Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Продуктивность свиней разных генотипов при чистопородном розведении, скрещивании и гибридизации в условиях промышленной технологии

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Продуктивность свиней разных генотипов при чистопородном розведении, скрещивании и гибридизации в условиях промышленной технологии"

^ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Продуктивність свиней різних генотипів при чистопородному розведенні, схрещуванні і гібридизації в умовах промислової технології

06.02.01 - розведення і селекція тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ПЕЛИХ НАТАЛІЯ ЛЕОНІДІВНА

УДК 636.4.082

Київ - 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному сільськогосподарському інституті.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України Яременк Віктор Іванович,

Херсонський СГІ, зав. кафедрою спеціальної зоотехнії

Офіційні опоненти: - доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент УААН, професор Микола Давидович Березовський,

Інститут свинарства УААН, зав. відділом розведення та генетики

- кандидат сільськогосподарських наук, доцент Леонід Миколайович Цицюрський,

Національний аграрний університет

Провідна установа: - Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія Нова» УААН

Зах^т дисертації відбудеться «2 & » № Р& <іЯ_________________1998

о Ю "Годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.004.0! Національному аграрному університеті (Київ-41, вул. Герс Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національне аграрного університету за адресою: Київ-41, вул. Героїв Оборони, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий 1998 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Столкж В.}

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі селекційної роботи в :винарстві важливе значення надається використанню сучасних досягнень генетики та біотехнології для прискорення процессу створення нових порід, типів і ліній свиней. Шляхом переважаючої селекції за обмеженою кількістю ознак з використанням кращого світового і вітчизняного генофонду в Україні в останні роки створено внутріпородні типи (УВБ-1 га УВБ-2) у великій білій породі, спеціалізована м’ясна лінія свиней, дві нові спеціалізовані м’ясні породи - українська м’ясна і полтавська м’ясна. Тварини нових порід, типів і ліній мають високий генетичний потенціал за відгодівельними і м’ясними якостями, які стійко передають свої ознаки потомству. Але створення нового селекційного матеріалу здійснюється в основному при розведенні “в собі” тварин бажаних генотипів з наступним розведенням за лінійною структурою. При цьому недостатньо вивчена ефективність використання спеціалізованих порід і типів у міжпорідному схрещуванні і різних формах породно-лінійної гібридизації з метою виробництва товарних гібридів, що мають високу енергію росту і поліпшені м’ясні якості. Зважаючи на те, що породно-лінійна гібридизація є магістральним шляхом розвитку свинарства виникає завдання визначити оптимальні системи породно-лінійної гібридизації (двох, трьох, чотирьох компонентна, ротаційна) з використанням кнурів і маток нових генотипів.

В.П. Рибалко (1990) провів детальний аналіз і визначив кращі варіанти схрещування і гібридизації з використанням плідників і маток м’ясного напрямку продуктивності зарубіжної селекції (ландрас, дюрок). Поряд з цим необхідно також визначити доцільність використання в простих і складних варіантах гібридизації свиней м’ясних порід вітчизняної селекції.

В останні роки розробляються нові концепції використання генофонду м’ясних свиней в регіональних системах отримання гібридного молодняку, що базується на ротаційній зміні плідників, яка також вимагає оцінки поєднуваності ліній, типів і порід свиней.

Тому актуальним є проведення експериментальних досліджень двох, трьох- та чотирьохпородних варіантів схрещування і гібридизації в свинарстві з використанням свиней спеціалізованих м’ясних порід, комплексне вивчення їх репродуктивного і продуктивного генетичного потенціалу, загальної і специфічної комбінаційної здатності, м’ясні якості туш та фізико-хімічних показників шпику при чистопородному розведенні протягом трьох поколінь.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота була складовою частиною науково-дослідних робіт Херсонського сільськогосподарського інституту і виконувалось згідно з темою: “Розробити і впровадити технологічний проект підвищення репродуктивних якостей свиней універсальних і м’ясних порід” (номер державної реєстрації 0196У 015903).

Мета і задачі досліджень. Встановити найбільш ефективні методи розведення та кращі варіанти в промисловому схрещуванні і породно-лінійній гібридизації універсальної (великої білої) та спеціалізовані» м’ясних порід (ландрас, дюрок) і полтавського м’ясного типу свиней, Було поставлено завдання вивчити:

- відтворні якості свиноматок універсальної (великої білої) т; спеціалізованих м’ясних порід (ландрас, дюрок) та полтавсько™ м’ясного типу протягом трьох поколінь вирощування їх в умова) промислового комплексу;

- відгодівельні якості підсвинків названих порід протягом трьо; поколінь, при відгодівлі їх до живої маси 100 кг;

- м’ясні якості туш і фізико-хімічні властивості шпику та динамік; жирних кислот в салі підсвинків різного напрямку продуктивності;

- адаптаційну здатність (екологічні параметри) свиней різни: генотипів;

- відтворні, відгодівельні та м’ясні якості тварин різних варіанті: промислового схрещування та породно-лінійної гібридизації використанням спеціалізованих м’ясних порід;

- загальну та специфічну комбінаційну здатність порід свине] різного напрямку продуктивності;

- ефективність різних методів розведення та їх економічну оцінк в умовах виробництва на промислових комплексах.

Наукова новизна одержаних результатів. Полягає в тому, щ вперше в умовах великого промислового комплексу на протязі трьо поколінь вивчені продуктивні якості порід різного напрямк продуктивності їх адаптаційну здатність і взаємодію «генотипу покоління», фізико-хімічні властивості шпику та динаміку жирни кислот у ньому. Оцінена зоотехнічна і економічна ефективність різни варіантів промислового схрещування та породно-лінійної гібридизац в умовах індустріальної технології виробництва свинини. —

Практична цінність роботи полягає в тому, що використанн кращих поєднань порід в системах породно-лінійної гібридизац забезпечує підвищення середньодобових приростів від 32,27 г до 95, г, сприяє скороченню віку досягнення живої маси 100 кг на 12-16 дні

з

і зменшенням витрат кормів на 1 кг приросту на 0,20-0,46 корм. од.

Реалізація результатів досліджень. Виявлені кращі варіанти ромислового схрещування та породно-лінійної гібридизації були проваджені на 108 тис. свинокомплексі Нивотрудівський в об’ємі 95 ис. голів. Економічний ефект від впровадження в розрахунку на 100 олів зазначеного поголів’я складає 7819,03...5040,29 грн.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота містить езультати досліджень, які одержані здобувачем особисто при иконанні наукової тематики(проведення експериментів, закладення ослідів, виконання аналітичних робіт). Автор приймав безпосередню часть в розробці схем досліджень та їх виконанні, обробці і истематизуванні отриманих даних.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень оповідались на науковій конференції Херсонського сільськогос-;одарського інституту, техраді свинокомплексу Нивотрудівський, а акож на розширеному засіданні кафедр спеціальної зоотехнії та юзведення сільськогосподарських тварин ХСГІ.

Публікації. Основні матеріали дисертації опубліковані в 6 іаукових роботах.

Структура і об’єм роботи. Дисертація складається із вступу, існовної частини із чотирьох розділів, висновків та списку икористаних джерел.

Робота викладена на 143 сторінках машинописного тексту, має >2 таблиці і 5 малюнків. Список використаних джерел налічує 294 іайменування.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Для виконання поставлених задач експериментальні іослідження проводились в умовах 108-тис. свинокомплексу іадгоспу-комбінату “Нивотрудівський” Дніпропетровської області іротягом 1989...1996 років.

Досліди проведені за відповідною схемою (табл. 1.)

Відтворні якості свиноматок вивчали за багатоплідністю, іеликоплідністю, молочністю, середньою масою поросят і масою нізда при відлученні (44...60 гол. чистопорідних та по 15 маток в нших дослідних групах).

Для вивчення відгодівельних якостей від отриманого молодняку >ізних генотипів були сформовані групи із чистопорідних, помісних та юродно-лінійних гібридів. На відгодівлю за загально прийнятими

Метод розведення Групи Призначення груп Порода і породність

свиноматок кнурів

Чистопородне І контрольна велика біла велика біла

II дослідна ландрас ландрас

III дослідна полтавський м’ясний тип полтавський м’ясний тип

IV дослідна дюрок дюрок

Двопородне схрещування V дослідна велика біла ландрас

VI дослідна велика біла дюрок

VII дослідна ландрас велика біла

VIII дослідна ландрас дюрок

IX дослідна дюрок велика біла

Породно- лінійна гібридизація X дослідна велика біла полтавський м’ясний тип

XI дослідна ландрас полтавський м’ясний тип

XII дослідна полтавський м’ясний тип ландрас

XIII дослідна дюрок полтавський м’ясний тип

Двопородно- лінійна гібридизація XIV дослідна велика біла дюрок X полтавський м’ясний тип

XV дослідна велика біла х дюрок полтавський м’ясний тип

Багатопородне схрещування XVI дослідна українська степова ряба х дюрок х ландрас велика біла

XVII дослідна велика біла українська степова ряба х дюрок х ландрас

Примітка:

ВБ - велика біла порода; ЛН - порода ландрас; ПМ-1 полтавський м’ясний тип; Д - порода дюрок; УСР - українська степова ряба порода.

іетодиками ставили відповідно по 15 тварин-аналогів кожного поєднання, (ідгодівлю проводили при використанні стандартних комбікормів (СК-1; 'К-2; СК-3; СК-10; СК-11; СК-16 та СК-21). Умови годівлі та утримання іули ідентичні для всіх груп.

Забій проводили при досягненні тваринами живої маси 100 кг. Оцінку ідгодівельних і м’ясних якостей, фізико-хімічні властивості сала проводили а загально прийнятими методиками. Жирнокислотнии склад сала изначали методом ультрафіолетової спектрофотометрії на пектрофотометрі СФ- 4А, описаний H.H. Кириловою і Ю.Н. Лясковською 1961) в модифікації Н.Я. Троцького (1974).

Біометричну обробку даних проводили за М.О. Плохинським (1969). Означення загальної та специфічної адаптаційної здатності проводили за іетодикою описаною A.B. Кильчевським (1984). Індекси гетерозису юзраховували за формулами К.Б. Свечіна (1967). Ефекти комбінаційної датності оцінювали за методикою Griffing (1956) в модифікації J.K. Савченко (1956) та А.А. Поляничкіна(1980). Економічну оцінку різних іаріантів схрещування та породно-лінійної гібридизації розраховували іідповідно “Методиці визначення економічної ефективності використання t сільському господарстві результатів науково-дослідних і дослідно-сонструкторських робіт, наукової техніки, винаходів та раціоналізаторських пропозицій” (1980).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Відтворні якості свиноматок. Вивчаючи генофонд свиней різних 'енотипів протягом трьох поколінь за відтворними якостями (табл. 2) зстановили, що кращими за багатоплідністю були свиноматки універсальної великої білої породи - 10,3...10,7 гол. Матки м’ясних порід пали дещо нижчі показники. Так у породи ландрас вони були меншими на

1.30...1.38 гол., дюрок - на 1,40...1,70 гол. та полтавського м'ясного типу -іа 1,29... 1,30 гол. (Р<0,001). Великоплідність свиноматок була майже на эдному рівні, але поросята порід дюрок і великої білої були важчими при зародженні на 0,09...0,06 кг порівняно з своїми ровесниками. Більша молочність встановлена у свиноматок полтавського м’ясного типу

43.60...44.30 кг. Найважчі поросята при відлученні були у маток породи щорок. Різниця середніх показників між усіма групами у трьох поколіннях оула статистично вірогідною (Р<0,001). Найбільша збереженність поросят за підсисний період отримана у свиноматок великої білої породи -

85.22...85.32%, у м’ясних свиней вона була меншою на 3,07.„6,92%. Результати дисперсійного аналізу свідчать, що вплив генотипів був високовірогідним за репродуктивними якостями (Р<0,001), окрім

великоплідності. При цьому, вплив генотипу досить високий за багатоплідністю та збереженністю поросят до відлучення (22,29...21,29%). Вплив поколінь за репродуктивними якостями був не значний (3,13...0,15%). На всі репродуктивні показники високі долі впливу середовища від 75,07% за збереженістю поросят при відлученні до 95,50% за молочністю.

Таблиця 2 - Репродуктивні якості свиноматок при різних методах

розведення

Групи Багатоплідність, гол. ХІБх Вслико- ПЛІДІІІСТЬ, кг X±Sx Молочність, кг X±Sx При відлученні в 26 днів

жива маса 1 гол., кг XlSx маса гнізда, кг XlSx збереже ність, %

І 10,4510,21 1,53±0,02 41,91 ±0,84 5,0810,08 45,2110,54 85,20

II 9,2410,09’’’ 1,47+0,02 44,6210,48 5,3010,07 38,6911,02 79,47

III 9,20+0,09**' 1,48±0,02 44,0310,82 5,2110,05 37,9310,79 79,13

IV 8,9710,10*** 1,56±0,02 41,5010,41 5,6710,05 40,7110,96 80,07

V 10,50+0,67 1,47±0,06 41,8311,63 5,4510,37*** 47,9210,64** 85,33

VI 10,30±0,62 1,52±0,03 43,0311,07 5,5210,31*** 47,5911,23 84,10

VII 10,29±0,75 1,45+0,02 42,4111,51 6,0710,44’** 48,8010,86*** 80,86

VIII 9,0±0,46* 1,47±0,03 41,8411,19 7,9510,36*** 47,8710,86 68,80

IX 8,57±0,57** 1,50±0,03 42,8011,66 7,4810,66*** 48,0310,93** 79,40

X 10,00±0,26* І,53±0,01 44,0010,47** 6,3610,27*** 52,0110,72*** 84,00

XI 10,30±0,67 1,40±0,03 44,7810,85*** 7,1410,71*** 50,2811,04*** 71,20

XII 10,13±0,61 1,44+0,04 43,1611,44 7,10+0,48*** 49,8011,37** 72,40

XIII 9,67±0,76 1,47±0,04 42,6311,93 7,5711,03*** 48,6812,25 71,30

XIV 8,90±0,23*’* 1,50±0,02 43,2011,09 6,2310,99*** 49,010,28*** 85,10

XV 9,30±0,42‘ 1,60±0,02 47,2011,22*** 7,0110,71*** 55,1110,32*** 84,60

XVI 9,9010,20 1,4710,02 43,2011,19 5,7110,55*** 48,010,68** 85,0

XVII 9,80±0,42 1,47±0,02 43,811,02 5,8710,36*** 50,1110,39*’* 87,0

Вивчаючи відтворні якості свиноматок при різних варіантах схрещування і гібридизації встановлено, що найбільш багатоплідними були матки (ВБ х ЛН) -10,5 гол. та (ВБ х Д) -10,3 гол. Свиноматки (ЛН х Д) та (Д х ВБ), а також ВБ х (Д х ПМ-1) відрізнялись найменшою багатоплідністю. Це

га 1,45 гол, 1,88 гол та 1,55 гол. відповідно менше, ніж у свиноматок великої Зілої породи. Різниця середніх показників між цими групами статистично вірогідна (Р<0,05, Р<0,01 та Р<0,001 відповідно).

Великоплідність піддослідних маток в усіх поєднаннях відрізнялись високим рівнем цього показника (1,40...1,53 кг) і достовірної різниці між групами не виявлено.

В наших дослідах встановлено позитивний вплив як схрещування, так і породно-лінійної гібридизації на молочну продуктивність свиноматок. Зокрема, при схрещуванні помісних маток (ВБ х Д) з кнурами ПМ-1 молочність зростає на 5,3 кг (Р<0,001) порівняно з чистопородними матками великої білої породи, а при гібридизації (ЛН х ПМ-1) - на 2,87 кг (Р<0,001), та (ВБ х ПМ-1)-на 2,09 кг (Р<0,01). При схрещуванні (ВБ х Д) молочність збільшується на 1,13 кг або на 2,7%. Помісні і гібридні тварини при відлученні були важчими своїх чистопородних ровесників великої білої породи на 0,41...2,91 кг або на

8,13...57,74% (Р<0,001). Найбільшою масою гнізда виділялись чистопородні свиноматки великої білої породи та помісні матки (ВБ х Д), спарюємі з кнурами полтавського м’ясного типу (Р<0,001).

Отримані результати вказують, що на відміну від традиційних уявлень про породи, що вивчалися, репродуктивні якості мають великий процент дії адитивних факторів, а це пояснюється їх чіткою спеціалізацією за рівнем відтворних якостей. Це твердження обгрунтовується аналізом прояву гетерозисного ефекту.

Відгодівельні якості свиней. Виявлено досить високі відгодівельні якості чистопородних свиней вивчаємих генотипів (табл. 3). Коливання на протязі трьох поколінь були незначні. Результати дисперсійного аналізу тварин за відгодівельними якостями вказують на високовірогідний вплив генотипів на середньодобові прирости та витрати кормів (Р<0,001). При цьому доля впливу генотипів була досить висока за середньодобовим приростом (44,28%), а найменша за віком досягнення живої маси 100 кг (1,48%). Вплив поколінь на відгодівельні якості від 6,96%) (за витратами кормів) до 2,28% (за віком досягнення забійної маси). Вплив середовища досить високий (95,26...46,37%).

Виявлено досить високі відгодівельні якості як помісних, так і гібридних підсвинків. Кращими серед помісних були свині від схрещування свиноматок великої білої породи з кнурами породи дюрок та ландрас - вони на 20,00... 17,58 днів раніше досягали забійної маси, на 69,40...58,87 г мали вищі середньодобові прирости і на 0,39...0,32 корм. од. менше витрачали кормів на

1 кг приросту (Р<0,001). Гібридний молодняк мав також високі показники відгодівельних якостей (Р<0,001). Однак багатопородні помісі ВБ х (УСР х Д х ЛН) найменше витрачали кормів на 1 кг приросту при досить високих середньодобових приростах.

Групи Вік досягнення живої маси 100 кг, дні ХІБх Середньодобовий приріст, г ХіБх Витрати кормів на 1 кг приросту, корм.од. ХІБх

І 194,05± 1,13 670,0+4,39 4,10+0,03

II 197,37+0,97 646,34+2,98*** 3,97+0,02*"

III 194,45± 1,00 690,90+2,25** 3,9210,02***

IV 193,57± 1,44 704,0914,11*** 3,9910,03

V 180,47+1,08"* 728,8712,77"’ 3,78+0,05*"

VI 178,0012,44*" 739,4016,02*** 3,7110,04***

VII 192,4711,58** 717,3316,43*" 3,98+0,03*"

VIII 181,13+1,01*** 742,1314,56"* 3,8110,05***

IX 196,07+3,24 697,8715,15*** 3,98+0,02***

X 185,4012,12*** 720,4716,48"* 3,9010,09***

XI 192,8011,83* 704,8011,88"* 3,8610,05"*

XII 194,6712,51 702,2712,38"* 3,9210,06*’*

XIII 194,7311,52 707,80+4,99*" 3,9210,04*"

XIV 183,1311,98*** 724,5016,45*" 3,8410,09"*

XV 182,0011,09*** 765,2015,81"* 3,6410,05*"

XVI 192,4711,83** 724,6016,48"* 3,8110,06***

XVII 178,012,34*** 731,3612,98*** 3,3810,04*"

М’ясо-сальні якості свиней. При забої тварин живою масою 100 кг (табл 4) у спеціалізованих м’ясних свиней забійний вихід був більший на 3,36...2,10% ніж в універсальних тварин. Найменша товщина шпику над 6-7 грудним* хребцями була встановлена у підсвинків породи дюрок (Р<0,01). Результаті дисперсійного аналізу свідчать про високовірогідний вплив генотипів з: виходом м’яса в туші (Р<0,001). Вплив поколінь на м’ясні якості був незначні» (0,34...0,04%). Найвища взаємодія “генотип -покоління” за масою найдовшоп м’яза спини (5,07%) та товщиноною шпику над 6-7 грудними хребцями (3,12%)

Групи Забійний вихід, % Маса окосту, кг Товщина шпику над 6-7 грудн. хребцями, мм Маса найдовшого м’яза спини, кг Вихід м’яса в туші, %

І 75,37 10,13±0,57 41,415,6 1,6410,04 56,33

II 78,19 10,6710,42 33,613,8 1,8610,12 62,40

III 78,00 10,6110,26 29,311,0 1,9410,08 58,37

IV 77,97 11,2410,56 26,711,9 1,9310,05 64,24

Вивчені фізико-хімічні якості шпику свиней різного напрямку продуктивності. Кількість вологи у салі підсвинків м’ясних порід -

6,12...6,30%, а в універсальних - 5,99%. Йодне число нижче у тварин великої білої породи порівнянно з свиньми породи ЛН - на 1,87, ПМ-1 - 1,82 і Д - 1,18 аб. од., а це вказує на більшу щільність сала універсальних порід. Сало підсвинків породи дюрок характеризувалося найбільшою амплітудою температури плавлення - початкова 29,21 °С, а кінцева - 43,93°С.

При вивченні жирнокислотного складу ліпідів встановлено, що найвищий вміст серед насичених жирних кислот був у пальмітинової кислоти від 20,55% у породи дюрок до 29,38% у породи ландрас. Не встановлено суттєвої різниці між вмістом міристинової кислоти в салі свиней різних порід (1,10...1,35%)). В цілому сума насичених жирних кислот знаходилась у межах від 38,60% (ЛН) до 42,26%) (ВБ). Сума ненасичених жирних кислот коливалась від 54,33% (ЛН) до 62,18% (Д). При експлуатації свиней в умовах комплексу на протязі трьох поколінь спостерігалась деяка динаміка процентного складу жирних кислот. Дисперсійний аналіз показав, що на кількість насичених жирних кислот впливає порода (12%), вплив поколінь незначний, а на кількість ненасичених жирних кислот суттєво впливає взаємодія “генотип -покоління” (16%).

За м’ясо-сальними якостями помісні і гібридні свині між собою суттєвої різниці не мали (табл. 5). Так, за забійним виходом вони були на рівні чистопородних свиней великої білої породи. Щодо товщини шпику над 6-7 грудними хребцями, то у гібридних свиней цей показник був на 27,88...43,51% менший, ніж у великої білої породи (при статистичній вірогідності), тоді як у помісних тварин товщина шпику була менша на 20,67...37,50%>.

Групи Забійний вихід, % X Вихід м’яса в туші, % ХІБх Вихід сала в туші, % ХІБх Довжина туші, см X±Sx Товщина шпику над 6-7 грудн. хребцями, мм ХІБх Маса задньої третини півтуші, кг ХіБх

V 75,1 57,9±0,80 30,0±0,41 98,25±2,78 31,4±0,80* 10,610,91

VI 75,6 58,3± 1,60 29,7± 1,62 97,0±2,20 30,010,80* 10,710,41

VII 75,1 57,0±0,41 30,8±0,39 98,0± 1,68 31,0±0,40* 10,610,43

VIII 75,2 62,8± 1,16 25,0± 1,20 100,0±4,04 26,0± 1,50** 10,710,43

IX 75,2 58,0± 1,72 29,8± 1,72 95,0± 1,83 33,0± 1,30 10,510,09

X 75,3 56,1±0,63 31,7±0,60 95,0± 1,85 30,0±0,90’ 10,510,15

XI 75,3 62,0± 1,78 26,0± 1,74 99,0± 1,68 30,0±0,80* 10,810,44

XII 75,1 62,4± 1,76 25,6± 1,78 101,0± 1,83 28,010,80* 10,810,44

XIII 76,0 64,8±0,84 22,8±0,88 100,0±3,76 23,511,50*** 10,8610,35

XIV 75,3 59,9± 1,54 27,9± 1,50 95,0±0,91 33,010,20 10,610,91

XV 75,3 62,6±0,81 28,2±0,85 98,25±2,78 30,010,80* 10,810,44

XVI 75,2 59,0±0,79 28,8±0,82 92,5±0,96 33,010,13 10,610,43

XVII 75,2 59,1±0,64 28,7±0,59 94,0± 1,83 32,010,18* 10,610,43

Комбінаційна здатність універсальної і спеціалізованих м’ясних порід Оцінка ефектів загальної комбінаційної здатності (ЗКЗ) показала, ще матки великої білої породи відрізнялися кращою багатоплідністю тг збереженністю поросят (табл. 6) . Висока ЗКЗ за цими ознаками діє підставу використовувати цю породу як материнську в різних система? схрещування і гібридизації. Не одна з батьківських форм немає високії? ефектів ЗКЗ, але за відтворювальними якостями (крім великоплідності) і конкретних сполученнях спостеріаглися високі показники ефектії специфічної комбінаційної здатності (СКЗ), що свідчить про можливісті отримання ефектів гетерозису (табл. 7). Високими показникам! молочності за ефектом ЗКЗ як в материнській, так і в батьківській форм виділяється полтавський м’ясний тип +0,51 ...0,91 кг. Ефекти ЗКЗ породі дюрок та полтавського м’ясного типу свідчать про те, що ці генотипі мають більш суттєвий вплив на відгодівельні і м’ясні якості помісного тг гібридного молодняку при їх використанні в якості батьківських форм

Таблиця 6 - Ефекти загальної комбінаційної здатності за продуктивними показниками

Породність

Показники Для мате по зинських рід Для бать по ківських рід

ВБ ЛН ПМ-1 д ВБ ЛН ПМ-1 Д

Відтворні якості

Багатоплідність, гол. 0,59 -0,38 -0,32 -0,65 0,02 0,13 0,07 -0,22

Великоплідніст, кг 0,04 -0,03 -0,005 0,05 0,00 -0,01 -0,01 0,03

Молочність, кг -0,55 0,43 0,51 -0,87 -0,36 -0,03 0,91 -0,54

Середня жива маса 1 гол. в деньвідл., кг -0,99 -0,14 -0,72 -0,11 -0,08 0,18 0,22 0,05

Збереже нність, % 6,49 -1,27 -0,41 -0,49 2,54 0,42 -2,06 0,88

Відгодівельні та м’ясні якості

Вік досягнення живої маси 100 кг, дні 0,44 4,58 4,10 3,55 3,15 0,28 -1,46 -4,87

Середнь одобовий приріст, г -17,25 -38,36 -13,13 0,22 -8,47 -11,70 1,04 19,12

Витрати кормів на 1 кг приросту, корм. од. 0,15 0,05 0,01 0,04 0,11 -0,01 -0,02 -0,07

Товщина шпику над 5-7 груд, хреб., мм 0,07 0,02 -0,01 -0,03 0,04 0,01 -0,02 -0,02

Маса найдовшого м’яза спини, кг -0,26 -0,02 -0,03 0,001 -0,02 -0,001 -0,01 0,01

Вихід м’яса в туші, % -3,37 1,76 -0,94 2,86 -2,21 0,69 0,24 1,28

Таблиця 7 - Ефекти специфічної комбінаційної здатності за продуктивними якостями

Пород- Репродуктивні якості Відгодівельні та м’ясні якості

ність ВБ ЛН ПМ-1 д ВБ ЛН ПМ-1 Д

Багатоплідність Вік досягнення живої маси 100 к

ВБ 0,03 -0,07 -0,34 0,25 12,57 -5,29 -1,54 -2,61

ЛН 0,63 -0,65 0,59 -0,42 -2,52 8,16 0,50 -5,85

ПМ-1 - 0,35 -0,56 - - 0,75 3,88 -

д -0,66 - 0,39 -0,31 -1,47 - -1,17 1,01

Ведикоплідність Середньодобовий приріст

ВБ 0,02 -0,03 0,03 -0,01 -53,02 28,67 7,53 8,37

ЛН -0,02 0,03 -0,03 0,005 27,23 -68,92 5,19 24,44

ПМ-1 - -0,01 0,01 - - 16,65 -15,61 -

д 0,00 - 0,02 0,05 3,53 - 3,95 0,13

Молочність Витрати кормів на 1 кг прирост

ВБ -0,79 -0,83 0,40 0,88 0,34 -0,12 0,01 -0,13

ЛН -0,35 0,32 0,50 -0,73 -0,05 0,11 -0,04 -0,04

ПМ-1 - 0,09 0,91 - - -0,01 0,02 -

д 0,72 - -0,72 -0,94 -0,08 - -0,011 0,03

Середня маса 1 гол. при відлученні Товщина шпику над 6-7 грудню хребцями

ВБ -0,56 0,04 0,55 -0,12 0,08 0,02 -0,01 -0,01

ЛН -0,55 -11,07 0,23 1,20 0,03 0,03 0,02 -0,02

ПМ-1 - 1,11 -1,19 - - 0,02 -0,01 -

Д 0,81 - 0,61 1,11 0,01 - -0,03 -0,02

Збереженість Вихід м’яса в туші

ВБ 0,55 0,23 1,42 0,33 -0,98 0,10 -1,24 -0,0<

ЛН 3,29 4,26 -1,78 - -.-5,36 -1,85 1,38 0,71 0,46

ПМ-1 - -5,09 1,93 - - 1,611 -2,10

д 0,15 - 3,65 1,89 -1,49 - 2,87 2,ЗС

За виходом м’яса в туші найбільш високі ефекти як ЗКЗ так і СКЗ сирим; для породи дюрок, особливо при її використанні в сполученні з полтавські м’ясним типом. Дані ефектів ЗКЗ та СКЗ підтверджують, що при схрещуваї універсальних порід з м’ясними зменшується товщина шпику.

Ефективність різних методів розведення. Чистопородне розведення порід типів, що вивчалися (табл. 8) в умовах промислового комплексу свідчать про ¡осить високі показники продуктивності, але вони дещо менші у порівнянні з истопородним розведенням великої білої породи за багатоплідністю (на 0,9 гол.), ередньодобовим приростом на відгодівлі (на 32,52 г), але м’ясні породи итрачають менше кормів на 1 кг приросту, ніж їх ровесники універсального іапрямку продуктивності. Найбільш багатоплідним виявилось багатопородне

Таблиця 8 - Продуктивність свиней при різних методах розведення

Методи розведення Багато- плід- ність, Серед- ньодо бовий приріст, г Витрати кормів на 1 кг приросту, корм. од. Вік досягнення живої маси 100 кг, дні Товщина шпику над 6-7 груд, хребцями, мм

Чистопородне 9,55 637,48 4,02 194,99 33,90

в т.ч. ВБ порода 10,45 670,00 4,14 194,05 41,00

Двопородне схрещування 9,73 725,12 3,85 185,63 30,28

± до чистопородного розвед., % + 1,88 + 13,75 -4,23 -4,80 -10,68

Багатопородне схрещування 9,85 727,98 3,64 185,23 32,5

± до чистопородного розвед., % +3,14 + 14,20 -9,45 -5,01 -4,13

Гібридизація 9,72 720,84 3,85 188,95 29,08

± до чистопородного розвед., % + 1,78 + 13,08 -4,23 -3,10 -14,22

в т.ч. породно-лінійна гібридизація 10,03 708,84 3,90 192,15 27,87

± до чистопородного розвед., % +5,03 + 11,19 -2,99 -1,46 -17,79

в т.ч. двопородно-лінійна гібридизація 9,10 744,85 3,74 182,57 31,50

± до чистопородного розвед., % -4,71 + 16,84 -6,97 -6,37 -7,08

Схрещування і гібридизація в середньому 9,74 723,58 3,82 187,10 30,07

± до чистопородного розвед., % + 1,99 + 13,51 -4,98 -4,05 -11,30

14 .

схрещування (3,14%), яке мало ж і високі показники відгодівельних і м’ясни; якостей. Однак двопородно-лінійна гібридизація підвищує середньодобов прирости на 16,84%, а двопородне схрещування на 13,75%. Розраховуючі економічну ефективність різішх варіантів схрещування і гібридизації як вартісні додаткової продукції за рік на 100 голів встановлено, що як схрещуванні (двопородне - 4528,56 ірн, чотирипорідне - 4759,60 грн.), так і гібридизаці: (породно-лінійна - 3191,56 грн., двопородно-лінійна - 6146,24 грн.) сприя підвищенню економіки господарства. Однак найбільший економічний ефеїс отримано від варіантів - двопородно-лінійної гібридизації - (ВБ х Д) х ПМ-1-7819,03 грн та багатопорідного схрещування - ВБ х (УСР х Д х ЛН) - 5040,29 грг

висновки

1. Породи і типи м’ясного напрямку продуктивності мають високиі генетичний потенціал відтворних, відгодівельних та м’ясних якостей, при ї використанні у різних варіантах схрещування та породно-лінійної гібридизац за більшістю відтворних якостей спостерігався ефект гетерозису, а з відгодівельними та м’ясними якостями, які в більшій мірі залежать від рівн продуктивності вихідних форм, спостерігався адитивний характер успадкуванні

2. Дослідження відтворних якостей свиноматок різного напрямк продуктивності протягом трьох поколінь в умовах промислового комплекс виявили їх незначну мінливість, але за багатоплідністю та збереженістю порося кращими були свиноматки великої білої породи. За живою массою поросят пр народженні та відлученні в 26 днів виділялися свиноматки породи дюрок (Р<0,001

3. В умовах 108-тис. комплексу за відгодівельними якостями серед генотипі] що вивчалися кращими були підсвинки спеціалізованої м’ясної породи дюрок і полтавського м’ясного типу (Р<0,001). Більш високі показники м’ясних якосте характерні для свиней спеціалізованих м’ясних порід (Р<0,05; Р<0,001). Це свідчиті що при тривалій експлуатації м’ясні породи свиней в умовах індустріальні технології добре адаптуються і практично не знижують своївідгодівельні і м’ясі якості.

4. Дисперсійним аналізом встановлено, що вплив генотипів з репродуктивними якостями був високовірогідним, а вплив поколінь 6} незначним за масою поросят при відлученні (Р<0,001). Доля впливу середовші була високою і коливалась від 76,06% за збереженістю до 95,5% за молочністю

На відгодівельні якості вплив генотипу і покоління був високим ; середньодобовими приростам і витратами кормів на 1 кг приросту (Р<0,001), вплив середовища був досить високим як на відгодівельні, так і на м’ясні якосі коливався від 27,28% до 95,36%.

5. Показники вологості шпику у підсвинків різного напрямі продуктивності знаходились в межах від 5,99% (у великої білої породи) і

,12...6,30% (у породи ландрас, дюрок та полтавського м’ясного типу); йодне исло, відповідно 60,96 і 62,14...62,83. За числом рефракції шпику різниці між гнотипами не встановлено. За температурою плавлення також суттєвої різниці е виявлено.

6. При експлуатації в умовах комплексу в салі чистопородних свиней постерігалася зміна процентного складу жирних кислот. Так, в третьому околінні кількість насичених жирних кислот у тварин пород ландрас і олтавського м’ясного типу зростала, а вміст ненасичених жирних кислот иеншувався. В той же час у свиней великої білої породи та дюрок кількість енасичених жирних кислот (лінолевоїта ліноленової) зростала, а рівень насичених гирних кислот зменшувався.

7. Породи свиней відрізнялися за компонентами фенотипової мінливості, ігальною та специфічною адаптаційною здатністю, величиною адитивної дії гнів на прояв тієї чи іншої ознаки. Найбільш високі ефекти загальної адаптивної дати ості за багатоплідністю отримані у свиноматок великої білої породи ),99 гол.); за молочністю у маток полтавського м’ясного типу (1,26 кг); за гредньодобовими приростами у підсвинків породи дюрок (28,93 г).

8. Відтворні якості свиноматок залежать від методу розведення та поєднання

:нотипів. Вищі показники багатоплідності отримані при схрещуванні свиноматок еликої білої породи з кнурами ландрас (10,5 гол.) та дюрок (10,3 гол.). Більш исокою молочністю характеризувалась двопородно-лінійна гібридизація велика біла х дюрок) х полтавський м’ясний тип) - 47ДО кг. Свиноматки

еликої білої породи у поєднанні з трипородними кнурами (українська степова яба х дюрок х ландрас) виділялись високою збереженістю поросят при відлученні 57,0%).

9. При відгодівлі до живої маси 100 кг найбільш ефективною була вопородно-лінійна гібридизація - середньодобовий приріст гібридів зростає на 6,84%, при скороченні періоду відгодівлі на 6,37% та зменшенню витрат кормів а 1 кг приросту на 6,97%. Високі показники одержано при схрещуванні помісних :аток (велика біла х дюрок) з кнурами полтавського м’ясного типу. Багатопорідне фещування також сприяло підвищенню середньодобових приростів на 14,20%, тороченню періоду відгодівлі на 5,01% , зменшенню витрат кормів на 1 кг риросту на 9,45%. Кращим виділялися поєднання чистопородних свиноматок еликої білої породи з помісними кнурами (українська степова ряба х дюрок х андрас).

10. Дисперсійний аналіз варіанс комбінаційної здатності за відтворними знаками виявив суттєвий вплив загальної комбінаційної здатності за еликоплідністю (41,03%) і збереженістю молодняку (62,57%о), а специфічної омбінаційної здатності за багатоплідністю (62,47%) та живою масою при ідлученні (64,72%о). Для відгодівельних і м’ясних ознак варіанси комбінаційної

здатності як загальної, так і специфічної були високовірогідними.

11. Оцінки ефектів загальної і специфічної комбінації здатності за відтворними якостями виявили зниження багатоплідності як в материнських, так і в батьківських формах при використанні породи дюрок. Найбільш високі показники ефектів загальної комбінаційної здатності за багатоплідністю встановлені в породи ландрас (0,13 гол.), за молочністю - як в батьківських, так і в материнських формах у полтавського м’ясного типу (0,51...0,91 кг), а за збереженністю ефект специфічної комбінаційної здатності був в варіантах гібридизації Д х ПМ -1 (3,65%) та міжпорідному схрещуванні ЛН х Д (3,21%).

12. Найвищий економічний ефект можна отримати від двопородно-лінійної гібридизації, при якій грошові надходження в розрахунку на ЮС голів молодняка на відгодівлі, складають 6146,24 гривні.

13. Для збільшення виробництва свинини і підвищення економічно' ефективності свинарства на 108 тис. промисловому комплексі радгоспу-комбінату «Нивотрудівський» Дніпропетровської області слід приміняті двопородно-лінійну гібридизацію для помісних маток (велика біла ; дюрок) використовувати кнурів полтавського м’ясного типу, а такоя багатопорідне схрещування, при якому чистопородних свиноматої великої білої породи схрещувати з помісними кнурами (українська степов: ряба х дюрок х ландрас).

14. Для виявлення кращих поєднань генотипів різного напрями; продуктивності в інших спеціалізованих з свинарства господарствах, елі; визначати ефект загальної та специфічної комбінаційної здатності і системі полікросних випробувань.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Яременко В.И., Пельїх Н.Л. Использование гибридизации свиноводстве // Тавійський науковий вісник. - Херсон, 1996. - С.117-11 (Експериментальна частина).

2. Яременко В.І., Пелих Н.Л. Зміни жирних кислот сала свине: різного напрямку продуктивності // Вісник аграрної науки. - 1996. -№1(

- С.36-39 (Обробка даних).

3. Яременко В.І., Пелих Н.Л. Використання кнурів спеціалізовани м’ясних порід дюрок і гемпшир для схрещування з великою білої породою // Вісник аграрної науки. - 1996. - №12. - С.44-4 (Експериментальна частина, обробка даних).

4. Яременко В.І., Пелих Н.Л. М’ясо-сальні якості три- і багате породних помісей свиней // Тваринництво України. - 1997. - №5. - С.5-(Експериментальна частина).

5. Яременко В.І., Пелих Н.Л. Напрям інтенсивного і дешевого держання м’яса // Тваринництво України. - 1997. - №5. - С.6 Ікпери ментальна частина, обробка даних)

6. Пелих Н.Л. Репродуктивні якості свиноматок // Тваринництво країни. - 1997. - №5. - С.13.

Пелих Н. Л. Продуктивність свиней різних генотипів при истопородному розведенні, схрещуванні і гібридизації в умовах ромислової технології. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01.-розведення та селекція варин. - Національний аграрний університет, Київ, 1998.

Дисертація присвячена вивченню генетичного потенціалу свиней ізних генотипів, найбільш ефективних варіантів міжпородного фещування і породно-лінійної гібридизації універсальної - великої білої ороди та спеціалізованих м’ясних порід-ландрас, дюрок і полтавського ’ясного типу в умовах індустріальної технології виробництва свинини, становлено, що найвищі показники відгодівельних і м’ясних якостей осягают свині, отримані від двопородно-лінійної гібридизації в оєднанні помісних свиноматок (велика біла х дюрок) з кнурами олтавського м’ясного типу, а також багатопорідного схрещування -истопородних маток великої білої породи з помісними кнурами українська степова ряба х дюрок х ландрас).

Ключеві слова: порода, схрещування, гібридизація, індустріальна ехнологія, генотип, помісі.

Пелых Н.Л. Продуктивность свиней разных генотипов при истопородном розведений, скрещивании и гибридизации в условиях ромышленной технологии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельско-озяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция сивотных. - Национальный аграрный университет, Киев, 1998.

Диссертация посвящена изучению генетического потенциала свиней азных генотипов, наиболее эффективных вариантов межпородного крещивания и породно-линейной гибридизации универсальной крупной ¡елой породы и специализированных мясных пород ландрас, дюрок и

полтавского мясного типа в условиях индустриальной технологи! производства свинины. Выявлено, что наивысших показателе! откормочных и мясных качеств достигают свиньи, полученные о: двопородно-линейной гибридизации в сочетании помесных мато! (крупная белая х дюрок) с хряками полтавского мясного типа, а такж! многопородное скрещивание - чистопородных маток крупной бело! породы с помесными хряками (украинская степная рябая х дюрок : ландрас).

Ключевые слова: порода, скрещивание, гибридизация, индус триальная технология, помеси, генотип.

Pelykh N.L. Different genotypes and swines productivity in the procès of purebreeding, inbreeding and hybridization under conditions of industria technology. - Manuscript.

Dissertation for acguiring master degree of the agricultural science о candidate on the specialisation 06.02.01 - The breeding and selection of animal

The national agrarian university. Kiev. 1998

The dissertation is devoted to the reserch into genetic potential of swin with the different genotypes, the most effective variants of interbreeding an line-bred hybridization of the pure meat type (Large Whites) and specialize meat type Landrace, Duroc, breed originated in Poltava). This breed is suitabl only for industrial processing of swine.

The highest level indexes of fattening and meat qualities are reache from hybrid swines inherited the signs of crossbreeding mares (Large Whit x Duroc) with meat type boars (Poltava). The phenomenon of interbreedin is also shown in the work (pure-bred mares of the Large White with cros: bred boars: Ukrainian steppen breed, black with white markings x Duroc Landrace).

Key worlds: breed, interbreeding, hybridization, industrial technolog; genotype, crossbreeding.