Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Разработка и обоснование методов рационального использования крупного рогатого скота для производства мяса

ВАК РФ 06.02.04, Частная зоотехния, технология производства продуктов животноводства

Автореферат диссертации по теме "Разработка и обоснование методов рационального использования крупного рогатого скота для производства мяса"

ШСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА УКРАШСЬКО! АКАДЕМП АГРАРНИХ НАУК

53 Г р А ¡1

- с. ЬПрудшков Василь Григорович

УДК 636.22/28.082.033

РОЗРОБКА Й ОБГРУИТУВАННЯ МЕТОДГВ РАЩОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ВЕЛИКО? РОГАТОГ ХУДОБИ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА М'ЯСА

06.02.04 - техиолопя виро(_ -ицтва продуктт тв^ринництва

АВТОРЕФЕРАТ дисертаци на здобуття паукового ступеня доктора алъськогосподарських наук

Харкт- 1998

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана на кафедр1 технологи продукт1в тваринництва та ветсанекспертизи Харювського зооветеринарного шституту Ммстеретва агропромислового комплексу Украши.

Науковий консультант:

Заслужений д>яч науки 1 техшки Украши, доктор сшьськогосподарських наук, професор Доротюк Едуард Миколайович, 1нститут тваринництва УААН, завщуючий лаборагор1ею селекцп 1 шдтворспня м'ясно! худоби.

Офщшш опоненти:

Доктор сшьськогосподарських наук, професор, академж УААН, Козир Володимир Семенович, Дншропетровський держагроуншерситет, професор кафедри розведення 1 генетики

Доктор сшьськогосподарських наук, професор, Тимченко Олександр Григорович, Нацюналъннй аграрний университет, завщуючий кафедрою розведення та вщтворення сшьськогосподарських тварин

Доктор сшьськогосподарських наук, професор, Задишрянсынш 1ван Петрович, Ком1тет сшьського 1'осподарства, продовольства \ торпвл1 адмпистрацп БелгородськоТ области, виконавчий директор но «'ясному скотарству

Провщна установа:

1нстигут тваринництва степових ран ошв ¡м.М.ФЛванова "Аскашя-Нова" УААН, либоратор1я м'ясного скотарства, Аскашя-Нова Хер-сонсько! облает).

Захист вщбудеться "Л> " /¿^¿^ _ 1998 р. о ^ ~

годиш на засщашп спец1атзовано'|' вченоТ ради Д 65.356.01 1нсгитуту тваринництва УААН за адресом: 312120, м.Харив, п/в Кулиш™.

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютеш 1нституту тваринництва УААН за адресою: 312120, м.Харюв, п/в Кулиничк

Автореферат роз1сланий "Л^" Г^&.г (УСЫл^ 1991 року.

Вчений секретар спещшпзоваиоТ вченоТ ради, кандидат сшьськогосподарських наук, старший науковий сшвробтшк

АЛ. Хватов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Встун. В оетанш роки в УкраУш впробт шцтво мяса, особливо яловпчппи, ргзко скоротилося, в результат! чого не зэдоволышеться попит населения на м'ясо ) л1'ясопродукти. В значнш це пов'язано з нерацюнальним викори-станням наявпого погол1в'я худоби, а також еконолпчною, енергетичното й еколопчтгога кризами. У зв'язку з цттм збитынення виробниитва яловичшш та покрашапня и якосп мае велике народногосиодарське значешш в безпе-ребшному забезпечеши населения цим продуктом харчування. 1) питома вага в м'ясному баланс] крашн с-кладае ионад 50%. В УкраМ гсгоришю склалось 1 розвшюеться молочно-м'ясне то молочнс скотарство.

Основну частку яловичшш в кра!ш одержують за рахунок викорисгання надремонтного молодняку 1 вибракуваноУ доросло!" худоби молочних ! мо-лочно-м'ясних лорщ, яю не забезпечуюгь необхщнх обснги внробництва. Тим бшьше, що в оетанш роки иростежуетьси скорочення погхшв'я, особливо кор1в, що негативно позначасться на внробшщттл м'яса. Кр1М того, наяв-на велика рогата худоба, особливо молодняк, використовуеться не рашонально, реащзуеться на м'ясо з дуже низъкою (300-350 кг у двор1чному вщ!) живою масою. В результат! цього р!веиъ ттенсивност! викорисгання худоби на м'ясо низькнй, на одну структур ну голову виробляеться менше 60 кг м'яса проти 90-120 кг у крашах з розвнненим тваринництвом.

Акгуалынсть темя. Впчизняний та заруб1жтшй досвщ свщчить про те, що проблема виробництва м'яса в Укра'ни може буен вирпнена при широкому використанш ¡итенсивного вирощування молодняку велико!' рогато? худоби до високих забшних кондицш (В.М.Кавдиба, 1979, 1991; В.Г.Рнжков та ¡п., 1983; АГХрапковсышй, 1985; В.С.Козир, 1989, 1992); застосуванпя ироми-сдового схрещування кор^в молочного 1 молочно-мясного напрямку процук-тивност! з бугаями м'ясних порщ (Г1. М.Буйна та ;.н., 1963, 1974, 1988; Е.М.Доротюк та ш., 1970, 1994; ЬВ.Мамчак, 1988; Ю.С.Муаеяко, 1993; В.М.Труш, 1996), розвитку м'ясного скотарсгва 1 створення товарных стад (О.Г.Тимченко та ш., 1983; М.В.Зубець та ш., 1987; Е.М.Доротюк та т., 1992, 1994; 1.П.Зад1нирянсышй, 1993; Я.М.Романяк, 1994).

В осганш роки в багатьох крашах свггу все быьшу защ'кавлешсть викли-кають тварини сименталъсько!" породи, ши широко використовують у м'ясному скотарств1 для схрещування з м'ясгаши породами. В наций крап II симентали переважно використовуютъся як материлська порода для схрещування з голштинами та шшими молочшши 1 м'ясними породами. Для виробництва яловичини за технолопею м'ясного скотарсгва ця худоба не використовуеться.

В льому зв'язку дощльно внявши яайперспективннш м'яст породи для схрешуватш з впчизняшши сименталами з метою найбшъш рашональиого

к вмкористаняя для виробництва ядовичини \ важко! ипаряно! сировшш. До цього часу педостатньо вивчеш ю1>тршшьопор1щи тиш! симентальсько! породи, як! практично не враховуються в племшнш робот!.

Широкого розиовсюдження в УкраУш набувають нов1 украУнська чсрво-но-ряба 1 чорно-ряба спещагпзоваш молочш породи. Однак Ух м'ясна про-д>тсшвтстъ, забшш х м'ясш якосп недостатньо вивчен1, не проведено комплексно'! порганялъно! оцшки м'ястю! продуктивности ще! худоби з вихщною сименталыською породою. Проблема пошуку резергав збшьшення виробництва яловичини, покращання н якосп \ зниженш соб'шартосгп особливо важ-ливого значення набувають у нових умовах госнодарювання, при переход! до ринково! економ)к». а це, як иоказують досладження, можливо при рацюиапьному використанш генетичного потенциалу велико')' рогато! худоби впчизняних порщ.

Ид питания з урахуванням природного, еконокнчнош, трудового, еко-л о очного факгор1в залишаюгься недостатньо шгвченими. В зв'язку з щш назначена проблема е актуальною, и виршення мае вешке народногоспо-дарсъке значення. Це зумовило науковий пошук 1 виб1р напрямку дано! ро-боти.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота викону-валась згщно з планом науково-дослцщих робй Харивського зооветеринарного шетитуху по теш: "Розробка методов п1двшцення продуктивное« сшьськогосподарсыак тварин на основI вдосконалення систем розведення, годгвл! та утримання" номер державноУ реесграцн 0193 У04903 вад 10.07.93 \ 1нстятуту тваринництва УААН но науково-техшчнШ програм1 «Продовольство-95» (номер державно! реестрацн УАО 1001315 Р).

Мета 1 задач! дослшкення. Основна мета роботи - дати обгрунтування га розробити метода I прнйоми рацкшального використання велико! рогато! худоби для збшдпешш виробництва м'яеа, покращшпш ного якссп 1 знижен-ня coбiвapтocтi. Вдаювщно до цього буди доставлен! завдашм пнпчти:

- ефекгавшеть використання сгшентальеько! породи велико! рогато! худоби р1зних внутршшьопорщних ти п ¡в для виробництва ядовичини;

- ркт, розвиток та м'ясну продукта стсль бичюв симентальсько! породи, молочно-м'ясного напрямку \ нових молочних порщ украУнсько!' селекци -чорно-рябоУ та червоио-рябоТ - до високих забшних кондлцш у молодому

- витрати сукупно! енерга й економ1чну ефектиьшеть ресурсозбсриэдочоУ двостадайноУ технолош штенсивного вирогцування бичшв симснтальськоУ. чорно-рябо! 1 червоно-рябоУ порщ украУнсько! селеиш;

- ефекшвшеть промыслового схрещування вЬчизняноУ симентщшсько! худоби з бугаями м'яеттах порщ украУнсько! селеиш - волинсько!, створюва-

них знам'пнсько;. сименталъськог м'яспгн та ¡мпоршоТ абердин-ашусько» крупного типу американськсн селекци;

- oui ни ш екоиомину ефектнтпстъ використаиня надрсмонтних телпцъ, як «разог.их» KopiB для додаткотюго збьпьшення м'ясного контингенту молодняку i розробити технолопчну модель його ттенсивнош використання;

- комплексно обгрушуваги лропозшш по високоефективному викори-сганню пелнкоУ poraroï худоби для збшынстшя сиробттцтва м'яса, покра-щаиня його якосп та зменшення соб1вартосг1.

Наукова новгеиа одержаиих резулыгств. Теоретично й експериментально обгрунтовано методи рашоналыдаго впкористання велико-! рогато! худобн для виробництва високояюсно1 яловичини i важког цшряно! сировини в умовах Люостепу Украши.

Уперше проведено пордвняльне вшчення продуктивность забшних та м'ясних я костей бнчтав симеетатъськоТ та тювих украшських молочних itopii! - червоно-рябох та чорно-рябо! при двостад!Йному штенсивному вирощу-Rainii, а також дана комплексна оцшка м'яснох продуктивное™ симен-талгсыай худо б i pian их внутршшьолорщних тшпв,

Розроблена, впроваджена та nepenipem техиологгша модель разового ви-користання нздремонтиих темщь снмап'альсько! породи для зШльшенпя виробництва яловичини та формування товарных стад mVichoï худоби за системою "корова - теля".

Уперще вивчено р}ст, розвиток та м'ясиу продуктивтеть у пошеей, одержан™ вщ схрещувангш ашентальсько! комбшоважн худоби з бугаями во-лиисько"!, створюваних знам'яисьхо! i стакяггальсько! м'яежн вгптзняних пор!Д та ùmopTHïïx абердин -антуав крупного типу америкаисыал селекци при штенсивному вирощуватп за технолог!сю м'ясного скотарсава.

Встановлено високу ефективтегь використаиня 6yraÏB ытчизняних м'ясних тгорщ, пом ici яких не ткьки не псступалися за основшшн господаре ько корисними озиаками, а й за деякнми перевершували аиалопв вщ ¡мпортаих абердин-ангуав в умовах, характерних для господарств Jlicocreny Украши.

На ni д став i одержаних результатш встановлена доц1льшсть бшын пшро-кого використання бугаш м'ясних порщ вггшзняжм селекци у промнеловому схрещуванш з симентальською породою, що лжвщуе залежшеть Украши вад масоного ¡мпорту i потребу в великих валюттшх котптах на закутвлю liitï худоби.

Практичие значения одержаних результат!». Практично значения полягае в тому, що дослщження дозволили виявити додатков] резерви зб]дъшення виробництва i покращання якост1 яловичини в Укр:шп за рахулок б!льш ciobhoï реашзаци генетичного потсшцалу м'яежл продукта вноси тпарин си-

ментальсьхо1 комбшовано! худоби ршшх титв I статевовйсових груп та и помкей з новими спещашзованими м'яеними породами.

Розроблена й ексиерименгально обгрунтована ресурсозбернаюча дво-сгадшна технолопя штенсивнот вирощування бичюв порщ комбшованого та молочного напрямюв продуктивност!, яка дозволяе отримати живу масу бичкгв 530-580 кг у 18-мюячному виц, масу туш 262,9-302,4 кг при ра-цюнальному використанш кормхв (5,92-6,3 корм.од. на 1 кг приросту).

Встановлено дощлынстъ 1 високу ефектившеть використапня бугаш вггчизняних (волинськоТ, створюваних знам'янсько! \ сименталъськоК м'ясно!) та ¡мпоргно! абердин-ангусько! крупного типу американсько! селекцц м'ясних порхц у лромисловому схрсщувашн та поеднанн! з симентальською худобою.

Обгрунтоваш 1 виявлети ефекптвш поеднашш порщ при створенш по мюнчх м'ясних стад за рахунок цромислового схрещування симентальськнх маток з бугаями вггчизняних та шпоргних м'ясних порщ, яы забезпечують збкьшення виробництва яловичини 1 покрашдння и якосп. Виявлеш значш резерви збшьшення виробництва яловичини, покращаиия и якосп за рахунок бшьш широкого використапня надремоитних симснтальсышх телиць, Розроблена та влроваджена технолопя використання надремонгаих телиць, яка дозволяе отримати додаткову кшьккяъ телят, ефективно використовувати виробнищ иотужносп в спецгосиах та знизити соб1вартють виробництва яло-вичнни.

Результата дocлiджeнь перспективш для широкого практичного застосу-вання в господарствач Донецько!, Харгавськох, Полтавсько!', Черкасько! та шпшх областей Украши.

Одержат результата робота використаш при розробц! «Нацюнально! программ розвитку гaлyзi спещаМзованого м'ясного скотарства Укранш на 1996-2005 роки», Ки!в, 1996; "Програми розвитку' галуз! спещшнзованого м'ясного скотарства Украши на 1997-2005 роки", Кшв, 1997; рекомендащй "Рацюналыгс використшиш велико!' рогато! худоби для виробництва ялови-чини в ум осах Лкостепу Украши", Харкдв. 1997 .

Результата науково-госяодарських доелщжень впровзджеш в КСП «Промшь» Золоч1вського, "Перемога" Валгавського 1 племзавод! "Червоний велетеиь" Змйвського раиохив ХарЫБсько! облает! для ведения селекцшно-нлемшног роботи з урахувапшш внутрниньоиорщтгх титв та збывшення кшъкосп тварин широкашого типу з вихцою м'ясною ! молочною продук-тикшстю.

В агроф!рмах 1м.Островського Черкасько! та !м. Ти1шрязсва Донецько! областей широко використовуютъея надремонтш телиц! для збшьшення ви-робницгва яловичнни при схрещувашн молочно! худоби з бугаями м'ясних

порщ. У цпх госиодарствах створеш пом(ст стада спещ'аяЬонано1 м'ясноТ -У-добн.

Материал» наукових розробох використовуються в нав-тыюмг •Р°^ес) Харгавського зооветеринарного шетитуту на факультетах: зоошжег</НИИ' ве~ тершкцлкн медицины, заочно"! освпи та пщЕ-лщення киал;ф;ка!!п

Особистм внесок злобувзча. У дисертатш узпгальнепо рдультати п'яти особмспк комплекс! шх науково-господарськлх дослщш, лрОВ'Лених на про-1Я31 1976-1997 рр. Схему та методику дослажень вщп?аць®аио сгплыю з науковим консультантом. Проведено: статистичну оСробку матертш дослщжень; анатз одержаних результата та оформления гукопису дисертаци на основ! власних дослзджекь 1 публкащй; економ1ч7»1Й анализ результатов дослщжень; розробку технолопяно? модели иикорист-'"1«' «разових» корт за системою «корова-теля»; формулювання висновкй йо Р°бот! 1 протгозицш виробшштву.

У деяких фрагментах роботи доелдаш тва»»Ш1 окремих труп буди такояс щц наглядом асшранта В.ПЛванущенка 1 .цобувяча Г.Т.Шкур1на.

!з епшъних наукових публкащй диктатом за згодою стп-^Иг. вико-

ристано лише свою частку дослшжекь.

Апвобмяя результат« лямиий. Материала п-серюцД доповдаались 1

одержат» схвалення на:

- рпппх звтшх хонферен-« ,.ауково-досзвдно5 робота сишробшгагав

Харювського зооветертш"^0™ шетитуту (Харгав, 1983-1997);

- гнчши о—коордкнашГших радах по м'ястюму скопгарству ¡нс/ л'/улу таэрмншщтва УЛАН (Хзргав, 1993-1996);

- мшнароднш науково-нрактипнш конференц», присвяченш НО-рн'по з дня народження професора П.М.Кулешова (Хармв,1995);

- м1Жиаролшп науково-практичшй конференций нрнсвяченш Г25-р1ччго з дня народження професора [.13.Белыовського (ХаркЬ. 1995);

- лижнародонй науково-пракпгашй конференди, прксвяченШ 125-ртю з дня народження аюздемнеа М.ФЛванова (Харюв, 1996);

- м1жнароднш наукопо-практмчнШ копферешш, присвячент 80-р-|фпо з дня народження члена-кореспондента ВАСГШЯ Ф.Ф.Ейснера (Харюв, 1996);

- р'гжш згитнш науково-техшчтй конференци ствробпнигав Лугансъ-кого альсъкогосподарсысого шетшуту за 1995 рис, прнсвячвжй 75 р1ччю ЛСП (Луганськ, 1996);

перипй .мгаслародшй конференди з актуальных проблем сш>ськогосподарського виробництва ствробтгниыв Белгородсысо! державно! сшьсъкогосподареъко) аквдемЯ (Белгород. 1996):

- мджнародшй яауково-пракшчнШ конференци сшвробтогав ВггебсысоТ державно! акздеми ветсринарткп медицннн "Ветерннарш 1 зоотженерш про-

блеми тваршгаицтва" (В1тебсък, 1996);

- респубшканському семшарьнавчанш з питан ь роз витку м'исного ско-тарства,пергробки 1 реашзаця м'яса та м'неких продукта (Ковель, 1997);

- кпжнародпш науково-пракгичнгй конференци молодик учета 1н статуту експериментальнох i юпжчноТ ветерниарно!' медицин» УААН, "Науюш до-сяпктшя в галуз! ветеринарией медащшш" (Хартав. 1997).

Публ|капн. По тем\ дисертапД онубшковано 60 наукових роб!т, 21 з них вщбивають основш йоложення дисертади (монограф1я, книга, 4 брошури, 15 статей у наукових журналах I зб ¡ринках наукових пращ.).

Структура дисертач», Дисертацш складаегься з вступу, 4 роздшв, вис-новгав. Обсяг дисертаЦп 320 сторшок, у тому чнел! 22 шюстрацц, 91 таблица та 7 додатгав. Список використано! лггератури нал1чуе 424 джерела, з яких 36 - шоземшши мовами.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА Й ОСНОВН1 МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ

Дослцркення проведет у КСП «Промшь», КСП «Молодавське» ХаргавськоТ облаеп, агрофирм! 1м. Островського Маныивського району х1ер-касько! облает! з 1976 по 1997 роки за схемою (табл.1). Робота виконувалася на погол1в'1, що нал!чувало понад 5 тис. гол ¡в тварин симентальсъко! породи молочно-м'ясного напрямку продуктивность чорно-рлбо\' 1 червоно-рябо! слещашзоваиих молочник порщ украшсъко! селекдн 1 помюей рпних гено-тишв. У промнеловому схрещувант та поеднаши для щдвищешю виробниц-тва яловмчини внкористаш м'яею буга1-щддники вожшсько1, створювано! знам'янсько! 1 симентальсько! м'ясноТ, аб е рдн п-ангуськ оТ круйгюго типу аме-рикансько1 селекци порщ.

У науково-господарсьхих досладах: I, II \ 111 - тварин вярощували за тех-нолопею, прийнятою в молочному, а в IV та V - в м'яслому сксяарспи.

Тип тварин визначали в 6-м1с$гчному в! ц! з повторним його уточнениям у 12-18 мкящв 1 у вин 1-го отелення ком!шшо, за методикою модсльних вщхилень вщ середшх показттюв ознак стада - прозшри, шдекси (М.М.Колесник, 1960, 1968) з урахуванням околпрно! охапки.

П1д час досладу вивчалн тага показнтси:

- сложивання коршв - зважуванням фактично зацаних та нез'щеяих за-лшшав один раз на шсяць протагом двох сумЬших Д1б;

- живу масу - помгсячним шдшвдуальним зважуванням, визначення абсо-лютиоТ 1 вщносно! швидкостей росту за С.Брод! та косфщшнтом збшлнення живо? маем з вжом;

- екстер'ерш особдпвосп - вивчали за допомогою ошюу статей тша;

Таблиця 1

Схема науково-господарських досль'йв

№

Назва дослшу

Група

Порода

Генотип

Юль-исть пимв

Стать

Технолопя внро-^дувашта

Назва госпо-дарства, роки, область

М'ясна продуктившеть симен-тальських телиць р!зних внуцмшньапорцщих титв

Оцшка симентальських кор!в рКШИХ внутрйинъопориннх тшххв по м'яешй продуктив-ноетт

1нтенсивна ресурсозбериаюча двостидШна технолопя вирощування бичмв р1зних порщ

Ефектившеть цромислового ехрещування та лоеднання симентальсько! худоби з бугаями м'ясних порщ вггчшняно! та ¡мпортно! се-лекщй

сименталь- широко ська -пяяй

вузько-тшпй

широко -тиши

вузько-тший

ч/п

чорно-ряба ч/п

III I

черьоно-ряба

сименхаль-ська

ч/п ч/п

22

24 16

21 10

10 10 10

телшд

те ж корови

те ж бички

бички бачки бички

молочного скотарства (ручке ви-поювання телят)

те ж

ксп

«Промйш» Хармвсько!

обл., 1976-1982 рр.

дво-стадшна штенсивна Те ж

мясного скотарства (вирощування телят на гидсои)

КСП

<'Моло1вське4>, Харк1Всько1

обл., 1992-1994 рр.

агрофирма ш.Осгров-съкою Черкасько! обл., 1995-1997 рр.

3

4

№ Кшь- Техноло- Назва госпо-

Назва дослщу Трупа Порода Генотип К1С,ТЬ Стать ги виро- дарсгва, роки,

ГОЛ 1С щування область

II симентал х волинська 10 бички м'ясного скотарства

III симентал х знам'ян-ська Р1 10 бички м'ясного скотарства

IV симен-тальська м'ясна украУнсько/ селекци ч/п 10 бички м'ясного скотарства

V симентал х абердин-ангус Р1 10 бичкн м'ясного скотарства

5 Ефектявшсть використання надремонтпих телиць у мо- I симентапь-ська ч/п 10 телиш молочного скотарства агрофирма ¡м.Остров-

лочному скотарст для II сименталь- ч/п 20 "разов1" молочного ського Чер-

збшьшення виробництва яло- ська корови скотарства каськоУ обл.,

вичини III сименталь-ська ч/п 10 бички м'ясного скотарства 1990-1994 рр.

IV сименталь-ська ч/п 10 тел и ¡у м'ясного скотарства

- розюгток - взяттям лшшних пром!рЬ та розрахунком ¡ндеюлв будови тита: збитосп, розтягнутосп, грудний, глибокогрудосп, широко г| )удосп, та-зогрудшш, масшзиссй. висоюшогосп, костистости;

- гематолопчш показники кров1 - визиачали за вмктм гемоглобину за Сал1, кигыетстю лейкоцита»! та еритрощгпв (пщраховували в тчильнШ камер! Горяева);

- 61ох1м]1ш1 показники - в сироватш кров! визиачали: вмют загального бшка - рефрактометрично (РДУ-1); б1лков1 фракцц, альбумши, альфа-, бета-та гам-мз-глобул1ни - методом елехтрофорезу, вмзст кальцио по Де-Ваарду, неор-гашчного фосфору за Бригсом в модифжацц Гвановського; резервну лужшсть - шгрометричним методом за Неводовим; кшьюсть каротину за модифкацшною методикою Ф.О.Рачевського.

При визначешн гемаголопчних показпигав користувалися методиками, викладеними в роботах ААКудрявцева, Л.А.КудрявцевоУ (1974), П.ТЛебедева, А.Т.Усовнча (1976).

При пор1в1шлыий оцшш шдтгюриоУ здатносл кор'ш та телипь р!зних внутр1Шньопор]дних титв враховували такт показники: в!к досягнення стате-воУ, фпюлопчноУ зршосп та иершого отелешш; особливкпъ прояву фено-мен1в статевого циклу (т!чка, загальне збуджсння); заплщнсння телиць (загалъна по гругп, теля першого осменпшя, шдекс загоцдненосп; характер персбиу родового акту у кори; (нормалью пологи, патолопчш пологи); три-валнять сершс- та м!жотш>ного пергоду; юлыжтъ кор!в з подовженим мЬкотш>нтш псрюдом (понад 365 днгв).

Оцшку кор1в-першсток проводили за такими показникамп: над'Д за 305 /пив першоУ лактаци. вмкгг жиру в молоти, внхш молока на 100 кг живо! маем.

М'ясну продуктивнкяъ 1а яккяъ м'яса вивчали за результатами контрольного забою би'шв, телиць 1 кортв за методикою ВНД1МС, при цьому враховуваяи живу масу при знятп з дослщу то персдзабШну живу масу, масу парно!' та охолодженоУ тушь кЬшасть внутршгаього жиру-сирцю. забипшй вшид, масу внутришпх оргсшт I шюри.

Морфолопчний склад туша визиачали за результатами обвалювання натвтуш за схемою, приготятою в ховбасному Шфобтнггзк Вивчали вихьт м'яса за сортами, кьшасть ысток, сухожнлок 1 м'яса-м'якоть

Зйшчний склад м'яса-фаршу та найдовшого м'яза спини за загалыюприй-нятою методикою.

Оцшку р1вия якосп яловичитги - за коефпцентом Е.М.Доротюка (1981).

Обмускулешсль туш! - за довжаною тупи, сгегна, обхватом степта за за-галъноприйнятими методиками.

Вихщ иоживних речовин 1 конверстю проте'шу корму в харчовий бтлок

туни - за методикою Л.КЛепайие.

Яюсть л!кур одшювали за ГУ масою, площею 1 сортом.

Вмкт важких метал ¡в у м'яса визначали на атомному абсорбщйному спектрофотометр! С-115М. Ревень сумарноУ радюактивносп - на рщцашйнш уста-новш РУГ-91 на Харгавському м'ясокомбшатг

Енергетичну оцшку виробиицтва яловичипи проводили за затратами су-куш юУ енергн зпдно методик ВАСШ1Л (1985) \ МФ-005-94 (1994).

Економ'гану ефектшзшсгь вирощування молодняку - за затратами кормгв, собтартютю, виручкою вщ реатоацн, прибугком та рхвнем рентабельность

Одержаний матер1ал оброблено методом вар1ашйноТ статистики (М.О.Шохшський, 1970) з використанням ЛЕОМ.

М'ЯСНА ПРОДУКТИВЖСТЬ СИМЕНТАЛЬСЬКИХ ТЕЛИЦЬ Р13НИХ ВНУТР1ШНЬОПОР1ДНИХ ТИП1В

У симентальсыай порода видшено два внутрниньопорщш типн: шнро-котший 1 вузькотший, яю мають як загалью для породи озиаки, так 1 вщмшност! за ирод у кги в и ютсо, будовою тша та екстср'срними особливостя-ми. Для практики особливе значения набувае визначення I виявлення тшш у бшьш ранньому виц, вивчення й ощика Ух у процес! формування. В зв'язку з щш памп вивчалнся особливост! росту, розвитку \ м'ясноУ иродуктивносп симентахьськкх телиць ршшх тнгнв.

Умови угрнмаиня га год1вл1 Телшц обох тшив вирощувашся в однаковлх умовах год5влл та угримання. До б-ки'сячного вису Ух вирощували по загально-прийнятому ручному вииоюванш. За пей час витрачено молока незбираного -300, знежиреного - 650 кт. За период вярощування вщ народження до 18-м1сячного в1ку вони спожили практично однакову галъгасть кормив (2713,6-2738 к.од). На 1 к.од. приходилося 101-102 г перетравного протешу. Частка концентра™ у загальшй витратх коршв складала 30,8%.

Динамка живо! маси. Найважливншш показником росту тварии е жива маса. Телшц ршшх тигив при однакових умовах вирощування вщр1знялися за ишою масого (рис.1)

Телшц широкотшого типу махи бншшу живу масу в усг шков1 перюди. Так, вш народження до 18-М1сячного я'жу прирют живо! маси у них склав 367,4 кг, або бшыне нгж у Ух аналога вузькотнюго типу на 15,4 кг (4,0%) (Р>0,95).

ЛшШний р;ст. Враховуючи, що у велико)" рогато! худоби зовнишп форми тхсно пов'язаш з хх продукгпвшстю, показники лшпшого росту набувають особливого значений!.

450 т ; Жива

маса, кг

Рис.1. Динашка живоУ маси гелиць р1зного тину, кг

Телиш р1зних тли 1 в гидр1знялися не тыьки за штелсившстю росту, аде й за формуванням будови т5ла. В перил 6 мкящв вирощування телииь вгрогщноТ р1зниш мЬк типами за лшшшшн лрошрами (за деяким вшшткоаО не виявлено.

3 12 ДО 15-Л!!СЯЧ1;ОГО вжу про\лрл телидь шлрокстеюго типу з рпними ступенями в1ропдносп перенлпс/вгиш ui показники вузькоташх ровсснпць. Виявлен! особливо«! в зм)ш промлр1в ящтверджуюгься шдексами будови тша.

Формузання будови таа, Вдишчеяа специфрписть формувания будови тша телидь р!зних тигав. Так, телшц шлрокотшого типу мають бш>ше значения шдекЫв: трудного, широкоплосп, м'ясносп 1 тазогрудного ( п 12, 15 ! 18-м1Сячному вии, Р > 0,95), пор'тптоючн з вузькотигамм аналогами.

М'ясна продуктивнгеть. Результата контрольного забою телипь у вшл 18 мюянт наведен! в табл. 2.

Таблица 2

3a6iiíHÍ якосй тслиць

Показник Внутршньопорщний тип Широкоттий до вузькотшого, %

широкотшии ВуЗЬКОТШИЙ

Передзабшна жива ?,:аса, кг 387,7+5,35 367,7±4,63 +5,4

Maca парно! туш!,кг 215,0±3,99 199.3+3,05 +7,9

Вих(д парно! туш),% 55,6 54,2 + 1,4

Maca внутр1ш1чього

жиру-сирцю, кг 7,70±0,34 6,61±0,21 + 16,9

Вихщ внутр1шнього

жиру-сирцю, % 2,0 1.8 +0,2

Забшка маса, кг 222,7±4,32 205,91+3,25 +8,1

Забшний вих!д,% 57,6 56,0 + 1,6

Встановлено, що телинд широксшлого типу в молодому вод (18 мхсяшв) поравняло з ровесницами вузькоплого типу мали бшьш важза туш1. Рюншш в маа туш на 1х корпеть скяала 15,7 кг (7,9%, Р>0,99) За забитою масою вони також маяп перевагу на 16,8 кг (8,1%, Р>0,99). Забшшш клад у них був шпцпй на 1,6% в пор)вняшп з аналогами вузькотшого типу.

При 0411141 якосп туш важяиве значения мае 1\ морфолопчний склад (табд.З).

Таблица 3

Морфолопчшгй склад туш челиць pÍ3u;ix тип i в

Псжазнгас Внуфйиньопорщний тип Шмрокшший до бчижотиого. %

широкшгпий | bvibkottotó

Maca охошдаенатуии, кг 212,0±3,87 196,0+231 +8,1

Maca m'síkoií ,кг 169,8+4,0 156,6±1,88 +8,4

Вихщм'якоп ,% 8.0,0 78,9 +1.1

Масакстсяусг 39,2+0,31 36,710,36 +6.S

BliXÍaKÍCTOK,% 18.5 18,7 -0,2

Maca сухожилен i хршцв, кг 3,010,14 гтщ +11,1

Вихш<ухождаскьхрящш,% 1,4 1,4 -

Мякоп на! кг меток, кг 4,33 4,26 +1.6

Телитц широкошюго типу за абсолютною масою м'яит в тупи перевер-шували ровесниць вузькотшого типу на 13,2 кг- (8,4%).

Однак у зв'язку з меншою абсолютною масою юсток у телиць вузькотшого типу шдекс м'ясносй був практично однаковим (4,26-4,38). Суттево1 р!зыЩ1 в хидчному склад м'яса помвк телиць поршцюваних тишв не встановлено. Бюлопчиа цшгаеггь м'яса тслиць обох тигав за показнихами ам¡нокислотного складу висока, але у тварин широкотшого типу в1дм1чене краще спговдаошенпя повноцшних х неповношнних бшав.

Екояомгша ефективщеть. Телиц! широкотшого типу вщдзнялись кращою оплатою корм1В приростом, меишою соГлвартшло 1 ц приросту живо'> маси. При вс реалЬацн одержано бшьше приОугку \ витий р1вснь рентабельносп.

ОЦ1НКА СЯМЕНТАЛЬСЬКИХ К0Р1В Р13НИХ ВНУТР1ШНЬОПОР1ДНИХ ТИП1В ПО М'ЯСНЖ ПРОДУКТИВНОСТ1

Наявшсть у стшентальсъгай пород! внутршшьопорщнпх гиги в е важлигаш резервом и подачьшога удосконаления i рацюнального використання в па-прям ку збшллення молочно! i м'яено! продуктивност!. Слад зазначити, що молочна продуктившсть коргё pbmrx тип i» досить повно висвплена и литератур!, однак пор^внялышх даних за молочного i м'ясного продуктивгнетю Kopin р!зних TimiB ми не зустр!чали. Звщси випикае необхщшсть комплексного вивчення тварин р1зних тишв i виявлення дощлыгосп 'íx рацюналыгото використання.

Жива мяса. Вщомо, що жива маса кор'из - одна з найважливших се-лекцШних ознак, яка зв'язана з мол очи ¡crio, крупнотшдшстю i м'ясного про-дуктившспо. Дан i, що характеризуюсь Ж1шу масу KopiB, наведеш в табл. 4.

Таблшш 4

Жива маса KopiB-nepBicroK pÍ3iioro типу, кг

Тип Кллыасть I M±m 5 Cv,% | Р ГОЛ i В 1 i

Широкотшпй Вузькотший ± на корпеть широкотиого Р 16 522,18±5,75 23,0 4,41 > 0,999 21 492,00±6,06 27,77 5,62 > 0,999 -1-30,18 >0.999

З'ясовано, що корови широкозадого типу у поршнянш з вузькотшим мали вшцу живу масу в середньому на 6,14%. Для них характерна б!льш писока однорщшсть ше! ознаки. КоефисЦент Bapiauii маси тша шнрокогш« KopiB становив 4,41%, тощ як у вузькотших тварин ця величина сягала 5,62% при BÍpoi UHriií pÍ3Hirai репрсзентативних виб!рок (Р>0,999).

Екстер'срт особлпвост». Корови пшрокотшэго типу майже за веша промерами, особливо ширини й обхвату грудей, перевершували ровесниць вузъкотшого типу. Вони переважалн вузькотших аналопв за шдексами ма-снвносп та ейриеомй. Показники грудного i комплексного шдекс!в сшдчать про те, що ui корови за будовою тша наближаються до тварин м'ясного типу. Це тдтверджуе окодпрна оцшка.

Молочна иродуктившеп» - як одна з основних господарських i селекцшних ознак проанал1зоватга нами у xopiB pi3inix Timie двох втпцезазначених госпо-дарств. Отримаш результата доежджень показали р!зну продукттгагйсть тварин у залежпост! вщ госнодарства i типу.

За результатами дослщжень остановлено перевагу кор!в широкотЬюго типу за надоем, кшьгастю молочного жиру i виходом молока на 100 кг живо! маси,

Так, щ тваршш мали кращий надш за лактащю на 286,8 кг (8,1%), бшьшу кшшсть молочного жиру на 8,3 кг (6,2%).

М'яена продукпшпсть. Корови ншрокоплого типу за результатами контрольного забою переважали аналопв вузъкотиюго типу за бшышстю показ-НИК1В (табл.5).

Таблица 5

Результат контрольного забою кор!в р!зних тишв

Тип Широко-ташйдо

Показник ширсшгиий ВузЬШГИИЙ вузтллэго,%

(П-З) (п=3)

ПередзабШна жива маса, кг 496,5+4,78 455,0±3,24 +9.1

Maca iiapHoi ту mi, кг 270,6+5,14 246,0±2,55 + 10,0

Вихш парно! тушь % 54,5 54,1 +0,4

Maca внутршнього жиру-сирцю, кг 11,9+0,67 10,7±0,36 + 11,3

Вихщ внутр1Шнього жиру- сирцто, % 2,4 2,3 +0,1

Забшиа маса, кг 282,5±5.47 256,7+2,90 +10,0

Забшннй вихщ, % 56,9 56,4 +0,5

Вони харакгеризувалися бш>ш важкими тушами, тобто на 24,6 кг (10,0%), у портняшп з коровами вузькотшого типу (Р>0,99). Морфолопчний склад

туш! вдавив иеревагу цих корж за виходом м'якоп (табл.6).

Таблица6

Морфолопчний склад туш корш

Тип Широкотшш до

Показник широкотаий вузьшшшй ГуЗЫЮ1ИСГО,%

(п=3> <л=3)

Маса охолоджено! тушь кг 267,015,07 240,6+2,5 +10,9

Маса м'яко'П, кг 209,9±3,97 187,612,32 +11,9

Вихщ м'якоть % 73,6 77,2 +1,4

Maca kíctok, кг 50,7± 1,04 46,9±0,5 +8,1

Вихщ kíctok, % ¡9,0 19,3 -0,3

Maca сухожилок i хряицв, кг 6,4±0,07 6, ¡±0,24 +4,9

Вихщ сухожилок i ХрЯ1Ц№,% 2,4 2,5 -0,1

Вихщ m'hkotí на 1 кг kíctok, кг 4,1 4,0 +2,5

За цим иоказником вони перевшцувшш аналопв вузькотшого тину на 22,3 кг (11,9%, Р>0,99). Встановлено, що в м'яа кор!в обох тишв атавщношення быку до жиру вщповщало оптимальным вимогам. В якосп м'яса íctothoi р1згшд1 не спостер1галося.

1НТЕНСИВНА РЕСУРСОЗБЕР1ГАЮЧА ДВОСТАД1ЙНА ТЕХНОЛОГ1Я ВИРОЩУВАННЯ БИЧК1В Р13НИХ ПОР1Д

До цього часу при виробшщш яловичини широке розповсюдження набу-ла трисгадшла технодопя впрощупанн;! молодняку велико! рогата худоби (молочний, дорощування i вщгодишг), при якш ае внявляеться генетн'ший

потенциал продуктивность Тваринн не раиюнально викорнстовуються 1 ре-аЛ1зуються на м'ясо з недостатпьою живого масою в дво -триргшому в)Д1.

Крш тою, в осташи роки значпе розновсюдження мають нов1 укра'шсыа молочн! породи - червоио-ряба ! чорно-ряба, м'ясна продукпшпсть яких не-достатньо вивчепа.

Враховуючи ие, метою проведения дослиркень було пор!вняльне внвчемня м'ясно! продуктивност! бичтав схтенталъсько!' комбшовано! 1 нових молоч-пих порщ - чорно-рябо! 1 червоно-рябо! - при иггенсивнш двостаднппй технологи вирощування до високпх забшних кондищй.

До 2-М1Сячного вжу бичюв вирощували на ручному вшгоговашй (250 кг незбираного 1 600 кг знежиреного молока). За иерюд вирощування вщ на-родження до 18-мюячного вжу в еередньому на одного бнчка було витрачсно практично однакову юльтаеть корхпв (3189,5 - 3221,5 к.од.). У структур! корм ¡в концешрати складали 39,0-39,4%.

Вщ бпчюв рЬтгх порщ за однакових умов виротування отримано ргзну живу масу.

Симентальсью бички при народжешн вщзначались большою живою масою. За цим показником вони иереважали аналопн чорно-рябо! та червоно-рябо! порщ вщновщно на 2,7 ! 3,8 кг (Р>0,99) (табл.7).

Таблиця 7

Дпнамжа живо! мае и бичктв, кг

В1к, ?.пе Порода

комбйювана 1 молочна

сименталъеька | чорно-ряба | червоно-ряба

Новонароджеш 35,6±0,85 32,9±0,9 31,8+0,7

2 86,6+0,92 82,1 ±0,5 79,8+0,7

6 202,0±3,5 190.0±2,8 185,6+1,9

12 368,5+8,7 350,1+7,5 345,3+9,2

15 472,6+7,9 453,0±9,2 440,017,8

18 580,0+6,7 540,0+5,8 529,6±7,6

Ц» бички вщргзнялися бшьш внеокою живою масою в ус! 1иков1 перюди. Характерно, що з в ¡ком ргзниця за ним показником зростала. У 18 мюящв симентальсью бички переважали аналопв чорно-рябо! та червоно-рябо! порщ па 40 1 50,4 кг при статисшчно В1ропдшй р!зниш (Р>0,999).

За весь перюд виретдування середньодобовий прир1ст у симентальських бичтав склав 1008, чорно-рябих - 938,8 1 червоно-рябих 921,8 г.

Р1зниця на корпеть симентальських теарин склала 69,2-86,2 г, або 7,49,4%.

Лнпйкий р!ет. Генотип бичкш вгиганув не т'щъки на штенептптлъ "!х роау, але \ на екстер'срш особливосл. Симентальсьга бички переважалн за вама прошрами аналопв молочннх порщ у вс! в!ков! перюди. Вттявлян особлн-

рост i б змии npoMipifi гвдгверджсно шдексами будови Tina.

М'ясиа продуктившсть. Результат контрольного забою бичюв у ]8-мюячпому шш наведет в табл. 8.

Таблиця8

Забшш показники бичгав

Показник Порода

комбшована молочна

сименталъська чорно-ряба ¡ червоно-ряба

Маса, кг:

парно!" ryini 302,4± 1,2 278,0±1,9 262,912,1

жиру-сирцю 13,5+0,6 13,410,5 12,610,4

Забшний вихщ, % 58,5 58,0 56,7

Маса, кг:

охолоджено! тупи 297,9 274,0 259,0

в т.ч.: м'якоп в туип 234,6 208,3 197,4

KÍCTOK 51,8 55,1 52,3

сухожилок 1

хрящш 11,5 10,6 9,8

Коефййент м'ясност! 4,52 3,78 3,77

Встановлеио, що за масото туш! í m'ííkqtí е значна рвншля на корисгь си-ментальських бичюв. За масою парно!' туп» вони лереважали чорно-рябих i червоно-рябих аналолв вщповщно на 24,4 i 39,5 кг (8,7 i 15,0%).

Морфолопчний склад натвтуш гпддослщних бичюв показав, що icnye значна перевага симентальсысих тварин за виходом м'якоп в лоргвнянш з аналогами чорно-рябо! та червоно-рябо) порщ.

Вих1Д же kíctok у снменташв, навпаки, був меншим. Вщиобадно до цього коефицент м'ясносл у них був вищий на 14,3 i 14,6%.

ХЬичщш склад. Важливим показником поживносп i бюлопчноУ ninnocri м'яса як продукту харчування с його xímÍ4hhíí склад (табл.9).

Таблиця 9

Xímíhhuíí склад {%) та енергетична цлгшеть м'яса бичйв (МДж)

Показник Порода

комбшована 1 молочна

симектальська | чорно-ряба червоно-ряба

Волога 65,510,5 66,810,4 66,710,3

Бшок 20,310,4 19,810,3 19,710,6

Жир 13,111,0 12,210,5 12,510,4

Зола 1,1010,1 1,2010,2 1,0910,3

Вшношення бшку до жиру 1,55 : 1 1,62 : 1 1,87 : 1

Енергетична цштсть \ кг 10,3 9,4 9.5

Встановлено, що в м'яа симентальсысих бичк!в м1стидося дещо менше водоги та бшьию жиру, нЬк у ровесштав молочних порад. Тому íx м'ясо мало вищу сперге/ичку ндшлсть.

Характеристика шкури. Найважлнвшпш потсазником якосп пшряцоУ си-ровини е и маса. Шкури бичюв ус!х труп були вшнесеш до катсгорп "ончина важка", однак у симентальських бичюв вони склали 40 кг, гцо бьльшс вщ аналопв молочних порщ вадповшно на 3,8 1 5,0 кг (10,5 1 14,3%). Вщзначена перевага цих бичюв за шириною, товтциною га плошею шкури.

Оплата корму. Одним з головиих показниюв при вирощувашн молодняку на м'ясо е оплата корм1в (табл.10). Витрати корму знаходятъся в безпосеред-ньому зв'язку з приростом живоУ маси.

Таблиця 10

Оплата корму при штенспвному вирощуванш бичыв

Показник Порода

комбшована молочна

слментальська чорно-ряба червоно-ряба

Витрачено корм ¡в на

вирошування 1 бичка, к.од. 3221,5 3202 3189,5

Одержано приросту,кг 544,4 507,1 497,8

Витрачено на 1кг, к.од.:

приросту 5,92 6,31 6,41

М'ЯКО'П туцп 14,34 15,37 16,15

бшку м'якотт тупи' 70,65 77,64 82,03

Одержано 51лку в тупи, кг 45,59 41,24 38,88

Конверсьч протешу корму в

бшок туии, % 13,74 12,53 11,82

Встановлено, що оплата корму у бичтав ус!х порщ при ¡нтенсивному вирощуванш була високою, але крану ноказники мали тварини симент&чьсько\" породи. Вони витрачали менше корму на 1 кг приросту живо? маси, м'якст туии1 бшку м'якот! туии. Вщ них одержано бшыпе бшку туии на 4,35 1 6,71 кг (10,5 1 17,2%), шж вщ ровеснишв чорно-рябоУ та червоно-рябоУ порщ. Вщповщно до цього коефпцент конверси протешу в них був вищим на 1,21 1 1,92.

Ек»пом1Чна ефектитксть. Основними ноказниками економчноУ ефектив-ност! вирощувння тварин на м'ясо е соб1варткяъ виробшщтва одшпин про-дукдп, виручка вщ и реал1загш !, в кшцевому результат!, прнбугок \ ренга-белынсть (табл.11).

Встановлено, що найнижча соб1варпсгь одного ценшерз приросту живо! маси вщтчена у бичюв симентальськоТ породи - близько 160 грн., або на 1012 грн. менше, н!ж у аналолв молочних пор)Д. Ще бшьша р1зипця на корпеть симентальських бичюв виявлсна в собзвартосп забшноУ маси, маси м'якоп \ бижу тушь

Таблиця 11

Еконошчна ефективтсть вирощування бичюв ргзних порад (в цшах I кварталу 1997 р.)

Порода

Показник комбшована молочна

снментальсъха чорно-ряба червоно-ряба

Внтрати на вирощування

1 голови,грн. 878,00* 869,0 848,0

Co6iuapricTb 1 ц, грн.:

приросту 161,3 171,2 170,4

живо! маси 151,4 158,5 160,1

забшно! маси 277,9 298,2 307,8

М'ЯКОТ! 390,9 417,2 424,5

Силку в м'жл 1925,4 2107,9 2179,9

Виручено Е!Д реал1заци

1 голови,грн. 1245,0 1150,0 1119,0

Прибуток, грн. 367,0 281,0 271,0

Ревень рентабельности 41,8 32,3 31,9

*-середня собюпрткть новонародженого бичка 148 грн.

Висока якзсть м'яса сименталъських бичюв обумовила бшьшу реал!зацшну цшу, яка визначила р;вень прибутку. В результат! цього i рентабедьшсть ви-робющтва м'яса була бшьш високою у симентальсышх бичюв.

Енергегична ошнка технологи шгенсквного вярощування бичыв. Еиерге-тична оцшка виробництва яловичняи доповшое науков1 методи оцшок за варисгю та натуральними показниками.

Лнал!3 енергетично! ефективносп виробництва яловичшш показав, що затрата сукуцноТ енергп в розрахунку на 1 и- приросту живо! маси но симен-тальськш худоб i склали 303,0 МДж, по чорно-рябш на 5,5 та червоно-рябш -на 6,5% бш>ше. Дослщжешш показали, що за веша показниками затрата су-купноТ eneprií на одишппо продукт"! по чорно-рябш та червоно-рябш худоб! бъчыш, нЬк по симентальсьюй (табл. 12).

Коефяцшти енергетично! ефективносп виробництва основно! продукцй, м'ясшгх продукт i м'яхол м'яса найвшщ по симентапьськШ худоби пойм по чорно-рябгй, а найнижч! - по червоно-рябШ.

Коефвдент енергетично! ефективносп виробництва м'ясних продугагв симентальськоз' худоби на 9,6% вищий, н!ж у червоно-рябо'г i на 6,5% - шж у чорно~рябо'1.

Щцсумовуючн викладене, в иодаяышй робоп при формувашп масиву м'ясяо! худоби стае очевидною дошлънклъ бЬльш широкого використання симентальсько! породи.

Таблиця 12

Затрата енерги 1 косфвдента епергетнчно! ефективносп виробпицтва яло-

ВИЧИНИ

Показиик Порода

ком 61-нована молочна

сгшен-таль-ська чорно-ряба черво-но-ряба

Витрати сукупно! енерги на :

скотомкце, ГДж 115,5 113,5 112,4

% до базового 100,0 98,3 97,3

1 кг:

живо!' маси, МДж 284,4 300,3 303,3

% до базового 100,0 105,6 106,6

приросту живо") маси, МДж 303,0 319,7 322,7

% до базового 100,0 105,5 106,5

забишоУ маси, МДж 436,2 517,8 534,9

% до базового 100,0 106,5 110,0

м'яко'п м'яса, МДж 623,4 690,4 702,0

% до базового 100,0 110,7 112,7

бшка + жиру, МДж 1866.6 2157,4 2324,5

% до базового 100,0 115,6 124,5

бшка м'яса, МДж 3071,4 3487,0 3563,8

% до базового 100,0 113,5 116,0

1 МДж м'якоп. МДж 62.0 72,1 79,1

% до базового 100,0 116,3 127,6

Коефицент енергетичпоУ ефектпвност], %:

валовоУ продукци 23,52 23,60 23,74

основно! продукци 4,60 4,35 4,31

м'ясних продуктзв, % 3.30 3,10 3,01

м'якот! м'яса 1,613 1,387 1,264

ЕФЕКТИВЖСТЬ ПРОМИСЛОВОГО СХРЕЩУВАННЯ ТА ПОЕДНАННЯ СИМЕНТАЛЬСЬКОТ ХУДОБ» 3 БУГАЯМИ М'ЯСНИХ ПОР 1Д В1ТЧИЗНЯН01 ТА

1МПОРТНО) СЕЛЕКЦ1Й

Програмою розвитку м'ясного скотарсгва в УкраМ до 2005 року ттередба-чено збшынення юлькост! м'ясних кор1в до 1,7 млн. гол1В. Досягтн заплано-вашгх темтв збшынення м'ясно! худоби плькн за рахунок вякористання маточного ГГОГОЛ5В'Я ¡СПуЮЧИХ м'ЯСННХ лорад В ¡торшняно КОРОТЫ строки НбМОЖ-ливо. За дих умов очевидна доинлъшсть використання маточного погол!в'я молочних 1 комбшованих порад у промислокому схрадуванш з бугаями м'ясних порщ для репродукдп м'яспо: худоби.

До цього часу недостатиьо вивчена ефектившсть схрешування сименталь-сько! худоби з бугаям и м'ясних пор!д укратсъко!' та ¡мпортяо1 селекцш та гшрощування помюеи за технологию м'ясного скотарсгва. Вивчення госпо-

дарсько-бюлопчних особливостей лом1сей, одержаних в}д таких поеднань порьд, зумовшое актуальшсть теми.

Умови годавл» та угримапкя. До 8-мгсячного в'жу битов вирощували на шдсоа. ПМсля вщяученяя Тх вирощували штенсивно. Фактичш витрати корми; В1д народження до 18-шсячного тку склали усього 6110,6 - 6151,4, в тому чист без кор^в 3110,6 - 3151,4 код. В 1 к.од. мгаилося 100,5-101,8 г перетравного протешу. В структур! корм ¡в концентрата склали 37,4-37,6%. Та-кий р1вень тодаагп забезпечив високу продуктившсть тварин.

Дииам!ка жизр! маси. Вщ бичю» р1зних геншигив за однакових умов ви-рощування отримано р^зну живу маеу (табл.13).

Таблиця 13

Динашка живо! маси бичюв, кг

8 ¡к, М1С Порода, пор1'дшсть

симен- симен- симен- еимен- симен-

тальеька тальська х тальська х талъська х тальська х

комбшо- волинська знам'ян- симен- абердин-

шна ська тальська м'ясна ангуська

(I гр.) (П тр.) (III гр.) (IV гр.) (V гр.)

Ново-

народ-

жеш 31,3±0,93 32,45+0,88 34,20+1,01 35,1211,26 30,25+0,77

б 238,70+5,55 249Д8±5,49 242,30+4,04 255,4115,56 245,77+3,89

8 295,50±7,57 305,2717,31 312,7016,63 329,75+15,28 313,77+5,27

12 397,71 ±7.76 399,75+10,23 401,00123,84 446,40+30,63 406,28110,27

15 471,67+9,95 475,37+9,48 476,75121,88 534,60132,75 479,42+11Д4

18 532,67±15,67 54131110,04 547,75119,39 597,8+31,01 553,74110,38

Встановлено, шо бички III 1 IV груп при народженш вдоначалися пай-бйгьшою живою масою. За цим показником вони неревсршували тварин 11 V груп вщиовщно на 2,9;3,8 кг (Р>0,999). В ус! вшш перюди бички IV групп мали значио бшыиу живу масу. 1х жива маса в 18-м1сячному виц була вшца, ни; у аналопв контрольно! групп, на 65,1 к.1' (12,2%) прп статистачно вхропдшй р1знищ. Середньодобов1 прироста живо! маси свздчать про висога ногенцшш можяивосп енергп росту в бичкш уах груп, однак найвищий цей показннк був у бичюв IV групп.

ЛшНншп _р]ст. Враховуючи, 1цо м'ясиа продуктивность тварин -псно пов'язана з !х зовнштми формами, показники екстер'еру набувають особливого значения. Встановлено, що генотип тварин вллинув не тмьки на штен-сившсть рост>' 4 живу масу, але й на формування !х екстер'еру. Пом^с! пере-важали за прошрами аналопв контрольно! групи. Показники йщек^в будовл

тша свщчать про те, що помга наближались до типу тварин м'ясних лорщ. Це також пщтверджуетъся й оком!рною оцшкою Ух.

М'ясия продуктишнсть. Результата контрольного забою пщдослщнпх бич-ив у 18-мюячному вин наведен] в табл. 14.

Табдиш 14

В ¡гад основних продукт!!) забою бичюв

Показник Трупа

I 11 111 IV V

Maca, кг :

туил 269,92+3,21 281,00±3,79 286,00+6,24 316,00±3,53 285,67± .10,2

внутршшього

жиру-сирцю 8,45±0Д6 9,71±0,92 Ю,22±0,50 8,74+0,95 14.01±0,51

Забнший вих1д, % 57,58 59,34 59,8 60,15 59,94

Maca, кг:

m'ííkotí в ТуШ1 2005+19,2 221Д+4,4 224,2+52 253,7+3,4 2213+105

kíctok 53,3±0,4 47,0+0,5 47,2±1,1 49,8+1,2 45,7±1,4

Коефйщекг

м'ясносп 3,8 4,7 4,7 5,1 4,8

За результатами забою иоънст бички перевершували контрольних ана-лопв за бшышстю показшшв. Вони хараюгеризувалися б1лъш важкими тушами та тд вишен им забшним виходом \ коефЫентом м'ясносп. Слзд зазна-чити, тцо найкраиц ноказннкн м'ясиоУ продуктивное!! були виявлети у си-ментальських бичюв IV 1рупи. Вони леревсршували навггь аналолв, одержан их в)д бугаУв-гопдниюв абердин-ангуськоУ породи американсъкоУ селекцн.

Х1м!чний склад м'яса. СуггевоУ р1зншп инж групами за х1тчним складом м'яса не влявлсно. Мясо бичюв уск генсяишв за стввщиозяенням бику до жиру було оптнмалыпш для високояюсноУ яловпчипи. В результат! анагпзу хЬпчного складу найдовшого м'яза спини встановлено, шо м'ясо бичюв уох груи було бюлопчно повнощнним 1 «¡рогано! р1знищ серед поанссй не вияв-лено.

Еколопчна чистота м'яса. Апшлз даних свщчить, що вшсг солей важкпх меташв (мш, цинку, свтщю, кадмио) не перевшдував норми ГДК, а ртуп та несши ид ¡в у м'ясг бичюв не знайдено. Таким чином, ипенсивне вирогцуван-ня бичгав ус1х генотишв на кормах мюцевого виробтщтва дозволяв одержу-вати еколопчно чисту яловичину, яка вщповадае медико-бюлопчним вимогам 1 сашгарним нормам якосп харчовнх продукт ¡п.

Характеристика шкур. За масою шкури битов уск труп були вщнесет до категорп "бнчина важка". Однак у бнчюл IV груии маса шкур була биплпа шж у контрольних аналопв на 5,0 кг (12,8%). Впзначена перевага цих тварин також за шириною, товгциною та штощею шкури.

Екоиом8чна ефектишпсп. вирощування бичив. Одним 1з основних локаз-шдав ефективност! вирощування тварин на м'ясо е йитрати корми! на 1 кг приросту. След зазначити, що при штенсивному вмрощуванш бички вс!х труп ефекгивно використовували корми. Вони на 1 кг приросту (з урахуванням корт) витрачали 11,97-11,46, а без кор1в - 6,21-5,59 к.од. Найкратце оилачува-ли корм на приркт м'яксгп 1 бшку туш! пцщослщш бички IV групи (табл.15).

Таблиця 15

Ефекхившстъ використання кормш за пер ¡од вирощування бичгав

Показник Група

I II III ! IV V

Спожито енерги корм1в,

МДж 32418,28 32354,90 32675,33 33013,60 32822,16

Енергетична цшшегь м'якоп

тупи, МДж 1757,86 2153,53 2084,83 2379,24 2077,14

Коеф1ц1с.нт конверсн, % 5,42 6,66 6,38 7,21 6,33

Спожито цсрстравного

протешу, кг 309,8 308,28 308,85 309,87 308,88

Вдослалося в туии, кг:

бшку 35,24 36,16 39,43 45,25 39,30

жиру 27,85 31,90 28,45 32,34 27,48

Конверт протешу корму в

бшок туш, % 8,5 8,8 9,6 11,0 9,5

Яловичина - це продукт- белкового харчування. За виходом бшку 1 жиру та IX сщввщтюшенням судятъ про яюсгь м'яса. Встановлено, що помш мали в туш бшеу 1 жиру значно бшыпе. нж Тх симентальсью ровесники контрольно! групи. Анал1з результатов економ1чно! ефективност! вирощування бичкгв евщчить про те, що дослщт тварини, особливо IV групи, мали деревагу над ровесниками I групи (табл.16).

Встановлено, що найнижчу соб1варт1сть приросту живо! маси мали бички IV групи. Так, за цим показгагком вони перевищувапи ровееншав I ¡рули на 26 ) 15 три. (11,5%). Втд Ух реачЬацп на лГясо ( за щиами ринку) одержано в розрахунку на 1 голову на 160 грн. бшьше в пор1внянш з симентальськими аналогами контрольно! групи. Ршень рентабельное!! виробництва яловичини вщ дих бячыв був вшцим майже в 2 рази.

Таким чином, вирощування на м'ясо бичюз в!д бугаш вггчизняних пор« -симентатьсько! м'ясноТ 1 знам'янсько! - може сутгево вшшвати на збшыиен-ня виробшщтва, покращашш якоеп яловичини 1 зниження ц соб1вартостт

Таблица 16

Еконо\нчна ефектившсть вирощування бичгав р!зних гепотишв до 18 -месячного BiKy (в цшах I кварталу 1997 р.)

Показник Трупа

I II III IV V

Всього витрат на 1 голову,

грн. 775,0 777,1 778,0 780,0 779,0

Соб1варисть 1 ц, фн.:

приросту живоУ маси 154,6 152.7 151,5 138,6 148,9

забшноУ маси 278,4 267,0 262,8 240,0 256,6

Виручка вщ реалазаци

1 голови, грн. 945,0 983,5 1001,0 1106,0 1001,0

Прибугок на 1 голову, грн. 170,0 206,4 223,0 326,0 222,0

Р'вень рентабельности 21,9 26,6 28,7 41,8 28,7

На nacrimi одержан их результата встановлена доцитьшсть бщьш широкого внкорисгання в иромисловому схрещуванш та поеднанш бугаУв м'ясних порщ вггчизняноУ селекцГ/. Тваринп mix генотишп не поступалися, а за де-якими показииками (оплат! корму) навлъ перевершувалп аналопв в|д ¡мнор-Tirax абердин-ангуав амертсансъкоУ селекци. Цс своттть про моаслгансть обмеження ¡мпорту м'ясних порщ, що дозволить заотцадити вадготт кошти i спрямовувата Ух на ищтримку впчизняних виробнш-ав.

ЕФЕКТИВШСТЬ ВИКОРИСТАННЛ НАДРЕМОНТНИХ ТЕЛИЦЬ У МОЛОЧНОМУ CKOTAPCTBI ДЛЯ ЗБМЬШЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ЯЛОВИЧИНИ

Важливим резервом збшьшення виробництва яловичипи е використання надремонтних телиць молочпих i комбшованих порзд. В УкраУт щор!чно ре-шпзусться на м'ясо 1,2 млн.кхшв надремонтних телиць, вщ яких додаткозо можна отримати бьтыпе 1 млн. го;нв телят.

Нами в атроф!рм1 ¡м.Островського ЧеркаськоУ обласп проведено наукопо-господарський дослщ на двох трупах надремонтних телиць симентальськоУ породи. Першу i3 них в 17-М1Сячному вин реал1зувалп на м'ясо, як це тради-цшно було прийпято. Другу - заплщпнли спермою сименталъських шидгошв. 1з отриманого приплоду було «формовано трупу шдцослщних бугайщя i телиць, яких вирощували за технолопею м'ясного скотарства.

Pier, розвиток телиць i "разових" Kopia. Вигомо, що жива маса гварин -один ¡з найважлившшх покалшк'ш. зв'язаний з крупшегю i м'ясною продук-THBHicTio. Даш, що характеризуют!:, живу масу телиць i "разових" коргв, наведен! в табл. 17.

Таблица 17

Динашка живо! маси телиць i "разових" KopiB, кг

BiK, Mic Телиш j "Разов!" корови

Новонароджеш 30,2+0,50 30,8±0,51

6 150,0±3,8 149,6±3,5

8 190,0±5,2 191,0±6,3

12 265,0+4,2 266,0±4,5

15 328,5±4,0 330,0±5,2

17 368,7+5,2 370,0±4,5

26 - 450,0+7,6

34 - 502,0+3,6

36 - 562,0+3,2

Результата дослщжень показали, що при однакових умовах год!вл! та утриманш жива маса пщцослщних телшсь до 17-тсячного в!ку суттево не водтнялася. Наведен! даш свщчать про те, що абсолютний iipupicT падре-моптних телии,ь, яю вирощувалися за технолопею молочного скотарства, був не високий. Потеищйт можгивосгп в цьому випццку не виявляються, що щдтверджуеться даними середнюдобових приростов.

Pier i розвиток молодняку, одержаного вш "разових " KopiB, Дат, що харак-теризують живу масу молодняку, одержаного вщ "разових" KopiB, наведен! в табл. 18.

Таблица 18

Динамйса живо! мася молодняку, який вирощувався за технолопею м'ясного скотарства, кт

BiK,Mic Бичкн Телиц!

Новонароджеш 6 8 12 55 17 32,0±0,51 31,0±0,90 258,8+6,72 236,4±4,80 284,8±8,50 252,8±6,90 362,9±8,31 336,6±6,40 423,5+11,8 370,0±74,1 487,0+11,6 427,7+7,1

Наведен! дан! свдчать про те, що абсолютний прир!ст молодняку, що ви-рощувався за технолопею м'ясного скотарсгва, був високий, потенцШш мож-ливост! niei породи за цих умов виявляються знач1Ю краще. 1нтенсившсть росту молодняку в yci BiKOBi перюди була високою. Середньодобовий ripiipicr бичк!В на niflcoci до 8-мгсячного юку склав 1053,3, телиць 910 г, а за весь нерюд вирощування вщповщно - 882,6 i 777,0 г.

Для вивчешш м'ясно! продуктивносп бичюв i телииь, одержаних вщ "разових" KopiB нами був проведений конгролъний забш.

Доелщження показали, що Kpami показники за передзабшною масою, ма-

сою 1 в и ход ом туии мали бички, а телтд В1'др!знялись бшьшою масою та ви-ходом [¡нутрия мього жиру-сирцю.

Фвнко-хЬичш показиики найдовшого м'яза сгсиии. Вивчення показникш, як! визначаютъ технолопчну 1 кулшарну цттсть м'яса, свщчитъ, тцо бшывою вологоугримуючою здатнЛстго характеризувалася м'язова тканина телмць (табл.19).

Таблиця 19

Ф1зико-Х1м1ч1н показники найдовшого м'яза спини молодняку

в 17-мкячному В1Ш

Показник Бички Телиц!

Рн Вологоутримання, % Уварювашгя, % Кулшарно-технолопчний показник Н)жшсть, кг/см2 с Бшково-яюсний показник Ксефидент якосн за Доротюком 6,05 5,82 51,63 56,05 29,79 28,52 1,73 1,96 0,678 0,702 5,01 4,55 2,28 1,85

За величиною рН, яка свщчитъ про штенсившсть процесу дозр1вапня м'яса, формувааня смаку, аромату та стшкосй до впливу мжрофдори при збернанш, перевагу мали телищ, за бшково-якюгаш показником 1 кое-фидентом якосп м'яса бички иеревищуватш телиць.

Екоиомгена ефективтсть використаиня надремоятпих телииь. Основним показником економгано! ефектюшоегп е соб^варпсть виробннцтва продукди, оплата корму приростом живо? мася, прибуток вщ реайзацп та р1вень рента-белъноеп виробницгва (табл.20).

Таблиця 20

Економ1чна ефектнвнкггь використання телтщь 1 "разових" корт для ви-робнидтва яловичини (в цшах IV кварталу 1996 р.)

Показник Телищ «Разов!» корови при виро-щуванш телят до 17 М1с

Вис реал1зацп, мю Виробнич) затрата на вирощу-вання 1 голови, грн. Одержано приросту, кг Витрати корМ)в на 1 кг приросту, К.ОД. Соб|варт1сть 1 ц живо! маси, грн. Реал1зацнша варпсть 1 голови, грн. Прибуток, грн. Р1вень рентабельное!!, % 17 36 445.6 1378,2 368.7 1016,9 7,0 11,6 120,3 135,5 555.3 1875,1 109,6 496,9 24,6 36,1

За перзод використашш "разових" корхв при вмрохцуванш власнохо приплоду до 17-м1сн'Ш010 вхку одержано приросту живо! маси бьлыие на 648,2 кг, в пор1БНЯшп з рсалгзахцсю на м'ясо телиць в 17-мкячному вин.

У розрахунку на 1 голову прибугок вш вирощувангы на м'ясо телиць був меннхий на 387,3 грн. в порхвняши з "разовимн" коровами при внрощуванш IX нжцздгав 17-мкячного вхку.

Вирощування на м'ясо телиць хоча г було економхчно виддним, але його ефектиБшсть невисока.

Технолопчна модель використання надремонтних телиць комбшованих порхд для формування товарних сшд м'яснох худоби наведена на рис.2.

Основними елементами данох технологи е:

- формування поголхв'я надремонтних телиць;

- вирощування телиць до живоУ маси 350-360 кг;

- заплщиення (прнродно або штучно) телиць схм'ям бугаУв мясних порщ;

- ректапьне обстежения телиць на тхльнхсть через 2-2,5 мкяця теля заплщиення, вибраковування ялових телиць з постановка Ух на вхдгодавлю;

- пщготовка нетелей до отелень 1 проведения отелень у спецхалыхих секциях, обладнашхх ¡хщххвхдуальнимк денниками, в ягах утримують кор1в з телятами прогягом 7-10 дхб;

- режимшш метод вххрощування телят на пщеоа;

- оцшка молочноУ продуктивно«! кор1в-перв1сзок теля 3 мхеящв пщсосу, вибраковування низькоиродуктивних тварин 1 постановка Ух на вщгодхвлю;

- вирощування п'щ виеоконродуктлвними коровами двох телят;

- вхдлучення телят вщ мат ерш у виц 6-8 мкяхцв;

- оцшка молочноУ продукт!!вноси кор1В за перход пщсосу з визначення шляххв ¡к подальшого викорххстання: на повторив заашднення (при високАй молочнш продукта в ностх); на м'яеокомбшат (при живхй масх не менше 450500 кг) та в цех вщгод!ВЛц

- безприв'язие утримання твархш уск груп з вшсористанням узимку легких нримпценъ, а влхгку - пасовищ;

- застосування сезоншхх отелень в оптимальш строки - лютай-березеш»;

- вщгод!вля вххбракуваного поголгея кор]в гасля в'щлучення телят упро-довж 2-2,5 мкяця й реашзашя хх на м'ясо живою масою 450-500 кг;

- використанЕхя для заплдаення телиць бугаУв-плхдншпв м'ясних порад з урахуванням крупноплхдноегп, що дозволить виключити важга отелення;

- штенсивне вирощування помюхшх бичтав до жихюУ маси 600 кг.

/Формування погоп!в'яч / телиць комбшованих

V , - ч

V. (закуптля.власкии /] . .. нздремонтний) ..

/бирощування телиь^ V дожишммаси V- 350-360 кг...,.

Заплщнення ^/ам'ям м'ясних бугаТв \ (природно або

Идгодтля вибракуваних N телиць л ... та косив у ]

^Оцнка молочноТ продуктивное™ первгеток ■V I бракування ^малопродуктивное

/-Тнтенсивие\ / сирощування \ 'I о .нсних бичюв до живо! маси ...530-600 КС,

М'ясопереробне\ пщприемство л

, ..-- Оц[нка корт за / Вирощування ПОМ1СНИ*\V молочною продуктивнютью (телиць до 15-16 мюячнопН \ визначення ¡х А

V в1ку I ючиевоЬкивсн Д ^-подальшого викорисгення ^ ' \ч маси 350-400 кг у ~_. _

/ Товаоне \ ( маточне стадо 1 А, м'ясио! худоби А

Рис.2. Технолопчна модель викорисгання надрсмонтних телиць комб'шованих порщ для формування товарипх стад м'ясноУ худоби

висиовки

1. У результат! проведения дослдакень встаноьлено, що збшьшення ви-робнищва яловичини, покращання ïï Hxocri i зменшення собзвартост1 б люостеповш зон1 Украши можливо за рахунок рацганального використання iciiyiOHoro генофонду велико! рогато! худоби, зокрема сяментальсько! комбшовано! i нових укра'шських молочних - чорно-рябо! i червоно-рябо!', шляхом штенснпного двостздгйтюго вирошувашш молодняку до висохих забгйних ковдшцй (530-5S0 кг в !8-тсячному вщ1); використання надре-монтних те линь як "разових" xopiß i застосувашш промислового схрещування симентальських Kopie з биками м'ясних порщ украшеько! селекип.

2. У симентальськш комбшованш порода видшено два внугршньопорщш типи - широкотшш i вузькотшш, яы мають як загатили для породи озиаки (великоросдилъ, нер1од використання), так i вдашшосп за будовою 'пла, ек-стер'ерними та бюлопчнимн особливостями, живою масою, молочною i мясною продукгившстю. За рядом господарсько-корисних ознак тварини шцрокотшога тину перевмщують алалопв вузькотшого i !к доцшьно бш>ш штенсивно використовувати як важдивий генетичний резерв збшьшення ви-робництва високошасно! яловичппи.

3. Встановдено, що тварини шмрокотшого тину харакгершуклъся кращою м'яеною продукгившстю у iiopiBiMtmi з аналогами вузькотшого: маса тудн у телиць склала 215 проти 199,3 кг, забхйна маса 222,7 проти 205,9 кг, забшний вихад 57,6 проти 56%; у корш вдповщно - 270,6 i 246; 282,5 i 256,7; 56,9 i 56,4. Tyuri телиць та Kopiß широкотшого типу краще омусхулега. 'Вони мають вадповдао на 13,2 та 22,3 кг (8,4 i 11,9%) биыве жилованого м'яса у nopiBHHHHi з аналогами вузькошого.

4. ДШовнм фактором щцвищення конкурентноспроможноси виробшщтва яловичини як показата дослщження е новии метод двостадшного штенешшого вирощування молодняку вщ народження до забою. Це забезие-чус реатзашо м'ясного потен шалу комбшовано! (симептальсъко!) та пових укршнських молочних (червоно-ряба, чорпо-ряба) порщ - одержання серед-ньодобових прироеив 900-1000 г при вшратах 3189-3221 к.од. i живо! маси симентальських бичюв 580, червоно-рябих - 540, чорпо-рябих - 530 кг в 18 мюящв. При цьому перевага симентшнв над аналогами чорно-рябо! i червоно-рябо! порщ за живою масою складас 40 кг /7,4%/ i 50,4 кг /9,5%/ вщповщно.

5. Доведено, шо при штенсивному вирощуванш епмешальськ! бички пе-реважають анаяопв чорно-рябо! i червоно-рябо! порщ за масою туш на 8,8 i 15,0%, ыльгастю м'якои в тушах - на 7,8 i 13,8%, бику - «а 4,35 i 6,71 кг, енергетичного циппстю 1 кг м'яса на 9,6 i 10,8%, коефвдентамл конверсп проте!ну корлпв у харчовим балок тупп на 1,21 та 1,92%. При цьому забЗйиий

вихщ, внхщ м'якоп й шип параметр» морфолопчного \ х1М1чного схладу туш у бичгав цих ¡тори значно перевишують юпуюч! стандарт та пормативи для худоби тпцо! вгодоваиосп.

6. В умовах Лкостепу Украшн перспектнвним заходом збшыиешш вироб-ництва яловнчини, локращанни ц якосл та еконошчних показншов госпо-дарств с промислове схрещуваштя та поецнання маточного погсшв'н симен-тальсъко!" породи комбшованого напрямку продукгавносп з бугаями-плщниками волинсько), створюваних знам'янсько*!, симептальсько!" м'ясноУ та ¡мпортно! а5ерд!ш-а!Iгусько'] крупного типу американсъко! селекди порш, що е водночас важливим зоотехщчним фактором сгворення галуз1 спещамзованого м'ясного скотарства,

7. При ппепсивпому внрощуванш ломюш бички дослщжуваних поеднапь порщ перевершують чистопорадних еиментллш за живою масою (541,3-597,8 кг у 18 мгсяшв нраги 532,7; па 1,6-12,8%), середньодобовимн приростами (942-1042 г проти 928; на 10,2-11,2%), мешпими на 0,20-0,62 к.од. нитратамм корм1В (5,59-6,11 к.од) на 1 кг приросту. Вслановлена бшьш висока маса туш у симентал х волинських помюей на 49,0 кг (21,3%), симентал х знам'янських - на 53,17 кг (23,1%), симентал х м'ясний симентал на 83,17 кг (36,1%), симентал х абердин-ашус крупного чипу - на 52,67 кг (22,9%).

8. Встановлено, що л ом ¡а снментальсько! породи з биками м'ясних порщ украшсько1 селекди харзктеризуються бтылою високоросл1спо, щиро-котшстю, розвиненою мускулатурою, особливо задньоУ, найбъльш ¡¡ажливоУ третшш тунн, при штенсивному вирощуванш за технолопею м'ясного скотарства досягають живо! маси 530-600 кг у 18-мюячному вщ| 1 за комплексом параметрш краще вщповщають сучасним вимогам до бажанош (оптимального) типу мясноТ худоби на наступи) 10-15 рою в розвшку м'ясного скоторства в Украин.

9. Гнтенсивно вирощеш пом ¡а сименталп! з указаними м'ясними породами вщзначаються бшьш високими забшними виходами, виходом м'якоя в тушах (на 0,74 - 2,46%), коефщкнтами м'яспосп (вихк м'якоп на 1 кг ¡легок 4,66 - 5,0 проти 4,22 кг у чистопорщикх симентатв), то в поеднанш з вели-коваговими тушами забезпечуе збЬтьшення ршпя рентабельности вщ 21,9 до 26,6 - 41,8% за рахунок зменшеиия соб1вартост! одшшщ приросту на 1,9-16,0 грн. (1,2-10,3%) та збигьшення чистого прибутку вщ 170 до 206,4-326,0 грн. у пор1внянн! з аналогами матери не ькоТ симентальськоТ породи.

10. Важливлм невикористаним резервом збшыиення виробнмцтва ялови-тшни е екс нер< 1 мсшалыю обгрунтоване використання надремонтиих телицъ спментальськоУ породи молочно-м'ясного напрямку продуктивное!'! доя разо-

вого одержання молодняку, нкий рацювально вирощуиати за технологию м'ясного скотарства, що забезпечуе зростання обсяпв виробництва яловичи-ни на 36,6%.

11. Ьггенсивне вирощування бичхав 1 телиць вщ "разових" кор1в забезпечуе одержання в 17-мкячному виц живо! маси 482,0 I 427,7 кг, вщловщно маси туш 236,0 1 220,7 кг, внугршшього жиру 1,9 1 10,0 кг, вихзд м'якот! 79,7 I 80,7%. За хайчним складом 1 яиетю м'ясо молодняк)' вщповщае вимогам су-часного споживача до тсноУ, високобшковоУ яловичини з оптимальшш вщношенням бшка до жиру 2:1.

12. Остановлено перевагу штенсивно вирощених бичкгв над телицями за показником конверсн протешу корму в харчовий бьток м'якст туин внасладок того, що у бичюв у 17-мкячтюму виц вадкладення бшку в туш! склддае 39,74, а у телиць - 31,83 кг. Рентабельшсть вирощування бичкхв вщ "разових" корш досягае 61,9, а телиць - 16,5%.

ПРОПОЗИЦН' 1ШРОБШ1ЦТВУ

1. Для зб1льшешш виробництва яловичини, нокращання и якосп та щдвищення рентабелыгост! необхщно (бш>щ широко) застосовувати дво-стад.1Ш1е шгенсивне г.ирощування бичьав симентшплькоУ та нових ук-рашських молочтга - червоно-рябоУ I чорио-рябоУ - порвд до 18-м1сячного вису при витратах 3189-3221 к.од. на голову за повний техполопчний цикл (вщ народжения до забою), що забезпечуе одержання живо! маси вишошдно 580, 540 \ 529 кг [ конкуренту спро'.южнкчъ одержуваноУ лродукцн.

2. Господарствам, яю розводять симентальську худобу, вести цщеспрямоване розширене и використання з прюрнтетним видщенням 1 роз-множенням широкдаиюго внугршшьопорщного типу в напрямку гадвшцення м'ясно! продуктивность

3. У господарствах, як! перепрофитювадися на м'ясие скотарсгво, широко шкорисговувати промислове схрещувания та поеднання маточного погол!в'я симентальськоУ худоби комбшованого напрямку продуктивностз з бугая м и -шшшиками вп-чизняннх м'ясних иорщ - волинськоУ, створюваних зяам'янсько! \ симентальсько! м'ясно'; украшсько! селекцц та 1мпортно! абер-дин-ашусько! крупного типу зпдно з програмою розвитку м'ясного скотарства УкраУни. При виоор'1 м'ясно! породи враховувати те, що наикраиц показ-ники продукшвноет1 на симентальсышх матках мають тварини год бугаУв крупних вггчизняних порад - симентальсько! м'ясно! I знам'япськох, яга бшьш зривашш перюд збсршооть високу штенснвшсть росту.

4. Бшьш широко викорисговувати иадрсмонших симентальськях телиць шляхом завлщнення Ух бугаями м'ясних порщ для додаткового одержання телят за технолопею м'ясного скотарства в!дпов1дно до розробленоУ модел!

"корова-теля" i вести штенсивне вирощування бичк1в на м'ясо, а телиць - для створення товарних стад м'ясноТ худоби.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛ1КАЦ1Й ПО TEMI ДИСЕРТАЦН

Мокографи

1. Прудшков В.Г. Шляхи ттеисифшщи виробництва яловичини.- Харю в: РВП "Оригшал", 1997,- 190 с. (12,3 да).

Книги та брошури

2. Прудшков В.Г., Машин М.1. Довщник зооигженера/Оцшка якосп сЬтьськогосподарських тварин i м'яеа,// . -К.:Урожай, 1989.-С.220-237.

3. Нашоиачьна профама розвитку галуз1 спещанзовапого м'ясного ско-тарства Украши на 1996-2005 роки /Зубець М.В., Пабот В.О., Буркат В.П., ... Прудиков В.Г. та íh.-K., 1997.-106 с.

4. Прудиков В.Г., Дороток Е.М., Чорний М.В. Рацюнальне вшсористан-ня велико!' poraro'i худоби для виробництва яловичини в умовах jlicocreiry УкраТни: Рекомендаций- Харгав: Б.в., 1997.- 28 с.

5. Чигринов 6.Í., Прудшков В.Г., Муравйов Л.Ф.Використання надремонтних телинь молочних i комбшованих iiopiji для виробництва яловичини по технологи м'ясного скотарства; Методичнин i практичшш лосЮник.-XapKiB, 1нститут тварипництва УААН, 1998.-45 с.

6. Методики опытов по технолопш мясного скотоводства /Методические рекомендацин/Чигринов Е.И., Юрченко С.Г., Прудников В.Г., Муравьев Л.Ф. Ковтун С.Б. Сыромятникова Н.А. Пономаренко О.В. Корх И.В.Харьков, Институт животноводства УААН, 1998.-37 с.

Стати

7. Прудшков В.Г. М'ясна продуктившсть та яюсть яловичини бнчшв за штенсивного вирощування //Тваришищтво Украши.-1997.- №3.-СЛ2.

8. Пруди ¡ко в В.Г. ÍHTep'cpin показники у бичюв симетатьсько! i нових украшських чорно-рябо! i червоно-рябо! молочник порщ при штенсшшому вирощуванн1//Вкш1к афарно! науки.-1997.-№ 6.-С. 34-38.

9. Прудшков В.Г. 1нтеисифкац1я виробництва яловичини в УкраМ //Тваршшицтво Украши,- 1998.- №3.-С.6-8.

10. Прудшков В.Г. Оцшка помюей, одержаних вщ схрещування симен-гальсько! худоби з бугаями м'ясних порщ вглшзияно! то зарубЬкно! се-лекцн//В1Сннк аграрно! науки.- 1998,- №4 .- С.51-53.

11. Доротюк Э.Н., Прудников В.Г. Интенсификация производства говядины на Украине //Молочное и мясное скотоводство.-1997.-№2.-С.9-11.

12. Прудников В.Г. Внутрипородные типы симментальского скота и их особенности: Сб.научлр. Харьк. с.-х. ин-та. - Харьков: Б.и.,1983. - Т.293. -С. 18-20.

13. Прудников В.Г. Использование различных методов разведения для совершенствования молочных стад- Сб.науч.тр. Харьк. с-х. ин-та,- Харьков: Б.и., 1985,- Т.313.- С. 40-43.

14. Пруди ¡ко в В.Г. Породи! \ шкот особливосп змшень живо! маси, енерл!' росту 1 екстер'ерно-конституцшних показтшв молодняку велико!' рогато!' худобн комбшованого та молочного напрямку продуктивносп, при вирошувашп на м'ясо. Проблеми зоотехнй ! ветеринар)! та шляхи !'х виршення в сучасних умовах: Матер.звпгних наук, конференций шсгатуту за результатами дооццжснь 1992-1993 рр. /ХЗВ1- Харюв: Б.в., 1996.- С.87-88.

15. Пруднисов В.Г. М'ясна продуктившсть кор'ш симеиталъсько! породи р!зних тнпю // В]с г ш к:П роолеми зоошже-нери за ветеринарно!' медицинн: На-ук.-теоретпчшпг журнал/ХЗВ1.-Харк!в, 1997. -Вин. 2(26).-С.6~9.

16. Прудшков В.Г., Доротюк Е.М. Ошнка помюей. одержаних в!д схрещу-шння симентальськкх кор1в з бугаями волинсько!' та створювано!' знам'янсько! м'ясних пор!д// Вкник: Проблеми зоо!нженерл та ветеринарно! меднщши: Наук.-теоретичний журнал/ХЗВГ- Харк!в, 1997. -Вип. 2(2б).~ С.13-14.

17. Прудтпков В.Г. М'ясна продуктившеть телиць симснтальсъко! породи ршшх тшнв// В1сннк:Проблемт1 зоончженери та ветеринарно! медидини: Наук.-теоретичний журнат/ХЗВГ-Харкщ, 1997.- Вип. 2(26).-С.23-25.

18. Пруд и ¡ко и В.Г. Вгонпз штснсивно! технологи вирощування на р!ст 1 розвиток молодняку комбшованих та молочних пор'щ// ВюшшПробледш зооишенерц та ветерпнарно» медицина: Шук. «орвшчний журнач/ХЗВ}.-Харюв, 1997. - Вии. 2(26).-С.25-28.

19- Пруди ¡ков В.Г. Тсхнолопчна модель використання надремонтних телиць молочних пора для формуванни товарних стад м'ясно!" худоби// ВюяюсПроблеми зоо1шкенсри та ветерхшарно!' медицины: Наук.-теоретичний журнал/ХЗВ!.-Харкдв, 1997,- Вип. 2(26).-С.39-40.

20. Прудшков В.Г. Ранюнальне використання велико!" рогато! худоби для виробництва яловичини /Проблеми зоошжепери та ветеринарно!' медищши: 36. наук, праць/ ХЗВ1,- Картав, 1998,- Вкп.З (27) -С.33-40.

21. Прудиков В.Г. Промислове схрсщування симентальсько!' худоби з бугаями м'ясних порщ /Проблеми зоонгженери та ветеринарно! медицин и: Зб.яаук. праць/ ХЗВ1.- Харкт, 199В,- ВтьЗ (27) -С.40-44.

Пруднжов В.Г. Розробка й обгрунтувашгя методов рзцюналышго викори-станкя велико'! рогатоГ худоби для виробннцтва м'яса. - Руконпс.

Дисертащя на здобутот наукового ступеня доктора стьськогосподарських наук за спешальшстю 06.02.04 - технолог^ внробнищва продукйв тваринннп-тва. 1нстшут тваришшитва УААН, Харк!в, 1977.

Викладено результата доел1джень по рац!ональному внкориетанню велико! рогато-! худоби для виробннцтва м'яса на основ! ресурсозбер!гаючоТ дво-стадшно! технологи ппенснвного вирощування бичк!в симентальськоУ 1 нових молочпих порШ - червоно-рябоТ та чорно-рябо! украТнськоТ селекци.

Встановлено, що ефектив1Йсть внкористання симентальськоУ худоби ши-рокотЬхого типу вища, нЬк вузькотмого.

Виявлена висока ефективн!сть промислового ехрещування та поеднання симентальських маток з бугаями м'ясних пора - волинськоУ, створюваних знам'янськоУ, симентальськоУ м'ясноУ та ¡мпортноУ абердин-ангуськоУ крупного типу американськоУ селекиЯ.

Дослщжешш дозволили внявити додатков! резерви збЬтьшення виробннцтва яловичнни за рахунок бШып широкого внкористання надремонтних телиць шляхом парування з бугаями впчизняних м'ясних порщ для додагкового одер-жания пом!'спих телят 1 вирощування Ух за технолопею м'ясного скотарствз вщповщно до розроблено! моде;»..

Клгочов! слова: велика рогата худоба, порода, тип, молодняк, вирощування, р!ст, розвиток, схрешуванпя, м'ясна нродуктивн'ють, ращональне використання.

Прудников В.Г. Разработка и обоснование методов рационального использования крупного рогатого скота для производства ияоя. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 - технология производства продуктов животноводства. Институт животноводства УААН, Харьков, 1997.

Изложены результаты исследований по рациональному использованию крупного рогатого скота для производства мяса на основании ресурсосохра-няклцей двустадийной технологии интенсивного выращивания бычков симментальской и новых молочных пород - красно-пестрой и черно-пестрой украинской селекции.

Установлено, что эффективность использования симментальского скота широкотелого типа выше, чем узкотелого.

Выявлена высокая эффективность промышленного скрещивания и сочетания симментальских маток с быками мясных пород - волынской, создаваемых знамянской, симментальской мясной и импортной абердин-ангусской крупного типа американской селекции.

Исследования позволили выявить дополнительные резервы увеличения производства говядины за счет более широкого использования сверхремонтных телок путем спаривания их с быками отечественных мясных пород для дополнительного получения помесных телят и выращивания их по технологии мясного скотоводства согласно разработанной модели.

Ключевые слова: крупный рогатый скот, порода, тип, молодняк, выращивание, рост, развитие, скрещивание, мясная продуктивность, рациональное использование.

l'ruiinikov V.G. Working out of cattle rational use methods in meat production, and their bases.-Manuscript.

A Dissertation to get the Doctorarc Degree in Agricultural Sciences, specializing in Production Technology of Aniuial Products - 06.02.04. - Institute of Animal Science, UAAS, 1997.

Research findings on tlie rational use of cattle for beef production based on a resource economy of a two-staged technology of intensive breeding of Simmental bull-calves and new dairy breeds - red and white and black and white breeds of Ukrainian Selection.

It has been established, that the effectiveness of the use of broad-bodied Simmental Cattle is higher than that of the narrow-bodied Simmental. A high efTeciency has been discovered in crossing the Simmental cattle with beef breed bulls - Volinskaya, the developing Znamenskaya, the Simmental beef breed and the imported large type Aberdeen-Angus of American Selection.

The Researches revealed the additional reserves of increasing beef production by a wider use of Superior replacement calves by conception them with native beef breed oxen to produce mixed calves using beef ealtle breeding technology according to the proposed model.

Key words: Cattle, breed, type, young, breeding, growth, development, crossing, meat productivity, rational use.