Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Селекционно-генетическая характеристика свиней миргородской породы и использование их в связывании с кнурами отцовских форм

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Селекционно-генетическая характеристика свиней миргородской породы и использование их в связывании с кнурами отцовских форм"

украшока додвдя аграрных наук

шсшут сашрсш

РГБ ОД

12 СЕН На нравах руконису

ШЙТЕККО СВГШНА ЛЕ0Н1ДЖА

се1жц1ш0 -гшегична характеристика свиней ш>г0р0дшю1 шроди та виюришшя. ix

в пэдшш з кнураш бахшвсышх «ори

Снец1альн1сть:06.0Е.01-^оз»едення, селекц1я га в1дтворення с!дьсьхогосподарсысих тварин

А в то реферат

дисертацП на здобутгтя вчвного стуиеня ■ кандидата сХльсысогоспод&рських наук

Полтава -1994

Робота виконаш у в1дд1д1 роаведвння I генетики

Гнституту свинарства Укрансьхо! акадомП аграрных наук.

)

Науковий КерХгних -доктор с1льськогосяодарських наук

бэ>езовсышй ыишж дщдович

0ф1ц1йн1 озоненг»: доктор с1льськогосподарсьЕих наук

БАНЬЮВСЬШ ЬРШ1СИАВ ЕОЛОДИМИРОЕИЧ

кандидат с1дьськ0Г0сЕ0дарських наук ГОЛУБ НЕЕША ДМИГРША Цров1дна установа- Харк1вський зооветеринарний 1нсгиту?

Захист в 1дбудвться "¿Я" Щ&елй 1994р. о /(? годин!, на зас1данн1 спец1ал1зовако1 Рад: (шифр К.020.70.01) при /1нститут1 свинарства УАЛН за одра сою: 310006, ы.Полтава, Швадсыга Могила

3 дисертац1ею ыожна ознайомитися у б1бл1отец1 Хнституту свинарства УААН

Автореферат рсз1сдашй 1594р.

У«иий секрвтар свец1ал1зовано1 ради, каедидат

ЗЛГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РСБОТИ

Аггтуадьнгсть теми. Ст1йке забезпечення населения продуктами . харчування мсштиве при постгйному зростаннг & внробнидтва, 1з яких третя частина м"ясних ресурсхв поповнисться за рахунок сви-нарства.

Зкачний хнтерес в штат збхльпення м"ясних рэсургхв дерхаэи мае шргородська порода свиней, когра серед хнших поргд в Укра!нх займае трете мхсцэ I сироко використовуегася ян ыатэрннська фор:^а при ихжпородноцу схре:цуванн1 та гхбрядизацИ. Будучи породоэ к"я-сосальноп, а в окремих стадах I сального напрямку продуктивное?!, миргородських свиней на протязх останнЪс 30-ти рокхв потает вдос-коналввати методом "прилиття кровх" генотипхв з високиы ртвнем м"ясно! продуктивностх - поргд п"етрен та гемпшир.

На сучасному етапх, в хенуючих системах розведения свиней, для одеркання висогопродуктив'них помхеей та Г1брид1в як батьетвеь-ку форму використовувть сПец1аяхзован1 породи, внутрхпороднх за-ёодсья1 типи х лЬп! свиней з зисоккки в!дгод1вэгытя та м" пс ниш! »костяки.

Чисельними науново-виробнкчикн доелхдами доказано, що впровад-яення в виробнзщтво методхв схре^ування та г1бридязацх1 сприяе, при однакових нитратах, збхльпенню виходу готово! продугцИ на 10-15% I б1яьие. -

Проте, рхзн1 варханти схрещування, км проводиться без попе-редньо! перевгрки порхд, тип {в та жiнiX на ^'>lfбi^:aщt^нy поедка-нхеть, не гарантують ст1йкого ефекта гетерозису, ос^лыси в{н проявляться тхлыси при певноцу пооднагеи порвд, типхв та лШй, з урахуванням р1зних кл!матичннх зон, де використовуоть т! чн хна! генотюш свиней.

- 3 -

Тему проведения доелхджень на поеднашеть свиней миргородсь-ко! породи, з "прилиттям" I без "прилиття" кров1 породи гемпшир, ~ пдзимк Ехтчизняними та зарубхжними генотипами мае як науковий, так I псактичнкй хктерес, оскхльки сприяе шдвищенню м"ясност1 поьисного та гибридного погол1в"я свиней та збереженню при цьсуу екоокого р1вня вгдтворноХ здатност! маточного погол1в"я /1.1.V,атхець, 1935; Г.б.огоров, 1987/.

.'лета доелтджень. Бивчити вплив "прилиття кровг" породи гемп-■лгр та еиявити. най£1льп вдал1 поеднання при схрещуваннх маток мир-"орсдсько! породи /як чистопородних, так I з кровнхетю по гемпширу/ з кнурами полтавеького к"яского типу ПЫ-1, порвд ландрас I дюрок.

Завдання доелтджень. Бивчити:

- особливост1 генеалогхчкоХ структури миргородсько! породи свиней;

- внутртпородну поеднашеть та рхвень консолздацЛ стада свиней ыиргородсько! породи з використанням 1муногенетичного контролю;

- вплив кнур1в з кровн1стх>-2---по гемпширу на показники.

Евдтиорввальних, в1дг0д1вельних та м"ясних якостей;

- особливост1 росту, зм1ни типу тхлобудови та деякг бхологгч-н1 осо6либост1 молодняка, одержаного при чистопородному розведешп 1 з "прклиттям кров1" кнургв породи гемпшир;.

- продуктившеть, в1дгод1вельн1 та м"ясн1 якост1, а також ф1з1ологхчн1 I 610Х1М1ЧН1 особливост1 помгеей;

- ргвень стресчутливост1 свиней ргзно! породностг.

- Наукова новизна полягае в пошуках високопродуктивних поед-нань свиней ыиргородсько! породи з "прилиттям кров1" та без "при--лкття крозт" породи гемпшир, з кнурами спещалгзованих генотяпхв -

л -

полтавського м"яеного типу Ш-1, пор1д ландрас та дврок, яя1 практично на вивчались в названих поеднаннях.

йзактична ц!нн1сть роботи. На основ1 результат 1в доел1джень дана характеристика продуктивная якостей свиней миргородсько1 породи з "прилиттям" I без"прилиття кров!" породи гемпшир, що дало можлив1сть визначити напрямок роботи з породою на перспективу. Визначен! найб!лш ефективн! вар!анти схрещування з виксрис-таннпм спецХалХзованих генотип1в, що сприяе зб!лшенню виробницгва свинини при зниженн1 II соб1вартост1.

АптзобацХя результат 1в дослХджень. ОсновнХ положения роботи викладен! на Всесоюзн1й наукоао-технХчнХй карад! "Резервы увеличения производства свинини"/ВХтебсыс, 1591/, -роззиреному засХлакн! в1ддХлу розведення та генетики I Вчгн1й Рад1 1нституту свинарства УААН.

Публ1кац11. Результата досл1джень опуол1кован1 в 3 науксвих статтях та тезах допов1дей.

Сбсяг роботи. Дисертац1я винладена на ¡95 сторХнках машинописного тексту, скяадаеться з вступу, огляду л1тератури, результата власних досл1джень, заключения, висновкХв, прспозицХй эироб-ництву, списку л1тератури, м1сткть таблиць Iмалюнн1в. Список л1тературн включав 5/5"на1менувань, в тому числ! <2$ 1ноземних.

На захист виносяться -ефгктивн1сть полХптення свиней миргородськоХ породи методом вв1д-ного схрецузаннк з кнурами породи гемпшир;

-внкористаняя чиетспородних свиноматок миргородсько! породи I з "прилиттям кров1" породи гемпшир в поеднаннях з кнурами оатькХвсь: ких форм (ландрас, дарок, ГМ-1);

-застосування ггнетичних £ б1ох1м1чних показникХв для прогкозуьа-ння селекц1йного процзсу I продуктивностХ у чистопородная X по-м1снях свиней. -

МатерХали та методи досл!дт.ень. Експеркментальна чаетина роботи виконана в племзавод! 1м. ДекабристХз, колгося! "Поогрес" Миргородського району Полтавсько1 облает!, експериментальнХй баз1 та в лаборагор1ях 1нституту свинарства УААН за слХдуччов загалькою схемой /табд.1/.

В експериментах еикористовували тварик 4 генотипХз: ¿афгосод-сьно! породи /з "прилиттям кров!" та без "прилиття нровГ' породи

I. Загальна ахема дослтджень

гемпшир/, полтавського «"ясного типу ПМ-1, порхд ландрас та дорок.

Науково-виробнич! дссл!ддення проводились в двсос досл!дах.

Для проведения першого досл!ду були в!д!бран! чистопородн! матки та кнури миргородсько! породи, а також свиноматки та кнури, як! одержан! вхд "прилиття кров!" породи гемпшир /лхнтя Гембла/ I сформовано 4 групи /табл. 2/. Тварини, в!д!бран! для досл!ду, були типовими для свойг генстип!в, а по сумарн!й оц!нцг зняходи-лись на рхвн! вимог I класу.

Для проведения другого дослхду ремонт« свинки передан! в колгосп "Прогрес" I спарован! зг!дно схеми 2 /табл; 3/. Енерг1Ю росту I розвитку тварин виэначали шляхом !ндив!дуального зважуван-ня та взяття промхргв: довжини тулуба, обхвату грудей, висоти в холцх, ширини та глибини грудей, ширини заду, вхдповздно в 6 та 9 М1сяц1в. Щ проихри використовували для визначекня вхдповхдних 1ндексхв: масивност!, збитост!, глибокогрудостг, широкогрудомI, широкозадост1.

В колгосп! для одержання поросят були використан! кнури полтавського м"ясного типу ПМ-1, порхд ландрас та дюрок. Кйур!в породи ландрас та полтавського м"ясного типу використовували хэ стан-

штучного эаплтднення Лубенського племшдпри емства, а породи дарок - 13 станщ! штучного заплхдненач !нституту свидарства.

Вхдтворпвальн! якостг свиноматок в обох дослгдах оцхиэваги за такими показниками: багатошгёднхстю, мехслппсга, масоп гнхзда та середньою маеот одн: е! голови поросят у 2 ч!сяц!. Маток утри-мували по технолог!I, прийнятхй у господарств!. Годуваяи тварин за нормами В1Т та 1С УААН э використанням корм!в власного вироб-ництва.

2. Стена I дослгду

Екзначенкя

' ГГ'ГП

Поекнанхсть К1лыисть :В1дгбрано генотиптв голте гоятв_

о +

ОТ

9 ;

о"

_:шування лгодтвяю

контрольна дсс.л1дна

досл1дн£

дослхдка

К

1ц

Ы/Г М/т1

м Ц/Г

».т

м/г

20 20 20 20

3-4 3-4 3-4 3-4

24 24 24

12 12 12 12

зикхтка: М - Миргород«,ка порода свиней;

М/Г- свинг миргородськоТ породи ; породи гёипшир.

прияиттям кровг

3. Схема П дссгхду

Боеднантсть:' Кхлыасть :В1дхбрано генотиптв_гслтв_ на вхдго-

:

I контрольна М и 12 2-3 15

п дослтдна К ПМ-1 12 2-3 15

ш досладна Ы/Г ПМ-1 12 2-3 15

1У дослгдна м л 12 2-3 15

ч/ Зослхдна М/Г I 12 2-3 15

31 дослдднй 1! д 12 2-3 15

УЛ дослана М/Г д 12 2-3 15

Пгимгтка: ПМ-1 - полтавський м"ясниР тип; ■ Л - порода ландрас; Д - порода дгорок.

Груш«

Призкатекнк труп

- 3 -

Для вивчення вхдгодхвельних: якостей були сформован! пхддослхд-н! групи згхдно схем дослхджень /табл. 2, 3/. Зхдгодхвля проводилась в умсэат господарстэа до живо! маси 100 кг.

Для вивчежя показникгв м"ясноет1 туш, при досягненнг пхдсви-кками живо! маси 80 кг - в першому дослхдх г 100 кг - в друггч¿у, проводили забгй по 10 гол1в 13 кожного поеднэння на Миргородському птахокомбхкатх та Полтавському м"ясоком6хнатх. Вивчали забхйыяй ви-Т1Д, доржину тут, тощину сала на ртвн1 5/7 грудних хребцхв, пло-щу "м"яз820Г0 зхчка'' та масу задньо! третини напгвтуш. Для визнз-чекня мср|слсг:ччст"1 складу туш було проведено обвалку 4 правих напхвтут 13 кожного поеднання.

Ощнка лкостх продуктIв забою здхйснювалась за загалыюприй-нятими методиками /А.М.Поливода та хн., 1977; В.А.Папандспуло, 1966; А.В.Петров, 1953/ в лабораториях хкституту свинарства.

Оцхнка стресочутливосгх свиней проводилась за результатами, теетувания галагановим методгм в модифхкацх:" шституту свинарства УААН зггдко иетодичних вказгвок "Методи вивчення гтрсцесхв сегекцх I, розведення та вхдтворення сгиней" /1986/.

Для характеристики хитер"ерних особливостей свиней в дннамгц1 1х розвитку зад 10 голхв кожно! групи в першому дослхдх та вхд 4 голхв - в другому, брали кров, зхдповхдно, у вхц1 4, 6 та 8 мхсяцхв.

При виЕченнх эм1сту загального бглка та альбумшхв корвтстуга-лись методикою, описаноя ЛЛ.Слуцьким /1964/, загальлих лгахдхв -ПО Мрскосул Товареку /Я.Тодоров, 1953/, холестерину - по Л.Бауману /1967/»

1муногенетичн1 дослхдження груп кровх основного поголхз"я ккурхв та маток пяемзаводу хм. Декабристхв проводили згхдно методики В.Н.Тихонова /1966/.

ф1з1олог1Чн1 дослхдке.ння по перетравностх поживних речовин корму та балансу,азоту проводили на експериментальнхй баз1 хнсти-туту свинарства на дослхдних тваринах, завезенкх з коягоспу "Прогрес" по метгдицх М.А.Коваленка /1977/.

ЕконоьЛчну ефективнхсть вхдгодхвл! свиней, отриманих вад рхз-нюс метод13 разведения, розраховували згхдно методичних вгазхвок -"Иетодичн1 рексмендацх! по визначенно економ1чно! ефектиэностх зо-отехн1чних експериментхв, виробничо! перев1рки х впровадгень в сЪгьеькому господарств1" /Ы.Т.Ноздрш, 1986/.

Для характеристики селекцхйного стада племзазоду ш. Декаб-рист1в за вхдтворввальними, в!дгодIвель ними та м"ясними якостями використан! племшн картки свиноматок, дан! бокхтування, результата контрольно! в1дгод1вЛ1 та контрольного забоя тварин са 19901992 роки. Аналхз поеднаностх кнурIв та маток за основними госпо-дарсько-корисними ознакаыи проведено по метсдиц! МЛ .Натхйцл /1-63/

Статистичну обробку отриманих результатхв проводили методами вар1ЕДхйноТ статистики /М.О.Плоххнський, 1969/ э використанняи ЁОМ МК-52.

Селекяхйно-генетична характеристика стада свиней миргооодсь-ко! породи. Основнх кнури I матки пламзаводу в1дносяться до б .генеалогхчних лхн1й та 12 родин. Найбхльш багаточисольнтш являться лхн11 Дшлра та Шзидкого, а серед родин свиноматок - Ягоди, Русалки та Смородини. За продуктивнхстю та розвитком основне пого-л1в"я вхдноситься до класу елиа.

Найбхльш високий ициочний 1ндекс продуктивное^ мазть схмей-ства Ели - 47,1; Конвал11 - '46,2 та'Ягоди - 44,0. > Крацими за В1Дгод!еэльними якостями яаляються няцадки лхнх! Швидхого, скороетигл!сть яких знаходитьсп на рхвнх 186 дн!в, се-

редньодобовх прирости - 725 г, витрати корму ка I кг приросту -3,84 корм.од., а м"яснх якостх - у тварин хз лхнх* Кеханого - дов-аина нап1втуш1 - 96 см, токцина ипику на.рхвн1 6/7 грудних хреб-щб - 27 мм, ыаса эадны>1 третши - 10,3 кг.

На основг вивчення внутрглородних поеднань в стад! за комплексом ознак /багатошпднтств, молотнхстю, иасои гкгзда та ?Лль-* кхств поросят в 2 игсяцх/ найвищ1 показники одержанI при поеднаннз кнур¿в л!н11 Швидкого та свиноматок родини Щиро!, вгдповхдно, 11,7-86,3-244,3-11,3. За багатоплгднхстю I молошпстю - при поед-нанн1 Дн1гтра - Дхброви /13-75,7/, за в их о дом поросят та масои гнхзда в 2 м!сяц! - Днхпра - КонвалП -/10,7-188,4/.

Максимальну багатоплхдисть в1дм1чено'при по€Днанн1 Веселого 1195 х Зорьки 100 - 14 голхе, а молочностг - Швидкого 77Э :с Русалки 2094- 90 кг.

За Е1ДГ0Д1вельни!/и якостями кнури Л1нх1 Швидкого в пооцнаннх з свиноматками родини Скородита проявили максимальну. скороетиг-лгсть - 17В днхв при середньодобових приростах - 896 г та виаратх корму - 3,55 кора, од., що в казус на високий генети^ший потешпая кнургв гце! лхн!!.

Генотипхчна характеристика за трупами кровх 12 родин свиноматок та 6 лпий кнургв показала, що по частот1 повторностх генотилхв по 10 системах лпп! кнур1в Дн1пра та Швидкого не р1зкились, *ули схожими. Серед свиноматок по цих же системах найб1льш схс.т.!\!и суп:'. родини Конвалх! та Русалки.

По всЬс селенщйних структурах, якх вивчались, зизначенл «ар-керн1 генотипи та визначена ступхнь гомозиготностх по косному ло-кусу окремо. Ступхнь гомозиготностх основних кнур!в складае 55,61^, а основних свиноматок - 64,4152, що ¡тояснюегься Еикористан-ням в селекцт! генотип:з породи гемпшир 1, яа "эзультат, зниження

схвня консолхдащ! стада.

Оптика .тпддослтдниг тварин за тнтенсивнтстю росту. Результату спхнки за основними промграми тглобудови ремонтних свинок, отрима-нкх вгд поеднання кнурхв I маток миргородсько! породи як з "при-литтяи кров г" породи геыгЕшр, так х без "прилиття кроаг" хце! породи свхдчать про те, що за хнтенсивнхств росту дов&ини тулуба кращ1 показники в б та 9- мгсячному в1Ц1 ыали свинки Ш групи, як: перевицували тварин контрольно! групи, в1дпоа1Дно на 4,6 та 3,0 ск.

Вкц1 показники проыхрхв обхвату та пирини грудей були у свинок, отриманих вгд кнургв та маток без "прилиття кровг" породи гемпшир. По бисотх в холхц, глибин1 грудей та пиринг заду вгрог1д-но! р!знкц1 мш групами не вхдьичено.

За хндексами т1лобудови спостер1гасться певна ргзнидя ит П1дд0сл1днини трупами тварин. Так, ремонтН1 свинки контрольно! групи за 1кдексами масивност1, збитост1 та широкогрудостх в 9- т-сячному впц мали вшц1 показники, вхдповхдно на 8,0-6,4; 5,7-4,3 та 4,1-4,6? - порхвняно з тварин&ми П, Ш та 1У дослгдних груп. Проте за хндексалги розтягнутост1 та широкозад ост I вони поступая-.!-ся вхдповхдно на 2,2-4,2 та 9,4-10,9?.

Свинки, одержан! вхд схрещування кнурхв та маток миргородськоТ породи з "прилиттям кров1п породи гемпшир /ГУ група/ в 9- ых-сячному в1ц1 перевагали сво!х ровесиикхв з контрольно! групи ка 12,57? /4,6 кг/ по хив1й масг, а молодняк вгд рецяпрокиих вяр1ан-т!в, ввдповхдно на 8,47-6,01? /3,1-2,2 кг/.

Середньодобовий. приргст за пергод вирацування у свинок дос-лхдних груп був на 10-35 г вищий, нхж у тварин контрольно! групи.

НИдтворсвальна зрагнтсгь свиноматок. Одержан! дат продук--тивност1 маток свгдчать про перевагу миргородських маток /без "при-

лмття кров:" породи гемпшир/ над ровесницями дослхдних груп, як у першому, так i в другому дослхдвк.

Чистопороднх матки в першому дослгд! переважали аналог!в по багатопл1Дност1 на 6,0-9,1^ /Р> 0,95/, молочност! - на 1,8-12,Ii та середнхй масх одного поросяти в 2 мхсяцх - на 5,1-7,4?. Збере-лен'сть поросят кращою була при реципрокних вархантах ехрещуван-ня - на 4,4-4,7^ /табл. 4/.

При поеднаннх миргородських маток як з "прилиттям кровх", так г без "прилиття кровх" породи гемпшир з кнурами спецхалхзова-них генотиптв, найбхлып ефективними по багатоплхдностг були тва-ряки контрольно1 групи, якх на 3,2-11,6% /Р> 0,95/ переважали анало riB з дослгдних груп /табл. 5/.

Встановлено позитивный впдив двохпорхдного схрещування на чо-лочну продуктивность /М х ПМ-1 - 50,4 кг; М х I - 54,0 яг; Ц/Г х Л - 43,8 эт, ао бхльше на 2,9; 6,5 /Р> 0,99/..та 1,3 кг, ввдповгд-но, Н1я у тварнн при чистопородному розведеннх, а такса на серед-:ш масу одн1е! голови поросят в 2- месячному вщх /М х ПМ-1 -17,3 кг; Ы х Л - 18,5 кг; Ii/Г х Л - 17,0 кг/.

lipo rß слтд эазначити, що виаористання кнурхв породи дврок в поеднаннх з матками як з кровнхстю по гемппиру, так i без кров-пост: по цгй породг, знижуе bci показники репродуктивних якостей.' Рхзниця достс1ирна по молочноет!, Maci гнхзда та одного поросяти при вхдлученнх.

Втдгодхвельн! якостх ппщослгдного молодняку. Результати вхд-год1вл1 показал:!, що пздсзикки, як в першому, так i в другому дос-х}дах, характеризувалися неоднаковими приростами дя:;,с I мася. Так, молодняк всix груп в першому досл1дх м'ав недостатньо висои серед-ньодобовх прирости, що вплинуло на вхк дссягкення живо! цася 80 кг.

4. Вздтворпвальна здатндеть свиноматок /1 досд!д/

гш Почднання й1сть ПЛ1ДН1СТЬ, н1сть, .в гру-. • гол. . кг П1,

:гол. :__ :___

передня жи-'гЗбере-ва маса од- ейшсть .ного поро- .порося? "сяти в 2 *в 2 ы1с. кг_ : %

I Ы х М

П их и/г

Я Ц/Г х.М

1У и/г х и/г

20

19

20 13

И,3±0,216 61,5±2,736 17,5±0,493 80,4

10,6*0,268* 57,5+2,826 16,3+0,496 85,1

10,6+0,276* 60,4+0,215 16,2+0,683 84,8

те

10,2+0,281 54,1+2,802 16,6*0,734 79,7

Примхтка: х - Р> 0,95

*я - Р> 0,999

5. В1дтворювальна эдатн!сть свиноматок /П досл!д/

т Познания „^„¿„ь,

.в гру-. рол.

____:го\_____

Молоч- :Середня аи-:3бере-нхсть, ва маса од- жзнхсть кг .ного поро- .поросят

•сяти в 2 ■ *в 2 _______•„ _/»_ _

16,4^0,541 87,7 17,3+0,936

I П 13 1У У

л

УП

и х М

И х ПЫ-1 Ц/Гх ПМ-1 Ы х Л Ц/Пс 1 . МхД ¡4/Гх Д

12 II II II 10 5 5

9,5+0,2В9

9,2+0,377

8,4±0,432

9,1+0,315^

8,7+0,559"

9,р±1,414

5НЕ

8,6±0,927

47,5+1,323 50,4+1,914 46,9+1,315 54,0+1,825 43,8±1,334 43,9+5,117 46,2^5,913

15,7^0,579 18,5+0,408

85,0 88,?

91,3 88,5

17,0+0,661 14,3+0,242й 82,2 12,9+0,853* 86,0

Примгтка: я - Р> 0,55 я* - Р> 0,99 жих - Р> 0,999

Молодняк, отрицаний вгд поеднань миргородських кнургв та маток без "прилиття кровх" породи гемпшир, мав на 11-42 г виц i серед-ньодобовх прирости, на 10-29 днгв шзидше досягав BiKy 80 кг /Р> 0,95/ при менших витратах корму на 0,07-0,25 кора.од., в nopia-няннх з тваринами П, Ш та 1У.досл1дних rpyri.

При поеднанн i свиней миргородсько! породи з кнурами спец i а-ягзоваких генотигпв, зидх псказнкки середкьодобовнх приростis мали ncMici П, Ш, 1У та V труп, де були вияористанх кнури полтав-ськоТ сеяскцх! та породи ландрас. IIomící в1д поеднання М х ПМ-1 перевалили чистспородних аналоггв за середньодобовими приростами на 86 г /Р> 0,96/ та досягалх живо! маси 100 кг на 26 днхв ранг-ras при ккзгт.к витратах корму на I кг приросту /табл. б/, а вгд поаднень Ц/Г х ПМ-I та М/Г х Л, вхдповхдно- на 19-12 днхв, 7879 г та 0,55-0,42 корм.од.

II i до зннки У1 та УП труп, де були використан1 кнури породи' дсрок, пересажали тварин контрольно! групи по середньодобових приростах на 47-48 г та витратах корму на 0,02-0,16 корм.од., азе поступались за цими покаэниками ровесникам iьсзих досххдних труп.

'Гясо-сальн! якостг. Дан i табляць 7, 8 свгдчать про позитив-кия вплив схрещувгшня на забхйнг та м"яснг пкост1 свиней.

Тваринн асIX пхддсслхдних груп, при забо! нивов масоп, В1Д-повхдно 80 i 100 кг, мали тенденхцв до зб1льшення забхйного ви-ходу.

Забхй гпдцсслгднмх свиней живою масоп 80 кг показав перевагу твагин, що мали "прилиття Kpoai" породи гемпшир над ртазснихами контрольно! групи за довасиноп нап1втуш на 1,44-1,99%, плсщею ■,м"язевого в!чкам - на 1,37-5,08?, масоа задньо! третиня - на

6. Показники вхдгод!велъних якостей П1Дцосл1Дних тварин /2 доелгд/

Групи: пп^иоии» :Й1Ль- :Вхк досягнення:Середньодобо-:Витрата

ноеднання к*оть диво! паси 100 вий прирют, кор^у к

: :в гру- :кг, дн1 : г :Г кг

пх, прирост

: :гол. :_______1_______

I их и 15 257+2,821 440+5,766 6,67

п ¡1 х ПМ-1 15 231±5,330 526+18,910 6,10

' ш • М/Гх ПМ-1 15 238+8,415 Ы8±7,И0 6,12

•1У Ы х 1 15 243+2,585 5Ю±7,672 6,32

У Н/Гх I 15 245±2,790 519+6,834 6,25

У1 Их Д 15 269+2,236 483+5,5*33 б,т

УП И/1* Д 15 267+2,418 487^17,602 6,51

0,34-0,54 кг та мали меншу на 5,8-10,5? товдину шпику на рхвн! 6-7'грудних хребц1в /табл. 7/.

Аналхзуючи одержан! дан1 в другому дослхдх, сл!д зазначим перевагу помхеей над чистопородними тваринами за основнимп покг никгми м"ясност!.

Молодняк дослхдних труп перевипцгвав ровеоник1в В1Д поедна^ ня Ы х и за довжиною напхвтуш на 1,7-3,4?, плещею "н"язэвогс В1чка" - на 9,4-14,8? /Р> 0,99/, масою задньо1 третини напхЕту! - на 1,2-1,9 кг /Р> 0,99/ та мав тонкший шшк - на 7,6-16,8?.

Досл1Дження морфолог!чного складу напхвтуш показали пере гу помхених тварин над чистопородними аналогами.

В першому дослхдх найвища и"яенхсть спостерхгалась при по нанн1 К/Г х и/Г - 57,72?, що виде контрольно! групи на 4,22? /Р>0,99/. Аналог!чна картина спостерхгалась х по вмхету в туш

7. М"ясо-сальн1 якост! п1ддосл1дних тварпн /I Д0СЛ1Д/

Гру-' пи

:Мль- :3а- : Довжина Поеднання KicTb 6ifl- naniETyal, .в .ний . см Tpyni.'Bn- ' гол. х^ц,

: Толщина шпику над 6-7 грудни-,ми хробцями, мм

Плода ' »"язе- :lfcca задньоТ вого Biwia", третини нап!в-си2 .туш, кг

I M X !1 П Ы X К/Г

Ш Ц/Гх M

1У Ц/ГхМ/Г

10 69,38 90,3±1,764

i

10 70,30 92,1+0,936 10 69,70 92.IiP.722 10 70,70 91,6^0,489

Прим1тка:

я - Р^ 0,90 *w - Р >0,96 тгкк - Р> 0,99

25,7±0,092 23,0+0,082®* 24,2^0,063 23,0¿0,074

21,6140,649 22,96^0,694 22,62^,7^ 22,15*0,279

7,86^0,147 8,20±0,153 а,27±0,165'г 8,40±0,Î4I

со

8. М"ясо-сальнг якост! П1дд0сл{дних тварин /2 досл!д/

Гру-: пи Поеднання Ki ль- KÍCTb в групт гол. :3a6iïî-î ний ¡BHjffl,: Д> Довжина HanÍBTyrai,cM Товщина шпи- ' ку над 6/7 'грудними хреб-цями, мм

I П Ш Ы X U M X ПМ-1 М/Гх ПМ-1 ООО 71,3 76,2 77,5 94,2+0,619 . 97,4+0,805 96,8+1,019 31,5+0,064 26,7+0,119 XXX 26,2+0,162

1У M X л 10 74,8 96,2+1,180 29,1+0,128*

У. М/Гх Л 10 74,8 96,0+1,155 28,7+1,137

У1 M X Д Í0 75,6 95,8^0,827 26,9+0,105

УП М/Гх Д 10 75,9 96,3^0,967 28,7+а,108

Прим!тка: • * - XX - Р> 0,95 Р> 0,99

:Плоша им"яэе-:'Маса задньо!

вого вхчка см2

тротини нашв-:тут{, кг

29,3*0,951

XXX 33,7+0,669

33,6+0,581

зг,1+о,7н*

32,I±0,867*

32,2+0,895

32,8+0,599

9,2±0,ЗИ 11,0+0,323 11,1+0,369 10,3+0,414

XX

10,6+0,374 10,9+0,452 10,4^0,417*

*х* - Р> 0,999

сала та ¡исток. В другому дослхдт схрещувакня з кнурами м"ясних генотипха забезпечидо збхльшення виходу м"яса за рахунок знижен-ня виходу сала та х1сток.

КаЯвща м"ясн1сть вадыхчена у тварин поеднання Л х ПМ-1 -58,45??, що на 6,7? б1льше аналоев контрольно! групи. Така я тенденция эхдыхчека I по морфологхчному складу опосту. ВисокиЗ ниххд м"яса в задн1й третий напхатущ1 одержанияпри поеднаннх М/Г х ПМ-1 та !4/Г х Д, цо эадпсвхдно, на 5,7? /Р>0,95/ та 4,7? ,/?> 0,95/ перевицуе цэй показник у чигтопородних свиней.

5_1_зико-хтмхчн! властивост! м"яса та сала. Анал1з одернанкя результатхз показу в, цо ке виявлено суттево! рхзницх за ххыхчним сяладом м"яса та сала мха тваринамя, цо мали крознхсть по гемпширу I розескихами з контрольно! групи. Дещо нигчу вохогоутри-музчу здаткхсть /53,16?/ иали в першому дослхд1 пхдсв:шни П групи. За ткпкши показнизами фхзичнсго складу м"ясс свиней ях чисто-лерсдних, так { з гсровнхстю лс гемппиру вхрсгхдно не В1др1знялссь мхж ссбсв

При посднаннх свансматгх миргородсько! породи з кровкхств по ггмггаиру I чистопсродких з кнурами пор{д ландрас, дврок та полтавського »"ясного типу ПМ-1, псмггнх деякх породах ссоблк-вост1. За зологоутриг^уючою здатнхста кращими на 0,7-1,2?, в по-р1ВНЯНН1 3 МОЛОДНЯКОМ контрольно! групи, були П0М1С1 Ы/Г X ПМ-1 та Ы/Г х Л, а за 1итексивн1стю забарздення на 2,3-19,8? помхс! зсхх дослхдних груп. ... . Иайвиций показник нхяьостх м"яса /11,2 с/ вхдмхчено у тварин М хД, хоча вш I зкаходивея в иеяах норми для м"яса добро! яиоотх.

Шпик молодняка в перпому х другом!» досл}дах з1рог1Дно! рхз-ниц1 не мав, хоча дещо зилу/ температуру плавления одержано вхд поеднань МЛ" х ПМ-1, 1!/ГхЛ, М х Д та «/Г х Д.

Стресочутливхсть свиней ргзиих поедианъ. Тестуванкя поросят галатановим методом дало можлив1сть виявитн рхвень стресчутливос-тг у тварин ргзно! породностх. Слхд зазначити, що у тварин всхх породних ловднань не було вхдмхчено рег1дност1 м"язхв к1нц1вок, а отже I явно стресчутливих поросят в трупах.

Поросята э сумн1внсв реагацею на фторотан, перход поезрнен-ня яких в нормальний ф131олог1чний стан бхльше 6 хеилин, були В1дмхчен1 в ус хх пхддослхдних трупах /кр1м Ы х }'■/. Серед них най-б1льший процент /42,9/ одержано у П1дсвинк1в В1Д посднань М/Г х 1 та И х ПМ-1 /28,6/. 1нш1 тварини, що показали негативну реакщхв на фторотан, були В1днесенх до стресст1йких, що становило по поеднаннях, в1дпов1дно 85,7; 71,4; 81,8; 57,1; 75,0; 100,0 х 80,0«.

Схильн! до стресу тварини махи децо б1£ьщу, на 5,2 ударв, частоту серцебиття та на 0,18°С ректаиьну температуру.

Б10Х1М1ЧНХ показ ни ки сироватки кровх тддослхднкг твагин в динамщх Тх розвитку. Аналхзувчи вы!ег загаяьного бхлка в скро-ватц1 кров1, слхд зазначити, що децо нихчу його кхяъкхстъ кади .в 6- мхсячному В1Ц1 ремонта свинки э "придкттяы кроах" порода пемпшир - на 0,18-0,31 г%. Аналогхчкх результат» отриман! х в 8<- м1сячному вхцх. На вхдмхчено вхрогадно! рхзницх г за вихсуоу а*ьбум1Н1в в сироватцх кров1 в рхзн1 в1ковх перходи у свинок як з "прилиття* кровх" породи гемпшир, так х без "прилиття кров1" Ц1в1 породи.

Рхвень загадь них лтхдхв в сироватцх кровт в 6 та 8- ьися-шх перходи життя свхдчить.про рхзницю Х1ж подоелхдними тваржшш. Збхльшення кхлькостх ихпхдхв у 8- мхсячному в1щ багатьма дослхд-никами пояснюагься понижениям лхполхтично! активност! фермвн?1в

_ аз -

I моб1Лхзац1еа лшадв з кровоносного русла в "амрозе депо".

Характеризуют! кхлькхсть загального бтлка та альбуихнхв в сироватцт кровг чистопородннх та п ом I с них свиней в другому дослх-Д1, СЛ1Д зазначити, що ш показники зм1нювться в процесх росту.

Найбгльи високх показники загального бхлка отримано при поеднанот М х ПМ-1, що на 17,95% /Р>0,99/ перевазаз чистопородных аналогов ниргородсько! породи, Е]о к стосуеться тварин, одер-г.анкх В1Д поздкання ¡¿/Г х Д, то вони мали найнютх показники за-гального бтлка в В- игсячксцу вщ: нэ гглькя в лоргзкяшп з ч:'рто-псродними ровесниками, а.~э й по вхднозекна до тваркн хкиях дос-лгдшс: труп.

Одержан!'данх сзтдчать, до псмхс1 по сднань Их ПМ-1, Ц/ГхПМ-1, У х Л, М/Г х Л та I! х Д у зсх Э1Я0вх пэргоди мали бхдьпу кххь-кхсть лхпгдгз в сироэатдх кроз1 псргвнлно з тваринаки контрольно! групп.

Найбгльп високш вмхст загальшя лш1д1з та холестерину, цо, вхдповгдно, на 62,75 та 17,31 г% бгльзге чкстопородниг ровесннкгв, каля тваринт» друго! групп /М х ПМ-1/, а молодняк, отрпмакий вхд поешакь /.{/Г х Д та II х Д каз Ц1 показники кайшсэтх як по в г дно-гении до тварин контрольно! групп, так I по В1днотенгаэ до досяхд-ккх.

Встанотзлено кореляцхйний зв"язок ига гмхстсм загального бхлка та г"рядньодобовк:я1 пряроста.тл / н « 0,625/.

Перетравн1сть псживних речовин корму та баланс азот у. Одержан! результати дослхдхень сзхдчать про те, г;о по перетравностх пожявних речовин корму, обмхну та використанно азоту мгя тварина-ии рхзно! породностх 1снув деяка р1зшщя.

Пхдсвкшга по€днань Ы х Д, М/Г х Д та И/Г х 1 по перетравяоем

- Zi -

проте!ну мали вищх показники, порхвняно з чистопородними ровесниками, вхдповгдно, на 3,47; 2,92 та 0,27%. Жир краще за хншнх ■ перетравлюваяи тварини дослхдних груп /кр1М П групи/ на 0,4333,19*.

Чистопороднг лгдсвинки Миргородсько! породи краще перетравливали юптковину, нхж тварини поеднань М х Л, М/Г х'Л та М х Д на 0,77-2,5052,- а по перетравностх сухих та органÍ4hht речовин, а також золи мали недостовхрно нижчг показники порхвняно з ровесниками всгх дослхдних груп.

Баланс азоту в ycix тварин пхддослхдних груп був позитивним. Ступхнь його використання вхд прийкятого у досладних трупах /kpím Я/Г х Д/ був на I,88-3,67$ вищим, шж у чистопородних ана-логхв, а вхд перетравленого, ввдповхдно на 0,78-4,9%.

Молодняк вхд поеднань Ы/Г х Д характеризувався низькими по-казникаии використання азоту як вхд лрийнятого, так i вхд перетравленого - в порхвняннх э контрольною трупов на 11,14 та II,44í вхдповхдно.

В перерахунку на 100 кг живо! маси чистопородний молодняк миргорсдсько! породи в пор1вняннх з пш1сями, одержаними ввд поеднань М х Л, М х Д та ЭД/Г х Д, краце перетравливав азот корцу вхдповхдно на 1,31; 3,13 та 4,15 г, проте поступався тваринам У/Г х ПМ-1 та Ы/Г * Л. Однак по вадкладенню азоту в органхзм1 на 100 кг живо! маси молодняк контрольно! групи ыав перевату тхльки перед ровесниками, одержаними при використатй кнурхв породи дврок '

Щ>ективн1сть в1дгодхвл1 чистопородних та помхсних свиней. Пхдрахунки ефеятивностх показали, що при мхжпородному схрещуваннх миргородських свиней як без "прилиття кров!" породи гемпшир, так

х з "прилиттям кров1" Ц1вТ породи, з кнурами поятавсько! селек-гц! ПМ-1 та породи ландрас, соб1варт1сть I т приросту на вхдгодхвлх знизилась на 145-86 крб. /у щнах 1991 року/, а чистий при-буток збЬчыпився на 338-286 крб. в порхвнянчх з чистопородними аналогами.

Найб1льш високий економ1Чний ефект одержано при схрещуваннх миргородсьних маток з кнурами ПМ-1. ТоварН1 помхсх за рахунок бiлыl високоI 1Нтенсивност1 росту, менших зитратах корму та кра-Я1Й сясростиглостх - в порхвняши з ровесниками контрольно! та 'хниих досл1дних труп, мали нижчу собхварт1сть I т приросту на в1дгодхвлх на 145 крб., що забезпечидо б!льш високий чистий при-буток вхд кожного пхдсвинка на 22 крб.

Що стосуоться помхсей, одержаних В1Д кнурIв породи дюрок, то вони мали нижчу собхвартхсть I т приросту на 36-50 крб. та неэначияй прибуток В1Д однхе! голови на вхдгод1вд1, нхж тварини контрольно! групи. ' ;

Рхвень рентабельном! при вхдгодхвлх тварин миргородсько! породи на 12,6-22,6? нижчий, нхж при вхдгодхвлх помхсей з вико-ристанням кнурхв ПМ-1 та породи ландрас. Вхдгодхвля помхсей, •одержаних вхд поеднань миргородських ыаток, як чистопородных,так • I з кровн1стп по гемпзиру, з кнурами породи дюрок економ!чно не ефективна.

ВИСНОВКй

Результати проведених досжхджекь дають можлив1сть зообити сл1дусчх висновки.'

I. На основх аналхзу генеалогхчно! структуре стада саикей миргородсько! породи а племзазод1 хм. Декабристхв та вивченкя комбЫа^йно! здатностх виявлен! кради повднакня лхкхй кнурхв та

родин свиноматок за в!дтворювальними, вхдгодхвельними та м"ясни-нв якоетями.

2. 1муногенетичний контроль подтвердив внутрхпороднх особлп-востх ген°алог1чно! структури. Р1зниця ця вообразилась в розмгрг генних частот алелей.груп кровх, хндексу 1муногенетично1 схожост! м1ж *1н1яии та родинами I показнику гомозиготностг, який е певнхй м1рх характеризуй рхвень консолхдацхХ стада.

3. Найвищою багатопл1ДН1стю при поеднаннх свиней без "прилиття кров1я породи гемпшир, з "прилиттям кров!" Ц1в1 породи г при мхжпородному схрещуваннх характеризувались чистопороднг матки миргородськоГ породи ДО,25+0,216 та 9,5+0,235/. 1х перевага

за цхао ознакою над до&идними трупами ехлала, вхдпов1дно, 6,0-9,1? та 3,2-11,6*.

4. Па-4вахй мае! гнхзда поросят в 2- мхсячяоцу вхцх, чистоло-роди матки перевежали тварин, як1 маоть кровнхеть по гемпширу,, на 5,56-20,8 кг. Серед помхеей, одержаних э другому доалхдх, тхлъ-ки молодняк в!д поеднання миргородськах маток з кнурамя порода ландрас переважав чистопородних аналогов на 13,15%.

5. Молодняк на вхдгод1БЛ1, одержаний В1Д поезнання тварин з "гц:илиттям кровх" породи гемпшир, в пераому дослхдх, поступался чистопородним ровесникам за середньодобсвими приростами на II-42 гх на 10-29 днхв пхзнхше досягав живо! маси 80 кг; в другому дослхдх пом1сх переважали чистопородних аналоев, вхдпов1дно,

на 47-66 г I 26-12 днхв /крхм поеднанъ, де використовувались кнури породи дврок/ та характеризувались бхльшим на 2,1-4,7? виходом и"яса в тук.

6. 1Г*со тварин пхддосл1дних труп характеризувалось рхзниаи 413ИК0-х1мгшими якостями, що евхдчить про Необх1дНХСТЬ КОНТРОЛЕ цих показникхв. Так, рН м"яса, як у первоцу', таи х в другому дос-

л1д1, Найб1ЛЬШ високим був у чистопородних твврин, вхдповгдно 5,91 та 5,87 од. Нхянхсть м"яса у тварин в першому дослгдх була приблизно на одному р1внх, а у подсей в1д поеднання К/Г х Я та М х Д характеризувалась б1льш високим рхвнеы, що 0 гцлому вхдпов1-дав свининх високо! якостх. Вологоутриыуюча здатн1сть найкижчов була при позднанн! миргородських маток з кнурами Ц1в1 * породи, пхх мавть кровнхеть по гемпширу /53,64»/, а у псы}сей - вхд кну-ргэ породи ландрас /49,48?/.

7. Температура плавления сала, як одного з показнинхв його якост1, у псмгсного молодняка /кргм позднань 'Л х ПМ-1 та II х Л/ була вицею, нхж у чистопородних ровэсникхв, що вказуо на вгогав генотипу I ххояснаегься специфхчним кирозим обитом.

8. При вивченнх стресстхйкаст1, негативна реалия отримана практично у тварин всхх породних позднань.

9. Не выявлено в б-та 8- месячному в1Ц1 у ремонтних свинок в1рог1днсГ:рхзнидх по вмхсту в сироватцх кровх загального бхлаа

, та альбумшхв. В другому Д0СЛ1Д1 пситстЯ молодняк, кр!и поеднання М/Г х Д, хараетеризувався пхдвкщетш, в порхвняннх з чястспо-родннми аналогами, вахстом загального б1лха та агьбушнхв, цо вказуе на б1льш активний переб1г окисно-вхдновлязаних процеехв.

10. Фхзхологпгнимя досяхдами встановлено, що на 100 кг яиво! маси пои1сний молодняк /кр1м поеднань, де були зикордстан1 кнуря порода дярон/ б г ль Ее чистопородних ровесникхв вхдкжадаг азоту в тхлх, що характеризуе вищу предуктивн1сть цих.тварин..

11. ЕЙективкхсть мхжпородного схрещуван;?я свиней миргородгь-коI породи в по€йнакн1 з кнурами породи лакдрас та полтавськогс м"ясного типу ПМ-1, в умовах свинокомплексу, економгчно виггдно. Так, собхвартхсть I т приросту при схрещуванн! миргородських на-

ток з кнурами погтавсько! селекцП склала 975 крб. /в щнах 1991 року/, що на 145 крб. нижче, в порхвнянн! з чистопороднмм розве-денням миргородсько! породи свиней.

ПРСПСЗИЦИ ВИРСБНИЦГВУ

1. Враховуючи те, що "прилкття кров!" свиней породи гемпшир не дало суттевих позитивних. результатхв у зб1льшеннх продуктив-hocti миргородських свиней, особливо за репродуктивними якостями, в подальгсому доц!льно перейти на зворотне схрещування з миргород-ською породой i одержан: генотипи розводити "в co6i".

2. Рекомендувати в системах схрещування та гхбридизащ! р1знкх областей,Укра!ни, де включають миргородську породу як материнську форму /з "прилиттям кров!" i без "прилиття кров:" породи гемпшир/, використовувати в поеднатп з кнурами батьк1всь-ких форм - породой ландрас та полтавським м"ясним типом ГГЫ—X /ниш полтавською м"ясною породою/.

OchobhI положения дисертацИ викяаден1 в сл1дуючих роботах I. Деркач H.A., Войтенко С.Л. Влияние породы гемпшир на улучшение мясных качеств миргородской породи //Тезисы докладов Всесоюзного научно-техниеэс-

кого совещания" Резервы увеличения производства свинины".-Витебск,I^?I.-c.7-ö

2. Возник Ji.li. »ВоКтенко С.Л. iiiajy но генетика в практике свиновод

ства/Дщфэрмационный листок. -Харьков, 1992. -4с

3. Войтенко С.Л. Извинение откормочных и мясных качеств свиней

шргородской породы //Международная научная конференция "Эффективность селекционно-племенной работа и технологии производства продуктов свиноводства".-Молдова, 1S93.-c.Ö0-70