Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Полициклическое круглогодичное воспроизводство карповых рыб в регулируемых системах водоподготовки

ВАК РФ 03.00.10, Ихтиология

Автореферат диссертации по теме "Полициклическое круглогодичное воспроизводство карповых рыб в регулируемых системах водоподготовки"

УКРА ШГ-Ш ЛКАДЕМ1Я АГРАРИЯХ НАУК [НСТИТУТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

УДК 591.3:597 На правах рукопису

КРОТ ЮР1И ГРИГОРОВИЧ

ПОЛШИКЛ1ЧНЁ Ц1ЛОР1ЧНЕ В1ДТВОРЕННЯ КОРОПОВИХ РИБ У РЕГУЛЬОВАНИХ СИСТЕМАХ ПОДОШДГОТОВКИ

03.00.10 - 1*т1олог1я

Автореферат

дисергацП на здобуття вченого ступеня ^ кандидата 6Юлпг1чних наук

К1ПВ - 1994

Р Г 5 ОД

1'обота виконана в 1нститут1 riдроб1олог1 f HAH Укра1ни м. Ки1в

Науковий кор1вннк: академ!к ПАН Украпш, професор В.Д.Романенко

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор с!льськогосподарських наук

Пров1дна орган1за«1я: Ки1вськик ун!верситет 1мен1 Тараса Шевченка

Захист в!дбудеться "21" ГРУДНЯ 1994 року о 10.00 годин! на эас1данн1 спеи1ал1зоваио1' ради К.01.47.01 «о захис.ту дисертац1й на здобуття вченого ступеня кандидата б1олог1ч-них наук при 1нституП рибного господарсгва УААН (м.Ки!» 164 вул. Обух1вська, 135)

1з дисертац1ею можна ознайомитись в наукоьШ б1бл1отец1 1иституту рибиого господарстьа УААН

К. М.Сабодаш

кандидат б1олог1чних наук

В.М.Шукинськии

Автореферат роз1сланий "20" листопада 1994 р.

Вчений сехретар спец1ал1зовано!' ради

к.б.н. Кражан С.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ АКТУАЛЬНОСТЬ ПРОБЛГМИ. Досл1дкення еколого-ф1э1олог!чних ме-хан1зм1в адаптац!I г1дроб1онт1в до умов масового культивуван-ня в регульованих системах водоп1дготовки та опрацювання 6Ю-

Л0Г1ЧНИХ ОСНОВ 1 ТеХН1ЧНИХ ПрИНЦШЙВ Ц1ЛОр1чНОГО В1ДТВОРС11-

ня 1 вирошувзшш г1дроб1онт!в с одним з основних эавдань аквакультури як науки. Роэвигок цього напрямку дослХджень пов'яэаний 1з впровадкенням нопих техмолоПй одержання харчо-во5, кормово! 1 "тех^чно* сировмни. До регульованих систем водоп!дготовки виявляють ¿нтерес р1зн1 галуз! промисловост1 1 с!льського господарства, насамперед рибне господарство. Вирощування риби 1 водяних беэхребетних в регульованих оборот-них системах водоШдготовки все б1лыие помирюеться в паш1я кра!!и1, оск1льки це дозволяв значио (до мШмуну) скоротити споживання чисто! води, эменшити чи зовс1м припинити ски-дання ст1чних вод з рибнииьких н1дприемств., Регульован1 систем и водоп!дготовки для вирощування риби 1 водяних безхре-бет.них можугь бути збудован! на малопотужних джерелах во-допостачання 1 майже в будь-яхому м1сц1. Б1отехн1ка культи-вування корисних г1дроб1онт1в у регульованих системах водо-п1дготовки дас иирок1 можливост1 1нгенснф1кац11 рибництва: ц1лор1чне в1дтворення 1 вирощування ряб ,1 ц!няих безхребет-них; зб!лыиення густоти 1х посадки I тейпу росту; економ!я води I енергП-для П п1д1гр1пання; пол1пшення умов бороть-би э хворобами тощо. Пронос вирощування стае незалежним в1д погодних 1 кл1матичних умов. Эастосування регульованих систем водоп1дготовки . задля досл1дницьхо1 нети надае можлнв1сть моделюватй необх1дн1 аб1отичн1 умоии яиття будь-якого мешканця як пр1сних, так 1 солоиих вод. Вивчення охолого-ф1э1олог1чних особливостея перспективних в господар- ' ськояу В1ДЯ012ВЙЯ1 г|дроб1окт1в 3 метою управления лроиесами '

ïx дозревания i в1дтворення дозволяе розробити принципово нову техиолог!чну схему 1ндустр1ального рибництва Пменовану пол1цикл1чною 1илор1чною), розширити видовий склад водяних орган1зи1в, шо Нддаються кульгивуванню. Ця робота с части-нйю комплексен* досл1д»ень н!дд!лу еколоНчноК ф1э!ологП водяних тварин 1нституту г1дроб1ологН НАН Укра1'ни по вив-неиню <t>t э i ojioi'i чних основ кудьтипування г!дроб1онт1в в регульованих- системах водоп1дготовки.

МЕТА РОЮТИ. Дисертац1я ирисвячена вивченню потешЦйних moi-ливостей г!дроб!онт1в при культивуванн1 в регульованих системах водо»1дготоики. При цьому найб!льш и!леспрямовано вив-чалися ф1з!олог1чн1 особливост! вхдтворення риб в регульованих системах, з'ясовуьались мехаШзми вэаемин ïx орган!эм!в з водним середовитем. роэроблЯлася б!отехн1ка ц1лор1чного • культивуаання у регульованих системах, створювались комплек-си для промислового в1дтворення i вирощування uîhhhx у гос-подарському в).дношенн1 вид!в г1дроб1онт1в. При виконанШ дисертац1йно1' роботи були одержан! Taxi науков1 1 практичн1 результати:

1. Розроблен! 1 створен1 експериментальн! установки для культивування г!дроб!онт1в р!зних троф1чних р!ви!в.

2. Вивчен! взасиини культивованих орган!зм1в з водним середовищем в р!зн1 пер!оди ïx онтогенезу.

3. З'ясован! особливост1 розвитку яечник1в у самок коро-ла. що утримувались в циркуляц1йн!й уставовц1 1з системою б!олог!чного очищения води.

4. Розроблена технолог!« Щлор!чного одеряання потомства а1д коропови* риб (коропа i б!лого амура).

5. Розроблена техиологИна схема иол!цикл!чного !ндуст-р!ального рибництва з використаннаи г1дроб!онт!в pi-

- 3 - ' ЗНИХ ТР0ф1ЧНИХ р!пк1в.

6. Розроблен1 технолог1чн1 схемн, котр1 впровад*ен1 при створрнн! промислових комплекс!в по в1дтворонню ц1н-них в господарсысому в1дноигени1 вид1в риб.

Наукова нппияна 1 практична значвння досл1джень поля-гають в пауковому обгрунтуванн! управл1ння процесом одержання харч'ово'] та кормопо? сировкнп В1д г1дроб!онт1п р!зних троФ1чних р!пн!н п умовах штучно створено1! водно!! екосистеми з регульованимн параметрами, до ярагдое за принципом беэв1дходно! (малов!дходно*) технологи. Розроблен1 технологами! схоми \ ппровадкен] п практику господарюпання 1ндустр1алЫ11 комплект ло в1дгворпнню г!дроб1онт!в за пол! 1|икл1ч!н>ю ц!лор1ч1тю гйхполог 1мною схемою ! захицеШ пястью авторськими св! доцгвоши.

АПРОПАЩЯ РОПОТЯ.

Ог.новн1 положения дисертацП викладен! на У-й Всесоюзн1й л1мнолог!чн1й нарад1, 1ркутськ, 1981 р(к; 1-0 Республ!кансь-кШ'конфврениН по застосуванню мембран 1 мембранних .технологии, КиУв, 1987 р!к; Н1-Я Всесоюзно конференцИ "Проблвми екологИ Прибайкалля", 1ркутськ, 1988 р!к; П-й Всесоюзн1й кпнфернимП "Промислове культивування м1кроводоростси", Ашгабат, 1989 р1к; ВсесоюэнШ парад! з науково~техн!чних проблем марикультури", Владивосток, 1989 р1к; А з'1'зд1 Всесоюзного г!дроб1олог1чного товариства, Мурианськ, 1383 р1к; М!жнарод-ноиу сим»оз1ум1 "Метоли досл1джйния ! пикористоння г!дросис-тем", Рига, 1991 р!к; М)«народному симпоз1ум! "Зоо1ндикац1я та окотокснколог1я тгшрин в техпотших ландшафтах", Дн1про-петропськ, 1993 р!к; Рег.публ1канськ1й конферонцН "Б1олог1я 1 б1отвхш)лог1я о.чицення довк1лля", К«1в, 1393 р!к; 1-иу з'1'зд1 ГЧдроеколоПчнпро товариства УкраПш, Ки£в, 1993 р!к.

11УБЛ1КМШ РЕЗУЛЬТАТОВ ДОСЛШЕНЬ. За темою дисертацП олубл1коиано 25 роб1т, сдержано 6 авторських св1доцтв.

ОБСЯГ I СТРУКТУРА РОБОТИ. Дисертац1я складаеться is вступу, л1тературного огляду, опису метод1в досл1дження, п'яти роздШв- з викладенням результат!в власних досл1д*ень 1 ix обговорення, виеновов, 60 таблиць 1 малюнк1в, а тако* списку використано! л!тератури,що нал1чуе 180 джерол.

Дисертац1я викладена на 172 стор1нках машинопису.

ДЕКЛАРАЦ1Н ОСОБИСТОГО ВНЕСКУ. Обгрунтована теоретична 1 практична доц1льн1сть застосування регульованих систем водо-п1дготовки для унрпплншя нроцссими пол!цикл1чного ц1лор1чно-го в!дтворення 1 вирощування господарсько-ц1нних вид1в Идро-6ioiiTlB. Провиден! експер1нентальн1 досл1д*сння впливу аб1о-тичних фактор1в на водн1 орган!эми (риби, эоопланктери,м1кро-водорост1) при масовому культивуванн1 в регульованих системах водоп1дготовки. Бивчена динаи1ка статевих цикл1в пл1дник1в риб та разроблена б1отехн1ка ц1лор1чного пол1цикл1чиого в1д-творення i вирощування. Ндуково обгрунтована год!вля пл1дни-к1в при Хх утриманн! в замкнених- системах водоп1дготовки 1 визначен! пер1оди п1двищено1 харчово! активн1ст1, а також доведена моклив1сть використання штучно отриманих «ивих к'орм1в для п1дрощування личинок риб. Розроблен! експер1ментальн! 1 промислов! установки та технолог1чн! схеии систем для культи-вування г1дроб1онт1в' р!зних троф1чних piBHlB.

МАТЕРIАЛ I МЕТОДИ • Експериментальн! роботи по вивченню можливостей пол1цикл!чного в1дтворення ц1нних вид1в риб виконували на баз1 аквар!ального комплексу 1ГБ HAH УкраИни 1 Б1оенергетич-. ного комплексу Ладикинсько* ДРЕС у В1нницьк1й облает!. Як досл!дний матер!ал використовували пл!дник1в i личинок коропа ■

(Cyprinus carpió, L.) i б1лого амура (Ctenoptiarlngodon idella, Val.), якГбули в1дтворен1 i ви роще и i в установкам занкненого типу системою б1олог1чиого очищення води. 06-робку експериментального матер1алу проводили за загальновиз-паниин 1хт1олог1чними методиками (Иравд1н, 1966 ).

Для привиттевого пивчення оогеяеэу у самок використову-валя ооцнти, здобут1 за яопомогою щупу з ix ясчник1в (Ленано-пл, Сакун, 1975 ). Для визначеикя стад1й зр!лост1 яечник!в (пер1од!в 1 фаз оогенезу) эдобут1 яйцекл1тини ви1щували у р1дяну Серра, де »овток осв1тлюиався. Доел!дкекня морфомет-ричних i структурних характеристик ооцит1в проводили з вико-ристанням св1тлово1" та електронно\ м1кроскопП. Позначення п!дфаз фази Е розгштку опцит1в дано за А.С.Дуваровою (1982). Статен! продукты п1д пл!дник1в риб одержупали гатучпим шляхом 1з застосуванням г!но<Ызарних 1и'екц1й (Кер1внинтво по 6io-tgxhIuI розведоння, 1970 ).

Температурний 1 св1тловия пор1оди регулювалкся за допо-могою спец!ально сконструпованого автоматичного об^аднання. Для год1вл! риб використовупали висогоб!лков1 штучн1 комб1корми рец9пт1в РГМ-5В; 12-80 1 16-80 та 1нша рослннна 1ка. Харчову актинн1сть риб анал1зувала за допомогою автоматично!' год1вниц1 з олоктронним рееструючим обладнаиням (Рома-ненко, Фомоиський, Крот та imiii, 1977). 1нкубац1ю 1кри 1 Шдрощувания личинок коропа í б1лого амура зд1ясшовали в установках занкненого типу з блоком б!олог!чного очищення i системою насичеиня води киснем, яка дозволяла Шдтринувати заданий рожим розчинного у под1 кнсню (понад 200 %) незалоЕ-!Ío ni? T0Vitsp3Typii j к1лькост1 б1огенних речовин.

í/x с.гагтлв»ir. *i'¡-'fi кори для личкяок риб використовувалм .i¡»io:oun.4«? koj ¡o!,о.,-г Лу r-rachumsjs calycí florus, яку одержу вали

за олрацьованим нами методом napioaimioro культивування. Для год1вл1 коловерток викормстовували м1кроводорост1, як1 одер-жували зп розробленою технолог!ею ix роэведення в експеримен-тальноиу фотрреактор! замхненого типу.

Як1сть води, зокреиа вм!ст в nie кисню, 1он1в амон!ю, HiTpHTiB, HiTpariB, хонцен'трац!я водневих IohIb (pH) та iHnrni сполук виэначади за загальновживаними 'методиками (Беэсонов, Привезенцев, 1987).

Ei лох визначали за методом iloypi (Практикум по 6ioxlMlI, 1969), bmIct гл1когену - аитроновим методом (Асат1ан1, 1957), сумарния вм1ст л1л 1д1в - з використанням стандартных набор1в реактив!в Ф1рми "Chemapol" (Чех1я). Аден1н-нуклеот1ди визна-чали методом толкошарово!' хроматографП (Заруб1на, Криворуч-ко, 1982), мШеральлий склад, а саме вм1ст кальц1ю, магн1ю, натр1ю, кал!ю, - на атомно-абсорбцШюму спектрофотоиетр1 (Иванов, Лернёр, 1974). BmIct натр1й-, кал1й~, магн1й-АТФаэи, лужно! фосфотази 1 неорган1чного фосфору визначали загальновживаними методами (Соломат1на, Арсан, 1979). Результат» досл!д*ень обробляли статистичними методами (Лак}н, 19Ö0; Зайцев, 1984).

Промислов! технолог1чн1 комп'лекси були створеи1 шляхом впровадження ран1ш розроблених сяособ1в 1 систем для культивування г1дроб1оит!в (Романенко, Евтушенко",- Крот та 1нш1 - А, с. 1200868,4985; Архипчук, Kinnic, Крот та 1нш1 - A.c. 1688813, 1991; Романенко, С1ренко, Козицька; Крот - A.c. 1703682. 1991; Ярославський, Самойлов, Крот та 1нш1 •-. A.c. 1355627, 1987-). ' • ' •

РЕЗУ^ЫАТИ ДОСЛIЛЖЕНЬ 1 IX ОБГОВОРЕННЯ Основним завданням нкконаних досл1д»ень було наукове обгрунтування е*олог1чних засоб!в управя1иия лроцесаии ф!з1о-

лог1чно! niдготовкн пл1дник1в i потомства ц!нних внд1в риб в

р1зн1 пер1оди íx онтогенезу до ц1лор!чного в1дтворення 1 вк-

рощування в умовйх штучно створено! водно! системи з ре-

L

гульованими аб!отичними факторами водного середовища.

Для вир!шення цього зандання були розробле»1 технологи культивуваиня г1дроб1онт1в ниячих троф1чних pIbhíb, а "тако* DUBieHi метабол!чн4 взаеммни м1ж ними. Одержан! результати були використан1 при розробц! апаратури 1 технолог!чних схем кондицЮнування води л регульованих системах культивуваиня г!дроб!онт1в, в яких враховано поеднане д1яння на ix органами х1и!чних, 4>1 зичних та б!олог1чних чинник1в.

Для вивчення особливостеп н1лор1чиого штучного в1дтво-рення 1 вирощування ц1нних в господарському в1дношенк1 вад!в риб нами розроблен1 1 створен! замкнен1 системи - утринання, еколого-ф1з1олог!чно5( ni дготовкн пл!дник!в, 1нкубацП 1кри i п1дрощування личинок риб, як! дозволяють эи1нювати фотопер!-од, температурнип i газовии рекими водного середовиий, кори-гувати яого 1оннив склад, вводити d систему б1олог1чно актива! речовини, а також очищувати воду в!д продукт1в кета-бол!зму г1дроб1онт!в.

3 урахупанням вивчених особливостея росту 1 в!дтворення зоопланктер1в, динам!ки розв'итку !х популяШй в залежност1 в!д умов аередовища нами була розроблена б!отехн!ка 1 в!дпов!дне обладнання для культивуваиня коловерток, мо!н, а тако* 1нкубатор наупл1ус1в з яець Arterala salina.

Конструктив особтуюст1 культиватора для масового вирощування Brachlonus calyciflorus дозволяли з и1и1иадьнини витратами рачовинн 1 енергП одержувати досить високу продукт» стартового киного корму: 0.8 кг cjipoi маси !з 1 м5'

культуральиого середовища.

• - 8 -

При вибор'1 м!кроводоростей як об'екту культивування для годування эоопланктер1в ми враховували розм!ри кл!тин водо-ростея < в1дпов!дно до особлнвостея дх споживач!в), 1'х токсичность, наявн1сть легкостравних кл1тинних аболонок, в1дпов1дний потребам консумент1в х1м1чний склад. Для годування зоопланктер!в оптимальним е використання водоростей в пер-1од 1х активного росту, коли 1х культура- найб1льш багата в1там1нами, ферментами та !нвшми б!олог!чно активними речови-нами. Досягти цього дозволяе проточне культивування з регу-лярнии эливанням суспензП.

При вирощуванн1 риб в замкнених системах в1дбувасться значне збагачення води продуктами Кх яиттед1яльност1. зокрема такими, як! мо«уть бути використан1 як по%мвн! компоненти для середовии культивування водоростей, зоопланктер1в та 1нших г!дроб1онт!в (сполуки азоту, фосфору, в1там!ни, м!кроелементи та !нш1). Наявн1с'ть у вод! рибоводних оборотних систем полив-них речовин у такому широкому склад! дозволяе одер*увати ка-лор!йн1 корми 1 одночасно регенерувати воду для повторного П використання.

Б!олог!чне обгрунтування забезпечення розино*ення в будь-який пер1од року дало широку перспективу зд!иснення прин-ципово ново! технолог1чно1 схёми: ц!лор1чного пол1цикл!чного вШворення ц1нних»-в господарському в!дношенн! вид1в риб.

Використання замкнених систем водоп!дготовки для вирошу-вання пл!дник1в при регулюванШ складу ! властивостец водного середовища яиття створюе можлив!сть зм!нювати тип гаметогене-•зу та 1крометання у риб ! улравляти процесом дозр1вання гонад. У зв'язку з цим вирощування пл!дник!в риб в установках з регульованими аб!отичними параметрами водного середовища эд1йстовали в два етапи.

Перший етап полягас в прискореному вирощуванн! ремонтно! молод1 риб при висок1й температур! водного середовища (26-2Я*с) до настания статеводозр1лого стану i наступного утри-маиня пл1дник1в при температур! 17-20*С. Зм!ншчи температур-ний режим водного середовища, эдШснювали затримку чи лриско-рення оогон1ального, протоплаэматичного 1 трофоплазматичного пвр1од1в росту яечникШ риб. Завдяки проведении досл!дженням доведено, то в 'установка* замкненого типу значно приско-рюеться дозр!паиня пл!дник1в. Тривал1сть росту коропа в!д личинки до статево-дозр1лих особнн складала о середньому 34(1-369 д1б. Под!бна картина роэяитку гонад спостер!гаеться такой i в б!лого амура, то дозволяе вважати зазначен! види риб здатними досягати статево! дозр!лост1 у в!ц! 1,5-2,0

pokíb.

Лругий етап полегав в утриманн! i штучному в1дтворенн1 протягом к!лькох pokíb статево-дозр1лих особин коропа 1 61ло-го амура в умовах. створюваних в установках 1з замкяеним во-допостачанням. При вивченн! розвитку гонад у самок рцб, утри-муваних в замкнених системах аквар!ального комплексу, з.'ясо-ваио, що протягом 4-х рок!в досл1джеиь суттево эм1нювались характеристики яечник1в, так! як д1аметр яйцекл!тин. к!льк1сть ооцит!в стариоК генеранП 1 ооцит!в з поляризованим ядром, у тих самок, що використовупалися 1 тих. що не вико-ристовувалися для штучного в1дтворення. Максииальн1 величина зазначених покаэник!и у самок обох груп спостер!галися трич! на piK э пром!жками в 4-5 м1сяц1в. Овульована !кра високо! якост.1 була одержана в!д самок, у яких частка ооцнт!в старшо! геиорац!У перед 1н'скц1сю 1м гонадотропного гормону г1поф!зу складала 50-65 х, д)аме*-р ооцит!в дор!внював 1,25-1.38 мм, а в яечииках Г:у«о nи "70 * до 90 % яяцекл1тин з поляризованим

ядром. Подальше зб1льиеш1я величин них морфометричних похаз-ни'к1в було пов"азане з пог1ршенням якост1 овульовано! 1кря. Сл1д в1дэиачити. що у самок, як! не пикВристовувалися для в!дтворення, стагевий цикл був аналог1чния статевому циклу тих самок, як-1 внкористовувалися для ц1е! мети, проте був тривал1шим.

Загалом, статевий цикл у самок коропа, утримуваних о системах з регульованими параметрами водного середовища, мов-ливо под!лити на три характерних в!др1оки.

На першому в1др1зку спостер1гаеться стаб1льн1сть к1лькост1 ооцит1в старио! генерацИ' (20,0-30,0 *). Д1аиетр цих ооцит!в дор1внюе 1,10-1,20 мм. На другому в1др!зку р1зко зб!льшуеться частка ооцит1в старшоК генерацП до 50,0-70,0 х, • зб1льаення д!аиетра ооцит!в до 1,25-1.38 ми. Цей в1др1зок Шдфаза Е 2) е найсприятлив1шим для штучно! гормонально! стимуляцП дозр1пання яяцекл1тин методом г1поф1эарних 1н'екц1й та одержання повноШнно! овульовано! 1кри. На третьому в1др1зку п1сля овуляц1! 1кри у яечниках в1дбуваються пронеси .резорбцП яйцекл1тин. Спостер1гаеться эменшення част-ки ооцит!в старио! генерацП до 25,0 *, зменшення д1аметра ооциг1в до 1,15 км та скорочення чаегки ооцит!в ■ 1з_ зм1щеним ядром до 10,0-15,0 х. Сл1 д зазначити, що у тих самок, як! не використовувалися для штучного в1дтворенн'я. спостер1гаеться .подальше эб1лыиення к1лькост1 поляризованих ооцит1в 1 величийи д1аметра до 1,4-1,5 мм 1 вище. При цьому прочее резорбцП оо-цит1в пераваиае над процесом формування ново! генерацП яй-цекл1тин.

Таким чином, мо!ливост1 установок замкненого типу з регульованими параметрами водного середовища щодо ц1леспрямова-

- п -

црго в!дтвороння доэволяють прискорювати прот1кання статевих цнкл1в, доэр1вання" яечник1в 1 с1м,яник1в, щоб одеряувати к1лькаразоЬо (до 3-4 раз1в на р1к) статев! продукти високо!' рибоводпо! ЯКОСТ1.

Г!роведен1 експериментальи! Д0сл1яяення впливу аб1отичних Фактор1в на дозр1пання статевих продукт!в у пл!дник1в риб, утринуваних в системах з регульованиии параметрами . водного середовища, допели, що осиовники чинииками штучного в1дтво-рення корона 1 б1лого амура е температура воДи, фотопер!од, а таков к1льк!сний 1 як1сния склад коря)в за умов оптимального складу 1 пластивог.тей води. 0

Основополо«ио значения для' еколого-Ф1э1олог1чно! п1дго-товки пл1днмк1в мае температурив» Фактор. Зм1нюючи темпера-турния реким середовища утримания пл1дник1в, монливо приско-рити чи загальмувати процеси розвитку статевях кл1тин.

Вплив св1тлового пер1оду на розвиток яйцекл!тин мае опо-середкования характер 1 не е . вир!шальннм. Певно, . на гормо-нальиу активн!сть в орган1зм1 ,пл1дник1в коропа 1 б1лого амура сильШше впливае. зб1лынеиня фотопер!оду, а не його три- * вал1сть. Поеднане д1яння температурного фактора 1 св1тлового Фотопер1оду, до зб1льиуеться, стимулювало спомвакня , рибами . корм1в. 1 це вплинуло позитивно па дозр1вання гонад.

Використання методу еколого-ф1э1олог1чно! Шдготовки пл1дник1в дозваляе одеряувати щом1сячно протягом усього року у середньому по 520 г 1кри коропа 1 450 г 1кри б!лого амура. Винивання ембр!он1в коропа 1 б1лого амура .за час 1нкубацП' : Длри складае 65,0 1 75.0 я в!дпов1дно.

Розробка наукових основ год1вл! риб при Пол1цикл1чному в1дтворенн1 у занкнених системах водоп1дготоаки мае т!сниа за'язок з вмвче.шшм особливостеа метабол!зму в умовах п!двк-

дано! температури водного середовища, в!дносно високо! густо-ти посадки 1 переведения риб пиключно на штучн! корнов! . сум1ш1. У эв'яэку з цим, при п!дготовц! пл1дник1в коропа ! особливо 61лоГо амура кр1м штучник комб!корм1в марок РГМ-5В, 12-80 1 16-80-(як! давали у к1лькост1 4-5 % самкам 1 2,5 -4,0 % самцям), для год1вл! використовували ряску (0,5-1,0 % в!д маси т!ла), др16но пос1чену св!жу капусту (1-2 %) та 1ншу ■ рослинну 1'жу. Проге ефективн1сть використання рибних комб!корм1н залежить не лише в!д правильного п1дбору компо-нент!в рослинного ! тваринного походження, а и в1д наявност! в Кх склад! б!олог!чно активних речовин, эокрема м1кро- та макроелемент1в.

На п!дстав1 проведених експериментальних досл1джень з'ясовано, по кормова суи!ш для самок коропа 1 б!лого амура-в пер!од дозр1вання 1х яечниов повинна бути слабколужною за рахунок зЫльшення в рац1он! кальц!ю 1 магн1ю, а для самц!в -слабкокислою за рахунок зб!лыиення к!лькост! фосфору. Однак баланс м1неральних солеи в орган1зм1 ри.б поповнюеться не лише за рахунвк надходження з 1'жею, але я за рахунок адсорбцН безпосередньо з води. У зв'язку з цим неабияке значения при утримуванн! пл!дник1в в замкнених системах водоп!дготовки мае створения водного середовища необх!дно! якост! в певн! пер!о-ди онтогенезу культивованих вид!в риб. н'авб1льш ефективним методом коригування !онного складу в замкнених системах во-доп!дготовки е розроблений нами спос1б застосування пористих пластичних матер1ал1в р1э«о! п1>оникненост1, що дозволяе кори-гунати 1онний склад води, якия е необх1дним для нормального розвитку 1 росту орган1зму риб,

Науково-обгрунтована год1вля пл!дник!в при 1'х утриманн1 в замкнених системах водоп!дготовки эалекить не лише в!.д пра-

вильного п!дбору компонента в кормових сумДшах 1 створення

соредопиша необх1дно1 якост1, але й в1д б1отехн!ки год1вл1 »

риб. На п!дстан1 пост1яно1' реестрацИ харчово! активност1 пл1дник1в, утримуваних в эамкнених системах водоп!дготовки, можна вид!лити два пвр1оди п!двищено1 харчово! активност1, а соме 10,0-12,0 години 1 19,0-21,0 години. При цьому на другу половину доби припадае б1льша частина лобового рац1ону.

Ф1з1олог1чна п1дготовка при пол1цикл1чному в1дтворенн! е завершальним отапом тривалого 1 складного процесу одеряання потомства ц1нних вид1в риб в эамкнених системах водоп!дготов-ки. Управл1ння доэр!ванням яйцекл1тин зд!йсшоеться шляхом эастосування гормональних препарат!в. Виявилося, то в умовах проведених нами оксперимент4в по штучному в1дтворенню коропа 1 б!лого амура, дози використаних г1поф1зарних препарат!в зб!лыиувались у пор1внянн1 1з звичайними умовами заводського риборозведення. Одериання 1кри в1д самок коропа 1 б!лого амура в р1зн1 пер1оди року не зм1нило схеми уведення гормональних препарат1в, проте дози використаного г1поф1зу зб}лывувалися до 6,5-7,-8 мг/кг маси риби в ос!нн1 1 зимов! м!сяц1 1 дещо знижувались в пер1од в1д травня по серпень до 3,5-й,0 мгУкг, що, мабуть, пов'язано 1з сезонною дипам1кою 1нтенг,ивност1 секрецИ гормон1в. Дози г1поф1зарних !н'екц1й, то' пикористовупалися для самц1в, були в межах 1,0-3,0 мг препарата на 1 кг маси риби.

Рибй в ранньому онтогенез!. особливо в ембр1ональний 1 личиночнип чер1оди миття, гайб1льше п1ддаються д!янню неспри-ятливих аб1отичних фактор!в водного середовища. Окреме ! посднане 1х д!яиня. зокрема, на ембр!огенез риб, у к1нцевому рахунку, в!Дбиваеться на к!лькост1 одержуваиого потомства, його як!сних характеристиках, а також на тривалост! розвитху

- 14 - /

ембр1он1в. У зв'язку з цим використання замкнених систем з регульованими параметрами водного середовивд е необхШши длй усп1шно1 1нкубац!1 1кри. Нами одержан! результат« про за-' лежн!сть розвитку 1кри риб в1д температуря води. вм!сту в н!к

кисию i концентрацП водневих 1он1в в умовах замкнених систея

*

водоШдготовки. З'ясовано, оо з Шдвищенням температурк ■ ■ ■ .1 ■ / шв»дк!сть розвитку ембр!он!в королн скорочуеться: в slänaaoHi

\

температур в!д 15."С до 30*С вилуплекНя передличинок s 1 кринок скорочуеться б1льш, и1к у три рази. Вилуплення(Передличинок у залежност1 в1д температуря води продоввуеться в1д .■•'.. 22 до 54 годин. Кадто прискорений .розвиток екбр!он1в opü п!двищен1я температур!, та кадто .эагальмовання розвиток ембр1он1в при найнижч1й температур! зазначеного температурного д1апазону 1нкубац11 1кри коропових риб негативно познача-ються на *иттездатност1 1 якост! ембр!он1в I личинок. Найсприятлнв1шйм температурнии д1апазоиом, при якому вилуп-ляеться максимальна к1льк1сть здорових передличинок, е 20 - • 25 *С. Найб1лыий процент запл1днення 1кри . б!лого амура спостер!гали при pH 8.0.

1нкубац!я 1кри у циркуля«1йн1й установц1 при р1зному bmIct! кисию у вод! (80.0, та 180,0 * насичення) дае р!зн1 результаты; при п1двивдн1й концентрацLi кисню к!льк!сть вивих ембр!ои1» (передличинок) у коропа зменшилась на 5,6 х, а у б1лого амура, навлаки, эб!лыиилась.на 7,4 *, що, мабуть, по-яснювться в1дм1нностями в екологП природного в1дтворення ф1тоф!льних 1 пелагоф!льних вид1в риб.

ФуикиП обопонки 1кринок риб п!д час ix ембр!ональиого розвитку полягае в активному забезпеченн1 1 регулювани! транспорту речовин м!ж зародком i навколишн!м середовищем, а не лише в захист! зародка eis мо$аи1чиих вошшд&ель. . Тому ки •

ехспериментально (за дспомогов електронного Шкроскопа) Яосл1дили вллив речогин (тальк, молоко), як1 застосовуються для обеэкликшання 1кри. При обозклеюванн1 1кри талькой уся поверхня оболонки покривасться,частками препарату, оболонка корстка, деяк1 канальц1 повн1стю захупорен1 частками обезкле-ючо1' речовини. При застосувапя! молока для обезклеювання 1кри в1дхилень в будов! оболонхи в1д норми не спостер!галося, при цьомУ збер!гався високий в1дсоток виходу здорових передличи-нок. В сучасний пер1од цей сяос1б можиа вважати найб1льи при-датнин для обезклеювання 1кри Ф1тоФ1льнях риб.

В установках замкненого типу, як1 використовуються для 1нкубац11 1кри, на стадО вилуплення передличинок з яйцевих оболонок р!зко эростае концентрац1я азотистих сполук 1 змен-шуеться концентрац1я кисню, що мояе привезти до поПршення якост1 води 1 загибел1 передличинок. Эапропоноваиа нами система • б!олог1чного очищения за допомогою пульсуючого б1оф1льтру забезпечуе зниження р!вня азотистих сполук та оп-тим!зуе сёредовиие 1нкубац11.

Для одеряання життездатного потомства риб, культивованих в замкнених системах водоп1дготовки, важливим е забезпечення аб1отичиих параметр1в водного середовйща не лише в еибр1о-нальний, але я в личиночния перЮд раннього онтогенезу певних вид1в риб. При п1дрощуванн1 личинок риб до «иттездатнього з1ку за умов високо! густоти посадки (200-250 тис. шт/мл) особливе'значення мае вм1ст розчинного у оод1 кисню. Э'ясо-

оано, що найб1лыиия прир1ст маем т1ла личинок спостер1гався ■ ■ . ■ * \ при 12,0-16,5 мг 04/л, тимчасом як зниження вм1сту кисию до

4,0-5,0 мг/л зумовило зниження приросту личинок на 40.0-50,0 *

Досл1джен1 масо-л!н1йн1 характеристики личино* б1лого

амура, п1дрощуваних у замкнекИ! систем! водоп1дготовки при

- 16 - ./

температур! 26-27 "С 1 концентра«!! кисню у вод! 15,5-16,0 мг/л протягом 24 д1б, ! визначена оптимальна густота посадки личинок для забезлечення иаякращого И розвитку ! росту. Для . зруч1юст1 математично! обробки результат!в 1 визначення оптимально! густоти посадки ми запропонували так1 !ндекси:

1) 1ндекс росту - I - добуток довжини т!ла на Й масу;

2) масо-л!н1яний !ндекс - в - добуток Л на густоту посадки.

Олтимальн! величини густоти посадки личинок були з;най-ден! шляхом регрёсШного анал1зу граф1чних залежностей I та С: максимум 1нтегрального масо-л!н!пного 1ндексу в!дпов1дае густот1 посадки 190 шт. на 1 л1тр.

В сучасник технолог1ях п!дромування личинок нар!вн! з 1снуючим комплексом штучних комб1корм1в неодм1нною складовою частиною кормового рац!ону с використання живого корму, кот-рий повинен в!дпов1дати б!ох1м1чним потребам риб на конкрет-них етапах розвитку, будов! орган!зму та харчов1й повед!нц! личинок. Показано, що використовуючи коловерток, одерханих за розробленою нами технолог!ею, як живий стартовий корм довжина 1 маса личинок зб!льшувались на 20,7 1 46,5 * в1дпов!ано, а смертн!сть личинок, навпаки, зменшувалась на 17,3 * (за пер-1од п!дрощування). Вм!ст б1лка в т1л1 личинок, як! харчували-ся коловертками, був достов1рно вищим у пор1внянн1 з личинками, як! одержуиали штучния стартовий корм. У подалыному р!зниця по шпсту б1лка в т!л! личинок досл1дно! 1 контрольно! груп вирхвнывалася: вм!ст б1лка дор1внював 608-609 мг/г сухо! ткаиини. Така эм1на'вм1сту б1лка в т1л1 Дичинок може бути пояснена п!дьищсним надходженням орган1чних речовин - нопередиик1в би)синтеэу б!лк'а в результат! 1нтен-сивного травления живих кормН-..

- 17 -

Веручи до уваги, що вм1ст лип1д!в в тШ личинок е хорошим 1ндикатором ïx Ф1э!олого-б1ох1м!чного стану, вивчили цев показник в досл!дних 1. контрольных трупах. В!дм1тною особ-див!стю результата з досл1дними личинками було невелике п1двищення вм!сту липШа (на 5 % у пор1вняин! э вих1дним> п1сля годування коловертками; зни«ення на 10 * при переве-денн! личинок на комб1новане годування; i дальше зниження на 25,8 % при п1дроиуванн1 личинок повн1стю на штучн1я ï*i. В м1ру того, як личинки росли, роль лип1д1в - важливоро енер-гоемного компоненту - зб1лыиувалася; до того ж витрати ЛИП1Д1В в rpynl досл1дних личинок були на 8,6 х вищими, н1ж в груп! контрольних. Кр1м витрат на пластичний обм1н, очевидно, зб!льшилася частка пнергП, витрачено! на травления штучного корму, оск!льки в1н е менш збалансования у пор!внянн! 1з живим кормом за окремими неэам1нними ан1нокислотами та ненаси-ченими жирними кислотами.

31ставлвння одержан«! даних э морфометричними показника-ми личинок коропа дозволяе твердити, що год1вля личинок живи-ми кормами сприяе кращому выживанию личинок, посиленню плас-. тичного обм1ну в ïx орган1зм! 1 супроводжуеться п!двищенням вм1сту орган!чних компонент!в поряд 1з зм1нами масо-л1н1йних характеристик личинок.

Регульован! системи водоп!дготовки, як! використовуються дли вппчення йколого-ф1з!о^ог!чних особливостей, життя I ni дтореиня ггдроб!онт!в, с експериментальною базою для вир) ¡ноная тьорртичних проблем гЬтробшлогП i разом з Тим TMiii'iHoio основою для створения херованих господарств пр!сно-ноднсЛ аквакулктури. На л 1 детая! експериментальних досл!джень був побудования перший досл!дно-промисловий комплекс з ре-гульованими системами водоп!дготовки для штучного в4дтворення

- 18 - /

ц1нних в господарському в!дношенн1. вид1в риб в с. Пултовц! Шмерииського району В1нницысоК област1 продуктивною 70 млк. шт. "д1лових" личинок.

На п1дстав1 роэроблено!^ технологи пол!цикл1чного в1дтворення ц1нниг г1дроб1онт1в на тепловодному рибноку гос-подарств! Ладижинсько! ДРЕС був побудовании комплекс по ц1лор1чному в1дтворенню 1 вирощуванню риб. Особлив1ст» роэ-роблено! технологи пол1цикл1чного в!дтворення риб в ре-гульованих системах с можлив1сть одержувати личинок'1 товарну рибонродукц1ю в будь-яку пору року протягом 10-12 м1сяц1в.

Для здШснення по^циЛ^чноК схеми в1дтворення 1 вирощу-вання ц!нних в господарському в1дношеин1 вид1в риб 1 одержан-ня високояк1сного рибопосадкового матер1алу створена д1лянка по ц1лор1чиому культивуванню живоК Ш (коловерток Вгас1)1опиэ са1ус1ПогиБ) як стартового корму для личинок риб. Створення под1бних технолоПй культивування кормових беэхребетних в ре-гульовапих системах водоп!дготовки ' е актуальним для 1ндустр1альиого рибництва.

Як джа при культивуванн1 зоопланктер!в використовуються р1зн1види м1кроводоростей, зокрема хлорелла. У зв'язку з цим в склад1 рибоввдного комплексу на Ладижинськ1й ДРЕС побудовании цех культивування м!кроводоростей продуктивн1стю 5 т сус-пензГх на добу"

• Наприонц! иео6х!дно зазначити, то розробка культивування г1дроб1о!п1в р1зних троф1чних р1вн1в дозволила ЗД1ЙСНИТИ промнслове впроваджиння в рибне господарство ц!лор1чного ке-рованого и1дтворення 1 вирощування в регульованих системах водоп1дготовки ц1нних в господарському в1дношенн1 г1дроб1он-т1Е). Створ{:ння под16н1(Х комплекс1в з 61опродукц1йним блоком в систем! "техи!чний об'ект - екосистема" дозволило

зл 1 йснити утил1зац1ю речовини 1 енергП для одержання додат-ково! б1олог1чно! продукцП. а такой знизити антропогенно на-вантажоння на природиу екосистему.

ВИСНОВКИ

1. Розроблен1 иауково-обгрунтован1 технолог1чн$ схеми буд1вництва установок э регульованими аб1отичнцми параметрами водного середовища для культивування г1дроб!онт1в р1зних троФ1чних р1вн1в (м1кроводорост1, безхребетн1, риби), а також знайден1 водн1 орган!зми э високиии потенц1яними можливостя-ми, эдатн! до масового культивування и замкнених системах водогп дготовки.

2. Доведена б1олог!чна можлив!сть 1 виробнича доц1ль-н!сть використання эамкнених систем водоп1дготовки з регульованими параметрами водного середовища для спрямованого ц)лор1чного в!,цтворвння риб.

3. Ог.новними чинниками спрямованого д1яния на мета-6ол1чн1 процеси,.розвитку 1 эростання соматичних ! генератив-них кл!тин, тканин орган1В риб, як1 утримуються в замкнених системах водоп!дготовки, е температурний режим, фртопер1од, харчовия рац!он, а також склад 1 . властивост! середовища, тобто як!сть.води.

<1. Прискорене вирощування пл1дник1в риб в эамкнених систем.и во,юп1 дготовки зд1йснюсться в дек1лька етап1в шляхом огтим! зац.1)' температурного режиму водного середовища 1 вико-ршташг,! гшчИл'лмшх кормових рац!он1в, застосовуваних з ура-хунанплч пер1од1в п1дгтще»т1 харчово'1 активност! риб, що дае мож.чив)сть отримупати кожного м!сяця в1д самок коропа 1 б1ло-го амура в середнем 520-450 г 1кри.

- 20 -

5. Статевий цикл санок риб, утримуваних в замкнених системах водоп1дготовки, мае певн1 в1др1зки розвитку яечник1в 1 повториеться багаторазово. При цьому як!сн1 статев1 продукти в!.д одн1е1 самиц1 можляво отрим^ти 3-4 рази На р!к.

6. З'ясовано, що статев1 продукти високо* рибоводно* якост! у пл!диик1в риб, утримуваних в замкнених системах во-доп!дготовки, можуть бути одержан 1 за наяшгост1 50-60 ,к со-цит1п старики генерацН, к1лькост! ооцит!в з полярнзованим ядром понад 70 %, 1 при середньому д!аметр1 яйцеклЬтм 1,25-1,38 мм.

7. Для стимулювання розвитку статевих кл1тин у коропа 1 б1лого амура при IX утримуванн1 в регульованих системах во-доп1дготовки потр1бне зб!лииения дози препарату г1поф!зу в 2,0-2,5 рази у пор1внянн1 1з лпичайннми дозами г1поф1зу, вк-користовуваними в практиц1 заводеького рибпицтва.

8. Установлен! закоиом1рн1 зм!ни г1дрох!м1чних показ-ник!в (зб!льшення концентрацН азотистих сполук . 1 рН води, зменшоння коицеитрацН У вод! кисню) в занкнети системах в пер!од масового вилуплення передлнчннок з яйцевих оболонок та запрогшнопан! шляхи онтлм!зац1I середовища 1нкубац11 1крк шляхом викорнстання б!оФ1льтр1в пульсац1онного типу.

9. Запропоноваиа б1отехп1ка культивуванця кормових г1дроб!онт1в (м!кроводорост1, зоопланктери) в регульованих системах водоп!дготовки 1 1х аастосування для год1вл1 риб в личиночнип 1 малько'вий пер1оди 1х онтогенезу.

10. Годувания личинок риб пр1сноводною коловерткою(Вга-сЫопиэ са1ус!Г 1огиг.). б!омаса яхо! була одержана методом дис кретного культинування, сг.рияс :1!дсилению пластичного о£ш1ну В орга«!эм1 личинок, збКчьюекив $х клеи 1 довжини ¡м 46,5 А 20.7 % в!дпоя!дао, а гаксм знкжепчя г)бел! на 17.3».

- 21 -

11. Розроблен! технолог!чн1 схеми культивування г1дро-б1онт1в pi элик троф1чних pIbhIb в регульованих системах во-доШдготовки е реалЪованими . шляхом буд1вництва цех1в ц1лор1чнрго вирощування м1кроводоростея, зоопланктер!в 1 риб, цШних в господареькому в1дношенн1, при Ладижинськ1я ДРЕС.

OCHOBHI ПОЛОЮШ ДИСЕРТАЦП ОПУБЛ1КОВАШ У НАУКОВИХ ПРАЦЯХ:

1. Романенко В.Д..Евтушенко Н.Ю.,Крог Ю.Г..Гальдберг М.И. Методические рекомендации по применению пористых материалов различной проницаемости в рыбоводстве. - Киев¡Институт гидробиологии. 1988.-18с.

2. Романенко В.Д..Фомовский H.A.,Крот Ю.Г.,Бабенко Ю.В. Установка для регистрации суточной динамики интенсивности питания рыб.//Гидробиолог, «урн.-1977,- Г.13, N 4,- С.119-121.

3. Фомовский М.А.,Крат Ю.Г..Бабенко Ю.В.,Пелюх П.Ф. Применение самокормушек при выращивании карпов в садках на подогретых "сбросных водах тепловых электростанций,//Освоение теплых

вод энергетических объектов для интенсивного рыбоводства.- •

Киев.Наук.думка,1978.- С.286-289.

4.,Романенко В.Д..Крот Ю.Г., Алексеенко В.Р..Соломатина В.Д.. Шматько Е.И. О возможности выращивания и раннего воспроизводства белого амура.в регулируемых системах //Гидробиолог, журн. -1988.-Т.24, N4,- С.31-33.

5. Сиренко Л.А..Медведев М.Н.,Крот Ю.Г.,Шкваро З.Н..Малина С.Н., Пахомова М.Н..Чернышева 1ЬА. Отделение микроводорослей ультрафильрацией через полимерные мембраны.//Гидробиолог, жури.- 1989,- Т.25. N 1.- С.89-91.

6. Романенко В.Д.,Коцарь Н.И.,Крот Ю.Г.,Шматько E.H. Культивирование гидробионтов в регулируемых системах - перспективное направление экспериментальной гидробиологии.//Гидробио-

- 22 - ,

лог.«урн.-1990.-Т.26, N 3.- C.48-6l!

7. Арлипчук В.В..Романенко В.Д..Кичнис Л.С., Крот ¡Ю.Г. Яд-рдаковая активность в клетках разнокачественной молоди белого амура.//Гидробиолог.«урн,- 1991.-Т.27,N3.-С.58-61. в. Романенко В.Д..Архипчук В.В.,Кнпнис Л.С.,Крот Ю.Г.,Макарова Т.А. Изменение числа и размера ядрышек у карпо'вых рыб в нерестовый период.//Доклады АН СССР. - 1991. - Т. 319,1^4.-С. 996-998.

9. Романенко В.Д..Соломатина В.Д. .Малиновская М.В.,Крот,Ю.Г., Гребенкина Т.Г..Недялко Г.Ф. Особенности метаболических процессов у личинок карпа, выра»шваеиых в регулируемых системах с использованием коловраток в качестве корма.//Гидробиолог, жури.-1994.-Г.30.N3. - С.40-49.

10. A.C. N1200868 (СССР) Способ выращивания рыб. Романенко В.Д..Евтушенко Н.Ю. .Крот Ю.Г. Опубл. в Б.И. N 48, 1985.

И. A.C. N 1083979 (СССР) Культиватор для микроводорослей. Ярославский В.N..Самойлов В.И..Крот Ю.Г..Самойлов А.К. Опубл.в Б.И. N 44. 1987.

12. A.C. N 1703682 (СССР) Способ культивирования микроводорослей. Романенко В.Д.,Сиренко Д.А..Козицкая В.Н.,Крот Ю.Г. Опубл. в Б.И. N 1, 1991.

13. A.C. N 1688813 (СССР) Способ определения готовности самок рыб к нересту. Архипчук В.В., Кнпнис Л.С., Крот Ю.Г.,Фо-мовский H.A. Опубл. в Б.И. N 41, 1991.

14. A.C. N 49^9205 (СССР) Способ оценки пороговых воздействий антропогенных факторов на геном растений и рыб.Романенко

• В. Д. .Архипчук В. В. .Кнпнис. Л.С..Крот Ю.Г. .Макарова Т. А. .Дра-чук Л.Н..Архипчук М.В..Драган Н.Г. 1991. Патент Украины N 3902.от 15.06.94.

15. Соломатина В. Д. .Крот Ю.Г. , Фомовскип И.А.- и др. Около-

го-Физиологическая характеритсика самок карла при проведении раннего нереста в условиях рециркуляционных систем. Рук. деп. п ВИНИТИ. N 4 760, 1991,

16. Крот К).Г'. .Клекот В.А. .Добродеев Г.И. Технология эколо-го-физш)ло*гичог.кой подготовки растительноядных рыб к раннему воспроизводству.//Тез.докл.Междунар.научно-методич. зкологич коиф. г.Рига.1991. - С.1 В0-181.

17. Крот К).Г. .Добродеев Г.И. .Клекот В.А. Использование биопсин для изучения половых циклов карповых рыб при полицикли-чрскоч воспроизводстве.- Там же. - С.-178-179.

1Я. Крот И.Г., Клехот В.А. Изменение генеративных циклов хозяйственно-ценных видов риб в условиях температурного загрязнения.// Теп.докл. Международн,симп."3ооиндикация и эко-токсиколигия животных в техногенных ландшафтах", г.Днепропетровск. 1993,- С,- 67.

19. Романенко В.Д.-Дрот Ю.Г. Биологические основы культивирования гидробионтов в регулируемых системах водоподготовки. Тез.докл. 1 Съезда Гидроэкологического об-ва Украины.-Киев. -1993,- С,- 85.

Krot Yu.G. Investigation of pojyclrcle all-year reproduction

(if cyprinid Tishes in the regulated irater-prepared systems.

The dissertation for a scientific degree of candidate of

biological sciences, speciality 03.00.10 - ichthyology,

V

Institute of fish breeding UAAN, Kiev, 1994. Ti№ -ffhii! с. of 25 scientific articles and 6 inventions are iftl'etidpii. They include the tlieorotical and experierental resnarrhey mmiectPrt wi th possibilities all-year polyclrcle reproduction of cyprinld fishes and other hydrobionts in systems with regulated water parametrs. It has been detected

- 24 - /

tha^ the directed effect on the metabolic processes, defined somatic and generative growth of tissues in the fish organism during their incubation in the systems with, regulated parametrs of water, s provides the management of ell-year reproduction and Incubation.

The industrial, using of the technologies of all-year cultivation of the important fish species as »ell as Zooplankton and nicroseaweeds has been realized.

Крот- Ю.Г. Полициклическое круглогодичное воспроизводство карповых рыб в регулируемых системах водоподготовки. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.10 - Ихтйология. Институт рыбного хозяйства УААН, Киев, 1994.

Защищается 25 научных работ и 6 авторских свидетельств, которые содержат теоретические и экспериментальные исследования о возможности осуществления круглогодичного полициклического воспроизводства карповых виДов рыб и других гидроби-онтов в системах с регулируемыми параметрами водной среды.

Установлено, что направленное воздействие на метаболические процессы, определяющие соматический и генеративный рост тканей в организме-рыб, при выращивании в системах с регулируемыми параметрами водной среды обеспечивает управление процессом круглогодичного воспроизводства и выращивания. Осуиествлено промышленное внедрение технологий круглогодичного выращивания хозяйственно-ценных видов рыб, зоопланктона, микроводорослей.

Ключов! слова: метабол1чн1 процеси, аб1отичн! Фактори, регульован1 систем« водок1дготавки, пол1цикл1чне ц1лор1чне в1дтворешш.