Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Создание исходного материала яровых гексаплоидных тритикале методом парных и сложных межлинейных скрещиваний

ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Создание исходного материала яровых гексаплоидных тритикале методом парных и сложных межлинейных скрещиваний"

О Д УКРА1НСШ АКАДОЛЯ АГРАРИЯХ НАУК 1НСТИТУТ РОСЛИННЛЦТВА 1ЫЕН1 В.Я.ЮР'Ш

СТБОРЕННЯ Ш1ДНОГО МА'ШРШУ ЯРИХ ГЕКСАПЛ01ДНЙХ ТР1Т1КШ МЕТОДОМ ПАРН11Х ТА СКЛАДНЫХ ЫШДШШШХ СХРЩУВАНЬ

06.01.0!? - селвкц!я { нас!нництво

АВТОРЕФЕРАТ дисортвцхТ на здобуття наукового ступени кандидата сгльськогосподареьких наук

На права« рукописи

/

Хари}в 1995

fliweptauic» « рукопио

ДиоврицИш робоза викованэ i 1штитут1 роолиинацгва 1и.В.Й.ЮрпвВ8 /ц.Хврки/ s 1982 - 1991 p.p.

Науковий KoptsmiK - кандидат б1олог1чнах наук,

о is рои й науковий оп!вроб1тник Горбань Григор1Я Степенович

Oyiittltui опонении - доктор с1льськогск)подэроькцх

Еэук, про^всор, 88слуквний Д1ЯЧ науки 1 laxiiiKH УкраКни Ценз га В1гал1й ТимофШмч

- кавдидаз б!олог1чних неук, старшин науковий сп1вроб1тн.«с Иаьсиаов Микодв Гаврилович

ПроЦднэ оргэн!89ц!я - Харк1яоький дврьавний аграрии»

yKiBepcHiei, tiiHiciapcTEO ciльського гооподзрсгва 1 продовол ва Укрэ1ш, «,Хэрк1в.

Захист злдбудетьоя »и "/¿сотого I9P5 року о 13 годин нэ еэс1дэнн1 спэц1вл!зохзво^ вченоУ ради К 020*22.01 iBBfHtysy рослинництвэ Ц|.В.Я.Юр"евз зэ адресов : 310060 ц.Хорк1в,60, Московський проспект, 142. *чл: 92-23-78

3 дисвргэц!ею ноаиэ оэнз йомитись в б!бл1отвц1 Гиституту рослинництво: м.Хэрк1в, Московская псоспакт, 142.

Авюрэфврэг розЮлакий 1595 року

Учений авкрегвр

сявц1ел1зозэно1 ачоьо'1 роди Л.В.ШОДРйКО

ЗАШЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнхсть теми. Зб!льшення виробництва продовольчого та фуражного зерна - одне !з найвахлив1ших эавдань с!льсьхогосподарсько-ро виробництва.

Вагоыий внесок у виробництво зерна вносягь яр! Колосов! хульту-зи. створення та впровадження у виробництво високопродуктивних сор-г|в яри* тргт!кале з п!дешценим вмгстом б!лка та ст!йк!стю до не-:приятливих фактор!в зовн!пшъого середовища зиоже зм{цнити базу »ернового господарства.

Раншо сгворэн! в!тчизшш! та заруб!жн! сорти ! форми ярих ■р!т!халв ыають господарсько оэнаки: скэростигл^сть, продук-

ивн!сть колосу, п{движений вы!сг бока. Але в{дсутн{сть комплексу ластиЕОстеЙ, забезпечуючих < перевагу над пшеницею, первикод-уе впровадяенню ново! культури у виробництво.

В ефективноыу подолаши недол!к!в ново! культури визначно м!с-е в}д!грае зб.!лЫвення гвнетично! р!зно«ан!тност! тр!т!кала, полпенни !снувчих сорт!в ! форм. При цьому вежливо значения мае виб!р зтоду селекцтт, доб!р вих!дного матер!алу, знания захоноы!рностпй сладкування та ы!нливост! селекц!й°них ознак ! 1х рол! у фориуван-! урожайност!.

Мата цосл!дкбнь. Вивчити- в умовах сх!дного Л!состепу Укратнн цсоном!рност! формуваяня ознак у ярих гексаллогдних тр!т!кале, гворити р!зноман!тний ыатер!ал на основ! крмцих зразк!в ярих трЬ-1калв р!зного еколого-географ!чного походаекня.

Досл1д*ення були спрямован! «а вкр!яення сл!дуючих завдаяъ:

- установит« законом!рн!сть схрещування ярих тр!т!кале одного вня плотдност! в ларних, реципрокних та складких ком5!нац!дх;

- вивчити характер успадкування господарсько ц!нних ознак г!б даии та м!нлив!сть висоти стебла, елеыент!в продуктивное! 1

г 1бридаыи ?2 та С^;

- створити р!зноианхтний генофонд ярих тр|т1кме простою га стутИнчатою г1брвдиэац1ею;

- вивчити одержан! л{н1Г по комплексу господарсько корисних ознак: довжин! вегетац!йного гер!оду, ст!йкост1 до вилягання, хво роб та тк1дник!в, урожайное^, ХТ еколог!чнох пластичност! 1 ста-<Яльност{, якост! зерна.

Наукова новизна. Вперив в уиаеах сходного Л1состепу Укратни встановлен1 основк! законсы!рност{ г{бридизац!г, формоутворения, трансгресивног м!нлибосг! в Нбридшх популяц}ях ярих гр!т!кале, одержаних м!жл1н1йками схрещусанняыи.

Практична ц!нн!сть роботи. Створено як!сно новий вих!дмий ма-терхгл ярах гексаплотдних тр!т1кале. Одержано комплексно-ц!нн1 л н!1 э п!двищекою продухтивн1стю, добре виповненим зерном, скоро-стиглх, ст!йк1 до вилягання, хвороб та шк!дник{в, з пол1птеними 01ох1м1чнти та технолог1янит власгивосгяш.

Встановлеиа стул!нь фенотигпчног кореляц!! в Нбридних попул ц1ях ихк внсотою стебла, довжиною колоса та елементаки продуктив ноет}. Показана ефективн!сть добору в ранн!х / / покол!н-

нях по висот! стебла, продуктивное^ колосу, крупност! та виповь ноет! зерна. Доказано, то иЬслхн1йна г!бридизац1я може бути э усп*хом використана для пол}птення сорт{в та л!н1й по окремих ц1пних господарсько-б{олог1яних озн&ках та Гх комплексу.

Створений еих}дний материал, основн} висновки, одержан} в р< зультат! досл}д«:енъ, використовуються у в!вдШ тр!т{кале 1нсти' ту рослинництва {м. В.Я.Юр'ева, П'ять лгн!й, з комплексом госпо дарсько ц!нних ознак, передано до В1Р !м. М.1.Вав1лова.

Основн! положения, якх виносяться на захист:

- особливоет! г!бридизац1* ярих гечсаплоГднаг тргт}каяе в п

них та склэдних схрещуваннях;

- успадкування господарсъко ц{нних ознах Нбридаыи Р^ та Рр

1 !х м{нлив!сть у ихжлМйних г!брид!в р£ та Сд;

- доц1льн!сть добору в ранн!х гетерозхготних покол!ннях по висот! стебла, продуктивное^ колосу, крупност! та виповнемост! зерна;

- м1жл!н1йна г1бридиза!^я - д1ю'чий метод створення комплексно-ц1нних тргт1кале: скоростиглих, э пIдвкщеноп продуктивною, добре виповненим зерном, ст!йких до вилягання, хвороб та вк1дни-к!в, з пгдвиценим вм!стом б!лка 1 л1зину.

Апробац1я та публ!яац!я результата досл!джень.

Основнг результати досл!джень допов!далксь на Хяр^вськ1Й облаем {й науково-теоретичнШ конференц!т молоди* учених та спвцха-л!ст!в /Харк1в, 1934 /. На друг!Я республ!канськ*й науково-вкроб-ничий конференц!* молодих учених та спец!ал!сГ1В /Харк1в, 1986/ та Всесоюзной науков^Й конфзренц{1 по онтогенетиц! внщих роелнк /Кишин1в, 1989 /. Матер!алн обговорювалиоь на зас!даннях солакц!й~ нот секц!1 учено! ради 1нституту рослинництва Ы. В.Я.Юр'ева а 1989, 1990, 1991, 1992, 1993рр. .

По катер{алах дисергац!т опубл{ковано 5 наукорих роб}?.

Об'ем та структура робота. Дисертац1я викладена на 189 етэ-эЫках машинопису Ч складаеться з вступу,' 6 глаз, основних висное-itв, пропозкц!й та рекомвндац!й в селвкц!йн{Я пр&хтиц!. Робота Истить 45 тайлиць, б малснк!в та 4 додатка. Список л(тератури ¡кличав 206 наэв, в току числ} 68 ¿ноэемних.

0СН0ВНИЙ ЗМ1СТ Р0Б0ТИ Огляд л!тератури

Ь глаь1 розглянута 1стор1я створення тр1т{кале. Матоди одвр-:ання октопло1дних та гексалло!дних трМкале, досягнэкня селаа-

трЖкалв.

Удави, вих!дний матер}ал та методика проведения досл!дкень

Робота виконака в 1нститут! рослинництва !м. В.П.Ср'вва в 1982-1991рр. Польов! досл!ди эахладались на експериментальн!й баз! {иституту "RntTHe", розташован}й у сх!дн!й ч&стин! Л}состепно1 зо-ни Укратни.

¡¿етеоролог!чн! умови проведения досл!д!в були контрастними по температурному режиму та зволоженост!, що дозволило об'сктивно оц!-нити одержан! л!н{1 та г}бридний матерtал по основних господарсько хориста оэнажах та властивостях.

Матер!алом для досл!дження послужили яр! гексаплогдн! тр!т!ка-ле р!знсго походження. Л!н!| СЛ 49/9, CJi 42/6, СЛ 2/2-6, СЛ 13, СЛ 20- СЛ 23, Х4Л1/2 селекц!г 1нсгитуту рослинництва, створен! б!олог!чнии методом; ¡C-I, МС-2 - схрецузанням мексиканських зраэ-к!а тр!т!кале з м'якою пшеницею; ЯОГ-I гхбрццизац!«» ярих тр!т!-кале з озимями. JIíhíí 2059/10, 2059/II, 2059/13, 2I47/II, Зб87а/26 одержан! шяхом добору з колекц!йних эраэк!в США. КС-I - зразок !э НД1СГ Центрально - Чорноземно* Полоси Pocfl.

С!вбу проводили ручною сажалкою э площею живлення 37,5 см на рослину. Ватьк!иськ! фэрми та г!бриди вис!вали за схемою: материн-ська л!н!я, Fj, Fg, батьк!вська л!н!я. Створен! л!н!1 вивчали при еуц!льн!й рядков!й с!вб! селекц!йною с!валкою ССФК-7' в контрольно!, розседнику /обл!кова площа д!лянки 5 M*V, попередньому сортовипро-буванк! / 10 /. Повторн!сть в досл!дах дву - чотириразова. Норма вис!ву 5 млн. схожих нас}нин на Г га. Стандартами були: сорт м'яко! птенец! Харн!вська 2 та ярого тр!т!кале Харк!вський 41. В контрольному розсаднику кращ! л}н:г пор!внювались також з батьками.

Характеристику Г1брид!в Fj та тх батьк!в давали на п!дстав! амал!зу 25 - 30, а ?2 - 150 - 200 рослин. Елементи структури вра-

жаю в контрольному розсаднику ш.знапали з пробних сноп|в, в!д!бра-них на закрЫлених д!лянках /I в 2-х несу>Лжних повторениях.

Ступ1нь фенотип!чного док!нуваиня /Ир/ розраховували за методом ГриффЫгу /1956/. СгугНнь спадкоеыност! оэнак в широкому ро-эум!нн{ визначали за методом Махмуда 1 Крамера /1951/. Виэначання параметр!в трансгресивноТ м!нливост! проводилось за формулам» Г.С.Воскресенськот та В.1.Шпота /1967/. 0ц1киу ехолог!чно1 пластич-ност! та стаб{льност{ врожайност! давали за методом В.ЗЛ1акуд1на ! Л. 11. Лопат {но г /1984/. .

Повний технолоНчний анал{з якостг зерна, визначення седимен-тацИ, вм1ст б1лка та л1зину проводились у в1дд*л1 якост! зерна. Ст1йк1стъ до хвороб та шк!дник1в оценивалась у в{дд!л{ $цун!тету рослин до хвороб 1 ак|дник{в.

Одержан} експериментальк^ дан{ обробляли методами вар!ац!Йнох статистики та дисперс!йного анал1зу /Рок}цький, 1976; Доспехов, 1979; Л!тун, 1979/ на "Ш-42э та "БЗ-Зб".

РЕЗУЛЬТАТА ДОШДОЕНЬ

Схрещуван!сть яркх л!н!й гексаллоТдних тр1т!кале .

За 1снуючими л}гературними даними / .

, 1970; Сулима, Коварський, 1974; Вечерко, 1976; Роевиков.». ^Степанова, 1981; Гордой, 1992 / влучне схрещування в аначкМ <{р1 эалекить в{д генотипу схрещуваних пар, напрякху схрещування га метеоролог!чних умов п{д час г1брмдизац}Т.

У 30 комб!нац}ях парних схрещувань гзнсапло1днмх тр!т!калв э!вень утвордння г!бридного к&с!ккя в свредньоиу за 3 роки сод-до 34,8 % { зм!нювався з роками в!д 32,3 до 38,5 %.

Встановлена достов!рна р|зниця зав'яэуваняя в залежност* а^д •енотипу батьк!вських форм. Б1льше всього / 48,2 - 49,4 % / г*!5-

ридного нас¡иня формувалось в коыб1нац}ях СЛ 49/9 х 2С5Э/П, СЛ 42/6 х 2059/П, & найб1лъш нкаький р!вень схрещування / 14,1 -15,4 % /- у г}брид}в 2147/11 х МС-1, КС-1 х МС-1 /табл. I/.

Усп1х г}бридизац!т в зкачн}й м{р} залежав в}д запильника. При залиленн! пилкой скоростиглоТ лЬШ МС-1 на 100 запилених квНок аав'язувалось 21,9 гЛбридних нас}нин. 3 викориетанням запильника середньостиглот л1н11 2059/11 р!вонь схрещування складав в серед-ньому 44,0 %. Усп}х г}бридизац1Г спричинениР кращою комбгнац!йноп здзтн1стю Л1н1т 2059/11 та б{льшог ст{йк1ств до несприятливих умов.

Найзнач^ший вялив на р!вень утворення г!бридного нас!ння чинило включения в Г1брьдизац1ю л{н{Я з р13нов тривал!стю вегетац!йног< пер}оду. Яри парн}Я г!бридизац}г середньостиглих л}н}й утворювалос: 41,4 /" г|бриднкх нас}нин. В схрещуваннях п}зньостиглих Л1н1й 1з скзростиглими р1вено эав'язування не леревищував 24,8 %, Значне знкження усп!ху г}бридиэац1! в комб1нац}ях з скоростиглими л{н!ями напевно, поястоеться частковою стерильн}стю л}н!й МС-1 та МС-2.

В наскчуючих схрещуваинях 20 г}брид}в Р^ материнською чи бать-К1вськоп л}Н1Сю, утворення гибридного нас}ння було вищим, н!ж в парких ксгб}нац}ях. Найб}льш вксокий р}вень схрещуваноет! одержано при бекрос! г}брид!в з материнськов формою, 1 в!н значно вищий порхвкяно з парнями схрещуваннями. Бекрос г}брид!в э Сатьк}всь-ков формою забезпечив эав'язування на р}вн} 40,5 %, близькому до парллх схрещувань. При повторному запилен»!} г}бридхв ¡^ тр!т}кале з упастп л}н}1 МС-2 материнською чи батьк}вською формами, як правило, формувапось нас!кня г}брид!в в 1,5 - 2,8 рази больше, Н1Ж в парних схрвщуваннях. Результативн}сть Нбридизац}! зростала в ком-б}кац!ях з р}зко:о довжиною вегетащйного пер!оду. Б}льл пиеока схре!цуван}сть бекросхв можлиро пояснюетьея, з однзгэ беку б}ль:2им рм}стом фертильного пилку середньсстиглих та гЛэньоетиг.чих бать-к1веьхих тЛнН, з другого боку - омытою р!зницсй ьегета-

п^йного пер!оду.

Габлиця I

Мшл ininna схрещувшпсть яри/ гексаплоТдних трЖкале, %

Комб!нац1Я I9S2 Pin : 1983 i 1984 Середнв

СЛ 49/9 X ЫС-1 26,0* 19,4* 37,0 .. 27,6

X MC-2 21,5х 37,0 33,6 30,8

■"и— X 20C9/I0 45,6х 44,8 44,3*. 44,9'

"Я* X 2059/1I 48,7* 37,2 58,7* 48,2*

— X ЯОГ-1 29,6 19,4* 37,9 29,0

СЛ 42/6 X MC-I 15,4* 23,0* 24,3* 21,9*

—и— X tíC-2 43,1я 42,3 48,4* 44,6

— X 2059/10 23,0* 39,5 54,0* 38,8

—и— X 20R9/II 32,3 Ь8,8* 5?,0* 4Э,4*

-ÎI— X ЯОГ-1 30,0 53,6* 51,7* 45,1

СЛ 2/2-6 X ИС-1 24,0* 32,1 28,4 28,2

—■— X МС-2 45,8* 32,2 21,0* 33,0

-в- • X 2059/10 43,6 25,5* : 41,0

-»—■. X 2059/1I 59,1* ¿8,2* ' 29,3 40,5

— й— X ЯОГ-1 19,6* 32,7 ' 14,8* 22,4

3687а/26 X MC-I 16,6* 23,5* 23,2* 21,1*

— w— X МС-2 28,2 32,2 22,5* 2?,6

X 2059/10 32,2 .45,4* 25,4* 34,3

X 2059/11 38,9 49,2* 20, & 36,3

X ЯОГ-1 24,0* 49,5* 24,7* 32,7

2147/11 X MC-I 10,7* 15,0* 16,5* 14,1*

-и— X Ш-2 18,7* 42,2 26,3 29,1

X 2059/10 48,8* 45,0* 43,2 45,7

X 2059/11 51,1* 31,6* 29,2 37,3

—»- X ЯОГ-1 45,6* 55,0* 34,7 45,1 -

KC-I X ИС-1 20,2* 10,1* 15,9* 15,4*

— X ЫС-2 18,0* 32,0* 40,1 30,0

—в- X 2059/10 46,7* 36,8 30,1 37,9

X 2059/11 41,0 51,0я 28,0 36,2

X ЯОГ-1 48,2* 69,4* 21,4я 46,3*

Сере дне 33,6 38,5 32,3 34,8

НСР 0,05 5,5 6,5 6,3 10,6

е

Польова схсж^сть Нбридного нас!ння гексаллоТдних тр!т!кале в середньоцу гклад ала 63,7 % 1 в значн!й м!р| залежала в!д метеоро-лог!чних ук-ов IX форцування. Пбрйди, одержан!, в сприятливому 1963 роц1 схрещувшшя, мали кращу виповнен!сть пор!вняно з нас1нням не-спокятливого /1984/ року. Польова схож}сть в!дпов!дно складала 75,5 та 51,7 %.

Таким чином, при м!жл!н1йн!й г1бридизацх1 на 100 залилених кв1-ток нам вдалось одержи, л в середньому 22,2 рослини г!брид!в Н залежност! в1д комб!нац!1 гх к!льк!сть змЬювалась в1д 10 до 33,I рослин».

Успадкувогак господарсько ц{нних ознак г!бридами та

лрих гексаплоТдних тр!т!кале,

Ефвктивн1сть рекоиб!нац1Йно! сэлекц!т в значн!й м!р} заложить в!д правильного добору пар для г!бридизаг,!г, особливостей спадко-всст! та м!нливостх к!льк!сних ознак в ггбридних покол!ннях. В останнШ чес в л!тератур! зустр!чаються дан! про характер успадку-вання господарсько корисних ознак Нбридами тр!т!кале: Лукашевич /1979/; Росенкоьа, Иастепанова /1981/; Гордей 1991/; Гордей /1992/.

Одержан! наии г!бриди Р^ по довжин! стебла у б!льшост! випад-к!в эайм&ли проы!жне положения м1ж батьками. Значно р|дше спостер!-галось у них повне доИнування та наддомЬгування батьк!в э б1лылик аначекняи оздаки /табл. 2/. На ступ!ьь та направления дом!нування !стотний бплкв чинили умови вирощуваюя. В Т983, 1985 рр. по довжи-н! стебла перевищували батьк!вську лшхо з б!льшим показником 8,3 % г!брнд!в, а в посушливому 1984р. число таких комб1нац!й досягало 16,7 %.

Характер успадкуь&ння та ступтнь фенотипового дом!нуваннл р. значнйй м!р! визкачазться генотипов батья!вських л$н{Р. Пбгиди ^, у лких запильником були короткостеблов! л!н!г М0-1 та у вс!

роки сийчечнл ааймали пром}дне положения з частковим Г;аг.-тнуиан.чям

Таблица 2

Успадкування кхльк!сних оонак гибридами Pj парних схрещувань ярих гексаллотдних трЖкале

КомбЫацН, що проявили успадкування, %

Г1К : hp>i : ~ hp^l "—— : l>hp>-1 7 fbP»"l' •-.«SS-rMíJ ; hfx-i

Довжина стебла

1983 8,3 5,2 77,8 8,3

1984 16,7 2,8 63,9 8,3 8,3

1985 8.3 - 61,1 2,8 16,6

Довжина колосу

1983 33,6 5,6 44,0 11,2 5,6

1984 22,4 И.2 36,4 5,6 25,4

1985 и Л 2,8 57,8 2,8 25,4

Число КОЛОСОВ

1983 19,6 5,6 63,4 - 11,4

1934 5,6 66,4 - 28,0

1985 14,2 5,6 57,8 - 22,4

К1льк!сть зерен в. колос!

1983 41,2 5,6 22,4 - 30,8

1984 39,2 2,8 41,2 2,8 14,0

1985 14,2 - 63,4 2,8 19,6

Maca зерна з колосу

1983 14,0 11,2 47.2 16,4 И,2

1984 8,4 30,8 24,2 22,4 14,2

1985 8,4 8,0 47,2 14,2 22,2

Maca 1000 зернин

198] 25,0 - 36,1 - 38,9

1984 27,8 2,8 41,7 5,6 22,2

I98;"j 41,7 2,8 41/7 - 13,8

батьк!в э меньшою эбо большое висотою стебла. Пбрид 2147/1I х ИС-1 в р!зних умовах вирощування выявляв частково озиаку запиль-ннка.

Пбриди схрещування середньостеблових л!н1й трМкале

з короткостобловкми л!н}ями ЫС-1 та МС-2 збер!гавть ст|Яке прок!ж-ие положения висоти стебла по в!дновенно до батьк!в.

* гМрид!в з учаетю близькоспор1днеких л{н{й 2059/10, 2059/11, 2059/13 те ЯОГ-1, як Р| так ! в Р^ мало 1:}сце м!нливост! ступе-но дом!нування аж до зм!ни його напряму в!д позитивного наддом!ну-вання до нвддом1нуаакня з в4д'емним знаком. Пбрид КС-1 х 2059/13, в ус{ роки, в}дзначавсн наддои1нуванням батьк1вськоТ I з б!ль-взю вксотос стебла. Ступ1нь фенотип1чного дом!нування з«|нювалась б!д 1,9 до 12.

По еле мена ах продуктивном! колосу у Нбрид!в Р^, у б1льшост! випздк}в танояс спостер{галось пром{жне успадкування.

Число випадк!в з пром!жним успадкуванням довгини колосу, з ро каш зм!нпвалось в{д 26,4 до 57,8 % /табл. 2/. У г{брид?в з учас тв запильника МС-1 в 1983, 1984 рр. в 5 випадках, а в 1985р. у вс вар|антох виявлено пром!жне успадкування оэнаки. Пбрид СЛ 2/2-6 ИС-2 пэст!йно частково успадковував довжину колосу кращо! батьк!в сько1 л|н*!, а ступ!нь змЬшвалась вгд 0,6 до 0,8.

У б!лыпосН г!брид!в в посушливих умовах спостер}галось злен» шеьнл числа колоск1в в колос! по в}дношенню до батьк!вськоТ ¿НИ з б!дьстим числом ц!е1 о знаки, а в умовах блиэьких до оптлмальних эбхлыцувалось число г!5рид!в з наддом1нуванням та' повним дом!ну-канням кращог батыс!всько! л!нИ.

К1льк1сгь г1брид!в, пр леревицували по числу зерен з колосу хрчщу батьх}вську л}н}о, зм!юоралась в!д 14,2 до 41,2 %. Пбрид СЛ 42/6 х 205Э/13 пост}йно, а р!зному г!дротерм!чному режим: про являв позитивно надцо;л!нування.

Число i vaca, зерна з рослини значн!ое зи!нюоться п!д впливоы погодних умов. В роки э п!двшценою температурою та недостатком вологи число г!брид!в Fj, що проявили позитивне нгддаишування по мае! 1000 зерен не перевшцувало 27,8 %, а в бхлыв сприятливий р!к воно досягало 41,7 %. Кращ! г!бриди в!дм1чен! э участю материн-ських Л1н!й КС-I та СЛ 42/6. По крупност! i видовненост! зерна а 1985р. ступгнь фенотип1чного домхнування була вшце "I у г!брид!в СЛ 42/6 х MC-I, СЛ 42/6 х ИС-2, СЛ 42/6 х 2059/10, СЯ42/6 х 2059/11, СЛ 42/6 х Я0Г-1, КС-I х MC-I, КС-I х 2OÜ9/I0 та {нпшх.

Характер успадкуваяня елементхв продуктивное^ a Fg тако* сут-таво залекить в!д спадковкх особливосгей батьк!вськкх ntHitl та умов вирощування.

Розм!ри колосу у б!льшост| р}бридгв успадковувались пром!жньо. Наддом1нування довхини колосу в посушливону 1984р. пом!чено лише у р!брвд!в СЛ: 49/9 х 2059/11 та СЛ 49/9 х 2059/13, в бхльи сприлтли-вому 1985р. воио спосто'р!гэлось у СЛ 2/2-6 х IÍC-2, СЛ2/2-6 л Я0Г-1, ZJÍ 42/6 х 2059/10, СЛ 42/6 х Я0Г-1, КС-I х 2059/11, ItC-I х 2059/13, ÍC-I х Я0Г-1, а в 1986р.-у г}брэд1в 2147/11 х MC-I, 2147/11 х MC-S?, а 42/6 х 2059/13, 3687а/26 х 2059/13, Зб87аДб х Я0Г-1, КС-I х ЮГ-1.

0зернен!сть колосу г!брид!в Fg у большое?! випадк!з була ви^е íatbktscbkot л!н!1 з бывшим числом зерен у колос! i эм!кювалась 1*д 34,8 до 58,3 % р!брид!в.

Залучен! до г1бридиэац!т л1нх1 гексаяло!даих тр!т!кале суттвво |}др!знялись одна в!д одноI довготривал!стю м!яфазног<з пвр!оду. 'сходи-колос!ння". Найкоротшяй пар!од- 44,7 - 46,0 дн!в у л!н!й MC-I а ЫС-2, а найб!лъш доврий- 52,0 - 54,3 у л!н!й СЛ 2/2-6 та KC-I. о довжин! вегетац!йного пер!оду г!бриди розвиваяись по типу ранньо-тиглих батьк!в. В Pj у р1брид!в э участю запильниьа MC-I колос!нни аставало в середньому на 3,5 дн! ранхае ыатеринсыгот л!н!г„ Значш б!льтеккя темп!в розвитку встановлано у г!брида КС-I я КС-I, ко-

лосивея в!н на 7 дн1в рам!оа п!знъостнгло1 материнсьяо! ííhíj KC-I. аовна дом!нування оэнахи батьк!вськоТ л!н{1 а иеныв !нтенсивним ростом спостер!галось у г4брид1в з учисто бдизьких lio довгогрива-лост! пер!оду "сходи-кол0с1ння" батыйвських лШй.

Пбридн однорааовкх зворстних схрещуеань характеризуются склад иьм характером успадкувания, в значн!й utpl заяежккм в{д взаенодй "генотил-середовиде*. Б1лыв{сть Нбрид1а успадховують ознаю» Сать-kíb, яхши проведено повторив галилекня.

У 61,1 % г!брид1в, аворотних схрещувань материнсьхов формою, довясана колосу була на р2вн( материнсько! л!н|1, а ловторне зали-дення батьк1Еськов л!н1«ю дало 50,0 % г!брид!в а довжиною колосу на р}ви! аопильника. Бекросування з материнськов л!н!ею дало 47,0 Í г1брмд!в, у якюг мае а зерна я росянки була на р!вн! материкськог д1н!г,-, 0<д/1орязове насичення батьк!всьхим залильнихом дало 60,0 % riCpnAÍB а масс» зерна на piBHt батьк!вськоГ форми.

Довготривад!сть периоду "сходи-колос!ння*, г!брид!в fj зворот-1шх схрецувань, у 61лыпосг! сипадк!в в!дхилялось до темпу роэвитку батьк!всько! л!н1Т f використанот для повторного аапилення.

Шнлив|сть господарсько ц{нних ознак г!брид!в ярих гексапгогдних трШкале.

Ьивчйнкя захоном1рностей м1нлирост1 к1льх]сних оэнан в та вежливо для селекц1йно! практики тому, що доб}р в рани!х покол! нях дае кожлиэ!сть значно экеньсити об'см роб!т i п!двищити ефек-тивн{сть селекг^Яного процесу. На результагивн!сть добору в раин}л покол!ннях указувади / Лук'яненко, 1973; Колев та íh., 1981 /. Дос ягдг.еш;я, проведен! в Канад! /salmón, Larter. G»í.tfilv¡n*IS''"3 /. г хаааак яеобх!дн{сть повгорниг доборов в ранн!х поиогЛннях внутр}а-кьовидэвих г!брвд!в трЖколе.

Як показали результата наших дослхджень, у батьк!вськкх л1н!й га г1бр.;д!в значн!яу :<гнлиб1сть ыа; ?ь о знаки: число та wsr?a зерна колосу. чи';ло та маса зерна з росл.нк.

В Р., значно зростае фене гигпчни м!нлив!сть ознг.кй - до еж и на стебла. Коефп^снт п вар|ацН в 1981р. коливався в!д 10,4 /36&7а/2С * 2059/10/ до 18,7 /СЛ 49/9 х 2059/10/, а в 1966р. цей показник змгнювався в!д 8,9 /СЛ 42/6 х ЯОГ-1/ до 21,3 /СЛ 2/2-6 х Ш-1/, Високу м1нлив!сть висоти рослин за вех роки х.осл!; день кали ггбри-ди а 2/2-6 х МС-1, СЛ 42/2 х МС-2, КС-1 х ИС-2, 2147/11 х НС-1, СЛ 49/9 х КС-1, а 49/9 х МС-2, СЛ 2/2-6 х МС-2 - коеф!ц!снт вар!а-ц!Т у них досягао 21,3; 19,9; 19,4; 18,3; 17,5; 15,9; 15,6%. Пояиа рослин з висотою соломини меньше 60 см та больше 100 см, я:: у гМ-рид!в з участю короткостеблових л!н!й МС-1 та Х-2, так | у л*н!1» близьких по висо-п стебла, вказус на трансгресивнв розцеплення. Для селекц1т на ст!йх!сть до виляганнл особливу цхннють мають Обряди, як! при роз-целлеил дають негативну трансгрес!» висоти стебла.

У б!льшост! г!брид!в спостер!гаг>ась зисока стул^ь спадкосынос-т! висоти стебла. В залежноетт в!д генотипу батыиаських форм коэф!-ц!еити. спадкоемност! зм!нпвались в 198ор. в!д Сб.2 ДС-1 х 2059/10/ цо 93,7 /СЛ 49/9 х 2059/10 /, а в 1986.0. вгд 24,3 /КС-1 х 2059/11 / до 88,9 /2147/П х МС-1/. Б!лыз високу ступ!нь генеткчноТ м!нливост! в загальн!й фенотипов!й м!нливост! мали г!бради з учасгв мятерин-гьких л!н!й СЛ 49/9, СЛ 42/6 та короткостеблових запильник!в !лС-1 га МС-2. Частота особин з негативнммл трансгрес1яуи висоти стебла гкладала 2,8 /1981р./ - 19,Э % /1986р./, а стуНнь-в!дпов?дно 3»,0 -12,7 %. В ззлежност! в!д "еногипу запильника та ыатеринськоТ лхн!т значения ч ч.стсти негативнкх трансгресгй вироти рослипи зм!нювалось 91д 1,1 /а, 2/2-6 х МС-1 / до 17,3 Д147/11 х ЯОГ-1/,

У 20 Г1*брк^!й ампл!гуда м!нливост! довжини колосу була вищэ у блтьк!в, а Гх коефг-иенти вар!аи!т змЬшвався в!д 12,8 % 'СЛ 2/2-6 х ЯОГ-1/ до 24,1 % / СЛ 42/6 х ЙС-1/. ¡Шьк!сть г!брид!в 7 Ы1нлив}ст'о ри!Д0!п н}ж у багьк!в суттево эм!нювалась в залежност! а!д умол оирпщуг мня, Б ппсупливоку 1984р. лише у 14 г!брид!в 13 Ч чон5тн'!!Л?1, а в близькоку до оптимального 1985р. у 23 ампл!ту-

да м}нливосТь була вище, и!и у батьп!в.

. По числу колоск!в з колосу у г!брид!з ?2 коеф}ц!снт вар}ацт! зи}нювався в!д 12,1 до 23,2 В1дносно високу н!нлив!сть ц!ст оз-наки в умовах 1984р. шли Ибриди Зб87а/26 х МС-2, СЛ 49/9 х 2059/ КС-1 х ££3—1, КС-1 х 2059/10, IX иоеф{ц!снти вар!ац1г в!дпов1дно сг новили 18,9; 19,6; 20,1; 22,9 %. В 1985р. у г1брид1в э участю коро костеблових л!н!й ЫС-1 та МС-2 число колоск!в вар^ввало в1д 19,9 д

Роэраховша покасники спадкоемносг! г!брид!в де запильникоы бу ла п!и!'я !«С-1, эм!нювагась в1д ЗГ,4 до 67,4 %. Знание вар!пвання цього аокгэника в!дм1чено у Г1бпид!в, батьки яких пали близьке зна чення числа колосков.

Аналхз п|нливост! числа та уаси тзерна г колосу дозволив вид{ли ти ряд г!брид}а з розиахси н{нливост!,перевищуючим батыав. По нас зерна о колосу в 1985р. а»пи!туда м!нливост1 24 г!брид!в перевищув ла границ! м!нливост! батьк!всь*сих л!н!й.

При визначенн! трансгрес!й встановлено, цо найб!лытш ступеней и'рансгресивкоI и!нливост! харахтеризувались оэнаки загальнот про-дуктивност! росдкн.

По к!лысост! верен э колосу в ступ}нь позитквних трансгрес! взималась в!д 2,8 до 47,6 Б1лыа високиш показник&ми трансгре с!й вид!лялась яоауляц!я СЛ 42/6 х 2059/10, створена в ~ результат схрецувачь середн!х по виявленню ц}ег озкаки, еле р!эних за поход-аенняы Д1к!й. У г!брид!в з участю короткостебловот л1н!т ЫС-1 частота сприятяивих трансгрес 1й числа верен в колосу эмхновадась в!д 1,0 . /СЛ 42/6 х 1ГС-1 / до 10,0 % /2147/И х НС-1/, а ступ!нь в!д-поИдно в?д 2,8 /а 42/6 х МС-1/ до 22,2 % /2147/И х «С-1 , табл.

Крачииц похагникеми лозитивнхх траисгрес!Я ыаси 1000 зерен в!д значались. г}бриди а материнськимк л!н!яыи СЛ 49/9 та СЯ 42/6.

У Нбрида СЛ 49/9 х 2059/10 в С2 вищэплялось 6,4 % б!отип!в,

Таблиця 3

Траясгресивна ы|нлив!сть елемант!в продуктивном! колосу г!брид!в ?з /1984 - 1935рр./

Г ! б р и д Число колоск!в, %\ Число зерен. % ,

\ V ; Тс : Тч : V Тс : Тч

147/1I х МС-1 23,1 12,2 11,3 38,4 2*2,2 10,0

147/И х МС-2 14,9 11,3 8,3 28,5 26,2 144

Л 42/6 х 2059/11 14,9 3,3 6,2 32,2 47,6 22,0

Л 49/9 х 2059/10 15,3 25,8 7,8 34,3 32,2

147/1I х 2059/10 15,5 12,4 12,8 31,1 26,3 12,9

Я 42/6 х 2059/И 15,5 5,2 2,8 40,3 25,6 16,3

к! по крупност! зерна перевицували кращу батьк!вську д!н!в на 1,7 %. При схрецуванн! СП 49/9 з короткостзбловою.л!н!ео МС-1 эпуляадя м!стила 4,2 % рослин, ях! перевищували крашу ба?ьк!всь-у форму на 6,2 %.

Ц{нн! тсансгрес!! по елементах продуктивном!, як правило, си-ьн!ше виражен! у продуктивних пбрид!в.

В селекц!! на п!дЕИцену продуктивн!сть та ст!йк!сть до виляган-ч особливу увагу привертають б!отипи, «о поеднуют!. негативну рансгрес!» висоти стебла з позитивное трянсгресиею елемеит!в прс-^ктивност!, В !з 4413 ^оанал|;?ов8них рсслин вид!лено 751 каща-зк /I'1'%/ у яких позитивна трзнсгпес!я вксоти стебля з'еднана з ззитивною трансгрес!ею продуктивное^ колосу i яте 17 /0,4 %/ :обин з повдняноо негативною трансгрес!ею висоти стебла з пози-*вною трансгрес}во продуктивност! колосу,

Пбриди ^ схреаувйння контрастпих по виеэт! рослини бать-гв характегизуються в1р0г!дним позитивним зв'язком м!я висотов гебла I звгально"» пргцуктивн!стю рослини, 1х коефш1 :кти корелк-¡?. эмхнювались, в залежноегх вхд генотипу батък!в та умов вирощу-

мшя, etp, 0,324 до 0,766« КореляцШий г>нал!з показав тхсний эв'я-зок довжини колосу з загаяьною його продуктивною /0,480/, Bapio-p4«ff в залежноеtï в!п уиов вироауваиня в}д 0,428 до 0,536. В!ро-г!дний позитивный ьв'язок кають ознаки "довжина колосу" га "число ко«оск!в э колосу", "довжина колосу" та "число зерен з колосу". Ко-вф!ц!енти кореляцхй в1дпов{дно 0,779 та 0,549.

Анализ м1нлиьсст! ехмей Fg м!жл|н!йних г!брид!в показав, цо прс ведений з Д°б1? зменыаав мхнли&!сть ряду ознак пор!вняно з попу-я*ц!сг fg. Однак размах ы!нливост! нащадк!в в!д одноразового добор] по окре Miré о?наказс значно большим, Hix у батыс!вських л!н!й та г|брид!в i-j» Це св!дчить про колливхсть подальшого добору в третьему ncKOfliHHi. Позитивна трансгресивна м!нлив!сть нащадк!в Pg спо-стер!галась за вс!ма анал!зованими ознаками. Доб!р.в Fg 61отип1в а крупн.:ы, добре випоБнеиим зерном значно зб!льяив число нащадк1в s масою ÎOOO зерен б1льооо#н!ж у крадот батьк!вськот л!н!1.

ЫорфолоНчио-комстантн} xiHix були одержан! в

Вивчення кращих xtHifl у с!ялочному пос!в! дозволило вид!литн я tait СЛ 42/6 х 2059/10 р!4, 2147/11 х 2С59/И p2I/3 , 3687а/26 х 2059/13 р@, як! по урожайност! достов!рно перевищували крацу бать-к!иську лЫя.

Комг. ;ехсне вивчення створених л!н!П ярих гексалло!дних трМкаде,

В Результат! вивчення 419 г!бридних популяц!й п&рних та смад-них м!жл!н!йних схрещувань в свлекц!йному розсаднику вивчено б!лыь 7400 нащвдк!в, s яких було вид!лено ! вивчено в контрольному розсаднику 736 д!н!й, б!льа!сть в шх в цЬший внх!дний матер!ал в пр ктнчкхй сеяекц!!.

У тр!т{Еале,нх i у îkbjcx колосовмх культур, ст!йк!сть до виля гения вабезпечуеткся, пери sa »се, понижено» еисотов. Щдвищеиою стШ!ств до гиллгання харвктериэуваднсь створен) л!н!г CJI 49/9 х

p27, СЛ 42/6 X 2059/10 p7, ХЛ 1/5 x Х4Л1/2 p7$ Б129/Л x ЛОТ p4/2-90, /СЯ 13 x МС-I/ x a 23 pIQ, X6PMI5/I0 x УЗР51Х9/1 Î8/6 /табл. 4/. В роки э достатн» od вологозабеспечен}стю висота

Таб-иця 4

Характеристика кращих л!п!й ярих гехсаллотдних тр|тгсале / 1989, 1990рр. /

Культура, с о р t , л } н t * :Бисота :Допжина:Число : росли-:вегета-:продук-: ни, см:ц!йного:тивних : :nepio- :стебел« : : ду, :иа I мт : : днхв : пт. :Bmíct b:Em1çt :зерн1 :л1зину :б!лка, :в 100г : % :б!|ка,

пшениця XapKiBcbKa 2, контроль 85,0 83 422,0 14,5 2,36

!т!кале Харк{аський 41, контроль 105,0 93 402,0 14,1 2,96

49/9 х tóC-2 р 27 90,0 86 360,0 14,2 3,13

42/6 х 2059/10 р 7 95,5 90 364,5 14,9 2,79

13 х МС-I/ х СЛ23рЮ 95,0 66 417,5 14,3 2,76

1/5 x Х4Л1/2 р 7 105,0 96 424,0 13,5 2,88

Э /rç х ПрТСП р 4/2-90 100,5 86 420,0 14,3 2,86

MI 5/18 х X8P!íX9/Ic28/6 105,0 88 4x8,0 14,8 2,91

5га у них энаходилась на р!вн! 90 - 105 см, цо в поеднанн! з м}ц-по соломини забезпечув ст!йк!сть до вилягання. flpi тр!т!кале в суц^ьному nocfef мають невисокий коеф!ц!ент уктивного куцЬшя / 1,0 - 1,2 /. На 1м2 вони формусть в середу 403,5 прод^ктивних стебла. Краду густоту продуктивного стебов мали flÍHií, одержан! э використанням батьк!вських форм, ство-х б1олог!чним методом: Б129/Л х ПрГСП-р4/2-90, X8PMI5/I8 х <9/1 р 28/6.

В умовах сх:дного Лгсостепу У: рагни густота продуктивного стебу rpi гiкале суттпво aалежить в!д сг{Йкзст{ до внутр;вгньо-!C-;îx :c:cííhHKÍB» Найб{;.ьше ропповепдження серед них иають швед-

ська та пиеклчна мухи, стеблова хл1бна бяошка. Вивчення нсэих л!н] по ст!Йкост{ до выутрхшньостеблових шк1дник!в на !нваз!йному <■ ¡н{ показало, ¡цо б!льш{сть зкачно уражаються шк!дникаш. Ст!йк1 лiнi1 видтдено у г!брид!в з участи батьк!вських форм з меньшим м1жфазни1 перходом "сходк-колос}ннп", одержаних б!олог1чним методом: ХЛ 16 ) СЛ II р24, XI 16 хВуС^Р62, Е129/& х ПрТСП р4/2-90, Х8РШ5/18 : ХВРШ9/1 р28/б.

Значку шкоду лвбМ с1льськогосподарськ!й культур! причиняють хвороби, знижуючи врожай та його як!сть.

Бивчення г!брид!в г л!н!й в пичайних умовах та при штучному вараненн! показало, що нов1 л1н!т ярих тр!т}кале характеризуются !цуи|тетоы до борсшнисю! роси. '

Бура листов?. 1ржа може уражувати тр!т!келе на 60 %. Л!н!я £129/& х ЛрЧСП р4/2-90 1мунна до збудника, Слабку сприйнятлив!сть / / проявили л}н!г: ХЯ 16 х СЯ 23 р24, ХЛ 16 х Х4Л1/2 р93, СЛ 13 х ЙС-1 р36 тр тно|.

Значно меньте уражупться яр! тр!т!кале стебловою !ржею, а л!н ХЛ 16 х ВдС/^, Х4Ы/2 х СЛ 20 р 34, ХЛ 1/5 х Х4Л1/2 р 7, Б129//? х ПрТСП р 4/2-90 !мунн! до цього збудника.

Ус! виячен! л!н!? характеркзуютьс^ !мун!гетом, або слабкоп' епр'.1йнятлив1стю до летючот сажки.

Штучне ураженил твердою сажкою спонукало сприйнятлив!сть б!л1 шост! л!н!й, порад з цим буди 1 !цунн!: ХЛ 16 х СЛ 23 р 24, ХЯ К 5'р 62, ХЛ 1/5 х Х4Л1/2 р 7.

Л!н!я Б129Ж х ПрТСП р 4/2-90 в!дзначаеться груповим !чун!те1 до хвороб.

Яр! гексаплоТдн! тр!т!кала характеризуються високим потенц1в. урожайное^. За роки вивчення края?! л!н!1 тр!т!кале в середньому перевищували по урожаЯност! м'лку пшенице Харк!вська 2 на 7,9 а/ Особливу увагу привертають лМг Е129/Д х ПрТСП р4/2-90, ХЛ 1/5 Х4ЛЦ/2, урожайн!сть лких в середньому 49,9; 47,1 ц/га /табл. 5/.

19 Таблиця V

УрожаЯн!сть л$нЫ ярих •хрШкалв, ц/га

Культура, Р1к серздне

сорт, л!н!я 1989 : 1590 1991 :

1, пшениця Харк!вська 2, стандарт 43,8 45,0 22,4 37,1

чм!нь ОдеськиЯ 100, стандарт - 63,5 42,8 53,2

р!т!кале Харк!вський 41, стандарт 54,5 51,3 29,1 45,0

«- Мст Харк!всьхий, стандарт 63,1 31,1 47,1

129/К х ПрТСП рП/2-90 62,8* 58,1* 23,9* 49,9

а 1/5 х Х4Л1/2 р 7 55,7* 54,5* 31,1* 47,1

К 16 х СЛ 23 р 24 48,6* 52,5* 25,3* 42,1

? I р22 х СЗ 29 р 21 48,4* 54,2* 28,9* 43,0

VI 13 х МС-1/ х Х4П1/2 р 7 47,6* 52,1* 27,1* 42,3

ЗРМ15/18 х Х8РМХ9/1 р 25/6 - - - 34,6*

ЗРМ15/18 х Х8РМХ9/1 р 25/4 - 36-, 8*

1СР 0,05 2,5 3.1 261 -

* - р!зниця суттева на 5 % р!вн! в1рог!днс?т! н!т мають б!льа продуктивная колег з 23 - 26 колосками, в яках рыусться } достигав в!д 42,2 до 52,4 зерен.

Високий генетичний по:знц!ал урояайност} ново! культури не зав-и сум{щавться п його стаб!льн!стя в р!знкх уковах вирощування.

Вивченнл еколог!чноГ пластичност! ! стаб!лькост! урожайное»! л!н1й, де в ролг фактору "середовище* виступали роки досл!дхень достов!рно ртзн! строк;, с!з(5и показало, що на зм!ну умов силь-яе, Н1Ж 1нш!, реагували Харкпський 41 та л!н!г СЛ 49/9 * Ж-2р77, 10 х С" рП, /СЛ 23 х МС-1/ х Х4Л1/2 рб"', ХЛ 1/5 х -Х"Л1/2 р7 Гх косфмисяги рсгрес|У м"-по в {дно - 1,06; 1,01; 1,08; 1,14; 1,03.

У стандарту Харкгвський 41 та nihil /СЛ 23 х ЫС-1/ х Х4Л1/2 р 67 вксока реакцтя на укоси вирощуьання поеднуеться }з значною bapia-беяьн!сг» урожеЯност! / показники стаб1льност! - 15,55; 11,89 /. Високих pinHей реачцН на эы!ну умов росту та п!двшцснов стабЬь-HtcTß вид!лялась л!;йя ХЛ 1/5 х X4J1I/2 р 7, яка значно п^цвищувал урожайктсгь при ьал{шгенн! уков вирощування i в ченьштй Mipi зни-жувала його при несприятливих умовах.

Вивчеиня б!ох1м!чних властивостей зерна тр!т}кале показало, в створен! л!н1" харакгериэуються широкою м!нлив!стю за bmIctom 61л НаПб1льш вис о кеб} л ко в} пШХ 368f7a/26 х Й0Г-1 р32, KC-I х 2059/12 р47, 2147/11 х 2C59/I3 р2, >®PKI5/I8 х Х8РМХ9/2 -28/1 ывють на О, 1,3 % б!лка бiльве, 1иж м'яка пшениця Харк!вська 2. У л!н!т Х8РМ15/1'3 х л8РИХ9/2 -28/1 його вм!ст складав 15,8 %.

Тр!т!кзлс иаять також п!двищений, пор!вняно з пшеницею, bmtci «esauiiiHol ем{нокислоти - л!зину. У нових лШй м!стилося його в1 2,67 до 3,13 % на ЮС г б!лка. Кралями по цг.х показниках виявилис л!н!t СЛ 42/6 х 2059/10 р7, 3687а/2б х ЯОГ-1 р64, ХЛ 1/5 х Х4Д1/2 XX 16 х СЛ 23 р24, СЛ 49/9 х SiC-2 р27, в б1лку яких було в середн ыу 2,79; 2,82; 2,88; 2,93; 3,13 % л!зину, у пшениц! в!дпов!дно 2,

Вид!лен! пол}пшен! л!н!т эдатн! даватк хл!б задов!льно| якосч Ток у л!н!т BI29//L х ПрТСП р4/2-90 об'вм хл!ба la 100 г пуки ста-ьовив 470 сн^, у стандартного сорту Харкгвський 41 - 430 см^.

Таким чином, • результат! м!жл!н!йиоГ г!бридизац!т створено як!сно новир генофонд ярих гексапло !дних тр!т!кале.

ВИСНОВКЙ

1,'В парних схрецуваннях ярих гексапло!дних трЖкале р!вень зав'иэувакня г!брцднях нас!нин в середньоцу складав 34,8 %. Ictoi ний валив насхрегцуван!сть чинили погоди! умом в пер!од Нбриди-зацй, генотип батьк!в, а особливо довготривал!сть 1х вегетац!йн: пер!оду.

2. Бекрос г!брид!в Р| з материнською формою п!двицуе зав'яэу-мя г!бридних настнин пор{вняно з парниии схрецуванняыи та <$вк-;ом з батьк!вською формов. У г}брид!в Р| з участи л{н!т ИС-2, нв-1ежно в!д 1х бекросу, фориувалось в 1,5 - 2,8 рази б1льте нас1-«,н1ж у парних ехрещуваннях.

3. СтупЫь I направления фенотип!чного дом!нування в заложносг! 1 генотипу батьк{в, ознаки та умов вирощувакня гм!ню»ться в!д итивного наддом!нування до наддом!нування з негативном знаком. !льшост! г{брид!в ознаки успадковуються по проы!хноку типу.

4. Висота стебла г!брид!в та р£ в!д схреаування середньостеб'о-х л!н!й з короткэстебловими успадкочуеться по прсм!кному типу, частковим дом!нуванням в умовах засухи серсдньостеблових л!н{й,

в близьких до оптимапьних - короткостеблових батьк!в. При схре-ванн! л!н!й з не!стотноо р{зннцею висоти стебла, г!бриди у бЬь-гт! випадк!в проявляпть пром!жне успадкування та наддонгкування гьк!в э б!лыаим значениям ознаки.

5. По елементах продуктивном! б!льа ц!ни! г!бридк отримако за 1стю материнських л!н!й СЛ 49/9, СЛ 42/6, КС-1, 2147/И та запиль-:1в МС-1, иС-2 , 2059/10 , 2059/Л. Г!брид а 42/6 х 2059/13 по :лу зерен з колосу та числу зерен э колоска стаб!льно проявляв итивне наддомЫування.

6. Характер успадкування пер!сду "сходи-колос!ння" у г!брид!в х гексаллотдних трШкале перебувае в зоежност! в!д р!вня ь!д-ност! за ц!ео оэнахою схрепсваних форм тр!т!кале 1 зизиачаетъся тковим а5о повним дом!нуванням б{льз ранньостиглот батьк!вськоТ

а.

7. В зворотних схрепуваннях наладки ггбрид!в Рр в б}льшост! адкхв уепадковуготь ознаки бчтьк!вськот форми, яков повторно за-

гать прост! г!бриди.

8. 3 гетерсэ!готн.1х локсл!ннях г1бридхв границ! М'нливосг! сз-

наи виходять за меж} мхнливост! багыпвських форм * вказують н& траксгресивне розщеплеиня. Р{вень вар}ацИ виэначаеться генотиш бэтьк!в та умовами росту.

,9. Частота I ступЫь сприятливих трлясгрес}й по оэнаках продуктивное^ обумовлюеться генетичними оссбливостями Оатьк}вськи) тр!т}кале. Щннш! трансгресН краа;а виражен! у г!брид}в з учасч л!н!й СЛ 49/9, а 42/6, 2147/И, 2059/10 , 2059/И, ЫС-1 та МС-2.

10. У г!брид{в в!д схрецування середньостеблових л!н!й можл! поява р1зноспрямованих трансгрес1й, сприятливо поеднуючкх негат! ну трансгрес}» висоти рослини з позитивною трансгрес!е» елеыент: продуктивном} колосу.

11. Характер розщеплення в та показники спадкоскност1 се чать про високу ефективн!сть-добору в розгцеплюваних покол}ннях I довжинх стебла.

12. Найц1нн!а: по комплексу гослодарсько корисних ознак л}н одержан} при використанн} тр!т}кале, сгворених в м}сцевих укова: б!олог!чним методом.

ПР0П03ЛЦН ТА геКОМЕНДАДИ ДНЯ СЕЛЕКЦ1ЙН01 ПРАКТИКИ

Для створеннл ц!иного селекц!йного матер!алу ярих гексаплох, них тр}т!кале рекомендуемо ширше використовувати м!жл!н}йну г}0 рндизац!» & залученням кращих м}сцевих л!н!Я ярих тр!т!кале, ст ре них .5!олог{ч:шм методом, цо характеризуются. еколог!чнов плас н!сто.

Для виявг'жнл ц}нност! г!брндног ксмб!нац!! по елементах пр дуктивност! через не!стотну р|аницю в прямик та зворотних схр^щ ваннях радимо лроводити т}льки прям! топкросн} схреггування.

В 7а ^з ДОЦ!льне проведения добору оо крупност} та випос мост! зерна. Це довволить значно зменьоитн об'ем селекц!йного р содника ! добрати б!лыи ц{кн!п1 б!отипи з д&бре виповненим зерн

Пропонуемо використовувати в седекц!йних програмах створен 1

<и лfiitr: скоросгигл!- СЛ 49/9 х МС-2 р27, /СЛ 13 х ЫС-I/ х СД23р10, Í129/Ü х ПрТСП 4/2-90;

Ctíükí до виляг&ння- СЛ 49/9 х ЫС-2 р27, СЛ 42/6 х >059/10 р7, СЛ 23 х Х4Л1/2 р5, Б129/Й. х ПрТСП р4/2-90, ХЛ 1/5 х (4Л1/2 р7, X8PM15/I8 х X8P1ÍX9/I р28/6;

s п1даищеною ctíBkíctd до анутр{ииьгс?еблових пк!дних{в-'СЛ 13 х ИС-1/ х СЛ 23 pío, СЛ 23 х Х4Л1/2 р5, BI£9/fc х Ь'рТСП р432-Ю, X8PMI5/I8 х X8PMX9/I р28/6;

з групо вою ctíЯк!стю до хвороб- Б129/К. х ПрТСП р4/2-90; ctíAkí до стебловог fp*í- ХЛ 16 х СЛ 23 р24, ХЛ 16 х lftí>62. Х4Л1/2 х СЛ 20 р34, ХЛ 1/5 х Х4Л1/2 р7, Б12ЭД; х ПрТСП )4/2-90;

летачоГ сажки- СЛ 13 х MC-I р16, Х4Л1/2 х СЛ 2Ü р34, lp I р22 х С329 р 21, ХЛ 1/5 х Х4Л1/2 р7, Ы29/Я х ПрТСП р4/2-90;

твердо! сажки- ХЛ 16 х СЛ 23 р24. ХЛ 16 xjfyi.S'рб2, . SI29/? х ПрТСП р4/2-90;

висоховрожайн!- 2I47/II х 2059/II р26/б, Б129/£. х 1рТСП р4/2-90, ХЛ 1/5 х Х4Л1/2 р7, Пр I р22 х С329 р21, /СЛ 23 х !С-1 / х Х4Л1/2 р 7, Х8РШ5/18 х X8PMX9/I р25/6, X8PMI5/I8 х :8РМХ9/1 р25/4;

э п!двищеною стаб!льн!стю урожайност!- ХЛ 1/5 х Х4Л1/2 р7; високоб!лков1- 3687а/2б х ЯОГ-I р32, КС-I х 2059/13 р47, 147/11 х 2059/13 р2, X8PMI5/I8 х Х8РМХ9/2 р28/1;

з п1двищеним ви}стом л{зйна в б1лку- СЛ 42/6 х 2059/10 р7, б87а/26 х ЯОГ-I р64, ХЛ 1/5 х ХШ/2 р7, ХЛ 16 х а 23 р24, Л 49/9 х МС-2 р27.

СПИСОК ОПУБЛ ЖОВАНИХ POBlV ПО ТЕ"! ДИСЕРТАЦЛ

I. Шптохин В.К. Внутривидовая гибридизация в селекции ярових ритикале //Селекция и семеноводство,- К. "Урожлй", 1983,- Был. 53.

С. 20 - 32.

2. Шатохин В.И. Наследование хозяйственно-ценных признаков гибридами яровых гексаплоидных тритикале //Тез. докл. 2"й респ. науч.-произв. конф. "Вклад молода ученых Украины в интенсификацию сельскохозяйственного производства" /24 - 26 сентября 1986 г./.- Харьков. 1986.- С. 90-91.

- З.Шатохин В.И. Изменчивость признаков продуктивности гибридов яровнх гексаплоидных тритикале //Тез. докл. Всес. научной конф. "Октогенетика высших растений" /17 - 18 октября 1989 г., Кишинев/. - Кшинев "ШтишщаV1969. - С. 249 - 250.

4. Горбань Г.С., Шатох1в B.I.. Рябчун В.К. Пластичн1сть 1 стаб1льн1сть урохайност! л1н1й ярих гексапло1даих тр1т1кале //Селекц1ч 1 нас1нництво. - К. "Урокай", 1992. - Вил. 73. - С. 44 - 46.

5. Шатохш В.И. Оценка реакции яровых гексаплоидных тритикале на изменение условий произрастания //Тез. докл. IV Всес. научной конф. "Экологическая генетика растений, животных, человека" /20 - 21 ноября 1991 г. Кишинев/. - Кшинев "Штиинца", 1991. - С. 349.

Shatokhln V.I. Development oi initial material lor spring hexaplold trltlcale by double and complex lnterstraln crossing.

The" 13 for Candidate's degree on the speciality 06.01.05 -selection and seed-growing. Plant Production Institute named after V. Ya. Yurjev, Kharkov, 1994.

The peculiarities on crossing hexaplold trltlcale in double, reciprocal and complex combinations have been established. Hue Inheritance ol valuable agronomic traits by F, and P2 hybrids and. variation in F2 and F3 generations have been lntestlga-ted.

Valuable transgres3lve blotypes with genetic transgressions >r separate and conjugate characters аз plant height and conjoints or productivity have been isolated. Effectiveness of selec-.on in the early segregating populations was demonstrated.

The diverse Initial material tor selection of spring triti*-!e has been developed. There have been obtained agronomically luable lines as to the complex or characters with increased oductlvlty, filled grains, early-ripening, resistant to iod-ng, pests and diseases, аз well аз with Improved content of oteln and lysln.

Шатохин В.И. Создание исходного материала яровых гексаплоидных 1тикале методом парных и сложных межлинейных скрещиваний

Диссертация на соискание ученой степени кандидата с.-х. н^ук специальности 06.01.05 - селекци,; и семеноводство, Институт ¡тениеводства им. В.Я.Юрьева, Харьков, 1994

Установлены закономерности скрещивания гексаплоидных тритикале 1арных, реципрокных и сложных комбинациях. Изучен характер насле-аиия хозяйственно-ценных признаков гибридами Pj и и изменчи-ть в ?2 и ?3.

Выделены ценные трансгрессивные биотипы с генетическими транс-, ссиями по отдельным и сопряженным признакам высоты растения а ментов продуктивности. Показана эффективность отбора в ранних щепляющихся поколениях.

Создан раэнооиразный исходный материал для селекции ярогых гикале. Получены комплексно-ценные линии с повышенной продул-яосты, хорошо выполненным зерном, скороспелые, устойчивые к эгания, болезням и вредителям, с повыданным содержанием белка лзика.

Kj!»4oni слова: трЫкале, лЫя, схрещування, ггбрид, успадкування..

В1дпов>дальнкВ за винуск кандидат с тльськогосподареьких наук

L" ЗЕШ) U.C.

Шдписаяо до друку SS.0I.95. Ус*. д. а. 1.0 41з.д.а. Заказ А. Тираж 120 ек:

X 1нституту рослиннацтва Ы. В.Я.Юр'ева