Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Распространенность и клинико-генетическая характеристика некоторых моногенных заболеваний у детей Автономной Республики Крым

ВАК РФ 03.00.15, Генетика

Автореферат диссертации по теме "Распространенность и клинико-генетическая характеристика некоторых моногенных заболеваний у детей Автономной Республики Крым"

украУнський нлуковий ппешчний центр моз укрлТпи

РГВ од

- к ОПТ 1329

Афанасьева Наталя Олексивна

УДК б 16-056.7-053.2-07(477.75):577.213.3

РОЗПОВСЮДЖЕШСТЬ ТА КЛ1ШКО-ГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕЯКИХ МОНОГЕННИХ ХВОРОБ У ДНЕЙ АВТОНОМНО! РЕСПУБШКИ КРИИ

03.00.15 — генетика

АВТОРЕФЕРАТ

Дисерпвдею ерукопис

Робота виконана в Кримському республиеанському медико-генетичному центр1 шючкого об'еднання Центр охорони материнства i дитинства МОЗ Украйш.

Науковий KcpiBHiiK - доктор медичних наук, професор

Бяриляк Irop Романович,

Украшсысий науковий центр медично} генетики МОЗ i HAH Украйш, директор.

Офнийш опоненти - доктор медичних наук

Гаврилнж Юрш Йоснповпч, Львхвсъкий ЩЦ спадково1 патологи МОЗ Украйш, завщувач лаборатор1ею;

кандидат медичних наук

Скибан Галина Володимир1вна,

1нститут педатрй', акушерства i геткологй АМН УкраХни, заввдувачка полЬшшжою

Провдаа установа - Кшвська медична академ1Я гаслядипломнох освгги ¡м.П.Л.Щупика, кафедра медико-сощальних проблем охорони матер! i дигини, МОЗ Украши, м. Ки1в

Захист вхдбудеться « и » 1999 р. JZ годин! на засгдант

cneuiaii3OBaH0i вченох ради Д 26.604.01 при Украшському науковому ппсшчному uerapi МОЗ Украйш (253660, м. Кшв-94, вул. Попудренка, 50)

3 дисертащею можна ознайомитись у 6i6nioTeni Укра1нськото паукового ппапчного центру (м. Ки!в, вул. Попудренка, 50)

Автореферат розкланий « G » 1999р.

Вчений секретар спещашзовано! вченоТ ради _ /I \; .. Селезньов Б.Ю.

т

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалънгстъ теми. Накопичення та систематнзац1я даних про "поширешсть i клппко-генетичш особливоси спадкових хвороб набувають все бшьшого практичного значения у зв'язку 3i збшьшенням внеску спадково1 патологи в захворювашсть i cMeprnicrb не тшьки дитячого, але й дорослого населения [БогатирьоваР.В., Бариляк I.P., Тимченко O.I. та ш., 1997, Сердюк A.M., Бариляк I.P., Тимченко O.I., Скибан Г.В., 1995]. Тому регюналыи дослщження поширеносп i клппчних особливо стей спадкових захворювань моногенноУ природи мають надзвичайно важливе значения для плануваиня в галуз1 охорони здоров'я з урахуванням потреб населения у медико-генетичнш допомоз!, розробки програм профшактики i лгкування цих захворювань. Питома вага таких доотщжень стае все бшьш суттевою в багатьох крашах свпу, а ироблеми лшування i профшактики спадкових важких захворювань вирииуються в рамках нацюнальних програм. В Украйп такими програмами е нащональна програма "Дот Украши" та державна програма "Захисг генофонду населения Украши".

Поширешсть спадкових хвороб ¡сготно вщрвняеться в рЬних популяц!ях та Ьтшчних трупах [McKusick В.А.. 1994]. Найбшьш надши; в1домост1 вадносно розповсюдженосп моногенних захворювань можуть бути отримаш шляхом проведения програм масового скриншгу [Краснопольська К.Д, 1987]. На сьогодш в Украйп единою такою програмою е програма масового скриншгу Новонароджених на феныкетонурзю (ФКУ) Завдяки використанию tiki ¡xporpaMii з'явилася можливгсгь визначення в кожному perioHi по ширено cii ФКУ, яка в цшому по Украйп визначеиа як1:8300[Бариляк1.Р.,СтемпурськийЮ.М.. 19951,але парное вщ 1:12000 в Кривому Po-ii [Чистик В. Д., Жильцова I. В., Веропотвелян М. М., 1990] до 1:4419 в Черншвськш та Полтавськш областях [Сгепанець А. 11., Белобровець М. М., ГречаншаО.Я., 1990].

Вивчення же розповсюдженосп спадково] патологи нервово'1 системи в популяцц ускладнене в першу чергу через вщсутшсгь програм масового скриншгу, а також через рйномашття клппчних форм та складносп диференцшно1 д]агносгики. Оскшьки бшышсть нервово-м'язових захворювань машфестуе в днтячому Biui, то правом!рне вивчення ix серед дитячого населения. В Украйп Taxi даш були отримаш лише для дитячого населения Донецько'1обласп[Садеков I-A., Свтушенко С.К., 1989]. В Автономнш Республщ Крим (АРК) таи достижения не проводилися.

Стршкий розвиток мсгод1в молекулярное' генетики в розшифровщ тонко1 структурно-функцюнально! органваци генома людини, картування на хромосомах багатьох стру ктурних гешв призвело до знатного прогресу в гaлyзi медичнод генетики, дозволило розробити методи точно! /иагностики та нову стратегию профшакгики спадкових захворювань. Визначення типу мутацш в генах члешв родин високого ризику моногенних хвороб, таких як ФКУ, епшальна м'язова атрофк (СМА) i м'язова дистроф1я Дюшенна (МДД), дозволяе проводити пренатальну диагностику та визначення гетерозиготного носшства з викорисганням прямих метод1в аналву ДНК клггин плоду. Але поширешегь рЬних тигпв мутацш в регюналышх популяцих та аналв IX асощацц'з кшшчними формами цих спадкових захворювань вимагають подалыдаго вивчення. Пoдiбниx дослщжень у кримськш попу ля ци не проводнлося.

Мета дослЮження. Визначити розповсюджетсть 1 дати клшко-генетичну характеристику деяким спадковим захворюванням моногенно! природи серед дитячого населения АРК.

Заедания доелгдження: 1 . Визначити показники поширеносп ФКУ 1 спадковод нервово-м'язовод патологи серед дитячого населения АРК.

2. Охарактеризувати рвш клдшчш форми ФКУ, СМА, МДД у хворих з рвними типами мутацш гешв, що к детермшують.

3. Створити банк зразюв кров1 члешв амей з високим ризиком ФКУ, СМА 1 МДД, ям проживають в Криму.

4. Визначити частоту зустрдчальносп деяких мутацш у хворих на ФКУ, СМА 1 МДЦ в регюш.

Наикова новизна одеужаних резилыпат.1в. У робот1 вперше була визначена поширецкпь нервово-м'язових захворювань \ ФКУ серед дитячого населения АРК, часготи патолопчних гешв та гетерозиготного носшства ФКУ 1 СМА, проаналвоваю рвш юпшчш форми захворювань ФКУ, СМА 1 МДЦ у кримськш популяцп. Вперше проведено молекулярно-генегичне обстеження в родинах високого ризику ФКУ, СМА 1 МДД з Криму, отримаш даш про частоту зycrpiчaльнocгi деяких тишв мутацш гешв у хворих на piзнi клшчш форми цих захворювань. Використання результата молекулярно-генетичного аналву дозволило створити новий шдхад для медико-генетичного консультування в родинах високого

ризику ФКУ, СМА1МДЦ, спрямований на безпосередне визначення гетерозиготного ноыйства 1а пренатально! диагностики.

Пуактичие значения одержаних резцлътат1в. Даш про поширешсть ФКУ та основних нозолопчних форм нервово-м'язових спадкових захворювань необхщш при плануванш л1кувально-профшактичних заход!в у регюш. Результати дослвдження 1 рекомендаци по проведению лрограми масового скриншгу на виявлення ФКУ впроваджеш до практично!' роботи Кримського республжанського медико-генетичного центру (КРМГЦ). Створений банк Ь 126 зразюв кpoвi члешв 34 с1мей з високим ризиком ФКУ, СМА 1 МДД. Завдяки проведению молекулярно-генетичного обстеження в цих ам'ях визначаеться гетерозиготне носшсгво названих Захворювань та успшшо проводиться пренатальна дiaгнocгикa.

Особистий внесок здобивача. Дослщження проводилися протягом 19931998 роюв. АналЬ ллератури з даних проблем, арх1вних докуменив дитячого невролопчного сгацюнару \ КРМГЦ, даних мкьких 1районих реесгр1в, статистична обробка одержаних результапв виконаш автором особисто. Самостшно проводився весь комплекс клшжо-генеалопчного обстеження 50 хворих на ФКУ 1 42 хворих на нервово-м'язов! захворювання, в ¡до ирався контингент хворих для бюхпнчного, електромюграф1чного, молекулярно-генетичного досладження, пренатально!' д1агностики в родинах високого ризику ФКУ, СМА 1 МДД. У лшуванш вс!х обстежених хворих автор брав безпосередню участь.

Апробашя резулътат.1в дисертаии . Результати дослщження були повщомлеш на II з'вд} медичних генетиюв Украши (Льв1в, 1995), на II зЪд! невролопв 1 псюаатр1в Украши (Харгав, 1997), на науково-практичнш конференцц "Сучасний стан медично! генетики в Украйи" (Кшв, 1999), Кримськш республжаиськш науково-практичнш конференцп "Проведение массових скринируюгцих программ для выявления врожденных и наследственных заболеваний" (Симферополь, 1995), заседаниях Кримського республ!канського товариства дитячих невролопв (Омферополь, 1997- 1998).

Стриктура та обсяг дисертаии . Дисертацй написана на 1 сторшках 1 мстить вступ, огляд лггератури, основш методи роботи, результати власних дослщжень, IX аналв 1 узагальнення, висновки, додаток, список лггератури, до якого внесено 239 джерел. Робота шюсгрована 31 малюнком, 23 таблицями, 9 впписками з ¡сторш хвороб.

3MICT РОБОТИ

Матершли та методы достдження. При проведеню програми масового скриншгу на ФКУ матер1алом тесгування була капшярна кров новонародженого, 31брана i висушена у вигляд1 плям на хромограф:чному nanepi, що пересилався поигтою до КРМГЦ з ycix пологових будиныв Криму. Для визначення р1вня ФА у сироватщ Kpoßi використовувалися три методичних иадходи: з гравия 1989 року -шпбиорний мжробюлотний тест за FaTpi [Guthrie R., 1961 ] з верифжащею виявлено1 гтерфенталашнемиметодомтонкошаро1хроматографц на пластинах "Silufol" [Smith I., 1981], та з 1994 року — флюориметричне визначення ФА [Kirkman H.N. iimu., 1982] з викорисганням приладу Флюороскан-2 ф1рми Labsystems (Фшляндм).

За 1989—1998 роки всього проскриновано 199115 новонароджених (91,5% Bcix дпей, що народилися), виявлено 27 хворих на ФКУ. За цей же частакож обсгежено 7 127 дпей з пщозрою на ФКУ. Д1агноз уточнений ще в 6 дгтей.

Даш про хворих спадковими нервово-м'язовими захворюваннями отримаш при обстежешн направлених до КРМГЦ, а також при вивченш арх1вних матер1ал1в дитячого невролопчного стационару за 1987 - 1998 роки. Даш госпитального реестру доповнеш i nepeBipeni при опитуванш век мюьких та районних дитячих невролопв i nc/uaipin Криму. Всього виявлено 86 хворих 1983 - 1998 роив народження з уточненими спадковими нервово-м'язовими захворюваннями.

Результата клпичних спостережень заносились до медико-генетично1 карти, де вадображалися даш клшко-генеалопчного анамнезу за загальноприйнятою методикою [Сивенсон А., ДавщсонЕ., 1972], об'ективного обстеження соматичного i психонсвролопчного craTycie з комплексом лабораторних CioxivüUHHX метод1в, електроф1зюлог!чно1 функцюнально1 диагностики, молекулярно-генетична характеристика.

При вивченш спадковоУ нервово-м'язово!' патологи пщраховувалася розповсюджешсть i частота Bcix захворювань uici групи та окремих кшшчних форм серед дитячого населения АРК, часготи патолопчних гешв i гетерозиготного носшства в кримськш популяци. При пщрахунку були застосовашякодномоментш дослщження, що дають картину ураженосп дитячого населения на 1 ачня 1999 року, так i довгостроков1 за перюд з 1983 по 1998 роки.

Молекулярно-генетичш досшдження проведен! групою молекулярно-

о

генетичжм д1агносгики спадкових хвороб 1нституту молекулярпо1 бюлоги i генегнки HAH Украши п1д кер1вшщтвом старшого паукового сшвробиника кандидата бюлопчних наук Швишць ЛА. Всього було зроблено 126 дослщжень в 34 ам'ях Високого ризику ФКУ, СМА i МДД, яи проживають в Криму. Пренатальна д1агностика проведена в 5 «м'ях з високим ризиком ФКУ i в однш ciM'i з високим рнзиком МДД.

Отримаш результат!! оброблялися методами математично! статистики (Животовський Л.А., 1991; Большев Л.Н., Смирнов Н.В., 1983).

Резилътати дослЬдження i анализ отриманих даних

Розповсюджешсть ФКУ серед дитячого населения Автономий Республшн Крим. При вивченш розповсюдженосп ФКУ використовувалися дат проведения програми масового скришнгу серед новонароджених АРК за запропонованою нами схемою. Ця схема програми виявлення i лшу вання ФКУ охоплюе Bei етапи роботи з ам'ею: з моменту виявлення хворо!' дитини в пологовому будинку до медико-генетичного консультування «m'i. Лопчним завершениям Taxoi роботи е 1дентиф1кад1Я мутантного гена та пренатальна диагностика при подальшому дионародженш в родиш. Молекулярно-генетичною ланкою на егапах медико-генетичного консультування, а також обов'язковпм обл1ком за пр1звищами рбстежених новонароджених наша схема органпацй програми масового скриншгу вщрЬняеться вадсхеми Цукермана Г.Л., 1987. Показником ефекгивноеп проведения скришнгу за такою схемою слугуе той факт, що з 1993 року пвнього виявлення хворих на ФКУ в Автономии Республвд Крим не було.

Розповсюджешсть ФКУ в Криму - 1 на 7375 новонароджених, частота --5 ' -5 -5

(13,56±2,61)Х10 здовфчимштервалом 8,87X10 -i-19,78X10 при р=0,05,частота

патолопчного гена ФКУ в популяцн, становить 0,01 164+0,0011, частота

гетерозиготного носшсгва - 0,023 або 1:43. Така поширешсть ФКУ дещо вища за

середню по Украга1, але вщмшносп статистично нев1рогщш (р>0,05).

Враховуючи високу частоту ФКУ в Туреччиш [Ozguc М., Seyrantepe V., Tokatli А. i шш„ 1997] i етшчну близьысть кримських татар до турецько'1 надц, слщ було б чекати bhcokoi поширеносп ФКУ серед кримських татар. Однак, оскшьки число обстежених по скришнгу кримських гагар серсд 15049, яю народилися з 1989 року, визначиги не е можливим, розповсюджешсть ФКУ серед новонароджених

кримськотатарсько! нацюнальносп можна вважати не нижчою за 1.5016 (виявлено

трое хворих). Ця цифра вища, юж середня понуляцшна частота в Криму, однак вона

отримана на невеликш юлькосп обстежених (термш репрезентативное^ — 30000

обсгежених) 1 може змшитися при збшьшенш виб1рки новонароджених.

Розповсюджекюгь спадкових нервово-м'язових захворювань у дгеей в АРК.

Сумарна частота нервово-м'язових захворювань серед дитячого населения Криму -5 -5 -5

— (21,0±2,26)ХЮ з дов1рчим штервалом 16,8X10 -г 25,5X10 при р=0,05, розновсюджеюсгь — 1:4770 (табл.1). Хвор!, померл1 до цього часу, також як 1 дпи, сгарпй за 15 роив, до виб)рки не включалися.

Таблиця 1.

Частота нервово-м'язових захворювань серед дитячого населения АРК.

Нозолопя Число випадив Частота захворювання Р±тр(Х10~5) Розповсюджешсть серед дитячого населения

Мюпати всього 54 13,2+1,8 1: 7 596

мдц 27 6,6+1,3 1: 15 193

1нш1 мюпатц 27 6,6±1,3 1: 15 193

Амютрофй всього 32 7,8+1,4 1: 12 819

Мотосенсорш невропат^ 10 2,4+0,8 1:41 020

СМА 22 5,4+1,1 1: 18 646

Всього 86 21,0+2,26 1: 4 770

Частота мюпатш достов!рно вища за частоту амютрофш (р<0,05). При

пвдрахунку окремих нозолопчних форм м'язових дистрофш з'ясовано, що вони

зусф1чаюгься з частотами: форма Ландуз1-Дежерша. - 0,49X10 , дистроф^чна

-5 _ -5

мютоны - 0,49 X10 , дистальна мюпат^я - 0,25 X10 , нспрогресукуп форми мюпатш

_5

-5,36X10 (мал.1,Б).

Малюнок 1.

Структура иервовп-м'язових захворювань серед днтячого населения АРК.

А

0СМА

□ мотосенсорнп нейропати

Б

□ МДД

Ш дистрофмна мюпатт

□ мгапатт ЛандузнДежерина

□ дистальна мюпатт

□ непрогресуюча мюпа™

За сгатевою приналежшсгю серед мюпатш без урахування МДД переважали хлопчики (р<0,05), серед хворих на MOTocencopiii невропатн частице зустришся Д1вчатка (р<0,05). Хвор1 на СМА за статтю розподшеш майже nopiBHy.

У rpyni мюпатш у 50% зустр1чалася МДД. Це захворювання як найбшьш часту форму нервово-м'язових хвороб вщ\пчае i багато автор1в ¡Emery А., 1991, Mcmillan J.C.,HarperP.S,, 1994]. Оскшьки дане захворювання мае зчепленнйз1 статтю характер усдадкування, доцшыю частоту поширеност] МДД розраховувати i на

чисто живих новонароджених хлоичиюв [Петрш A.M., 1989]. Частота МДД —

-5 -5 -5

(17,48±3,36)Х 10 з дов1рчим штервалом при р=0,05 11,43X10 4- 25,49X10 ;

розповсюджешсть - 1: 5 719 хлопчиюв, яю народияися живими, що сшвпадае з

частотами в шших европейських популяцкх [Danieli G.A., 1984].

У rpyni денервацшних амклрофш переважала СМА (мал.1,А). Оскшьки для

даного захворювання характерна висока смерт!псть у дитячому Bini, нами визначена

його частота з урахуванням померлих хворих серед тих, що народилися живими з -5 -5 5

1983 року: (7,26+1,42)Х 10 з довзрчим ¡нтервалом при р=0,05 4,71X10 4-10,67X10-,

розповсюджешсть - 1:13765. Частота патолопчного гена в популяцн —

0,00852+0,00077, частота гетерозиготного носшства- 0,0169 або 1:59, що вщповщае

лгтературним даним [Вельтищев ЮС., Темп! П.О., 1998]. Частота СМА I у Кркму

серед nix, що народилися живими - (1.12+0,56)X 10 . загальна поширешсть СМА II i III серед дгеей АРК - (6,14± 1.3) х 10 *

■Ктшчна та молекулятою-генетична характеристика хворих на ФКУ.

При аналш елппчно! симптоматики XBopi на ФКУ були роздшеш на дв! групи: I група— виявлеш програмою масового скриншгу новонароджених (27 дггей) i II трупа — хвор! з 1985 року народження, яю не пройшли скриншг (23 дитини). За сгаттю XBopi на ФКУ розподшеш майже nopiBHy, як i в роботах багатьох aBTopis [Guttler F., Hansen G., 1977, Маринчева Г.С., Гаврилов B.I., 1988]. В обох трупах хворих переважала класична форма ФКУ. Юйшчш симптоми у хворих, що спосгер1галися нами, були виражеш таким чином (табл. 2.).

Результати проведеного достижения показують, що достов^рш вщмшносг! в групах спостер!галися як за фенотишчними ознаками (ксипр волосся, райдужних оболонок очей), так i за показниками психимоторного, мовного та штелектуального розвитку. Потр!'5но зазначити, що найбшыц чутливим до порушенпя д1ети виявився мовний розвиток: без затримки мови розвивалися тшьки 35,3% хворих. Середнш р1вень ФА кров! у хворих в затримкою мови був вищим, нЬк у хворих без порушень мовного розвитку (р<0,05).

: До атишчко!' ФКУ було вщнесено 4 випадки захворювання. У трьох з них р1вень ФА не перевищував 15 мг% на розширенш flieii та при проведеню навантажувалыю!' проби, переб!г захворювання був легким. У випадку XBopoi А. кримськотатарсько! нац1ональност1 з кровноспорщненого шлюбу захворювання мало злояюсний переб!г процесу (iiociiihii клонжо-тотчт судоми, резистентн! до лжування, зниження штелекгу до сгупеня адютй) на фош адекватно!'д1етотерапп, що дозволило передбачити наявн!сть у не!' ФКУШ в наыпдок дефщиту дигщроптеридинсинтетази.

АналЬ результатов д!етотерапй хворих першого року життя показав, що 6 з 12 дггей, що отримували "Берлофен", мали ускладнення у вигляд! анемд, вторинних !мунодефщитних сгашв. У двох випадках Hi ускладнення сприяли розвитку важких гшйно-септичних процеав, що привело до c.viepi i хворих. У дггей, що лкувалися шшими препаратами, ускладнень не спостер1галося.

Таблиця 2

Клннчна симптоматика у хворнх па класичпу форму ФКУ.

Юишчш ознаки I група II група х'.Р

Хвор1 % Хвор1 %

Кол1р волосся 24 100 22 100

свтгле волосся 18 75,0 18 81,8

руде волосся 1 4,2 4 18,2 6,74

темпе волосся 5 20,8 - - р<0,05

Шгментацм райдужних оболонок 24 100 22 100

свгоп 20 83,4 22 100 3,97

темт 4 16,6 0 - р<0,05

Шюрязп вияви 24 100 22 100

злущення, пперемм щш 11 45,8 15 68,2

дитяча екзема 2 8,4 2 9,1 2,47

не було вияву 11 45,8 5 22,7 р>0,05

Специф1чний запах сеч1 24 100 22 100

був 12 50,й 16 72,3 2,47

не було 12 50,0 6 27,7 р>0,05

Судорожний синдром 24 100 22 100

судоми — - 7 31,8

здригання, тремор рук 10 41,7 8 36,4 9,65

немае виявлень 14 58,3 7 31,8 р<0,01

Психомоторний розвиток 21* 100 22 100

вщповщае В1ку 19 90,1 2 9,1 29,45

уповшьнений 2 9,9 20 90,9 р<0,001

Мовний розвиток 17** 100 22 100

вщповщае В1ку 6 35,3 - - 9,25

затримка розвитку мови 11 64,7 22 100 р<0,01

1нтелектуальний розвигок 17** 100 22 100

вщповщае В1ку 12 70,6 - — 22,63

зниження штелекгу 5 29,4 22 100 р<0,001

Примггка: * - оцшювалося в д1тей старших за один рш;

** - оцшювалося в д]тей старших за три роки.

Молекулярно-генетичне обстеження було проведене у 20 хворих 144 члешв 18 родин з високим ризиком ФКУ. Мажорна мутащя Я408\У в 12 екзош гена фешлаланшгщроксилази (ФАГ) була виявлена на 24 и 40 хромосом (60%) у 90%

хворих: у 6 пробанд1в в гомозиготному ciairi (30%), у 12 (60%) - в гетерозиготному, в компаунд! з нещешифкованою мудавдею. Тиьки у двох хворих на ФКУ (10%) R408W не була знайдена, тобто були наявш iiimi мутаци гена ФАГ.

Прианалшнаявнослт R408W у хворих на pi3lii клипчшформиФКУ з'ясовано, що в 94,4% класична форма ФКУ визначалася "мажорною" мутащею: 33,3% - в гомозиготному craiii, 61,1% - в гетерозиготному. В единого обстеженого хворого на атишчну форму ФКУ мутац1я не щенгифкована.

3 36 обегежених батьыв 19 (52,8%) булн ноаями мутаци R408W гена ФАГ. Bei обстежеш родшш виявилися шформативннми за аналвом зчеплелня мугацш гена ФАГ з алельними вариантами VNTR та STR локус1в гена ФАГ.

Для запобшпшя новгорнимвипадкам ФКУ в 5 родинах щцвшценого ризику застосовувалася иренатальна д1агносгика методом ДНК-аналЬу мутаци R408W бюнтату ворсин xopiona. У 4-х ам'ях мутация R408W у плод1в не виявлена. Вагптпсгь рекомендувалося зберкати, народилося 4 здорових дитнни.

У родиш Б. ллщ був гетерозиготним nocieM мутаци R408W. Через те, що в1рогщшсть ФКУ у плода дор1внювала 50%, Bariniicrb рекомендували перервати. Однак с!м'я вщмовилася вщ переривання: народилася дитина, хвора на ФКУ.

Юшнчна та молекулярно-генетична характеристика хворих на СМА.

3 26 хворих на СМА, виявлених у periojii, пщ особистим спостереженням здобувача знаходилося 16 хворих з 15 смей. Д1агносгика форм СМА проводилася за загальноприйнятими критермми (Mausat Т.1., Daves К.Е., 1992): I типом сграждали 4 хворих, II типом - 7 хворих, III типом - 5 хворих; ешввщношення тигав I: II: III -1:1,75:1,25. Перевага другого типу СМА спостерегаеться в большосп популяцш (Dubovvitz V., 1991; Mansat Т.1., Daves К.Е., 1992).

Складшсгь д1агноетики СМА I типу полягала в неможливосп проведения електромюграфдчного дослщження поверхневими електродами в дггей раннього вжу. Трое хворих загинули у вщ! до 2-х роив вщ вторинних пневмонш, один пац!ент живий в 4 роки, i в його клппчнш Kapniiii почали виявлятися ознаки СМА II-III тишв: атрофш м'яз1в i розвиток контрактур суглоб1в. Це спостереження дозволяе погоднгься з думкою Zerres К., 1995 про ге, щоза доиомогою кнуючих д1агносгичних

кршерив неможливо дат прогноз про фивалкль захворювання в копкрегного .хворого. У rpyni хворих на СМА ИГ спосгерн'ався випадок з псевдогщер1роф]я.ми гомшкових м'яз1в у хворог о хлопчика, що викликало потребу диференшйшл д1агпостики з МДД. lIo;u6ni вииадки олисаш й шшими авторами (Hausmanova-Petrusewicz I., Zaremba J., Borkowska J , 1985; Dubowitz V.. 1991) i, певно, слугую1ь ввдображенням клппчного пол1Морф1зму nicV патологи. Виявлення гомозиготно! делеци 7-8-го екзошв гена SMN у цього хворого свщчить на корпеть цього припущення.

Модекулярно-генетичне обстеження проводили 3-м хворим на СМА 1 типу, 4-м хворим на СМА II типу та 3-м хворим на СМА III типу i 19 батькам 10 родин високого ризику СМА. У 100% обегежених хворих було виявлено гомозиготну делещю гена SMN, делеци 5-го екзона гена NAIP не знайдено. Виявлення у хворих на Bei типи СМА од1гаково1 делецй' гена SMN показуе, що хвороби Вердшга-Гоффмана та Кугельберга-Веландера с одшею нозолопею, як вщзначено й у багатьох робот ах (Gilliam I. С., Brzustowiez L. М., Castilla L. Н. та íh., 1990; Brzustowicz L. М., Lehner Т., Castilla L. H. та in., 1990; Melki J.. Abdelhak S., Sheth Р. та íh.,1990).

У 10 з 11 пробанд1в (90,9%) делеци захоплювала 7-й та 8-й екзони гена SMN. В одного пацкнта СМА III типу делецк захоплювала тиькн 7-й екзон названого гена. У клпичшй карт Jini захворювання в цього хворого специф1чних особливостей не спостерц-алося. Bei батьки були гегерозиготними нос1ями вущотндних делецш Гена SMN. Отримаш дат частот зус1р1чальност1 делецш гена SMN у хворих на СМА в кримськш популяци еввдчать про високу ¡нформатившеть аналиу дано1 мутаци при проведеиш пренатально! тцагностики в сш'ях високого ризику СМА.

Клппчна та молекулярно-генегична характеристика хворих на МДД. Пщ час доелвджень ми спостерйали 17 хворих на МДД з 15 имей. Середшй bík хворих на час машфесгацн МДЦ - 4,82 ± 0,42 року.

Результат дослщження показали, що при збшьшенш тривалосп процесу у хворих иаросгали м'язов1 атрофй', поперековий лордоз, деформадш грудноУкштки, кошрактури cyr.To6ÍB, псевдогшергрофп м'яз1в поменшали. Ураження серця споет ерп'алися в 35,30/о bcíx хворих. Па елекгрокардюграмах вщм1чалнся ознаки метабо.'пчних порушень в мюкардк в одного хворого зафпссоваш рщю лшои!луночков1екс1расклоли. в двох хворих - гшертрофк л1вого щтуночка. Ьпелекг

був знижений у 29,4% Bcix пащенпв з МДЦ. Характерно, що порушення шгелекту вщм1чалися у хворнх з раннього дитинства, а не з'являлися з вжом хворого. Таку 3aKOHOMipnicTb вщзначали й шш автори (Emery А.Е.Н., 1987).

У Bcix 17 хворих оцшювалися порушення моторики за шкалою оцшки рухових можливосгей хворих на тазово-попереков! форми прогресуючо! м'язово! дистрофи за Бадаляном Л.О., 1988. Серед хворих з тривалютю хвороби до 5 роив сума бал!в вища за 100 (I стадм процесу) спосгерпгалася в 20% пащенпв, в шших 80% дпей шдсумок сгановив 82 - 67 бал1в, що ввдповвдае II стадй хвороби. У rpyni хворих, що сграждають на МДЦ бшьше за 5 роыв, II стадм захворювання вщм1чалася тшьки в 28,6% дпей, шилмали суму бал1в вщ 10до 46 (III сгадаяпроцесу). Повюсгюздатшсгь ходкти втратили 57,1% хворих другое' групи в 13,75+0,45 роив, на 7-8-м рощ вщ початку захворювання.

Бюх1м1чне обстеження проведене 14 з 17 спосгережених хворих. Найбшьш . характерним — у 100% обстежених хворих — було пщвищеккя концеглрацй креатинфосфокшази (КФК), як вщзначасться i в багатьох роботах (Гехт Б.М., 1лына H.A., 1982; Engel A.G., Banker B.Q., 1986). Середнш р!вень КФК у сиро ват ui кров1 був 9280+2128 од/л. 1нш1 ферменти були тдвшцеш не завжди, але в бшьш Н1Ж половиш випадыв: р1вень алан^нтрансферази (AJIT) — у 64,3% хворих, аспартаттрансферази (ACT) — у 71,4% хворих.

Особливий штерес викликае обстеження 15 матер1в хворих. Кшн1чних ознак захворювання, вщхилснь у невролопчному статуй не спостер1галося у жодно!з них. Piueiib КФК бун пщвигцений у 100% обстежених жшок i складав у середньому 632+128 од/л; щдвшцення AJIT i ACT у сиро в ami кров1 не вщм1чалося. Враховуючи дан! клшисо-генеалОпчного анамнезу, 6ioxiMi4Horo i молекулярно-генетичнОго анали1в, можна зробити висковок в тому, що Bei обстежеш матер! були нойями мутантного гена дистроф1на, мутащю de novo у пробанда не можна припустити в жодному випадку.

Молекулярно-генетичне обстеження проводили у 7 хворих на МДЦ з 6-ти имей з високим риз иком захворювання. Делецив рвних дшянках гена дистрофшазнайдеш в 4-х нробандк (57,1%): в трьох випадках протяжш — 50-52 та 3-6 екзошв гена у двох

хворих сибав, та в одного хворого - 50-го екзона гена дисгрофша. Bei обегежеш им'! виявилнея шформативними для проведения пренатально1 flianrocriiKU i визиачення гетерозиготного ноешсгва в родичок жшочо! craTi за внутрйнньос1мейним аналвом зчеплення мутантного гена дисгрофша з пол1морфними маркерами STR45, STR49, PERT87.

Допологова д1агностика МДЦ (мал.2.) була проведена в однш ciM'i М. с двома хворими на МДЦ сибсами (дослщження проведене в молекулярно-генегичному пауковому цеш-pi Академп медичних наук Pocii, м. Москва, заввдувач naöopatopieio - д.б.н.СвграфовО.В.). Обсгежена амшотичнарщинав 12тижшвваптносп,у плоду делецц 3-6 екзона гена дистрофии не виявлено. Народився здоровий хлопчик.

Малюнок 2.

Молекулярно-генетичне дослщження ciM'i М.

1

О

° пд

¿па

Ввдношення до пробанду Делец1я STR45 STR49

Пробанд 3-6 екзон - 145

Врат 3-6 екзон - 145

Сестра - - 145.157

Мати - 113. 113 145. 139

Батько - - 157

Плщ (12тижшв) - - -

висновки

-5

1 Частота ФКУ в Криму - (13,56+2,61) X10 , частота патолопчного гена в кримсыай популяцн становить 0,01164+0,0011, частота гетерозиготного носшства — 0,023 або 1:43; розповсюджешсть ФКУ — 1:7 375 новонароджених.

2 ."Мажорна" мутаци R408W спостеркалася в 60% мутантних хромосом у 90% обстежених хворих на ФКУ. У хворих на класичну форму ФКУ у 94,4% випадмв визначалась мутаци R408W. У хворого на атипову форму "мажорна" мутацы R408W не выявлена.

3 .Сумарна частота нервово-м'язових захворювань серед дией Криму -

-5

(21,0+2,26) X10 дитячого населения, розповсюджешсть - 1:4770. Частота МДЦ -

-5 -5

(6,6+1,3)Х10 дитячого населения або (17,48+3,36)х 10 живих новонароджених

хлопчшав, розповсюджешсть - 1:5719 живих новонароджених хлопчшав. Частота

-5

шших м 'язових дистрофш: форма ЛандузьДежерша - 0,49 X10 дитячого населения,

-5 -5

дистроф1чна мютони - 0,49Х 10 ; дистальна мюпати - 0,25X10 , непрогресуюч1

-5

форми мюпатШ -5,36X10 .

-5

А. Частота Bcix тип]в СМА у Криму - (5,4+1,1)Х10 дитячого населения. 3 урахуванням померлих хворих ссредтих, що народилися живими з 1983 року, частота

-5

вахтишв СМА-(7,26+1,42)X10 ,розповсюджешсть -1:13765, частота патолопчного

гена в популяцц - 0,00852+0,00077, частота гетерозиготного носшства - 0,0169 або

-5

1:59. Частота СМА I у Криму серед тих, що народилися живими - (1,12+0,56) X10 ,

-5

загальна зустр1чальтсгь СМА II и III - (6,14+1,3) X10 . Сшввщношення титв СМА — I: 11:111- 1:1,75:1,25.

5 Створено банк Ь 126 зразюв KpoBi члешв 34 С1мей з високим ризиком ФКУ, СМА i МДЦ, що дозволило провести молекулярно-генетичну д1агносгику i пщвищити ефектившсть медико-генетичного консультування в них мм'ях. Bei обстежеш родини шформативш для проведения пренатально1 д1агностики; у хворих на ФКУ «мажорна» мутаци R408W виявлена у 90%, у хворих на рЬш типи СМА делецц гена SMN - в 100%, у хворих на МДЦ делецв гена дисгрофша - в 57,1%.

ПЕРЕЛ1К ПРАЦЬ, ОПУБЛ1КОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Мусиенко С . И., Лившиц Л. А., Бычкова А. М., Афанасьева Н. А., Соп-ко Н. И., Бариляк И. Р. Анализ мутаций и полиморфизма 30-иукгсеотидных тандемных повторов гена фенилаланингидроксилазы в семьях с високой степенью риска фенилкетонурии из различных областей Украины II Журнал АМН Украины. -

1996. -Т.2,№3.-С.488- 494.

2. Экшиян А. Ю., Лившиц Л. А., Бычкова А. М., Афанасьева Н. А., Бариляк И. Р. Молекулярно-генетический анализ спинальной мышечной атрофии (СМА) в семьях високого риска из разных регионов Украины // Цитологи 1 генетика. -

1997. -Т.31, №6. - С.75 -81.

3. Афанасьева Н. А., Долгополова Л.А., Лившиц Л.А., Бариляк И.Р. Результаты массового скрининга новорожденных на фенилкетонурию в Республике Крым //В сб: Проблеми еколопчно! 1 медичшм генетики 1 клипчио! ¡мунологп, К.-Луганськ. - 1997. - Вип.З. - С.З - 7.

4. Афанасьева Н. А., Бычкова А. М., Лившиц Л. А., Бариляк И. Р. Клиническая и молекулярно-генегическая характеристика больных фенилкетонурией в Республике Крым //Цитологи \ генетика. - 1998. - Т.32, № 1. -С.8 - 14.

5. Мус1енко С. I., Л1вшиць Л. А., Бичкова Г. М., Афанасьева Н. О., Коблянська Г. М. Аналв мутацц Р408\У у хворих на феникетонурда в Украип // Матер1али II зЪду медичних генегиюв Украши. - Льв1в. - 1995 -С.103.

6. Еюшян О. Ю., Гришко В. Г., Михайлець Л. П., Афанасьева Н. О., Л1в-шиць Л.А., Бариляк 1.Р. Застосування молекулярно-генетичних метод1в для д1агностики найбиьш поширених нервово-м'язових захворювань // Украшський вкник психоневрологи. -Харив. - 1997. - Т.5. - Вип.2 (13). - С.162 - 164.

7. Афанасьева Н. А. Распространенность наследственных нервно-мышечных заболеваний среди детского населения Автономной Республики Крым // Матер1али науково-практично1 конференци "Сучасний стан медичио! генетики в Украш1". -Кшв, 1999.-С.12.

16

АНОТАЦ1Я

Афанасьева Н.О. Розповсюджешсгь га клшко-генетична характеристика деяких моногених хвороб у д1тей Автономно!' Республжи Крим. - Рукопис.

Дисертад1я на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спец1алыюсгю 03.00.15— генетика. - Украшський науковий ппсшчний центр МОЗ Украши, Кий, 1999.

Дисертацпо присвячено питаниям розповсюджешсп феншкетонурп та спадкових нервово-м'язових захворювань у дпей Криму, 1'хнш клппчнш i молекулярно-генегичнш характеристищ. У робот1 вперше визначеш популяцшш частоти феншкегонурц, спшально!' м'язово!' атрофц, м'язово!' дистрофи Дюшенна, дано аналЬ рвних клшчних форм цих захворювань, ixnix особливостей у кримськш лопуляцц. Вперше проведено молекулярно-генетичне обстеження хворих - мешканщв Криму на вказаш захворювання, отримано даш, що характеризують pi3Hi клипчш форми у хворих з разними типами мутадш гешв. Використання результат1в молекулярно-генетичного аналву дозволило створити новий пщхщ для медико-генетичного консультування в родинах високого ризику ФКУ, СМА i МДД, спрямований на безпосередне визначення гетерозиготного носшствата пренатальноУ д1агностики.

Ключов! слова: феншкегонурзя, спшальна м'язова атрофм, м'язова дистрофш Дюшенна, розповсюджешсть, молекулярно-генетичций аналв.

ANNOTATION

Afanaseva N.A. Prevalence and clinical-genetic features of some monogenic diseases among children in The Crimean Autonomous Republic. - Manuscript.

The thesis is presented for the degree of the candidate of medical sciences by speciality 03.00.15 - genetics. - Ukrainian scientific centre of Hygiene of Ukraine, Kyiv, 1999.

The dissertation is devoted to prevalence, clinical and molecular genetic researches of fenylketonuria and inherited neuromuscular diseases among children in Crimea. The Crimean population frequencies of fenylketonuria, spinal muscular atrophy, Duchenne muscular dystrophy are established at first. Different clinical forms of these diseases and their peculiarities in the Crimea are described. The molecular genetic analyses of Crimean patiens are obtained at first. Characterization of different clinical forms of patiens with different types of mutations of determinating genes is defined. Obtained results make possible to contract the new approach to medical genetic consultation in families with high risk of fenylketonuria, spinal muscular atrophy, Duchenne muscular dystrophy and to determine the prenatal diagnostics.

Key words: fenylketonuria, spinal muscular atrophy, Duchenne muscular dystrophy, prevalence, molecular genetic analysis.

17

АННОТАЦИЯ

Афанасьева H.A. Распространенность и клинико-генетическая характеристика некоторых моногенных заболеваний у детей Автономной Республики Крым. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 03.00.15 - генетика. - Украинский научный гигиеничесний центр МОЗ Украины, Киев, 1999.

Диссертация посвящена распространенности и клинико-генегической Характеристике фенилкетонурии (ФКУ) и наследственных нервно-мышечных заболеваний мо но генной природы среди детского населения Автономной Республики Крым. В работе впервые рассматриваются вопросы клинического полиморфизма этих заболеваний в крымской иопуляции, ассоциации разных клинических форм с детерминирующими их генами.

Для изучения распространенности ФКУ нами использованы данные

проведения скринирующей программы на выявление ФКУ среди новорожденных

Автономной Республики Крым за 1989-1998 годы. Показано, что частота ФКУ в

-5

Крыму — (13,56i2,61)X 10 новорожденных, частота патологического гена в популяции — 0,01164+0,0011, частота гетерозиготного носительсгва - 0,023 или 1:43; распространенность ФКУ - 1:7 375 новорожденных.

В диссертации рассматриваются вопросы по лечению больных ФКУ. Показано, что наиболее чувствительным к нарушениям диетотерапии является речевое развитие: без задержки речи развивались только 35,3% больных. Средний уровень фенилаланина крови у больных с задержкой речи был достоверно выше, чем у больных без нарушений речевого развития (р<0,05). Обсуждаются осложнения диетотерапии при лечении больных первого года жизни препаратом «Берлофен».

Впервые проведено молекулярно-генегическое обследование 20 больных ФКУ из 18 семей, проживающих в Крыму. Мажорная мутация R408W в 12 экзоне гена фенилаланингидроксилазы (ФАГ) наблюдалась в 60% мутантных хромосом у 90% обследованных больных, причем у 6 пробандов - в гомозиготном состоянии (30%), у 12 (60%) - в гетерозиготном, в компаунде с неидентифицированной мутацией. Только у двух больных ФКУ (10%) R408W не была обнаружена, т.е. были другие мутации гена ФАГ. У больных классической формой ФКУ в 94,4% случаев

определялась мажорная мутация R408W. У больного атипичной формой R408W не обнаружена.

При изучении распространенности наследственной нервно-мышечной патологии были применены как одномоментные исследования, дающие картину пораженности детского населения на 1 января 1999 года, так и долгосрочные за период с 1983 по 1998 годы. Суммарная частота нервно-мышечных заболеваний среди детей Крыма — (21,0±2,26)Х 10 детского населения, распространенность- 1:4770.

В группе миопатий в 50% случаев встретилась мышечная дистрофия Дюшенна (МДЦ). Частота МДЦ - (б,б±1,3)Х10"! детского населения или (17,48±3,36)Х10"! живых новорожденных мальчиков, распространенность - 1:5719 живых новорожденных мальчиков. Результаты исследования показали, что поражения сердца наблюдались у 35,3% всех больных. Интеллект был снижен у 29,4% всех пациентов с МДД, причем задержка умственного развития отмечалась с рождения, а не развивалась с возрастом больного. При обследовании 15 матерей больных МДЦ был сделан вывод о том, что в каждой из обследованных семей мать явилась носителем мутантного гена дистрофина, мутацию de novo у пробанда нельзя было предположить ни в одном случае.

Прочие мышечные дистрофии наблюдались с частотой: форма Ландузи-Цежерина— 0,49X10" детского населения, дистрофическая миотония - 0,49X10 ", дистальная миопатия - 0,25Х 10 , непрогрессирующие формы миопатий — 5,36Х 10""' детского населения.

Частота всех типов спинальной мышечной атрофии (СМА) в Крыму — (5,4±1,1)Х10 детского населения. С учетом умерших больных среди родившихся живыми с 1983 года частота всех типов СМА — (7,2б±1,42)Х 10 'распространенность — 1:13 765, частота патологического гена в популяции — 0,00852+0,00077, частота гетерозиготного носительства - 0,0169 или 1:59. Частота СМА I в Крыму среди родившихся живыми — (1,12+0,56) X10" общая встречаемость СМА II и III — (6,14+1,3) X105. Соотношение I: И: III типов СМА — 1:1,75:1,25.

Впервые проведено молекулярно-генетическое обследование больных МДЦ и СМА, проживающих в Крыму. У больных разными типами СМА делеции гена SMN обнаружены в 100% случаев, у больных МДЦ делеции гена дистрофина — в 57,1%. Определено, что все обследованные семьи информативны для проведения пренатальной диагностики.

Использование результатов молекулярно-генегичесного анализа создает новый подход к медико-генетичесному консультированию в семьях високого риска ФКУ, СМА и МДД, дает возможность непосредственного определения гетерозиготного носительства и пренатальной диагностики этих заболеваний. Результаты исследования и рекомендации по проведению скриниру ющсй программы на виявление ФКУ внедрены в практическую деятельность ктгц.

Пщписано до друку 12.08.99. Умовних друкарських apкyшiв 1,0. Тираж 100 принирниив. Замовлення 2957. Надруковано в ВАТ "Слмферопольська мюька друкарня" 333000, м. Симферополь, вул. Горького, 8.