Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему
Пути повышения уровня шерстяной продуктивности заводских стад овец цигайской породы
ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных
Автореферат диссертации по теме "Пути повышения уровня шерстяной продуктивности заводских стад овец цигайской породы"
РГ6 од
1 111011 1333
УКРАХНСЬКА АКАДЕМ 1я АГРАРНИХ НАУК ЙСТИТУТ ТВАРИННВДГВА
На правах рукопису
ЖАРУК Павло Григорович
УДК 636.32/38.082
ШЛЯХИ П1ДВИЩШ Р1ВШ ВОВНОВО! ПРОДУКТИВНО^! ЗАВОДСЫШХ СТАД ОВЩЬ ЦИГАЙСЬКО! ПОРОДИ
06.02.01.- розведення, селекц1Я I витворення. сIльськогогосподарських тварин
Автореферат
дисертацхг на здобуття вченого ступеая кандидата сыьськогосподарських наук
Харкав - 1993
Робота виконана у В1ДД1Л1 в1вчарства 1нституту твариннщтва степових район 1В 1м. М.Ф. Панова "Аскашя-Нова" Украхнсько! академЛ аграрних наук.
Науковий кер1вник - доктор сгльськогосподарських наук Т.Г.ДЖАПАР1ДЗЕ
ОфщШп опоненти:
Доктор с.-г. наук', професор В.Т.ШУВА6В
Кандидат с.-г. наук 1.А.П0МИТУН Провхдне хпцприемство - Одеський сйльськогосподарський ш статут
Захист дисертацп вхдбудеться ___ 1993 р
в "/¿0_" годин на заслцашп спец1ал130ван01 Ради
/шщ>р Д.020.10.01/ при 1нститут1 твариннщтва Укра1нсько1
акацемп аграрних наук /312120 м.Харк1В, п/в Кулиничг/
3 цисертагцею можна ознайомитися в бхсШотеги 1нституту твариннщтва УААН
Автореферат розтсланий _ __ 1993 р.
Вчений секретар спец1ал1эовано1 Ради, доктор с1Льськогоспо.дарських наук В.М.КАНДИБА
I. 3 АГАШ А ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
I.I. Актуалыпсть теми. Розведення овець цигайсько'1 породи, завдяки i'i MiUHOCTi конституцГ!, витривалосп, комб1нован!й продуктивное^, пристосованост! до р1зних природньо-шпыатичних умов, надзвичайно перспективы е. .В сучасвий перюд чиселыпсть цкгаяських овець на Укра1н1 становить 1,8 млн. гол1в, або 23,3% Bifl усього погол1в'я з середндм настригом чисто! вовни на вгвцв 1,7-1,9 кг. Досягнутий piBeHb вовново! продуктивноcTi не в1дпо-В1дае вимогам 1нгенсиф1нацГ1 raay3i.
Усшх шдввдення продуктивно CTi овець цигайсько! породи i HKicHoro i'x удосконалення значков uipoD обуыовлено станом пле-MiHHHx pecypciB, зосереджених у племзаводах.
У результат! ц1леспрямовано1 селекци у племзавод1 1ы.Рози Лвксеыбург Донецыш облает! створено i апробевано високопродук-тиший внутр^ньопородниа приазовський м'ясо-вовновий тип цигай-ських овець з настригом чисто? вовни 3,2 кг, виходом до 130 ягнят в1д 100 маток. Господарство е пров1дниы плеизаводом у цигайсьшй порода За останн1 15 рошв воно реал!зувало у 17 областей Укра!ни, Pocin, Казахстан, Молдову, Грузов, Болгар!Е, Чехо-CnoBaKiB та iHmi европеясып дерхави понад 150 тис. племшних баран IB i ярок.
Однац-, у племзавод1 i м.Роз и Люксембург настриг чисто! вовни за останн1 niвтора десятка рокib п!двищився лише на 0,17.кг, або на 6% (3,2 проти 3,03 кг). Прийнята у заводському стад1 селекц1йно-плем1нна робота, базуеться на насовому вгд-бор! та доборЬ не сприяе годальшому зб1лыоеннв продуктивное^ овець. У цьому зв'язку, удосконалення метод1в племшно! роботи у заводському стад!, з метою п!двищення ефективност! селекщ i', набувае великого практичного I наукового {нтересу.
1.2. Метою роботи було вивчення
куективностх Енутршородно! селекц11 в налряыку поцальшого пхцви-щення процуктивност1 заводських стад овець цигайсько! породи приа-
зовського типу.
Зиховдчи 13 цього, були поставлен! такх завдання:
- оц1Нити селекц1Йну ситуацга у завоцськоыу стад1;
- вивчити е^ективнхсть рхзшх вархантгв пхцбору за р1внем настригу чисто1 вовни;
- визначити селекц1Йно-генетичн1 пара^етри у потомства;
- вивчити вплив штенсивного вирощування молодняка на проявлен ня генетичного потенцхалу продуктивное^;
- вивчити генетичну структуру стада за полхморфними системами б1ЛК1В I фермент1в кров!;
- визначити економхчну ефективн1сть використання рхзних вар1ан Т1в пхцбору.
1а.2х_НШ1ЁОна_новизна роботи полягае в тему, що вперше П1сля тривало* селекцх! у стаД1 племзаводу проведено кошлексне вивчення селекцхйно-генетично! ситуацп. ВстаноЕлена можлив1сгь пхдвищення продуктивности цигайських овець шляхом внутршородно! селеки! на основх застосування 1ндив1цуального шдбору з вккористанням 1муно-генетичних тестхв х впливу штенсивного вирощування молодняка на проявления хх спадкових особливостей.
1.4. Практичне значения. Проведен1 дослхдження дозволять П1цви-щити генетичний потещхал продуктивност I заводських стад I надати полхпшуючого впливу в цхлому на цигайське вхзчарство.
1.5. Реалгзац1я результатов цоелтпдбнь. Результати дослхцжень покладено в основу плану селекц1Йно-плем1нно1 роботи з цигайською породою овець на Укра1Н1 на 1991-2000 рр.
1.6. Апробацтя роботи. Результати цосл1Джень викладено на: заехданн! вчено! ради УкрНД1Т "Аскан1я-Нова" /1984-1986/;
' з'1зд1 генетшпв I селекц10нер1в Укра'1'ни (Умань, 1586); зас1-ханн1 РеспубЛ1кансько1 координащ йно'1 методичноI ко1псГ1 з пи-гань в1вчарства (1951); П Республ1канськ1й конфереши I молодих учен их (Аскан1я-Нова, 1989); УХШ зоналыпй конферен1и'1 молодих учених (Аскашя-Нова, 1589); техн1чн1й рад1 кер1вник1в та фах!в-И1Б плеизаводу Iи.Рози Люксембург Донецько1 облает! (1992).
Основш положения дисертац1йно'1 роботи обговорен! I схвале-Н1 на поикреному заспданн! з1ДД1лу в1вчарства УНД1Т "Аскашя-^ова".
Эа результатами досЛ1дкень опубл1ковано 6 наукових роб1т.
1.7. Обсяг роботи. Дисертац1ю викладено на 138 стортнках машинописного тексту, вона складаеться 13 вступу, чотирьох роз-Д1Л1В, виснозк!з I про позиций виробнздтву, списку лгтературк, всього 115 джерел, ¿з них зарубин их II , вмщуе 40 таблиць,]5 мал гай б, 17 додатк1в.
2. М1СЦЕ, ЙАТЕР1 АЛ I МЕТОДИКА Д0СЛ1Д£ЕНЬ
Досл1даення виконано на в1вцях цигайсько! породи приазозсь-кого м'ясо-вовнового типу у племзавод1 ¡ы.гози Люксембург за таков схемос (мал. £ ).
Селекшина ситуащя, то склалася у племзавод1 в результат! тривалого масового выбору, вивчена у 24 барашв та в1вцеыаток 1576-1980 рр. народкення (п=3200) 13 чотирьох селекщйних отар та 1'хнього потомства за такими показнккаки: ргвнен розвитку, М1нлив1стп, повторсван¡сто, успадкуванняи, фенотип!чнкми зв'яз-каыи основних селекц!йних ознак.
3 метог) вивчення ефективност1 р!зних вар1ант1в добору зфорыовано дв! групи трьохр1чних маток з р1зкими настригами чисто!' вовни (И+(Г ): перша - "плес" вар!анти - 3,7 кг, друга -
CXEUA ДООПДЕЕНЬ
Селекшйна ситуац1я у стад:: продуктквиiсть, М1нлив1сть, повторяван1сть, взаеиозв'язок i спадгов1сть ознак
ieKT73HicTb pi з них вар¡ант i в добору
X
плсс
BapiaiíT Г85460.1
сзтеднг вар i ад т и
Jf-I55^I i
roes 5 s
Потомки bíд pÍ3H'.¡x EapiaiiTiB добору С o* i 9 )
Pi
CD
fn
О
I m
s к Рн
H tr EH
к S a>
'r - EH s
rtEH о rt Œ « о oj
p. с
cl cd'
к рч
■X
s еч
eh к
o> >-.
ш рч
0í ен
p. о
Л '
« ЕН
a S cd о
3 3 я .Ü
я Я —
О 3 я
2 er к О Ен
« О СЧ 34 К
РЦР<Р« о <"
USCÍ
о я ■о U4 о
¿ива н ас а
Довяина вовни
Нас трет вовни
лабораторн! досл1даення юени
Й
«s
su
" о — f=t
rt M
s a я о en
ci
о eh о
h о
w
C'J
л EH
>>
EH
О Ен П
.sa
as cq N
rto к -H к « О Я
sso eq p- я
¡¿ал-. jC
"ышус" вар1анти - 2,84 кг, з однако во I) живов насос (58,358,8 кг) I до вж иною воени (14,3-14,5 си).
До маток обох труп булл добран! доросл! барани-шпдники з високии ("плпс" варгант) I середаим ("середа!" вариант:;) настригай и чисто! вовни (7,73 кг 1 6,56-5,75 кг) з р1зн:ши ткпаии пол1-¡.юрфних бIлкових систеи кров1 (табл. I).
Таблипя I
Характеристика баран 1в-шпдн шив у в!Ц1 3-х рошв
Показник/.
!_____?_а_Р_а_н_И_______
! "плес" Bapiант! "середаi" BapiaHTii
!í 85480.1 !---------
i \3 15941 ir- 086 5S
Продуктивн!сть:
нива паса, кг 130 112 106
настриг чисто i вовни, кг 7,73 6,75 6,56
В1ШД ЧИСТО! вовни, % 79,7 . 79,4 72,1
довжина вовни, cu 15,0 16,0 14,0
товсина вовни, UKU 35,9 37,0 34,9
Bui ст у вовн i, У-
жиру 6,14 10,5 16,4
солей поту 13,6 21,7 10,3
дпи полЫорфних лете« кров1: б i ЛКО вих
Tf АД BE сс
AEs ВВ ВВ ЕН
Ар ВС ВС сс
Баран-шпдник Л 08659, який входить у групу "середа:" вар1анти Б1др1знявся В1Д барана £ 15541 1з щег я групп гоиозиготн1 стю I високо 13 продуктивн! стс предк1в. Так, настриг мкто! вовни у його батька (7,1 кг) був вищий на 20%, у ыатер1в (4,73 кг) - на 58^, нIж у батьк!в барана Л 15941.
- б -
1з потомства, одержаного в!д р1зних Bapiантiв добору, шсля в1Д-".учення в1д матер1в с форму вали трупу ярок (п=404) i дв1 групп басашйв: першу - для племпродаву (п=201), другу - для спряыова-ного вирощування (п=35) з поеившctd рацюну на I голову 1,6 кор5 од. i 162 г перетравного проте'1ну: або на 28,Df- ввдог), Hia у nepi rpyni.
У нащадшв, отриманих В1д р1зних BapiaHTiB добору, вивчали у BiKOBOity аспект! екстер'ер i вовшт якост!, продуктивысть, генетичн1 параметра основних селеип йних ознак, генетичну структуру, еконоы1чну е$ективн1сть роз ведения.
Продуктивн1сть i BOEHOBi якост1 вивчали за загальновизнаниы методиками. Швидк1сть росту молодняка - за фор-мулов Шмальгаузена (К.Е.Свеч^н , 1976 i Брод1, 1927) ; екстер'ер - за основними вимграми та ¡ндексами будови ткча; вовнову продуктивн1сть - за методикою ВНД1ВК (IS67); притолнп ловжину вовни - за методикою BITa (1967); тонину вовни i BMicT вовнового виру - за методикою ВНД1ВК (1957, IS8I); bmict солей поту - за метод-,¡ков Крохера (ь:оди$1кац1я Г.ЛЛгнатова, IS73); uiцнхсгь i густоту вовни -за методикой BITa (IS7I, I£7S). 0собливост1 генотипу вивчеко за трьома пол1морфниШ1 системами кров!: трансферту, сироваточ-Ho'i арилестерази i луано!' фосфатази
1966; Л.В.Еогданов, В.М.Обухгвський (1967). Результати досл1д-Еень оброблено за допоыогою ЕСШ "Haipi" методами r-apiauiriHOi' статистики (H.A.Пл0х1кський, IS59; Е.К.Меркурьева, 1972).
- У -
3. РгЗУЛЬТШ Д0СЛ1ДдЕНЬ 3.1. Селекшкна ситуащя у стад1 3.1.1. Лива маса I вовнова продуктивнасть
В! вцецатки у племзавод! круши (52,0-73,3), скоростигл!, доьго-юьнов! (14,1-15,3 см) з високими настригами вовни у чистому во-;овн1 (3,30-3,56 кг). У сприятлив! роки 1'хня жива маса у в!Ц1 ♦-1,5 сяц!в становить 50,0-5$,у 14 ;Лсяц1в - 7'4,2-65,3? з! д мае и дэрослих тварин.
Коеф1ш енти мшливост1 &иво1 маек в1вцематок коливаються у «еаах 4,£-Ю,5, довяини бовни - 9,5-12,0, настригу вовни - 13,719,57-.
Барани-гшдники за величиною I мхшпшетв осноених селек-цЬ/.них ознак характеризувалися такими показниками: жива иаса -119,1 кг (Юб-135), довнина вовни - 14,9 см 13,0-19,0),
настриг вовни у чистому волоки 6,3 кг {-¿лт- 4,57-7,73) з пере-вагоа над матками за настригом чисто'1 вовни у 1,8-1,9 раза.
Показники настрщчв чисто I вовни у баран ¡в булк на 4С/С внш вимог стандарту цигайсько'1 породи, маток - на 50-62/.'.
Установлено, що потомство, одернане в результат! масозого в^дбору I добору, за кивою масоо, довкинос I настригом вовни при значноиу впливг паратипичних фактор1в у бгльшост! випадкгв поступало ся сво'1м матерям (табл. 2).
Кращ] барани-шпдники, як1 перевищували за настригом чисто}' воени середши показ ник по стаду основних барашв на 15-23^, в1рог1дно на продуктиш¡сть потомства не впливали.
Таким чином, тривалий В1дб1р I доб1р у стад! за основними селетИйними ознаками у звичайних умовах год1вл1 дае змогу лише пгдтримувати вовнову продуктивн1 сть на досягну тощ' ргзш ! не
забезпечуе 11 п1дБищення у наступних покол^нях.
Таблиця 2
Продуктивн1сть потомства, одернаного при ыасовоиу в1дбор1 I добор!
Г1К народження ! !__Ьива уасаи кг_ _!Дов2ина ¡Настриг
иатер!в I 1хньог п „ _ = ..; и Гу , , 7л ,вовниу ,вовни у
го потомства ; 4 14 ;14 шея- ; 14 шся-
I ¡Ы1СЯЦ1 .Н1СЯЦ1В !Ц1В,_СМ _!Ц1В,_КГ
Катер! 1975 36,8+0,2 53,6+0,2 15,3+0.1 6,7+0,03
Дочки: 1980 400 32,5+0,2 42,3+0,3 14,0+0,1 5,8+0,06
1981 368 33,94), 2 46,2+0,2 14,0+0,1 5,8+0,04
1982 311 37,04),2 50,6+0,3 14,9+0,11 5,9+0,06
1983 200 35,4+0,3 51,44),4 15,24), I* 6,24),07
Катер! 1977 31,3+0,2 53,6+0,1 15,6+0,1 6,2+0,03
Дочки: 1980 242 30,3+0,3 40,0+0,4 13,2+0,1 5,7+0,07
1981 302 33,3+0,2 35,5+0,2 13,8+0,1 5,0+0,05
1982 257 33,243,3 54,1+0,3 15,8+0,1 6,1+0,05
1983 172 33,7+0,3 50,6+0,4 15,2+0,1 6,14),08
Матер1 1978 31,3+0,2 46,7+0,1 14,6+0,1 5,3+0,03
Дочки: 1980 274 28,6+0,2 40,6+0,3 14,0+0,1 5, 2+0,05
1961 376 28,3+0,2 44,5+0,3 14,2+0,1 6,3+0,06
Катер I 1980 29,9+0,2 48,3+0,1 14,1+0,1 5,9+0,03
Дочки: 1982 230 32,4+0,3 47,4+0,4 14, 9+0 ,1 5,1+0,05
1983 266 33,8+0,2 47,6+0,4 15,1+0,1 5,7+0,06
Сини: 1982 124 34,1+0,3 59,0+0,6 14,7+0,1 5,2+0,06
1983 155 37,9+0,3 59, вЮ, 6 14,9+0,2 5,443,07
3.2.2. Повторювашсть I взаемозв'язок основних седеюпйних ознак
В1кова повторюван!сть основних селекц1йних ознак у в1вце-иаток мае р!зну величину: живо'1 маси - 0,107.. .0,457, настригу вовни - 0,113...0,428.
Наяб1лыи висок1 коефШенти повторсваност! живем маси в!д-значено п!д час в^лучення I у в!ц! одного року (0,204.. .0,407), а такол у В1ц1 одного I двох рошв (0,148.. .0,475), що дае моя-лив1 сть ефективно вести в!дс5!р за шею ознакою у ранньому в1ц!. Коефщ1енти повторюваност1 настрих^ вовни б1льш високг у б1ц! двох I трьох рок1в (0,283...0,428), а такок двох I чотирьох ро-к1в (0,287...О,496). Отже, б!льш об'ективну оц1нку за настригом вовни монна проводити у двохр!чнону в!Ц1.
Жива наса I настриг вовни слабко корелюють М1Ж собою у вс! в1ков1 перюди (0,0.. .0,235) . Взаемозв'язок живо'1 маси 1 до виши вовни у б1лыпост1 в/падк1в негативний (-0,185) або низький пози-тивния (+0,117). 111 ж довжиною I настригом немито1 вовни I у чистому волокн1 кореля^я слабка (0,070 ...0,105 I 0,112...0,170), тод1 як 1ли настригом вовни немкто! I у чистому волоюп взаемо-зв'язок т1сний (0,674...0,813) .
В1дсутн1сть Т1сних взаемозв'язкхв 1ия основними селекщя-ними ознаками потребуе ш леспрямовано! селекцН на !х створення.
3.1.3. Спадков1сть основних селекщйних ознак
Основнх селекц!йн1 ознаки у овець цигайсько! породи плеы-заводу хн.Р Люксембург ыають р1зний стушнь спадковост1 (табл.3).
Найб1льш високоспадковою.ознакою е довжина вовни. Коеф1-¿1
ц!ент спадковостх («•! ).п колкваеться у межах в!д 0,138 до 0,582. Тод1 як максимальне значения коеф!д1ент{в спадковост1 живоI маси п!д час В1длучення становить 0 , 26 2 1 у ручному в!ц! -0,290, настригу вовни - 0,196.
В окрем1 роки коефШенти спадковост! ( Л* ) основних се-леюЦйних ознак у потомства ыали негативне значения, що-може бути наслщком впливу несприятливих умов годхвл! у роки, як1
передували його народненню.
Зв'язку я величини коеф1Шент1в спадковосп основних селек-Ц1йних ознак з ргвнем 1х розвитку у потомства не виявлено (див. табл. 2 13).
Таблиця 3
Спадков1сть оснозних селенги йних ознак у потомства, отриманого при масовому В1 дборх 1 добор!
Р1К народхення ма-тер1в та ххнього потомства
Матер 1 1976
Дочки: 1980 400 0,094 0,290 0,356 0,070
1981 368 -0,028 0,036 0,336 -0,016
1582 311 0,098 .0,022 0,360 0,100
1983 200 0,230 0,054 0,582 0,196
Матер! 1977
Дочки: 1980 242 0,262 0,132 0,138 0,024
1981 302 -0,060 -0,008 0,272 -0,034
1982 257 0,022 0,248 0,208 -0,024
1983 172 -0,066 0,212 0,398 -0,222
Иатер! 1978 -
Дочки: 1980 274 -0,062 0,304 0,518 0,206
1981 376 -0,034 0,112 0,526 0,108
Матер1 1980
Дочки:. 1982 230 -0,038 0,120 0,304 0,092
1983 266 -0,014 0,188 0,224 0,074
Сини: 1982 124 0,172 -0,132 0,260 0,020
1983 - 155 - 0,156 0,130 - 0,404- 0,144
КоефШенти спадковост1 настригу немито! вовни у потомства, одержаного в1д кожного 1з 24 баран1в-пл1дник!в дуяе р1зноман1тн!.
_ _Ко_е(|Шент спадковост]___:____
_ живо! маси '.довжини ¡настригу V ип! пт"^ ВОВНИ У ВОВНИ у
I 21&ц1 ¡йвм5ся- В,»1!«-
)креш к барани выявляли пост} кисть генетичного впливу. Так, гхне потомство, що народилося у сум1ин1 роки I вирощене у р1зних гмовах, мало коеф1ц1енти спадковостг, близьк! за величиною I :прямован1стю. Однак, повторюваност1 ргвня розвитку основиих се-сеюигших ознак не виявлено.
Установлено, що величина спадковост1 осноених се-г.егап пнпх ззнзк залезить в1д батьк1в, матер1в I Ух поеднання, а такоя в!Д впливу фактор1в навколишнього середовща (табл. 4). Доля эпливу вс!х спадкових фактор 1В на настриг немито'1 еовни становкла 3,816,6?', ниеу'масу - 2,1-9,9^1 довнину вовни - 2,2-2,3, в т.ч. вплив ыатер1в знаходився у менах 0,1-7,5??, батьк1в -0,9-8,07.. Поля впливу паратотпчних фактор1В знаходилась у менах 83,4-97,8/!.
Таблиця 4
Сила впливу р1зних фактор1в на розвиток ознак у потомства
Селекшйн! ознаки
____Сила впливу______
бать- !мате- !поеднан-!вс!х ! KÏB îptв 1ня бать-tспадко-t KiB i *вих ?ак' !__J_MaTepiB_!TO£iB !
парати-шчних фактор! в
Настриг вовни
Настриг вовни
1ива маса у 14 м!с. Доввина вовни Настриг вовни
Лива маса у 4 aie. 2ива маса у 14 nie. Доваина вовни Настриг вовни
Дочки 1982 року народяення
0,012 0,075 0,035 0,052 0,948
Сини 1982'року народяення
0,071 0,044 0,051 0,166 0,834
Дбчки 1984 року народяення
0,080 0;00б 0*, 012 0,095 0,901
0,005 0;0Ю 0,007 0,023 о',977
0,024 0,001 0,013 0,038 0,962
Сини 1984 року народяення
0;016 О'.ООЗ 0,'012 0,030 0,969
0,009 0;005 0,007 0,021 0,979
0; 002 0,009 0,010 0,022 0,978
0,017 ' 0,040 ' 0,002 ' 0,058 0,942
СелеюШна ситуац1я, ¡до склалася у заводськоиу стад!, сбочить про те, цо "внасл!док низько'1 спадковост! осноених селеюпп-них ознак, а також переванного впливу паратишчних $актор1в ка 1'хню фенотипчну р1зноиа1итн1сть, ыасовий в1 дбхр 1 доб1р при 1снувч1Я продуктивно ст! овець ке сприяэ подалыгому II шдвиценнс.
3.2. Результати р1зних Еарган^в добору за величиною настригу чисто'1 вовни
3.2.1. Характеристика потомства
3.2.1.1. Екстер'ер
Установлено, що за основниыи вишраки тулубу та ¡ндексами будови Т1ла р1зниця серед потомства, одержаного в1Д маток "плюс" I "м1нус" вар1ант1в, несуттева 1 нев1рог1дна. Еаранк I ярки, одернак! в!д р1зних вар1ант1в добору пропорцгйно розЕинутг, ту-луб у НИХ ДОВГИЙ, груди широк! I ГЛНбОК! .
3.2.1.2. Жива часа
В1рог1дного впливу маток "плюс" I "шнус" вар1ант!в на ниву масу потомства у 14-м!сячному в!Щ не установлено.
Дочки барана £ 85480.1, котрий характеризувався найбыып високою власною живою масою, переввдували за Ц1ею ознаков ровес-ниць - дочок барана £ 15941, одернаних при добор!.до них ыаток , "плюс" вар!ант1в на 2,6 кг, або на 6,0 (Р ¿0,05), "«¡нус" ва-р1ант1в - на 2,5 кг, або на 5,£$ (Р ¿- 0,001, табл. 5).
Потомки, котр1 отриман1 в1д р1зних вар1ант1в добору, за абсолютною I в1дносною !нтенсивн!стю росту в^мшностей не ыали. Вони харантеризувалися високою скоростипп стю. Так, у 5-ы1сяч-ному в1ц1 жива ийса у баранц!в становила 68,8-70,6$, у ярок -73,2-74,2$ в1д 1хнь01 живо! ыаси у вщ! 14 М1сяц1в.
Таблиця 5
Еива маса потомства у В1Ц1 14 М1сяц1в, одержаного В1Д р1зних вар1ант1в добору, кг
Статево- !____Потомствоодеряаке_в_гд_баран¡_в__
! "плвс" ва- ! "середн^х" вар1ант!в !вс1х трьох 1рупи |Р1_а£т§.___!______________,баран13
85450.1- I Л 15941 ~ £>06659
В1д маток "плис" варганив
22 14 18 54
Еаранц! 52,6+1,2 52,6+1,2 54,3+1,3 53,2+0,7
60 53 62 175
Ярки 45,7+0,8 43,1+0,7 45,2+0,5 44,7+0,4
В1д маток "мгнус" вар1ант1в
42 47 " 58 147
Еарашп 52,8+1,1 51,1+0,9 52,6+0,8 52,1+0,5
90 72 6 7 2 29
Я2КИ 45,843,5 43,3+0,5 44,4+0,7 44,6+0,3
3.2.1.3. Вовнова продуктнвн1сть
Матки "плюс" вар^анти, незалежно в^д типу добору IX до ба-рашв, позитивно вплкнули на настриг чисто! вовнк у потомства (табл. 6, 7). 1хн1 сини перевииували за циы отказником розесни-К1в, одержаних В1д,маток-"шнус" вар1ант1в I тих.не барашв на 0,35 кг, або на 12,455 (3,18 проти 2,83 кг, Р 0,001), дочки -на 0,21 кг, або на 6,5^ (3,45 проти 3,24 кг, Р<с 0,001).
Потомство, котре отриыане в1д гомогенного полируемого добору до барана £ 85480.1 ыаток "шшс" вар1ант1в в1рог1дно пере-вищувало нап1всибс!в В1д маток "м1нус" вар1ант!в: сини - на 0,26 кг, або на 8,6$ (3,28 проти 3,02 кг, Р 0,05), дочки -на 0,22 кг, або.на б,б$.(3,55 проти 3,33 кг, Р 0,01).
У результат! добору до середньопродуктивного барана £> 06659
б1льш продуктивне потомство одержане в!д маток "плес" вар1ант!в. 1хн1 сини перевицували нап1всибс1в в1д маток "м1нус" вар!ант1в на 0,53 кг, або на 18,7$ (3,32 проти 2,79 кг, Р^ 0,001), дочки - на 0,31 кг, або на 10$ (3,4 проти 3,09 кг, Р^0,001).
Таблиця 6
Вовнова продук?ивн1сть баранд1в, одернаних В1Д р1зних тишв добору
!___Скнк, _отршан]_ в^'ба^ашв:__'_____
сьиа™ ! "плюс" ва- !"середн1х" вар!ант1в !вс1х трьо; изнаки , ^ршнта'__!___________I баран 1 в
85480.1 "¡I 15541 ~ Ь~06659
В!д маток "плюс" вар1ант1в
п 22 "14 ' ' 18' 54
Довнина вовни, см 14,7+0,33 14,1+0,42 14,4+0,30 14,4+0,20
Настриг вовни, кг: '
немитох 5,34+0,21 5,21+0,"23 5,48+0,23 5,35+0,13
чисто! 3,28+0,13 2,83+0,12 3,32+0,14 3,18+0,08 КоеМхИент вовно-
вост1, г/кг 62 54 61 60
В1д маток "мгнус" вар1ант1в
п 42 47 58 147
Довнина вовни, си 14,0+0,24 14,1+0,21 14,0+0,20 14,0+0,12
Настриг вовни, кг: . - . . -
немито! . 4,86+0,10 4,91+0,12 5;14+0;10 4;99+0,06
чисто!' 3,02+0,06 2,74+0,0 7 2,79+0,0 6 2,83+0,03 Коеф1ц1ент вовно-
вост1,-г/кг 57 54 53 54
Р1зниця за настригом чисто! вовни поы1Ж потомством барана 3 15941, отриманого в1д р1зних тишв добору, незначна. Сини маток "плюс" вар! ант ¿в були. б1льш.продуктивнШ ви свохх. нашв-сибс1в .на 0,09 кг, або на 3,3$ (2,83 проти 2,74 0,05),
дочки - на 0,05 кг, або на 1,5$ (3,33 проти 3,28 кг, Р^0,05).
Таблиця 7
Бовнова птодуктивн!сть ярок, одернаних в!д р1зних типIв добору
! _ _ Дочки • _отриман]_ в1д ба]зан1в:
0знаки !"плюс" гаранта !Л 85480.1 !"середнIX" !Г- 15941 вар1ант!з ! « 08659 ! вс ¡х трьох ,баран!в 1
Втд маток "плюс" вар!антIв
п 60 53 62" 175
Довяина еовни, см 15,3+0,26 15,3+0,26 15,7+0,26 15,4+0,15
Настриг вовни, кг:
немито! 5,34+0, II 4,96+0,11 5,56+0,12 5,40+0,07
чисто! 3,55+0,07 3,33+0,07 3,40+0,08 3,45+0,05
Коеф1Ц1ент вовно-вост1, г/кг 78 77 75 77
ВIд маток "мшус" вар1ант1в
п 90 72 ' 67 229
Довяина вовни, см 14,9+0,18 15,1+0,22 15,1+0,23 15,0+0,12
Настриг вовни, кг:
немито! 5,24+0,08 5,16+0,10 5,39+0,11 5,26+0,05
чисто! 3,33+0,05 3,26+0,07 3,09+0,11 3,24+0,03
КоейЬШент вовно-ВОСТI, г/кг 73 76- 70 74
. Найб1льш високопродуктивне потомство одержано при гомогенному добор1 в1д високопродуктивного.барана £ 85480.1 1 при гетерогенному в1д середньопродуктивного, котрий в: др!зняеться гомо-зиготн1ст та походяенням В1Д високопродуктивних батьив, барана
08659. Настриг чисто! вовни.у сишв становив в!дпов1дно 3,28 ! 3,32 кг, у дочок - 3,55 I 3,40 кг, при коеф!ц!ентах вовновост1 6 2 I 61 у барашцв I 78 I 75 г/кг у.ярок.
Потомки, котр!. одержан! вЦ вс1х тип! в добору, цо вивчалися, за довжинои вовни в!рог!дно не.В1др1знялися. Максимальне' и ¡значения мали сини барана „Т; 85480.1 (14,7 см) I дочки барана Л 08659
(15,7 см), котр! отримали у результат! добору маток "плюс" ва-р1ант!в.
Установлено, що шдвшцення р1вня год!вл1 на 28,0незалеи-но В1д походнення молодняка, суттево впливас на виявлення його спадково обумовлено! возково! продуктивност! (табл. 6). Так, баранц1, котр1 одеркан! в¡д маток "плюс" вар!ант!в В1рог1дно перевщували ровеснмив, отриманих вЦ аналог1чного типу добору I вироцених у звичайних умовах год!вл1, за живою масою на 11,1 кг, або на 20,9^ (64,3 проти 53,2 кг), довяиною вовни - на 1,3 см, або на 9, (15,7 проти 14,4 сы). настригом чистоI вовнк - на 1,01 кг, або на 31,8^! (4,15 проти 3,18 кг).
Таблиця 8
Продуктивн1сть баранщв, одерганих з!д р!зних варIант¡в добору I вироцених спряиовано
!___Сини, _отриман1_ в1д ба£ан! в:_
Ознаки !"плюс" ва- ! "середн1х" вар: ант I в ! вс ix трьох
ч/О ¿1м |£1анта и ---- __ баран!в
,Л 85480.1 15541 08659 ,
В1Д иаток "плюс" вар!ант!в
п 8 ■ 5 7 20
Еива ыаса, кг 65,1+1,8 63,2+2,3 63,0+2,72 64,3+1,3
Довжина вовни, см 15,1+0,71 15,9+0,08 16,1+0,37 15,7+0,40
Настриг вовни, кг:
немито! 6,90+0,35 7,30+0,61 7,14+0,52 7,08+0,17
чисто! 4,23+0,24 3,99+0,24 4,29+0,35 4,19^3,18
КоефШент вовно-
бо стi, г/кг 64 63 68 65
ВЦ маток "м1нус" вар1ант!в
п Ю ■ 6 3 15
Кива ыаса, кг 61,8+1,9 63,5+1,45 62,3+1,0 62,4+1,1
Довнина вовни, см 14,8+0,47 15,0л), 52 15,3+0,10 14,5+0,35
Настриг вовни, кг:
немито! 6,09+0,23 6,26+0;31 7; 07+0,55 6,30+0,22
чисто! 3,79+0,19 3,48+0,21 3,84^0,40 3,70+0,12
Коеф1Ц1ент вовно- —
вост¡, г/кг 61 55 62 55
Пзниця псшя ровесниками, одержанный в!д маток "мшус" вар1ант!в, зирощеними спрямовано I в звичайних уиовах год1вл1 такоя 1стотна. За живою масою вона становила 5,2 кг, або 17,3$, довкиною вовни - 0,5 см, або 6,4%, настригом чисто! воени -0',87 кг, або 30,7$ (див. табл. 6 18).
При цьому, найбыыпий настриг чисто! вовни як у звичайних у ко вах год1вл1, так 1 в умовах спряиованого вироцування, пали потомки, котр1 одержали в!д добору маток "плюс" вар1ант1в до барана £ 85480.1, котрий ыав високий ревень власно! продуктивности, I до гомозиготного барана £ 086 5 9, котрий походить в!д висо-копродуктивних предк1в. 1хне перевкаення над ровесниками - нашв-сибсами, вирощеними у звичайних умовах год^вл!, стада вило в!дпо-В1 дно 0,95 1 0,97 кг чисто! воши, або 30,0 1 25,2$ (4,23 г 4,29 проти 3,28 1 3,32 кг). Потомство барана £ 15541 ¡з групи "середнГ' варганти в умовах спрямованого вирощування було продуктивнее на 1,16 кг чисто! вовни, або на 40,9$ (3,99 проти 2,83 кг).
Таким чином, спрямоване вирощування молодняка сприяе б1льш повному виявленню його спадково обумовлено! продуктивнее^, при цьому у б1льшому ступен1 це вЦображаеться на настригу чисто! вовни, I в меншому на !! довжин!, що св1дчить про консерватиЕну спадков!сть ц!е"1 селемийно!" ознаки.
. Ранги военово! продуктивное^ потомкгв вс1х баран1в-пл1дни-к1в, котр1 обумовлеш генетичними особливостями батьк1в, в умовах спрямованого вирощування збереглися.
3.2.1.4. Характеристика ф!зичних властивостей - I якост! вовни
В1рог1дного впливу р!зних вар!ант!в добору батьк1в на при-родню довжину вовни потомк!в не.виявлено.
Звивист1сть вовни у потомства спадково обумовлена. Так, в1д
баран1в Л 85480.1 I £ 08659, котр1 в1др1знялися ч1тко вираменою звивиспств вовни (1,5 звивини), незалежно в!д вар1ант1в добору маток, одержано потомство з ч1ткою звивист1стю вовни. На одиницю довкини штапелю у барашв було б1лыпе звивин на 12,5 I 31,3$, У ярок в!дгов1дн0 на 23,5 I 17,6$, Н1Ж у ровеснтпв, одерланих в!д барана .Т 15541.
Р1зниЦя за товщиною вовни у потомства, отриманого В1Д р!зних вар1ант!в добору, практично в1дсутня (29,8-31,7 мкм) .
Установлено вплив батьк1в^ на густоту вовни у потомства незалежно вIд тип1 в добору. Так, сини баран!в £>.85480.1 1 £ 08659 ыали вовну густшу на 14,2 I 17,3$ (22,5 I 23,1 проти 19,7, Р< 0,1), дочки виповхдно на 18,6 I 7,4$ (22,3 I 20,2 проти 18,8 вол./см2, Р<0,05 I 0,1), нхк у потомив барана £ 15941.
За ы1цн1стю вовни в!рог1дна р1зниця-встановлена.тьчьки пом1ж дочками, одернаниии вхд маток "плюс" вар1анпв. Наиб1льшою М1Ц-н1стю В1др1знялась вовна дочок барана .1 15941 - 9,7 проти 9,0 1 9,3 км у ровесниць - дочок барангв .6 85480.1 I 1 086 59, що б1лыпе в!ДП0В1ДН0 на 7,8 ! 4,3$ (Р< 0,05 I 0,001).
Впливу р1зних вархант1в добору маток на вм!ст вовнового киру у баранц1в не виявлено (8,3-10,9$). Зазначена лише тенденц1я зб5льшення цього показника у син1в барана .5 086 59. У ярок вм!ст жиру становив 7,9-10,3$. Дочки.барана £ 08659 в1др!знялися б!ль-шим його вшстои у пор!внянн! з.ровесницями-дочками баран1в Л 85480.1 I £• 15941 на 1,20 I 1,95$, Р-С0.1 I 0,05).
За вшстом солей-поту у потомства встановлено незначн1 роз-б1нност1. При вм1ст1 у1 вовнх барана & 15941 солей поту у 1,6 I 2,1 рази б1льше, н!и у баран1В Л 85480.1 I. В 0.8659,. у його потомства величина цього показника була: у-баранщв.б!льше на 2,8 { 2,1$ (22,5 проти 19,7 1 20,4$, Р-с 0,1 I Р^О.Ю), у ярок меньше
на 0,9 i 3,2$ (16,7 проти 17,6 i 20,9$, Р<0,05 i Р>0,1), hïs y потощав 3 85480.1 i Js I594I.
Показник в1Дношення яир:шт y нащадк1в мае сезонну шнли-В1сть. його величина у баранщв становила 2,24-2,59, у ярок 2,07-2,20. Впливу тмив добору на cniзв1днооекня кир : niT у_ потомства не виявлено.
Нащадки барана S 08659, котрi характеризувалися низькш: вгд-ношенням цих ознак (I : 0,63), практично, не в1др!знялося В1Д ceoïx ровесник1в.
3.2.1.5. Корелягия i повторзвашсть основних селекц1йних ознак
Установлено, то величина взаемозв'язку селекц^йких ознак у потомства зшнсеться в залекност1 В1Д вариантîb добору ïxhîx батьк1в. Так, Koe$iniенти. кореляцП-nouis hkbod масоа i довяи-нос вовни у баранщв, -одерданих вЦ маток "плес" BapiaHTi в були б!льш1 i становили +0,118...+0,583, Bifl маток "м}нус" Bapiантi в - +0,027...+0,267. У ярк величина взаемозв'язку цих ознак в1д аналог1чних BapiaHTÏB добору В1ДП0В1ДН0 дор1вкюе +0,071.. .+0,201 i (-0,177) ...+0,198. Коеф1ц1енти кореляцП nouia довжиное i настригом вовни у баранщв, .одерианкх в!д каток "плюс" BapiaHTiB знаходилась у мехах +0,393...+0,615, в!д маток "м1нус" BapiaHTiB - +0,099.. 476, у ярок-iii показники в1дпов!дно дор1внюють +0,176. ..+0,408 i +0,038...+0,269. Houis skbod масов i настригом вовни яких-небудь законошрностей у зм!нах величини взаемо-зв'язк1в nifl впливом добору не встановлено.
Таким чином, у результат! р1зних вар!ант£в добору батьК1В надасться моилив!сть ц1леспрямовано змшювати величину взаемозв'язку noMiï селекц!йних ознак.
Заленност! величин и коефШент1В повторвваност1 основних селекц!йних ознак у потомства, одернаного в1д р1зн>гх вар1ант!в добору не встановлено.
3.2.1.6. Спадков1сть 1 успадкування основних селекц!йних ознак
Коеф1ц1енти спадковост! живо! маси, настригу ! довжини вовни у баранов, одержаних В1Д маток "плис" вар1ант1в, були значно нижчI, Н1Ж у ровесншив В1Д маток "м!нус" вар1ант1в. Найб^ьш висок! I стаб1льн! коеф1д1енти спадковост!.довжини вовни (0,26... 0,630) ! живо: маси у 14-ы!сячному В1щ (0,254-0,653), за винят-ком коеф1ц1ент1в спадковост! живо! маси у потомив барана .£ 086 55, отркманих В1Д маток "плюс" вар!ант¡в.
Яких-небудь законом!рностей змши величини , селекщй-них ознак у ярок, у залеаност1 в!д вар!ант!в добору батьк1в не встановлено.
Жива маса у ярок, одержаних в!д р!зних вар1ант!в добору, була нижча, н!ж у !хн1х матер!в на 1,8-5,2 кг, або на 3,5-11,7$ (табл. 5). Дочки барана 1 85480.1 мали за ц1ею ознакою наймен .шу р1знищ) з! с вот и матерями (3,9-5,9$), цо е насл!дком впливу батька, котрий характеризувався великою нивою масою.
Настриг чисто! вовни вс1х п!ддосл1дних ярок був вищий, н1к у 1хшх ыатер1в на 0,12 кг, або на 3,7$.
За настригом чисто!" вовни дочки маток "плюс" вар!ант!в " поступалися матерям за величиною цього показника на 7,3$-, в .той нас, як дочки маток "мшус" вар!ант!в перевищували !х на 12,3$ (табл.10).
Найменшу р!зницю за настригом чисто! вовни у пор!внянн1 з . матерями "плюс" вар!антами мали !хн! дочки в!д барана £ 85480.1, котр! поступалися хм всього лише на 5,4$, дочки баран1в £ 15941 1
8659 в!дпов1дно на 8,41 1 Ю,0%. Настриг чисто'/ вовни у дочок 1 виций, Н1и у 1ХН1Х матер1В 'Чинус" вар!ант1в на 12,3%, ъ току :л! одернаних в1д барана "шшс" вар1анта 5 85480.1 - на 16,2$, I барана 15941 I £ 08559 в1дпов1дно на 12,0 I 7,8$.
Таблиця 9
Успадкування ниво!' маси ярками, одержану.ии В1Д р!зних вариантIв добору
Варианта Добору
Шлв-i к1 сть ' пар Iмати-[дочка
!_ 1ива_«аса,_кг
матер! в
дочок
!Дочки !
" + до иатер:вг
X 1
кг
Дочки
зана Х- 85480 .1 I маток: :юс" вар1ант1в ¡нус" вар1ант1в
[очки
рана $ 15941 1 маток: нзс" вар1ант1в ¡нус" вар!ант1в
1очки
рана Л 08659 ц, иаток: чес" вар1ант1в ¡нус" вар1ант1в
Почки
[х 3-х барашв а маток: нзс" вар!ант!в
60 90
53 72
62 67
175
¡нус" вар!ант1в 229
47,5+0,51 45,7+0,79 48,5+0,45 45,8+0,50
47,6+0,48 43,1+0,71 48,0+0,50 43,3+0 , 53
48,5+0,41 45,2+0,54 49,6+0,59 44,4+0,68
47,9+0,-27 44,7+0,40 48,6+0,30 44,6+0,33
-1,8 -3,9 -2,7 -5,9
+С.17С +0,218
-4,5 -10,4 +0,454 -4,7 -10,9 -С, 156
-3,3 - 7,3' +0,258 -5,2 -11,7 +0,252
-3,2 - 7,2 +0,286 -4,0 - 5,0 +0,122
Таблиця 10
Успадкузакня настригу чисто!' возни яркаии, одеркании:-. ыл р!зних вар i ант ¡б добору
BapiaKTw• добору
!К1ль-, kî сть ' пар ! мати-!дочка
Настриг чисто'/ военн, кг
ыатер1в ! дочок i
Дочки
+ до матер! в
кг
! %
1\
Дочки барана Ъ 85480.1 В1Д матер1в:
"плюс" BapiaHTiB 60 "шнус" вар i ан т i в 90
Дочки барана Ъ I554I В1Д маток:
"плюс" Eapiант!в 53 "ьпнус" вариант i в 72
Дочки барана 08659 в:д маток:
"плес" BapiaHTiB 62 ":лнус" BapiaHTiB 67
Дочки bcîx 3-х баракiв в iд цаток:
"плюс" BapiaHTiB 175 "мгнус" BapiaHTiB 229
3,74+0,05 3,55+0,07 -0,19 - 5,4 +0,414 2,79+0,03 3,33+0,05 +0,54 +16,2- +0,226
3,61+0,03 3,33+0,07 -0,26 -6,41 +0,168 2,89+0,05 3,26+0,07 +0,39 +12,0 +0,272
3,74+0 ,'04 3,4:+0,06 -0,34 -10,0 -0,202 2,85+0,04 3,09+0,06 +0,24 + 7,8 +0,215
3,ТО+0,03 3,45+0,05 -0,25 - 7,3 +0,076 2,84+0,02 3,24+0,03 +0,40 +12,3 +0.2IÎ
Дочки, KOTpi OTpiiuâKi ехд р1зних BapiaHTiB добору, кають довиу вовну, HÏK у waTepiB.Ha 0,8 см, або на 5,3%, з коливаннями за вар!антами добору в!д 3,9 до 7Стабл.И).
Таблиця II
Успадку ванкя доезкни бобнх яркам;;, одернанг.1:« Е1Д рхзних Бар[ант1Е добору
Ваш акт и добору
! Ьл ль-1К1сть ' пар ! мат и—
I~очхз
!га'
До внкна бобик, си '^до^/.ате- '
_________^¿в___
' ~ ' ноЧОК ■ • 1
с!.'. : /. ! 1 !
Дочки Зарана 5 6548С.1 ' В1Д маток:
'плзс" вар!гнт1в '¡Лнус" вгр!ант1з
Дочки барана Л 15541 31 д маток:
'плюс" вар1анТ1в Чпнус" вар1анТ1Е
Дочки 5арана Л 08555 ид маток:
плис" вар1ант1в '¡л кус" вар1акт1в
Дочки Ю1Х 3-х баран¡в 11 д маток:
плес" вар1ант1в 1лнус" вар1ант1в
60 14,140,15 15,3+0,26 +1,2 7,8 +0,444 50 14,1+0,12 14,9+0,16 +0,8 5,4 +0,232
53 14,7+0,4 15,3+0,25 +0,6 3,5 +0,652 72 14,3+0,14 15,1+0,22 +С.6 5,3 +0,170
14,5+0,14 15,7+0,25 +1,1 7,0 +0,160 14,5+р, 17 15,1+0,23 +0,6 4,0 :-0,74б
175 14,5+0,09 15,4+0,15 +0,5 5,8 +0,460 225 14,3+0,08 15,0+0,12 +0,7 4,7 +0,400
3.2.1.7. Генеткчка характеристика цпгайських овець за типами полЬлорфних бклкових систем кров!
Установлено, що трансферт у батьк!в I потомства кодусться 'ятьма кодом!нанткими аларяки I утвориить 14- гомо- I гетеро-
<п ®
зиготных генотишв. Найб^лыи часто зустр1часться алел! СО, 472) 1 ^ (0,226) .
Установлен! розб1ккост1 по:.::« батьками I потомством за рядом генетичних параметр!в. У результат! зикористання барашв-шпдни-к1в з контрастней генотипами, в т.ч. гомозиготного з трьох бКч-ковпх I фертентних систем кровг барана *> 06659, призвело до нако-пичення у су-Ллному покс.чЬш великоI кчлькост1 гетерозиготных генотишв ¡з з61льеск;:м степекем генетпчко! м!нлквост1 потомства, отрг.маного 31 д разких зар!ант1в добору, цо шдтвердауе гекетичну обумовлеьлсть р13ного р1 вня його вовпово! продуктивно ст1 . Сдкак, взаенозв'язку о крем их „биотипов болкових локусов з рОЕкеы возко-ВС1 г.рсхуктквносто у батыпв I потомства ке Еиявлено.
3.2.2. Екокок1чна ехективш с?ь зинористання розних вар1антов добору
Прпбуток вод реа.-ЛзацГ: вовки потомства, одержаного вод по-див1дуального добору до трьох баран ¡в маток "плюс" вароашпв, був ка 4,5-7,8$ б1льпи;1, нIв: е:х ровесников, отринаних У плзм-зазед! :;оза до ело дом :додо внвчекня е~ ективносто добору, але виро-цених з ним;; з одной отаро, цо наслодком зб!льиення настригу чисто! зоьни з вовцо на С,15-0,22 кг. ПапбЬтьш цонне потомство, котре одернане В1Д добору маток "плпе" вароант1в до ей со ко продуктивного барана £ 85460.1, пере вицу вало тих ге ровесников за настригом чисто! вовни на 0,22-0,30 кг I дало прибутку больше на 7,1-10,1$.
Ссряыоване вирощувакня молодняка сг.рияло шдвиценню настригу чисто! вовни в заленкоеп вод вароантов добору на 0,87-1,0 кг, при збольшенно прибутку на 20,6-26,5$.
- 25 -
висновки
1. Селекцхйна ситуация, що склалася у племзаводх в результат! тривалох масово! селекцп, характеризуемся недостатньою фенотипгч-ною М1нлив1стю основних селекцйних ознак /С^ = 5,5-19,5$/, IX порхв-няно невисокою вЬювою повторшанхстю /гм'= 0,117-0,456/ I 61ЛЪШ0СТ1 випадк1в низькою, окрхм довжини вовни спадков1стю / - 0,0-0,206/, що при хснуючоыу рхвн1 вовново! продуктивно от: стада /3,0-3,2 кг/, стриыуе його подалыпий прогрес у цьому напрямку.
2. Внаслшж застосування касового вхдбору та п1дбору I нхвеяго-чоьу вшшву параттпчнюс факторхв /83,4-97,9$/, використання баранхв-плхдникхв з вхдносно високим селекцхйним дхференцхалом за настригом чисто! вовни /15-23?/ В1рогхдного вшшву на продуктивность потомства не мало.
3. При застосуваннх розроблених варганив парування встановлено, що найбыып ефективним був хндив1дуальний П1ДЙ1р за настригом чисто! вовни баранхв I маток "плюс" вар1антхв /вшювздно 7,7 I 3,7 кг/, а також пхдб1р маток "гите'' вар1ант1в до середньопродуктивного барана
/ 6,6 кг /, але гомозиготного за пол1мор$ниш системами бхлк:т кровь Продуктивнхсть потомства, одеряаного В1Д цих типгв добору, була ви-щого вхдповхдно на 0,25-0,33 кг./7,6-11,2$/ I 0,1-0,37 кг /3,0-12,5$/ в пор1Внянн1 з потомством, отриыаним В1Д маток "М1Нусп вар1ант;ш.
4. Встановлено, що використання маток "плюс" вархантгв при
1ндив 1Дуальному щдбор1 сприяе виявленню особливостей I ступени гено-тишчного вшшву баранхв-шпдникхв на характер спадково! детермгна-ц1! рхвня розвитку селекц1Йних ознак у потомства, визначае IX пре-потентн!сть.
5. 1нтенсивне вирощування баранц1В с прияв бхльш повному проявлению генетичного потешиалу I забезпечув значному пщвиценню продуктивности: живо! маси - на 9,2-11,1 кг/17,3-20,9$/, довдини вовни - на 3,9-1,3 см /6,4-9,0$/, настригу чисто! вовни - на 0,87-1,01 кг
/30,7-31,8?/.
6. Анал13 генетично! структура за пол1морфними системами б1ЛК1в I фермент ¿в кровх свхдчить про норушення генного балансу в налряш^ збхлъшення гетероз 1готностх у молодняка за локусаыи 'Г? I внасладок використання баран 1в-пл1дникгв з контрастам генотипами, в тому числх гомозиготного, що свхдчзть про генетич-•ну природу мшливост1 ознак у пхддослшшх групах I можливгсть падвищення продуктивном?! стада шляхом цхлеспрямованот шшв1-дуальнох селекШ,
Економхчна ефективнхсть В1Д пдащення продуктивност1 потомства, одеряаного В1Д полхпщуючих вархантгв подбору була б1льшсда на 7,1-10,1$, за рахунок хвтенсивного вирощування баранц1в - на 20,6-26,5$, а в1д 1х плем1нно1 реалхзацхк - на 200-24055.
ПРОПОЗИЦН ВИР0ШЩТБУ
1. 3 метою П1двищення продуктивное I заводських стад овець цигайськох породи пропонуеться, в племзавоцах, на пиставх шинки у 2-р1 иному вщ1, створити селекцхйнх ядра з настригом чистог вов-ни, який перевшцуе середнхй рхвень в стаД1 маток, на менше, нхж на одне середньоквадратне вщкилення.
2. Селеюийну роботу в заводськоыу ядрх маток здхйснювати на основ1 цглеспрямованого ввдбору та хндивхдуального шдбору при застосувашп 1нтенсивного вирощування, одержан ого вьд них молодняк з метою виявлення його генетичного потешпалу продуктивность
3. Для виявлення генетичних особливостей барангв-плхдникхв пропонуеться використовувати 1муногенетичн1 метода оцшки гено-тшш за полдоорфними биковиш х фарментшши системами кров!.
СПИСОК РОБ1Т, ОПУБЛЮВАН»: Ю ТЕШ ДЛСЕРТАДП :
1. 1арук П.Г. Основные селекционные параметры стада овец приазовского типа цигайской породы// Генетические основы селекции ¿.изотных. - Тезисы докладоз ^ съезда генетикоз к селекционеров Украины. - К., 1986. - Ч. 5. - С. 36.
2. !озекко З.М., карук П.Г. Полхиорфн! структура кроз! цигэ;;ських озець // 31 сник с1льсьлогослодзрсько1 науди. - К., х9Ь7. - .с 3. - С. 75-81.
3. &арук Г.Г. Возрастная динамика содержания нпропота з аерсти цигайских озец // лэучко-техническШ; бюллетень "лскан;;я-.,оза", - лерсон, 1586. - Зып. I. - С. 26-28.
4. ¿эрук П.Г. Генетические параметры их использование
з селекцаонсо-плеиенном работе с цигайскими озцаыи // Сэцезс;,-стзо. Республиканский ыеазедоистзенный тематический сборник. -К., ^ рожа;], I989.-Bh-n.25. - С. 19-23.
5. дэрук П.Г. Зсзрастная динаипка некоторых признаков у •¿олешняка озец цига;.ско« породы // Тезисы докладоз к зонально;; конференции молодых ученых. - ^ерсон, 1365. - С. 15.
6. 1арук П.Г. 31кова динаыХка ознак зознозо1 продуктпз-ност! цигэйськкх озець приазсвського типу // ЗХзчарстзо. Республхкансъккй и1кв!доачпй наукезии текатичний збхрякк. -К.: ¿'ронай, 1951. - Зип. 26. - С. 27-30.
- Жарук, Павел Григорьевич
- кандидата сельскохозяйственных наук
- Харьков, 1993
- ВАК 06.02.01
- Эффективность использования баранов различных типов цигайской породы в Поволжье
- Совершенствование хозяйственно-полезных признаков удмуртского типа советской мясо-шерстной породы с использованием баранов породы линкольн кубанского заводского типа
- Использование баранов мясной породы тексель в стаде овец удмуртского скороспелого типа
- Использование баранов приазовского типа при совершенствовании цигайских овец Юга России
- Селекционные и технологические аспекты разведения овец в Среднем Поволжье