Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Растительность природного заповедника "Медоборы"

ВАК РФ 03.00.05, Ботаника

Автореферат диссертации по теме "Растительность природного заповедника "Медоборы""

К О&СТИТУТ БОТАН1КИ IM. м.г. холодного , НАЦЮНАЛЬН01'АКАДЕМННАУКУКРА'ЩИ

Онищенко BiKTop Ашмович

Q^y

УДК 581.526 (477.84)

РОСЛИНШСТЬ ПРИРОДНОГО ЗАПОВЩНИКА "МЕДОБОРИ"

03.00.05 — боташка

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата бюлолчних наук

Кшв-2000

Дисертащею е рукопис

Робота виконана в 1нституп ботанпси ¡м. М.Г. Холодного HAH Укра'ши

Науковий KepiBHHK — доктор бюлопчних наук,

Андр1енко Тетяна Леошдшна, 1нститут ботанки iM. М.Г. Холодного НАНУ, завщуюча м1жвщомчою комплексною лабораторией; наукових основ заповщно! справи HAH Укра'ши та Мшекобезпеки Укра'ши.

Офщшн! опоненти — доктор бюлопчних наук, професор,

Заверуха Борис Володимирович 1нститут ботанпси iM. М.Г. Холодного НАНУ, завщувач вщдшу боташчний музей.

кандидат бюлопчних наук, Шевчик Василь Леонович, Кашвський природний заповщник, старший науковий сшвробтшк.

Провщна установа: 1нститут екологй Карпат НАНУ, вщцш охорони

природних екосистем, м. JTbBiB

Захист вщбудеться "-2Д" ^/¿«х (щи_ _ 2000 р. о iQ_ год.

на засщанш спещал1зовано'1 внено'1 ради Д 26.211.01 в 1нституп боташки ¡м. М.Г. Холодного HAH Укра'ши за адресою: 01601, Кшв, вул. Терещенгавська, 2.

3 дисертащею можна ознайомитись в б1блютещ 1нституту боташки

iM. М.Г. Холодного HAH Укра'ши (01025, Кшв, вул. Велика Житомирська, 2i

Автореферат розюланий " {су ,2хххэ р.

Вчений секретар спещал1зованоТ БченоТради

1лынська А.Г

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальшсть теми. Вивчення сучасного стану рослинносп природно-заповщних територш шщпбне для розробки режиму охорони природних комплекав як на цих природно-заповщних територ1ях, так i за ïx межами. Заповедники е модельними територ1ями, докладне вивчення ïx екосистем мае велике значения для розвитку бюлопчних та гсограф1чних наук. Природний заповедник «Медобори» — один ¡з нових заповщниюв Украши, створений у 1990 р. Детальне вивчення рослинносп uîeï гериторп не проводилось. Вщсутшсть точних даних про сучасний стан рослинносп i тенденцп ïï розвитку не давала можливос-ri обгрунтувати необхщний режим охорони природних комплекав заповщника.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася вщповщно до державно-! Програми перспективного розвитку заповщно-1 справи в Украим ("Заповедники"), затверджено-1 Постановою Верховно'1 Ради Украши 22 вересня 1994 р. № 177/94 — BP. Вивчення рослинносп природного заповщника "Медобори" було пов'язане з науковою тематикою природного заповщника "Медобори", бюджетними темами м1жвщомчо'1 комплексно'1 лабораторп наукових основ заповщно-1 справи № 256 "Репоналып особливосп формування та оптимюацп природно-запов1дно-1 мереж[ Украши" (1994-1996 pp.) та № 287 "Оптим1защя системи Kaieropifi природно-заповщного фонду Украши в аспект! охорони бюлопчного р}зномашття та ландшафта" (1997-1999 pp.).

Мета та завдання дослэдження. Метою даного досндження було встановити фггоценотичне р!Зномаштгя заповщника "Медобори" та з'ясувати законом1рносп зоширення рослинних угруповань в залсжносп вщ провщних едаф1чних фактор1в та рельефу, обгрунтувати режим охорони. До конкретних завдань роботи входило: ■ скласти класифшацшну схему рослинносп природного заповщника "Медобори", в тому числ1 фшалу "Кременецыа гори", дати характеристику синтаксошв; з'ясувати законом^рносп розмнцення рослинних угруповань в залежносп вщ грунтоутворюючих порщ, типу грунту та експозици схилу, антропогенних фактор1в;

дати созолопчну оцшку рослинносгп заповщника;

проанашзувати сучасний стан охорони природних комплексов заповщника та запропонувати заходи по оптим!заци режиму;

створити базу даних геоботашчних опиав рослинносп заповщника та програму для роботи з щею та аналогкними базами даних.

Наукова новизна отриманих результа-пв. Вперше встановлений :интаксоном1чний склад рослинносп заповщника за флористичною класифшащею на iiBHi C0I03ÎB, a .fiicoBo'i рослинносп — на piBHi асощащй. Описано дв1 hobî для науки [сощаци uicoBoï рослинносп (Isopyro-Carpinetum — подшьсью дубово-грабов1 Л1си, ceri platanoidis-Fraxinetum — подшьсью кленово-ясенов! nicn). В межах цих асощацш

видшено 5 субасощацш. З'ясовано флористичш та еколопчш особливосй нових синтаксошв. Обгрунтовано поняття созолопчного приоритету, яке означае той природний об'ект або процес, охорона якого визнаеться основним завданням на конкретнш дтянщ природно-заповщно! територи, i на охорону якого мають бути спрямоваш регуляцшш втручання. Створено нову комп'ютерну програму для робота з геоботашчними описами, особливостями яко! е можлив1сть збер1гати окремо декшька опиыв одше!' дшянки, та розвинена система фшьтр1в, яка дозволяе вщбирати дат на ochobi комплексу ознак, зокрема, вщбирати описи на ochobi ix видового складу.

Практична цшшсть дослщження. Розроблеш пропозицп по диференщаци режиму природного заповщника "Медобори", в яких обгрунтовано припинення втручань на бтышй частиш територи заповщника та проведения регуляцшних заход1в на окремих особливо щнних дшянках. Дат пропозици були схвалеш i прийнятс за основу режиму на засщант науково-тсхшчно1 ради заповщника "Медобори" в лютому 1998 року. Використаний в данш poöori тдхщ може застосовуватись при розробщ режиму iHuiHx природно-заповщних територш.

Особнстий внесок здобувача. Робота е самостшним дослщженням здобувача, яким проведено протягом 1995-1999 рок1в 9 експедицш в район дослщжень. Всього описано рослиншсть 353-ох дшянок, закладено 5 фггоценотичних профшв, складено 3 карти рослинност1.

Апробацш роботи. Основш положения дослщжень розглядались на спшьних засщаннях вщдшу екологи фотосистем 1нституту боташки iM. М.Г. Холодного HAH Укращи та М1жвщомчоТ комплексно'1 лаборатори наукових основ заповщно! справи HAH Украши та Мшекобезпеки Укра'ши, доповщалися i обговорювалися на науково-практичних конференц1ях (Гримашпв, 1995; Кашв, 1999), з'\'зд1 Украшського ботатчного товариства (Полтава, 1997), конференцй молодих вчених (№жин, 1999), засщанш науково-техшчноТ ради природного заповщника "Медобори" (1998), звшнй конференцп по грантах BSP (1998).

Публжздц. За матер1алами дисертацп опубликовано 8 poöiT, в тому чист 4 статп (1 - в "Укра'шському боташчному журнал!", 2 - в "УкраТнському фш>ценололчному зб1рнику", 1 - у зб1рнику "Заповщна справа в Укра'йп") та 4 тез.

Обсяг роботи та П структура. Дисертащя складаеться 31 вступу, 7 роздшв, висновюв, списку використаних штературних джерел (101 найменування), одного додатку. Повний обсяг дисертацп становмть 140 стор. Основний текст займае 126 стор., рисунюв — 12, таблиць — 9.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ

РОЗД1Л 1

Ф13ИКО-ГЕОГРАФ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРЙ ЗАПОВ1ДНИКА

Заповщник складаеться з двох частин. Перша, власне "Медобори", площею 9454 га розташована на сход! Тернотльсько'1 области в Гусятинському та Пщволочиському адапшстративних районах. Фшал заповщника "Кременецьш гори" мае загальну площу 1000 га. Вш знаходиться в швшчнш частин! области в Кременецькому адмЫстративному районь В роздш наводиться характеристика юпмату, рельефу, геоморфологи, грутлв обох частин заповщника за лггературними даними, даними топографгчних карт та лкового впорядкування (в тдроздап 1.1 — для медоборсько'1 частини заповщника, в пщроздш 1.2 — для финалу "Кременецьш гори").

РОЗД1Л 2 ЛГГЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

Боташчт дослгдження, яга проводилися на територ!! сучасного заповщника, стосувалися ширших територш. Бтышсть з них мали суто флористичний характер. Найбшьше даних про рослиншсть територп, яка ниш входить до медоборсько'1 частини заповедника, е в працях В. Шафера (1910, 1935), а територп сучасного финалу "Кремснецью гори" — в працях Б.В. Заверухи (1963). Анал1з лпературних джерел свщчить про те, що до проведения наших дослщжень рослиншсть обох частин заповщника була вивчена слабо, взагал1 не ¡снувало ¡нвентаризацшних геоботашчних роба-, присвячених власне територп ¡снуючого природного заповщника.

РОЗД1Л 3

МЕТОДИКА ДОСЛВДЖЕНЬ ТА ОТРИМАН1МАТЕР1АЛИ

3.1 Загальний огляд метод!в та отриманих матер1ал!в

Основним матср1алом, з1браним в результат експедицшних дослщжень, е масив геоботашчних опиав. Всього описано 353 дщянки, в тому чист 285 — медоборсько! частини заповщника та 68 — фшалу. Бшышсть дшянок описувались бшьше одного разу. В широколистяних .-псах як правило один опис проводився в перюд з червня по вересень, шший — в кв^тш або на початку травня, в лучних степах — вщповщно в першш I другш половинах лгга, на деяких дшянках — також у квита. Такий пщхщ дозволив повшше виявити флористичний склад дшянок. 17 дшянок одержали статус постшних пробних площ.

Для з'ясування розподшу рослинносгп в рельеф! застосовувався метод геоботашчного профшювання. Всього закладено 5 профшв. На профшях вщм1чалися три основш .синузн: лшп трави, весняш ефемерощи, дерева. Оглядов1 карти рослинносгп заповщника створювались на основ1 плаш'в лконасаджень та грунтш, пщготованих об'еднанням "Люпроект", а також топограф!чних карт масштабу 1:10000

шляхом "ix геоботашчнси штерпретацп з виб5рковою перев!ркою на MicneBocxi. Дл полегшення аналЬу отриманих геоботашчних описав створена Ix база даних. Дл роботи з щею та ¡ншими базами даних такоТ ж структура розроблена спещальн програма. При проведенш флористично! класифнсацн застосовувалась програм TWINSPAN (М.О. Hill, 1975). Фггошдикащя еколопчних фактор1в здшснювалась використанням бази даних еколопчних характеристик вщцв судинних рослин флор Украши, яка створена у вщгщн екологп фшэсистем 1нституту ботаюки HAH Украш (Д1дух, Плюта, 1994).

3.2 Структура бази даних геоботашчних описйв

База даних i програма для роботи з нею створеш з використанням СУБ, VisualFoxPro 5.0. База даних складаеться з трьох сНэГ-файшв, як1 М1стять вщповщн загальш дан! про базу даних в цшому, загальш даш про опис та списки видав дл опиив Í3 вказуванням ярусу та проективного покриття. Для роботи з базою дани необхщно мати також файл-список вид1в. Описи в 6a3i даних об'еднаш в дшшки, як1 здебшьшого основною одиницею аналЬу. Один опис вщповщае одному запису в ба: даних. Дшянка — це сукупшсть опиав (запис1в у файш загальних даних про описи) однаковим номером. Для того, щоб вщрЬняти p¡3HÍ описи в межах одно! долянм ¡снуе шше поле, де вказуеться номер опису в межах дшянки.

3.3 Програма для роботи з базами даних геоботашчних описш

Розроблена нами нова програма на вщмшу вад поширених nporpai TURBO(VEG) (Hennekens, 1996) та FICEN (CipeHKO, 1997) створена для операцшнс системи Windows 95 i використовуе деям ц можливосп, вщсутш в операцшнш систем MS-DOS. Програма забезпечуе редагування, експортування, ¡мпортування та анил1 даних. До основних переваг ново! програми належить розвинута система фшьтр1в, як забезпечуе велим можливосп для вщбору даних з бази даних для аналЬу т експортування, в тому чшда вцфр дшянок певного флористичного складу Í3 змшнш ступенем вщповщносп заданому складу. Серед процедур, ям вщсутш у згаданих вищ програмах, в щй nporpaMi передбачене проведения фпхмндикацй' та обчисленн кoeфiцieнгiв подобность

РОЗД1Л 4

ХАРАКТЕРИСТИКА РОСЛИННОСТ1 ПРИРОДНОГО ЗАПОВЩНИКА "МЕДОБОРИ"

4.1 Загальна характеристика рослинносп заповщника

В пщроздш окремо характеризуеться рослиншсть медоборсько! частин] заповедника (4.1.1) та фшалу (4.1.2.). В заповеднику в обох його частинах за площе» рйко переважае люова рослиншсть. За матер1алами люовпорядкування 1992 року, л1с) разом з дорогами i просшами займають у медоборсьюй частиш заповщника 8863 г: (93,7% територи заповедника), а у фшал1 "Кременецьи гори 956 га (95,6%). Середнг

вш насаджень на 1992 piK в медоборськш частиш — 49 ромв, у фшаш — 52 роки. Близько полобини лгав — культури. Бшышсть з них — культури аборигенних широ-колистяних дерев, створеш зразу ж теля вирубування, а тому дуже близьк! до природних Л1С1В за флористичним складом та деякими шшими ознаками. Найпоширешшими е дубово-грабов1, rpaöoei та грабово-ясенов1 Л1си, а в фшал1 значну площу займають культури Pinus sylvestris L. Вони створеш на Micqi як мшаних, так i широколистяних лгав. В обох частинах заповедника е дшянки степово!, чагарниково!, рудерально'1 та сегетально! рослинносп, рослинносп вируб1в, вщслонень, осшнв та узл1сь, а в медоборськш частиш заповщника також лучно!, водно! та болотно! рослинносп. В дисертаци наводяться приблизш rmoini угруповань р1зних тишв рослинносп.

4.2. Флористична класифшацщ рослинносп заповщника

Флористична класифисащя рослинносп для Укра'ши в щлому i Захщного Подшля зокрема, розроблена слабо. Близько половини угруповань заповщника, ям потенцшно можуть мати ранг асощанп, поки що в л1тератур1 не описаш i тому Тхня щентифшащя .неможлива. Тому визначення синтаксоном1чно! припал ежносп в ряда випадшв обмежувалося р1внем союзу. Найдетальнше розроблена класифисащя широколистяних niciB. За флористичною класифкащею рослиншсть медоборсько! частини заповщника належить до 18 клаав, 22 порядюв, 33 сокшв, рослиншсть финалу "Кременецью гори" — до 14 клас1в, 15 порядюв, 20 союзов.

На територп заповщника виявлено угруповання таких клаав (наявшсть угруповань цих клаав в медоборськш частиш заповщника та у фшаш "Кременецьш гори" вщм^чена знаками "М" та "К"):

1. ASPLENIETEA TRICHOMANIS (Br.-Bl. 1934)Oberd. 1977 ("М", "К");

2. THLASPIETEA ROTUNDIFOLIIВг.-В1.1948 ("М");

3. BIDENTETEA TRIPARTITIR. Тх., Lohmyer et Preising ex von Rochow 1951 ("M");

4. CHENOPODIETEA Oberd. 1957 em. Lohm., J. et R. Tx. 1961 ("M", "K");

5. SECALIETEA Br.-Bl. 1951 ("M", "K");

5. PLANTAGINETEA MAJORIS R. Tx. et Prsg. 1950 ("M", "K");

7. EPILOBIETEA ANGUST1FOLIIR. Tx. d Preising in R.Tx ex von Rochow 1951("M","K");

3. A R TEMISIETEA VULGA RIS Lohmeyer, Preising, et R Tx. in R. Tx. ex von Rochow 1951 ("M");

AGROPYRETEA REPENT1S Oberd,Th. Muller et GorsinOberi et aL 1967 ("M", "K"); 10.GALIO- URTICETEA Passarge ex Kopecky 1969 ("M", "K"); [ 1 .PHRA GMITI-MA GNOCARICETEA Klika in Klika et Novak 1941 ("M"); [2.SEDO-SCLERANTHETEA Br.-Bl. 1955 em. Müll. 1961 ("M", "K"); 13.MOLINIO-ARRHENA THERETEA Tx. 1937 em. R. Tx. 1970 ("M"); U.FESTUCO-BROMETEA Br.-Bl. et R.Tx. in Br.-Bl. 1949 ("M", "K"); j 5. TRIFOLIO-GERA NIETEA Muller 1962 ("M", "K");

\6.RHAMN0-PRUNETEA Rivas Goday ct Boija Carbonell 1961 ("M", "K"); M.SALICETEA PURPUREAE Moor 1958 ("M"); 18. VACCINIO-PICEETEA Br.-Bl. 1939 ("K"); \9.QUERCO-FAGETEA Br.-Bl. et Vlieger in Vlieger 1937 ("M", "K").

Шсова рослиншсть медоборсько1 часгини заповедника представлена одни\ класом Querco-Fagetea i одним порядком Fagetalia sylvaticae Pawlowski 1928 з чотирмг союзами — Carpinion betuli Issler 1931 (ас. Isopyro-Carpinetum ass. nova), Tilio platyphylli Acerion pseudoplatani Klika 1955 (ac. Aceri platanoidis-Fraxinetum ass. nova), Fagioi sylvaticae Luquet 1926 (ac. Asperulo odoratae-Fagetwn Sougnez et Thill 1959 sensu lato) Alno-Padion Knapp 1942 (ac. Ficario-Ulmetum Knapp 1942 em J. Mat. 1976, ac. Circaeo Alnetum Oberd. 1953). JlicoBa росдиншсть финалу Кременецьы гори належить до двоз клаав. Клас Vaccinio-Piceetea у фiлiaлi представлений союзом Dicrano-Pinion Libb. 193! (ас. Querco-Pinetum J. Mat. 1982), клас Querco-Fagetea — союзами Carpinion betuli (ас Tilio-Carpinetum Tracz. 1962), Fagion sylvaticae (ac. Asperulo odoratae-Fagetum s. 1.), Alno Padion (ac. Ficario-Ulmetum).

CrenoBi угруповання медоборсько! частини заповедника представлеш союзам! Festucion valesiacae KJika 1931, Fragario viridis-Trifolion montani Korotchenko et Didukl 1997, Cirsio-Brachypodion pinnati Hadac et Klika 1994 em. Krausch 1961, Artemisu marschalliani-Elytrigiort intermediae Korotchenko et Didukh 1997, финалу Кременецьк гори — Helianthemo cani-Festucion pallentis Kolbek 1983, Cirsio-Brachypodion pinnati Artemisio marschalliani-Elytrigion intermediae. Лучна рослиншсть наявна лиш медоборськш частин1 заповедника i представлена в основному угрупованнями союз; Arrhenatherion Koch 1926.

4.3 Характеристика синтаксошв, видшених за флористичною класифжащсю

В робот! подаеться характеристика видшених синтаксошв. Тут ми подаем! характеристику лише тих синтаксошв, яи описаш в рамках дано!" робота як HOBi да науки.

Асощащя Isopyro thalictroidis-Carpinetum ass. nova, (союз Carpinion, порядо; Fagetalia sylvaticae Pawlowski 1928, клас Querco-Fagetea). Синошмом асовдаци Fagetum podolicum Szafer 1935. Назва, дана В. Шафером, не ведповедае вимога! Кодексу фiтocoцioлoriчнoí номенклатури, статгя 34 якого забороняе використовуват1 в назвах географ1чш ештеги. € ведмшносп i в об'ем1 acoqianii — ми не включаемо д< не! буков1 л1си.

Константними видами асощаци е так1 вида: Acer platanoides L., A. pseudoplatanu L., Aegopodium podagraria L., Anemone nemorosa L., Anemone ranunculoides L., Carpinu betulus L., Gagea lutea (L.) Ker.-Gawl., Galeobdolon luteum Huds., Galium odoratum (L. Scop., Corydalis cava (L.) Schweigg. et Koerte, Corydalis solida (L.) Clairv., Euonymu europaea L., Fraxinus excelsior L., Isopyrum thalictroides L., Mercurialis perennis L., Pari

quadrifolia L., Polygonatum latifolium Desf., Polygonatum multiflorum (L.) All., Pulmonaria obscura Dumort., Quercus robur L., Stellaria holostea L., Ulmus glabra Huds.

Диференщальними видами новоГ асощацп Isopyro íhalicíroidis-Carpinetum по вщношеншо до шших асощацш союзу е Isopyrum thalictroides (постшшсть 90%), Geranium phaeum L. (постшшсть 20%), Polygonatum latifolium (постшшсть 80%). Isopyrum thalictroides у бщыпосй onuciB мае високе покритгя (15-50%). Вщ Tilio-Carpinetum щ угруповання вщр1зняються також дуже низькою постшшстю Oxalis acetosella L., Sorbus aucuparia L. Вщ Carici pilosae-Carpinetum медоборсьы дубово-грабов1 jiích диференцпоються за такими видами як Acer platanoides, Aegopodium podagraria, Quercus robur. В межах асощацп видшено дв1 субасощацп. Ще одна субасощащя описана як пров1зорний синтаксон.

Субасощащя Isopyro-Carpinetum corydaletosum cavae subass. nova e найпоширешшим у заповеднику угрупованням. ft диференщальними видами е Corydalis cava, Corydalis solida, Circaea luteciana L., Ficaria yerna Huds., Gagea lútea, Geranium phaeum, Sambucus nigra L., Stachys sylvatica L.. В деревосташ часто висока участь F. excelsior. Середня ильмсть вид1в судинних рослин на описану дшянку — 38.

Субасощащя Isopyro-Carpinetum caricetosum pilosae subass. nova займае дшянки з дещо бщ1пшими i сухшиыи грунтами. У bcíx вщм1чених випадках це cipi hícobí грунти на лесовидних суглинках. Диференщальш види — Carex pilosa Scop., Lathyrus vernus (L.) Bernh., Majanthemum bifolium (L.) F. W. Schmidt.

Субасоц1ац{я Isopyro thalictroidis-Carpinetum brachypodietosum sylvaticae subass. nov. prov. — фпгоценоя недостатньо з'ясованого синтаксоном1чного положения. Це — флористично 6aratí (в середньому 58 ВИД1В на дшянку) угруповання, диференшальними таксонами яких е св1тлолюбн1 види, частина яких е диференщальними видами порядку Quercetalia pubescentis та класу Trifolio-Geranietea.

Асощащя Aceri platanoidis-Fraxinetum ass. nova. (Союз Tilio platyphylli-Acerion pseudoplatani, порядок Fagetalia sylvaticae, клас Querco-Fagetea) Диференщальними видами асощацн (i союзу Tilio platyphylli-Acerion pseudoplatani, до якого належить ця асоцёащя) на територи заповщника е таю види: Alliaria peliolata (Bieb.) Cavara et Grande, Chaerophyllum temulum L., Chelidonium majits L., Hederá helix L., Melandrium dioicum (L.) Cass, et Germ., Polygonum convolvulus L., Scutellaria altissima L„ Sedum ruprechtii (Jalas) Omelcz. Найближчими у флорисгичному вщношенн1 асощащями союзу Tilio platyphylli-Acerion pseudoplatani e асощацп Mercuriali-Fraxinetum та Aceri-Carpinetum. Диференщальш види асощацп Aceri platanoidis-Fraxinetum по вщношенню до цих асощацш: Arum besseranum Schott., Glechoma hirsuta Waldst. et Kit., Melandrium dioicum, Polygonatum latifolium, Scutellaria altissima, Swida sanguínea (L.) Opiz., Viburnum lantana L„ Viola mirabilis L„ Viola suavis Bieb.

Консгантними видами е Acer platanoides, Acer pseudoplatanus L., Anemom ranmculoides, Arum besseranum, Asarum europaeum L., Carpinus betulus, Ckelidonium majiL L., Corydalis cava, Corydalis solida, Corylus avellana L., Euonymus europaea, Euonymu. verrucosa Scop., Fraxinus excelsior, Gagea lutea, Galanthus nivalis L., Galeobdolon luteum Galium aparine L., Galium odoratum., Geranium robertianum L., Geum urbanum L., Lamiun maculatum (L.) L., Melandrium dioicum, Polygonatum multiflorum, Pulmonaria obscura Sambucus nigra L„ Scutellaria altissima, Stellaria holostea, Ulmus glabra, Urtica dioica L. Viola suavis Bieb. Серед субформацш mcoBo'f рослинносп заповщника до дано флористично! асощаци повшстю входить субформацк Acereto (platanoidis)-Fraxinetum, та частково — субформащя Carpineto-Fraxinetum. Деревосш двохярусний. Б першому яруа домшуе Fraxinus excelsior, в другому — Acer platanoidei або Carpinus betulus, школи Acer pseudoplatanus. Нерщко зусгр1чаються дишнки, д( взагал1 вщсутнш Carpinus betulus. В асощаци видшено 3 cy6acouiauii.

Субасощащя Aceri platanoidis-Fraxinetum typicum subass. nova. Диференщальн: вида: Isopyrum thalictroides. Milium effusum L., Scopolia camiolica Jacq. Середня кшьшсп вид1в на одну дшянку — 41 (при середшй плонд дшянки 2500 кв. м).

Субасощащя Aceri platanoidis-Fraxinetum bromopsidetosum benekenii subass. nova Диференщалын види: Bromopsis benekenii (Lange) Holub, Campanula rapunculoides L., Hordelymus europaeus (L.) Harz, Poa nemoralis L., Viburnum lantana. Середня кшьшсть видав на одну дшянку — 50 (при середшй плопд дшянки 2500 кв.м).

Субасощащя Aceri platanoidis-Fraxinetum lunarietosum redivivae subass. nova. Диференщальний вид: Lunaria rediviva L, домшуе в трав'яному ярусь Середня кшьюсть BHflie на одну дшянку — 32 (при ссреднш плопн400 кв.м). Рщюсне уруповання.

4.4. Домшантна класифжащя рослинносп

За оснежу домшантноУ класифкацн взята класифкащя, наведена в po6ori Д.Я. Афанасьева, ГЛ. Бшика, С.М. Брадк, Ф.О. Гриня (1956). КласифЬсац1я подаеться до р!вня субформацш, окремо для медоборсько! частини заповщника (4.4.1.) та фшалу (4.4.2). Без наведения назв асощацш в робоп вказуються домшуюч1 у формащях види. Всього видшено 28 формацщ рослинносп в медоборськш частит заповщника i 14 — у фшшп "Кременецьи гори". Наводиться також особливосп поширення угруповань вказаних формацш та приблизна площа, зайнята ними.

4.5. Стввщношення синтаксотв домшантно1 та флористичноТ класифжацш

3 метою полегшення переведения даних по рослинносп, яю грунтуються на домшантнш класифосацп, в даш флористичног класифкацн рослинносп, в робоп подаються схеми, в яких показана вщповщшсть м1ж синтаксонами р!зних класифгкащй. На рис. 4.1 показано сшввщношення синтаксошв для л1сово1 рослинносп медоборськох частини заповщника.

Субформащя Асошашя

домшантно'Г класиф1кацп флористичноТ класифжацп

Ра^е1а Carpineto-Fageta Сагртеш ЬешИ ТШеЮ-Сагрте1а ВетШо-Сагртега Сатр'те1о-0иегсе1а Ргахтега СагртеЮ-Ргахте1а А сетеЮ-Ргахтега А1пеШ glutinosae

Aspeтulo-FageШm Ьоруго-СагртеШт

А сетх-РтахтеЫт

Р1сапо- ШтеШт атсаео-А 1пеШт

Рис. 4.1. Сшввщношення субформацш шсовоТ рослинносп медоборськоТ частини заповедника "Медобори" з асощащями флористично'1 класифжацй' рослинносп.

4.6. Пор1вняння асощаци Ьоруго-СагртеШт з ¡ншими асощащями союзу СагрЫоп

Здшснена оц'шка подобносп флористичного складу медоборських угруповань, вщнесених до асощаци Ьоруго-СагртеШт, до угруповань шщих асощацш союзу СагрЫоп. Результата наведено в табл. 4.1. Як видно з таблиц!, середне значения коефщента Сьеренсена для опиав в межах одно!' асощаци становить 40-66%. Под1бн1сть м1ж рвними асощащями, як правило, знаходиться в межах 20-40%. Подабшсть медоборських опщлв до опийв шших асощацш знаходиться в межах вщ 17% до 44%, що пщтверджус доцшьшсть видшення цих угруповань в ранз1 окремо! асощаци.

Таблиця 4.1.

Середне значения коефицента под1бносп Сьеренсена для описш р1зних асощацш союзу СагртОп.

№ Група опиЫв №

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

1 Ме1атруго-СагртеШт 51 40 38 39 25 33 43 31 32 27

2 Сапа-СагртеШт с!гуор1епс1озит 40 60 48 35 28 34 36 27 33 27

3 Сапа-СагртеШт сИгуяапЛетп.чит 38 48 67 28 29 26 30 22 24 17

4 БгеИапо- ТШеШт 39 35 28 51 17 32 38 35 32 28

5 Рпти1о уеш-СагртеШт 25 28 29 17 47 15 22 14 17 19

6 ТШо-Сагртешт, Розточчя 33 34 26 32 15 56 41 41 35 28

7 ТШо-СагртеШт, Чех1я 43 36 30 38 22 41 55 38 33 31

8 ТШо-СагртеШт, Полыца, Бшовезький нац. парк 31 27 22 35 14 41 38 65 44 40

9 Ьоруго-СагртеШт сапсеЮшт 32 33 24 32 17 35 33 44 55 52

10 Ьоруго-СагртеШт соту<1а1еШит 27 27 17 28 19 28 31 40 52 60

РОЗД1Л 5

3AKOHOMIPHOCTIПОШИРЕННЯ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ

5.1. Залежшсть поширсння рослинних угруповань вед едаф1чних факторт ts рельефу

5.1.1. Лкова рослиншсть. Встановлено, що угруповання асощацн Aceri Fraxinetum приурочет. до грунпв, сформованих на елювн вапняку (дерново карбонатннх, чорноземних, темно-йрих), а угруповання асощацн Isopyro-Carpinetun здебшыного до грунпв на лесовидних суглинках (cipnx та темно-cipnx лкових) Субасощащя Isopyro-Carpinetum corydaletosum cavae займае майже Bei вир1внян дшянки на лесовидних суглинках. На схилах крутизною понад 3° зростае частотг трапляння угруповань субасощаци Isopyro-Carpinetum caricetosum pilosae, особливо нг схилах швденно1 та захедно1 експозицш. 1з арими л1совими грунтами пов'язаш такоя угруповання ас. Asperulo-Fagetum. На схилах твденноГ й захедно! експозиц1й : грунтами на елювн вапняку характерш угруповання субасощаци Aceri-Fraxinetun bromopsidetosum benekenii, а для схшпв твшчно1 та cxinnoi експозицш — Aceri Fraxinetum typicum. Угруповання ас. Aceri-Fraxinetum lunarietosum зустр1чаються нг crpiMKHX (15-35°) i дуже кам'янистих схилах твшчно! або швшчно-схедно! експозищ поблизу вершин товтр на висот1 близько 400 м над р. м. В екотопах ¡з сухим! кам'янистими або еродованими грунтами зредка зусщнчаються угрупованш субасощаци Isopyro-Carpinetum brachypodietosum. На плоских вершинах tobtj формуються переважно угруповання субасощацй Aceri-Fraxinetum typicum Розмнцення угруповань на територй медоборсько! частини заповедника показаш ш рис. 5.1.

Bei мезофшьш широколистяш Л1Сов1 угруповання фшалу веднесеш до одшё асощаци Tilio-Carpinetum. Знижеш територн М1Ж пагорбами та частково ехшп naropöiß зайшт ценозами субасощаци Tilio-Carpinetum typicum Tracz. 1952. Вище нг схилах та на вершинах, нередко i в знижених м1сцях, розвиваються угруповання Tilio Carpinetum corydaletosum Tracz. 1952. Гострокленово-ясенов1 деревостани, дужс xapaicrepHi для Медобор!в, у Кременецьких горах трапляються фрагментарно Широколистяш шеи поблизу вершин в основному rpaöoBi та грабово-ясенов^ Лучно болотш грунти на балковому та схиловому делювп пов'язаш з вшьховими люам^ асощацп Ficario-Ulmetum Knapp. 1942 em. J. Mat. 1976. Таю Л1си трапляються на схила? крутизною до 10°. Найбедшцц грунти фшалу — дерново-карбонатш на елювГ мергел1в. Зараз вони повшетю зайюш культурами Pinus sylvestris, як1 за флористични\ складом ведповедають асощацн Querco-Pinetum (союз Dicrano-Pinion). На схилаэ швденно'1 експозицй зустр!чаються культури сосни з остепненим трав'яним ярусом, i якому домшують Carex humilis Leys або Brachypodium pinnatum (L.) Beauv.

Умовш позначення дубово-грабов1 л1си (союз щж Сагртюп) ^^

У буков! лши (союз Ра^оп) Щ

д вшьхов1 л ¡си (союз А1по-Раёюп) кленово-ясенов1 л1си (союз ТШо-Асепоп)

Л1сов1 культури на клещ степу та риш

А Чагарники (союз ВегЬепШоп)

I ^ Степи (порядок 1 РеБШс^аПа уа^асае)

+ Луки (порядок АгтЬепаШег^аПа) Прибережно-водна рослинтсть (порядок РЬга{рти1е1аПа)

Рш1я, садиби, сади та плантацн

Рис. 5.1. Карта рослинносп медоборсько'1 частини природного заповедника "Медобори"

Таблиця 5.1

Середш значения та середш квадратичш вщхилення для едафйчних показникп отриманих методом фтйндикацп, для люово! рослинност! медоборсько!" часгин природного заповщника "Медобори"

Синтаксон Показник

Hd Rc Tr ! Nt

1 2 1 2 1 2 ¡ 1 2

Asperulo-Fagetum 12,10 0,06 7,84 0,07 6,44 0,32 S 6.66 0,12

Isopyro-Carpinetum caricetosum 12,02 0,10 7,94 0,21 6,43 0,08 j 6,48 0,17

Isopyro-Carpinetum corydaletosum 12,05 0,09 8,01 0,11 6,56 0,06 i 6,89 0,19

Isopyro-Carpinetum brachypodietosum 11,78 0,11 8,12 0,04 6,57 0,08 I 6,43 1 0,23

Aceri-Fraxinetum typicum 11,77 0,11 8Д5 0,08 6,67 0,06 1 7,08 0,13

A ceri-Fraxinetum bromopsidetosum 11,80 0,12 8,22 0,14 6,65 0,09 j 6,83 0,16

Aceri-Fraxinetum lunarietosum 11,78 0,12 8,28 0,16 6,77 0,10 ; 7,15 0,30

Ficario- Ulme tum 12,52 0,13 8,04 0,16 6,59 0,10 ! 7,00 1 0,42

Circaeo-Alnetum 12,67 - 8,01 - 6,61 - j 6,64 -

3míct шдзаголовюв граф: 1 — середне значения; 2 — стандартне вщхиленкя.

Аналёз опис1в лковоТ рослинносп медоборсько! частини природно1 заповедника "Медобори" методом фковдикаци показуе значш вщмшносл mí показниками вологосгп грунту (Hd) та вм1сту HiipaTÍB у rpymi (Nt) для pi3in синтаксошв jiicoBoi' рослинносп. Меншими е вщмшносгп за показниками кислотное грунту (Re) та трофносгп, або загального сольового режиму, (Тг). Асошацш Isopyr< Carpinetum характеризуеться вищими, шж ас. Aceri-Fraxinetum волопстю i кислотшстю, меншими трофн!стю та bmíctom нпрата. Для субас. Isopyro-Carpinetu brachypodietosum показник вологосп приблизно такий, як для ас. Aceri-Fraxinetum, aj показник BMÜCTy HÍTpaTÍB значно нижчий. Ас. Asperulo-Fagetum та субас. Isopyr Carpinetum caricetosum pilosae характеризуются найменшою трофшетю : найбшьшою кислотшстю грунту. Аналопчний анал1з проведено ; для л!сов рослинностг фшалу "Кременецьи гори".

5.1.2. Нелкова рослишсть. В медоборськш частин1 заповедника на вершин! товтр часто розвиваються угруповання з дом1нуванням Carex humilis Leys. На схилг участь цього виду знижуеться, але зростае покриття вузьколистих дерновинних вид роду Festuca L. В бшып мезофшьних умовах нижшх частин схил1в розташова угруповання з домшуванням Роа angustifolia L., причому в сух1ших екотопг сшвдомшують F. pseudodalmatica Krajina або F. valesiaca Gaud., а у волопших — . pratensis Huds.

Гостра Скеля i степов! далянки в ур. Волове заростають чагарниковими угрупованнями союзу Berberidion Br.-Bl. (1947) 1950. Майже Bei лучш угруповання заплави р. Збруч належать до асощащТ A rrhenateretum elatioris Br.-Bl. 1915. Основний масив позазаплавних лук — "полн-он" — зайнятий в основному лучним угрупованням Calamagrostis epigeios-Agrostis tenuis союзу Arrhenaterion Koch 1926, яке неможна вщнести до ¡снуючих асощацш флористичшл класифкацц.

У фшал1 "Кременецыа гори" лучно-crenoBi дшянки мають швденну або захщну експозищю i знаходяться поблизу вершин naropöiB. Майже Bei вони мають добре виражений петрофгашй характер.

5.2. Залежшсть поширення рослинних угруповань вщ ¡нших фактор1в

В сучасному розподЫ рослинних угруповань на територп заповедника дуже велика роль антропогенного фактора. Д1яльшсть людей визначае границ! лкових масив1в, забезпечуе кнування лучно! i, частково, степово! рослинносп. Вплив людсько! д1яльносп сильно виявляеться у BiKOBifi структур! .licia, у видовому склада домшанпв деревного ярусу, в наявносп культур штродукованих видав Дерев. Деякг дшянки використовуються як ршля та сади. В пщроздт розглядаеться також вплив в1тровал1в на Л1сову рослиншсть.

РОЗДШ 6

СОЗОЛОПЧНА ОЦШКА РОСЛИННОСП

6.1. Рщюст рослинш угруповання

В медоборськщ частиш заповедника виявлено 3 синтаксони, занесених до Зелено! книги Украши, у фшал1 Кременсцьш гори — 5. Це — формацн Cariceta humilis (Медобори, Кременецьм гори), Festuceta pallentis (Кременецью гори), Helictotrichoneta desertori (Кременецьи гори), Stipeta capillatae (Кременецьш гори), crapi слабопорушеш грабово-дубов1 лши (Медобори, Кременецыа гори), та широколистяш люи з домшуванням Allium ursinum (Медобори).

Пропонуеться занести до Зелено!' книги угруповання асограцш Acereto (platanoidis)-Fraxinetum lunariosum та Acereto (platanoidis)-Fraxinetum scopoliosum, a гакож формацн Chamaecytiseta albae, виявлеш в Медоборськш частиш заповедника.

6.2. Micue природного заповедника "Медобори" в систем! природно-заповщних гериторш Украши

Анатз лисратурннх даних i даних, одержаних в дашй робо-п, показуе, що за тощею широколистяних лгав порядку Fagetalia sylvaticae та ix р1зномашттям 1риродний заповедник "Медобори" перевигцуе будь-який ¡нший заповедник р1внинно! тстини Украши. Серед нащональних природних парюв ni показники е дещо вищими шше для парку "Подшьсью товтри", однак в цьому парку режим охорони значно яабший. Певну роль заповедник "Медобори" вадграе в oxopoHi подшьських лучних тешв. Але ix площа (60 га) невелика. Вщсутш у заповеднику св!тл1 дубов1 люи з

Оиегсш гоЪиг порядку QueTceta.Ha риЬасепйз, яга е важливою складовою рослиннос Подшля.

РОЗД1Л 7

НАУКОВ1ОСНОВИ РЕЖИМУ ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА МВДОБОРИ

7.1. Можлив1сть 1 необхщшсть диференщацй режиму в межах природш заповеднике

До 1997 року не ¡снувало наукових розробок, в яких би обгрунтовувався режи в ах дшянок природного заповедника Медобори. Наслщком цього була вщсутшс; делянок Ь справда заповщним режимом (режимом невтручання). Необгрунтоваи проводились саттарш рубки та розчистка вггровал1в. Закон Украёни "Про природ» заповщний фонд Украёни", визнаючи основним режимом природних заповедник режим невтручання, допускае певш дн, спрямоваш на вщновлення природа! комплекса та на пщтримку ушкальних природних об'ектёв.

7.2. Созолопчний прюритет 1 режим

Piзнi потенцшш об'скти охорони можуть вимагати рЬного режиму, а режи! сприятливий для одно! складовоё природних комплекав, може бути несприятливи для шшоё складовоё. Для введения певного режиму в першу чергу слщ з'ясуват заради чого вводиться цей режим. Нами запропоновано чётко роздшяти щ два етап формулюючи завдання (созолопчний прёоритет) окремо. Для визначення прюритету бёлыпосп випадгав досить невеликих швентаризацшних даних про конкрете територпо. Другий етап — розробка режиму, спрямованого на виконання поставлен задачё-прюритету — складаёша задача, яка часто вимагае глибоких науковр Д0сл1Джень. Перевагами такого пёдходу е:

1) пщвшцення послщовпосп у досягненш природоохоронних задач (у ра неоптимальносп режиму його можна корегувати, не мшяючи приоритету);

2) зменшення ймов1рносп помилкових 1 необгрунтованих негативних впливёв е природу (будь-яке регуляцшне режимне втручання потребуватиме вщповщнос офщшно затвердженому прюритету); якщо це втручання не матиме своё наслщком пщгримання созологёчного прюритету, воно не повинно дозволятис.

3) сприяння бшьш гнучкому 1 диференцшованому режиму (процедура розробк режиму змщуеться вщ розгляду допустимостё на територёё природно-заповёд» територй певноё категори певних втручань до доцёпьносп конкретного режи& на конкретнш дёшшщ, вщповщносп режиму ранёше поставленому прюритету). В окремих випадках, наприклад, при вёдновленнё порушених природа»

комплексёв, доцшьним е формулювання тимчасового приоритету 1 тимчасовог режиму, який вщповщае тимчасовому прюритету. Тимчасовё прюритет ё режи вёдрёзняються вщ постшних наявшстю ч1тко сформульованоё умови припинення ёх да при виконанш якоё починають дёяти постшш прюритет \ режим.

7.3. Загалып пропозицц щодо режиму природного заповедника "Медобори"

За наведеною схемою проведена розробка режиму для медоборськоТ частини природного заповедника "Медобори". Зпдно цих пропозищй майже вся площа заповадника Медобори мае прюритег "bcí природш процеси i об'екти". Близько половини плони з таким прюритетом припадае на дшянки з тимчасовими прюритетами вщновлення, де передбачаються рубки догляду в культурах bíkom до 40 POkíb та зниження участ дерев-штродуцент1в.

7.4. Пропозицц щодо режиму окремих щлянок

Для охорони ушкальних у флористичному та фиоценотичному вщношеннях дйгшнок запропоноваш íhtiií пр1оритети. Екосистемш прюритети ("трав'яш екосистеми", "лучш степи", "др1бноконтурш комплекси чагарниюв та петрофшгах лучних стешв") пропонуються для 1,2% територн, 6oTaHÍ4HÍ пр!оритети (збереження популящй окремих pi/pricHHX видав) — 0,04% територн заповедника. Господарсып дшянки без созолопчних npiopHTeriB становлять 1,5% територн.

висновки

1. В рослинному покрив1 природного заповщника "Медобори" переважають лши (94% територГО, значно меншу площу займають луки (2%) та степи (0,8%).

2. Встановлено, що за флористичною класиф1кац1ею рослиншсть медоборськоТ частини заповедника належить до 18 клаав, 22 порядив, 33 союз1в, рослиншсть фшалу "Кременецью гори" — до 14 клаав, 15 порядив, 20 союз!в. За домшантною класифкащею в медоборсьюй частиш заповщника видшено 28 формацш, у фшал1 "'Кременецью гори" - 14формацш.

3. Переважаючими за площею угрупованнями в обох частинах заповщника е дубово-грабов1 люи (союз Carpiniorí). Дубово-грабов1 л i си медоборськоТ частини заповедника представлеш новою для науки асощащею Isopyro-Carpinetum, финалу -асощашею Tilio-Carpinetum. JIícobí угруповання медоборськоТ частини заповедника, що розвиваються на дерново-карбонатних та чорноземних грунтах, сформованих на елюви вапняку, належать до союзу Tilio-Acerion (нова для науки асощащя Aceri platanoidis-Fraxinetum).

4. CrenoBi угруповання медоборськоТ частини заповщника представлеш союзами Festucion valesiacae, Fragario viridis-Trifolion montani, Cirsio-Brachypodion pinnati, Artemisio marschalliani-Elytrigion intermedíete, ф1леалу "Кременецьм гори" — Helianthemo cani-Festucion pallentis, Cirsio-Brachypodion pinnati, Artemisio marschalliani-Elytrigion intermediae.

5. В природному заповеднику "Медобори" в бепышй Mipi, шж в шших заповедниках piBHHHHoT частини УкраТни, представлеш широколистяш Л1си порядку Fagetalia sylvaticae. Водночас тут ведсутш свшн лки з Quercus robur, що належать до порядку Quercetalia pubescentis.

6. В медоборськш частиш заповедника виявлено 3 синтаксони, занесен! до Зелено книги Украши, ще два пропонуеться вюпочити до другого видання Зелено!' книп Украши. В фшал! заповедника виявлено 5 синтаксошв ¡з Зелено! книги.

7. Запропоновано визначення режиму природно-заповщних територш проводити i два етапи. Перший етап полягае у чггкому формулюванш завдання (созолопчногс прюритету), другий - у розробвд режиму, який вщповедав би визначеном; прюритету.

8. Для кожно! дшянки заповедника визначено постШний i тимчасовий созолопчн прюритети та режими, яи !м вщповедають. Для ecie! л1сово! рослинност запропоновано постшний созолопчний прюритет "bcî природа! процеси i об'екти" якому ведповедае режим невтручання. Близько половини лгав мають, KpiM того тимчасовий npiopmeT ведновлення, який допускае певш втручання. Для бшыност степових диииюк запропоновано прийняти як прюритети збереження степово рослинност! та окремих вид!в рослин.

9. Розроблено нову комп'ютерну програму для робота з геоботашчними описами, : використанням nie! програми створено базу даних по рослинност! заповедник! "Медобори", яка Micnm. даш про рослинн!сть 353-ох дшянок.

СПИСОК ОПУБЛТКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Онищенко В.А. Нарис рослинност! заповедника "Медобори" II Заповедна справа i Украш. — 1997. — Т. 3, Вип. 1. — С. 17-20.

2. Онищенко В.А., ОлЫр Г.1. // Редюсш лшов! угруповання природного заповедник; "Медобори" // Укр. ботан. журн. — 1998. — 55, № 4. — С. 413-416.

3. Onyschenko V.A. Wood Plants Communities (Fagetalia Pawl. 1928) of the Medobon Reserve//Ukr. Phytosoc. Coll. —Ser.A.— 1998. —№1 (9). —P. 97-115.

4. Онищенко B.A. Законом!рносп поширення лкових рослинних угруповань m територн природного заповедника "Медобори"// Укр. фтоцен. зб. — Сер. С. — 1999. — Вип. 1 (10). — С. 93-99.

5. Онищенко В.А. Охорона дубово-грабових та грабових лгав у заповедниках Украйн // Пробл. становления i функцюнування новосгворених заповщниюв. — Гримашпв —1995. — С. 65-66.

6. Онищенко В.А. Нова комп'ютерна програма для робота з геоботашчними описам! // Пробл. ботан!ки i мжолога на пороз! третього тисячолптя. Матер. X зг!зду Укр ботан. товариства — Полтава. —1997. — С. 226.

7. Онищенко В.А. Созолопчний прюритег як основа режиму природно-заповеднш територш // Заповедна справа на меж! тисячолггь. — Кашв, 1999. — С. 17-20.

8. Онищенко В. Рослиншсть заповедника "Медобори" та проблеми ïï збереження I Актуальш питания ботанши та екологп. Матер, конф. мол. вчених ботанпсп Украши 14-17 вересня 1999 року. — Шжин, 1999. — С. 51-52.

Онищенко В.А. Рослиншсть природного заповедника "Медобори". — Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата бюлопчних наук за спещальшстю 03.00.05 — боташка. — Гнститут боташки ¡м. М.Г. Холодного НАН УкраГни, Кшв, 2000.

Дисертащя присвячена рослинному покриву природного заповедника "Медобори" (Захщне Подшля, Тернопшьська область). Представлен! флористична i домшантна класифкацп рослинность Проведене поршняння цих класифисацш. Особлива увага придшяеться широколистяним люам (порядок Fagetalia sylvaticae Pawl. 1928), яю переважають в заповеднику. ЗДi лки належать до чотирьох сокшв — Carpinion, Tilio-Acerion, Fagion, Alno-Padion. Описано дв1 новё асощаци (Isopyro-Carpinetum та Aceri platanoidis-Fraxinetum) i п'ять нових субасощашй. Анал1зуеться залежшсть розмщення рослинносп вед грун'пв та рельефу. Розглядаються pizncicm рослинн1 угруповання. Запропонована нова схема для характеристики природоохоронних прюритет та режим1в природно-заповёдних територш. Бона використана для розробки режиму природного заповедника "Медобори". Створена нова комп'ютерна програма для робота з геоботатчними описами, яка характеризусться розвинутою системою фшьтрёв даних.

Ключовё слова: рослинш угруповання, класифёкащя рослинностё, Захщне Пода для, порядок Fagetalia, природно-заповёдш територп.

Onyschenko V.A. Vegetation of the Medobory zapovednik. — Manuscript.

Ph. D. thesis. Speciality 03.00.05 — Botany. — M.G. Kholodny Institute of Botany of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2000.

The dissertation is devoted to plant communities of the Medobory zapovednik (the West Podolia, Ternopil region). Floristic and dominant classifications of vegetation are presented. Comparison of these two classifications is carried out. Special attention is paid to broad-leaved forests (order Fagetalia sylvaticae Pawl. 1928) which prevail in the zapovednik. These forest communities belong to four alliances — Carpinion, Tilio-Acerion, Fagion, Alno-Padion. Two new associations (Isopyro-Carpinetum and Aceri platanoidis-Fraxinetum) and five new subassociations are described. Dependence of vegetation distribution on soils and relief is analyzed. Rare plant communities are considered. New scheme for characteristics of conservational priorities and regimes of protected areas is proposed. It is used for elaboration of regime of the Medobory zapovednik. A new program for works with phytosociological releves is worked out, which has well-developed system of data filters.

Key wcrds: plant communities, classification of vegetation, West Podolia, order Fagetalia, protected areas.

Онищенко В.А. Растительность природного заповедника "Медоборы".

Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук п специальности 03.00.05 — ботаника. — Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НА] Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена растительному покрову природного заповедник "Медоборы" (Западное Подолье, Тернопольская область). Заповедник состоит j медоборской части (9454 га) и филиала "Кременецкие горы" (1000 га), которь рассматриваются отдельно. Представлены флористическая и доминантнг классификации растительности. Проведено сравнение этих классификаций. П флористической классификации растительность медоборской части заповедник относится к 18 классам, 22 порядкам, 33 союзам, растительность филиаг "Кременецкие горы" — к 14 классам, 15 порядкам, 20 союзам. По доминантнс классификации в медоборской части выделено 28 формаций, в филиале "Кременеща горы" — 14 формаций. Особенное внимание уделяется широколиственным леса (порядок Fagetalia sylvaticae Pawl. 1928), которые преобладают в заповеднике (92 ' территории заповедника). Эти сообщества относятся к четырем союзам — Carpinio, Tilio-Acerion, Fagion, Alno-Padion. Союз Carpinion в медоборской части заповедаю представлен новой для науки ассоциацией Isopyro-Carpinetum (86% территории) двумя субассоциациями, в филиале "Кременецкие горы" — ассоциацией Tili Carpinetum (85% территории филиала) с двумя субассоциациям] Дифференциальными видами ассоциации Isopyro-Carpinetum являются Isopyru thalictroides, Geranium phaeum, Polygonatum latifolium. Сообщества союза Tilio-Acerit обнаружены в медоборской части, где они занимают 5% территории, и отнесены новой ассоциации Aceri platanoidis-Fraxinetum с тремя субассоциациями. Сообщесп этой ассоциации связаны с почвами, которые формируются на элювии известняков, филиале "Кременецкие горы" значительную площадь занимают культуры Pint sylvestris, отнесенные к ассоциации Querco-Pinetum союза Dicrano-Pinion. Степнг растительность медоборской части заповедника представлена преимуществен^ сообществами союзов Festucion valesiacae и Fragaria viridis-Trifolion montani, в меньше степени — Cirsio-Brachypodion, Artemisio marschatíani-Elytrigion, филиала "Кременецщ горы" — союзами Helianthemo cani-Festucion pallentis, Cirsio-Brachypodion pinna¡ Artemisio marschalliani-Elytrigion intermediae. Рассматриваются редкие растительнь сообщества. В медоборской части обнаружено три синтаксона, занесенные в Зелену книгу Украины, в филиале — 5 синтаксонов. Предложено включить в Зеленую кнш три новых синтаксона. Предложена новая схема для характеристик природоохранных приоритетов и режимов особо охраняемых природных территори'

I которой режим рассматривается как следствие приоритета. Предусмотрена ¡озможность выделения временных приоритетов и режимов, которые отличаются от юстоянных наличием условия прекращения их действия. Эта схема использована для »азработки режима природного заповедника "Медоборы". Разработана новая :омпьютерная программа для работы с геоботаническими описаниями, особенность :оторой — развитая система фильтров данных, что позволяет отбирать для вывода и .нализа данные, отвечающие сложной комбинации условий, в частности, видового остава растительного сообщества.

Ключевые слова: растительные сообщества, классификация растительности, ¡ападное Подолье, порядок Ра§е1аНа, особо охраняемые природные территории.