Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Продуктивность свинок разных пород в зависимости от условий выращивания

ВАК РФ 06.02.04, Частная зоотехния, технология производства продуктов животноводства

Автореферат диссертации по теме "Продуктивность свинок разных пород в зависимости от условий выращивания"

•українська академія аграрних наук інсгютт сбшарсгва уаан

На правах рукопису

МИХНО Володимир Васильович

ПРОДУКТИВНІСТЬ СВИНОК РІЗНИХ ПОРІД В ЗАДЕШОСТІ ВІД -УМОВ ВИРОЩУВАННЯ

06.С2.04 - Спеціальна зоотехнія та технологія виробництва продуктів тваринництва

АБГОРЕЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук ,л

Полтава - 1994

Робота виконана в лабораторії технології племінного І промислового свинарства Інституту свинарства УААН при радгоспі-комбі-наті "К&литлнський" Київської овласті.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки І техніки ОСГАДЧУК Петро Петрович

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор • НОЗДРІН Микола Терентійович;

доктор сільськогосподарських наук, професор

ПАІРОВ Володимир Сергійович.

Провідна установа - Український державний аграрний універси-. - тет

Захист відбудеться "20" квітня 1994 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої Ради (цифр К.020.70.0І) при Інституті свинарства УААН за адресою: 314006, м. Подтава-б, Шведська Могила

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту свинарства УААН .

Автореферат розісланий

/

/

1994 р.

і/

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук

- З -

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОІИ

1.1. Актуальність теми. В числі заходів, спрямованих на іь-тенсифікадію галузі свинарства І збільшення виробництва високоякісної свинини, вагяиве місце відводиться створенню таких поєднуваних технологічних І біологічних умов, які б в максимальній мірі сприяли реалізації генетячксг ксяливостей Існуючих гєнотппіб свя-НЭ8 І' забезпечили їх шіеиінне ДОВГОЛІТТЯ.

В зв’язку з цим великої уваги заслуговує псиук раціональніших скстеы впрохування ремонтного кслодняка, бід якості якого залежить не лкие зоотехнічний прогрес, але й безперервність І економічна ефективність виробництва свеннни. Особливої актуальності це питання набуває на великих фермах І промислових комплексах, де, як правило, розводять свиней декількох порід різного напрямку продунтив-ності, а вирощування калодняка проводять за єдиної) технологієз, без урахування біологічних особливостей росту I розвитку.

В останній час у багатьох країнах світу вастосовусть Інтенсивне вирощування плєцікного нолодняга, що дозволяє раніше включати йсго у відтворюй ця2Л, псБнІвв рзалівувата потенційну продуктивність, а так02, в свою чергу, аьгеютти витрати праці І загальну потребу в коризх.

Тека дисертації є частнноп коїзілєксних досліджень, що проводились Інститутом свинарства УААН (нонер дерхашої реєстрації 01850042317).

1.2. 15гта І завдання досліджень. Метоп досліджень Суло провес--тк порівняльне вивчення впливу різних умов годівлі І утримання прі? вирощуванні свинок порід різного напрям продуктивності на їх продуктивні якості.

В завдання досліджень еходшго вивчити вплив умов годівлі (поні рного I Інтенсивно-помірного) І утримання під час відтворного

періоду ка племінному репродукторі І проиислозому комплексі на ріст, розвитої:, оплату корму, міцність кістяка, формування органів розмноження І репродуктивної системи, відтворні якості свино великої білої породи, ландрас I дюрок в процесі їх вироіцування 5 2-х до Є-ііісячного віку, а також визначити економічну єфекгивніс різних умов вироіцування молодняка порівнюваних порід.

1.3. Наукова новизна. Б робот-І вперше проведено порівняльне вчення у віковій динаміці впливу різкої Інтенсивності ЕярсцуБакк свинок різного напрану продуктивності в поєднанні з акгикзаг ьіоі ОНОМ ка І* ріст I РОЗВИТОК, конституційну МІЦНІСТЬ, фОрИУБСЯЗІЯ £ ганіь розмноження I репродуктивної скст ЄЬиг» у ь ТиЛС^І. Е-ІДТІіСрїІХ ИГ сїі в умовах племінного репродуктора І промислової зоні! комплекс потужністю 108 тис. голів свиней на рік.

1.4. Практична пінність роботи І реалізація результатів досліджень. Результати досліджень можуть бути використані при р: робці породної технології I науково-обумоЕленоІ системи в»іро:цуЕ: ня ремонтного молодняка порід різного напряму продуктивності з урахуванням його біологічних особливостей, яка б забезпечила 6Ь повну реалізацію генетичних задатків продуктивності. Дані експеї менту перевірені І впроваджені в радгоспі-комбінаті "Калитянські Броварського району Київської області.

1.5. Апробація роботи. Осноені положення дисертації доповіді лись І обговорювались на науково-практичній конференції "Вклад науково-технічного потенціалу в перебудову" в Херсонському сільї когосподарському Інституті Імені А.П.Цсрупи, Всесоюзній конфереї ції молодих учених "Сучасні методи досліджень в свинарстві", пр: свяченій 60-рІччю Інституту свинарства УААН (м. Полтава), перші; Республіканській науковій конференції "БІотехнологІчнІ досліджеі ня І перспективи їх розвитку* в Інституті фізіології I біохімії

.’варкн (и. Львів), а такой на вчених радах Інституту свинарства I технічній раді радгссду-ксмбінагу "Калитянський" Киїзської області.

1.6. Публікація результатів досліджень. За осноешши матеріа-іаки дисертації опубліковано 3 робота.

1.7. Структура І обсяг роботи. Дисертація складається Із вступу, огляду літератури, матеріалу І методики досліджень, результатів досліджень, економічної ефективності досліджень, висновків І пропозицій виробництву, списка використаної літератури І додатка. Робота викладена на 158 сторінках машинописного тексту І включає 39 таблиць, І малюнок та 4 фотографії. Список літератури Еключає 284 кайжнуЕань, в тому числі 11Э на Іноземних моеах.

1.8. На захист виносяться дані про волив різних ртов годівлі

при вирощуванні І. утриманні під чаю' репродуктивного періоду свинок різного напряму продуктивності на їх ріст, розвиток, ефективність використаная кормів, конституційну міцність, а також на формування■ репродуктивної система І відтворні якості. .

2. МАТЕРІАЛ I ЬЕТОДИКА ДОСЗЦДЗЕНБ

. Дослідження проводили на племінному репродукторі радгоспу-ксм-бінату "Калитянський" Броварського району Київської області, а також в лабораторіях Інституту свинарства УААН І Українського державного аграрного університету в I987-I9S0 pp. за схемою, наведенои в таблиці І. • '

Матеріалам для дослідів послуяили племінні сеинкн порід великої білої, ландрас І дорок, які були вирощені а умовах радгоспу-комбін&ту. Із гнізд кожної породи одновікових СЕИНОМаТОК у 2-місячному віці відібрали по 57 свинок в перлому I по 42 - в другому дослідах. (Методом пар-аналсгіа сформували по дві піддослідні групи. Відібраний молодняк за жиеою масою відповідав Еїімогам не нижче

- б -

пешого класу, а також мав ш менше 12 нормально розвинутих сосків. Різниця у віці аналогів не перевищувала 5 днів, за живою ласою 5 %, а різниця в межах групи за віком не більше 10 днів I за згавов масою - 10 %.

При формуванні груп методом пар-аналогів по всіх породах в першому досліді кожній тварині контрольної (першої) групи відповідала два аналоги дослідної (другої) групи. В другому досліді кількість свинок у всіх групах була однакового.

Ремонтний молодняк при -вирощуванні годували повнораціонними комбікормами, які вироблялись на Яалятянському комбікормовому заводі. Свинки контрольних груп одержували корм за нормами, розробленими Італійською фірмою "Дхі - е - Дві", за проектом якої побудовані промислові комплекси на 103 тис. голів на рік. Корми помірної годівлі розраховані на одержання за весь період вирощування 500-550 р середньодобового приросту.

Під Інтенсивним рівнем годівлі необхідно розуміти годівлю тварин згідно з їхньою біологічною потребою, при якій враховують нерівномірність І ритмічність росту, а, отае, І неоднакову потребу поживних речовин. Така годівля спрямована, в першу чергу, на досягнення свинками гранично можливої Інтенсивності рбсту в період розвитку з 2-мІсячного віку до досягнення живої маси 100 кг. В зв’язку з цим тварин дослідних груп годували Інтенсивно-помірно, тобто з таким розрахунком, щоб комбікорм в годівницях поїдався за" певний проміжок часу. У віці 2-4 місяців корм не повинен був зал» шатися в годівницях довше, ніж да наступної годівлі. Дяя запобігання у тварин зниження апетиту періодично, 1-2 рази на тиждень, добову даванку комбікорму знижували на 30-50 %. В дослідних гргупа Інтенсивно-помірну годівлю продовжували до досягнення молодняком жкзої маси 100 кг, після чого рівень годівлі знижували до норм в

. - 7 -

контрольних групах. Проте при згодовуванні вологих міиенок корм давали в такій кількості, щоб він міг поїдатися гваринани протягом 1-1,5 години. На дороцуванні всі свинки одержували комбікорм СК-2І з сухсиу вигляді. Ііслсдняк годували два рази на день. З 3,5~ііісяч-псго віку свинок поступово привчали до поїдання вологих иішанок {співвідношення комбікорму І води - 1:3). В цей період згодовували коибіксрші рецептів СК-3 I СК—1.

I. СхЄШ ДОСЛІДІВ

Потода |гг ! 1 ! І ;КІль- і голів : { Умови ГОДІВЛІ !з 2-кіс. {від 100 ст .ЕІку до до 8-1ІС. , 100 кг j віку І ! і Оцінка за відтвср- (пзрлпіі/другнй опо-j рсс) .

: рлеїлрз- ! іпродукторі V ' ’’П— лекс

Пертий дослід

Взлпка т 21 Помірна Покірна 12/10 -

о'їла 2 О'. Інтєпгиьиа Поіпрка 12/11 II/с

І 21 Пииіріа 11/1 -

її ЗЄ ІмтЕптіЕпа иоиіриа II/у І2Д,

Лррок І 21 Псійрма ' Псійрїіа З/и -

О Зо Інтенсивна Домірна 10/5 II /о

Другі: 1 ДОСЛІД

Взлкка т X 21 Помірна Домірна - 17/10

біла 2 21 Інтенсивна Домірна - 21/15

Ландрас т 21 Помірна Помірна - 14/10

2 21 Інтенсивна Помірна - 18/10

Лпрок І 21 Помірна Поиірна - ІЗ/ 7

2 21 Інтенсивна Поиірна - 16/ 7

Зоотехнічний аналіз коцСІкорну проводили на автоматиці о^у ака-лізаторі кордів "Інфраяід". Згідно прийнятої па плеіфепродуїгтері

- 8 - .

технології на дорощуванні ремонтний молодняк утримували групами т 25 голів в кожному станку розміром 5,3x2,9 м. З 4-мІсячного віку піддослідні свинки були розміщені в станках розміром 10,3x3 м. В цей же період тваринам всіх груп щоденно, вранці до годівлі, надавали активний моціон на круговому тренажері конструкції Інституту механізації тваринництва з конструкторським та експериментальним виробництвом. В перші дні тривалість активних прогулянок свинок становила 2-5 хвилин, а потім поступово збільшувалась до 25 хвилин. Отже, молодняк щоденне до кінця вирощування проходив ВІДСТЬН. 1,5-1,В км. .

Вирощування тварин проводили методом груп з щоденним обліком витрат кормів по кожному станку. Умови вирощування ремонтного молодняка в обох дослідах були однаковими до 8-мІсячного віку. Тварин всіх груп штучно осіїїзняли у еіці 8,5-9 місяців. Дяя цього за , свинками кожної Із порід було закріплено по 4-5 кнурів тієї к породи. Зокрема тварш-аналогІЕ осіьеняли спермою одного й того к кнура. .

У першому досліді в кінці вирощування Із дослідних груп методом випадкового вибору виділили по 12 свинок, які призначалися дг перевірки за відтворними якостями в умовах племрепродуктора (друг групи). Решту тварин, які були вирощені Інтенсишо-помірно, передали на комплекс, де їх включили в цикл відтворення (треті групи) Свинок контрольних груп також залишили на племрепродукторі. В дру гому досліді всі тварини були передані на комплекс. Після 6-мІсяч ного віку в обох дослідах свинок всіх груп годували за нормами, я були передбачені технологією.

Динаміку росту ремонтних свинок вивчали шляхом Індивідуальног вважування І взяття промірів тіла у віці 2, 4, 6 І 6 місяців. З результатами промірів вираховували основні Індекси будови тіла (0

. - 9 -

нипав А.І., 1966; Степанов В.І., Михайлов М.В., 1986).

Товщину пшику над 6-7-м грудним хребцем вимірпвали у свинок життєво у віці 7,5 місяців. Для цього використовували ультра-ковий тестер "Соніктест КМ-ЗА".

Дослідження гематологічних показників тварин проводили у віці 6 18 місяців. Кров для аналізу брали від 4-х свинок-аналогів ноі групи Із зовнішньої вушної зєни до ранкової ГОДІВЛІ. В пер-[у досліді з крозі визначали: кількість еритроцитів І вміст ге-■лобіку - ка еритрогємометрі типу 065 -МРГУ 42-4443-61, кількість ікошітів - шляхом підрахунку в камері Горяєва, а також вміст за-:ьного білка за біуретовоп реакцією - на фотоелектроколориметрі ?К—2—УХЛ 4.2м (Слуцький Л.І., 1964). У другому досліді в крові [дослідних тварин визначали: вміст загального білка - за біуре-юю реакціея, фракції білка - турЬодкметричним (нефаломзтрачнмм) ■одом за Олл І Ііаккордом, з модифікації С.А.Карпзжа (Петухова С.А. Ін., 1381), а такоя активність фруктозо-1,6-дифосфатальдолазн -методом В.І.Гоззаряицького І С.М.Валу*ськоІ в модифікації (мік-іетод) В.А.Ананьєва І В.Р.ОбуховоІ (Покровський А.А., 1965).

У першому досліді для вивчення Інтер’єрних особливостей, роз-гку органів розмноження І міцності кістяка в 5- І 8,5-мІсячно-віці проводила контрольний забій свинок-аналогів ( 3 голови Із шоі групи). Піддослідних тварин забивали на спеціальному іайдан-іу промислового комплексу, обладнаному аналогічно забійному цехо-м'лсокомбінату. Розвиток статевих органів вкачали шляхом обліку вальної маси органів розмноження, маси ма^ки I шийки, рогів мат-з яйцепроводами, а також маси І обсягу яєчників. За допомогою зної стрічки вимірювали довжину рогіз матяи, яйцепроводів, шийки гіла матки, ширину середіни рогів матки. Крім того, підраховували іькість жовтих тіл, великих І малих фолікулів, а також визначали

- ю - .

Іоній діаметр (Остапчук П.П., Кадігвська Л.Н., 1Э86).

Для гістологічних досліджень відбирали шматочки тканини розміром ІхІхІ,5 см Із стінки середини правого рогу матки. На санному мікротомі виготовляли зрізи тоеіцднсю 7 мкм І фарбували їх гематоксиліном Ввіігерта за методом ван ГІзон (Єлісєєв В.Г. та Ін., 1967). Підрахунок кількості залоз на І И-2 гістозрізу І вимірювання їхнього діаметру проводили в 10 поляк зору під мікроскопом Із малим збільшенням *БІолалі<-70". .

Дяя вивчення конституційної міцності ремонтних свинок при контрольних забоях відбирали праву стегнову кістку. При цьому визначали масу, об'єм І довжину кістки, діаметр діафізу, а також на основі вимірпвань обчислювали площу перерізу з діафізі порожнини I кісткового кільця. Міцність трубки діафізу стегнової кістки на сти-сгазння вивчали на універсальній випробувальній машині "СД-ІО" (!* 280.23.23) а лабораторії кафедри опору матеріалів І будівельної справи Українського державного аграрного університету. Ціна поділки окали мадани при навантаженні до 4 тонн становила 20 кг (Обер-тас Е.І.. 1979).' ' ’

Вивчення відтворних якостей свиней піддослідних порід в обох дослідах проводили на 197 свиноматках першого опоросу І на 129 -другого. При цьому враховували: загальну кількість народжених по-рояят, а тому числі живих І мертвих, масу поросят при народженні, молочність,. живу масу поросят при відлученні, а також їх збереження.

Основні результати дослідів оброблені методом варіаційної статистики (ПлохіїіськиЯ М.А., 1970). Біометричну обробку даних проводили за допомога^ програадзаиого мікрокалькулятора "Електроніка МК-6І" (Соколов І.Д., 1987; Полупаа Е.Я., І9В8).

3.1. Ріст І ро^зиток свинок. В результаті досліджень встановлено» що свинйи при різному рівні годівлі мали неоднакову живу масу у

всі періоди росту (табл. 2). При Інтенсивно-помірній годівлі тварини і сіх дослідних груп переваг-али за цім показником аналогів 1с-помір.чіщ рІЕнеї/. годівлі. Різниця за гивоа ипссв свинок дослідних і контрольних груп у 6-цІеячному віці становила: у взликої білої породи - 10,3 % (Р»0,999), ландрас - 9,3 % (Р*0,999) І дарок - 5,4 %

(Р>0,99). В період росту 2-4 місяців ремонтний молодняк Інгенсивно-

поіЛрного рівня годівлі перевищував аналогів помірної годіеяі зь середньодобовим приросток глвої из.ск відповідно на 20,2 %, 12,д %

I 6,6 % (табл. 3). В цілсиу ж за весь період вирахування різниця за цізі поксзгсїкоі; між-тваринами дослідних І контрольних груп становила: у великої білої породи - 63 г (Р>0,999), лаидрсс - 59 г (Рі0,999) І дврок - 33 г (Р^О,99). Найбільші прирости гаївої йзсл

відмічені у секнок порода ландрас, є наСниягЛ - у дорок. Слід такая

відзначити, ер на дорощуванні найвищою напрукеяїств росту відрізнялися тварини еоликсі білої порода, в той час як у свинок породи

лс.чдрас еСільейкня енергії росту спостерігай з 4- І у - з

6-МІСЯЧНОГО. віку.

Аналіз с-агальног о рікня годівлі догсиглсго цодедкяиа асріваа-ванкх груп за і-есь період знроіцуЕаиня показав, цо він був кк&їш в контрольних групах: у великої білої породи - на 12,9 %, ландрас -9,1 % І дзрек - 5,8 %. ЛнглсгІ*жу закономірність спостерігала у всі періоди розгитку езкнек. Щодо ситра? кернів І кг приросту ^ійс.1 пси, то з тіілсілу за 6 місяців вирсіцувашл іьоші були однаковій у

ясрІЕНВЕанк: групах тварин ісликої білої породи І трохи і

дослідних групах породи лалдрас - ка 0,12 :;ори. од., а такоіі доро:-.

- па 0,05 корм. од.

Результати прижиттєвої оцінки ремонтних секнок за тоещиноз шпику над 6-7-ц грудним хребцем при досягненні живої иаси 100 кг покь-ззли, що фактично за цім показником між твар:::;і;п деглідаа: І кснї—

рольних груп не було різниці. Ііе можна пояснити тим, що молодняк при Інтенсивно-помірній годівлі досягав епбоі иасг 100 кг в 6ілье

2. Вікові зміни живої маси свинок, кг

Порода[Груп а! Вік, МІСЯЦІВ

І ! і 2 У 4 1 6 І 8

Ш І 15,1+0,11 4і±,4+0,&йС 74,3+1,04 » « • • 100,5+1, сії. • ** » • •

ЕБ 2 19,1^0,06 50,7+0,74 сЗ^+С^&б ГТІ' г т 'ЧТ

лн І 19,6+0,11 4и,5+и,зо * • /‘А, ^і. р А? • * • • • "■ л о г: ~ ; -о І.Уи« ( а «->г/ • • • •

ІІІ 2 19,6+0,05 оЗ,&£А911

д І 16,4+0,03 •**£, 1^0,93 69, 7^1, 37 ІС2,7тІ,60 • * • «

А 2 16,4+0,05 Г*г с - г-і ( 10чі,6тІ,4І

іуї І далі: ББ - ве лика Ох&и порада; Ла •- ^«лі^рй.сї Д ^

. - Р>С ■,=*; .. - Р- 0,991 ~ Р> 0.999.

ранні ЬГ'-ГУ рТ; ці, чТ~- при ипиірні й 'РЛГ ;ІягІ: ярпикзі СІЬтаІ пог-огл: г--,-

нїпо т 27 , дні? (Р*0,959). яакдгіс - пп 22 (РїО.999) І 'давок - ка

ІЗ днів (Р>0,95).

?. Змін а середньодобового пр';г,ос-ту хзтвої масі: ; спішок в віком

Поро- да -1 Група ! ' ' Я аріад і.сої у, ИІСЗДІВ

1 ! і 2-4 ! 4-6 [ "ТТе"' { 2-8

ЕБ I 414+15,0 « • • 511+20,3 423+24,3 450і7»1...

Б£ 2 519+12,2 555+16,5 467+17,3 513+6,6

ЛН I 442+14,6... 461+20,1.. 4оІ+24,8 454+8,7...

лн 2 505+10,6 553+20,7 . 512+23,5 523+8,1

д I 357+15,3 446+17,5 • ••• 539+28,5 465+8,7 •• * • •

д 2 425+10,5 549+15,5 520+16,9 408+7,6

Як показать дані промірів тіла І обчислення Індексів будови сіла, підвищення рівня годівлі свинок під час вироіцуаашя дозволі

- ІЗ -

зрмувати конституційно міцних тварин з добре розвинутими статями -стер’єру.

^іспзроійнші аналізом доведено, що на мінливість осноепсе по-гзкихіа сцінкя молодняка за власно» продуктивністю перє ватний азітв гав фактор умов годівлі, тоді яя мінливість величини проиі— Ія тіла більшою мі роя була зумовлена породо». Кайбідьз чутливими

0 впливу кормового фактора на псназнїГїїі середньодобового приросту лвої цася, маса свинок в кінці Еироіцугакня І віку досягнення маси ЗО кг були твар^ш великої білої породи, а на мінливість основних ромірів тіла - породи ландрас.

3.2. МорйслогІчаІ. І біохімічні, показника, крозі свинок. В пзр-сму досліді встановлено, що ремонтні свинки порівнюваних груп нз зли вірогідної різниці по морфологічних показниках крові. Прете уло зідуїчяно незначне збільшення кількості еритроцитів, лейкопи-Із, а також вмісту/ гемоглобіну в крозі тварин дослідних груп з Іком, Так, у 8-мІсяч>-:ому біці різниця за кількістю еритроцитів Із сзикяа.чи порівгеогдасс груп становила: у великої білої породи

7,06 %, ландрас - 11,44 % (,?>0,9з) І дорок - 4,60 %% лейкоцитів Ідпсвідно 0,33 %у 0,67 % І 0,40 %, а за вмісти» гемоглобіну -,04 %, 5,24 % (Р>0,35) І І,С8 %.

Аналіз даних пояазаз, що молодняк дослідних груп у віці 6 16

1 с яці з характеризувався нззяачнин підвящєні;м (Р«0,95) вмістом з ярозатці крозі загального білка. Найбільша різниця за цім показ— якси мія порівнювані»»! групами тварин була відмічена у віці 6 Ісяців: у великої білої породи - 3,09 %, ландрас ~ 2,57 % І дарок

2,72 %. У свинок всіх дослідних груп (другий дослід)-6- І 6-Ісячнсго віку була виязявне тенденція до збільозкня з сироватці рові вмісту Л -ГЛСбуЛІНОЕОІ фразг-,11. Проведені дослідження СЕІД-ать про гвдатячну неоднорідність різких порід свиней за вмістом у

нрові окремих фракцій білків, а, отів, шоднакову природну резистентність.

Також відмічено тенденцію до збільоення в сироватці крові тварин дослідних груп активності фераанта альдолази при порівнянні їх з аналогами, які були вирощені при помірній годівлі (другий дослід). До того s в окремі періоди росту ця різниця набувала вірогідного значення. У молодняка всіх груп активність ензиму зростала до 6-місячкого віку, після чого спостерігався спад. Одержані дані свідчать про Існування прямого кореляційного зв’язку між зшвои масою тварин І активністю фераента. '

3.3. Розвиток органів розмноження. Кращим розвитком статевих органів ■ відрізнялися свинки Інтенсивно-помірного вирсщузання. Молодняк дослідних груп поревалав аналогів, яких годували при помірному рівні, за лінійними промірами репродуктивних органів. Різниця за доваинов рогів катки між порівнюваними групами свинок у віці 5 місяців становила: у великої білої породи - 10,80 %, ландрас -10,52 % І дврок - 2,57 %, а у 8,5 місяців відповідно 15,64 % (Р«* 0,35), 29,75 % (Р>0,99) І 19,79 %. Моладшпс, вирощений при Інтенсивно-помірній годівлі, також переважав аналогів контрольних груп І за масою органів розмноження (табд. 4). Найбільша різниця міз групами свинок була встановлена за шсою матки з яйцепроводами. До того ас Із віком ця різниця збільшувалась. У віці 8,5 місяців тєа-ркни дослідеих груп переважали аналогів, вирощених при помірному рівні годівлі, за касою матки з яйцепроводам: у великої білої породи - на 34*77 %, ландрас - на 46,25 % (Р>0,999) І дярок - на 21,81 %, ДакІ морфологічного аналізу свідчать, що свинки, які знаходились на раціонах з підвищеним рівнем годівлі, мали більаі яєчники, ніж їхні аналоги, вирощені при помірній годівлі. Особливо помітна ця різниця у віці 8,5 місяців: у великої білої породи -

- 15 -

5,55 %, ландпас - 13,85 % І дерок - 1,82 %.

4. Ікса репродуктивних органів свинок, г

оро-| да [Група І • 1 | Піхва 1 1 !Шийка І ті— |ЛО матки ! і Роги матхи з ! 1 яйцепроводе- ! 1 401 І Яєчники

У віці 5 місяців

Б І 15,6+1,50 6,4+1,41 19,5+4,64 2,5+0,24

Б 2 14,3+3,91 6,5+1,86 22,5-0,52 2,9+0,І2

Я І 25,9+1,79 11,0+1,37 35,1+1,97 3,7+0,34

Я 2 27,8+1,59 10,0+2,36 38,9+2,08 3,8+0,12

{ І 7,8+1,27 4,7+0,59 14,3+3,23 3,9нЮ,57

{ 2 10,0+0,98 5,7+1,18 15,5+1,91 4,1+0,95

У віці 3,5 місяців

Б І 52,3+7,45 31,4+11,92 83,5+ 3,20 3,8+0,44

$ 2 43,6+9,29 24,6+ 8,96 128,0+37,88 4,5+0,20

ІК І 43,7+4,08^ 22,2+ 5,58^ 176,4+12,45 . • • • • 5,6+0,26

И 2 30,1+4,14 46,4+ 4,46 328,2+ 8,76 6,5+1,05

ї І 50,6+7,12 27,8+ 4,38 101,8+ 4,98 5,4+0,70

1 2 64,4^9,68 34,6+ 4,53 130,2+16,14 5,5+1,25

У молодняка дослідних груп лри порівнянні з аналогам! контрольних груп було відмічено збільшення загальної кількості фояіхуліа I тавтих тіл. З кінці вирощування ця різниця відповідно дорівнювала: 14,83 %, 2,53 % I 2,83 %. Підсилення Інтенсивності роді ялі ремонтних свинок при зироїцуванні сприяло зростанню в яєчниках І кількості великих фолікулів та жовтих тіл. Так, 'з 5-мІсячноиу віці різниця за цим показником між порівнюваними групами тзарнн становила: у великої білої потоли - 22,00 %, ладцрас - 5,35 % І длрок - 5,57 %, а в кінці вирощування відповідно 15,45 %, 3,48 % І 11,41 %. Ля

-ІЬ -• ;

показали дослідження, иіл живою масо» свинок І масоз рогів датки з яйцепроводами Існує високий позитивний кореляційний зв’язок: 0,74+0,338 - у еєликоі білої порода?, 0,95+0,149 (Р*0,999) - у ландрас І 0,31+0,291 (Р->0,95) - у дарок. Із збільшенням маса яєчників спостерігався ріст як загальної кількості граафсЕїіх пухирців, так І кількості більїа зрілизс еєлижя-фолікулів.

5. Розвиток маткових залоз свинок

Поро-ІГрупаІКІлькІсть залоз на І ььГ і да І {■ гістозрізу , Діаметр залоз, мкм

І І ! ! ' М + ґп. Су, % | іі + /71 } Су, %

У віці 5 місяців

ЗБ т Лт 33,49+2,168 ■ 35.47 22,20+0,заз^ 30,24

ВЗ 2 38,63+1,376 19,51 27,25+0,434 • 27,63

лн І 32,10+1,899 *“ « « 32,42 23,27+0,370^ 27,56

ЛЯ 2 44,02+3,172- 39,44 ■ 24,65+0,480 ■ 33,42

я I 43^3+1,380 17,53 22,13+0,407 • _ ЗІ,Є6

Д ' а •43,ЄСХІ,9Щ 21,35 22,83+0,366 . 27,79

. У віці 8,5 місяців

вз ї 35,76+1,779 ** . • • 27,24 30,86+0,654 33,24

ш а ом 43,<0+1,846• £0,89 40,19+1,098' 47,33

лн І 35,71+1,959 ** * • о 30,0 24,09+0,5X3^ 37,22

лн 2 47,23+2,071 24,С2 ЗІ ,16+0,® 2 44,58

д І 47,38+2,661 30,77 31,74+0,679 ^ . 37,07

д 2 57,01+2,160 20,75 42,46+0,936 38,09

ДосдІ£Е8-.чхя також показали, що тварини породи ландрас в.ста-тазоцу відношенні дозрізаля раніш, ніа їхні ровесниці Інших порід. В гой же час свинки породи дюроя була найбільш пізньостиглими.

При гістологічних дослідженнях фрагментів тканини середини правого рогу катки були встановлені морфофункційні відмінності за розвитком иаткових залоз тварин у зв’язку Із різною Інтенсивністю годівлі (таб.ч. 5). Молодняк дослідних груп переважав аналогів, які були вирощені пр:і помірній годі елі, як са щільністю рогташувггкня ггясз у розрахунку на одикчцр площі гатки, тая І га їхніми розмі-paisi. РІзяиця -за кільеієгй штхогас; яплоз на І ї"^ гістсзріьу ніт. г:ерІГ22Е£ЛСНі: груг-зю: сгичок у зіці 5 «ІепцТв сїчтгог.’ста: у г'япяоТ СЯлсІ есгздй ~ ІЗ;ЗГ$, я-Г'драе - 27,12 £ (Р>0,9?) І грпзч - 11.62 f CP»0,?D)» a s кікці 2Гфззу?анкл нідясгідко 23,07 ?. (Р>0,09Я>.

.?4,39 55 (?>0,??9; I 10,89 %-(ГЬ0,Р9). Щдпр^шзіі Інтєкск—'о??І ро~ дії’лі ?е**онт*яаг сг->т-і от-; ссгияіо £*бІ*'>иек,№ дТедятру witKoi;'” r-.a.TP*' у 8,1>?£сяда?ку біді (Р>0,с&9): у ьелпкоТ білої 0срод" - F-. 23.27 ~ ’ - Пі £2,6? £ I ;jsron - ::s 25,25 У ггдр-й scrrrfi’ar.r:

.•йти uvH лс^іваздЛ о Ьг:ай;>га>&, я-лх ІвіЗксміаіО-са*. Ік-'-.

•Jyru 5*!;’^ )-К, СЛЇ'-^С'І^л ОбСіїС" '■ З ЗбІД’-^М. і

стїіуа;;ХО:іи, а тс-.к«я гірге гарвя&т оьитіггь •TpvJi.-^zri сдзоз.

3.4. КонсУ^тІ“-на ^Ьіаість. Гоїанокі^-.о, ще. ср іню досліднії',. груп ";;п йсрії’т-.'.кні й іиагогаш, .етзх біг^с^вісіі при поміг-ге^у р7~ 23ЙІ РСДІСЛІ, ВІДРІЗНЯЛИСЯ біяьогп касо» І роекіргпзі стегногнх кісток. До того ж така тенденція було відмічена у марин як у кінці ЕИРОЩ’ЕЙННЯ, TSI-t I у віці 5 місяців. В кінці вирахування різниця !£Іж пЬрІг?5зв£іКїж грутаья молодняка за- каста кістки ст&ноекдя : у залиної білої породи - 3,62 %, ландрас - 7,18 % І дарок - 14,06 %. Щж живою пасся спинок I fsacca правої стегнової кістки було еііяелє-но прямий кореляційний зв'язок, який абільиувазся З ВІКОМ. У ВІЦІ 5 цісяців коефіцієнт кореляції нія цмі покасникеїа дорІБіозвав: у великої 6ІЯОІ породи - 0,64+0,384, ландрас - 0,67+0,372 I дарок -

0,53+0,425, а в кінці вирощування відповідно 0,74+0,334, 0,87+

- 18-

0,249 (Р*0.95) І 0,55+0,156 (Р>0,699).

Тварини, породи дюрок при порівнянні з ровесницями Інших порід до 5-мІсячного віку характеризувалися найнижчою Інтенсивністю росту стегнових кісток, що, очевидно, було пов’язано з їхньою пізньостиглістю.

Свинки дослідних груп у порівнянні з аналогам, вироіцешіїги при помірній годівлі, відрізнялися білья товстою кістковою стінною.

Так, у віці 8,5 иісяців у молодняка других груп на йрізі діьфіоу стегнових кісток була більшою площа перерізу компактної кісткової речовини, ніж у їхніх аналогів коктролшюс груп: у великої біг.оі породи - на 5,65 %, у ландрас - на 8,84 % І у дюрок - на 16,25 % (Р*0,&5). ійж еиеою насою свинок І площею перерізу кої-пактної кісткової речовини Існує прямий кореляційний зв’язок, ЯКИЙ збіньсусть-ся з віком: від 0,35 до 0,50 - у великої білої порода, 0,55-0,63 -ландрас І 0,21-0,53 - дврок.

Тятгож було їстеноегєно, цо тверкіп: порода дарої: ЕІдрІанллкся найбільш великими, товстизгл е діафізі І найбільш порогазкстісіа стегновими кісткві/и. а породи ландрас - труСчастіа!:-: г.Іст-

ками, тобто з наймегсп вир.тяенов е діаіізі на пергрігі кісмоьоизг-ковою порожниною.

Дослідження поназали, ^о кісткогі кільце дігфізу стегнових кісток свинок дослідних груп г.ри випробуванні НЕ стиснення ЕИТр/Л-'і-Еали більсе граничне навантаження, ні:: алслсгів, ікряних при помірній годівлі. В кінці вирощування різниця о’а цим локазкікс- іЛж порівнюваними групами тварин становила: у великої білої породк -9,34 %, ландрас- 20,20 % І дорок - 15,62 %. Отже, підвищення Інтенсивності годівлі ремонтних свинок в посдаанні б активніш моціоном сприяло формуванню в них міцного кістяка. _ -

3.5. Відтворні якості свиноматок. Продуктивність свиноматок,

«рощених при різній Інтенсивності годіблі I в поєднанні з активні моціоном, була неоднакової!. Так, в паршоиу досліді в умовах гемрепродуктора тварини других груп за зідтворними якостями в се— здньому по двох опоросах переважали аналогів, вирощених при псмі-*ому рівні годівлі (Р<0,55). Різниця мія порІЕНгваними групами виноматок за багатоплідністо становила: у великої білої породи -,61, ландрас - 0,30 I дюрок - 0,60 голів (табл. 6). В умовах рошслової зони комплексу (другий дослід) ця різниця відповідно .орівнювала 0,80, 1,40 І 0,25 голів. Слід також відзначити, що з Ідвщеннті загального рівня годівлі ремонтних свинок під час вилощування, надалі, при відтворенні, з обох дослідах знижувалась гертвонародліуваність поросят. Можливо, однією з причин, які вгши-іули на зниження мертвонароджуваності поросят при опоросах свино-іаток дослідних груп I підвищення їхньої багатоплідності, був хра-;ий розвиток статевих органів, нія у аналогів контрольних груп. .!атка тварин, вирощених пра Інтенсивно-помірній годіалі, шла 61-іьаі розміри І обсяг, що створювало сприятливіші умови для розвитку плодів. ,

Дослідження також показали, що з підвищенням Інтенсивності го— цізлі ремонтних сзкнок надалі, при одзртанні від них шрлого опоросу, спостерігали деяке підвищення еєликоплідності» Яроте в другому опоросі закономірного зв’язку цього показника Із загальним рівнем годівлі тварин не встановлено.

Молочність свиноматок більшості дослідних груп у зв’язку з підвищенням Інтенсивності годівлі при вирощуванні збільшувалась незначно. В умовах лленрепродуктора різниця за цим показником між порівнюваними тваринами дослідних І контрольних груп становила: у великої білої породи - 6,06 %, ландрас - 1,31 % I дерок - 1,15 %. Пра аналогічному порівнянні свиновдтки дослідних груп як з умовах пгеш~

6. Відтворні якості свиноматок (середнє эа двома опоросами)

Пород а(Група!К І 1° ♦ 1 ІЛЬ! поре !ІсгьІБагатоплІд->СІВ ність, | голів іВеликоплїдкість, кг 1 ! Молочність І кг ! , {Середня маса Збереженість I поросяти при поросят при відлученні, кг відлученні,%

Ш І 22 9,00+0,465 Перший ДОСЛІД 1,30+0,030 51,2+1,68 15,2+0,62 88,3

Ш г 23 9,61+0,286 1,34+0,039 54,5+1,26... 15,8+0,56 91,5

Ш 3 19 9,68+0,359 1,32+0,028 40,3+2,46 5,8+0,19 82,9

ЛН і 20 9,55+0,432 1,37+0,025 52,8+2,18 14,8+0,67 83,4

ЛН 2 20 . 9,85+0,379 1,37+0,036 53,5+2,10... 15,7+0,82 87,1

ЛН 3 20 9,15+0,393 1,37+0,041 36, 6+1,40 ** 5,8+0,20 82,2

д I ІЗ 7,93+0,800 1,39+0,032 49,7+2,46 14,2+0,73 88,4

д 2 15 8,5зТо,363 1,41+0,029 50,3+2,26 15,5+0,73 88,8

л 3 16 8,31+0,489 1,43+0,037 34,8+1,75 5,9+0,20 82,2

ш І 27 9,48+0,422 Другий ДОСЛІД 1,37+0,025 5,6^0,10 84,0

вз 2 36 10,28+0,398 1,41+0,023 - 5,е7о,.І2 87,4

ЛН I 24 8,71+0,383.. 1,38+0,033 - •5,9+0,23 82,1

ЛН 2 28 10,11+0,379* 1,39+0,025 - 5,8Ю,І4 84,8

д I 20 8,65^0,504 і,зб7о,озз - 5,4*0,17 81,5

й... - 2 23 8,91+0,314 І,3у+0,030 - 5,5+0,13 83,7

Середня маса одного поросити І збереження поросят при відлученні в 3-групах наведені

у віці 26 днів

репродуктора, так І промислової зони кошлексу, відрізнялись більшою ливса касою поросят при відлученні та їх збереженням. Іак, е увозах плоірепродуктора різниця за пберє*генІсп> поросят при відлу-ттгнні між «доками других І перших груп становила: 3,2 % - у великої білої породи,-3,7 % - у ландрас І 0,4 % - у дорок, а з умовах комплексу відповідно 3,4 %, 2,7 % І 2,2 %. .

Білого, цо продуктивність свинзй значно оаяегкть І від уьюв утримання під тас рїпрсдухтивного періоду. Як правило, в уьіозах племінних форі?, ка яких гастоссвупть проккслову технологів, свткла?-гги іязоть кращі показники відтворення, ніг. на кокпясксі. Не екеяв-таинга Із цього правила були І кгші дослідження, проведені в пер-пану ДОСЛІДІ При порівняльному ЕЙЕчЄШІІ ВІДТВОРНИХ ЯКОСТЕ”: С5Ж0-іатоп дослідних груп в умовах Плєкрепродуктора І прамксяоЕОІ ояйі ксігаіексу. Еідііічєно поре ваг-у те арія других груп над аналсгамя, ;исІ дсросїгзся в уновсх коїтаеігсу (треті група}* га аолочніега, збере--псіпїяі прігсгоду, а такс» ~а багатоплідаїсто иаюх іі'ясиес порід.

ДКСВСрСІЙНПМ ЯКБЛІЗОМ підтверджено ЕЕРОЕЕГИУ ДІЗ СД.ІТСрЗ. уйСЗ У?^£-

кання свиноматок під час репродуктивного тріоду ка Іхот пслотаїсть (63,57 Я І в ігегспій мірі на багатоплідність (4,50 %), а такои ка бєликоплідність (2,55 %). До того я вплив фактора умов утришия на показники відтворення тварин збільшувався в другому опоросі, тобто дія несприятливих умов утримання на кокплексі з вікон мала властивість накопичуватись.

3.6. Економічна ефективність досліджень. При розрахунку еконо-мішіоі ефективності проведених досліджень обчислпЕали собівартість І ц приросту швої паси свинок різних груп. Встановлено, ер Інтенсивно-покірне вирощування ремонтного молодняка великої білої порода, лендрас І дарок в поєднанні з активним шцісном дозволяє знизити собівартість І ц приросту яивої каси відповідаю на 3,19, 5,51

І 2,43 крб. або не 2,67 %, 4,78 % І 2,14 %.

Таке вирощування ремонтних свинок виявилось ефективним І за більшістю показників відтворення. При розрахунку економічної ефективності відтворення свиней враховували вартість додатково одержаної продукції за рахунок збільшення багатоплідності свиноматок. До додаткових, затрат була віднесена різниця у вартості комбікорму, використаного при вирощуванні ремонтних свинок. Дослідження показали, по впровадження нової технології пиропувашія ремонтних свинок дозволило одержати г< умовах племінного репродуктор* річний економіці!-:?; ефект на когну свиноматку великої білої породи, ландрас І дярок еідповідко 10,50, 2,27 I 15,36 крб. В умовах комплексу (другий дослід) цей показник становив 4,87 кр5. у великої білої породи I 22,2С.’ крб. - у ландрас у цінах ІаітС року.

ВИСНОВКИ

1. Різні З'мови вирощування сеїг-іок ріг.члх порід неоднаково позначились на їх розвитку. Дисперсійний аналізом підтнердгено перо-ваяни?. вплив фактора Інтенсивності годівлі основні показники розвитку ремонтного молодняка різних порід. Так, спинки великої білої породи, які вирахувались при Інтенсивно-поцІрнИі годівлі І в поєднанні з активним коціоном, досягали еееоі гаси 120 кг на 32,6 днів раніше, ніг при помірній годівлі I гакоіф* г моціоні, а порід ландрас I дврок відповідно на 20,6 І 6,6 днів, Еятрачавчи при . цьому менше хормІЕ на 12,9 %, 9,1 % І 5,8%. Найбільш чутливими до дії кормогого фактора на показники оцінки молодняка за власного продуктивністю були свинки великої.білої породи, а на мінливість основних промірів тіла - ландрас.

2. Всі тварини, які вирощувались Інтенсивно-помірновідрізнялися міцною конституцією. У них була більша маса І розміри стегнових кісток, які витримували більше граничне навантаження при випро-

буЕаннІ на стиснення.

3. Підвищення Інтенсивності годівлі ремонтних свинок в поєднанні з активним моціоном сприяло покращенню морфологічного І структурного забезпечення їхньої репродуктивної функції, а також більш ранньому формуванню мікроскопічної структури статевих органів, характерної для статевозрілих тварин. Так, Інтенсивно-помірне вирощування ремонтного молодняка великої білої породи, ландрас І дюрок супроводжувалось збільшенням маси матки з яйцепроводами відповідно на 34,77 %, 46,25 % І 21,81 %, маси яєчників - на 15,56 %, 13,85 %

І 1,82 %, кількості еєликих фолікулів - на 15,45 %, 3,48 % І

11,41 %, густоти маткових залоз - на 26,07 %, 24,39 % І 16,35 %, а також їхнього діаметру - на 23,21 %, 22,69 % І 25,25 % в порівнянні з ровесницями-аналогами помірного вирощування.

Снинки породи ландрас в статевому відношенні дозрІЕали раніше, ніз ровесниці Інших порід. В той же час свинки породи дюрок характеризувалися найменш розвинутими статевими органами, що вказує на пізньостиглість.

4. Інтенсивно-помірне вирощування свинок великої білої породи, ландрас І дюрок супроводжувалось збільшенням в крові еритроцитів відповідно на 7,06 %, 11,44 % I 4,60 %, гемоглобіну - на 3,04 %, 5,24 % I 1,08 %, загального білка — на 1,22-6,18 %, 2,58-3,06 % І 1,92-3,20 %, /-глобулІновоІ фракції - на 2,41 %, 0,82 % І 2,59 %, а також активності ферменту сироватки крові альдолази - на 12,7 %, 35,2 % І 4,2 %, що свідчить про вищий рівень окисно-відновних процесів в організмі у порівнянні з аналогами помірного вирощування.

5. Відтворні якості свиноматок великої оілої породи, ландрас І дюрок, яких вирощували при Інтенсивно-помірній годівлі, були вищими (з середньому по двох опороса:-), ніж в аналогів при помірному вирощуванні в умовах племрепродуктора відповідно: за багатоплідніс-

тю - на 6,35 %, 3,05 % І 7,03 %, велиноплідністзо - на 2,95 % у ландрас І 1,42 % у'дюрок, молочністю - на 6,06 %, 1,31 %І 1,19 %,

середньою масою одного поросяти в 2-мІсячному віці - на 3,80 %,

5,73 % І 8,39 %, збереженістю приплоду - на 3,2 %, 3,7 % І 0,4 %’,

в умовах промислової зони комплексу: за багатоплідністю - на

7,78 %, 13,85 % І 2,92 %, великоплідністю - на 2,84 %, 0,72 % І 2,88 %, середньою масою одного поросяти в 26-денному віці - на 3,45 % у великої білої породи І на 2,88 % у дюрок, збераженістю приплоду - на 3,4 %, 2,7 % І 2,2 %.

В умовах комплексу свиноматки великої білої породи, які вирощувались Інтенсивно-помірно, вибраковувались Із маточного стада на 25 % випадків менше, ніж при помірній годівлі, а порід ландрас І дарок відповідно на 14,29 % І 13,04 %.

Відтворні якості свиноматок в умовах племрепродуктора були вищими, ніж на комплексі, за молочністю великої білої породи на

26,06 %, ландрас - на 31,59 дарок - на 30,82 %, збереженістю приплоду, а також за багатоплідністю маток м’яснісс порід.

Дисперсійним аналізом підтверджено шреваяяий вплив дії фактора умов утримання свиноматок під час репродуктивного періоду на молочність I в менлій мірі - на багатоплідність-І валикоплідність. Зокрема, вплив цього фактора в більшій ступені позначився на мінливості показників відтворення матая м’ясних порід.

6. Економічний аналіз даних ексдердазнту підтвердив доцільність вирощування ремонтних свинок великої білої породи, ландрас І дюрок при Інтенсивно-помірній годівлі І в поєднанні з активним моціоном, що дозволить знизити собівартість I ц приросту лмвої шси відповідно ла 2,67 %, 4,78 % І 2,14 %.

В умовах шіемрепродуктора річний економічний ефект на кожну свиноматку великої білої порода, лаздрас І дарок відповідно ста—

новив 10,50, 2,27 І 15,36 крб., а на комплексі - 4,87 крб. по еє-ликій білій породі І 22,35 крб. - у ландрас у цінах 1990 року.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою поліпшення якості ремонтного молодняка І більш повної реалізації його генетичного потенціалу вирощування свинок порід еєликоТ білої, ландрас І дарок доцільно проводити при Інтенсивно-помірному рівні годіелі І е поєднанні з активнії;.! моціоном на механічному треканврі. Причому на комплекс рекомендовано передавати ремонтних світкок великої білої породи, які характеризуються найкращою продуктивність І пристосованістю до умов промислової технології. .

Основні положення дисертації викладені, в таких друкованих роботах: -

1. Мкхно В.В. Ефективна система вирощування ремонтних свинок //Інформ. листок УкрНДІНГІ № 90-0215. - К., 1990 (на рос. ’моеі).

2. Михно В.Б. Удосконалення технології відтворення свиней в умовах промислового комплексу //БІотехнологІчнІ дослідження I перспективи їх розвитку: Тез. доп. І-Республ. наук, конфер., 16-18 жоетня 1990 р. - Львів, УкрНДІФіБСГТ, 1990.

3. Остаггаук П.П., Михно В.З. Особливості росту І розвитку свинок різних порід у зв’язку з різного Інтенсивністю годівлі //Свинарство. - К.: Урожай, 1991. - Вип. 47. - С. 20-24.