Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему
Продуктивность сортов ярового ячменя при бактеризации семян ассоциативными азотфиксаторами и биостимуляции аллелопатически активным экстрактом в условиях Восточной Лесостепи Украины
ВАК РФ 03.00.07, Микробиология

Автореферат диссертации по теме "Продуктивность сортов ярового ячменя при бактеризации семян ассоциативными азотфиксаторами и биостимуляции аллелопатически активным экстрактом в условиях Восточной Лесостепи Украины"

1НСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАШСЪКО* А1САДЕМ1)! АГРАРНИХ НАУК

г Б од

На правах рукопису

Подоба Любов Василшна

Продуктипшсть сортов ярого ячменю при бактеризащУ пасшая асоцттншшми азотфшсаторами та бшстимуляцп алелоттичпо актишшм екстрактом з умоаах Сходного Л1состеиу Укра'ши

Спещальшстъ: 03.00.07 - »«кробшлоНя

05.01.05 - селеьцш та пасншшцтво

Автореферат дисертацН иа адобутгя наушнюго ступени кандидата (мльсыосиодарських наук

кнш - 1994

Дисар?ац1еп e рукопис

Робота вкконана в Харывському державному аграрному унЬвер-ene«i tu. В.В.Докучаева в 1960-1993 рр.

Науков! кер1виикя - член-хореспоцдент УААН, доктор б1олоНч-них наук ПАТИКА Вояодтшр Пшшповкч

яавдяда* е1льськогосподарських: наук, професор, д!йсняй член ммнародио! Академй' Вищо? шхоли

НАУМОВ Герман Федорович

0фщ1йн1 опоненги:

доктор б1олог1Чнгес наук

ГОЛОШО Ераст Анатолиевич

доктор с1льськогосподареькнх наук, професор ЧУЧШ 1ван Петрович

Пров1дна орган!зац1я - 1нстктут росдшшкцгва УААН

хм. В.Я.Юр»ева

Захнст дисертацИ в!дбудеться » /3 " ^ТИ^ 1994 р.

о Ю годнн1 на зас!данн1 Спец1ал1зованох вчвно2 ради Д 01.20.01 при 1нетпут£ землеробетва УААН.

3 дяеертац1ев можна ознайомктись в 6i6flioteqi Институту землеробетва УААН.

В1дгуки tu автореферат у д»ох пртарниках, saeipeni печаткой, просто надскдатя за адресов:

255205 Ки£вськ& область, Киево-Святоиинсьний р-н, с.м.т. Чабана, 2нствтут землеробетва УААН Вчепоьсу секретарю Спзцради

Автореферат роз¿слано -У&ШТЫЯ, 1994 р.

Вчвкнй секретар Спецради j /7

кандидат схльеькогосподарських наукО^А^^'/^.О.Кравданко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальн1сть дослгджэнь. Шдвшцення продуктивное« ярого ячмени та полхшпэнкя hsocsí його зерна в значнхй Mipt залежать в!д засто-еування програсианих гэхиологхй вирощувакня. Зб1лыпення продуктивном! зернових культур; з чощ числх i ярого ячыэню, досягнуто в основному завдяки еелекци та эастосування мхнеральних добрив,особливо азотних. Але нэ bcí господарства з достатнхй nipi эабезпечз-Hi добривами, та i цхна ix досить висока. Альтернативним аир!шен-нта даноi проблеми ноже бути эастосування азотф1ксувчих MÍKpoopra-HÍ3MÍB, безпачних для оточуючога середовища i дозволяючих зшншити дафгциг азоту за рахуиок фгксацхг його Í3 атмосфера.

Бхологхчна азотф1КсаЦ1я - цв приклад винористання м!кробко-рос-линнох зэаемодп. Мхкробна азотфхнсацхя проходить голоаним чином за рахунок ензргхзЁ Сснця i доэволяе запобхгти великих затрат енер-ге^ичнох скровини. В остагейй час наихтилися два основних способк п1дсилення азот^1Ксац11 в агроэкосистемах: активацхя дгяльностх природног /спонтанног/ популящх азотфхксуячих нхкроорган1зшв в ризосфер* та на Kopimii рослин i хкокуляцхя рослин ефяктивними ита-мами азотфхксуочих MÍKpoopraHÍ3MÍB. Бажлизим аспентом пгдеклшшя азотф1нсаци в обох випадках е винористання природних ф1зхолог1ч-но активних речовин.

Мата i завдання дослхднень. Мата досл1джень - еивчнти ыождиао-csi п!двищення азотф1ксувчох aitTMBHocTÍ коранавих д!азотроф1э в ризосфер1 ярого ячменю на ochobí винористання комплексу бхолог1ч-но активних рачовин природного походжвннл для эбхльшзннл його продуктивность

В завдання досл1джень входило:

- оцхнити вплий таких еламенТ1в технологи як сорт, добрива, дози бактчрхаяьних препаратов на розвиток та ф1ч1олог1чиу аитиь-и{еть азогф1нсуючи.< апоцхативних нЬроорган1зм1в а уыовах Сходно-

го Л!состепу УкраМни;

- вивчити характер алвлопатичнох вэавмодИ иЫ р1вними зерно-вими нультурами-донорами та сортами ярого ячменю;

- вивчити вплив ф1эхолог!чно активних речовин вкстра::т4в на ме-табол!зм проростаючого нас!ння та рослин, на активность процесу азогфхксацп в онтогенез! ярого ячменю?

- визначити характер та м1ру впливу сумхсног обробки насхння б!опрепаратами азогф!ксуючих бантерЩ та рослинних ф!з1ологхчно активних экстрактов на продуктивно» та хнш1 гоеподарсько ц!ннх ознаки сорт!в ярого ячменю;

- розробг^и спос1б передпос!вш>1 хнокуляци насхння ярого ячменю препаратами аэотф!ксатор1в з одночасною йоге бхистимуляцхею;

- дати еколог!чну I енергетичнуоц!нку розроблепим засобам, випробувати хх i апровадити у виробництво.

Наукова новизна. Установлена сортова диференц!ац!я ярого ячменю по чутлиоостх до 1нокулщ1£ р!зними генотипами бактер!й. Визна-чена роль алелопатичних речовин проростаючого насхння в пхдвищенн! азотф1ксуючох автивност! корекевих дхазотроф!в. Розтирен! уявленнл про роль азотфхкеувчих асоцхативних бактер1й в падвищеннх продуктивном! ярого ячменю, проведена оц!нка ефективност1 дхг нових св-лзкц!йних штамхв азотф!ксуючих м1кроорган!эм!в. Показано, що !но-куляцхя нас!ння ярого ячменю азотф1ксуючими бантерхяыи, а також доц!льнв внкористання мйеральних азотних добрив забеэпечуе ство-рення позитивного балансу азоту в грунть Встановлена залежи р!аня азотф1исацх1 та продуктивное« раслин в!д комплементарном1 макро- та м1кроеиыб10Нту 1 2х адаптивних властивостей.

Практична тпнн!сть. Гдобранх наШльш активнх штами азотф!к-суючих асоц!ативних бактерхй»якх забезпечують п!двжцення продуктивное? I ярого ячменю в уловах Сходного Лкостепу Украхки. Рекомендован! сорти ярого ячменю.найбхльш чутлив! до ^нокуляцхх б!о-

препаратами ааотф1кеаторхв. Розроблена технология переднеехвнох обробки насшня алелопатично активними еистрактами рхзних вид1в, янI забезпечують пхдвищвння посхвних якостей нас!ння та продуктивное^ ярого^ячменр. Розроблвно способ та оптиыальн! умови суы*сно~ го застосування б1опрепарат1В азотфхксуючих асоцхативних бактер!й та алелопатично активних вкстрактхв при вирощуванкх ярого ячменю. Запропонований способ дозволяе пхдвищити продуктивность рослин на 10-20% за рахунок активацп пркродног 1пкрофлори, нращого приживления енэсених активних штам{в дхаэотрофхв, сткмуляцГх рослин, бхльш активного використаняя ними поживних речовин«

Реалхзац1я результатов дослхджень. Биробнича перевхрка та впро-вадження результатхв дослхджень проведен!.в учгосп1 "Комунхст" ХДАУ при вирощуванн1 алчного насхння ярого ячменю, а також в колгосп! "Маяк" Краснокутського району та хнших господарствах Харкхвськох' облаетх. Цэ дозволило вдвое зменшити норму внесения минерального азоту при вирощувакнх ярого ячмени, а 1нодх 1 зов-ехм вхдмовитись' вхд його застосування. Результати дослхджень ви-користовуються також з селеицхйнхй робот! кафедри генетики, се-лекцхх та нас1нництва ХДАУ.

Апробацхя роботи. Ооновнх результати доелгджень допов вдались на: У з'1зд1 генетикхв I селекх^онерхв Укра¥ни /Кя!в,198б/, УШ э'1зц1 Украхнсьиох ботаничног сп!пкн /Них в,1937/,щорIтате науно-вих конференцхях професорсько-викладацького окладу ХДАУ /Харкхв, 1988-1994/,Всесоцзн1й науковхй нарадх "Агрофитоценозы и экологические пути повшения их стабильности и продуктивности"/И)|севск, 1988/,Всесоюзной науковхй конференц!? "Онтогенетика выссмх растений" Дишин8В,1989/, Распубл1кансыпй науксво-техн1Ч1Пй конс[ерен~ ц15с "Агрозкологическая обстановка на с.-х.угодьях Украинской ССР и пути снижения их загрязнения токсичными веществами" /Черкассы, 1989/,Республ1к'анськй науково-те<нхчн1й нонференц!? "Ннтенсивноэ

земледелие и охрана окружающей срвды"/Волгсград, 1989/, УП Респуб-л!канеьк!й конференцй' по проблемах алвлопатх1 №и?в,1990/, Всесоюзна науново-практичнхй конферэнц1х "Проблемы и опт? возделывания экологически чистой продукции" /Алма-Ата, 1991/, У1 з»хэд! Унрахнсь-Koi спхлки генетикíb та селекц!онвр!в /Кихв,1992/, 1У Бсесоюэн!й науков!й конфервнцЯ "Микроорганизмы в сельском хозяйстве" /Пущине, 1992/, Реепувл1канськгй науково-виробнич!й конференц!2 "Основ-нда направления получения экологически чистой продукции растение-водства"/Горки, 1992/, I Всеунра!нськ!й /м!жнародн!й/ науково-прак-тичн!й конференц!2 "Сучасн! проблеии виробництва i використання кормового зерна i coi" /В1кницяД993/, У1 Шжнародаому симпоэ!ум! по азотф!ксац1х небобовых культур /1смахл, бгипет, 1993/.

Публ!кац!г. По материалах дисертащ? опубликовано 20 наукових пращ» росхйською та одна ангхйськоо мовоп.

Структура та обсяг роботи. Дц°вртац!йна робота складаеться з вступу, шести глав, bhchobkíb, пропозиц!й виробництву, списка лите-ратури та додатк!в, Робота викяадена на 193 мавданописних стор!нках, м!стить 52 таблиц! i 8 рисунк!в. Список цитованоЗс л!тератури бйлю-чае 264 назви, з них 66 на ^ноземних мовах.

3MÍCT РОБОТИ

В перш i й глав! наведено короткий аналхз результатов в!тчизняних та заруб !жнкх досл}дкень, як! внзначають роль 61олоНчного азоту в землеробств!,в азотному баланс! i родвчост! грунтíb,п1днресллжть значения асоцхативноМ аэотф!ксац!1 та основних заходíb, hkí вплива-пть на i? рхЕвнь; показан! особдивост! алелопатично! взадмод*! рос-лю! ! вплив ф!э!олог!чно активних речовин на формування урожаю та як!сть зерна. .

В главi 2 "Об'екти, методика та умови проведения дослгджень" да-рться характеристика грунтових та погодних умов,программ досл!д*ень, супутн!х спостережень та метод!в, як! використовувались для вюсонан-ня po6ií.

Дослхджения проводилися на прогяз: 1980-1993.рр. на доелхдному пол! Харкхвського державного аграрного университету 1м.В.В.Докучаева. Експеримантальний катер i ал одержано вавок в результат! доел хджень,проведених в лабораториях кафедр генетики,селвкцП «га иа-с1шшцтва, ф1зхологи рсслин, фхтспатологхг.а sanos 8 Кримському фШалх грунюЕох !,ÚEcpo6ionorix ÍHCTirayry звмлвробевва УААН.

Объектами доелхджзнь були районоваш сорти ХаркхЕСЫШй 70,Чормо-морсць, XapKÍBCbitüíi 74, Одесьний 100 та Одеський 115 х езм нових салекцхйиих иташв азотфхксуячих бантерШ, одержаних э Кршськоыу фхлхалх груиговох игяробхологхх 1нсти?уту земларобсгва УААН, а такой виробничий препарат азотф1кса?ор1в ризоентеркн.

Погоднх умови за гйлыиста тепла, вологя та розродхлу ií на про-тязх Bsre?aqii роелки зстотно вхдр1зиялнся зад серэднхх багатор!ч-них i mís роками, що дало мояливхсть попнша з'яаувати i прослхд-кунаги вплив первдпосхвнохг-сбробйи г;ас1ння рхзнимк екстраитами х бактархальними грепаратами аэотф1ксатср1в на антивнмть азотфхкеа-qii, рхст, роззитоя та продуктивность сорт!в гфого ячыеш.

Грунт - сформоваяий на в&кяосуглтшовому карбонатному asci чор-нозем типовий - характеризуешься агршомхчно цшнои зернисто-комо-ватоа структурою, хорошими фхзино-мэханхчдами властивостши та запасами доступшгх для рослин поживних рачовин, шюоккнл гуиусопанхе-тю та бхолог1чноя активности. В mapí грунту 0-30 см шетиться: гумусу /за Тюрхним/ - 5,5/2, гхдролхзованого азоту /за Корнф1лдон/ -В,1; рухомого фосфору та обменного налio /за Чириковим/ - 12,6 i 20,5 мг/IOO г грунту; pH сол. - 6,9-7,1. За bmíctom рухомих форм фосфору та кал i» грунт по 1снугач1й градацЦ характеризуемся пхд-вищвною забезпеч9Н1Стю.

Агротехнхка вирощування яр-го ячмэнп була рекоывндотнои для зо-йи Сх1дного JlicocTony. CiBÖa лроводилася в опткмалып строки иорыоа 4,5 гая./га схожих насхнин. Повторнтсть дослав чотирьозфлзопа,

облЬяэва площа д!лдаок 70-100 1 10 м , розмщвння хх рендо2л1зована га систематччне*

Дослхди проводилися по един ¡к й схеш Дэряавнох с!тки дослхдхв з м!кробхолог1чними препаратами.

Пророщувания нас!ння 1 одзржання фхзхологхчно активного ексг-ракту проводилось за мзтодеаоо проблемно? лаборатор11 бхологхчнох I ххмхчно! регуляци касхння та рослин ХДАУ /Наумов та 1иш.,1982/. Активность ф$рмент!в в екстрактах та в обробленому наспш! »изначала за АЛ.еркаховим /1372/, вхтакгахв групп В - за О.М.Одинцо-вои /1959/6 вм!ст азоту» фосфору га калгю в рослннах х в зерн! -за Г.М.Лясковським /1969, 1970/.

Кхлыисть еп1ф1тно2 ыхкрофлорп в екстрактах та на оброблэному нас!ннх визначалаеь на середовищх Возняковсько!, а сбл!к гpибíв -на середевтцх Рххтера /Возняновсыш,1972/.Родову та видову налзж-* н1сть бактерй устанавливали по визначннках О.Ц.Красильникова /1949/ т А.Борг! /1957,1774/, Чпсалыз1сть мхкроорга^зм1в рхзних ф1зхолог1чних груп: азсспхрхл, азотобактера, аиои1ф1куючкх,нхтри-фхкуючих та фссфоророскладазтек бактерхй в воргнзв!й та прииоренв-вШ зонах шэ!ю визначали на елективних середовмщах Виноградсько-го, Ешб1, Бейерпнка, Г1лиая, МбНк!иох эа ютодиками С.М.Виноград-еького /1952/, Ю.М.Еозняноэськоз /1972/, Г.Тарранда /1378/,0.3. Тзппвр /1:387/, Азотф4ксувчу активнхеть в грунт1 ризосфера визначали ацетиледатиловим методом Р.Хард! /1968/ в модиф!нацй М.М.Уиа-рова /1986/. Активн1сть ден1триф1ка1Ц1 - за загальноприйнятою методикою. -

Пос1Вн1 якоет! насхння визначали згхдно з ГОСТ 1203Э-84 та ГОСТ 12042-80. Площу листовох поверхн! - за методикою Ю.О.Лаври-нанка I хнш./1981/. Уралсення рослин короновими гнилями визначали за О.ф.Коршуновов х Ьод. /1976/.

$внолог!чнх спостереженця,<Номвтричн1 показники динамии росту

рослин,нанопичзкня i:: г.аси,оценка та обл1К урожаю проводились згвд-но Методики державного еортовипробування зхльсьногосподарських культур /1971/.

Статистична обробка результатов експеримзнгхв проведена дпспер-cíühiim методом в обчислювальноыу центр} ХДАУ.

РЕЗУЛЬТАТ!! ДрСЛЭДЗЕНЬ

3. ВЛЛИВ АЗОТФ1КСУЮЧИХ АС0Ц1АТИШЙХ бактерэд НА елементи

пгодатишост! coptíb ярого ячменю

Сортова реакцхя ярого ячменю на бактеризацто насганя новями сэ-локдхйнпми штамамл азотфоксатор1в. Акткшпсть азогфхксац« в ризосфер! хнокульованих i конгрольних роелш вивчалась протягал всього вегетацхйного пер1оду. В чистих культурах bcí штами проявляли азот-ф1ксунчу активность вод 2,6 до 9,2 шдоль С^Н^/ 2 години мл середо-вища,а активнхсть денхтрифхкацН - э1д 0,050 до 2,600 мкмоль 552° /нлн.кл.г/. Взаемоэалежн1сть мха цимн двома процесами у одних i тих пэ культур ми не виявили /ТаблЛ/.

I. Характеристика дослхд-купанжс etsmíb асоцхатнвних аэотфхксаторхв

Штам : Вид бактерхй • • в * « * а í'ÍTporena3i!a активность, Я?! С2Нл за 2 години/мл свведовигга : Зд1бн}сть до : ден1Трк<Нкац1£ ; мкмоль я^о J /млн.кл.г/

214 Clostridium pasteurianua 4,9 0,Св5

276 Clostridium butyricum 8,6 0,105

278 ClostridiUB butyricum 3,4 2,600

30ф-УП Enoei-obacter aerogenss 5,0 1,250

254 Clostridium butyricua 9,2 0,050

256 Clostridiuia butyricum 2,6 0,920

292 Clostridium butyricun 0,510

%8 Azospirillum lipoferma 4,2 0,840

Ведомо, що активность ачотфаксацН доеягае свого максимального значения а пзрход цв!тишя рослии i результат« наших досдхдов цо

пхдтверджують. На рисЛ приведен! максимально значения, активное?i a30T$iKcat|ii шояульованюс i контрольних BapiaHiiB. Штами азогфгк-суючих бактвр!й в два-чотири,а в деяких випадках i б1льшэ разiв збхльшуоть активн1сть азотф!ксацШ /АА®/ в ризосфер! ярого ячмени. Кращ! покаэншш ААФ одержан! у coptíb Одвськнй 100 та Харя1всышй 74.

Результата польових дсслвд!в с в^чать, що ефективнЛсть шоауля-

qii в целому дойить висова,лроте ргзниця тж сортами була знач-

ною /табл.2/ .

2. Урожайность сорт1в ярого ячменю при шонулящз: насхння pisHHMK штатами азотфхкеаторхв, ц/га

BapiaHT ÍI99I p.|l992 р.|1993 р.;Середня!ЕоН^0ЛЙ

Одеськкй 100

Без 1Н0куляцГ£ -контроль 30,5 44,8 42,3 39,2

Ризоентерин 33,1 47,8 46,6 42,5 3,3

Штам 214 " 33,6 48,5 46,6 42,9 3,7

Штам 276 32,3 48,8 45,5 42,2 3,0

Штам 278 33,0 48,6 45,6 42,4 3,2

нср05 1,6 2,0 1.7

Одеський 115

Без 1нокуляц1х -'контроль 32,1 41,1 39,6 37,6

Ризоентерин 32,7 41.2 39,5 37,8 0,2

Штам 214* 32,2 41,0 39,3 37,5 -0,1

Штам 276 32,3 42,2 41,6 38,7 1.1

Штам 278 34,6 43,0 41,2 39,6 2,0

нср05 1,5 1,9 1.2

XapKÍBCbitHñ 74

Без 1НокултШ-контроль 35,4 44,0 42,1 40,5

Ризоентерин 38,4 46,7 44,8 43,3 2,8

Штам 214 36,2 46,5 45,2 43,3 2,8

Штам 276 38,7 47,1 45,6 .43,8 3,3

Штам 278 38,6 45,6 43,9 42,7 2,2

НСР05 2,1 1,2 1.8

Kpaiqi результат« одержан! у сорта Одеський 100 за рахунок б!ль-шого продуктивного кущхння I зб!льшення к|лькост1 зернин в колос! при практично незм!нн!й масх 1000 зернин на bcíx вархантах. У сорта Харкхвсьиий 74 шдвищення продуктивное!?! рослин в!д шокуляцй' обумовдене масою 1000 зернин та íx к!льн!стю у головному колосг, ала прир!ст врожайност! цього сорту вхд !нокуляц!1 був мена: знач-ним, нхж у сорту Одеський 100. У сорта Одеський 115 лише штам 278 забезпечив достовхрний прирхст врожайностх зерна.

Досл1джуванг нами штами азотф!ксатор!в мали рхзну гедатичну природу i в!дрхзнялися за б1ологхчною активнхетю, 1ндив1дуальнх особ-ливост1 штамхв чхтко проявилися на рослинах. Специфхчн!сть взаема-д!3с рослин ярого ячменю з окремими генотипами б актер i!*; проявилась на сортовому piBHi. Висока продуктивнхеть сорту Одэський 100 одвр--яана з! штамом 214, сорту Харкхвський 74 - з! штамом 276, а штам 278 единий,що забезпечив достов!рний прир1ст врожаЯностх зерна у сорта Одеський 115. Висока ефективнхеть !нокулящ1 штамом 214 сорту Одеський 100 визначаеться ьисоким рхвнем калон1зацх1 та приживления !нтродуцент!в, величиною ix популяцй', взаемод!ею з рослина-ми t активн!ств в ризосфер!.

Наш i доедзд.г показали,що генотип рослини мае важливе значения для формуваннл продуктивно! асоц!аци э мхкрооргангзмаш. Велика р!эниця В1дм!чена ! при !нокуляцхг азотфхкеаторами р!знох генетич-HOi' природи i 01олог!чнох активном!, Всэ це св!дчить про !снуван-ня tíchhx взаемозв»яэк!в, як! формуються в ризосфер! Mi« внесеними бактерiями-м!кросимб.!онтами i рослинами-манросимбУнтами.

Ефективнхеть !нокуляц!х нас!ння ярого ячменю р!зними дозам;. пре-парат1в в умовах Лхсосте'^у Харк!всько? облает!. Наш i дослхдження св!д^ть, що в умовах Сх!дного Л!состепу Украгни зб1льшення дози !нокулюма не викликае п!двищення врожайност! ярого ячменю. При зб!льшенн! додк: ризоентерина у два, п'ять, десять разхв npwpicT

урокайностг вхдносно контролю /без !нокуляц!1/ практично такий же,як I при хкокуляхщ загальноприйнятоо дозой /3,5-3,8 ц/га/. Змэншенкя ж дози 1кокулша в два рази не викликае заштного зни-жвтт ефекту пюкуляцхх - веко практично не впливаз на осноан: параметри продуктивное!1 рослин. Це евгдчить про досить виоокий ревень колон хзаци 1 приживления ентеробактер!й в даних умовах I про вплив хнокулянтхв на факторк, як I виэначають продуктивн1сть рослин. 1нокуляц1я насхння манатами /0,1 и 0,2/ дозами ектеробак-терхя в умовах Харкхвсьнох облает! на е$ективна,

4. ФЕН0ТИП1ЧНА РЕАКЩЯ С0РТ1В ЯРОГО ЯЧМЕНВ НА ЩРЕЩПОСШИй ОБРОВ 1Т0К НАСЙПШ ЕКСТРАКТАМИ Р13ШК ЗЕШОВИХ КУЛЬТУР

Алелопатична, Фхз!олого-бхохш1чна та мхкробхологхчна характеристика экстрактов I обробленого ними насхиня. Нами проведено оцхниу та п гдб 1р найбхльш активного в алелопатичко!.5у в1дношеши донору для ярого ячменю серед зидхв зеркових культур. Установлено, цо еястракти з проростаючого касшня - цэ багатокомпонентна система бхологхчно активних речовин з високов ф1э10лог!чною активнхетп. Вони мають нислу реакцию середовища /рН 4,5-6,0/, вмхет сухог ра-човини 0,6%, азоту - 2,6; фосфору - 1,4 I кал!п - 2,1% на суху ре-човину. В них знаходяться в активному станх в1там1ни групи В, формант и окисио-вадновлюючого комплексу, гхдролхтичний фермент ам 1 -лапа« фосфатази, фиогормони, нуклеинов! кислоти, а такояс хн'лг на-1денти^кован1 органхчнх сполуии. Дослвдкуванх нами енстракти 13 проростаючого нас1ння озимох пшеницг, жита та ячменю вхдрхзиялися за складом вхтамшхв групи В, ферментов, мхкрофлори.

Паредпосхвна обробка насшня ярого ячме.го екстрактамн приводила в наших досл1дах до эмхни складу та активное?! в ньоиу в£таш~ нхв та ферментхв /табл.3/. Найб1льш значний вплив на вм!ст вхташ-нха групи В мали пиеничний'х лишня екстракти. ГНдвищена »штишпеть каталази та пероксидази в1цьичена при обробпх насшня пияннчним

та ячмшшм екстрактаыи,

3. Вмхст вхтамШв групи С та активн1сть фершнтхв в насхнн! ячменя,обрсбленому экстрактами рхзних видхв /через 12 годин п!сля обробки/. Сорт Харкхвський 70

ВарIант В»ЮСТ- В1ТШД1Н1В, икг/г сухо? речовини ¡Ката-глаза, :Иерокси-:даза,_

% : % ; % ;1но- :Н1коти-:нова :кислота !си3 0? ;за 9 " "хвилин :одиниц1

Необроблеие на-схння-контроль 2,2 14,6 2,6 Ц76 28,8 8,7 23,8

Вода 2,1 13,5 2,9 1204 £7,0 8,9 24,9

Екстракти: пшеничний 2,1 15,3 2,6 1420 40,0 9,9 30,5

житн1й 1,8 16,7 2,8 1800 34,2 •8,6 27,7

ячмхнниЯ 2,1 15,3 2,9 1420 29,8 9,7 "29,2

Ми виявкли, що передпос!вна обробка нас!ння ячменю екстрактами зм1нюв к1лькхснкй 1 {пасний склад еп!ф!тних м1кроорганхзмгв. На на-сброблекому насхнн! найбхльи чисельним був Вас.аигап-Ысша, на об-роблвйому водою - РаешЮЪасЪеПша ЗлеМсиш, а на обробленому пиэ-ничним экстрактом - Рзои<3оиопаз НБиеГасхепэ, РвеисЗопопаз гас11оЪао-Ъег. Останнх два виги бакгер1й ыають стмлулзэвчу д!ю, вони вид1лк-ють значну кхпькхсть аукскнхв,, в|тампив, фермзнтхв, котр1 мають важливе значения в енергеткчному обшнх клхгинк.

Поолвнх якостх« розвяток 1 п?одуктивн1сгь сортхв ярого ячменю при обробцх насхння екстракташ. В наиих дослхдах первдпосхвна обробка пшвничним та ячшнним екстрактами пхдвищувала у сорта Харк1в-ський 70 енерНю проростання на 11-13$, польову схожхсть на 5-6%, активувала рхст рослин, збхльшувала на 10-15% площу листовоХ поверх^ 1 продуктивнхсть рослин. Яитнхй екстракт суттево не впли-нув на досл!дкуопн1 показники.

Ми виявили, що ступхнь х характер алелопатичнох дхх залвжать

вхд сортових особливостей насмня.його бЬлог 1Чного стану 1 погод-них умов. Таа, при обробцг нас:шня сорту Черноморец» в 1982 р. тхльки китн1й экстракт забезпечив достовхрна п1двищекнл врожайно-стх. В 1383 р. нг один хз екстрактхв ко мав ефективнох д!г на на-сЬшя цього сорту, в хних роки вхдмхчено позитнвнкй вплив, ало вЬ{ був мзнш значним, нхж у сорту Харкхвський 70.

5. А30ТФШЩ1Я 3 РИ300ЖР1 ЯРОГО ПЧМЭЮ ПРИ СУМЮТЭД ОБРОВЦ! ПРЕПАРАТАМИ \ЗОТФЙСАТОР|В ТА АЛЕЯ0ПА1ИЧН0 АКМЕЮШ ЕКСТРАКТОМ

Нашх досл1дження показали, що фхз1олог1чко активнх речовини екс-тракту беруть участь в обмпших процссах при проростаннх насхння або використовуються як енергатичанй материал нас1нням х його М1К-рофлороп. Установлено значну роль мхкрофлори в бхолог1чн1й активное? I екстракту: середня чисельн1сть епхфтшх мхкроортизм1в в ньому складае 20-35 илн.шт/ил. Цз обуиовлпе його значения як бхоло-гхчного стимулятора I дав поставу вважати фхзхолог1чно активний экстракт такой х бантерхальним препаратом. Вхдомо, що багато вид!в епхфхтног, кореневог та ризосфернох нхкрофлори в продуцентами бхо-логхчно активних сполук: в:стамп«в, фермен^в, рострегуляторхп ф1-тогормональног природи. Тобто, б!олог1чнэ активнх речовини, що ви-дхлявться макро- х мЬфоаимбгонтами с в б!льшост1 випадяхв но тхль-ки хдентичниш,а 1 взаеыикорисними 1 иеобххдними один одному.

Hat.ni установлено,що суыхснз обробка насхння ярого ячменэ азот-ф1ясуочими <актер1лми х алалопатично активним екстрактом позитивно вплнвае на ефентивн!сть асоцхативного симб1озу, яккй залежить вхд активное^ бактер1й, а також вхд розвитку росх.т, к'х фотосинтэтич-но1 д!яльност1, тобто дослгаеться одночасна стимуляцхя макро- ! мхкросимбхонт1в.

Р1СТ 1 розвиток рослин при обробц! насшня б!опрепаратами. Выявлено, що з самого початку согэтац!! темги прирасту шеи раслин, пло!ц! листово! г/Овер«н1 були найб!льш эначними в вар {антах сушс-

но! обробки нао!ння пшеничним екстрактом ! штамами бакверхальних культур 256 1 254. Так,в фаз? куцхння в вархант! з суыхсноп об-робкою насхння вкстрактом та шгаыои 256 середин маса однхех рос-лини була в серэдльому аа три роки на 43% бхльшоо.нй на контроле В посл!дуюч! фаз!? ця рхзниця дещо зшэншуеться, ала залишаеться сутгевою до к!кця вегегац!!, У рослин виэначзних вар!ант1в на 1316% зб!львуеться площа листовой повэрхн! ! на 0,12-0,22$ вм!ст хлороф!лу в лист! /0,88£,на контрил!/. Ми вважаеыо, що ца створад кращ! перздуыови для формування вйаокопродуктиьних рослин ! впли-вае на к!льи!сть нореиевих ексуда^а, роэвитбн ы!крофлори та актива !сть азотф!ксац1х.

Чясельккть ы!кроорран!зы!в р|зних ф!з!ологш;их груп х актив-н|сть азот&Ексацй' при 1нокулто1х наошня азотфхксуачими бактерхя-ми та бзостюлуляцх'з?. Нш! досл!дн виявилн эначну роль бхологхчно актившпс реадвин вкстракту г бактбрхадьних препарат!в азотфхксато-рхв в п!двицеш! активное®4 мхкрофлори грунту, зокреш. аиех, щр беро учасгъ в ф!ксадхх азоту. Так, при обробцх насхння екетрантоы ! бакгарх&льниыи препаратами 256 та 254 в 1,5-3,0 рази збхльшуать-ея чиселы^сгь азотобактера в кореновхй зонх ячменю, в два-три рази падвичуеться нхтрогеназна активность.-

Польовх дослхди 1991-1393 рр. показали,що припосхвна внесения ы!неральних азогних добрив з дозов 30 кг/га азоту стимулюе розви-тои ризос$арно1 мхкрофлори ! активнхстъ азотфхксацй", особливо в вар!антох обробки нас¿мня риэоентерином х ризоентерином з вкстрактом. Активн!сть аэотфхнсащх /рис.2/ в цих вархантах зростае в два-три рази, а на фонх 30 кг/га азоту - в чотири-п'ять раз1в. Об-робка насхння бактерхально-екстрактнов суспензхею зб!льшуе чксаль-н!сгь аэотфхксую«1х, аыошфхнсуючих, фосфоророзкладаючих бактерхй в двк-п'.ять раз1в пор1вняно 5 контролем,л при внесен»! азотних добрив чисельшсть цих м1кроорган13м!в в даних вархантах эбхльшуеть-

Рис.2 Азатф1ксупча активность в коренев1й зонг ярого ячмени

/нмоль С^/ кормь/добу/ при обробцх насхння i внесена г азотних добрив. Середне за.1991-1993 рр.

Фази розвитку рослин: ' Варханти:

.I - кущ1ння I - без обробии боз добрив

2 - колосхння 2 - те же + амхачна селхтра

3 - нолочна стигл!сть 3 - ризоенгерин без добрив

4 - те ж-+ амхачна селитра

5 - ркзоентэрин з екстрактом

Ъъз добрив

6 ~ те * + амхачна сел1трл

ся б п'ятъ-десять paaio.

Пг)0^у:гивя1еть ярого стмвнэ i як4сть уродаа при iHGsy.imii на-cinHH ачоч^ксувадш» бактерхямк та бхос^ииуляцт Установлено,що бакуаркзацхя нас\ння суепе?:з!еэ ркэознтеркну не иеш ефективна, His oaosooyssmis азотнкх добриа Л'абл.4/.

4. Уро&аШисть ярого ячызма при обробц! насшня биопрепаратами та npanociEnouy внаеешп щкэральиих добрив» ц/га Copt1 Одоський 100

BapiaHT об- : робки к&с1шш: ; Дабрква. :1991 :1992: 1993 : Свредня! ± до кошгрояэ

Вез обрабки Без добрив /К/ 29,0 47,5 50,2 42,2

Та к Aiiiatma сел rips. 20,9 52,5 52j7 45,4 3,2

Суперфосфат 29,0 47,4 50,4 42,3 0,1

Аиофос £9,9 48,7 51,4 43,3 1.1

Ризоватерин Без добрив 32,4 51,6 51,5 45,2 3,0

Те ж Ашашт селгхра 32,9 53,5 52,7 46,4 4,2

Суперфосфат 30,3 51,3 52,0 44,7 2,5

Амофос 30,4 50,5 53,4 44,8 2,6

Екетракт i

ризоентерин Баз добрнз 32,9 53,7 55,2 47,3 5,1

Та я Ам1ачиа сел!тра 33,8 55,3 55,6 45,3 6,1

Суперфосфат 29,9 52,6 53,5 45,3 3,1

Аиофос 31,8 53,5 54,8 46,7 4,5

UCPpgl обробки насtunЯ 0,6 1.3 1,2

добрив 1>5 1,5

взаемод!^ 1,2 2,5 2,5

Aimia сгруктури урояа» в доолхдах по вибчзнню ефективностх ptaHmc uiiaiiiB бал-;:ср1альш1х культур показав, ¡до при cyuicniii об-робц-i Haci»4fi ет&ыза'.и £56 i Я54 з ексграпюи збгльшуетьея довита колосу, ¡йлы-псть зернин в ньоыу та ix маса. Уродайн1сть сорту

Одеський ICO при обробц1 насхння бактер1альнс-екстрактною суспен-3ie0 3Í штамом 256 зрасла а сарадньому на 4,7 ц/га, а чистом бак-тер!альноо культурой - на 3,2 ц/га,

Обробка нас!ння суепенз{еп экстракту з бактерхальниии культурами 256 i 254 эб}льшувала bmíct азоту i фосфору в зерн!, соломх та коренях рослин, bmíct калш залишався незм!нним. При сумichía обробцх насхння бактер1ально-екстрактнов суспензхзю зб1льшувться bmíct бхлка в зернх i на 21% зростае 36ip його з гектара.

6. BÍOEHEPTETMíA 0Ц1НКА IIEFEJJIOCÍfflOl ОБРОБКИ НАСЙПШ Я, ОГО ЯЧМЕНЮ ПРЕПАРАТА!® АЗОта 1KCAT0PÍB Í $1зЮЛ0Г1ЧЮ ■ АКТИШИМ ЕКСТРАКТОМ

Б!оенергетична ефективн!сть вичобництва ярого ячменя визнача-лась нами згхдно "Методики бгоенергетичнох оцхнни технологий ви-робництва продукцх1 рослинництва" /1983/. Наш! розрахунки свад-чат ь, що при сумichiй обробц! насЬшя ризоентерином i ф1э!олог1ч-но активним екстрактом енергетичний коефхцхент виробництза зерна ячменю сорту Одеський 100 складае 2,72 i Bciei бЬмаси 5,72 прй його значен^ на контрол1 В1дпоа!дно 2,45 i 5,14.

ШСНОЕКИ '

1. Сум1сна передпосхвна обробка нас1Ння ярого.ячменю асоцхатив-ними азотф!ксуючими бактерi тот í ф!з1олоМчно активним ексграктои стимулпючз впливае на мамросимб1онт-рослину та míkpockm6íoht-míh-рофлору i забззпечуе П1двигцення врожайностх та покращення якостх продукций

2. Генотип рослини íctotho впливае на формування продуктивно'! aconiauii з внесеними м1кроорган!эмаыи. Установлена сортсва дифе-ремцащя ефективностх iHOKynflqii нас1ння ярого'ячмени азогф1кеую-чими бактер!ями: Í3 вивчених сорт!в найб!льш чутливий до хнонуля-nií сорт Одеський 100, найменш чутливий сорт Одеський 115.

3. Специф1чнхсть взаемодхх рослин ярого ячменю э окремими ге-

нотнпами бактерЩ праявлязться на сортовому рхвнь Найбхльи висо-н! азотфхкзуюча аиишцсть та продунтивнхсть сорту Одеський 100 одержан: зз отамом 214,а сорту Харкхеський 74 - з1 штаноы 276.

4. 3-5!дьшйння доэн 1нокулюма вище аагальноприйнятох но забезпе-чуе пхдьищення врожайност! ярого отмен»,, а зиениенип х.х в два рази в умооах Сходного Л1состопу не эддасуе ефекм, хнокудяц«.

5. Екстракти з пророданого нас1ння~допорхв рхзнгос видхо зерновик культур машь р!зну иттпсчь вхетшнхв, ферментхв, егпфшюх мЛнрофлори. Алодопздичиа д!я ексурацг1в рхзного видового походаон-ня на. иасшня-анцоптори ярого ячменэ из однозначна: найбмыа моди-фхкуючо впливаочь на господарсько цпшх ознакн рослнн пшеиичний

та ячмхнний екстракти, шна активний в алелопатичному вхдношеинх . житнхй екстракт,

6. Алелолатична Д1я окстракту залежить ввд сортовнх особливо-стей обробленого насшш: сорг Харкхвський 70 чутливщ! до перед-пас хеиох обробкн к&схшш екстрвктои, у сорту Чорноморець позитив- • ннй ефокт нэ стабхльнкй.

7. При сушснхй обробцх паотип ярого ячмени асоцхагивниыи аэот-ф!ксаторани х фззхологхчно активтш шеничшш екстрактом пхдсшш-еться процэс азотфхвсацхх, зб хльиусться кжлысхсть аэотфхксуючих бактерхй та 1иших фхзхологхчних труп ы1нрооргашэыхв.

8. Иоредпосхвна обробка нас!ния ярого ячменю бактер1ально-екст-рактноа сусг.енз1ею збхльшуе енерг1ю його проростання на 7-8$, силу росту - на 50-60%, польову схож теть - на 5-7%, падсилюе фото-синтетичну актиш^сть та штенсивн1сть накопичення сирох х сухог «аси рослин.

9. Припоехвне внесения ыхнеральних азотних добрив сткмулюе роз-ваток ри.чос.'зрно'х »акрофлорм. В вариантах сушсн01 обробки насхння ркэоентеркном х екстрактом при внесение ашачнох селхтри I аыофосу

в!дшчено 1нтенсивний розвиток MiifpoopraHiswts р!зиих ф1з1ологхч-них грул, п1двищзиня активное^ азотфхксацй', бхлыа хнтенснвнз споживання роелинами азоту та фосфору.

10. AconfaTHBHi азот$1ксу®ч! бактор!'£ сум!сно з ф!з!олог1чно активним екстраятои проявляясь фунг!статичну дхю - зна«пго змсн-туеться ураження рослкн ячмоиэ норзнеетгми гнил таи, стркмуеться • розвиток хвороби.

11. Передпосхвна хнокуляцхя i б1остимуляц!я нае!ння бактер!аль-но-екстрактнои суспенз1ею збхльаус процент виживання рослин, про-дуитивну кустист1сть, к1лькхсть зерен в колос1 i масу 1000 naci-нин. Хороший розвиток рослин та хнтенсивна азотфхксацхя обумов-люпть пхдвищення врожайностх ячмени на 10-20% i покращоння янос-Ti зерна - зб1льшуеться накопичення в ньому азоту та фосфору, а також BMicT бхлка.

12. Передпос1вна обробка насхння екологхчно чистими преларата-ыи - азотфхксупчими бактерхями i фхзхологхчно активним екстрактом е як природоохоронним, так i енергозберхгаючим заходом: Koejiqi-ент енергетихгиох ефективност1 виробництва зерва ярого ячменю збхльшуеться з,2,45 на контролх до 2,72 в досл!д1, a bcigi 6io-маси - вхдпов!дно з 5,14 до 5,72.

Ш0МЕЗДАЦ1Х ЩРОШЦГВУ

1. Для п!двкцення врожайност! ярого ячменя та покращекня яко-ст! зерна рекомендуеться сумхсно з хнокуляц!ею насхння препаратами асоцхативних азотфхксатор!в обробляти ix ф!з10лог!чно активнга екстрактом з пророщенсго наспшя-донору озимо? пшениц*. Для ггриго-тування cycneHsii зашсть води використовувати екстрапт.

2. Найб1льш ефективнх хнокулянти штами 214 i 255 рода Clostridium рекомендувати для виробничих випробупань та етворення препара- . тхв на ix основх.

3. В сел9КЦ1йн1й практицх при створеннх coptia ярого-ячменю

з еисокою здхбнхстю до acoaiaqii э аэотфхксуачиыи бактериями ви-норисзювуштй як донор ais сорт Одеський 100.

РОВОТЙ, ОШБЛЙСОВШ! ПО TEMÍ даСЕРТАЦП:

1. Наумов Г.ё.уПодоба Л.В. Предпосевное обогащение сеиян ярового ячыеня физиологически активным экстрактом как способ их предпосевной подготовки в сиотомз семеноводства // Мзрфолого-физиологические и ганйтичоск'ие исследования в селекции м семеноводстве полевых культур: Сб.науч.тр.Харьк.с.-х.ин-та.Т.288. Харьков, 1982. С. 4?-%,

2. Г.®.,Подоба Л.В. Аллелопатическйя активность экстрактов из семян различных зерновых культур при обработке семян ярового ячменя // Селекция и урожай полевых культур: Сб.науч.тр. Харьк. с.-х. ин-та. Т.310. Харьков, 1984. С. 92-100.

3. Наумов Г.Ф.,Насонова Л.Ф.,Подоба Л.В. Эффективность биологической стимуляции семян полевых культур // Теория и практика предпосевной обработки семян: Сб.науч.тр. Юан. отд. ВАСХШШ. Киев, 1934. С. 20-27.

4. Наумов Г.£.,Подоба Л.В. .Николаенко А.Н. Влияние аллелспати-чзски активного экстракта на посевные качества и урожайные свойства семян озимой пшеницы и ярового ячменя // Интенсификация приемов селекции и сеыеноводстаа польвда культур: Сб.науч.тр. Харьк. с.-х. ин-та. Харьков, 1989. С. 45-52.

5. Наумов Г.Ф,.Подоба Л.В.,Кисель Ы.С.,Патыка В.Ф.,Шерстобое-ва E.D. Эффективность предпосевной обработки семян ярового ячменя аллелоп&тичвски активнш экстрактом и бактериальными препаратами ассоциативных аэотфяксаторов // Селекционно-генетические и бпотохнологические методы создания и улучшения исходного материа-аа зерновых и зёрлобобовых культур: Сб. науч. тр. Харьк. гос.агр. ун-та. Харьков, 1991. С. 56- "А.

6. Наушй Г.Ф.,Подоба Л.В. Способ обработки семян ярового ячме-

ня физиологически активным экстрактом, его особенности и эффективность // Информ. листок № 885 ХЩТИ. Харьков, 1985. 4 с.

7. Наумов Г.Ф..Насонова Л.5.,Пузик В.К..Шапоренко П.Д.,Подоба Л.З.,Николаенко А.Н. Перечень /394/ рационализаторских предложений и прогрессивных технологических решений, рекомендованных для внедрения в сельскохозяйственное производство. Растениеводство.. Вот Л. Киев, 1985. С. 31-32.

8. Наумов Г.Ф.,Подоба Л.В. Фенотшическая изменчивость.различных экотипов и генотипов ячменя при обработке семян физиологически активными экстрактами из прорастающих семян-доноров // Генетика гетерозиса растений я экспериментальный мутагенез: Тез. докл. У сьезда генетиков и селекционеров Украины. Часть.2. Киев, 1986: С. 97-98.

9. Наумов Г.Ф..Подоба Л. В. Влияние аллелопатически активных экстрактов прорастающих семян-доноров на формирование листовой поверхности и содержание хлорофилла в листьях растений ярового ячменя// Материалы УШ сьезда УБО. КиевгНаукова думка,1987. С. 29-30.

10. Наумов Г.Ф.,Подоба Л.В.,Николаенко А.Н, Значение фитоцено-тических связей между прорастающими семенами для процесса их прорастания, а также роста и развития растений // Агрофитоценозы и экологические пути повдаения их стабильности и продуктивности: Тез. докл. Всесоюз. совещ. Ижевск, 1988. С. 41-42.

11. Подоба Л.В. Влияние предпосевной обработки семян физиологически активным экстрактом на норму реакции различных генотипов ярового ячменя // Онтогенетика вьющих растений: Теэ.докл.Всесопз. науч.конф. Кишинев: Штиинца; 1989. С.340-341.

12. Наумов Г.5.,Подоба Л.В.,Николаенко А.Н. Биологические методн предпосевной обработки семян пшеницы и ячменя // Агроэколо-гическая обстановка на сельскохозяйственных угодьях Украинской ССР и пути снижения их загрязнения токсичными веществами; Тез.

доил. Республ. науч.-техн. конф. Черкассы, 1909. C.I00.

13. Наумов Г.Ф..Насонова Л.Ф..Ельникова В.А.,Николаенко Ä.H., Подоба Л,В. Биологически активные вещества выделений прорастающих семян,способа их получения и практическое значение в земледелии >/ Интенсивное земледелие и охрана окружающей среды: Тез. докл. Республ. науч.-техн. конф. Волгоград,1989. G. I9I-I93.

14. Яодоба Л. В. Эффективность предпосевной обработки семян ярового ячменя аллелопатически активным вкстрактом в системе промшленного семеноводства // Там же. С. I4I-I43.

15. Наумов Г.Ф..Николаенко А.Н.,Подоба Л.В. Способы интенсификации производства элитных семян пшеницы и ячменя // Интенсификация й рациональное использование земель: Тез.докл. Республ,науч.-техн. конф. Волгоград, 1990. С. 186.

16. Наумов Г.Э.,Кисель М.С.,Николаенко А.Н.,Подоба Л.В. Повышение продуктивности озимой пшеницы и ярового ячменя при совместном испол»зовании биологической стимуляции семян и бактериальных препаратов азотфиксаторов // Проблемы и опыт возделывания экологически чистой продукции: Тез.докл.Всесош. науч.-практ. конф. Алма-Ата, 1991. С. 206-208.

17. Наумов Г.Ф.,Кисель М.С.»Николаенко А.Н.,Поташева Л.Н.,Едь-никова В.А.,Подоба Л.В. Адлелопатические приемы повышения активности клубеньковых бактерий и ассоциативных фиксаторов азота // Микроорганизмы в сельском хозяйстве: Тез;докл. 1У Всесоиз. науч. конф. Пущино, 1992. С. 146-147.

18. Наумов Г.Ф.,Кисель М.С.,Николаенко А.Н.,Подоба Л.В.,Поташе-ва Л.Н.,Ельникоьа В.А, Экологически чистые методы улучшения азотного режима питания растений и повышение их продуктивности // Основные направления получения экологически чистой продукции растениеводства: Тез.докл.Респ.ннуч.-произв.конф. Горки,С.21.

19. Подоба Л.В, Ваияниэ био*9*ноло1'ИЧ0скюс методов предпосевной обработки семян на хозяйственно ценные признаки и свойства растений ячменя // Тез.докл. У1 съезда Укр. общ. генетиков и селекционеров. Киев, 1992, С. 82-83.

2D. Наумов Г.Ф.,Подоба Л.В. Биотехнологическив методы повышения урожайности ярового ячменя и содержание белка в зерне If Су-часн! проблеми виробництва f використання кормового зерна i coi:. Мат. I Всеукр. /ыгжнарод./ науново-практ. конф. В1нниця, J993. С. 12-13.

21. Naumov G.F.. Hlkolayenko A.N., Podoba Ъ.1. Hole of biologically active of allelopathio origin in improvement of nitrogen fixation efficiency // The Sixth International Symposium on nitrogen fixation nith non-legumes. Abstracts. Iamailia, Sgypt, 1993-

Подоба Д. В. Продуктивность сортов ярового ячменя при бактеризации семян ассоциативными азотфиксаторами и биостимуляции аллелопатиче-ски активным экстрактом в условиях Восточной Лесостепи Украины. Диссертация на соидканиэ ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.07 - микробиология и 06.01.05 -селекция и семеноводство, Институт земледелия УААН, Киев, 1994. Защищается 21 научная работа по изучений реакции сортов ячменя на инокуляцию семян штаммами азотфиксаторов,возможности повышения активности азотфиксации з ризосфере ячменя и его продуктивности. Установлено:совместная обработка семян азотфиксаторами и экстрактом стимулирует макросимбионт-растение и микросимбионт-микрофлору,повышает продуктивность растений на 10-20%,улучшает качество продукции. Юшчов4 слова:

азотф1ксац!я, бактерн, препарати, алелопатхя, екстракти, ячшнь.

Podoba L.V. lbs productivity of spring barley varieties with effect of inoculation of веейз associative nitrogen fixators and biostimulation of allolopatic active extract in the conditions of Eastern region Foreatsteppa of Ukraine.

ibesie on Agricultural Scientific research for speciality of О3.ОО.О7 - microbiology and 06.01.05 - selective breeding and seed-production. Inetitute of Agriculture UAAS, Kiev, 1994. Defending 21 scientific worka. wich contian investigations on the reaction of barley genotypes on inoculation of seeds with various bacterial etraina, pooaibility of reasing the activity of nitrogen fixation in rhisosphere and productivity of barley, it hue been established that treatment of aeed3 with nitrogen flxatora together with extracts stiraulates plants atd aicroorga-nlsma in the soil, increases she productivity of the plant by 10-£С>а>, improves the quality of grain.

K'ej words; nitrogen fixation, bacteria, nllcloputh/, cxtracu.

Информация о работе
  • Подоба, Любовь Васильевна
  • кандидата сельскохозяйственных наук
  • Киев, 1994
  • ВАК 03.00.07
Автореферат
Продуктивность сортов ярового ячменя при бактеризации семян ассоциативными азотфиксаторами и биостимуляции аллелопатически активным экстрактом в условиях Восточной Лесостепи Украины - тема автореферата по биологии, скачайте бесплатно автореферат диссертации