Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Продуктивные свойства и биологические особенности швицкого скота при акклиматизации в условиях лесостепи Украины

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Продуктивные свойства и биологические особенности швицкого скота при акклиматизации в условиях лесостепи Украины"

УКРАШСЬЕСА АКАДЕМИЯ АГРАРНИХ НАУК ¡НСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

Р Г Б ОД'

2 3 ОI Т ; л На правах рукопису

ОБЛИВАНЦОВ ВОЛОДИМИР В1КТОРОВИЧ

УДК: 636.082.14

Продуктивн! жест! та бгалопчш особливосп швщько? зсудобвя при аюнматизацК в умов ах лвсостепу Уссравни

Об.- розведемня тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП на здобуття наукового ступеня кандидата Ыльськогоподарських наук

Харк1в 1995

Робота виконана на кафедр1 технологи виробництва молока та яловичини Сумського Ыльсьгосподарського ¡нституту.

Науковий кер1вник - доктор а'льськогосподарських наук,

професор КОТЕНДЖ1 Геннадий Павлович.

Офщ1йн! опоиенти: РУБАН Юрш Дмитрович, доктор

сжьськогосподарських наук, професор;

IВ АН ЕМКО ¡ван Олександрович,

кандидат стьськогосподарських наук.

ПроЕ/днв п/дприЕМство: Лугансьхнй

сшьськогосподарський шститут.

Захист вщбудеться "ЗУ - 1995 року

о годин] на засщанш спефатзовано!' Ради (шиф|5

Д. 02.30.02) при ¡нституп тваринництва УМН (312120: м. Харюв, п/е КулиничО.

3 дисертац1ею можна ознайомитися в б'|бл'ютец1 ¡нституту.

Автореферат розюлано " " ^^у^о^я, 1995 року.

Вчений секретар

спсц1ал'13ованоТ Ради,

кандидат стьськогосподарських

наук В. 6. РОЗСОХА

1. ЗАГАЛЬНА-ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АктуальнЮть теми: Для зб1льшення генетичного потенц1алу мо-дочно1 продуктивное^ i покращення технолог i чшх якостей лебе-динсько! худоби в' структур! породи проводиться робота по створенню нового молочного типу на шдстав1 використання тварин jüBiubKoi породи американсько* та зах1дно-евпропейсъко1 селекцп. 3 шею метою в 1986 рощ у племзавод! "Ыихайл1вка" Сумсько! облает! був створений репродуктор чистопородно; пшцьгап худоби. Для цього були эд1йснен! завози нетел!в шв1цько1 породи а Австрн i Шмеччини.

Швщька порода велико i рогато; худоби е одн1ею з найб^льш поширених у cbítí. Бона мае бюлопчну пластичнють та добре ак-л1матизуеться в р1зних природно-кл!матичних зонах. Проте, гид впливом нових умов навколшнього середовииэ та технолог i чннх фак-TopiB в орган i зм, тварин в1дбуваеться. qi лий комплекс адаптащйних зрушень, hkí позначаються на господарсько-корисних ознаках як самих завезених тварин, так i ix потомства

Досл1дженнями Ф. Ф. Ейснера, 1965, 1978; В. М. Макарова, 1978; М. Я. 6ф1менко, 1987; В. IL Буркага та 1н., 1992; Д. Т. В1нничука та ÍH. , 1991; Й. 3. СНрацького та 1Н. , 1992, 1994; Ю. Д. Рубана, 1994; 0. П. Полковнике во i, 1992; Г. Д. Каци, 1988, 19&2; Б. О. Алшжанова, 1992; R. D. Favera, 1970 та 1нших вчених встановлЗно, що аклшати-защйна здатшеть б1льшост1 пор1Д проявляеться по-р!зному, а роз-ведення деяких з них у нових еколопчних умовах еконсм!чно недо-Ц1льне.

Для б1Льшого ефекту 1Мпортна швтька худоба i íi потомство в умовах JIícocTehy Укради повинн! проявляти такий-же потенщал продуктивность як 1 на батьк!в1дин1 (над i й- 5000-5500 кг молока за лактащю, bmíct жиру- 3.9-4.0 %, б!лка- 3.4-3.5%).

У зв'язку з цим, одн1ею з головних проблем успшного використання ИЕ1Цько1 худоби в perioHi niBH04i Украши е вивчення процесу аюнматизацп тварин в нових кл1матичних та господарських умовах.

Мета та завдання досл1джень: Мета робота - вивчити вплив природно-юиматичних та технолопчних фактор]в на продуктишп ЯКОСТ! Та бЮЛОПЧШ ОСОбЛИВОСТЧ ШВЩЫС01 ХУДОбИ, ÍMnOpTOBOHOl з

Австрп; шишиги господарсько-корисш ознаки в iiotcmctbí теля aaBoüj; сциттн иристосоишпсть швщько! худсЬи до умов Л1состепу

Укра!ни та виявити придатнють для комллектування ферм та комплекс! в.

Для досягнення мети нэобх!дно вир!шити так! завдання:

1. Вивчити р!ст та розвиток молодняка, визначити ииву масу кор1в.

2. Проанал1зувати пром1ри та ¡ндекси будови т^ла кор1Е.

3. Провести лШйну оц!нку екстер'еру та типу будови т!ла корав.

4. Оцшити морфэлопчн! ознаки та функцюналыи властивосг! вкм'я кор!в за придатн!стю до малинного до!ння.

5. Вивчити молочну продуктивн1стъ та в1 дтворну здатнють ко-

р!В.

6. виявитл 8м1ни в г1столог!чн1й структур1 1гк1ряно-еолосяно-

го покриву кор!в.

?. Еизиачкти економ!«щг ефегсгизн1сть при чистопородному роз-ведент шлцьгсо! худоб;! ь умовах Л1состепу УкраШи.

Дана робота виконанз я»: частика наукових досл1Д2пень Сумсько-го схльськогосподарського !кституту по теш "Вдосконалэння селек-ц!йни:< програм та технологи! при розвадони! молочко 1 та м'ясно5 худоби", иомгра дерлавио! реестра«! 1 01. 84.0010661 1 01. 94И017732

Еаукова новизна Вперше в умовах Шсостепу Укради комплексно зивч&ао так! господарсько-корг.ош озкаки ш^щыюг худоби трьс» генетика-ьколопчних токсин кь: ыохочка продукткгн1с:гь, ;;а;ва масг та вшворна Бдатн'.сть кор!в, р!ст 1 розвиток молодняка, екс-тер'ер та л!н!йна ощкка тг.пу т!ло6удови кор!в, прз;датшсг] кор 1 в до ыагшшого допшя. Впер1к? Еивчеко Пстолог^чну будов; пк!ри кор!в пзщькоа" породи трьох генетико-с'колог^чних покольч: та кор1в лебедянсько! породи, виявлена сезонка шелиб1сть структур! волосяного покриву. Такой вперта ровроблен! мгтодичн рекомокдац!I з л!нГйно! ощнки екстер'еру кор!в ив!цько! та лебе дкнсько! пор!д, залропоиованкЛ баханий тип твгрич. Виявлена еко ноьична ефектившсть використання чистопородно! ив!цько! худоби дашй природно-кл!матичн!й зон!.

Ярактичнь значения роботи: Результата лроведених досл!джен показали, ко шпортн! швщыи тварини з Австрп та гх потомств Р1зних генетико-еколоПчних поколшь при акл1матизацп в умова ¿Нсоагепу Украпш збер!гають осеовн! господарсько-юрисШ якост

та здатш проявляти високий генетичний потенциал при оптимальних умовах навколишнього середовшца. Встановлена дощльШсть розведен-ня шв1Цько1 худоби в дан1Й еколончшй вок! при дотриманн! вс!х зоотехшчних вимог щодо год1вл) та утримання тварин. Створений репродуктор чистопбродко! 'шв1цько1 худоби дозволяе одержувати в р1зних генетико-еколог 1 чних поколениях тварин з високов плешиною ц1нн1стю 1 тим самим домагатися большого ефекту при удосконаленн! буро! худоби на Украш.

Реал1зац1Я результатов досл!джень: Матер!али, одерган! в досл!дженнях, використовуються при складаши планов селегацйно-племшно! роботи 13 швщькою худобою, розробленш довгострокових програм для удоскопалення буро! худоби на Украш. В н'яти госпо-дарствах Сумського облплемоб'еднання впроваджена система лшйно! оц1нки екстер'еру та типу будови тыа кор!в лебединсько! та швщько! пор1д. Основн1 висновки та пропозици роботи впроваджэн! в племзавод! "Михайл!вка" та нещодавно оргашзованому племзавод! "Бездрик" Сумсько* о району Сумськог облает!. ВищезгадаШ заходи дозволяють прискорити процес аклшатизацп та покращити плем1нну роботу 13 завезено» пшцькою худобою в Украш.

Апробащя роботи: Основк! положения дисертацп були викладе-Н1 та схвален! на:

- виробничих нарадах фах1вц!в племзаноду 'М«айл1вка" Лебе-динського району Сумсько! облает 1 (1992, 1893, 1994 роки);

- обласному сем!нар1 головних зоотехншв-селекЩскер^в племзавод1в та племферм Сумсько! облает 1, м. Суми, 1994;

- наукових конференщях викладач1в та астралин Сумського с!льськогосподарського шетитуту, м. Суш, 1993, 1995;

- М1 кафедральному зас1данн1 зоошженерного факультету Сумського с¡льськогосподарського шетитуту, м. Суми, 1995;

- мшнститутськ1Й науково-техн1чн1й конференцп, м. Лу-ганськ, 1994.

Публ1кащя результат!в досл1джень: За матер!алами дисертацп опубл1ковано 7 роб1т,. в тому числ! 2-\ республ1канськ! ме-1 тодичн! рекомендацп.

Структура та обсяг роботи: Дисертац1Я складаеться !з вступу, обсягу лиератури, матер1алу та методик досл^джень, реэультат!в та обговорень, висновк!в та практичних пропозитй. Дисертацио

написано на 175-ти сторонках машинопису, вона вмицуе 49 таблипь, 5 схем, 6 малюнк1в, 11 фотографий i 5 таблиць в додатках. Передик використано* л!тератури мостить 200 дкерел, в тому числ! 22 ího-земнь

Конкретний особистий внесок у розробку наукових положень, шо вииосяться на захист. Автор брав беспосередню участь у складаннг программ i методики досл1джень, особисто зд^йснював закладення досл1д1в, IX проведения та анал!з одержаних метер!ал!в. За тематикою досл!джень був опрацьований значний обсяг лиератури, що дозволило в1рно обгрунтувати ochobhí висновки праць

Головн! положения, винесен! на аахист:

1. Вплнв мiри шшматизацн в умовах Шсостепу Укра1ни на молочну продуктпвшсть та в1дтворну здатшсть кор!в шв1цъко1 породи.

2. Píct i розвиток молодняка ивщько! породи р1зних генетико-еколопчких поютлнь.

3. Лканз впливу bmíhí: гекетико-еколог^чних покол!нь на ди-намшу npoMipiB та ihashcíb будови тьта ивЩьких KopiB.

4. Лшкна оциша екстер'еру та типу будови т1ла кор!в бу-рих пор i д.

5. Оцшка морфолог i чних оонак та функцюнальних властивоетей вим'я кор1в ивщьгам породи трьох генетшсо-еколопчииз: поколшь за придатшстю до машинного допган.

6. Вплив аклиатизаци ял пстолопчну структуру вк1ряно-волосяного покрилу kopíb ¡лицько! породи.

7. Економ1чиз ефективШсть роаведэння чистопородно* шицы»! :<удоби в умовах Люостепу Укради.

2. ЫДТЕР1ЛЛ ТА ЫЗТОДШШ Д0СЛ1ЙШЙ»

Наукою-геспэдарськ1 досл1дх@ння були проведет в пер i од 1987-1994 рок)в у виробничих умовах племэаводу "МихаШпвка" Лебе-динського району Сумсько! область

Ой'ектом досл1даень були шв1щ.к$ тварини, завезен i з Abctpíi та íx потомство р)зних генетико-еколоПчних поколшь (ГЕП). Заве-веш тварини були представлен! нетелями.

}\ш вивчеиня процесу акл!матизащi чистопородно! швщько!

гдоби в умовах JlicocTeny Укражи передбачалось роапод!лення i ПОКОЛ1ННЯМИ: 1МПортн1 тварини з АвстрП були взнесен! до пер-iro ГЕП (матерi); ix потомство, яке народилося та виросло в умо-IX племзаводу - до другого ГЕП (дочки 1мпортних тварин); потомс-¡о в1д дочок (II ГЕП) - до'третього ГЕП (внучки 1мпортних тва-ih). Цей принцип позначення одночасно в1дображае cnopi днеш ге-¡тичш покол1ння (мати - дочка - внучка) та тривад1сть впливу )вих еколопчних умов на тварии швтько; породи.

Для додаткового контролю процесу шшматизацп швщько! ху-)би були використаш чистопородн1 тварини лебединсько! породи, )бре пристосоваш до м*сцевих природно-клiматичних умов.

Bei досл!дн1 групп телиць та KopiB формувались 8 урахуванням ¡роди, ГЕП, перюду народження, BiKy, либо; маси, Сули клшмно lopoBi та знаходилися в однакових умовах год1вл1, догляду й ут-(мання (схема 1).

Голавлю тварин проводили зпдно з встановленими нормами. За Ф10Д досл1Джень 1'ередньор1чн1 витрати кормив на корову склали £44 кг кормових одиниць. В одшй кормов1й одиниц! знаходклось i.8 г перетравного протешу. Витрати кормових одиннць на 1 кг >лока складали 1.4 кг, приросту телиць - 11.2 кг.

Телиць до б-ти М1сящв утримували безприв'язно у станках. 6-ти до 12-ти MicaaiB - прив'язне утримання, а з 12-ти мюящв до 0с1мен1ння - безприв'язне утримання. Утримання KopiB -»ив'язне. У лгтшй перюд корови знаходилися в таборах, як1 були ¡ладнаш мехашзованим догнням.

PiBeHb молочно1 продуктивност! вкзначали щодекадними добово-«трольними лоциями з подальиим перерахукком за мюяць та в лому за лакт&цт Враховували продуктизнють за 305 дн1в, або i скорочену (не менше 240 дшв) лактацш. BMiCT жиру в молощ pi в визначали кислотним методом та електронним приладом 1ИР-1". Роэраховували збитки молока у зв'язку з днями нешйд-CTi.

Жива маса KopiB визначалась за результатами контрольного ажування. Pict та розвиток телиць вивчали на п)дстав1 ;sheoi ма-: при народженн], в 3, 6, 10, 12, 15, та 18 MicautB.

Екстер'ерн! та консгитуШйН1 особлипост! вивчались у р1в-перв1сток на 2-3-ому michlU лактацн. 3 шею метою викорис-

- б -

Счорзоята

S иЬзяЭ --¡rtN мтаюХявмоЗ

X33« CJMt^nJUKM -гнф.^оо

OWCOOtB^b 2

-ко,

дчсзаояфчлао E-ic сшокгиижв) иЯенио.4 i ЬЕншу — соя ОФО оясо к: a)tHREH—«s2co

OO-OS HMOObi iXHÄX ■n4QH.H|J(tSOSS йовсянаявяя

П' . О HtJOt». J о o ся

С4 f"1

"ОДЯЯ -К cq^H (t-чвн О О — 6н

•a-i.'incao « коог.; -<о —i surent 'РД tioriff У а>:т rfrj-'OíTíploo

«он tí о— эд

[-. S300

-я ч srtotfN artKtxo

о вяч

АЯК-В'-Сничмн

•К I к

Э то

« SP" К

ota Е .4

ossär -н -ок rtt>>o

tö«o -ШЕ-iO О Cl О S Q.CJ Q, С0ЛЯНОО >; я cto ол) .ч ОЧОД НЛ" <T3<urao.Hogs «Q. SUbl04 s <u й Qí-t a E-I a)

товувади в1эуальну ощнку 1 виьирювання 4-ох прошр»в голов» та 14-ти проьир1В ила, а також обчислювали 17 простих та складник 1ндекс1В будови т1ла за встановлениыи методиками.

ЛШйну ощнку екстер'еру та типу будови тиа кор1В зд^йсню-вали на 2-4-тому М1Сящ перйгаг та третьо! лактащй у в^дшшдносп а методичними рекомендациями, як1 розроблен! а участю автора (К., 1993, 1994). Суть методьта в тому, що проводиться якюна ощнка 4-ох загальних та 19-ти часткових ознак екстер'еру за 9-ти Оаль-ною шкалою з урахуванням вс1х недолив.

Придатнють до машинного Д01ння кор1в-перв1сток визначали на П1дстав1 морфолог гчних ознак та функцюнальних власгивостей вим'я у В1ДП0В1ДН0СГ1 з методичними вказ^вками Латв1йсько1 СГА (1966) та з урахуванням додаткових покааник!в (X Ф. Кушнер, I. Г. Вел ¡ток, 1972; Ф. Л. Гарькавий, 1974).

В1дтворну здатшсть корхв оценивали за загальноприйнятими методиками: за в псом першого отелення, к1лькютю осхмэшнь на однэ зашиднення, процентом запл1дненост1 Шсля першого осшеншш, тривал1стю серви, -периоду 1 М1лотельного перюду, виходом телят на 100 кор!в, сп1вв1дн0шенням бичмв та теличок, частотою виник-нення захворювань репродуктивних орган1 в та коефЩ1ентом в^дтвор-Н01 здатност!.

Вивчення якост1 штряно-волосяного покриву проводили за методикою Е. А. Арзуманяна (1957). Вим1рювали приг ттеву площу, а такой товщину пшри в 6-ти точках на тш корзв в лютому та серши

М1СЯЦЯХ.

ГЧстодопчке досл1дкення шк1ри кср1В-перв\сток проводили за аразками, вшбраними прижиттево методом бюпсп на середин! ос-таннього ребра' в зимовий перюд. Приготування препарата! та вивчення пстолопчно! структури шк!ри кор)В проводили за методикою Г. ДКаци (1987). Сезонну оцшку структури волосяного покриву за фракщями зд1йснювали за методикою I. Л-Козлова, 3. ЕСпешневоь 1 М. 0. Кравченко (1968).

Економчну ефективн1сть розведення швшыап худоби в умовах ЛИсостепу УкраШ! визначали на П1дстав1 виходу додаткового молока базисно1 жирност1 за пор!вняльними ценами (1983) в!дпов1дно до лебединсько* породи за методикою ВАСГН1Л (1980).

Бюметричну обробку метер1ал!Е досл1джень зд!йснювали мето-

дом вар1ац1йнсл статистики за методиками е. К. Меркур'ево! (198 та М. 0. Плохииського (1969). Розрахунки проводили на ПЕОМ ти ДВК-ЗМ та IBM PC/AT 286D.

3. РЕЗУЛЬТАТ}! ДСХШДЖЕНЬ ТА ОЕГОВОРЕНШ

3.1. Вплив аклшатизац! i на молочну продуктившсть KOpi в ев i цько î породи

0ц1нка кор1в шв1цько1 породи показала, що завезем з Австр тварияи в умовах ллемзаводу "Михайл1вка" практично реамзува генетичний потенщал молочно! продуктивности (табл. 1). Однг вояк перевищували ceoix матер1в та бабок, ям лактували в Австр за надоем т!лькл по першй лактацп на 319-1046 кг молока, г поступались sm ea bmîctom жиру на 0.13-0.17%. В наступи! лакта! вони вгропдко поступалкся ïm як за надоем, так i за bmictom jo

в молоц2.

В указах Л1состепу УкраШ! кожне нове гекетико-екологи 1Ю!сол1ння DBiUbKOi худобк BiporlflHO змонзувапо ;,:олочну продукт; Н1сть. Це бу::о пикликаш адаятац1ею до кових природно-rei раф1чних 1 господарських умов га в1дм1нноетями в технологи ви] суванкя ремонтного молодняка. Дроте. Bci три генетико-еколоП' покол1ння ив 1 цько! худоби за «олочнэю продуктам ici» шревищув; лебедикську породу.

До третьего геизтико-еколэпчнего покол1нкя ¡зв!цько! худ« ксеф!Ц1ент калочкосп зннзиася в середньому на 3J.3 % i sa пер лакгащею ciuias 687.3 кг. До св!дчи-гь про те, цэ глд впливом вих груигоЕо-географ1члкх та технологiuhhx умов в opraHi3Mi т рцц в1дбувз:оться эшяи в обмш речовия, ¡до спрячиняе деяю эм в тип i будовк Ила.'-

В1рог1дно встачовлено, до у процес! аклшатизацп у шв!ць худоби П1д час зншвння молочно! продуктивности посилюеться легають надою в!д joiboï маси (г=0. 476, Р>0. 9.г5).

У процес i акл1матизацн у кор1в-перв1Сток кожного нового кслшш спостер!гаяось зшжння коеф1Ц1ента коредяцп м!ж нах та bmictom жиру в молоц! ( з +0.201 до -0.072). У ровесниць ле дйнсько! породи цей Ейаемозв' язок був слабим позитш

1. Ыолочна продуктившсть kopib шыцько! породи Р13НИХ генетико-еколопчних поюшнь

I лакташя II лакташя III дагсгашя та вище

Порода п надхй, кг. bmict мод. ЖИР, кг п над1й, кг bmict жиру, г мол. жир, кг п над^й, кг bmict жиру, % мол. жир, кг

ЦЫцька:

ВаСки завезених тварин 63 4209 4.13 174 40 5563 4.32 240 35 5875 4.22 248

Матерi завезених тварин 155 4936 4.09 202 113 5740 4.16 239 87 6089 4.18 255

I ГЕП 203 5255 3.96 208 166 5008. 3.92 196 125 4781 3.87 185

Ii ГЕП 108 4113 а 87 159 62 4247 а 87 164 25 3879 3.86 150

III ГЕП 26 3542 3.85 136 7 4184 а 79 159 - - - -

Лебединська 15 3379 а 84 130 15 4112 3.84 154 15 3953 3.83 152

(r-0. 072). Mis надоем та к!льк!стю молочного киру у швщько! худоби 1-Ш ГЕП та дебединсьло1 худоби спостер1галась висока Bipo-Пдна позитивна кореляЩя (0.784-0.999, Р>0.999). Цей взаемо-зв'язок посшювався п!д час збыьшення пер ¡оду аклшатизацН.

У кокному новому покол1нн1 KopiB-nepBicTOK DiBilibKoï породи зб!льшувався взаемозв'язок м!ж В1др1зками лактацп та загальшш надоем за яактацио (з г=0.133-0. 859 до г=0.693-0. 817, Р>0. 99). Це св1дчить про мокливЮть раннього прогнозування молочно! продук-тивностi за пери! 30-180 fiHiB лактадН.

У npoyeci аклшатизац! ï в умовах Jlicoc'ieny Укра!ни s спор!дкених KopiB-nepBicTOK швщько! породи р!зних ГЕП спос-тер1галась тендондп: змэншення фенотшового взаеноав'явку надок та вшсту кфу в молощ, проте, в!дм!чаяось зб^лькення генетичноз р1Бноман1тност1 цях озкак (табл. 2). Це вказуе на зкачний вплш фактор!в наЕкожзпього середовикд на молочну продуктивн1ст! ЕВ!цьк01 худоби.

2. Селекщйко-гокетичнг парапотри молочно! продуетивност! пзщьких Kopie-nepsicTOK

KpaïHa, Над!й, кг ешст жиру б молод!, %

ГЕП г + тг h\ + Г + Л1Г Ь j ± Ч

Матер! в Австрп -1 (Украина)

I - II

II - Ш I та III

0. 432+0.13 0. 045+0. 02

-0.061+0.16 0.117+0.02

-0.079+0.16 0.169+0.02

0. 226+0.15 0. 352+0. 01

-0. 17С+0. 15 0.135+0.0;

0. 107+0.16 0. 336+0. О

0. 007+0. 16 0. 034+0. о:

О. 136+0. 16 0. 4.44+0. О

3.2. йШв м!ри аюиматизацп на в!дтворку Бдатшсть швщыгих кор!в

Перемщення тварин шв!цько1 породи з Abctpiï в умови JIlco степу Украпш позитивно позначилось на Biдтворн!й здатност! Kopi (табл. 3). Так, у кор!В III ГЕП пор!вняно в I ГЕП к!льк!ст сс!мен!нь на одне запл!днення зменшилось на 16.5 %, запл!днен!ст П!сля периого ос!мен!ння зб!льшилась на 11.5 Z, в!к першого ос!м н1ння та отелення зменшився в1дпов!дно на 4.6 та 5.1 (Р>0. 999

- 11 -

3. Показники шдтео.оно* здатност! icopia швщьгам породи pi3HHX генетико-еколопчних поколкчь

Показники Швщька порода, ГЕП Лебедин-ська порода

• .1 . II III

1ндекс осшешння, раз1в 1. 88+0. 3 1.73+0.2 1.57+0.2 1.60+0. 2

Зашидненють шсля

першого ociMeHiHHH, % 50.0 53.8 61.5 60.0

Bík першого ociMeHiHHH,

Mi с 22. 7+0. 3 19.4+0.4 18.1+0. Б 20. 2+0. 7

Bík першого отелекня, míc 32. 3+0. 3 28. 7+0. 5 27. 2+0. 9 29. 3+0. 6

Тривалють, ДИ1В:

сервю-перюду (I лага.) 136+9 109+9 90+9 77+10

МОП (I-11 лакт.) 415+9 385+9 373+13 358+9

BtíXiд телят на ICO

KopiB, голiв 87.1 90.4 93.7 96.7

Коефщюнт вхдтворно!

здатнос?1 0. 879 0. 948 0. 979 1.019

мюящв. Тривалють сервю-парюду у швщьких KopiB I ГЕП пюля першого отелэння в середньому становилз 136 дшв. Однак, при зб1лыиенн! перюду використання цих тварин сервю-перюд зменгау-вався i пюля п'ято! лактацп становнз 84 днь

Потомство завезених KopiB у нови:; öko-j; ;чиих умовах мало коротший сервю-перюд. Так, у KopiB швщько! породи II та III ГЕП тривалють сервю-перюду стаковила в!дшшдно 109 та 90 дшв. У наступи! лактацп сервю-перЮД зкэниувався до 69-86 ДН1В. Таким чином, тривалють сервю-перюду у npoueci шшмати-заци наближаеться до оптнмальних показнзшв. Тривалють перюду Mix отеленнями у KopiB III ГЕП зменшилась на 42 дн! пор^вняно а 1мпортними тваркнами I ГЕЕ

Подов:гений сервю-перюд у завезених тварин I ГЕП спричинив суттев1 абитки молока у зв'язку з днями нешидность Eiд цих тварин за ряд лактащй не отримано 1631-1857 кг молока (7.7-9.5%). У потомства i мпортних тварин, як! народилися та були вирощен1 b умовах племзаводу збитки молока зменшились. Так, у кор!в II ГЕП абитки молока зменшлись до 235-292 кг (3.0-3.4%), III Г£П - до 135 кг (1.9Х). Найб1лы1Л абитки молока у Bcix трьох ГЕП пгощько! худоби В1ДМ1чалиск серед Kopiв-первютск (2.1-12.2%).

Порiвняно з завезеними тваринами I ГЕП у кор1в III ГЕП зб!льшився вих1д телят на 100 кор!в, зменшилась к!льк!сть аборт1в i мертвонароджених телят та понизилась частота виникнення захво-рювань репродуктивних орган!в.

3.3. PicT i розвиток молодняка шв1цько1 породи р1зних генетико-екологiчних покол!нь

У процес! акл1матизацп у телиць шв1цько1 породи в1дм1чалась тенденщя зниження показнимв росту (табл. 4). В1рог1дно! р1зниц1 у жив1й мае! MiÄ теличками II та III ГЕП в1д народження 1 до 6-ти м!яц1в" ке встановлено. У в1ц1 6-18 ы!сяц1в у жив!й мае! телиц! II ГЕП в1рог¿дно перевищували cBoix дочок (III ГЕП) на 8.1-11.1 %. У циюму, середньодобовий прир1ст живо! маои В1д ка-роджэння i до 18-ти М1СЯЦ1В у середньому становив: у II ГЕП-731 г, III ГЕП- 660 г, дебединсько! худоби- 609 г. Зменшення живо i маси толщь в III ГЕП певно викликано впливом умов зовнш-нього середовипд i паратппових фактор!в господарства, на що вка-зують низьк! коефииснти кореляцп та спгдковост1 ж:ео! маси при кароджэнн! (г—0.176 i hj^O. 027).

4. Динамка живо! v:acn телиць в pisiii Б1К0В! пврюди, кг

Б1к, шс йзи&ка не >рода, ГЕП Лебедииська порода

И III

М + п CV, % М + ш CV, 1 М + m CV, 2

При народам нн1 32. 8+0.8 11.3 33. 9+0. 6 7.7 32. ЗЮ. 6 7. е

3 107. 4+3. 0 16. 3 100. 7+2. 9 12. 8 98.1+2. 3 9.2

6 181."3+5. 5 13.5 165. 7+4. 3 И. 5 166. 6+4. 0 9.2

10 265. 8+8. 5 14. 4 249. 7+7. 2 12. 8 226. И5. 7 8.9

12 323. 9+8. 6 11.8 288. 0+6. 8 10. 6 267. 6+6. 0 8.7

15 375. 5+7. 5 8.9 339. 7+6. 5 3. 5 308. 7+5. 3 6.7

10 427. 6+7. 7 8.0 390. 5+6. 3 7.2 361.1+5.0 5.3

У ц1лому, В1д народження i до 18-ти мсящв телиц! шв!цькоЗ породи II та III ГЕП у jomift мае! перевалили ровесниць лебе-

динсько! породи на 1.0-21.6 %, ир в ¡саз у с на i'x СЧлызий генетичнкй потенщал за щега ознакою.

3.4. Анал1з впливу зм1н генетико-еколопчних покол!нь на динамку npoMipis та 1ндекси будови тьта евщьких KopiB

Вивчення пром1р1з голови та т!ла у процес1 аюпматизац!i ппицько! худоби дозволило виявити в1дм1нност1 галежко в1д генети-ко-еколопчного поколпшя (табл. 5). Пор 1 вняло з 1 ГЕП у itopiB-nepBicTOK II ГЕП cnccrepiraaacb тенденщя зб1лылення висотннх npcMipiB т!ла. М1я тваринами II та III ГЕП в!рог1дно! р1зниц! за висотними пром!рпмн т!ла не виявлено. Пор1вняно з I ГЕП у кор!в-первюток III ГЕП змэншлись сироти 1 пром1ри т!ла (на 1.5-2.3 ем), обхват грудей (на 3. 2 см) та ксса довжина тулуба (на 8.1 см. Р> 0.95). Пром1р Грегор! зб1льшився на 4.5 см (Р>0.95). Таким чином, В1дм1ннсст1 у npoMipax т!ла у пв!цько1 худоби I-111 ГЕП вка-зунть на нев!дпов!дн!сть систем вирощуванкя ремонтного молодняка у племзавод! "Мчхайл!вка" та в ДвстрП.

5. Пром1ри голови та Т1ла кор!В-пэрв1сток, см

Про:.! i ри

Швщька порода, ГЕП

I

II

III

Лебединська порода

Лзпгина голови

Лов.'^на .":об1 ИМпиьл -оба.: рч.йбиы'а

Рмеота п: холш СПИН!

кр и;мах груд^Я Ширина: грудей в мшисках в с i ДНИЧИХ горбах Обхват: грудей п' ястка lioca довжина тулуба (палицею; TlDOMip Tperopi

45. 7+0. 26 25. 2+0. 21

21.7+0. 28

ю. з^о. ш

130. «10. PI ICO. 1 4j. со 1 oS. й+0. 58 5S. 5H). 48. 3+0. G6 52. 0+0. 54

32. 7+0. 33 192. 4+0. 96 19. 7+0.14

45. 8+0. 35 24. 1+1. 12

22. СЮ. 29 19. 1+0. 02 133. 3+0. 69 132. 31.0. 70 141.210. 73 70. 3+0. !>£ 47. 3+0. 74 51.4+0. 39

32. 8+0. 34 190. 4+1. 46 19.3+0. 15

45. 4+0. 29 25. CHI 19

23. 540. 30 19. 0+0. 32 132. 1+0. 82 131. 4+0. 85 111. 2+0. 76 70. 4+0. 51

46. 8+0. 92 49. 7+0. 49

32. 7+0. 41 189. 2+1.67 19. 5+0. 18

43. 6+0. 57 23. 8i0. 27

21. 3+0. 23 18.3+0.30 128. 7+1.32 127. 0+1. 02 133.7+1.15 64. 2+J.. £3

45. 4+1.27

46. 8+0. 66

31.7+1.54 185. 3+3.34 18.9+0. 25

157.7+1.43 152.7+1.39 149.6+1.20 149.5+1.27 103.9+1.30 107.2+1.05 108.4+1.30 100.9+4.82

Тенденцио зшнк типу будови тхла шдтвердкувгь Шдекси. Так, пор!вняно з I ГЕП у K0piB-nepBiCT0K III ГЕП змоншилиоь Taici 1ндекси будови т1ла: довгонопсть (2.9%), розтлгнупсть (7.3%), грудний (6.8%), масивносп (3.7%). Проте, збиьшились шдекси т!лобудови, як! вказують на кращий розвиток м'яз1в передньо! та задньо! частики тулуба: söHTOCTi (4.5%), гдшбокогрудост i (3.0%), M'ficiiocTl (2.7%). Ищекси будови Т1лз кор1в-пэрв1сток швщько! породи в!добраяають характер ix вироиування.

При 8б1ЛЫ20ШП перюду аклжатизаци у KopiB швщьк01 породи вipari дно посилюеться валедайсть живох маек В1Д осковних npoMipiB Т1ла (г=0. 221-0.739, Р>0.99). Таким чином, збиьшення po3MipiB тiла швщько! худоби дозволять шдвищгги живу масу.

3.5. Jliнiйна ощнка екстер'еру та типу будови тхла KOpiB бурих ПОР1Д

Встановлено, г,о uiK коровами дцйцько! породи I-III ГЕП спос-тер^гались HKicni BiÄMiHHOCTi за развитии« статей та ознак екстер'еру (табл. 6). Пор1вншю з I ГЕ11 у KopiB III ГЕП об'ем Т1ла знизився Biß 6.90 до 5.98"бал1в, а сбыускулен1сть зб!льшилась Е1д 4.81 до 6.19 баи в.

У прочее* ашпматизацн до нових клшатичних i господарських умов Jiicocieny Украши у шнцьких KopiB III ГЕН декглька покращи-лась форма тулуба: вони мали б ¡ль и б алане полокзння таза, форму аадн 1 х Kiüui вок та крашу якють копитець. Це вказуе на адаптации до умов утримання.' Проте, у них в!дм1чалося ripoe прикртлення лопатки та незначна провислють спини. Швщьк! норови I ГЕГ1 махи кращ1 показники лшйно! оценки вим'я.

Норови вшцькт породи 1-III ГЕП були BiflHöce.Hi до Miuirai Щ1ЛЬН01 та HiKHos нильно! конституцп.

Встановлено, що у lUBiUbKoi худоби додатковг Д1йки зустр^ча-лись частше у кор!в I та III ГЕП (в^дпотдно 35.0 i 43.2 %), Hiк у KopiB II ГЕП (27.7 %). BiporiÄHoro взаемоав'явку Mix наявшетю додаткових д!йок i надоем у швщько* та лебединсько! худоби не виявлено (rb--0397 - +0.042). У BCix госл^дних трупах тьарин найб1льший над1й в1дм1чався при бажаних ознаках вим'я.

, У KopiB шыцько! породи трьох генетико-екологччних поишнь

- 15 -

G. Л1нШна сщнка екстер'еру itopiB бурю; псглд, бал! в

Стат1 та ознаки Шв1цька порода- ГЕП Лебедин-ська порода

I II III

} 1 CV, % M CV, *у 'О M CV, г 1,1 CV, X

1. ОБМУСКУЛЕШСТЬ 4. 81 27. о >.. 5. 75 22. 5 6. 19 19. 2 6. 53 17. 2

2. ОБ'ем ТI лд и. 90 13. 3 6. 36 14. 6 5. 75 26. 4 5. 84 28. 7

PiCT 5. 40 37. 7 5. 89 30. 8 5. 45 34. 9 4. 30 56. 4

Довдша тулуба 7. 35 26. 7 6. 69 27. 6 5. С9 36. 7 6. 77 24. 1

Корина грудей 6. 85 25. 2 6. 41 19. 9 5. 16 40. 9 6. 76 33. 1

Г;;ибина грудей 6. 86 17. 5 6. 55 19. 4 6. 05 26. 2 5. 38 35. 2

3. ФОРМА ТУЛУЕЛ 6. 45 17. 7 6. 52 12. 4 6. 66 11. 3 6. 23 9.6

Лопатка 04 23. 4 6. 91 40. 0 6. 80 22. 2 7. 15 21. 2

Спина 5. 22 16. 6 4. 88 26. 3 4. 77 16. 6 5. 00 8.2

Пологгння таза 6. 22 26. 2 6. 00 23. 9 5. 86 15. 9 6. 53 20. 3

Ширина таза 5. 86 20. 6 5. 97 22. 1 5. 72 22. 7 5. 15 32. 5

Форт зад!П;:

KiHUiBOK 3. 77 25. 8 4. 64 26. 4 4. 97 17. 7 4. 15 19. 3

Стан копитець 4. 00 48. 2. 3. 94 33. 9 4. 61 31. 2 3. 69 65. О

4. ЕЖ Я 7. 36 10. 7 6. 80 И. 6 6. 94 10. 3 5. 92 29. г fj

Прикртдення Довжина Ширина Шдтримувча зв' явка Бокова оорозна Рааряюк частой ?с!м1Е,еиня ц!йок Зэличлна д!йс>: Додатков! г,!йкн

6.68 12.6 6.25 19.6 6.91 15.2 5.23 19.8

7.18 19.0 7.02 30.5 7.С5 21.1 6.15 39.7

7. 04 17. 8 6. 25 30.9 6. 44 26.1 4. 07 54. 4

6. 86 34. 3 5. 91 42.3 б. 11 34. 3 5. 46 46. 5 7.31 25.1 7.25 17.6 7.27 19.3 7.61 20.4

7. 45 22. 9 6. 83 40.1 6.13 11. 2 5. 84 39. 4 7.81 17.5 6.64 25.0 7.17 22.3 7.53 19.2 6. 06 23. 5 6. 41 20.9 6. 55 22. 0 6. 33 20. 8 8.27 14.0 8.36 1 3.1 7.86 22.2 7.61 12.6

та кор1в лгОздиясьгс» породи еумзззий бал за тип илзбудови маз псаитиаяу корелпцш з ус на загальничи озкачзуя екстер'еру (0.3540. SOI, F>0. 35). Також зага^кий бая sa сб'сн т1ла мав позигсшпий чзаемозв'язок а :ивою масою (г=0. 356-0. 542, Р>0. 95).

3.6. Oui нка морфолог!чних ознак та функцЮнальних властивостей вим'я KopiB шв!цько! породи трьох ГЕП за придатШстю до малинного до!ння

Е1льш сб'емисте вим'я в!дм!чалося у кор!в-перв!сток, завезе-

них а Австрп (табл. 7). У ix потомства, яке иародилося та було вирощено в умов ах племзаводу "МихайЛ1Вка" проявилась тенденция аменшення npoMiplB вим'я та д^йок. Так, пор!вняно з I ГЕП у KopiB-первюток III ГЕП обхват, довжина i ширина вим'я зменшились на 6.1- 10.8 X (Р>0.09-0.999). Зыеншення у корiв-перв¡сток III ГЕП глибини передни часток на 15.6 % (Р>0.999) обуыовило абиьшення В1дстан1 В1Д вим'я до земл! на 4.8 см (Р>0.999). Умовний об'ем вим'я зыешиився на 25.2 % 1 сплав 2408 см3.

7. Црошри вим'я та д1йок кор!в-перв1Сток бурих пор!д, см

Пром1ри

Шв1цька порода, ГЕП

I

II

III

Лебединська порода

Обхват

Довжина

Ширина

Глибина переднix часток В1дстаяь в!д вим'я до земл! Ыдстань Mi к д1йками:

персдн1ми задниш збоку Довжина переднix Д1Й0К

Д1аметр переднix

Д1Й0К

109.4+1.72 104.3+2.32 103.8+2.41 92.4+3.15 38.9+0.73 34.6+0.73 34.7+0.85 29.2+0.72 28. 4+0. 37 27. 0+0. 53 26. 6+0.61 24.3+0. 81

27.5+0.61 26.1+0.64 23.2+0.57 23.0+1.19 58.0+0:86 61.1+0.81 62.8+0.85 60.2+1.71

13. 2+0. 72

6. 5+0. 42

7. 8+0. 30

6. 62+0. 22 2. 80+0. 06

11. 8+0. 64 7.7+0. 57 9.5+0. 38

6.51+0.24

2. 39+0. 05

11. 2+0. 65 6.7+0. 39 8. 8+0. 40

6. 38+0. 21

2,29+0.05

11.6+1.18

6. 8+0. 98

7. 6+0. 89

5. 70+0. 27 2.17+0. 05

У K0piB-nepBiCT0K III ГЕП вадстань Mi» передами деками аменшилась на 15.1 X. По В1дстан1 Mi* задними Д1йками та дойками абоку, довжин! д1йок В1ропдно1 р!знищ Mi« спор1дненими тварина-ми I-III ГЕП не виявлено. Пор1вняно а I ГЕП д1аметр переднix д1йок у KopiB-nepBicroK III ГЕП аменшився на 0.51 см (Р> 0.999), аадн1х - на 0.32 см (Р>0. 999).

У процес! ашиматизащ i у пшцько! худоби В1ДМ1чалась тен-денц!я зростання фенотипово! мшливост! основних npoMipiB та умовного об'ему вим'я, щр вказуе на ефективнють добору кращих

- 17 -

тварин у подалызих генетико-екологiчних поколишях.

Яращ! функцюнальш властивост! 1 додатковí показники piBHO-MlpnocTi розвитку вим'я шли еавезен1 корови-перв!стки з ДвстрП (табл. 8). у процео! акл!матизацп у кор!в-перв!сток III ГЕП спостер1галось незначне зб1льсення 1нтенсивност1 молоковиведення i знижешш 1ндексу вим'я.

8. Зункцюнальш зластивсст! вим'я кор!в-перв1сток бурих пор!д

Показники ПЫцька порода, ГЕП Лебединська порода

I II III

Разовий над!й, кг 5.3+0.34 4. 8+0. 30 5.1+0.19 4. 4+0. 71

Тривалють ■

допшя, хвилин 3. 0+0.16 Z. 7+0. 18 2. 9+0.19 3. 0+0. 28

1нтенсивн;сть мо-

локовивед., icr/хз 1.8+0.07 1.9+0.10 1. 9+0. 09 1.4+0.21

1ндекс вим'я, % 48. 8+1. 24 48. 0+0. 34 45. 3+1. 20 45. 7+2.17

Иад1й з правоi половили, %

50.9-Ю. 93 51.5+1.35 ЕО. 1+0.90 51.0+0.88

У щлсму корови-перзютки швщько! породи I— III ГЕП за мор-асфукгадюнальниш! якостпми вин'я перэвершували ровесниць лебе-

дш-'clkoi пород!'.

3.7. Рпл.':п аклИ'сиоац! í па пстолопчпу структуру -голссяного пифиву кирлв saiübicoi породи

HaTröi^bca псигаэтева ялосз atipi! була у завезених тварин i ГЕП - 512.0 Плогд п«ри у ix потомства, ср було впро:;гно в

умовах JlicocTeny Украти дек!лька змэнсилась i становила 475.1 (II ГЕП) та 491.5 (III ГЕП) дм2". У ровесниць лебединсько! породи плоиа ис1ри становила 491. 0.дм1.

У пвЩьких KopiB ЫП'ГЕП товщина пк!ри на криках в зимовий перюд становила 8.2-9.5 мм, вл1тку- 6.1-6.5 мм. Товпцшд пк1ри на вт'м' i зб1ль;зилась у кор!в II та III ГЕП (в1дпоз!дио 1.7 i 2. J мм).

У bcí;: досл1дшгх трупах говщина тк1щ ка piзинх статях т1ла в зпмот! пер i од з51лывувалась па 17. 1-Е0. 5 % за рахунок ли-

ров!дкладення. У щдо*.у, плоа» та товиина шири кор!в швщько* породи I-III ГЕП та дебединсько1 породи в1дповхдають вищому державному стандарту "вакка яловка".

Однак, у процес! акл1матизацн до нових природно-кл1матич-них i господарських умов Люоетепу Укра5ни у св1цько1 худоби ви-никли ам1ни у г1столопчк1й будов1 DKipu (табл. 9). Так, поргвня-но з завезеними тваринаыи I ГЕП у KopiB II та III ГЕП проявилась тенденщя потовшэння ешдермюу шк!ри (на 3.5 та 2.1% В1ДП0В1ДН0). У KopiB II ГЕП у результат! б!льш 1нтенсивного роз-витку потових та сальних залоз товщина п1Лярного шару дерми шк1ри зб1льшилась на 17.4%, (Р>0.95). Корови III ГЕП дек^лька адаптува-лися до умов утримання i у них цей показник анизився на 11. 6%, (Р>0.95). Ретикулярний вар дерми шглри найбиьше розвинений був у KopiB 11®1цько1 породи I ГЕП та лебединсько1 породи.

9. пстолопчна будова шк!ри кор!в бурях nopiÄ

Товщина uapiB пшри, мкы дер- дерма

Порода, ГЕП

Швщька: I

II

III

Лебединська

Загальна товщина

ШК1рИ,

ми,;

7382+245 6060+233 6704+192 7097+197

eni Mic

56.7+3 58.7+2 57.9+1 52. Б+1

шлярний

1606+64 1769+20 1564+68 1603+115

ретикулярний

5820+269 5133+216 5082+135 5441+221

Густота волося-них фо-ликул1в,

шт/см1

967+78 1061+70 1115+32 1077+103

ТраДИЦ1ЙН1 ушви утриьшня спричишиш у KopiB II ГЕП Зб4ЛЬ-шення площ! потово! валоаи вшри на 12.5%. У кор!в III ГЕП площа потово! занози зыеншилась на 4.5% i становила 0.567 мм1, щр також вказуе на адаптащю до умов утримання. Пор1вняно з I ГЕП у кор1в III ГЕП площа сально! залози аменшуеться i наближаеться до площ сальноi аалози лебединських KcpiB (0.047 мм1). Плота секреторное noBepxHi потових аалоз шк1ри у корю II ГЕП збшшилась на 25.1%, сальних - на 3.8%, у KopiB III ГЕП - в1дпов!дно на 25.9 та 5.8Х.

Внасл1Док адаптац! I до б!лып холодних температур швноч! Ук-paiHH у пшцько1 худоби в кожним подалыым генетико-еколопчним П0К0Л1ННЯМ шсля завеаенНя в Австрп абиьшуеться густота волоея-них фол ¿кул! в (у II ГЕП - на 9.7%, III ГЕП - на 15.3%).

у bcix дослшлх трупах кор1в довжша волоса у зимовий па-рюд збыьиувалась на 32.4-44.2 %., а д!амэтр зменпувався за раху-нок збиьшеиня у структур! покриву кшкост! пуху та перех1дного волоса (до 70. 4-80.1%), ¡¡р такод забезпечувало захист в1д холод-них температур (табл.10). У Л1ТН1Й перЮд, нанпаки, у структур! волосяного покриву D61 льиувалась фракШЯ ост! (до 44.9-59.5%) 1, тим самим, зменшувалась вовжна волоса та зб!лыяувався його д!аметр, zp забезяечувало кракз потовид1лення та терморегуляции.

10. Сезонка мишшсть структури волосяного покриву кор!в бурих пор!Д

Порода, ГЕП Сезон року Довжияа волоса, мм Д!аметр волоса, мкм СШвв1дношення фракц!й, %

пух перех!д-нип волос ссть

М + я М + ш

Швщька: I Зима 25. 6+1. 3 47. 8+2. 6 17.1 53.3 29.6

Л1Т0 16.9+0.4 _ 59. 2+1. 3 9. 2 32. 5 58.3

Р13НИ-

» /а -36. б +23. 9 -7.9 -20.8 +28.7

11 Зима 27. 2+1.4 43. 2+1. 9 23.4 56.7 19.9

Л1ТО 17. 9+0.7 53. 3+2. 3 12.1 •43. 0 4.4. 9

Р13НИ-

ЧЯ, X -34.3 +23.3 -11.3 -13.7 +25. 0

111 Ьима 26. 2+1.1 43.1+2.4 21.2 57. 4 21.4

Л! ТО 17. 7+1.4 55. 4+3. 0 11. и 11.1 47.3

р!Э1Ш-

% -32. 4 +28. 5 -9.6 -16.3 +25. 9

Лгбедкпсьгл Q-iva 26.0+1.2 43. 9+1. 2 20.5 57.0 22. 5

Л^о 14. 0+0. 3 53. 8+1. 3 12.3 23.2 59. 5

чя, % -44. 2 +33.8 -8.2 -28.8 +37.0

11ор!вняно з завезекими тваринамя I ГЕП у шв!пьких кор!в И

та 111 ГЕП дек!лька зменпмЕся шаметр волоса, в структур! покриву зб!лыи»лась KiaKicTb пуху та перех1дного волоса (до 12.1 та 57.4% в!дпоз!дно). Найб!л£ша к!льк!сть фракцп jcti у л!тн!й период спостер!галась у кор!в швЩько! породи I ГЕП та лебединських ровссниць, лр вказуе на ix крашу теплост1йк1сть.

- 20 -

3.8. Еконоьйчна ефектившсть розведення'ивецькое худоби в умовах Люостепу Украени

Середня варт1сть додаткового молока, одержаного на одну корову швтькоё породи на piк (пор!вняно з лебединською породою) становить: у I ГЕП - 683.9 крб, у II ГЕП - 255.2 крб, у III ГЕП -57.9 крб. Покрацення в1дтворноё здатност1 у швшьких KopiB III ГЕП дозволило знизити збитки молока у зв'язку з днями непл1дносте. У кор1в III ГЕП вихед телят збиьшичся на 11.5%, скоротився сервю-перюд на 34. 8%, М1жэтельний перюд на 10. IX. Скорочення В1ку первого отелення на 15.7% свёдчить про зшшэння витрат на вирощування ремонтного молодняка

4. ВИСНОЕКИ

1. Шв1цька худоба з Австрп в умовах Лесостепу Украёни ак-лшатизуеться задов 1льно, при цьому виникають адаптацейн! эмени, як1 в!дображаються на продуктивных i бёологечних якостях завезе-них тварин та ix потомстве у подальших поколшнях.

2. iMnopTHi ишцыи корови вiрогiдно перевершували cboix ма-TepiB та бабок, як1 лактувавд в Австрп щрдо надою тиьки у перний лактащ i (на 319-1046 кг) при одночасному знижент жирностё молока (на 0.13-0.17%).

3. 3 кожним подальшим генетико-еколоПчним поколениям шсля завезення у пшцькое худоби в1дбуваеться зниження молочное продуктивность Так, пор1вняно з I ГЕП у корев-первюток II та III ГЕП надей в1дповедно аменшився на 1142 та 1713 кг (Р>0.999), BM1CT жиру в молот - на 0.09-0.11% (Р>0.999).

4. Шд впливом аешматизацп у швёцьких KopiB-nepBicTOK III ГЕП зменшуеться фенотиповий взаемозв'язок надою i вместу зшру в молот, збёльшуеться валежнють надою В1д живое маси.

5. Серед спорёднених швшьких KopiB (I та III ГЕП) збельшу-еться генетична рёзноманётнёсть надою (h.^0. 352) i Емёсту жиру в

I ®

молощ (h3=0. 444), що вказуе на е^йктивнесть добору п;одо поход-ження з материнськоё сторони.

6. У процес! аюиматияацп у ш1цько1 худоби покраяуеться в!дтворна здатшсть, що ироявляеться у гшшзнш тдексу оо1мен1ння, скорочешп вшу першого отелення, зб1лыпенш виходу телят та змэниенш эахворювань орган!в розмножування KopiB.

7. При зб!лыгонн! пер 1 оду шшматизацп у ивщько! худоби ироявляеться тенденщя зменшення живо! маси телиць i KopiB. Дощлько проводит" доб!р за живою масою у пвщько! худоби почи-наючи з 6-ти м!ся шого вису.

0. На шдсташ лт1йно1 оценки екстер'еру у швщьких кор!в III ГЕП не;^ ?.няко з I ГЕП встановлено зменшення загального об'ему т!ла (на 20. 0%, Р>0. 999), зростання обиускуленост1 (на 22.2%, Р> 0.999), погсрадення форми тулуба, задн1х к!нщвок та ягсост! ко-питець.

9. Корсви швшько! породи I— III ГЕП i лебединсько! породи з батаними ознаками та статями екстер'еру, а також з б1льш висскою оцпжою при класкф1кащ i грдо типу т!лсбудови мали б1лыанй над!й. Отхе, дсб1р тварин за багаш'м'ткпом дозволить зб!лызити молочпу продуктивность 6ypoi худоби.

10. Б!лыа об'емисте вин'я з крэлщш технолог 1чними зласти-востями мдм!чалось у корю I ГЕП, але в щлому короЕН-первютки шктько! породи 1-111 ГЕП за морфефункцюналышии якостяш внм'я 0'.';лов1дагаь гимоглм машинного дошня та првдатн1 для комплекху-ванмя форч та :юмг;.жс1р.

11. Bipori/iiinj р!1?нши гсог-о плогд! та товпини incipn ппицыак г I-III ГГ'Т н-? яеттлевлеяо, одна':. в|д0улися гмши у пстоло-

Ичи1й будси ü-kIp'i. Так. У корт II та III ГЕП пор1вняно з иа'ортнчни потев?г?» "!ь;:-:-р.ч1с, шляр.'кй тар дер:га, знэч'-лт-сь гопк'нг» гвтгяуллрз.то г.;.ру дс r-cipn, 8ßi.ibü3txasb площ ceicps-;оичс1 ncüopxai iotopüx сгав!г галгэ "-?лр:т.

12. У прсцос! шшматизащi ивщько! худоби в умовах Л1состе-iy Укра!ни проявилась тенденщя зб^лыгення густоти волосяних фол!--cy.niB при одночасному сростанш в структур! покриву фракц! i пуху га перех!дного волоса, цо вкпзуе на адаптащю до холоднипих температур.

13. BapTicTb додаткового молока, одер.глного на одну тлцьку

корову на р1к (пор1Вняно з лебединськов породой) становить: у I ГЕП - 683.9 крб, у II ГЕП - 255.2 крб, у III ГЕП - 57.9 крб. У кор1в III ГЕП зменшились збигки молока у зв'язку з днями Н8ПЛ1ДНОСТ1.

1. 3 метою абереження високогс генетичяого потенц1алу Шпортно! швЩысо! худоби необх! дно використовувати у подальшх генетико-еколопчних поколтнях тварин, яш поеднують високу ыо-лочну продуктивность з доброю вгдтворною здатнютю, мають пози-тивну ОЦ1НКУ екстер'еру 1 конституцп.

2. У селекцШИй робот! по створешш бажзного типу буро* худоби використовувати розроблен1 нами мзтодичш рекомендацп з л1-Н1ЙН01 оц1нки екстер'еру 1 типу будови Т1ла кор1в (К, 1993, 1994).

3. У плешнних господарствах доб1р корхв ешцько1 (буроО породи проводити за основщши параметрами бажаного типу:

б. практичн! проаозщп

Покааники

Корови-первютки

Доросл1 норови

Висота в холд1, см Обхват грудей за лопатками, см Коса довжина тулуба С палицею), см Над1й за пери1 100 дшв лактаци, кг Над^й за 305 дшв лактаци, кг вм1ст жиру в м0л0ц1, %. к1льк1сть молочного жиру, кг Кива маса, кг

1нтенсивн1сть ыолоковивед,, кг/хв В1К при першому отелены 1, мю

135 - 138 195 - 200 160 - 165

1450 - 1Б60 3700 - 4100

3.9-4.0 145 - 165 540 - 570 1.6-2.0 27

138 - 141 210 - 215 173 - 178

5000 - 5500 3.9-4.0 195 - 200 600 - 630 2.1 - 2.5

- 23 -

Список рсбёт, опубл!кованих за темою дисэртацп

1. Котендга Г. Е Ладыка Е И., Ладыка .П. II, ООливанцов К К , Рубцов И. А. Оценка коров пзицкой породы импортной и местной селении в племзаводе "Шхалгавка" //Повышение продуктивности крупного рогатого скота, овец, лощцей /Сб. научн. тр. Харьк. гос. аграр. ун-та.-Харьков, 1591.-0.53-57.

2. Обливанцов К Е , Рубцов И. А. Оцэнка экстерьера коров по Кг.чэственным признакам // Механизмы рыночного регулирования агропромышленного производства / Тезисы докладов и сообщений научно-практической конференции. -Суш, 1993. -С. 68.

3. Котенджи Г. П. , Ладыка К И. , Обливанцов В. Б. , Рубцов И. А., Еуэкат Е Е Рекомендации по линейной оценке типа тэлосло.тэнш; коров Лебединской породи.-К., Ассоциация "Украина", 1993.-20с.

4. Буркт..г В. П. , Котенджи Г. П. , Ладыка Е К , Обливанцов К В., Рубцов И. А. , Рекомендации по линейной оценке экстерьера короз пвицкой породы. -К. , Ассоциация "Украина", 1994. -19с.

5. Обливанцов в. а , }&>тенджи Г. П. Некоторая :я1теръерные особенности короз бурях пород при адаптации //Цатзр. отчетной науч-яо-тэхяичеехз'! кем^зренцпи сотрудников Луганского СХ11 по итогам 13'?3 года. -Луганск, 1994. -Ч. 1. -С. 102-103.

6. К , ¡'стенд:*! Г. . О.^ллв.-лцов Е , Рубцов I. Акл1на-тгаащя 'аиикпл "удсба па УкрИ'к! // Тгч^'шництво !'к-рзхни.-1594. -111. -С. 9-10.

7. Кстеэдг.;! Г. Л, СОляпеяцов В. В. Прсдуктивн! якост! га э;,:п:о;::'а зде/пис-г:! шгтт.-г'.ок чудоби г:р'1 "атизгщ! в Украпи //Теоретичн! й практичн! зеяекти породоутворювального процесу в молочному та м'ясному скотарств! / Натер, допов. наукоЕо-вироб-нич. конфер. 22-23 березня 1995 р.-К. , Дсоц!ац!я "Укра'Ша", 1995. -С. 84.

Oblivantsov V. V. Productive qualities and biological features of Swiss cattle during acclimatization in Ukrainian forest-steppe.

Dissertation (manuscript) for a candidate of agricultural sciences degree in speciality 06.00.15 - breeding animals. Institute of Animal Science of the Ukrainian Academy of Agrarian Sciences, Kharkov, 1995.

The work containes the rezults of experimental studies lased on farm-useful features and biological features of heifers and cows of Swiss breed in three genetic-ecological generations during acclimatization in Ukrainian forest-steppe.

It was determined that during acclimatization the tendency to reduction of milk productivity, leve mass, body value were observed, but there was improvement of ability for reproduction, shape of body and extremities at the same time. Histological building of skin and hair cover is changed. Newly calved cows of all three genetic-ecological generations meet the requirements of machine milking. The results of the study were used for the working out of measures for the improvement of process of acclimatization for Swiss cattle, long-term programms for the improvement of brown cattle in Ukraine and methodical recomer.dations on linear estimation of external and type of cow constitution.

Обливанцов R Б. Продуктиьные качества и биологические особенности пвицкого скота при акклиматизации в условиях Лесостепи Украины.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.15 - разведение животных. Институт глвотноводства УАА11, Харьков, 1995.

Работа содержит результаты экспериментальных исследований основных хозяйственно-полезных признаков и биологических особенностей телок и коров швицкой породы трех генетико-экологических поколений в процессе акклиматизации в условиях Лесостепи Украины.

Установлено, что при акклиматизации у твицкого скота наблюдается тенденция уменьшения молочной продуктивности, живой массь и объема тела при одновременном улучшении воспроизводительной способности, формы туловиша и конечностей. Происходят изменения ь гистологической структуре кожло-волосяного покрова Коровы-первотелки всех трёх генетико-зкологических поколений отвечают требованиям машинного доения. Материалы исследований использованы для разработки мероприятий по улучшению процесса акклиматизации твицкого скота, долгосрочных программ но совершенствованию бурогс скота на Украине и методических рекомендаций по линейной оценко экстерьера и типа телосложения коров.

ItiiKWOBi с.яоьа: аклматизащя, розводенни, нок.шння, корова, молоко, до'пшя, жива маса, видтворка здаттсть, ^кстер'ьр, тип, оцшка, розрсбка, пстодоггя, iiiKipa, волос, еЦектиыпегь.

ГС.Угтиог-рн^и. Су:, и. Кироь.1,1: 1 Ti.l f LGr. ^.'k.N^: i! 7 I, т. Пи..