Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему
Рост, развитие и функциональные особенности воспроизводительной системы ремонтных бычков, рожденных матерями разного возраста
ВАК РФ 06.02.04, Частная зоотехния, технология производства продуктов животноводства
Автореферат диссертации по теме "Рост, развитие и функциональные особенности воспроизводительной системы ремонтных бычков, рожденных матерями разного возраста"
. им 5 / ШОП 1993
УКРАШСЫШИ ДЕРЖЛВ1ШИ АГРАРНИИ УШВЕРСИТЕТ
На правах рукопксу
СОХАЦЬКИИ Петро Стан\славович
Р1СТ, РОЗВИТОК I ФУНКЦЮШШЬШ ОСОБЛИВОСТ1 В1ДТВ0РЮВАЛЫЮ1 СИСТЕМ! РЕМОНТНИХ БУГАИЦ1В, 'НАРОДЖЕНИХ МАТЕРЯМИ Р13Н0Г0 В1КУ'
06.02.04.- спец1альна зоотехшя, технолоПя виробництва продукт!в тваринництва
Автореферат дисертацп на здобуття вченого ступеню кандидата с1льськогосподарських наук
Робота виконана в 1нститут1 розведеняя 1 генетики тварин УААН
Науковий кер1вник - доктор с;льськогосподареьких наук Д. I. Савчук
0$1ц1йн1 опоненти: доктор с1льськогосподарських наук, професор Е Ю. Недава
кандидат спльськогосподарських наук. М. Е Мус1енко
Пров1Дне шдприемство: Кам' янець-Под)ль^кпй с1 льськ 1Гос-■ подарський 1нститут
Захист дисертацп в*дбудеться 6/с/<,!/ 19д3 р
1 /
о " /¿З'годин! на зас1данн! спец1ал1зовано! Ради Д 120.71.05 при Укра1Нському державному аграрному ушверситег) (КиИв-41, Голос1ево, 3-й учбовий корпус, аудитора 68).
Адреса ушверситету: 252041, м. Килв-41, вул. Геролв оборони, 15, УДАУ, сектор' захисту дисертаЩй.
3 дисертащею можна ознайомитись в б1блютец1 ушверситету. Автореферат роз!сланий "оЦ." травня 1993 р.
Вчений секретер епещал1зовано1 Ради, кандидат с льськогосподареьких наук, доцент
В. Д. Столюк
-31. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТЖА РОЕОТИ
1.1. Актуалыпсть теми. Одним з ваоивих завдань зоотехшч-но! науки е пошуки шлях i с тдвшцення продук: ibhocti сьпьськогос-подарських тварин з метою покращення добрсбуту населения. його вершения мояе бути досягнуто шляхом г.дооконалення господарсько-ко-рисних ознак велико! рогато! худоби та s: ¡«прениям в стад1 гене-тично! ¡лформацп буга!в-п0лтшувач1в. В той хе час на як1сть потомства, як доведено роботами ряду в1тчизняних i закордонних дос-Л1дник1в (Е. А. Богданов, 1947, Е. А. Борисепко, 1952, Е 0. Birr, 1953, Д. А. Кисловський, 1965, КБ. Свечин, 1976, J. Antal. 1978, J.Penrose, 1955 та iHffli), ютотний вплив справляе також 1 материнський организм, зокрема, маса, вгодованють, продуктивнють, BiK матер1,то.-
1
що. В1льппсть доелiдник1 в, що вивчали вялив BiKy MaTepi на якють нащадкав зосереджували свою увагу на якост! особин ж1ночо1 ст.ат!, !х рост!, розвитку i наступай молочшй продуктивность
Питания х тоо вплив вшу матер! на якють ремонтних 6yraiB залишилось практично не вивченим. За сучасних умов до биковироб-ничих в!дносять т1льки KopiB теля другого i б былого числа оте-лень. ILpbictok, як правило, сюди не включають, оск!льга. ix мо-лочна продуктивнють стае в1дома лише п1сля зак^нчення лактацп. Внасл1док цього, доля бугайшв В1Д перв1сток залишаеться не виз-наченою, хоча багато з них за молочною продуктивною матер1 щл-ком в1дпов1дають вимогам, як1 ставляться до матер¡в ремонтних бу-raiB. Вивченкя питания про picx, розвиток i спермопродуктивн!сть буга!в, народжених перв1стками, дозволило б ефективнше викорис- . товувати генетичний потентал породи, визначити шдходи до ощнки ремонтних 6yraiB за рядом селекщйних ознак.
1.2. Мета i завдання досл1джень. Основною метою наших досл1-джень було виявити М0ЖЛИВ1 В!ДМ1НН0СТ1 в морфолого-ф1зюлог1чн1й орган¡защi новонароджених телят, динам!ку IX росту в перюд ви-
рощування 1 функцюнальну над!йн1сгь статевого апарату ремонтних буга!в В1д кор1в р1зного В1ку та простежити взаемозв'язки м1ж характеристиками, що вивчались.
Для досягнення 1 реал1зац11 дано! мети необх!дно було вир1-шити так! оснобн1 завдання:
-вивчити ф1з1олог1чний стан новонароджених бугайщв, його з«1ну з в1 ком 1 зв'язок з деякими показниками в!дтворювально1 фу-нкцп в дорос лому стан!;
-вивчити 'вплив в!ку матер! на штеноивнють росту маси ! особливост! формування екстер'еру бугайтв з в!ком;
-встановити вплив в!ку кор!в-матер!в на гормональний статус, статеву потенц!ю, спермопродуктившсть ! функцюнальну над!йн1сть в!дтворювально2 системи бугайц!в;
-зробити пор!вняльну оц!нку росту, розвитку 1 морфолог!чних осооливостей бугайтв в1д кор1в р1зного в1ку.
■ 1. 3. Наукова новизна роботи. .Вперше в умовах од ого науково-господарського досл^ду проведено комплексне вивче:.ня росту, розвитку, статевоз потенцп ! спермопродуктивност1, прфолого-ф1зю-лог!чних ознак - ремонтних бугайц!в, народжених коровами р! г-ного вту. Встановлено, що бугайц1 в!д повнов!кових кор!в в!др!зняють-ся б!льшою ф!з!олог!чною зр!л!стю, ран!ше встагать на ноги шсля народження, 1нтенсивн!ше споживають молозиво, переважають . сво$х ровесник!в в!д молодих кор^в за ¿нтенсившстю росту, статевою потенцию 1 спермопродуктивн!стю. Виявлено зв'язок гормонально$ на-сиченост! кров! бугайщв з !х в!дтворювсШ>ною здатн!стю, ростом ! розвитком, встановлена можливють прогнозуваныЯ статево1 потенцп 1 спермопродуктпвност1 буга!в до початку статевого використання за сгпЕВ1Дноиенням концентрат 1 тестостерону до прогестерону та за методом "виснажливих еякулящй".
1. 4. Практична щннЮть роботи. В умовах 1 нгенсивиого ведения
молочного скотарства найбыьга бажаним е вiдбiр 1 вироиузання ре-монтних oyraSB, як! народжешп коровами за третям i бишшим числом отелень, цо досить важлипо в селекц]й:пй робот!. Обгрунтозана необх1дн!сть б1лыс раинього вгдбору бугаПцш га екстер'ернями _ i iнтер'ерними ознаками. Встановлено методпчш подходи раинього лро-гнозування спермопродуктивностi oyraiB до початку статевого впко-ристання за гормональним статусом та методом "виснажливих еякуля-
Ц!Й".
1. 5. Реал1зац!я результат1В доел! джень. Основыi результати.дос-Л1джень впроваджено в держплемзавод! "Терезине" Кшвсько! област1.
1. 6. Апробац1я роботи. Результати досл^джень допов!дались на Всесоюзшй на/ково-техн!чн1й конференц!: на тему: "Использование пород мирового генофонда при совершенствовании пород отечественного скота" (м.Тула, 1991), на конференцп "В!отехнолог!я в .роз-веденн1 i в!дтворенн! нових генотишв с!дьськсгосподарських . тва-рин" (м. Харкав, 1993), на заседаниях лабораторп технолог! S пле-MiHoro скотарства. Основн! положения дисертацп викладен! в 5 публ!кац!ях.
1. г>. Структура i обсяг роботи. Дисерташя викладен?» на 211 CTopiHKax машинопису i включае 40 таблиць, 11 малюнтв i фотогра-ф!й. Робота включае вступ, огляд л^тератури, матер!ал i методи до-сл!джень, результати досл!джень, висновки, пропозицП виробництву, список л!тератури i додатки. Список л1тератури включае 296 джерел, з яких 58 на !ноземних мовах.
2. МАТ EP I АЛ I МЕТОДИ Д0СЛ1ДЖЕНЬ Матер!алом для доел!джень були бугайц! чорно-рябо! породи народжен! коровами р!зного BiKy в держпдемзавод1 "Терезине" Кигв-ськоi облает!. HayKOBi досл!дження виконувались в два етапи. На першому з них на 60 новонароджених бугайцях проводилось вивчення маси. кл!н!чн1, ф!з!олог!чш i етолопчн! характеристики бугайщв.
при народженнь На другому еташ, зг!дно схеми досл!джень (мал. 1), а числа обстежених при народженн! буга$в було В1Д1Срано по 10 бу-raiB Bi« первюток (I група), в1д кор1в другого (II група) i тре-тього i больше отелень (III группа). ВШбран! для Д0СД1ДУ твари-ни були нормально розвинут!, здоров!, аналоги за породою, bikom 1 часом народження. Спостереження за шддосл!дними тваринами трива-ло до 16-месячного BiKy. Умови год)ВЛ1 i утримання були одинаков! i забезпечували одержання до 16-м!сячного в!ку 900-950г середньо-добового приросту.
Шд час виконання роботи використовувались TaKi методи дос-л^жень:
300TexHi4Hi методи - для оцтки умов'- год1вл1, ¡гтенсивност! росту, формування екстер'еру. Бугайц1в зважуйали до перш! год!-вл1 i враховували ochobhi екстер'ерн! пром!ри. Контроль за ростом i розвитком (маса, л!н!йн! пром!ри, ¡нцекси)_проводили при народженн!, в 3, 6, 9, 12 i 15 MicHuiB на юб1лейну дату, а характер росту - шляхом обчислення абсолютно! i в1дносноз швидкост! росту, кратност! збиыиення живо« маек. Тривал1с.ь ембрюгенезу ! текли ембрюнального росту обчислювали за датами плодотворного ос1мен!ння i отелу матер! i масою новонароджених бугайшв. При на-.родженн! бугайц!в визначали !нтенсивн1сть споживання молозива, час лершого вставания на ноги, народжуван!сть протягом доби;
Статеву-' потенц!ю 6yraiB визначали за методом "виенажливих " еякулящй" (Д. I. Савчук, Г. Д. Святовець, М. Р. Д!Дковський, 1985). 6ioxiMi4Hi i гематолог!чш методи - для визначення складу KPOBi бугайшв у в!Ц1 3 1.12 М1сяд!в за загальноприйнятими методиками; '•.'.'
кл!н!чн1 методи - для визначення температуря т!ла i шк!ри, частоти пульсу i .дихання за загальноприйнятими методиками;
бюф^зичн! методи - для визначення електричного' опору шк1ри
Лбсолютний- I в1д-НОС. Прирости ШО!
Форлуваннч ексто-р'ерних ознак
\
BIkobI зм1нм маек с!м'янкк1в
Частота днхання I пульсу, T'ÍMnP-рптурп т!лп Irirlrv
;.5ор1:о-б1ох1м1щ1 П0кгзн;:кл к~>ов1
Концентрации: стетг-внх гормон1в
31к статг-вого ■дозг>1зання
Стотова потскц1я
Сл^рмопродуктив-н1сть
Заб1йч1 т'гост!
Внутр1шн1 органи
>9 Я
и
•g s
оз я a s
я о «< о
Розвиток плж^н-'т1г, cic\4raTy
:.!1крос?руктура с 1м 'янк;:1е ¿
о
t-н
3 со о и я о » fcl
0 о
1 -S ГГ, НИ й fi
1нтенсивн1сть ембр1онального росту
Екстер'ор
Кл1н1чн1 показн::ки
51з 1ологГчн1 показники
.а •Ö а нн о ч я
fJ
о
о со
Ы M О)
я го
X
я
a о о ^ о 0 fcl ы
ta H»
sí; со ж з
S a s
X
Г»
•tí
Р
я
-а
•tí
о
►3
я
II Ä
П10 О»
-—о
ÍJ
•tí
о
Ja
X
ov
ч
;Í
>—♦
53
43
и
о
\ ■g
\ CJ
\ »
\ И s
\ 3 -3
\ я о
\ S Я
\ X
\ я
\ о я
\ •at!
\ о о
\ шгз
\ j3<d
s я
s
/ s
/ •О а
/ иД
/ Ы t-<
/ X Ci
/ О rf
-J tr
1 о
1 Ol
1
1 - ра
1 •Р
i
/ 3J
г
p
•8
-¿Г
спеталышм приладом, розробленим шститутом ф1зюлогп АН 1мен1 А. А. Богомольця (Д. I. Савчук, ЕМ. Преображенський, М. М. Майборода, ИП. Пол/пан, 1990);
ф!зико-хш1чн1 методи - для характеристики маси, щ!льност1 1 швдост! п'ястково! 1 плюснево! кЮток буга!в, температури плавления .тару. Межу мщност! кусток вим1рювали на прес1 Р-10 за методикою В. Е 1пол!тово! (1964);
морфолопчн1 методи - для ощнки орган!в 1 тканин (передза-б!йьа маса, маса туш1 1 жиру, заб1йний вих^д \ абсолютна маса внутрзшшх орган]в, с!м'яник1в, елемешчв скелету) 9 П1дд0сл1д-них бугайщв (по 3 голови з кожно! групи) вбитих на В)лоцерк1всь-кому м'ясокомб!нат! в 16-м!сячному вщь
Про розвиток с!м'яник1В судили по найСчльшому обхвату мошонки 1 по обчисленому об'ему с!м'яник!в (Г. Д. Святовець, 1984). Г1столог1ЧН1 зразки шк!ри, тканини с1м'яник1Е ф!ксували 1
г
одержували за загальноприйнятою . методикою. Структуру вяз1 дерми, товщину окремих шар1в пшри, глибину залягання волосяних цибулин, сальних 1 потових залоз досл^джували на пстолоп лих препаратах з вертикальним эр130м шк!ри шд м!кроскопом МБ1-6. Сп1вв1дношен-ня плоии звитих какальщв 1 1нтерстиц1альн01 тканини обчислено за .методикою П. ЬПакенаса (1968);
радю1муколопчн1 методи - для визначення концентрадН гормон! в в сироватщ кров! за методикою институту б!оорган1чно! XI-М11 АН Беларусь в 6, 9 1 12 м1сячному в!ц!;
етолопчн! методи застосовувались для оценки статево! потен-Ш! бугайцгв, поведшки в перил години шс.^я народження;
економ^чнГ методи - для оц1нки ефективност! вирошування пле-мшях бугайщв в!д кор!в р!зного в!ку. П' вьаначади розрахунко-вим шляхом за дшчою методикою (К Урожай, 1986);
математичний анал!з результат!в досл!джень виконувався ме-
тодами математично! статистики i бюметрп (М. А. Плохинський, 1980) з застосуванням програм на М1крокёи1ькулятор1 "Електронша-МК-52" (Ю. П. Полупан, 1983) та на ПЕОМ.
3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ!Д5БНЬ 3.1. Морфолого-ф131олог1чн1 осс.'лииос'П новонароджених бугаГяив
Встяновлено, що народження телят протягом доби розпод1ляеть-ся HepiBHOMipHo. 75,0% телят народжуеться в першу половину доби; з максимумом (58,3%) у nepiOÄ В1Д 3 до б години ранку. Б1льш1сть бугайщв (81,7%) встають на ноги через 15-45 хвилин, що майже завади сшвпадае з часом першого смоктання - це св1дчить про ix б1лыиу ф!з1олог1чну зрШсть i життездатшсть при народженн! та створш передумови до подальшого интенсивного росту t розвитку. Bei досл1джуван! новонароджеш бугайц! були нормально розвинути-ми, здоровими i характеризувалися незначними коливаннями показ-ник1 в, що вивчались (табл.1). Кожний з цих псказник^в взаемозв'я-заний з 1нтенсивн1стю подальшого росту i розвитку, bikom статево-го дозр1вання, статевою потеншею i рангом сощально! повед1нки. На якос-i новонароджених бугайщв позначилися жива маса bík ма-тер1в, вгодованасть.
Встановлено, що 1нтенсивн1сть ембрiопального росту маси бу-гайця зростае в!дпов!дно 13 зб!льшенням в1ку матер: (табл. 2). Бугайш III групи переважають cbosx ровесник1в з lili груп за показниками маси при народженн! в1дпов1дно на 3,7% (Р<0,05)- 8,0% (Р<0,001), а за ттенсивнютго росту в ембрюнальний перюд теля-, та III групи переважають телят I групи на 6,4% (Р<0,05). Бугайш в1д повнов i кових KopíB за основними екстер'ерними показниками переважають бугайщв в1д nepBiCTOK на 5-14%(Р<0,01). Основн! про-М1ри у новонароджених бугайщв зростають B.Mipy . зб1льшення в1ку матер!в, тод! як iндекс голови мае тенденщю до зменшення. Бугай-
-101. Характеристика новонароджонкх бугайц!в, (п-60)
•Показник 1 и | 1 1 X ± S. Е. | ml п - шах 1
Жива маса, кг 1 1 1 40.2 ± 1.01140.9-51.6
1нтенсивн!сть росту в ембр!ональний| 1
перiод, г/добу 1 142 + 4. 71(122 -171
Частота, (за 1 хв.): дихання | 42.0 + 1.17| 26 - 56
пульс | 129 + 1.541114 - 152
Ректальна температура, С I 39.2 ± 0. 04138. 7%, 39. 7
Температура иШри, . С | 33. 4 ± 0.15131.0-36.0
Товщина lüKipn, мм 1.Ü8 ± 0.05| 0.3-1.4
Електричний onip шк1ри, Ом | 3418 ^11.212789-4072
Бисота в холц!, см 76.5 ± 1.33| 71 - 83
Висота в крижах, см 1 81.0 t 0.79| 74 - 88
Непряма довжина тулуба, см | 79.3 + 1.33| 12 - 86
Глибина грудей, см 1 31.1 ± 0.58| 26 - 36
Ширина грудей, см 1 19. 8 + 0. 30| 16 - 22
Обхват грудей, см 1 82.7 + 1. И | 74 - 92
Обхват п'ястки, см 12.4 + 0^2111.0-13.5
Обхват мошонки, см 1 5.0 ± 0.48| 3.5-6.0
Дов.'хина голови, см 1 23.0 + 0.22121. 0-25.. 0
Найбальша ширина лоба,' см | 14.3 + 0.28Ц2.6-15.8
Д1 III групп выявились б1лып широколобими,з меншим 1ндексом голо-ви, nijfi у ix ровесншив II групи на 2,2% i 1 -'tya 4,4%, щр характерна уе бгльау виражешсть у них чолов!чого типу. Сила вливу в1ку матерiв на npoMipn тиа п!дд0сл1дних буга!в досить висока в1д 8% (на ширину в маклоках) до 48ЦР<0,001) на висгту в холд!. Значний стушкь гпливу ыку матер!в i на 1ндекс голови (62% при Р<0,001).
-112. Тривалють ембрюнального розвитку i жива маса шддосл!дних бугайтв при народженш
Показники
Трупа
II
I III
Тривал1сть ембрюнального розвитку, дн1в 1нтенсивнють росту, г/добу Maca бугайця при народжен-hí, кг
I I
277,5+2,501 284.0+2,74 |281,8±1,5б 141.5+3,11I 143,7+3,49 |150,4±1,59
I I
39,2+0,731 40,9+1,27 | 42,4+0,35
Важливим показником в ощнц! новонародженнх бугайтв е. ix кл1н1ко-ф1зюлог1чн1 характеристики, як1 мають тюний зв'язок з bíkom матер!в i знаходяться в межах ф!з!олог!чно! корми для тва-рин даного BiKy. Бугайц! bcix груп вставали на ноги в середньому через 39,5 хв. , тод! як бугайщ III групи встають на ноги 1 одер-1-жують молозиво майже на чверть години (48,5-40,6%) ранние,Hiж бугайщ I i II груп.що св!ДЧИТЬ про üx 61ЛЫИУ Ф13ЮЛ0Г1ЧНУ ЗрШСТЬ i життезда^нють. 1нтенсивнють споживання молозива бугайцями III групи вшца тж у бугайщ в I групи на 22,2%, а II групи на 18,6%. Перес1чно, протягом дня телята III групи за один смоктальний рух випивають 11,1 мл молозива.тод! як бугайщ II групи - 8,91г(80,2% В1д бугайщв III групи), а бугайц! I групи лише - 8,18г (73,9%).
Встановлено тюний достов!рний зв'язок маси телят при народ-женш з bíkom MaTepiB - +0.39(Р<0,05), з тривалютю ембрюнального розвитку - +0.35(Р<0,05). Назват зв'язки пояснюються як впли-вом в!ку матер1, так 1 п загальною ф1зюлог!чною зршстга, пр п!дтверджуе думку про те, шр 31 зб!льшенням тривалост! ваптност!
I
матер1в народжуються 61льш круши 5 шттездатш телята 1нтен-сившсть росту в ембрюнальний пер 1 од розвитку бугайщв високо корелюе з в1ком матер1в - 0.35. Високий достов1рний корелятивний зв'язок виявлено м!ж в1ком матер1в 1 часом першого вставания бу-гайц^в на ноги 0.54 (Р<0,001).
3. 2. 0СО6ЛИВОСТ1 РОСТУ 1 РОЗВИТКУ П1ДДОСЛ1 дних
бугайщв
БугайЩ в1д П0ВН0В1К0ВИХ кор1в переважають своКх ровесншив В1Д молодих кор1в за показниками маси В1д народження до 15-м1сяч-• ного В1ку на 2.7-9.7 кг (табл.3). Маса бугайц1в вс1х груп у в1Щ 6,9, 12 1 15 м!сящв переважае стандарт чорно-рябо! породи в1дпо-В1 дно (в середньому по вс1х трупах) на 13,6; 15,0; 15,7; 12,77.. Перес! чно за 16 мюящв.життя середньодобовий лрирют вс!х тварин склав 917,3 г. Максимальний прирост спостерзгали в перюд В1д 3 до 6 М1сящв. Сам! низьк1 прирости живо! маси в^дм^чено у бугайщв в перин 3 м1сяд1 життя. Деяке зниження прирост!в маси з б-мюячного В1ку, очевидно, пояснюеться шдвищенням рухливост1 внасл1док зрос-таючого статевого збудження тварин. В^носний прир)ст,який харак-теризуе напружешсть росту тварин,з в^ком зменшуеться з 92,9-94,6 до 17,9-18,9%. Корелятивний зв'язок мьж живою мяоою телят при на, родженш 1 масою бугайщв в кожний наступний перюд зменшуеться у вс 1х П1ДД0СЛ1Дних груп. Найменший коефЩгент кореляцП' за величиною живоз маси при наро'дженш 1 у ВЩ1 12 м!сящв в!дм!чено у бу-гайд1в III групи (+0,428).
За основними пром1рами бугайцз взд кор)В старшого взку у
вс! в1ков1 перюди достов!рно (Р<0,05... 0,('01] • гзереважають бугай-
{
щв В1Д молодих кор1В (табл.4). 1стотно1 р1зниц1 за товщиною шк1-ри М1Ж бугайцями шддосл1дних груп не виявлеьи.
Для визначення статевого диморфизму обчислено ¡ндекси голова. Дан! досл1джень про:,:1р1з 1 1ндекс1В будови голови показують,
-133. ]НТеНСИВН1СТЬ росту П.ДДОСЛ1ДНИХ телят 3 BiKOM --—,-
I Трупа
В i к, Mic. |-1-:-1-
II I И I III
Жива мае а, кг
3 • 1108.7 ±4,83 1113,4 ±3.71 1116,1 +2,56
6 |200,4 +5,12 |204,4 +4,35 1208,1 ±3,31
9 1290,2 +5,25 |291,7 +6,41 1297,4 +4,93
12 1378,7 ±5,80 1380,1 ±8.10 1386.5 +6,53
15 |456,6 +5,43 1454,6 +7,78 |464,1 +8,82
Середньодобов! прирости живoi маси, г
0 - 3 ' 1763,5+47,35 | 797,3±34,64 | 810,5+26,03
3 - 6 1984,1+ 8,42 | 997,0+13,75 11013,2+12,68
6 - 9 |986,6tl3,19 | 957,1+13,75 I 987,0+20,87
9 - 12 1971,9+13,86 | | а71,4+25,63 | 979,1±21,41
12 - 15 ¡855,8+13,28. | 828,9+58,18 | 862,2+42,23
ир у бугайщв III групп голова биьш масивна, з широким лобом 1 потилецею, що вказуе на б1льший прояв типу самця, пор1вняно з бугаями в!д молодих KopiB.
Встановлена достатньо виеока достов!рна сила влливу BiKy матер!в на основн! пром!ри екстер'еру шддосл!дних бугайщв в pi-зному Biui. 3 BiKOM бугайщв ступ!нь впливу BiKy MarepiB на осно-вн! промори екстер'еру _зб!льшуеться. В1дносн1 показники плобудо,-
п
ВИ 3 BiKOM ЗМ1НЮЮТЬСЯ.
Встановлено тюний корелятивний зв'язок шдекса, голова & обхватом мошонки (0,448, Р<0,001), об'емом С1М'яник1В (0,321., Р<0,01), в!кова повторюванють за 1ндексом голови у 12-шсячному
-144. Шкова динамита основних пром!р1в у бугайщв, см
| Трупа
1 1 1 II 1 1 III 1
1 В и с о т а В X 0 Л Ц 1 1
3 | 87,5 + 0,80 91,6 ± 1,15 1 94,8 + 0,33
12 |112,б ± 0,65 112,4 ± 0,95 1 113,7 ± 0,80
Г л и б и н а грудей
3 I 40,1 ± 0,57 41,5 ± 0,56 1 42,5 ± 0,54
12 | 55,8 ± 0,43 57,0 ± 0,62 I 58,0 ± 0,79
Ширин а грудей
3 I 24,6 ± 0,48 24,8 ± 0,53 | 25,2 ± 0,47
12 | 38,9 ± 0,48 39,7 ± 0,54 1 40,1 ± 0,57
Непряма д о в ж и н а т у л у б а
3 | 91,0 + 0,72 97,0 ± 0,83 | 99,2 ± 0,29
12 1127,7 + 0,33 128,5 ± 0,50 | 129,0 ± 0,45
0 б х в а т грудей
3 1112,3 ± 0,60 113,4 + 1,13 1 116,7 ± 0,94
12 |167,1 ± 0,96 166,8 1 1,06 | 168,6 ± Ь,84
0 б х в а т п'я с т к а
3 1 13,5 ± 0,14 13,7 ± 0,13 1 14,7 + 0,17
12 I 19,1 ± 0,12 18,9 ± 0,18 1 19,2 ± 0,25
Ширин а в м а к л о к а х
3 I 26,4 ± 0,52 27,7 ± 0,50 | 28,5 ± 0,27
12 | 42,1 ± 0,42 42,6 ± 0,54 1 44,1 ± 0,43
Т о в щ и н а ш к 1 р и. мм
3 | 2,25 + 0,08 2,28 ± 0,08 I 2,25 ± 0.07
12 I 5,00 + 0,07 5,04 ± 0,09 . | 5,02 ± 0,04
в1ц1 1 при народженн! - 0,780 (Р<0,001).
Анал1з морфолопчних 1 б!ох!м!чних показник!в кров!, клш-чних показник1в п1ддосл!дного молодняка показуе, шр ¡х р!вень знаходиться в межах ф!з!олог!чно5 норми для тварин в!дпов1дного в!ку, щр св1дчить про кх нормальний розвиток ! здоров'я.
3.3. Деяк1' характеристики 1 формування в1дтворювальжл функщ 1
Становления в1дтворювально! здатност! тварин у значшй М1рь обумовлене впливом статевих гормонов. Виявлено, що концентрации тестостерону з в!ком зб!льшуеться з 4,45 в б-м!еячному взц! до; 10,1 нг/мл в 12 м!сящв, що складае 227,1%, а р!вень прогестерону, що знаходиться в длнам^чшй ршюваз1 з основним статевим чо--лов1Чим гормоном - тестостероном, зменшуеться в!дпов!дно з 4,53-. до 2,16 нмоль/л (209,3%), (табл.5). Достоверно! р1зниш за концентрат ею тестостерону ! прогестерону в кров! бугайЩв. тддоел^д-них груп не виявлено. Ми вважаемо, що оск!лькн тестостерон виз-начае розвиток вторинних статевих ознак, а прогестерон блокуе ! зменшуе б!осинтез ! активность тестостерону, то кратн!сть зб!ль-шення цього в1дношення може служити критерием для вигначення! прояву чо лов 1 чого типу бугая (табл.6).
Б!кова повторюватсть р!вня тестостерону 1 прогестерону
рог¡дна 1 значна. Встановлена р!зниця м!ж концентраЩею статевих-
гормон1в в кров! бугайщв в)Д кор1в р!зного в!ку шдтверджуеться I
дисперс1йним анализом сили впливу В1ку матер!в на концентрац!ю
статевих гормон! в (50,7-62,1%). о
Бугайц! в!д повнов1кових кор1в переважають сво!х ровесник1в в!д молодих кор!в за обхватом мошонки ! розрахунковим об'емом,о!г м'яник!в. У вЩ! 3 ! 6 мюящв перевага за об'емом с!м'яник1В до-:тов!рна (Р<0,05... 0,01). Встановлено, що найб!льш ютенсивний
-165. Втов! зм1ни концентрат I горккшв в кров1 буга!в
В1К, м!с.
I I
Трупа
II I
¡II
Тестостерон, нг/мл 6 | 4.56+0.23 | 4.77±0.22 | 4.02+0.18
'9 | 6.86+0.12 | 6.71+0.10 | 6.88+0.12
12 | 10.48+0.54 | 10.25+0.53 | 9.63+0.37
Прогестерон, нмоль/л 6 | 4.44±0.51 |.3.94+0.43 | 5. 19+0.41 9 | 2.80+0.20 | 2.51+0.22 | 2.97±0.16 1?. ' | 2.17+0.16 I 2.06±0.15 | 2.23±0.10
Сп1вв1дношення: тестостерон / прогестерон 6 | 1.25+0.25 | 1.37+0.17 | 0.83+0.10 9 | 2.27+0.23 | 2.93+0.29 | 2.39+0.17
12 , 5. 16±0.59 | 5.29+0.60 | 4.44+0.36
прир1ст обхвату мошонки 1 об'ему сш'яшшв припадае на перюд в1д 6 до 9 м1сящв, да св1дчить про важлив4сть цього переду в формуванн1 В1Дтворюваль!Ю1 здатност» бугалв. Товщина нШри мошонки за перюд В1Д народження до 15-м1сячного в1ку збиьшилася в 2,7-3,0 рази, причому зб1льшення це проходить р1вном!рно у вс! в1ков1 пер!оди.
Стушнь впливу В)ку матер!в на об'ем С1м'яник1в бугайщв достатньо висока (20,0-85,7%, Р<0,001) 1 зб1льшуеться з в!ком, тод1 як на обхват мошонки з в жом тварин вплив цього фактора зменшуеться з 44,9% до 9,9%(Р<0,001). Виявлено тюний достов^р-ний зв'язок м'1ж об'емом с!м'яник1в 1 обхватом мошонки (+0.51
6. Зм1на р1вня статевих гормон!в в кров! буга!в з в!ком
Трупа
Вт, м1с.
II
III
Кратшсть зб!льшення концентрат к тестостерону. 6 - | 1.00 | 1.00 | 1.00 9 | 1.51 | 1.41 I 1.71
12 | 2.30 | 2. 15 | 2.40
Кратн1сть зниження концентрат I прогестерону 6 | 1.00 | 1.00 | 1.00 9 | 1.59 | 1.57 | 1.75
12 '| 2.05 | 1.91 | 2.33
КратнЮть ЗМ1НИ сшвв ^ношения: тестостерон / прогестерон 6 | 1.00 | 1.00 | 1.00. 9 | 2.06 | 2.14 | 2.88
12 | 4.13 3.86 | 5.35
Р<0. 001), об'ему С1м'яник1в 1 обхвату мошонки з живою масою В1д-пов1 дно 0.5«; 0.54 (Р<0. 001), з !ндексом голови в!дпов!дно 0.32; 0.45 (Р<0.001).
Методом "виснажлевих еякуляЩй" встановлено, що у бугайщв у ВЩ1 10 мюящв 45,9% В1Д ус!х садок зак!нчуеться еякулящею, а 54,1% - виявились холостими (табл.7). Загальна тривалють стате-тевого збудження склала 46,14 хв. ,з коливанням в!д 20 до 74,5 хв.
с»
БугайШ з быыл високим статевим збудженням повторювали стрибкн через кожн1 1,48 хв. , тод1 як з самою низькою - т!льки через 4,8 хв. Протягом досл1ду бугайш до повно! в!дмови в^д садки вид1-ляють в середньому 5,2 мл сперми з загальним числом сперм!!в 3,12
-187. Статева потенЩя i спермопродуктивн!сть буга!в, як! виявлен! в Д0СЛ1Д1'"виснажливих еякулящй"
Показники
Трупа
II | III
Число стрибк1в на шдставну тварину: в т. ч. з еякулящ ею без еякулящ 1 Загальна тривалють статевого збудження, хв.
В середньому В1Д бугая одержано: еякулят1В, шт. сперми, мл. спермпв, млрд. Рухливють, ,;ал.
П I с л я 6 - д е ] Об'ем еякуляту, мл
Концентращя спермпв, млрд/мл Всього сперм 1 ¡в, . млрд. Рухливють, бал.
7. 6+1. 64 2. 9+0. 66 4. 7+1.07
49.1+6. 65
2.9 +0.66 4.5 +1.03 2. 46+0. 78 7.1 ±0.19 : н о i п 1.83+0. 24 0. 64+0. 09 1.17±0. 24 7. 6 +0. 24
I
7. 5+1. 85|11. 6±2. 02 3.2+0.841 5. 7+1.06 4. 3+1. 331 5.9+1.52 I
40.9+9.15148. 5+6. 47 I
3.2 +0.84|5.7 ± 1.06
4.0 ±1.0517.1 ± 1.22 2. 24±0. 5914.66+ 0.56
7.1 +0.2217.7 + 0.22 е р е р в и 1.85+0.1712.10+0.25 0.68+0.0610. 88+0.05 1.26+0.16|1.87±0.33
7.2 +0.2917.9 +0.23
млрд. В Mipy зб1льшення в!ку матер!в число холостих садок скоро-чуеться. В середньому у бугайщв I групи 38,2% садок заклнчуеть-ся еякулящею, тод1 як у бугайщв II групи еякулящ ею завершилось 41,7%, а у бугайщв III групи - 49,1%.За к1лькютю видиено$ сперми 1 числом спермпв бугайщ в!д повнов1кових Kopiв переважають буга!в в!д молодих кор!в на 57.8-108,0% (Р<0,001). а за рухливю-
тю спермпв - на 8,5% (Р<0,01). Шсля 6-денно* перерви проведено повторив взяття еякулят!в. За вс i ма показниками спермопродуктив-ностх перевага бугайщв в!д поеновжових KopiB пор1вняно з ровесниками в!'д молодих KopiB значна i достоверна (Р<0,05... 0,001).
Результати досл!джень одержан! в дослш "виснажлиьих еякуля-ц!й" показують, що бугайщ в!д повнов!кових KopiB характеризуют^ -ся кращою статево'ю потенщею, ник бугайщ В1Д молодих KopiB,а метод "виснажливих- еякулящй" може служит и критерием селекщйного Biдбору. Сила впливу BiKy матерев на статеву потенщю i спермопро-дуктивнють достатньо висока С 1,9-65,2%,Р<0.001) у bcix випадках.
■ Встановлено, що бугайщ, як1 В1др)зняються большим значениям сп!вв!дношення статевих гормошв в сироватщ кров! в 6,9 i 12 мюящв характерлзуються б1льш високими показниками статево! по-тенцп i спермопродуктивност1, н!ж бугайщ з протилежним значениям цих гормонов.
Методом корелятивного анализу встановлена достоВ1рна залеж-hictb статево! потенцп ! слермопродуктивностi з деякими показниками, шр, певною Mi рою характеризуют статевий диморф!зм - индексом голови (Р<0. 01... 0. 001), обхватом мошонки (Р<0. 01... 0. 001), об'емом сш'яник1В (Р<0.01), м!цн!стю кднщвок (Р<0.01).
3.4. Морфолог 1чн1 особливост! организму бугайщв
Результати контрольного забою показують, що сам! важковагов!
гуш! у в!ц! 16 м1снц1 в одержан! В1Д бугайщв III групи nopiBHiiko
з бугайцями I групи. Встановлена незначна перевага бугайщв в!д о
ювновiкових кор!в за масою внутр!шн!х орган!в i к!сток. За межею ицност! к!сток i зусиллям на злам K1 сток на 1 кв. см площ! попе-ечного перерезу ОугайЩ III групи переважають аналог!в В1д моло-их кор!в на 3,0-18,8%, причому м!цн!сть задн!х к!нщвок на 11,5-
30,2X, б1лыиа н 1 ж передшх.що напевне, св!дчить про 61льше наван-таження на задн) мнщвки 1 зумовлене частими стрибками на тварин.
Не встановлено значно! р!зннц! м1ж бугайцями р!зних груп в м!кробудов1 IX шк!ри, проте встановлена значна р1зниця в псто-лопчтй будов) С1М'яник1в. В1дношення 1нтерстищаяьн01 тканини по шм'янних каналмив зменшуеться з видам матер!в П1дд0сл1дних бута1В, щр св1дчить про перевагу в розвитку тканини, яка виробляе чолов1ч1 статев1 кл1тини. Бугайт в1д повнов!кових кор1в в 16-М1-о:-'"юму в)Ц) досягають найб!льшого розвитку звитих каналыив 1 найменвоз маси штерстищально! тканини.
4. ЕФЕКТИВШСТЬ ВИРОЩУВАННЯ БУГАЩ1В В1Д МАТЕР1В Р13Н0Г0 В1КУ
Встановлено, ко бугайт в1д повнов1кових кор^в В1др1зняються б!льш високою 1нтёнсив1Истю росту, то дозволяе реал13увати 1х племя ^дприемствам за б!лыи високими закуп^вельними щнами. Кр1м цьо-го буга! III групи виявились здатними видиити еякуляти придатш для технолог1ЧН01 обробки в б!льш молодому В1Ц1, шж бугайт в1д молодих кор1в, щс забезпечуе нагромадження необх1дного числа спер-модоз 1 ран1шоI постановки ¿х на випробування за потомством, ско-рочення строк!в використання скотом1сць, затрат на вирощування.
ВИСНОВКИ
1.Як1Сть новонароджених бугайшв, наступна ттенсившсть лх росту 1 розвитку, а також формувшшя в них в^дтворювальнол функ-цп знаходяться в залежност! В1д в1ку кх матерев.
2. Бугайт, народжен1 повнов!ковими корова,»,!«, переважають свокх ровесников в!д молодих кор!в за живою масою при народженн! (Р<0,05... 0,001), за 1нтенсивн1стю росту в ембрюналышй пер!од (Р<0,05), за основними екстер'ерними пром1рами СР<0,01), за 1н-тенсившстю спожиг.ання молочних кормив (Р<0,05). Встановлено по-зитивний доетов!рний корелятивний зв'язок М1» жшо» масою при на-
родженн1 1 живою масою у в1Щ Я, 6, 9, 12 1 15 м!сяц!в.
а В одинакових умовах год!вл! 1 утримання бугайц1, народже-н! матерями за трет1м 1 б1льше отеленнями до 15-мюячного в1ку переважають'сво!х ровесншав В1д молодих кор!в за 1нтенсивн1стю росту на 2,5-5,7%, 1ндексом голови, висотою в холц!, глибиною 1 обхватом грудей, непрямою довжиною тулуба (Р<0,05... 0,001),
4. Бугайш, одержан! в!д повнов1кових матер1в в 16-м1сячно-му вщ! переважають сво$х ровесник!в за заб1йними показниками, розвитком м'язево!, жирово! тканин ! внутр1шн!х орган!в. Р13ИИЦЯ за товщиною пшри ! н пстоструктурою у бугайц!в лор!внюваних груп статистично недостов!рна.
5. Бугайц! в!д повнов!кових кор1в переважають сво!х ровесни-к!в в!д молодих матер!в за розвитком елемент!в скелету. Б^льш ви-сокими значениями площ! поперечного перер!зу кюток, величини граничних навантажень, питомого навантаження на 1 кв. см характеризуются бугайц! в!д повнов1кових кор!в.
6. Найб!льш висока 1нтенсивн!^ть росту маси тварин ! с!м'я-ник1в припадае на перюд 6-9-м!сячного в1ку. За пер 1 од вирощува-ння до 15-м!сячного в!ку маса бугайщв зб1льшуеться в 4,0-4,2, тод! як. с!м' яник!в - 13,5-14,7 раза Бугайт в!д повнов1кових кор!в переважають ровесник1в в1д молодих кор!в за масою с!м'яни-к1в у вс! В1КОВ1 перюди, а в в!Ц1 3 ! 6 М1сяц!в ця перевага статистично достов!рна.
Встановлена достов!рна корелятивна залежн!сть М1Ж живою ма-;ою 1 об'емом С1м'яник!в 0.35 та обхватом мошокки 0.39.
7. До 1б-м!сячного в!ку у бугайщв, народжених зр!лими ко-ювами в ткани/?! с!м'яник!в на !нтерстиц!альну тканину припадае 13,35%, на звит! С1м'ян1 канальш - 56,65%, тод! як у бугайц!в )1Д первюток в!дпов!дно - 51,84 \ 48,16%.
8. Концентращя статевих гормон!в в кров 1 бугайщв змшюеть-
ся з в1ком. Р1вень тестостерону з 6- до 12-м1сячного в!ку зростае на 227,1%, прогестерону за такий же пром1жок часу знижуеться на 209,3%. Встановлено позитивний корелятивний зв'язок М1Ж концентрате» статевих гормон4в в кров1 бугайщв 1 показниками росту 1 роо-витку, статево1 потенци 1 спермопродуктивнютю.
9. Статев) рефлекси у бугазв, народжених повновжовими коровами проявляються в биьш молодому в!Щ (151 дн1в, проти 163,2 ДН1В у бугайщв В1д первюток) 1 характеризуються вищою активш-стю. Бугайщ, народжет перв1стками, поступаются бугайцям в1д по-внов1кових кор1в за статевою потенщею.
10. За киькюними 1 як1сними показниками еякуляту бугайщ В1д повнов)кових кор)В переважають сво»х ровесников В1Д молодих кор1в. Встановлена позитивна корелятивна залежн!сть М1ж як!стю сперми 1 показниками росту 1 розвитку, об'емом с!м'яник1в 1 обхватом мошонки, 1 ндексом голови, мщшстю к ¡сток.
11. Ефективтсть вирошування ремонтних бугайщв в!д повнов1-кових кор1в зумовлена биьш рашм статевим використанням 1 постановкою на випробування за потомством.
ПР0П03ИЦ11 ВИРОБНЩТВУ
1. Для племшшх щлей необх1дно В1дбирати бугайщв В1д повновжових кор1В (третього отелення 1 старших). 4
2. При в1дбор1 бугайщв в ранньому в!Щ для плем^нних шлей можуть бути використаш показники маси при народжеш, 1нтен-сивност1 росту в ембрюнальний перюд, ф!зюлогочного стану при народженш.
3. Даш пророзподи народжуваност! телят протягом доби можуть бути використаш для вдосконалення технолог1й родильних ыд-диень ферм 1 комплекс 1 в.
4. Для прогнозування статево1 потенцп 1 спермопродуктивнос-т! ремонтних буга!в" до початку статевого використання можуть бу-
ти використаш метод "виснажлизих еякуляшй". сп1Вв1дношення концентрат I тестостерону до прогестерону в кров1 бугайщв в 6. 9 1 12 М1сяц1в, 1ндекс голови в 12 м1сяц1в.
0сновн1 положения дисерташ 1 викладен1 в таких публ!кац!ях:
1.Сохацький П. Особливост! новонароджених бугайщв//Тварин-ництво Укразни. 1991. - N7. - С. 15.
2. Сохацкий -П., Савчук Д. Особенности новорожденных бычков от коров разного возраста //Тез. докл. Всесоюзной научно-технической конференции по теме "Использование пород мирового генофонда при совершенствовании пород отечественного скота'*.- Тула, 1991.-Ч. II.-
99-101.
3. Сохацький П. Спермопродуктивн1сть бугазв//Тваринництво Ук->аЗни. - 1992. - N3. - С. 17.
4. Сохацький И Спермопродуктивн!сть буга*в з р!зною концент-ащею статевих гормон¡в у кров1//Тваринництво УкраЗни. - 1992. -Ю 10. - С. 13.
5. Сохацький И Статева потещя 1 спермопродуктивнють бугай-1в в1д кор!в разного в!ку//Тези доп. науково-практичноз конферен-¡1 молодих вчених 1 спец1ал!ст1в "Актуальн! питания наукового за->зпечення ЛПК в умовах ринкових в1дносин". - Львав, 1992.
- Сохацкий, Петр Станиславович
- кандидата сельскохозяйственных наук
- Киев, 1993
- ВАК 06.02.04
- Влияние двигательной активности на физиологическое состояние и воспроизводительную функцию ремонтных бычков
- ВЛИЯНИЕ ДВИГАТЕЛЬНОЙ АКТИВНОСТИ НА ФИЗИОЛОГИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ И ВОСПРОИЗВОДИТЕЛЬНУЮ ФУНКЦИЮ РЕМОНТНЫХ БЫЧКОВ
- Влияние двигательной активности на рост, развитие, углеродно-липидный обмен и воспроизводительную функцию племенных бычков
- Влияние двигательной активности на рост, развитие, азотистый обмен и вопроизводительную функцию племенных бычков
- Рост, развитие и воспроизводительные способности быков-производителей симментальской породы при включении в рацион гепатотропных кормовых добавок