Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Селекция озимой пшеницы на стойкость к наиболее распространенным болезням в условиях Полесья и Северной Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Селекция озимой пшеницы на стойкость к наиболее распространенным болезням в условиях Полесья и Северной Лесостепи Украины"

¡НСТИТУТ ЗЬМЛЕГОБСТВА KiMÏMChKOÏ \КАДЕМ1Т АГР/РИИХ НАУК

р г в од

•i На ¡fpíiHax рукопису

КОВЛ'Н» !! А.ТАЛШ МПХЛЙЛШНЛ

С';ЛГ,КЦ1Я ОЫШОГО ЖИТА НА СПЙКЮТЬ ДО НАЙБ1ЛЫ11 ПОШИРЕПМК ХПОРОБ D УМОПАХ ПОЛ1ССЯ ТА ШВШЧНОГО Л1ГОСТППУ VKPAÏHU

(..'iv.'iiini üicri-.: 06.01.05 - "Селекц.я та наппництво"

Л Р. Т О Р Е Ф H Р Т . nreiv.; -iii на лдобуття пяуксного ступеня k;iíi;ui;i;ií;i с1)ьськогпспо.^пр'':»|{их наук.

Кт'ч - ! t

Дисср-.гцшю е руколж.

Робота онкоиана в лабораторп селекин озимого жпта 1истшут; землеробства Украшсько! академй аграрник наук в 1975-1993 рр.

Науковий ксршник - доктор бк>лопчних наук Бобер АнатолШ Федорослч

ОфодЙ1п ояоненти -• до%тар с1льськогоспадарських наук,

прсфесор Чучм1Й 1ван Петрович

- кандидат с!льськогосподарських наук Козаленко Стан1слав Миколайович

Ировадна оргашзащн - 1нститут с1льськсго господарстьа

Полкся УЛАН

Закис.' дисертацм вщбудеться "12" травня 1994 р. на заадашп" Снешал13ОВЕН0! вчено! ради Д 01.20.01 при.1нституп землеробствп УААН за адресок»; 255205, с.м.т.Чабани, Киево-Святошипського р-ну, Ки'шсько! обл.

В'«гул и .на автореферат просимо надсилати в 2-х прнкпрниках, запрет печаткою, на 1м'я вченого сехретаря Снсцралп:

3 д|.серташ'ЕЮ можна ознайомитнсь в б1блюгец) 1нстиг>чу землероб-сгва УЛАН.

\вюреферат розюланнй " " кв^тня 1994 р. Бченим г«: к ре гар Спепралн (У^Ь'ЛШи}?- ''^^Р'"""-'"*0

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТЦ

1 t -

Дктузлмисгь логл>я»вгн». Зб1льгасш1я тшсбиицтяа зерна е ключозшо проблемою п ешьському госгЕОдарсге! иашо¥ крайш. Одним з важлишших i пайб1льщ ефект!!5чих шлзх!с зир?шг»шя ц!с! проЗлени £ створеипя сксо-копродуктивних ecpxia i ri6p¡wfa з зисохсю ctíhkíctio до хвлрсб та »олягап-ня, Е^рнкеннз ц'"п проблема чиртло б ие т!льки j :>í л ь с i: I-: вллових aßopis зерна, а й pisxcjy »меншенкю застесуваняв яЫчних яассб!з ззхисту росли», покпащгпто екслоН-шо? оСктанозки ira акмгг! продукий".

Жито па Украли е другая» теля о.ткме! гоикшц! пр«;!Ов«льчся> культурою. ПроЗлема створеипя сортíb ,-si«ra, стШкнк до хвороб, ста'.ч; особлиьо актуальною в остеия! реки з за'ггг.у я селекция» на кор»ткссте?)-лошеть i викорпегаипям в схронг5'аэн!:ах нокШких до касроб i пНньостнглах дояорЬ дом1ипнтнсТ ксротксст"5лог.пст!' г» ?w¡k<¡w арк«тсктолки росли» короткое геблогм:-; cnpxin.

\

На л!в»<г ? Украши uáitSbbui иви":рет:м.-л к^оробами жс.та е сниг.ва пл!снчза (F«5.4riu:U tr'vais Ges.'í, боронпп-стз poca fEc:r.i¡;hc pxsminis D.C.) i бура Ipsa (Puccinia disperse: Erüts. ?t Кг.;.is,,). Vpa^cHK« па.чи кво?об«?п$ прнподить ло зКИ":с::!ня урожаю зерна ?т 25-35% i (?шьш2.

.íT£3fvíí£üb Мэт«.-} ряботт? бул-л сткорени::. рояук-1'i:"!"^ ткосге&?пк5!х тик з сч 1йк:ст:о

cnJroso: пл1сняз.->, йсрглккист«« -,-oz ««-¿ios грчх.:.

Я ;.':,• дэсл'д'-'-З¡ib й^жло: CTtí,p:mí r мя-

етпори'.-.: ;';:Ьекц:Лш фук;-, üpor^cv '.„v.. ;■(, ■

гинсиззн, »opniwsicr-t рос;?i :.iyp..í нил! л ксмпл.'-г-сг": ?осно-

Дврсько UilMiHX <ГП»»г, p.-isnoinrrH ^РЩ'СЯ-ОЛСКПЙ, стзор;;-.-.! I . .;;¡Í.'|»:T4

джерялн [-.Никнет! ,40 цик хвороб, crsofittl vw i ссрти л

RÍABmUCHOtO CTÜ«rir.T10 «в Xr'ífHífí, Bl«rp'>fí>"5S'<'' "> у wptíúim» •

lün

Представлена робота с узягальнснкям частили експерименталышх ланих, отриманнх в лабораторН селекцн озимого жита 1нституту землероб-стиа УААН за 1975-1593 рр. Досладженна виконаш у вадпосздкост! з програмою НДР по темах 15 1 17 /01.01.03/ - "Створити нсполягаюч!, високопродухтиви! сортн озимого ;хита штенсивного тяну а урожайи1стю 55-60 ц/га, з шцвищеноюстШкктю до нссприятливих факторна зоан)шнього середовнща, прндатних для внрощуванпя за еколопчио безпечною технологию".

Нрукора новизна. Виершс на сортах аналогах встановлено, що на швноч! Украши уражения жита сн!говок> нлкияпою на 92,8% веде до зниження урожаю зерна на 14%, а зелено! маси - на 26%. Остановлена пряма залешнеть мЬх ст&гистю рослин до ст'^ог.оТ шпеняви 1 наявн!стю на них добре вираженого антоцзанового забярвлення та ылыисшш выражениям анто1ца1нв 1 лейкоаз1тоцда!пв б росли::ах. Доведена ефективк;сть в се-лекшйнш робот! на стш?Лсть до ск!гово1 нлюняви проведения доЗору за маркерного ознэкою - антмцанозиы забарвленням росли!!. Вперше на сортах-аналогах сстакоплено, що уражеяня жита бурого 1ржею а где до зниження урожаю зерна на 22%. Встановлено, що восковий покрав у жита шдй-рае захисну роль Б1д хвороб, ссоблизо буро? ¡рж1. Експернментально доведено ефективн1сть застосування л!тшх строив авби зкита в селекцн на ст/йк<с'ть до бороишмстоТ роен та буро! ¡рж! га остановлен» крали строки Нпби для ш'с! цЬп. Обгруптояан! принцшш 1 снособн селекш? жита на стшклсть до них хвороб з використшшям природного 1ифскц|?шо-прово-кяцН'шого фону. Створен! з кикприсланиям них снособ1в нов! пя ге»п ноздатш сор гн жнтя.

Прдктнмнп ДУШИТЬ. Ролрпблсно »" запропоновано I нчаб селекцн ч н ил п!йк«ч?» л» си<|»во1' пч»с»'«пи - доб1р рослин з ангоЫэновим

' i!,1гч11чм 1,1 чм1! гом (i »'их !.-.'! топшпп i лсйкопн гоц^шв.

В селекци жита на сттысть до борошнисто! роси i буро! ipaci, поряд з штучним, використовувати природний ¡нфекцшно-проваокацпппш фон шляхом посту жита в лггш строки.

Створений донор ctihkocti до борошнисто! роен та джерело стшкосм до буро! ¡рж1 для практичного внкористання ix в селекцшшй роботь

CTsopeni i впроваджен1 у виробництзо висохопродуктивш конкурен-тноздатш сорти жита з шдзнщеною стШкктю до айгово! шненяпи, борошнисто/ роси i буро! ipÄi : Кшвське 80, Кшвське 86 i Кшвське 90, як'| забезпечують »¡дЕШцення врожаю зерна на 2,5-7,5 ц/га.

Рекомендовано використовувати сорти Кшвське 80, Кшвське 86, Кшвське 90, як гмшдний матер!алгселекцГ! жита на стишсть до сыново! шнсняеи, борошнисто! роси, буро! ipxd i иолягання та скоростиглхть i иродуктивщеть.

Регшзацт результзт)в. Сорти жита Кшвське 80, Кшвське 86 i Кшвське 90 внесено до Державного реестру сортш рослин УкраТни.

АШ2Ебаи1а-Ш5б$Ш1. Основш результат»"дослуркень допошдались на IV з'in;;i генетиюв i селекш'онер!в У фаши (К и: а, 1982), на Псесоознш конфе-ренци "Проблемы повышения устойчивости растений х болезням и экстремальным условиям внешней среды з связи с задачами селекции" (Ленинград, 1981), на науково-практичшй конференцп "Вклад молодых ученых в интенсификацию сельского >.опяйсткэ УССР" (1нститут зем^е-робства, 1.99? р.).

Ql'ÜaÜiamL По матер!алах дисертацй опубл^.овано 0 HliyKOriHV. та одержано 2 авторсьхих сищоцтга пй еНнаходи' (сорти).

Дксергац|?лга роботг. .: ,е»п ¡с. 1.V? CTopiiilcax машинописного тексту, мючнть 39 таблинь, 9 родптх!». Cr. v дастьсч п nc iyiiv, 5 рочдМв, вленовкт i -иекочендацгй для ггр^ктичип"'

селскци 1 внробництва. Список нитояано! л!тератури включас 281 нззау, а г.ч. 50 - шоземною мовою.

' ЗМ1СТ РОВОТИ УМРВИ, МАТЕР1АЛ I МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ ДОСЛЦЩЕИЬ Необхадиий сихдашй матгр!ол дяа с<;лекцЯ >.<ита на стШккть до хвороб та полягання «держаний шляхом п5ридизадП тсотрослих та середньорос-лих сорлн жига: Хпрккське 60, Деск&нка 2, Тацшкьке голубе, Сара?1сське 4, Комбайи1няй, Петкус з донорами дсмШантксга типу контролю коротко-стеблоьост! - Болгарське короткостсблогг (К-10028) та ЕМ-1 (К-10390). Сорт кормового хи;та Зар1чг.кське зглепоуккне та колекцШний зразох ДержавЗнське 29 були ей корнета и! як донора стШкост! до бэрошнмето! роси та буро; [ржл.

Пос!с усг сслекц,'йник розсаднкк!* проведений с1валхою СКС6 -10. Норма яиаг.у в конкурсному 1 попередяьому випробувэннях контрольному розеаднику - 5 млн.сгожих згрек на гектар. Обязана площа д1лкнки 10 кв.м., ноаторн1с7ь, вв'дпошдно: п'яти-, 1рн- 1 двораэова. Стандарт еиааавсЕ через 10 иомер!в, розг-нщення дЬтянок рендожгованз га систсма-тнчне. -

При киачеиш ошимальннх для розаитку збудшшв ХЕороб жита

строев овби проподився п->с[« сорт жнти Хар^Еська 78, Кшеськс 80 1

1 - /

Кшьське 86 з 1нтерв2ло.-! через 15 днЬ, розпочииаючи з 15 кв!тня 1 до 15 серлня в ключ но. Пос>8 прсзод-чвсс вручну на 10-тя рядкових д!лянках /ювхешгою 1 м , в двохразокому повгоренн!. Схема ношу 5x20 см.

Уражешш номеру. I сорив борошнистою росою ирог.одилось за тканою Е.ЕГешеле, бурс! ¡рзп - за шкалою Т.Д.Страхова (Гапеле,1978).

Фенолопчи< спостереження, одшкн та об.'йк урожаю приводились зНдно методики держанного сортпвнпробувг;ння альськогчкподарських KJ-.1I ур П971, 19Я4).

Показн'лкп морфолойчних I шшпх господарсьхо ц<шжх ознак були пЦзан! статестичшй обробщ (Вольф, 1966; Доспехов, »985).

РЕЗУЛЬТАТ!! ДССШДЖиНЬ СЕЛЕКЩЯ ЖИТА НА СТСГШСТЬ ДО СШГОВО! ШПСШШИ Истанош-йнз ¡¡рама зялежщсть нЫ Ыйх'сгю рослмн жита до сшгевоТ плшиззл I пйзен'стш на них гнтокщкеяого здбарйлеиня. Косфшдеит коре-лзцП мЬгс вдма с-зиакаш буо ексошм (-становив 0, 8 +0,03.

Уражшш ж;»?!, трпт.'кале, пврпо псззучого 1 шмгншц ц:сю

лисробзта .отгхо/пгты:«. и пря»ой сздежнесп гщ икк-гу в них антоцшшв ! лейко2нтои!ан1в. Як видно а лрхгеденнх в таб.? даннк, у стЫких до сшгсво! шисняйи ссрп'в жита Г1ол!сь-::с тетрп гз КмТвсьхг Ы) антоцшкн 1 лейкоаи-тец>ап:2 ьаститьс« я рсглчяач з 2-2,5 рази б1пыае, нЬк в неспйких до стгово? пл'сняпч сортт шнсшпи Полкыса 70 та трпткале А^фуаштлоТд 20С>.

Тйб?«!»1Ч I.

Зм!ст :1нтоц'ан!в I лейкозптшм'ан!» у рселииах ; лнстях оз1Рляш ;кига.. сзамо! пшениц!, трлтЬгале 1 ппрпо подзучого та ура;;;е::ия сшго&сю алклшЕою (1982 р.)

Культура

Сорт

ЙМ1СТ г. рос-

ян1й-( .-;•'» г*о-'•Ь (

н!з

в листах, м"/г

,<што-! щя-

лей;;о онто-

к!з

Ура-

ною и л: с-¡¡лвпто

СИ. пшеьит Поляка 70 ^ 0,4Р8 О.ЯБВ - - 40.4

Тр;?т'кя.пг Авф^ряяэТд 106 0,523 .0,-10. - -

Оз. жию К<;?*сь<и> 80 • 1,000 0,375 0,2С»3 14,5

Оз. -.«тс Псл?гь*е тетрп 1,239 1,011 0.Е43 и, 115 3,5

П«р!Й по«. Дикий 1,762 0,902 0,010 0,703 0,0'

Доб1р ранньою весною стШких до сн1гово! шиснявн форм за мархер-ною ознакою - аитощамсЕНм забарвлснням , дае можливкть створювати сорти I номери сп'нгс! до ц!с! хвороби. Цнм способом можна корнстуватися 1 в роки, коли постн жита не уражен! сшговою нлшнявою. 3 внкористанням цьо:о способу створеш стшк! до сшгово! гшсняви сорти жита Пол1ське тегра, Кшвське 801 Кшвське 86, Я1и збер(гають свою стШккть вже протягом багатьох рок1в. Через 6-7 рошв в процеа нас1нницько! роботи ми пропонуе-мо проведения иовторних добор ¡в за ц!ею ознакою.

3 застосува^ням цього способу в 1нститут1 створено декшька сорт!в-аналопв по ст1йкост1 до сшгово! тшсняби: Харк1вське 60, Веселоподолян-ське, Деснянка 2. Створення сорТ1В-аналопв дало ыожливкть визиачити шкодочиншсть адеТ хвороби в наших умовах. В роки еп1ф1тог1й сн!гово! плкняви, коли жнто уражуеться цЗею хворобою на 92,8%, урожай зерна нестШких сорт1в днижуеться на 14%, а зелено! маси на 26% (табл,2).

Таблице 2. Продуктивность жита в залежност! в!д уражеиня сшгобою плкшшэю (1975 р.)

Сорт Урокайш'сть, ц/га Ураження сниЧзвою ' ошснявою, % : ' 1

зерна зелено! маси 1

Харк!вськс 60 45,4 191,1 92,8

Хлркшсьхо 60

(ст1йке до сшито!

члкчигви) • 52,6 257,1 3,8

Н1Р05 4 г 17,2

«ЗФВКТИШНСТЬ ЗЛСТОСУВАННЯ Л1ТН1Х СТРОКШ С1ВБИ В СЕ-ПГ.КЦМ мл СППККЛЪ ДО БОРОШНИСТО/ РОСИ ТА ВУРОК 1РЖ1

14 -1мгк1111 о-шчнм эсфнояих культур весняш сгроки с!вби застссову-. »> |>> Нчумсишгч .тин сгрою'в с<вби зменж- р<г-'ш'фленн« найбиыи •:'.ч у ж4» лчнкЬ* чнороС ? мк с с'г ¡;; школпчшшосп

майже nixTO не займався, а тому вшшкла необхщш'сть аивчити це нитання в наших умоаах.

Ворошннста роса в наших умовах набуваг найб!льшого ноширешы на пос1вах жита в друпй половши травня - початку черння, бура ¡ржа - ~ друпй половин! червня i до кйщя вегетаин. Сходи жита, одержан! в KiiMi весни та на початкцу л!та, попадають п!д велика прирояне шфгкшике навантаження цнмн хворобам:;, споровий матер!ал якии е в достатнш к!лькост1 на звичайних ociHHix nocinax niel культури.

Максимальне ураження борошнистою росою - на 30-50% cnocTepi-шетьса при aecisf до 5 червня зклюпно, а бурою ¡ржею - на 28-72 % при nocir.i до 15 черння (табл.3). При nocini в п!зншн строки ураження рослиь ними хворобами рЬко зкеншуеться i, розпочинаючн з !5 лнпня, становит!. всього 2-8% - борсшннстою росою i 4-28% - бурою ¡ржею, а зя'язку з несприятли'внмн умоззми для Тх розвигку.

При ncciEi влпгку в результат! ураження росли»! жита хворобами i шкуршками в1дбурасты:« ззшбель молодих росдин. Нанбшыие ¡пне молодих рослин при nociBi у черви) Micani. Так, при liocisi 15 червня залишаетьсд живнх тглькн 3-8% рослин. При пос!в! в бш/>(н paiuii строки < к о i гень-тра-вень) гине рослцн незначна кш.кють, незеажаючн на уражерня ix борошнистою росою на 68% i бурою ¡ржею на 55%. Це ноеснюсться тип, що при Tiocisi я (Плып panni строки (кв!тень:трапгиь> рсслини штенсивно ростуть, кущяться i на час ураження хворобою мають добре розвинену надземну

вегетативну масу i корснсву систему. 3 кшця травня розпочннаеться значке л

ураження рослин спочатку борошнистою росою, а надаш - i бурою (ржею та шк1д!шками. Надзгмну веТетативну масу хвороби та шюдники майже повшстю зшнцують, алс в зв'язку з добре розмшеною корснсвою системою б1лм<ш чзстина таких рослин ппшше в!дростас i н лтно-оа'н.чт пер'од не гине. Про те, як показали наш! досл!джрння, значна частика ix (30-75%) гинр и чнмпво-весниний нгр'од. При цьому пр:дк;синя рослин тим б!лмне, чпч p'li'im буе проведении шк ¡я. Гак., при undai 20 кжтчя эппп.у.чо и яи-

Таблкда ¿.

/~аженкя рослин соргта озкаого хита Зорогззгсто» рсео$,бурсэ tpara rs гр-гдаенг-а V s ¿имозо-зеснхнйй пер i од в загажноигт вхд ctcosub oraSs /1983-1932 pp./

: ■ р з s ч 1 t a 3 it

-V- . <J«t ! 5.05 i 20.05 j 5.0o ! 15.06 S 1.07. i 15.07 1 I.CB í 15.OS

íBXcxxazhm 1 уражеяаи ôopasœacroa росса в фт кугциня

ï-ЗЛКТгСЬНе ftî 54 з2 48 35 lj Ô -

г./. ZJwfcÄt? 0\! 4Б 4b ■iI 42 Л? ¿5 -5 4 ч

¿o 17 15 1С -i i o

"1аксикаяьнэ ураганна буров ipsrsm e фаз i яувднн?

XipKÍOObXfc 76 65- 65 об '72 £C 2o 15 10

Чигвсыса 80 45 ■il 40 42 5 -

Кихзсысе 8-6 2Q 1б 15 Г"5 :o s 5 - -

Зртдяення sets в СИМОЕО—RQ"!ЖГКЙ ЯврхвД

Харктвське 78 75 56 45 10 3 4 3 2

ÁAí3CbK8 вО 60 41 22 4 2 3 2 3

л;йЕсьее 86 62 42 30 г з о 2

мово-весняиий пер)ол. » залежност! «!д сорту, 62-/.э% |юглии, при по. ¡1.1 5 травня - 12-56%, при посЫ 20 травия - 30-45%.

За нашими спсггережениямн, чаетина урпжеинх хворобами рсошп -5-8% в зимево-всснясшй пергод не пшуть новшстю, а неспою ч^фостюп:, виколошуюгься 1 дають ппгквк&ио дуже низший урожай зерна - формуют лише 1-2 колоса. В селекцн жита на ст1й»:1сть до хвороб псргзакнлешм ) цими генотипами не бажане, тяг як не веде до иопршення еелекшйнон) матер1алу. Б зн'кзку а цим, кггтнен' га травнем строки ешби в пьому з'-дношенн! мепш ефектиаш я яа;нкнч!!'н з чсрнневимп.

При л1т»>!х строках с(г>би б> р;\ унмус нч рентных жил а ( уражгннг:

!Х ВеСНОЕО ПРОХОДИТЬ 1Де ДО ЦчЫш!Я, ¡.'(О ДГ.1-. МОЖЛНГ.!С1Ь НрОВеСГ»! ПГЛЧМм

спйкнх до 'Ли хгюробн генотита.

Ори нос£в1 з пиньокесиян! та л:т;<> арокп делк! рослипм жит.» оикочошуи'тьс«, той то кроходчть С!!1ДШ) яровшцм бм тд'емпкч, поинже-них, темпера? у р. Як видно ! гяблкц! 4 кньккль рослнн, як: няколошумп.ся залечить шд строем авби. При пееш 20 у.Ашч в сорт! Хнрктп.ке 78 виколоснлос!) 23,1 % в!д загально! ¡плькост! рос.иш, г; при поаш 5 чершси чЫ.кп 2,(1%. Тпка ж закономерно г;. сиссгер<'гасп>сч I я ¡пшик сортш.

Таблица 4.

К;льк;С!ь рослин жита, -ни киколосились (%) н яалежносп Ыд строгав авби П981>Ю9| рр.)

С о р ч и

Хярк'вплт 78 Кштл.ке Л0

20.04

V- Т р О К 1!

в б ii

105 [ 20.0Л | 5.06 | 15.06 | 1.07

23,1 7,1 3,7 2,0 2,0 0,3 0 О 1\4 3,1 1,1 0

0 0 О

15.07

0 0 0 0

о о

КЬк'ЧЧЬ рослин, ЯП ПЧКО.'ЧЧИ V НИ нрч 1!< М||-рпсгнчмт К1 Л|!НР

V !М!(!!';-: (ИППГ, р| !!•>. гф!| III.. >»»; 20 кпЬн«

.''■¡м-: и. рцг.'.чмп.

•1 к! пи колосились, була: в сортах Харк1вське 78-23,1.%, Кшьське 80 - 2,0%, КиТвськс 86 - 8,4%; при поыв1 5 травня, вщповцню, - 7,1%. 0,3% I 3,1%.

Природу генотип!«, що Еиколошуються при лггшх поивах жита, ми вивчзсмо. В.'ропдио, що вони авляються дворучками, так як т1льки вони могли зберегтись в сортьпопуляцп при щор!чному оанньому посЫ. Те, що домшантно-короткостеблов! сортн мають больше таких форм, наводить на думку, що викорнстання в схрещуваннях цього донору короткостсбловост! привело до появи форм типу дворучок в сортах, створсних з його участю. Застосування лгппх строк!в с!вби дас мозслиа.сть внявити 1х I позбавитись вщ них, 1пдпищивши тим самим зимостншсть короткостеблових сорт!с.

Як показали наш{ дослвдження, при л!тшх строках с!вби бмьше vpaжyютьcя генотипи, ¡ш мають св!тло-зелене забарвлсння 1 слабо покршч восковнм нальотом. Проходить прнродмин доб!р форм з темно-зеленим забарвленням листя 1 стебел, ¡нтенсияно розвиыутиы восковнм нокривом та опушенням. В наишх дослщах рослини без воскового иокриву, вид!леш ¡3 сорту Тьцинське голубе, уражувались бурою 1ржею на 90%, в той час, як рослинн з восковим тюкривом уражувались збудником ц!с! хвороби всього на 5 -7%. Вперше на сортах-аналогах встаноячсна шкодочиннкть буро! !рж! нэ жнт1. Уражёння жита цкго хворобою в наших умовах приводить до •'нижсннч «рожаю зерна на 22%. Виходячи з цього, в селекцшшй робот! з »•'игом прононуетьск вести доб|'р форм з добре вираженим на них восковим мокривом.

РЕЗУЛЬТАТ!! СВЛЕКЦЯ ЖИТА НА СТ1ЙК1СТЬ ДО ХВОРОБ ТА ПРОДУКТИВШСТЬ

.сгвдшшя 6рррцгоистр1 ррси- книйстъ рьних

чжер':.1 I- лопорш до хвороб визнаалеться маягоостю в них, кр)'м

тловноТ, цоча|>1|.к(" нитки, I нтшх юспоязрсько нйпшх ознлх. В1д ш.ого -¿1»ГЧП(Ь I' И|.'1'|1пГ| 41 ¡р1 п]1-Ктгтмсц, робот по г.гпорспню

(М'.чч --.:([>'• (, 1И1ШИ!' , «(ИП.Ч'рек I МО ?Д'тч!У сорто».

и

В результат! схрещування короткостеблових номер!в жита свое? селекцН !з сортом Зпр1чансысе зеленоук!сне, посл!дуя>чнх насичуючих схрещувань 1 добор!в внсокопродуктивних, стшких до бороМнисто! роси генотип!в при л!тн!х строках с!вби створсиий донор стШкост! до борошнисто! роси 1мунер 1-83. Вид!лений аш з л!н!йного матер!алуТ|. Ст!йк!сть борошнисто? роси в нього хонтролюсться одним геном з неловким дом!нуванням.

Створений нами донор - короткостебловнй, ст!йкий до лолягання, крупнозерний, по врожаю зерна прир!анюсться до сорту КиТвсысе 86. 3 внкористанням цього донору створений ц!нний селекц!йний матер!ал I нов! сорти жита.

Сорт жита КнТвське 80 виведеннй методом НбриднзацИ сорт!в Ком-байн!няй ! БолГарське короткостеблове (к-10028) з посл!дуючнм !ндив!дуалылш добором високопродуктивного ст!йкого до пол&гання се-лекщйного номеру 605-74. В конкурсному сортовипробуванн1 !нституту землеробства УААН в середньому за 5 рок1в (1981-1985) забезпечив урожай зерна 37,5 ц/га; що на 3,2 ц/га вище сорту Харк!вське 60 I на 6,9 ц/га вище сорту Чулпан. В1дзначаеться ст!йк!стю до сн)гово! пл1снявн, буро! 1рж! та полягаиня (табл.5). • ~

За врожаем зелено! маси сорт Ки!вське 80 леревищуерайонованнй с«?рт Пол1ське тетра на 10%. Потенц(альна продуктивн!сть сорту дуже висока. Так, в 1986 р. в холгбсп! "Падомью Латв!я" Ризького району Латви на площ! 30 га бД одержаний урожай зерна 84,2 ц/га, а на площ! 1,5 га -рекордно високий урожай зёрна 112 ц/га.

Сорт КиТвське 80 формуе зерно хорошо! якост! з п1двшценим на 0,4-0,8% вм)'стом протешу. Цей сорт рехомендуеться для використання в селекцШнш робог! на скоростнглють, ст!йк!сть до полягання та буро/ ¡рж!, високу продуктишнсть по зерну I зелени"! мае!, високоб!лков!ст!.. Ряйоиова-ний (им з 1985 р., а э 1991 р. включений до Державного реестру сорт!в

Р*>С.ЧIII» Укр.ИНИ НО Л1СОС«'но!ИЙ ЗОП1.

ТаЗдиця ö.

.Характеристика сорту озимого «кта Kmibcjucs 80 в портвняшт s íh®esí оортамк /конкурсно сортовипровуваге«, 1931-1985 pp./

; : и 1 i Урожай-!Бтдеи-¡йхсть {леняж, ¡зорка, )ц/га 'и/гв. } Бнеота росяин, см 1 1 Поля- гання, бал. Зяко-СТ1Й-KÍCTb, баз. Maca 1000 ггзрен, г. BMÍCT бциу в з ер- niS Урмеэння. %

снгго- во» IIEÍCH. борота, росоа бурс® ípsseo

■Тодгсыш тетра 35,7 +L.4 154,2 2,0 5,0 49,5 11,8 5 12 20

vipeiBcw» оО /ст./ 34,3 0 149,0 2,0 2,4 36,2 11,4 98 35 55

-ûi ïecbsa 80 37,5 +3,2 138,6 2,3 5,0' 34,4 12,2 г 20 15 M

Чузпан 30,6 -3,7 115,3 2,0 3,5 20,8 11,6 25 43 50

-ffibg 2,4-3,2

Сорт жита КнТвське 85 виведенин методом 6>и-лгиразоио. о „1и*мр. на провокашйному фош короткостеблових, ст!йких до буро? ¡рж«, бопош нисто! роси ! снковоУ шнсняви форм ¡з пбрвдв, одгржаних вщ'иасичуючи) схрещувань сорт<в Харк)вське 60, Сарат!ьське хрупнозерне, Вееел(мипч лянське крупнозерне, Кш'асьхе 80 з селекцЮним номером 3621-73 скл:$ ного пбридного походжеипя: (Из £Р| (Деснянка 2 х Тацингьке голубе крупнозерне) х Болгарс хе хороткостеблозе] х Держав!нське 29}.

В конкурсному аипробуванш 1нституту эемлеробства УААН в серел -ньому за 5 рок!в (1986-1990) сорт Ки'тське 86 при врожай.чост! юром 46,7 ц/га перевищив районований сорг^йвське 60 на 9,4 ц/га, завдяки стжкосл до ураження сшговою плюнявою, борошнистою росою, бурою ¡ржею I гголягання (табл. б).

Таб.уицч 6. Характеристика сорту жига Кшвсьхг 86. конкурсне сортовипробування, 1986-1990 рр.

Сорти Урожай-н!сть зерна, ц/га ИНдхи-лення, ц/га Ст1;«к1сть до поля-гання, бал. Ураження хворобами, %

борош-нистою росою бурою ¡ржею сн!говою ПЛ1-СНЯ- вою

Харк1вське 60 41,4 0 3,5 45 55 45 Ки'/вське 80 (ст.) 46,? <-5,3 5,3 25 20 0

Кшвське Н<? 50,8 +9,4 6,8 Ю . 12 0

НН'ол 3,1-4,6

На сортодЬьницяк ПрянськоУ облпст! в 1989 р. сорт Ктвсыгс 86 при врожайшч г» зерна 41,2-54,7 ц/гп псрешиичн ¡'гчичтипша! с<>г> Но«" зибш'еське 150 на 3.2 8,0 н/о I буя етНКпнмм до ^р.чжечн« б»-рог ¡ржеч» I бор-.НЛИ»'.' ГОТО росою.

В середиьому за останш 3 роки (1990-1992) ли 15 сортодйьннцах Укранш сорт Кншське 86 гарантозано перешицш за врожавмн зериа нацшнальн! стандарта та 1нш1 випробсвуван! там сорти на 7,28 ц/га, або на 17,4%, проявивши при цьому внщу стШк!сть до поляганни, посухи, ураження сшговою плкнявою 1 бурою 1ржею.

Зерно сорту Ки1вське 86 мае п!двищений вь'Лст б1пку. Так, у 1988 р. у зерш цього сорту, яке було внрощене на Переяслав-Хмельницькш 1 Бородянсыан сортод1пьницях, вм!ст б!лку становив 13,1%, або на 1,0% бшьше, н!ж у зерш сорту Ки!всысе 80.

3 1991 р. сорт жита Кшвське 86 включений до Державного реестру сорпв рослин Украши, а також райоиований в Еранськш I Тульсьий областях РосП. Сорт продовжуе проходит» державне випробуваиня 1 розм-ноженнв.

Сорт озимого жита КиТэсгке 90 внзедешш методом багаторазового • добору короткостсблових, високоиродуктивних, <£пйких до кайбслыл поши-рених хвороб форм Ь пбрид!а, одержаних в результат! наснчуючих схре-щувань районоваких сорт!в Харк!вське 60, Кшвське 80, Весело подол« не ьк с крупнозернс з Болгарським короткостебловнм житом та сортом кормового жита Зар1чанське зеленоукхне. Добф ст№ких до хвороб форм проведений на провокац1йио-шфек1мйному фош при лшйх строках ¿¡вби.

В конкурсному сорговипробуванц!1нстнтуту землеробства УААН и середньому за осганк! 4 роки (1989-19&2) сорт КиУвське 90 забезпечли урожай зерна 58,0 ц/га, перевшшшши но цьому показнику сорт Кшвське 80 на 6,0 ц/га 1 КиТвське 86 - на 2,3 ц/ га I в'доначався сп'йк!стю до I бьрашнисто! роен 1 буро! ¡рж1.

На Кшвсью'н сортовннробувальн!й станиИ сорт КшвЙ.ке 90 в 1991 р. при врожайност! зерна 43,2 ц/га перевшцив сорт Кшвське 80 на 5,1 ц/га, Хагк1вське 95 - на 4,5 к/га, Верхняцьке 87 - на 8,5 ц/га. При винробуиашп шагоргодыминдох псГ" сорг шдшердчв »иктегь до борошниггп! роен, буро!

За результатами державного сортовипробування в середньому за 3 роки (1991-1993) сорт КиТвське 90 внесений з 1994 року до Державного реестру сортов рослнн по Л1состепов!й 1 Пол1СькШ зонах Ухраши. Сорт проходить розмиоження та широке випробування в крашах близького зпруб1жжя, '

Загальний економ!чний ефект в!д впровадження у вИробництво сорт!в жита КиТвське 80 та КиТвське 86 становить в ц!нах 1993 р. 9,2 млрд.крб. Частка автора дисертацП в економ!чному ефект! становить 2,3 млрд.крб. -

ВИСНОВКИ

В результат! багатср!чних досл!д!в встановлено:

1. В твн!чннх районах УкраТни на дерново-пвдзолистих грунтах районован! сорти-озимого жита по врожаю зерна перевищуготь районовяти сорти озимо! пшениц! 1 трит!кале на 10-15%.

Найбшын поширеними хворобами озимого жита в п!вн!чних районах УкраТни £ сш'гова шиснява, борошниста роса 1 бура !ржа.

2. На сортах-аналогах встановлено, що в умовах Пол!сся Украши ураження озимого жита сшговою пл!снявою'на 92,3% спостер!гаеться один раз в 3-4 роки, що приводить до зниження урожаю зерна на 54%, а зелено! маси - на 26%, а ураження бурого ¡ржею веде до зниження'урожаю зерна на 22%. . .,

Восковий покрив на рослинах жита в!д!грае захисну роль в!д хвороб, особливо буро! 1рж!, що слщ враховувати в селекщшНй робот! 1 вести добф п цьому напрямку.

3. Встановлена пряма залежт'сть м!ж стшюстго рослин озимого жита до сшгояо! шнсняви ! наявшстю на них антощ'анового забарвлення п вм1стом антоцтш'в ) лейкоантошаш'в в них. '

П СОЛСКЦГГНМЙ роб(П | 3 ЖИТОМ МП СТШККПЬ ДО СНН'ОВО! Л.'Пу НВВИ Г.ф

викорнстояувати доб!р снйкнх генотипе за мзркержмо о-«нак'«о •

»

тоцшшвим забарвлеиням, з посл!дуючим направленны переэанкленияи в1д!бранкх рослин собою.

4. В селекцН жита на ст№к1еть до борошнисто! роси | буро! йрж! дойр сл!д пр0Е0Д55ТИ на природному провокац1йно-1нфекцшному фон! при посш селекцШного иатсрилу в лти страхи.

5. В зв'язху з тим, хцо б1льш1сть сорт!» 1 селекшйних номер'» гетерогенн! по стШкостс до борошнисто? роси, дсчпр стШкнх до щеУ хворебк форм перед виколошуваиням серед • власного гссяодарсько-д!нного се-лекиаЧного и&тер&лу з викарастаннян природиого шфе.кщйисго фону е ефехтнкшм шосьбои ста эре них сорт!», «л&ких: до сор«иап!сто? роси.

0. СтБоргинй кор4>ткостеблоаш, гостадарсьх» щ'ущй донор стшкрсп

жкта до барошшеггоТ рас« - Гмуиер 1. Стаыштгь а» борашлисто! роек у кього

коитратюсться сдаю* геном з неломок. дриснувагоиш. По урокайисст!

зергга еш не поступает«:« сгалдлргу, наг €1-,ыа крупие зерно. Цей дякер

Бйкорйстанкй в селекцз'йшй робот! при ствзрене.1 цшкнх сслекидй;1;;р нот

мер1в з комплексною сп'шскгты да хвороб. •

7. Виеорнстанна в схрещуванняк. дхгрел 1 доиор!в смйкослч до бурш ¡р:-х! - Зьргчанське зеленоуккне та Державшеьке 25 з пэслЗдуючнм приведениям наенчуючих схрешузгнь I багаторазеинх добор!в ¡т фертилыасть колоса, ЕзроткостебловЬгь дзе шиилквкгть екдуш к на ¡нфскщйно-проео-кацШному фон! господарсько цшш номер« ! сср?и з високою озерисн!с?«а колоса, нродуктнБиттк), добре розвннекою кореиесош системою в иоедшшш ¡з стй;с!стю до буро!

8. Створен! короткостеблоа*. Д«ерела спйкосг! до буро: ¡ржь

Ч. 3 вакоркстанигм розроблгиих ь Ыститут! сносоШв селйцп жита рзниыастиглий, сгШкнй до сн1псеот пл;с;:ягк фа буро? ¡рх<>, з кзтеш^глышю продуктивного П2,0 н/га сорт Кшнсысе ВО. В норЬнянш сортои Дсснйкка 1 в!'н мае п!двищекий (¡л 3,5% т.<1<:г б!лку в зерн!. Сорт -ятя КиТвськс ВО рахЪнльашгё з 1985 р. I вммч^шй л1' Державного реестру се--«:г. гог.тгй'и Украшв з 1 ''Л7 р.

10. Створеннй короткостебловий, б1льш стШхий до полягяння, сн1гово1 пл!сняви, борошнисто! роси, буро! ¡ряс» та 1нших хвороб сорт озимого жита КиТвське 86. Ка сортод1льницях УкраТни в середньсму за 3 роки (1990-1992) при урожайност! зерна 52,0 ц/га в!н забезпечив гарантозану надбавку над над1ональнкми стандартами 7,28 ц/га, або на 17,4%*? В пор!внянн! з сортом Кишське 80 мае п!двищекий на 0,44% вм!ст бЬтку в зернК Хл1бопекарськ1 яхост! зерна хорош). 3 1991 р. в1н включений до Державного реестру сорт!з рослин УкраТни.

11. Виведений короткостебловий сорт КиТвське 90 з п!двищеною ст!йх1стю до полягання та найб!льш поширених хвороб: сн1гово! шнсняви, борошнистоТ роси, буро! !рж1. В пор!внянн1 з сортом КиТвське 86 в зерш цього сорту мктиться на 0,81% б!льше б!лку. При випробузанн1 на сортод)дьницях УкраТни в середньсму за 3 реки (1991-1993) зайняв одне з перших м!сць по урожайност) зерна 1 внесений з 1994 року до Державного реестру сорт!в рослин УкраТни.

12. Загалыгай економ!чний ефект в!д впровадження цих сорт5п жита у внробництво станозить в ц)нах 1993 року - 9,2 млрд.крб., а з урахуванням дол! участ! автора дисертацн у аиведенк1 цня сорт!в - 2,3 млрд.крб,

РРКОМЕНДЛЦ1Т ДЛЯ ПРАКТИЧНО! СЕЛЕКЦЯ I ВИРОПНИЦТВА

.1.3 метою Шдвищення ефективност! селекцШноТ роботи на стШккть до сн1гозо1 плкняви рекомендуеться проводити ранньопесняьлй доб.'р сНйких до ц!е! .^ороби рослин з антощановим забарвленням та високим вмктом антоц!аи!в I лейкоантоц1ан1в в них.

2. В селекцй" жита на ст!йк!сть до борошнисто! роси 1 буроТ 1рж1, поряд л штучним, внкористовувати природний 1нфекц1йно-провокзц!йний фон шляхом посшу жита в лНн! строки. 3 гиею метою пос!в жита сл!д проводити в умоп-ах Полкся УкраТни в пернпй декад1 червня з тим, шоб фаза розвитку сходи- початок кущшня сш'впали з максималышм поширениям ¡нфекш! цих лвегк! НУ ОСНОНЧИХ [!ос1ппх Ц!'е! культури.

3. Внкористовувати сорти жита Кшаське 60, Кишське 86, Ки'<ьсь- ке 90, донор ctíükoctí до борошнисто! роси ¡мунер 1-83 та джерело ctíííkoctí до буро! ipxi пк вих!дний матер!ал в селекцй жита на скоростивдсть, продуктивн1сть, ст(йк1сть до полегания, cuiroBo'i шйсняви, борошнисто! роси, буро? ip*i, крупнозерност!, п1двищений bmíct б!лку в зерн1, мщн.тть стебла та добре розвиньцо! коренево! системи.

4. Для збшьшения внробництва продовольчого зерна i корм1а вико-ристовувати стШы до полягання та хвороб hobí продуктнвн! сорти жита Кшвське 86 i Кишське 90.

ПО TEMI ДИСЕРТАЦЙ ОПУБЛ1КОВАШ СЛ1ДУЮЧ1 ПРАЦ!

1. Витвицкий М.А., Андрияш В.П., Коваль И.М. Селекция озимой ржи на устойчивость к снежной плесени и корневым гшшям в Украинском Полесье.//Тезисы докладов V сьезда генетиков и селекционеров Украины: "Генетические основы селекции зерновых, зернобобовых, крупяных, технических, кормовых, овощных к трав". -К., 1986. -Ч. 3. -С.62.

2. Витвицкий М.А., Коваль И.М. Использование бразильской яровой пшеницы при выведении устойчивого к болезням сорта Ранняя 73. //Тезисы докладов Всесоюзной конференции "Проблемы и пути повышения устойчивости растений к болезням и экстремальным условиям среды в связи с задачами селекции". Ч.З. Устойчивость растений к болезням. -Л., 1SBI. -C.1U6.

3. Витвицкий М.А., Коваль H.W. Метод выведения устойчивого к cL^xv.oii плесени сорта озимой рг.ш Полесская тетра.//Тезисы докладов йсесшсшшн конференции 'Проблемы и пути повышения усздйчивостн ¡растений к селезням и экстремальным условнш'среды §,связи с задачами с^лскцни". Ч.З. Устойчивость растений к болезням. -Л., 1981. -С. 133-134.

ft. С.ггвицкий М.Д., Коваль Н.М. Селекция гетраплоидиой рки в условиях северных районов Украины. //Материалы IV сьезда генетиког

;елекционеров. Генетические основы селекции растений и животных па Украине.,-К.,76 "Наукова думка/, 1932, -С.26. .

5. Витвицкий М.А., Коваль Н.М. Метод выведения сортов озимой эжи, устойчивых "к снежной плесени и корневым гнилям. //Селекция и

ч I

:еменоводстйо.-М., "Колос", 1984.-1. -С.31-32.

6. ВиТвицкий М.А.; КоваЛь Н.М. Опушение листьев пшеницы и ювреждение пьяницей. //Защита растений. -М., "Колос", 1984. -10. С.22-23.

7. Витвицкий М.А., Коваль Н.М. Озимая рожь Киевская 80. //Се-текция и семеноводство. -М., "Колос", 1987. -1. -С.32-33.

8. Коваль Н.М., Оскирко Л.М. Селекция озимой ржи на устойчивость : наиболее распространенным болезням на севере Украины." //Тезисы (окладов научно-практической конференции молодых ученых и специали-тов "Вклад молодых ученых в интенсификацию сельского "хозяйства 'ССР". -Ч.З. -Чабаны, 1991. - С.13.

9. ВЬвщький М.А., Коваль Н.М., Осирхо Л.М. Селекщя озимого {¡¡та на ГИвноч! Украши. //Тези допов!дей молодих вчених та сттгц!алю-пв СЬчьське господарство Укранш- проблеми, сучасне, майбутне". -Чабани, 993. -С.36. • • . •

10. Авторское свидетельство 4333 на сорт озимой ржи Киевская 80 о заявке N7901798 от 4 апреля 1979 г. Зарегистрировано государственным омитетом СССР по делам Изобретений и открытий в Государственном еестре селекционных достижений СССР 14 октября 1987 г.

11. Авторское свидетельство 5537 на сорт.озимой £жи Киевская 86 о заявке N8603200 от 15 ноября 1985 г. Зарегистрировано в Государст-енном реестре селекционных достижений СССР 27 ноября 1991 г.