Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Продуктивность, переваримость питательных веществ рационов и особенности структуры внутренних органов свиней при скармливании соевой муки

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Продуктивность, переваримость питательных веществ рационов и особенности структуры внутренних органов свиней при скармливании соевой муки"

Лыивська академия ветеринарноУ меднцини 1м. С.З. Гжицького

р. п ЦАРУК ЛЮДМИЛА ЛЕОН1Д1ВНА

1 3 ДсН УДК 636.084:591.4

ПРОДУКТИВШСТЬ, ПЕРЕТРАВШСТЬ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН РАЦЮНШ ТА ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРИ ВНУТРШПИХ ОРГАНШ СВИНЕЙ ПРИ ЗГОДОВУВАНШ соевого БОРОШНА

06.02.02. -гоЫвпя тварин I технологы корлйв

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуття наунового ступени кандидата стьськогосподарських наук

Лыив-2000

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана на кафедр1 технологи виробництва продукта тваринництва та кафедр1 фхзюлоги сшьськогосподарських тварин Вшницького державного аграрного ушверситету.

Науковнй кер1вник: доктор сшьськогосподарських наук, професор, Юрченко Василь Клименттович ЬЙнницький державний аграрний ушверситет, зав1дувач кафедри ф1з5ологи сшьськогосподарських тварин.

Офщшш оповенти: - доктор сшьськогосподарських наук, старший науковий сшвробтшк Вудмаска Василь Юршович, 1нститут землеробства 1 бшлогп тварин УААН, смт Обропшне Льв1вськоТ обласп, завщувач лаборатори технологи корм1в 1 кормових добавок; - кандидат сшьськогосподарських наук, Кононенко Болодимир Каленикович, Нащональний аграрний ушверситет, доцент кафедри год1вл1 сшьськогосподарських тварин.

Провщна установа: Подшьська аграрно-техшчна академ1я, кафедра год1вл! тварин 1 технологи корлив (м. Кам'янець-Подшьський).

Захист ввдбудеться " (¿. 2000 року о /Угодиш на

зааданш Спещал1зовано1 вчено! ради Д 35.826.02 у Льв1вськш державшй академи ветеринарног медицини 1м. С.З. Гжицького за адресою: 79010, м. Лыив-10, вул. Пекарська, 50.

3 дисертащею можна ознайомитнся у б1блютещ академи.

Ыдзиви на автореферат у двох пришрниках, зав1рених печаткою, просимо надсилати на 1м'я вченого секретаря Спецради.

Автореферат роз1сланий " ^¿г ¿^'/¿.-^¿¿Р/'^ЛМО р.

Вчений секретар спещал1зовано'{ вченоУ ради, кандидат сшьськогосподарських наук, доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1стъ теми. ГНдвищення продуктивное^ тваршшицтва залежить вщ р^вня i повноцшност! год1вл1. Тому проблема лшшдагш дефщиту протешу та розробка оптимальних умов бшкового жнвлення сшьськогосподарських тварин е одшею з найбшьш акгуальнпх в сучасних умовах господарювання.

В Укранн iirrepec до виробшщтва продукци свинарства з роками зростае, отже розробка питань, пов'язаних Ь забезпеченням високих. приростов цих тварин при мпнмальних витратах корм1в, набувае особливого значения. Враховуючи той факт, що свиням потр1бний бюлопчно щшшй протеш, зумовлений доступтстю незамшних амшокислот у в^дшшдному na6opi та стввщношешп, пошук альтер нативних замшшшв корм1в тваринного походження та дорогокоштуючих корм ¡в е невщкладним завданням сьогодення.

Основним джерелом бшка можуть бути багап на протеш рослинш корми, яга шляхом спещальнсп обробки, або гпдбору компонентов у cyMimax могли б забезпечувати тварин повноцшним протешом.

I без сумтву, найважлившим джерелом рослишюго бшка е зернобобов1 культури, в першу чергу соя, в зерт ят мютшъся 38-42% протешу i-20-23% жиру.

Вагомий внесок у розробку питань вирохцування та використання coi у год1вл1 тварин внесли вггчизняш та заруб1жш вченг. Бабич А.О., Деревянський В.П., Адамень Ф.Ф., Письменов В.Н., Ичкар B.I., Свеженцов

A.I., Кулик М.Ф., Петриченко В.Ф., Максаков В.Я., Лещенко А.К., Семенов С., Полицук А., Фесина Б.Е., Зафрен С.Я., Левицький А.П., Шерстобитов

B.В., Monapi Cepmio, Osborne Т.В., Read J.W., Avmaaistie A., Gienshaw M., Danielson M. та iHini.

В ЗВ'ЯЗКу 3 ТИМ, ЩО COEBi боби, ПОПрИ BCi CBOl KOpMOBi IxiHIIOCTi, мктЯТЬ

так зват антипоживт речовини, пошук нових алътернативних способ1в °ix знешкодження з метою шдвищення поживноГ щнносп, забезпечення bhcokoi продуктивное^ тварин та якосп одержано'1 продукци е актуальною народно-господарською проблемою.

Зв'язок роботи з науковими програмами. планами, темами. Робота виконана на кафедр! технологи виробництва продукпв тваринкицтва та кафедр! ф13юлоги сшьськогосподарських тварин Вшницького державного аграрного ушверситету як складова науковоТ теми: "Формування м'ясо-сальноГ продуктивное™ свиней залежно шд бшкового живлення".

Мета та завдання дослшжень. Мета дослщжень полягала у вивченш впливу соевого борошна р1зних технологш шдготовки до згодовування свиням на "fx продуктившеть, перетравгасть поживних речовин, баланс азоту, забшш якост1, стан BHyTpiniHix оргашв та яюсть продукта забою.

Для досягнення щеГ мети в завдання досл1джень входило:

- вивчення можливосп замши соевого та соняшникового шротов, м'ясо-ккткового борошна соевим борошном, приготовленим за новими технолопями, та його вплив на продуктившсть пщдослщних свиней; перетравтсть поживних речовин та баланс азоту; забшш показники; органи травления та органи ендокринноТ системи; яюсть продукци;

- прозедешш виробничо!" апробацп соевого борошна, приготовленого ¡з зерна, обробленого кислотами (КНМК), в пвдвл! свиней, зоотехшчно!' та економ1чно! ощнки вшсористання соевого борошна за результатами двох дослдав;

- на основ! отриманих результата запропонувати обгрунтован! рекомендацн з використання в год1вл1 свиней соевого борошна, приготовленого за новими технолопями.

Наукова новизна доопджень. Вперше на основ! доатджень обгрунтовуеться можливють замши соевого та соняшникового шрот1в 1 м'ясо-исткового борошна соевим борошном, приготовленим за новими технолопями ¡нактивацп антипожив них речовин, запропонованими 1нститутом корм1в УААН. Вивчено вплив соевого борошна на перетравтсть поживних речовин, продуктившсть, заб1шп якосш та стан внутршшх оргашв у вщпдавельних свиней.

ГГрактичне значения одержаних результат1в. Проведен! експерименталыа дооидження дозволили теоретично обгрунтувати доцшьшеть використання соевого борошна в год!вл! свиней. Вивчення продуктивносп, иерегравност! поживних речовин рацюну, балансу азоту ! забшних якостей у свиней на вщгод1вл1 еввдчать про позитивний вплив соевого борошна, приготовленого за новими технолопями, на 1х оргашзм в цшому.

Одержат нами результата можуть бути використаш в колективних, акцшнерних, фермерських та приватних господарствах.

Використання соевого борошна, приготовленого !з зерна, обробленого 1СНМК [ висушеного на АВМ-0.65, в пдавл1 в1дгод1велыюму молодняку свиней впроваджено на свинокомплекс! "Липовецький" Вшницько! облает!. (акт в1д 6 вересня 1998 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертащйна робота виконана дисертантом самостшно год орудою наукового кер!в1шка. Особистий внесок здобувача полягае у ироведенш науково-господарських та ф!зюлопчного доелвдв, виконанш аналггичних роб1т, розробщ схеми та вибор! метод!в дослщжень, опрацюванн! та обговоренш одержаних результата.

Висловлюемо глибоку вдячтеть доктору с!льськогосподарських наук, лрофесору Мазуренку М.О. за сприяння у проведенш морфолопчних досл!джень внутршшх оргашв шддослщних тварин.

Апробащя результата дисертацп. Результата досл!джень, що включеш до дисертацн, допов!далися на наукових конференциях професорсько-

викладацького складу зоопшенерного факультет Вшницького державного аграрного утверситету (м. Впшиця, 1999,2000 рр.).

Публжаш. По тем! дисертацшно! роботи опублковано 3 пауков! статп у Зб1рнику наукових працъ Вшницъхого державного сшьськогосподарського шституту (вип.5, 1998), Зб1рнику наукових праць Вшницького державного аграрного ушверситегу (вип.7, 2000) та Науковому В1снику Льв1вськоТ академн ветеринарно'1 медицина ¡м. С.З.Гжицького (Том. 2, № 1,2000).

Структура та обсяг дисертаца. Дисертацшна робота складаеться ¡з вступу, огляду лггератури, методики дослщжень, результапв дослщжень 1 Гх обговорення, висновив 1 пропозицш виробництву, списку використаних джерел \ додатыв.

Дисертащя викладена на 170 сторожах машинописного тексту, мостить 38 таблиць, 3 рисунки, 25 додатив. Список використаноГ лгтератури вюпочае 226 джерел, 1з них 50 шоземних.

МАТЕР1АЛI МЕТОДИКА ДОСЛХДЖЕНЬ

3 метою вивчення впливу соевого борошна, приготовленого за новими технолопями, на продуктившсть 1 забшт якосп свиней на гадгодшл!, стан гх внутрнпшх органов та перетравшсть поживннх речовин рацюшв були проведет два науково-господарських 1 один балансовий дослщи. Науково-господарсыа досгади проводилися в умовах Липовецького м!жгосподарського тдприемства по виробництву свинини I комбп<орм!в ВшницькоУ области а балансовий дослщ - в експериментальному господарстти 1нституту корг.пв УААН "Бохоницьке" Вшницьюп область

В науково-господарських та балансовому доотдах групи тварин формувалися за принципом аналопв з врахуванням живо!" маси, вшу, статг, породи 1 енергп росту. У науково-господарських доотдах видшявся зргвняльний та основний перюди. Схему проведения дослццв подано в таблищ 1.

Для проведения першого науково-господарського достду було сформовано дв1 групи молодняку свиней велико'1 бшо$ породи по 13 гол1в в кожнш (6 кнурщв 1 7 свинок). Тривалкть основного перюду - 110 дшв.

Основний ращон в!дпов1дав норм! год1вл1 I складався ¡з зерностержнево!" сумМ кукурудзи (39.5% вологосп), дертт зерна злакових, комбшорму-концентрату, в тому числ! соевий 1 соняшниковий шроти та монокальцшфосфату.

Р1зниця в год1вл! свиней в основний перюд першого дослщу полягала в тому, що в ращонах тварин досшдно! ¡рупи соевий та соняшниковий шроти на 50% за вшстом перетравного протешу замигали соевим борошном,. приготовлении п зерна, обробленого 1%-ним водним розчином низькомолекулярних кислот (КНМК) з витримкою протягом 96 годин його в

кислому середовшщ з наступним висушуванням на АВМ-0.65 при температур! на вюодц 105°С, зпдно технолот, запропоновано! 1нститутом кормив УААН.

Для проведения балансового дослщу по визначенню перетравносп поживних речовин ращошв було сформовано 2 групи свиней велико!' бшоГ породи, по 4 голови в кожшй (табл. 1). Середня жива маса кастратсв становила 94 кг. Рацюн свиней в балансовому дослда вадповщав кондентратному типу год1вл1. За набором кор\пв та Ух стввщношенням вш був тотожним з ращоном свиней в першому науково-господарському дослдо 1 вщповщав норм! год1вль

Таблица 1

Схема дослщження _

Група Кшь-гасть тва-рин, гол!в Тривашсть зр1вняльно-го (в балансовому -щцготовчо-го) пер ¡оду, дшв Тривашсть основного (в балансовому -о блокового) перюду, дшв Умови год!вл1

Перший науково-господа рський дослвд

контрольна 13 30 110 Основний рацюн, в якому мк-тилося 50% протеГну соевого та соняшникового шропв

досль дна 13 30 110 Основний рацюн, в якому мк-тилося 50% протешу соевого борошна

Балансовий дослад

контрольна 4 4 8 Основний ращон, в якому мю-тилося 50% проте'шу соевого та соняшникового шрота

дослана 4 4 8 Основний ращон, в якому мю-тилося 50% протешу соевого борошна

Другий науково-господарський дослщ

контрольна 11 30 108 ОР, в якому 30% потреби в протенп - м'ясо-юсткове борошно

дос-лщна И 30 108 ОР, в якому 30% потреби в протеЫ - м'ясо-ыстково-соеве борошно (у сшввщно-шешп 1:1 за масою)

На матер1алах балансового досшду вивчали таы показники: Х1м!чний склад рацшшв, перетравшсть поживних речовин рацшшв та баланс азоту у шддослщпих свиней.

В кормах, перещах, кал1 та сеч] за загальноприйнятими методиками визначали вмют сухо! речовини, проте!'ну, золи, жиру, юитковшш та безазотистих екстрактивних речовин.

Другий науково-господарський досшд проводили також на 2 групах свиней велико!" б!лоГ породи, гпд1'браних за принципом аналопв за схемою, наведеною у таблиц! 1.

Жива маса тварин на початок основного перюду складала 52 кг. Свит контрольно!" групи у зр!внялышй ! основний пер!оди та доапдиоУ групи у зр!вняльний пер!од отримували основний рацюн, який складався з ячмшно!' та тпеничног дертц зелено! маси шоцерни в першу половши,' достду I трав'яного люцернового борошна - в другу половину основного перюду та м'ясо-юсткового борошна.

Для балансування год!вл! за протестом свиням контрольно? групи вводили до ращону м'ясо-исткове борошно (стандартне), а тваринам дослано!" групи аналопчну за перетравним протешом кшьшсть м'ясо-юстково-соевого борошна, приготовленого за технолопею, розробленою 1нститутом корм!в УААН. Суть дано1 технолог! 1 полягала в тому, що в перюд приготування м'ясо-юсткового борошна до нього вводили соеве борошно в кллькост! 50% в!д сухо"! речовини. Триватсть сушшня до вологосп продукту' 10% при дьому зменшувалася з 325 до 240 хвилин.

В науково-господарських дослщах вивчали: продуктивн!сть свиней, витрати кор.чпв на 1 кг приросту, забшш показники та ямсть продукпв забою, морфолопчш показники оргашв травления та ендокринних залоз.

Одержаним в досшдах материалам дана економ!чна оцшка та запропоноваш рекомендацИ виробницгву.

Весь цифровий матер!ал оброблений б!ометрично за М.О.Плохинським (1969). Для анал!зу табличного матер1алу пришита так! умовш позначення: *Р<0.05, **Р<0.01, ***Р<0.001.

РЕЗУЛЬТАТЕ ДОСЛГДЖЕНЬ

Вщпшвельш якост1 пщдослвдннх свппей в першому науково-господарському дослщк Зам!на соевого та соняшникового шропв в рацюнах в!дгод!вельних свиней соевим борошном, приготовлении за вказаною технолопею, позитивно впливала на пггенсившсть !х рост)' та витрати корм!в (табл. 2). Так, загальний прир!ст свиней достдно!" групи за перюд доонду склав 66.6 кг, що на 4.4% бшыле приросту свиней контрольно!' групи. Середньодобовий прир!ст !х був вищнм на 25 г (4.3%) пор!вняно з аналогами з першоТ групи. У свиней достдно!" групи були дещо кращхшк ! показники використання поживних речовин. М!жгрупова р!зниця у витрап кормових

одиншдь 1 перетравного протешу на 1 кг приросту живо! маси складала

вщповдао 3.2 та 9.8%.

Таблиця 2

_Показники продуктивное^ шддоелвдних тварин (1-й досл!д)_

Показ ник Групи

контрольна дослщна

Жива маса на початок основного перюду, кг 49.2±0.96 49.4±0.99

Жива маса на юнець перюду, кг НЗ.ОЬЗ.4 116.0±3.5

Прирют живо'/ маси: загальний, кг 63.8±2.6 66.6±2.7

середньодобовий, г 580±25.1 605±2 4.6

В^дносна швидисть росту, % 78.8 81.2

Витрати на 1 кг приросту: корм.од. 4.39 4.25

перетравного протешу, г 478.4 431.7

Перетравшсть поживних речовнн ращошв та баланс азоту у пщдослщних свиней. Дошидження показали, що в цшому показники перетравносп поживних речовин ращошв були досить високими 1 суттево1 м1Жгрупово\' р1зннщ у них не спостер^галося. Проте, у свиней дос.щдноУ групи вдаичено тенденщю до збшыпення перетравносп сухо! речовини на 1.9%, оргашчног на 1.0, проте!ну на 1.9, жиру на 3.5%. Спостер1галася пряма залежшеть м1ж вмютом жиру у ращонах 1 його перетравнютю (табл. 3).

Таблиця 3

Перетравшсть поживних речовин рацюшв у шддосшдних евшей, %

Показ ник Групи

контрольна дослщна

Суха речовина 80.4±0.67 81.9±0.88

Оргашчна речовина 83.1±0.47 83.9±0.71

Протеш 77.5±0.77 79.0±0.78

Жир 73.9±2.1 76.5±1.03

Клпжовина 44.6±1.88 45.2±0.97

Безазотисп екстрактивш речовини 91.4±0.55 91.6±0.57

Анатз результаив вивчення балансу азоту у тддослщних тварин св1дчить про те, що замша соевого та соняшникового шропв соевим-борошном, приготовленим за новою технолопею з метою шактиваци антипоживних речовин, забезпечуе краще використання азоту тваринами дослщши групи у пор1Вняши з контрольною групою (табл. 4).

Бщсоток утриманого в тш азоту вц( прийнятого з кормом у свиней достдно! групи становив 35.3, а ви перетравленого - 44.7. Збшыпення утримання азоту у тип шдсвшшв дослщнш групи пор1вняно з контрольною склало в1дповщно 2.3 та 2.2%.

Таблиця 4

Баланс азоту у шддосшдних свиней_

Показ ник Групи

контрольна дослана

Прийнято, г 56.1±0.66 52.Ü0.31***

Видшено, г: з калом 12.6i0.29 ll.0i0.17***

з сечею 25.0i0.61 22.8i0.26**

Перетравлено, г 43.5i0.94 41.li0.45*

Утрималося в тип, г 18.5i0.80 18.4i0.27

% В1Д прнйнятого 33.0il.10 35.3i0.36

% в!д перетравленого 42.5Ü.24 44.7i0.32

Забхйш та м'ясо-сальш якост! пвддослщнпх спицей, оцшка пкосп продукт!в забою. Анатз даних забою тддослщних свиней в першому науково-господарському дослЫ свщчить про збшьшення забшного виходу у тварин дослщно! групи на 4.3% (табл. 5). Згодовування тваринаы соевого борошна призвело 1 до збшьшення жировщкладень. Так, свиш дослано!' групи переважали своГх аналопв з контрольно!' груди за ильюстю внутршнього жиру на 0.32 кг, або на 16.7% 1 по середнш товщшп шпику на 0.35 см або на 12.2% (Р<0.05). У довжиш туш! перевага на користь свиней досшдноГ групи склала 3.8 см, або 4.1%.

Таблиця 5

Показники забою тддослздних свиней (1-й досл1д)_

Показник Групи

контрольна досл)дна

Передзабшна жива маса, кг 129.0i3.18 130.5±2.60

Забшна маса, кг 87 Л ±2.55 93.9i5.30

Забшний вих^д, % б7.5±0.86 71.8i2.68

Маса тунл, кг 68.8il.66 73.3i3.71

Вгтад тупн, % 53.3i0.43 55.9il.78

Довжина туш!, см 93.5i0.87 97.3i2.95

Внутршпий жир, кг 1.9Ü0.23 2.23±0.56

Товщина пшику, см: середня 2.87±0.11 3.22i0.09*

Температура плавления Ж1фу, С 36.1 34.8

Йодне число жиру, % йоду 58.9 65.8

Шжшсть м'яса, см /г загального азоту 201.5i4.23 203. lili.60

Мармуров!сть м'яса 8.3Í0.17 9.4i0.27**

Калоршшсть м'яса, МДж 5598Í45.0 5794±66.4

Змши в якюнш характеристиш сала зводилися до зниження температуря плавления на 3.6% та збшьшення bcíx дослщжуваних показник!в. Суттева мхжгрупова р1зниця у склад! сала спостер!галася у

йодному чиам, числ1 омилення, кислотному та тюбарбпуровому числам, 1 становила В1дпотдпо 6.9%, 6.1, 60, 11.5%. Проте, вел одержат показники ямсно! характеристики сала вщповщають жировим константам для свиней. Огже, сало шддослщних свиней характеризувалося, як продукт добро!" якость

Показники жост1 м'яса свиней дослдаоГ групи (перший досл1д) мало В1др1знялися в!д таких в контролыпй груш. Проте, у дослщних свиней збшынувався показник мармуровостс на 13.3% (Р<0.01), вмют жиру на 16.5% (Р<0.01) та калоршшеть м'яса на 1.04% пор1вняно з контрольними тваринами.

Отже, замша соевого та соняшникового шропв соевим борошном, приготовлении !з зерна, обробленого КНМК в кшькосп 1% вщ маси зерна 1 внеушеного на АВМ-0.65 при температур! на виход! 105°С, позитивно' вплквала на показники продукт!в забою та якосп м'яса п!ддосл!дних свиней.

Визначення маси внутрппшх оргашв - печ!нки, серця, нирок, селез!нки, легень, шдшлунково! та щитовидно! залоз, шлунку, товстого та тонкого вщдшв кишечшхку показало, що соеве борошно у склад! ращошв в!дгод1вельних: свиней не викликало сутгевих зм1н у величина цих показш1к!в.

Структурш особливосп внуцншшх оргашв свиней. Вивчення вгишву згодовування соевого борошна, приготовленого за вказаною техколопею (перший дослщ) на шлунково-кишковий тракт показало, що дослщжуваний фактор супроводжуеться суттевими змшами у структур! шлунка, не впливаючи на його масу пор1вняно з контролем (табл. 6).

Так, нами Бстановлено, що використання специально обробленого зерна со!' у вигляд! соевого борошна в ращонах свиней супроводжуеться потовщенням серозно-м'язово! та потоншенням слизовоУ оболонок ':ард!ально1! пшорично! зон шлунку. Змш у фундальнш зош не вщбувалося. Очевидно, збагаченкя ращону сирим жиром за рахунок соевого борошна сприяло бшышй активносп травних процеав у пшоричнш зош шлунку, в якш, як вщомо, проходить перетравлення жир!в шд вшпшом л!пази. Потовщення м'язового шару стшки шлунка сприяло актившй мехашчнш обробщ корму.

Досл!дження кишечнику свиней показали в!дчутш зм!ни в мае! та довжиш його в!дцшв шд д!ею соевого борошна. Так, евин! доайдж» групи иоступалися контрольним у мае! тонкого в!ддшу кишечнику на 390г (17.5%), тода як товстий вщдщ у них був на 200 г (12.4%) важчим. При цьому у свиней дослано!' групи Ь зменшенням маси тонкого кшпечнику дещо збшынувалася його довжина.

Враховуючи той факт, що в тонкому в!ддш кишечнику, де проходить гщрол!з та всмоктування поживних речовин, головну роль у перетравлены поживних речовин ввдграе панкреатичний с!к, можна стверджувати, що соеве борошно не впливало на штенсившсть його видшення. Тода як встановлено, що соняшникоза макуха ( у нашому дошпд! в ращош мктився соняшншсовий шрот) е сильним збудником панкреатично! секрещ'1. Цим

можна пояснити збшынення маси тонкого вщдшу кишечнику у свиней контрольно! групп ПОр1ВНЯНО 3 ДОСЛЩНОЮ.

Таблиця 6

Особливост1 структури оргашв травления шддослвдних тварин (1-й досшд)

Показник Групи

контрольна дослана

Шлунок

Maca, кг 0.783±0.24 0.785±0.25

Кард^альна зона

Товщина ctíhkii, мм 8.99±0.23 9.64±0.24

в т.ч. слизова оболонка, мм 2.14±0.06 1.81±0.06**

серозно-м'язова, мм 6.85±0.25 7.83±0.33**

Фундальна зона

Товщина стшки, мм 4.79±0.11 4.61±0.08

в т.ч. слизова оболонка, мм 2.70±0.06 2.76*0.07

серозно-м'язова, мм 2.09±0.08 1.85±0.05*

ГБлорична зона

Товщина стшки, мм 10.9±0.22 10.81±0.29

в т.ч. слизова оболонка, мм 3.44±0.12 2.93±0.07*

серозно-м'язова, мм 7.46±0.24 7.88±0.31

Товстий вщдш кишечнику

Maca, кг 1.61±0.45 1.81±0.12

Довжина, м 5.1±0.10 4.8±0.25

Тонкий в1ддш кишечнику

Maca, кг 2.23±0.43 1.84±0.08

Довжина, м 14.7±0.33 17.0±1.0

Очевидно, додаткове введения кислот, а саме КНМК, яким обробляли зерно со1, до ЛЖК, як! М1стяться в товстому В1ддш кишечнику, в деякш м!р! стримувало перетравдення тгковшш 1 призводило до бшыпого навантаження на товстий взддш кишечнику, про що св1дчить бшына його' маса у свиней дослщноГ фупи.

Враховуючи те, що до антипоживних речовин, яю мютить нативне зерно со!, взноситься антитрипсин, досшдження шдшлунково! залози шд д1ею соевого борошна, приготовленого за новою технолопао, досить доцшьш.

Введения в рацшни шддослщних свиней соевого борошна призводило до змш в структур! як екзокршпкп, так 1 ендокрипно! зон шдшлунково1 залози. 1Д змши виражаються в збшыненш кшькосп ядер на 1 мм2 при зменшенш Гх розм1р1в (табл. 7).

Таблиця 7

Морфометричш показники шдшлунковсн залози шддослщних свиней _(1-йдосл1д)_

Показник Групи

контрольна дослщна

Маса, г 108.3±8.6 102.Ш7.1

Екзокринна частина

Кигыасть ядер на 1 мм2, шт. 5930±365 6728±472

Розм1ри ядер: д1аметр, мкм 4.31±0.05 4.14±0.05**

об'ем, мкм3 41.9 37.1

Кшыасть карюплазми на 1 мм2, тис.мкм3 248.5 249.6

Ендокринна частина

Кшыасть осцмвщв Лангерганса на 1 мм2, шт. 2.0±1.0 4.3±2.4

Кшьксть ядер в остр1вш, шт. 29.5±13.8 26.7±6.2

Д1аметр ядер, мкм 4.21±0.09 4.02±0.08

Об'ем ядер, мкм 39.03 36.5

Кшьысть каршплазми на 1 мм2, тис.мкм3 115.1 97.5

Сл1д вщмкити, що особливо суттев1 змши в!дбулися в шсулярному апарай шдшлунково!- залози, де збшыпення кшькосп остр1вщв Лангерганса' на 1 мм2 у тварин досшдюи" групи (перший дослвд) становило 115%.

Отже, введения до ращону вщгод1вельного молодняку соевого борошна, приготовленого за вказаною технолопею, шдвищувало прол1феративну актившсть ацинуав (екзокршша частина) та посилювало шкрецло шсулшу 1 глюкагону в кров.

Картина, характерна дай шдшлунково1 залози, коли Ь збшьшенням кшькосп ядер на 1 мм2 '¿х розм1ри зменшувалися, спостер1галася 1 при вивчешп морфометричних дослщжень печшки I щитовидно!" залози.

В цшому можна стверджувати, що одержат структуры! змши як у органах травления, так 1 у ендокриннш частит тдишунково! та щитовидно! залоз носили адаптивний характер 1 знаходилися в межах гомеосгазу структур.

Шдгодшелып показники пвддослщних свиней у другому науково-господарському дослщк За результатами наших дослщжень замша м'ясо-ккткового борошна соевим у кшькосп 50% вщ сухо!" речовини готового продукту з тривалктю суш'шня 240 хвилин також шдвюцувала прироста шддослщних свиней при зниженш витрат корм1в на 1 кг приросту. Так, середнъодобовий прирют свиней дослщно"! групи за перюд досл1ду становив 625 г, що на 30 г або на 5% больше приросту свиней з контрольно!" групи, а"

витрати коргшв на 1 кг приросту були ввдповщно ниж'п на 0.16 корм.од. (3.4%) \ 27.2 г (5.3%) перетравного протешу (табл. 8).

Таблиця 8,

Показ ник Групи

контрольна дослщна

Жива маса на початок основного перюду, кг 52.Ш.82 52.0±1.90

Жива маса на кшець першду, кг 116.0±4.9 119.5±3.6

Приршт живо! маси: загальний, кг . 64.3±3.75 67.5±2.75

середньодобовий приркт, г 595±34.6 625±25.5

Витрати на 1 кг приросту: корм.од. 4.72 4.56

перетравного протеину, г 512.7 485.5

Забшш якосп шддослщннх свиней. У результат контрольного забою встановлено, що соеве борошно позитивно впливало на показники забою. Вдапчено тенденцпо до шдвищення на 1.3% забШноУ маси у свиней дослщноТ групи пор1вняно з контролем, та на 1.2% забшного виходу (табл. 9).

За довжиною тупп свит дослшноГ групи поступалися сво1М аналогам на 2.1%.

Таблиця 9

Забшш показники тддосл1дних свиней (2-й досшд)_

Показник Групи

контрольна дослщна

Передзаб1йна жива маса, кг 125.6±5.1 125.04±4.8

Забшна маса, кг 89.4±4.9 90.6±4.08

Забшний вшад, % 71.2±1.5 72.4±1.1

Maca охолодженоТ тупи, кг 68.2±3.8 70.2±3.4

Довжина Tynii, см 96.4±2.23 94.4±1.7

Maca BiiyrpiriiHboro жиру, кг 2.68±0.27 3.05±0.17

Товщина шпику середня, см 3.9±0.61 3.6±0.30

Вшад, %: м'яса 66.1±1.20 67.6±0.42

сала 21.3il.13 20.4±0.33

kíctok 12.6±0.11 12.0±0.14

Введения до складу рацюшв соевого борошна сприяло збтыпеншо щлькосп внутршнього жиру на 0.37 кг або 13.8%, проте товщина шдшюрного сала у рЬних частицах хребта зменшувалася . Так, евин! дослщноТ групи мали меншу товщину шпику пор1вняно з контрольними в холщ на 4.5%, на спит - на 15.6, на крижах - на 9.5%. Це призвело до зменшення частки жирово!" тканини у свиней достдноГ групп на 0.9%. пор1впяно з контролем, тод! як м'язова тканина у них виявилася бшьш розвиненою. Обмш речовин I пов'язаш з ним продуктившеть та морфо-

(I)Í3ÍonorÍ4HÍ особливосп тварин в значшй MÍpi визначаються розвитком BuyxpimHix оргашв. Maca легешв, нирок, шлунку, шдшлунковоТ залози i-наднирнишв у свиней дослщно! групи була дещо бшыиа, шж у контрольной Дана тенденцш спостер1гаеться i у процентному вщношенш маси цих оргашв до передзаб1йно'1 живо! маси. Це св1дчить про те, що оргашзм в цшому, а також назван! органи приростали бшьш ¡нтенсивно пор1вняно з контрольними.

Стан BuyrpimHix оргашв пвддослщних свиней. Простежуеться вплив соевого борошна i на органи травно! системи шддослвдних свиней. Так, маса' шлунка свиней доотдно!' групи практично не змпповалася пор1вняно з контрольною групою, однак його розмфи та структура зазнали деяких 3míii (табл. 10).

Таблиця 10

Особливост1 структури оргашв травления шддослщних тварин (2-й дослщ)

Показник Групи

контрольна дослщна

Maca, кг 0.70±0.06 0.72±0.02

Кард1альна зона

Товщина ctíhkh, мм 12.86±0.40 13.15i0.35

в т.ч. слизово1 оболонки, мм 2.08±0.10 2.02±0.09

серозно-м'язово!', мм 10.78i0.31 11.13¿0.35

Фундальна зона

Товщина ctíhkh, мм 6.14±0.17 6.3U0.05

в т.ч. слизово!' оболонки, мм 3.37±0.03 3.05±0.07***

серозно-м'язово!', мм 2.77±0.10 3.26±0.21**

Пшорична зона

Товщина ctíhkh, мм 13.06i0.50 13.34i0.39

в т.ч. слизово! оболонки, мм 2.33±0.06 2.23±0.06

серозно-м'язово!', мм 10.73i0.34 ll.lli0.34

Товстий В1ддш кишечнику

Маса, кг 1.87±0.15 2.05±0.13

Довжина, м 5.08±0.31 4.9±0.19

Тонкий в1ддш кишечнику

Маса, кг 1.42i0.10 1.37±0.11

Довжина, м 22.2i0.53 21.6i0.80

Даш морфолопчних дослщжень шлунка свщчать, що введения соевого борошна до ращошв свиней викликае иотовщення ctíhkh у bcíx його зонах. Характерним е те, що збшьшення ctíhkh кожно! Í3 зон ввдбувалося за рахунок' ix серозно-м'язово!' оболонки. Мджгрупова р1зниця за товщиною ctíhkh у кард1альшй зош склала 0.29 см або 2.3%, у фундальшй - 0.17 см або 2.8% i у пшоричнш - 0.28 см або 2.1%.

Одночасно з потовщенням серозно-м'язово! оболонки спостер!гаеться потоншення слизово! лише у фундальшй зош (м!жгрупова р!зниця 0.32 см або 9.5%), тод1 як у кард1альшй та пшоричнш зонах р1зниця була несутгевою.

Отже, замша м'ясо-юсткового борошна соевим в ращонах шдгод'шелышх свиней сприяе актившй мехашчшй обробщ корму, а також кращому видшенню шлункового соку 13 пристшних залоз в порожнину, про що свщчить потовщення серозно-м'язовоГ оболонки у ВС1Х зонах шлунка.

Нашими дослщженнями виявлеш змши маси та довжини товстого та тонкого ввддшв кишечнику тд д1ею дослцркув?л»огс фактора. Так. при збшыпенш маси товстого вщдшу кишечнику у свиней дослано! групи пор1вняно з контрольною на 0.18 кг (9.6%), довжина його зменшувалася на 0.18м (3.5%).

Зм!ни протилежного характеру вщбулися \ у тонкому В1ддш кишечнику, де свит контрольно! групи переважали сво!х аналопв з дослано! групи за масою на 0.05 кг (3.5%) 1 за довжиною на 0.6 м (2.7%).

Враховуючи безпосередню участь печшки у обмин речовин, шактиваци гормошв та секрецп жовч1, нами були вивчеш и основш морфомстричш показники у шддошпдних тварин.

Результата проведених дослщжень св1дчать про те, що введения до складу рацюшв соевого борошна сутгево не впливало на масу печшки (м1жгрупова р1зш!дя - 2.8%), проте збшьшувало кшьюсть ядер на 1 мм2 на 8.7%, зменшуючи при цьому !х диаметр па 2.1%. Зменшення Д1аметру ядер в печшщ свиней д ос л! дно 1 групи пор1вняно з контролем призвело до зменшення IX об'ему на 6.3%.

Дослщження шдшлунковоГ занози показали, що замена в ращонах свиней 50% м'ясо-юсткового борошна в!д сухо! речовини соевим супроводжувалася збшьшеиням маси дано! залози на 7.9 г або 11.1% I викликала змши в ц структур! (табл. 11).

Так, свиш дослано! групи за кшьыстю ядер на 1 мм2 в екзокриннш частит шдшлунково'! залози переважали сво!х аналопв з контрольно! групи на 15.7%. Вщмгчаетъся картина, що 13 збшьшеиням юлысосп ядер, шдшлунково! залози свиней доелдао! групи !х розм1ри зменшувалися, а кшьюсть карюплазми на 1 мм2 була бшыпою на 0.8%.

Отже, можна стверджуватн, що згодовування соевого борошна у сум!пи з м'ясо-юстковим посилюе ввдлення тдшлункового соку.

Виявлеш незначш змши в ендокриншй частит шдшлунковоГ залози тд д1сю дослщжуваного фактора. Так, кшыасть 0стр1вщв Лангерганса на 1 мм2 у свиней доел!дно! групи пор1впяно з контрольною збшьшилася на 14.6%, а кшьюсть ядер в остр1вщ - на 1.7%, тод! як д!амстр Гх був меншим на 4.4%.

Вщзначеш зм1ни у структур! панкреатичних остр!вщв можуть бути пов'язаш з шдвищенням функцн тдшлунково! залози в конкретних умовах

год11ш, тобхо посиленням вуглеводного обмину в органв\п тварин, що позитивно корелюе з хх середньодобовими приростами маси.

Таблиця 11

Показник Групи

контрольна дослана

Маса, г 72.7±7.5 80.8±6.8

Екзокршша частина

Кшьысть ядер на 1 мм2, шт. 4118±242 4765±180

Д1аметр ядер, мкм 4.06±0.06 3.88±0.06

Об'ем ядер, мкм 35.0 30.5

Кшыасть карюплазми на 1 мм2, тис. мкм3 144.1 145.3

Ендокринна частина

Кшьысть остр1вщв Лангерганса на 1 мм", шт. 2.33±0.34 2.67±0.67

Кшыасть ядер в остр1вщ, шт. 59±3.9 60±2.8

Д1аметр ядер, мкм 4.12±0.05 3.94±0.04**

Об'ем ядер, мкм 36.61 32.0

Кшыасть карюплазми на 1 мм2, тис. мкм3 215.9 192.0

Отже, виявлеш змши мали адаптивний характер, тобто вписувалися у меж! дн закону вщхилення гомеостазу.

Результати наших дослщжень свщчать, що при замш! м'ясо-юсткового борошна соевим у ращонах свиней спостер1галося деяке зменшення (на 5.5%) маси щитовидно!" залози та змиповалася п структура.

Загальна кшьысть фолжул1в на 1 мм2 у свиней дослщно!' групи збшышшася на 12.5%, тод1 як розм1ри хх зменшувалися.

Так, за висотою фолшулярного епггелно залози свинх дослщно! групи поступалися контрольним на 6.3% (Р0.001) 1 за д1аметром на - 6.1%.

Отже, збшыпення юлькосп фол!кул1в при зменшешп Ух розд«р!в свщчить про явище компенсаци функци залози в даних кормових умовах.

Дослщжешш наднирншав, гормонам яких належить провщна роль у нроцес1 адаптащх тварин до рвшгх факторхв зовшшнього середовища, показали, що замша м'ясо-юсткового борошна соевим не впливала на "х'х масу, але збшыпувала д1аметр залоз за рахунок як ырковох так 1 мозковох речовин пор1вняно з контролем на 13.5%. Таким чином, вщбувалося шдвищення як кортикогроппоТ, так 1 адренотропно! функци наднирникових залоз.

Еконояпчиа ефектнвшсть результат!в дослщжень. Результати, дослвджень та вщповщш розрахунки св!дчать про те, що використання

соевого борошна в ращонах свиней, сприяючи збшыпепню 1х приросту, пщвищуе ефектившсть !х В1ДГ0Д1ВЛ1 (табл. 12).

Таблица 12

Еконодпчна ефектившсть в1дшд1вл1 свиней на ращонах з використанням _соевого борошна (в розрахунку на 1 голову)_

Перший дослщ Другий дослщ

Показник Групп

контро- досла- контро- досла-

льна на льна на

Тварин в грут, гол. 13 13 И 11

Приркт живоГ маси за гтерюд дослщу, кг 63.8 66.6 64.3 67.5

Тривалють досл1ду, дшв 110 110 108 108

Витрати кор\«в, корм. од. 280.08 283.05 303.3 307.63

Витрати корм1в на 1 кг приросту, корм.од. 4.39 4.25 4.72 4.56

Середньодобовий приркт, г 580 605 595 625

Виробшта затрата, грн. 143.3 132.3 158.09 142.34

в т.ч. на корми 69.3 58.3 75.6 59.85

Соб1варткть 1 кг приросту, грн. 2.25 1.99 2.46 2.11

Соб1варт1сть 1 корм.од., грн. 0.25 0.21 0.25 0.20

Економ1чний ефект на 1 голову, грн. 36.37 55.28 23.13 35.78

Прибуток на 1 ц приросту, грн. 57 83 36 53

Реашзащйна цша 1 ц

приросту, грн. 282 282 282 282

Рентабельшсть, % 25.3 41.7 14.6 25.1

Збшьшення середпьодобових прироста, а також зам ¡на бшын дорогокоштуючих корм1в соевим борошном сприяли зниженню соб1вартосп 1 кг приросту на 11.6 та 14.2% вщповщно у першому та другому дослдах.

Рентабельшсть виробнищва свинини з використанням соевого борошна, приготовленого за новями техиолопями, зросла у першому дослвд • на 16.4%, у другому - на 10.5%.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦП

1. Серед зернобобових культур ям вважаються основним джерелом рослинного бшка, особливе мюце належить соГ, яка М1стить 38-42% сирого протешу 1 20-23% жиру.

2. Замша соевого та соняшникового шрота екв1валентною за протсшом шльюстю соевого борошна, приготовленого ¡з зерна, обробленого КНМК (1% за масою) 1 висушеного на АВМ-0.65 з метою шактивацИ ашипоживних речовин, шдвищуе середньодобов! прироста шддослщних свиней на 4.3%, зменшуе витрати корму на 1 кг приросту на 3.2% 1 за перюд в1дгод1кл1 дозволяе зекономити на 1 голову 16 кг комбшорму.

3. Згодовування молодняку свиней соевого борошна дещо збшьшуе перетравшсть ноживних речовин ращошв у пщдослщних свиней, шдвищуе р1вень утримання азоту в !'х тш на 2.3% В1д прийнятого з кормом I на 2.2% вщ перетравленого в оргашзш.

4. Використання соевого борошна, приготовленого за названою технолопею, в гощвл1 молодняку свиней збшьшуе Тх забшний вшид на 4.3%, довжину туш! на 4.1%, кшыасть внутрнпнього жиру на 16.7% та товщину шпику на 12.2% (Р<0.05).

5. Згодовування повножировоТ со! у вигляд1 соевого борошна викликае зтшження температури плавления сала на 3.6%, збшьшуючи в межах жирових констант для свиней йодне число, число омилення, кислотне та тюбарбггурове числа вщповщно на 6.9%, 6.1, 60.0 та 11.5%. М'ясо характеризуемся збшьшенням показника мармуровосп на 13.3% (Р<0.01), вмкту жиру на 16.5% (Р<0.01) та калоршносп на 1.04%.

6. Терм^чна обробка соевого борошна одночасно з приготуванням м'ясо-юсткового дозволяе скоротити тривалкть висушування останнього 1 гадвищити його поживну цшшсть. Використання соевого борошна у сулпил з м'ясс-кютковим у кшькост! 50% в]д сух о\' речовини в ращонах £лдгод1вельних шдсвишав сприяе шдвищенню !х середньодобових приростов на 5%, зменшенню витрати кормових одиниць на 3.4% 1 заощаджуе за перюд вщпдавл! 13.8 кг м'ясо-юсткового борошна на 1 голову.

7. Введения до ращошв м'ясо-истково-соевого борошна дещо шдвищуе заб1йний вгоид (на 1.2%), м'ясшсть тупн (на 1.5%) та кшыасть инутршнього жиру (на 13.8%), при незначному зменшенш довясини туии та товщини шпику у р1зних частинах хребта вщповвдно на 2.1 та 7.7%.

8. Згодовування молодняку свиней соевого борошна, приготовленого за вказаними технолопями, в певтй \iipi впливае на морфолопчш иоказники IX внутр1шшх оргашв. Спостертаеться потовщення серозно-м'язових оболонок кард1ально! (на 14.3% при Р<0.001) та пшорично! (на 5.6%) зон шлунку у першому та кард1ально! (на 3.2%), фундальноГ (на 17.7%) { шлорично! (на 3.5%) зон у другому науково-господарсышх дослдах. Змши у структур! оргашв травления (шлунку, кишечнику, печшки та екзокринно! частини шдшлунково! залози) при цьому носили адаптивний характер.

9.3астосування соевого борошна специального приготувашы у год1вл! свиней викликае певш структурш змшн шдшлунково! та щитовидно! залоз, яю проявляються у збшыненш кшькост1 ядер на 1 мм2 при одночасному

зменшенш ix pcmiipiii. У наднирниках при цьому шдвищуеться як кортикотропна, так i адренотропна функцп.

10. Використання соевого борошна, приготовленого за вказанимн. технолопями, у склад! рашошв в1дгод1вельного молодняку економ1Чно обгрунтовано: еконолпчна ефектившсть з розрахунку на 1 голову становила 55.28 грн. у першому та 35.78 грн. у другому дослдах, що на 48.0 та 45.3% бшьше шж у контрольних тварин.

11.3 метою балансування ращошв свиней за протешом та гадвшцешш ефективносп i'x використання пропонуемо згодовувати молодняку свиней соеве борошно, приготовлене i3 6o6ia co'i, оброблених КНМК (1% за масохо) i висушеного на АВМ-0.65, в кьтькост! 50% в!д потреби в протеГш заметь соевого та соняшникового шрот)в або як замшник м'ясо-мсткового борошна укшькосп 1:1 замасою.

OcnoBiii положения дпсертацп впкладсно в настушшх роботах:

1. Царук JI.JI. В!дгод1вельш та забшш якосп свиней при замш! в ix ращонах м'ясо-юсткового борошна соевим // Зб.наук.пр. Вшн.держ.с.-г.ш-ту - Вшниця, 1998. - Вил. 5. - С. 199-204.

2. Юрченко В.К., Царук JI.JI. Продуктившсть та забшш якосп свиней при згодовуванш соевого борошна // Зб.наук.пр. Вшн.держ.аграрн.ун-ту -Вшниця, 2000. -Вип. 7.- С. 143-147.

3. Царук JI.JI. Морфолопчш особливосл оргагав травления молодняку ■ свиней при згодовуванш соевого борошна // Науковий BicimK Льв^в.держ.академ.вет.мед. iM. С.З.Гжицького. - Львхв, 2000. - Т.2 (№ 1). -С. 138-143.

Царук Л.Л. Продуктившсть, перетравтстъ поживних речовии pauioniB та особливосп структурп Bnyrpiminx opraiiiß свиней при згодовуванш соевого борошна. - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандвдата сшьськогосподарських наук за спещальшспо 06.02.02 - годпзля тварин i технолопя KopMiB. — Льв1вська державна академ!я ветеринарно! медицини iм.С.3 .Гжидького, Льв1в, 2000.

Дисертащя присвячена вивченшо продуктивное^ свиней,, перетравност! поживних речовин ращошв, забшних показшдав, якосп продукта забою та стану В1гутршлих органов свиней при використанш в ращонах соевого борошна, приготовленого за новими технолопями.

Встановлено, що замша соевим борошном бшьш дорогокоштуючих KopMiB, зокрема соевого та соняшникового шрот i м'ясо-юсткового борошна, позитивно впливае на продуктившсть вщгод1велышх свиней, перетравшсть поживних речовин ращошв, особливо жиру, та зшшуе витрати • корм!в на 1 кг приросту.

Введения до ращошв свиней соевого борошна покрашуе ix заб1йн1 якост}, не впливае негативно на яюсть сала i м'яса. Дослщження оргашв травлехшя та оргашв ендокринно\' системи показали структурш змши шд д!ею достджуваного фактора, яга в цшому носили компенсаторно-адаптивний характер.

Розрахунок eKOHOMÍ4HOi" ефективност! використання соевого борошна в рацюнах в1дгод!велышх свиней свщчить про доцшьшсть зампш ним соевого та соняшникового шроттв i м'ясо-юсткового борошна, що дае можлив1Сть здешевити тваринницьку продукцию.

Ключов! слова: соеве борошно, cbiihí, технологи, перетравшсть поживних речовин, продуктившсть, 3a6i¡ÍHÍ якос-ri, внутршни органи, морфолопчш показники, яюсть продукцц.

Дарук JI.J1. Продуктивность, переваримость питательных веществ рационов и особенности структуры внутренних органов свиней при скармливании соевой муки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Львовская государственная академия ветеринарной медицины им.С.З.Гжицкого, Львов, 2000.

В диссертации изложен экспериментальный материал по скармливанию молодняку свиней соевой муки, приготовленной из зерна сои, обработанной КНМК (1% от массы), выдержанного в кислой среде четверо-суток и впоследствии высушенного на АВМ-0.65 при температуре на выходе 105°С (первый опыт) и соевой муки в составе мясо-костной в количестве 50% ет сухого вещества готового продукта (второй опыт). Продолжительность опытов составляла соответственно 110 и 108 дней.

Замена соевого и подсолнечникового шротов (первый опыт) и мясокостной муки (второй опыт) соевой мукой в рационах свиней положительно влияла на интенсивность их роста. Среднесуточные приросты свиней опытной группы были выше, чем у их аналогов из контрольной группы соответственно на 4.3 и 5.0%.

Скармливание свиньям соевой муки приводит к снижению затрат кормовых единиц, обменной энергии и протеина на 1 кг их прироста по сравнению с животными, которым скармливали соевый и нодсолнечииковый • шроты и мясо-костную муку.

Результаты физиологического опыта, в течение которого свиньи получали рацион, содержащий соевую муку, приготовленную из зерна сои, обработанного КНМК с последующим высушиванием, свидетельствуют о высоких показателях переваримости питательных веществ рационов при незначительной межгрупповой разнице в пользу свиней опытной группы.

Коэффициент переваримости азота у свиней опытной группы был на 1.4% больше, чем у контрольной (Р<0.01).

Включение в рационы откармливаемых свиней соевой муки способствует увеличению убойного выхода, количества жироотложений и не вызывает существенных изменений массы внутренних органов свиней. Однако, соевая мука в рационах свиней приводит к увеличению толщины стенки желудка в кардиальной и пилорической зонах за счёт утолщения серозно-мышечных и утончения слизистых оболочек его зон.

Изменения в структуре органов пищеварения (желудка, кишечника, печени и экзокринной части поджелудочной железы) под влиянием соевой муки носили адаптивный характер и положительно влияли на организм, что подтверждается результатами откорма.

Особенности структур эндокринной части поджелудочной и щитовидной желез при скармливании соевой муки, приготовленной по новым технологиям, выражались в увеличении количества ядер на 1 мм2 при уменьшении их размеров, что свидетельствует о явлении компенсации функций желёз в данных кормовых условиях.

Исследованиями установлено, что соевая мука, при скармливании свиньям на откорме, существенно не влияет на качественную характеристику сала и мяса.

С целью балансирования рационов свиней по протеину, предложено скармливать молодняку свиней соевую муку, приготовленную из зерна сои, обработанного КНМК (1% от массы) и высушенного на ABM-Q.65, в количестве 50% от потребности в протеине вместо соевого и подсолнечникового шротов, или же как заменитель мясо-костной муки в количестве 1:1 за массой.

Ключевые слова: соевая мука, свиньи, технология, переваримость питательных веществ, продуктивность, показатели убоя, внутренние органы, морфологические показатели, качество продукции.

Tsaruk L.L. Productivity, Digestibility of Nutrients in Diets and Peculiarities of Hog Internal Organs Structure When Fed with the Soy Flour. - Script.

The thesis on obtaining the scientific degree of the candidate of agrarian sciences on specialty 06.02.02 - Feeding Animals and Technology of Fodder's. -Lviv State Academy of the Veterinary Medicine named after S.Z.Hzhytsky, Lviv, 2000.

The thesis deals with the investigation of hog productivity, digestibility of nutrients, slaughter indices and quality of products and condition of internal organs of hogs using soy flour prepared with the help of the new technologies in the hog diets.

It has been determined that substitution of more expensive fodder's, in particular, soy-bean and oil cakes and meat-and-bone flour for the soy-bean flour positively influenced on the productivity of the fattened hogs, digestibility of nutrients, especially fat and lowered fodder loss per 1 kg of weight gain.

Introducing the soy flour to the hog diets improves their slaughter qualities, does not affects negatively fat and meat quality. The investigation of digestive organs and organs of internal secretion displayed changes in their structure under the action of the investigated factor. In the whole the former were of the compensatory-adapted nature.

The calculations of the economic effectiveness of the use of soy-bean flour in the diets of the fattened hods testifies to the expediency of substitution of the' soy-bean and oil cakes and meat-and-bone flour for the soy-bean flour that permits to make animal products cheaper.

Key words: soy-bean flour, hogs, technology, digestibility of nutrients, productivity, slaughter qualities, internal organs, morphological indexes, quality of products.