Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Повышение воспроизводительных качеств мясо-яичной птицы путем оценки адаптивной нормы по мерным признакам

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Повышение воспроизводительных качеств мясо-яичной птицы путем оценки адаптивной нормы по мерным признакам"

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВШІЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНЛБЛЄВ ОЛЕКСІЙ ВІКТОРОВИЧ

ПІДВИЩЕННЯ ВІДТВОРЮВАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ М’ЯСО-ЯЄЧНОЇ ПТИЦІ ШЛЯХОМ ОЦІНКИ АДАПТИВНОЇ НОРМИ ЗА МІРНИМИ ОЗНАКАМИ

06.02.01 і розведення, селекція та відтворення сільськогосподарських тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ -1993

Робота виконане в Херсонському сільськогосподарському інституті ім. О.Д.Цюрупи. '

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор КОВАЛЕНКО В.П,

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професоо . БЕСУЛІН В.І.

■ кандидат сільськогосподарських наук

РШКОВСЬКИЙ О.в.

Провідна установа: Одеський сільськогосподарський інститут

Захкст дисертвції відбудеться " ^ ■ 1993

о годині на засіданні спьаіалізованоївченої Ради

Д.120.71.05 в Українському державному аграрному університеті зі адресою: 252041, и.Київ-41, вул.Геррїв Оборони, 15, учбовий ко] пус 3, аудиторія 68.

Просимо прийняти участь в обговоренні дисертації під час І! захисту або вислати відгук на автореферат у 2-х примірниках завірених печаткою, за адресою: 352041. и.Ниїв-41, вул.Героїв Оборони, 15, сектор захисту дисертацій.

З дисертаціаю можна ознайомитись у бібліотеці аграрного університету. - ^

Автореферат розісланий *' ? п 1953 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої Ради, кандидат сільсько- . /

господарських, наук, доцент ‘ СГСДШ В.Д.

І. ЗАГАЛЬНА ХЛРАКГКРШЛШ PQBülll

Аістуальнгсті теми, [{а сучасному етапі селекційних робїт у птахівництві важливе значення набував розробка критеріїв узагальненої оптики птипі за комплексом мірних ознак, встановлення адаптивної нор..іи популяції та оцінки її екологічних параметрів. Не дивлячись на широке використанню в оиінні генотипу 37ТИІТГ РІЗНОГО роД” ОЄЛЄПТЛІІНИХ тндекотв, ДО НЬОГО ЧПС’' ие було ляпропояовпно Критеріїв ПИДТЛСШІЯ (^'(мфЬі(!8ЛЬЬИХ груп у мечах т.опулщтт, якт характеризукгься різним рішіем проД',,г'ИШіО'’т'г та племчіних якосте'1, а такоч доітлттгь одержати батькам" форми багатоцільового пртиаченпя. Як показують теоретлЧ' ! •?*-ііови методу стаб^ліз шиого Добору у тиариннтітпі’ /«иіпотовсьннП

A.A., 1904; Алтухов Ю.II., І9Ш/ виділення у межах Л’нії, лсреди груп штос-. мінус-вар^ант та модельного кляств до я вол чэ отрчмз- " ТИ ІЧДИВИДІЗ З РІЗНИМ рівне» ПрИСТОООВЧНг'ООТТ до конкретних умов середовища. У чьому зв’язну актуальним висту nao пандам-я встановити ефективність стабілізуючого Добору не тільки для-підвищення відтворпвальних якостей птиці, але і як прийому збереження генофонд;', підвищення адаптивної пгнності окремих селекційних груп.

В останні/* uae з’явилась потреба використання такого добору г для птиці м'ясо-очного типу, яка зараз набувач широкого поширення в птахівничих господарствах. Дослідження останніх років /Поляинчкин /1.А., 1S00; Добром В.В., 1990/ покапали. що гя птипя ноже бути конкурентно спроможна при ’ї використанні г, системі аналітичних схрещувань з спеціалізованими лініями леггорнів та забезпечуй створення високопродуктипних кросів з найбільш пиоокими покя.чкиками якості продукції. Тоїду виявляються актуальним підвіисітя продуктивних якосте',! пткіїі poncpsüoro ге-

нофонду, вдосконалення племінної роботи з нею з ыкористонндо стабілізуючого добору, особливо при тривалому замкнутому роаве денн і. • ■

1<!ета роботи. Основна мета наїїіої роботи - розробка критеріїв інтегральної оцінки птиці різного генотипу зо показникам; адаптивної норми, встановлення ефективності стабілізуючого добору за репродуктивними ознаками, визначення коефіцієнтів шляхів ніж основними селекційними ознаками та гаютипічної структури підціслідоих популяцій птиці з використанням ікунологіч-них маркерів.

У зв’язку з цш були визначені слудуючі завдання:

1. Провести оцінку продуктивності птиці перспективного Т; резервного генофонду.

2. Вивчити ефективність стабілізуючого добору за морфоло гічними ознаками язць, живою масою одержаного потомства.

3. Вивчити відгворювальні якості та яєчну продуктивність потомків, одержаних від батьківського стада, включаючи птицю мінус-, плюс-варіанту та модального класів. •

4. Визначити прямі та непрямі ефекти основних селекційні'

■ ознак птиці на рівень несучості та вихід язчної маси.

5. Методом планування експерименту визначити оптимальне' відношення прирощення маси язць до живої маси птиці.

6. Вивчити поліморфізм білків у птиці досліджуваних різі класів розподілу.

Наукова -новизна. Вперше показана можливість інтегрально оцінки птиці резервного генофонду, виходячи з її розподілу в популяції на три класи /мтнус-варіант, модальний, плюс-варіа ГЬкпзані більш високі відтворювальні якості птиці класу міну

з

варіант, встановлені &фс;кти прямого та непрямого впливу на рівень несучості та вихід яєчної маси, визначено оптимальне співвідношення природу маси ячнь та живої маси. Розраховані рівняння множинної лінійної регресії для прогнозування маси ячць та несучості птиці. Оцінено диференціація досліджуваних популяцій за типами поліморфних білків.

Практичне значення роботи. Використання заходів стабілізуючого добору дозволяв підвищити відтворювальні якості птиці резервного генофонд;' на 8,34% за виводимістю язць, несучість на 7,1 шт.яоць. Використання птиці модального класу дозволяй отримати зрушення у бік переважання курчаток у популяції /до 5,4$/. Це вказує на перспективність роботи в цьом;/ напрямку.

Виявлене оптимальне співвідношення приросту живої маси та маси язць дозволяв збільшити визід курчат на 6,1%. Запропоноване рівняння множинної лінійно* регресії дозволів прогнозувати рівень явчної продуктивності птиці, виходячі з показників живої маси та маси я^ць. Використання генетичних.маркерів за типами поліморфних білків дозволяв чітко контролювати зміну структури популяцій м’ясо-я^чнях кур.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідплись на Всесоюзні* конференції молодих вчених та аспірантів по птахівництву в м.Загорську /1989р./, засіданні кафедри розведення сільськогосподарських тварин /І988-І99І/, вченої ради зооінженерного факультету Херсонського СГІ /1993/ та щорічних, наукових конференціях за підсумками науково-дослідних робіт ХСГІ /1989-1992/.

Структура та-об’єм роботи. Об’єм дисертації становить 90 сторінок машинопису. В роботі міститься 32 таблиці. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалів, методів

і умов проведення досліджень, результатів власних досліджень, висновків, пропозицій вкроо'ництиу, бібліографічного покажчика літератури, який включає 106 найменувань, в т.ч. '¿І на іноземних мовах.

Публікації. По темі дисертації опубліковпьі 3 наукові праці.

На ;і«хис:т виносяться слідуючі основні положення:

1. Зикористання стабілізуючого добору для виділення різних функціональних груп у популяціях птиці для підвищення »X ПІДТВ0-рювальних якостей.

2. Нримінешя шляхового аналізу для пиан;и;еннч прямого та непрямого впливу селекційних ознак на інтегральні •показники продукт ІПНОСТІ птиці.

3. Можливість використання для вибору високопродуктивної ■

птиїд показників співідношення иаси яєць та хиоої маси в період з 7 до 12 міс. вИ;у птиці. .

2. МАТЬРШ 1 МЕТОДИ ДОСЛІДІіІІІІЬ .

Дослідденни проведені в учбово-ддрлгдному господарстві ’’йриозарне" Херсонського ПГІ та лгахор'іДгоопі "ііреобреженкв" Чаплинського району Херсонської області.

Була використане птиця порід леггорн, нью-гемппнр і кучинсь-ко* ювілейної, йдлареько? сріблистої породної групи, гібриди кросу "Веларусь-д". '

Для характеристики нідтворквальних якостей птиці буль вивчена вікова динаміка заплідненості то виведення тць. Всього було проінкубовано ІШ05 В/т.язць. Масу тиь визначали на валах ВІЕГК-іЮО, іьдекс форми за допомогою індексомотру і-іл-І, пружну Деформацію икарлупи на приборі іЩд-І. Оцінку я-:ць проводили в

наступну добу після знесення.

У першому досліді вивчали ефективність стабілізуючого . добору за масою яєць птиці перспективного та резервного генофонду. Ь цією метою нфідставі випадкової виборки визначали середнє значення маси язць для конкретної популяції. Потім особин розподілили на три класи: модальний М°Д - 0,Ь^/, мінус-варіант М~/х - 0,5$ та менше/, плюс-варівнт М+/х + 0,50> та більше/. Схема досліджень приводиться у таблиці І.

І. Схема експериментальних досліджень

Етап ! ІКласи! 'Ілежі ІЗало- ІВивід Піосадже-

порліп і Генотип ,розпоі відбору за ,жено .курчат,іно на

диі,л д- ‘ділу масою язць, язць, , гол. вироджень ! ! ! р !шт. ! Івання,

____________!_____________І_______I_____________І________І________І гол.

Оці нка Гибрид відтворю- В-9-4~/5*6/ вальних та продуктивних якостей птиці.

«ГпфГно? Цучинські адаптивної : .

норми за ИОІЛейнг

масою

яєць

АдлереЬКІ сріблясті

У другому досліді проводили оцінку адаптивно* норми птиці породи нЬю-гемпиіир в умова;-: птахорадгослу "Ііреображенкп". Відбір яеиь проходив за трьома ознаками /маса, індекс форми, коефіцієнт пружньої деформації/. Схема приведена в тяблипт 2. І^’ло проінкубовано 27 партій яоць з різним співвідношенням класів оп трьома ознаками.

В;ш-!оііт і іроде ктирні /несучість, хияп мж-’п, масп імиь/ тп пг Д'Гппрц!І-'1Л:і''' ЯКОСТІ /ял репродуктипни? порі од/ ІІТИІІ^ ВЯП<!Л#.!і--,ї

І,Г 53,2-55,2 297 229 104

м° 55,3-59,3 293 208 80

м+ ¿9,4-61.4 гіг 193 80

ІГ 50,5-52,3 289 217 У5

и° 52,4-56,0 306 218 99

ы+ 56,1-57,9 276 205 87

ьг 4Ь,6-50,7 306 211 89

и° 50,8-55,0 306 202 94

м+ 50,1-57,2 г88 192 77

із язць різної маси.

' 2. Оцінна адаптивної норми за комплексом ознак

Критерій добору ! Клас .розподі-‘л V- ! !/! ежі '1 добору ¡Заложено ,язць, шт. !Биведємо , курчат, ■ гол.

Маса язць, г М~ 49,3 - 61,9 640 503

У0 52,0 - 601 2 1062 . то

ІУІ+ 56,3 - 5Ь,4 702 557.

Індекс форми, % і Г 70,0 - 72,0 273 ІУо

и° 73,0 - 77,0 1393 1126

м+ 76,0 - 80,0 73В 576

КІЩ, ммк м~ 20,0 - 32,0 546 454

к° 33,0 - 41,0 062 602

м+ 42,0 - 46,0 996 • 764

Ефективність стабілізуючого добору вивчалась на підставі порівняння результатів, одержаних при інкубації яапь класу М° порівнянні а класами М” та М*. З метою вибору критертев для іі тегральноУ оцінки фенотипу птиці були використані індекси прис сован-оеті та співвідношеня приросту маси язць до кивоТ масі

за період я 7 до 12 місяців яиття:

- маса яснь в 12 мтс. - маса яєць в 7 міс. „

-'І ~ жива маса птиці в"7 мгс.

Індекс співвідносної мінливості маси язць те живоГ маси:

де м0,И0 - маса язць та жива маса у / та 5 мгс.,г;

М£ - маса яєць та кивр каса у 12 Міс., г

■ Середі в геометричне від межей біосистеми Діежерін В.А.,1

^ х Я/ША

З метою прогнозування рівНй біДФьсрювальних якостей птиі

з? величиною мірних ознак, визнаУеНйх у початковий період пр-дуктипио'ті, проводили розрахунок рівнять ілнижиної-реГ'рЧСІТ /

Рафалсс-Ламарта, 1971/.

Вивчення поліморЛізу білків язць проведено за методом вертикального електрофорезу у крохмальному гелі /Подстрешний П., 1984; Моісввва І.Т. ,1985/.

У процесі досліджень вивчали слідуючі ознаки: несучість за 475 діб, шт.; збереженість птиці, %; вихід інкубаційних язць, %\ живу масу птиці, кг; масу язць, г; пружню деформацію шкорлупи, шк; індекс форми лаць, %; заплідненість язць, %; виведення яєць, %; вихід курчат, %.

Матеріали досліджень оброблені методами біометричного та множинного регресійного аналізу. Використані алгоритми розрахунків запропоновані М.А.Плохінськіш /1961/ та В.П.Коваленко /1976/.

з. власні дослідаш

3.1. Відтворювальні якості та дачна продуктивність

птиці м’лсо-язчного типу при стабілізуючому доборі

Встановлено, що в усіх досліджувальних групах клас ІГ пере-вершгус модальний клас за показниками виводу курчат та виводимості язць /таблиця З/.

При порівнянні цих показників у мінус- та плюс-шриантах встановлено, що у групах ндлерських сріблястих та гибридаих курей одержана різниця з перевагою класу мтнус-варгант: у адлерсь-кої на 2,2 и 7,3; у гибрирлої птиці - на 6,2 та 6,3/5. Одержана різниця за ознакою виводимості язць статистично вірогідна /?5»

0,95/. У кубинської юбілейної породи клас плвс-варіаит перевершу« клас м+нус-варіант, але вірогідної різниці не встановлено.

■ Б

3. Відтворювальні якості птиці

Клас розподілу ІЗакладено на!Заіоітднен- ! Вивід І інкубацію,шт'ність, % 'курчат, % !Виводимість ІЯЗІІЬ, %

ІГ 272 Адперськт срібляст 88,6а і 68,9 77,9а

м° 306 87,9а 66,0 75,Іав

м+ 27] 94,4В 66,7 70,6В

ІГ 237 Кучннські юбілейнт * 92,4- 75,1 81,3

м° 306 88,2 71,2 60,7

н+ 232 90,5 74,3 82.0

М" 252 Гибридні 90,5 77,1 85,1

м° 293 «6,7 70,9 81,9

м+ 237 90,1 70,9 78,8

Примітка: різні букви при середніх значеннях вказують на вірогідність різниці між ними.

Відповідно до методчки другий дослід проводився як повний факторний експеримент. Найбільш високі інкубаційні якості мали яйця з індексом форми 1:1-77% /М°/. Виводимість яєць та вивід курчат в цьоиу класі становили 89,3 та 80,ОД /таблиця 4/.

В класах плюс- та мінус-варіант ці ознаки нижчі по виводу курчат - 78,0 та 72,5£, по виводимості даиь - 88,1 та 82,ОД. Відносно коефіцієнту пружньої деформації шкорлупи найкращі значення по виводу курчат ~ 63,1%, по виводимості язиь - 91,2% оу-ли отримані у класі М" /28-32 мміс/, а найбільш низькі значення у класі М+ /42-46 ммк/ - 76,7 та 87,05?.

При аналізі інкубаційних якостей відповідно розподілу за масою язць виявилось, що найбільш високі показники по виводимо? ті даць були в модальному- класі /89,3%/, а по виводу курчат - і класі плюс-варіант - 79,3&. Різниця за цізю ознакою між модаль-

4. Відтворювальні якості породи нью-гемпшир за комплексом ознак

(пнякм • ^ас І Закладе-!Заплід- ІВивід \% вгд \% від

,розпаді-)но яець,|ненних ,курчат,,эакладе-,эа11лгдне-ілу і щт. ¡ядць.шт.і гол. \ них і них

!

Індекс

форми,»

Маса яець.г

Коефіцієнт прукиьої деформзиі X, ммк

!.Г <73 239 196 72,5 62,6

1А° 1393 1263 1126 80,В 89,2

!/і+ 733 654 Ь76 78,0 88,1

1,Г 640 ЙЬ2 603 76,6 66,4

к° 1002 941 040 79,1 69,3

к+ 702 633 567 . 79,3 67,9

і.Г ' 646 ’ 498 454 63,1 91,2

й° 862 ’ 7ь0 ьзг 79,1 о7,4

і»і+ 996 676 764 76,7 о?,0

ним та класам плюс-варіант становила 0,2% на користь останнього.

Протягом всього досліду вели спостереження за ростом та розвитком птиці. Показники росту курчат відповідали їх розподілу за масою яеиь на мінус, плюс, модальний класи, ІЗ-тижднєвого віку за живою масою птиці була вирогідна різниця. Спостерігаються вирізнмвання по живій масі в класах мінус-варіант та модальний. З 19-тиждневого віку спостерігаються близькі значення живої маси в модельному і класі плюс-варіант.

Вивчення явчнот продуктивності птиці показало, ідо максимальну несучість мали несучки класу плюс-варіант - 192,0 шт.язць, а ■ найменшу в модальному, ллє у зв’язку а тим, цо маса язпь була найбільша в модальному кляпі та класі 1.1+, вихід язчнот маси був ви'цим в них класах відносно ‘ класу м»н;-’С-варіант /10,07 та 10,41 проти 9,92 кг/ /таблиця 6/.

Клас (КількістьШесуч.на! Маса яопь !Вихід ! мива маса.кур

розподс.птиці •» . ■ середі)» і в 02 тики і .яєчної . в ЗО тижнів,

ЛУ . досліді, несучку 1 життя, г маси, г

1 гол. !за о8 І ! кг !

. .тижнів, , , і

________|____________ піт. 1_____________;_______:________________

ІГ 120 183,2 52,7*0,27 9,92 1900*45,2

М° 120 186,8 о3,9±0,38 10,07 2000±48,І

М+ 120 192,0 54, <1-0,45 10,41 2Ю0±50,4

3.2. Поліморфізм білків язиь у ітгиш різних класів розподілу за мірними ознаками ■

Вивчено поліморфізм білкії^іюглобуликів та овальбумінів/ у

С

птиці різних класів розподіл;/. Для осіб модального класу встановлена максимальна частота гену ^3А/0,62/ і відповідно мінімальна частота гену (£3В/0,38/. оа частотами генів А і В локусу птиця класів мінус і модального не відрізнялось /таблиця 6/.

6. Частота зуегзічазмості генотипів '

Клас ! 1 /2. ! ІГетеро-

розноді!------------------!--------—-------!----------------! зігот-

ДУ > РА 1 рв ! ' рв 1 РА ! Рц ¡ність, я

1 г І 0 0,иь 0,42 0,017 0,983 16,0

М° І 0 0,1)2 0,38 0,017 0,9ьЗ 22,0

М+ 0,98 0,01 0,55 0,45 0,0о0 .0,950 23,0

Особини класу плюс-варіант то модального мали б?льш внеску гетерозиготність у порівнянні з класом мтнус-вр.ріент /23 та 22$ проти 18%,/. Високий рівень гетерозиготності птиці модального клч-су відповідаз положенням стабілізуючого добору.

3.3. Удосконалення методів узагальненої оцінки птиці за комплексом ознак

' Нами проведені дослідження по формуванню груп птиці з різним індексом яєчної маси і потім вивчена динаміка відтворюваль-них якостей /таблиця 7/. ’

7. Відтворювальні якості птиці з різним рівнем ириросту маси яєпь •

Клас розподілу . !Індекс маси | ЯЗНЬ !3апліднен- !Вивід від і пість, % |запліднених, ! Вивід ¡курчат, %

¡Г 0,22 Лінія Б-9 /5/ 97,28 69,65е 87,29в '

М° 0,44 96,69 92,45®' 89,59®

М+ ' 0,62 95,57 87,55а 83,53а

- 97,3 92,7 91,6

!>Г • 0,30 Лінія Б-9 /6/ 96,62 Ь9,57ас 86,97зс

!«° 0,48 97,07 89,99ав 87,39°8

!.,+ 0,69 • 96,68 Ь4,24а 61,79а

- 99,24 89,4 68,9

Відтворювальні якості птиці зменшуються з підведенням приросту маси яєць. Практично у всіх випадках при середньому значенні індексу всі вивчечі ознаки були найбільші відносно до інших груп. У класі мінус-варіант ознаки виводимості ядць та виводу кур-:ат хоч і були значно виді, ніж у класі штс-варіант, але по відношенню до модального класу вони були практично на одному рівні.

При аналізі залежності відтворювальних якостей птиці від величини індексу співвідносного приросту маси яеЦь та живої маси встановлені істотні відмінності за ознвкоо виводимості від закладених яєць /таблиця 0/.

В. Продуктивність птиці в залежності від величини індексу співвідносної мінливості маси язць та живоТ маси

гго,..,,; ¡Виводимість,!Несучість за 'Несучість за Група птицт ( % .475 діб життя, ,1 період, шт.

_____________________' ______ШТ;________________________

Нижче за середнз/-/ 82,79 233 - 2,9 ІІГ,2 - 2,2

Виде за серєдне/+/ 79,7 229 - 3,0 96,0 - 1,4

Птиця з індексом нижче за середні значення по лінії мала

виводимість від викладених яєць 82,79$, що на 3,09% вище, ніж у

групі зі значенням індексу вище за середні /79,7%/. Птиця з біл

низькими значеннями індексу також мала більш високу несучість.

Розрізнення за рівнем несучості були найбільші у перший період

продуктивності.

У результаті проведених досліджень по виченню впливу класі

розподілу птиці за живою масою на її продуктивні та відтворюва;

ні якості встановлено, що найбільш високі показники запліднен-

ності були 'у модальному класі та класах М~+ та М /в 7 та 12

міс./ /таблиця 9/.

9. Відтворювальні та продуктивні якості птиці в залежності від класу розподілу за живою масою

Клас розпо- іЗаплідне- ІВиводи- ? Несучість, шт._____________________

-ЯШ----------!ність, ?місїь- * І 1 П Тза вєсі

7міс.! І2мтс.І ___________1 ________Іперіол 1 період !пертод

- - 97,0 82,0 97 10? 300

- 0 96,б 79,3 96 98 194

0 - 93,2 77,6 101 103 204

0 0 97,0 07,8 98 99 196

0 + 91,6 713,7 104 92 196

Ь- 0 94,6 79,6 102 101 203

♦ - 97,0 76,0 І ІЗ ІОН 221

- 97,о 84,3 100 100 200

-■ і- 97,0 77,5 ІС'4 9'.* ?/'с

ІЗ

ііри оцінні продуктивних якостей исИОільш амоокі .ижалжки несучості в усі періоди хирактерні дня класу М+~.

Ііри впмченні сумарного впливу ознак хмии м.існ із V та 12 місяців та язць в о та І а місяців, в залежності нід класу розподілу, на стагесу зрілість та продуктивність атііці було »ста-

новлено, ;<о найкраді знамення ;за сіма ознаками булч при мінімальному співвідношенні вивчавмих ознак /таблиця 10/.

¡0. продуктивні якості лтипі різні« класів розподілу

!__________. * Ознаки-________________________,___________

Лтцтя,!>кмр.4і ! маса ! живе і мага ! жива ! мети ! у.іва ! маги

гІботд!маса 1 ячиь ! маса ! яинь 1 мяса ! ячць_! ппса 1 ядіч, .

\ 7 ! 12! У !І2 ! 7 Г12! О !І2! 7 ! 12! С Г12 ! 7 ! І2!Ь ! .12

! міс!ніімісІміс1мігс!мі<Ьмгс!мНміс!мтіЬмк‘!мі с! міс! мі сі мі ¿міс

! — — — «ї*. _ ' «І Ц.Ц.

! несучість,шт.Істатева зрі- ! несучість,пт.! статева зьЬ-

________!______________ілість. діб І______________І лість. діб

А 211,7 і 9,0 168,4 і 3,1 208,5 ± 14,6 174,0 ± 2,7

С 222,3 ±10,Є 175,7 ± 1,9 216,9 і 10,7 174,6 ± 2,4

д 22(3,3 ±13,1 176,8 ± 6,5 219,2 ± 6,Ь 179,0 ± І,Н

лл 211,7 і У,& 100,4 ± 3,1 200,о ± 14,6 174,0 ± 2,7

ДА 230,2 ± 6,0 103,3 ± 4,0 221,6 ± 7,і 174,4 і 4,2

св 229,4 ± (5,9 1-58,0 ± 3,7 г?м,в ± в,о 179,6 ± 4,1

в: 224,0 * 9,1 170,7 ±10,5 2С6.6 ± о,9' 171,7 * 4,3

Білмі рйсокп несуі'чпь і більп рання стате*а зрілість ^астез

у ПТП’І , РУ.Р. М{"3 ВІДНОСНО пильну му (’У, НОрГЕНЯНО з середніми сна~

чення-.і/і, на протязі пиття, та низьку мпсу ^ць під чаг: несучості.

3.4. ¿Зикористання метода коефіцієнт і в шляху для ' оцінки вза^мообумовлених селекційних ознак

дослідження проведені на двох лініях леггорнів /А та ^. У лінії А неіюеередньо впливають на несучість ?киаа маса /0,й2о./; маса язць в 12 місяців /0,2^2/ та несучість за 300 діб киття /0,240/. У лінії А найбільший прямий вплив мають тільки несучіст за 300 діб /0,655/ та статева зрілість /0,152/. иеирлмпй вплив Добору через інші ознаки був незначний, ллє серед них були такі які можуть дати корекцію, якдо їх н>з враховувати. Це побічний ефект - несучість за 300 діб киття ,іуія кореляції статева зріліст несучість за оОО діб киття /-0,^65/, маса язЦь є 12 місяців при прямому впливу несучості иа 300 діб життя /-0,1.56/. Непрямий позитивний вилив встановлено для лар ознак язць у 0 та 12 місяців /А - 0,234/, несучість за 300 діб життя та жива маса в 5 місяці /для Двох ліній/. ,

В И С !Н З К і! .

1. Встановлені високі відтіюрнзальні яколт^ пгиі'т м'ясо-яг ного типу та гчбрндів я леггорнами. Няйбільи ш'соїий рив*д курч! одержано в -урей адлерсько* сріблясто» поредио» груп.' /79,7І/ ті гибрндної пгнпі /Ь7,9%/. J мечах визчттх генотиьів найбільш високі показники втдтворовпльн^х якостей іічімгчопі у кпаст І»Г з масою язиь. .

2. Виявлені відмінопті у адаптивній норм: /по несучості/ с ред птиці яєчного та м'ясо-яйчноі’о тішу. й обол популяціях м’яс дачного їїп/ найбільш» несучість одержана н класі ..і+, н серед гибрідної птиці найбільш висока продуктивні'1.!ь одержана в класі ¡'Г. Аналогічні показники одержані по вихзд» я-.'¡ьо'г пат-,.

3. Добір пзпь за оптимальним співвідношенням ознак: маси Дг/, індексу форми /МV тз коефіцієнту пружньої деформації АГ/ дозволяо отриг/пти високий рівень відтворпвальних якостей - зап-лідненність <";ць-»0,с',о, виводимість яєць - 93,5$, вивід курчат -Ш,6%. Наіібгчьга вис очі показники виводимості /94,2^/ одержані при доборі яткь !Г класу по пружній Деформації, !Д+ - по масі пзць і М° - по індексу форми.

.* -

4. Імунологічними дсслідненнями встановлена більш висока гетерозиготність особей класу М+ і М° f'1'Á і 22%f. Це може бути пояснено діви стабілізуючого та спрямованого дсюору.

5. Для вибору критеріїв узагальненої оцінки птиці за комплексом ознак запропоновано використовувати індекс співвідносного приросту маси яєць та кивої маси, птиця з індексом нижче середніх значень гіо породі мала вивід курчат на 3,09% вище середнього по групі, при зниженні індексу також спостерігається ріст несучості.

6. Гіри вивчені сумарного впливу яивої маси в 7 та І2-місяч-ному віпі та маси я'зпь в 0 та 12 місяців в залежності від класу розподілу встановлено, що всі генотипи забезпечили високі показники продуктивності ари мінімальному співвідношенні вказаних ознак.

7. Використання рівняння множинної лінейної регресії дозволяв з високою точністю прогнозувати масу кзць то несучість птиці /¡^ = 0,90 - 0,95/. Встановлено, цо взаємодія ознак: маса язиь, жива маса та статева зрілість вносять великий вклад в реалізацію яєчної продуктивності порівняно з їх окремім впливом. Розроблені рівняння регресі» дозволяють одержати інтегральну оцінку фенотипу та можуть бути використані як селекційні індекси.

• 10

0. Метод коефіцієнтів шляхів дозволив виявити прямий та посередній внесок окремих ознак в реалізацію язчної продуктивності. Прямий вплив на несучість справляв жива мяса іядивидів /0,625/, маса яєць в 12 місяців /0,292/. Посередній ефект черег інші ознаки був незначним. Метод коефіцієнтів шляху в селекції птиці може бути використаний для розробки моделі утворюваних лі НІЙ то їх кросів.

РШШЩЦИ ДО ВИРиБНИЦШ

1. В роботі ллемінних господарств, з метою збереження вис них відтворюваль.них якостей птиці резервного генофонду, викори товувати стабілізуючий добір по живій масі, масі лзць, індексу форми та коефіцієнту пружньої деформації шкорлупи.

2. Проводити добір птиці класу ІГ для підвищення відтворю вальних якостей те класу М4- для підвищення несучості.

3. Використовувати визначені рівняння множинної лінійної регресії для прогнозування несучості те маси яаць. •

Л. Визначати за допомого« методу шляхового аналізу прямий та непрямий внесок ознак у реалізацію язчної продуктивності.

Основні положення дисертаційне! роботи опублікована в роботах:

1. Шаба^в А., Дебров В. Сравнительная опенка воспроизводи тпльні'Х качеств кур отечественного генофонда.// Передовой нау1 »¡о-произвоцчтвенннР ошл в птипеводстве.-Загорск,19ВЗ.-1?5.-С.:

2. Шабаев А., лоруїшіР 'Л. Взаимосвязь динамики живой мае V УЮСН яиц птиин с ее продуктивностью.// Ученые Херсопцины -народному хозяРпву области в условиях перестройки.: материал

выступлений на научно-практичеикой конференции. -Херсон,1У66. «• U70-71.

3. Шабввв A.D. Воспроизводительные качества птищ перспективного и резервного генофондов.// Ученые Херсон.цинк - народному хоэяйотну области в условиях перестройки: Материалы выступлений на научно-практической конференции, -Херсон,I9BQ. - U.73.

ХОУНБГ 1093 г. Заказ 202. Тираж 100 зхз. Печать офсегная.