Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Способы вытращивания и оптимизация питания семеников сахарной свеклы как факторы повышения их продуктивности

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Способы вытращивания и оптимизация питания семеников сахарной свеклы как факторы повышения их продуктивности"

1нститут цукрових буряк"1В Украгясько1 академП аграрии* наук

РГб ОД

На правах рукопису

ЗАРИШНЯ5? . АНАТОЛ1Й СЕМЕНОВИЧ

СПОСОБИ ВИРОЩУВАННЯ I ОПТИМ13АШЯ ЖИВЛЕННЯ НАС1ННИК1В ЦУКРОВИХ БУРЯК1В ЯК ФАКТОРН ШДВИЩЕННЯ Тх ПРОДУКТИВНОСТ1

Спри'1альн5сть ОВ.£$.ОЭ - рослтанпцтро

Автореферат

дисертац!!' на здобуття наукового ступени доктора сщьськогосподарських наук

КиТв - 1996

Дисертаи!ею е рукопас

' Дисертац1йна робота виконана в Институт! цукрових бурякш УААН лротягом 1884-1995 рокгв.

Науков! консультанти:

доктор сяльськогосподарських яаук, професор, чл.-кор. УААН Пзбуллгн На1ль Гайфуллович

доктор б1олог!чних наук Шиян Петро Миколайович

Оф1ц1йн1 опоаенти:

доктор сшьськогоспоцарських наук Погребняк Стан1слав Платонович

доктор стьсьхогосподарських наук,

професор, академгк УААН Сайко ВЬстор Федорович

доктор сгльськогосгтодарських наук,

професор, академгк Мхжнародно1 АкадемII

наук Гончарук Олексаыдр Васильовпч

Пров!дна орган{зац|я: Б1лоцерк1вський державний аграрний университет.

Захист дисертаип в'дбудеться " " к^^ХМ^Х, 1996 р. на эасшанн1 Спешал1зовано'£ вчено? ради Д 50.03.01 при 1нститут! цукрових бурякгв УААН за адресою: 25265©, Кй'в, вул.КлШчна, 25.

3 дисертац1ею можна ознайомитися в б!бл!отеш 1нституту.

Автореферат рогислаао 1896^. ' (^.Л,

■

Вчений секретер Спец1ал1зованох ради7(И. ; ^у / доктор с1льСьхогоспоцарських наук, Г ^

професор / V; ^.П,Колом1еиь

'

ЗЛГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальность : Для збереження I утзордження статусу /краТни як ¡шйбьчьшо! в свЖ кра'/нн по виробництву фабрнчних цукрових. 6уряк1в I цукру а них дуже важливим. е вирииеиня комплексу гштань стойкого забезпечоикя в!тчиэняного буряктвництва власшхм високоякгошш, дешевим, а В1дтак - I конкурептноспро-^ожним - наспшям цге'г стратег!чно важлпвоУ культури, Саме завдяки такому иасшню лише можливо реал!зупати вже досить зисок!!й потеншвл продукпшност} нових в1тчнзняних сортов та ГЧбрИД}В цукрових бурЯК1В, укра'шських 'штенсивни.ч тсхнологш

виробництва, усгпшно конкурувати з технологами заруб'гжнпх фа'ш I фгрм.

Проте р^векь урожайности ! якост? кас'шня ща не вшпов'!-зае н! сучасним можливостлм, ш потребам штенсифгкаш! вгтчиз-итого буряк1внишгва в целому та насшництва цухрсвих бурпк'1в, зокрема.

Для виргшення шеТ проблема надзвичайно актуальним е по-зальше вивчання I еикористанпя таких факгоргв шдвищення про-;укт1!вност1 нас1ннпк1в цукроамх буряк!в як способи вирощування опти'/Лзаи:^ "¿х жквлення, то й язляеться темою аисертаи'1йно1 зоботи. Тим б!льше, шо в уже сихонаних дослгджекнях (ФЛ.Ада- • ленка, В.С.Доля, Ю.А.Тонкаль, Н.Г.Пзбуллш, В.М.Балан { !м.) ¡1 фактори зичерпано не вивчен} г багато ниг'ть яроблемя не .¡ають однозначного паукового : практичного априпення та належ-Ю1 системность

Важливим- аспектом актуальност! томи досл1пжань дисерта-ийиоТ робота <з Я те, идо оптимизация жи вледня наспшякхв цукро-шх буряк1& при еисадковому ! безвисадковому способах эирощу-)акня спримована не тслькн на шцпкщеак'я ;х нроауктисносп, а Л ¡а максимально можляву екскомйс м! неряльних добрив, яка в ■мотах IX деф'шиту та здсоког вартос-п мае неабияка господарське •качения.

ДослШження вихон'.'валиея в межах тематики науково-тёхи1ч-:их програм. - 011.038; КНТП 051,14; проекту 4 НТП "Проповоль-

Мета та здвпання ^осл'щжень. Голодна мета досл1джень ди-:ертац}йноТ роботн - еиачита способа варошування I заходя оптя- .

М1зацп живлення насшншав цукрових буряклв як фактори П1дви-шення IX продуктивност! I основу роэробки науково-обгрунтова-них систем удобрения стосовно хонкретних грунтово-клшатичнкх умов в зонах нас5ншшт ва шеУ куль тури в ''крагш.

У в1дпов1дност1 до мети дослшжень виконувалися сл1дуюч1 IX програмн! завдання:

1. В ивчення водного I поживпого режиму грунту та водоспожи-вания ростт влсадкових та беэвисадкових нас5нник1в при р;зш;х умовах IX живлення, викликаних застссуванням добрив.

2. Досл;дження амхн фггометричних та ф1з!олого-б}охшпших показш1К1в росту ! розвитку насшншив при р'131-1 их способах виро-шування, особливостей ¡х продукц1йного процесу пгд впливом оп-тим'!зацГ1 живлення в зв*язку з удобрениям,

3. Визначення впливу удобрения {оптим}защ1 живлення) не р{-вень збереженост} рослин беэвисадкових нас!нниклв при перезим!в-л: та показнюав параметров { його прогнозуваяня.

4. Вивчення азотного ! вуглеводного обману рослин висадко-вих I беависадкових насшник1в, визначення рол! запасних речовнн коренеплод!в у продукшйному процес! Ух рослин.

5. Дослщженкя особливостей та параметрЕв виносу елементхв минерального живлення рослинами нас1нник1в цукрових бурякгв.

6. Вивчення особливостей та визначення елемент!в д!агности-кк (счагностичних показник1в) азотного живлення нас1нник}в засовав оптим^зацП застосування азотних добрив.

7. Дослгдження впливу доз. строк г в, способ5в т.а форм засто-сування мшеральннх та оргашчних. добрив, позакореневих шджив-лень 1 обробка ретардантом на р^ст I розвиток висадкових ! беэвисадкових насшншив цукрових буряк1в, урожай, якЛсть I коеф!ц1-енти розмноження IX насишя.

8. Визначення е::о;гом1чк01 I енергетичноУ ефективноетг науко- -во-обгрунтованих систем удобрения висапкювих I беэвисадкових на-с{нник!в цукрових буряк!в.

Наукова новизна, Вперше для розробки наукових основ оп-тим1зац1'1 живлення цасшшшгь цукрових буряглв "вирощуваних висад-ковим I безвнсадковим способами та науково-обгрунтовакнх систем IX удобрения застосовако системний шдххд, коли критер!ами оптштзацН були експеркментально визкачек! меж! позитнвних змш п!д впливом застссування добрив,прнроцних I агротехшчних факто-р!в продуктивное^ (водний I поживний режим грунту, водоспожк-

вання), ф!тометрич1Шх ! ф1э1олого-б!охш1чних покаэиикЗа росту, розвитку I продукшйного процесу рослин, включно обережен¡сть Тх в ос{нньо-зимов1!Й пер!од при безвисадковому способ! вирошу-вання нас1нник1о.

Визначен! цормативи виносу осповких елемент1п живлення в розряхунку на одшнщю урожаю иас1нпя при висадковому I безвисадковому способ! його вирощуглння.

Методом стабтьних ¡зотолхв встановлена доступшсть азоту рослинам насгншпив 1э добрив I грунту, визначено коефппент використання азоту добрив; запропон'ованг ! оогрунтовагп парамет-ри показш!к1в грунтовоУ I рослинноУ дхагносткки азотного живлення.

Обгруптовано зонально адаптонан! снстемш удобрения диф-ференшйовако висадкових та безвисадкових насшникш цукрових бу-ряк1в, то маготь стМхо високу ефектившсть як за впливом на уро-жайнгсть I якгсть насшия, так I на показннки ресурсо-енергозбе-реження.

Практична щнн8сть роботи та реал?за:ця УУ результата. Запропоноваш виробництву на основ! внконаних дослшжекь систе-ми удобрения вясадкових 1 безвисадкових наспшик1в цукрових бу-ряшв забе'зпечують при правильному Ух застосувашн стшке пщ-вищекня урожайност! пасЫня, його схожост1, ксефщ1ент!в розмпо-.кеннп :

- на основних грунтових в!дм"шах зоии висадкового насш-ництва в центральному Лгсостепу УкраУни - до ргвня 2,0-2,5 т/га; 83-88 % '1 800 в!дповщно;

- на чорнояемах швданних зони безмсядкового насшниц-тва (посушливнй Степ) при зрошешп - шдпог!дно до 2,5-2,8 т/га; 83-00 % 1 100; при цьому збережон'ють рослии пи час перезим"и>-Л1 пщвныуеться на 1о-20 °о.

Реал1да;пя результат;в доелггщекь. РекомекдапЛ по систем! удобрения нас1нн!!к!в цукрових буряюв запропопован! для впровлд-жекня в пасшницъких господарстсах УкраУни.

Знробнича перешрка г впровадження результатов дослшжень проведено в насшницьких господарствях !нституту цукрових бу-ряк[в та ОдеськоУ область

Апробашя результатов дослщжень. Вопи систематично дэпогЛдались I обговорювалися на засщаннях УченоУ та Методично!" рад 1нституту цукрових бурямв УААН. За перша 1987-1985 рок'в результат» досл'1д?хевь днеерташ? вккладен'! (з публ1кашбга то-з) на одинадцяти наукових, науково-техн!чних та науково-

практичных конференциях, семгнарах, нарадах: Всесоюзна кон-ференцп молодих вчених i cneuianicTiB НВО "Цукро&уряки" (Кии, 1987), Всесоюзна координашйн1й парад! географ1чно1 мереж! дослав (Суздаль, 1989), Республокансыйй конферений" з еконошч-них проблем землеробства (Кам'янець-Подтьський,,1990), Рес-публ^канськш науково-техн1чнШ конференцп з проблем використан-ня земель (Волгоград, 1990), Всесоюзной конференцП' з питань еколог1чного контролю (Москва, 1991), науково-практичшй конфе-рениН з питань розробок молодих вчених для штенспф1каш'1 ешь-ського господарства (Kh'i'b, 1992), Конферешт молодих вчених з пптань перспектив с'1льсъкого господарства УкраУня (Кшв-Чабашг, 1993), MijKHapoaniö конференц1¥ з селекцп i технологШ вирошуван-ня польових культур (Ка.м'янець-Подгльськпй, 1995), ЛИжнародЫП конференип з проблем використавня зомл1 в умова; земельно? реформ» (КиУь-Чабани, 1995).

Цикларачтя огобисто! yiaCTi у викопанп! досл'гджень. Роз-робка программ досл1ажень<, ao6ip i освоения методик ix внкоиаи-H5i, проведения польоиих i лабораториих дослш5в, аналоз i уза-гальнення ix результатов викоиаш автором дисерташ'ь

<+>iTOMCTpi)4iii внм'тювания, arpoxiMi4Hi та ф"1з"юлого-бтх1-MiHHi анал!эи, матоматична обробка результатов дослоджень на ПЕОМ зптйснговались за участю автора !з залучениям лаборантхв та тохночногр персоналу 1нституту цукрових буряков i fioro дос-лшпо-селекшйних станшй.

Публшащя результат!р робот». Ochobhi результат» досл1д-жень дисертадшноУ роботи опублшовано в 38 самостШних i в cniBaBTopcTBi наукових працях в союзннх i республшанських наукових журналах, збгрниках наукових праць, тезах доповшей наукових конференций, ceMinapie, нарад.

Ochobhi науков! положения дисертапп, то виносятьси на ■зэхнет. За результатами дослщжень дисертацп на Ti захист ви-■ носяться так: ochobhi науков: положения:

1. Експериментально визначеш меж! позитивних змш nia впливом удобрения,природних i агротехшчних факторов продуктив-■ ноет!, ф:тометричних i ф:з'юлого-бгохгшчних показник'гв росту, розвнтку ! продукшйного процесу рослин цукрових буряк'1в, внро-щуваних вмеадковим та безвисадковим способами, шо е важлнви-мя критериями наукових основ onTHMiaauii ix живлення як факто-.ру пщвашення урожайности, якост! i коефш:ент1в розмноження насишя. '

насгння.

2. Параметр« фг010Л0Гс>-б10х1м!ч1Шх. показкмсгв стану рослин nia вшитом удобрения для обгрунтування прогнозу ïx обе-реженост! при перезим!вл! беэвисадкових. насппшклв цукрових буряк!в.

3. Для onTHMiaauiï азотного живлення высацкових i бео-висадковпх нас5нниилв цукрових буряк5в ефективним е застосу-вання визначеких методом isoTonnoï !ндикаш1 закономерностей використання азоту грунту i добрив, а також встановлених i заиро-понованих элементов грунтоЕО! i рослпнно'/ диагностики необхтнос-Ti внесения азотних добрив.

4. Розроблен! i запропонован! за результатами сптнм'гзаим живлення висадкових i беэвисадкових нас1нник'т цукрових буряя-:. науково-обгрунтован'[ зонально апаптованг системи ïx удобрение забеэпечують ctïhkc пщвпщення урожайнсст!, kkoctî î kooibiuii=h-tin розмноження насшня; вони е екологхчно i чнергетнчно тивнимн.

Структура г обсяг робот и. Дисертац1я складаеться 3i bctv-пу (загальна характеристика роботи); 6-тн глав, включно глаъу огляду л(т<зратури з теми дослщжень; bhchobkîb, пропозищй вп-роб!ищтву; списку зикористаног' лггературн; додатк'т. Обсяг ди-сортаци становить 428 стор'шок машшюпису. В робот! вмидоно 154 таблиц; та 5 рисунке. Список використано!' л1тепатурн mîc-тять 365 найменувань першоджерел, в тому чис.-п 39 на шозем-них мовах.

3MICT ТА OCHOBHI РЕЗУЛЬТАТ!! РОБОТИ

В nepinij'i глапг лнсортац» на основ: -багптоджерельнсго аналгтнчного огляду л!тературн розглянута проблема способен вирощування ï оптимЁзашг живлення Hachnnixia uyspooiix буря-kîb, як факторов пшвищення ïx продуктивности i обгрунтована влжлив1сть i актуальнгсть подальшнх досл!джень э uîrï пробломп стосовно jiiKpeTHiix груитово-кл1матичних умов та господарсь-ких i технолог¡ч!1их можштостой зон аисазкового та безвисал-коеого ïx наспппщтва в Укра'пЦ.

Глава 2. УМОВ И, ПРОГРАМЛ- 1 МЕТОДИКА ДОСШДЖЕНЬ.

Польов} та аиробннч! досл!аи з висадковнми насЫникомк

пгсводшшся на дослгдно-селекшйних сганц'гях 1нституту цукрових буря^в - БшоцершвсысШ, Верхняиькгй, Льговськ№, Уладо-ьо-Л ю л и н ець к I й те .в його досл1дному господарств1 "9 Схчня^ э безвисадковими - в Iзма'1 льському с.-г. техн1кум} та КСП "Ь Березпя" I зма'шьського району Одесько'1 области М»;ропо-льов$ та лабораторн! дослщи I аналгтичн} роботи ви.конаи1 в 1н-сп;тут1 цукрових буряив.

Дослгди з висадковими касшниками эакладались на черноземах вилугуваних та опщзолених в зонах достатнього та нестгй->_ого зволоження, з безвисадковими - на чорнозем!-пгвденному в * мовах зрошення зони посушливого Степу. Тобто, грунтов! та . гроклшатичш умовн проведения дослщжень були в!дповщно характерными як для зони висадкового, так I безвисадкового спо-. об1в вирошування насшня цукрових буряк1в в УкраШ. В дисер--.ацп (¡введена агрохшгчна характеристика вказаних грунтгв последних д1лянок та основп дан} агроклЫатичннх умов проведения досл1джень, як1 в ц!лому були сприятливими для культури насгн-никгв цукрових буряк^в, за виключенням окремих рок}в. Так, по-сушливими в зон! вирошування висадкових насшннкхв виявились вегетацгйи! пер1оди 1987, 1990 та 1994 рок'гв, а несприятливими для перезим!влг безвисадкових нас1нник!в (в1дсутн1сть стгйкого снггового покриву при тривало низькгй температур!) - ос1Ниьо-зимов1 перюди 1984/85 та 1993/94 роклв.

Програма дослшжень I схеми дослш^в розроблялись 1 зд№-снювалися з урахуван.ням необх1дност5 охопити ключов} критерП" оптимгзашТ живлення насшниив цукрових бурякхв для розробки досить повних I структурованих науково-обгрунтованих систем 'IX удобрения диференшйовано до способ1в вирошування насшня та грунтово-клшатичних умов в основних зонах насшшштва,

В схеми досл!д1В було включено застосування значного набору добрив, строк!в 5х внесения, форм мшеральних 1 оргашч-них добрив та IX поеднань, строкхв застосування регулятора росту хлорхолшхлориду (ТУР) разом з пщживленням рослик макро-I мшроелементами. В таблицах диссертацп' наведен! повН1 схеми

вшповщних дослщ1в.

Наемники б польових 1 виробничих дослЁдах вирошували за рекомендованимк техколопями з використанням сорт!в та Нбри-Д1в цукрових буряк'1в згхдио . Держреест'ру. Закладка 1 проведения доелгдт фггометричн!, ф13тлого-б1ох1м1чн1 та агрох1м!чш виъ

1аченм I анал!зи здгйснювалися у вщпов: дност: з д!ючими за-•алыговизнаними (стандартними) методами I методиками, вклюн-ю кореляшйнг": анализ та математичну обробку {дисперсШний ап.-нз) результатов дос.Иджень на ПНОМ.

Методика мгкропольового досл1ду з ¡зотопноУ шдпкац1У азо: юго живленнп мала ту специфику, шо для усунення горизонтален., <1грацП поживних речовин добрив i кореневнх систем рослнн за 1еж-1 обл1ково1 плоил внкористовувались вегетащйк! посудини, [IXI" на грунтов: монолгти (безвисадков1 насшники), чн наповне-¡1 грунтом яшики без дна (висадков! насЬшики).

Глава 3. ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЗМ1Н В КРИТЕР1ЯХ ОПТИМ13М.

ЖИВЛЕННЯ НАС1ННИК1В ЦУКРОВИХ БУРЯК1В ■ ГЦД ВПЛИВОМ УДОБРЕНИЯ ПРИ Р13НИХ СП* ч Тх ВИРОШУВДННЯ

Про покращення умов живлешш насшник1В иукрових "> л а вплиеом певних заходов ix удобрения можуть св1дчити ■ .<-

: змши прнроцннх I агротехшчпих факгоргп продуктнвносгг, ч.: мши у IX внкористапш, а також ам!яя фгтометричннх г : Ь1с1с то-о-б?ох!м1чних локазникгв росту, розвнтку I продукшиногс п;:оце-у рослшг, що в кшиевому результат ! визначае ефектпвнють росз-облюваноУ скстеми удобрения насшнимв е!дносно п1ашпцання уро-;айност1 I якост: насшня, коефшгантгв Його розмноження.

3.1. Вопннй режим грунту { тюноспожпвання наспшик'ш. Се-<?д фактор[в, взаемопов'яэаннх з оптимгоашрю живлення насшии-¡В цухровпх бурЯК1В, ЯК I рослнн будь—ЯКСУ ¡иню'{ культур;;, без-умп'тпо е I воднпй режим грунту та зодсспоживання. Ефектма-¡сть удобрения, особливо при насичених (¡нтенспвних) його спс-омах, прямо залежить агд запастп води в грунт: г Ух поповнеяня а рахунок опад!в чи зрошеиня. Мае м;сце г зворотний зв'язок: добренкя за рахунок шдвшцення 'л!льност! фитоценозу, накопичен-л б'1льш01 б">омаси раслин : Ух продуктивно'; част'ини сприяе змон-еннга виграт води на вгльке внппрупання та а" споживашш на оди-ицю бюлоггшого ерожаю. Кр:м того, шо дуже важлнво, удобрен-я, омшюючн механ1Ч1й, }нзичщ та агрох1мгчн! властивост! грунту, оже пшвищити' ловноту поглинання опад1в, його водоутримуючу ааппсть I тим спрпяти покращенню водного режиму.

В наших дослщже'ипк, кр!м гпдтвердження загальнях зако-

п

.oMipHocTeíi, встановлено прямий зв'язок оптим1заиГ£ живлення -.-.адкових i безвасадкових нас i ¡un: к i в цукрових бурякш за раху-"ок удобрения з показкиками водного режиму грунту та водоспо-.;.;:ьапня ïx рослин.

Рослини висадкових нас'шник'гв, використовуючи воду пере-ьажно з шару грунту глибшюю до 50 см (83 % вщ эагально'1 ïï ¡<!лькост1 в метровому шар!) зметиують nía впливом удобрения Koed)iuieiiT Tpacnipauiï в розрахунку на 1 т сухоï речовиии урожаю на _

1-20%, а коефш1внт водоспоживання в розрахунку nal и урожаю насшнк - на 30-40 %. При цьому найбшыа економно вода використовува-лзся в BapianTi дослщу з застосуванням в основие удобрения m¡-»ральних добрив дозою -V ¡Q0PiggKig¡j (та°л. ) • При удобренш •я'.садкових насгккш'ле споживання еоди ïx рослинами збтльщува-•jocü ( у BÍaHocimx величинах) з шару грунту 0-100 см, що зумов--•но зростанням ïx надземно! 1 пвдземно'! вегетативноУ маси, глиб-

1'м проникненкям кореневоУ системи. В роки з несприятливими •• -гсогюлог1чними умовами вилив удобрения на зменшення водо-. ^ г-жпвання рослин висадкових HaciHHHKiB був бьчьш виразним.

Таблица 1

иптимгзац'ш живлення висадкових насшник(в цукрових бурякш та ïx водоспоживання nia впливом удобрения ( 199^-1994 pp.)

Водоспоживання, т/га

BapiaiiTH досл!яу

на урожай I на 1 ц б1омаси з I насшня

на 1 т су-xoï оечовини

i 1 га i ■j, урожаю

1. Контроль- без удобрения 3244 232 " 878

2- К160Р]60К160 - Б основне удобракня 3218 141 699

P160KU рення

- К 160 культивашю

- в основне удоо--шд весняну

4. Р.^К,^- в основне удоЬ-i bu 1 bu , рення i- 1\ шя весняну

культивацгй' +■ N - в шд-живлення ви

3327

3253

160

150

769

710

При вирощуванн! насЬинк1в безвисадховим способом в умо-вах зрошення водкий режим грунту е регульованим 1 в менш!й м1-р! зпзна.е впливу агроткл!матичних 1 агротехн1чних фактор1в, включ-но удобрения, Проте в вегетации! гтер1оди (1988/87 р!к) з сухою 1 жаркою погодою зниження зологост! грунту до передзрошувано-го р!вия в!дбуваеться значно швкдше I част(ше,[ "ж в пом(рно во-логях ; 1985/86 р!к) ( вологих (1987/88 р!к) лэр1одах взагал! та п!д впливом удсбреннп зокрема: б1льша вегетативна маса -, 'мтен-сивнйиа трансп1раи!я.

Нойб1льш 1ктенснвне зодоспож эання безвксацкових нас1нни-к!в спостор1галось в пер!од вегетацГ1 в1д фязи стеблування до доз-р 1ванля_иас 1ння, пркчому вода споживалась пере важно а шару грунту 0-75см. Шсля цв1т1нпя в зв'язку з бгльш глибоким проникнен-ням коренево! системи з&лучалася до споживання вода I з глиб-ших шар1в грунту (75-100 1 100-150 см), особливо в посушлив! роки.

В!дчутливого впливу вар{апт(в удобрения зрошуеаних безвн-садкових нас1нник1в на водний режим грунту не спостер!галпсь. Однак в!н ч!тко виявизся ка коеф1и!ентах трасп!рацГ1 ! во до споживання в розрахунку на одиницю урожаю сухо!" речовини ц!лих рос-лин, та на одиницю урожаю нас!ння в1дпов!дно (табл. 2).

Таблиц я 2

Оптим!зац!я живлеаня безвиседкових нас1нннх!в цукрових бурякЛв п!д впливом удобрения та Ух водоспоживання (1985/86-1987/88 рр.)

Вар1анги досл!ду Водоспоживання, т/га

на урожай на 1 н на 1 т сухоУ

б1омаси з кас!ння речовини

1 га урожаю

1. Контроль - без удобрения

3- К!60Р160К120 * вос»ьме удоорення

4. Гнй - ;0 т/гг

5. Гн!й - 30 т/га - М, ,Р,ол ,, I ] 1ьи

120 ~ Б ос:,овне удобрения

6 N Р К ' 4 40 160*1 удобрения -

жквлення

7. Гнгй - 30 т/га - N .,.Р, ' V 40 1о0

12С " 0сяс-йке у добре «на -N ^- в пщ;-ивлек:ш

- в осповно 120 ~ 3 а*а"

3829

3823 3812

3819

3829

38' 3

279

191 205

160

153

138

425

289 264

260

258

214

Такий вплив оптим1зацГ1 живлення бсзьи садк оьих нас$нник£в на ревень IX водоспоживання пояснюеться в основному эначним зростанням б1олог1чного врожаю сухоУ речовини та наЫнневог продуктивности Очевидно, шо кращим в' цьому в!дношенн! вар1антом оптим1зац11 живлення е внесения в основне удобрения 30 т/га гною та 50^120* поповнене п!джиьленням 0>: коеф1-

шенти трансшрацп та водоспоживання зменшуються шдносно контролю наполовину.

Отже, зм^ни р1вня водоспоживання шд впливом р^зних вар!-ант1в удобрения нас1нник!в цукрових бурякгв можуть бути досить чгтклм критер1ем оптлм^занп Тг'х живлення.

3,2. Поживний режим грунту п?д наемниками цукрових бурякгв. На б ¡дм I ну вгд водного режиму грунту зв'язки' в систем} "пожквний режим грунту - удобрения* мають чггко виявлений причинно-наслШковий характер! прямо цетермШован! застосуван-ням добрив. Удобрения е самим потужким фактором I джерелом поповнення поживних речовин грунту I в цьому суть вказаних зб'язк1в.

В писерташйних послщженнях вивчали поживний режим чорно-зему вилугуваного в дослшах з висадковими нас!ннихами та чернозему швденного в до£л1дах з беэвисадковими наемниками. При цьому визначалися показники динамгки рухомих форм азоту (нгт-ратного I амон1Йного), фосфору та кал1ю в орному та пШорном^' шарах грунту в залежност! вгд сезон1в 5 фаз розвитку нас!нник}в. Проте найбшьша увага була зосереджена на вивченш к!льк1сних змш головних параметргв поживного режиму вказаних грунтхв пщ впливом вар1ант1в удобрения для того, шоб використати Тх як можлив1 I вагом! критерп оптим1заци живлення насшник!в як при ix. вирощуванн} висадкосам, так i безвисадковим способами.

В результат! встановлено, що к1пьк!сть ( емют) рухомих форм основних елемент1в живлення в орному шар1 грунту п1д наемниками завдяки фактору удобрения ¡стотно в целому, але по своему для кожного окремого елементу, збтьшуеться в ус! фази роэ-витку рослин на обох способах вирошування насшня.

При цьому в орному шар1 грунту ВМ1СТ рухомих форм азоту (штратного I амонхйного) збхлынувався на 27-85 % при виро-щуванн! насхнникгв внеадковим' способом на чорнозеш вилугува-ному. Рухомгсть 1 вм{ст нитратного азоту зб{льшувалися текож I в пщоркому шар! грунту. Найбшьший вплив на зб5льшення вмгету

рухомих форм азоту в орному шар! мало удобрения внсадкових нв-с1нник1в надвисокою дозою м!неральних добрив (^900^200^2.00^* хоч в цьому в!дношенн! майже не поступався 1 вариант дослщу, де в основне удобрения вносилося 30 т/га гною в поеднанш з помфною- дозою (W^qP^qK^q) м1неральних добрив.

BmIct рухомого фосфору в орному uiapi грунту п!д впливом вар!ант!в удобрения п!двишувався в середньому за роки досл!д-жень на 7-20 % пор(вняно до контролю. Фосфор гною розповсюд-жувався як в орному шар! грунту, так 1 в п!дорному, тод1 як ¡з м!неральних добрив - переважно в орному. Найб1льший bmict рухомого фосфору мав Micue у вар!ант1 досд!ду, де в основне удобрения вносили .30 т/га гною 1 N , .Г.Р,„Г.К,„Г1 мшеральних добрив.

„. lbu lou ¡oU.

П1д впливом удобрения висадкових насшник!в вмгст рухомого калш зростав в середньому на 10-20 % до контролю i це сто-сувалося переважно орного шару грунту. Найбгльшим його (як i азоту) bmictom характеризувався варганг дос.тгду з внесениям в основне удобрения надвисокоУ дози мЫеральних добрив - N _

Р К '

200 2Q0' '. . _

В шлому такими ж чи близькими до викладених оули i

aaxoHOMipHOCTi 3mih поживного режиму грунту (чорнооем пгвден-яий) за показниками цинам1ки вм!сту рухомих форм основннх ело-мент!в живлення п1д безвисадковими нас!нниками п'щ впливом удобрения: найбтьший вплив мали Ti його варганги, де дозн добрив були вишими, а також при поеднанн! орган!чних i мгнеральних добрив, коли останн! вносили роздр1бно в к!лька прийоКЛв.

Отже, анал!з вм1сту 1 розподулу рухомих форм основннх моментов живлення в часх вегетацГГ рослин i по профглю грунту чор-нозем^в вилугуваного i п^вденного Binnoeiauo до глнбинн 1,0 i 1,5 м свщчить, шо П1Д покривом висадкових i безвисадкових няспшнкш при застосуванн1 добрив пскращення поживного режиму пов'язане з накопичекням штратного азоту i рухомого фосфору в орному (0-30 см) i шдорному (30-50 см) шарах, амонИного азоту г рухомого калда - переважно в орному uiapi. При цьому виявлення кращих за впливом на поживний режим грунту вар!ант1в удобрения G добрим критер'1ем оптнм^зашУ живлення насЫникхв цукровпх буряк1в з метою пщвищення Тх продуктивность

3.3. Ф1а1олого-б1ох1м1чн1 i ф!томстрич!П доказннк» росту розвнтку нас1иник№ в залежност; Bin удобрения. Для уточнения спрашовання критерГУв оптим1зац1Т живлення висадкових насшни-

Ньз цукрових буряк!в дуже важливлм е також вичення впливу доз^ строк!в, способов застосування добрив,. х"х форм (окремо 1 повдиа-но) на певн! фгз!олого-б!ох1м1чн! та ф!тометричн! показники росту г розвитку рослин., IX продукцШний процес на накопичеЕня б!оло-Г1чгюх маек, Гг" 61ох1мгчш;й ( х1м}чний склад, розвиток листово? по-верхн}, вмгст в листях хлороф!Л1в I ' керо. ино'щ1в як фактор!в 'ктен-сивностг лроцес1в метабол(зму та фотосинтезу, що й визкачають к!н-цеву продуктивн!сть нас!нник1в. При цьому враховувалаоя специф!ка такого организму як рослиня насшник1в цукрових буряк!в з Тх склад-ними бюлогг-чими та ф!з10лого-б!ох!м1чиими взаемянеми м!ж коре-кеплодом та вадземними вегетат^вними 1 репродуктивными органами в загальному пр. дукц!йному процес!.

Для б1лыл четкого вияалення впливу добрив на ¿казан! показники росту 1 розвитку ргслин висадкових вас1нник1в були в!д}бран! контрасн! варианта лише основного удобрения м1неральними добри-

мми: М80Р80К80; К160Р160К160 Та К200Р200К200- РезуЛЬТаТИ анал!зу надземних орган!в наведен! в таблиц! Зг а коренеплоа^в -в таблиц! 4. Шд впливом удобрения накопичення сухо! рсчовини надземних орген!в рослин висадкових нас1нник!в цукрових буряк1в збгльшуеться на 24-38 %. Ней ргзний за вар!антами удобрения вплив починагться з фаза стеблу ванн с нас!нник!в ! а подальш! фазн (х розвитку зростае. 1з вар!ант!в удобрения, то вичалися в цьому дос-л!д!, кращим зь вшитой- на загельг! ростов! процеси ! зб!льшеь.1я маси сухо}' рочовини виявився вар!ант !з внесениям м!зеральнмх добрив дозою И^вдР^60^160' висока поза переваг не мала.

Дан! вм1сту цукрш та азотистих сполук в р!зних. органах висадкових нас!нник1в показують, шо зааежн!сть мш IX синтезом 1 .витратами в ход! продукцШкого процесу контрастно виявлязться лише при в!дносно пом1рних дозах внесения мЫералы;иг добрив, хо • воно бвзумовно, ¡снуе ! при високих 1я дозах. Цо пов'язано э тим, шо в останньому випедку синтез цукр!в проходить наст!ль-ки ¡нтенсквно, шо IX повн!стто достатньо для утворення азотистих сполук ! всIX .нших процес!в метабол1зму речовин, включно 1 ди-хання.

Однак варто шдкресшгги, шо витрати цукр!в висадковпми на-с1нвиками здйснювться в р!зпих напрямках. Так, в период !нтен-. сиваого росту 5 розвитку рослин б!лыиа Тх'частика витрачаеться на процеси оштезу азотистих спслук, протягом цв!тшня - ка форт

Таблица

Зплиа удобрения висадковнх ааспшикга на фт>метричнг I б1ох[М1Ч1й показники IX надземных оргаи1в в зь'язку з оптим1зашб.!о миилшшн (1989-1090 рр.)

Варганти досл'гду

Контроль (без добриц)

Х80Р80К80

к I60^160К100

Фаза розвитку

(ЮСЛИН

розетка лис гя сп-блуиання

ЦЫТПШЯ

дооршаннн на-спшя

розетка ллоти стеблу вашш

1ШПТ1ШИ дозр'!ьанн>1 ни-сшня

розетка лисы етоблу паты

ЦШТПШЯ доз[>1[ялпп( ьа-епшя

Бюх1М1'Ший скдац, и ¿а су ху! вику Ь-| 61ЛКО-

МОИО-

цукри

2,2 13,7 5,5

2,7 13,8 5,3

2,1

2,9 13,(5 5,С

2,Ь

дицук-ри |

I

0,3 1.5

0,7

загаль'

Iиий азот| ыш

2,0 3,7

0,3 1,0 7,8

4,2

0,4 М 10,4

4,9

2,7 2,4 2,2

1,7

2,4

1,8

3.0 2,0 2,0

2.1

2,2 1,9 1,9

1.3

2.4 1,0 1,0

1,4

2,4 2,1 2,0

1,9

сира зола

18,2 15,9 14,0

13,4

19,3 16,6 15,Г

Р2°5

0,8 0,7 0,6

0,5

1,0

0,8 0,8

20,2 П,4 16,1

15,1

14,0 0,6

1.0

0,9 0,9

0,7

к2о

3,7 3,4

2.7

2,1

3.8 3,7 3,0

2,3

4.0

4.1

3,3

2,6

3

2.9

О)

05

Таблица 4

Вплив удобрения висадконих насСниик^в на ф!тометрич(и ! б1ох!м1чн1 показники нгдземно"! IX частики (кореиеплод1в) в зп'язку э оптим}зац(ею живлення (1989-1990 рр.)

Вар5анти досл!ду

Фаза розвитку рослии Б"юх1м1чний склад, % на суху речовииу

моно-цукри пицук-ри загаль ний азот бьтко-1 вий | азот сира зола Р2°5 к2о

розетка листя 3,3 49,3 1,2 0,6 2,9 0,2 0,9

стоблування 2,4 45,3 1,5 0,8 4,9 0,4 1,9

НВ!Т1ННЯ 5,4' 43,1 1,2 0,7 5,2 0,3 1,5

дозр!вання нас1ння В,6 48,7 0,9 0,5 5,9 0,2 1,2

розетка листя 3,2 47,2 1,3 0,7 3,0 0,3 1,0

стебпування 2,2 40,1 1,5 0,9 5,2 0,4 2,1

ЦВ1Т1!ШЯ 5,0 39,7 1,2 0,6 5,5 0,3 2,8

дозр!ялння насЬтя 5,7 43,0 1,0 0,6 6,2 0,2 1.4

розетка листя 3,0 45,3 1,4 0,8 3,2 0,3 1,1

стоблування 1,9 35,4 1,8 1,1 5,4 0,5 2,3

чвтния 4,1 33,2 0,8 0,6 ' 6,0 0,3 2,0

дозртвання насШгш 4,5 33,2 1,2 0,7 6,0 0,3 1,6

Контроль (без добрив)

М Р К 80 80 80

N Р К 160 100100

Прнм5тка: на пер1од посадки вм!ст в коренеплодах сиро? золи складав 3,3 %,

загального азоту - * ,7, Р00 - 0,5, К„0 - 1,2, суми цукр1в - 60,2 %.

2 и 2

мування генеративних орган!в, а при утворенн! i розвитку насш-ня цукри акумулюються в ньому в життево необх1дному ОПТИМУМА.

Вмёст суми иукр!в в рослинах висадковеех насённикёв, по-

чешаючи з фази розетки листов, п!двишувався в bcïx варёантах

удобрения. Найбёлыи високим в фазу стеблування-цвётёееня вш

був в BapiatiTi досл{ду, де м^неральнё добрива вносились дозою

AT Р К 160 160*160' .

Удобрения HaciHHHKiB не мало ¡стотного впливу на вмест

загального, белкового та небелкового азоту в е'х рослипах, тод5 як bmïct зольних елемент}в помётио эростав, шо в кшцевому результат! сприяло iHTeHCi^iKauiï ïx ростових î продукшйного про-ueciB.

Своерёднимее взагалё та пёд впливом удобрения були змёни фётометричних та фёзёолого-беохёмёчкнх показникт у коренепло-дах висадкових насённикёв (табл. 4). Важливо зауважити, що коренеплодн цих насённикёз - це не тёльки джерело запасгшх речо-вин для продукцёйного процесу надземное' частини Vx рослин. Сира маса коренеплоду збёльшувалася вёд фази розетки листкёв t до кенця вегетацёё, при цьому вона бёльш ёнтенсивно наростала в вариантах дослвду з удобрениям.

Надзвичайне значения для показаиих вище змён nia вплн-вом удобрения у накопиченнё бёологёчно'г маек i ïï складових в надземних органах рослин висадкових насённикёв мае першо-чинник продукцёйного процесу - фотосинтез, дкий в свою чергу залежить вёд стану та ефоктивностг фунхцёювання листков ого асимёляцёйного апарату.

Вивченпя ефективностё рёзних строкёа i сггособгп внссенгек мёиеральннх добрив доказало, що найбёльшою площею листовое поверхнё характеризуются рослини при весняному ïx внесение як одноразово (пёд культивацею), так i роздргбно (nia культивацию i в п!дживлоння). Листя рослин в цих sapianTax удобрения бшьш трнвалий час виконують фотоеннтезуючу функцёю порёвняно до тих варёантёв, де добрива застосовувалися одноразово пёд гтбо-ку оранку.

Строки внесения взотних добрив но разному вплнвалн на фстосинтетичну дёяльнёсть рослин в залежностё в}д погоднлх умов. В вологё роки високими показниками чисто'1 продуктивнос-гё фотосинтезу характеризувались- рослини при весняному внесен-

hï добрив, a б cyxi - осшньому ïx застосуванн!.

При внесенш кпнеральних добрив сумарна ктькють хлоро-ф£л1ь "a" i "в" шдвищувалась в фаз! розетки листя на 5-13 %, в фазг стеблування ией локазник досягав максимуму, зб'шьшуючись , по вшношешда до контролю на 27-44 %. В подалыному bmïct эеле-пих П1гмент1в зменшувався, залишаючись на бшьш високому piBui при застосуванш добрив, шо позитивно впливало на фотосинтетичну Д1яльй1сть листкового апарату. Аналоггчна законом{рн!Сть вЁдм{чена i в динамШ вм1сту карогино'Шв (.табл. 5).

Таблиця 5

3mîhk BMicry хлорофшу та каротино'Шв в листях висадкових kacihhhkib nia бллибом удобрения як критерий олтям1заш'1 живлення, мг/% на сиру речовину (1993-1994 pp.)

BapiaiiTH дослщу

Хлороф гл "а"

Хлорофхл

Сума хло- !каротя-

рофШв "a" i '

(нощи

55,7 65,6 71,5

67,1

При весняному, внесена! мшеральних добрив складались

б'тьт спряятлив'! умови для б1осинтезу хлорофилв "а" 1 "в", а та-

кож каротино'1 д1в. Так, при внесенш п!д глибоку оранку мшераль-

иих добрив в доэ1 п£.г.Р1С}ПКт„л вмгст суми хлорофМв "а" г "в" . ^ 160 160 160 , _ _ ,с, в перюд стеблування рослин складав 210,о мг/%, а в вароантах

з внесениям азотних добрив в весняний перюд - 228,0-238,0 мг/% на сиру речовину. При весняному внесенш р1чко1 дози азотних добрив частка хлорофглу "а" в загальн: суми IX р1зновид1в була бшь-шо'2, Н1ж у вариант! з п застосуванням лише восени.

Контроль - без удоб-

pCHHS!

h 160Р160К1^0 " в основне удоорення

P,„nK1(Jfl (в основне -.J80 1/80 . >

180 культиватю)

Wieo (в ОСНОБН.е>. *

80 культиватю) ■+ К (в пщдживлення)

119,8 45,8 165,6

151,6 69,2 210,8

163,4 65,5 228,9

174,7 61,2 238,9

Результати досл!джень сввдчать, шо початковий piCT i роз-внток висадкових нас!нник1в здШснюеться в основному, а до по-яви листя - i виключно, за рахунок запас1в поживних речовин ко-ронеплод1в. 1з них на формування розетки яистя використовуеться як енергетичний матерхал 15,5-25,4 % запасу дицукргв. Цукри ко-ренеплод1в посилено використовуються у фазу стеблування рослин, коли ¡нтенсивно формуеться листковий апврат i kbítkohoch, Про це свщчить зменшення вмгсту цукр!в в коренеплодах на 14,8-20,4 °Ь поргвняно до стану в фазг розетки листя. До цвтння bmíct дицук-р!в в коренеплодах продовжував ,знижуватися. Найб'шьш ¡нтенсивно цей процес вгдбувався у вариантах удобрения з застосуванням пщ-вищених lN160P,60K16p) i надвисоких <*200Р200К200) Я°3 MÍ'íe~ ральних добрив (таол. 4).

Шд час hbítíhhh вщм1чалось збгльшення у коренеплодах вмюту моноцукргв значними темпами - бгльше н[Ж в 2 рази nopie-няно з фазою стеблування.

3 настанням фази дозргвання нас1ння процес використання вуглеводгв ¡3 коренеплод1в для ст'ворюваного в цей час насшня помгтно зменшувався.

Встановлено, шо 3i збтыиенням доз мшералышх добрив в коренеплодах bmíct цукр!в обох фракшй знижувався. lie пов'язано з посиленим i'x в1дтоком в надземн! органи рослин, бголог^чна ма-са сухих речовин яких в цих вариантах п!д впливом такого удобрения значно зростае. Удобрения насгнншав впливае не лише на ступшь, а й на подовженгсть використання надземними органами запасних цукр!в коренеплоду, особливо при внесенш шдвишрних

(NJ60P160K160} } !ia«BI!COKI!* ^OO^OO^OO* Я03 ^"^»них доорив.

Aoothí рочоашш коренеплод1в найбшьш ¡нтенсивно взагал! та Я1Д впливом удобрения використовуються протя гом фази розетки листя (16,3-27,9 % загального BMiCTyj на активний в цей час процес формування асим!ляцШного апарату рослин.

BmIct сироТ золи i IT елементгв, зокрема - фосфору i калло, в коренеплодах помгтно зменшувавсяв фаз! розетки листя, значно зростав (бгльш нгж в 2 рази) в фаз! стеблування, поступово змеп-шуючись на час настання фаз шйтЬшя рослин та дозревания на-с'птн. На ревень i цнх показник1в егдчутннм був вплив вар!ант1в удобрения висадкових нас1нннк1в цукрових бурякш,

Застосування добрив пщ беэвисадковг нас(нники шсля i'x

перезим'1вл1 сприяло бьчьш 1нтенсивному проходженню ростових процессе в период шж фазами розетки листя - цв'1т1ння, а також бхльш ранньому I дружн^шому дозр1ванню насшня.

Змша показникгв асимшяшйно? поверхш безвисадкових на-сшник!в игсля перезим£вл! залежала вщ швидкост1 появи листя, збмьшення IX плоил та подовжевост1 функшювакня, на шо знач-ною м г рога впливали варганти удобрекня. Так, якшо в вартант! без застосуванняудобрив (контроль) плоша листковоУ поверхН! .обладала 2238 см, то в вариантах з удобрениям - 3388-3711 см на одну рослину.

В'щ темшв форму вання, подовженост} та штенсивност! функ-шювання асим1ляц1йного. апарату рослин безвисадкових нас1нник1в П1сля Ух перезим1вл: залежали швидкють та кмькгсн; похазники накопичення маси рослин, Ух сухих речовин, штенсивност! фгзго-ЛОГ1ЧШ1Х процесс в,

Збшьшення надземноУ сироУ маси (листя, стебел, наспшя) рослин цих насшншйв вщбувалося протягом вс[е¥ Ух весняяо-лгг-ньоУ вегеташУ вщ утворення розетки листков до дозр!ванкя насш-ня в всIX вар!антах дослщу. Проте в вариантах з удобрениям цей процес був в 1,3-2,2 рази результативк!шим,Н1ж у контроль

Наростання сироУ маси коренеплодгв теж здгйснювалося про-гягом всього цього пс-рюду вегеташУ. Причому, в кшш вегеташУ пона збшьшувалася залежно В1 д удобрения в 6,7-9,0 раз!в пор'з-няно вщ УУ ктькост! перед входженням рослин нас пшик ¡в в зиму, Вм1ст цукр1в в коренеплодах звмьшувався станом на час дозр1-вання нас1ння на 16,9-135,4 % до вихщного (ранньовесняного) I теж залежав вщ вар1ант!в удобрения.

Прирост сухоУ маси надземних орган1в (сумарно) безвисадкових васшштв за вегеташю другого року життя складае за лежко вщ вар1ант1в дослщу 63-72 % в!д б!олог1чного врожаю»

Таким чином, позитивш зм1ни параметр1в ф13}олого-б10х1М1ч-ннх та ф^тометричних показишпв росту, розвитку 1 продукшйного процесу рослин внсадкових I безвисадкових насшник1в шд впли-вом удобрения е надшним критерием оптимгзашУ Ух живлення.

3.4. Особливост! продукшйного процесу, росту I розвитку рослин безвисаркових насгнникгв при застосуватп добрив як за-собу Ух збереженост} при перезишвл!. 3 причини в!домоУ специфики вирощування пас1ниик1в цукрових бурякгв безвисадковкм способом,

пов'язаноУ в основному з перезим^влею в поп(, для оптимозаот ix живлення i розробки окремоУ по cyri система удобрения важли-внм було вивчити, кром вже розглдаутих плтань впливу застосу-вання добрив на умовп життед1ялыюст1 рослнн, особливост! цього впливу на ф1з{олого-б10Х1М1чн£ i ф^тометричн! показники ix росту г розвятку в л*тньо-осшной перюд вегетадп. При цьому впвчався (польов'о дослоди в учбовому господарств5 1змаУльського tv^xh¡куму) великий набор BapiaHTiB удобрения (табл. 6), щоб зробити ви-6ip найбшьш оптималышх, бо завдяки саме Ум може бути усппино вирошене надзвичайно важливе питания - збереженость рослнн при перезкмовло, а отже i доля самого безвисадкового способу ви-рощування насгння дукрових бурямв.

Результат« досл!джень показали, що в залежност! в1д BapiaHTiB удобрения рослини цукрових буря^в перед входженням в зиму мали розетку ¡з 10—14 справжойх листк'щ долиною 23,836,6 см i аснмшяашною поверхнею 448,0-878,4 см . ;Maca i ,iia-метр коренеплодов змшювались у межах 6,6—¡3,8 г i 1,1-2,2 см.

Значне вартвання цих показник1в в значн1й Mipi залежало Bin доз i строк1в застосування добрив. Найбтьш суттевим тут був вплиа азотних i меншим - органочних i фосфорно-калгйних добрив.

~Аналоз анатомочноУ будови коренеплопов внявив,, шо фосфор-но-калойно добрива впливають на процесн диференшаиоУ к.'пткп i тканин, пшсилюють розвнток механочноУ тханпни, потовщують оио-лонки кл1тин i збольшують кшькшть судинно-волокнистих пучков. Лзотн! добрива, особливо в подвишених ^^¡gQ^ ' високих дозах, знижують ксероморфность корене-плошв.

Опт1!М1зац1я доз добрив i сповводношень оснобних елемецтт живлення ¡нтенинфшувала ф!з"10л0Г0-б'[0Х1м!чш пронеси, пов'язано з биосинтезом хлора{ллу, азотистих i вуглеводних сполук, штон-CHfHicTio дпхання, вмостом фор.\! води, вод нкнх в значнн"! Mipi i залежить стойк!сть росппн до аесприятливих умов порези.чпвл! (табл. 6, 7). Binbiu висока збереженость рослпн (60,3-65,0 %) В1дм!чалась у вариантах з внесениям п!д глнбоку оранку лише эрган1чно!х або фосфорно-калШпих добрив, а також повиого монс-рального добр!!ва - о! змсншоною. дозою азоту - --¡^jon'

ГПдв.тщення доли азоту в основному удобрснио до 120-240 кг7га :причипяло зниження збогюженосто рослнн на 4,9-!5,8 %, то г:о-1стоетъси змекшешшм BMicTy в кореноплодах при перезнм)вл"о

Таблшя 6

Вплив удобрення беэвисадкових насшншив на ф!зюлого-бхох1М1чн1 показники стану Ух рослин перед входженням в зиму (1985/86-1986/87 рр.)

Вар1анти удобрения

Вм1ст хло- I 1нтен-еив- : Вм1ст форм

рофту»мг/%!| н1сть дина сиру ре- | хання, мг човину СО на

10СГ г

води, %

г си-роЁ речови- ■ ни за 1 го-; I дину '

за-каль-

! на

3 в я-зана

I. Контроль - без удобрення

2- Р16РК120 " В ОСН°ВНе удобрения

4 К120?160/120

д* ^240р160^120 Г ^160р120^120 '* ^ 160р240^120

240 240 160

II. ГнШ - 30 т/га 12. ГнШ - 30 т/га -

К160Р160К120

13> ХГ40Р160К120

14- М80Р160К120 - в 0СН0ВНе *

Коп (1-ше пщживленкя) -ои

15- ;Г40Р160К120 - В °СГГ/ N л (1-ше пшживлення) +

ои

в основне

N

40

(2-ге шцживлення)

13,1 33,7 84,6 16,8

15,2 24,4 84,4 33,8

17,8 30,6 86,1 28,1

18,9 31,0 96,4 26,6

20,6 38,9 87,2 16,4

18,2 32,9 86,5 24,5

19,0 29,7 84,9 28,0

17,4 32,4 86,5 23,5

19,8 30,2 86,1 30,5

20,8 34,1 87,0 16,6

. 14,0 24,2 83,9 29,2

19,3 27,1 84,7 29,2

16,0 25,1 85,2 32,6

17,1 27,8 85,9 29,5

16, Гшй - 30 т/га +^40Р1§пК120

в основне удобрення N

¿1-ше п!джквлеиня)

120

16,2

16,7

24,9

23,6

85,2 32,8

83,8 34,2

сухих речовпн i цукру вёдповшно на 10-30 i 20-60 % в порёвняц-н1 з внесениям лише фосфорно-калёйних добрив ^jgg^^C)^' цьому в коренеплодах в перёод перезимёвл1 мало мюце зииження вм!сту белкового азоту - з 59,1 до 52,6 ю в 1985/86 р. i з 3^,3 до 29,3 % з 1986/87 р. Bin загального азоту i збёльшення иебёл-кового. Це свёдче!ть про порушеешя обмпших процесёв, особливо в несприятливё для перезимёвлё рослин роки. В прямей залеж-ност! вёд збереженост'е рослиее при перезимёвлё зешходився вмёст в коренеплодах фосфору ё калёю, 'що обумовлювалось в основному пасивним ix витоком' ёз пошкоджених' морозом клётин. Знижоеени вмёсту них елементёв живлення в роки з нееприятливимн мотеоро-логечними умовами було в 2 разее бёльше, нёж в спрнятлнпё.

Зееиженеея доз фосфору (до 120 кг/га) ё калёю (до 80 кг/гл)

також обумовлюпало зменшення кёлькостё сухих речовпн i иукру,

збёльшення дестабелёзацй" азотнпх сполук. У вареантах з застосу-

вашеям органёчешх ё фосфорно-калёйешх добрив та при внесееенё

40 кг/га азоту пёд глибоку оранку ёнтецсивнёсть гёдролёi пчпнх

процесёв була наймсншою. Найбёльш висока збереженёсть рослин

при перезимёвлё - (па 17,0 % виша, нёж в контролё) вёдмёчоееа

у варёантё з внесениям в основне удобрения 30 т/га гною ■* X

PK.' " 4

160 «0 .

И польових.доследа.х, проведених в КСП 8 Ьерезня 1зма-

Ульського району Одеськоё областё в 1992/93-1994/05 рр„ ыевчан-ся вплнв доз i строкёв внесения твердих та редких комплекснеех мёеееральних добрив на фезёолого-бёохёмёчнё ё фётометричнё покчзни-ки безвнсадкових насёншекёв, ix зв'яяок з порезимёвлею рослин.

Загальнлм результатом них дослёпжонь е виокромп^шы т.'.ч варёантёв удобрения насёкннкёв, до загнболь рослни склад«;и ше 8,8-17,0 ?о за рахунск покращенкя пёд його вплнвом фёзёологи-бёохёмёчних ё 'фётомотрнчних показннкёв рослин перед ьходжен-ням 'ix в зиму до рёвня: ёндексу листовое поьерхнё - до 3,5-3,8 j вместу хлорофёлёв ("а" ё "в") - до 3,6-3,8 мг па 1 г сирое речо-в!иш, сирое' масее леестя оцнёеТ рослннн - до 40-50 г при вмёсте cyxo'i речо. iim - 13-14 %, снро'е золи - 21-22 'о; сирое' масг. одного корее!еплоду - до 14-16 г при дёаметрё гслопок - 1,7-!,9 см. Ш параметри иазванлх показннкёв доспгалися в тих варёантах удобрения твердпмн мёнералышми добривамн, до спёвпёдношеешя К : Р : К складало 1:3-4:2, 5-3.

Краецпм варёантом удобрения за впливом на збереженёсть рсслин (83,0 °'о, тодё як в контролё - 67,3 %) при застосуцлннё

твердих мшеральних добрив виявився, той де Ух доза складала ^ 40^160^120 ' вносились вони шд глибоку орайку. Головним тут було зменшення дози азоту.

Рщке комплексне добриво (РКД 10-34- 0), доиовнене тверди-ми азотними I калгйними добривами до дози ^^уР] пеРева~

жало за оптим[зашею бвгатьох фгзюлого-бгох ЫIчних I йгометрич-них показник!Б роспин перед входженням ]'х в зиму д!ю еквгвалент-ноУ дози твердих мхнеральних добрив.

Таблиця 7

Вплив удобрения безвисадкових нас1нникгв на вм!ст сухо'1 речовини 1 цукру в коренеплодах перед входженням в зиму та на збережешсть рослин при перезим1вл1 (1984/85-1987/88 рр.)

Основн! вар1анти удобрения Вм1ст в коренеплодах, % Збережен!сть рослин

сух 01 речовини цукру тис/га о/ /0

I. Контроль - без удобрения

2- р1шК1бо " в основне

удоорення

ч кГ Р К - " — 160 160 120

10 N Р К - " -240 240 120

II. Гн1й - 30 т/га - " -

13- К40Р160К120 " В °СНОВНе ' ■* М пщживлення)

16. ГнМ - 30 т/га + ^ р

К^д в основне удобрения ■+ ^120 пщживлення)

Н1Р,

05

18,4 8,4 201,2 48,0

20,3 9,9 256,6 60,3

18,8 9,8 231,2 53,9

18,2 ' 8,2 198,2 47,6

20,6 10,3 264,5 63,2

20,0 9,6 258,5 61,8

21,0

0,480,56

10,5 . 281,8

0,330,45

14,523,8

65,0

3,56,9

При застосуванш' РКД збережен!сть рослин зростала поргв-няно з вар1антом удобрения екв1валентною дозою твердих м|нераль-

шх добрив N 47Р160^1°0 На 6,1

Анап1зи рослик перед входженням в зиму показали досить складний, але вщчутний зв'язок м1ж вуглеводним та азотним ¡х

oömihom i збережен!стю hscíhhiikíb при перезим1вл!.

Опгим"[зац1я спгввгдношення азоту, фосфору 1 калЫ в зовн'гш-ньому середовшш niд впливом удобрения створюе так! умови, коли синтез бшкового азоту i цукр!В протшае одночасно i на впсокому pibui, а темпи росту i розвитку рослин спов}льнюються, Найб'гльш показовим в цьому BiflHouieiiHi був характер вуглеводно-бткового обману в листах при застосуванн! N^qP^qK^q п1д глибоку оран-

ку.

Результат» anani3ie ргзних морфолог1чннх частин коренеплоду (головки з шийкою i влссне коренеплоду) показали, шо при застосу-ванн$ добрив складаються бшьш сприятлнв'1 умови для иакопичення тут moho- i flmiyKpie. Сл'щ вщмгтити, шо при зб1льшенн1 доз азоту в!д 40 до 160 кг/га в основному удобреннг, bmíct суми цукргв змен-шувався за рахунок дицукр^в, бо bmíct моноцукр"1в збшьшувався. На протпвагу азоту, зменшення частки фосфору i калто в повному удобренш приводило до гальмувашш бЬсинтезу вуглевод1в. Це св!дчить про бшыиу динам'1чн!сть складу вуглевод!в в рослинах при внесенн! добрив, нгж в контролг.

Шдвищений bmíct суми цукр1в в листях перед уходженням в зиму негативно вгтивае на зборежешсть рослнн при перезим1вл[, тод! як в коренеилод! - навпаки сприяе П пшвищенню. Показник вмгсту суми розчинних вуглевод^в в зон: головки коронеплод1в з шийкою може бути рекомендованим як б5олог5чний показник для flianiocTUKH ф!з10лог1чного стану рослин безш;садкових насишимв пгсля ix перезим!вл[.

Визначення вмгсту азоту, фосфору i кллпо и листях i коре-неплодах безвисадкових насшникхв нукроык буряк"1в перед 'íx вход-женням в зиму показало, uro bíii знаходиться в прям№ залежност! в{д sapiaiiTiB удобрения i пов'язаний 3Í оборежечпетго рослнн при перезнм^влК Прямою в кореляшя М!ж bmíctom К О i збережешетю рослнн ( f = 0,908), соредньою - кореляшя з bmíctom Р Ог, а з bmíctom азоту - Kopensmin слабка (несуттева). Найбтьш внеокою, ало негативною, е кореляшя зборожскост{ рослин з показниками спгввгдношення N :К i ЛГ:Р ( г = _ 0,865 та - 0,832 вЕдповгдно).

На п!двншснн;.| збережецост! рослнн безвисадкових iiacinmiKiB суттево впливае обробка Yx в фазу 3-4 пар спрапжтх листк'т регулятором росту - хлорхол{нхлор!дом. За рахунок ретардантноТ дп цьего препарату гальмуються tí процесн росту, i ф|зГолого-бгох.!м1ч-нкх показнпк1в прояукцтного процесу рослин нас'шняк'т, sixi зпп-чатно знижують íx зберекенкггь взимку. При п!двшнснп1 доз азот-них добрив в!д 40 до 160 кг ретардант«? властивост! препарату

пщсилюються. Д:я хлорхолшхлор!ду. бп1ьш зам!тно проявляеться е холоднх зими, особливо в зв'язку з застосуванням азотних добрив . Збереженгсть рослин в цих умовах в залежнос-Т1 ввд фону живлення пшвищувалася на 7,6-15,4 %, а в -гдносно тепл!. зими на2,8-6,9 в пор!внянн1 з необробленими рослинами.

3.5. Надходження епемент1в живлення в рослини 1 винос Ух насшниками цукрових буряк1в. Для обгрунтуванкя оптим1зашУ живлення висадкових г безвисадкових насшникгв нукрових буряк!в пщ впливом застосування добрив I практичноУ розробки науково-обгрун-тованих систем Ух удобрения чи не найзначимшим критерием е надходження (споживання) основних елементгв живлення рослинами та Ух винос б'юлогччним урожаем, його окремими складовими, в першу чер'у такою господарчо важливою його частиною як урожай нас1ння. Тим бтьше, що вже пщкреслювалося, зв'язок тут прямий I ч1ткий -аобрива е джерелом основних елемеит1в живлення, а рислини насш-нпк1в - Ух споживочем. Важливо шоб це джерело за кшьк1стю, сп1в-{йдношенням i часом надходження (строками внесения) елемент'1в живлення зпрацьовувало у вщповхдностг з бюлоНчними потребами рослин I залежно поживиого режиму конкретного грунту в конкретных агроклпматичних умовах.

Тому, в багаторхчнихдисертацШних дослвдженнях I викладених в шй материалах широко г детально (40 сторшок текстового анализу, включно 18 таблиць) вивчено \ проаналгзовано це досить С а-гатоаспектне питания як для умов вирощування насшнимв цукрових буряк1в висадковим, так I безвисадковим способами.

В дисерташУ наведенг I проаналгзован! експериментальн1 цанг з динамки надходження (споживання, накопичемня) азоту, фосфору I калш в рослинах в шлому, в Ух окремих органах в розрЕз! основних фаз росту I розвитку висадкових та безвисадкових насш-ник!в взагал! та лгд впливом доз, строк1в, способгв, форм 1 сполу-чення форм М1неральних та органхчних добрив,зокрема.

Встановлено, що динамхка споживання азоту рослинами на-С1нник1в помхтно залежала в!д умов Ух живлення. Максимальна кшькють спожитого азоту припадала на фазу розетки листя, тобто на першд максимального р1вня ходу продукшйного процесу (форму-ьання асим'тяцШного апарату, хнгенсивнгсть його фуккшювашш). 3 часом його накопичення зменшувалося. Пщ впливом добрив, особливо азотних, значно зростав I вмгст азоту в надземних органах рослин практично в усгх фазах 15: розвитку. Так, в фазу розетки листя при внесенш пгд глибоку оранку мшеральних добрив дозою К „„Р.. К . вмют загалыюго азоту в лист! складав 4,27 %,

при перенесекн! 120 кг азоту в ранньовесняне удобрения 4 33 %, тод"1 як в контрол1 - лише 3,88 %. На час дозр!вання нас'ишя показники ц1 зменшувалися, але ефект удобрения залишався.

Поеднання органхчних ¡.мгнералышх добрив збгльшувало гнтен-сившсть надходження азоту в рослинн порявняио до окремого IX застосуваиня. Роздр1бкий спосю внесения азотних добрив сприяв б!льш високому р1вню вм!сту загального азоту як в надземнш час-тин! насшник1в,так 1 в кореиеплодах.

1нтенсивно накопичешш фосфору рослинами спостерггалось в перюд в!д фази розетки листя до стеблу ванн л, а максимальна -В1Д фази стеблуваиня до пв1т1ння. За цей пер1од насшншш засвою-вали 58-67 % фосфору в та б1олог!чного його виносу рослинами.

Застосуваиня фосфорно-калшинх добрив -ярияло зб'тьтепию виносу фосфору залежно в1д фаз розвитку нас'пшик'пз на 28-41 %, Внесения азотних добрив пхасвшувало винос рослинами фосфору в 1,1-1,6 раз^в в поргвнянн! з застосуванням лише фосфорно-кал1Й!шх.

Надходження кал'но в рослини на протязг вегеташйного пс-ргоду вщбувалося також нергвном'грно. До фази розетки листя пог-линалося 15,1-18,7 %, стеблуваиня - 30,0-35,7 %, двойня - 64,370,0 % В1д загального виносу калхю. Внесенмя орган1чних I мше-ральних добрив ¡стотно збшьшувало накопичення рослинами кал по.

Сшввщношення м!ж N, Р^О^ I К^О в бюлоНчному врожа'1 нас!нник1в зм1нювалось в межах 1:0,26—"0,34:1,03-1,17 залежно в1д вар[ант!в удобрения.

Застосування добрив шд висадков! насхнники, збшьшуючи Тх б!олог1чШ!Й урожай ! урожай насшня, викликае загальне зростання виносу азоту, фосфору 1 калгю в розрахунку на 1 га IX пос|ву, але в розрахунку на одинишо урожаю нас!ння в!н менший н!ж у контроль. Так, у коитрол! впнос азоту складав 119,6 кг/га I 8,6 кг/ц на-сЬшя, фосфору - 32,4 1 2,3, кал!ю - 158,3 г 11,4 кг. На крашому 1э варгантхв удобрения (Кг ро^шеЛбО П'Д глибокУ °РанкУ) ш по_ казники становили 148,7 I В,8; 4,5 I 1,9; 168,8 1 7,7 кг вщповщно. Тобто, в розрахунку на 1 ц урожаю насгння впнос азоту змешяу-вався в 1,3 рази, фосфору - в 1,7, калто - 1,5 рази.

Винос азоту, фосфору 1 калпо безвисадковими наемниками теж залежав в!д ргвня б!олог1чного га господарського Тх урожаю, на який в свою чергу виключво великий вплив ./»ало вастосувакня добрив, Зокрема, у варгана удобрения, де шд глибоку оранку вносилось 30 т/г-а гною та м1неральн! добрива (>.' ^.^эдК^д) > а й п1дживлення - азотне добриво винос елемсн-пв ж*йвлення

при урзжайност'1 изспшя 2,77 т/га станонив: азоту - 322,3 кг/га;

фосфору 105,9 ; калш - 369,6 кг/га. В контролг (урожай насНшя -1,37 т/га) ni показники вщповщно складали - 156,0; 47,4; 189,7 кг/га. .

На основ: них досл1джень визначено i запропоновано нор-мат1!вний винос основных елемент1в живлення нас'шниками в залеж-HOCTÎ вщ програмованоУ урожайност: нас'шня та -способу його виро-щування. В розрахунку на формування 1_ц нас!ння bïh становить: при висадковому способ! вирощутання - азоту - 6,7 кг; фосфору -2,0 кг; калт - 7,6 кг; при безвисадковому - 10,2; 3,4 та 11,4 кг вщповщно.

Глава 4, ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТА ЕЛЕМЕНТ1В

Д1 АГНОСТИКИ АЗОТНОГО ЖИВЛЕННЯ НАС1ННИК1В ЦУКРОВИХ БУРЯК1В ЯК ЗАСОБ1В ОПТИМ13А1ДП ЗАСТОСУВАННЯ АЗОТНИХ ДОБРИВ

Оптим1зашя азотного живлення рослин за рахунок найбщьш ефектисного використання рухоми'х форм е эту добрив i грунту з метою шдвищення ïx продуктивности а також визначення (диагностика) KeooxïflHOCTi i строев довнесепня азотних добрив е досить складним, але надзвичайно важливим питаниям сучасних ¡нтенсив-них технологШ рослинництва взагал'1 та буряк^вництва i нас'шництва цукрових бурякгв зокрема.

4.1. Вивчсння особливостей азотного живлення нас}ннпк}в нукпових GynsKir, з застосувацн-им стабильного ¡зотопуд/. Як показали результат!! дослщжень методом ¡зотопноУ 1Ндика1ш" ревень вг -користапня азоту добрив висадковими наемниками заложить вщ доз та строк1в Ух застосування.

При дозах азотних добрив Njqq i ^150 ОС'Ш!ЬОГО застосування коеф'ппенти використа'.шя ïx азоту складали 8,5 i 20,1 % то-ai як при весняпому внесенш них доз добрив коефшенти пщвищи-лись вщповщно до 49,2 i до 48,4 Найбшьш високим коефвдент використання• азоту (58 1 %) був у вариант! з весняним внесениям азотних добрив б доз! ^^q» шо доповнювало ос1нне Ух внесения такою ж дозою. Воя ж (осшня i весняна) доза азотних добрив Ы рд) впкорпстопувалася на 45,3

Внесения азотних добрив лише весною (М^^-перед посадкою корснеплод1в * N „ в п'щживлоння) знижувало коефщ'шнт зикорис-тання азоту до 32,3 0;>.

Шд .вшивом азотних добрив шдвищувалося i використання

рослина;.ч! висадкових HaciHHHKÎB грунтового (екстр.. -) азоту на

12-48 % -о вгдношешно до фону (Р.__К._Л) та в эалежност! вщ

1 OU lot' -

вартнткв доз i отрок:в внесения азоту. Н-.ивишим воно було у

варёантё з внесениям високих доз азогних добрив весною ё в пёдживлення.

Частка азоту добрив в загальному його виносё бёологёчним урожаем впсадкових насённикёв була меншою (5,5 ё 19,3 %) тодё, коли азотнё добрива дозою ^¡рд ' ^¡50 В!10СИЛИСЬ восени. При весняному внесеннё добрив в них дозах частка Ух азоту, засвоюва-ного рослинами, зростала вёдповёдно до 21,7 ё 27,8 %.

Вивчення особливостей використання азоту добрив г грунту рослинами безвисадковн.х насшникёв цукрових бурякхв виявило ряд специфёчних тут закономерностей, в'тому числё ё тих, що пов'яза-нё з ёншпми вариантами удобрения.

Коефёцёентн використання азоту ёз добрив разового внесения пёд основний обробёток грунту складали: бёологёчним врожаем - 33,7, врожаем насёння -16,3 % вёд дози. При внесеннх тёе ж доли азоту у ранньовесняне пёдживлення коефёцёент використання рослинами азоту добрива аростае до 53,1 % (табл. 8).

Перехресне застосуванкя мётки азоту дало можливёсть вста-новити параметри використання рослинами азоту добрив кожноУ дози при подрёбному IX внесеннё. Так, ёз дози, шо вносилась пёд основний обробёток грунту, бёологёчним врожаем насённикёв було засвоено 31,0 %, а рослинами, що дали врожай насёння - 18,8 1з добр;:в ранньовесняного пёдживлення при дозах азоту 120 ё 80 кг/га рослшш засвоювали в'щповёдно 48,0 I 43,4 % вёд внесених. Коефёцёент використання рослинами азоту добрива, внесепого в дозё 40 кг/га при другому пёджквленнё у фазё розетки листа, склацав 47,3

Пёд вплпвом азоту добрив збёльшувався винос рослинами ек-стра азоту. Удобренё азотом насённики додатково засвоювали 21002890 мг/посудину грунтового азоту, або па 30-54 °и бёлыне.нёж у варёантё без внесения азотних добрив (фон).

Частка азоту ёз мёченнх добрив у бёологёчному виносё рослинами загального азоту при внесеннё азотних добрив весною у пёдживлення дозами 160; 120; 30 ё 40 кг/га складала вёдповёдно 10,3; 6,6; 3,9; 2,2 %, а 13 добрив допосёвного внесения у дозах 40 ё 100 кг/га вёдповёдно 1,4 ё 6,6 %.

Отже, частка азо- ' добрив у задоволеннё потреб безвисадко-вих насённик1в у цьому елементё живлення хоч I була невисокою, але добрива рёэко збёльшували винос рослинами грунтового азоту, то зумовило зростання врожаю насёння цукрових бурякёв.

4.2. Вивчення покаяникёв грунтовоТ та рослинеюТ дёагностикн азотного живлення насённикёв. Грун го а дёагностика. Результа а-ми дослёджень .исертацёйноУ роботн встановден", що дл- складан-ня попереднього прогнозу забезпв'-чцюстё 'висадкових насённикёв

Таблиця 8

Ефективн1сть внкористання азоту добрив I грунту безвисадковими касшниками цукрових бурякгв (1985/86-1986/87 рр.)

Вар1анти досл'вду Коефгш-ент внкористання азоту добрив, р' >0 Екстра-азот, мг/по-судину Винос рослинами грунтового азоту, % в1д контролю • Частка 1з аз тних добрив у вин осI рослинами за-галыюго азоту, о/ 'О

• Р160К120 - В °СН0Б:1е удобрения - -15 „ Фон -г - в основне 33,7 2389 144,6 6,6

3. Фон + '^Г

11-ше

шджив^|лня,)

4. Фон 4 N - в ос-

чг 40 / но вне 4 N . . (1 -ше

п1дживлення1

5. фо1|5+ - в основне

+ N ( 1—ше ихд—

живленняУ .

6. Фоу^-г К' в основне + N 0 П-ше п1д-живлення) 4 -(2-ге п!дживлення)

7. Фон + N- в основ-

, гг 40

не + ,,

80 Ц-^ие пщ~

жпвлання + в

2-ге шдживлення/

53,1 31,0

48,0 43,4

47,3

2106 2560

2670 2867

2890

139,3 158,5

152,1 153,3

162,7

10,2 1,4

6,6 3,9

■ 2,2

цукрових буряк!в азотом можна викорнстовуватк вм!ст мхнераль-них форм азоту в гр> ит! (.V—N О^ 1 К—К" Н^), як окремо, так I в сум и • •

На основ'! дослщних рашос складена градашя готрсбн ьисад-кових нас1иник1в цукрових бурякхв в азот! в весняно-л^нШ першд

в залежнэеп вщ виявлених доагностичних показшшв для отпимання' урожайност1 насЫня на pisui 2,0-2,5 т/га 3i схож^стю 85-90 на-

CÍHHIIKH ПрОЯВЛЯЮТЬ ВИСОКу НОТребу Б азОТНИХ ДОбрНВЭХ, КОЛИ bmíct

N -N 03 в 100 см mapi грунту при посадш коренеплод'т складае мен-ше 30 мг/кг, N--N Н^ - мекме 70 мг/кг, а сумарна Ух кшькють менше 100 мг/кг грунту; при вмгст'г в грунт! 50-60 мг/кг,

N-NH - 80-85 i N-NO - N-N Н^ ~ 130-ÍT)0 мк/кг грунту наемники будуть забезпеченi азотом оптимально i потреба у внесенш

6 г-

5 >,г ■I o,s § е,ч 1

- х

в ьш

1 1 1 ' 1 " " 1 " ■ • 1 М | I ) т

о ю го jо w ¡a so N-nbj»N-NH¥,W/« tfjmy

Рис. 1. Залежн!сть урожаЯ-ност! насшня Bin сумарного вм1сту м!неральн1тх форм азоту тз tuepl грунту 0-30 см перед саашиям хоренеплод!в.

азотних добрив вшеуткя. Залежнгсть м!ж урожайнгстю насшня висадкових насшнтив та сумарннм вм'ютом в грунт! рухомих форм азоту показана на рисунку I.

Для выявления потреби довне-осення азотних добрив в пер1од веге-тац'п висадкових наспшик1в придатн! встановлен! досл:джеинями кореляшй-н'г зв'язки м1ж врожайнютю насшня та вмятом нитратного I амонпшого азоту та Ух суми в 30-ти сантиметровому шар! грунту в р!ЗН1 фазн роз-витку роелнн (розетка листя, стеблу-вания, цвтння). Кореляшйний анализ засв1дчив, шо прямий i найб!льш т гений

J

iß

с

'ß

1 !

С,!

8 а: С

зв'язок тут ¡снуе, коли в фазу стеблування вм?ст азоту КО скла-

' дае 10,2, а N-.V Н - 22,8 мг/кг грунту. Р1вень коефщ;ент1в коре-ляшТ (0,97-0,98) в рхвняннях рег-респ' вказуе на лппйннй характер них залежностей.

Для.формування урожаю ка-сшня безвнеадкових насшникгв в умовах чернозема пгвденного на р1вш 2,5-2,8 т/га я1 схож!стю 84-88 % необхщно, их показали визначення дшгностичних показ-никгв, щоб з фазу утворення розетки л;.стя 1 стоблування в грунтг (шар 10-г'С см) мют.члось 15,5-18,7 мг/кг грунту амон'гйно-го азоту. Якшо менше - необхш-, не цовнесення азотки.ч добрив.

грушу ^

Коеф5т"ент прямо! позитивно! ко-

Гис. 2. Зепг*.н!сть уро*айност! б?э-

г>»Сйпхсьт V - - :' ^ в гпи- ^

Т1 » утьоренкн р^зэтка (А) та стеГ— 01

луьання \Б).

кореляцп в шГ: залежи ост! складвз 0,93-0,84 1 залежшсть теж мае л1и!йкий характер {рис. 2).

Роолшша д!агностика. При в!дсутност1 можливост! для проведения грунтовоТ диагностики стан азотного живлення насшник!в цукрових бурякхв можна визначати по показникам Еьг.лхзу рослин. Встановлена кореляцШна залежшсть м1ж вмютом р!зних форм азоту (загального, б!лкового г кеб!лкового) в рослинах а запасом м!неральних форм азоту в грунт!. Це св^дчить про спряжешсть параметр! в грунтовох I рослинно? д!агностюси.

Залежк'ють вм[сту загального азоту в рослинах висадкових наспшшив (у) в фаз'г пв!тшня вщ вм^сту N—N0 в 30 см шар1 перед посадкою коренеплод'[в мала еигляд: у = 1,8э - 0,045 • х;

^ = 0,091 (рис. ЗА), а вщ сумарного вм!сту м!неральних форм азоту: у ~ 1,39 - 0,024. • X: Г = 0,981 (рис. ЗБ).

г, е-, г,о ^ г.ч

2,1 § „

X

/

■г, б

г.5 2,2 № и

о

I ' ,1 I М I 1 I 5,1 I /, Л

/

• ^

уГ

у

у

У

V

I п I I I' д 11 и I 11 11 м ' | ,| ■ | ! | ■ и1

/г гз гч " с /в го зо чо ¡о ед Н,мг(хг

Рио.З. Залежк!сть гы!сту загального аэоту в рослинах (% на суху речоЕгау) в фазу ца!т1нк;. впсааковкх касЫник|Б в1д пм!сту м1нерат.них форм азоту в шар! грунту 0-30 см в рлинъоьесЕЯНКЙ гшр1о • А - К ~ N0 ; Б - N - N0 + М - МН

3 3 4

Оят::малышй р^веиь амгсту и рослшшх в фаз! цв!т!нкя загального (2,8 %) I бокового (2,0 %) азоту скгыдався при запаса:: в uif.pl 0-30 см грунту г пер!од стеОлувашш N -№0^ - 10,2, К-X Н^ - 22,8 мг'кг, в пер!од г»}тГ на г ь,дпое!дно 9,1|^20,0 мг/кг грунту, Такий р)ьовь запасЛв ! ЬГ-КН^ в трукт! створювався при вноспии» шд гляоог.у орлнку мшеральних добрив в ,(Оз! N

л0 Р1вэяь ьаоезпочоисст; росп»;и рухсмкми формам-;" азоту в грунт! нсдостатн1й; то його ¡»-.окна ко—пенсуватн внесениям

азотних добрив п!д поредпосадкову культивацию або в фаз! розетки " листя I. в шзшш! пер!оди вегетацц' наспишмв при кореневому 1 по-закореневому шдживлешй.

При визначенн! рослинних д!агностичних показннмв азотного живлення безЕИсадковкх нас шик1в виявлено достатпьо тхсиий ко-реляшйний зв'язок М1ж кшыастю амонйного азоту в грунт! в фазг розетки листя I вм!стом загального, бокового 5 неб]'лкового азоту в рослинах в цей пер!од: г = 0,74-0,77. Б1льш тгсним був зв'язок вм^сту амон!йного азоту в грунт! в фаз! розетки листя з вшстом азоту в органах нас!нневих рослин в фаз! стеблування: Г = 0,820,85. Рхвняння залежностг вмюту загального азоту в рослинах вщ кхлькост! амон!йного азоту грунту мае вигляд: у = 1,48 - 0,12о.х;

Г = 0,95, а вмхсту бшкового азоту в рослинах вщ кшькост! амо-нгйного азоту в грунт!: у = 1,31 - 0,098- х; Г = 0.97 (рис. 4).

5 ' В пастуша першди тюн'ють зв'я-зку вм'юту загального ! белкового азогу в рослинах з амон!йнг,м азотом грунту дешо знижувала-ся (Г = 0,85-0,92).

Вккорнстання методов — грунтозо-рослинноТ д¡агностики при вирощувашп наешник!в цук-рових буряк!в внклнкее суттев! ггц, «/*>■ щнгу зм-н;; в технолог!! застосуванкя

Р?г. 4. ЗмиюИетк вЬасомг» ДОбрИВ (ЗМШЮЮТЬСЯ ДОЗН, СТрО-

езоту в рослинах - \

в1а .«1«, » -ПН, » грувт! » пер!« КИ, СПОСООП ! КГЗГНЮТЬ ВНеСвПНЯ),

стеб-твачая. ЦОПОМОГав уННККуТИ МОЖ"ИВИХ тут

ПОМИЛОК.

Глава 5. С ПОСОБИ ВИРОЩУВАННЯ I ОПТИМ13АЦ1Я

ЖИВЛЕННЯ НАСШНИК1В ЦУКРОВИХ БУРЯК1В ЯК ФАКТОРИ ШДВИЩЕННЯ IX ПРОДУКТИВНОСТI

В дисертацГУ на основ! узагальнення результат!в дослщжен-ня внклааених виде критерп'в дроанал!зовано великий масив експе-риментальних даних також I впливу способов в:; рощу ванн я насшня цукрових буряшв (висадкового, безвисадкогого) та оптим'гзащУ Ух живлення п!д д!ею резнях (багатьск) вар!ант!в удоб^зння на урожай ! якють насЬшя, коефгшентя його розмноженля. При цьому вра-ховувалося, шо самг по соб! способи вирощування нас!нник1в цукрових бурякгв е суттевим фактором Ух продуктивности Насшннки виро-щуван! бизвисадковим способом, мають видшй потенц'тл урожайнос-

tï пасшая, хоч його схожгсть та' коефшёент розмноженкя поступа-ються цим показнккам при висадковому вирощувашй нас'шник!в. Це падтперджено i результатами дослёджень дисёрташйшл роботи.

5.1. Урожайность i якёсть насшня цукрових буряк'т при ргзних способах його вирошування в залсжностг вщ доз добрив, сп!ввщношення основних елемент[в жквлення, строив, способов i форм ïx застосування,

Лози добрив, спгввщношекня основних елемент'ш живленнп. При впрэшувашп насшниглв висадковим способом па чорнозем! ви-лугуваному в зош нестШкого зволоження ïx основне удобрения по-MiphUMii дозами мшеральних добрив (КРК по 80-120 кг/га д.р.) забезпечувало зростання врожайиост! носппщ порёвняно до контролю на 22-3G %, н'[дв1наеними (N РК по 160-200 кг/га) - на 52-57 %.

Нзтллы.ч оптимальннм тут вариантом минерального удобрел-пя було внесения nia глибоку оранку м'шортышх добрив дозою К , ,„К, Урожай нас':ння в цьому BapiaiiTi шцвиишвся вщнос-

U)U ' 1Ы) 1Ьи n i ^ со и- г-

но контролю на 0,6i т/га, або на 52 .о. Енерпя проростання насш-ня збтышшась на 6 % (абс.), схожютъ - на 5 косф'ипент роз-множенпя - на 32,1 % (табл. 9). Пщвищення дози шиоральник добрив до '^200^200^200 Х°Ч *' сц!!ИЯЛО шо бшъшому зростанню нас'ш-hshoï продуктп'нносгп upore з ckohomimhîix причин не е дошлышм. Найбшып ефективним в них умовах ьнявився варёдит основного удобрения, де внесения 30 т/га гною поцднувалося з застосуванпнм mï-нерлльпнх добрив дозою N iG0P1BqK1b0 урожайН1Сть насшня тут зро< ли з 1,29 т/га в ко(Гтрол! до 2,14 т/га, схожёсть - з 84 до 91 %, . коофиЦент розмноженкя - з 538 до 872,0.

Ефоктиынсть основного удобрение ьнсадкових нас'шноп в умовах зош; достатнього зволоження була Глпзькою до вшцн охарактеризовано! з Tieio резницею, що ргвопь урокайност! тут i у конт-рол',, i у вариантах удобрения був 1Сто'пю вишпм (табл. Щ).

• При гпочешн ьплир" цоз, ептвадношепня еломентёв жишхен-« я мЬк-рдлышх добрив та эасгосуьашш разом з ними орган¡чинк добрт> в основне удобрения беэвисадкових касЬшикёв в умовах ч-фиозому nir ценного i орошения також встановлена значка дпфе-pOHninuÎH дп aux ф.р-TopÎB на урожайность, «клеть i коофШепт роз-множепня наешкя.

Кргндими вариантами удобр -"ня за впливом на ьс£ дослщжу-i показчики ишы.лось внесения п!д глибоку ораику мёнере-;ышх добрип в ;.oai X »б0^|е0"|г)0» а також при поеаианн! 'eï дози з эас-ыс>ван' ям 30 т/га гной (т«бл. II).

Таблица 9

Зплив доз 1 сповводношення елементов живлення .добрив 1ри основному Ух внесенно п1д висадков1 насшники оукрових буряк1в в умовах нестойкого зволоження на урожайность, якость I коефщ.лнт розмноження насшня [1989-1991 рр.)

Вароакти удобрения Врожай-ность Схо-жость. Добро- ЯК0СН1СТЬ Maca 1000 Коефщ1-ент роз-

насоння, % нас0ння, ПЛ0Д1В, множення

т/га о/ /0 г 1

контроль (без юбрив)

NÍ

,80

120р120"120

.1601160(1160

.200^200*200 \ Р К , 120р160^160

J'200pI6o£l60

Л6С£ I2CTI60

лeo\?otfh 60

' 16(£ I6(£l20

160 160 200

"нШ - 30 т/га

*ной - 30 т/га +

*í Р К 160 160 160

1,29 1,58

1.75 1,96 2,03

1.76 1,90

1.78 2,01

1.79 2,01

84 8S" 88 89 87 89

84

85 89

86

Н1Р

05

1,65 87 2,14 91 0,11-0,18 2,6-4,5

92 94 94

94

95 95 94 81

92 91 94

91

93

13,0 12,9 13,0 13,2 13,5

13.2 13,9

13.3 13,2 13,0 13,2

13.4 14,4

0,2-0,3

538 687

764 852 858

765 . 740 734 874 764 874

651

872

Строки, способи г Формог застосування добрив. Шд висадково

шсонники звичайно рекомендуегься в зош нестойкого зволоження

шосити в осповне удобрения всю рочну дозу К РК простих мгне-

зальних добрив, а в зоио достатнього зволоження - 75-80 % дози

.решту - весною под культивацою та в гпдживлення). Нашими дос-

пдженнями при дифершйованому шдходо до зьс >сування складо-

5их сумошо простих монеральакх добрив (а^этннх, фФфорних, кал'ой-

[их) не виявлено переваг роздробнення р1чноУ Ух доз;' о в умовах-

зони достатнього зволоження, а скороше - навпаки. Наприклад,

з умовах ЛьговськоУ дослодно-селеклшноУ станцоУ при подробненш

лчноо дози добрив (К Р К ) на дв'о чи три частини (в ос-

_ . I Ьи 1 ои о Ьи .

ювне удобренооя, под весняну культивацою, в подживления) урожай-

Н1сть насшня складала вгдпоыдно 1,70-1,74 та 1,77-1,87 т/га, то-д! як при виесенн1 Тх лише в основне удобрения вона була на р^вш 1,83 т/га. Аиалог1чН1 результата ми одержали I в шших дослщах, проведених в ргзних грунтово-кл1матичних зонах висадкового насгн-ництва. Проте в зв'язку з незначною розницею впллву разового 1 роздрШного застосування сум1шей простих мЬшральних добрив на врожайн^сть безвисадкових нас1нник1в допустимим е в умовах нес-тач! IX восени ! за доброго зволоження довнесения весною та в ¡пдживленяя.

Таблиця 10

Урожайн1Сть I як1сть насшня висадкових нас1нник{в в залежност1 В1Д доз та спхвввдношення елемент1в живлення мшерельних добрив та Тх поеднання з орган1чними при основному у добре нн{ (1989-1991 рр.)

B.apiaHTH Врожай- Енергтя Схож1сть, АЬса

HiCTb на- пророс- % 1000

удобрения сшня, плод1в,

тання,

т/га % г

Контроль - без добрив

N

100

150р150^150

V. 200р200^200

*10o£l50£l50

' 150р150^200

VI 150р100^150

м 150p200?J 150

150^150*200

200 150 150

Г.пй - 30 т/га

Гнй - 30 т/га

v р к ' 150 150 150

ШР

05

1,55 2,25 2,58 2,95 2,48 2,31 2,23 2,67 2,54 2,47

2,47 3,20

71 77 77 76

76

77

78

77

78

77

78 80

0,08-0,28 2,3-7,1

80

85

86

85

86 87 87 86 85 85

87 85

i,e-6,8

16,9 20,0

18.4

19.2

18.5

18.3 18,9 19,0 17,8 18,8

18.6 18,2

0,6-1,7

При дро;:1ува1!и} ж бозьпсадкових наспшикш з причин, проана-Л'зопапкх вии;\ • ефектиамим е само роздр!биено зас-. осування цоб-риь cía в- швом практично са ¿ci показнлки Тх г.родуктншюст? (табл„ 12).

Таблиця 11

Вп'лив доз основного удобрения i сшввщношення елемент!в живлення на урожайнгсть, якшть i коефщ!ент розмноження насшня безвисадкових naciHHHKiB (1985/86-1987/88 pp.)

BapiaHTH Врожай- Енерг!я Схо- Маса Коеф'1шент

удобрения Н1сть на- пророс- ж1сть, 1000 розмножен

с1ння, тання, о плод1в, ня

т/га % г

I. Контроль без удобрения

2 N Р

3 N

2Ш ^160р160^120

6 К240РШ0К120 ^1601240^120

5* N I60PI60K80

240 240 120

II. Гн№ - 30 т/га

12. ГнШ - 30 т/га +

NI60PI60KI20

HIP—

Оэ

Результати дослав показали, шо комплекс«! тверд! (»£РО-амофоска з вм!стом NPK 17 : 17 : 17) J р»дк! (РКД марки I&-34-0) добрив* по впливу на ргст i розвиток i продуктиыисть HaciHHHKiB цукрових бурякш в зон! нестойкого зволоження на нор о-зем! вилугуваному та ошдзоленому не поступалися простим добри-вам при Yx застосуванн! в основяе удобрения. При роздр!бному вне-сенн! складних форм побрив в!дм!чена тенденигя до шдвшцення ок-ремих показник!в якост! нас1ння по ввдношенню до простнх.

При вирошуванн! насшникгв цукрових 6уряк!й безвисадковим способом ефективним було застосуванпя в осиовнс удобрения РКД 10-34-0 дозок, N4?Pieo з доданням К^ ! в Г«^^»" При иьому урожай нас!ння Шдвииу^ьоя до 2,26 г/га в вариант! з прост ими добривами

1,37 67 72 13,0 54

1,72 73 77 13,3 65

2,00 79 82 14,7 ' 80

2,10 s 79 81 15,0 81

1,89 69 72 13,8 71

1,95 74 78 14,5 75

2,15 • 85 87 15,2 88

1,99 75 78 14,9 75

2,14 - 80 81 15,1 82

2,10 72 75 14,8 76

1,86 80 82 14,0 78

2,39 82 83 14,1 101

0,07-0,12 3,1-3,9 0,3-0,5

лекня N ,

(в контрол! b'ih склада в 1,30, а

N 2,02 т/га).

в д031

160 160 120

Таблиця 12

ВЛлив роздр1бного застосування мшеральних добрив на продуктивность безвисадкових насхнникхв (1985/86- 1987/88 рр.)

Вар1анти удобрения -1-- Урожайшст'ь Схо-. КоефЫ-

нас!ння, Ж1СТЬ ент роэ-

т/га насшня, о/ /о множення нас1ння

Контроль

без удобрения - в основне

100Р160К120

удоорення

*40Р160К120 " Б °СНОВНе (1-ше пщживлепнч)

*80Р160К120 " (1-ше шдживлення)

120

N

80

;>Р160К120 ~ В °СНОВкГ ;'Ч80

(1-ше шдживлення) + Л ^(.2-ге падживлення) ГнШ - 30 т/га в основне N лення)

120

N Р К ^0 .1607_120_

-те шджив-

1,37 2,10 2,51

2,40

2,60 2,77

72 70 84

84

85 88

54 81 104 100

117

Н1Р

05

0,07-0,12 3,1-3,9

Результата наших досладжень оптимкмца живлення безвисадкових насшникхв цукрових бурякгв, виконанх б сстапнг роки пЕдго-товки дисертади, вказують на перспектив:-йсть такого способу IX удобрения, коли в ранньовесняне П1джив лення вносяться азотио-ка-лШн! туки (К К ) на фон! ^40р160кд0> внесеиого пщ глибоку оранку.'Це заоезпёчуе отрим-нкя врожайност1 насшня на р1вш 2,27 т/га або в1дповщно на 0,49 I 0,19 т/га бш£,ше с порхвияши з разовим внесениям р!чно'{ дози добрив {К щдР^^К р->0; шд глибоку оранку, або застосуеанням в пщживлонкя лише азот'ннх добрив (П° оскоеного удобрения 40Р1до^120^*

Лскальне внесенн;; Шнеральних добрив при висадкоюму способ! опрошуваккя часпшик'в з- енш-.-^ими на 30-50 % доэамя мало ма'Чо такий ппякв на продуктивиг-.ть як I основне удобрения

р'гчною дозою М,опР, 0КТ ,, (урожайН1Сть иасханя стаяои.ла 2,47 . . г. , 1си с- ^ - т- ^

1 2,55 т/га, с. JЖICть - 81 ! 84 я ыдповхдно,. Тому до ефскту

иього способу эд.стосупаккя добрив сл:д вшнесч л. ¡етотну IX економ1ю.

Велике значения за результатами наших дослщжень мало позакорёневе шдживлення насонник^в в фазу бут.он^зацп рослин макро- та мироелементами. Урожайшсть насхння при цьому збшьшувалася на 7-36 %, мала Mïcue суттева тенценшя до пщви-щення якост1 насшня, Для шдживлення використовувалися сечовина (карбамщ), КАС-32 та РКД марки 10-34-0 як окремо так Ï3 до-повненням м!кроелементами (бор, цинк, магн1Й). Встановлено, шо оптимальною дозою макродобрив була доза 15 кг/га д.р., розрахо-вана за азотом.

Застосування карбам1ду в шй доз1 сприяло шдвишенню уро-жайност! нас!ння до 2,35 т/га ( в контрол1 - 2,10 т/га), а при доданн! до нього 0,2 кг/га бору та 0,4 кг/га цинку урожайн1сть його складала 2,37 т/га.

При позакореневому гпдживленн1 РКД прибавка урожаю складала 0,16-0,66 т/га залежно bis дози внесения. Найбхльший ргвень урожаю насшня (2,49 т/га) досягався при пвдживленн! щш добри-вом в доз1 15 кг/га д.р. за азотом.

Позакореневе шдживлення з застосуванням 10-20 кг/га ц.р. КАС-32 сприяло пщвищенню урожайностг насшня висадкових насш-никгв цукрових буряк1в на 0,12^-0,34 т/га до контролю.

5.2. Ефектившсть р'юних вид'1в орган1чних добрив при ïx застосуванн! в поеднанн'1 з М1Неральюши туками пвд висадковг наемники.

Више вже розглянуто питания про значний вплив застосування 30 т/га гною (окремо i разом з мшеральними добрнвами) на продуктивность висадкових i безвисадкових насшникт. В спец!альних дослщах ми вивчали гакож i шлив р!зних норм гною (20, 40, 60 т/га) на урожайшеть насшня при внесенш його в поеднанн! з мгнераль-ними добривами (.N^ TrnPjgn^jgg^ Встановлено, шо при врожайностл насшня в контроле 0,/э т/га, внесения гною в кшькост! 20 т/га забезпечувало зб^льшення його врожайност1 на 0,40 т/га, або на 53,3; 40 i 60 т/га - на 0,54 i 0,71 т/га, або на 72,0 i 94,7 % в!д-поввдно.

Вшносно застосування соломи озимо!" пшениц'!, як органичного добрива nia насшники цукрових буряк1в, остановлена така за-KOHOMipHiCTb. Прибавка врожайност! насшня вщ ргзних норм соломи

(2, 4, 6 т/га) в поеднанн! з N 250^150^150 бе" Д°гаткового азот~ ного живлення складала 0,06-0,^7 т/га в пор!внянн1 з гастосуван-ням лише мшеральних добрив.

Додаткове внесения азотних добрив Ï3 розрахунку на вико-рийтання азоту м1КрооргаВ1змами при розклад! соломи може бути доцшьним при внесенн! ïï в кшькост! 6 . i бшьше т/га.

5.3. Вплив органёчних I м'шеральних добрив при IX эастосуваннё в поеднаннё з вапнуванням на

Продуктивнёсть висадкових насённикёв.

Результати дослёджень показали, що ваш!ування грунту без-носередньо пёд висадковё насённики (вапно в, юс и лось в кёлькост! 0,5, 1,0, 1,5, 2,0 норми за гшролётичною кислотнёстю) в поедкан-нё з мшеральними та орган^чними добривами на чернозем ё вилугу-наному (рН-5,8, ГК - 2,3-2,5 мг-екв. на 100 г грунту) практично не мало позитивного впливу на Тх продуктивнёсть.

5.4. ГПдвищення ефективностё мёнералышх добрив при комплексному Ух застосуваннё з регулятором росту на висадкових насённиках.

Обробка висадкових насённикёв у 'фазё бутошзаца регулятором росту (ретардантом) • хлорхолшхлоридом дозою 0,5 кг/га д.р, препарату окремо I в склад! сумёшей для позакореневого пёджив-лення (сечовини з мёкродобривами I без них) сприяла бёльш швид-кому i дружньому достнганню насённикёв, покр^шенню умов ix зби-рання, пёдвищенню урожайностё насёння з 2,10 т/га в контроле до 2,26-2,36 т/га у варёантах з застосуванням ТУРу. При цьому най-бёлын ефективним було поеднання в склад! сумёшё для пёдживлення: ретарданту, сечовини та мёкроелементу бора, а також ретарданту з з бором.

Також ефективною була обробка цих насённикёв, коли до складу сумёшё для позакореневого живлення замхеть сечовнни Й1користову-валося РКД 10-34-0 (доза - 15 кг/га д.р. за азотом), а доза ретарданту була зоёльшена до 1,0 кг/га д.р. препарату. Урожайность нас!ння у цьому варёантё пёдвишилась до 2,31 т/га порёвняно до контролю, де вона складала 1,83 т/га.

5.5 Коефёцёент розмноження насшня як фактор оцёнки способёв вирошування насёння 1 застосувакня добрив.

У вище вякладеному аналёзё результате дсслёджень вже йшлося про вплив варёантёв удобрения висадкових 5 безвисадкових насённикёв цукрових бурякёв на один ёз можливих показникёп кое-фёшеиту розмноження насшня, а саме — обчислений за поштучним розрахунком одержат;*; IX конденцёйноУ ■ частини при тому, що ви-користовуеться те й розрахунки за масою як кондэншйнога, так \ просто очишекого насшня. В умовах ёнтенсивн.чх техиологёй вирошування фабричних цукрог х б. рякёв з точним. висёвом насёння в розрахуцку па мёнцеъу густоту рослин [ використання норми його гшеёву б поегшах оциниаях безперечно слёд надавати пер^вагу роз-рдхунку кцефё .ёенту розмноження насёння в поштучному обчислевдг.

За результатами наших ци^лёджонь, крём уже викладеиих (див. табл. 10, II, 12), сам! собою способи вирощувашь. .»лсЬшя

1укрових буряк!в мали б'шыц суттевий вплив на коофщ'шнт Тх роэ-«шоження н1ж р'1вень удобрения оргашчними мгнеральними та оргапо-л!неральними добривами, хоч вони теж вщчутно впливають на цей токазник (табл. 13).

Таблиця 13

10р1вняльна ошнка ефективностх удобрения насшнюав 1укрових бурякгв при р!зних способах Ух вирошування за коефнпентом розмноження нас!ння

Показники Способи вирошування

висадковий | безвисадковий

орга-н!чн! доб-рива мхне-ральн1 с орга- н1чно- мше- ральн'1 1 орге н!чн! | доб- | рива | м!не-раль- н1 орган"1ч- но-м!не- ральн!

Знесено NРК,

с г/га д.р. 405 480 885 405 440 845

<оеф!ц1ент розмно—

кення за поштучним

>бчисленням 651 852 872 78 104 117

Отже, при ошнш способ'т вирошування насшня цукрових бу-)як'1в та оптим!заш1 живлення насшниклв за рахунок удобрения важ-1иво врахувати Ух вплив на коефшгент розмноження нас1ння.

5.6. Продуктившсть безвисадкових наспшнив цукрових буряк'т в залежност! В1Д заходов обмеження росту IX рослин.

Одним "13 д!йовнх заход1в обмеження характерного для на-:*шник1в цукрових буряк'ш занадто значного росту Ух роолин на икоду продуктивности умовах збирання I якост1 нас1ння е Ух об-юбка таким обмежувачем росту (ретардантом) як препарат хлор-солшхлорид, шо широко застосовуеться з ц1ею метою в рослин-

шцтв1.

В дисерташйшй робот!, крхм внвчення впливу застосування шого препарату восени» для шдвищешш збере» ност'1 рослин без-шсадкових насхннлкгв прк перезимгвл! (про то писалос-я виде), ¡роведеш грунтовн! дослщження його Д11 на обм°кег,ня ростових гроцес!в в найбтып вщпоыдальнкй в цьому вщношенн"1 перюд Ух ьегеташУ на другому рощ життед!яльност1.

В результат! ыих досл!джекь вставовлено, шо обробка без-

внсадкових насп1иик1в в фазу к'шця стеблування рослин дозою хлор-хол1Нхлориду 1,0.кг/га викликала збшылення листовоК поверхоп рослин в 1,1-1,2 рази, значне подовження функшювання асимоляшйного апарату . 1нтенсивн1сть стеблеутворення зростала на 5-10 % , нас-тання фази цвтння прискорювалося на 2-3 дн1. Урсжайн!сть насш-ня збтьшилась з 2,09 т/га (контроль) до 2,43 т/га• (оптимальний варгант застосування ретарданту).

Глава 6. ЕКОНОМ1ЧНА I ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВШСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ НАУКОВО-ОБГРУНТОВАНИХ СИСТЕМ УДОБРЕНИЯ

В дисертацп подано повннй анал13 сучасних показнякгв еконо-м 141101 та енергетично! оценки ефективност! запропонованих за результатами дослоджень науково-обгрунтованих систем удобрения висадко-вих I безвисадкових насшникхв. Тут приведенх лише головн! з них, а саме - р1вень окулност! урожаем нас'ншн кращих вар1ант1Б удобрения та коефх1пенти енергетичного "гх ефекту.

Окупнхсть 1 кг д.р; добрив прибавкою врожайпосто насшня цук-рових буряк¡в при виеадковому способ! Ух внрошування склала 1,4, а при безвисадковому - 2,8 кг.

Коефйшенти енергетичног ефективност! цих способов вирощуван-ня за кращих (оптимальных) вароантов удобрения досягли ровня 0,7 та 1,3 водповодно.

ЗАГАЛЬН1 ВИСНОВКИ

1. Результатами наших багаторочних дослоджень подтверджено висновки практично вс1х 1нших досл1дник1в про те, що безвисадко-вий способ вирощування насшнимв пор1вняно до впсадкового забез-печуе стойке пщвящення урожайносто нас'шня при економних витра-тах енергоресурсов. Недолгом цього способу е иер'юдична загибель рослин при перезимгвло, недостатньо високий коефоцхент розмножен-ня иасЬшя, обмежешсть з. .ш його зйстосування,

2. Рослини внсадкових насонников цукрових буряков для форму-вашоя урожаю нас'шня на р!ии 2 т/га використовуюгь 330 мм аоло-ги переважно (83 %) о я шару грунту 0-50 см, а безвисадкових при ввожа'1 нас'шня 2,5 т/га - 380 мм води в основному шару грунту 0-75 см, Максимальну к!лькость води (70 % сумарного спожквання) нпспшикн споживають в кри^ичний в юьому водношенои пероод розвит-I у - в5д початку двотг-ми до дозревания касоиия.

ПрЛ ^астосуванл! гобрив покра:цуеты-ч еодний режим нас!н,ы-к!в, аменшусгься коефоцхент водоспоживання на формуьянн;: о.;:т-;5;тг, сухих речсг.;;;; (и 1 10-20 %), а також урожаю кас1кня (на 30-40 %).

Зметнення еодоспожившшя шд виливом удобрения б'гльш рельрфно виглядае в умовах вегетацШних пер1од!в з меншою вологозаиеэ-печэн1стю.

о. Фактор удобрения позитивно вплнвяэ на покращешгя пожив-ного режиму грунту як п!д ■ садковими, так I беэЕисадковими наемниками. В орнсму шар1 грунту зб!льшуеться вм!ст рухомих форм азоту на 27-65 I 70-100 %, фосфору - на 10-30 Л 30-35 %, калхю -6-18 I 2-13 % в1дпов!дно.

На чорнозем) вилугуваному (висадков! наемники) 1 чорнозе-м1 п1вденному (безвисадков1 нас1нники) 1птратннй оз. акумулював-ся як в орному, так I шдориому шарах грунту, амон'йний - в основному в.орному шар{, фосфор мгнеральних добрив - орному, а фосфор гною - в орному I пхдорному шарах, ру май калгй зосеред-жувевся переважно в орному шар! I м1грашУ його за проф1лем грунту не встановлено. При цьому у-М1СТ н!тратного азоту був пай большим в осшнй пер1од, а амонШного азоту та рухомих форм фосфору ! кал!ю - в ранньовесняний. Тх к1лькхсть поступово змвншувалася з наближенням часу збирання врожаю.

4. Поглкнання 1 накопичення елемент!в живдення наемниками цу овнх буряк!в знаходиться в. т!сшй взаемозалежност! з наростан-ня!»4 Ух б!омаси I залежить в1ц Бар1ант1в удобрения.

Найб1льш |нтенсивний р1ст рослин в!дм1чено в перюд вщ фа-зи розетки листк!в до стеблування та, особливо, - в фазу стеблування. За пер1од в1д початку стеблування до цв'1т1ння рослина ви-садкових' насшникгп формують 77-84 % сухо!' речовини 1 виносять 63-76 % осковних елементгв минерального живлення, В рослинах беэвисадкових нас1нник1в ш показники складали 63-72 та 54-70 % в1дпов1д1;о. МЬк темпом збЬхьшення листково'1 поверхк! рослин, на-копиченням сух01 речовнни з одного боку I споживанням елемент'ш живлення з ¡ншо'х, 1снуе прямий зв'язо,*, тобто рют насЪшпюв I сложивання елемент!в живлення взаемопов'язаш. При цьому логли-накня окремих елемэнт1в живлення та Ух фунхц1Т необхщко розгля-дап; в т!сних взаемозв'яйках з1 фазами розиитку рослин насшник1а.

5. В пер'юд формування генератикних орган1в рослин висад-кових та беэвисадкових иасшш!к1в иукровнх бурякхв спрямспанн1сть продуктйного процесу та його фгз5олого-б50х1мК складових ("накопичення 1 Сп1вв!дн0шеннп ХЛОроф1Л'1В, каротим'аэотпнй I Еуг— леводнпй обм1н) ) кращуються при застосуюши добрив.

6. Оптим1заи!я доз аобрив I сп!г-ь!диош<?ин-.. К ГК в основному удобренш бэзЕИсадчовкх нас1нник!в . ;безпечуе ш !рний рхст листя

I кореиеплод1ь, позитивно вчливае на спрямо£ан!сть ф131Слого-б!ох1— м!чних процес5в за рахунок чого зб!льшуеться вм:ст в рослинах перед входженкям в зиму сухих речовин (на 1,6-2,6 абс. %), пукр1в

(на 1,2-2,1 %), зв'язан01 води (на 15,8-17,6 %), зиачно змсншу- . еться актившсть Ндролггичних процесхв, эокрема штенсивнють • дихання, 5 в наслщок - збережешсть IX при перезим!вл! п!двтцу-еться на 14-17 %.

7. При оптимальней за рахунок удобрения эабезпеченост1 рос-лин основними елементами живленнп винос ¡к в ро'зрахукку на 1 центнер урожаю насшня складав : висадковими наемниками - 6,7 кг азоту, 2,0 кг фосфору 1 7,6 кг кал!ю; безвисадковими в!дповгдно 10,2; 3,4 та 11,4 кг д.р. 15

8. Методом стабгльних 1зотоп1в ( N ) встановлено, що сп1г>-. вгдношення м1ж азотом, споживаним наемниками цукрових буряк1в

1з грунту, та азотом 13 добрив, безперервно зм'шюеться за пер'ю-дамн формування б1олог1чного урожаю рослин. В ранн! перходи ве-гетацК рослини засвоюють переважно азот добрив, а пёэнше - азот грунту. Потреби э азот1 листкёв у фаз! IX розетки, стеблування, • цвтння та дозр1вання задовольняються за рахунок основного удобрения' (К вд) с'щповёано на 9,5; 5,3; 4,0; К 2,8 %, а за рахунок тако! ж дози весияного внесения - на 38,4; 33,2; 16,5 та 6,8 %.

Коофщшнт використання азоту цшими рослинами висадкових наспншклв ¡з добрив ос1ннього внесения складае 8,5-20,1 % вщ застосовувано'1 дози, а з добрив весняного внесения - 32,3-58,3 %. При безвисадковому способ! вирощувания насишя ц! показники с клада ють в!дпов ¡дно 31,0-33,7 та 43,4-53,1 %. 1стотна р!зниця в параметрах засвсення наемниками азоту при осМньому I весняному IX удобрению евщчить про р1зну ефективн1сть строев застосування мшеральних добрив.

9. При вирощуванн! висадкових нас!нпяк!в урожайк5сть IX на-с!ння прямо корелювала з вм;стом К-КО^; К-КН^ та Х-ХО^ + ИН^ в шар! грунту 0-30 см на час наступання фази стеблування рослин. В фаз! стеблування - цвгпння з вм^стом рухоыих форм азоту в грунт! корелював також ! вм!ст в рослинах загального та б!лхового азоту. При цьому корелящйн! зв'язки мали лМШний характер, а коефш!снти короляцц складали 0,97-0,88 ! 0,95-0,99 в!дпо-

вщно,

При вирощуванн! беэаксадковлх насённикёв урожайн!сть нас!н-ия прямо корелювала з ы.!Кгом емонШного азоту грунту у фаз! розетка листя - стеблування (кооф!ч!=нти кореляии" складали 0,93-0,94) В цей же пер!од роэвл.ку рослин вм!ст в них загального 1 б!лхо-¿ого азоту тйкож л1в!:1ио корелював в вм!стом амон№ного азоту ь грунт"! --фщ!еити корял.ш?; складали 0,95-0,97).

Вкаь^н! залежност! можуть ьикорнсторутткск для гр;, п-л-'Ч та росл ни ноУ д!яг!!сст::к:: аос.кого «лвлекнй нас!цккк,!з цукрових бу-

ряк!в.

1р. Ф1тометричн1 та ф1з1олого-б1ох1м'1чн'1 показники росту, роз-витку ! продуки!йного процесу рослин, виносу поживних речовин за-лежать в1д умов живлення насшншив цукрових буряк!в, шо дозволяв використовувати и! поке ники як критерй' наукового обгрунту-вання систем Тх удобрения.

11. Найб1льш ефектиеним за вплнвом на урожайность, як5сть 1 коеф1ц'нзнт розмноження HaciHHH висадкових нас!нкик1в в умовах вилугуваних I оп!дзолених черноземов центрального Л1состепу Укра-1Ни е доэи минерального удобрения на pmHi 150-160 . /га д.р. N РК при разовому IX внесенш восени п¡д глибоку оранку.

Перенесения частки pi4Ho"í дози мШеральних добрив з основного у весняне удобрения (розд1льне внесения) i ;адкових нас1нник1в ефективним е лише в роки з оптимальними волого- та теплозабезпе-ченням рослин в перюд ix ¡нге^сивного росту.

12. Для нас1ниик!в, вирощуваних безвисадковим способом в

умовах чорнозем'т швденних посушливого Степу УкраУни, оптнмаль-

Hi умови живлення створюються при внесешп мшеральних добрив

в доз} N,,„r.PtoriK,„n, причому найбгпьший ефект досягаеться при

lb.U JoU L¿U .. /ч, \ .

перенесенн1 значно! частки азот.них добрив (N j^q) ' четвертини

кал!йних (Kgg) ¡3 основного в ранньовесняне удобрения.

13. Лохальне внесения мшеральних добрив п!д висадков! наемники в зменшених на 30-50 % дозах N РК в!д повноY дози

Г, ТГ \ ... . 160

I6u 160 Д°ЗБОЛяе за рахунок пщвишено! доступностг для рослин основних елемент1в живлення одержувати урожай насшня на тому ж piBHi, що i при розкидному застосуваши ix piHHo'í дози.

14. Внесения твердих i ршких форм складних добрив шд наемники цукрових буряшв не поступаеться за ефектившетю ёкв^ьа-лентним дозам сумшей простих мшеральних добрив.

15. Позакореневе шдживлення рослин в фаз! бутон:зацП макро- 1м'1кроелементамив комплекс! з регулятором росту хлорхолш-хлорид " забезпечуе п'щвишення урожайност1 нас'шня на 0,25-0,66 т/га без негативного вплйву на його як!сть. Найбьтьш ефективним ■ для позакореневого шджпвлення наспншкгв е застосування одного ¡3 таких добрив як карбамщ (сечовнна). РКД марки IC-34-0, кар-бам1д-ам1чна ce.niTpa (КАС-32) та амофос в дозах Т5 кг/га д.р.

за азотом у поеднанн1 з мшродобривами бору í'JOO г/га), цинку (400 г/га) та магнпо (500 г/гч). Оптимальна доза загтосування ретарданту хлорхол'тхлорхду складов 1,0 кг/га д.р.

16. Ефективним в застосування гЛа несшннки орган1чних доб-риа, особливо е погднанн! з мшеральннми.

3 зонах аостатиьсго та нестойкого зволежекня оптимальна

л -

■1

норма гною под внсадков! наемники складав 30-40 т/га, в соломи - 4-6 т/га,як при ïx окремому застосуванно так i при поеднакон!. з основнпм ■ монеральним удобрениям (N I50_I60PI50.I60K1 50_lQ0>- . Додаткове внесения азотних добрив в резрахунку потреби м!кроорга-HÎ3MÏB при розкладх соломи може бути дошльним пище при зболылен-Ki норми п внесения до 6 т/га,

В 30Hi безвисадкового насонництва норма гною 30 т/га позитивно впливае на урожайность нас'ння, прете найбгльш повно iï ефокт виявляеться при поеднакно з внесениям повного минерального уцоб-рення(М^дРjqqKj^q) пвд глибоку оранку i азотного добрива (K ^q) -в ранпьовесняне подживлення.

17. На чорноземо вилугуваному з рН 5,3 У - 88 % i ГК -2,5 мг-екв. на 100 г грунту внесения вапна безпосередньо nia ви-садково насонники не мае остотчого впливу на урожайность S якость насшня.

18. Обр обка-рослшо безвисадковнх насонников цукрових буря-ков в фазу 3-4 пар дшених лист:« р. ретарде-том хлорхолшхлорад (Is0 кг/га д.р.) сприяе п1двишенкю збэрожс-ност! росли« прк пере-зим'овл'о на 7,6-15,1 Ci та врожайиост1 насоиня на 0,19-0,41 т/га. При обробцо рослин ц;зю ж дозою препарату в kîhioï стеблуваштя урожайность насонников подвищувалася на 0,34 т/га, його схомсть -

.на 7 %, маса 1000 плодов - на 0,8 г,

19. Узагалькення викладених крнтерГУв оптамлаацп жявлення висадкових i безвоюадкових насшник!в цукрових буряхов ] ехспери-ментальн'.го встановлення впливу доз, способов, строев о форм застосування мшеральних та орган!чних добрив на ïx нас!нневу продуктивность, як ост о. i коефошент розмноженнк насоння дозволяв эфор-мулюьати сл'одуычо головно положения науково-обгрунтованих вокаль-них систем ïx удобрения;

- гори вирошуванно висадкових насонников в умовах зон дос-татнього та нестойко1-о зволоження на вилугуваних1 ô on ад золе них чорноземах иоктральногс Шсостеггу Украйни головною -ланкою скс-томи ïx удобрения е г.овднання застосування в основне удобрения (под глибоку оранку) 30-40 т/га гною î повного шнерального удобрения а дозах 3vi тог.Ргг-л Ця система забезпечус

тсл-1ЬО 150-IvC J^ôirCL > ■ . OS Г.Л О/ одаржання врожа.окяасоння на роьло 2,0-2,0 т/ra зо схожостю 85-G0 %

i осоеф!шзнтом ррзмножеикя в поштучному обчисленно кокдешйного

нас1ння ла р!ен! 800 ; бол- ле;

- гсловпонэ ланк.оп систем« удобрения безвкелдкових час1кни~ к!ь, шо'забезцочуе урижайн!сть насоння на ровно 2,5- ",8 т/га ni схожостю' 8-G0 % i кос*ф1Ц';е ,:tim його рс множепня на ровн! гелаа 100, в умовах чернозема П1ва«кного i зрои пня пог.денкао с^вк э-сушливого Степу Украони мае бу и внесения п!д глибоку оранку

30 т/га гною i мЫералышх добриЕ дозою N40P160K90' аОГТ°вие[шх ранньовесняним п!дживленням азотом (-^j^q) i кал!ем (К„_).,

20. Розробленi нами оонллш! систем« удобрения наспшнкхв цухрових буряк^в мають досить вис оку економ1чну 1 енергетичну ефективн1сть. ОкупН1Сть 1 кг д.р. добрив прибавкою урожайностг HaciHUH при висадковому 'ix вирошуванн! складае 1,4 кг, при без-висадковому - 2,8 кг, а коеф'ипенти енергетнчноУ ефективност1 -0,7 1 1,3 вщпов'щно.

ПРОПОЗИЦ11 ВИРОБНИПТВУ

1. При вирощуваннг насшнч nepiuoi' (фабричноУ) репродукцП" та Нбридного на 11ЧС основ! нас!ння, застосовувати переважно безвисадковий способ, а при внрощуванн! насМня суперелхти, ел1ти

i базисного нас1Иня - висадковий cnoci6 незалежно вщ зон нас!ннии-•гва цукрових бурякт.

2. При визначснш доз добрив на програмовану врожайшсть иасшня сл1д користуватися показниками нормативного виносу еле-мент1В живлення в д.р. э урахуванням коеф1шеит1в "ix використання в розрахунку на 1 ц наепшя;

- висадковими наемниками - 6,7 кг азоту, 2,0 кг фосфору та 7,6 кг кал1ю;

- безвисадковими насшниками - 10,2 кг азоту, 3,4 кг фосфору - та 11,4 кг калло.

3. Для одержання урожайност! насшня на piwii 2,0-2;5 т/га

31 схожгстю 85-90 % пщ висадковх насшники на чорноземах вилу-

гуваних та спщзолених в зона центрального /Псостепу УкраУпн не-

обх1дно пщ глибоку оранку (основне удобрения) вносити 30 т/га

гною в повднанш з повним мшералышм удобрениям дозами ^'jr^Q^gi

Р.г-^ Якшо прост! су Mi ml твердих М1неральних цоо-

150-16D 15ü-lbu риь эамшяютъея складними формами тук!в, остыии елгд вносити

у В1дП0В1дних екв!валентних дозах за д.р,

4. Пщ безвисадков; насшники на чорноэем! швденному зони посушливого Степу УкраУни при зрошеннг для одержання урожайнос-Ti наепшя на piRHi 2,5-2,8 т/га 3i схож!стю 88-90 % елтд вносити

в основне удобрения ( nia глибоку оракку) 30 т/га гною ь поеднан-Hi з мшеральким удобрениям ь доз! К . При цьому части-

цу pi4Ho"i дози азе них та кал!иних (K^q) добрив дои!льно

внестивранньовесняне пшжиълення. М1неральн! доО-чв/: 1,о>рто застосовувати як в форм! простих сум!шей, так i складних твердих ; р!дких добрив.

5. Пра в1Дсутност1 в господарствах дсстатн!х запас!з гною п!д ЕПсадков; насшники в основне удобрения доийльно заорювати

юму попередника (4-0 т/га) в поеднашп з рекомендованою дозою .¡неральних добрив.

6. -Поряд з традишйними способами эАстосування простих i кладних твордих 1 р'гдких добрив шд наемники цукрових буряк1В ид практикувати локальне 'ix внесения, позакорекове пщживлення пикористаниям макро- i м1кроелемент1в,

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ОПУБЛ1КОВАНИХ

ПО TEMI ДИСЕРТАЦГГ

1. Доля B.C., Заришняк A.C. Влияние хлорхолинхлорида на •лойчпвость растений сахарной свеклы к пониженным температу-¡м // Совершенствование приемов земледелия при индустриальной •хпологни возделывания сахарной свеклы: Сб.научн.тр. ВНИС.-;>■-is, П)86. - СЛ 51-1522. Доля B.C., Г'онтаренко С.Н., Оточко Э.А.,Заришняк A.C. .;[>. Зтиянио хлорхолинхлорида на некоторые биологические по. ии продуктивность семенников сахгриой свеклы /7 Новые мм в семеноводстве сахарной свеклы: Сб.научн.тр. ВНИС. -г., I '¿87. - С.83-10.

3. Доля B.C., Заришняк A.C. Удобрение безвысадочных семен-:.i.,s in 1 i Сахарная свекла: производство и переработка. - 1988. -

М= 4. - С. 40-41.

4. Зарнншяк A.C. Влияние сроков способов внесения минеральных удобрений на урожай н качество семян при безвысацочном способе выращивания // Реф.ж, Техничуские культуры. - 1989, -.V 5. - С.З.

5. Шпян II.H., Заришняк A.C., Островский Д.Л. Продуктивность и азотное питание безвысадочных семенников сахарной свеклы при разовом и дробном применении азотных удобрений // Агрохими.ч. -1989. - Ns о. - С. 3-9.

G. Заришняк A.C. Накопление суздх веществ а Сахаров, сохранность и продуктивнее—, б^явмеадочных семенников в зависимости or удобрений // Приемы повышения продуктивности фабричной сахарной свеклы я семенников в зависимости от удобрений: Сб. и-.учн. тр. ВНИС. - Киев, I9S8. - С. 55-61.

7. Заришняк A.C., Доля B.C. Сохранность к продуктивность безвысадочкык семенников сахарной свеклы в зсяисимоста о г удобрений // Удобрении л прод-'ктивн! тгь сахарной соокль:: // Сб,н«</ч:-{. vp. ВНИС, -Л98Э. - С, 107-112.

8. Балах В JH.. Заришнкк A.C. ХимлчссккЗ со*: -is семян сахарной свр"ЛЫ в oasaciiMocis от условий араишгапия / / Хнм :.^ання сельского хозяйства. - 1990, - >е 12. - С. £—38«

9. Заришняк A.C., Гизбулдин Н.Г., Потебенько О.П., Коефи-циент использования семенниками сахарной свеклы азота удобрений при разных сроках их внесения // Интенсификация и рациопал: -ное использование земель / Тез.аокл. Республиканской научи. -техн. конференции / - Волгоград, 1990. - С. 87-88.

10. Козий В.Е., Гизбуллин Н.Г., Заришняк A.C. Нам полезно » это знать //Сахарная свекла : проиводство и переработка. - 1991,

- № 1. - С. 50-52.

11. Гизбуллин Н.Г., Шиян П.Н., Заришняк A.C., Потебенько С1 Изучение доступности азота удобрений для высадочных семенниког сахарной свеклы // Принципы и методы экологического контроля з. элементным составом растений и состоянием посевного покрова / Тез.докл. ХУ Всесоюзного коррдинационного научно-методического совещания/. - Москва, 1991. - С. 26.

12. Заришняк A.C., Потебенько О.П. Изучение азотного питания семенников сахарной свеклы с использованием стабильного изотопа азота ff // Вклад молодых ученых в интенсификацию сельского хозяйства УССР (Тез. докл. научн.-практ. конференции молодых ученых и специалистов, Ч.П.) Чабаны, 1991. - С. 50.

13. Заришняк A.C., Шиян,Л Л. Влияние удобрений ла интенсивность роста, поступление питательных веществ, урожайность и качество семян безвысадочных семенников сахарной свеклы // Агрохимия. - 1991. - № 5. - С. 71-78.

14. Заришняк A.C., Шиян ПЛ. Сезонная динамика подвижных форм элементов питания в почве и урожай семян сахарной свеклы в зависимости, от удобрений на черноземе южном при орошении // Агрохимия. - 1991. - К? 6. 1891. - С. 27-36.

15. Заришняк A.C., Балан В.Н. Особенности углеводного обмена безвысадочных семенников сахарной свеклы в период генфа -тивного развития // Сахарная свекла : производство и переработка. - 1991. - Ns 5. - С. 30-32.

16. Заришняк A.C. Исследования оптимального азотного питания безвысвдочных семенников сахарной свеклы // Экологические проблемы земледелия (Тез.докл. Республ. конференции).~Каменеи-Подольский, 1990. - С. 23-24.

17. Заришняк A.C., Шияк П.Н. Агробиологическая сценка и продуктивность безвысадочнмх семенников сахарной свеклы на разных фонах пит; шя // Селекция и семенооодство. - 1992. -

№ 7. - С. 45-50.

13. Заришняк A.C., Даньков Е.Я., Галашеьский В Л., -Гизбуллин Н.Г. и др. Особенности удобрения семенников сахарной свеклы // Химизация сельского хозяйства. - 1992. - № 2. - С. 58-60.

19. Заришняк A.C. Продуктивность безвысадочных семенник-ов сахарной свеклы в зависимости от оптимизации азотного питания // Актуальные проблемы физиологии растений и генетики.(Тез, докл. Республ. конференции молодых ученых). - Киев, 1992. - С. 30.

20. Галашввский В Л., Заришняк A.C. Виюс зэоту, фосфору i калто насшниками цукрових буряк1в на чорнсзем'1 вилугуваному Центрального Л ¡состепу Укра'ши // Удосконалення прийом!в насш-ництва цукрових бурякёв: 36. наук. пр. ШБ. - Khib, 1992. -

С. 86-101.

21. Потебенько О.П.,Заришняк A.C. Азотове .живлення i про-дуктиыпсть насшникхв цукрових буряк!в залежно вгд строкгв зас-тисування азотних добрив // Удосконалення прийом^в насшництва цукрових буряыв: Зб.наук, пр. ШБ. - Кщв, 1992. - С. 101-108.

22. Гизбуллш Н.Г., Заришняк A.C., Потебенько О.П. Использование азота семенниками сахарной свеклы // Сахарная свекла,

- 19Э2. - № 3. - С. 52-54.

" 23. Зариишяк A.C., Шиян П.Н.Влипни..1 удобрений на физиоло-го-б'.юхимические процессы, сохранность и продуктивность безвысадочных семенников сахарной свеклы /7 Агрохимия. - 1992. - N? 9. -С. 84-94.

24. Заришняк A.C. Удобрение и водопотребление семенников // Сахарная свекла. - 1992. - № 4. - С. 46—49.

25. Гизбуллип Н.Г., Козий В.Е., Заришняк A.C. и др. Повышение коэффициента размножения семян и их качества как фактор увеличения масштабов внедрения перспективных сортоз и гибридов // Вхсник аграрноГ науки. - 1993. - № 3. - С. 60-63. '

20. Заришняк A.C., Шиян П.Н. Эффективность применения хлорхолинхлор|/;:а на безвысадочкых семошшг:зх сахарной светлы // Агрохимия - 191)3. - N° 8. - С. 88-95.

27. Заришняк A.C., Гизбуллин Н.Г., Галашевский В.Л. Динамика питательных веиеств и продуктивность' семенников сахарной сьек-лы в зависимости от вне пшя удобрений // Агрохимия - 1993. -

№ 4. - С. 69-76.

28. Заришняк A.C., ГалашевськиЯ ВЛ. Продуктивц;сть висад-кипих нас!чкик1в цукрових бурякш в залежност! &1д оптим!аац1Т доз добркв // Стьсько господарство Украгни ■- проблем«, сучасне, май-бутне (Тез.аокл. .копференцн мояодих слоних та спешал!ст1в).-Чаоа-ни, 1933. - С. 53.

29. Здрашнггк A.C., Гизбуллин Н.Г., Галашевський ВЛ. Влияние удобрений не потребление азота, фосфора и калия семекннк&ми, урожайност и качество семян сахарной сшклы // Агрохимт - !993.

- № 7. - С. 51-58.

30. Заришняк A.C., Шкдяр А.Н. К вопросу о диагностике питания безвысадочных семенников ссхарной свеклы // Агрохимия. -1894. - №"4. - С. 48-54.

31. Гизбуллин Н.Г., Заришняк A.C., Козий В.Е. и др. Применение регуляторов роста на семенниках сахарной свеклы // В1сник аграрно'1 науки. - 1994. - N° 11. - С. 28-29.

32. Заришняк A.C. Удобрение и продуктивность семенников // Сахарная свекла. - 1995. - № 1. - С. 8-10.

33. Гизбуллин Н.Г., Заришняк A.C., ГалашевскиГ ВЛ. и др. Удобрение высадочных семенников сахарной свеклы //Bichkk аграр-HOi науки. - 1995. - N» I. С. 18-21.

34. Заришняк A.C., Шиян П.Н. Оптимизация азотного питания семенников сахарной свеклы // Проблемы использования земли в условиях реформирования сельскохозяйственного производства и проведения земельной реформы "(Тез.докл. Л\еждунар. научно-производственной конференции).- Киев, Чабаны, 1995. - С. 162-163.

35. Заришняк A.C., Гизбуллин Н.Г., Галашевский В.Л. Особенности азотного питания семенников сахарной свеклы /V Селекция и семеноводство. - 1995. - N° 2. - С» 50-55.

36. Заришняк A.C., Гизбуллин Н.Г., Галашевский ВЛ. Особенности углеводного обмена у семенников сахарной свеклы в связи

с применением удобрений // Селекция и семеноводства.- 1995. -№ 3. - С.

37. Заришняк A.C., Шкляр А.Я. К диагностике азотного питания высадочных семенников сахарной свеклы // Агрохимия. -1995 . № 4. - С. 14-21.

38. Заришняк A.C. Режим влажности почвы и водопотребле-ние семенников сахарной свеклы на черноземе выщелоченном при внесении удобрений // Агрохимия. - 1995. - № 10. - С. 38—46.

Заришняк A.C. Способы выращивания и оптимизация питания срмрнникор сахарной свеклы как факторы повышения их про— п.уктивн ости.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени докто-ja сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.09 - расте-¡иеводство (Институт сахарной свеклы УААН, Киев, 1996.)

Защищаются разработанные на основе многолетних исследований зонально адаптированные системы удобрешы с'-меннвдов сахарной свеклы дифференцировано для основных способов их выра-ливания - высадочного и безвысадочного. При этом способы выра-цивания семенников и оптимизация их питания рассматриваются как факторы повышения их продуктивности. В качестве критериев опти-

мизация питания семенников служат'положительные изменения под влиянием удобрения основных природных и агротехнических факто- ■ ров их продуктивности, фитометрических и физиолого-биохимических показателей продукционного процесса растений.

Предло»' г чные системы удобрения высадочных и безвысадочных семенников оахарной свеклы обеспечивают устойчиво высокую уро~ жайность семян, повышение их качества и коэффициента размножения, являются экономически и энергетически эффективными.

farishnysk А.О. Methods for grotring and optimisation nutrition of sugar beet seed plants as factors of increasing their productivity«

ihe thesis (manuscript) is presented for obtaining a degree,of the Doctor cf Agricultural Science for speciality 06.00*09 - croo production.

'Гае Institute for Sugar Beets* IiJLS,Kylv,1996.

There are presented for tha defence sonally adapted systems for fertilisation of sugar beet se<=> ed plants; the systems are developed on the basis of many yearn studies differentially for two principal methods of seed growing - indirect end direct oneo.The methods for grov/ing sct',1 plants and optimization of their nutrition are regarded as factors of increasing their productivity.Positive changes obtained under the influence of fertilisation in main natural and cultural practico factors of sesci plant productivity,in phytoiaetric and phygisi&logi«* cal-biochemical indexes of plant production proceas serve as criteria of optimisation oi seed plant nutrition.

-be proposed syst ras of fertilising indirect'«* ly and directly grown sugar beet ased plants rant ее stable high yields of eesds, their higher qu»» elity and the increase of multiplication ratio; fefceae systems arc- economically and energetically •jfficiont.

ХЛЮЧ081 СЛОВА: способ« вирощува;шя, наемщики цукровг,-: бур як ib, оптимизация жкелеиня, продукшйний процес, урожай :сть, якгсть и'"Мння.

}