Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Повышение устойчивости лесных экосистем в условиях Черкасской промышленной агломерации

ВАК РФ 03.00.16, Экология

Автореферат диссертации по теме "Повышение устойчивости лесных экосистем в условиях Черкасской промышленной агломерации"

Гб од

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ Д5РЙЛВ1ШЙ ШВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЛАВРОВ Віталій Васильович

ПІДВИЩИШ СТІЙКОСТІ ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМ В УМОВАХ ЧЕРКАСЬКОЇ ПРО'СІСЛОВОІ АГЛОМЕРАЦІЇ

03.00.16 - екологія .

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Дніпропетровськ - Г394

Дисертацією в рукопис

Робота виконано в лабораторії екології Українського ордене "Знак Пошени" науково-дослідного інституту лісового господарства і огуо- • лісомеліорації іи. Г.М.Внсоцького

Науковий' керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, акедсмік УЕА (Пастернак П.СТ|

Офіційні опоненти доктор'біологічних наук Царик II. В.

- кандидат біологічних наук ЗвзрковськиГі В.М.

Провідне підпршмство - Центральний Ботанічний Сад А11 України

на засіданні спеціалізованої Ради Д 053.i24.02 по присудсенш

наукового ступеня доктора біологічних неук у Дніпропетровському державному університеті за адресою: 329625, ДСП-ІО, пр. Гагаріна,

72, університет, біодого-екологічний факультет, корпус 17, ауд.бІІ.

З дисертацією могла ознайомитися у науковій бібдіотаці .Дніпропетровського державного університету.

/м. Київ/

Захист відбудеться "І.0 " Ь1994 р. о /4і год.

Автореферат розіслано

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук ' А-О-ДуЗінз

Актупяшість ч&т. В уцоааа науково-технічного ирограсу проблема вз&'ліодЦ лядського суспільства з природой набула особливої гостроти. Сьогодні рішення про б;; емн обереадшт якості иигеп лодн-НИ ИЄМИСЛИМЙ без ШШаЧЯІИЯ ДОПУСТИМОГО навшвкеїт їм ПрИрОДУ , врегулювання природокористування,

У зв’язку з тім, що біяьіпіст.ь пнробК!(і;!« циклів незамкнуті, а ефективність очисних споруд недостатня, забруднення природного серодошица ТЄ^іРГЄННИШ! емісіями ПОКИ ЦЭ КО«І»іу«М. Роль ЛІСІВ у цих умовах особливо актуальна. Завдяки двом ялпстиппстл'іі - великим фізіологічно активній поверхні та смяості поглинення, більшій порівняно з людино» чутливості до забрудиеіпія повітрі - ліяя й на тільки незаміннім природним фільтром, але й індикатором чистоти повітря. ИаПбільп чутливими до повітряного забруднення е шпилькові ліси.

Проблема підвищення стійкості лісових екосистем вивчається у лабораторії екології УкрНДІЯГА з 1980 року, У 1987 році тут резро лено "Рекомендации по попшемип устойчивости зелених иасакдений., для уїло з Полісся та Степу України до фітотокенкантів, що містять азот і сірку. В умовах лісостепу вилив на ліс техногенних сірки та азоту зализався не вивчений.

Для прогнозу стану та продуктивності лісових насаджень в уїло вах забруднення повітря, перегляду стратегії лісовідновлення га охорони лісів в останні роки організовано міжнародний моніторинг, в кеках якого необхідно розробити адииі критерії оцінки поакодке-ння лісових екосистем промисловими емісіями» У зв’язку з цим з лз бораторії екології УкрНДІЯГА розробляється система біоіндикаторів серотехногенного поскодпення лісів на рівні лісової екосистеми. В соснових масивах, які розглянуті у цій роботі, дослідження"такого роду раніше не проводились, ' .

Актуальність даного дослідження пояягао таком і в тому, с;о розглянуті соснові досип» о цінника науіссвиькі, оркродозахиснши та рекреаційнім» об'єктами зеленої зони м,Черкас, в якому протягом останнього десятиріччя шаіикяа проблема аоротехиогенного гю— тіряеїшя здоров’я людей /"Черкаська правда", від 14.08.87 та 26.11.87/. Один із розглянути^, лісових масивів виник в результаті заліснення рухомих пісків Чигиринського піщаного пасиа /ЧІЇЇІ/. Дру гиГі еб’окт о одним з паПбільп відомих пристепових борів - Чергсась кий бір /ЧП/. Це найбільший в Україні сосновий масив природного

походкеиня, який оберігся на південній мзжі ареалу сосни звичайної / Ріпие суіусіїгіоїї. /, В складі ЧБ е насаднення-пам'ятники природи.

Дисертаційна робота виконувалась в рамках досліджень лабораторії екології УкрНДІЛГА. Частину матеріалів дисертації включено в науковий звіт за № Держреестрації 01860093646.

Мета і завдання досліджень. Метоп досліджень було вивчення стану лісових екосистем, які зазнають дії емісій Черкаської промислової агломерації /ЧПА/Ь .та пошук шляхів підвищення їх стійкості. Для досягнення вказаної мети передбачалось йирішитя такі завдання:

1. Вивчити характер забруднення атмосфери викидами ЧПА.

2. Встановити значення мікрокліматичних та орографічних умов

району в пошкодженні лісу. • . •

3. Вивчити забруднення атмосферних опадів, дєравостанів, лісової підстилки, грунту та зміну фізпко-хімічних властивостей останніх.

4. Вивчити зв'язок стану та зміни структури деревостанів, а та-кок радіального приросту стовбурів дерев із забрудненням атмосфери.

5. Вивчити зміну трав’яного покриву в зв’язку з аеротехногєн-

ним забрудненням, зімкнутістю пошкоджених деревостанів та рекреаційним навантаженням, . .

Наукова новизна. Вперше в умовах Лісостепу. України дана оцінка дії комплексного кисломо-лукного забруднення повітря промисловими емісіями на соснові екосистеми з урахуванням впливу на цей процес інших факторів: кліматичних, грунтово-гідрологічних та рекреаційних. Лісові.екосистеми ЧПП та ЧБ розглянуто з позиції історії їх розвитку Сполучено д динамікою ^ії на них природних та антропогенних факторів, в тому числі й промислового забруднення пові- . тря. Зміни в лісовій екосиотемг у зв'язку з надуодш^гням аероток-сикактів вивчались одночасно на кількох рівнях біологічної організації:. клітина /частково/, тканина, організм, ценоз, біогеоценоз /лісова екосистема/ й екосистема даного ландшафту. Завдяки цьому визначено наслідки аеротехногенного забруднення в єдності й взаємозв'язку як зовнішніх, так і внутрішніх умов розвитку екосчгтомч, з урахуванням властивостей як самого об’єкту, так і середовища, в якому він існуо. ,

При оцінці санітарного стану деревостанів застосовано, відносний показник - "середньопролорційніїй клас Крафта" категорії стану, який відображав локалізацію зони пошкодження у деревному наметі.

Це дало можливість порівняти ділянки лісу, пройдені санітарними та іншими рубками різної інтенсивності. Вивчення впливу аератоксикан-тів на ріст деревостанів у розрізі біогрупи дерев дозволило врахувати зовнішні, виутріині та змішані причини, а такок виявити явища

та механізми, які домінують з саморегуляції лісобої екосистемі! і п перебудові її структури. Виявлено властиву для сосни звичайної здатність реагувати на руПнурання токсикантами хлорофілу регулюванням процесу створення хлоропластів у світовій та тіньовій хвсї.

Цінність для практики та реалізація рэзудьтатга досліджень.

На основі рззультатів проведених досліджень розроблено рекоиеїіда-ції для лідшпдвжя СТІЙКОСТІ лісознх екосистем Черкаського бору ДО перотехііогенпого ззбруднечня І рэкомендоваио технології СТЕОрЗ-ния стійких ліпопих культур, які прийнято Черкаський обласним комітетом по охороні навколиснього серздовкпа для використання ггрн розробці проекту оздоровлення серздошща з Черкасах та зберзження лісових маспзіп назколо піста.

Апробація роботи. Основні полопенчя роботи було викладено п доповідях на каухопих конференціях /Черкаси, 1289; Волгоград, ВНДЛЛ’-!!, 1939; Пупу, і по .Моск. обл., ВИДІЛИ, 1990; Новочеркаськ,

1990/ та Всесоюзнії’ нараді грунтознавців /Ерлнс'-'с, ЕЛТІ, 1990/, п їпкег. опубліковано п матеріалах трьох наукошг.с конференцій /Київ, 1990; Дніпропетровськ, 1992; Крнп;:П Ріг, 1953/ і Всесоюзної наради /Лснінгрдд, ДекНДІЛГ, 1990/.

Публікації. За матеріал;'.'!!! дисертації спубділовгно 12 праць.

Структура та об’он дисертації. Робота сісладаотт-пя із вступу, нести розділів, висновків і рекомендація виробництву, списку'літератури із 359 наґашяуезш, /в тому числі 103 праць зарубіппгс авторів/. Осношіи.Ч текст вхкладоно на 162 сторінках, ілюстровано 20 таблицями і 22 калинками. Додаток на 63 сторінках,

• ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ І. Аеротзхногонло пошкодження лісіз як пнтропогоино-, екологічне явіацо /стан питання/ -

В останні десятиріччя XX ст, визнало, цо в комплексі антропогенних факторів, які негаткгко'вплтзаать на природно серодовцз, особливе місцо за значенням та масіптабои дії посідаз промислове забруднення атмосфери /Илькун, 1971, 1970;. Ковда, 1974; Кулагин, 1974, 1982; Николаевский, 1579, 1983, 1989* Пастернак, 1981; Пастернак и др. ,1986, 1989; Ворон, 1983, 1984;. Сергейчнк, 1984; 1985; Смит, 1985; Василенко и др.» 1985, 1991; Треиоу, 1988 та хи/.Спроби знизити забруднення повітря шляхом вдосконалення технологій промислового виробництва поки цо мало ефективні /Никитин и др.Д977/

В результаті великої концентрації промислових -підприємств

виникають агломерацій, в районі яких відмічайться розширення зони негативного впливу на природне середовище, d тому числі і на ліси /Кулагин, ІУ74; Илысун, ІУ78; Гудериан, 1979; Пастернак н др.іУВЗ, 19Вб; Ворон, І9ВЗ; Армолактис и др., ІУ66; Иараэль и др., 1987/.

На сьогодні иемае однозначно сформульованої причини погіршення стану лісів. Факторів, Як правило, декілька, а визначити частку кокного в дії на ліс часто неможливо /Трешоу, 1968; Кгапісег et all, 1990 /, Це пов'язана з широким спектром опосередкованих та ускладнюючих: ефектів /Крамер и др., 1953; Кулагин, 1982; Крэнг, 1974; Slrr.inghom , 1988; GKrtner , 19bo; На С., IS89; Ровинский, 1ЭУ0/.

У літературі частіше всього зустрічаються чоткрч гіпотези пошкодження лісів: газова дія на асиміляційний апарат; кислстиа - на грунти; порушення живлення рослин як резу ьтат надлірного нодходта-ння d грунт азоту і’ гіпотеза напруг, які виникають при сукупній дії на ліс всіх негативних факторів. Особливо небезпечним для рослин е синергізм негативних факторів: промислового зибруднешія і несприятливих природних факторів /Илькун, 1971; Гудериан, 1979; Воронин, . 1900, 1989; Jfriedland etall, 1984; Шяпятене, 1985; АрмолаПтис, 1986; Godt et all., 1983; Du X.et all, 1988; Ha G. , 198?/, взаємодія кількох токсикантів між собою і а компонентами атмосфери: 03+.’?Н^; s^2+®3‘f^2* s®2+^3’ s*-*2+i^2 /Попов, 1986; Трешоу, 1986;Kuppsroet all»

1988, Saxe , 1989/. Ступінь дії на рослини залежить бід комбінації токсикантів та їх агрегатного стану. Більшість дослідників сходяться в тому, що найбільш росповсядкеними та домінуючими в кількісному відношенні е гази sOg та №х.

Під дією токсикантів відбуваються омі и у.всіх елементах зовнішньої і внутрішньої структур рослин, їх хімічному складі та процесах «иттедіяльності /Гетко, 1989/. У лісовії, екосистемі зміни спостерігаються у всіх її структурних ланках і мазть широкий спектр наслідків /Алексеев, 1977; Гудериан, 1979; Николаевский, 1979,1983; Кулагин, 1982; Ворон, 1983; 1988; Подвалькис-, І9Є4; Смят, 1985; АугустаРтис.йдРч 1985,1989; Шяпятене, 1986; Пастернак и др.,1906;-Гришина и др., 1989,1990/. В цілому аеротехногенне забруднення лісової екосистеми веде до зміни кругообігу речовин у системі повітря-грунт-водь-рослина, що проявляється у зміні внутрісистемних процесів та в структурно—функціональному стані екосистеми. В результаті

1 Агломерація як соціально-ексніадкс-оксдогічний комплекс, що негативно діє ка навколишнє природне середовище. Див.: Малаше-иич G.B. Краткий словарь-справочник по охране природе. Мн.; Урад-«ай, 1987. - 223 с.

фізіологічних стресів знижується приріс? деревини /Алексеев, 1990; Лиепа, 1979,1980; Лозвлиус, 1979; Шяпятене, 1965; Зибцев, 1990/, онігхуаться стійкість дерев до шкідників, хвороб та несприятливих факторів середовища /Смит, 1985;Anderson , I988;Hocevar et all. , 1988; Брэдли, 1990/. ’ .

Питання газостійкості росліш найбільшою мірою вивчені на рівні клітини, тканини тз організму /Кулагин, 197-1; Илькун, ІУ7І, 1978; Николаевский, 1979; Сергейчик, 1984; Гєтко, 1989/. Газостійкість біогеоценозу вивчена відносно слабо. Стійкість сосни звичайної та її насаджень до аеротехногенного забруднення Р°9ГЛЯ"

нута в рлді робіт /Илькун, 1971; Пастернак и др., 1983,1937; Ворон, 1983; Сергейчик, 1984; Мазепа, 1989; Зибцев, 1.930 та ін./ Не вирішений до кінця залишазться питання про вплив на цо властивість вологості повітрі, положення дерев в наметі, його зімкнутості. Мало досліджень зміни структури і складу лісових ценозів, недостатньо вчвчено механізми взаємозв’язку міч забрудненням атмосфери і діав несприятливих факторів на ліс. Слабо вивчена природа стійкості лісових екосистем до промислових викидів. Як правило, п роботах вивчається одна сторона наслідків, або частина екосистема. Мало досліджень виливу комплексного забруднення лісових йкосистем в умовах порушеного рениму грунтових вод, рекреаційного навантаження і, особливо, на віддалі від заводів більше 10 км. 5 таких умовах виявити найбільїа вразливі ланки лісопої екосистеми можна тільки при комплексній оцінці її стану.

Спробо такої оцінки А була зроблена у ціП роботі. При цьому ми виходили з того, що стійкість лісоеої екосистеми до будь-яких несприятливих факторів середовища обумовлюється дією гомеостатичних механізмів, яка найбільш ефективна при умові, що біоценоз відповідає ’умовам місцезростання.

Розділ 2. Природно-історичні умови райощ' досліджень

Об’єкти дослідкень - лісові масиви ЧИП та 43 - розташовані на боровій терасі Дніпра, яка колись була-островом1 Mis двома рукавами річки. Древній правий рукав сьогодні являє бобою р.Тясыш. Досліджувані масиви - це азональні ландшафти поліського тицу_, що проникають на південь па долинах рік. Вони відносяться до другої лісорослкн-ної зони південно-східної частини правобережного Лісостепу України й знаходяться у Лісотеповій лісогосподарській області /Пастернак и др., 1970/. Історичні дані про ЧБ і цей район, викладені в роботах /Яновский, 1915; Зеров, 1924; Дрюченко и др., 1962; Мякуш-ко, 1978; Антонюк, ІУВ2; Дидух и др., 1987; Редько и др., 1989/.

Мікроклімат району визначається впливам на атмос-’ягрні процеси Кременчуцького водосховища /ВДСХ/ та Мошногірського кряжу, Черкаси розташовані у зниженій місцевості, що сприяо виникненню застійних явищ в атмосфері /маренко.и др., 1990,1991; Ворончук її др., 1991; Гавриленко к др., 1991/. Більше третини вітрів дують від иромагломе рації та з ВДСХ в сторону масивів ЧШ та ЧБ. Спостерігалася поєднання несприятливих метеофакторів®із забрудненням атмосфери промисловими ВЙКЙД8МИ, цо може мати сініоргічипіі ефект при дії на ліс.

В районі досліджень в результат* осушення заплав рік Тясиин, Рось та Ірдйнка порушено р*іккм грунтових вод, цо тож ьплкваз на ріст лісових насададнь.

В цілому п кліматичні та грунтоао-гідрологічні умови району цілком сприятливі для росту високопродуктивних простих і складних соснових насаджень. В певній мірі 'Продуктивність сосняків визначається суглинистими та супіщаними прошарками, що зодягають у зоні ризосфери. В них затримуються елементи кивясння рослин /Р, Са, яті вимиваються забрудненими опадами а фітоценозу, підстилки та гумусового шару. •

Розділ 3. Програма, методика та об’єкти дослідження

3.1. Програш досліджень -

На основі вивчення літератури, фондових матеріалів і дослідження об’єктів складено таку програму досліджень:

1. Вивчити характер забруднення атмосфери викидомч ЧПД.

2. Встановити значення мікропліматичшгх і орографічних умов району дослідження у попкодкенні лісових екосистем. .

3. Вивчити грунти й рослинні асоціацЛ на предмет ідентичності яісорослишшх умов о мєнах виділених екологічних профілів та відповідності існуючих фітоценозів для даних екотопів.

4. Встановити вплив атмосферного' забруднення на соснові екосистеми по ярусах їх організації.

3.2. Методика досліджень ‘

За основу дослідяйнь взято методи порівняльної екології. Постійні пробні площі /ПП/ закладали згідно загальноприйнятих у лісівництві та ліервій таксації методик /Воробьев,-1953,1967; Анучин, 1977; ГОСТ 16126-70/. Поикодауеаність -дерев визначали за модифікованою шкалою категорій стану, викладено» у "Санитарных правилах в лесах СССР’* /1970/ з виділенням 6 категорій. Загальний стан дерс-востану характеризували се*редньопропорційним індексом стану /1Г/, який е інтегральним результатом сукупності дії всіх факторів. Для порівняльної оцінхи пошкодкення деревостанів.користувались віднось

ним показником - "середньопропорціИним класом Крафта" /СІМ/ для кожної категорії сталу деревостану. Для визначення СЯК дерева кожної категорії стану розділяли аа класами Крафта /1-У/. Показник СПК категорії стану відобралаз локалізацію зони пошкодження у деревному наметі, пін менш чутливий до впливу санітарних рубок і рубок догляду, иіа індекс Іс. '

Грунти вивчали за методиками О.Н.Соколовоького /1933/ і Д.В.Во-робйова /І967/ з відбором зразків з генетичних горизонтів та їх аналізом /Аринуїшша, 1970/. Дощові опади збирали у двахкратній повторності окремо під кронами, у "вікнах" намету та в полі. Під наметом у "вікнах" з допомого» ліаіметрів конструкції Е.І.Шилової /І9ІУЗ/ в авторскій модифікації вивчали міграціє) елементів у профілі грунту. Сн.ігові опади збирали похідним снігоміром за методикою І.М.Назарова та ІН./І978/. Забруднення снігового покриву розраховували за типовою методикою /Іізраоль и др., 1987/.

Вплив аеротоксикантів на хвою вивчали в залежності від її віку окремо у верхній та никніЯ частинах крон. Зразки хвої відбирали у першії! декаді вересня, коли вона мав' найбільш стабільний хімічний склад, але ще но настав період природної дехромації. Модельними були дерева І класу Крафта, які звичайно пошкодкупться аєроток-сикантами /іЯппятене, 1985, 1985/. Вміст хлорофілу та сірки в хвої визначали спектрофотометричним методом /Мечалова, 1975- Починок, 1976/, Рівень накопичення техногенного азоту виявляли як різницю мік вмістом загального та білкового азоту /Лесковский, 1969; Починок, 1976/. Спектральний аналіз зразків хвої, кори та підстилки проводили на фотокалориметрі ".Спєйсл-і’г за стандартною методико». Показники pH і редокс-потенціал ЕН у водній витякці із хвої визначали універсальнім йонометром "ЭВ-74". .

Дня визначення морфометричних показників крон, хлорозу та некрозу на кожній ІЇЇІ двох профілів зрізали по три середні моделі. Зсі ці показники розраховували як серздньопропорційні величини окремо для трьох частин крон: верхньої, середньої та нижньої.

Стан та росповсюдкення епіфіта Нуройутпіа рИуоойев на стовбурах вивчали на 23-33 модельних дереках кожної ПП з врахуванням рельефу та експозиції схилу. Трав’яний покрив вивчали за методикою Л.П.Рисіної, Н.й.Зотової'/1968/, "обцЛие’’ - за Г.У.Висоцьким, проективне покриття, висоту, життєвість - за Воробйовим /1967/, екологічні морфи виділяли за А.Д.Бельгардом /1950/ та Д.В.Воробйовкм /1967/.

Вплив клімату на ріст дерев вивчали методами дйндрокліматології /Шиятов, 1966/. Датування екстремальних екологічних ситуацій прово-

дили дендрохронологічними методами /Ловелиус, 1979/. Шляхом посд-нання цих методичних підходів проведено ретроспективний аналіз динаміки пошкодження лісових екосистем, при якому на фоні природних флуктуацій виділено вплив забруднення повітря на зниження радіального приросту дерев. Ця робота була проведена у розрізі ценоосеред-ку деревостану або біогрупи дерев /Бузыкин и др.', 1985/ окремо за групами дерев по Крафту. Бурой! зразки деревини в біогрупах брали на висоті 1,3 м з 4 сторін /Пн, С, Пд, З/, виходило по 60124 дендрохронологічних ряда на .кожній Ш.

Асортимент газостійких деревних видів формували зо матеріалами оцінки стану міських декоративних насаджень то захисних лісосмуг вздовж залізничних та автодоріг. .

3.3. Об’єкти дослідження .

Для вивчення було вибрано середньовікові чисті соснові насадження, які ростуть у свіяих суборах, що переважають в масивах ЧПП і ЧБ. В масиві ЧБ вони о перехідними до складних суборів.

• Було закладено три екологічних профілі /ЕП/ по трансектах че_-рез пожсдяеиі насадження у напрямках від імісіоудєрних узлісь /від промагяомерапії/ вглиб лісу: два - в ЧВ і один - в ЧПП, Напрямок та довжина ЕП визначались формою та розмірами лісових масивів, направленням переважаючих вітрів і вітрів-бризів, а та»ож росповсюд-«енням суборових місцезростань. Як контроль було використано ідентичні насадження в таких самих типах лісу, що віддалені від пром-агяомерації не 19, 40 і 47 км. Оскільки весь масив ЧБ знаходиться у зоні впливу аеротоксикянтів, то їх дія на ліс визначалась в порівнянні з більш віддаленими насадженням. ЕП, та методом оцінки приросту дерав окремо за групами по Крафту і порівнянням верхньої тя середньої висот дерввостанів.

Розділ 4. Забруднення природного середовища викидами Черяась-

• кої промислової агломерації /ЧПА/ та зв’язані з ним

зміни в лісових грунтах -

Проблема техногенного забруднення повітря у Черкасах виникла п останні десятиліття. В 1989 р. було визнано, ідо Черкаси входять до складу 15 найбільш екологічно несприятливих міст колишнього СРСР /"Труд" від 15.07.89/. ' '

Формування ЧПА почалось в кінці 40-х рр. /БО "Хімреактив" -1949 р./. До середини 60-х рр. у склад ЧПА ввійшли ВО "Хімволокно" і ТЕЦ /1961 р./, ВО "Азот" /І955р,/ та ряд інших виробництв. За статистичними даними, сумарний викид шкідливих речовин в атмосферу підприємствами Черкас у 1968 р. складі 64,3 тис.т, у тому числі

ВО "Лзот", БО "Хімволокно" і ТЩ викидали у повітря 35 тио.т / 20^ 35-39 %% .'Юх 6-Ю %, ,гі*Н3 5-7 %, сірковуглецю 5-6 %, пилу Ій-йО %/.

ТЩ е основним джерелом забрудненім атмосфери /100 %/ і £0х/74^/. Більше половини всіх азотвмісних інгредієнтів викидав гіО "Азот".

В період 1975-65 рр. концентрації у повітрі 110^ т* суміші газів щорічно перевищували ГД[{. Забруднення повітря аміаком

вище ГДК і 5ГДС спостерігалось в період 1980-85 рр., В наступні роки рівень забруднення повітрл істотно не'змінився. За даними Черкаської міськСЕС /1987 р./, з радіусі до 7 км від ЧІ1А серед забруднювачів повітря домічув аміак, де його концентрації часто перевідують ГДК п 1-5 разів. Значно далі відносяться кислі гази ЗС^ та !Юо. ■

За нашили даними, рівень підлуговування дощової зодя в зоні ^ /ІЗ км від ЧПА/ ноже сягати рН=8,0 і знігауоться з віддаленням він міста. Тільки на відстані 40 км від ЧПА реакція опадів в нормальної), и опадах, проходить крізь крони дерев, мінералізація води в 1,6 раза перевиіцуе контрольні значення, а б опадах, які випадають у "вікнах" мік деревами, вміст Панів підвищувався з наближенням до промагломерації: К+ в 40 раз, ИС0“ в 20, і 80^“ в 4,5, Сі в

З рази. Взимку більша осідис пол.отантів в етаріЛіїх і зріджених насадженнях ЧЬ на галявинах та перед узліссям.

Дія забруднених опадів на гісову.екосистему проязлкзться на підсистемах: в деревостані, лісовій підстилці та грунті. При проходженні дощових опадів крізь деревний намет знижується іх лукність.

При цьому .частина інгредіонтів затримується дерзвостаном, а токси-канти, які пройшли крізь нього, хімічно зв'язуються, вимиваючи з рослинних тканин кальцій, магній та натрій. Такім чином техногенна дія на грунт під наметом лісу дещо знижується, •

В результаті хронічного надходження полютегегів у лісові екосистеми ЧБ і ЧШІ відбуваться істотні зміни у накопиченні та кругообігу елементів живлення у системі рослина-грунт, Із лісової підстилки забруднені низхідні потоки виносять не тільки рухомі кальцій /45 %/ та магній /65 %/, але й поглинуті оснози /4.0 %/, а також фосфор /?2®5' 15-42 %/ та кал і її /К^О - 22-40 %/. Алюміній - навпаки -накопичується. Із гумусового горизонту вим”ваютьсн рухо-і кальцій, магній^ калій /20-33 %/, а такс* поглинені кальцій_та ^агаій /оО %/, більше з ЧБ, нім в ЧШІ. Відбувається накопичення в грунті поглиненого калію, особливо в бідніших умовах ЧЇЇП, п в грунтах ЧБ - поглиненого натрію. Основні елементи живлення /МРК/, що вимиваються з лісової підстилки, на деякий час затримуються в гумусовому горизонті. Однак, при рясних опадах /чи таненні снігу/ ці елементи з

гумусового горизонту вимивалться низхіднім током в нижчі шари профілю, частково затримуючись в ущільнених суглинистих та супіщаних прошарках. В результаті цих процесів вміст гумусу знияуотьсл на 30^.

Про порушення міграції азоту у блоці кругообігу рослина-груит в ЧБ свідчить вимивання цього елемента /особливо рухомих форм/ іо гумусового шару, а танок зниження інтенсивності розкладу рослинних залишків. Останнє проявляється у зниженні інтенсивності гідролізу азоту: до легкогідрйлізованого - на 27-37 %, до середньо- та вояско-гідролізованих форм - відповідно на 37-74 та 3-64 %. Розглянуті зміни в кругообігу азоту відмічаються по бпій зоні пошкоджених насаджень ЧБ, однак вони збільшуються в міру наближенні до імісіоуда-рного узлісся і найбільш виражені в приузлісній смузі шириною 3 км.

Розділ 5. Накопичення забруднюючих речовин да деякі фізіолого-біохімічні зміни в хвої сосни звичайної

Соснові насадження ЧБ й ЧПП с фільтром на шляху роспоосіодтення забруднювачів повітря. Мінералізація розчину, який отримано при змиві- із хвої нижньої частини крон в обох масивах, на 4-17 % більша, • ній у верхній частині. Більше забруднюється масив ЧБ, який ближче, ніж ЧПП, розміщений до промислової зони міста. Лужність змивного розчину, отриманого з нижньої частини крон, в ЧБ П ЧПП ничіча на 0,3-

0,5 од. рН порівняно з даними по верху крон, що свідчить про часткову нейтралізацію деюевостаном лукних атмосферних осадків на крони за рахунок вимиваная з тканин біоелементів, головним чином Са і Мд, Другим наслідком повітряного забруднення є накопичення у хвої тох-могеиинх сірки та азоту.

Вилуговування елементів із тканин то накопичення в хеої техногенних речовин ведуть в масивах ЧПП та ЧБ до іторушання балансу еле- . ментів у,статусі живленим сосни, що проявляється в зниженні вмісту в хвої та підстилці мікро-.ти макроелементів. Збіднення біоелемен-тами хвої прогресуй з її віком та~в.міру підвищення техногенного навантаження: в ЧПП вміст фосфору знизився на- '40, калію - на 16, натрію - на ІЗ, магнію та кальцію - на 8 процентів; в 43 вміст #а,

Мд, К, Са знизився відповідно на 30, 32, 26 тп 10 проценті в./іОг-Ібкм від промагломерації/. Однак зольність підстилки тут тільки на 18 % нижча за контрольну. В той час як в ЧШІ вона понижується на ЗО %.

. У сосни в масивах ЧІТП і ЧБ техногенне порушення внутрішньоклітинного метаболізму проявляється у зміні таких інтегральних показників, як рН та редокс-потенціал ЕН клітинного соку хвої. В зоні розповсюдження токсичних похідних аміаку /порядку 20 км/ відбувається підвищення рН внутрішньоклітинного соку хвої верхньої частини

крон. Величина зміни даного показника оростг.е зі збільшенням техногенного навантаження. Порушення більш виражене у хвої І і 2 року: в ЧГЛ луздість збільшується на 0,7, а а ЧВ - на 1,2 од. рН. Редокс-ік.енцілл ,чч три роки .ниття хвої відповідно зничсуотьея: в ЧШІ в 1,6, п ЧБ в 3,0 рази. Старші, більш ослаблені, зрідкені дерепогтпші ЧВ демонструють більпіу СХИЛЬНІСТЬ ДО підлугопухічої дії ГІОЛЧТСНТІП, І4О-ноже бути пов’язано із яниурнннм їх загальної стійкості.

Руйнуияііоя хлорофілу під дісо фітотокоика’іч'ів зідщчазться по всій зоні ослаблешіих деревостані.в і поза не», свідчить про прийомну фазу пошкодження хвої за межами виділених,нони зон. Техногенно пригнічення синтезу хлорофілу вадо до порушення природних пропорцій цього пігменту у вершій та нижній частинах крон» а також змінюс його вікову динаміку. Сильніше процес руйнуг-гннл хлорофілу вираиеио у верхній частині крон, 40 проявляється у зни-г.еіші з віком рівнт вмісту пігменту п хвої. Цс водо до зниження фотосинтезу в міру старіння хвої. Порівняно з пригніченням вікової динаміки пмісту в хвої хлорофілу, більа яскраво виражений процес порушення пропорції "низ/верх" крон за цгя показником.

В умовах забруднення повітря сосна здатна регулювати вікову динаміку синтезу хлорофілу шляхом зміни інтенсивності утворення хлоропластів у світовій та тіньовій хвої. Інтенсивність синтезу цього пігменту при відновленні сосною порушеного природного балансу "низ/ верх" крони залежить від ціої порушені гості, забруднення атмосфери та умов, які необхідні для цього відновлення: світового та кореневого забезпечення. Чім інтенсиснійа була дія фітотоксикантів і бага-'тші умови росту, тим сильн’тд був опір сосни деструкційнім процесам у хвої. Поряд з віддаленням від джерела емісії рівень пошкодження хлорофілу може визначатись такоя зімкнутістю деревного намету та мезорельєфом місцевості.

Розді.. 6. Стан соснових фітоценозів в зоні забруднення атмосфери викидами промзгломєрації . .

В соснових насадженнях, які вивчаються, яскраво виракений хро-. нічний тип всихання дерев. Ступінь пошкодження дерев промисловими ' викидшм найбільи об’єктивно відображають показники, які пов’язані з процесом опаду хвої: тривалість аиття хвої, густота охвоєння 2-3-річних пагонів, пошкодженність хвої хлорозом та некрозом. В зоні інтенсивного впливу аеротоксикантів /до 8 км в ЧПП та до 10 км в ЧЕ> відносно промагломєрації/ у верхній частині крон дерев з віком хвої розшірюоться зона уратення голок хлорозом і некрозом, тобто всихання хвої постійно прогресує. В міру опускання вниз по кронах

дерев пошкодження голок знижується. У насадженнях ЧШ в нижній частині крон некроз проявляешься тільки в хвої третього року. Хвоя В ЧБ в 1,5-2 ризи сильніше пошкоджена, ніж а масиві ЧЛ11. Хлороз тут починаються вже в однорічній хвої. Основну дію аеротоксикантів приймають на себе узлісся лісових масивів ЧШІ та ЧБ. Пошкодження крон ■дерен знімуаться е міру заглиблення в середину масивів /мал. І/.

рШі#

аШііІ

у >,‘-1

&Ййв

ЯІ'Мй !$&$■

А=

В-

х=

к=

10

70

50

Ш.І

ШйМ*, -А І2ІЮ

19 62 15 П,0

Мал. І. Пошкодження техногенними емісій,мі: середпьовікових дерево-станів Черкабького бору в зв'язку з відхиленням під лремагломерації на прикладі модельних дерев: А - віддаль від ЧІМ, км; В - вік дере-.постану, років; X - осипалось хвої, %; К - категорія стану дерева.

Передчасний опад хвох зменщув асиміляційну поверхню крон, що веде до зниження миттездатності і зменшення приросту біомаси дерев. Охаосння та лінійна допивша І-З-річнйх пагонів.у верхній частині крон помітно знижуються з наближенням до промагломерації. З спусканням гниз по кронах різниця в значеннях цих показників зникає.

Весь комплекс несприятливих для лісу факторів в умовах аероте-хногекного забруднення краще'проявляється на біогрупі дерев, ніж на окремих деревах /йкнис, 1989/. За дендрохронологічними даними, зібраними в біогрупах дерев, ріст насаджень ЧБ та ЧПП почав гальмуватись відповідно в період середини 50-х - початку 60-х років, тобто з появою в цьому районі промагломврації та водосховища. Перлими і

сильніше відреагувалїі нп зміну умов росту старші та більш наближені р заводів дсрввостсни ЧБ. Через гой рок.і техногенний вплив нз масив ЧПЯ відмічався икс на віддалі 32 км під нромагломерації.

Після першого різкого стресу п насадженнях ЧШІ наступив швидкий вихід дерев з кризи, при «кому спостерігався ефект "сплеску" радіального приросту як наслідок інерції росту дереп, що погодку- • сться з відомішії властивостями пружності та стабільності екосистеми /Одум, 1986, вооооі в* віх., 1937/. З наступними сіре сами вростала синхронність коливань пряресту дерзс різних тю розвитку ценотич-ІШХ груп, ЩО СВІДЧИТЬ про вростання чутливості ДЧРОЕОСТШІІВ до систематичних негативних впливів. Із зростанням стрссу екосистеми не можуть висе повернутись на попередній рівень розвитку. Період Т>Ш1Х змін наступая раніше в тих насадженнях, де більш інтенсивно діють техногенний, ЧИ ІНШПЙ фаКТОрИ, що лімітують ріст дереш,*

В результаті техногенного пригнічення росту дерев зміняються структура десевосталів. Де зідбуваоться тоцу, що сила дії аг.роток-сикантів і відповідна рекція дерев залежать від їх положений в наметі. Перлими і сильніше реагують дерева І класу Крпфта, за ними дерева "нижчих" ценотичних груп. Відновлення радіального приросту після зняття навантаження підбуззотьсп у такій ке послідовності. ’ Однак, з котим наступним стресом час, який необхідний для виходу з кризи дерєз І класу Крафта, збільшується, а енергія росту дерев П і іі] ценотичних груп, нашіаш, зростаз. З часом відбувається зміна домінантів у наметі.

Зміна структури дсрепостанів в масивах ШИП та- ЧБ відрізняється за інтенсивністю деструкційних процесів. Б молодших та більш віддалених від промагломерації сосняках ЧШІ вплив токсикантіз помітно пн-

являаться поки 140 тільки о районі імісіоударнсго узлісся, що проявляється в зміні дерев-домінантів у рості і розвитку. В деревоста-нах ЧБ, як.' безпосередньо прилягають до міста й тому зазнали безсистемних рубок після війни, зміна домінантів відбулась на початку 50-х років. В наш час техногенна деформація деревного намету спостерігається у всіх пошкоджених середньовікозих насадженнях ЧБ. ІІайси-льніше поакоджушться аеротонсиканташі дерева І та П класів Крафта, які мають висоту більшу середньої висоти деревостану й складають верхню окрайку лісу. Тому в результаті санітарної вирубки дерев з набди/кєнням до ЧІП на цьому етапі збільшується розрив мік середньою і верхньою висотами деревостанів. При цьому швидше зменшується кількість дерев І класу Крафте. Група дерев [і класу Крафта поповнюється за рахунок дерев Ш класу, ріст яких збільшується при розрідженні

К м і* 1с

- 1 3 3,0

.... и 5 3,0

- ііі 10 3,0

- ІУ-У 4 з.а

Мал. 2. Дія аеротехногенного забруднення лісових екосистем Черкаського бору на ріст дерев у товщину в залежності від їх положення у деревному наметі. Характеристика деревостанів:

Р - повнота, 1*- індекс стдну. Характеристика біогруп дерев:

К - клас Крафта, //- кількість дерев, І£ - індекс стану групи дерев за Крафтом

н."\:сту. З накопиченням токсичної доз” поччтез діяти прирегчий відбір д“р?*в з» стійкістю до аорттоясикаитір. З піком відбуваться пи-рі«нчватт дерев різних іу»нотпчнич груп зп зчеотеп, я т*чог розіїи-уосться вчртккальнр попа дчрзвного намету за рахунок ипИбільті стійких дерев, що зчл»топться рости П розпивать потужні тероня /над. 2/.

Деградяція соснових дерчвостанів ЧВ викчичрлє необхідність про-педеіпш систематичних інтенсивних санітарних рубот, особливо п період 1975-85 рр., коли забруднення повітря гюр'їтоуіг.ло цоряі /Т/7Г і 5ГДС/, які чстіч^рлєні для осиогтлг азот- та СІ;.ЯОЗМІСІП!Х фітетои-сикпнтіе. За період з І9Г0 по 1990 рр. площа поячоджеяях насаджень сосни збільшилась в 2,5 розч. Доля сильно ослаблених дереяост”НІв скппдес сте І/З проти 13,8 % кп.початок цього періоду. В міру старіння по саджень стан їх погірігусться. Навіть з середині іпсизу ЧВ повнота дгропостанів у віці зрілості чни-ісубться до ОИ-’О.і). За даними. 1991 року, північна частина масиву 413 "Соснівка” - по г-.ильно ослаблені дорезостани з середній ступенем ігакедееїтя. 05 % погоджених насаджень - і;с дсревостани ліком більше 60 'років. Особливо ::ібидко деградують насадчспил в районі узлісь ЧБ, які повернуті до міста, гіремаглемерації і водосхопітдз. Тут спостерігається збільшення величини фітомаси трав’яного покриву, зідбуааьться інвазія нітро-фільних, рудеральних і спітлолюбивих видів, які витісняють ЛІСОВІ рослини. Зустрічаються вогнища кореневої губки сосни. ' '

. В цілої іу площа пошкоджених насадтень ЧБ у 1990. р. складала І'1,6 тис.га або 51 % загальної площі масиву. Площа насадтень з погіршеним станом по обох масивах ЧПП і ЧБ перевищила 19,8 тис.га.

виснош і ридавдацк дім емробниіігва ■ * . .

1. Встановлено, шо протягом останніх двох віків флористичний склад і структура рослинних асоціацій Черкаського бору і Чигиринського масив,, визначались голозним чином впливом антропогенного екологічного фактора. В ргзультаті цього на даний час а біяьшіП частині суборових місцезростань Черкаського бору природні складні лісові иа-саднення трансформовані в чисті сосняки, які менш стійкі до несприятливих факторів еередозицз, особливо до аеротехногонкого забруднення.' В радіусі до 20-30 км від промзгломерації соснові насадження обох масивів, що старілі 50-60 років, чаять зоьніші ознаки ослаблення.

2. Б склачі викидів Черкаської прскагломерашї наявні такі фіто-токсиканти, як 30^, Ж)х, Щ13, аля в радіусі до 40 тем від заподів спостерігається лужний вплив на навколишнє серпдовищо. Соснові насадження Чигиринського.і Черкаського масивів є фільтром на шляху рос-повсюдиєння забруднювачів повітря. Інтенсивніше забруднюється Чер-

- їв *

каськиіі бір, який розміщений бдикча до прмагломерації. При цьок*у техногенні речовини накопичуються із нижній частині крон дерев. Добовими опадат: із деревного намету вимітаються такі біоеломенти, як магній і калій. • •

3. В результаті негативних екологічних дііі хімічно агресивних опадів із підстилки.виносяться не тільки водорозчинні кальцій /4В;У і магній /65#/, але й їх обмінні форми /40%/. фпофор /Р^О^- 16-42%/

і калій /ІС^О- 22-40$/,'що вилуговуються із підстилки, частково затримуються у гумусовогіу горизонті. Із гумусового горизонту вимиваються

• водорозчинні кальцій, магній і калій /20-33%/, а також обмінні кальцій і магній /50%/. В ущільнених прошарках в зоні ризосфери накопичуються Р, Са, Ке . В Черкаському борі спостерігається зниження вмісту гумусу на 30/>. • ’ . . ‘ ' ' ■

4. Техногенне збіднення грунтів Черкаського бору азотом зв’яза-

не з вимиванням з гумусового горизонту азотних сполук, а також з порушенням процесу розкладу рослинного опаду, що проявляється б зниканні інтенсивііості гідролізу азоту: до форм, що легко гідролізуються,-1І4І 27-3? %,’ до форм, що середньо і ваздю гідролізуються, ВІДПОВІДНО НК 37-74 % і 2-&4 ' ' . .

• Вилуговування біоелементів із крони, підстилки і грунту - з одного боку та накопичення в хвої техногенних сірки і азоту - з другого - призводять до порушення процесу живлення сосни, що проявляеться в зниженні вмісту в хвої, корі і підстилці таких елементів, як На ,

Мб , Са, К, Р.

■ Порушення внутрішньоклітинного метаболізму сосни проявляєть-

ся в підлуговуванні клітинного, соку та в зміні редокс-потенціалу ІІН в І- і 2-річній хвої ьерхньої частини крон.

' Техногенне пригнічення синтезу хлорофілу веде до порушення природних пропорцій його вмісту у верхній і никній частинах крони. З віком хвої інтенсивніше зиііжуоться концентрація пігменту у верхній частині крони. Реакція сосни являв собою зміну інтенсивності створення хлоропластів у світовій і тіньовій хвої -і залежить від величини диспропорції "верх/низ", світлового і коренезого забеспвчення.

6. Встановлено, що критеріями хронічного урякення сосшт промисловими викидами е: тривалість життя хвої, густота охвозння 2-3-річ-них пагонів, пошкодженність хцрї хлорозом’і некрозом, лінійний приріст пагонів. Сильніше пошкоджується верхня частина крон дерев, особливо у насадженнях, що наближені до водосховища і до міста.

7. В результаті техногенного пригнічення росту сосни змінюється структура її деревост&нів. Ступінь впливу емісій і реакція на це де-

рзр Залежать від їх полс«еннл « наметі. Першими і сильніше* реагують ^чиненням радіального приросту дпр?ва І класу Крафтп. При виході з круги спостврігадться е^ект "сплеску" радіельного приросту. З кс«пім ч.читупним стресом аатягувтьсп відновлення рос .у цих дереп. Енергія росту дерев П та Ш класів у цих умовах, канпвки, зростпз, що гіедс до зміни дсмінвнті» у наметі.

8. В цілому хронічне порутзотш розвитку лісопих екосистем під

екологічним впливем аорстехногснного забруднення прокв.ікетьсл в зниженні кількості біомаси, в пер-зу ч'оргу кількості' хвої, миси крони і стовбурової деревини. Адаптація лісових екосистем до углоп согодовичо, що змінюються, реалізується шляхом спрспсіпіч структури деревного пруся. ІТри хронг-піому забрудненні чисті соснові дср'Ч'остпж? поступово ВІДМ!Тр°.«ТЬ. ЇХ розрутеннч ДОВериуПТЬ ЕСГИИ"',П коропової губтг:*. Простір, чю овільнюстьсл при цьому, займають.бігьи лабільні і пластичні трав'д-ні ценозі. нелісових типів. Всі ЦІ ЯВІЕДЗ бІЛЬ'ТО вирокрні у Чзркоеыш-му борі, пкиі* ближче розташований до промагломерації, нііс Ччгирйнсі>-киЛ масив. ■ ■

9. В зв’язку Я ТИМ, ’ЦО стіПкість лісових екеспотеч шсзначэдться

з пер"лу чергу ВІДПОВІДНІСТЮ 'рітоценезп екотопу, в ЗОНІ РКОЧОГІЧИОГО впливу г.місііі Черкаської прог.огломеррції необхідно ВІДМОВИТИ корінні типи насаджень, в складі яких Яуп дуб чере’ігатнЯ та інгл листяні нії-ди, оскільки вони .стіЯхші до забруднення повітря порівняно з сосною пвичаі'ііога. ., ■

. На основі результатів проведених досліджень складено рекомендації для підпицення стіП.кост* лісових екосистем Черкаського бору до аоротехногенмого .забруднення. Запропоновано еколого-лісівничі технології створеіпія от; Люте до забруднення лісових культур з ьрахувгчтгп специфіки грунтових ут.іов. . •

Список робіт, опублікованих за матеріалами дисертації

1. Лесные насаадсная в условиях аэротехногенного загрязнения атаосфери//Эколог!ггеские основи охраны-ч воспроизводства л о сны/, ресурсов Молдавии: Тез. докл. ресл. науч.-прзкт. конф,- Кишинев,

1989. - С. 43 /у співавторстві/

2. Промышленные выброс» в атмосферу кап источник загрязнения почв и лесов // Агроэкологическая обстановка на сельскохозяйственных угодьях Украинской ССР и пути снижения их загрязнения токсическими веществами: Тез. докл. респ. науч.-техн. кокф. - Черкассы, '

І989. - С. ЗО /у співавторстві/.

3. Загрязнение атмосферного воздуха, ле.сов и почв правобережья

Днепра фитотсксикантами па примере Чсркасской промышленной агломе-рпцик // Tea, докл. ХУЛ иауч.-мотод. конф, молодих ученых и аспирантов, - Волгоград, ЕЧИАЯМИ, ТЧ90, . ,

4. Измйножю лосорасі'ителкшх свойств почв в связи с аэротех-ногоинш эагрнзчеииом шшаной среди // Яееорастительниа свойства и аитроаоге"Ния динамика лосішх почв; Тез, докл. Всес. совец. -Брянск, 1090. - С. 66 /у співавторстві/.

5. Черкасская промышленная агломерация - источник загрязнения ■природой среди // Сіїсйрлансївование научного обеспечения лосохозя-

їісівенного производства: Таз, докл. Всес. науч.-практ. конф. молодых учоїш, аспирантов U специалистов отрасли. - Пушккно, І990.-С.І22

6. О рекреационном использовании лесов в районе аэротехногепно-

го загрязнения пношней сродч // Современное состояние и перспективи рекреационного лесопользования: Тез. докл. Всес. совой;.- Ленинград, 1930. -,С. 62 /у співавторстві/. .

7. 2коеистсшш!» подход в изучении лесных насаждений, подверг-

инчк антропогенна!' нагрузке // Оклад молодых учених и специалистов в решение комплексных проблем мелиорации Дона: Тез, докл. науч.-практ. конф.- Новочеркасск, 1990. - С. 44. ■

0. Структурно-функциональная организация лзенкх зкосистам УССР в условиях азротехногеняого загрязнения внолнеіі среди // Промцхлен- 1 шш ботаника: состояние и перспективы развитии: Тез. докл. рееіь науч. конф, - К.: Наук, думка, 1990.- С. 135-137 /у співавторстві/.

■ 9. Лісові насадження в районі 'аероте-,аюгенного забруднення

навколишнього соредовіаца викидами промагломерації//Лісівництьо і агролісомеліорація. ~К.: Урожай, 1991,- Віш.02;-С.39-43 /у співав/

10. Детоксицирующая роль соснових насаждений Черкасского бора /І Экологический проблеми аграрного производства. Симпозиум І. Биологические и горнотехнические проблеми рекультивации нарушенных земель и повышенно их продуктивности: Тез, докл. межрог. нау^.-практ. конф.- Днепропетровск, 1992. - С. 153 /у співавторстві/.

11. Зміни лісопих екосистем під впливом аеротехногенного зн-бруднення//іїромьилештя. ботаника: Состояние и перспективы развития: Тез. докл. меадунар. науч. конф. - Кривой Рог, 1993. - С. 129

/у співавторстві/. . .

, 12. Зміни в лісових грунтах в результаті забруднення атмосфе-

ри викидами Черкаської промагломерацп//Лісівництво і агролісомеліорація. - К.: Урокай, 1994. - Вип» 88,. - С. /у співавтор./.