Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Пути рационального использования ресурсов пищевых и лекарственных растений в лесах Житомирщины

ВАК РФ 06.03.02, Лесоустройство и лесная таксация

Автореферат диссертации по теме "Пути рационального использования ресурсов пищевых и лекарственных растений в лесах Житомирщины"

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

J • і

На правах рукопису

ФЕСЮК АНАТОЛІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

„Шляхи раціонального використання ресурсів харчових та лікарських рослин в лісах Житомирщини"

04.03,

0(гг*НМ4) — ЛІсовлаштувания і лісова таксація

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

. На правах рукопису

ФЕСЮК АНАТОЛІЙ ' ВОЛОДИМИРОВИЧ

„Шляхи раціонального використання ресурсів харчових та лікарських рослин в лісах Житомирщини"

06.00.19 — Лісовлаштування і лісова таксація .

АВТОРЕФЕРАТ ‘

на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Робота виконана на кафедрі лісовлаштування і геодезії Національного аграрного університету.

Науковий керівник — доктор сільськогосподарських наук,

професор КОЗЬЯКОВ Сергій Микола-■ йович.

Офіційні опоненти — доктор сільськогосподарських наук,

професор ЦУРИК Євген Іванович,

— кандидат сільськогосподарських на; ук ШВЕЦЬ Михайло Іванович.

• і

Ведуче підприємство: Поліська агролісомеліоративна станція

УкрНДІЛГА.

Захист відбудеться 9 КВТТНЯ 1996 р. в год. 00 хв.

на засіданні спеціалізованої ради Д 01. 05. 09 при Національному аграрному університеті за адресою: 252041, м. Київ-41,

вул. Героїв Оборони, 15, учбовий корпус 1, ауд. 94. _ ^

Просимо црийняти участь в обговоренні дисертації при її захисті або вислати відгук на автореферат у двох примірниках, завірених печаткою організації чи установи за адресою: 252041,

м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, Національний аграрний університет, сектор захисту дисертацій.

З дисертацією можна познайомитись в бібліотеці Національ-ціонального аграрного університету. .

Автореферат розіслано « ОтЬ 1996 р.

Вчений секретар спеціалізованої

Ради, кандидат сільськогосподарських

наук, доцент 0. Т, МАНІТА.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. .

Комплексне раціональне використання всіх ресурсів лісу, в тому числі харчових і лікарських, стало важливим принципом організації, економіки і управління багатогалузевим лісовим господарством України. " -

В зв’язку з цим, гостро стає питання кількісної та якісної оцінки всіх ресурсів лісу на принципах охорони та їх відтворення.

Ця проблема вирішується науковим обгрунтуванням обліку недеревної рослинної сировини в лісі, розробкою методів інвентаризації та технологічних схем виконання робіт, що є складовою частиною науково-технологічйого процесу при лісовлашту-, ванні. ' , .

Дисертаційна робота це частина науково-дослідної роботи, в цьому напрямку кафедри лісовлаштування та геодезії лісогосподарського факультету, що виконується згідно з загальним планом дослідних робіт НАУ. . ’

Мета і головні завдання досліджень.

Дослідження проводились з метою вивчення розповсюдження ресурсів харчових і лікарських рослин, встановлення оптимальних умов росту, розвитку, продуктивності і розробка на цій основі заходів по раціональному використанню їх в лісах Житомирщини. _

Головними питаннями проведених досліджень являються:

— аналіз фактичної заготівлі за тривалий період харчової

та лікарської сировини в лісах Житомирщини; -

— на науковій основі обліку недеревної рослинної сировини

вивчити розповсюдження, визначити урожайність і запас бсновних видів лікарських та харчових рослин, що мають .промислове значеная; . .

— розробити та проаналізувати нормативно-облікові мате-

ріали для розрахунку запасів харчової та лікарської сировини при лісовлаштуванні; ■ і

— провести відповідні розрахунки запасів дикорослих рослин

і обгрунтування об’ємів їх заготівель; '

— вивчити можливість введення окремих нидів рослин в куль-

туру, створення плантацій, напівплантацій, а також окультурення дикорослих заростей; . ,

— виявити і обгрунтувати шляхи використання ресурсів харчових та лікарських продуктів в лісах Житомирщини і в зв’язку з цим запропонувати виробництву конкретні заходи.

З

Наукова новизна роботи.

г-

Вперше проведений аналіз фактичної заготівлі харчової та лікарської сировини в лісах Житомирщини за тривалий період по окремих господарствах, що дало можливість виявити тенденцію заготівлі та резерви її підвищення.

Встановлено взаємозв’язок врожайності, запасів з основними економічними, лісівничими та таксаційними показниками насаджень на основі розроблених автором методів обліку. Складені окремі нормативні матеріали для визначення врожайності та запасів харчової і лікарської сировини, які пропонується використовувати в лісовлаштуванні.

Розроблено комплекс заходів по підвищенню продуктивності дикорослих харчових,і лікарських рослин ліоів Житомирщини, можливого їх введення в культуру та плантаційне вирощування з метою збільшєдня їх заготівель.

Практична цінність роботи.

Розроблені нові методи обліку розповсюдження харчових та лікарських рослин під час лісовлащтування та зроблені розрахунки запасів сировини, які впроваджуються при лісовлаштуванні. Складені таблиці біологічних і, господарських запасів харчової та лікарської сировини. Розроблені «Рекомендації по / підвищенню продуктивності харчових і лікарських рослин», які впроваджуються в виробництво держлісгоспів Житомирщини.

' Апробація роботи.

. Про основні теоретичні положення роботи, методи досліджень, висновки, практичні рекомендації зроблено доповіді, які отримали підтримку на. Науковій Раді і наукових конференціях лісогосподарського факультету НАУ (1975,. 1976, 1983, 1986), Учбово-методичній і редакційно:видавничій раді УМК Мінлісгоспу України (1981, 1987, 1991), засіданні циклової комісії лісогосподарських дисциплін базового Малинського лісотехнічного технікуму, науково-практичних конференціях комісії по вивченню дикорослих ягідників Всесоюзного товариства, (1976), на науково-технічних радах науково-виробничого лісогосподарського об’єднання . «Житомирліс» (1990, 1995), науково-технічних радах держлісгоспів Житомирщини (1990—1995), всесоюзних і республіканських конференціях і школах науково-технічного товариства (НТТ), товариства лісівників України. .

Результати досліджень автора і практичні рекомендації знай: шли практичне застосування в держлісгоспах Житомирщини і

І

схвалені науково-технічними радами, пройшли виробничу перевірку, а також експонувались ра ВДНГ СРСР і України (1988, 1989, 1990).

’ Висновки результатів досліджень і окремі положення дисертації використані в розробці програмно-методичної документації, навчальних підручників і посібників для підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах першого та другого рівнів акредитації по спеціальності «Лісове господарство», а також в педагогічній практиці викладачами і студентами лісогосподарських спеціальностей.

. Особиста участь автора.

Основні експериментальні матеріали використані в дисертації, зібрані з участю автора під науково-методичним керівництвом доктора сільськогосподарських наук, професора Козьякова С. М., за що автор вважає своїм обов’язком виразити йому сердечну вдячність. • ' ' ч

. Автору належить постановка проблеми дисертації, розробка теоретичних і методичних положень, аналіз дослідницьких мате. ріалів і узагальнення результатів.

При вирішенні питань математично-статистичної обробки дос лідів, використанні методики і положення розроблені окремим?! авторами і науковими установами та співробітниками кафедр і лісової таксації НАУ, на що в тексті зроблені відповідні пос* лання. •

Для. участі в збиранні експериментальних матеріалів під кг ' рівництвом автора приймали участь студенти Малинського лісо технічного технікуму та лісогосподарського факультету НАУ, державна лісова охорона, окремі науково-педагогічні та інженерно-технічні працівники. Автор дякує за Допомогу в проведенні досліджень, обробку дослідницьких матеріалів, виробничу перевірку і впровадження результатів, а також за суттєві поради і . зауваження.

На захист виносяться: '

— методика по техніці обліку харчових, лдкарських рослин та грибів;

— таблиці розрахунків запасів харчових і лікарських рослин для використання в лісовлаштуванні;

— рекомендації по раціональному використанню запасів в лісах Житомирщини з врахуванням радіоактивного забруднення.

Об’єм роботи, надруковані праці.

Дисертація складається із вступу, дослідницьких, проектних, спеціальних розділів, висновків і економічного обгрунтування. Об’єм роботи складає 150 сторінок машинописного тексту, малюнків, -і-’: та'блиць. Перелік використаної літератури складає 250 найменувань, в тому числі 11 іноземних.

. Публікації.

Всього автором опубліковано 15 наукових та науково-методичних робіт. Основні положення дисертації опубліковані в семи наукових роботах, в тому числі двох підручниках.

: Зміст роботи. .

1. Коротка характеристика району досліджень

На підставі літературного огляду розглянуті геоморфологія, рельєф, кЛімат, гідрографія, грунтовий покрив та рослинність (Морозов Г. Ф., 1926, 1969; Атлас Почв Украинской ССР, 1979; Туркевич И. В., 1969; Лисенко К. А., 1969; Погребняк П: С., 1955, 1967; Федбц Н. Ф., Остапенко та ін. 1968; Генсірук С. А., 1992; Мотовилов, 1955; Висоцкий Г. М., 1913 та ін.).

Житомирська область за природними та економічними показниками належить до двох природних зон Українського Полісся та Лісостепу. Цим обумовлюються різні показники родючості, механічного складу грунтів, клімату та рослинності (Мотовилов Г. П., 1&55; Бондарчук .В. Г., 1963; Маринич О. М., 1968; Орлов М. М., 1924; Богословский С. А., 1931; Цымек А. А., 1959; Лосицкий К. П., 1974; Лосицкий К- Б., Цымек А. А., 1978).

Лісорослинні умови Житомирської області сприятливі для росту основних лісоутворюючих порід, чагарників, напівчагарників та трав’янистих рослин, є джерелом заготівлі харчової та лікарської сировини в держлісгоспах та спеціалізованих заготівельних організаціях (Генсирук С. А., 1975, 1981; Пятницкий С. С., Изюмский П. П» 1966; Сукачов В. М., 1964; Погребняк П. С. 1928; Лавриненко Д. Д., 1957).

Клімат району обстежень — м’який бореальний з достатньою вологістю, помірно теплим літом, м’якою зимою, затяжною весною та осінню (Бучинськийи И. Е., 1963, 1990; Маринич А. М., 1962; Приходько Г. Ф., 1967. та і».). Кліматичні умови сприяють плодоношенню дикорослих ягідників /та їстівних грибів. Тут розповсюджений багатий різноманітний видовий’ склад рослин, в тому числі харчових і лікарських (Барбарич, А. И., 1995; Смик Г- К-

б

1966; Ёййна Г. A. 19?1, І9?2, 197§, РиПа А. К. 1957, 1979; Е- Я-Елкгі 196&, Козь&кой G. Н. І975; Козьяков С. Н., Шаборова С. И. 1977; Красной Й.'П. 1979, 1980 та ін.).

ГоловнкМ рослинним К кого Полісся

якого присвячені дослідження (ПоВарницьін ЕГ. А. 1959; Генсирук С. Л. 1975; Ґіастернак П. С., Мякушко В. К. 1978; Остапенко Б. Ф. 1980, 1985). .

Лісостеп займає приблизно 1/3 Tepnfopn Житомирщини і характеризується сприятливими умовами для вирощування насаджень з участю дуба (Quercus robur L.) і участю супутніх порід ясенз, звичайного (Fraxinus exeefsiorl) липи дрібнолистої (Tilia cor,data Mill).-, граба звичайного (Carpinus betulus L.) ліщини звичайної (Coryius'avellana L.) (Зеров К. К. 1931, 1933; По-ришкура С. И., АртюЩенко О. Г. 1971; Клеонов Ю. Д. 1Э30).

Розглянуті основні типи лісорослинних умов, розроблені Українською лісотипологічною школою (Алексеев Е. В. 1928; Воробьев Д. В., 1953; Лавриненко Д. Д., 1954; Погребняк П. С-, 1955; Остапенко Б. Ф., Улановский М. С. 1980; Остапенко Г. Ф., Пастернак П. С., 1985; Федець.И. Ф. 1985 та.ін.). Показана необхідність обліку типів лісу при вивченні розповсюдження грибів, харчових та лікарських рослин.

Дослідження проходили в напрямку вивчення розповсюдження, врожайності і запасів грибів, харчових та лікарських рослин. Підкреслюється складність визначення площ і запасів цих груп рослин на відміну від деревних.

Вирішення практичних завдань раціонального використання ресурсів харчових та лікарських рослин в лісах передбачає визначення методичного підходу до обліку і визначення їх ресурсів. Ця необхідність виникає з вимог в збільшенні запасів та заготівель цих продуктів. . . >

При вивченні розповсюдження харчових та лікарських рослин ми використали існуючі методики і методичні підходи (Сукачев В. Н., 1930, 1964; Раменский Л. Т. 1971; Козьяков С. М. 1972, 1975, 1976, 1978, 1980;-Телишевский Д. А. 1973, 1976; Скрябина А- А, 1970, 1978; Краснов В.. П. 1980 та ін.), а також методики розроблені автором. Так, при закладці пробних ■ площ з промірами на трансектах (Козьяков С. М., 1972, 1978, 1980) • ми досліджували свої пробні площі, які мають переваги економії часу (менш трудомісткі і не поступаються раніше відомим за точністю (мал. 2.1).

При складанні нормативно-довідкових матеріалів використані

являється сосна зЁичайна

вивченню

2. Методика роботи та коротка характеристика вихідного матеріалу

Мал. 2.1. Схеми пробних площ з умовними позначеннями а) для визначення розповсюдження та врожайності

(на прикладі чорниці)

б) для обліку кущів (дерев) та врожайності на них . (на прикладі горобини)

А .— центральна точка пробної площі закріплена в натурі стовпцем

— контур розповсюдження чорниці в Межах пробної площі

— контури розповсюдж’ення чорниці, що співпали на пробну площу

для обліку . ■

АВ; АС; АЮ; АЕ — лінії, промірів і трансекти обліку на пробній площі Б, В, Е, С — кінцеві точки облікових трансект на пробній площі закріплені в натурі кілками .

БГ— (загальна площа проби) — 50 X 50 = 2500 м2 (0,26 га)

Бо — (облікова площа проби) — 25 X 1 X 4 = 100 м2 (0,01 га)

Бв — (площа виду на пробній площі) — (1\ + її + ... + /7) х 1 = {1\ х 1 +

+ /2 X 1 + ... Н- /? X 1) = Бі 4" §2 ••• 4* 27

її. 2, з ... — відстані по лініяз промірів на обліковій частині проби

а, Ь, с, сі — елемент плоду (трапеція) контуру в обліковій частині пробної

ПЛОЩІ '

1. Дерева і кущі в межах пробної площі

2. Облікові трансекти розміщені хрест на хрест в напрямку:

Сх — Зх

Пн - Пд \ _

. 3. Напрямок ходових ліній для суцільного обліку дерев та кущів на

пробній площі '

4. Напрямок обліку (ходової лінії)

5. Центр пробної площі

. 6. Можлива додаткова облікова частина пробної площі при загальній ' площі проби 0,50 га (до 1,0 га) ,

методичні розробки, на які є посилання у відповідних розділах дисертації. Запропоновано методику визначення запасів харчової і лікарської сировини за балами, що прискорює і спростовує робо-‘ ту при лісовлаштувальннх дослідженнях.

При обробці польових матеріалів нами • використовувались методики кафедри лісової таксації НАУ (Никитин К- Е., Шви-денко А. 3. 1978; Поляков А. В., Лидицкий Я. А. 1986; Строчин-ский А. А. 1980, 1982; Кашпор С. Н., 1988; Локида П. И., 1989, 1992 та ін.).

Всього на розповсюдження харчових та лікарських рослин було закладено 1256 пробних площ в держлісгоспах Житомирської області на загальній обліковій площі 125600 га. .

Вивчення врожайності і виходу березового соку проводилось на 25 стаціонарах на протязі 15 років. Проведено 3,5 тис. замірів 75 модельних дерев. . \

3. Аналіз фактичної заготівлі харчової

та лікарської сировини . .

Аналізуючи фактичну заготівлю харчових і лікарських рослин за багаторічний період, можна прийти до висновку про те, що мають місце відповідні максимуми і мінімуми'в цьому процесі. Вони пов’язані з різноманітними погодними умовами, еконо-

* мічною і екологічною сйтуацією в Україні. ■

При проведенні аналізу необхідно було врахувати те, що заготівля йде шляхом «простого з^ору» харчових і лікарських рослин всіма бажаючими, як місцевого населення так і приїзджими із міст і робітничих селищ. .

Облік фактичних заготівель пов’язаний з великими труднощами і неточністю кінцевих результатів із-за відсутності чіткої статистичної звітності та обліку в організаціях, що ведуть заготівлі. . •

В таблиці 3.1. приведений аналіз заготівлі харчових та лікарських продуктів з 1967 по 1994 роки. .

На підставі аналізу таблиці 3.1. можна зробити деякі висновки про об’єми заготівель харчових та лікарських продуктів по виробничому об’єднанню «Житомирліс». '

1. Після аварії на Чорнобильській АЕС об’єм заготівель харчової та лікарської сировини значно знизився, а тв 3-й та 4-й зонах заготівля заборонена.

2. Заготівля плодів і ягід знаходиться на рівні від 0,7% до 12% загального об’єму заготівель і коливається від 5,2 т (1972 р.) до 1059 т (1987 р.). В середньому вона складає 314,4т в рік або 5,5% від загальних заготівель.

3. Об’єм заготівель грибів (в переведенні на свіжі) знаходиться на рівні від 9,0 (1971 р.) від заготовленого об’єму в Укра-

їні до 29,0% (1982 р.) і коливається рід 48,9 (1968 р.) до 676 т* (1988 р.). В середньому він складає 249,9 т в рік. .

4. Заготівля березового соку знаходиться на рівні від 7,2% (1970 р.) до 13,2% (1972 р.) від загального об’єму заготівлі по Україні і коливається в межах від 239 т (1969 р.) (коли заготівля тільки розпочиналась) до 7392 т (1988 р.). В середньому вона становить 3876 т.

5. Заготівля лікарської сировини знаходиться на рівні від

1,3% (1968 р.) до 7,6% (1970 р.) від загальної по підприємствах Мінліргоспу України і коливається в межах 27,3 т (1982 р.) до 6,0 т (1991 р.). В середньому, вона складає 2,7 т.

, Таблиця 3.1

АНАЛІЗ заготівель харчових і лікарських продуктів по виробничому об’єднанню «Житомирліс» і підприємствах МінЛісгоспу України .

Плоди і ягоди Гриби в перев. на свіжі

Роки Україна «Житомир- ліс» процен- ти Украї- на «Житомир-1 процеи- ліс» ти 1

1967 142,5 2,2 * 1,5 180,0 — - —

1968. 1060,0 23,5 2,0 425,0 • 48,9 , 11,6

1969 1460,8 79,8 5,5 670,3 103,3 15,5

1970 1-940,6 119,9 6,2 2151,0 286.8 13,3

1971 2290,0 224,2 9,8 2542,0 228,9 9,0

1972 1468,0 5,2 0,7 1653 173,2 10,5

1973 2721,0 . 229,3 8,4 1338,2 122,0 9,1

1974 1718,0 91,8 • 5,4 3210,0 434,7 13,4

1975 - 4633,0 253.9 5,5 910.0 113,4 11,3

1976 3490,0 241,7 6,9 1831,0 218,6 11,8

1977 5089,0 440,2 7,5 1640,0 250,9 15,8

1978 3352,0 157,2 4,7 2156,0 238,4 11,1

1979 4129,0 116,0 •2,8 881,0 203,6 23,0

1980 3918,0 326,0 8,3 2602,0 470,2 18,0

1981 4913,0 290,0 5,9 1290.0 237,0 18,4

1982 5858,0 464,0 7,9 389,0 113,0 29,0

1983 8530,0 602,0 7,1 546,0 68,0 14,8

1984 8889,0 497,9 5,5 2724,0 396,9 14,8

1985 9316.0 802,6 9,2 2508,0 241,0 16,7

1986 8140,а 518,0 ' 6,3 2195.0 186,0 8,5

1987 8059,0 1059,0 \ 12,3 1243,0 279,0 22,4

1988 7239,0 387,0 - 5,2 2687,0 676,0 25,1

1989 741Т.0 506,0 6,8 2173,0 588,0 27,0

1990 6961,0 467,0 6,7 761,0 47,0 ■ 6,2

1991 4692,0\ 359,0 5,5 679.0 28,0 4,1

1992 4806,0 84,0 1,7 201,0 8,0 1,2

1993 5034,0 158,0 3,1 416,0 9,0 0,2

1994 2605,0 51.6 1,9 362,0 4,8 1,3

Роки Березовий сік Лікарські рослини

Україна «Жнтомир- ліс» про- центи Україна «Житомир- ліс про- центи

1967 11,0 -

1968 158,0 — _ 52.0 0,7 1,3

1969 2467,0 239,0 9,7 149,0 3,8 2,5

1970 9605,0 682,0 7,2 324,0 24,6 7,6

1971 154,67 19,8 12,8 . 469,0 11,9 2,5

1972 21611,0 2862.0 23,2 624,0 15,5 2,5

1973 31485,0 4028,0 ' 12,8 872,0 • 24,2 2,5

1974 33977,0 3911,0 11,5 896,0 24.5 2,7

1975 31640,0 ■ 3750,0 11,8 945,0 23,7 2,5

1976 33102,0 3012,0 9,1 999,0 21,6 2,2

1977 36070,0 ‘ 3446,0 9,5 974,0 16,6 1,7

1978 35570,0 3903.0 11,0 984,0 21,7 2,5

1979 37413,0 3775,0 10.2 902,0 26,9 3,0

1980 42117,0 4110,0 9,8 828,0 27,Т 3,3

1981 49526,0 5352,0 10,6 802,0 27,0 3,4

1982 54641,0 5555,0 10,0 733,0 27,3 3,7

1983 46506,0 4575,0 9,9 890,0 39,0 4,4

• 1984 39212,0 4512,0 11,5 1095,0 60,85 5,5

1985 37507,0 2789,5 . 9,2 1053,0 41,2 5,1

1986 43850,0 42Щ0 9,7 ’ 929,0 37Д 3,8

1987 66064,0 6797,0 10,3 911,0 25,2 2,8

1988 77222.0 7392,0 9,6 928,0 22,2 2,4

1989 91261,0 8602,0 9.5 936,8 24,5 2,6

1990 82062,0 8257,0 10,0 620,0 • Гі.О 1.8

1991 59566,0 7062,0 11,8 649,5 6,0 1,0

1992 40810,0 2607,0 5,3 557,0 7,0 1,3

1993 31705,0 2596,0 8,2 ' 508,0 7,0 1.4

1994 3476,4 250,3 7,2 450,0 8.6 1.9

Примітка; проценти заготівель по виробничому об’єднанню «Житомирліс» приведено від заготівель ПО Україні.

6. В останні роки (1$92—1993) заготівля харчової та лікарської сировини перейшла місцевий бюджет, безпосередньо Мін-лісгоспом України ле планується і не враховується.

До приведеного об’єму заготівель на підприємствах Мінліс-госпу України необхідно додати заготівлі по заготконторах Укоопспілки, які ведуть закупівлю ягід, грибів, лікарських рослин із тих же лісів, що і підприємства Мінлісгоспу України.

Крім того, до отриманих об’ємів заготівель по державних і кооперативних підприємствах необхідно добавляти ЗО—40% об’ємів заготівель харчової та лікарської сировини, що йдуть для продажу на базарах і потреб населення. Цей аналіз об’ємів заготівель в цілому по області в порівнянні з об’ємами по Україні говорить про те, що Житомирська область є однією із ведучих в Україні по заготівлі дикорослих харчових продуктів та лікарської сировини-

Названі види плодів, ягід, їстівних грибів та лікарської сировини, включені нами в першу чергу досліджень розповсюдження, врожайності та запасів. :

. 4; Розповсюдження врожайності та запаси

харчових та лікарських рослин в лісах Житомирщини

В роботі розглянуті врожайність та запаси основних видів грибів, харчових та лікарських рослин.

Більш грунтовно вивчались окремі види, які обумовлюють характеристику основної рослинної харчової та лікарської сировини (трава, квіти, коріння, кореневища, бруньки, плоди, ягоди, суцвіття, грнби). Результати і акого вивчення зведені в таблицю 4.1.

• Таблиця 4.1.

Розповсюдження та біологічні запаси основних харчових і лікарських рослин лісів в держлісгоспах Житомирщини

.Опеньки Чорниці Горобина Сік Березові Кора

звичайна березовий бруньки крушини

Держлісгосіш ламкої

площа, га площа,га площа, га площа, га площа, га плоша, га

біолог. біолог. біолог. біолог. біолог. біолог.

запас запас запас запас запас запас

1 ' 1 3 4 5 6 7

Баранівський 17 450,1 200 50 8,7

1,7 135,0 4036,0 698,0 66

- Ш5 773 4,1 115 70

£>ілшч.оровицькии 220 3 232,0 0,49 2320,7 977,2

Бердичівський 55 11,0 28 7,6 — 50 1009,0 13 181,5 —

Городницький 442 874 1,5 92

67,2 214,0 0,3 18^6,6

Ємільчинський 1719 630 2,8 24 31 11,2

171,9 112,1 . 0,39 484,3 432,8 85

Житомирський 50 120 180 40

10,0 32,8 3632,4 558,4

Коростенський 89 426 3,5 35 30

13,5 127,7 0,42 706,3 418,8 62 '

316 122,4 32 20 2,5

короі.іишшськии 142 5 36,7 645,8 279,2 19

Лугинський 334 50,8 . 15,3 ,4,6 1,7 0,32 28 565,0 25 349,0 5,8 44

Малинський 150 94,4 5,8 58 32 6,0

15,04 18,9 1,2 1170,4 446,7 46

Нов-Волинський 1000 941,3 1,2 100 40 5,3

200 282,4 0,08 2018,0 558,4 40

Овруцький 4136 909,9 1170,3 381,1 2,9 0,46 35 706,3 22 307}1 17,9 136

Олевський 2170 793 2,3 2,6 21 12,3

217 128,6 0,44 524,7 293,2 93

Попільнянський 100 15,2 — — 31 . 625,6 7. 97,7 16,0 121

Радомишльський 68 10,3 113 28,9 - 4,2 0,27 43 867,7 ' — 2,1 16

Словечансь^ий 6680 2684 2554 761 1,7 0,20 36 726,5 34 474,6 9,3 71

Всього: 18441 9104,8 31,7 1013 ' 435 105,6

3008,9 2344,8 4,57 21895,3 6072,6 799

градієнти вологи (гигротопи) х, у — градієнт середовища

7. — проективне покриття (процент) а — точка адаптації чорниці в Житомирській області

Мал. 4.1. Розподіл чорниці по градієнтах вологи та родючості грунту (едктопах)

Таблиця 4.4.

• Фрагмент таблиці

для визначення виходу березових бруньок на 1 мЗ вирубаємої деревини від рубок догляду за лісом в залежності від середнього діаметра стовбурів (на прикладі березового насадження І бонітету)

Середній діаметр дерево-стану (Д1,3 см) 4 8 12 16 20 24

Запас нормального чистого березового насадження (мЗ/га) 56 112 164 211 . 254 292

Біологічний вихід • бруньок, (кг/мЗ) 0,69 0,52 0,38 0,27 0,19 0,13

Біологічний запас бруньок, (кг/га) 35,4 58,5 62,2 57,1 49,0 3-7,8

Господарський запас на 1 га: головне користування і прохідні рубки 29,2 31,1 28,5 24,5 18,9

Освітлення, прочистки, прорідження 3,5 5,8 6,2 5,7

, Кожен з видів грибів, харчових та лікарських рослин приведений до відповідних типів лісорослинних умов. '

В сировинну базу для заготівлі чорниці (Уассіпішп тугііііиз Ь.) відносяться площі з проектним покриттям кущів рослин 20% і вище.

Рясне плодоношення чорниці спостерігається в насадженнях, де переважають сосна, береза, дуб, різні за своїм складом типи лісорослинних умов А2 Аз А4, В3, В<, €2, С3 С4 та повнотою 0,5

—0,8- Облік чорничників ведеться в тих випадках, коли їх можна включити в базу для заготівлі (мал- 4.1.).

Врожайність та запас визначається при допомозі запропонованих нормативних таблиць (таблиця 4.2.).

В сировинну базу заготівлі горобини звичайної (ЗогЬив аисирагіаІл)включаються вирубки і низькоповнотні насадження з сосни, берези, дуба та інших порід (0,5 і нижче) , в типах лісо-рослинних умов В2, В3, С2, Сз, Д2, Дз-з наявністю плодоносних дерев горобини не менше 5 штук на 1 га. Врожайність і запаси визначаються за допомогою розрахункових таблиць. Господарський запас горобини звичайної визначений 50% від біологічного (таблиця 4.3.). '

- Для маслюка звичайного (БиіПиз Іиїеиз Ь.) в сировинну базу для заготівель віднесено площі культур сосни та природні молодняки сосни у віці від 4 до 20 років. Доля участі сосни 5 і більше одиниць. Повнота може бути різною. Типи лісорослинних умов Аь А2, Вь В2, Сі, С2. Надгрунтовий трав’янистий покрив відсутній або рідкий з лишайників, зелених мохів, злаків.

Таблиця 4.2.

ШКАЛА

для оцінки врожайності та запасів ягід чорниці х при 100% проективному покритті

Бал

врожаю

Врожай

Характеристика

врожайності ягід, шт./м2 •

Біологічна прожайність при 100% проекгив. покр.. кг/га

Промисловий запас, кг/га

0 відсутній ягід немає — —

1 дуже низьк. до 20/1 м2 до 80 до 20

2 низький від 21 до 60 на 1 м2 165 50

3 середній від 61 до 100 на 1 м2 335 100

4 високий від. 101 ДОІ40 на їм 2 505 ’ 151

5 дуже висок. більше 140/ІМ? 675 202

ФРАГМЕНТ ШКАЛИ

для визначення врожайності і запасів горобини звичайної

Бал врожай- ності Врожай Характ. врожаю від к-ті суцвіть або грон Біолог, врожайн. на одне дерево, кг Біологічний і промисловик запас від кількості дерев, т/гн

20 60 120

0 відсутній немає __

1 дуже низы, до 20 0,32 0,0064 0,0192 0,0384

0,0032 0,0096. 0,0192

2 низький до 40 0,64 0,0128 0,0384 0-0768

0,0064 0,0192 0,0384

3 середній до 100 1,60 0,032 0,096 0,192

0,016 0.048 0,096

4 високий до 150 2,40 0,048 0,144 0,288

0,024 0,072 0; 144

5 дуже висок. 200 і 3,20 0,064 * 0,192 0,384

більше і більше 0,032 ‘ 0,086 0,192

Оптимальними умовами для росту плодових тіл опенька осіннього -(АгшіПагіеПа шеііеа)' вважаються вирубки останнього десятиріччя після вирубки насаджень з участю листяних порід (дуба, осини, тополя, в’яза та ін.), починаючи з 0,1 в їх складі. Тип лісорослинних умов В2, В3.В4, С2 С3, С<, Д2 Дз, Д4.

Під базу заготівель опенька також включаються молодняки 1 класу віку в тих же лісорослинних умовах за наявності окремих всихаючих екземплярів сосни, дуба та інших порід, а також перестійні насадження, що потребують термінової рубки за санітарним станом. ’

Бруньки берези повислої JBctula pendula Roth) заготовляють при проведенні рубок головного користувайня та рубок догляду в чистих березових насадженнях або з участю берези не менше 5 одиниць, в типах лісорослинних умов В2, В3, В<, С3, С4, Дг, Дз-Визначення ресурсів березових бруньок наведено в нормативно-обліковіій таблиці 4.4, які рекомендовані для використання в лісогосподарському виробництві та лісовлаштуванні.

Під базу промислової заготівлі кори крушини вільховидної (Frangula alnus Miller) віднесені насадження, що містять підлісочні породи крушини нг околицях, полянах та берегах водоймищ, боліт та луків в соснових і листяних лісах, часто разом з

вільхою, горобиною, черемхою в типах лісорослинних умов Аг, Аз, А4, В2, В3, В4, С2 Сз, G. Для визначення ресурсів складені нормативні таблиці.

Для промислової заготівлі лепехи- звичайної (Acorus calamus L.) (включено береги річок, озер в заболочених місцях з мулистим грунтом (вода стояча або повільно проточна). Типи лісорослинних умов — As, В5, С5. .

Цмін пісковий зустрічаєтся в соснових лісах на пісчаних грунтах в типах лісорослинних умов Аь А2, Ві, В2, Ct, С2.

5. Розробка- нормативно-облікових та довідкових матеріалів

' Для складання нормативно-довідкових матеріалів зібрана достатня кількість первинної.інформації. Ця інформація опрацьована методами математичної статистики ‘і як результат оформлена у вигляді таблиць, графіків, формул (мал. 51.). Після опрацювання цих матеріалів проведена перевірка нор'мативно-довідко-вих матеріалів і підготовлені рекомендації виробництву. Приведемо. окремі приклади із соснових груп сировинних рослин лісу.

Із групи харчових рослин складені таблиці виходу березового соку, таблиці для розрахунку запасів березових бруньок, опенька осіннього, чорниці звичайної, горобини звичайної, крушини вільховидної, лепехи звичайної, цміну піскового та інших.

Підсочування берези повислої з метою отримання натурального березового соку почалось більше 200 років тому назад і успішно проводиться по даний час. Про значення березового соку як харчового п]эрдукту, техніку підсочування, залежність виходу соку від різноманітних факторів має місце грунтовна література (Осипенко Ю. Ф., Рябчук В. П., 1981; Рябчук В. П. 1974— 1984; Короляк К. С., Томчук Р. И., 1973; Козьякова С. М., 1984; Фесюк А. В., Гримашевич В. В., 1980, 1981; та ін.). Нами запропонована нормативна таблиця для визначення виходу березового соку при лісовлаштуванні (таб. 5.1.). При розрахунку таблиці враховувалась закономірність збільшення виходу соку в залежності від діаметра, коефіцієнта участі берези в насадженні та повноти.

При складанні нормативно-облікових таблиць для розрахунку запасів чорниці, робота розділялась на дві частини — встановлення врожайних і не врожайних років за відповідний період по області (складання формули врожайності^ та визначення середніх значень врожаю за балами. Перша частина задачі була вирішена при вивченні врожайності, біологічних запасів і об’ємів заготівель за період з 1980 по J995 роки в різноманітних держліс-г^спах Полісся Житомирщини.

М I М 2

КГ/ Г-1 КГ'М"

м

кг/га

М кг/г;

- Г11

\59,0 + 1,4167х - 0,09583х2

Мал. 5.1. Окремі графічно-аналітичні моделі зв’язку побудови нормативно-довідкових таблиць: •

а) визначення запасу бруньок берези повислої (Іа, І, II бонітетів).

- 11,2125 4- 14,6х - 0,73594хг (сі < 10,5 см) '

(сі 4 10,5 см)

(сі < 10,5см)

(10,5 < а < 25)

(сі > 25см)

(сі < 10,5 см)

6 + 1,35833х - 0,093056х2 (а > 10,5 см)

б) рози собачої у = 0,173х — 0,013 (висота куща 2 м)

в) крушини вільховидної у = 0,03 — 0,0175 + 0,00625хг

г) чорниці звичайної у *= 4,229х — 4,9218

Ґ— 2,8 + 13,175х - 0 = <63,3 + 1,2992х - 0, • І197,87216 - 10,428!

0,6125х2 0,0931х2 4288х + 0,16256х2

/4,33333 + 9,55х - 0,408333х2 у" = \55,

За останні роки (Кбзьяков (І М.' 1984) складено формулу врожайності і визначено значення за категоріями — врожай «відсутній», «низький», «середній», «високий», і «дуже високий». На. ми доповнені ці матеріали і підтверджено вірогідність запропонованого підходу. .

При лісовлаштуванні в Поліських держлісгоспах Житомирщини виникла необхідність обліку запасів кори крушини вільхо-видної на підставі складених нормативних таблиць запропоновані рекомендації виробництву для раціонального використання цих ресурсів (таб. 5.2). Підставою для складання таблиць послужили модельні дерева (205 моделей) в місцях постійної заготівлі цієї лікарської сировини (в типах лісорослинних умов А3, А4, В3, В4, Сз, С«,.Д3, Д4)- Кора знімалась під час сокоруху за існуючими правилами і зважувалась у повітряно-сухому стані після сушіння і в сирому вигляді, з метою визначення коефіцієнту усушки. Наші спостереження показали, що на заготівлю 1 кг сировини в сухому стані необхідно знімати кору з 10—11 стовбурів в діаметрі 4—5 см. Вихід повітряно-сухої сировини із свіжозібраної складає — 40%, що підтверджує дані досліджень Козьякова С. М., 1984 та інших авторів, проведених на території Українського Полісся.

Таблиця 5.1Ь

НОРМАТИВНА ТАБЛИЦЯ

для розрахунку виходу березового соку при -лісовпорядженні в чистих деревостанах берези при повноті 1,0 (т/га)

/ Середній діаметр насадження Нормативна кількість ' дерев для підсочуван., шт./га Рекомендована кількість каналів, UIT. Вихід березового соку, л/га Розрахунк. ВИХІД 3 одного підсоч. дерева, л

20 332 1 ' 21600 63.2

22 289 2 21680 75,0

24 240 2 20400 86,9

26 207 2 20180 98,7

28 194 • 3 21340 110,6

ЗО 177 3 21680 122,5

32 160 3 21600 134,3

34 146 3 21500 146,1

36 134 4 21440 158,0

38 126 4 21420 169,8

40 ■ 118 ' 4 21240 181.7

Ш

. НОРМАТИВНА ТАБЛИЦЯ .

виходу кори крушини вільховидної, кг (у повітряно-сухому стані)

Діаметр стовбурів (см)

КІЛЬКІСТЬ стовбурів, шт. 2 3 4 5 6 7

1 0,02 0,03 0,06 0,10 0,15 0.19 ,

2 0,04 0.06 0,12 0,20 0,30 0,38

3 0,06 0,09 0,18 0,30 0,45 0,57 ;

4 0,08 0,12 0,24 0,40 0,60 0,76

5 0,10 0,15 0,30 0,50 0,75 0.95

6 0,12 0,18 0,36 0,60 . 0,90 1,14

7 0,14 0,21 0,42 0,70 1,05 1,33

8 0,16 0,24 0,48 / 0,80 1,20 1,52

9 0,18 0,27 0,54 0,90 1.35 1,71

6. Шляхи збільшення заготівель харчової і лікарської сировини, та її використання в умовах радіаційного -забруднення

Сьогодні гостро стоїть проблема комплексного і раціонального використання грибів, харчових та лікарських рослин на принципах їх охорони і розширеного відтворення.

Проаналізувавши цю проблему, ми прийшли до висновку, що збільшення ресурсів та заготівель харчової та лікарської сировини можливе:

— при умові вивчення розповсюдження, врожайності та запасів ресурсів, наявності чіткої науково-обгрунтованої системи їх експлуатації;

— при наявності обгрунтованої методики обліку ресурсів при лісовлаштуванні (мал. 6.1.);

— за рахунок створення нормативно-облікових матеріалів для лісовлаштування та лісогосподарського виробництва;

— за рахунок створення плантацій, напівплантацій. та введення в культуру основних видів харчових та лікарських рослин.

Використання- ресурсів харчових та лікарських рослин в зонах радіаційного забруднення обумовлюються факторами, що визначають безпечний (допустимий) рівень їх забруднення.

Мал. 6.1. Технологічна схема обліку харчових, лікарських рослин та грибів в лісах при лісовдаштуванні.

Ведення господарства та використання ресурсів лісу на забруднених радіоактивними викидами територіях повинно відповідати двом принципам: забезпеченням безпечних умов праці робітників і випуском чи заготівлею продукції, радіоактивне забруднення якої не перевищує допустимих рівнів у відповідності до «Рекомендацій по веденню лісового господарства в. умовах радіоактивного забруднення». (Краснов В. П., Орлов Д. А., Ирклиен-ко С. П. та др., К-, 1995).

Перед проведенням заготівельних робіт необхідно проводити . обстеження ділянок на забруднення радіонуклідами, контроль сировини при заготівлі, переробці та реалізації продукції.

7. Висновки та рекомендації виробництву

1. Вперше за тривалий період проаналізовано харчові та лікарські продукти по виробничому лісогосподарському об’єднанню «Житомирліс» і підприємствах Мінлісгоспу України.

2. Визначені осйовкі види харчових та лікарських рослин, що

мають промислове значення для заготівель в умовах лісів Житомирщини. • '

. 3. Вивчено розповсюдження, визначено врожайність та запаси основних видів харчових та лікарських рослин.. .

4. Розроблені методики для визначення врожайності харчо-

вих та лікарських рослин (за основними типами рослинної сировини). .

5. Запропонована лісовлаштуванню та лісогосподарському виробництву методика розрахунку середньої врожайності та запасів основних видів харчових та лікарських рослин по балах і категоріях: 0 —■ «врожай відсутній», 1 —. «дуже низький», 2 — «низький», 3 — «середній», 4 — «високий», 5 — «дуже високий».

6. Доповнені діючі та розроблені нові нормативно-довідкові* матеріали для визначення біологічних та промислових запасів сировинних ресурсів та рекомендації по раціональному використанню ресурсів харчових, лікарських рослин та грибів. Вони покладені в основу лісовлаштування та лісогосподарського виробництва.

7. Складено зведені таблиці розповсюдження та запасів ос-

новних видів харчових та лікарських рослин в лісах Житомирщини. .

8. Розроблена технологія обліку ресурсів харчових та лікарських рослин., . '

9. Визначені науково-обгрунтовані підходи обліку харчових

та лікарських рослин при лісовлаштуванні. *

10. Розроблені, обгрунтовані, випробувані на виробництві, методи обліку розповсюдження ресурсів' харчових та лікарських рослин в залежності від виду рослин (грибів).

11. Доповнені та розроблені нові методи обліку харчових та Лікарських рослин на лісотаксаційному виділі і включені в сучасну технологію лісовлаштувальних робіт та лісогосподарського виробництва.

12. За тривалий період досліджено і проаналізовао вихід бе-

резового соку в залежності від екологічних, лісівницьких та таксаційних факторів, а,також вплив підсочування на якість деревини. ' .

13. Важливим фактором збільшення ресурсів та заготівель • харчових, лікарських рослин (грибів) визначена система введення

• окремих дикорослих рослин в культуру, створення плантацій та напівплантацій.

14. Проаналізовані та визначені напрямки використання харчових та лікарських ресурсів (грибів) лісів в умовах радіаційного забруднення лісових територій (у відповідності з затвердженими рекомендаціями Мінлісгоспом України, Київ, 1995).

15. Дано наукові основи обліку харчових та лікарських рослин під час лісовлаштування лісів, передбачено можливість реалізувати раціональне і комплексне їх використання в умовах лісів Житомирщини, за принципами розширеного відтворення та охорони.

Основні положення дисертації відображені в таких опублікованих роботах:

1. Фесюк А. В. Использование ресурсов черники в Остковском и Рокит новском лесхоззагах Ровенской области. Науч. тр. УСХА «Дикорастущие ягодники, перспективы их изучения и введения в культуру» 1979, вып: 229 с., 7476. • '

■ 2. Козьяков С. Н., Довгаленко В. В., Фесюк А. В., Нечипорук А. Д. Малина

обыкновенная в условиях горных лесхоззагов Львовской области. Науч. тр. Укр. с){.-х. акад., «Лесоведение и лесоводство», 1975, вып. 164, с. 80-85,

3. Фесюк А. В., Гримашевич В. В. Змінз якості деревини берези бородавчастої в’результаті підсочування. Науково-виробничий збірник ■ «Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість» 3/109/ 1981, вид-во «Техніка», К., с. 14-15.

4. Козьяков С. М., Булгаков Н. К.- Фесюк А. В. Технология и организация

побочных пользований в лесах. Изд-во «Лесная промышленность», М., 1987, с. 3-250. .

5. Козьяков С. М.. Фесюк А. В. Гриби лісів України. Підручник, «Віпол», К., 1994, с. 3-250.

6. Фесюк А. В., Гримашевич В. В. Влияние различных факторов на соко-выделение березы бородавчастой. Межвузовский сборник научных трудов. «Лесоводство, лесные культуры и почвоведение», Ленинград, 1982, № 9, с. 89-94.

7. Фесюк А. В. Недеревні ресурси лісу. УМК Мінлісгоспу України. Малин,

* 1995,-с. 3-16.

8. Фесюк А. В. Основи організації і технології побічних користувань в лісах. Вид-во УМК Мінлісгоспу УРСР. Малин, 1993. с, 3-31,

Фесюк А.В. «Пути рационального использования ресурсов пищевых и лекарственных растений в лесах Житомирщини». Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.19 — Лесоустройство и лесная таксация. Национальный аграрный университет, Киев, 1996. ■ •

Приведены результаты исследований пищевых и лекарственных растений лесов Житомирщини. Предложена методика изучения распространения урожайности и определения запасов. Разработаны нормативно-учетные таблицы определения ресурсов пищевых и лекарственных растений, даны предложения лесохозяйственному производству и лесоустройству.

ANNOTATION ■

Anatoliy У. Fesyuk. «Ways of rational utilization of food and medicional plants resources in the forests of Zhitomir region». The maiyjscript.

Dissertation to awarding the scientific degree of candidate of agricultural sciences in the area of 06.00.19 — Forest arrangement and forest valuation. National agricultural university, Kiyiv, 1996.

Shown results of. investigations of food and medicional plants in the forests of Zhitomir region. Recommended methods of studying crop capacity spreading and resources definition. Worked out standart-registra-tion tables of resources definition of food and medicional plants given recommendations to forest arrangement and forestry production.

Ключові слова: лісовлаштування та лісова таксація, харчові та лікарські рослини, розповсюдження, проективне покриття, методика обліку, біологічний та господарський запас, нормативно-облікові таблиці, комплексне раціональне використання, охорона та відтворення. ■

Малинська райдрукарня. Зам. 369-120. 96.