Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Продуктивность материнской формы простого гибрида кукурузы Борисфен 433 MB в зависимости от режимов орошения, доз азотного удобрения и густоты стояния растении в условиях южной зоны Степи Украины

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Продуктивность материнской формы простого гибрида кукурузы Борисфен 433 MB в зависимости от режимов орошения, доз азотного удобрения и густоты стояния растении в условиях южной зоны Степи Украины"

ІНСТИТУТ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

Г: П

УДК 631.6:631.82:631.03:633.15(833) /1 і

КОКОВІХ1Н Сергій Васильович ^

ПРОДУКТИВНІСТЬ МАТЕРИНСЬКОЇ ФОРМИ ПРОСТОГО ГІБРИДУ КУКУРУДЗИ БОРИСФЕН 433 МВ ЗАЛЕЖНО ВІД РЕЖИМІВ ЗРОШЕННЯ, ДОЗ АЗОТНОГО ДОБРИВА ТА ГУСТОТИ СТОЯННЯ РОСЛИН В УМОВАХ ПІВДЕННОЇ ЗОНИ СТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 - рослинництво

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Дніпропетровськ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті землеробства південного регіону УААН.

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ПИСАРЕНКО Володимир Антонович, Інститут землеробства південного регіону УААН, завідувач лабораторією зрошення.

Офіційні опоненти: академік УААН, доктор сільськогосподарських наук, професор ЦИКОВ Валентин Сергійович, Інститут зернового господарства УААН, завідувач відділу маркетингу та освоєння наукових розробок;

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, ЛІЩЕНКО Олександр Іванович, Синельни-ківська селекційно-дослідна станція УААН, провідний науковий співробітник лабораторії сортової агротехніки кукурудзи.

Провідна установа: Херсонський державний аграрний університет, кафедра рослинництва і агроекології, Міністерство агропромислового комплексу України, м. Херсон.

Захист відбудеться "26 " 2000 р. о ^ годині на засіданні

спеціалізованої вченої радігД 08.3S3.0I при Інституті зернового господарства УААН за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14, Інститут зернового господарства УААН; тел. 45-02-36.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту зернового господарства УААН, 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14.

Автореферат розісланий ” 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Муратов А.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Світового практикою доведено, що кращі прості між-лінійні гібриди за комплексом господарсько-корисних ознак (врожайність, стійкість до полягання, хвороб і шкідників, вирівненість рослин і качанів та ін.) мають істотні переваги порівняно зі складними гібридами, але насінництво їх більш складне і має деякі недоліки. Насамперед, це низька насіннєва продуктивність материнської форми і значна чутливість до несприятливих умов зовнішнього середовища.

Тому розробка нових і вдосконалення існуючих елементів науково обгрунтованої технології вирощування насіння простих гібридів, до яких належить новий високопродуктивний гібрид Борисфен 433 МВ, вивчення дії та взаємодії режимів зрошення, доз азотного добрива та густоти стояння рослин, які найбільш суттєво впливають на продуктивність кукурудзи в умовах південної зони Степу України, набуває актуального значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження та наукові розробки, які узагальнені в дисертаційній роботі виконувалися автором відповідно з тематичним планом Інституту землеробства південного регіону УААН за державною комплексною програмою "Продовольство", проекту "Зерно”, завданням "Технологія вирощування зернових і олійних культур в зоні Степу". Робота виконувалась згідно тематичного плану та робочої програми досліджень лабораторії зрошення {ЗПР “Розробити водо- та енергозберігаючі технології вирощування сільськогосподарських культур" (номер державної реєстрації 0197 иО 15758).

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень було вивчення дії та взаємодії основних агротехнічних заходів (режимів зрошення, доз азотного добрива, густоти рослин) на продуктивність рослин материнської форми простого гібриду кукурудзи Борисфен 433 МВ на ділянці гібридизації, а також встановити можливості підвищення врожаю насіння та економії водо- й енергоресурсів шляхом оптимізації вирощування і на цій основі розробити технологічний паспорт вирощування насіння гібриду кукурудзи Борисфен 433 МВ в умовах півдня України.

До задач досліджень входило:

- вивчити особливості росту, розвитку, винос і споживання елементів живлення материнської форми гібриду' кукурудзи Борисфен 433 МВ на ділянці гібридизації залежно від агротехнічних заходів, що вивчалися в досліді;

- визначити морфо-фізіологічні показники продукційного процесу кукурудзи, а саме динаміку накопичення сирої і сухої маси, розмір листової поверхні, чистої продуктивності фотосинтезу, фотосинтетичного потенціалу рослин залежно від умов водозабезпеченості, рівня азотного жишіення та густоти стояння рослин;

* вивчити особливості водного режиму рослин кукурудзи в різні за вологозабезпеченістю роки та режиму зрошення, встановити динаміку використання грунтової вологи, визначити сумарне водоспоживання та середньодобо-

ве випаровування рослин;

- визначити зернову продуктивність рослин материнської лінії ДК. 437 М залежно від поливного режиму, доз азотного добрива та густоти стояння рослин, а також структуру врожаю, урожайність, вихід і якість насіння;

- визначити економіко-енергетичну ефективність елементів технології вирощування гібридного насіння;

- розробити технологічний паспорт вирощування насіння гібриду кукурудзи Борисфен 433 МВ в умовах зрошення південного Степу України.

Наукова новпша одержаних результатів. Вперше для умов південної зони Степу України проведені багатофакторні дослідження, спрямовані на розробку елементів сортової агротехніки нового простого гібриду інтенсивного типу Борисфен 433 МВ.

Визначені особливості росту, розвитку та рівень продуктивності рослин кукурудзи на ділянці гібридизації залежно від рівня зволоження, доз азотного добрива та густоти рослин. Вивчення основних агротехнічних заходів дозволило економічно й енергетично обгрунтувати доцільність вирощування насіння кукурудзи.

Практичне значення одержаних результатів. На основі досліджень, що проведені в умовах південного Степу України, одержані дані про ріст, розвиток та формування продуктивності рослин кукурудзи, які мають важливе практичне значенім для наукових установ і насінницьких господарств України.

Розроблені елементи технології вирощування насіння простого гібриду кукурудзи Борисфен 433 МВ сприяли підвищенню врожайності насіння та зменшенню енергетичних і виробничих витрат, Про це свідчать позитивні дані виробничої перевірки в ПСП "Україна" Ґорностаївського району Херсонської області, яка проводилася в 1999 р.

Особистий внесок здобувача. Автором разом з науковим керівником розроблені схеми дослідів, безпосередньо проведені польові та лабораторно-польові дослідження, оброблені експериментальні результати дослідів, обчислені показники економічної й енергетичної ефективності агротехнічних заходів, що вивчалися, зроблені висновки та рекомендації для практичного використання. У проведенні агрохімічних і біохімічних аналізів грунту, листостеблової маси та зерна кукурудзи приймали участь наукові співробітники лабораторії масових аналізів і лабораторії зрошення Інституту землеробства південного регіону УААН.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися на наукових конференціях в Інституті зрошуваного землеробства УААН (7 травня 1997, 27 квітня 1999 р.), Одеському державному сільськогосподарському інституті (М-18 червня 1999 р.) та Інституті зернового господарства УААН (10-11 лютого 2000 р.), на засіданнях вченої ради Інституту зрошуваного землеробства протягом 1995-1998 рр.

Публікації. За матеріалами результатів досліджень опубліковано 12 наукових праць, серед яких сім статей у фахових журналах, гри тези доповідей та

з

два інформаційних листки. Отримано позитивне рішення про видачу патенту на винахід “Спосіб вирощування насіння простих гібридів кукурудзи при зрошенні” (реєстраційний номер 2000021081 від 24.02.2000).

Структура і обсяг дисертації Дисертація викладена на 145 сторінках машинописного тексту, включає 47 таблиць, 13 рисунків, 21 додаток. Складається з вступу. 7 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел і додатків. Список використаних літературних джерел включає 151 найменування. у тому числі 24 іноземних.

ЗМІСТ РОБОТИ

Стап вивчення питання насінництва кукурудзи в умовах зрошення. В

розділі наведені результати досліджень вітчизняних і закордонних вчених з питань особливостей насінництва кукурудзи, водоспоживання, режимів зрошення, застосування добрив, густоти стояння рослин та продуктивності рослин при взаємодії основних агротехнічних заходів вирощування.

Умови та методика проведення досліджень. Польові досліди проводилися на темно-каштановому слабосолоншоватому грунті, який за фізичним складом зараховується до крупношиуватих суїлинків. Вміст гумусу в шарі грунту 0-30 см - 2,15%. загального азоту - 0,135%. фосфору 0,112%, калію -2,7%, pH водної витяжки - 7,1, щільність грунту - 1,42 г/см\

Клімат південної зони Степу України посушливий, з великими тепловими ресурсами, частими суховіями, незначною кількістю та нерівномірним розподілом опадів. Роки проведення досліджень за дефіцитом випаровування були: 1995 р. — середньосухий; 1996 р. - посушливий; 1997 р. -- вологий. Загальна кількість опадів за період вегетації рослин становила в 1995 р. - 178,5 мм, у 1996 р. - 164,5 мм та в 1997 р. - 369.5 мм.

Польові досліді] та лабораторні дослідження виконувались протягом 19951997 рр. в Інституті землеробства південного регіону УААН, згідно з методичними вказівками по проведенню досліджень на зрошуваних землях (М.М. Горяне кий, 1970), методикою польового досліду (Б.А,Доспехов, 1985) і "Методическими рекомендациями по проведению полевых опытов в условиях орошения УССР” (Днепропетровск, 1985).

Вивчення зміни продуктивності рослин материнської форми простою гібриду кукурудзи Борисфен 433 МВ залежно від режиму зрошення (без зрошення, 60-80-60, 70-80-70, 80-80-80% 1ІВ), доз азотного добрива (без азоту, N60, N90, N,20 на фоні Р90) та густоти стояння рослин (50, 70, 90 тис./ та) проводили у польовому трифакторному досліді методом розщеплених ділянок. Густота рослин кукурудзи батьківської форми ДК 474 МВ складала 60-65 тис./ га.

Вміст №К в рослинах визначали в лабораторії масових аналізів ІЗПР УААН: загальний азот - за Починком, фосфор - за Мерфі-Рейлі, калій - на полуменевому фотометрі.

Результати обліку врожаю обробляли методом дисперсійного та статистич-

ного аналізу за допомогою ПЕОМ. Економічну та енергетичну ефективність вирощування гібридного насіння гібриду Борисфен 433 МВ проводили відповідно до ГОСТу 23729-88 “Техника сельскохозяйственная. Методы экономической оценки” (Москва, 1991) та “Методические рекомендации по биоэнергетической оценке технологий возделывания кукурузы” (ВАСХНИЛ, 1988).

Ріст і розвиток рослин кукурудзи материнської форми гібриду Борисфен 433 МВ на ділянці гібридизації. Тривалість періоду вегетації та міжфа-зних періодів росту й розвитку рослин кукурудзи материнської лінії ДК 437 М залежала головним чином від гідротермічних умов вегетаційного періоду. У вологі роки (1997 р.) з порівняно нижчим температурним режимом повітря, підвищеною кількістю опадів у літні місяці довжина періоду від сходів до повної стиглості зерна збільшувалася до 124 днів, а в посушливі роки (1996 р.) зменшувалася до 89 днів. Застосування фактору зрошення у середні та посушливі роки подовжувало період вегетації на 3-8 днів, фактор живлення (внесення азотного добрива) збільшувало вегетацію на 1-3 дні, а щільність стеблостою у варіантах, що вивчалися, практично не впливала на довжину вегетаційного періоду материнської лінії ДК 437 М (за винятком сухого 1996 р.). Дослідженнями встановлено, що лінійний ріст стебла та висота кріплення качана зростали при застосуванні вказаних факторів. Ріст стебла неполивних рослин в значній мірі залежав від атмосферних умов вегетаційного періоду, особливо у другій частині вегетації. Так, під час цвітіння у вологому 1997 р., висота складала, в середньому по варіантах з внесенням азоту і різній густоті рослин, 164,3 см, а в сухому 1996 р. цей показник знизився до 121,1 см або у 1,4 рази. Найбільший середньодобовий приріст в зрошуваних рослин (3,1-3,6 см за добу) зафіксований у період від 15 листків до цвітіння, а на ділянках без поливу - у фазі від 7 до 15 листків (2,5-3,2 см за добу).

Протягом періоду вегетації спостерігалося зниження вмісту в грунті всіх досліджуваних макроелементів живлення. Вегетаційні поливи сприяли зменшенню вмісту нітратного азоту в грунті. Найбільш інтенсивним цей процес спостерігався у варіантах з поливами за схемою 80-80-80% НВ і максимальній дозі азоту (N120) - з 2,51 (сходи) до 0,72 мг/100 г (повна стиглість зерна). Максимальний середньодобовий винос рослинами азоту, фосфору і калію був зафіксований у період від 15 листків до цвітіння. Для створення 1 ц насіння рослини виносили з грунту 2,87-3,25 кг азоту, 0,85-1,17 кг фосфору та 3,27— 3,48 калію.

Морфо-фізіологічні показники продукційного процесу рослин кукурудзи. Визначено, що рівень накопичення сирої та сухої біомаси рослинами материнської лінії ДК 437 М помітно варіював від факторів, що вивчалися. У варіантах зі зрошенням й азотним добривом збільшувалися показники виходу сирої та сухої маси як з однієї рослини, так і з одиниці площі. При загущені рослин зменшувалася біомаса однієї рослини та, навпаки, зростав вихід рослинної маси з 1 га.

Добовий приріст сирої біомаси ростиш на початку вегетаційного періоду

був повільним (273-301 :сг/га), а після 15 листків і до цвітіння - максимальним (2420-4657 кг/га за добу).

Найбільший середньодобовий приріст сухої маси неполивних рослім зафіксований в міжфазний період від 7 до 15 листків (286,7-302,5 кг/га за добу), а зрошуваних - від 15 листків до цвітіння (483,5-641,2 кг/га за добу) (рис. 1).

Сходи 7 листків 15 Цвітіння МС ПС листків

—о—Без зрошення —ф—60-80-60% І ЇВ

—а—70-80-70% НВ —о—80-80-80% КВ

Рис. 1. Добовий приріст сухої маси кукурудзи залежно від режиму зрошення, кг/га (середнє за 1995-1997 рр.)

Проведення полинів та застосування азотного добріша збільшувало листову поверхню однієї рослини і загальну площу посівів; загущення рослім знижувало ці показники у перерахунку на 1 рослину (на 7,8-19,5%) і підвищувало (на 4,5-8,2%) листовий індекс. Параметри чистої продуктивності фотосинтезу рослин були максимальними (6,9 г/м2 за добу) у варіантах з поливним режимом 80-80-80% НВ, а мінімальними (4,8 г/м2 за добу) - на незрошуваних ділянках.

Однім з головних факторів, який визначає рівень продуктивності рослин кукурудзи, с фотосинтетичний потенціал 1 га посівів (табл. І).

З’ясовано, що фактор зрошення сприяв підвищенню фотосинтетичного потенціалу посівів кукурудзи на 49.6-69,7% порівняно з неполивними умовами. Використання азотних добрив, на фоні внесення Рад, забезпечило збільшення рівня цього показника. У варіантах без азоту фотосинтетичний потенціал рослин самозапиленої лінії ДК 437 М дорівнював в середньому 1292 тис. м2 днів, а при застосуванні ^60, N90, N120 величина фотосинтетичної продуктивності посіві зростала відповідно до 1338, 1370, 1391 тис. м2 днів або на 3,5, 6,0, 7,7%. Збільшення густоти рослин від 50 до 70 і 90 тис./ га призвело до підвищення фотосинтетичного потенціалу посівів на 10,6 і 15,1%, а від 70 до 90 тис./ га на 4,5%, відповідно.

Таблиця 1

Фотосинтетичний потенціал рослин кукурудзи,

.Л л, „„„„г,.., 1 ппс то

Режим зрошення, % НВ (фактор А) Удобрения (фактор В) Густота стояння рослин, тис./ га (фактор С) Середнє по факторах

50 70 90 А В

Без зрошення Род-фон 724 870 956 931 1292

Фон + N60 847 945 1011 1338

Фон + N90 871 968 1055 1370

ФОН + N120 893 979 1061 1391

60-80-60 Род-фоН 1238 1369 1408 1393

Фон + Ибо 1252 1379 1479

Фон + N90 1285 1440 1523

Фон + N120 1304 1485 1557

70-80-70 Р90 — фон 1355 1482 1532 1483

Фон + N60 1370 1499 1565

Фон + N90 1387 1531 1579

Фон+ N[20 1393 1545 1584

80-80-80 Г0 О І *0- О Я 1426 1558 1582 1580

Фон + N60 1484 1592 1632

Фон + N90 1505 1643 1650

Фон +N[20 1518 1678 1692

Середнє по фактору С 1241 1373 1429

Водний режим рослпв материнської лінії ДК 437 М. На ділянці гібридизації у посушливий рік (1996 р.) були проведені 4-6, а у вологий (1997 р.) -1-2 поливи з різними зрошувальними й поливними нормами. Встановлений чіткий кореляційний зв'язок між кількістю атмосферних опадів і кількістю вегетаційних подивів та їх розподілом за міжфазними періодами рослин материнської форми гібриду кукурудзи Борисфен 433 МВ дозволяє проводити планування поливних режимів у виробничих умовах.

Сумарне водоспоживання рослин кукурудзи на ділянках без поливу складалось з водозапасів грунту та опадів вегетаційного періоду. Питома вага водоспоживання за рахунок запасів грунтової вологи була найбільшою у посушливому 1996 р. (51,0%), а найменшою у вологому 1997 р. (6,7%). У варіантах зі зрошенням спостерігалась протилежна тенденція, а саме - питома вага поливної води у сумарному водоспоживанні рослин перевищувала показники вологозапасів на 1005-1825 м3/га.

Найбільш інтенсивне середньодобове випаровування рослин кукурудзи (51,3 м3/га за добу) відмічалося у міжфазний період “цвітіння - молочна стиглість зерна”.

Вилив режиму зрошення, доз азотного добрива та густоти стояния рослин на врожай материнської форми гібриду Борпсфен 433 МВ. Визначено, що застосування зрошення підвищувало вологість зерна перед збиранням, в середньому за 1995-1997 рр., на 2,4-7,2%. Застосування азотного добрива (на фоні Р9(І) підвищувало вологість зерна на 0,9-2.6% (в середньому по режимах зрошення), а при збільшенні густоти рослин з 50 до 90 тис./ та відмічалося зменшення цього показника з 33,3-35,9 до 29,5-32,9% (табл. 2).

Таблиця 2

Вологість зерна при збиранні врожаю залежно від доз азотного добрива і густоти рослин, % (у середньому за 1995-1997 рр.)______

Удобрення Густота стояння рослин, тис./ га

50 70 90

РдО-фОН 33,3 31,7 29,5

Фон + N60 34,2 32,4 30,8

Фон + N90 35,1 34,0 31,6

Фон + N,20 35.9 34,3 32.9

Оптимізація режиму зрошення та внесення азоту позшлвно вплинула на показники структури врожаю, а збільшення густоти посіву зменшувало кількість продуктивних качанів на 100 рослин (на 3.7-10,3%.), вихід зерна з качана (на 1.0-3,6%). довжину і діаметр качанів (на 1,2-2.2 та 3.2-4,8%).

Маса 1000 зерен кукурудзи зростала від застосування зрошення н азотного добрива, а загущення рослин зменшувало цей показник. Найбільш суттєво цей показник варіював під впливом вегетаційних полинів та ступеня густоти рослин (рис. 2).

БІ50тис./га 070 тис. /га 090 тис/ га

Рис. 2. Маса 1000 зерен материнської форми Борисфену 433 МВ залежно від режиму зрошення та густоти стояння рослин

Встановлено, що в середньому прирости маси 1000 зерен від зрошення складали 50,8-55,1 г або 19,1-20,3% і найбільшим цей показник був у варіантах з поливами за схемою 80-80-80% НВ. Збільшення густоти рослин призводило до зниження маси 1000 зерен на всіх режимах зрошення і фонах азотного живлення. Так, при густоті 50 тис./ га отримано найбільш крупне насіння (214,7-274,1 г). Слід відмітити, що при загущені рослин від 50 до 70 тис./ га маса 1000 зерен зменшувалася на 1,8-2,6%, тоді як від 70 до 90 тис./ га це явище проявлялося ще більш помітно - на 8,2-13,2%.

Урожайність насіння простого гібриду кукурудзи Борисфен 433 МВ на ділянці гібридизації в середньому за 1995-1997 рр. залежно від режимів зрошення, рівня азотного живлення та густоти рослин варіювала в значних межах (табл. 3).

Таблиця З

Урожайність насіння кукурудзи гібриду Борисфен 433 МВ, ц/га

Режим зро- Удобрення Густота стояння рослин, Середнє

шення, % НВ (фактор В) тис./ га (фактор С)

(фактор А) 50 70 90 А В

Без зрошення Р90-фон 9,7 11,1 11,7 11,9 27,7

ФОН + N<50 10,6 12,0 12,3 28,7

Фон + N90 11,3 12,3 12,6 29,9

ФОН + N120 11,5 12,4 13,1 31,2

60-80-60 Рво-фон 28,4 32,1 34,0 32,9

Фон + N50 29,6 32,9 35,0

Фон + N90 30,7 34,2 35,8

Фон + N,20 31,5 35,0 36,5

70-80-70 Р90-фон 29,2 34,6 35,8 35,1

Фон + N«0 31,4 35,2 36,5

Фон + N90 33,3 36,4 37,3

Фон + N,20 34,6 38,1 38,6

80-80-80 Р9о-фон 31,5 36,8 38,3 37,9

Фон + N60 33,4 37,4 39,7

Фон + N90 34,4 38,2 41,4

Фон + N,20 36,1 39,3 42,3

Середнє по С 26,8 30,1 31,2

Н1Р05, ід/га для факторів: А-1,02; В= 1,02; С=0,82; АВ=1,78; АС-1,54; ВС=1,54; АВС-3,27

Дослідами визначено, що найбільш висока продуктивність рослин кукурудзи спостерігалася при режимі зрошення 80-80-80% НВ, а мінімальна - у варіантах без поливу. Таким чином, фактор зрошення забезпечив приріст врожайності насіння першого покоління на 21,0-26,0 ц/га або в 2,8-3,2 рази.

Стосовно ступеня впливу на врожайність кукурудзи азотного добрива (на фоні Р90) слід зазначити, що його внесення забезпечувало сталі прирости врожаю насіння в усі роки досліджень. Максимальна прибавка врожаю - 4,0 ц/га була отримана на ділянках із внесенням азотно-фосфорного добрива в дозі - М|МІ^ч-

З'ясовано, ще при збільшенні іустоти стояння рослин з 50 до 70 тис./ га спостерігалася суттєва прибавка врожайності насіння кукурудзи, яка дорівнювала 3,3-5,3 ц/га. Загущення посіву від 70 до 90 тис./ га було менш ефективним

і, в середньому по факторах, дало прибавку врожаю насіння на 1,1 ц/га. Слід також відмітити, що в деяких варіантах досліду прибавка врожаю при підвищенні густоти рослин до 90 тис./га була менше НІР05 по цьому фактору. При загальному підвищенні продуктивності рослин при загущенні 90 тис./ га спостерігалося погіршення насінницьких показників врожаю. Цей факт дозволяє зробити висновок, що оптимальна густота стояння рослин на ділянці гібридизації середньопізньостиглого гібриду Борисфен433 МВ - 70 тис./ га.

При оптимальному режимі зрошення (80-80-80% НВ), внесенні і

М^оРед та густоті стояння рослин 50 та 70 гио./ га виявлена деяка тенденція підвищення польової схожості й енергії проростання насіння. Загущення рослин до 90 т ис./ га призводило до зменшення схожості на 3.3-5,1%. а енергії проростання на 1,2-4,3%.

Як свідчать результати біохімічного аналізу насіння кукурудзи простежується достовірне підвищення вмісту загальною азоту і фосфору «і мірою збільшення дози азотного добрива. Так, у варіантах без азоту показники N0, і Р^О. дорівнювали 1.56 та 0.55%, а при внесенні Кі^Рда відповідно 1.60 і

0,59% або на 2,5-6,7% більше.

Збільшення густоти стояння рослин та покрашення водного режиму рослин обумовило тепдеігаію до зниження показників загального азоту і фосфору в насінні кукурудзи. Вміст іагального калію був досить стабільним і майже не змінювався під виливом агротехнічних заходів, що вивчалися.

Економіко-еиергетична ефективність вирощування насіння простого гібриду кукурудзи Борисфен 433 МВ. Економічний аналіз експериментальних даних показав, що рентабельне ведення насінництва гібриду кукурудзи Борисфен 433 МВ в умовах південної зони Степу України раціональне тільки за умов штучного зволоження грунту (табл. 4).

Так, у вологому 1997 р. у варіантах без зрошення урожайність насіння кукурудзи становила більше двох тонн, а рівень виробничої рентабельності дорівнював 400%. Однак, такі роки трапляються рідко і тому розраховувати на підвищені умови зволоження не доцільно. В більшості випадків ведення насінництва кукурудзи гібриду Борисфен 433 МВ без зрошення знаходиться в межах економічної доцільності (рентабельність лише 27,9%), а у посушливі роки (1996 р.) - призводить навіть до збитків.

Таким чином, при виробництві насіння кукурудзи простого гібрида Борисфен 433 МВ на темно-каштановому середньосуглинковому фунті зони пів-

Таблиця 4

Економічні ефективність виробництва насіння кукурудзи гібриду Борисфен 433 МВ залежно від режимів зрошення і погодних ______________________умов в роки досліджень ______________________

Режим зрошення, % НВ Роки Урожайність, ц/га Рентабельність, %

Без зрошення 1995 5,8 27,9

1996 2,1 -53,8

1997 27,7 399,7

60-80-60 1995 34,8 491,9

1996 33,4 368,1

1997 30,4 417,1

70-80-70 1995 34,8 491,9

1996 33,4 368,1

1997 30,4 417,1

80-80-80 1995 40,8 484,5

1996 38,3 448,7

1997 34,5 432,8

денного Степу України найбільш економічно вигідними є такі елементи технології вирощування: режим зрошення 80-80-80% НВ, доза мінеральних добрив М!2оР<)сь густота стояння рослин материнської лінії ДК 437 М - 70 тис./ га, які забезпечують урожайність насіння - 39,3 ц/га, собівартість 1 ц -20,38 грн., чистий прибуток - 3773,17 грн./га та рівень виробничої рентабельності 487 %.

Основна частина витрат сукупної енергії при виробництві насіння кукурудзи припадала на оборотні засоби виробництва - паливо, добрива і поливну воду. Максимальна енергоємність 1 ц насіння відмічена у неполивних варіантах при внесенні ЫбоРад і густоті рослин 50 тис./ га, а мінімальна - при водо-зберігаючому режимі зрошення (60-80-60% НВ), та густоті 70 тис./га.

Тому при недостатній водозабезпеченості зрошувальних систем, дефіциті водних і енергетичних ресурсів доцільно застосовувати поливний режим 6080-60% НВ, дозу добрив М^сРад і густоту стояння рослин 70 тис./ га, що забезпечують одержання найбільш рентабельного і найменш енергоємного гібридного насіння.

Найбільша біоенергетична ефективність виробництва насіння кукурудзи простого гібриду Борисфен 433 МВ на ділянці гібридизації була при оптимальному режимі зрошення 80-80-80% НВ (енергетичний коефіцієнт дорівнював 3,45%), застосуванні мінеральних добрив в дозі NпоРэд (3,37%) і густоті рослин 70 тис./ га (3,30%).

висновки

1. Вирощування насіння простого середньогпзпьостш лого гібриду кукурудзи Борисфен 433 МВ в умовах південної зони Степу України економічно вигідне і прогнозоване лише на зрошуваних землях.

2. Тривалість вегетаційного періоду рослин материнської форми Борисфе-ну 433 МВ залежала від варіювання гідротермічних умов під час вегетації і складала у посушливому 1996 р. - 89 днів, а у вологому 1997 р. - 124 дні. Застосування Зрошення у середні та посушливі роки сприяло ПОДОВ/КЄНШО періоду вегетації на 3-8 днів, внесення азоту також збільшувало вегетацію на 2-3 дні, тоді як тільність стеблостою у варіантах, що вивчалися, істотно не впливала на тривалість вегетаційного періоду рослин.

3. Показники лінійного приросту стебла та висоти кріплення качана помітно підвищувалася на фонах застосування зрошення, внесення азоту при збільшенні густоти рослин. Найбільші показники приросту рослин на зрошенні були зафіксовані у період з 15 листків до цвітіння (3,1-3,6 см за добу), тоді як на ділянках без поливу - у фазі з 7 до 15 листків (2,5-3.2 см за добу).

4. Протягом вегетації спостерігалася стала тенденція до зменшення основних поживних речовин у 0-70 см шарі грунту. Максимальний середньодобовий винос азоту, фосфору і калію незалежно від варіантів досліду спостерігався в період з 15 листків до цвітіння. Для створення І ц насіння рослини поглинали з грунту 2,82-3,25 кт азоту, 0,83-1,17 кг фосфору та 3,22-3,48 калію.

5. Темпи накопичення сирої і сухої біомаси рослинами кукурудзи залежали від поливного режиму, доз внесення азоту та густоти рослин. Зрошення і добриво збільшували ці показники, а загущення рослин негативно впливало на параметри сирої та сухої маси однієї рослини і, навпаки, позитивно - на вихід вегетативної маси з 1 га.

6. Проведення поливін і застосування азотного добріша сприяло збільшенню листової поверхні як однієї рослини, так і загальної листкової площі посівів; загущення зменшувало ці показники на одній рослині та підвищувало листковий індекс. При зрошення чиста продуктивність фотосинтезу рослин зростала на 18,8-43,8%, внесення добрив зумовлювало деяке підвищення цього показника, а збільшення густоти стояння рослин, навпаки, - зменшення. Виявлена чітка закономірність зростання фотосинтетичного потенціалу посівів кукурудзи від застосування поливів (на 49,6-69,7%), внесення різних доз азотного добрива (відповідно на 3,5, 6,0, 7,7%) та заіущеїшя рослин (на і0,6 і 15,1%).

7. На ділянці гібридизації простого гібриду кукурудзи Борисфен 433 МВ для підтримання передиоливної вологості грунту на заданому рівні в різні за водозабезпеченістю роки потребується неоднакова кількість поливів, поливні, зрошувальні норми та різний розподіл поливів за фазами росту й розвитку рослин кукурудзи.

8. Статистичний аналіз взаємозв’язку між сумою атмосферних опадів з кількістю вегетаційних поливів та їх розподілом за міжфазними періодами

рослин материнської форми гібриду Борисфен 433 МВ свідчить про наявність чіткого закономірного зв'язку та про можливість планування поливного режиму посівів,

9. Фактори зрошення та застосування азоту зумовили підвищення вологості зерна перед збиранням відповідно на 2,4-7,2 і 0,9-2,6%, а. загущення рослин зменшувало вологість на 2,8-3,0%.

10. Структура врожаю материнської форми Борисфену 433 МВ була тісно пов’язана з оптимізацією режиму зрошення та внесенням добрив, які позитивно вплинули на всі показники, тоді як а загущення посівів знижувало кількість продуктивних качанів на 100 рослин, масу 1000 зерен, довжину та діаметр качанів.

11. Найбільш висока зернова та насіннєва продуктивність материнської форми гібриду Борисфен 433 МВ на ділянці гібридизації відмічалась при поливному режимі 80-80-80% НВ (оптимальній вологозабезпеченості рослин), а мінімальна - у варіантах без поливу.

12. Застосування азотного добріша (на фоні Р90) забезпечувало вірогідний приріст врожаю гібридного насіння в усі роки досліджень. Максимальна додаток врожаю становив 4,0 ц/га у варіантах з внесенням добрив в дозі КшРэо-

13. Оптимальна іустота рослин на ділянках гібридизації кукурудзи - 70 тис./ га, збільшення її до 90 тис./ га погіршує посівну якість насіння (зменшує його польову схожість, масу 1000 зерен, збільшує відхід), а зниження густоти до 50 тис./га призводить до підвищення вологості зерна і зменшення врожайності.

14. Зіставлення економічних і енергетичних показників свідчить, що при вирощуванні насіння простого гібриду кукурудзи Борисфен 433 МВ найбільший ефект досягається при густоті стояння 70 тис./ га, дозі добрив М)2оР«), поливному режимі 80-80-80% НВ . Ці технологічні заходи забезпечують врожайність насіння 39,3 ц/га, собівартість 1ц- 20,38 грн., чистий прибуток -3773,17 грн./га та рівень рентабельності 487%. Застосування водозберігаючого режиму зрошення 60-80-60% НВ забезпечує одержання найбільш рентабельного і найменш енергоємного гібридного насіння.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. При виробництві насіння простого гібриду кукурудзи Борисфен 433 МВ

на темно-каштановому грунті в умовах південної зони Степу України необхідно застосовувати такі елементи технології: режим зрошення 80-80-80% НВ (в шарі грунту 05-0,7-0,7 м), дозу мінеральних добрив при густоті

стояння рослин материнської форми гібриду Борисфен 433 МВ 70 тис./ га.

2. При низькій водозабезпеченості зрошувальних систем, дефіциті водних та енергетичних ресурсів доцільно застосовувати водозберігаючий режим зрошення 60-80-60% НВ, дозу мінеральних добрив МшР», густоту рослин 70 тис./ га.

ПЕРЕЛІК ДРУКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Коковіхін С.В. Особливості водоспоживання кукурудзи на насіння в умовах півдня України // Актуальні проблеми ефективного використання зрошуваних земель: Збірник наукових праць, - Херсон:Айлант, 1997. - № 1. -С. 22-25.

2. Коковихин С.В., Григоренко Е.Я. Влияние основных факторов жизнедеятельности растений на урожай семян первого поколения гибрида кукурузы Борисфен 433 МВ // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових статей. - Херсон: Айлант, 1997. - Вип. 1. - Ч. 4. - С. 675.

3. Дзюбецький Б.В., Писаренко В.А., Лавриненко Ю.О., Коковіхін С.В. Реакція материнської форми гібриду Борисфен 433 МВ на режим зрошення, азотне живлення та густоту стояння рослин на ділянках гібридизації // Таврійський науковий вісник: Збірник статей та монографій. - Херсон: Айлант,

1998.-Вип. 8.-С. 34-38.

4. Писаренко В.А., Лавриненко Ю.О., Коковіхін С.В. Поживний режим грунту на ділянках гібридизації кукурудзи в умовах зрошення // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових статей. - Херсон: Айлаш, 1998. -Вип. 10.-С. 15-20.

5. Писаренко В.А., Лавриненко К).О., Коковіхін С.В. Продуктивність діля-

нок гібридизації кукурудзи в залежності від режиму зрошення, добрив та густоти насадження рослин // Актуальні проблеми ефективного використання зрошуваних земель: Збірник наукових праць. - Херсон: Айлаїгт, 1999. - №2. -С. 190-195. '

6. Писаренко В.А., Лавриненко Ю.О., Коковіхін С.В. Ефективність режиму зрошення, застосування азотних добрив і густоти насадження рослин на ділянках гібридизації кукурудзи в умовах півдня України // Аграрний вісник Причорномор’я (Збірник наукових праць). Сільськогосподарські науки . 1999. - № 3(6). -Ч. II. -С. 57-63.

7. Коковіхін С.В. Водоспоживання кукурудзи в умовах південного Степу на ділянках гібридизації // Вісник аграрної наукп. - К: Аграрна наука, 1999. -№9.-С.78-79.

8. Коковіхін С.В. Залежність продуктивності кукурудзи на насіння від поливного режиму, добрив та густоти посіву рослин // Меліорація і водне господарство: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. -- К.: Аграрна наука,

1999.-Вип. 86. - С. 38-41. ’

9. Дзюбецький Б.В., Писаренко В.А., Лавриненко Ю.О., Коковіхін С.В. Продуктивність і рентабельність виробництва батьківських форм кукурудзи в умовах південного Степу України // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових статей. - Херсон: Айлант, 2000. - Вил. 15. -С. - 10-16.

10. Дзюбецький Б.В., Писаренко В.А., Лавриненко Ю.О., Коковіхін С.В. Морфо-фІзіологічні показники продукційного процесу та врожай насіння материнської форми Борисфену 433 МВ в умовах південного Степу України//

Бюлетень Інституту зернового господарства. - Дніпропетровськ, 2000. -№ 14. -С. 102-104.

11. Борисфен 433 МВ - гибрид кукурузы интенсивного типа для условий орошения / В.А. Писаренко, С.В. Коковихин, Ю.А. Лавриненко, В.А. Зинченко / Информационный листок. - Херсон: ХГЦНТИ, 1998. -№221.-4с..

12. Писаренко В.А., Лавриненко Ю.А.., Коковихин С.В. Технологический паспорт выращивания семян простого гибрида Борисфен 433 МВ / Информационный листок. - Херсон: ХГЦНТИ, 2000. - № 4. - 3 с.

Анотація

Коковіхін С.В. Продуктивність материнської форми простого гібриду кукурудзи Борисфен 433 МВ залежно від режимів зрошення, доз азотного добрива та густоти стояння рослин в умовах південної зони Степу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09. - рослинництво. - Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2000.

У польових дослідах в Інституті землеробства південного регіону УААН (південна зона Степу України) вивчали особливості росту й розвитку, морфо-фізіологічні показники продукційного процесу, водний режим та продуктивність рослин кукурудзи на ділянці гібридизації залежно від режиму зрошення, доз азотного добрива та густоти стояння рослин. Виявлено вплив агротехнічних заходів, шо вивчалися в досліді, на біометричні показники рослин, поживний і водний режим грунту, структуру врожаю, зернову продуктивність материнської лінії ДК 437 М, урожайність, вихід і якість насіння кукурудзи. Проведено економіко-енергетичну оцінку виробництва насіння простого гібриду Борисфен 433 МВ. Встановлено, що максимальна насіннєва продуктивність рослин і найбільший економічний ефект досягається при режимі зрошення 80-80-80% НВ, внесенні КпоРво та густоті стояння рослин 70 тис./ га. При низькій водозабезпеченості зрошувальних систем, дефіциті водних та енергетичних ресурсів доцільно застосовувати водозберігаючий режим зрошення 60-80-60% НВ, дозу добрив N^0?% і густоту стояння рослин 70 тис./ га.

Ключові слова: насіння кукурудзи, материнська форма простого гібриду кукурудзи Борисфен 433 МВ, режим зрошення, доза азотного добрива, густота стояння рослин.

Аннотоция

Коковихин С.В. Продуктивность материнской формы простого гибрида кукурузы Борисфен 433 МВ в зависимости от режимов орошения, доз азотного удобрения VI густоты стояния растений в условиях южной зоны Степи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09. - растениеводство. - Институт зернового

хозяйства УА'\Н. Днепропетровск, 2000.

В полевых опытах в Институте земледелия южного рег иона УАЛН (южная зона Степи Украины) изучали особенности роста и развития, морфофнзполо-гпческие показатели продукционного процесса, водный режим и продуктивності, растений кукурузы материнской формы простою гибрида Борисфен 433 МВ на участке гибридизации в зависимости от режимов орошения (без орошения; 60-80-60% НВ; 70-80-70% НВ; 80-80-80% НВ), доз азотного удобрения (N0, N00, N,,0, Тчг|д, на фоне Рио) и густоты стояния растений (50. 70, ‘>0 тыс.' га). Почва опытного участка - темно-каштановая среднесуглинистая слабосолонцеватая. Годы проведения исследований по дефициту испарения растений были: 1995 г. -среднесухой; 1996 г. -засушливый; 1997 г. -влажный.

Период вегетации растений кукурузы зависит от погодных условий в годы исследований и составляет в засушливом 1996 г. — 89 дней, а во влажном 1997 г. - 124 дня. Применение орошения и азотного удобрения затягивает вегетационный период на 3-8 и 2-3 дня, соответственно. Густота стояния растений в изучаемых вариантах существенно не влияет па длину вегетационного периода материнской линии ДК 437 М.

Биометрические показатели растений увеличивались от применения орошения, внесения удобрений и повышения густоты растении. Наибольший показатель среднесуточного прироста орошаемых растений зафиксирован и период от 15 листьев до цветения, а на неполинных участках - от 7 до 15 листьев. Па протяжении периода вегетации снижается содержание в почве макроэлементов. Вегетационные поливы уменьшают содержание нитратною азота в почве. Дія создания I ц семян растения выносят из почвы 2.87-3,25 м азота, 0,85-1,17 кг фосфора и 3,27-3,48 калия.

Орошение и азотное удобрение увеличивают показатели сырой и сухой уаесы одного растения и выход с единицы нпощадн, а шіущение посевов кукурузы отрицательно влияло на величину' массы одного растения и положительно - на выход растительной массы с 1 га. На вариантах с орошением и внесением азотного удобрения наблюдался рост чистой продуктивности фотосинтеза растений, а загушение посевов приводило к уменьшению г>того показателя.

На участке гибридизации гибрида Борисфен 433 МВ в разные по водо-обеспечешгосш юды требуется неодинаковое количество поливов, полизные, оросительные нормы и различное распределение поливов по фазам рола и развития растений. В засушливые годы (1996 г.) необходимо проведение 4-6 поливов, а во влажные (1997 г.) - 1-2 полива. Установлена четкая закономерная связь между количеством атмосферных осадков и количеством вегетационных поливов, а также их распределением по периодам роста и развития растений.

Орошение и применение азота повышает влажность зерна перед уборкой, а загущение с 50 до 90 тыс./ га снижает этот показатель. Поливы и внесение азота положительно повлияли на структуру урожая, а увеличение густоты по-

севов снижало количество продуктивных початков, массу 1000 зерен, длину идиаметр початков. Максимальная зерновая и семенная продуктивность MB на участке гибридизации кукурузы была при поливном режиме 80-80-80% НВ, внесении N120P9& густоте стояния 70 тыс./ га.

Наиболее экономически выгодным при производстве семян простого гибрида кукурузы Борисфен 433 MB на темно-каштановой средне суглинистой почве южной Степи Украины являются такие элементы технологии: режим орошения 80-80-80% НВ, доза минеральных удобрений N120Р90 и густота растений - 70 тыс./ га. При недостаточной водообеспеченности оросительных систем, дефиците водных и энергетических ресурсов целесообразно применять водосберегающий режим орошения 60-80-60% НВ, дозу удобрений N120P90 и густоту растений 70 тыс./ га, которые обеспечивают получение наиболее рентабельных и наименее энергоемких гибридных семян кукурузы.

Ключевые слова: семена кукурузы, материнская форма простого гибрида кукурузы Борисфен 433 MB, режим орошения, доза азотного удобрения, густота стояния растений.

Summary

Kokovihin S.V. The performance of the parent form of a single-cross hybrid of maize Borisfen 433 MV depending on irrigation regimes, dozes of nitric fertilizer and plants density under conditions of Southern zone of the Ukrainian Steppe. -Manuscript.

Thesis to maintain the candidate scientific degree in Agriculture on specialty 06/01/09 - Plant Industry. The UAAN Institute of Grain Farming, Dnepropetrovsk, 2000.

In field experiences in Institute of agriculture of southern region UAAN (Southern zone of the Ukrainian Steppe) studied features of growth and development, morpho-physiological parameters of productive process, water regime and efficiency of plants of maize of the parent form of a single-cross hybrid Borisfen 433 MV on a hybridization site depending on irrigation regimes, dozes of nitrogen fertilizer and plants density. The influence investigated in experience agrotechnicals of receptions on biometrics parameters of plants, nutritious and water regime of ground, structure of a crop, grain efficiency of a mother line DK 437 M, productivity, output and quality seeds of maize is revealed. The economic-power rating of manufacture seeds of a single-cross hybrid Borisfen 433 MV is given. There is established, that the maximal seed efficiency of plants and largest economic benefit is reached at the irrigation regime 80-80-80 % WFC, the entering N120P90 and plants density 70 thousand per ha. At low water supply of irrigation systems, deficiency water and power resources it is expedient to apply water-preserved irrigation regime 60-80-60 % WFC, doze of fertilizers N120P90 and plants density 70 thousand per ha.

Keywords: seeds of maize, parent form of a single-cross hybrid of maize Borisfen 433 MV, irrigation regimes, dozes of nitrogen fertilizer, plants density.