Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Повышение доступности минеральных элементов из фитатных комплексов растительных кормов для свиней

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Повышение доступности минеральных элементов из фитатных комплексов растительных кормов для свиней"

РГ6 од

5 / ШОП 1993

1НСТШТ ТМРИННИЦТВА УКРАГНСЬКО! АКАДЕМИ АГРАРНИХ НАУК

На правах рукопису

ВАРЧУК Св1тлана Семен1вна

ЩДВИЩЕННЯ Д0СГУПН0СТ1 ЫШЕРАЛЬНИХ ЕЛЕЫЕНТ1В 13 Ф1ТАТНИХ КОМПЛЕКС IB РОСЛИННИХ KOPMIB ДНЯ СВИНЕЙ

06.02.02. - год!вля с!льськогосподарських тварин i технолог1я корм1в

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацй' на здобуття наукового ступени кандидата б!олог!чних наук

XapKÍB, 1993

Робота виконана в 1нститут1 тваринництва Украгнськог академП аграрних наук.

Науков! кер!вники - доктор б!олог1чних наук Р.А.ТАТУЗЯН,

кандидат с1льськогостодарських наук I.Г.ФЕДОТОВ.

0ф1ц1йн1 опоненти - доктор б!олог1чних наук, професор ГЛ.ГОРШКОВ,

доктор с!льськогосподарських наук Ы.Т.Н03ДР1Н.

. Ведуча орган!зац!я - Полтавський 1нститут свинарства,

Захист в!дбудеться (} ь1И 1993 року о О

на зас!данн1 спекал 1зовано'1 вчено'1 ради Д.020.10.02 в 1нститут1 тваринництва УкрагнськоУ акадеыГ/ аграрних наук за адресов: 312120, м. Харк1в, п/в Кулиниц1, 1нституг тваринництва УААН.

Просимо прийняти участь у зас!данн! Ради, або вислати Ваш в!дгук на автореферат у двох прим!рниках, затверджений печаткою за адресов: 312120, м.Харкхв, п/в Кулинич1, 1нститут тваринництва УААН, сектор захисту дисертац1й.

3 дисертац1ею можна ознайомитись у б!бл!отец1 1нституту тваринництва УААН.

Автореферат в1дправлений 1993 року.

Вчений секретар спец1ал1зовано1 вчено! ради, кандидат б!олог1чних наук

Т.Л.Соловйова

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальи!сть теми. В умовах промислового ведения свинарства питаниям ы!нерального живлення тварин надасться особливе значения.

0ц1нка ы!нералъно? поживност1 коры!в базуетъся, за тепер1ш-н!н часом, на визначенн! загально! к!лькост! елеыент1в.

Однак такий п!дх!д не дозволяв в повн1й ы!р1 судити про фактичну забезпечен1сть тварин м1неральниыи речовинами, так як при цьоыгу не враховуються форми утримання, в!д яких заложить !х доступн!сть для засвоення (Ю.К.Олль, 1967; Г.Г.Тейлор, 1982).

Так, головна частина м!неральних елемент1в у концентрованих кормах становить собою важкодоступн! комплекси з ф1тиновою кислотою {^/¿¿Аш б^а/ , 1968; т^Р, 1976; Д.Кобридж, 1982).

Ф1тинова кислота являе собою речовину, яка обумовлюе низьку б!олог!чну доступн!сть фосфору, кальц!ю, цинку, зал!за, кобальту, м!д! та ыарганщ) 1з корм!в для свиней ,

,1955^ш&аеЫж ^ ,1965). Цими причинами й обуыовлено додаткове введения у рац!они тварин м!неральних елемент!в.

Проте, в зв'язку з високими ц1наыи та деф!цитн1стю м!нераль-них добавок промислового виробництва, можлив1стю еколог!чного забруднення навколишнього середовища (С.П.Беспаы'ятов та 1нш., 1972; А.Хенн1г ,1976) виникла необх1дн!сть пошуку шлях!в п!дви-щення ступеня використання м1неральних речовин 1з рослинних корм1в свиньми.

Мета 1 завдання досл!джень. Мета ц1е1' роботи полягае в роз-робц! засоб!в п1двищения доступноет! ы!неральних елемент!в 1з ф1татних комплекс!в рослинних корм!в для свиней.

Завдання досл1джень:

1. Вивчити вм!ст ф!тинового фосфору в кормах та його вплив на доступн!сть загального фосфору, кальц!ю, цинку, зал!за, ы1д1, кобальту та марганцр для свиней.

2. Визначити ыожливост! пвретворення важкодоступних ф!татних коыплекс1в ы!неральних елеыент!в в'доступн! сполуки та розроби-ти засоби п1двшцення ?х доступност! шляхом використання конку-

руючих реакц1й комплексоутворення з орган!чними кислотами.

3. Вивчиги вплив орган!чних кислот - коыплексоутворювач!в на р!вень використання ы!нвральних елеыент1в рац!он!в свиньыи.

Наукова новизна. Встановлено л!н1йну корелятивну залежн!сть м1ж к!льк1ст1) ф1тинового фосфору та доступн1стю м1неральних еле-мент!в is корм1в.

Впврше встановлено можлив1сть,перетворення ф!татних коыплек-с!в ы!неральних елеыент!в в доступн! сполуки при використанн! конкуруючих реакц1й комплексоутворення з орган1чними кислотами. Показало, що найб!льш ефективними комплексоутворювачаыи являють-ся лимонна та сульфосал1цилова кислоти.

Розроблено експресну методику визначення ф!тинового фосфору в рослинних кормах, що дозволяе проводити анал!э без попередньо-го концентрування з чутлив!стп 0,0015$ (A.c. № 1432399,1967).

Розроблено зас!б приготування корму для свиней, який забез-печуе п!двищення доступност! м!неральних елемент1в 1з рослинних корм!в шляхом перетворення ф!татних комплекс1в в доступн1 сполуки при введенн! в рац!он лимонно'1 кислоти (A.c. № 1695870, 1990).

Практична uiHHicTb роботи. Застосування лимонно'1 кислоти як комплексоутворюючого додатку у к!лькост! 0,7% в!д ваги коыб!кор-му для рад!он1в овиней дозволяе п1двшцити ефективн1сть використання фосфору, кальц!ю, цинку, зал!за, м!д1, кобальту та мар-ганцю 1з корм1в, забезпечити потребу тварин у Ы1неральних еле-ментах без додаткового введения ы!неральних добавок промисло-вого виробництва, п1двищити продуктивн1сть свиней на 12-13$ та одержати високояк!сну продукц!».

Кореляцхйн! р!вняння сл!д використовувати для оц!нки вм!сту легко- та важкодоступних форм ы1неральних элементtв в кормах при складанн! рац!он!в для свиней.

Апробац1я роботи. Матер1али дисертацП докладено на:

- зас!даннях Вчено'1' ради 1нституту тваринництва УААН (Харк1в, I985-1990 рр.);

- республ1канськ!й науков!й конференц!¥ "Нове в методах зоо-техн!чних досл!джень" (Харк1в, 1992);

- зас!данн! лаборатории оц!нки якост! корм!в та продукт!в тваринництва (Харк1в, 1992);

- розвиреноку :>ас1данн! ¡йддШз та яабораторШ Гнституту та&ринництва У.ААН (Xapxis, 1993).

Ka голоемi результата доелíджень одержал! авторськ! св!доц-тва:

1. "3aci6 KÍBbKÍcKoro аедд!зу ф!тину в рослинних кормах". A.c. » 1342399, 1987 р.

2. "3s.cí6 криготування корцу для сймн8й".А.с.$ 1695870,1990 р.

3. "Зас*6 полярогргШчного визиачення кобальту в б^одоНчних иатер1аяах". A.c. ¡3 15Г8768, 1389 р.

Дубл1кацП результат!« яосл!джвнь. До м&?вр1алам досэруацП опубл5ковано 5 наукойих рсб£т та одержано 3 аеторськиэс св!доцгва.

Обе я г роботк та структура дисертацН. Дксертац1я визеладэна ва /Jjf сторонках масшюписнсзго тексту, 1лгстрована 37 табли-цяыи i 12 рисунками та схлй^асться 1з встуяу, огляду л!?ературк, материалу та методики досяЛдявнь, результатíв влесних досл!дяень, обгеворення одерканих нася1д1с!в, bhchobkís, пропозицМ, списку sKKopKCT&Hoí л*т0рат>'ри i до дат sel в.

До списку використако!' л!торатурк занесено 129 найменувань, э них 82 1нозедаих авторíв.

2. МАТЕРИАЛ I МЕТОДИКА. ДОСЛЦЦВШ»

Досл1джвння проводили на баз! 1нс?итуту тваринницгва УкраГн-cbso'í ак&пен11 аграрких наук.

В зерн! кукурудзиу пшениц!;, sisea, ячмекг, coi' та гороху, ма-кус1, ароту, sucÍBxax, зеленÍH ыас* в1вса, ячменю, япцерни, в кор-швих буряках, MopKsf, картошг!, сonout визначали к1яьк!сть ф1-тинового фосфору.

У вждевказаних кенцектроваких кормах елвпали к1льк!сть водо-та. кисло г о ро з чин.чих фор« фосфору, кальц!ю, шику, зал isa, Mini, кобальту i взаемозэ'язок vis* ix к!льк1стю та р1внаы ф!тиноэого фосфору.

За методом наймеяших квадрат 1в розраховували р!вняння perpecií та коеф1ц!енти корвляцГг'.

В зеленях кормах (озим!й пшениц1, жит1, кукурудз!) визначали piseHb фракц!й фосфору з урахуванняи фази вегетац!?. Вивчали зм{-ни, як i в1дбуэаються у фракц1йноыу склад! фосфору кукурудзяних початк!в при готуваннi корнаку, кукурудзяного силосу та при ек-струзй зерна.

Блзначення м1неральних еламент!в а кормах проводили за эагаль-ноприйнятими методами аная!зу:

~ фосфор■(колор1мзтричний метод),ГОСТ 97S4-74, Бас 16 визн&чан-ня фосфору в кормах;

- кальцШ (трилономвтричяе назначения), ТОТ £6570-85. Корма, комбкориа, хом61кормоБ& сиронинз.. Метода анэн&чвинл ияяьцкч

- магн!й (трилономзтричке вианачення). Ывтодичн! ракомекдацИ по х!м1чнии та б!охЫ1чним доел1дженням э зоотехнИ. BIT ,1975;

- м!дь, цинк, зал!зо, ыарганець (атоиноабсорбц1йна спектро-фотоыетр1я), ГОСТ 27995-87;

- кобальт (холор1ывтсичиий метод), эа Е.Я.Тадц1нем,19б2.

'Лтиновий фосфор визначали за розробленою нами спектрофато-ыетрично» мотсдиков (М.О.Романов, С.С.Барчук, В.В.Шрось, 1.Г.«Федотов» 1937).

У балансовых досл1дах на поросннх сеинокатках, в1длучених поросятах, зроставчкх свинях, рамонгкоиу ыолодняц! та свинях на в1дгод1кл! вивчали ыожкиаосг! зниження р!вня ф!тинового фосфору у р1знострук?урних paqioaax. (Досл1ди проведен! разом 1з caiBpo-б1тникаыи лабораторП годная! свиней), В кожному з досл1д1в тварини буяк сфорьюван! за принципом аналог!о у 3 гругш: I - контрольна, И t Ш - доел 1дмL Тварини у контрольных групах одердували типовий кокцантсований рацЮн, тод{ як в дося ¿дних-10-40^ концентрат Id (за покквКастю) було зам!но;ю корнакем, бу-рякаж, комб1силосом, гранулами. В кормах та в i делениях, одер-жаних при прозеденн! балансу , визначали аагальний та ф1тиноьий фосфор, кальций, цинк, эал!зо, кобальт та м1дь.

У лабораториях умавах одержуаади за реакциями обм!ну ф!тати вивчаешх гЛнеральних едекенг1з (нальц!ю, магн!ю, цанху, эал!за, кобальту та м{дП. Визначали ступень дисоц*ацГ* комплекс is у на-сичених розчинах та розраховували 'ix добуток розчинност!.

Вивчали розчинн!сть ф!тат!в у розчинах орган!чнкх кислот -комплексоутворввач!в. Вккористовували лимонад» сульфосал!цилозу, винну, молооду i оцтову кислот» в д1алазон'1 кснцзнтрац!й 0,0010,1 юль/л. Бкзначекня проводили за спвктрофотомотричккм методом по св1тлоиоглинаннв в У£~спектр1. Б якост1 розчину пор1виянкя вияористовували 0,01 молярну соляну кислоту.

У досл1дах 4 <«- Wito " визначали оптимальну н1льк1сть ли-М0НН01' кислоги, необх^дноГ для переведения ф1тат1э у зерн! в роз-чинн i еполуки.

Було проведено 2 досл1ди з введениям в рац1они орган!чних кислот: балансовий на В1длучених поросятах та науково-господарський з вивченням балансу мшеральних речовин та азоту на зростшочих свинях.

У досл1д! на поросятах було сформовано 3 групи по 3 голови в кожн!й, тод1 як на зростаючих свинях - 2 групи по 12 гол!в . Ра-ц!они тварин ус!х груп були збалансован1 по енергП, проте'1'ну, незам1нних аминокислотах, кл!тковин1, жиру, в1там!нах. Рац1они тварин контрольних груп були збалансоваш також 1 по м1нераль-ним речовинам. Поросятам добавляли в рац1они лимонну кислоту (П група) 1 сульфосал1цилову (Ш група) у к1лькост! 0,7% В1д маси комб1корму. В рац10н зростаючих свиней досл1дно1 групи уводили 0,7% лиыонно! кислоти.

Тварин зважували кожного М1сяця, а на початку та к1нцх дослх-д1в - 2 рази у м1сяць. У балансовых досл!дах враховували шлдае-м1сть корм1в та к!льк1сть видиення. Вивчали баланс М1неральних елементхв, а у досл1д1 на зростаючих свинях I азоту.

Визначали природнй резистентн1сть зростаючих свиней (виконано у лабораторй' фiзioлoгíi та б1ох1М11 сгльськогосподарських тварин).

В органах та тканинах тварин визначали к1льк1сть фосфору, каль-цш, цинку, зал1за, кобальту, М1д1 та марганцю.

0ц1нювали як1сть м'яса за х1м1чним складом найдовшого м'яза спини, в1дпов1дно загально-прийнятим методам анал1зу.

0ц1нгавали мíцнicть гом1лкових к:сток зростаючих свиней у випро-буваннях на стиск.

3. РЕЗУЛЬТАТ,! дошдшь 3.1. Методика визначення (Нтину у рослинних кормах

Розроблено спектрофотометричний метод анал1зу ф1тину у рослинних кормах.

Сутн1сть методу полягае у здатносгх ф1тиновог кислоти утворю-вати розчинн1 комплекси з зал!зом при проходженн! екстракту кр1зь хроматограф1чну колонку з сильнокислотним кат10н!т0м КУ-2 та виз-наченн1 фхтину по св1тлопоглинанюо в УФ -Д1лянц1 спектру.

Встановлено, що для над1йного ^творения комплексу з зализом, його к!льк1сть в кат1он1т1 повинна знаходитися у д!апазон1 0,11,0 мг/екв у грам! кат1он!ту. Щоб досягнути повного виходу ф1ти-

- а -

нового комплексу з зеипзам 1з колонки необх1дно використовувати 0,4-0,8 молярну соляну кислоту як елюент.

Чутливхсть визначення ф1тину становить 0,0015^, при цьому вщ-носне стандартна в!дхилення не перевищуе 0,05.

Розроблена методика дозволяе проводити визначення з високою чутлив1стю при скороченн1 терм1ну анализу бхльш, н1ж у 2 рази у пор1внянн1 з 1снуючими методами С. /Жо&оС 1977).

3.2; Вмгст ф1тинового фосфору в концентрованих кормах

Встановлено значнг в1дм1нност1 у р1внг ф1тинового фосфору в зерш злакових та бобових культур, а також у кормах промислового виробництва (табл. 3.1).

3.1. Вм1ст ф1тинового фосфору у срий речовин1 концентрованих корм1в,.%

Корми 1 ! \ .И ! ! Фосфор ! (М+пг) | - ! загальний ! ф^иновий !Фосфор ¿1-!тиновий/фос -!фор загаль-! ний

Зерно пшениц! ю 0,537+0,021 0,362+0,012 67,5 .

Зерно кукурудзи 10 0,287+0,010 0,236+0,010 82,3

Зерно жита 10 0,443+0,014 0,284+0,012 64,1

Зерно в1вса ю 0,498+0,020 0,311+0,008 62,5

Зерно ячменю 10 0,500+0,017 0,280+0,011 56,1

Зерно гороху 10 0,602+0,021 0,320+0,011 53,2

Зерно со'1 10 0,949+0,054 0,510+0,018 53,8

Макуха соняшникова 5 1,312+0,070 1,057+0,036 80,6

какуха сосва 5 0,795+0,030 0,566+0,020 71 ¡2

Дрот соняшниковий 10 1,221+0,057 1,026+0,049 84,1

шрот сосвий 0 0,699+0,022 0,484+0,014 69,3

Висхвки лшеничн! 5 0,975+0,040 0,731+0,028 75,0

Так, серед злакових культур найменша частка ф1тинового фосфору в1д загальног його ¡плькост1 в сух1й речовин1 встановлена для зе; на ячменю I складае 56,1%, тод1 як найб1льша - в зерн1 кукурудзи (82,3$). Овес, жито та пшениця не ыають значних в!дм1нностей у р1вн! ц1 оI $ракцп, лише в останньоыу випадку мае глсце тенденцЪ до збхлылення питомо}' ваги ф1тинового фосфору.Не встановлено в1р-

ценностей в його утриманн! у зернх гороху та coi' (53,2-53,8^). (Ыйн1 культури в1дзначагаться високим р!внем фитинового фосфору, так у соевому uipoTÍ його к!льк!сть на 15,5% вища, hík у зернх coi'.

Встановлена л1н!йна залежн!сть м!ж к1льк!стю загального i фитинового фосфору у вивчаемих кормах ( R = 0,92-1,00).

К1льк1сть ф1тинового фосфору у зелених кормах, коренеплодах, картопл1, солом1, cíhí незначна i складае в!д 3,1% в солом: до 14,3;? у картошп (в!д загального фосфору). В cyxiñ речовин1 вхв-са, ячменю, люцерни його частка складае 5,2-7,9^. Введения вище-вказаних корм1в в рацюни свиней дозволяе знизити bmíct важко-доступного фхтккового фосфору.

3.3. Bmíct водо- та кислоторозчкнних форм м!неральних елемент!в в залежност! в!д рхвня ф1тинового фосфору у зернi

В зерн1 злакових культур доступнх для засвоення свиньми форми М1неральних елемент1в (фосфору, кальц1ю, магнш) складаять 12,625,6%; 40,0-51,2% и 39,5-63,3?, в1дпов1дно, В1д загальнох кмь-koctí элемента. Так, при найбхльш високому рíbhí ф1тинового фосфору у зерн1 кукурудзи {82,Ж),к1льк1сть водо- та кислоторозчин-них форм фосфору б1льш н1ж у 2 рази нижча в пор1вняннх з зерноь-ячменю (56,К ф1тинового фосфору); кальцхга i магн1ю - в 1,1-1,4 рази. В зерн1 бобових культур (гороху та coi') частка доступних форм макроэлемент i в складае 26,5-29,32 для фосфору; в1д 55,4 по 57,4"? - для кальц1ю i 68,5-75,91 для магнш (табл. 3.2).

Отже, мшеральн1 елементи у 3epHÍ бобових культур бйып доступ^ для засвоення свиньми, нхж у зернх злакових, що пов'язано з р1внеы ф1тинового фосфору.

Пор1вняння рззультат1в утримання доступних форм м1кроелемен-tíb показуе, що к1льк1сть кислоторозчинного цинку i водорозчин-hoi м!д1 в 1,6, а водорозчинного кобальту в 1,2 рази нижче, hí1« у зерн1 гороху. Зал1зо в ycix вивчаемих кормах знаходиться у заякодостушпй форм!, його кислоторозчинна фракц1я складае 7,09,1% вхд загально'1 кхлькостх елементу (табл. 3.3).

Розрахован1 кореляцхйш р1вняння i коеф1цхенти кореляцП, що свхдчать про достов1рний корелятивний зв'язок М1ж к1льк1стю доступних £орм макро- i м1кроелемент!в та р1внем ф1ткнового рос;о-ру у зерн! ( R = -0,60... - 0,95).

3.2. Вплив р1вня ф1тинового фосфору у сух1й речовин1 зерна на к!льк1сть доступних форм макроэлементов, % т ~ п = Ю

Вид зерна

Фосфор 41-тиновий/фос-фор загальний

Фосфор во-! дорозчин- ! ний/фосфор! загальний !

Фосфор кис-!Кальц1й } лоторозчин-!водорозчин-ний/ фосфор,ний/калыд1й загальний j загальний \ I

Кальц1й кислотороз-чинний/каль-ц!й загальний

!Магн1й во*- Магн1й ,дорозчин-1 кислото-|ний/ маг-, розчин-Н1й за- ; ний/маг-гальний | н!й за-

гальний

Пшониця 67,5 12,7+0,34 14,9+0,33 34,3+1,00 43,3+1 ,04 33,1+1,01 39,5+2,12

Кукурудза 82,3 8,5+0,15 • 12,6+0,27 34,3+0,98 40,0+1 ,61 31,4+0,75 43,1+1,48

лито 64,1 13,4+0,21 17,6+0,18 40,1+1,23 46,5+1 ,34 35,4+1,44 57,8+1,81 ,

Овес 62,5 15,7+0,19 18,8+0,34 46,1+1,47 48,5+1 ,21 40,1+1,45 58,1+1,01 1

Ячм1нь 56,1 20,0+0,25 25,6+0,60 48,1+1,85 51,2+1 ,49 42,2+1,12 63,3+0,95 £

Горох 53,2 24,0+0,39 29,3+0,41 52,1+2,03 57,4+2 ,01 64,СИ;2,33 75,9+1,44 •

Соя 53,8 23,4+0,81 26,5+0,60 48,5+2,00 55,4+1 ,49 58,0+2,41 68,5+2,12

3.3. Вплив р1вня ф1тинового фосфору у сух1Й речовин!

зерна на к!льк!сть доступних форм м1кроелемент1в,% и+ гп а =10

Вид 1 Фосфор !Цинк кис-'Шдь кисло-¡Кобальт ! Зал1зо зерна ! ф1тино- !лотороз- !торозчин- ! кислотороз- кислото-! вий/фос-!чинний/ !на/м1дь за-!чинний/ко-! розчинне/ !фор за- ! цинк! гальна ! бальг за- ! зал!зо !гальний !загальний! !гальний ! загальне

Пшениця 67,5 30,7+1,12 54,1+1,45 56,8+2,00 8,20+0,47

Кукурудза 82,3 28,9+1,14 42,0+1,24 54,1+1,81 7,01+0,44

Жито 64,1 30,7+0,95 56,0+1,38 57,0+1,45 9,12+0,51

Овес 62,5 31,2+1,01 59,7+1,07 61,5+1,64 7,43+0,39

Ячм!нь 56,1 36,1+1,33 62,3+2,12 61,2+2,00 7,48+0,45

Горох 53,2 47,3+1,85 68,7+2,15 66,1+1,89 8,23+0,52

Соя 53,8 38,5+0,98 65,8+2,31 64,7+1,45 7,64+0,47

3.4. Фракц1йний склад фосфору в кормах,що використову-ються у р1зноструктурних районах

В процес1 вегетац!! рослин в1дбуваеться зниження загального фосфору наприк1нц! вегетац1йного пер!оду (табл.. 3.4). В зеленхй мае! озимо!' пшениц вм1ст фосфору знизився на 59,Ь% у фаз! вос-ково'1 стиглостI у пор1внянн! з перюдом виходу в трубку, а у зе-лeнiй мае! жита - на 63,6%. Аналогична направленгсть встановлена у в1дношенн1 кукурудзи - вм1ст фосфору у стаи!1 восково!' стиглост! знизився на 27% у порхвнянн! з початковою фазою вегетацП (9-10 листк1в).

Концентрац1я фосфору легкоИнролхауючих еМр!в з зелена мае: жита у фазх восково'! стиглост1 на 30,11 нижча, н1ж у фаз1 цв1-тхння.

У фаз1 восково!' стиглост1 частка ф1тинового фосфору зростае в зеленхй мае! жита у 4,9 рази, озимо!" пшениц! - в 3 рази у пор1в-няннI з його р1внем у фаз! цв!т!ння. В кукурудз1 на початкових с?ад!ях вегетацН к1льк1сть фракцп складас 5,5"? вхд за-

гально!', в той час як у фаз! восковс: ........; - 21,25". У .

дозр1вання рослин вм1ст неорган1чного фосфору знижуеться в 1,62 рази. Одержан! результата сл:д урахоэувати в разх включения зелених корм1в до складу рац1он!в для свиней.

3.4. Зы1ни фракц!йного складу фосфору корыових рослин за фазами вегетац!!' п = 5

Корми

! Фаза вегетацИ I ФосФ°Р> * в1д катального

!фор, !кисло-1легко-!ф!ти-!неор-

}г/кг су-!тороз-!г!дро-!новий!га-

,Х01 ре- !чин човини !ний

!л1зуе-! !мих !

!н!ч-!ний

Кукурудза 9-10 листк!в 4,25 75,51 18,47 5,55 49,40

молочно-воскова

стигл!сть 3,46 73,40 22,95 10,85 37,70

воскова стигл1сть 3,10 66,50 11,50 24,85 31,00

Озима пше- вих1д в трубку 5,68 79,50 16,20 6,90 56,20

ниця цвЖння 3,21 81,50 40,50 8,39 32,50

воскова стигл1сть 2,30 71,00 14,40 25,60 30,00

Озиме вих!д в трубку 4,15 74,24 12,35 8,50 50,00

жито колос1ння 2,90 81,46 23,96 8,98 42,50

цв!т1ння 3,23 84,80 39,32 6,80 38,70

воскова стигл!сть 1,51 68,80 9,25 33,90 25,00

3.5. Змхни кхлькост! ф1тинового фосфору п!д час консервування I терм1чно! обробки корм!в

При загот1вл1 корнажу або кукурудзяного силосу практично не в1дбуваегься зм!н у вм!ст! загального фосфору в пор1внянн! з в!дпов1дною початковою масою, в той час як концентрация ф!тино-вого фосфору зменшуеться з 1,28 г/кг у початков1й мае! до 1,10 г/кг - у корнаж!, а неорган!чного зростае з 0,62 до 1,05 г/кг (табл. 3.5).

При силосуванн1 кукурудзи у фаз1 молочно-восково'1 стиглост! р!вень ф!тинового фосфору знижуеться на "48$ у пор!внянн! з початковою масою.

Екструз1я зерна злахових I бобових культур не впливае як на загальний вм1ст м1неральних елемент1в, так 1 на р!вень фонового фосфору.

3.5, Зм1ни фпакт11йного р.клалу йосфот/ ппи загот 1пл 1

корнажу'! кукурудзяног'о"силосу)"г/кг сухох речовини

М+т. = Ю

Корми \_Е о с фо р_

$ загальний ! ф!тиновий I неорган1чний

Лочаткова маеа 2,83+0,21 ' 1,28+0,08 0,62+0,04

Корная 2,9%0,09 0,98+0,12 1,05+0,06

Початкова маса 2,67+0,26 0,27+0,02 1,31+0,07

Силос кукурудзяний 2,47+0,13 0,11+0,01 1,78+0,05

3.6. Доступн1сть м!неральних елемент1в у залежност! в1д вм!сту ф!тинового фосфору в районах свиней

Зам1на 10,0-40,ОД зернових концентрат1в (за поживн1стю) в районах поросних свиноматок, в1длучених поросят, зростаючих свиней, ремонтного молодняку та свиней на в!дгод!вл1 корнажем, кор-мовими буряками, комб!силосом або солом'яно-эерновими гранулами дозволяв знизити р!вень ф!тинового фосфору на 6,9-11,6^; 9,1-13,ОД; 6,3-9,4%; 6,3-12,ОД, в1дпов!дно, у пор!внянн! з контроль-ними трупами (табл. 3.6).

Остановлено, що у тварин досл1дних груп ступ!нь утил!зац1? загального фосфору на одиницю спожитого ф!тинового зростае в 1,4-1,9 рази. К1льк!сть в!дкладеного зал!за в тШ в!длучених поросят досл1дних груп була в 2 рази, зростаючих свиней - в 3,14,8, ремонтного молодняку та свиней на в!дгод1вл1 - в 3,1-5,0, а поросних свиноматок у 3,4-5,0 раз1в вища, н!ж у контрол!.

В1дкладання цинку в т!л1 зростаючих свиней та на в1дгод1вл! зб!лыпуеться у досл1дних трупах в 2,2-3,6 рази.

Встановлена тенденц!я до зростання в!дкладання ! кобальту при зниженн! р1вня ф!тинового фосфору в рац!онах.

Одержан! кореляц1йн! р!вняння ! коеф!ц!енти кореляцИ, що ~св1дчатБ^про~л!н!йну"залежн!сть пром!ж в!дкладанням в т1л1 свиней м!неральних елеыент1в 1 вм!стом ф1тинового фосфору в районах ( Н '-в -0,70... -1,00). Граф!чно эалежн!сть м1ж р!внем ф!-тинового фосфору в рац1онах свиней та в!дкладанням загального фосфору приведена на рис. 3.1.

З.б. Склад рац^^в за поживн1стю I вм!ст ф!тинового фосфору, %

Виробнич! групи Групи ! Концентрата !усього!в т.ч. ! !зернов! ! Комб1-! силос I ! Корнаж!Буряки!Гранули !Ф1тиновий !кормо-1(соло- 'фосфор, ! в 1 !м'яно- !% вТд за! !зернов!)!гального

Поросн1 свиноматки I _ контроль 79,0 70,0 15,7 _ „ 5,3 50,00

П - досл!д 66,6 60,0 26,5 - - 6,9 38,33

Ш - досл1л 68,1 60,0 16,7 - - 15,2 43,10

В1длучен1 поросята I - контроль 94,8 76,0 2,3 - - 2,9 65,83

п - досл1д 85,4 65,7 6,0 - - 8,6 56,74

ш - досл1д 78,9 61,3 Н,4 - - 9,7 52,02

Зростаюч1 свин1 I - контроль 88,6 72,6 8,0 - - 3,4 49,84

п - досл!д 79,2 58,0 5,0 - - 15,8 44,55

ш - досл1д 72,8 54,0 21,0 - - 6,2 40,42

Ремонтний молодняк I — контроль 90,0 90,0 _ 5,0 5,0 - 59,80

п - дослхд 60,0 60,0 - 30,0 10,0 - 53,53

ш - досл!д 50,0 50,0 - 40,0 20,0 - 47,53

Свин! на в!дго- I — контроль 90,0 90,0 — 5,0 5,0 _ 61,97

д1вл1 л - досл1д 60,0 60,0 - 20,0 20,0 - 56,11

ш - досл1д 50,0 50,0 - 10,0 40,0 - 53,11

\

70

Рис. 3.1. Взаемозв'язок мж к1льк1стю ф1тинового фосфору в районах зростаючих свиней I вхдкладенням загального фосфору

Аналог1чн1 залежност1 М1ж рхвнем ф1тинового фосфору в районах та в!дкладенням вивчаешх мхнеральних елеменНв в Т1лх свиней одержан! для ycix груп тварин. Але, використання р1зноструктур-них рац!онхв не може бути' кардинальниы ршенням проблеми, тому що М1неральн1 елементи у склая1 ф1тат1в залишаються недоступни-ми для засвоення свиньш.

3.7. ,Використання орган¡чних кислот для перетворення ф1татних комплекс!в (Лнеральних елемент1в у розчиннх сполуки

Встановлено, що ф!тати калыцю, кагн!ю, цинку, зал!за, кобальту ! м1д1 являють собою важкодисоц!ююч1 сполуки, добутки розчин-

ност! СДР) яких дор!внюють Ю"18'3; Ю"17'5; Ю-16'6; Ю"50'4; 10-18,3. 1С-17,8> в1дпов1дно ( ^ ^ о,05).

На гпдг?аз1 ояержаних величин добутк!в розчинност! ф!тат1в, констант протон!зацп оргашчних кислот, використовуючи закон Д1очих мае, були визначенх константи кокплексоутворення та встановлено, ц;о пхдзкцення розчинност! ф!татних комплекс!в досяга-еться при використанн! орган!чнкх кислот з -константами комплекса-

Орган1чна кислота

3.7. Розчинн1сть ф!тат!в м1неральних елемент!в в орган*чних кислотах

! Концен-!'фГгати !трац1я

!орга-!н1чно¥ кисло-ти,

моль/л

Кальц1ю

! Магн1ю 4-

Цинку

! Зал1за

Роз- !П1д- !Роз- !Шд- ¡Роз-чин- !ви- !чин- !ви- !чин-,н1сть,!щення!н!сть,! щення!н1сть, (моль/ ! роз- !моль/ !роз- !моль/ ; л !чин- ! л !чин- ! л I ! ноет 1! ! ноет 1!

1 Кобальту |

Ы1д1

Шд- ! Роз- ! Шд- !Роз- !Шд- . ви- !чин- !ви- !чин- ! ви- ! щення! н!сть,! щення! н^ть,щення! роз- ! моль/ ! роз- !мольЛроз- ! чин- ! л !чин- ! л чин- !

чин ност1!

! ноет!!

I ноет!!

Роз- |Шд-чин- I ви-нкть,щення моль/ роз-лчин-I ноет!

Контроль

(нее )

Лимонна

Сульфосал!-цилова

Молочна

Винна

Оцтова

0,01 0,0023 - 0,0023 - 0,0023 - 0,000072 - 0,0023 - 0,0023 -

0,10 0,265 116,6 0,264 115,8 0,066 28,9 0,001 14,6 0,198 86,8 0,164 71,8

0,10 0,240 105,3 0,288 126,3 0,288 100,0 0,0099 126,9 0,¿22 97,4 0,155 68,2

0,10 0,067 29,2 0,071 31,3 0,061 26,7 0,001 13,0 0,064 28,2 0,055 23,9

0,04 0,056 24,4 0,057 25,0 0,028 12,4 0,0004 5,6 0,057 24,9 0,057 25,1

0,10 0,020 8,9 0,019 8,2 0,019 8,2 0,0005 6,4 0,008 3,5 0,020 8,9

ст>

I

4 6

утворення Ю -Ю - лимонно!, сульфосал1цилово'1, винно!, молоч-но'1 та оцтово'1.

Розчинн1сть ф1тат1в кальц1ю, магнк», цинку, зал1за, кобальту 1 м1д1 в розчинах вищевказаних кислот залежить в!д обрано! кислоти та 11 концентрацп'. Використання 0,1 молярних розчин1в кислот п1дви!цуе розчинн1сть ф1тат1в у 3,5-126,3 рази у пор1в-нянн1 з 0,01 молярной соляною кислотою, значения рН яко1 в1дпо-в1дае кислотним умовам мунку свиней (табл. 3.7).

Встановлено, що найб!льш сильними комплексоутворювачами е лимонна I сульфосал1цилова кислоти, як1 дозволяють шдвищити роз-чиннгсть ,ф!тат1в у 14,6-126,3 рази ( £ ± 0,05).

Виходячи 1з одержаних результатов, нами В1ддана перевага лимонив кислотI, тому що ця речовина забезпечуе високу розчинн1сть ф1тат1э I водночас с ф1з1олог1чною для тварин.

Встановлено, що з шгервал! концентрац1й лимонног кислоти 0,52,5$ вхд вих!дно1 ваги зерна в1дбуваеться практично повне пере-творення фхгатних комплексIв М1неральних елемен?1в б легкороз-чиннI сполуки. Доц1льно використоэувати оптимальну к1льк1сть кислоти - 0,5-1,0% ( ^ < 0,05).

Розчиннхсть ф1та?1в у шлунковому соц1 (рН = 2) незначна, тод! як у 0,05 молярному розчин1 лимонноУ кислоти, який приготували на шлунковому соц1, п1пвищуеться в 27,3-120,0 разхв ( £ 0,05), табл. 3.8.

3.8. Розчинтсть ф1тат!в м!неральних елементгв (к. =5)

Фгтат ! Розчиннхсть, моль/л Шдвищення

| Розчинники розчинност1 (у число раз!в)

, .Шлунковий с1к}0,05М лимонна, \ (кислота на шлун-■козому соц!

Кальцш 0,0028 0,336 ' 120,0 0,05

Ыагн1э С.С032 0,371 116,0 0,05

Цинку 0,0037 0,114 31,0 0,04

Залгза 0,00012 0,003 27,3 * 0,04

М1д1 0,0029 0,215 74,1 0,04

Кобальту 0,0031 0,273 88,2 0,03

3.8. Ефективн1сть використання кинеральних елементчв свиньш при включенн! у склад рац1ошв орган1чних кислот

В балансовому дослхд1 на вхдлучених поросятах тварини досл!д-них труп не одервдвали м!неральних добавок, але в IX рац!они була введена лимонна (П група) або сульфосал!цилова (Ш трупа) кислоти у к1лькост1 0,7% в!д ваги комб!корму.

Шдвшцення використання спожитих М1неральних речовин орган1з-мом тварин досл1дних груп складае для фосфору 5,1%, кальцй -9,7%, цинку - 12,6% (П група) 1 4,8; 12,1 1 10,4% (Ш група). Найбхльш значне зб!льшення вхдкладання зал1за встановлено в 1Д груш (6,7%) , табл. 3.9.

3.-9. Баланс мхнеральних елемент!в в орган!зм1 в1длучених _поросят_

Група ! Елемент ! Спожито ! В1дкладено в орга-I !з рационом! Н1зм1_

! • ¡абсолютна!% в1д спо-_ _! ! • к1льк1сть!житого_

I - контроль Фосфор, г П, 05 3,98 36,2

Фосфор фхтиновий.г б, 10 0,80 13,2

Кальц1й, г 20, 54 8,43 41,04

Цинк.мг Н4, 72 38,40 33,47

Зал1зо, мг 321, 12 17,02 5,30

Мхдь, мг 19, 22 4,30 22,84

Кобальтх мг I, 08 0^218 . 20а17 _

Л (дослхдна) Босфор, г ю, 51 4,32 41,10

¿осфор ф1ТИН0ВИЙ,Г 6, 10 1,10 18,01

Кальцгй, г 16, 62 9,49 50,71

Цинк, мг П4, 72 53,05 46,24

Зал 130, мг 321, 12 30,22 9,41

Шдь, мг 19, 22 5,13 26,71

Кобальт, мг I, 08 0,283 26,24

Ш (дослхдна) Босфор, г ю, 51 4,31 41,01

Фосфор ф1тиновий,г 6, 10 1,04 17,00

Кальц1й, г 16, 62 8,83 53,12

Цинк, мг П4, 72 50,37 43,91

Зал1зо, мг 321, 12 38,63 12,03

Ы1дь, мг 19, 22 4,84 25,18

Кобальт, мг I, 06 ' 0,266 24,71

За час досл1ду сер*цшьодобив::Я приест хиьо! вягл лоросят складов у контрольной груп! 333,9 г, ^ И - 439,В г, а у а -412,0 г, до на 13,1 1 5,9,2, вЛяло01дяо, (Р - 0,55!.

Вм1ст м!нчуальних елеыент!в в оргзиах I ъь-.имнах тааран контрольно? та досл!дких груп знаходився в мехах ф4 э 1 олор 1 »тло? .ьорми та на мав достов1рнкх р!зчиць пооы!ж групаки.

Введения яичонно? кисдсти у кЪгысосг! 0,7$ в!д ваги комб!кор-в рац1он сроетавчих свиней, як! не одеркуз&ли »Лнэральиих добавок, дозволило п1дшмци*и ефактивн1сть викориетання м1нераль-нйх елеыснтiв кори!в. Так,, у тварин П груш в*дклалоея б!льше фосфору (на 2,2;?), хальц!» (3,©5); цинку (4,2;?), зал*за (21,75?.), (2,5%), кобальту (4,5=?) 1 марганцу (2,3?), табл. ЗЛО.

ЗЛО. Баланс м1неральних елемент1в в орган1зм! зроставчих сзкней

Трупа Елеыент "Спожито' !з ра- ( !ц!оном ! ! ? В1дкладено абсолютна }■ К1ЛЬН1С7Ь ' з срга- % в!д спожитого

I Кальц1й, г 32,.% 8,19 25,29

(Контроль) Фосфор, г 24,62 10,27 41,71

Фосфор ф!тиновий, г 10,51 1,05 10,31

Цинк, мг 174,32 24,68 14,16

3&л1зо, мг 512,23 26,99 5,27

Ы¡ль, мг 3?, 34 3,48 9,32

Кобальт, мг 3,854 0,614 15,93

¡Аарганець, иг 140,73 29,67 21,08

Л Кальций, г 19,96 5,73 28,96

(Дссл1дна) Фосфор, г 16,22 7,13 43,96

Фосфор ф!тиновий, г 10,25 4,02 35,73

Цинк, мг 126,65 23,30 13,40

Зал!зо, кг 512,23 126,23 27,00

Щдь, ыг 21,08 2,50 11,86

Кобальт, мг 1,374 0,280 20, Ж)

Марганець, мг 100,05 30,37 30,35

Досл1даш також вст&нозлено значив п1дви1цення р1вкя зикорнс-тання азоту (табл. ЗЛ1).

3.11. Баланс азоту а орган!зм* зростаючих саиизй

Груш

_

!Спожи-!Вид5лемо,г }Перетравлено! Ей- ! В1дкладено !го !________________¡яротегну . !д!лв'

'азо

! Г ! ! !

) з ! з •калом{сечею!

! ! !

! ! I

? I ?

1 I 5

! ! !

¡щготегку {(по азоту)

¡ус-' ыок-таио-

ГО

азо-

гяш, С?

-'У»»

! % ;э!д 1 спо- ¡переда- ;трав-леио-

ТОГО

го

I 71,66 17,36 43,12 54,30 ?о,77 79,41 11,18 15,60 20,58

(Контроль)

II 71,66 16,31 39,05 55,35 77,23 70,55 16,30 22,75 29,45 (Дослана)

Аная1з даних балансу азоту показав, що при однаковому спожи- . ванн! Яого з кормом та кеэначк!й ргэнац! у зидиы!й перетравност! пробег ну» угриыання в органам! усиоктаного азоту значно аигцэ у тварки досл!дно¥ групи (на Цз й обумовило п.!ввкщэдня

в!дкладання як сгюнитого азоту, так х перетранленого.

Середньодобовий прир!ст кивоЗ ваги свиней склав у досл!дн!й груп! 776 г, що на 12,95% вице, у контрол! (Р = 0,96).

Всгановлено, що досл}дн: гварини «аеть бгльпт аясоку кад!й~ К1сть кл!тиннкх механ!зм!в неспец1ф!чного захисту орган!зму. Це р.езл хзусться як на р! вн! функционально'! активнее! I окрешх нейтроф/д1в - фагоцитарний Индекс майже в 2 рази вище, н!ж у контрольных свиней (6,03 1 3,63), так 1 на р!вн! к!лькост! функ-ц!ональних один/ць (к!лькхсть лейкоцит!в у твапик досл!дно'1 гру-пи вище, н!к у коктрол! - 15,4-10"Ул ! 12,8-10%, при тому вона не виходить за ыеж! фхзхологхчних норм. Сл!дс?вом цього е значно вищг (в 2 рази) показники, що характеризуют 1нтегральну ефек-тивнхеть механ!зм!в кл!тинногс захйсту. Фагоц!тарна емк!сть у твари» контрольно! групк складае 8,45-Ю^/л, а доел:дноГ -19,66. Ю9/л.

Вм!ст м!неральних елемент!в у кров!, паренх!ыатозних органах, ы'яс! та к!стках свиней не мае статистично з!рог!дноТ р!зниц1 1 зНаходиться в межах ф!з!олог!чно? норми.

Встаяовлено, що прк практично однаковому вм!ст! вояоги, киру, бхлку, триптофану, оксипрол!ну м'ясо тварин досл!дно'1 групп мало

г

р

б1льш високу вологоутримуючу здагн1сть - 4,07 см проти 4,83 см^, утримувало менше холестерину (192,5 их% проти 156,9 мг%) 1 н1тр1тхв (1,80 мг% проти '2,10 мг%).

Не встановлено р1эниц1 у м!цностх гом!лкових. к!сток при ви-пробуваннях на стиск - 2,23 I 2,27 Т.

ВИСНОВКИ

1. Ефективн!сть використання м!неральних елеыент!в организмом свиней п!двищуеться в результат! перетворення солей ф1тино-во'1 кислоти (ф1тат!в) рослинних корм!в у розчиши сполуки за рахунок реакц!й комплексоутворення з орган!чними кислотами.

2. Фосфор концентрованих кормхв на 53,2-84,1% становить собою ф!тиновий, а вегетативних частин рослин, корене- 1 клубнеплодхв, грубих корм!в - на 3,0-14,0%.

3. Знайдено позитивний корелятивний зв'язок пом!ж вмятом за-гального I ф!тинового фосфору в концентрованих кормах ( Й = =0,92-1,00). При цьому, зб!льшення кхлькост! ф1тинового фосфору супроводжуеться зниженням доступних для орган1зму свиней водо-та кислоторозчинних форм м1неральних елемент!в ( й = -0,60... -0,95).

4. Одержан! коредяц!йн! р!вняння доц!льно використовувати для оц!нки вм!сту легко- ! важкодоступних форм м1неральних елемен-т!в в рослинних кормах при складаннх рац!он!в для свиней.

5. Засвоення м!неральних елемент!в знижуеться з ростом ргвня фитинового фосфору у рац!онах свиней за л1н!йною залемистю

( К = -0,70...-1,00).

6. Добутки розчинност! ф!тат1в кальц!ю, магн!ю, цинку, зал1за, кобальту ! мШ складають, в!дпов!дно, Ю-18'4, БГ^7'6, Ю"16'6, Ю~30'4, Ю-1''8 1 10~18'3, що обумовлюе низьку б!олог1чну до-ступн!сть м!неральних элемент1в для моногастричних тварин.

7. Використання орган!чних кислот - комплексоутворювач!в (лимонной ! сульфосал!цилово!) п!двищуе розчинн!сть ф!тат!в в 14,6126,9 рази у пор!внянн! з 0,01 молярною соляною кислотою, значения рН яко! в!дпов!дае кислотним умовам шлунку свиней.

8. Найб!льш ефективним засобом п!двищення використання м!не-ральних елемент!в являеться включения в рац!они свиней лимонно!" кислоти у к!лькост1 0,7% в!д ваги комб!корму як комплексоутворю-

вача, 1Ц0 дозволяе забезпечити потреби тварин у мхнеральних речс-винах без введения мшеральних добавок.

9. Вм1ст мхнеральних елемент!в у кров!, паренх!матозних органах, ы'яс1 та к1стках свиней знаходиться у межах ф1з!олог!чних норм.

10. Використання лимонно! кислоти у районах в1длучених поросят 1 зростаючих свиней п!двшцуе в!дкладання мхнеральних елемен-т!в 1 азоту та зб1лыпуе продуктивн!сть тварин на 13,1% 1 12,95% (Р = 0,95).

ПР0П03ИЦ11

1. Для пЛдвшцення ефективност! використання мхнеральних еле-мент1в 13 концентрованих коры!в свиняыи пропонуеться добавляти в рацхони лимонну кислоту у к!лькост! 0,7% в!д ваги комбхкорму.

2. При складанн! рац1он1в для свиней доц1льно використовувати кореляц1йн1 р1вняння для оц!нки вм!сту легко- 1 важкодоступних форм мхнеральних елеменМв в рослинних кормах.

3. Контроль за вмятом фхтинового фосфору у рослинних кормах рекомендуеться проводити розробленим спектрофотометричним методом, який дозволяе анал!зувати корми без попереднього концентру-вання.

На тему дисертац1'1 опубл1кован1 так! роботи:

1. Определение фракционного состава фосфора кормов//Научн.-техн. бюл./ Харьков.- 1984.- Вып.39,- С.39.

2. Способ количественного анализа фитина в растительных кормах. Авторское свидетельство № 1432399, СССР. Заявл. 7.04.87.

Опубл. 23.10.88. Бюл. № 39.- 4 с (в соавт.).

3. Саектрофотоыетричесное определение фитина в растительных кормах//Научн.-техн. бюл.Дарьков.- 1988.- Вып.50.- С.35-37

(в соавт.).

4. Способ полярографического определения кобальта в биологических материалах. Авторское свидетельство № 1518768, СССР. Задвл. 01.02.88. Опубл. 30.10.89, Бюл. № 40.- 4 с. (в соавт.).

5. Определение меди в биологических материалах по каталитическому току восстановления водорода методом дифференциальной импульсной полярографии /ДАХ.- 1988.- Т.63.- № 6.- С.1016-1019

(в соавт.).

6. Фитиновый фосфор станет доступнее//Свиноводство.~ 1991.— № 5.- С.27 (в соавт.).

7. Способ приготовления корма для свиней. Авторское свидетельство № 1695870, СССР. Заявл. 20.02.1990. Опубликовано 07.12.91. Бюл. № 45 (в соавт.).

8. Новые методические подходы к повышению доступности минеральных элементов из фитатных комплексов растительных кормов для свиней//Новое в методах зоотехнических исследований.- Харьков,- 1992.- 4.2.- С(в соавт.).

В1дпов1дальний за випуск Гноевий В.I.

Шдписано до друку " " 1993 р.

Обсяг 1.2. п.а. Тираж 100 екз. Заказ № II

Диянка оперативного друку 1нституту тваринництва УААН. 312120 м.Харк!в, п/в Кулиничк