Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Создание исходного материала для выведения сортов в условиях юго-западной части Лесостепи Украины и их семеноводство

ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Создание исходного материала для выведения сортов в условиях юго-западной части Лесостепи Украины и их семеноводство"

Селекційно-генетичний інститут УААН

На правах рукопису

ГОЛОХОРИНСЬКА 1

Марія Григорівна ,уіу'

УДК 633.34: 631.526.32

СТВОРЕННЯ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ ВИВЕДЕННЯ СОРТІВ СОЇ В УМОВАХ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ ТА ЇХ НАСІННИЦТВО

Спеціальність: 06.01.05 — селекція і насінництво

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Одеса - 1998

Дисертацією с рукопис. .

Робота виконана на Чернівецькій державній сільськогосподарській дослідній стані УААН в 1977-1996 роках. 4

Науковий керівник: доктор біологічних наук, ’

завідувач лабораторії генетики, селекції та насінництва сої Селекційно-генетичного інституту УААН Січкар Вячеслав Іванович

Офіційні опоненти: Завідувач кафедрою селекції, генетики і захисту рослин Одеського сільськогосподарського інституту', доктор сільськогосподарських наук, професор Рижесва Ольга Іванівна

Завідувач лабораторією селекції сої інституту зрошуваного землеробства УААН, кандидат сільськогосподарських наук Колот Віктор Миколайович

Провідна установа: Інститут олійних культур УААН

Захист десертації відбудеться /О/-^ 1998 року на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д.05.15.01 у Селекційно-генетичному інституті УААН, 27003 Одеса-36, Овідіопольська дорога, 3.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Селекційно-генетичного інституту УААН, 270036, Одеса-36, Овідіопольська дорога, 3.

с—■

Автореферат розіслано /$ ¿у£/^31998 року.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради - АО.Станкевич

Актуальність темп. В Україні має місце значний дефіцит рослинного білка як для )еб харчування людей, так і для годівлі сільськогосподарські« тварин. Цю проблему на вирішити за рахунок розширення й підвищення врожайності зернобобових культур, і в ну чергу, сої. Вона є провідною білково-олійною культурою світового землеробства, а її вігі площі перевищують посіви інших зернобобових культур, разом взятих.

На жаль, в Україні виробництво сої не стабільне, середня врожайність насіння ка, а валовий збір недостатній. Така ситуація обумовлена, перш за все, недооцінкою цієї тури, відсутністю високопродуктивних, холодостійких, ранньостиглих сортів, статньою матеріальною базою для переробки насіння на продовольчі та кормові цілі.

Південно-західна частіша Лісостепу України за грунтово-кліматичними умовами ятлива для вирощування сої. У виробничих умовах урожайність її складає 24-25 ц/га, а 5 протеїну досягає 10 ц/га. Тому створення і впровадження у виробництво нових копродукгивиих сортів з оптимальною тривалістю вегетаційного періоду є досить ільним. Наявність таких сортів дасть можливість розширити посівні площі її, підвищити айність та збільшити валовий збір насіння.

Мета та завдання досліджень. Всебічна оцінка вихідного матеріалу є основою дюї селекційної роботи. Тому основним завданням було вивчення існуючого та іешія шляхом гібридизації нового вихідного матеріалу. Для досягнення цієї мети треба шти такі завдання: виявити найбільш придатні колекційні форми, які можна було б шстати в програмі схрещування; удосконалити окремі прийоми штучної гібридизації вно умов зони; отримати цінні гібридні комбінації і виділити високопродуктивні ібінанти; виявити характер мінливості вегетаційного періоду і його окрелліх фаз та левої продуктивності, вивчити наявність кореляційних зв'язків цінних господарських , на основі яких розробити критерії добору елітних рослин із гібридних популяцій; звити залежність посівних якостей насіння від строків його зберігання; створити форми ібридного походження, які відзначаються високою насіннєвою продуктивністю, вільним періодом вегетації, стійкістю до вилягання та ураження хворобами.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: ерше в умовах південно-західної частини Лісостепу України створено якісно новий хідний матеріал сої, який комбінує високу продуктивність, оптимальну тривалість ’егаційного періоду, холодостійкість на початкових фазах розвитку та в фазі цвітіння; світової колекції виділені добре адаптовані до умов зони генотипи, схрещування яких ю можливість виявити позитивні рекомбінанти з комплексом господарсько цінних іак;

шачеш та використані в селекційній роботі кореляції між насіннєвою продуктивністю, шаліепо періоду вегетації та окремих фаз розвитку з метеорологічними показниками;

• обгрунтовані експериментальні результата про закономірності мінливості осної елементів насіннєвої продуктивності в умовах зони, на основі яких проводішся д елітних рослин сої;

• показано, що насіння сої в неконгрольоваиих умовах можна зберігати не більше т років. Після 4-5-річного періоду воно практично повністю втрачає схожість;

• розроблена модель сорту сої для умов південно-західної зони Лісостепу України. Осі: її параметри включають: тривалість вегетаційного період}' — 105-120 днів, висота ро

— 60-100 см, кількість плодоносних вузлів — 15-18, бобів — 30-40, насінин — 5< маса 1000 насінин — 130-150 г.

Практичне значення одержаних результатів полягає в том}’, що рекомендації для селекційної роботи по використанню донорів основних господарсько ці ознак для створення сортів, найбільш адаптованих до умов зони.

Сільськогосподарському виробництву пропонуються новостворені високопродукі сорти Чернівецька 8 та Іванка, які занесено до державного реєстру сортів рослин Укр пройшли державне випробування і рекомендовані для виробництва та визнані націонали стандартами.

Особистий внесок дисертанта. Участь при розробці програми дослід-; Проведення польових, лабораторних і біохімічних досліджень; обробка експеримепталі матеріалу виконана особисто або при безпосередній участі.

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідались і обговорюй; на: міжнародній науково-ирактичній конференції "Сучасні проблеми виробшіщ використання кормового зерна і сої" (Вінниця, 1993); міжнародній науково-пракп конференції "Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економ відносинах-" (Вінниця, 1995); звітній сесії Інституту олійних культур УААН (Запоріжжя, 1995); вченій Раді Чернівецької державної сільськогосподарської дослідної станції ^ (Чернівці, ¡977-1996); засіданні секції "Селекція зернобобових культур" Селекі генетичний інститут УААН (1996, 1997, Одеса); науково-практичній обласній конфеї

(1995.1996.1997); виставках обласній та в Українській Академії аграрних

(1994.1995.1996.1997).

Публікації матеріалів досліджень. Опубліковано: 2 статті в науково-теорети1 журналі "Селекция и семеноводство"; 3 статті в міжвідомчих наукових збірниках; 1 ста матеріалами міжнародної конференції, отримано 2 авторські« свідоцтва на сорти сої.

Структура і обсяг роботи. Дисертація у вигляді рукопису викладена н; сторінках машинописного тексту' комп’ютерної верстки, включає огляд літератури, } матеріали і методику досліджень та 5 експериментальних розділів; крім того, до с дисертації входять: вступ, висновки, рекомендації виробництву, додаток та список літе{ з 259 джерел, в тому числі 98 іноземними мовами. Дисертація містить 29 таблиць. Де

з

■ять копії авторських свідоцтв на сорти рослин, а також матеріали, що підтверджують стичне використання результатів досліджень.

Автор висловлює іциру подяку науковому керівнику, доктору біологічних наук :арго В.І., академіку, доктору сільськогосподарських наук, професору Гончаруку О.В., (идату сільськогосподарських наук Ковальчук Н.Я. за допомогу в проведенні досліджень.

2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА

Робота виконувалась у дослідному господарстві "Центральне" Чернівецької савної сільськогосподарської дослідної станції УААН, яке розміщене в південно-західній шгі Лісостепу України у 1977-1996 рр.

Польові дослідження проводили на полях Рогізнянского відділку. Агрохімічні зники орного шару грунту характеризуються такими значеннями: вміст гумусу 3,48-Уо, забезпеченість гідролізугочим азотом 13,16-19,48, рухомими формами фосфору 8-14 і штми формами калію 19,5-21,9 мг на 100 г грунту. РН сольової витяжки складає 5,8-6,4, шітична кислотність — 2,57-1,53 мг-екв на 100 г грунту.

Метеорологічні умови в період проведення досліджень були різними, що дало змогу жти селекційний матеріал, а пізніше сорти відносно стійкі до несприятливих умов ювшца.

Ч

Найбільш несприятливі умови склалися в 1977, 1984, 1987 роках. У 1977 році опадів ріод вегетації вішало 345 мм, але розподіл їх по фазах розвитку був не рівномірним, у й половині літа, у фазу наливу бобів опадів не було. Такі погодні умови негативно чули на масу 1000 насінин і, відповідно, на продуктивність культури. _

У 1984 і 1985 роках перша половина літа була дощова і холодна. Такі погодні умови али з фазою розвитку "початок цвітіння - повне цвітіння", що призвело до опадання ей. У 1987 році перша половина літа була теплою, але сухото — вішало 11,4 мм опадів днів. Така посуха негативно вплинула на зав'язування бобів, що призвело до зшгження ішгості сої. Решта років були сприятливі для росту і розвитку рослин сої.

Вихідний матеріал надійшов із Всеросійського інституту рослинництва ім. авілова. Вивчили 1850 колекційішх сортозразків із різних країн світу. Суттєва різниця ніх умов у роки вивчення дала змогу дібрати стійкі до розтріскування бобів, вилягання іження грибними захворюваннями, посухостійкі та холодостійкі форми.

Матеріалом для вивчення закономірностей мінливості кількісних ознак служили даі комбінації другого і старших поколінь, отримані від схрещування сортів сої пішого та зарубіжного походження.

Константні форми сої колекційного розсадника висівали двохметровими ділянками, артні сорти Перемога та Зарніца розміщували через вісім ділянок. Ширша міжрядь ша 0,45 м. В усіх сортозразків, які дозрівали, відбирали по 10 рослин для аналізу

структури врожаю. У гібридному розсаднику батьківські форми й гібриди другого покол розмішували двохмстровими ділянками з шириною міжрядь 0,45 м.

"гідно з Міжнародним класифікатором роду Glycine L. у польових умовах відмі' початок і повні сходи, початок, повне цвітіння і його кінець, початок наливу бобів, поча: повне дозріваши. Враховували також тип росту, колір квітки і опушення стебла, стійкіст вилягання, розтріскування бобів, реакцію на несприятливі фактори навколишн середовища в роки їх максимального прояву. У лабораторії визначали висоту' рослин і ви прикріплення нижніх бобів, кількість гілок, плодоносних міжвузлів, бобів і насінш рослині, масу насіння на росліші та масу 1000 насінин.

Аналіз структури врожаю і морфологічних ознак здійснювали в 10 рослин кож повторення константних сортозразків і в усіх гібридних рослин. Основним критерієм ціш генотипу була продуктивність рослини і врожайність насіння з одиниці площі.

Вміст білка в насінні визначали за К’єльдалем, олії — за методом Рушковсьі Математичну обробку даних проводили за допомогою ЕОМ СМ-4 в обчислювальному цс Селекційно-генетичного інституту УААН.

Коефіцієнт успадкування вираховували за формулою I.Mohmud, H.H.Kramor (Iі Розрахунок кількісних позитивних трангресій проводили за методом Ю.Б.Коновале Т.І.Хупацерія ( 1974).

Частоту позитивних трансгресій в F? вираховували як процент рослин, перевищують краще значення батьківських форм, а ступінь позитивних трансгресій -формулою: [( Mf-Mp) / Мр ]• 100%,

де Mf та Мр — максимальне значення ознаки, відповідно, у гібриду ■ батьківських форм (Г.В.Гуляєв, В.В.Мельниченко, 1983).

Для вивчення'залежності посівних якостей насіння від тривалості зберігання б маточне насіння середньораннього сорту сої Зарніца, яке зберігали в коморі термішм одного до п’яти років у мішках при вологості від 11,2% (1982 р.) до 14% (1979р.)

Лабораторну схожість перевіряли щорічно перед посівом у термостаті, а по; схожість — шляхом підрахунку рослин, які зійшли в польових умовах. У 1981 ] квадратний метр висівали 75 схожих насінин, у 1982 і в 1983 роках — 70 насішш/м2.

3. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1. Вивчення та створення цінного вихідного матеріалу для селекції сої.

На основі багаторічних досліджень виділено групу сортозразків за триваг вегетаційного періоду, які найкраще пристосовані до умов зони. Ці форми, в основному, використані в нашій програмі гібридизації. Ранньостиглі сортозразки походят європейських країн та далекосхідної зони Російської Федерації. Наприклад, Фіскс створений в Швеції, Варшавська — в Польщі, Гізо — в Німеччині, Амурські 350,454,4'

М виведені в Амурській області, Іюлька — в Україні. Середня тривалість їх ацішюго періоду в наших умовах складає 99-110 днів.

Серед середньостиглих форм найбільшу групу складали сорти із Канади, сорти ніжка і Перемога створені в Україні.

Найвищою насіннєвою продуктивністю виділялись сортозразки Гізо, ВШС-1 та :а. Ці ж сорти мають високі показники кількості плодоносних вузлів, бобів та насінин на рослині. Нижні боби в них прикріплені досить високо, а висота рослин складає близько . Виходячи з комплексу елементів продуктивності та господарсько цінних ознак, ці сорти а рекомендувати як цінний ранньостиглий вихідний матеріал (таблиця 1).

У групі середньостиглих сортозразків найвищою продуктивністю виділяються 073-[абаровська 53 та Перемога. Ці форми також відзначаються високими показниками шосних міжвузлів, бобів та насінин на одній рослині. Таким чином, їх також можна іендувати як джерела високої продуктивності в цій групі стиглості (таблиця 2).

Таблиця 1

Господарсько цінні ознаки та елементи продуктивності раїшьостнглих сортозразків сої світової колекції

'орто- р.Т’.ОК Кількість на одній рослині Урожай насіння з рослини, г

плодоносних міжвузлів бобів насінин

1977 1978 1979 сер 1977 1978 1979 сер 1977 1978 1979 сер 1977 1978 1979 сер

смога, ст 14,9 13,2 12,2 13,1 20,6 20,1 20,8 20,5 45,3 39,1 32,1 38,8 5,7 6,2 6,0 6,0

скебі 5 8,8 9.6 8,0 8,8 9,3 17,3 12,4 13,0 17,3 29,6 24,2 23,7 2,7 4,3 3,9 3,6

рська 350 8,8 11,0 13,5 11,1 12,4 15.5 18,6 15,5 29.8 33,9 40,3 34,7 4,4 5,0 6,6 5,3

•\рі те 7,9 6,5 9,6 8,0 10,1 10,2 13,7 11,3 16,8 21,0 25,0 20,9 3,4 3,6 4,2 3,7

Іордія 9,1 11,4 8,7 9,7 13,3 20,9 16,9 17,0 28,0 39,0 31,6 32,9 3,3 4,9 3,8 4,0

рська 401 7,9 9,0 10,8 9,2 9,3 12,7 15,7 12,6 21,1 21,5 27,7 23,4 3,3 3,8 9,9 5,7

рська 450 6,0 5.8 7,8 6,5 7,1 8,2 10,3 8,5 15,3 13,2 20,0 16,2 3,0 2,2 3,6 2,9

шлвська 21,8 9,0 6,1 12,3 30,7 12,7 10,5 18,0 54,8 24,8 23,8 34,5 5,2 3,8 3,8 4,3

Гізо 14,2 11,3 11,7 12,4 19,8 20,2 22,4 20,8 45,6 35,8 44,2 41,7 7,6 5,6 8,2 7,1

зська 494 11,2 9,0 9Д 9,8 16,1 12,7 13,8 14,2 37,7 22,8 29,8 30,1 6,4 3,2 4,2 4,6

ШС-1 15,8 9,5 11,4 12,2 22,9 15,7 17,5 18,7 54,2 30,0 34,2 39,5 8,7 4,1 6,1 6,3

олька 15,8 11.4 9,8 12.2 22,8 17,5 15,7 18,7 53,2 30,0 34,3 39,2 8,1 4,9 5,9 6,3

Господарсько цінні ознаки та елементи продуктивності ссре/ (ЬОСТИПІИХ сортозразків світової колекції сої

Сорто- зразок Кількість на одній рослині Урожай насії з рослини.

плодоносних міжвузлів бобів насінин

1977 1978 1979 сер 1977 1978 1979 сер 1977 1978 1979 сер 1977 1978 1979

Перемога, ст. 14,9 13,2 12,2 13,1 20,6 20.1 20,8 20,5 45,3 39,1 32,1 38,8 5,7 6,2 6,0

073-12 9,2 8,4 15,2 10,9 13,4 15,1 27,7 18,7 26,1 31.9 55,9 38,0 4.2 5,8 5,4

073-08 9,5 6,4 10,5 8,8 14,8 9.9 19.5 14.7 27,3 19,2 40,1 28,9 4.3 3,2 7,6

073-14 7.9 8,9 11,9 9,6 10,7 14,2 21,0 15.3 21,7 28,5 43,2 31,1 3.6 3,8 9,0

073-15 8,8 10,0 10,2 9,7 11,7 16.8 18,4 15,6 23,6 30,5 35.2 21,9 3.5 4,1 6.8

075-1 7,9 10,1 8,3 8,8 10,3 15,1 10,6 12,0 22,2 29,4 11,3 24,6 3,1 4,6 3.9

075-9 9,5 8,6 6,7 8,3 12,8 12,9 10,8 12.2 27,4 26,4 17,6 23.8 4.0 4,3 3,5

Білосніжка 11,1 8,7 7,9 9,2 13,8 10,8 14,4 13,0 26,5 26,1 24,9 25,8 4,2 5,6 4,5

Хабаровська 53 11,1 11,7 15,4 12,7 15,0 19,8 22,9 19,2 26,4 34,1 40,0 33,5 4,7 5,2 8,7

На основі вивчення колекційного матеріалу виділені сортозразки, які інтенс використані в гібридизації (Фіскебі 5, ВНІС-1, Варшавська, Іюлька, Перемога) та інші.

Із гібридної комбінації Перемога х Іюлька виділено індивідуальну рослину, яка < родоначальником сорту сої Іванка.

Основним методом конструкції сортів сої за даними параметрам внутрішньовидова гібридизація спеціально підібраних батьківських пар. Соя за т. запилення відноситься до автогамних рослин. Частота спонтанного перезагшл коливається від 0,02 до 1,77 %, тому для отримання рекомбішцій генів, в основі застосовують примусове онилення.

Успіх схрещувань, які виконуються в полі, значною мірою залежить від поп умов. Період масового цвітіння бІ7/ьшості сортів співпадає з високими деш температурами (до 30°С) і різким їх пониженням вночі (до 7-9°С), що приводить до осип зав'язаних бутонів. За таких умов вдалі схрещування складають 0-3%, тобто практично рс з гібридизації результатів не дає.

Схрещування проводили без кастрації материнських квіток, які запилюєш ранковий час з 6 до 10 години. Сам процес штучної гібридизації сої досить складний і малі розміри квіток (5-7 мм), які розміщені на росліші досить низько (від 30 до 55 см).

У процесі селекційної роботи щорічно вивчали 15-30 комбінацій Рі-Р4. Зн частіша з них вибраковувалась через низьку продуктивність. У табл. З наве характеристика найбільш цінних гібридів Р2. Аналізую™ дані табл.З можна зрої висновок, що найбільш цінними батьківськими компонентами виявились добре відомі с

їшської селекції Зарніца, Іскра, Перемога. Досить сказати, що новий сорт Чернівецька 8 шано із гібридної комбінації Перемога х Зарніца, а сорт Іванка виділено з комбінації емога х Іюлька. Таким чином, вивчені в наших дослідах сорти Перемога, Зарніца, Іскра та >ка можна рекомендувати для використання в програмах гібридизації в умовах Лісостепу зїни.

3.2. Мінливість основних господарсько цінних ознак сої.

Тривалість вегетаційного періоду має дуже важливе значення, тому основне ашія селекції сої і полягає в поєднанні цієі ознаки з високою продуктивністю, ^створені сорти повинні гарантовано достигати ггри мінімальних енерговитратах на шування насіння. Для вирішення цього завдання селекціонер повинен володіти рмацією про мінливість тривалості вегетаційного періоду в цілому, так і окремих його

Статистично достовірна різниця між ранньостиглими генотипами мала місце за )дом "повні сходи - налив бобів". Значний екологічний компонент виявлено за тривалістю "повні сходи - повне цвітіння" і "повні сходи - кінець цвітіння''. У групі Шьоранньосгиглих генотипів значні статистично достовірні генотипові та екологічні інси встановлено для фаз "повні сходи - повне цвітіння" і "повні сходи - кінець цвітіння”.

У середньому в групі ранньостиглих форм тривалість періоду вегетації склала ПО

і, на перший погляд, мало відрізнялася по роках. Але в 1979 році розмах мінливості > показника був майже в п'ять разів вищим порівняно з 1977 і 1978 роками. Це свідчить ге, що хоч середні значення тривалості вегетації були близькими, погодні умови 1979 склалися таким чином, що значно підвищили її мінливість. Таку залежність ми поемо тим, що в 1979 році мала місце досита сильна посуха, яка викликала значну бельиість генотипів за тривалістю вегетаційного періоду.

У групі середньоранньостиглих сортозразків посушливі умови 1979 року викликали іе зменшення тривалості вегетаційного періоду в цілому, а також окремих фаз розвитку ні сходи - повне цвітіння", "повні сходи - кінець цвітіння"). Найвищий рівень мінливості групі стиглості відмічається за тривалістю вегетації та окремих її фаз у 1978 році, її чином одержані дані свідчать про те, що добір форм сої для умов південно-західної іш Лісостепу України потрібно проводити на протязі декількох років, тому що умови, які аються, можуть суттєво змінювати цей показник. Вивчені в наших дослідах генотипи ¡ному реагували на погодні умови, які склалися. Наприклад, у сорту' Амурська 350 лість періоду вегетації за три роки варіювала від 109 до 113 днів, тобто сорт був л» стабільним за цим показником. З іншого боку, у сортів Амурська 401 і 450, ВШС-1 її х склав 103-118 днів. У групі середньораіпгьостиглих сортозразків стабільним за лістю вегетації виявився сортозразок 075-1 (тривалість вегетації 101-114 днів), щепу мінливість виявив сорт Ронест - 104 (103-128 днів). Таким чином, різниця за лістю періоду вегетації генотипу сої залежно від температурного режиму та кількості ) може досягти 25 днів.

Господарсько цінні ознаки кращих гібридній комбінацій їїг

Висота, см Кількіс . на рослині Урожай насіння з рослини,І

Комбінація та батьківська форма рослин прикрілл. нижнього боба плодо- носних міжвузлів бобів насінин

Перемога 87 17 12,2 20,8 32.1 4,8

Перемога х Зарніца 92,2*2,6 С\ і 'о; 10,0*0.6 16,2*1,0 27,6*1,0 4.7*0,2

Зарніца 69 14 9,8 16,5 29,5 2,9

Кіровоградська 5 83 21 11,2 15,8 29,9 5,2

Кіровоградська 5 х Зарніца 83Д±2,6 17,НІ,5 11,6*0,8 18,3±1,4 30,9*2,2 5,4*0,3

Зарніца 60 27 9,6 17,8 35,8 3.6

Перемога 61 11 9,6 16,6 30,4 6,1

Перемога х Ііолька 74,7±1,0 13,5*0,3 9,0*1,2 17,2*2,5 31,4*4,4 6,0*0,8

Іюлька 78 16 9,3 15,6 32,2 5,3

Перемога х Чернівецька 4 79 16 10,2 20,6 33,5 4,6

(Перемога х Чернівецька4) х (Краснодарська 16 х Іюлька) 80,2±5,4 16,2*1,6 13,4*1,0 25,5*2,0 42,8*3,4 6,4*0,5

(Краснодарська 16 х Іюлька) 60 12 8,3 11,7 24,1 3,5

Чернівецька 4 . 89 27 8,2 13,6 25,2 4,7

Чернівецька 4 х Зарніца 92,3*0,8 35,6-1:0,8 7,5*0,3 13,6*0,6 23.1*0,6 5,4±0,6

Зарніца 80 16 9,2 13,6 26,1 3,5

Кельменецька 2 77 25 7,1 12,4 22,0 3,9

Кельменецька 2 х Іскра 81,0*3,9 20,3±1,6 7,3±0,7 10,8*1,2 20,9*2,4 4,2*0,4

Іскра 95 17 . 13,4 21,8 37,1 4,2

Перемога х Чернівецька 4 72 13 8,2 15,2 30,0 4,9

(Перемога х Чернівецькі) х Іскра 83,4±2,2 19,1±1,2 10,2*0,8 19,1*1,5 34,1*3,1 5,4*0,3

Іскра 94 15 12,0 18,8 34,4 5,5

Дружба х Лінкольн 91 9 8,6 15,4 33,3 5,9

(Дружба х Лінкольн) х Зарніца 84,6±1,4 13,1*0,6 8,3±0,2 14,4*0,7 31,0*1,4 5,8*0,3

Зарніца 78 7 13,9 19,4 36,9 5,3

Дружба х Лінкольн 77 7 8,8 17,1 33,7 6,1

(Дружба х Лінкольн) х Іскра 80, Зі 1,5 12,4±0,6 8,9*0,3 16,6*0,3 35,3*1,8 6,6*0,2

• Іскра 78 11 11,3 21,4 39,6 6,5

Насіннєва продуктивність сої є досіпь складним показником, який залежить від іоіюсних вузлів, кількості бобів і насінин на рослині, кількості насінин у бобі, а також 11000 насінин. Більшість цих показників вивчалась протягом декількох років.

Дисперсійний аналіз виявив велику екологічну варіансу в прояві цих показників, ііди показали, що величніш таких господарсько цінних ознак, як висота рослин, висота [рішення нижніх бобів, кількість алодоносних вузлів, бобів і насінин на росліші, а також імшй урожай насіння з рослини, значно залежать від екологічних факторів. Лише за сістю насінин на рослині виявлено достовірні генетичні відмінності між вивченими типами, за іншими показниками значення екологічної компоненти мінливості видувало генетичну. Найбільшим коефіцієнтом мінливості виділяються кількість опосиих вузлів, бобів і насінин, а також продуктивність. Коефіцієнт мінливості цих ознак вається від 20,4% до 49%.

У групі середньоранньостиглих сортозразків виявилено дещо більш}' варіабільність ісотоіо прикріплення нижніх бобів, та знижену за рештю кількісних показників в 1977 і роках. Вплив екологічних факторів на дану групу генотипів був більшим, ніж на групу ьостиглих форм. Наприклад, коефіцієнт мінливості кількості насінин з рослини в 1978 досяг 51,9%, у 1978 році — 19%, а в 1977 році — 8,9%. За масою насіння з рослини цей шик відповідно склав 47, 24,3 і 18,6%.

Таким чином, при вивченні селекційного матеріалу сої кількісним показникам

\

<ідно приділяти особливу увагу. Кінцеві рішення можна приймати лише на підставі :нш рослин на протязі 3-4 років.

3.3. Вивчення та використання в селекції сої кореляційних зв'язків між основними господарсько цінними показниками.

У селекційній роботі сорт сої, як і іншої культури, потрібно розглядати Ж псовану систему проявлення окремих показників та ознак, які тісно пов'язані між собою, шення або збільшення одного з них обов'язково призводить до значної зміни інших. <а продуктивність рослин досягається за рахунок оптимального поєднання господарсько [X ознак в одному генотипі. Тому вивчення кореляційних зв'язків .має дуже важливе дійне значення. У своїх дослідах ми виявили характер зв'язку тривалості періоду вдії та окремих його фаз, а також різних елементів продуктивності.

У групі ранньостиглих сортозразків зв'язок між загальною тривалістю вегетаційного цу та його основних фаз суттєво залежить від метеорологічних умов року. Так, у 1977 і роках такого зв’язку не встановлено. У 1978 році виявлено статистично достовірну яцію між загальною тривалістю вегетаційного періоду та фазами "повні сходи - повне мя", "повні сходи - налив бобів".

Подібна тенденція мала місце і в групі середньоранньостиглих сортозразків. Лише у році загальна тривалість вегетаційного період}' була достовірно зв'язана з тривалістю

фази "повні сходи - налив бобів". Слід зазначити, що в цій групі генотипів виявлено ті' зв'язок між тривалістю фаз "повні сходи - повне цвітіння" та "повні сходи - кінець цвітінн

Ще одним підтвердженії м відсутності кореляції між тривалістю період}' вегетг окремих його фаз є аналіз цих показників у сорту Зарніца на протязі 1975-1991 р Наведені дані свідчать про те, що ознака тривалості періоду вегетації веде себе де автономно і слабо залежить як від окремих періодів, так і від решти кількісних ознак.

Урожай насіння з однієї рослини у групі ранньостиглих сортозразків був достов зв'язаний з висотою рослш, кількістю плодоносних вузлів, бобів та насінин на рослш 1978-1979 роках насіннєва продуктивність була зв'язана вірогідно з кількістю гшодоної міжвузлів, бобів та насінин на рослині.

Аналогічний характер зв'язків є і в групі середньоранніх форм. Необхідно зазнач що протягом ряду років мала місце вірогідна від'ємна кореляція між продуктивні сті< висотою прикріплення нижнього бобу.

Таким чином, суттєвий вплив висоти прикріплення нижніх бобів на продтегаві проявляється значною мірою ліпне в генотипів з досить тривалим вегетаційним періо, Наведені дані свідчать про те, що там більш пізньостиглий сорт, тим вплив ви прикріплення нижніх бобів проявляється сильніше.

Аналіз багаторічних даних сорту Зарніца показав, що урожайність була позиті зв'язана з середньодобовою температурою у фази "початок - кінець цвітіння", "кінець цвіт

- налив бобів" та з кількістю опадів. Виявлено від'ємний зв'язок між продуктивністк кількістю днів від початку до кінця цвітіння,

3.4. Залежність посівних якосте» насіння від тривалості зберігання

Насіння сої з рослин селекційних розсадників та первинного насінній зберігається, як правило, в неконтрольованих умовах комори 2-3 і більше років, поставили за мету виявити вплив різних строків його зберігання на його жштєздатніст продатстивність у конкретних умовах як у рік посіву, так і при подальшому пересіві.

Пророщування в термостаті показало, що після перших трьох років зберігг схожість насіння становила 94-100%, а після чотирьох років зберігання воно втра1 схожість повністю або проростало наполовину (таблиця 4).

Лабораторна схожість '

насіння сої зале жно від строку зберігання

’ік вирощування Схожість насіння в роки проведення досліджень, %

насіння 1981 1982 1983

1976 34 - -

і 977 52 - -

1978 94 - -

1979 98 П 94 82

1980 98 100 96

1981 - 97 94

1982 - - 96

У польових умовам схожість насіння сої після однорічного зберігання складала 77, двохрічного — 75-97%, а трьохрічного — 39-68% (таблиця 5).

Таблиця 5

Польова схожість насіння сої залежно від тривалості йог о зберігання

: вирощу- Зійшло рослин

вання штук на квадратний метр в % до посіяного насіння

іасіння 1981 1982 1983 1981 1982 1983

1976 0 - - 0 - -

1977 0 - - 0 - -

1978 51 0 - 68 0 -

1979 56 41 0 75 59 0

1980 74 68 27 99 97 39

1981 - 41 34 - 59 49

1982 - - 55 - - 77

Після чотирьох- і п’ятирічного зберігати насіння в польових умовах сходів не .іували навіть від партії з високою лабораторною схожіспо.

Висока польова схожість спостерігалась у найбільш сприятливій за погодшши іми 1981 рік, коли середньодобова температура повітря за період від посіву до сходів а 14,6°С при сумі опадів 35,7 мм. Сходи рослин появилися на 11-й день. Наступний 1982 кількістю тепла за цей же період був аналогічним і сходи рослин з’явилися на 12-й день, ічас через нестачу вологи польова схожість була нижчою у всіх варіантах в порівнянні з іеднім роком.

Після появи сходів ріст і розвиток рослин сої незалежно від тривалості зберіг насішш в усі роки проведенім досліджень був практично однаковим у всіх варіа. Відхилення в наступанні фаз цвітіння, наливу бобів і дозрівання складали не більше 4-х , але послідовної закономірності при цьому не спостерігалось. .

Висота рослин у кожному варіанті була стабільною й інтенсивність добору впли на цей показник у більшій мірі, ніж строки зберігання насіння і густота рослин, наприклад, висота рослин, вирощених із насіння урожаю 1980 року, була практі однаковою всі три роки. Рівень відхилення висоти прикріплення нижніх бобів залежав ні тривалості зберігання насіння, а від густота рослин. Із збільшенням густоти рослин з 27 д на квадратному метрі висота прикріплення бобів підвищилась з 9 до 14 см. підтверджується і позитивною корреляцією (г=0,72) між цими показниками.

З густотою рослин тісно пов’язана і насіннєва продуктивність. Урожайність нас була вищою переважно у варіантів з більшою густотою рослин. Виключешія склав 1981 сприятливий для вирощування сої за кількістю тепла і опадів не тільки після посіву, а : протязі всього періоду вегетації. Цвітіння рослин почалося на 30-й день після посіву і три: 26 днів, середньодобова температура повітря складала 19,4°С при сумі опадів 98,1 мм.

В результаті урожайність сої в 1981 році досягла 26,4-28,9 и/га, але залежност: тривалості зберігання насіння не встановлено. У гірших погодніх умовах 1982 року прох( розвиток рослин (нижча середньодобова температура і менша кількість опадів), в резулі чого насіннєва продуктивність була нижчою (20,1-22,5 н/га). Більш продуктивним варіаг був той, де мала місце більша густота рослин. І лише у 1983 році спостерігшій ч закономірність між врожайністю насіння і тривалістю його зберігання, що також ( пов'язано переважно з густотою рослин. У цьому році через несприятливі умови поява сх затрималась і вони були зріджені. Ріст і розвиток проходив при сприятливих умі теплового і водного режиму, що сприяло утворенню на рослинах більшої кільк плодоносних вузлів, бобів і насінин на рослині, ніж в попередні роки, В цілому встанові високий позитивний (г=0,74) взаємозв'язок між кількістю тепла за період вегетації врожайністю насіння.

На основі даних цього досліду виявлено високий від'ємний зв'язок між кількі рослин і кількістю плодоносних міжвузлів (г=-0,94), бобів (г=-0,82), насішш (г=-0,85) і ма насінин (г=-0,81).

У 1983 році, одночасно з посівом насіїшя урожаю 1979,1980 і 1981 років, £ висіяно насіння цих же варіантів, але вирощених у 1982 році. Пересів показав, що вро> одержаний з насіння 1982 року у 1983 році був дещо вищим, ніж у аналогів у 1982 році.

Таким чином, кондиційне насіння першого класу в неконтрольовашіх умовах ко.у зберігає високу лабораторну схожість (на рівні І класу) на протязі трьох років. Збільше тривалості зберігання насішш до чотирьох років призводить до зниження лаборато] схожості до 34-82% і навіть до повної її втрати.

У польових умовах добрі сходи дає насіння, же зберігається в коморі не більше

ч років. Але, починаючи з другого року зберігати, схожість його знижується, особливо в з несприя 'ливими погодніми умовами в післяпосівний період.

. Після чотирьох-п'ятирічного зберігати насіння сої в польових умовах стає гично несхожим, навіть при високій (82%) лабораторній схожості.

Позитивно пов'язана насіннєва продуктивність сої з густотою рослин. Це дозволяє іти висновок, що насіння селекційних розсадників у неконтрольованих умовах комори ш зберігати не більше трьох років, на четвертий рік воно втрачає схожість. У пшщтві строк зберігання повинен складати два роки, оскільки на третій рік зберігання у ) понижується польова схожість і продуктивність культури.

3.5. Характеристика створених у процесі селекційної роботи сортів сої

Сопт сої Чернівецька 8 виведений методом індивідуального добору із гібридної інації Перемога х Зарніца.

Кущ стислий. Висота рослин 92-100 см. Листки трійчасті з овально-видовженими >чками. Олистяиість вища середньої. Суцвіття — китиця. Боби світло-коричневі, злегка ті з рідким олушеням, 2-4-насінні. Насіння жовте, округле.Маса 1000 насінин складає 92 г. Висота прикріплення нижнього боба — 16-18 см, сорт придатний для :гізовапного збирати.

Сорт середньостиглий, холодостійкий. Не вилягає та не уражується хворобами, г білка в насінні перевищує 40,6%, олії — 19,5%, протеїну в зеленій масі — 18,8%. За вивчення в станційному сортовипробуванні врожайність насіння на 5 ц/га, а зеленої маси 59 ц/га була вищою, ніж у стандарга Зарніца (таблиця 6).

Таблиця 6

Господарські та біологічні властивості сорту сої Чернівецька ц0 роках

Показник Од. Че пнівецька 8 сер. Стандарт сер.

вим. 1987 1988 1989 1987 1988 1989

Урожайність насіння ц/га 26,0 25,6 24,1 25,2 18,2 23,4 19,0 20,2

ШР 05 ц/га 0,7 1,2 2,2

южайність зеленої маси ц/га 328 307 282 306 270 256 215 247

ШР 05 ц/га 15,0 25,0 20,0

Збір с\тсої речовини ц/га 108,0 101,4 84,6 98,0 89,0 84,5 53,7 75,7

Натура насіння г 723 713 725 720 730 735 730 732

Масса 1000 насінин г 185 192 184 187 123 125 129 127

міст протеїну в насінні % 41,4 42,5 37,9 40,6 40,4 44,7 36,4 40,5

:т протеїну в зеленій масі % 19.1 18,8 20,7 19,5 18,0 18,4 19,5 18,6

Збір сирого протеїну ц/га 9,2 9,4 7.8 8,8 6,3 9,0 5,9 7,1

Вміст олії % 20,8 17,9 17,7 18,8 20,8 17,1 17,6 18,5

Збір олії ц/га 4,6 3,9 3,7 4,1 3,2 3,4 2,9 3,2

Період вегетації ДНІ 120 128 155 134 112 109 124 115

а прикріплення нижи, боба см 16 18 18 18 11 11 11 • 11

!тійкість до вилягання бал 5 5 5 5 4 4 4 4

ізтиіс 11, до мех. збирання бал 5 5 5 5 5 4 4 4

У 1990-1992 роках на Кельменецькій сортодільниці Чернівецької об і врожайність нового сорту в середньому складала 24,7 ц/га.

Сорт сої Чернівецька 8 проходив виробниче вішробуваиня в господарс Чернівецької області при вирощуванні в чистих і змішаних посівах з кукурудзою (1990-роки). Він значно краще себе показав у порівнянні з американським сортом Еванс. Новий більш високорослий, стійкіший до вилягання, сформував більше бобів і зеленої маси, т виявився більш пластичним і конкурентіюспроможшш у посівах з кукурудзою.

Результати виробничої перевірки показали, що врожайність зеленої маси, в кормових одиниць і перетравного протеїну в сорту Чернівецька 8 в змішаних посівах ск. 42,3; 10,15; 8,5 ц/га, а в одновидному відповідно був на 2,9; 1,88; і 2,2 ц/га нижчим.

Сопт сої Іванка виведений методом індивідуального добору з гібридної комбії Перемога х Іюлька. •

Кущ стиснутий, ріст стебла закінчений. Висота рослин 62-69 см. ПіДсім'ядо. коліно зелене з ангоціановим відтінком. Листочки овальні, загострені", середньокр) Олистяність середня. При достиганні листки опадають.Суцвіття — багатоквіткова кит Квітки фіолетові, боби бурі, слабозігн)ті, середні. Опушення рослин руде, густе, ніг. Насіння жовте, овальне, середнього розміру, рубчик коричневий. Маса 1000 насінин 150 г. Вміст білка в насінні 37%, олії-24,5% (таблиця 7).

Табли

Господарські та біологічні властивості сорт)’ сої Іванка, по роках

Показник Од. вим. Чернівецька 8 сер. Стандарт <

1987 1988 19S9 1987 1988 1989

Урожайність насіння ц/га 22.8 28,0 29,6 26,8 18.1 26,6 21.9

НІР 05 ц/га 3.0 1.5 1,2

Натура насіння г 739 720 725 728 728 743 730

Масса 1000 насінин г 144 171 160 158 121 148 129

Вміст протеїну в насінні % 35,9 37,8 37,5 37,0 36,7 37,8 37,2

Збір протеїну ц/га 8,2 10,6 11,1 10,0 6.6 10,0 8,1

Вміст олії % 23.7 25,0 24,5 24,5 19,3 18,6 19,0 ]

Збір олії ц/га 5,4 7,0 7,2 6,5 3,5 4,9 4,2

Період вегетації днів 118 114 115 118 118 114 115

Висота прикріплення нижи, боба см 19 13 10 14 14 13 10

Стійкість до вилягання бал 5 5 5 5 4 5 3

Придатність до мех. збирання бал 5 5 5 5 5 5 5

Висота рослини см 69 62 62 64 68 67 67

Сорт Іванка ранньостиглий, холодостійкий. В умовах Чернівецької області нас достигає за 114-118 днів. Нижні боби прикріплені на висоті 10-14 см, сорт придатний механізовакного збирання. При перестої боби не розтріскуються. Стійкий до виляганн ураження хворобами.

Високопродуктивний. На сортодільницях України лісостепової зони в ранньостиглій пі врожайність склала 16 ц/га при 14,6 : /га у національного стандарту.

За роки вивчення в станційному випробуванні врожайність насіння на 4,6 ц/га евшцила стандарт. Максимальна урожайність склала 32,0 ц/га. Сорт достигає в першій аді вересня, що дає змогу після сої сіяти озиму пшеницю. Збирання насіння проводиться вологості 12-14%, що виключає його досушування.

ВИСНОВКИ

У результаті вивчення великого набору сортозразків світової колекції виділено найбільш ранньостиглі формі: Фіскебі 5 із Швеції, Варшавська із Польщі, Гізо із Німеччини, Амурські 350,401,454,494 та ВІШС-1 із Амурської області, Ьолька з України, які в умовах південно-західної частини Лісостепу України оптимально поєднують період вегетації та зсновні компоненти продуктивності. У групі середньораїшьостиглих найбільшу цінність мають канадська форма 075-12, Хабаровська 53 із Хабаровського краю, Перемога та Білосніжка із України. Виділені нами з колекції сорти інтенсивно використовуються в програмі гібридизації.

У польових умовах південно-західної частини Лісостепу України кількість бобів, що іав'язалась при штучній гібридизації, становить 10-15 % від загальної кількості запилених світок. Успіх гібридизації в значній мірі залежить від погодніх умов, які складаються в іеріод цвітіння сої. Найкращі результати можна отримати при теплій погоді (вдень 24-'.5°С, вночі 16-17°С). При денній температурі вище 30°С і наявності посухи зав'язування •¿бридких бобів дуже низьке або повністю відсутнє. Аналогічна ситуація має місце при ниженні температури вночі до 7-9°С.

З умовах понижеш« нічних температур повітря (нижче 10°С) має місце клейстогамний ип розвитку квіток сої, що призводить майже до повного їхнього самозапилення і різко :онижує ефективність штучної гібридизації. Аналогічно виливають і досить посушливі мови.

Іайбільш цінний вихідний матеріал створено при використанні в гібридизації сортів ітчизняішого походження: Зарніца, Іскра, Перемога, Ьолька. До державного Реєстру зртів рослин України занесені Чернівецька 8, що походить з комбінації Перемога х арніца. Сорт Іванка створено шляхом гібридизації сортів Перемога х Іюлька.

'огодкі умови, які складаються протягом вегетації сої, сутгєво впливають на тривалість гріоду вегетації та окремих його фаз. Сорти та колекційні сортозразки по-різному гагують на комплекс факторів зовнішнього середовища. Виділено відносно стабільні за іним показником генотипи. Добір форм сої за тривалістю вегетаційного періоду зтрібно проводиш протягом декількох років.

:ікі елементи насіннєвої продуктивності, як кількість плодоносних вузлів, бобів і насінин і рослині, а також загальний урожай насіння в більшій мірі залежать від екологічної

варіанси порівняно з генетичною. Коефіцієнт мінливості цих показників знаходиш: межах 20,'4-49, і %. Цей показник висоти рослин у групі ранньостиглих форм коливаєш межах 12,5-17%; у групі середньо- ранньостиглих форм — 6,4-18,1%; вис прикріплення нижнього боба займає за мінливістю проміжне становище.

7. Загальна тривалість вегетаційного періоду слабо пов'язана з тривалістю окремих його с Урожай насіння з однієї рослини більшою мірою зв'язаний з висотою головного сте( кількістю плодоносних вузлів, бобів та насінин на рослині. На ці показники, в ne¡ чергу, потрібно орієнтуватися при проведенні індивідуального добору із гібрид популяцій. У пізньостиглих форм проявляється значний від'ємний вилив вис прикріплення нижніх бобів на насіннєву продуктивність.

8. Зберігання насіння сої в неконтрольованих умовах комори дозволяє підтримувати вис лабораторії)' схожість на протязі перших трьох років. Польова схожість почт знижуватись уже після двох років зберігання, особливо, якщо в післяпосівний пе] створюються несприятливі погодні умови. Таким чином, насіння селекційних насіннєвих розсадників можна зберігати не більше, трьох років.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Рекомендуються для використання:

1. Сорт Чернівецька 8 зерноукісного напрямку з урожайністю насіння 25 ц/га, зеленої *.

- 306 ц/га. Його використовують на насіння та зелений корм в сумісних ііосіве кукурудзою. Стійкий до вилягання та ураження хворобами.

2. Сорт сої Іванка - ранньостиглий, холодостійкий, з урожайністю насіння 26,8 і вмістом в насінні білка 37% і олії 24,5%. Достигає в кінці серпня-на початку вересня.! збиранні вологість насіння складає 11-14%, що виключає його досушування. Звіль; після його збирання поля є добрим попередником для озимих культур.

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Ковальчук Н.Я., Голохоринська М.Г. Всхожесть и урожайные свойства семяі зависимости от длительности хранения. // Селекция и семеноводство. - 1990, Агроизда 1-2-С. 55 (Ковальчук Н.Я. — 60%).

2. Голохоринська М.Г., Смолянінов В.В. Соя Черновицкая 8. // Селекция и семеноводсп 1993, № 5-6-С. 31-32 (Смолянинов В.В. — 20%).

3. Голохоринська М.Г. Соя Іванка. Н Ресурсозберігаючі та екологічно-безпечні техно; вирощування сільськогосподарських культур // Міжвідомчий тематичний збірі Чернівці-1993- С.43.

4. Голохоринська М.Г., Смолянінов В.В. Напрямок і методи селекції сої. // Вчені аграрнії сільськогосподарському виробництву. // Міжвідомчий збірник наукових робіт Чернівці: 1993 - С.69-71 (Смолянинов — 20%).

олохоринська М.Г., Смолянінов В.В. Новий сорт сої. // Ресурсозберігаючі та екологічно-езпечні технології вирощування сільськогосподарських культур // Міжвідомчий гматичний у ірник- Чернівді-1993, С .43-44 (Смолянинов В.В. — 50 о), олохоринська М.Г. Селекція сої на Буковині. // Сучасні проблемі виробництва і ихористання кормового зерна і сої // Матеріали Першої Української конференції: -інниця, 1993.-С.14

лторське свідоцтво на сорт рослин № ) 66 на сорт сої Чернівецька 8. вторське свідоцтво на сорт росліш № 457 на сорт сої Іванка.

АНОТАЦІЯ

Голохоринська М.Г. Створення вихідного матеріалу для виведення сортів умовах південно-західної частини Лісостепу України та їх насінництво. -Рукоїшс.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських на спеціальністю 06.01.05. Селекція і насінництво.

Селещійно-генетичний інститут УААН, м. Одеса, 1998.

Дисертація присвячена обгрунтуванню теоретичних основ селекції сої в уь південно-західного регіону' України та створенню цінного вихідного матеріалу. Її на положення висвітлені в 6 друкованих працях, отримано 2 авторських свідоцтва на с рослин. Вивчені сортозразки світової колекції, виявлені найбільш пристосовані до умов генотипи. Наведена характеристика найбільш цінних гібридних комбінацій. Виї мініливість основних господарсько цінних ознак та зв'язок між ними. Виявлені коре використані при проведенні індивідуального добору елітних рослин. Встановлена трива зберігання насіння в неконтрольованих умовах комори. В процесі селекційної рс створено сорти сої Чернівецька 8 і Іванка.

Ключові слова: соя, селекція, гібрид, сорт, мінливість, насіння, продуктиві період вегетації. •

АННОТАЦИЯ

Голохоринская М.Г. Создание исходного материала для выведения сортов с условиях юго-западной части Лесостепи Украины и их семеноводство. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных на) специальности 06.01.05. Селекция и семеноводство.

Селекционно-генетический институт УААН, г.Одесса, 1998.

Диссертация посвящена обоснованию теоретических основ селекции сои в уело юго-западного региона Украины и созданию ценного исходного материала. Ее нау* положения освещены в 6 печатных работах, получено 2 авторских свидетельства на с растений. Изучены сортообразцы мировой коллекции сои, выявлены наиб приспособленные к условиям зоны генотипы. Приведена характеристика наиболее цеі гибридных комбинаций, изучена изменчивость основных хозяйственных признаков и с между ними. Выявленные корреляции использованы при проведении индивидуального от элитных растений. Установлены сроки хранения семян в неконтролируемых условиях сю В процессе селекционной работы созданы сорта сои Черновицкая 8 и Иванка.

Ключевые слова: соя, селекция, гибрид, сорт, изменчивость, семена, продуктивні период вегетации.

SUMMARY

Golohorinskaya M.G. The development r ' the soybean varieties for the soil-climatic dons of the south-west part of Ukraine and their seed production.

Thesis for the candidate of agricultural sciences degree on speciality 06.01.05 -plant ing and seed production.

Plant Breeding and Genetics institute UAAS, Odessa, 1998.

The thesis is devoted to the theoretic ground of the soybean breeding for the south-west if Ukraine and the creation of the valuable initial materials. Its scientific principles were stated printed works, the author obtained 2 certificates of plant varieties. The soybean germplasm :tion was studied, the most adapted to the zone's conditions genotypes were revealed. The cteristics of the most suitable hybrid combinations are given, the variability of the valuable omic traits and the relationship between them were determinated. The revealed correlations used for selection of the elite plants. The period of breeder's seed keeping quality was lished. The author developed soybean varieties Chemivetska 8 and Ivanka.

Key words: soybean, breeding, hybrid, variety, variability, seeds, productivity, period of ation.