаслідок ажурності крон Яс і зменшення природної густоти.

У Яс протилежна до дуба тенденція. Частка коротких крон з віком зростає на 2,8%. Додатня А5 збільшується із незначної до середньої. Зростає кучність чисельностей, яка є більшою, ніж у дуба і Мд.

Будова за Бкр. Варіація Дч та Мд упродовж усього періоду росту відрізняється незначно. До 60-річного віку спостерігається деяка перевага дуба, а в старшому віці - навпаки. Варіація Дч та Яс є меншою, аніж у Дч модриново-дубових

культур та Мд. Варіація Дч ясенево-дубових культур дещо більша, ніж у Яс, особливо відчутна перевага у старшому віці.

У Дч модриново-дубових культур у період 31-60 років спостерігається незначне зменшення рангу (»1,0%), а отже - збільшення частки широких крон. А5 дещо зменшується (з сильної до середньої-). З наближенням віку стиглості ранг Бкр знову зростає на 1,0%. Зростає також А5. Ех розподілу Окр дуба до віку стиглості прямує до нуля. Кучність у стиглих насадженнях менша, ніж у молодняках.

Розростання крон Дч модриново-дубових культур приводить до збільшення кількості вужчих крон у Мд на 3,9%. У старшому віці в модрини спостерігається протилежний до дуба процес. Частка широких крон зростає на 2,4%. А5 розподілу Окр Мд сильніша, ніж у дуба, особливо в молодняках і стиглих насадженнях. Кучність чисельностей у старших насадженнях зростає.

У Дч ясенево-дубових культур частка вузьких крон зростає в динаміці на 7,6%. А5 зменшується у період 31-60 років, після чого зростає. А5 Дч модриново-дубових культур більша, ніж у ясенево-дубових. Кучність Окр з віком зменшується і є гіршою, аніж у Дч модриново-дубових культур.

У Яс ранг Бкр у динаміці зменшується на 1%, а це означає, що частка широких крон незначно збільшується. А3 зменшується з середньої до незначної. Кучність чисельностей в динаміці зменшується.

Отже, зменшення в динаміці коротких (»6,0%) і широких (»7,7%) крон Дч ясенево-дубових культур супроводжується збільшенням частки коротких («2,8%) і широких (»1,0%) крон в Яс. У Дч модриново-дубових культур до 61-річного віку інтенсифікується розвиток крон у довжину (зростання »3,1%) і ширину (зростання »1,0%). У Мд спостерігається очищення від сучків (частка коротких крон зростає »2,7%) і збільшення частки вузьких крон на 3,9%. У Дч модриново-дубових культур після 61-річного віку стимулюється очищення стовбура від сучків (зростає частка коротких крон »3,2%) і збільшення вузьких крон на 2,0%. У Мд збільшується частка довгих (»2,1%) і широких (»2,4%) крон.

5. РІСТ МІШАНИХ НАСАДЖЕНЬ ДУБА ЧЕРВОНОГО

Оцінка росту за верхньою висотою (Н„), середнім діаметром (Пс), площею поперечного перетину (6), запасом (М) ясенево-дубових та модриново-дубових культур достовірно описується множинним регресійним рівнянням (2). Динаміку відсотку кори (С), різниці між верхньою та середньою висотами (АН) адекватно описує рівняння (3), а поточні прирости (Ъ„) - рівняння (4).

а?

у = а,е *' (- а $х\ + а4х2 + а5 )■ а6 Іп{і + а7х, ),

(2)

U і Я* U 4 U < U fi a? Qg Qp &]0

y = a, +-^- + -^- + —- + -T + —- + -T + -t + --,-- +—і!т-, (3)

XI x2 x] x\ x,x2 X/ x\ x]x2 x,x]

ai

,. 42 аз a4 as a<; a7 a* a9 а10

i+—i------ь—r-H j+ (■ r+ r+-------------гЧ—j—

Xj X2 Xj xj XjX2 Xj xj X/Xj XjX2

Таблиця 2 - Параметри моделей росту основних таксаційних показників

(4)

Порода аі аз а4 as а6 аі а8 . ар <*10 F

верхньої висоти

Дч -0,006В 17,6 19,3 2936,6 1268,5 -0,0047 1854,2 0,0879

Мд 4,7054 11,0 0,0001 0,0043 0,9636 1,7438 1,7311 - 0,0253

Дч 1,8054 30,8 141,6 3,8517 0,1033 1,8011 270586,2 - 0,2270

,.Яс 0,0444 16,4 93070,7 18497,6 29,0183 0,0466 289995,0 - 0,0761

, середнього діаметру

Дч 1,7361 13,9 0,0007 0,1039 2,7917 Г2,2105 0,0710 - - 0,0579

Мд 1,6029 1,8538 0,0017 0,1145 6,3314 1,6448 0,0875 - 0,1086

Дч 1,7811 18,7 -1,7373 51,7 2,4313 1,7810 1,5932 - 0,0378

Яс І 2,42041 11,6 741,2 -22,2 102,8 І 0,0503 0,2697 - - 0,0611

площі поперечного перетину

Дч-Мд -0,0039 11,9 0,3984 63,8 27,6 -0,00381 5358,5 - - 0,8414

Дч-Яс 1,4859 17,5 81,7 2,5598 -0,0010 1,0201 414585,5 - - 0,7498

Запасу у корі

Дч-Мд -0,0146 24,8 0,5766 94,7 -905,8 -0,0147 1957,6 - 0,1703

Дч-Яс 1,8054 30,8 141,6 3,8517 1 0,1033 1,8011 270586,2 - 0,2270

поточного приросту у корі

Дч 7,1242 -15,8 -16,6 532,4 6275,4 -4098,3 -3785,0 -114,9 467,9 34457,2 0,0125

Мд 2,0374 -52,0 20,9 873,8 89,7 -501,5 -4509,4 360,6 -2495,8 5746,5 0,0416

Дч 2,4636 -35,6 -26,4 646,6 2683,1 -1003,9 -2925,4 -2724,3 -1755,3 6996,0 0,0304

Яс 1,8186 -37,1 11,4 559,0 615,5 -971,1 -2407,1 -3345,0 -1642,3 8953,4 0,1056

Особливості динаміки кількості стовбурів (N). Дч здатний рости у високій густоті, на відміну від Мд і Яс. Отже, збільшення частки Дч у культурах підвищує їх густоту.

. Ясенево-дубові культури спочатку ростуть з меншою густотою, ніж модриново-дубові, оскільки Яс формує ажурні, широкі крони, а Мд швидко збільшує розміри і, дещо сповільнює ріст за діаметром Дч. У старшому віці, внаслідок більшої інтенсивності доглядових рубань у модриново-дубових молодняках і середньо-вікових насадженнях, ясенево-дубові культури залишаються у вищій густоті.

Ясенево-дубові культури ростуть з меншою густотою, ніж корінні грабово-дубові (гД) Іь,9-Іа,7 бонітетів (Строчинський,..., 1982), а також - ніж чисті високо-повнотні культури Дч (Майборода, 1980). Модриново-дубові культури з 20-річного віку ростуть з меншою густотою, ніж гД Іь,9-І\7 бонітетів. Модриново-дубові культури 8Дч2Мд та 9Дч1Мд у молодняках проростають з високою густотою, як і чисті високоповнотні культури Дч. Іншим складом - з меншою густотою. У результаті

доглядових рубань високої інтенсивності густота модриново-дубових культур у стиглому віці зменшується порівняно з чистими високоповнотними культурами Дч.

Особливості росту за Н„ та Нс. Упродовж усього періоду росту Мд переважає за висотою Дч. На ріст Дч та Мд за висотою значною мірою впливає співвідношення між ними. Ці породи найкраще ростуть у висоту складом 7ДчЗМд...9Дч1Мд. Збільшення присутності Мд до 4-5 одиниць сприяє погіршенню росту у висоту - як Дч, так і Мд. У молодняках Мд стримує ріст Дч у висоту. Збільшення частки Мд до 4-5 одиниць зменшує значення висот Дч впродовж усього періоду росту.

Таблиця 3 - Хід росту мішаних культур дуба червоного

Вік По- рода Ростуча частина Відпад Загальна продуктивність

Н„м Нс, м Ос, см Є, м М, м3 С.% N. шт N. шт Бс, см М, М3 М, м3 Ъъ, м3 гс,м3

20 8Дч 15,2 14,0 10,9 19,23 149 11,1 2064 10046 9,5 27 176 19,8 8,8

2Мд 16,6 15,0 19,2 4,81 37 29,4 166 98 14,6 4 42 4,2 2,1

сума 24,04 186 2230 10145 31 217 24,0 10,9

40 8Дч 25,6 24,6 23,8 27,75 302 9,6 622 349 15,9 180 482 11,1 12,0

2Мд 26,3 25,0 30,0 6,94 76 20,9 98 24 20,2 25 101 2,3 2,5

сума- 34,68 378 721 372 205 583 13,4 14,6

60 8Дч 30,9 30,2 33,2 31,76 388 9,3 368 92 19,3 279 667 7,9 11,1

2Мд 31,6 30,6 37,1 7,94 97 16,9 73 10 23,8 39 136 1,7 2,3

сума 39,70 485 441 102 317 803 9,5 13,4

80 8Дч 34,2 33,6 40,3 34,20 443 9,1 268 41 26,4 368 811 6,6 10,1

2Мд 35,2 34,3 42,5 8,55 111 14,7 60 6 29,5 53 164 1,4 2,0

сума 42,75 553 328 46 421 974 8,0 12,2

100 8Дч 36,5 36,0 46,0 35,87 481 9,0 216 23 29,3 457 937 6,0

2Мд 37,9 37,0 46,7 8,97 120 13,3 52 4 31,1 68 188 1,3 1,9

сума 44,84 601 268 26 524 1125 7,2 11,3

20 7Дч 16,2 14,8 13,3 12,90 92 13,6 929 2872 4,3 30 122 16,9 6,1

ЗЯс 15,9 14,7 12,5 5,53 39 14,2 449 712 9,8 21 61 8,4 3,0

сума 18,43 131 1378 3585 51 183 25,3 9,1

40 7Дч 25,8 24,4 25,8 21,21 214 11,6 406 139 17,7 150 •364 7,6 9,1

ЗЯс 24,5 23,2 22,5 9,09 92 11,9 229 66 15,0 65 157 2,8 3,9

сума 30,30 306 634 205 216 521 10,4 13,0

60 7Дч 30,4 29,3 33,3 25,28 287 11,0 291 43 20,2 198 485 4,8 8,1

ЗЯс 28,6 27,6 28,7 10,84 123 11,1 168 24 16,9 78 200 1,9 3,3

сума 36,12 409 459 67 276 685 6,6 11,4

80 7Дч 33,1 32,1 38,3 27,74 333 10,7 241 21 26,2 237 '571 3,8 7,1

ЗЯс 31,1 30,3 33,1 11,89 143 10,8 139 12 22,3 90 232 1,5 2,9

сума 39,62 476 37 9 34 327 803 5,4 10,0

100 7Дч 35,0 34,1 42,0 29,40 366 10,6 212 13 27,5 278 643 3,4 6,4

ЗЯс 32,8 32,0 36,4 12,60 157 10,6 121 8 24,2 103 260 1,4 2,6

сума 42,00 523 333 21 381 903 4,8 9,0

У молодниках Яс не поступається Дч в рості за Нв та Нс. У міру достигання ясенево-дубових культур Дч істотно переважає у рості за висотою. Різна частка Яс не впливає на значення висоти у Дч. Яс найкраще росте за висотою складом 7ДчЗЯс та 8Дч2Яс. Збільшення частки Дч пригнічує ріст Яс у висоту. Збільшення частки Яс до 4-5 одиниць негативно позначається на висоті. Причиною може бути збільшення освітленості грунту, яке сприяє задернінню і погіршенню умов живлення Яс.

Дч модриново-дубових культур з часткою 6-9 одиниць переважає за Ос дуб звичайний (Дз) гД Іь,9 бонітету, упродовж усього росту і Iа,7 бонітету - з часткою 5 одиниць. Дч модриново-дубових культур відстає в рості за Нв та Нс від Дч чистих високоповнотних культур упродовж усього періоду росту. Дч ясенево-дубових культур з часткою 5-9 одиниць переважає Дз гД Іь,9 бонітету впродовж усього періоду росту за Нв та Нс, але відстає у рості від Дч чистих високоповнотних культур.

Динаміка Ос. Діаметри залежать від густоти культур. У молодняках Мд істотно переважає Дч у рості за йс. Лише в старшому віці у порід скорочуєься різниця між значеннями Ос. У віці стиглості Дч переганяє Мд у рості за Ц., при збільшенні його частки до 8-9 одиниць. Дч пригнічуватиметься у рості за Ос, якщо частку Мд збільшити до 4-5 одиниць. Як наслідок, діаметри Мд є більшими, ніж у Дч. Найкраще частку Дч зберігати в межах 7-8 одиниць. Це запобігатиме пригніченню його росту за Ос модриною.

Збільшення присутності Дч впливає на зростання густоти ясенево-дубових культур, тому Ос Дч та Яс зменшуються. У Дч та Яс у молодняках інтенсивність росту за Вс відрізняється неістотно. У період достигання ясенево-дубових культур Дч переважає Яс у рості за Ос істотно. У молодняках та середньовікових насадженнях величина Ос Дч ясенево-дубових культур більша, ніж у Дч модриново-дубових культур. У стиглих насадженнях спостерігається протилежна тенденція.

У міру пристигання деревостанів Дч модриново-дубових культур збільшує перевагу над Дз гД Іь,9 бонітету у рості за Ос. Протягом усього періоду росіу Дч ясенево-дубових культур переважає Дз гД Іь,9 бонітету у рості за Ос з часткою 5-6 одиниць. Перевага зникає при збільшенні частки Дч в ясенево-дубових культурах.

У молодняках і середньовікових насадженях Дч модриново-дубових культур .відстає у рості за Ос від Дч чистих високоповнотних культур, після чого переганяє його. Упродовж росту за Дч ясенево-дубових культур складом 9Дч1Яс неістотно відрізняється від Дч чистих високоповнотних культур. При збільшенні частки Дч ясенево-дубових культур, перевага за Бс над Дч чистих високоповнотних культур зростає.

' Зміна Є та М з віком. Ясенево-дубові культури досягають найбільшої величини Є (М) з часткою Дч 8-6 одиниць, а модриново дубові культури з часткою 7-9 одиниць. Крім старших насаджень, величина в (М) модриново-дубових культур більша, ніж у ясенево-дубових з часткою Дч 5 одиниць.

Протягом усього періоду росту модриново-дубовим та ясенево-дубовим культурам характерні менші значення в та М, ніж чистим високоповнотним культу-

рам Дч. У молодняках та середньовікових насадженнях накопичення G та М у модриново-дубових культурах інтенсивніше, ніж гД Іь,9 бонітету. У старшому віці перевага за даними показниками зникає, особливо з часткою Дч у межах 6-5 одиниць. Причина - інтенсивні доглядові рубання у молодняках та середньовікових насадженнях. У молодняках ясенево-дубові культури переважають у рості гД Іь,9 бонітету, але з віком різниця зменшується. У стиглому віці ясенево-дубові культури ростуть за даними показниками краще, ніж гД Iа,7 бонітету, а з часткою 6-7 одиниць перевага зростає.

Динаміка Ms. Протягом усього періоду росту М3 модриново-дубових культур більша, ніж у ясенево-дубових. Упродовж росту найбільшої М3 ясенево-дубові культури досягають з часткою Яс 3 одиниці. Високі значення М, досягаються з часткою Яс у складі до 2 одиниць. Збільшення частки Яс зменшує М3. У віці стиглості культури з участю Яс 5 одиниць менші за М3 на 27% від насаджень складом 7ДчЗЯс. Упродовж росту найбільша продуктивність модриново-дубових культур спостерігається у насадженнях з домішкою Мд 2-3 одиниці. Упродовж росту М3 модриново-дубових культур більша, ніж у гД Іь,9 бонітету. Особливо відчутна перевага у насадженнях 7ДчЗМд,..9Дч1Мд. Упродовж усього періоду росту М3 ясенево-дубових культур більша, ніж у гД Iа,7 бонітету. У ясенево-дубових культурах даний показник більший, ніж у гД 1ь,9 бонітету. У віці стиглості М3 ясенево-дубових культур менша, ніж у гД Іь,9 бонітету з часткою ясена 5 одиниць,

Динаміка Z. Пік Z Дч ясенево-дубових культур і Яс припадає На 20-річний вік. Це спостерігається і в модриново-дубових культурах. Вищезгадані породи є відносно швидкорослими. Значення частки Дч неістотно впливає на зміщення піку Z у бік старшого віку. Пік Z ясенево-дубових культур з часткою Дч 5-7 одиниць вищий, ніж у модриново-дубових, а з часткою дуба 8-9 одиниць - навпаки. Це пояснюється сповільненням Z Дч модриново-дубових культур у молодняках під впливом Мд. У старшому віці Z - більші.

Z чистих високоповнотних культур Дч більші, ніж у модриново-дубових та ясенево-дубових культурах. Z модриново-дубових культур до 40-річного віку більші, ніж у гД Іь,9 бонітету, але після цього перевага зникає, і тим відчутніше, чим більша домішка Мд. Протягом усього росту за Z модриново-дубові культури більші, ніж гД Iа,7 бонітету. Перевага втрачається з 50-річного віку, коли частка Мд зростає до 4-5 одиниць. Z ясенево-дубових культур більший, ніж у гД Iа,7 та 1ь,9 бонітетів лише у молодняках. Зменшення переваги у старшому віці ясенево-дубових та модриново-дубових культур над гД за Z пояснюється інтенсИвнішим ростом Дз в старшому віці.

6. ФІТОМАСА МІШАНИХ КУЛЬТУР ДУБА ЧЕРВОНОГО

Динаміку маси листя (ті), деревної зелені (mdz), гілок довжиною 3-8 м (т38), гілок довжиною понад 8 м (т8) усіх елементів лісу, а гілок довжиною до 3 м (ш3) Яс

та Мд достовірно описує множинне регресійне рівняння (5), а шз Дч - (2). Динаміку щільності деревини та кори адекватно описує рівняння (3).

“є

Таблиця 4 - Параметри моделей компонентів фітомаси

(5)

Порода аі ...02 _ аз Оі аз .Об ... а7

листя(хвоя)

Дч 7,411 -42,989 -3,078 361,799 3660,574J г-438,142 - 1,2478

Мд 1,242 -97,158 20,335 740,116 11,975 -41,377 - 0,8195

Дч 7,454 -69,885 96,832 602,362 58,267 -171,237 - 0,1276

Яс 7,330 -63,049 61,561 530,417 -326,343 -35,057 - 0,1636

- деревна зелекь

Дч 36,291 -16,858 64,883 190,018 1515,944 -500,495 - 1,5413

Мд 8,213 -59,191 38,116 473,657 -106,316 -80,792 - 0,7648

_ -Дч 26,844 -43,193 112,331 428,148 -280,998 -251,031 - 0,0388

Яс 22,590 -30,906 58,786 296,834 -301,712 -38,416 - 0,1031

гілки довжиною до 3 м

_ Лі .. 0,671 1,422 -2820,582 -238,664 4,897 0,865 5156,444 1,2697

Мд 22,367 -33,916 42,159 300,898 -121,990 -121,295 - 0,8125

. Дч 3,855 8,245 -1,810 -0,910 0,035 11,723 16689,47 0,1073

Яс 2,646 5,182 -110,310 -18,859 1,110 1,488 0,798 0,0632

. гілки довжиною 3 -8 м

Дч 84.250 16,354 75,434 795,058 1212,125 -979,515 - 0,2233

Мд 29,642 -98,229 50,013 3417,415 -225,801 -329,920 - 0,1101

Дч 18,389 -50,760 -12,189 1483,263 3213,203 -417,791 - 0,0494

Яс 24,138 -41,378 29.320 2256,874 -13.375 -315,655 - 0,0436

гілки довжиною понад 8 м

Дч 43,355 -33,201 31,769 1753,516 1419,232 -133,598 - 0,3306

Дч 18,122 -140,806 6,457 3374,639 164,489 4187,813 . 0,0475

Яс 54,429 -15,093 53,803 1294,731 -358,012 318,335 - 0,2444

Динаміка маси крон за її компонентами мішаних культур дуба червоного. Кульмінація т, та досягається у 20-річному віці. До віку пристигання величини ті та Шіг помітно спадає. У віці стиглості зменшення маси вказаних компонентів неістотне.

У динаміці т3 Дч та Яс змінюється експоненціально, а в Мд у 20-річному віці настає кульмінація. Динаміка т38 та т8 має експоненціальний вигляд. У віці стиглості спостерігається неістотне зменшення маси цього компоненту.

У молодняках першої групи основу крони становлять деревна зелень і гілки довжиною до З м, частка яких досягає 70-90%. Зі старінням насаджень частка гілок довжиною 3-8 м та понад 8 м у кроні збільшується, а деревної зелені і гілок довжиною до 3 м- зменшується. У віці стиглості середні і великі гілки становлять понад 50%. У Мд відсутні гілки довжиною понад 8 м.

Відсоток ті відносно Шаг спадає. У цих порід відсоток тйг до 20-річного віку зростає, після чого зменшується спочатку швидко, а в старшому віці - незначно. Відсоток тз до віку пристигання зменшується, а пізніше неістотно зростає. У динаміці відсоток т3в у віці пристигання досягає кульмінації, а після цього дещо спадає. Відсоток ш8 у Яс зростає упродовж усього періоду росту, а в Дч - у віці стиглості незначно спадає.

Відсоток крони у Дч модриново-дубових культур менший, ніж у Дч ясенево-дубових культур. Мд формує крони з більшим відсотком у загальній фітомасі, ніж Дч (у молодшому віці), що пояснює її інтенсивний ріст. У віці стиглості відсоток крони у Дч більший, адже у цей період він має перевагу в інтенсивності росту. Відсоток крони Дч ясенево-дубових культур більший, ніж у Яс,оскільки він формує ажурні нещільні крони. Відсоток крони Дч, Мд і Яс зменшується спочатку інтенсивно, а у віці стиглості незначно.

Сумарна маса крони листяних порід наростає упродовж усього періоду росту і акумулюється у гілках довжиною 3-8 м та понад 8 м. Сумарна маса крони Мд досягає кульмінації у віці 50 років, а після даного віку зменшується.

Динаміка маси деревини та кори стовбурів. Основою нормативів розрахунку маси стовбурної деревіши служать таблиці ходу росту мішаних насаджень Дч. З них беруться значення запасів без кори і запасів кори. Добуток даних показників на відповідні значення щільності деревини і кори стовбурів при вологості 12% дає їх масу.

Маса деревини ясенево-дубових та модриново-дубових культур у динаміці зростає. Крива значень має характерний експоненціальний вигляд.

Частка деревини стовбура без кори Дч ясенево-дубових культур збільшується з 42±0,8% до 73+0,5%. У Дч модриново-дубових культур - з 45±3,5% до 76±2,3%. Частка деревини стовбура Мд зростає з 20±0,9% до 71+4,9%, а Яс - з 41 ±3,5% до 74+1,8%.

Найбільший відсоток стовбурної деревини Мд у віці стиглості є в культурах складом 9Дч1Мд та 8Дч2Мд, а найменший - 5Дч5Мд. У решти порід відхилення даного показника неістотне.

У молодняках до 30-річного віку інтенсивно зростає частка стовбурної деревини, особливо у Мд. У віці стиглості стабілізується розвиток цього компонента, а тому частка стовбурної деревини майже не змінюється.

У процесі пристигання усім породам характерне поступове зростання маси кори. Модриново-дубові культури протягом усього періоду росту продукують кори на 1 -3 т більше, ніж ясенево-дубові. Починаючи з 50-річного віку - виняток становлять модриново-дубові культури складом 5Дч5Мд, які продукують меншу масу кори. Відсоток кори у Дч та Яс коливається у межах 4-5% протягом усього періоду росту. У Мд цей показник з часом змінюється у межах 6-8%. Залежно від складу відсоток кори стовбура змінюється неістотно.

Сумарна фітомаса. Модриново-дубові культури накопичують більшу масу

органічної речовини, ніж ясенево-дубові. У середньому, упродовж періоду росту, модриново-дубові культури накопичують на 45-60 т більше органічної речовини, ніж ясенево-дубові. Виняток - модриново-дубові культури складом 5Дч5Мд, які з 50-річного віку продукують меншу фітомасу, ніж аналогічні ясенево-дубові. Модриново-дубові культури складом 6Дч4Мд, починаючи з 90-річного віку, мають меншу фітомасу, ніж аналогічні ясенево-дубові. Причина - накопичення Мд меншої фітомаси, ніж Яс внаслідок інтенсивніших доглядових рубань у молодняках цих елементів лісу. Збільшення інтенсивності доглядових рубань у молодяках зменшує фітомасу мішаних культур Дч.

Таблиця 5 - Динаміка фітомаси мішаних культур дуба червоного

Вік По- Маса стовбурної частини, т-га'1 Маса крони за компонентами, т-га'1 Разом фітомаси, т-га"1

деревина кора разом ті та* маса гілок разом

рода т Р. кг-м'3 т Р, кг-м'3 мз тз8 Ш8

8Дч 112,5 827 7,6 440 120,1 19,9 25,1 14,6 3,0 1,7 44,5 161,2

20 2Мд 20,5 652 3,0 439 23,5 Г 9,8 11,5 12,8 0,3 0,0 24,6 47,5

сума 133,1 10,6 143,7 29,6 36,6 27,5 3,3 1,7 69,1 208,6

8Цч 208,9 746 11,8 396 220,6 11,6 20,1 16,1 14,9 18,7 69,8 285,0

40 2Мд 39,3 607 5,2 413 44,6 3,3 5,8 8,3 8,9 0,0 22,9 66,4

сума 248,2 17.0 265,2 14,9 25,9 24,4 23,8 18,7 92,8 351,4

ЗДч 255,9 708 13,9 377 269,7 8,8 17,7 16,9 20,3 25,7 80,6 343,6

60 2Мд 49,6 586 6,0 401 55,6 1,9 4,0 гб7~ 11,2 0,0 21,8 76,0

сума 305,4 19,9 325,3 10,7 21,8 23,5 31,5 25,7 102,4 419,6

8Дч 284,1 688 15,2 366 299,3 7,5 16,5 17,3 22,8 27,5 84,1 375,6

80 2Мд 56,1 575 6,3 395 62,4 1,3 3,3 5,8 10,5 0,0 19,6 80,4

сума 340,1 21,5 361,7 8,9 19,8 23,1 33,3 27,5 103,6 456,0

8Дч 303,3 675 16,2 359 319,5 6,8 15,7 17,7 24,1 27,8 85,3 396,2

100 2Мд 60,7 568 6,5 391 67,2 1,1 2,9 5,3 9,6 0,0 17,8 83,1

сума 364,0 22,7 386,6 7,9 18,6 23,0 33,6 27,8 103,0 479,3

7Дч 58,7 739 4,9 388 63,5 15,2 20,3 8,2 4,8 0,2 33,5 97,0

20 ЗЯс 24,3 721 3,2 557 27,5 8,9 10,6 5,1 0,4 0,7 16,8 44,3

сума 83,0 8,1 91,0 24,2 30,9 13,3 5,2 0,9 50,3 141,3

7Дч 129,9 687 9,0 360 138,9 7,7 14,1 10,7 18,6 14,7 58,0 196,9

40 ЗЯс 55,4 685 5,7 525 61,1 4.8 8,3 7,3 8,2 6,7 30,5 91,6

сума 185,4 14,7 200,0 12,6 22,3 18,0 26,8 21,4 88,5 288,5

7Дч 169,1 664 11,0 348 180,2 5,2 ПД 11,9 19.4 24,1 66,4 246,6

60 ЗЯс 72,9 669 7,1 513 80,0 3,4 7,0 8,5 11,7 10,1 37,3 117,3

сума 242,1 18,2 260,2 8,6 18,1 20,3 31,1 34,3 103,7 363,9

7Дч 193,5 651 12,3 342 205,8 4,2 9,6 12,5 18,3 26,0 66,4 272,2

80 ЗЯс 83,8 661 8Д 506 91,9 2,8 6,4 9,3 12,4 11,6 39,7 131,5

сума 277,3 20,4 297,6 6,9 15,9 21,8 30,7 37,6 106,1 403,7

7Дч 210,1 643 13,2 338 223,3 3,6 8,7 13,0 17,3 25,6 64,7 287,9

100 ЗЯс 91,3 655 8,7 502 100,0 2,4 6,0 9,9 12,4 12,4 40,6 140,6

сума 301,4 21,9 323,3 6,0 14,7 22,9 29,6 38,0 105,3 428,6

7. ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ ТАКСАЦІЙНИХ НОРМАТИВІВ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ВЕДЕННІ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В МІШАНИХ ДЕРЕВОСТАНАХ ДУБА ЧЕРВОНОГО

Дч істотно відрізняється від Дз за основними показниками продуктивності упродовж усього періоду росту. їх відмінність спостерігається як у мішаних, так і в чистих культурах. Загальна продуктивність ясенево-дубових культур перевищує на 90% гД Іь,9 бонітету в молодшому і на 10% у старшому віці; більша перевага спостерігається у модриново-дубових та чистих високоповнотних культурах Дч. Аналогічна тенденція простежується у рості за верхньою висотою. Ясенево-дубові культури за даним показником перевищують на 40% гД Іь,9 бонітету в молодшому і на 5% - у старшому віці. Перевага модриново-дубових та чистих високоповнотних культур Дч над гД істотніша. Культури Дч у молодому віці відрізняються більшими поточними приростами, ніж насадження Дз. Про це вказують більші відсотки різниці між поточними приростами. У старшому віці - навпаки, Дз підвищує інтенсивність росту. Таким чином, культури Дч та Дз мають відмінності у інтенсивності росту впродовж усього періоду росту, а також - різну продуктивність.

У модриново-дубових та ясенево-дубових культурах вік кількісної стиглості Дч коливається в межах 36-39 років, а в чистих високоповнотних становить 39 років. Отже, вік кількісної стиглості Дч у мішаних та чистих культурах відрізняється неістотно. Зате даний показник істотно відрізняється для Дч та Дз -кількісна стиглість насаджень Дз наступає у 70 років. Як наслідок - вік головних рубань у Дч наступає набагато швидше, ніж у Дз («40 років). Отже, аналізуючи вищевказані відмінності, є виправданим виділення Дч в окрему господарську секцію. Крім того, чим різноманітніші види споживання деревини, чим вищий рівень інтенсивності господарства, тим господарські секції можуть бути більш подріблені, а число їх - більше.

Починаючи з 30-річного віку, можливе додаткове отримання деревини з гілок крони. Кульмінація виходу деревини з гілок довжиною 3-8 м та понад 8 м наступає у 50-60-річному віці. У Дч модриново-дубових культур у даному віці частка т58 знаходиться у межах 8%, Мд - 26%, Дч ясенево-дубових культур - 12,5%, Яс -14,5%. Частка ш8 у Дч модриново-дубових культур у 60-річному віці знаходиться у межах 11,5%, Дч ясенево-дубових культур - 14%, Яс - 16%. Отже, за даний період можливо істотно підвищити інтенсивність проміжного користування за рахунок використання маси деревини крони вищевказаних порід.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Мішані культури Дч є модальними. Характер розподілу чисельностей Б, Н, Ькр і Окр достовірно моделює двопараметричне рівняння Вейбула;

2. Варіація показників стовбура та крони Дч, Яс і Мд з віком зменшується і за величиною значень знаходиться у такій послідовності: Вкр, О, Ькр, Н. Винятком є Мд, у якої варіація Икр дещо більша, ніж Б;

3. У динаміці стовбури Дч накопичуються, а в Яс - випадають з центральних ступенів, на що вказує від’ємний Ех;

4. Ріст стовбурів Дч інтенсивніший, ніж Яс, що підтверджується більшою А5 першого;

5. У процесі росту Дч інгібуюче діє на Яс, на що вказує більший ранг О і Н останнього;

6. У молодняках для Мд характерна значна концентрація діаметрів у центральних ступенях, а чисельності висот близькі до нормального розподілу. У Дч у молодняках діаметри, а в стиглих висоти - менш згруповані в центральних ступенях;

7. З віком у Дч інтенсивність росту стовбурів збільшується, а в Мд - зменшується, на що вказує підсилення А8 у дані періоди;

В. Між Дч і Мд конкуренція за висотою менш відчутна, ніж за діаметром, на що вказує співвідношення відсталих та розвинутих стовбурів;

9. Аналіз статистичних показників Окр вказує на ріст Дч у більшій густоті, ніж Яс і Мд;

1р. Зменшення'частки коротких крон Дч супроводжується їх збільшенням у Яс;

11. У Дч до віку стиглості інтенсифікується розвиток Ькр, а в Мд переважають процеси очищення від гілок. Після вказаного періоду відбуваються протилежні процеси;

12. Модриново-дубові культури продуктивніші, ніж ясенево-дубові; частка Мд у межах 1-2 одиниць сприяє підвищенню їх продуктивності. Ясенево-дубові культури найкраще ростуть, коли частка Яс становить 2-3 одиниці;

13. Фітомаса модриново-дубових культур більша, ніж ясенево-дубових. Відсоток крони Дч в ясенево-дубових культурах більший, ніж Дч у модриново-дубових насадженнях. Відсоток крони Дч, Мд і Яс зменшується з віком, а ті та досягає кульмінації, після чого зменшується. Відсоток крони Дч ясенево-дубових та модриново-дубових культур збільшується зі зростанням у них частки Яс та Мд.

Лісогосподарському виробництву для використання пропонується:

- виділення Дч в окрему господарську секцію;

- таблиці ходу росту ясенево(модриново)-дубових культур з часткою Дч 5-9 одиниць;

- таблиці фітомаси ясенево(модриново)-дубових культур з часткою Дч 5-9 одиниць;

- культивування Дч у мисливських угіддях та на землях, непридатних для сільськогосподарського користування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Гриник Г.Г., Каганяк Ю.Й. Продуктивність модриново-дубових та модриново-ялицевих насаджень в умовах Бескидів та прилеглих територій // Науковий вісник: Проблеми та перспективи розвитку лісового господарства. Збірник науково-технічних праць. Вип.9.2. - Львів: УкрДЛТУ, 1998. - С.131-135 (збір експериментального матеріалу, розрахунок продуктивності, висновки по модриново-дубових культурах).

2. Каганяк Ю.Й. Біометрія показників крон дерев дуба червоного та її використання при оцінці запасу // Науковий вісник: Проблеми та перспективи розвитку лісового господарства. Збірник науково-технічних праць. Вип.9.2. - Львів: УкрДЛТУ, 1998. - СЛ47-151.

3. Каганяк Ю.Й. Вплив прорідження та схеми створення культур дуба червоного на його таксаційні параметри // Науковий вісник: Проблеми та перспективи розвитку лісового господарства. Збірник науково-технічних праць. Вип.9.2. - Львів: УкрДЛТУ, 1998.-СЛ 51-154.

4. Каганяк Ю.Й., Гриник Г.Г. Особливості росту за таксаційними показниками дубових та ялицевих насаджень з участю модрини в умовах Львівщини // Науковий вісник: Проблеми та перспективи розвитку лісового господарства. Збірник науково-технічних праць. Вип.9.2. - Львів: УкрДЛТУ, 1998. - С.154-157 (збір експериментального матеріалу, розрахунок основних таксаційних показників росту дубово-модринових насаджень).

5. Каганяк Ю.Й., Майборода В.А. Вплив дуба червоного (Quercus borealis Mill.) на продуктивність насаджень вологої грабової діброви // Науковий вісник Національного аграрного університету. Збірник науково-технічних праць. Вип.17. -Київ: НАУ, 1999. - С.60-64 (збір експериментального матеріалу, аналітичне опрацювання, висновки).

6. Каганяк Ю.Й. Динамічні зміни значень компонентів фітомаси модриново-дубових культур в умовах заходу України // Науковий вісник: Сучасна екологія і проблеми сталого розвитку суспільства. Збірник науково-технічних праць. Вип.9.2.

- Львів: УкрДЛТУ, 1999. - С.80-82.

7. Каганяк Ю.Й., Майборода В.А. Ріст змішаних модриново-дубових культур // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. Міжвідомчий науково-технічний збірник. Вип.26. - Львів: УкрДЛТУ, 1999. - С.19-22 (збір експериментального матеріалу, аналітичне опрацювання, висновки).

8. Горошко М.П., Каганяк Ю.Й., Майборода В.А. Продуктивність ясенево-дубових культур // Науковий вісник: Сучасна екологія і проблеми сталого розвитку суспільства. Збірник науково-технічних праць. Вип.9.8. - Львів: УкрДЛТУ, 1999. -

С.28-36 (збір експериментального матеріалу, аналітичне опрацювання, висновки).

Каган я к: Ю.Й. Будова та продуктивність мішаних культур дуба червоного (Quercus borealis Michx.) у Західному Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.02 - лісовпорядкування і лісова таксація. - НАУ, Київ, 2000.

Головною метою досліджень в умовах вологої грабової діброви є оцінка, моделювання, формалізація показників росту, продуктивності і фітомаси ясенево-дубових та модриново-дубових культур при різному складі у вигляді нормативного матеріалу. Досліджено таксаційну будову за діаметром на 1,3 м та висотою стовбурів, а також за довжиною та діаметром крон. Вирахувано асиметрію, ексцес, варіацію, ранг розподілів чисельностей, а також змодельовано їх параметри за допомогою двопараметричного рівняння Вейбула. Отримано моделі росту за основними таксаційними показниками у динаміці з часткою дуба червоного 5-9 одиниць. Найпродуктивніші культури дуба червоного є складом 8Дч2Мд і 7ДчЗЯс. Змодельовано зміну фітомаси за основними компонентами крони та стовбура з часткою дуба червоного у культурах 5-9 одиниць. Внаслідок істотних відхилень у рості дуба червоного від дуба звичайного, рекомендується виділити дуб червоний в окрему господарську секцію.

Каганяк Ю.И. Строение и продуктивность смешанных культур дуба красного (Quercus borealis Michx.) в Западной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельськохозяйственных наук по специальности 06.03.02 - лесоустройство и лесная таксация. - НАУ, Киев, 2000.

Объектом исследования являются смешанные насаждения дуба красного с примесью ясеня обыкновенного и лиственницы европейской в западной Лесостепи Украины.

В условиях западной Лесостепи Украины дуб красный является интродуцен-том. Дуб хорошо произростает как на бедных и истощённых, так и на богатых почвах. Требовательный к достаточно высокому уровню влажности почв. Порода обильно и на ранних стадиях плодоносит, хорошо возобновляется, является сильным конкурентом для сопутствующих пород (ясеня обыкновенного и лиственницы европейской).

Данный регион характеризуется преобладанием свежих и влажных гигрото-пов, а также относительно богатых и богатых трофотопов. Поэтому, почвенноклиматические условия даного региона способствуют росту вышеуказанных пород с достаточно высокой продуктивностью.

Главной целью исследований в условиях влажной грабовой дубравы является оценка, моделирование, формализация показателей строения, роста, продуктивности и наземной фитомассы с разным долевым участием дуба красного в ясеневодубовых и лиственнично-дубовых культурах в виде нормативного материала.

Для расчёта общей продуктивности насаждений исспользована методика Свалова-Воропанова. Оценка фитомассы вышеуказанных насаждений по основным наземным компонентам произведена за методикой П.И. Лакиды. Расчёт статистик таксационного строения произведён с исспользованием метода условной средней.

Параметры модели распределения частот диаметра и высоты стволов, а также протяжённости и диаметра крон определены при помощи двохпараметрического уравнения плотности Вейбулла.

Аналитическое выравнивание показателей роста и наземной фитомассы произведено с исспользованием многофакторных регрессионных уравнений. С их по-мощю получены поверхности морфолого-таксационных показателей роста, производительности и фитомассы в зависимости от возраста и процента древесной породы в общем запасе насаждения.

Исследовано строение вышеуказанных культур по диаметру на 1,3 м и высоте стволов, а также по протяженности и диаметру крон. Определены асимметрия, эксцес, Еариацяя, ранг распределения частот морфолого-таксационных показателей ствола и кроны.

Установлено, что максимальная величина коэфициента вариации исследуемых пород характерна для диаметров крон, а минимальные его значения - для высот стволов.

Асиметрия диаметра стволов и крон на протяжении всего периода роста остаётся положительной. Данный показатель для протяжённости крон и высоты стволов как положительный, так и отрицательный. . .

Эксцесс таксационных показателей крон и стволов разного знака и степени.

Значительная величина ранга диаметра крон дуба красного ясенёво-дубовых культур показывает на возможность роста его в высокой густоте.

Анализ статистик распределений диаметра и высоты стволов показыает, что конкуренция в профиле по вертикали несколько меньше, чем по горизонтали. В младшем возрасте наблюдается большая активность роста лиственницы и угнетённость роста дуба красного. В дальнейшем дуб активизирует своё развитие.

В молодняках дуб и ясень характеризуются одинаковой активностью роста. В старшем возрасте активность роста дуба несколько выше, чем ясеня. Это указывает на ингибирующее воздействие дуба красного на ясеня в возрасте спелости.

Смоделированно рост вишеуказанных культур в динамике с долевым участием дуба красного 5-9 единиц. Наиболее продуктивными выявлены культуры дуба красного составом 8Дк2Ли и 7ДкЗЯс.

Смоделировано изменение фитомассы по главным компонентам кроны и ствола с долевым участием дуба красного 5-9 единиц. Процент кроны наибольший

в младшем возрасте в лиственницы, что объясняет её интенсивное развитие. В старшем возрасте процент кроны в дуба и ясеня больше, чем в лиственницы. В мо-лодняках основу кроны составляют древесная зелень и ветки длиной до 3 м, а в старшем - ветки длиной 3-8 м и более 8 м.

Рост дуба красного отличается от роста дуба обыкновенного. Особенно ощутимая разница в морфолого-таксационных показателях в молодом возрасте. Вследствие больших отклонений в росте дуба обыкновенного от дуба красного, рекомендуется отделить дуб красный в отдельную хозяйственную секцию.

' В итоге сделаны выводы и составлены нормативные таблицы хода роста и динамики наземной фитомассы, распределения частот диаметра и высоты стволов, протяжённости и диаметра крон с учётом динамической специфики смешанных культур дуба красного.

Kaganyak Ju.Yo. A structure and efficiency of mixed cultures of northern red oak (Quercus borealis Michx.) in the flat part of West Ukraina conditions. - the Manuscript.

Dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 06.03.02 - forest valuation and forest management. - NAU, Kyiv, 2000.

The main goal of researches in wet hornbeam oakery conditions is a rating, a modelling, a formalising an indexes of growth, an efficiency and a phytomassa with different admixture of northern red oak in ash-oak and larch-oak cultures as normative material. Is researched the structure of the above-stated cultures with a diameter 1,3 m and height of trunks, and also the extent and diameter of crowns. Has calculated an asymmetry, excess, variation, the rank of frequency distribution, and also is simulated theirs parameters with help of the twoparametrical Wajbule equation. Has modeled the growth of the abovestated cultures in the dynamic with share holding of northern red oak 5-9 unities. The most productive are detected cultures of northern red oak with the following composition: 80ak2Larch and 70ak3Ash. The phytomassa change on main components of a crown and trunk with share holding of northern red oak 5-9 unities is simulated. Consequently the major deviations in common oak growth is recommended to part northern red oak to a separate economic section.

Підписано до друку 06.03.2000. Папір офсетний. Формат 60х84/іб-Умови, арк. 1.0. Замовлення № 181/03. Тираж 100 примірників ТзОВ "Престиж-Інформ". Друк різограф Львів, вул М.Коперніка, 20/9, тел./факс (0322) 97 01 97