Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Реакция свиней на галотан в зависимости от типа высшей нервной деятельности

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Реакция свиней на галотан в зависимости от типа высшей нервной деятельности"

3 CA

;л' ;jiBi3CbK.'\ Ащз-iîff 3E?s?mvm агглцпнл

На правах рухоп.:су

3 о т ь К О Яикила Олександрович

'ЕАК'-ЙЯ СШЕЙ НЛ ГАЛЗТАН В ?AMROCTÎ 312 ТИПУ" B®OÏ HEP30B0Ï ЦЯЛНОСТ!

03.00.13 - ф1310Л0гхл людиня i тварин

Автореферат дисегтаих1 на здобуття зченого dyoiw* кандидата бхологхчшпс наук

JfbBiB - Г993

Робота Еиконака в Укра1нськ1й с1льськсгосподзрськ1й ?.кадна кафедр! ф!з!олог1г с!льськогосподарських тварив.

0ф1в1т1 опоненги - доктор (51олог1чнйх ваук, професор В.Е.Савкун

каадидят б|олог1чних наук, .годэят О.Б.Семененко

Пров1дна орган1зед!&- Оолтавськкй.яауково-досяхдний

хнстигут свинарства

Захист ласертац'1 в1дбудетьса "с^" 1993р.

0 годин! на засхданн! спецгал1зсвано1 ради

Д 120.17.01 при Льв£вськ1Й акаденН ветеринарноГ цедицини

( 290СЮ, м.1ьв1в, вул.Пекарська,50)

3 дисертац1ею мои!а ознайомигись в бхблготецI академП. Автореферат роз! слан ий

"Ж^"./ШГПЖ-У 1993р.

Вчений секретар спецхалхзозано! ради,

- додент ЕЛ.;. Макух

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЮТЙ

1.1. Ахтуалък'сть теми. Корине покрещення продовольчого эабоз-печенкя населенна псно пов'язане з роэвитксм свияарства. Госпс-дарськх 1а йхологхчнх особднвостх свиней ставлять хх поза конхурзн-пхес з хняиии видами с1Льсь;:огосподгрськюс гзаргн. На сучаснсну ехап! роз витку еаиварство характер из уетьоя послхдовнии переводом на арокислову основу, що доэзоляе пхдввдити ефективнхсть вирсбництва.

Разом з тим, перед твариншщьков наукою х практикою постае дхлия ряд проблей, рхшення якмх забезпечнть псцальву 1нтенея$!кал!в свийарстза. Наявн1сть велико! кхльхсст! стрес-факторхв, врксутнхх при промислов!й технолог!! вирсбництва свиннни, а такох пхдвкцена стрес-чутливхсть I зинхен! адаптявях ыожливош, внасяхдок а1ле~ спрямованох селехци на збыыаеняя продуктивност!, усхладнювть ввровадження прсмяслових технолог1й.

Перерахован1 вище проблеми особливо поа!тн| в уновах промисло-вих комплекса, на яких вяасл1дох негативно? дхх. р1зних бтрес-фак-

тсрхв псг!ршуеться зиттеэдатн1сть 1 продуктивя!сть твария, порушу-ютьоя вхдтвсрюваяып функцп, заижуеться як!сть продукиП.

Багатьма дослхдженнямн (В.З.Науменко,1968; В.А.Консхова, 1977; Э.П.Кокорина,1986; Х.Д.Вурда, 198.3) дозедено, що продухтязях якосп гзарин * сила пристссовнппьких реащ1й до змхнюванкх умов зовн1нньсго середовйща (С.В.Зздальськзй,1979; З.Б.Туыазова; 1986," Э.П.Кокорша, 1988; В.Е.Секагкя и др. ,1938) залежать в1д типслог1ч-них особливоетей в вдох аервово! д!ялькост*.

3 иетою дхагяостяня стрес-чутлквост! розроблеа! численят

методики (Ь.Д. Романов, Л.В.Троцанкой83; Э.П.Кохорина др.,1985: Й.К.Свиятицкий,19Б5).

НайбШв просто» 1 доступною е галотановий тест (В.Золодар-ская, £983; Е.Лулла и др.,1984; Ф.К.Почвр»яев и др.,1985), який

дсззоляс шзздео (на протяэх двкхльксх хвялия) встсловити пхдвкдену чутлавкть органхзыу до дх5 стресора.

Для тестузання вщох аервово? д!яльнос?1 роэробден! рхснх методики (Б.В.Еаумевко19б8; 3.А.Конюхова,1973;Э.П.Яскорина,1958) • Але внаслхдоя своех грок1здкост1 1 тривалост1 часу зганачекля ткг.у

нервово!' д1яльност£ ( 1,5-2 ихсяц!) 1х яеастливо лирохо виксрясто-вуэати в вяробаятЕй практяд!.

Через це проблема вивчення зв'язку стрес-ст£йкост1 i тгзодо. riiHKX особливостей вицоХ нервово! д1ядьяостх, а таког розробка експрес veiojis втаначення типу вервово1 д1*«всст1 е актуальнщш.

1.2. Иета i завданкя дослЬяекь. Мв«в наших досл1джень будо биечиш реакцию свиней на галотан в галезаос« в!д тетодогхчних особливостей вице! нервовох д1яльност1 i продву tx продуктивных яксстей в умовах великого про1шсл-ового комплексу, а тахог розробигя прискорений метод визяачення тиколо^чних особливостей видо! нервово! д!яльностх.

В1дпов1дно з цин в завдання наших досл1дхень входило: встано-вити стрес-чутлив1сть х етрес-ст1йк1сгь свинок за галотаяовиа гестом, вивчитк вплив dpec-diИкосri 1 вхку на р!ст, розвитох i етологхчн! реакцх! свинок, досл!дити динак!ку деяких гематолог!чних i б1охгк1чних показник1в п1ддосл!днкх тварин; вивчити умовно-рефлек-ториу д1яльн1сть свиней в .залежноеii. в!д реакцй на галотан; досл!-дити повед!нку свиноматок п1д ч*с год!вл1 поросят в залекноси в!д стрес-ст1йкост1 х типологхчних особливостей вищо! кервово! ноет!.

1.3. Ваукожа новизна.Вперше вивчена peassii cmней на галотан в'залегксст! в!д типу вшцох нервово! д1альноет1. ДослХдяен! продукт тивн! яхсст!, гекамлог1чн1 i б1ох1ы1чн! показники, поведхкка cbk>-ней в залегност! вхд стрес-стхйкост! i типу вквох нервово! дхяльзо-ст1. Розроблено експрес метод визначення зр1вновахеностх нервових процесхв.

' 1.4. Теоретична i практична Ц1ня1сть робсти. Отриманх резульгати п!дгвердгувть наше припущення про те, до тип вкщо! нервово^ д!ялькост! мае,вир1шальнвд вплкв на стхйкхсть органхзму до д!1 несприяглявкх умов зовяхпжього середовища. Остановлено зв'язок реакцП свиней на галотаяовий тест i эрхняовагеноси нервових процессе. Розроблено обгрунтован! рекоыендадП по вЦбору молодняка в маткове стадо з врахуваняяы реахаХ X евдеей на галотановий тест i тяполог!чних особливостей вицо'1 нервово! д1яльностх,

1.5. Апробация роботй. Материала дисертацП допов!дались на науковтй конферзЕцх! професорсько-внкладацького складу i аспХранНв ветеринарного факультету Угра1всьяо1 с1льськогосподерсько! зяздещ!

(Ки1в, 1589); Всесоюзному сямпоз1ум1 " Биохимия-сельскохозяйственных животных и Продовольственная прсграниа" (Киез;1589), на консЬе-ренц!1 молоди вчених "Совершенствование хозяйственного механизма ■л интенсификация агропромышленного производства" (2ятомир,1991); науховхй конференцх! арофесорсько-викладацьког'о складу зсохнхенар-яого факультету Б1нницького схльськогосподарського 1яституту (.Бхн кипя, 1992).

Праятичнх пропозтпх роботи впроваджен1 на пденрепродукторх радгоспу-коибхкату "Калитянсьетгя" Кихвсько! обдаст!.

Основнх експеригентальнх даях про вплив типу вгецох нервс-во! дхяльностi на стрес-стШсхсть организму i'продуктивна яхост! тваркк включен! в курс лекц1й х лабораторно-пракгичних занять по фхэХологН с i льс ькс г ос под ар с ь к их тварин Украхнсько! сГльсысогосподарсько! академП'.

1.6. ПублхкаиЛ результат:в. За матерхалаии дисертацх!

опубл!яоьано 4 роботи.

1.7. Структура 1 об' ем роботк. Дисертацхя складаеться is вступу, огляду лхтератури, методики дослхджень, результат!в дослЦхень i i'x обговорення, висновкхв та пропозицхй виробницгву, списку литература

X додатк!в.

Дисертац1я викладена на 154 сторхнхах машинописного тексту, ахстить ¿9 таблиць, 26 иалшкхв, список лхгератури вклкчае 2С€ засерел, !з них 26 1ноземнях.

2. Матерхал i методика дослхдяень

Дослхдження прсводидися ü I987-I990pp. э уыовах плеихнного репродуктора радгоспу-комб1аату "Калитянськяа" Ки2всьг.их облает*.

Материален для проведения дослхдхв служили чистопородн1 :зинки велико!' б1лох породи, отрииан! в!д батыаа класу еита-рекорд i «лхта.

3 uepaii! та jpvriü серхлх дослХд!в вуло обстехеяо вгдлоахдяс tZ i 44 голови з метол зиэначшня стрес-стхзкост! i стрес-чутаязоот: ja основх «-метанового тесту. Ja основу була аэята не э БЬюруськоиу йауково-дослхдному хнстатут£ ТЕприняипгза '¿.A.lzz'Jг--:еяхс (1961) з гикористанням прзпарату ¿тсротану.

При оа1яц2 стрес-чугливосгх I стрес-сгхйкосгх тварин вякорис-говували апарат для 1нгаляцШсго наркозу ЕШШ-2 тип 4 1 спецхаль-ву маску. .

Реакшю на стрес-фактор вгоначалк в вхцх 1,5-2,5 цхсяцх. При пьому порося клали на спину в спецхалъву поставку. Еа рило нзд1валк 1нгаляцхйну маску, через яку на протязх трьох хвилин тва-рина дкхала наркозной суы1вков, що складалася з % фторотаяу I повхтря, об'см псдачх гри лхтри за хвилину. Шд^ас наркозного сау^ спостер!гали за станом тварин. Поросята, в.яких пхд час тестуванкя спостер!гався спокЩний р!вний сон, роэсл&блений стан тудуба $ цгвок, в^дносили до стрес-смйких ( в1д'смна реавд!я на галоган). В 1наих тварин п!д час сну вняикала элояк1сна г1пертерм1«, яка супроводжувалась тремором, капруяенням, а часто х судорогами м'я-з!в к!кц1вок I ту лубу, поя вол на шк!р1 черваякхпляи. Яте характерна реакц!* продовжуваласл б1дьве одк!с| хвшшя, 1х вхдносмлк до стрес-чутливих ( позитивна реахд1я).

Шелл вервих проявив «ресового синдрому маску зн1м&ди, Iнакате подальше вхиваняя су«1е1 могло; привести до смертх пхддослхд-ао! тварин». Особи, у яких характерна озяаки проявлялись слабо аОо три вали менше однхсх. хвилини, вхдкосили в групу тварин з сум-нхвнос реакцхсю на стрес-фактор 1 в подальших дослздженнях не вккеристовували.

В перш1й та другхй сер!ях дослтдЦв' були сфсрмованх дв± трупа • поросят- 1-стрес-ст1йха, П- стрес-чутлива, з якими 1 проводили подалыи дослхдаення.

3 иетоп Еиявлензя впливу сгрес-чугливостх на орган!зы свиней аивчаля гематолог1чн1 1 б1ох1м1чн! показники: к1лькхсть еритроци-т!в 1 гемоглсб1ну на еритрогемеметр!; загальний б:лок сироватки кров! по бгурегав£й реакцН, бхлковх фракцИ кров! турбшметрички! ( нефе ломе тричним) методом; актншцеть креатюшнази в сировапД кров! - стакдартним набором х;шхчних реактивхв вкробяицтва "МХЕЙА" (ЧСФР ).

Вивчсння.умовно-рефлекторкох дхяльност1 проводили по методицх рухомо-кормо вих умовних рефлекс!в у вигдяд! пробххки до мхеця п!д5ф1плення.

В другхй сэрхх дсслхдтз вигчали поведгнку стргс-чутлавкх I стрес-стхйких свиней до 1 пхсля дхх технологичного стресу ( переаедення а друге прим!тення). Дослхдзсення проводили на прстя-31 двох до I двох дн1в пхсля стресового навантаження, эиксристову-вали методику В.И.Ксмлацкоп (1385). При цьому врахозували: час зхдпочинку 1 тркзалхсть. руху, час приймання кормхв I водк.

У пхдсиснях сзиномагоя визчали деякх олементи рефлексу мслоковхддачх на протязх п'яти чергових год1вель поросят.

Облхк прсдуктиЕНОст! досл1дн«х тг-рин здгяснЕзали заггльяп-ярийяяткми в' зоотехяхх методами по слгдуючих лопази::ках: хятенсядас-ст1 росту; середньодобових приростах живо! маек; багатоплцнос хх 1 иолочност! свиноматок; вазх гн!зда при вХдлученн! ( 1}5 дяхб); процент збережеяня потомства.

Пхд час л акта и! маток зивчали вмхет жиру в молод! через 24, 48 годин пхсля споросу х на 10, 21, 30 днх лактацхх.

Статиотичну обробку. дослхдного материалу проводили по Н.П.Плохинскому (1969), дисперсхйния анал!з - по Н.А.Дсспзхову (1079), керелятивний - по систем! МЕТРЕ (А.З.Поляков,£962) з вико-ристанням электронно-вичислюзальнох машин и ЕС-1С22 т м1крокальяу-лятора ИК-61.

3. Результата злаенлх досл1джень 1 аналхз отрьманих дан их

3.1. реаяцхя поросят яа галегановий тест

(визначевяя стрес-ст!.йкостх та стрес-чуттавостх)

Е уаовах великого промислового вкребництва продуктов сэкяар-ства не вс1 тварини мохуть швцдко адаптуватись до часто! омхна умов зовн^нього середовища. Через це одним хз складових уолтнного ведения галузГ е ранне д!агностуврлня тт>арян, чутливих зо дг" р:зних стрес-^акторгв.

Реакцхя ремонтних свинок на галотан

Cenf. UlepeBipe-: ___

.„„if* :но roils : Позгаш до.л.ду :на ctDec-:-

Реакпхя негативна

ГчутлквХс« голгв: f :голхв • $

иушивна

г0л1в

ft

т П

В серед-ньоыу

43

44

87

10 23,26 21 47,73

31 35,63

31 30

72,09 45,45

2 3

51 58,62

4,65 6,82

5,75

В процес! досл1дгення встановлено, що серед простестованих свинок 35,53# е стрес-чутливиии, 58,62$ стрес-ст1йкиыи i незначна частина проявила суинхену реамдв.

3-2. Вплив стрес-ст1йкост| на pier та роз виток свшок

Свинки з р1зао» стрес-чутливгстю реагувть на зихву уиов rojis-лх i утримання не адекватно. Стресова реакцхя проявляемся як у стрес-чутливих, так i в стрес-ст1йких,' однак у перших вона проявляется значьо сильнхше.

Результата дослхджень покаэують, що стрес-ст1йкх тварини у 240-денному вхцх перевершили стрес-чутливих ровеснйк1в по еивхй uaci в nepmifi cepif на 4,5$, в друГ1С - на 7,8%однак рхзниця недостоверна.

Р1зна стутинь чутливое'т! до дх! технологхчних стресхв рхзнох 1нтенсивностх i тривалостх негативно вплинули на енергхс росту свинок по пер1одах. Так, в адаптацХйний пер1од П1сля вХдлучення i на дорощувашц з 45 до ШО-деиного вхку дослхдн1 групи майяе не вхдрхэ-вялись по енергхх росту ( р1зниця недостовхрна).

НайбЛльш дакава картина росту спостер1галася в перход з J2 О до 180 дн!в. Перех1д на год!влю вологими м1шанкаки, а хакоя переведения в 1нше прилхщення покХтно вплинуло на продуктивность стрес-чутливих тварин. За цей пер!од стрес-чутлив! свшки в!дставали в

eneprli росту вд стрес-стхйких на 15,б^ е nepnia cepii дослхдхв i 8,7^ з ДРУПЙ.

3 заключила пер!од вирсцування (йд ISO до'¿40 дн!в ) пхсля адаптац:.х до дхх стрес-факторх з стрес-чутливх тварини заявляли бхльпг високу енерг!ю росту.

Таким чином, а аер!од адапгапЛ до дгх стрзссра стрбс-чутлк=1 свинки пом!тнс вхдставали в рост! в!д стрес-схХйких тварин, а з уисзах сез стресових ситуапхй эбхлыгували енерггю росту i в кХнц! зкрозуваяня яереверзгялк свохх ровесников по пьому показнику.

3.2. ДинамХка деяких гематологгчних показкякхв. у гиддослхдних тварин

Досл1дження кров! показали, до к1льк1сть еритроцитхв в стрес-чутливих х стрес-ст1йкях тварин вхдрхзнялвся в вхксвсму аспект!.

Статистячно достоверна рхзниця в илькост! еритроцитхв спосте-

рпадась ильки С таСл.2). в 4-цхсячнску зхц1. 3 б:ксм Гх кхл ЬХХСТЬ ЗййЖу-ТЬСЯ

Динамика кхлькост! еритроиит'з к крез! ремонтних сбкноя, I хЮ^ ( М - rvv) Цблкя L-:

Трупа : 1як ( мхс.)

; 4 ; 6 ; 8

£ С стрес-сгхяаа) 7,5с - 0,чб 6,го - 0,20

2 ( стрес-чутлива) 7,05 - 0,18 €,¿0^0,22 5,39 ± 0,20

На ?пл;1?ае э!к, а ГЧМСГ."Gill!"' L крез! zcc.itzHjnc Tiat стрес-ст:як!сть i стрйс-чу1лнэ1сгь ИН 8 ЗП?ЧЯХ? ul рХ сугтезо згля-

валяа пей псказнхя { таол.З).

Динадйка BuicTy гемоглобхну в кров!

д0са1днюс свинок, г/л ( М ¿ )

Трупа

Bík ( мхе.)

8

1

2

104,60 ± 10,20 I3S,90 i 3,70 137,30 ¿0,53 99,70 - 5,40 141,90 - 6,60 139,96 t 3,40

К1льк1сть загального б!лжа з bíkom зменшуеться у тварин обох труп (табл.4). Однах в стрес-стхйких свинок рХвень його дещо вице в 4,6,8 н£сяц1в в1дпов1лно на 1,556, 9,5£, 2,5£.

Таблице 4

Див asi ка загального б£лха плазми кров! ремонтного молодняка, г/л (jj± m, )

Трупа . Bii ( míc.)

4 ; 6 : 8

1

2

79,10 — 1,80 69,70 - 1,50 ' 60,90 ¿ 1,60 77,90 - 2,30 63,60 ¿1,90 59,40 ± 1,20

В досл!дхеннях встаковлено, щоз bíkom вхдмхчаеться зняження píBHfl Biíiciy окремих бхлкових фраки! й в плазм! кров! досл1дних тварин С табл.5). Бри цьому незкачне зменшення спостерхгаеться аль-бумхнхв i «£ -глобулхн!в. BíxoBa динам!ка В i Y -глобулхн1в характеризуемся зниженням íx у в1ц! 8 и!сяц!в як в стрес-ст1йких, так 1 в стрес-чутливих тварин вХдпойдно В - глобулхнхв на 47,4С$ i 24.365S i V" -глобулхнгв на 72,80?! i 201,055.

3.4. Активность фермента креапнкхнази у свиней рхзно! стрес-сийкост!

akthbhictb фермента креат1нк1нази в kpobí свиней аалежихь в1д вхку, дхх' стрес-фактора,а також в1д реакцП на галотановий тест.

Динаы!ка фракц!й бглка плазми кров! досл^дних свинок, г/л ( И - т- )

BÍK ( uto.)

0

Альбу-'ÍHii Глобул! пи Альбум^и i Глоб^л!ни

! <¿ : В ; Y ; ¿ ; уз : У

20,91*2,31 7,79-1,77 16,16-2 ,22 26,18^1,69 27,48-1,17 7,49-0,52 Ю,9Г-0,52 15,07-1,02

7 ,31-2 ,31 13,64-1 83 28 ,OI¿X ,81 27,25-0,54 7,26Í0,56 10,59 ±0,65 13,89-0,97

1С

Динаихка. акткш ост! фермента креатиныказк од/л ( м ± т ) •

Трупа

Вхк ( мхе.)

8

1 33,67^2,51 43,58-4,3?. 45,00*10,07 6,45:1,72

2 5б,14±3,92**кх 63,27*7,69* 38,89^9,04 6,45±0,8б

Примхтка: «жх - ступень домов! рносы 0,001

* - ступхнь достовхрносп 0,1

Стрес-чутлив1 тварини ( 2 група) по в!дношенню до стрес-стхйккх ( I група) мали в 2-1 4-шсячному вих б!льш високу актив-нхсть КреаткнгЛнази в1дпоь!дно на 66,7% 1 45,2£ (при Р > 0,999, Р> 0,9) (• Табл.б).

•3.5. Дослхдяення умсвно-рефлекторно! д1яльност1

При вивченн! освовних властивостей кервових гроцес1в кори головного моЗку п1ддосл!дних свиней використовували стандарт випробувань, До Складаеться з вироблення диференц1ровки,кофехново1 проби, перербб&и сигнального значения асоц1йовано1 пари умовних подразникхв.

Проведен! дослхдгення^дозволили встанозити залегн!сть их зр1вновахен£стю корхових процесхв 1 стрес-ст1йк!ств. Серед загаль-Н01 кгльксст! сй)ес-ст1йких тварин - 66,володхли зрхьноватеними нервовими процес&ми, II»!?? не зовсгм зрхвновадекиик I 22,2£ незрхв-яов&асеними.

Прстилехна картина спостёрхгаеЧгься серед стрес-чутливих ос!б. Так, 73,4$ тварин мали яезрхгноваген! нервов! пронеси, 13,3$ не зоесХ!: зр1вковакен1 1 тхльки 13,3^ зрхвнсважень

Длсперсхйяйй ан&лгз отриыаяих результ&т1э поквзуе, що часгка вплибу зр1внрваженост! кервових проиесхв ( Р < 0,05) е

визначальною в фориуванн! стрес-сийкост! досл1дких тварин. йа основ! отриманих результатов наш сбчислений тетрахор1чйий показнкк

зЕ'язку ( ксефхцхек? Лх. Юла ), цс вккористовуеться для вим!рг)заяня ксреллгиЕЬ'сгс зв'язку двоыа як!сниии сзнакеми. В результат! виязлено доситъ суттевий зв'язок м1х зрхвковаженхстЕ нервових прс-цес 1з 1 стрес-стгйкхстЕ. КоесУ-цхент кореляпИ дорхвнюс Г= 0,624 (Р < 0,999), що дсзволяс методом найменших квадратхв дсслхднх дан! з инллальною поыилков списати функцтонально-безперервною кривок. Зе дспоыогое прсграии АРР?, ВАЬмовою 8дь 1С , вихористовуЕ-чи метод найменших квадратхв, на ПЕВМ розраховадх значения деяхих коефхментгв. Поставивши 1х у формулу, отримали залехн±сть

у= 25,02 . г^З-0'32'1 , де

х - в1дома тривалхсть реакцх! на галотан,визначений при тестуваннх

молодняка

Таким чиной, встаяовивии дослхд'но тривалхсть реакци реыонт-них свинок на галотановий тест у вхцх 45-60 дн!в, нокна,внкористо-вувчи залропоновану залезяхсть, обчислити процент шгливох зрхвнЬ-вагеностх коркових пропес1в 1 використовувати стртаанх результат» на виросяицтв!.

Проведен! дослхдження по вивченню осноенкх властивостей нер-вових проиес!в дозволили встановити чотири оснсвних т два пром!жних ткпи виде! нервовох дгяльносп, до узгодкуються з класифткацхею, запропонованою З.В.Яауменко (1968) (таол.7).

Таблипя 7

Розпод1л свккок по сил! х зрхвновазгенос?! нервових процесхв в пери!й серл доелЬив

Тип виц ох нервовоЗ! ДХЯЛЬНОС Т1 ; Реак Ля на галотановий тест

:Негатирн& (стрес-: стХйк!) .'Позитивна (стрес-*. чутливх)

: гол. * гол. : %

С илсн и Г; зрх вне Еа?:ен ия 2 66,7 I 20,0

Сидьний неэрхвновахений I 33,3 2 40,0

С лабкиг. - - 2 40,0

Розпод1л свинок по типах вииох нервово2 дхяльностх С друга cepia досл!дхв)

Реакнхя на галогановий тест

Негативна (стрес- : Позитивна (стрес-ciiffici) .* чутлив1)

гол. i ъ '' гол. : <Ц>

Сильний зрхвновакений рухоиий 3 50,0 I 10,0

Сильний зр!вновахений хнертний I 16,7 - • - ■

Сильний не зовсхм зр^внова-хения I 1С,7 2 20,0

Сильний незр1вноваяений » - 5 50,0

Сильний незр1вновахений (невтрииний) * 1 16,6 - -

Слабкий - - - 2 20,0

Результат» дослхджень вказують на хснування певнох эалежно-cti nix реакц!ев свинок на галотановий тест(с1рес-чутливост1) i типом вищоЕ нервовох дхяльност! (табл.7, табл.8). Так, в першхй cepii досл£дхень (табл.7) 66,стресгстхйких тварин вхдносились до сильного зрхвноваженого типу, 33,до сильного незрхвноваже-ного типу вищо! нервово? д1яльност1. Серед стрес-чутливих осо.бин -20,мали сильний зр1вновахений тип, 40,сильний незр1вноваже-ний i 40,Og слабкчй тип.

_ » >м % « а 9 * «

В другая сери дослхджень в загальнхй кхлькостх стрес-стхй-ких свинок (табл.8) 50,взносились до сильного зр1вновахеного' рухоиого типу, 16,Т/. сильного зр!вноважекого Хнертного, 16,1$ сильного не зовсХи зр!вноваженого i 16,б^ д? сильного незр!вновахеного '( яевтргатого) типу. Як встановлено в досххджекнах серед стрес-чутливих cbxhgk IGg иалй сильний зрхвновахений рухомий тип, 20^-силь-ний не зовс!м зр!вноважений, 50$ сильний незр1вноважения тип i слаб кий тип вицох кврвовоГ дхяльност!.

Невгяко зам1!!!!«, ко найб1льаа кхльк!сть "(66,7$) тварин з сильний зрхаксвазсеним типом виио? нервовох д1яльност1 виявлено серед с??гс-ст!йких тварин f тхльки ¿¿,1% з сильним незр1Еноваяении

Тип вищох нервовоЕ дхяльност!

í II, э с'ильним не эсвсхм зр1вновгденш типом еищст нервовох д!яльнйст1. Протилежн! результати отриман! серед стрес-чухливих свинок, де дс сильного зр!вновагеного типу в!днесено всього 13,3?, е до сильного незр!вноваженого i слаОкого тип!е, в!дповхдно 46,7£ ! 25,7?.

3,6. Релродуктивнх якост!; досл|дних свинок

Репродуктивях показнкки маток пов'язанх з реакцхею тварин на дхю стрес-факторхв, а такрж spiвноважен!стю вервових процесхв.

У стрес-стхйквх свиноматок кхлькхсть поросят, що народилися, в тому числх жквих, больше вхдповхдно в первой та друг!й серхях дослхдхв на 8,04<й i 15,30£; 26,3Q£ i 29,9£. Однак достов!рна р!з-ниця мхх трупами встановлена тхльки по кхлькост! живих поросят в друтХй cepíx, в хниих випадках можливо говорити тхльки про тейден-Ц1ю бхльш високого багатоплхддя.

Необххдно зхдмхгити, що в стрес-чутливих маток -в першхй cepix 7,9$, в другхй - 5,5$ поросят народилися мертвими, в той час коли в стрес-стгйких весь приплхд живий.

Дисперс1йний аналхз (табл.9) св£дчцть,що стрес-стЬ.кгсть i эр1вноважен1сть нервових яроиесхв позитивно вплквають на репродук-тивнх якост! свиноматок.

Таблипя 9

Частка впливу стрес-снйкост! i зрхвноваженост!

нервсрих процесХв надеякх репродукг hbhÍ показники каток

Maca гн!зда; К£упно-при народ- :пл1дн!сть женн! :

Стрес-стхйкхсть 0,21*0,07 0,28*0,07 0.43-0,06* 0,27*0,07 Зрхвноваженгсть

неивових проце- „ _

схв 0,17-0,01 0,23-0,10 0,48¿0,09 0,49 *0,08*

Однак частка впливу них факторов pÍ3Ha. Так, стрес-стх8к1сть ■ суттево впливае на ыасу п^зда при народженн! ^ =0,43 (Р ^ 0,9).

Фактори

Народилося поросят

всього

в т.ч. живих

Зр1вновахен1СТькоркових процесхв здхйснве вщишальния вплив на масу гн!эда при народяенн! I крупноплхднхсть, в1дпсв£дио 48?» (Р > 0,5) I т С Р > 0,9).

Отриманх результати це раз п1дтвердкують хснування певного зв'язку М1ж стрес-стхйкхстю I зрхвноваженхстс нервових проаесХв.

3.7. Молочна продуктивн!сть маток X рхст поросят

Одним з найй1льЕ вагливих показникхв продукт иен ос тх матск е IX иолсчнхсть. Бона тхсно пов'язана з Ехдтворювальною здаткхстс 1 1ншими псказниками хх продуктивности - числом поросят, 1х серед^ьсв живою масою при вхдлученнх.

Стрес-ст1йкх матки мали Ахльш висску молочн!сть иЫ стрес-чутлив!, однак достов!рна рхзниця остановлена плъхи в друг'ха сер!х дослав с при Р>0,95) С табл.1С),

Шдвищена молочнхсть свиноматок позитивно вплинула на рхст х розвиток поросят. 3 21-денному в1ц! поросята в!д стрес-стхйких маток досюв!рно в£др!знялися б!льш високос живою масою (I серхя Р у- 0,999, П серхя ? > С,9). Надалх стрес-ст1йкх матки зберхгаиь тенденцхс до п*двк:'.ейня маси гнхзда, а 1х поросята - тенденш'в зб!лылення серед-ньох ШБох маси у вс1 перши росту до вхдлучення.

Суттсвий вплив на показники йродуктивностх маток мае зрхвео-вагенхсть нервових процес!в. Так, зрХЕИОвазенхсть коркових процесХв позитивно вплкнула на мслочн1сть маток х показники росту поросят (табл.10). Стрес-стхяк1 зр!вноважек1 маткя мали вицу молочнхсть в обох серхях дослхдхв, однак достоверна рхзниця отрдаана т!льки в другхй сер!х (Р 0,9). Бхлыпа молочнхсть позитивно впликула на сореднв масу поросяти в-21 день, яка була достовхрно ввда у поросят вХд стрес-стхяких тваран. *

Диепэре^йний анализ дослХдних :.;атер1ал1в покззуе, що б1льш впсский вплив на продуктиЕнгсть свиноматок здХйскюе зрхвноважекхсть нервових процес1в ( таОл.П).

Таблиия К)

Продуктивность маток 1 р!ст поросят в залекнсст! в!д ревкц!.! на стрво-фактори 1 зрш(ова; еност! коркових процесхв

Гвптя • ГРУпа ^варин

Д±в г

Середня маса I пороспти в ¿1 день,кг

Маса гнтзда Середня маса в 45 дн!в, ! I поросят» в кг . 45 днгв, кг

% зОерсження аоро: сят пр» вЬ.лучпян1 в 45 днхв

Молочнхсть маток х деяк} показники росту поросят в

залегаосп вхд стрес-стгйкостг

I 1 50,87 ±¿,31 6,39 ±0,20 99,30 ±'9,20 12,36 - 0,27 77,30 ±2,75

2 48,9 5^7,35 5,03 ±0,15***- 98,81 ± 12,51 11,85 ±0, 57 67,40 ±4,40

п I 57,90±2,42 . 6,30 ±0,19 93,56 ± 13,30 10,93 ± 0,97 79,57 ±4,21

2 44,07±4,27** 5,38 ±0,39* 70,36 ± 9,28 10,22 ± 0,55 68,63 ±6,72

Молочн1сть маток 1 деякг показники росту поросят в

залежност! в1д з рхвнова-женостх нервових процесхв

I I 51,40±3,90 6,46 0,32 100,2б± 15,86 12,45 ±0,45 79 ,80 ±2 ,00

2 49 ,40*1,20 5,20 ± о,го 91,91 ± 3,09 11,48 ±0,38 • 64,55 ±7,40

п I 60,83^1,42 6,53 ± 0,22 112,52±Ю,8б 12,45 ±0,43 84,68 ±2,15

2 44 ,33^6,67* 5,33 0,33 75,05 -15,01х 9,69 ± 0,48х* 68,97 ±4,90

Прим1тка: ступ1яь достов1рност!: Рк > 0,9; Р** > 0,9 5; Р*** > 0,99

Тааляця и

Частка впливу стрес-ст!йкостх х зр1внов&кенос?х нервовкх процес!з на продуктивнхсть маток

( по результатах П серх! дослав) С ^Х2 - гП-12*1)

Фактор Покаэнкки

т ; 2 : 3 : ' 4 . ; 5

Стрес-ст1й- ' ¥

к:сть 0,39-0,06 0,26±0,07 0,20*0,08 0,05±0,С9 0,13^0,09

Зр:вковаяе-

нхсть проце- _ • ..

схв 0,59*0,10* 0,65-0,22 0,50*0,12 0,82*0,04 0,68*0,08

Пр!ш1тка: цифрами позначен* сл1дуюч! показникя: I - молочн1сть свиноматок; 2- середня паса одного поросяти в 21 день; 3 - маса гнхзда ь 45 дн!в; 4- середня маеа_ одного псросятк в 45 днхв; 5- £ зберегення при вгдлученкх в 45 днхв.

Достовхрн! показкики ступени вплкву зрхвновакеносп коркових прсцзсхв .одержали по мае! поросят в 21 х 45 днхв, а також проценту зберогення поросят при вздлученн!, частка впливу знаходиться в мезгах ¿¡т, =0,50-0,82. Стрес-ст?йкхсть значно менпе впливае на продуктквнхеть маток, яка знахсдиться з мехах ¿1т. -0,05-0,39 С табл.11).

В умозах великого промислового виробнйцтва найб1льи бажан1, при 1кших рхених умовах, тварини, волод!ючх сильннм зр1вноваженим рухливим типом видоV нервовох дхяльнсстх. БЬ, маток даного типу отркиано на 16,758 ( I сер!я дослав) I 23,8£ ( П серхя) больше поросят, ь тему числг жквих на 19,1$ I 33,3£ ( Р > 0.9), нхя бхд тварин сильного незрхвноваяекого 1 слабкого типхв нервовох дхяльност!.

Натки сильного зр!внова.~енсго рухливого типу достоверно вхдр1з-нялкся бальзой мелочною продуктивном в!д сильних незр1вноваасёних (Р> 0,95) : слаского (?> 0,9), яо позитивно впликуло на показнихи росту IX поросят. НаЕбхльш достоверно нисоку живу масу в 21-1 45-деннсму З1ц1 пали поросята эхд сильних эр1знспая:эних рухливих маток, а вкгепдно нгГ:менгу - ах,- слаСких.

Дсслгдгсекня показали, ио стрес-стхякгсть 1 зрХЕКовааен{сть ¡••гргс5;2с проксхв здхяснсвть е:-пое!дн;:я еплие на рхзень вм!сту

аиру в молозив! i молоц! пхддослхдних тварин.

ВиЕчасчк динам!ку жиру в молозив! 1,колец! маток в залезностх вхд стрес-стхйкостх i зрхвновауекастх нервових процесхв, пемхчено, ио у сгрес-чутливих, а такок у тварин з нез pi вноважен ими керковкми прсцесаии вже через 48 годин п!сля опоросу починаеться р!зке зни-кеккя кхлькоехх жиру, в той час як в стрес-еПйких i стрес-стхйких зрхвноважених його вмгет до 10 дня лактацх! майе не зм!нюеться. Ееобх!дно T2K0S вхдмхтитк, щс бхлыг висояа енергетична цхннхеть молока (.е ycl пер!оди) достсвхрно позитивно вплкнула на гяву масу торосат в ZI день, а тенденция if зберхгаеться до вхдлучекня.

3.3. ¿east вхкевх етологхчн! реакцхх дослхдних свинок pisHoi" стрес-етХйкост!

Спостерезяення за повед!нко» свинок, в 4 i 8-мхсячному вхц! показали, по з вЬсом иайлсе не зм!нюеться частка часу, витраченсго

тваринамк на приймання корму I води. Однак зб!льшуеться час,затра-чений на рух як стрес-стхйкпмг., таг. 1 сгрес-чутливими тваринамк, вгдповхдно на 9,S8^ i 16,0255. Знизгуеться час в!дпсчинку у СЕИкей обох труп, однак е стрес-чутливих осойин в*н зменпився на IS,72£, з той час як у стрес-ст!яккх - на

Пом!тн1 зм^ни в поведтнц! тварин спостер:гаються п!сля дп' стрес-фактора. Так, в 4-мхеячних п!дсвинкхв ооох груп д!а стресора знмсуе хндекс. рухливох активное т! у стрес-стхкккх на 4,75£, в схрес-чутдивих - на 5,62$. Рухома акгивншь до t дхсля стресу залипаеть-ея бхльи високов в стрес-чутливих тварин.

ПротилеЕкх результати одержан! п!сля стресового навантакення в 8-нхсячних свинок. Спостерхгасться збхльаення хндексу рухлпвох активнестх у стрес-ст!йких тварин з 0,210 до 0,277; а в стрес-чутли-еих з 0,274 до 0,337. При цьоиу до х пхеля стресу з друг!» ,груп! (стрес-чутливхй) активность й!льш висока. ЗЗ'льиеття затрат часу на рух проходить £ основному за рахунох зни~ення тривалост! приймання корму х води.

3.9. Поведхнка маток в эв'яэку з г од; s лею

Hi ж трупами поросят дослхдних тварин встановдено певнх вхдмхп-Hocii в повед!нц1 в зв'язку з год!влер поросят, Стрес-стхйкх матки годували поросят чаепше i мають достоверно мени| !нтервали мЪг

годхвляии, нхж стрес-чутлив1. Не в1дрхзняеться вирогхдн!стю трива-лхсть латентного пер1оду рефлексу молоковхддачх. Схож! результата отрикан! при вивченн! поведхнки стрес-стхРких зрхвноважених маток. Вони частхше годували поросят на протязх доби. Тривал1сть латентного пер!оду в них достов!рно менша ( Р >• 0,9), нхж в стрес-чут-ливих незрхвноЕагеких.

Виснобки

I. Серед протестованих свинок велико* бхлох породи виязлено 35,63£ стрес-чутливих, 58,62$ стрес-ст!йких X незначна к!лькхсть з суынтвною реакц!ею.

¿. В перход адалтацхх до дхх стресора стрес-чутлив1 тзарини пом!тно в'1дставали б енергх!' росту, а в безстресових ситуацхях заявляли б1льш високу хнтенсивнхсть рост^.

3. Стрес-ст1йк1сть X стрес-чутливхсть суттево не впливаять на гематологхчн1 показники, в той же час з вхкоы мае ¡ясце суттеве зниження кхлькос^ еритроцитгв, загального 01лка х бхлкових фракций, зб!льшуеться вм!ст геиоглобхну, в тому числ! в одному еритро-цитх.

Активн1сть ферыенту креатинкхнази залежить вхд стрес-чутли-востх свинок х 1х в1ну; так, в 2 1 4 ихсяцх рхвень його активност! у стрес-чутливих свинок достовхрно вище, в1дповХдяо на 66,7 1 45,2#.

5. Тварини, ст!йк! до д!1 стресора, володхють б!льш зисоким рхв-нем умовяо-рефлскторно! д'1яльност1. Так, серед стрес~ст!йких свинок 66,7$ мали зрхвнеза£енх нервовх процеси, а серед стрес-чутливих 73,4£ незр1ЕН0важёнх. Коефхцхент кореляцп ьйж зр!вноважен£стю коркови'х процесхв х стрес-стхйк1сга складае Г=0,б24 (Р< 0,999), що пЦтзерджуе т!сний за'язок мхж генетично обумовленпм типом вило!' нервово'х* д!яльнсс'тх £ ст!йкхств срганЬму до д1т рхзних-стрес-факторхв.

6. Прсдуктивнх якостх свиноматок залежать в!д стрес-стхйкост: I зр^гневажекоси нервових процесхв, однак частка хх впливу ргзна. Стрзс-стхлкх зргвнозахекх матки перенериували. стрес-чутливих незрхв-нсЕажен:*х пс багатоплЬностх (б,7-ЗС,0й), иасх гн!зда при народженн: С 14,1-25 ,7£), крупнойд1дксст1 (5,7-И,

7. Бир1шальний вплив на форнування продуктиЕних якостей маток мае зр1вноважен1еть нервових продесЛв.

8. Стрес^ст1йк1 зрхадоваяен* матки мали б!льш високий emict хиру б колозивх i мблоц! в усх пер!оди лактац!!, що позитивно Еплинуло на р1ст i розвиток поросят.

9. 3 в!ком у тварин обох дослхдних труп зб'льиуеться чаетка часу, витраченого на рух за рахунок знкхення тривалост! вХдпочикку, однак в yci пер!оди споатерезсёння у стрес-чутливих свинок змхни мали бхльш Еисоке значения.

10. Стрес-стхйы матки годували поросят частхне i-мали достс-в,1рно ,менш£ хвтервали иЫ годхвлею.

ПРОПОЗЙЦх! ВйРОЕНИЦТВУ

3 метов виклочення з маточного погол1в'я тварин з я!двищелов стрес-чутлие1стю препону;ться у вхцх 45-60 дкхв проврдкти тесту-вання свинок за допоыогею галотанового тесту, по результатах якого особин з позитивною реакц?ею вибраковув4ти з ремонтного молодняка i використовувати на вхдгодхплх. Це дозволить значно збхльшити КХЛЬКХСТЬ CXpCC-CrtiiKKX свинок,ЯКХ ПеродйБТЬСЯ в групи для в!дтво-рскня, що I приведе, в к1нцевому рахунку, до лхдвгецення продуктивное т! свиноматок.

Список роб!т, опублхковзних не. тему дисертаци:

I. Зотько К.А., Науменко 3.3. Тест на хреатинкиназу как дополнительный нетод селекции /Тезисы докл.Всесоюзн.симпозиума "Бпохн^л сельскохозяйственных кпвогных и Продовольственная ярограмма1'..-дие-в:УСХА, 1989.- С. 189-190.

¿. Нау;.:екко 3.3.,Зотько К.А. Стресс-фактЬрн и поведение свиней.

/Тезиса докл.научно-практической конференции молодых ученых "Совершенствование хозяйственного механизма и интенсификация агро-прмдк ¡пленного производства". Ч.2.- Житомир, [990.- С.16^-153.

3. Зогько H.A. Стресеочувствительность и продуктивные качества свиней /Тезисы-докл.научно-практической конференции молодых ученых "Совершенствование хозяйственного механизма и интенсификация агропромышленного производства. Ч.2.- Еитомир,£990,- C.I64-I65.

Науменко В.В. ,Зотько H.A. К методике определения типив высшей нервной деятельности у свиней. // Сборник научн.трудов /Украинской с.-х.академии "Диагностика, профилактика и лечение болезней аивотных в специализированных хозяйствах". Киев: УСХА,1992.