Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Режим орошения озимой и твердой пшеницы на юге Украины

ВАК РФ 06.01.02, Мелиорация, рекультивация и охрана земель

Автореферат диссертации по теме "Режим орошения озимой и твердой пшеницы на юге Украины"

На правах рукопису

Черніченко Ігор Іванович

:Ж-631.6;633.114 ( 833). РЕЖИМ ЗРОШЕННЯ ОЗИМОЇ ТВЕРДОЇ ПШЕНИЦІ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ

06.01.02. - меліорація і зрощуване веидеробство

Автореферат

дисертаціі на здобуття вченого ступеню кандидата сільськогосподарських наук

Херсон 1А94

Робота викснава в Інституті зрошуваного землеробства на протязі 1986-1989 років.

Науковий керіїник : кандидат сільськогосподарських наук Нетіс І.Т.

Офіційні опоіентк1. Доктор сільськогосподарських наук, професор Віріченко В.П.

2. Кандидат сільськогосподарських наук, доцент Крамаренко НІ.

Провідне підприємство- Дніпропетровський аграрний університет

Зазист дисертації іібудеться"_5 " квітня 1994 року

в_10__ годин на засіданні спеціалізованої ради Д. 120.73.01

Ерсоньского сільськогосподарського інституту ім. А. д. Щорупи.

Відгуки на реферат ( у двох примірниках,ио затверджені взчатгхш) просимо надсилати за адресою : 325005. м. Херсон-6,

вусщя Р. ДЕїсеїйург, 23, сільськогосподарський інститут, вченому секретаря спеціалізовано; ради.

З джертацієп іяета познайомитись у бібліотеці інституту.

Дзторефграт кадісланзіГ__5________березня_______1994р.

Вгешй секретар спащелізованої ради,

кзвдагет сідьськогосіюдарськнз наук п. а .Лазер

Актуальність те и*. Провідне місце серед зернових культур півдня України посідає озима пшениця,також і на зрошенні ,де ії питома вага у групі зернових складає більш як 50 X .

Б Україні є гострий дефіцит зерна твердої пшениці.яка являється основною сировиною для виготовлення макарон, верміаелі, високоякісних кондитерських виробів,а також як додаток для виготовлення високоякісних сортів хліба. Основним постачальником зерна цієї культури до початку 90-х років був Казахстан,який постачав в Україну близько 3 млн т такого зерна.Зараз купівля зерна твердої пшениці за межами України можлива тільки за валюту то світових цінах.

В останні часи на зрошуваних землях півдня України багато •оспсдарств почали вирощувати озиму тверду пшеницю. В умовах іиообництва ця культура забезпечує врожай зерна 50 и більие ц/га.

Запровадженням у виробництво високоврожайних сортів Корал (деський, Парус, Айзберг одеський, які по врожайності небагато [оступаються найкращим сортам м'якої пшениці з’вилась можливість начно підвищити виробництво зерна твердої пшениці на зрошуваних ешях. Для стимулювання виробництва твердої пшениці встановлена ільш висока закупівельна ціна та надбавіси за класність зерна,щр обить виробництво озимої твердої пшениці досить ВИГІДНИМ.

Однак багато питань вирощування цієї культури іпи зрошенні у ому числі з режим зрошення не вивчені. Потребує також вивчення итання біології культури, продукційного процесу, умов за якими зрмується найбільш якісне зерно та багато інших.

Няни робота присвячена розробці оптимального режиму зрошення зимої твердої пшениці. Дисертаційна робота являється складною істиною республіканського завдання 03.05.03 Г’Розробити та іровадити Інтенсивні енергозаощаджуючі грунтозахисні технології фошування зернових колоскових культур,які забезпечують двидення врожайності зерна та стійкість його виробництва”.

Не та та вадзчі дослідиеяь. Метою напої роботи є вивчення їЛИВНОГО реяиму озимої твердої пшениці. Для цього було поставлене здання встановити оптимальну передполивну вологість грунту,норіш , строки проведення подивів, строк припинення ПОЛКВІВ.ДДй рішення цього питання було необхідно:

-вивчити, динаміку запасів вологи у різних шарах грунту : основні періоди розвитку рослин при різноманітних умовах зволожені -встановити ступінь впливу різних поливних'режимів на ріст т; розвиток рослин, формування листового апарату. .

-вивчити вплив різноманітних режимів' зрошення на сумарне випаровування озимої твердої пиениці за періодами розвитку та е цілому за вегетацію. .

. -з'ясувати вплив вегетаційних поливіб на врожай та якість зерна,встановити зв’зок врожаю та сумарного випаровування з пегодюши умовами років вирощування та поливними режимам.

-зробити порівняльну оцінку методів призначення строків та нори полив ів за точністю та ефективністю

-зробити оцінку економічної та енергетичної ефективності вирощування озимої ТЕердої пшениці при різних режимах зрошення.

-визначити оптимальний режим зрошення.який забезпечує найбільший врожай зерна,водозаошаджуючкй режим зрошення,який дозволяє економити зрошувальну воду без суттєвого зниження врожаю та енергозаощаджуючий режим зрошення ,при якому найбільш економне витрачається енергія на виробництво продукції.

Наукова новина. Вперше в Україні було вивчено режим зрошення озимої твердої пшениці. .

Практична цінність роботи. Виробництву рекомендован оптимальний режим зрошення культури, який забезпечує Ерожай зерна 60-70 ц/га.водозаошаджуючий режим • зрошення .який дозволяє економити 600-1000 мЗ/га зрошувальної води, енергозаощаджуючий режим зрошення, при якому енергія на виробництво зерна

•витрачається найбільш ефективно. •

Реалізація результатів!Результати досліджень пройшли перевірку в умовах виробництва у колгосп'. "Україна" Горностаї вського

району,Херсонської області у 1993 році.Ш площі 20 га врожай зерна озимої ТЕердої пшениці склав 68.3 ц/га-,чистий прибуток -44760 крб. Основні положення дисертації використані при підготовці рекомендацій .по вирощуванню, озимоі твердо; наениці -іа втілені в план впровадження у господарствах області.

- з -

Апробація роботи.Матеріали дисертаційної роботи доповідалися і этримали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях иолодих вчених та фахівців (Херсон 1987, 1988 рр.},

республіканській нараді "Удосконалення методики наукових юсліджень у арошуваном землеробстві "(Херсон 1991р.)

По результатам досліджень надруковано 4 наукові роботи.

Вніст роботи.Дисертаційна робота складається з 8 розділів, іисновків, пропозицій виробництву та переліку літератури, ар була іикористана.який включає 155 на іменувань. Робота викладена на 148 торінкай друкованого тексту, вмішає 36 таблиц у тексті , 32

аблкці у додатках і і малюнки.

У по ви проведеная доезідяввь. Гшьові досліди було проведено на олях дослідного господарства Українського науково-дослідного нституту зрошуваного землеробства на протязі 1986-1989 рр.

Грунт ділянки : темло-каштановнй,середньо-суглинковий на

зрОонатному лесі.Вміст гумусу в орному карі (0-25 см) складає , 15-2.20%. Загальний вміст азоту та фосфору в орному шарі ?велжий~ відповідно 0.17 і 0.09%,обмінногокалік>- 330 мг/100 г зунту. Найменша вологоємкість шару грунту 0-70 см - 21.82, 0-100

і -21.6% від маси сухого грунту,вологість зав’ядання -7.7 та 12, об’ємна маса 1.36 та 1.38 г/смЗ відповідно.

По забезпеченню опадами, ефективними температурами та їлогозапасам в грунті при поновленні вегетації 1986 р. віносився і сереньовологіх,1988р. до вологіх та 1989 р. до сереньопосушливих ГТК, відповідно 0.76,1.16,та 0,45. •

Еетоднха проведе вва дослідаепь. Польові досліди проводились дповідно з методичними вказівками Українського науково-едідного інституту зрошуваного землеробства (М. Іі Горянський, 70) та Методикою польового досліду (Е А. Доспехов, 79).Ефективність режимів зрошення і методів призначення строків гетаційних поливів вивчали у польовому досліді .який був владений методом рендомізаці 5 за наступною схемою •

1. Вологозарядковий полив із зволоженням до ЯВ шару грунту їм зн).

2. Сон+ поливи при вологост і грунту 702 НВ у варі грунту 0.7 м

до колосіння.

3.Фсн+ ПОЛИВИ При ВОЛОГОСТІ грунту ?04 ЕВ у 2іар; Грунту о. 7 >■

ДО МОЛОЧНОЇ СТИГЛОСТІ 5ерк£і...

4. ІОН + ПОЛИВИ При ВОЛОГОСТІ грунту ваг; ГІБ у шарі Гру?.ту О. V

до молочної стиг .пост; зерна. ■

5. Фон+ полив;; при вологості грунту 702. НБ у змівком? шар

грунту 0.4 і 0.7 ы до молочної СТИГЛОСТІ зн-рна. .

6. Фон+ полив 800 мЗ/га перед колос інням

7.5он+ :оливк за даними і «формат йка-поредчо і системи

оперативного планування грсшеннд. '

6. 4он+ полиері ііо 600 мь/гь на 5,7'. та ІО emana>’ органовнегу.

Дослід закладався в чотирьохрзгсвз » повторності. Загальна мло::;, ділянки 160м2, облікова- 50. їїсляви проводились до::!уг..адміокі ДДА-іООМ/,. ■

Норма иодогозарядкового поливу складала с 19;-;Сс. иЗ/га, в 1988 p.-600 мЗ/га і в 1989 p. 650 мЗ/га. Строки подиву у j.aptактах режимів зрокеняя б і 8 пркянзчзлксі го досягненню рООЛКНаМП відповідних етапів органогенезу,а полжні норми відповідно схеми досліду.

Строки і норми поливу ,що призначались оа даними 1ПС’ ОШ визначались шляхом розрахунку динаміки вологи я активному шар; грунту за моделями НІС ОЛЗ. розрахунки виконувались на f:Otf ЕО у Каховській групі ШС ОПТ.

Вологість грунту визначали термостатно-вагомій методом. Р<раок:' Відбирали у чотирьохрязоз: Й ПОВТОРНО:'? ■ V

десятисантиметровому шарі грунту на глвбкяу де і. ov. :jr .: ьилначг-.--початкових даних для ІПС ОТР робили їм :< р-л>уно;: ::"

п’ ятнадщатисанткметрові шари .

Сумарне випаровуванню визнавали м-годо!.1 • •

балансу. Витрату вологи на виробництво і т г;.-рна і ко'-мчп ;-я. водоспохлЕакня) визначай» як сніввідноаь-ни: •.•унеауі’о.’ч,

випаровування до врожаю верна, ефективність вегсгичі шаг ноли;:: за форі.улою коефіцієнту ПРОДУКТИВНОСТІ 8р0№?НВЯ.ЯК сг: І fifi! ЛЛОІ.'Л надбавки врожаю зерна від вегетаційних поливі в до орошуналвно; норми вегетаційних поливі в.

Соиодогічні спостерекешш- дати сходів,початку кущіння, ьхід рослин у зиму,поновлення вегетацгі, весняне кущіння, вихід рослин у трубку, колосіння, молочна,''повна стиглості зерна проводили у

-о-

дзох несумілсних повтореннях. Підрахунок густоти стояння рослинпроводили при ПОВНИХ сходах зосени и при поновленни вегетації на весні в основні фази розвитку рослин. .

Математична обробка врояайних даних проводилась методом дисперсійного аналізу. Тіснота з'вкзкіз міх параметрами розраховувалась методом кореляційного аналізу, залежність між параметрами - методом регресійнсго аналізу. Економічна ефективність режіміа грохання розраховувалась за ціязілі 1990 р. відповідне методики. Енергенг-ша ефективність визначалась за методикою, щз 5уза розроблена в інституті їм. Еьіхтера. Якість зерна візначалась за кетедякокз Зэрлсортвияробування 1985 р. Складання програм для мікрокалькуляторів проздилось на основі методики одношарово: моделі динаміки вологи в грунті Коїча-Глюгла.

Експертентзлвна частина.

Строки,ноют і кількість помтіа оамиої твердої пкевяці.

Для виконання режімів зрошеня ,е»з вивчались,у різні роки було необхідно провести не однакову кількість подивів, і витратити різний обсяг зропувально; води. При підвищенні передполивної вологості грунту підвищувалась і зрошувальна норма(табл. 1).

Різноманітні методи призначення поліїв і з дали дайме однакові результати по витрачанню зрошувальної зоди та кількості полив і в. Фактична передполивна вологість грунту яри різних методах призначення полив і в незначно відрізнялась в.усі'роки досліджень.

Аналіз зміни вологості грунту в тарі 0-0.7 м від поновлення вегетації до першого паливу показав,шр вологість грунту найбільа тіснс пов’язана в цей період з нарощуванням температур -коефіцієнт кореляції - 0.96-0.99.Регресійнкй аналіз дозволив побудувати модель залежності вологості грунту від суш температур у період від поновлення вегетації до першого .поливу,яка те вигляд:

У - Уо + 1(0. 01-0. 255і;ср/1005 ги

де У - вологість грунту,% від маси сухого грунту,Уо -початкова вологість грунту при поновленні вегетаціїД від маси сухого грунту;!- сума температур від поновлення вегетації С’;іер-еєредня температура у період від поновлення вегетації .Така модель дозволяє розраховувати вологість грунту з дішамиці до початку поливного періоду.

Таблиця 1.

Зрошувальні нормі-. (мЗ/га) і кількість вегетаційних подивів озимої твердої наїечмщ.

---------------------------------------г-------------------------------

НаіменуЕання ’ І Зрошувальни норми ІКільк.

варіанту ' І-------1------1-------Іполи-

. 11986р. Ц988р. 11989р. |вів,шт.

Полней при 702НВ ДО КОЛОСІННЯ ■ 11200 І 600 11200 і 1-2

Поливи при 70&НВ до молочної стиглості І1750 11200 11800 ! 2-3

Поливи при 80%,Ий до молочної стиглості і 1800 і 1350 і £300 і 3-6

ГІОЛИВИ при 70ХІШ у змінно/,у варі і 1700 1 800 11850 і 2-4

800мЗ/: "а до коло; :іння ! ЗиО 1 800 і 800 і 1

Полявк за ІПС ОД- і І і 1200 11600 і 2-4

Поливи Зсі бТЗПсІМІ л органогенезу . і 1600 11200 11800 І 2-3

і

У нашій лабораторії за результатами досліджень розроблена

програма розрахунку вологості грунту за методою ШС ОГО , яка придатна для мікрокалькуляторів,® може використовуватись для визначення норм та строків юлив і в в будь якому господарстві.

Сумарне водоспомиваиьв озимої твердої пшениці. Сума водоспоживання озимої твердої пшениці із шару грунту 0-1.5 м при одному вологозарядковому поливі в середньому за три роки склало 3639 мЗ/га (табл. При проведенні вегетаційних полив і в, ію піддержують вологість грунту не менше 70-80 %НВ і ари змінному розрахунковому варі грунту воно збільшилось до 4653-4851 мЗ/га. Припинення полив і в пю/я кочосіння понизило водоспоживання посів, на 571 мЗ/га. Один вегетаційний полив нормою 800 мЗ/га зменьшував водоспоживання на 151 в порівнянні з поливами при. 70-80ХНВ. При поливах,шь призначаються за різними методами сумарне . водоспоживання було на одному рівні.

Наді досліди показали,ще резким і зрошення по різкому впливають на ефективність використовування води.

Коефіцієнт водоспоживання при одному вологозарядковому полиеі в середньому за три роки склав 549мЗ/т. Всі варіанти з вегетаційними поливами значно підвищили витрату води на формування 1т верна-581-646 мЗ/т. Найменшу витрату вологи на виробництво

одиниці продукції було відмічено у варіанті з одним вегетаційним

ПОЛИНОМ ДО КОЛОСІННЯ.

Зрошувальна вода найбільш економно витрачалась при підтриманні

вологості грунту 70% НВ до молочної стиглості зерна і в змінному

шарі грунту,а також при одному поливі перед колосінням,де на 1 м3 зрошувальної води надбавка врожаю зерна в середньому за три рога склала 0.52-0.6 кг. На ефективність вегетаційних полив і в суттєво вплинули погодні умови. Так у вологому 1988 році всі варіанти вегетаційних полиеів були не ефективні. Найбільша ефективність Еегетаційних поливів була в 1999 році,коли на кскен м3 зрошувальної еолй надбавка врожаю зерна склала О. 8-1. 41 кг.

При одному вологозарядковому поливі найбільша кількість води витрачалась рослинами у період від виходу рослин в трубку до

■ ■ Таблиця .і.

Сумарне водоспоживання,коефіцієнт водоспоживання і коефіцієнт продуктивності вегетаційних полив Ів озимої твердої ПЕЄНИЦІ при різних режимах зрошення.

, -----------------------1-----------1-------------------------------

Режим (Сумарне (Коефіцієнт ІКоефішент продуктов-

зрошення Іводоспо-Іводоспожи-і ност і полив і в

І кивання, І вання, і--------.------1--------------1-

ІмЗ/га |мЗ/т 11986р. Ц9£8р. ! 1989р. (середи.

Вологозарядка І 3639 І 549 1 — ! - " 1 і —

Поливи при 70ХНВ до| і і і і і

ІСОЛОС і ння І 4314 І 607 І о І 0 І і. 32 І 0.44

Поливи при 7QZ}fB до[ і і і ; і

«Л0ЧН0І СТИГЛОСТІ | 4851 ■| 631 1 П Г> А ) і П І л ост і X • о і 0. 60

Г/оливи при 802НВ до) І 1 } < 1 1

МОЛОЧНО! СТИГЛОСТІ ! 4563 і 605 І 0.49 ! 0 і о. ео і 0.4с

Поливи при 70ХНВ у | 1 і І \ \ і

змінному шарі і 4636 і 613. | 0.57 1 0 | 0.98 і 0.52

ЗООмЗ/га до колос. ! 4132 ! 581 1 0.36 ! О.И і 1.41 І 0.59

Іоливи за НІС ОПЗ І 4510 І 646 І 0.06 І 0 І 1.16 | 0.41

іолиеи за етапами ! 1 І І !

;рганогенезу і 4484 і 641 1 1 о і 1 1 І 0 І .. 1 1.14 1 ■ і 0.38 1 .

НІР 05 0.18 0,12 0.18

- В - . ■

колосіння-798 мЗ/га. При вологості грунту не менше як 70% НВ1225,при 80%НВ -1297 мЗ/га. В цей чае середньодобове

випаровування складало £8.6-48.9 мЗ/га. Найбільша інтенсивність віпаровування спостерігалась у період еід колосіння до молочної стиглості зерна у варіанті, де вологість грунту підтримувалась не менае 80% НВ - до '69.6 мЗ/га за добу! табл. 3).

При одному зологозарядковому поливі запаси еолсгк в грунті забезпечували до 63% сумарного водоспоживання. Вегетаційні поливи зменшували долю грунтової вологи в сумарному водоспоживанні до 30%. Тверда пшениця при проведенні вегетаційних подивів за весь час вегетації на 90-93Х споживав воду з шару грунту 0-70 ом. '

. Таблиця 3.

Середньодобове випаровування озимою твердою пшеницею! мЗ/га) із шару грунту 0-1 м при різних умовах зволоження*середне as З роки)

Режим ! Періоди росту і розвітку рослин

зрощення 1------------г~---------і-----------1----------

і початок Іеих і д у |колос іння- і моло чна

• Івегєтацїї-і трубку- і молочна Істиглість

іЕИХід у іколос Інняістиглість іповна

1трубку 1 і ІСТИГЛІСТЬ

-----------------:---------,------------Н---------------------------------

Вологоэарядкэ і 28.3 і 28.6 і 33.4 і ЗО. 7

----------------------------------------н----------}-----------н----------

70ІНВ у шарі 0.7 м і 28. ? І 46.5 і 67.7 І ЗО. 0

80ZHB у шарі 0. 7 м І 26. Є ! 48. 9 і 69.6 j 33. ^

Математичний аналіз інтенсивності випаровування твердою пшеницею у період від поновлення вегетації до повної стиглості зерна показав.ар є позитивний тісний зв'язок сумарного випаровування і сумою середньодобових температур - коефіцієнт корелят ї а. я 5-0. у її. Регресійний аналіз дозволив побудувати модель залежності добового випаровування від середньодобової температури повітря,яка мас ВИГЛЯД:

У + С + 0. 01*Є*Т + А*(0.01*Т)2 С2]

де У - добове випаровування озимою пшеницею.мЗ/га за добу;? -

. к '

- s -

сума температур від поновлення вєгєтяпії, п'; А, Б, С -коефіцієнта,що залежать від режиму зропення:

С = -131.99-355.11*МЬр , [3]

Е = 300.724132.93**&р [4] '

А = -Є. 94-4. 291top [53

де Мор- кількість зрошувальної води,що була вилита на період розрахунку, тис. мЗ/га.

Ріст та poamrran рослин. Умови зваложенняя впливали на ріст та ‘розвиток рослин, при проведенні вегетаційних подивів покращуються умови для формування надземної маси та накопичення сухо і

ре-човини(табл. 4). Найбільш сприятливі умови для росту і розвитку рослин озимої твердой пшениці складаються при підтриманні вологості шару грунту 0.7 и не менше 80Х НЕ до молочної -стиглості зерна. .

Таблиця 4.

Шюар. листя і. маса сухої речовини озимої твердої пшениці при різних умозая зволоження

Фаза розвитку рослин 1 ІПпошр листя, тис. м2/га г — — - Маса сухої речовини,ц/га

і ІЕолого- Іззрядка | 7СКНБ 30%НВ Еолого- зарядка f г |70%НВ І8СКНВ 1 і І 1

Осінь І 5.6 і 1 1 5.6 1 5. 6

Кущіння І 14.6 14.5 14.6 13.8 1 13.8| 13.8 .

Трубкування 1 25.9 25.9 25.9 25.4 1 26.41 26.4

Колосіння 1 37.9 40,7 45. В 91.5 1 113. 6 1307. 6

Молочна стиглість 1 13.3 19.3 26.1 138.4 і 138.4(163.4

Повна стиглість 1 о і 0 0 ■ 140.2 1 1 143. 6 1157.2 і і

Найбільш сприятливі умови для формування і збередєння листового апарату в середньому за три роки складаються при підтриманні вологості пару грунту 0. 7 м не менше 802 ЕВ до , молочної стиглості зерна, і&ксимальна плеща, листя досягає в період колосіння 45.8 тис. м2/га.У середньовологі та передньопосушливі роки кайбілгша продуктивність фотосинтезу формуется при підтриманні вологості грунту не менте 70-80% НВ до молочної

- 10 - •.

стиглості зерна- 3.34-4.41 кг/тис. м2 в день. У вологі роки найбільш ефективно використовувався фотосинтетичний потенціал при одному волозарядковому поліїв і та при підтриманні вологості грунту не менше 70% Ш до молочної стиглості зерна- відповідно 3.04 і 3.11 тис м?./га у де.чь(табл.5). Існує тісний зв'язок поміж врожаєм зерна і фотосинтетичним потенціалом посіву озимої твердої пшениці.

' ’ "’абдиця 5 .

Фотосинтетичний потенціал і чиста продуктивність фотосинтезу озимої твердої пшениці при різних умовах зволоження -------------1-------------------------, . .

Роки І ФГІ.тис. м2/га*день | Фчп, кг/тис. м2*день .

ДОСЛІД- ---------1-----1---------1--------1------1-----------

яень І Волого-|70%НВ|80%НВ |Волого-І70%НВ|80%НВ

[зарядка І | [зарядка) (

1986 —1 ; |1986 —Г 12152 Г — 1 | 2211 | 1 - І | 2. 811 - Т 3. 34| 3.91

1988 |2343 12345 | 2661 1 1 3.04) 3.1Ц 2.72

1989 11619 ЦЧ13 | 1866 1 3. 94 і 4. 38 і 4.41

середне |2057 і 12081 і - | 2227 | 3. 22 | і і 3. 541 і.. 3.89

Математичний аналіз даних по фотосинтетичному потенціалу і умовам росту рослин показал тісну залежність його від зрошувальної норми вегетаційних поливі]1, і гідротермічного коефіцієнту весняно-літнього вегетаційного герюду - коефіцієнти детермінації відповідно склади 0.91-0.98 і 0.98-0.99.Такий тігчий зв’язок показників дозволив побудувати модель залежності фотосинтетичного потенціалу посіву озимої твердої пшениці від зрошувальної норми і гтк. ;

ї - С + В*Х + А*Х2 [6]

де ї - фотосинтетичний потенціал посіву; X - зрошувальна норма вегетаційних поливі б, тис. Мс/га; коефіцієнти А.В.С в свою чергу знаходяться у функціональнії залежності від ГТК; .

С - 1220.56 + 9о7*( ГТК) [7]

В - -4099.77 + 14985.16»<ГТК) - 11255. 4б<ГТК)2 [8]

' А - 2992.79 - 10485. 8ЧІТЮ + 7969.374ГТК)2 С93

Така модель доаволяє розраховувати фотосинтетичний потенціал посіву аа метеорологічними даними і зрошувальною нормою вегетаційних подивів.

У посушливі роки оптимальний режим зрошення складається при підтримці вологості 70% НВ шару грунту 0-0.7 м до молочної стиглості зерна. Водозаопеджуючим режимом зрошення в такі роки можна ввалаги поливи що підтримують вологість грунту не менш 70 % НВ до колосіння. При гострому недостатку рощугальної води можливо проведення одного поливу нормою 800 мЗ/га перед колосінням, який на фоні вологоаарядки забезпечує прибавку врожаю зерна 11.3 ц/га в порівнянні з одним вологозарядковим поливом.Спосіб

призначення строків поливів по вологості грунту найбільш надійний. При поливах по 600 мЗ/га на X етапі органогенезу можливо полягання рослин і як наслідок значне зниження врожаю зерна.

Таблиця 8 .

Якість зерна озимої твердої пшениці при різноманітних режимах зрошення .

Наіменування (Еміст Г~ — 1 Вміст т " 1 ІОтікло - ■Г " ІНату-

варіанту Ібілку, клейко- Івидність Іра,

і 2 І вини Д і X |г/л 1

Вологозарядка 1 112.80 29. 3 1 68 1 1747

Поливи при 70ХНВ до колосіння 112. 40 28. 2 1 60 1739

Поливи при 70ХНВ до мол. стиглості |12. 40 28.7 ! 53 1738

Поливи при 80ХНВ до мол стиглості |12. 40 27. 3 1 62 |728

Поливи при 70ХНВ у змінному шарі 111.90 29.1 1 61 1735

800мЗ/га до колосіння |12. 50 28. 5 1 єі 1744

Поливи за ІПС ОПЗ ' 111.90 25.5 1 58 |731

Поливи за етапами органогенезу !12.20 L 27.1 1 59 .і 1733

Нами був також знайдений" тісний эя'яаок врожаю зерна з режимом зрошення озимої твердої пшениці та сумою температур за вегетаційний період в роки досліджень. Зрошувальна норка і кількість вегетаційних поливів нами було прийнято згі крітерій режиму зрошення. Модель такої залежності описується нелінійним рівнянням другого порядку.

У - -3728+0. 0002*М-0.148*М2+4.027*1-0.001*12+1. б5*п-0. 0б5*п2 С141 де У - врожай зерна при даному режимі зрошення, ц/га; М-зрошувальна норма вегетаційних поливів,тис.мЗ/га;п- .кількість вегетаційних поливів, ШІ;Т- сума температур за весняно-літяій

■ - 14 -

період, С’. .

Найбільш якісне зерно озимої твердої пшениці формується при одному вологозарядковому поливі. Вміст білка в зерні в цьому варіанті складає 12. 82,стікловидність - 68%. Вегетаційні поливі деар знизили якість зерна(табл. 8 ).

При проведенні вегетаційних, поливів зерно кращої якості отримується при одному поливі 800 мЗ/га перед колосінням і при підтриманні вологості грунту не менше 70% БВ до колосіння. Б середньому за три роки досліджень вміст білку 12. 4-12.5Z,сирої клейковини 28.2-28.52. Різноманітні методи призначення строків поливів не впливають на якість зерна. .

Економічна та еверз^тична оцінка р&жниів зроненая. Розрахуни економічної ефективності вирощування озимої твердої пшениці проводились за цінами 1990 р. По сукупності показників, найбільш економічно корисним являється резким зрошення , який підтримує вологість грунту не менше 70% НВ до молочної стиглості зерна як в змінному шарі грунту так і в шарі 0-0.7 м . Бони забезпечують найбільший чистий прибуток.

’ Таблиця 9.

Ефективність економічних та енергетичних витрат при

різноманітних режишх зрошення озимої твердої пшениці

Резаш врошення т "* — 1 Витрати Г і Окупність витрат |

Іенергі ї, і енерг І і

І ІВДгь/га і усього 1 і Ідодатков. і і і

Вологозарядка . г 1 38736 2.81 7 І і

Поливи при 70ХНВ до колосіння 1 46637 2.55 1 0.81 (

Поливи при 70ХНВ до молочної стиглості| 49252 2.46 і 0. 90 !

Поливи при 80ХНВ до молочної стиглості 1 51966 2.34 1 0.69 і

Поливи при 7QZHB у змінному шарі 1 49654 2.44 j 0. 83 1

ВСШЗ/га до колосіння ( 45333 2.58 1 1. 06

Поливи аа ІШ ОШ 1 49568 2.40 І 0.68 і

ІЬливе 8а етапами органогенезу ' 1 48858 і. _ 2. 43 .... 1 0. 68 і ! . J

Витрати’на проведення поливів і збирання додатково: прсунціі найкраще скуповуються при водозаодадодпочих режимах зрошення- при підтримці вологості грунту не менше 707. НВ ДО КОЛОСІННЯ та при одному поливі перед колосінням-рентабельність додаткових витрат відповідно 366 і 688%.

З методів призначення поливів найбільш вигідним є призначення ПОЛИВІВ ПО ВОЛОГОСТІ грунту.

При вирощуванні озимої твердої пшениці на фоні одного вологозарядкового поливу витрати енергії в середньому за три роки складають 39736 ВДж/га та енергетичний коефіцієнт-2.81 .Найбільшу окупність енергі ї забезпечують водозаоявджуточі режими зрошення -один полив перед колосінням.Такий режим зрошення слід рахувати енергоэасвэджуючим для озимої твердої пшениці(табл. 9).

ОСНОВНІ Ві&ЕОВІЩ.

1. Оптимізація умов вологозабезпечення на півдні України на високому фоні агротеніки може забезпечувати отримання врожаю зерна оаимої твердої пшениці до 80 ц/га.

2. Вегетаційні поливи на еередньосуглинкових,темно-каштанових грунтах особливо ефективні в середньопосушливі і середньовологІ роки і забезпечують надбавку врожаю 4-21 ц/га зерна озимої твердої пшениці.

3. Оптимальний режим зрошення міняється в залежності від погодних умов року. У вологі роки ,з сприятливим розподілом опадів за час вегетаційного періоду,оптимальним режимом зрошення є один вологозарядковий полив, який забезпечує врожай зерна 72.2ц/га. В середньопосушливі та середньовологі . роки оптимальний режим зрошення формується при підтриманні вологості грунту не менше 70% НВ до молочної стиглості зерна. При такому режимі зрошення озима пшениця формує вролйй зерна 66-83 ц/га

4.Водозаощаджувчий режим зрошення в середньопосушшві роки складається при підтриманні вологості шару грунту 0.7 м не менше як 70% НВ до колосіння. При такому режимі зрошення економія зрошувальної води складає до 600 мЗ/га беа суттєвого зниження врожаю зерна.

6. При гострому недостатку зрошувальної води, а також на ланах ’'супутниках" можливе -застосування ка фоні вологозарядкового подиву одного вегетаційного подиву перед колосінням нормою 800 мЗ/га. Це

- 16 - ■ . дозволяє економити до 1000 мЗ/га зрошувальної води. Надбавка врожаю зерна в порів.чяняі а одним вологозарядковим поливом досягає 11 ц/г;

Б. Призначення полив із за рекомендаціями ІПС ОБЗ по точності не поступається загальноприйнятому способу призначення подивів за вологістю грунту. Призначення подиві'в по етапам органогевзу не співпадає по строкам а. поливами, лцр призначаться загальноприйнятим способом. При поливі нормою 600 мЗ/га на X етапі органогенезу .можливо полягання рослин.

7.Сукаряэ водоспоживання озимої твердої пшениці із жару грунту 0-150 см в роки досліджень складало 3542-5052 мЗ/га. Яри одному вологозарядковому поливі з середньому за гри роки 3639 мЗ/га На цьому фоні вегетаційні подиви збільшують витрату води на 497-1012 мЗ/га. Кайбільва кількість води витрачається при підтриманні вологості грунту не мениіе 70-802 НЗ до кодочкоі стиглості зерна- 4851-4563 мЗ/га.

8. Максимальне сереньодобове зшаровуваніш обїімою твердою пшеницею відмічено при підтриманні вологості грунту не менше 80 Т. НБ в період від колосіння до молочної стиглості эерна-5б. 1 мЗ/га.

9. Максимальна площа . листя озимої твердої пшениці

спостерігається в період ВІД колосіння до молочної стиглості зерна: 37.1-52.1 тис. м2/га. Найкращі умови для приросту та

збереження листового апарату в середньоволопй і серэдньопоеуашвий роки- складались при вологості грунту не менше 70-80 % НВ до молочної стиглості зерна. У волог і роки вегетаційні Г0ЛИ5И нє сприяли збільшенню площі листової поверх.

10. Озима-тверда пшениця з урожаєм витягає значну кількість

поживних речовин: . азоту-178-205, фосфору-64-91, калію-.

1?.7-164 кг/га. При проведенні вегетаційних подивів збільшується ефективність використання поживних речовин: на виробництво 1 ц

зерна витрачається азоту- 2.88- 2.51, фосфору- 1.25- 0.87, калію-1.95- 2.33 кг. Найбільш економно азот :фосфор витрачається при підтриманні вологості грунту не менше 70% НВ до молочної стиглості зерна .

11. Економічно вигідним являється режим зрошення при якому вологість шару грунту 0-0.7 м підтримується не менше 70% НЕ до молочної стиглості зерна. Він забезпечує найбільший чистий прибуток. Додаткові витрати на проведення подивів і уборку додаткової продукції найкраще виправдовувались коли вологість

грунту підтримувалась не менше 70 % НВ до колосіння та при одному поливі 800 мЗ/га л&ред колосінням , де рентабельність додаткових витрат відповідно 366 і 688 Z. '

12. Витрати енергії на виробництво 1 т зерна озимої твердої пшениці на фен і одного вологозарядкового поливу складають 5855 МДх. Найбільші витрати і І на виробництво одиниці вро.*ак>- при підтриманні вологості грунту не менше 80% НВ до молочной стиглості зерна - 7052 НДк/т. Завдяки значній надбавки вроиаю додаткові зитрати на виробництво основуються на 106-68% .Найбільшу віддачу забезпечують поливи при 70%. НВ до колосіння -2.50 и один полив зеред колосінням- 2. 58. Додатков і витрати енергії на проведення їоливів і збирання додаткового врожаю краще окуповутаься при і і дотриманні вологості грунту не менше 702 НВ до молочної стиглості ?єрна и при одному поливі до колосіння.

Проноз тії зо виробництва.

1. При вирощуванні озимої твердої пшениці режим врсіиенкя [юрмується при сполученні вологозарядкового і вегетаційних юливів. У вологі роки достатньо одного вологозарядкового поливу. У :ередньопосушшві та еередньовологі роки необхідно провести 2-3 їоливи по 600 мЗ/га , або 1 полив 600 мЗ/га і 2-3 поливи по 400-300 <3/га при змінному розрахунковому шарі .

2. ІІри призначенні етроків і нори поливі? необхідно (икористовувати вар грунту 0-0.7 м , аОо змінний вар 0.4 іО. 7 м на іротязі всього розрахункового періоду.

о. Вологість розрахункового в;-.ру грунту слід підтримувати не •&І-С..' 70S НВ го молочної стигдса?і

4. іілі: призначені? строкполіг w" і дно визначать

сл.'.'г їсть грунту б“ваоеередньо зич ірюзалькикг»: методами,а такок

;сгг„т,і:.-о ро?рі':уї'кок;гс кетсду ;н*ормап’.Л!о~ перадче:

спера?нвксгс і'лал>за:;ня зрс"еннл(’ПО ОПЗ),з ьстлновхенва»* на п: дтрїжліл:-; грунту 70 НВ .

5. гг;т недосіатг.;.' арзсузадькоі води і sa ланах "супутника''". г ■ano.'L при недостатку матеріальних ресурсів '.олекво застосуванні-одоззоерйгуотйх і еіізрговаоїзадку^зіх реетміз зропеннл: підтрик;:::.

о.пог’ості грунту по кешга 70 X ІШ до шлосіння,а£ю полив пергх. •оюзіїшам 800 «3/га.

Перелік вадрукошаннх робіт.

1.Бетіс И. Т. .Черні ченко І. І. Режим зрошення озимої твердої

пшениці в умовах півдня України.//Творчість молодих вчених і фахівців- прискоренню науково-технічного прогресу. ( теаіси доповідав ) Херсон 1987р. С. 132-133.

2. Нетіс И. Т., Черн і ченко 1.1. Режим зрошення і захист озимої

пшениці при інтенсивній технології вирощування. Інф.арк.Вил.2. Одеса 1988р. 4с.

3. йгтіс И. Т. ,Чернічєнко І. І. Бодозаощадяуючий режим зрошення озимої пшениці. //Проблеми екології та відродження родючості грунтів і ресурсозаощадаення при інтенсивному використанні зрошуваних земель. ( Тезіси доповідів ) Херсон 1990. С. 65-67.

4. Нетіс И. Т. .Чзрніченко і. І. Релшы зрошення озимої м'якої та

твердої пшениці на півдні України.//Зрошуване

землеробство. Вил. 35.1991. С. 6-12.