Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Продуктивность многолетних трав и смесей однолетнихкультур в зависимости от уровня азотного питания и сроков сева на выщелоченном черноземе Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Продуктивность многолетних трав и смесей однолетнихкультур в зависимости от уровня азотного питания и сроков сева на выщелоченном черноземе Лесостепи Украины"

,,ô ОД . г 3 ноя 1998

1НСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА yKPAÏHCbKOÏ АКАДЕМП АГРАРИЯХ НАУК

ВОЙТОЕЖ Михзйло Вжторович

УДК 633.2:631.8.

ПРОДУКТИВНШТЬ ЕАГАТОР1ЧНИХ ТРАВ ТА СУМШОК ОДЮР1ЧНИХ КУЛЬТУР ЗАЛЕКНО В1Д Р1ЕНЯ АЗОТНОГО ЖИВЛЕННЯ ТА CTPOKIB С ШЕИ НА ЧОРНОЗШ1 ЕЙЛУГОВАНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРАЩ!

Спец1зльн1сть OS.01.09 - розлинництво

АВТОРЕФЕРАТ дисертаци на гдобуття наукового ступени кандидата с!льськогосподарських наук

Kîi'ÏB - 1998

Дисертащев б рукопис.

Робота виконана в ¡нститутх землеробства Украшсько"! академП аграрних наук та в КСП "Мр1я" Бхлоцеркхвського району Ки1всько! облает! в 1995-1997 рр. Науковий кер1вник: кандидат спдьськогосподарських наук, старшин науковий опвроб1тник АРХИПЕЖО. Фед1р Миколайович, зав1дувач лабораторП • польового кормовиробництва 1нституту землеробства УААН.

0ф1щйн1 опоненти: доктор с1льськогосподарських наук, професор, СЛЮСАР 1ван Тимоф1йович, зав1дувач лаборатордЛ землеробства на осушених гешшх;

кандидат с1льськогосподарських наук, доцент КОЗЯР Олександр Михайлович, доцент кафедри кормовиробництЕа 1 мел1орацП Нац1онального аграрного унхверситету.

Провщна установа: В1нющьккй держазний с-г з.нстигут, м.В1нниця

Захиот в1дбудеться- 1998 р. о 10 год. на

зас1данн! СпещазйзоЕажл вченох ради Д 27.361.01 при 1нститу-т! зешхэробства УААН, 255205, смт.Чабани, Ккеео-Святошинського району, Кювсько! области

3 дисертац1вю можна ознайомитися у б!бЛ1отец1 1нституту землеробства УААН. ■ыиа&глиЛ

Автореферат роз1сланий ^^ -лиотопада 1998 року.

Вчений секрётар Спец1ал1зовано1 вчено! ради, л У1

кандидат с 1 льськогоспод арсь ких наук Кравченко Л. О.

- 1 -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть теми. В умовах реформування виникае несбх1д-н1сть корекцП системи кормовиробництва, а, отже, i структуры nociBia кормових культур. KpiM того, у зв"язку i3 ВИСОКИМИ Щ-нами на пально-мастильн! матер!али перевезення зелено! маси зумовлюв icTOTHe п!двищення соб1вартост1 корм1в. Тому необх1дно концентрувати 'ix вирощування поблизу М1сця використання, ство-рюючи багатор1чн1 культурн1 пасовща та прифермсый кормов1

cibosmihh.

Академж В.Ф.Сайко (1997) вважае, що б!льшу частину потреби тваринництва у дешевому npoTe'iHi необх1дно забезпечувати за рахунок пасовшцних, зелених та immx корьав.

Основною культурою зеленого конвеера g кукурудза, але одно-видов! П nccisn дають незбалансований за протешем корм. До того ж opisHTaiUH на кукурудзу та коренеплоди зумовлюв високу енергоресурсозатраипсть кормовиробництва (Г.В.Благовещенский. 1995). С.О.Тивончук (1997) рекомендуе переглянути систему го-д!вл1 велико! рогато! худоби, заменивши використання енерго-MicTraix кормiв на кормову сировину 1з багатор1чнкх трав.

Для забезпечення повнощнно! год1вл1 у структур! кормаво! групи 6araTopi4Hi трави повинн! эаймати не менше 50%. Повтстю ж в1дмовитися В1д однор1чних культур неможливо, адже необх1дно забезпечити надходження корму також м!ж укосами трав та восеки.

Отже, поеднання у зеленому KOHBespi вирошування багато-pi4HiK трав, сумшок однор!чних культур у весняних i лхтн1х (paHHix i ni3Hix) без розширення асорткменту кормових культур е дуже актуальним.

Мета досл!джень полягав у тому, щоб в умовах високо! вар-тост1 добрив та пально-мастильних матер1ал!в , роэробити ра-сурсаз5ер1гаючу систему виробництва корм!в для л1тньо-ос1ннь-ого використання.

Завдання досл!джены

1 Знвчити ефективн1сть низьких доз азогних добрив Шд куль-тури зеленого конвевра;

2 Обгрунтувати необх!дн1сть повднання у весняних i л1тн!х nociBax pisnux вид!в злакових та хрестоцв!тих культур для використання ы1л укосами багатор1чних трав;

3 Провести енергетичну та економ!чну оц1нку вирощування cyMimoK багатор1чних трав та однорхчних культур;

4 Розробити рекомендаци виробництву по ращональному побд-нанню pi3Hiix вщцв однор!чних культур для використання м!ж укосами багатор1чних трав.

- г -

Наукова новизна досд1джень полягав у виявлеши особливостей формування продуктивное 1 люцерни та стоколосу безостого, 1к сум1шки у залежност! В1Д добрив; сумшок однар!чних культур при полосному розмзденн! компонент1в в залежнаст1 В1д азотних добрив та строив снвби. Вперше у л1состепов1й зон1 розроблено енергозбер1гаючу систему отримання кормово! сировини м1ж укосами багатор1чних трав, яка полягав у застосуваннх поьйрних норм азотних добрив та поеднажп р!зних вщцв однор!чних хрес-тоцв1тих 1 злакових культур. НаЙЕИщу продуктивн!сть у весняних пос1вах забезпечув сум1шка кукурудзи 1з соняшшком, , у лд.тн1х-пайзи 1з редькою ол1йною.

Зв'язок роботи з науковими проблемами кормовиробництва. Тема дисертацП е складовою частинсю дослз.джень лабораторП польового кормовиробництва 1нститугу аемлеробства УААН по проекту 5 "Корми 1 кормовий 61ЛОК" ДНТП "ПРОДОВОЛЬСТВО-95".

Практична щшЦсть роботк полягае у тому, що на основ1 дос-лхджень виробництву рекомендовано у сировинному конвеер1 для лз.тньо-ос1ннього використання м1ж укосами багаторхчних траво-сумшок вис!ватк у весняних та лз.тн1х (раюих 1 п1зн1х) пос1-вах сум1шки хрестоцв!тих культур 1з в!всом та пайзою при полосному розмхщеши компонента та застооуванн! низьких доз азотних. добрив.

Реал1зад1я результата доод1джень. Виробничу перевхрку та впровадження рекомендаций проведено в ксп "Мр1я" Бз.лоцерк1.всь-кого району Ктвськох облает! у 1997 р. Екожаачний ефект складае 150 грк/га.

Апробац1я роботи. Матер1али дисертацП допов1далися на заседаниях лабораторП польового кормовиробництва (1995-1993 рр.) та методичнз.й ком!сП Хнотитуту аемлеробства УААН по зем-леробстЕу \ рослинництву (1996 - 1993 рр.), конференщях молодих вчэних та спещал1ст1в (Чабани, 1997, 1998 рр.; Умань, 1998 р.).

Декларащя особистого вкеоку. Дисертантом особисто узагаль-нено в!.тчизнян1 та заруб1»н1 л1тературн1 джерела за темою дисертацП. Оообисто або з його участга виконано польов! та лабо-раторн1 доолхдження. Анал1з отримано! науково! ¿нформацП та формулювання на основ1 не"! вионовк1в зроблено особисто автором; чаотка в публ!кац1ях становить 30-40%.

Публ1кац11. По матер1алах дисертацП опубликовано 8 наукових друкованих праць.

Структура та обояг роботи. Яисертащн складавться !з всту-пу, огляду наукових пубЛ1кац1Й, основно-! частини, висновк1в, пропозщ1й Еирсбнкцтву, списку вйкористаних джерел та додат-

К1В.

Роботу викладено на 123 стор!нках, включаючи 30 таблиць, та в 23 додатках. Список використано! л1тератури нал1чуб 173 назв, у т.ч. 6 - !нсземшк автор1в.

ЗМ1СТ РОБОТИ Умови, агротехн1ка та методика дослужена

Грунт п!д досыидами чернозем вилугований малогумусний лег-косуглинкавий. 0б"емна маса 1.1-1.2 г/куб.см, загальна порис-т!сть 49-60%. Ем1ст гумусу (за Тюриним) - 3.5-4.2 азоту що легког1дрол1вуБться (за Корнфгддом) - 90-120 мг/кг; рухомого фосфору та обычного каяш (за Чириковим) - в!дпов!дно 130-160 та 120-130 мг/кг; стутнь насичення основа,® - 95-97%: г1дро-Л1Тична киолотн1ста 1.5-1.8 мг-екв/100 г, емнЪзть убирання 25-28 мг-екв/100 г.

Вивченкя продуктивное?! багатор1чних 1 однор1чних культур та 1х сумшок проводили у 1995-1998 рр. в экспериментальна кормовш с!нозм!н! КСП "Мр1я" Б1лоцерк1вського району Ктвсь-ко1 обласП за схемами приведеними у табдицях 1-4.

Повторн1сть-чоткриразова, поо1вна площа д1дянки-10 кв.м., обл1кова-5 кв.м.

Люцерну псс!вну сорт Зайкевичз, стоколос безостий сорт Козаровицький та !х сум1шку вкс1вали безпокрквно у пераай декад! серпня.

Ранн! яр1 екс!езли у кв!тк1 полосно ивалкоп СЗТ-З.6: редьку олнжу (15 кг/га), г!рчицю б1лу (8 кг/га) - !з трав"яного ящика; овес - !з зернового ящика нормою 160 кг/га. У зар1ант! вкрошування редьки олипю! !з пайзою обидв1 культури висгвали нормами в!дпов!дно 15 та 8 кг/га. У осковних пос1-вак цю сум1шку висхвапя одночасно !з кукурудзою у перппй дека-Д1 травня. У ранн1х л!тнхх пос1вах сумшки вис1вали у трет1й декад! червня, п1зн1х - у трет1й декад! липня. Кукурудзу вкс!-вали при ширин! мшрядь 45 см. Шсля пержого оброб!тку в М1ж-ряддя вспвали соняшник нормою 5 кг/га нас1ння. Густота куку-рудзи - 120-130, соняшника-100-120 тис/га.

Польов! дослхдження виконувалися згадно загальноприйнятих методик.

Вплив фактор1в догаиду ка травост1Й багатар1чкик трав та "ix продуктивк1сть

Густота одновидових nociBis трав та ix сум1шок на BCix фонах удобрения знижувться на 3-й piK використання. У сум1шщ к1льк1сть naroHiB люцерни по фону РК зменшуеться пор1вняно is першим роком на 30%, при внесетй пхд укоси по N30 - на 40%, по N60 - на 55%. Кд.дьк1сть naroHiB одновидового травостою сто-КОЛОСУ ICTOTHO Зб1ЛЫПубТЬСЯ ПД.Д ВПЛИВОЫ азотних добрив. ABOTHi добрива Епливаать i на сшвв1дношення вщцв. Без "ix застосу-вання участь стоколосу в урожа! не пз.дн1мавться втце 20%. Внесения п1д когкний yKic по N30 зумовлюв зб1лыпення його частки до 34-37%;

Найвипщй урожай зелено! маси трави забезпечують на 2-й piK використання. При внесешп п1д укоси по N30 урожай зелено! маси люцерни та сутшки не Бб1дъшуетьск пор!вннно is фоном РК; стоколосу безостого суттвво п!двшцуеться: у 1-й piK використання на 39%; на 2-й-на 54%; на 3-й-на 134%.

Розпод1л урожаю зелено! маси люцерни та сутшки по укосах однаковий по BCix фонах i залежить в1д року використання. Для стоколосу характерним в piBHOMipHinnm розпод1л по укосах, а також позктивний вплив п1дживлень на цей показник.

Наиб1льше сирого проте!ну мав зелена маса люцерни: неза-лежно в1д фону удобрения-19.6-20.1% на суху речовину. Вм1ст проте!ну в стокшцхй найнижчий-по фону РК 11.4%. По фонах PK+N EMicT проте!ну п!двищувться на 9-10%. У зеленхй мае! сумхшки BMici протешу становить по фону РК 17,0%, щр на 49 процент1в вище, Н1Ж у зелен1й мае! стоколосу по фону РК та на 35-37% нище, Hi« у стоколосу по фону PK+N.

Найвщий 36ip кормових одиниць забезнечув сумшка: у sapi-a4Ti i3 PK+N(30+30+30)-92.9, PK+N(60+60+60)-103 ц/га. По фону РК продуктивного сумЛшки дещо нижча, н!ж люцерни-в1дпов1дно 89.8 та 85.9 ц/га кормових одиниць. Вих1д кормових одиниць з одновидового травостою люцерни практично однаковий як по фону РК, так i при повднанн1 РК з азотними п Оживленными незалежно Bifi дози, шр св1дчить про ix недоц1льн1сть на травосто! люцерни. Най1стотн1ше впливають азотн! ¡пдживлення на вих!д кормо-

вих одиниць з одновидового травостою стсжолосу: по фону РК одержано 47.6 ц/га кормових одиниць, при внеоешп N(30+30+30)-73.8 ц/га (npupiCT 55%). npnpiCT Bifl N(60+60+60)-35.6 ц/га кормових одиниць (74%). 0купн1сть 1 кг азоту була в!дпов1дно 40 та 26 кг сухо! речозини (таблиш 1).

Таблиця 1. Продуктивн1сть багатор1чних трав залежно в1д добрив, ц/га. Середне за 1995 - 1997 pp.

-1-1-1-1-1-

Види трав |3елена| Суха |Кормовi|Перетра-|Перетравного | маса | речозина] одиншц j вний |проте!ну в | | | |проте!н ¡корм.од., г _i_i_i_!_i_i_

Р60 К80

245 63.5 47.6 4.8 101

551 121 85.9 15.2 177

570 123 89.S 19.3 215

Стоколос, 25 Люцерна, 13 + стоколос,7 Люцерна, 18

Стоколос, 25 406 Люцерна, 13 +

стоколос,7 577

Люцерна, '18 568

РК + N(30+30+30) 99.7 73.8 8.2

129 92.9 113 80.2

14.7 17.3

111

158 216

Стоколос, 25 455 Люцерна, 13 +

стоколос,7 624

Люцерна, 18 626

РК + N(60+60+60)

111 83.2 9.2 111

139 102.9 16.1 156

127 90.2 19.6 217

HIP ,Ц/гз 51.5

05 ■

Найвищий зб!р перетравного протешу забезпечуе люцерна по BCix фонач удобрения - 17.3-19.6 ц/га. Найменше протешу (4.8 ц/га) одержано з одновидових nocisiB стсжолосу по фону РК. У BapiaHTi PK+N(30+30+30) зб!р протешу збигьшувться до 8.2 ц/га або в 1.7 раза; у BapiaHTi i3 PK+N(60+60+60) - в 1.9 раза. Лю-церно-злакова сумшка по фону РК забезпечуб 15.2 ц/га перетравного протешу.

Найнижча забезпечен1сть кормово! одиницх перетравнкм протезом (101 г) у стоколосу по фону РК. Найвипщм цей показник був у люцерни - 215-217 г, незалежно в1д фону удобрения. Люцерна в сум1шщ 1з отоколосом (по фону РК) забезпечуе збйш-шення вм1огу перетравного проте!ну в кормов1й одинищ, пор1в-няно !з злаковим травостоем, до 177 г або в 1.8 раза.

Люцерно-стоколосова сумхшка забезпечуе такий же, як 1 для одновидоеого травостою люцерни коеф1щент енергетично! ефек-тивност1 (Кее) - 11; при внесешй азотних добрив в1н знижувть-ся у 2.2 раза.

К1льк1сть б!олог1чного азоту в коренев1й систем1 люцерни становить 25-31% в1д середньор1чнс! к1лькоот1 61олог1чного азоту винесеного ¿з урожаем. При коефхц1ент1 азотф1ксацп ко-ранями 42-45% загальний об'ем азоту, щр нагромаджуеться в ко-реневш систем! люцерни й збагачуе грунт, залишаючись для нас-тупно! куль тури, становить близько 170 кг/га.

Продуктивней сумшок однор!чних культур запежно вз.д строк1в схвби та азотних добрив

Найвищу продуктивнз.сть забезпечуе сум1шка кукурудзи !з со-няшником (таблиц! 2-3). У весняних пас1вах по фону N30 прирЮт сухо! речовини становить-19 ц/га; при внесенн1 N60-34.9 ц/га. У раннлх л1тн!х посхвах пор1вняно хз весняним отроком схвби продуктивнхсть ц1е! сумз.шки становить 74-81%. Прир3.ст сухо! речовини взд внесения N30-10.9 ц/га; N60 -29.8 ц/га. Окупнхсть добрив у весняних поо1вах була ехдповз.дно 63 та 58 кг, у ран-н1х л!тн1х- 36 та 50 кг сухо! речоЕини.

Сутшка редьки олшно! 1з в!всом ранньовесняного строку схвби забезпечила при внесешь N30 прибавку 17.7 ц/га сухо! речовини (50%). У вар1ант! !з внесениям N60 прир1ст досягав пор1вняно хз фоном без добрив 28.4 ц/га сухо! речовини (80%). Урожай зелено! маси та сухо! речовини ще! сум1шки у раннь-овесняних та ранньал1тнхх пос1вах по фону N30 був одного р1в-ня. Таку ж тенденцию виявлено х по фону N60. При цьому прщйст сухо! речовини в1д N30 у ранньолхкпх пос1вах становив-14.9 ц/га, по фону N60-22.4 ц/га. У п!зньолхтньому пос1в1, пор1вня-но ¿з весняним та ранньолхтн1м урожай зелено! маси сумшки становить 66-73%, сухо! речовини 36-42%. Урожай зелено! маси щб! сумз.шки у п1зн1х пос1вах зб1лылуваЕся в1д внесения N30 на 43 ц/га, сухо! речовини лише на 3.1 ц/га. При внесенн1 N60 прироста були ехдповхдно 87 та 5.2 ц/га (таблиця 4).

Таблица 2. Продуктивного сумшок однор!чних культур у весняних nociBax, ц/га. Середнб за 1995-1997 pp.

---1-1-1-1-1-

|Зелена|Суха |Кормовi|Перетра-|Перетравного С у м i ш к и | маса |речо-1одиншц | вний |проте!ну в | |вина | |проте!н |корм.од., г

Без д< збрив

Кукурудза, соняшник 435 61.1 40.3 3.8 94

Редька ол1йна, овес 201 35.5 29.1 3.6 123

Редька ол1йна, пайза 311 47.8 38.7 4.4 114

Прчиця б1ла, овес 147 33.2 26.6 2.9 109

N30 тд кулы 'иващю

Кукурудза, соняшник 573 80.1 52.9 5.4 102

Редька ол1йна, овес 344 53.2 43.1 5.6 130

Редька ол1йна, пайза 388 55.7 43.9 5.1 116

Прчиця б1ла, овес 257 51.0 39.3 5.0 127

N60 nifl культиващю

Кукурудза, соняшник 708 96.0 63.4 . 6.5 102

Редька сл!йна, овес 415 63.9 49.8 6.4 128

Редька олшна, пайза 482 69.4 56.0 7.0 123

Гipчиця б1ла, овес 288 59.2 44.4 . 5.8 131

HIP ,ц/га 32.2

05

BmIct сухо! речовини у niSHix nociBax був 8.5-9.2%, год1 як у весняних та ранньолз.тн1х-14.3-15.8 %.

Окупнють N30 та N60 сухою речовинсю ц!е! сум1шки у раннь-овесняному nociBi була в1дпов1дно 59 та 47 кг, у ранньол1тнь-ому-50 та 37 кг, у 1изньол1тньому-10 та 9 кг.

CyMimKa редьки олхино! is пайзою забезпечуе нaйcтaбiльнiшi збори сухо! речовини по роках. У весняних nociBax npupicT сухо! речовини в1д внесения N30 становить 7.9 ц/га (17%); по фону N60-21.6 ц/га. Збори сухо! речовини ц!в! сумшки у весняних та psHHbOJiiTHix nociBax були практично однаков!. Прир1ст сухо! речовини по фону is N30 у ранньол!тньому nociBi був на piBHi 12.1 ц/га; при внесенн! N60-19.3 ц/га. У niBHbcmiTHbOMy nociBi cyMiniKa пайзи is редькою ол1йною була урожайн1шою в 1.4-2.1 рази Hix iHmi, хоч nopiBHHHo is весняним 36ip зелено! маси та сухо! речовини по фону is внесениям N30 був в!дпов!дно 78 та

Таблиця 3. Продуктивность сумшок однор1чних культур у ранн1х л1тн1х пос1вах, ц/га. Середнв за 1995-1997 рр.

-1-1-1-1-

Зелена|Суха |Кормов1|Перетра-|Перетравного маса | речо-1 одиншц | вний | протешу в ¡вина | |проте"1н |корм.од., г

С у м 1 ш к и

Без добриЕ

Кукурудза, соняшник 332 49.7 33.8 3.2 94

Редька ол!йна, овес 223 35.1 28.4 3.7 130

Редька олшна, пайза 268 45.8 35.7 4.3 120

Прчиця б1ла, овес 129 28.3 21.5 2.7 126

N30 п1д культиващю

Кукурудза, соняшник 424 60.6 41.8 4.1 98

Редька олшна, ОЕес 316 50.0 41.0 5.4 132

Редька олшна, пайза 359 57.9 45.2 5.2 115

Прчиця бЛла, овес 207 40.9 31.9 4.4 138

N60 гад культиващю

Кукурудза, соняшник 555 79.5 54.1 5.4 100

Редька ол1йна, овес 402 57.5 46.0 6.0 130

Редька ол1йна, пайза 458 65.1 48.8 5.7 117

Прчиця б!ла, овес 282 49.2 38.4 5.1 133

Н1Р ,ц/га 30.1

. 05

62%. Вм1ст сухо! речовини при п1энь'олд.тньому пос!в1 становив 11%, весняному-14.4%. Прир1ст сухо! речовини вз.д N30 був 8.9 ц/га; N60-13.5 ц/га.

Окупнз.сть 1 кг азоту (N30 та N60) сухою речовиною у весня-ному пос1в! була в1дпов1дно 26 та 36 кг, ранньол1тньому-40 та 32, пхзньолз.тньому- 30 та 22 кг, що свз.дчить про зниження ефективност1 подвоено! дози азотних добрив на щй сумшф у л!тн1х пос1вах.

Сп1вв1дношення пайэи та редьки олз.йно! практично однакове як у весняних, так 1 у ранньо- та п1зньолз.тн1х пос1еэх на в1д-мхну в1д сум1шки, де злаковим компонентом був ОЕес. Питома вага в!воа у сумХпиц 1з редькою шпйнога становить 22-24%, пай-зи-39-41%. При цьому зб1р сухо"! речовини сум1шки пайзи 1з редькою був вищий на 42-69%, н!ж в1вса 1з редькою. Це поясню-вться незначним пошкодженням пайзи бурою 1ркею, на вхдм1ну в!д

Таблиця 4. Прадуктивн1сть сумшок однор1чних культур у п1зн1х л1тн1х пос1вах, ц/га. Середнв за 1995-1997 рр.

-1-1-1-1-,-

|Зелена|Суха |Кормов1 ¡Перетра-1Перетравнога С у м 1 ш к и | маса [речо-1одиншц1 вний (протешу в | |вина | |проте!н |корм.од., г

Д_I_I_I

Без добрив

Редька ол1йнз, ОЕес- 187 18.0 16.0 2.4 150

Редька ол!йна, пайза 239 25.7 21.8 2.9 133

Прчиця 61 ла, овес 97.7 12.7 10.3 1.7 165

N30 п1д культивацш

Редька олшна, овес 230 21.1 18.6 2.7 145

Редька олшна, пайза 304 34.6 27.3 3.8 139

Прчиця б1ла, овес 132 16.1 12.4 1.3 145

N60 п!д культивацш

Редька ол!йна, овес 274 23.2 20.6 3.0 145

Редька олшна, пайза 355 39.2 33.7 4.7 139

Прчиця б1ла, овес 180 22.0 19.1 3.2 167

Н1Р ,ц/га 28.5

05

в1вса, який у л1тн!х пос1вах, особливо п1зн1х, значно знижуе продуктивность п!д вшшвом цього фактора. Ц1 сумхшки не можна протиставляти, особливо у весняних пос1вах для л!тнього вико-ристання, у П13ньол1тн1х пос1вах для осшнього використання перевагу необх1дно в1ддавати сум1шц1 1з участю пайзи.

Сум1шка г1рчищ б1ло! !з в1всом за зборами зелено! маси 1стотно поступаеться сум!шц1 1з участю редьки олшно!.

За вм1стом сирого проте!ну вс! ц1 суьйшки мало В1др1зня-лися: у весняних посйвах по фону без добрив - 11.04-12.58% на суху речовину; у рашйх л1тн!х пос1вах - 11.44-13.30; у П1зн1х

Внесения N30 та N60, :1стотно па.двищуючи зб1р зелено! маси та сухо! речовини, не вшивав на !х х!м1чний склад. Виявлено тенденцш йдвищення вмюту сирого протешу лише у весняних пос1вах.

Збори кормових одиниць та перетравного протэ!ну сумшками !з участю хрестоцв1тих у весняних шхпвах по фону ¿з внесениям N30 були одного р1вня-в1дпов1дно 39.3-43.1 та 5.0-5.6 при 116-130 г перетравного протешу в кормов1й одиншц. Кукурудза

1з соняшником, забезпечуючи найвищий зб!р кормових одиниць, за збором перетравного протешу (5.4 ц/га) була на р!вн! сум1шок хрестоцвЛтих 13 злаками, але по забезпеченост! ним кормово! одинищ (102 г) 2.стотно поотупалаоя.

Найвищ збори кормових одиниць та протешу забезпечують сумшки при веоняних отроках с!вби по фону !з внесениям N60. Най1стотн11пе пхдвшцувалася продуктивного сум1шки редьки ол1й-но1 в1есом. ЗабезпеченОть кормовох одиниц1 перетравишь протешом сумшок !з участю хрестоцз!тих була 123-131 г.

У ранн1х л1тн1х посевах по фону ¿з внесениям №30 зб!р кормових одиниць сум1шками 1з участи редьки олшно! та кукурудзи 1з соняшником був практично однаковий - 41.0-45.2 ц/га; зб1р перетравного протешу був б1льший у сумшок ¿з редькою ол1йною

- 5.2-5.4 ц/га, у кукурудзи !з соняшником та г!рчшц б!лох 1з в!всом - на 21-24% менше. Забезпечен!сть кормово! одиниц1 пе-ретравним протешом була оптимальною у сум!шки 1з участю пайзи

- 116 г.

Веручи до уваги нижчу продуктивном у ранн1х л1тн1х пос1-вах суьпшки редьки смийнсж 1з в!всом, перевагу необх1дно В1Д-дати сумшщ 11 !з пайзою. У п1зн!х л1тн!х поспвах необх!дно вио1вати лише сум!шку редьки одихнох !з пзйзою. По фону !з внесениям N30 за збором кормових одиниць вона перева^сзла су-ш.шку редьки 1з в1всом на 47%, по перетравному протеину - на 41%. ЗабезпеченОть кормово! одиницх протешом на обох фонах удобрения становила 139 г.

Отже, пХсля першого укосу багатор1чних трав у середин! червня можна Еикористовувати зелену масу редьки ол1йно1 !з в1есом ранньовесняного строку с!вби; раин! л1тн! пос1ви ще! сум1шки забезпечують надходження зелено! маои у серпн1 перед трет1м укосом. Сум1шка редьки олшно! з пайзов забезпечуе зеленою малою: з веоняних пос1в1в-у перш!й половин! липня перед другим укосом або п!сля нього; з ранньол!тн!х-у друг!й полови-н1 серпня перед трет1м укосом; з п!зньол1ТН1Х-у трет1й декад! Еересня. Кукурудза !з соняшником весняного строку о1вби може використовуватися у к!кц! липня-на початку серпня п1сля другого укосу багатор1чних трав; рашпх л!тн!х пос1в!в - у перш!й половин! вересня п1сля третього укосу.

Наибольших затрат енергП вимагав Еирощування кукурудзи як у веоняних, так 1 у л!тн1х пос!вах. У веоняних пос1вах внесения азотних добрив у доз1 N30 аумовлюе зб!льшення затрат сукуп-

но! енергП з 16 до 20 ГДж/га (на 28%) - для кукурудзи 1з соняшником та а 11 до 14 (на 27%) для суьашки редьки ол1йно! 1з пайзою. При подвовшй дози азотних добрив затрати енерг1! зб1льшувалися в1дпов1дно до 23 ГДж/га (на 46%) та до 16.3 ГДж/га або на 48%.

Наивщии Еизйд енергН забезпечують кукурудза ¿з соняшни-ком та редькз олшна 1з пайзою як у весняних, так 1 у лз.тн1х пос1вах.

По фону N30 вюад енергП з урожаем сум1шки кукурудзи 1з соняшником зб1лылувться у весняних шхпвах 1з 59 до до 76 ГДж/га, по фону ИбО-до 98 ГДж/гз. Кее не знижувться при вб1ль-шетп дози азотних добрив 1з 30 до 60 кг/га д1ючо! речовини.

Для зменшення энергозатрат допдльнше вносити 60 кг д1ючо! речовини на 1 га: сушшка кукурудзи 1з соняшником у весняних посевах по фону N30 вих1д енергП зб1лъшуе на 18 ГДж/га, а в1д N60 - на 30 ГДж/га або б1льше н1ж вдв1ч1.

Застосування канеральних добрив зумовлюв 1стотне пхдвищен-ня соб1вартост1 корму. Так, по фону РК соб1варт1сть зелено! маси люцерно-стоколосово! сумз.шки зростав до 58 коп./ц або на 86%. При вирошуванн1 сум1шок 1з участю редьки олхйно! внесения 60 кг/га д1ючо! речовини азотних добрив забезпечуе соб1вар-т!стъ зелено! маси на р1вн1 84 коп./ц при цьому питома вага витрат на добрива у структур! соб!вартост1 становить 32%. Ви-рошування багатор1чних траа дав змогу знизити в 1.4-1.6 раза потребу в пально-мастильних матер!алак пор1вняно з кукурудзою та майже в 2.5 раза пор!вняно 1з кормовими буряками.

Продуктивн!сть експериментально! кормово! с!возм1ни в КСП "Мр!я" хз чотирма полями багатор1чних трав при застосуванн! системи удобрения 1з пом1рними нормами м1неральних добрив склада 60.7 ц/га кормових одиниць соб!варт1стю 4.50 грн/ц.

ВИСН0ВКИ

1. Найвшций урожай зелено! маси багатср1чн1 трави забезпечують на 2-й рд.к використання. При внесенн1 пгд укоси N(30+30+30) урожай зелено! маси люцерни та люцерно-стоколосово! сушшки не зШлыяуеться пор1вняно 1з фоном Р60 К80; стоко-лосу суттвво пхдвишуеться: у 1-й р!к використання на 39%, на 2-й рж - на 54%, на 3-й - на 134%. Урожай зелено! маси стскс-лосу при внесенн1 N(60+60+60) у.1-й рз.к використання збз.лыпу-еться на 51%, на 2-й р!к - на 71%, на 3-й - на 174%. Внесения

nifl кожник yKic по N30 зумовлюб зб1льш8ння частки злакового компонента до 34-37%; Без азотних добрив учаоть отоколооу в урода! сум!шки не перевишув 20Z.

2. Розпод!л урожаю зелено! маси люцерни та.люцерно-стоко-лосоео1 сум!шки по укосах однаковий по boíx фонах удобрения i залежить в!д року викориотання. Перший yKic у bcí роки забез-печув 50% загального урожаю, другий yKic у 1-й piK - 41-44%, трет!й yKic -9-11%. На 2-й р!к у другое укос! частка загального урожаю становить 27-30%, в третьему yKOci - 23-26%. Для стоколосу характерним s piBHOMipHimffii розпод!л зелено! маси по укосах, а такок позитивней вшшв п1дживлень на цей паказник, особливо на TpeTiií piK викориотання,

3. Найвищий зб!р кормових одиниць ззбезпечуе сум!шка: у BapiaHTax i3 внесениям PK+N(30+30+30)-92.9,PK+N(60+60+60)-103. На 1 кг дíkduoi речовини азотних добрив одержано в!дпов1дно 8.8 та 10.0 кг сухо! речовини. По фону Р60 К80 сум1шка за продуктивною дещо поступаеться одновидовому травостою люцерни -вдааввдно 85.9 та 89.8 ц/га кормових одиниць. НаМстотнше азотн! тджиалення впливають на 36ip кормових одиниць на одно-видовому трзвостс! стоколосу: по фону Р60 К80 - 47.6 ц/га, при внесешй nifl укоси N(30+30+30) - 7'3.8 ц/га (npnpicT 55%). OKynHicTb 1 кг азоту становить 40.2 кг сухо! речовини. Прир1ст в!д N(60+60+60) - 35.6 ц/га кормових одиниць (74%) при окуп-hoctí азоту 25 кг.

4. Найвищий s6ip перетравного проте!ну забезпечуЕ однови-довий nocia люцерни незалекно в1д удобрения 17.3-19.6 ц/га. Найменше-одновидовий nociB стоколосу по фону РК (4.8 ц/га); у BapiaHTi !з PK+N(30+30+30) 36ip проте!ну зб!лыпуБТЬСЯ тут до 8.2 ц/га або в 1.7 раза, у BapiaHTi i3 PK+N(60+50+60)-B 1.9 раза. Люцерно-злакова сум!шка по фону Р60К80 забезпечув 20.6 ц/га сирого та 15.2 ц/га перетравного протешу. Найнижча за-безпеченють кормово! одиниц! перетравним проте!ном (101 г) у одновидового травостою стоколосу по фону Р60К30, найвища у люцерни - 215-217 г. Люцерна йдвшцуб emíct перетравного проте!-ну в кормов211 одинищ CyMiEKH по фону Р60К80 до 177 г або в 1.8 раза.

5. Люцерно-стоколосова сум1шка забезпечуЕ такий же, як i для одновидового травостою люцерни коеф^ент енергетично! ефбктивностi (Кее) - 11; при внесены! азотних•добрив bíh зни-жуеться у 2.2 раза. Замша м!нерального азоту б!олог1чним зао-

щаджув до 10 ГДж/га сукупних затрат 1 в одним 1г найвамлив1ших елемент1в малозатратно! технологи - на 1 ВДж сукупно! енергП отримувться близько 11 ¡да обм1нног енергИ корму з бобового травостою; 1з злакового - 5 МДж.

5. У середньому за три роки по фону Р60 К80 люцерною з урожаем, щороку виноситься 382 кг/га азоту. К1льк1сть 61олоПч-ного азоту у загальному винос1 становить 278 кг при коеф1ц1вн-т1 азотфоксацо! 73%. Внесения азотних добрив зумовлюв прогре-суючэ зниження коеф1ц1внтов азотф1ксац1"1 по роках використан-ня. КШкЛсть б1ологочного азоту в коренэв!й систем! становить 25-31% в1д середньор1чно! к1лькост1 б1олог1чного азоту винесе-ного 13 урожаем. При коеф1ц!внто азотф1ксацо! коренями 42-45% загальний об'ем азоту, що нагромаджувться в коренев1й системо люцерни у шаро 0-30 см, становить близько 170 кг/га.

7. Серед сумОшок однор1чних культур найвшцу продуктивность забезпечуе кукурудза 1з соняшником. У весняних пос1вах по фону N30 одержано 80.1 ц/га сухо! речовини- приргст становить 19 ц/га. При внесешп N60 прщист сухо! речовини досягав 34.9 ц/га. Продуктивн1сть сумошки у раннох л1тн1х пос!вах, пор1вня-но 1з весняним отроком с1вби, становить 74-81%. Прирост сухо! речовини в1д внесения N30-10.9 ц/га; N60 - 29.8 ц/га.

8. Сумошка редьки олз.йно! оз пайзою забезпечув у весняних шхйвах прир1ст сухо! речовини в1д внесения N30 7.9 ц/га (17%), N60 - 21.6 ц/га (45%). У ранньол1тн1х пос1вах сум1шка не поступавться весняному строков1 за збором сухо! речовини. Прир1ст по фону N30 - 12.1.ц/га (26%), N60 - 19.3 ц/га (42%). У тзньол!тн1х пос!вах прирост сухо! речовини в1д N30 становить 8.9 ц/га (35%); N60 - 13.5 ц/га (53%). Питома вага пайзи у сум1пяц однакова при вс1х строках - 39-41%, тод1 як частка в!вса у п1зн1х шхивах знижувться до 22-24%. При цьому зб!р сухо! речовини сумшки редьки 1з пайзою вищий на 42-69%, н1ж 1з в1всом.

9. Сум1шка редьки олйшо! 1з в1всом ранньовесняного строку с1вби забезпечув по фону N30 прибавку сухо! речовини 17.7 ц/га (50%). По фону N60 прирост сухо! речовини досягав 28.4 ц/га (80%). У раннОх л1тн1х посовач урожай сухо! речовини у раннь-овесняних 1 ранньол1тн1х пос1вах по фону N30 одного р!вня -водпов1дно 50.0 1 53.2 ц/га. Таку ж тенденц1ю виявлено к по фону N60. При цьсму прирост сухо! речовини вод N30 становить 14.9 ц/га (42%); по фону N60 - 22.4 ц/га (64%). Урожай сухо!

речовини у ni3Hix посхвах (при збиранн1 у кшцх вересня-на початку жовтня) зб1лынуеться в1д внесения N30 лише на 3.1 ц/га (17%) , привнесена N50- 5.2 ц/га (29%). Питома вага BiBca íctotho зменшувться при лхтнхх строках с1вби, особливо niSHiX, через пошкодженкям бурою 1ржею.

10. За bmíctom сирого протешу сумшки однор!чних культур мало в1др!зняються: у весняних посхвах по фону без добрив 11.04-12.58% на суху речовину; у рашйх л!тн1х посхвах -11.44-13.30; у niBHix л1тн1х - 14.84-15.98. a30thí добрива, íctotho п1деишуючи збхр cyxoí речовини, не впливають на Ti xí-м1чний склад. Виявлено тенденц1ю п1двищення вм1сту сирого протешу лише у весняних посхвах.

11. У Бесняних nociBax по фону N60 кукурудзз iг соняшником забезпечув иайвишщ 36ip кормових одиниць - 63.4 ц/ra. За збо-ром перетравного протешу (6.5 ц/га) ця сумшка знаходиться на plBHi сумшок хреотоцв i тих is злаками, але по забезпеченост1 ним кормово! одиниц1 íctotho поступавться - в1дпов1дно 123-131 та 102 г на кормову одиницю.

12. У paHHix fliTHix nocisax по фону is внесениям N60 збхр кормових одиниць сумшками хз участю редьки олпгао! та куку-рудзи is соняшником практично однаковий - 45.0-48.8 ц/'га: зб!р перетравного протешу найбътьший у сумшок i а редькою олхйною - 5.7-6.0 ц/га, у кукурудзи хз соняшником та г1рчкцх 6i¿o! Í3 bíbcom bíh менший на 11-15%. Забезпечейсть кормово! одиниц! протешом оптимальна у сумшки Í3 участю пайзк - 117 г. По фону N60 36ip кормових одиниць сум1шкою редьки ол!йно! 1з пайзою зб1лыпувться на 13.1 ц/га (37%), перетравного протешу - на 1.4 ц/га (33%); кукурудзою Í3 соняшником - вхдпов1дно на 20.3 ц/га (60%) та 2.2 ц/га (69%).

13. У nisHix fiiTHix nocisax необх1дно вис1вати сум1шку редьки ол1йно! Í3 пайзою. По фону 1з внесениям N30 за збором кормових одиниць вона переважае сумхшку редьки is bíbcom на 8.7 ц/га (47%), по перетравкому протешу - на 1.1 ц/га (41%). В1д внесения N30 36ip кормових одиниць цхб! сум1шки зб1льшу-еться на 5.5 ц/га (25%), перетравного протешу - на 0.9 ц/га (31%). По фону N60 зб!р кормових одиниць з51льшубться нз 11.9 ц/га (55%), перетравного протешу - на 1.8 ц/га (62%). Забез-печен!сть кормово! одиниць перетравним протешом на обох фонах становить 139 г.

14. Найб1лыпих затрат енергП вимагав вирощування кукурудзи. Внесения азотних добрив у доз1 N30 зумовлюе зб1лыпення затрат сукупно! енергП 1з 16 до £0 ГДж/га (на 28%), тод1 як для сум!шки редьки ол1йно! 1з пайзою- з 11 до 14 (на 27%). При подвобнн1 дози азотних добрив затрати енергП зб1льшуються в!дпов1дно до 23 Гдж/га (на 46%) та до 16.3 ГДж/гз (на 48%). По фону N30 вюид енергП з урожаем сум1шки кукурудзи та со-няшника зб1лъшуеться у весняних гохивах 1з 58.7 до до 76.5 ГДж/га (на 30%), по фону N60 до 98.3 ГДж/га -на 67% по в1дно-шенню до неудобреного фону. Кее не знижуються при зб1лыпенн1 дози азотних добрив 1з 30 до 60 кг/га дхючо! речовини.

15. Застосування мЛнеральних добрив зумовлюе п1двищення соб1вартост1 корму: по фону РК со'бхвартхсть зелено! маси лю-церно-стоколосово! сушшки зростае 1з 31 до 58 коп/ц або на 86%; при вирошуванн! сум1шок 1з участю редьки олнгао! зб1ль-шення дози азотних добрив 1з 30 до 60 кг/га зумовлюе пЛдвшцен-ня соб1вартост! зелено! маси до 84 коп/ц та зб1лыпення питомо! ваги витрат на добрива у структур! соб1вартоот1 !з 25 до 32%. Вирощування багатор!чних трав дав змогу знизити в 1.4-1.6 раза потребу в пально-мастильних матер1алах пор1вняно 1з кукурудзою та майже в 2.5 раза пор!вняно 1з кормовими буряками.

РЕК0МЕНДАЦП ВИРОЕНЩТВУ

1 В умовах п1вн!чного Л1состепу на чорнозем1 вилугованому малогумусному при вирощуванн1 стоколосу безостого, люцерни та !х сумшок азотн1 добрива необхз.дно вносити лише гид стоколос безостий у норм1 30 кг/га д!ючо! речовини пз.д кожний ую.с.

2 Для отримання корму м1ж укосами багаторхчних трав м!н1-мальний асортимент сумшок однор!чних культур повинен включа-ти: редьку ол1йну 1з в!всом ранньовесняного строку с1вби для використання п1сля першого укосу трав, ранн! л1тн1 пос1ви -перед трет1м укосом; редьку ол1йну ¿з пайзою весняного пос1-ву-!з використанням перед другим укосом трав або п1сля нього, з ранньол!тн1х-перед трет1м укосом трав, з п!зньол1тн!х-у тре-т!й декад! вересня; кукурудзу 1з соняшником весняного строку с1вби для використання пд.сля другого укосу трав, рашпх л!тн!х поо1в1в - у перш1й половин1 вересня п1сля третього укосу.

3 Для зменшення энергозатрат- кеобх1дно скоротити плопц гид сумшками однорхчних культур i гпдеищктк IX продуктивнЮть за рачунок зб1льп1ення норми азотних добрив до 60 кг/га д1ючо! речовини.

ПУЕЛ1КАЦП ПО TEMI ДИСЕРТАЦП

1. Архипенко Ф.М., . Ткачук B.C..Войтовик М.В. П1двищення економ1чно! ефективност! вирощування кормових культур.- 36ip-ник наукових праць 1нституту землероботва УААН.- Випуск 2.-Ки-!в.-1996.-с.53-57

2. Архипенко Ф., Ткачук В., Войтовик М.В. Економ1ка кормо-виробництва в оучасних умовах//Тваринництво Укра!ни.-Н9.-

1997.-0.26-27

3. Архипенко Ф.М., Сохацький П.С., Ларша.В. I., Матв1бвсь-кий В.А., Войтовик М.В., Ткачук B.C., Еел1нська Н.П. Пасовшцне утримання м'яоних пор!д велико! рогато! худоби//Практичн1 ре-комендац!!.-Ки!в:Нора-Пр!нт.-1997.-60 с.

4. Архипенко Ф.М., СипкоА.О., Невшчана М.С., Войтовик М.В. Продуктивн1сть пайзи в умовах п!вн!чного Л1состепу.-36ipHHK наукових праць 1нституту землероботва УААН.-Випуск 2.-Ки!в.-1997.-о.45-47

5. Архипенко Ф.М., Войтовик М.В. Пайза та редька олшна в ооновних i повторних nociBax.- Зб!рник наукових праць 1нститу-ту землероботва УААН.-Випуск 2.- Ки!в.-1997.-с.95-97

6. Архипенко Ф.М., Чумаченко 1.П., Еел1нська Н.П., Еергу-нов В.А., Войтовик М.В., Колесник М.Д., Лар!наВ.1., Плахотнюк В.Я., Проненко М.М. Ткачук B.C. Велений конвеЕр для свинарсь-ких господарств//Практичн! рекомендац!!.-Ки!в:Нора-Пр!нт.-

1998.-36 с.

7. Архипенко Ф.М., Войтовик М.В., ЛаршаВ.Т., Ткачук B.C. Енергетична ощнка вирощування кормових культур та !х сум1шок у прифермськ1й 0iB03MiHi /'/Сучасн!. проблеми рослинництва i кормовиробництва.-Зб!рник наукових праць Умансько! сишсько-господарсько! академ!!.- Частина 1.- Умань.-1998.-с. 157-161

8. Архипенко Ф.М., Войтовик М.В., Лар1на В.I., Ткачук B.C. Економ!чна оц!нка вирощування багатор!чних та однор1чних культур у сировинному конвеЕр!//Сучасн! проблеми рослинництва i кормовиробництва.-Зб!рник наукових праць Умансько! с1льсько-господарсько! академП.- Частина 2.- Умань.-1998.-с.148-151

АННОТАЦИЯ ВОЙТОВИК М.В. Продуктивность многолетних трав и смесей однолетних культур в зависимости от уровня азотного питания и сроков сева на выщелоченном черноземе Лесостепи Украины.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйстенных наук по специальности 06.01.09 -растениеводство, Институт земледелия УААН, пгт.Чабаны, 1998

В диссертации изложены результаты исследований по разработке енергосберегающей системы производства кормов в зеленом конвейере для летне-осеннего использования за счет сочетания многолетних трав и смесей однолетних культур без расширении их ассортимента. Изучено еффективность- низких доз азотных удобрений при подкормках многолетних трав и внесении этих удобрений под смеси однолетних культур в весенних и летних (ранних и поздних) посевах; изучено влияние сроков посева смесей однолетних культур на их продуктивность; рекомендованы компоненты в зависимости от сроков посева в летний период. Дается энергетическая и економическая оценка выращивания кормовых культур в экспериментальном прифермсксм севообороте.

Ключевые слова: зеленый конвейер, бобово-злаковая травосмесь, азотфиксация, крестоцветные культуры, сроки сева, азотные удобрения, продуктивность, енергосбережение, экономическая эффективность.

А Н О Т А Ц I Я

ВОЙТОВИК М.В. Продуктивн1сть багатор1чних трав та сум1шск од-нор1чних культур залежно вз.д р1вня азотного хивлення та стро-к1в с!вби на чорнозем1 вилугованому ./Исостепу Укра'1ни.

Дисертац1я (рукопис) на здобуття вченого ступени кандидата огльсыюгосподарських наук за спец1альн1стю 05.01.09-рослин-ництво.-1нститут землеробства УААН, смт.Чабани, 1998.

У дисертацП викладено результата дослдаень по розробщ енергозбер1гаючо! системи виробництва корм1в у зеленому конве-вр1 для л1тньо-ос1ннього використання за рахунок повднання ба-гатор!чних трав 1 сумшок однор!чних культур без розширення Тх асортименту. Вивчено ефективн1сть низьких доз азотних добрив при п1дживленнях багатор1чних трав та при внесенн1 цих добрив п1д сумшки однор1чних культур у весняних та л!тн!х (рашпх 1 п1зн!х) пос1вах; вивчено вплив строк!в с!вби сумшок однор1ч-них культур на !х продуктивн1сть; рекомендовано компонентя у залежност1 в!д строкхв с1вби у л1тн!Й пер1од. Давться енерге-

тична га ексшсшчна ощнка вирошування кормових культур в екс-периментальнгй пркфермськхй ciBoeMiHi.

К л ю ч о в i олова: велений конвеер, бобово-злакова травосумашка, азотф!ксац1я, xpeoToqaiTi культури, строки с!вби asoTHi добрива. продуктивного, енергозбереження, економ1чна ешективнхсть.

ABSTRACT

VOITQVIK M.V. The productivity of perennial grasses and annual crop mixtures depending on nitrogenous nutrition level and seeding- times on leached chernozem of the Ukrainian Forest-Steppe.

Thesis (manuscript) for the degree of Candidate of Sciences (Agriculture) in the speciality 06.01.09-plant growing1, Institute of Agriculture of the UAAS, Chabany, 1998.

In the thesis the results of research on the development of energy saving system of forage production in the green conveyor for the summer and autumn utilisation at the expense of the perennial grass and annual crop mixture combination without the extension of their assortment are stated. The effectiveness of small nitrogenous fertiliser doses when perennial grass dressing and applyng these fertilisers under annual crop mixtures in spring and sommer (early and late) sowings is studied; the influence 'of annual crop mixture seeding times upon their productivity is studied; constituents depending on seeding times over the summer period are recommended. Energy and economic value of fodder crop growing in the experimental by-farm crop rotation is given.

К e у w о r d s: green conveyor, grass and ieguminose mixture, nitrogen fixation, crucifers, seeding times, nitrogenous fertilizers, productivity, energi saving, economical effectiveness.