Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Питательная ценность люцернового сена в зависимости от технологии его заготовки.

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Питательная ценность люцернового сена в зависимости от технологии его заготовки."

<=» o

егг 1=1

СГ

СО ^

i— I Q- j

КАБ1НЕТ MIHICTPIB УКРАИШ НАЦЮНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

ЖУРЕНКО ЮРШ1ВАНОВИЧ

УДК 636.084/087

ПОЖИВНА ЦШШСТЬ ЛЮЦЕРНОВОГО CIHA ЗАЛЕЖНО В1Д ТЕХНОЛОГИ ЙОГО ЗАГОТ1ВЛ1

06.02.02 - годхвля тварин i технологи KOpMÍB

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата спльськогосподарських наук

Кшв- 1999

Дисерташею с рукопис

Робота виконана в л аб оратор и мехашзащ1, технологи загот1вл1 збераання кор\ив 1нституту кормш УкраТнськоТ академп аграрних наук та н кафсдр1 (})13юло111 сшьськогосподарських тварин Вшницького державной сшьськогосподарського шституту

Науковий кер1вник: доктор сшьськогосподарських наук, професор Юрченко Василь Климентшович,

Вшницький державний сшьськогосподарський институт, зав1дувач кафедри фгаологп сшьськогосподарських тварин

Офщшш опонентн: - доктор сшьськогосподарських наук, старший науковш СШВробгТНИК

Вудмаска Василь Юршович,

1нститут землеробства 1 бюлогй тварин УААН, завиувач лаборатор!'/ технологи кормив I кормових добавок;

- кандидат сшьськогосподарських наук Каиоиеико Володимир Каленикович, Нацюнальний аграрной ушверситет, доцент кафедри годавл1 сшьськогосподарських тварин I технолопУ корлпв,

Провшна установа: Державна агроеколопчна академия УкраГнцМшстерство АПК,м. Житомир, кафедра год1вл! сшьськогосподарських тварин

Захист дисертащУ вщбудеться " ЛьОТ0ъО 2000 рок^'

о II годит на зааданш спещ&тоованоУ ради Д 26.004.05 в Нащональному аграрному ушверситет! за адресою: 252041, м. Кшв, вул. Геро'Гв Оборони, 15, навчалышй корило № 3, аудитор!« 65.

3 дисерташею можна ознайомитись у бйлютещ Нашонального аграрного ушверситету за адресою: Ки'ш-41, вул. Геро'Гв Оборони. 11. навчалышй корпус ЛЬ 10.

Автореферат роз!сланий ¿^ '2-И^, ДбЕФроку.

Вчений секрстар спешагпзованоГ вченоУради ^И~Столюк В. Д.

у

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми. Стабиьне забезпечення населения УкраУни продукшего тваринництва можливе лише за умов створення мщноУ кормовоУ бази, в якш одне з провшшх м!сць нал ежить ыну. Серед сучасних технологий загот1вл1 ciHa в умовах загострення паливно-енергетичноУ кризи основна увага придшяеться польовому сушшню трав.

Значний внесок у розробку сучасних технологий заготтл1 та збер1гання корм1в, в тому числ1 ciHa, внесли гмтчизняш та заруб!жш вчеш, зо(фема: A.A. Зубрилш, С.Н. Мишустш, I.C. Попов, О.П. Дмитроченко, П.Д. Пшеничний, С.Д. Уотсон, М. Дж. Неш, СЛ. Зафрен, Й.А. Даниленко, Г.О. Богданов. В.К. Юрченко, O.G. Привало, А.Д. Гарькавий, М.Ф. Кулик та ¡шш.

Головним елементом технологи загот1вл1 сша е використання резнях cnocoöiB його сушшня i скорочення часу перебування скошених на ciKO трав в полк Повшьне висихання стебел, особливо бобових трав, збшьшуе строки Ух сушшня та пров'ялговання у noni, що викликае збыьшення втрат поживних речовин, як! в окремих випадках, за даними М.А. Смуригша, досягають 50%.

Основною проблемою при заготтл! сша, особливо бобових трав, як стверджуе М.Дж. Неш, е втрати листя - найбшын цшноУ, з точки зору поживност1, частики рослини. Втрати скошеною рослиною листя вщбуваються при обробш вал к! в (ворушишя та обертания ix) i в деяюй Mipi гид час проведения наступних технолопчних операцш, в тому числ1 i при транспортуванш ciHa.

Тому розробка нових технолопчних ршень, що прискорюють сушшня трави люцерни в польових умовах з метою максимального збереження поживних речовин рослин при мтшальних затратах паливно-енергетичних pecypciß, забезпечення високоУ продуктивное^ тварин та якосл одержаноУ продукшУ е актуальною науковою проблемою, шо направлена на виршшнга сучасних завдань в галуз! тваринництва.

У зв'язку з цим вдосконалення головних елеменла технолопУ запшвл1 с ¡на, в тому 4nc;ii оптимально/ кратност1 обробки валка трави люцерни при застосуванш нових кормозбирагтьних машин тд час польового сушшня, мае теоретичне i практичне значения.

Зв'язок роботи з науковими програмами. планами, темами. Робота виконана в лаборатор11 мехашзаш. технолопУ загот1вл1 i збер1гання кор:шв I петиту ту KopMiß УААН як складова науковоУ теми: "Розробити потоков! ресурсозбер1гаюч1 технолопУ загот^вл! та збер1гання корм!в на баз! багатооггерашйпих збиральних комплекав, перспективних конструкшйних pimeub сшосховиш та нових технолопчних тдход1в" (номер державноУ реестрацй' 03.04-МВ/24-96) та на кафедр1 ({пзюлопУ сьтьськогосподарських тварин Вшницького державного сшьськогосподарського ¡нституту.

Мета та завдання досл'щжень. Головною метою диcepтaцiйнoУ роботи було встановлення якостк поживноУ цшносл та продуктивноУ ли сша люцерни залежно вщ кратност! обробки валка пров'яленоУ трави при и висушувашп в

пол1 з врахуванням природних факторш. Вщповщно до поставлено!' мети визначалися наступш завдання.

1. Доыпдити динамку швидкоеп вологсдаддач! скошено!' трави люцерни в процесс польового висушування.

2. Ощнити яюсть роботи ново! кормозбиральноТ машини БКМ-Ф2.

3. Вивчити вплив ново!' кормозбиральноТ машини на втрати листя стеблами рослин в процесс загствл1 сша.

4.Дослщити змши х'шгчного складу трави люцерни в перюд висушування.

5. Вивчити перетравшсть поживних речовин та баланс азоту у овець при згодовуванш с ¡на люцерни, заготовленого за р1зни.ми технолопями.

б.3'ясувати вплив згодовування сша люцерни р1зних технолопй затопай на продуктивность молодняку велико!" рогато!" худоби при вирощуванш йоге на м'ясо.

7, Розрахувати еконо.М1Чну ефектившсть загствл1 та використання сша люцерни в ращонах при вирошуванш молодняку велико!' рогато!" худоби.

8. На основ1 експериментальних даних запропонувати виробництву науково обгрунтоват рекомендашУ по загот1вл1 та використанню сша люцерни, зокрема, по застосуванню нових ефективних прийом1в обробки валка.

Наукова новизна одержаних результат1в. В перше вивчено динамку вологов1ддач1, втрату листя стеблом при дПГ робочих оргашв ново!" багатощльово!" кормозбиральноТ машини БКМ-Ф2. Дослдаено Х1м1чний склад скошено!" на сшо трави люцерни залежно вщ кратносп обробки валка в пронес! загот]вл1 сша. Визначено перетравшсть поживних .речовин, баланс азоту у овець та продуктившсть молодняку велико!" рогато!" худоби при вирощуванш на м'ясо з використанням в ращонах сша люцерни, заготовленого при р1знш кратносп обробки валка. Проведено розрахунок економ1чно!" ефективносп заголвп! та використання сша люцерни в ращонах молодняку велико!" рогато!" худоби.

Практичне значения одержаних результа^в. Одержан! результати дослщжень по вдосконаленню технолопчних прийоупв загопвл! сша люцерни в польових умовах та по ефективносп застосування його в год'шл! тварин можуть бути рекомендован! до використання в колективних, акщонерних, фермерських та приватних господарствах.

Окрем1 розробки. подан! в дисертацп, впроваджеш в КСП "Суворова" с. 'Гроща Липовецького району Вшницько!" облает! (акт вщ 27.08.1997 р.. одержано еконо\ичний ефект вщ впровадження 3.89 грн./т сша), КСП "Мр1я" с.Бшозер1В, КСП "Дружба" с. Свердшвка, КСП "УкраТна" с. Зоз1в, КСП "Маяк" с. Лукаиивка Липовецького району Вшницько!" облает! (акт вщ 26 серпня 1997 року, економ1чний ефект - 2.55 грн./т ста), в дослщному господарст Вшницько!" державно!" сшьськогосподарськоТ дослщно!" станц!!" (акти В1Д 3 березня 1999 року, економ1чний ефект склав 2045 грн. та вщ 10 серпня 1999 року, економ^чний ефект-537 грн.).

Особистий внесок здобувача. Автором повшстю виконана експериментальна частина дисертацшно"! роботи, освоен! методики дослдекень, проведено науково-госоподарсыи дослщи, а також здшснено анаиз одержаних результатов, формування висновгав 1 пропозицш. До 5 % в'щ загзльного обсягу вс1х роб1т стосовно вивчення впливу технологи загот1йл1 на поживну цшшсть сша люцерни проведено разом з науковим кер1Вником - доктором сшьськогосподарських наук, професором В.К. Юрченком.

Висловлюемо глибоку вдячшсть доктору техн!чних наук, заслуженому винахщнику УкраТни Гарькавому Анатолио Дмитровичу - основному автору ново? кормозбирально? машини БКМ-Ф2 за допомогу в проведенш польових технолопчних дослвдв.

Особистий конкретний внесок по кожнШ науковш стагп, яка була опублкована здобувачем у ствавторств1, задекларований у списку опубл1кованих праць автореферату.

Апробащя результат!в лисерташТ. Матер1али д0сл1джень, що включеш до дисертащУ, оприлюднено на м1жнароднш науковш конференшУ "Сучасш проблеми зоо1нженери та шляхи ?х виршення" 7-8 жовтня 1999 року (Льв1вська академк ветеринарноУ медицини ¡м. С.З. Гжицького, м. Льв1в).

Публ1кацп. Результата дос.и'джень, що включено до дисерташУ, опубликован! в 4 наукових статтях.

Структура ! об'ем дисертаци. Дисертацшна робота складаеться з таких роздшв: вступ, огляд лггератури, загальна методика 1 основш методи доашдженъ, результата дослщжень, 1х анал'в 1 узагальнення, висновки та пропозищУ виробництву, список використаних джерел ! додатки.

Дисертащя викладена на 125 сторшках машинописного тексту, М1стить 27 таблиць, 15 рисуныв. Список використано? лггератури включае 269 джерел, з них 71 шоземних. Додатки до дисерташУ розмщет на 25 сторшках.

МАТЕР1АЛ I МЕТОДИКА ДОСЛДЖЕНЬ

3 метою вивчення штенсивност! вологовцщач!, х!м1чного складу, перетравност! та використания тваринами поживних речовин сша люцерни, заготовленого з використанням р^знпх технолопчних прийом!в в експериментапьному господарет 1нституту корМ1в УААН «Бохоницьке» та дослщному господарств! ВшницькоУ державно!" альськогосподарськоУ дослщноУ станшУ було проведено в 1997-1999 рр. ряд дослдав. Вони умовно розподшеш на 3 групп: технолопчн! (польов! \ лабораторн!), науково-господарськ!, балансов!. Об'ектами дослшжень була трава люцерни синьоУ, яку заготовляли на с!но 1з застосуванням р!зноТ кратност! технолопчних операцш по обробщ ватка (ворушшня та обертання) та тварини, на яких вивчали перетравн!сть поживних речовин та продуктивну д!ю люцернового сша.

Перший ! другий доел ¡ли по вдосконаленню технолог!!' загот^вл! с!на люцерни проведен! в 1997-1998 рр. за схемою (табл. 1) за р!зних погодних умов (1 -й - за умов надм!рноУ вологосп, 2-й - спекотноУ сухо'У погоди).

Особлив!стю другого досл!ду було те, що четвертей вар!ант було виключено, оск!льки результати ттершого дослщу п!дтвердили недоцшьшеть

проведения тршсратног обробки валка в процеш загопвл1 сша .иоцерни.

Обидва технолопчш дослщи проведен! на поавах люцерни синьоТ сорт Вшничанка: перший - в експериментальному господарств1 Гнституту корм: УААН «Бохоницьке», а другий - в дослшному господарств1 В1нницьк( державно!" сшьськогосподарсько! дослщноУ станщУ. ,

' В дослщах використовувалася нова багатоцшьова кормозбиральн машина БКМ-Ф2 з еластичними робочими органами (1. гумов'1 пальц виготовлеш з привщного пасу зернозбирального комбайну СК-5 "Нива"; * прогумована строчка конусопод1бно1 форми, виготоалена з стр'гчк. транспортера) для обробки валка в проце<п сушшня трави люцерни на сшо.

Таблица

Схема першого та другого дослшв* •

Вариант Обробка валка (воруппння, обертання), краттсть на добу

1 - контрольний без обробки

2 - дослщняй однократна

3 - яосшдний двократна

4 - дослщний** трикратна

* При досягненш вол ого ст) трави 50-55% операция ворушшня зам)нялася на обертанзи валка.

** Лише в першому дослщ.

При цьому схно р1зних варианта заготовлялося з використанням р1зно1 кратносп обробки валка: в першому вар!ант1 (контроль) - обробка не проводилась, в другому - застосовували одаократну, в третьому - двократну, в четвертому - трикратну (лише в першому дослш) обробку на добу.

Технолопчш, польов! та лабораторний дослщи проведен! зпдно Галузевих та Державних стандарта: ОСТ 10235-86 (морфолопчний склад маси); ГОСТ 20915-75 (волопсть та волопшддача пщв'ялено! маси); ГОСТ 20915-75 (пдрометеоролопчн1 умови) та методики НД1 кормш УААН.

В технолопчних дослщах проводили визначення урожайность морфолопчного складу рослин люцерни та ощнку якост1 роботи ново! багатощльово}'кормозбиральноУ машини БКМ-Ф2 шляхом визначення ширини, аисоти, профшю валка, його потужшсть, до ( шсля проведения певно? технолопчноГ операци, та втрати сухо'1 речовини маси зеленоТ люцерни в1д незахвату робочими органами машини.

Зразки скошено! зеленоТ маси люцерни вщбирали в денний час для досл1джень через кожш 2 години протягом всього пергоду загот!вл1 сша з метою визначення в них втрат листя, штенсивност! вологов1ддач1 та х1\пчного складу.

По закшченню першого технолопчного дослщу проведено балансовий досл1д (третш) по визначенню перетравност! поживних речовин та балансу

азоту у овець при згодовуванш сша люцерни (единий корм ix ращону), заготовленого при р1знш кратност! обробки валка. Дослщ проводився на чотирьох трупах Banaxie (по 4 голови в кожшй) за методом груп (табл.2). Тварин в групи шдбирали з врахуванням ctutí, живо!" маси та вшу. Шдготовчий перюд дослщу тривав 7, а облшовий - 10 дшв.

Таблиця 2

Схема дослщу по визначенню перетравносп поживних речовин сша __люцерни i балансу азоту у в ал axis__

Кшьмсть тварин в rpyni, гол i в Умови rofliBni

Трупа Кшьюсть згодованого сша на добу, кг/голову Кратщегь обробки валка при заптвл1 сша

1-контрольна 4 1.5 без обробки

2-дослщна 4 1.5 однократна

3-дослщна 4 1.5 двократна

4-досл1дна 4 1.5 трикратна

ГБддослщш тварини утримувалися в ¡ндошдуальних o6míhhhx станках, пристосованих для збирання калу i ceni.

Годували валахш шдивщуатьно 2 рази на добу.

Для визначення впливу згодовування сша люцерни, заготовленого за р1зно1 кратное^ обробки валка, на продуктившсть молодняку велико!" рогато! худоби при вирощуванш на м'ясо, проведено науково-господарський дослщ (четвертой) за схемою, наведеною в таблиц! 3.

Дослад проведено на трьох трупах бугайщв укра'шсько!" червоно-рябоТ молочно1 породи (по 10 гол ¡в в груп!) в дослщному господарств! ШнницькоТ державноГ альськогосподарсько'Г досшдно!" станцц^а методом груп.

Таблиця 3

Схема науково-господарського дослщу на бугайцях_

Гру па KijIbKÍCTb тварин в ГруП1, гол1в Умови год1вл1

Зр1вняльний перюд Основний перюд (кратшсть обробки валка при 3aroriani ста)

1-контрольна 10 ОР - Основний рашон без обробки

2-дослщна 10 ОР однократна обробка

3-дослшна 10 ОР двократна обробка

Приметка: до складу ОР входить cího люцерни. заготовлене без обробки валка

Тварин шдбирали в групи за принципом аналопв з урахуванням вжу, стат!, породи, жив oí маси. Пшдослщт тварини утримувалися в однакових умовах. Зршняльний перюд тривав 30 дшв, основний - 122 дш. Ращони для пцщослиних бугайщв складали на ochobí загальноприйнятих норм, виходячи з наявних в господарств! KopMie.

До основного рашону бугайщв контрольно'1 групи в зр5вняльний i основний перюди досл1ду входили: солома пшенична, силос кукурудзяк:-:л, су\пш концентратш (дерть пшенична, ячмшна, Горохова), меляса i cího люцерни, заготовлене без обробки валка, тобто без застосування воруидння та обертання.

В основний перюд досл1ду бугайщ другоГ 1 третьоТ груп одержували такий же ращон, але сто люцерни для тварин другоТ групи було заменено на таку ж кишеть сша, заготовленого з застосуванням однократно!', а третьоУ -двократно'{ обробки валка.

• Облк заданих корМ1в на фупу здшснювався щоденно, а IX поедания - за даними щодекадних контрольннх год1вель. Динамка живо!' маси тддсслшшх тварин встановлювалася шляхом шдивщуалыюго зважування щомюячно та на початку I в к'шщ дослщу. За даними зважування розрахована штенсившсть росту та витрати кормових одиниць на 1 кг приросту живо!" маси тддослщних тварин.

Кр1м того, проведено лабораторний дослщ по визначенню втрат листя люцерни синьо!' вщ оббивания робочими органами сшоворушилки на модельнш установи (п'ятий дослщ) за методикою, розробленою А.Д. Гарькавимта Д.Г. Кондратюком.

3 метою встановлення втрат листя при виконанш технолопчних операцщ по обробщ валка (ворушшня, обертання) в процесс сушиння люцерни в гот визначали и облистветсть - вщношення маси сухо!" речовини листыв I суцв1ть до маси сухо! речовини трави.

Сумарю втрати встановлювали за масою втрат сухих речовин з погонного метра валка вщ початку пров'ялювання до пщбирання готового сша.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСШДЖЕНЬ

Мехашчш та <бмшмг:ш втрати сухоГ речовини пш час польового писушуваиня трави люцерни. Результата польових технолопчних дослщв, проведених за р1зних погодних умов при застосуванш багатоцшьовоТ кормозбиральноТ машини БКМ-Ф2, показали, що кратшеть обробки валка при заготсвл! сша люцерни помЬно впливае на його профшь, висоту, ширину, щшыисть, що в свою чергу створюс неоднаков! умови втрати вологи при пров'ялюванш маси 1 в инцевому шдсумку - на пожившеть с ¡на.

Проте, при проведенн! цих операцш з метою прискорення сушшня спостер1галися втрати сухих речовин корму в обох дослщах (табл. 4).

Дослщження показали, що роз,\пр втрат сухих речовин люцерни в процеа загот1вл1 и на с1но залежить в;д погодних умов та кратносп обробки валка. В прших погодних умовах (перший дослщ) мехашчш втрати сухих речовин за вар1антами дослщу складали: 1 - 12.7; 2 - 11.8; 3 - 14.2 1 4 - 14.9%, або вщповщю 16.26; 15.12; 18.18 \ 19.08 ц/га. При цьому в результат! проведения ворушшня та обертання валка розм^р мехашчних втрат коливався вщ 5.4% в другому вар1ант1 до 7.3% - в четвертому вар1ант! дослщу. Найбшыш втрати спостер1галися внаслщок пщбирання 1 пресування сша при вологосп .маси 21-22%.

Таблиця 4

Вграти сухоГ речовини люцерни пщ час польового висушування, %

Вар1ант Втрати

мехашчш бЮХ1- сумарга

1 теля ворушшня тем обертання тем прес-тдбирача всього 1М1ЧШ

Перший дослщ

1 - - 12.7 12.7 3.2 20.9

2 1.4 4.0 6.4 11.8 4.6 16.4

3 2.3 4.6 7.3 14.2 5.0 19!2

4 2.6 4.7 7.6 14.9. 5.3 20.2

Друтий дослщ

1 - - 8.9 8.9 5.6 14.5

2 0.9 2.6 4.8 8.3 3.6 11.9

3 1.4 2.9 5.0 9.8 3.4 13.2

В другому дослвд втрати сухоГ речовини були значно меншими шж в першому, що вважаеться законом1рним при заптвл! сша за сприятливих погодних умов.

Загальш мехашчш втрати становили 8.9% в першому, 8.3% - в другому, 9.8% - в третъому вар1ангах дослвду, або вщювщно 6.1; 5.69; 6.72 ц/га

Бюодачт втрати сухих речовин були пор1ВНяио меншими, як мехашчш 1 залейсали в основному вщ тривалоеп перебування маси в поль Оскшьки с1но контрольного вар1анту не гидлягало технолопчнш обробщ 1 вису'шувалось в першому Д0СЛ1Д1 82 год , а в другому - 58 год, бтх!м1чт втрати сухо! речовини тут були найбшьшими 1 склали вщповщно 8.2% в першому 1 5.6% в другому дослщах.

Сумарш втрати (бюх1м1чш + мехашчш) сухих речовин коливалися в межах 16.4-20.9% в першому I 11.9-14.5% в другому дослщах.

В ¡домо, що мехашчш втрати при загопвл1 люцерни на сто в основному вщносяться до листя - найшншшоГ частки корму.

Втрати листя пщ час польового висушування люцерни в наших дослщах характеризуе динам1ка облиственост! (табл. 5).

Таблиця 5

Облиствешсть трави люцерни 1 люцернового ста, %_

Перший дослщ Другий дослщ

Технолопчна операшя вариант вар1ант

1 1 3 4 1 3

При скошувант 49.1 49.1 49.1 49.1 51.7 51.7 51.7

Перед пщбиранням 47.5 46.3 43.4 43.7 50.6 49.3 47.4

Шсля пресування 37.5 39.0 35.9 36.7 43.5 44.3 42.6

Зниження до початкового р1вня 11.6 10.1 13.2 12.4 8.2 7.4 9.1

Даш таблищ 5 свщчать про те, що в уах вар1антах обох дослвдв ] процес! висушування зелено! люцерни спостер^галося зменшення I облиственостк При цьому найбшьш пом!тними були втрати листя шел; проведения технолопчних операцш ворушшня, обертання валка та пр! заключних операшях пщбирання та пресування сша.

Загальний розмф зниження показншав облиственост! в контрольном) вар!ант1 першого дослщу склав 11.6, а в другому дослда - 8.2% вщ початковогс Тх р!вня.

Швндккть висушування люцерни в перюд загот1вл1 сша. Змшр вологост1 трави люцерни в процеа польового висушування маси в обох дослщах пщтверджують вплив технолопчних фактор1В та погодних умов на штенсившсть вологовгддач! люцерни (табл. 6).

Таблиця 6

Динамка вологовцвдач1 трави люцерни в перюд висушування в нол1, %/год.

Триваиеть периоду висушування, год

Вар1ант загальна В тому ЧИСЛ1

0-10 0-34 0-58 початок-кшець

Перший досл1д

1 83 1.49 0.96 0.70 0.65

2 51 2.93 1.24 1.06 1.06

3 72 2.32 . 1.30 0.92 0.77

4 74 1.81 0.98 0.91 0.74

Другий Д0СЛ1Д

1 58 2.67 1.31 1.01 1.01

2 34 3.98 1.65 - 1.65

3 34 4.22 1.68 - 1.68

В першому доели!, коли шдатря 1 грунт були насичеш вологою, штенсившсть вологов1ддач! рослинами була значно нижчою, тж у другому дослЫ.

Проте, в обох дослщах за весь пер ¡од висушування маси люцерни штенсившсть волоптддач; була найвищою в другому вар\ант1, тобто при застосуванш однократно! обробки валка, 1 складала 1.06%/год в першому I 1.65 в другому дослш1.

Вплив кратносп технолопчних операцш обробки валка скошено? люцерни при заголвл! сша на його х^ичний склад. Результата, одержат в польових технолопчних дослщах, показують, шо кратшеть обробки валка в процес'1 заптвш сша люцерни та погодш умови в певнш м'ф1 впливають на його яюсть та вм!ст поживних речовин в ньому (табл. 7).

Таблиця 7

Х;.м1чний склад сша люцерки

Вариант та кратшеть оброб!тку валка Суха речовина, г/кг Мштиться в сухШ речовит, %

протешу жиру юнтко-вини золи БЕР

Перший досл1д

Вихщна маса 235.4 15.61 3.20 34.07 7.05 40.07

1- без обробки 807.8 13.43 1.52 39.89 6.87 38.29

2- однократна 845.5 14.81 2.05 35.95 6.35 40.84

3- двократна 854.6 13.69 1.80 40.23 6.56 37.72

4-трикратна 857.4 13.65 1.65 38.92 6.72 39.06

Другий дослщ

Вихщна маса 209.9 16.57 3.35 27.48 7.21 45.39

1- без обробки 837.4 13.84 2.05 33.74 7.0 43.37

2-однократна 828.2 15.71 2.66 30.38 7.46 43.79

3- двократна 829.6 15.06 2.61 30.55 7.62 44.16

Як видно з наведених даних, перевага другого дослдаюго вар1анту при заптвл1 о'на з однократною обробкою валка над iншими вартнтами простежуеться за вЫма основними показниками ямсного складу.

Зниження вмюту протешу \ зростання юлькосп юитковини в пронес! сушшня люцерни в)дбувалося не лише за рахунок бюх1м!чних процеЫв, яга проткають при висушуванш зелено? маси, а й за рахунок втрат листя, в якому вм1ст протешу значно вищий, а юотковини - нижчий, н1ж в стеблах рослин. Сшо р1зних вариантов в!др!знялося також I за вмютом каротину, кальшю 1 фосфору.

Таким чином, за вЫма показниками вм1сту поживних речовин крашою виявилась технология загопвл! сша ¡з застосуванням однократноТ обробки валка на добу, яка вщпов!дае другому дослщному вартнту.

Перетравтстъ поживних речовин с1на люцерни. Дошидження показали, шо перетравшеть поживних речовин сша люцерни в значнш М1р1 залежить ви кратносп обробки валка в перюд його висушування (табл. 8).

Поживи! речовини с ¡на люцерни другого, третього 1 четвертого вар1ант!в заготтл! перетравлювалися в1вшши пор1вняно краще, шж першого вар'шнту (без обробки).

Таблиця 8

Перетравшсть поживних речовин сша люцерни, %

Поживяа речовина Групи тварин

1-контрольна 2- дослщна 3-дослщна 4-досшдна

Суха речовина 56.913.42 64.813.48 62.612.65 62.411.37

Оргатчна речовина 60.6+2.73 66.713.51 64.612.64 64.112.25

Проте'ш 68.6+1.67 74.212.05** 70.9+2.52 72.6+3.22

Клггковина 48.3±1.53 53.1±1.43** 49.811.16 49.511.81

Жир 40.2+4.01 61.514.33*** 51.814.85 55.213.11**

БЕР 59.1+2.24 71.212.82** 66.912.09* 64.213.20

Примггка: *-Р< 0.05, **-Р < 0.01,***-Р < 0.001

При цьому В!дм1чено, идо поживш речовини сша, заготовленого при застосувант однократно!' обробки (2 досадна група), перетравлювались найкраще. Одержана наступна позитивна р1зниця в перетравносгй в!вцями ц1а групи в пор1ваяши з контрольною: протешу - на 2.6%, кштковини - на 4.8%, БЕР - на 12.4% (Р<0.01). Валахи друго'Г дослвдно!' групи краще перетравлювали суху 1 органику речовину, а перетравшсть жиру у них була на 21.3% вища в пор1внящи з контрольною групою (Р<0.001).

Коефвденти перетравносп поживних речовин сша в1вцями третьоУ 1 четверто!' дослщно!' труп були вщповшго вшцими в пор!внянш з контрольною групою: сухо!' речовин! - на 5.7 1 5.5, оргашчноУ речовини - 4.0 1 3.5, протеУну-2.3 14.0, клггковини- 1.5 1 1.2,жиру- 11.6 ! 12.0 ¡БЕР-на 7.8 ¡5.1.

Отже, перетравшсть поживних речовин ста, яке в перюд висушування тддавали обробш два та три рази на добу, була дещо нижчою, шж при однократнш, але вищою в пор1внянш з контрольним вар[антом.

Таким чином, вдапчена законом1ршсть в пщвищенш перетравност1 поживних речовин сша люцерни, заготовленого ¡з застосуванням однократно!' обробки валка при його висушуванш.

В зв'язку з тим, що с!но люцерни р!зних дослщних вар1анпв мае р1зш коефшкнти перетравносп поживних речовин, ми розрахували пожившеть його залежно в!д кратност! обробки валка при висушуванш та в поршшшп з вихщною масою (табл. 9).

Таблица 9

Пожизшсть ста люцерни_. -

Мктитьсяв 1 кг оухо'1 речовини

Вар1ант кормових одиниць перетравного . проте'дау, г ВЕ, МДж ОЕ, МДж

1-Й Д0СЛ1Д

Вихщна маса 0.64 115 19.01 8.91

1 0.51 92 18.67 7.92

2 О.бО ПО 18.87 8.58

3 0.51 97 18.82 7.94

4 0.53 99 18.71 8.08

2-й дошвд

Вихцща маса 0.76 123 18.90 9.45

1 0.55 94 18.63 7.93

2 0.74 116 18.70 9.31

3 0.66 106 18.65 8.29

Одержан! результата св!дчать про те, що сшо другого вар1анту (однократна обробка) в найбшышй м1р1 наближаеться за пожившстю до вихщноУ маси. Так, вм!ст кормових одиниць в 1 кг сухох речовини цього сша становив 0.6, перетравного протешу - 110 г, валовоУ енергп - 18.87 МДж 1 обмшноУ енерг'н - 8.58 МДж в першому дослад 0.74 корм.од., 116 г перетравного протешу, 18.7 МДж валовоУ 1 9.31 МДж обмшноУ енерги в1дпов!дно в другому дослщ.

Використашш в1вцямн азоту протеТну сша люцерни В результат! проведения балансового дослщу на в1вцях встановлено, що ¡сиуе загальна тенденшя до п!двищення кшькост! азоту, який утримувався в т!л! тварин, яким згодовували сшо люцерни з застосуванням р13Н01 кратност! обробки валка (2,3,4 групп). При цьому валахи, яким згодовували сшо, заготовлене при однократнш обробц! (2 трупа), утримували в тш азоту бшьше, н!ж Ух аналоги з шших дослщних (3, 4) та контрольно'^!) груп (табл.10).

Таблиця 10

Баланс азоту у глддосдцних тварин _

Покззиик Група тварин

1- контрольна 2-досл«дна 3-Д0сл1Дна 4-Д0СЛ1Дна

Прийнято 1 кормом, г 24,84±0.56 28.00+0.98 25.38+1.43 26.87+0.74

Видшено ч калом, г 7.81+0.58 7.27±0.76 7.43±0.96 7.36+0.5

Вшилено з сечею, г 9.14+1.35 7.45+0.49 8.24+1.3 9.29+0.12

Перетравнлося. г 17.02+0.15 20.74+0.52 17.95±0.89 19.50+0.35

Утрималося а тшг. г 7.89+1.5 13.29+0.99 9.71+1.61 10.22+0.38

% вщ прийнятого 31.92±6.05 47.46±3.1 38.64±6.3 38.04±1.2

% В1Д перегравленога 46.1+8.4 63.8±3.3 53.8+7.6 52.3+1.24

У валахов другоУ дослдаоУ групи утримувалось в тЫ азоту у вщсотках вщ з'Удеиого на 15.54%, а вщ перетравленого на 17.70% бшьше, шж у валах!в контрольно!' групи, та на 8.82 I 10% бшьше, шж у Гх аналопв з третьоУ \ на 9.42 та 11.5% - четвертоК групи.

Отже, азот сша, заготовленого при однократна! обробщ валка, утримувався в тип валах1в в бшышй кшькосп, шж азот сша ¡нших дослшних вар1а{тв.

Згодовуваиня сша люцерни дослщних вар^антш молодняху велико? рогато'1 худоби. Р1зна пожившсть сша, обумовлена рхзними вариантами технолопУ його зaгoтiвлi, дещо вплинула на загальну пожившсть рашошв бугайц'ш, хоча за набором I кшьистю корм)в вони були щентичними по трупах тварин (3 кг сша люцерни, 1 кг соломи пшеничноУ, 20 кг силосу кукурудзяного, 2,5 кг зердавих концентрата, 0.7 кг меляси, 50 г дамоншфосфату {50 г сот кухонноУ).

Загальна пожившсть рацюну шддослщних бугайддв в 1 контрольнШ груш становила 8.81 кормових одиниць, 109 МДж обмшноУ енерпУ 1 816 г перетравного протеУну, в 2 груш вщповщно - 9.26, 112 1 912 1 в 3 груга - 9.08, 109 1870 г в середньому на 1 голову за добу.

Концентрация енерпУ в 1 кг сухох речовини в рацюнах бугайщв 1, 2 та З-оУ груп вщповщно складала 9.2, ЮЛ 5 9.9 МДж обмшноУ енерпУ , що в'щповщае оптимальним вимогам годал1 молодняку велико!' рогатоУ худоби при вирощуванн! на м'ясо для одержання середньодобових прироста живоУ маси на р1вш 800-900 г.

Приведет рацюни та Тх поживна щтисть забезпечили рют бугайщв, близышй до ¡нгенсивного (табл. 11).

Таблиця 11

Прироста живоУ маси пщдослщних бугайщв за основний перюд дослщу

Грула тварин Жива маса, кг Приркт живо! маси Вщносна швидюсть росту, %

на початок основного перюду на кшець основного перюду загальний, кг середаьо-добовий, г

1 - контрольна 333,8+4,17 436,8±6,07 103,0±2,27 844±20,39 26,7

2 - дослшна 335,0±4,61 449,5±3,27 114,5±5,5<э 939±45,72 29,2

3 - дослщна 334,0±4Дб 444,0±5,06 110+5,76 902±47,15 28,3

3 даних таблиш 11 видно, що на початку дослщу тварини вах трьох груп були майже однаков1 за живою масою (р!зниця лаж групами не перевищувала 0.3%), а в юнш основного перюду дослщу бугайщ 2 1 3 дос-лщних груп мали пор1вняно вищу живу масу, шж контрольно! групи. Тварини 2 дослщноУ групи за живою масою переважали своУх аналопв з контрольно! прупи на 12.7 кг.

1нтенсившсть росту, що характеризуемся р1внем середньодобових прирост, була вищою у тварин 2 дослщноУ групи - 939 г проти 844 г в

контрольнш 1 902 г в третей дослщнш груш.

Дос лужения показати, що згодовування бугайцям при вирощуванш Ух на м'ясо сша люцерни з бшьш високою поживною цштстю (2 13 групи) сприяе шдвищенню прирост1в на 11.2 1 6.8%. Особливо сутгево вплинуло на продуктившсть тварин сшо, заготовлене з використанням однократно!" обробки валка. Витрати корму на 1 кг приросту маси скорочувалися в^повщно на 5.6% в друпй \ 3.6% в третш груш тварин.

Отже, найвищу продуктившсть при вирощуванш бугайшв на м'ясо одержано по груш тварин, яким згодовували сшо люцерии, заготовлене з однократною обробкою валка при висушуванш трави люцерни на сшо.

Економшна ефектившсть одержаних результате. На основ! проведенж нами дослшжень була шдрахована економ!чна ефектившсть впровадження у виробництво вдосконаленоУ технолопУ заголв;п ста.

Вихщними материалами для розрахунюв були показники, що характеризують зб^р с ¡на та вихщ поживних речовин з 1 га, прирости живоТ маси шддослдаих бугайщв, одержан) в результата згодовування сша люцерни, заготовленого з р1зною крат ¡сто обробки валка та витрати поживних речовин на 1 кг приросту.

Оскшьки в рацюнах шддослщних бугайщв при в1дг0д1вл! використовувалось сшо люцерни, заготовлене в другому польовому технологичному дослци, то I економ1чна ефектившсть його заготшл! розрахована по цьому ж дослиу (табл. 12).

Таблиця 12

Екоком1чиа ефектившсть вщгодтл! бугайщв, в розрахунку на 1 голову

Показник Група тварин

1 - контроль 2 - дослшна 3- дослшна

Тварин в гтруш, гол. 10 10 10

Прирост живоУ маси за ггсрюд досЛщу, кг 103 114.5 110

Тривалють досл1ду, дн1в 122 122 122

Затрата кормив, корм.од. 1075 1129 1107

Затрата корм!в иа 1 кг приросту, корм.од. 10.44 9.86 10.07

Середньодобовий приркгг, г 844 939 902

Виробнич1 затрати, грн. 197.76 196.83 198.16

В т. ч. на корми, грн. 88.00 87.59 S8.18

Соб1варт1сть 1 кг приросту, грн. 1.92 1.72 1.80

Соб1варт1сть 1 ц корм.од.. грн. 8.19 7.76 7.96

Екочом1чний ефект на 1 кг приросту, грн. 0.29 0.49 0.41

Економ1чний ефект на 1 голову, грн. 29.S7 56.10 45.1

Прибуток на 1 ц приросту, грн. 29.0 49.0 41.0

Реал1зашйна цша 1 кг приросту, грн. 2.21 2.21 2.21

Рентабельность, % 15.1 28.5 22.8

Встановлено, шо при загопвл! сша 2 1 3 вар!анпв вюид кормових одиниць був бшьший на 14.0 18.1 ц/га, тж в контрольному вар1ант1. Зарахунок цього при пор!вняно вищих затратах в перюд затопвл1 у вказаних вар1антах (254.77 та

26034 грнУга), собшарткггь 1 ц корм.од. в ¡ис була пор!вняно з котрольним вариант нижчою вхдповщнона2.03 та 1.15 грн.

Одержан! середньодобов! прирости живо!" маси бугайщв 2 та 3 дослщн труп, яким згодовували сшо люцерни, заготовлене при одно- та двократн обробш валка, були на 95 1 58 г В1ДП0В1ДН0 вищими в пор!внянш з аналога контрольно!" групи, що обумовило пор!вняно нижчу соб1варт!сть 1 кг прирос у тварин цих труп.

В результат! одержано економ1чний ефект при решпзацп м'яса на голову 56.1 грн. в 2-й 1 45.1 грн. - в 3-й групах проти 29.87 грн. на 1 голову контрольшй труп!.

На 1 ц приросту в 2-й дослщнш груш одержано прибуток 30 грн., а в 3 дослщнш - 18 грн., що-на 23 111 грн. вщповщно вище, н!ж в контрольны грул

Отже, дат проведения дослщжень дають шдставу стверджувати, ц заптвля ста з одно- та двократною обробкою валка ! використання йога ращонах молодняку велико!' рогато 1 худоби при вирощуванш на м'я< економ!мно виправдано. При цьому бшьший економ1чний ефект одержано груп! тварин, яким згодовували сшо, заготовлене 13 застосуванням однократа обробки валка.

висновки

1. Використання багатощльово! кормозбиральноТ машини БКМ-Ф2 еластачними робочими органами при загопвл! сша люцерни забезпеч} мiшмaльнy кратшсть технолопчних операцШ по обробщ валка в перш польового супиння скошеноУ маси та високий р!вень збереження поживни речовин, зменшуе енергетичш витрати та сприяе лщвшценню поживноУ' щннос 1 продуктивно!" до с!на. При цьому одшею з основних переваг при впроваджеш дано? технолопчноТ схеми е зниження втрат листя в процес! загот!вл! сш люцерни та економ^я паливних матер!ал1В.

2. Показано, що швидюсгь вологов!ддач! скошено!" трави люцерни т поживна цшшсть с!на псно шв'язаш з д!сю сонячно? радаац'ц та кратшстт обробки валка в процес! висушування. Однократна обрэбка валка в перю, польового висушування трави люцерни за результатами зоотехшчноУ економ!чноУ оцшки е оптимальною для одержання с!на високо!" якосп. .

3. Застосуванкя багатошяъовоУ кормозбиральноТ машини БКМ-Ф2 пр] однократнш обробщ валка в перюд висушування трави люцерни забезпечу зниження втрат сухих речовин на 2.6-4.5%, позитивно впливае на х!м!чний скла с!на! створюе найкраиц умови для збереження поживних речовин та каротину.

4. Заптвлясша люцерни з однократною обробкою валка збшьшуе В1ш; кормових одиниць на 14.0-16.4 ц ! перетравного протеУну - на 171-310 кг : одного гектара, при двократнш - вщповщно на 4.1-8.1 ц 190-120 кг пор'тняно: технологию без обробки валка.

5. Проведения технолопчних операцш в режим! одно-, дво- та трикратно обробки валка в процес! загопвл! сша люцерни сприяе, пор!вняно з вар1анто.\

без обробки валка, пщвищенню перетравностч поживних речовин в!вцями. При цьому перетравшсть протешу зростае - на 5.6, клшшвини - 4.8, жиру - 21.3 i безазотистих екстрактивних речовин - на 12.1%, що характерно для cina, заготовленого при однократнш обробщ валка.

6. Згодовування в1вцям сша люцерни, заготовленого при однократной обробщ валка, забезпечуе тдвищення утримання азоту в Тх tlií на 15.54% шд прийнятого з кормом i на 17.70% вщ перетравленого портняно з вартнтом без обробки.

7. Загопвля cina люцерни з застосуванням однократно! обробки валка супроводжуеться найкращим збереженням поживних речовин. За bmíctom кормових одиниць (0.6-0.74), перетравного протешу (110-116 г) та oómíhhoT енерп! (8,58-9,31МДж) в 1 кг cyxoí речовини таке cího в найбшышй \iipi наближаеться до вихщши маси.

8. Використання cina люцерни, заготовленого при мшшальнш кратносп обробки валка, в рацюнах бугай ui в при вирощуванш на м'ясо в кшькосгп 19.8% В1Д загально! поживносп, тдвищуе прироста живо!' маси тварин на 11.2 та знижуе витрати корму на I кг приросту на 5.6%.

9. Запгпвля сша люцерни з застосуванням однократно!" обробки ватка призводить до зниженкя cooiBapiocTi 1 ц корм. од. на 2.03 грн., а використання цього cina в рацюнах молодняку велико? рогато! худоби сприяс пщвищенню piвия рентабельное^ при виробниитв! яловичини на 12.6%.

На nwcTaei проведених дослщжень виробництву пропонуеться технология загот1вл1 сша люцерни з однократною обробкою валка i ■ застосуванням ново! багатоцшьовоГ кормозбиральноГ машини БКМ-Ф2. Це дае. можливкть знизити втрати поживних речовин в пропей польового судпння люцерни на cího, шдвищити ефектившеть його використання в рацюнах сиьськогосподарських тварин.

СПИСОК РОБГГ, ОПУБШКОВАНИХ ПО TEMI ДИСЕРТАЦИ

1. Журенко Ю.1. 1нтенсивнють вологов1ддач1 та поживнють люцернового сша в залежноси' В1Д кратное™ воруциння // Зб1рник наукових праць ВДСП,- Вшниця, 1998 - Вип. 5. - С.258-264.'

2. Юрченко В.К., Журенко ЮЛ. Перетравшсть поживних речовин i баланс азоту у овець при згодовуванш сша люцерни, заготовленого при p¡3HÍñ KpaTHOCTÍ ворушшня //36ipHHK наукових праць ВДСП - Вшниця, 1999 - Внп.6. - С. 186-192 (експериментальна частина. обробкаданих).

3. Журенко ЮЛ. Використання рпних технолопчних прийом1в при заготт:м ciha та його зоотехшчний анал1з // Bíchhk Бшоцермвського державного афарного утверситету: 36. наук, праць.- Бша Церква, 1999. - Вип.8. - ч.2. - С. 85-88.

4. Юрченко В.К., Гарькавий А.Д., Журенко ЮЛ. Поживна шншеть cina люцерни, заготовленого при ршйй кратное™ ворушшня // Науковий в i сник JIbBÍBCbKo! державно"! академп ветеринарно"! медицини ¡м. С.З. Гжиыького -Льв1в, 1999. - Bim. 3,4.2. - С. 96-98 (експериментальна частина, обробкаданих).

Журенко ЮЛ. Пожнвна цшшсть люцернового а на залежно В1Д технологи його загот1влй - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата сшьськогосподарських наук за спещальнютю 06.02.02 - падвля тварин 1 технолога коргшв. - Нацюнальний аграрний университет, Кшв, 1999.'

Дисертацпо присвячено вивченню технологи загот1вл1 люцернового ста при р13Н1Й кратносп обробки ватка в процеЫ польового висушування з застосуванням ново!" багатоцшьово!" кормозбирально!" машини БКМ-Ф2. Визначено динам!ку вологов1ддач1, втрату сухих речовин в!д оббивания робочими органами машини та х1м1чний склад сша люцерни залежно вщ кратное^ проведения технолопчних операщй по обробщ валка в перюд висушування трави в полг Визначено перетравшсть поживних речовин, баланс азоту у овець та продуктивность молодняку велико! рогато!' худоби при вирощуванш на м'ясо з використанням в ращонах сша люцерни, заготовленого за р1зними технологиями. Проведено розрахунок економ!чно!' ефсктивност! заготл! та використання сша люцерни в ращонах сшьськогосподарських тварин. Технолопя заготал! сша з оптимальною кратшстю обробки валка базуеться на забезпеченш високого р^вня збереження поживних речовин, зменшенш падмвно-енергетичних витрат, спрше шдвшценню поживно!' цшност1 та продуктивно!" ди с ¡на.

Ключсш слова: сто люцерни, технолопя загот1вл1, перетравшсть, баланс азоту, поживна шмшсть, молодняк велико!" рогато!" худоби.

Журенко Ю.И. Питательная ценность люцернового сена в зависимости от технологии его заготовки. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов.Национальный аграрный университет, Киев, 1999.

Диссертация посвящена изучению технологии заготовки люцернового сена при различной кратности обработки валка в процессе полевого высушивания с применением новой многоцелевой кормоуборочной машины БКМ-Ф2 с эластическими рабочими органами. Определено динамику влагоотдачи, потерь сухих веществ в результате оббивания рабочими органами машины листьев и химического состава скошенной массы люцерны в зависимости от кратности проведения технологических операций по обработке валка з период её высушивания в поле. Изучены переваримость питательных веществ, баланс азота у овец и продуктивность молодняка крупного рогатого скота, выращиваемого на мясо, при скармливании сена люцерны, заготовленного по разным технологиям. Сделаны расчёты экономической эффективности заготовки и использования сена люцерны в рационах сельскохозяйственных животных.

Технология заготовки сена с оптимальной кратностью обработки валка основывается на обеспечении высокого уровня сохранности питательных веществ, уменьшения топливно-энергетических затрат, способствует

повышению питательной ценности и продуктивного действия сена.

Использование многоцелевой кормоуборочиои машины БКМ-Ф2 при однократной обработке валка в период высушивания люцерны обеспечивает снижение потерь сухих веществ на 2,6-4,5% и положительно влияет на , химический состав сена. При этом содержание протеина в йём лишь на 0,810,86% ниже, а клетчатки - на 1,88-2,5% выше в сравнении с содержанием этих веществ в исходной массе, в то же время в варианте без обработки ватка эта разница составила соответственно 2,18-2,75 и 5,82-6,26%.

Установлено, что проведение технологических операций в режиме однократной обработки валка в процессе заготовки люцернового сена способствует повышению переваримости питательных веществ овцами, а именно: протеина - на 5.6, клетчатки - 4.8, жира - 21.3 и безазотистых экстрактивных веществ - на 12.1%.

Скармливание сена люцерны, заготовленного при однократной обработке валка, овиам обеспечивает повышение удержания азота в их теле на 15.54% от принятого с кормом и на 12.7% от переваренного в организме.

Технология заготовки сена при однократной обработке валка даёт возможность повысить выход кормовых единиц на 14-16.4 ц и переваримого протеина на 171-130 кг с каждого гектара, а использование этого сена в рационах растущего молодняка крупного рогатого скота способствует повышению его интенсивности роста на 11.2 и снижению расхода кормов на 1 ц привеса на 5.6%.

Ключевые слова: сено люцерны, технология заготовки, переваримость, баланс азота, питательная ценность, молодняк крупного рогатого скота.

Zhurenko Y.I. Nutritional value of the alfalfa hay depending on the technology of its production. - Script.

A thesis on obtaining the scientific degree of the candidate of agrarian sciences on speciality 06.02.02 - Feeding animals and technology of fodder. -National Agrarian University, Kyiv, 1999.

The given thesis is dedicated to the study of the technology of the alfalfa hay stocking up by different times of shaft processing in the process field curing using the new many purpose fodder collecting BKM-F2 machine. The dynamics of moisture educing, dry matter losses because of the knocking down by the working parts of the machine and chemical composition of the mowed alfalfa mass depending on the times of the processing in the period of the field curing has been stated. Nutrient digestibility, nitrogen balance in sheep and young cattle performance rearing on meat when fed with the alfalfa hay prepared by the different technologies has been determined.

Calculations of the economic efficiency of the laying in and using alfalfa hay in the diets of the farm animals have been carried out.

Technology of the laying in alfalfa hay with the optimal times of processing is based on the providing the high level of nutrients conservation, decreasing the fuel-energy losses, it also facilitates to the increasing the nutritional value and productivity of hay.

Key words: alfalfa hay, technology of laying up, digestibility, nitrogen balance, nutritional value, young cattle.