Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Особенности технологии выращивания яровой твердой и мягкой пшеницы в условиях лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Особенности технологии выращивания яровой твердой и мягкой пшеницы в условиях лесостепи Украины"

о

1НСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАШСЬКО! АКАДЕМП АГРАРНИХ НАУК

ЮЛА Володимир Михайлович

Мйич^

УДК 633.11:681.8:631.581

ОСОБЛИВОСТ1 ТЕХНОЛОГИ ВИРОЩУВАННЯ ЯР01 ТВЕРД01 I М'ЯКО! ПШЕНИЦ1 В УМОВАХ Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ

Спещальшсть: 06.01.09 - рослинництво

Автореферат дисертаци на здобуття паукового ступеня кандидата соьськогосподарських наук

Киле -1998

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в 1нституп землеробства УкраТнсько! академи аграриях наук

Науковий кер1вник: кандидат бюлопчних наук,

старший науковий ствробтшк ГОРДЕЦЬКА Св1'тлана Павл1вна, 1нститут землеробства УААН, провщний науковий ствробйник

Офщ1й1п опоненти: доктор сшьськогосподарських наук,

професор, академж УААН КРУТЬ Володимир Маршянович, Украшська акадекия аграрних наук, радник Президн УААН;

кандидат сшьськогосподарських наук, ДМИТРИШАК Михайло Ясонович, Нацюнальний аграрний ушверситет, доцент Провщна установа: Мирошвський шстигут пшенищ ¡м. В.М.Ремесла УАА1 м.Мирошвка

Захист В1д6удеться «Ж"» ^СКРЛЫА' 1998 р. о 10 годиш I зааданв1 спещатзованоТ вчено! ради Д 27.361.01 при 1нституп землеробст] УААН, 255205, смт.Чабани Киево-Святошинського району КиТвськоТ область

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютещ 1нституту землеробст! УААН.

Автореферат розкланий квгеня 1998 року

Вчений секретар спещатзованоТ вчено'1 ради, ^у. п /1

кандидат сшьськогосподарських наук Кравченко Л.О

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпсть теми. Виробництво зерна - провщна галузь землеробства в Украш, а ииениця - головне джерело продовольчого зерна.

Завдяки значним досягненням фундаментальних наук, у тому числ1 вдосконаленню eopiï формування врожаю, на початку 90-х ромв були теоретично обгрунтоват i практично )eaлiзoвaнi штенсивш технологи вирошування озимо! пшениц!, широке застосування яких (ало змогу icTOTHO шдвшцити валов1 збори зерна (Сайко В.Ф., 1997; TapapiKO О.Г., 1996).

В останш 20-25 роюв майже зовам не придшялось уваги розробщ та вдосконаленню ехнологи вирошування яро! пшенищ в УкраМ, але доындженнями вчених (Борисоник З.Б., олик B.C., 1977; Костромитин В.М., Гринев В.М., 1989; Кочегарова Н.Ф., Волков Е.Д., 1992; Губовий B.I., 1996) доведено, що ця культура досить чутлива до високо! агротехнки, a ïï зерно tae bhcokî хлтопекарсы« властивосп. Ранше, на невеликих площах, яру тпеницю икористовували як страхову культуру при ушда загибе.^ озимини. Забезпечення потреби ainoï крш'ни у високояюспому зерш пшенищ, придатного для хл1бопекарського та гакаронного виробництва можливе, в тому числ1, i за рахунок розширення площ пщ ярого шеницею сортш нового поколшня з потенщалом врожаю 50-60 ц/га. Тому актуальним е озробка i вдосконалення зональних сортових технолопй вирошування яро! м'якоГ i твердо'! шенищ в зош твтчного JlicocTeny для copxiB з високим потенщалом продуктивное^ i рахуванням економ^чжп та енергетичноГ дощльност! виробництва.

Зв'язок робота з науковими програмами, плаппмн, темами. Досладження проводили в1дпов1д!Юст{ до завдань проекту «Зерно» НТП «Продовольство 95» i тематичного плану [статуту землеробства УААН на 1991-1995 pp., № держреестраци UA01002373P, а також шдання 01.05 НТП «Зернов1 i олшш культури» на 1996-2000 pp., тдпрограми «Технолопя ирощування зернових i олшяих культур в 30Hi Шсостепу i Полюся», № держреестраци 196U018395.

Мета i задач1 досладження. Мета дослщжень - розробити та вдосконалити модел! жнологп виробництва зерна яро! м'яко! i твердо! пшенищ для зони швщчного JlicocTeny, яю ожуть бути придатш для господарств з р!зним забезпеченням ресурсами, i визначити крапп, COHOMÎ4HO доцшьш, для одержання високояюсного зерна. Передбачалось вирнпення пдуючих завдань:

0 визначити оптимальш дози та строки удобрения яро! м'яко! i твердо! пшенищ, оцшити окуптсть добрив зерном, бшком, клейковиною;

О вдосконалити систему захисту рослин яро! пшенищ вщ бур'ящв, хвороб, вилягш залежно вщ системи удобрения в ивозмпп та бюлопчних особливостей виду сорту;

О визначита оптимальш параметри водоспоживання, продуктивноей фотосшш штенсивноеп включения азоту 1 кално у висхщний бюлопчний кругообк- в крити фази розвитку;

О оцшити з еконогично! та енергетично! точок зору ефекгившсть моделей технолс вирощування яро! пшенищ з р13ним ршнем навантаження агрохшпсатами, визнач! можливкть 1 умови одержання в зон! швгнчного Лгсостепу на темио-С!{ ошдзолених грунтах зерна 1-П класу.

Наукова новизна одержат« результата. Вперше, в зош швшчного Люосп Украши, виявлет особливоот формування яшсного зерна яро! м'яко! 1 твердо! пшениц: залежносп вщ доз добрив та х1м1чпого захисту пол^в. Визначена ¡стотна р1зниця в засвое] елемента живлення в критичш фази розвитку сортами яро! пшенищ 1 наухово обгрунтов; особливосп соргово! технологи вирощування. Виявлена необхадшсть врахування видов® сортових особливостей яро! пшенищ при визначенш доз, строив застосування мшеральн добрив та системи хмчного захисту в моделях штенсивно! технологи. Науково доведе недощльшсть вирощування м'яко!, 1 особливо, твердо! пшенищ за альтернатив!« технолопею.

Практичне значения одержаних результата полягае в тому, що пропоноваш впроваджсння, кращ1, днференцшоваш вадносного виду, модел1 штенсивно! техноло вирощування яро! пшенищ, особливютю яких е внесения 210-315 кг/га ЫРК, в тому числ! аз роздабнено протягом вегетаци та застосування засоб1в хш1чного захисту пос!в1в, мож> забезпечити 1160 1рн/га >т«овно чистого прибутку вщ реалваци м'яко! пшенищ, та 11 грн/га - вщ твердо!. При недостатньому ресурсозабезпеченш господарств прибуток I застосування енергозберщаючо! технологи вирощування м'яко! пшениц; може складати 4 грн/га, твердо! - 770 грн/га. Модель технологи, яка в наших дослщах забезпечила максималь реалЬацда потенциалу сорив яро! пшенищ, впроваджувалось на Панфильсьый дослщн станцц в перппй польовШ с1возмип на плонд 21 га 1 забезпечила отримання 35.7 ц/га сильв пшенищ сорту Рання 93. Екоком1чний ефект дано! технологи, пор!вняно з прийнятою господарств!, склав 450 грн/га.

Особистий внесок здобуаача полягае в самостийному аналй! спещально! лггератури стану вивчення проблема, розробщ про1рами 1 методики дослщжень, проведенш польов] спостережень, а також в безпосередшй учасй в узагальненш результата цих дослщжень.

Положения, що виносяться на захист.

. Збалансовашсть мшерального живлення р1зпих видав яро!" пшенищ в моделях штенсивно! та

альтернативно! технологи вирощування. . 1нтецсившсть включения азоту 1 калпо агроф|тоцеяозом пшенищ у вясхшшй бюлопчний

кругооб1г, залежно вщ умов живленпя та фази розвитку. . Реакщя сорт!в яро? м'яко! I твердо! пшенищ на строки пвдживлення азотом та елементи

Х1М11шого захисту пос1в1а. . Ироду ктивтсть та яюсть зерна яро! пшеншц в риних моделях технологи вирощування. , Економ1чна та енергетична доцшьшсть вирощування яро! пшенищ в моделях штенсивно! та альтернативно! технологи.

Апробашя результат дисертацй. Результата дослщжень доповщались на жнароднщ науково-практичнШ конференцп молодих вчених та спевдатспв «Наслщки .укових пошуюв молодих вчених-аграрниюв в умовах реформування АПК» (Чабани, 1996), свданнях Методично? ко,\псн 1нституту землеробства з питань землеробства 1 рослинництва абани, 1996-1997)^ науково-практичному семшар1 «Еколопчш та економ1чщ проблеми этосування засоб^в х1м1зацн в АПК» (Чабани, 1998).

Публжацй". За результатами дослщжень опублжовано 5 наукових праць, в тому числ! 1 аття в науковому журнал!, 2 стагп у зб1рниках наукових праць та 2 тези у матер1алах нференцп.

Структура I обсяг роботи. Дисертацк викладена на ¿'[ 2 сторшках машинописного кету, включае 59 табяиць, 10 рисунюв, 2 фотограф!! 1 13 додатюв. Складаеться 13 вступу, ьох роздшв, висновив та практичних рекомендаций. Список використаних джерел охоплюе 7 найменувань, в тому числ125 - шоземних автор1в.

ЗМ1СТ РОБОТИ

У першому роздал! наводиться короткий анадп результата досшджень впчизняних та >уб1жних вчених по впливу основних елементав технолоп!" вирощування (удобрения, очного захисту) на урожайшеть та яысть зерна яро! твердо! 1 м'яко! пшениць

У другому роздш «Умови 1 методика проведения дослшжепь» додаеться характеристика годних та грунтових умов, методика проведения польових спостережень та лабораторию уйджень.

Дослдасення з ярою пшеницею проводили протягом 1995-1997 рр. на баз1 нчлривалого дослщу лабораторп ¡нтеисивних технологий зернових колосових культур та сурудзи 1нституту землеробства УААН по розробщ моделей технологи вирощування

зернових культур, 1 в тимчасових досшдах, де поряд з р1зними елементами системи Х1М1чноп захисту, вивчалась реакцк сорта яро! м'якоГ 1 твердо! пшенищ на строки застосування азоту.

Об'ектом досшджень були районоващ для Шсостепу 1 Степу та перспективш сорт селекцц 1нституту рослинництва ¡м.Юр'ева: м'яю - Харювська 6, Харкшська 18; тверд! Харювська 37, Харювська 15, Хармвська 23, а також сорт м'яко! пшенищ 1нститут землеробства УААН - Рання 93.

Погодш умови 1995-1997 рр. р1зняться м\ж собою, що значно вплинуло на рют розвиток рослин яро! пшенищ. Особливктю вегетацшного пер!оду 1995 року, в якому ма М1сце максимальний ршень реаюзаци потенщалу продуктивное^ сорпв, було надайрн зволоження в период 1-У етатв органогенезу (ГТК=3.4, при середнш багатор1чшй 1.2), щ значно шдвищюю ттенсивикть кушщшя. Тепла, суха погода в перюд наливу I дозр1ванн зершвки сприяла формуванню високояшсного зерна. На вщмшу вщ 1995 р., в 1996 рот сшввцшошення М1Ж кшьшетю опад1В 1 сумою активних температур було несприятливим перюд 1-УП еташв - ГТК=0.3, що значно обмежило формування елеменпв продуктивное пшенищ. Погодш умови 1997 року харакгеризувались нестачею вологи в фазу сходи-купцнн (ГТК=0.9, при норм! 1.8), та й надлишком в перюд 1У-ХП етап1в (ГТК бшьше норми в 2-2. рази), в результата чого спосгер1гався значний недоб1р врожаю 1 зниження його якосп внаелвдо вилягання, ураження хворобами, ензимомисозного виснаженкя зершвки.

Стащонарний доелвд закладений в 1987 р. Яра пшениця розмицувалась у восьмипшьш зерно-просапшй сшозмЫ теля кукурудзи на зерно. Вивчалась ефекгившеть альтернативно енергозберй-аючо! та штенсившп технологи вирощування, яы вщрхзнялись р1внем насичеш агрохшкатами. Осыовними елементами технологи, що змшювались у простор! 1 чай, були доз 1 строки внесения добрив, система захисту рослин (табл.1).

1шш елементи технологи (основний обробпок грунту, шдготовка грунту до пойв; строки авби) - рекомендован! для зони 1 однашм в уйх моделях технологи.

Грунт темно-йрий отдзолений крупнопилуваго-легкосуглинковий на лесовидно> суглинку. Ф13ико-х!м1ЧН1 та агрох1м1ЧШ показники родючоеп грунту тд ярою пшенице: будуть наведет нижче, в роздш «Результата дослщжень».

Польов1 дослщи закладались 1 виконувалиеь з урахуванням уйх вимог методик дослщно! справи по Б.А.Доспехову (1985).

Площа облжовоГ дшянки в стацюнарному дослцц - 28 м2, в тимчасовому - 11 м повторюсть дослццв 4-х разова.

(Лвбу проводили с1валкою СН-16А в оптималью строки.

Таблиця 1. - Зм1ст моделей технологи вирогцування яроТ пшенищ на бaзi

довготривалого дослщу

№ Система удобрения Сис-

Технолопя вар1анту оргашчш МРК, кг д.р ./га тема

доелвду добрива основне N на еташ захи

N Р К IV VIII ** сту

^.бсолютний контроль 12 0 0 0 0 0 0 1

тьтернативна «1» 10 стебла кукурудзи, 6 т/га 0 0 0 0 0 1

тьтернативна «2» 9 стебла кукурудзи, 7.5 т/га, шелядш гною 40 0 0 0 0 1

¡ргозберц-аюча «1» 1 шелядая гною в авозмпп 45 30 30 0 0 1

Базова «2» 2 .". 45 60 60 45 0 2

ергонасичена «2» 5 н 45 90 90 45 45 2

ергонасичена «4» * 6 (1 30 60 60 30 30 2

Прим1тки: 1. У 1987 р. внесено Р2100К3700;

2. Система захисту - «1» - протруення насшня + гербщид «2» - те ж що й «1» + шпи пестициди Урожай враховували методом збирання зерна з кожного вар1анту комбайном Сампо 130 |Д1ляночним зважуванням I перерахуванням на 100% чистоту 114% волопсть зерна.

Методи морфоф1зюлопчних та аналггачних досладжень загальноприйшт: ютенщальну продуктившсть пос1в1в на оснозних етапах органогенезу визначали за Е>.Куперман (1982);

;м1ст продуктивно!" вологи в грунта визначали за ГОСТом 70215-73, до глибини 1 м, через :ожт 20 см;

М1СТ азоту, що легко пдрол1зуеться, визначали за Корпфщдом, азот штрапв - з икористанням юн-селективного електроду, азот обмшного амонио - в 0.1 н розчит КС1 з ©активом Неслера, обмшний кал!Й та кислоторозчинний фосфор - за методом Чирикова в юдифкаци Ц1НАО, ОСТ 4641-76, пдролггачну кислотшсть - за методом Каппена; М1ст в рослинах теля мокрого озолення за методом Пнзбург, Щеглово!, Вульфус: валовий зот - б1амперометричним титруванням, фосфор - на фотоелектороколориметр], калгё - на юлум'яному фотометр!;

мют клейковиш в зерш - шляхом ручного вщмивання, яюсть клейковини - на прилад1

ЦК-1;

[асу 1000 зерен, скловидтсть визначали за ГОСТами 10842-76 та 10987-76;

л О

О силу борошна, пружшсть 1 розтяжшсть тюта - за допомогою альвеографа Шопена.

ХЬпчний анал1з рослин 1 грунту, а також оцшку хл1бопекарських властивостей зерна та ф1зичних властивостей боропша виконано в центральшй анаттичнш лабораторп 1нституту землеробства УААН.

Математичний анали урожайних даних зроблено за Доспеховим в груш математичного забезпечення в1дцшу економиси 1нституту землеробства УААН.

Економ1чна ефекгавшсть технологи оцшювалась згщно ¡¡снуючих рекомендаций за цшами 1997 р.

В третьему роздш «Експериментальна частина» наводяться результата дослщжень з ярою пшеницею в 6 окремих шдроздшах.

Вплив рпних систем удобрения в «возмнм на елементи потеншально! родючосп грунту пщ ярою пшеницею.

Дослщження показали, що внаслщок довготривало! дц (8 роюв) в систем1 грунт-рослина-добриво культур передпопередниив ршень потенщально! родючосп грунту пщ ярою пшеницею в певнш м1р! вщр!знявся в моделях штенсивно!, енергозберц-аючо! та альтернативно! технолопУ.

Систематичне застосування мшеральних добрив в ывозмта призвело до деякого пщкислення грунту пщ ярою пшеницею, про що свщчать показники обмшно! та гщролкично! кислотность Так, обмшна кислотшсть шару грунту 0-20 см у контрольному, неудобреному вар1ант1 (вар.12) становила 6.0 од., а гщролггачна - 1.9 мг-екз/100 г. У вар1антах енергозберц-аючо! (вар.1) та штенсивно! системи удобрения (вар.2,5) вд показники складали, вщповщно, 5.9-5.7 та 2.3-2.6.

Вм1ст в орному пхар1 грунту (0-20 см) рухомих форм фосфору та калпо (за Чириковим) був пщвищеним при альтернатившй систем! удобрения (в середньому за роки дослщжень 104-138 мг Р2С>5 та 114-135 мг Кг О на кг грунту), 1 високим - та дуже високим при ¡нтенсивнй систем! удобрения в сшозшш - вщповщно, 160-300 мг Р2О5 та 179-310 мг К2О на кг грунту. Грунт пщ ярою пшеницею характеризувався дуже низькою (згщно класифцсацШних ранпв) забезпечешстю азотом, що легко пдрол1зуеться, незалежно вщ системи удобрения в ивозшт -81-83 мг/кг в шар1 грунту 0-20 см та 77-80 мг/кг в шар1 0-40 см.

Особливост1 водоспоживання ярою м'яксю та твердою пшеницею залежно вад технологи вирощу ваиня.

В результат дослщжень не вдаичено ¡стотно! р!знищ на початку вегетаци в запасах продуктивно! вологи в грунт! пщ ярою пшеницею, яка вирощувалась за штенсивною та альтернативною технолопоо. В середньому за три роки, запаси продуктивно! вологи в шар1 грунту 0-40 см, становили 62-64 мм, а в метровому шар! - 171 -177 мм.

Протягом вегетацп рослини яро! пшенищ використовували, в середньому, 2190-2440 м3 ди в моделях штенсивноТ, та 2070-2170 м3 - альтернативно! технологи вирощування.

Встановлено, що сорт м'яко! пшениц! Рання 93 на створення одинищ сухо! речовини, як и створення одинищ основно! продукцп, використовуе на 15-25% менше води, шж сорт ердо! - Харювська 37. В середньому за 3 роки дос.'иджень, витрати води на створення 1 т рна м'яко! пшенши сорту Рання 93, в найбшыи ефективних моделях технологи, при врожа! I т/га складали 581-562 м3, а для твердо! Харювська 37 - 678-738 м3/т, при врожа! 3.2-3.6 т/га.

Особливое« живлення рослпн РанньоТ 93 та Харктсько! 37 в ривих моделях гспснвпо! та альтернативно! технологи вирощування.

Анал1з даних 1995-1996 рр., опрацьованих за методом просто! змшно! середньо! свадчить о ¡стотну р!зншцо у формуванш листового апарату агрофггоценозом пшенищ залежно ввд рту та умов живлення. Тверда пшениця сорту Харювська 37, при вирощуванш шсля курудзи на зерно без застосування добрив максимальну площу листя -13 тис.м2/га, мала на 25 нь шсля появи 1-го листка, а м'яка пшениця Рання 93-10 тис.м2, на 30-40 день. За вегетацно, 1Л вцдаовщно сорту складав 0.6 та 0.5 ф.о., ККД ФАР для створення зерна 0.3 1 0.4%, вые! томаси -1.4 та 1.3%.

У вар1антах з найбшыпим р1внем реалвацп потенциалу продуктивное^ (базова та ергонасичена моде;п технологи) спостер1гався бшып тривагшй перюд продуктивно! робота стового апарату: максимальна площа листя припадала на 40-60 день 1 складала в межах 22-25 с.м2/га сорту Харивська 37, та 25-32 тис.м2/га сорту Рання 93. ФПЛ збшьшизся до 1.4-1.5 та 5-1.9 ф.о., Б1дпов1дно сорту, а ККД ФАР для створення зерна - до 1.0 1 1.2%, вше! (Ытомаси -3.01 3.2%.

Використовуючи метода грунтово! та рослинно! диагностики, ми вивчали потребу слип (за Болдиревим) в елементах мшерального живлення в критичш фази розвитку з метою значения параметр1в забезпеченост! та факторов, що лплтують продуктивность пшеници явлено, що бшып об'ективну оцшку умов азотного живлення яро! пшенищ дае показник парно! галькосп азоту в надземнш ф^омаы 1 запаав азоту штрап'в в шар1 грунту 0-100 см, що зволяе, також, визначити мшерал1зуючу здатшеть грунту шд ярою пшеницею, яка на юнець -етацп становила 36-38 кг/га у контрольному, неудобреному вар1шт. Застосування моделей енсивно! технологи вирощування яро! пшенищ пщвищило микрайзуючу здатшеть грунту 44-124 кг/га.

Встановлено, що при вирощуванш твердо! пшениц! сорту Харювська 37! м'яко! Рання 93 альтернативною (вар.9) та енергозбер^гаючою (вар.1) моделями технологи, при запасах азоту раив в метровому шар! грунту в межах 30-70 кг/га, рослини обох сорив вщчували нестачу

азоту 1 калио. В серсдньому за 1995-1997 рр., шдекс потреби в азол був середн1м да Харствсько! 37 1 складав 1.3 у фазу кущшня та 1.1-1.2 - у фазу колосшня, а сорту Рання 93 вщповщно 1.2 та 1.3 од.; потреба в калп була значною, особливо твердо!" пшениц!: 1.8-1.9 на Л еташ органогенезу та 2.1-2.2 на VIII етащ проти 1.6-1.4 та 1.4 сорту Рання 93. Застосуванн моделей штенсивно! технологи (базова - вар.2, екергонасичена «2» - вар.5), при запаса штратного азоту 90-100 кг/га в шар! грунту 0-100 см, забезпечило близьке до оптимальног сшввщнощення в листках Харювсько! 37 азоту 1 фосфору при значшй нестач1 калио - р1внянн збалансованосп мало вигляд N = 12.1-13.2Р = 1.8-2.4К; в лисп сорту Рання 93 мав мюц вщносний надлишок фосфору 1 близьким до оптимального було сшввщношення мЬк азотом т килем - N=8.6-109=1.1-1.5К. Отже, вдоичена ¡стотна рЬниця в засвоенш основних елемент1 живлення ярою твердою 1 м'якою пшеницею, про що свхдчать, також, дсслщженн штенсивносп нагромадження азоту 1 калио надземною фшмасою агроф!тоценозу яре пшенищ.

Встановлено, що максимальна штенсившсть включения азоту та калйо ярою пшенице! у висхвдний бшлопчний кругообк вхдбуваеться в перюд У-УП еташв органогенезу 1 становш для твердо! пшенищ - 3.9-4.4 кг/га N та 3.1-3.8 кг/га К за добу, для м'яко!, вщповщно 2.0-3.1 ч 2.5-4.9 кг/га за добу при вирощуванш за моделями штенсивно! технологи, тобто 90-80 кг/га N 60-80 кг/га К сортом Харгавська 37 та 40-70 кг/га N 1 50-100 кг/га К сортом Рання 93 протяго 22 дю. Дели дослщники (М.П.Чуб, П.К.Иванов) вщмгчають, що надходження азоту в рослик яро! пшенищ заынчуеться вже до цвтння. За нашими данями, штенсивтсть нагромаджеш азоту надземною фггомасою твердо! пшенищ при застосувашп подвйно! та потршно! до: добрив знижувалась теля цвтння 1 протягом Х1-Х11 етапу органогенезу коливалась (кр!м вар.( в межах 0.1 -(-1.1) кг/га за добу, тощ як сорт Рання 93 продовжував активно накопичувати аз< до восково! стиглост1, з щтенсившстю 1.4-1.9 кг/га за добу протягом XI етапу, та 0.6-(-0.7) 1 XII еташ, що дае змогу зробити висновок про доцшьшеть шзшх азотних пщживлень цьо] сорту м'яко!" пшенищ. Максимальна кшьюсть калда, що нагромаджуеться надземно фкомасою поаву яро! пшеиищ, вцщовщае У1П-Х етапам органогенезу 1 складае 100-160 кг/га моделях штенсивно! технологи та 20-80 кг/га - альтернативно!. В подальшому мав мгеце вит калио з надземно; маси. Ьггенсившсть вщтоку була вшцою у Харывсько! 37 ) коливалас залежно вщ умов живлення, в межах 0.3-2.1 кгК/га за добу на XI еташ, 0.1-1.3 кг на XII ета] проти, вадповцщо, 0.1 -1.1 та 0.1 -0.9 кгК/га у сорту Рання 93.

Аналгз даних збалансованоста живлення рослин яро! пшенищ в рЬних модел технологи евщчить, що ревень реатзацп потенщалу продуктивное!:! сорив в значнШ м: корегувався ¡цао негативних фактор!В, таких як вилягання, ураження росшн хворобам

[ток бур'ятв. Наприклад, в середньому за 1995-1997 рр., ступшь вилягання рослин при цуванш за альтернативною та енергозберн-шочою технолопею варповала в межах 0-19%, як в моделях штенсивно! технологи - 44-64% (хоча в 1996 р. була незначною, а в 1997 р. •ала 95-100%). Кшьюсть зертвок сорту Харшвська 37 в урожа! 1997 р. з В1зуальними сами ураження фузар:озом при вирощувант за альтернативною технолопею складала 91 збшыпувалась до 38-48% при застосувашп органо-мшерально! системи удобрения в М1Н1. Суха маса бур'яшв на кшець вегетацн пшенищ в поив1 сорту Харювська 37 у вар1антт обрив складала 11.1 ц/га 1 збшьшувалась до 36.4 ц/га у вариант! п застосуванням РбоКбо^о , юс з бур'янами азоту збшыпувався з 13.1 до 45.9 кг/га, калпо - з 16.8 до 68.4 кг/га, що хае 21% 127%К та 45% 171%К вщ виносу з господарським врожаем пшенищ.

Внаслщок штегруючо! позитивно! та негативно! дц комплексу факторов, в середньому за -1997 рр. (дат за такими параметрами, як структура пойву, забезпечетстъ рослин азотом, юром, калием, зб1р зерна, битка, клейковшш, показники якосп) жодна модель технологи', вивчалася, не забезпечила р!вня пайбшып продуктивного, 1995 року, коли в фекгивнштх моделях технолоп! одержано 54-56 ц/га (рис.1).

Даш дослщжень свщчать про те невикористаш технолопчт можливосп шдвищення [ реал1зацп потенщалу продуктивности сорив яро! пшенищ, за рахунок пошуку шлях1в щення негативно! дй факторов, з урахуваниям реакцп сорту на конкретт грунтов! та да умови.

Продуктившсть яро! м'яко! та твердо» пшенищ в роних моделях технологй ицування.

Дня одержання високого врожаю яро! пшенищ важливо сформувати вЬтповщну <туру пойву - агрофггоценоз, головними елементами продуктивности якого е кшьыстъ уктивних стебел на одинищ плопц, кшыасть зерен в колой \ маса зертвки.

Дослщження показали, що застосування мшеральних добрив шдвищило китъюсгь уктивних стебел у фазу повко! стиглосп з 280-290 шт./м2 до 400-480 шт./м2 сорту авська 37, та до 460-510 шт./м2 - Ранньо! 93. Протягом 1У-ХП еташв органогенезу р1вень кцп стебел коливався в межах 44-58%, залежно вщ сорту та млькост! внесених добрив, (уктивтсть колосу була низькою (0.6-0.7 г) при вирощуваиш обох сортов без застосування ральних добрив 1 зростала до 0.9-1 г в моделях базово! та енергонасичено! технолоп!.

Господарський урожай зерна, в середньому за 1995-1997 рр., при вирощуваиш теля рудзи на зерно без застосування добрив, при умов1 гострого дефициту азоту 1 калпо, складав 18.6 ц/га зерна м'яко! пшеншу сорту Рання 93 та 16.0 ц/га сорту Харювська 37 (табл.2).

А.Сорт Рання 93

Б.Сорт Харювська 37

\

у ромаи-н/сть,

ц/гг .стеска.

ит/м*

няеикоёинй.

\ •■»

дрожии-

Н1сть, /

/стаяло

гг/к'Олос

\ I

6(7юк ' и/га

го

\ Ч

Л

(бА

:\2

до

Н.Ус'М

¥

Вплив удобрения на забезнечетсть елементами живлення та продуктившсть яро? м'яко! (А) I твердо! (Б) пшенищ. Середне, 1995-1997 рр. (коло -для врожаю 56-54 ц/га в 1995 р.) ._. вар.12, о-----о вар.2, х_._._х вар.5.

несения б т/га подр!бнених стебел кукурудзи (альтернативна «1» модель технологи) нЫстотно ¡двшцувало врожай яро! тпенищ,1 лише застосування 7.5 т/га стебел кукурудзи, в поеднанш з

Таблиця 2. - Вплив моделей технологи вирощування на урожайшсть та яюстъ зерна яро! тпенищ, 1995-1997 рр.

№ 1р1а нту эсл1- ду Модель технологи Урожай-н!сть, ц/га Скло-вид- н!сть, % Вм!ет в зерн!,% Сила боро-шна, о.а. Хл!бо пекар ська оцш-ка, бал

бшка клей-кови-ни

Хармвська 37

12 Абсолютний контроль 16.0 39 10.0 16.6 64 4.0

10 Альтернативна «1» 18.4 52 9.6 18.9 49 3.9

9 Альтернативна «2» 23.7 61 10.7 18.9 43 3.9

1 Енергозберц-аюча «1» 25.4 67 11.7 19.3 52 3.7

2 Базова «2» 35.6 91 11.8 23.8 66 3.8

5 Енергонасичена «2» 32.3 94 13.9 29.6 88 3.9

6 Енергонасичена «4» 36.8 95 14.1 28.7 107 4.0

Рання 93

12 Абсолютний контроль 18.6 18 9.9 22.0 190 4.0

10 Альтернативна «1» 21.2 24 10.0 22.4 184 3.9

9 Альтернативна «2» 35.2 53 10.5 24.1 323 4.1

1 Енергозбер1гаюча «1» 32.7 35 9.7 21.2 301 4.2

2 Базова «2» 42.4 71 14.2 30.7 315 4.2

5 Енергонасичена «2» 42.4 93 15.8 36.5 567 4.4

6 Енергонасичена «4» 39.4 89 15.6 32.2 387 4.1

) кг/га Каа (альтернативна «2» модель технологи) забезпечило приркгг врожаю м'яко! пшениц! 1 р!вш16.6 ц/га, твердо! - 7.7 ц/га, проте зерна, низько! якосп.

Максимальний, в середньому за 3 роки, врожай зерна м'яко! пшенищ сорту Рання 93, на вт 42.4 ц/га отримали при вирощуванш за базового «2» технологией, яка передбачала 1Стоеування, на фош шсляди гною в с!возмш, внесения РвоК«о п!д основний обробшж, N45 у ;редпос!вну культивацию та N45 в тджизленнЯ на IV етат органогенезу, в поеднашп з м1чним захистом вщ бур'яшз, вилягання. При збьтыненш млькосп добрив до 315 кг/га №К, в >му числ! N45 на VIII еташ, в енергонасичешй модел1 технологи (вар.5), урожай залишався на вт базово!, але значно покращувалась його япсть.

Продуктившсть твердо! пшениц! сорту Харивська 37 в модел! технологи базова «2», в :редньому за 3 роки, була на р1вш 35.6 ц/га зерна, що ¡стотно не вщрознялаеь вад вар!ант!в з льшою гальмстю мшеральних добрив.

Урожайность коливалась по роках в моделях ¡нтенсивно! технологи ! вищою, на р!вш !.4 ц/га сорту Хармвська 37 та 56.5 ц/га сорту Рання 93 була у 1995 рощ'.

В середньому за 1995-1997 рр., частка добрив у одержанш приросту врожаю © Харивська 37 склала 26.8%, сорту Рання 93 - 39.9%, системи захисту - 6.4 та 11.5%, пого/ умов року - 22.7 та 9.7%, вщповщно сорту.

На шдстав1 дослщжень в тимчасових дослщах встановлена ктотна р!зниця в ре; сорта твердо! 1 м'яко! пшениц на таю елементи технологи, як строки застосування а добрив у шдживлення, комплекс заходов захисту (табл.3).

Таблиця 3. Реакцк сорта яро! м'яко! 1 твердо! пшенищ на особливост!

технологи вирощування, 1995-1997 рр.

№ Сорт * Базова технологи ** Ефект ¡нтенсивно! технологи, ± до базово!

п/п урожай- соб!вар- прибу- урожай, соб1вар- при(

н1сть, тють, ток, ц/га т1сть, тоб

ц/га грн/ц грн/га грн/ц грн/

1 Харивська 6 29.1 13.1 482 14.4 -2.8 71(

2 Харивська 18 35.1 11.2 936 8.0 -0.4 20:

3 Рання 93 39.8 9.5 1126 2.7 0.8 43

4 Харивська 37 37.7 10.2 1344 2.8 0.8 69

5 Харивська 15 31.1 12.2 1079 7.2 -0.4 22:

6 Харивська 23 38.8 10.0 1396 -0.7 1.8 -9!

Н1Рс5, ц/га: для м'яких шнениць (1-3) - 5.3; для твердих пшенидь (4-6) - 4.0.

Примгаси: 1 .Базова технолога - РгоКио^ до помву, N45 на IV еташ, протруення насшня 2.1нтенсивна - Р50К150 до поиву, протруення насшня, N45 на IV, N45 на VIII еташ, захист вщ бур'яшв, хвороб, вилягання.

Ямсть зерна м'яко! та твердо! пшениц! залежно »¡д технологи внрощуван особливостей сорту.

Дослщження показали, що вирощування яро! пшениц! за альтернативним! енергозберцаючими моделями технологи, у бшьшосп випадпв, не забезпечуе отрнмання 3( придатного для вишкання хл1ба та виготовлення макарон1в, 1 лише застосувапня мод ¡нтенсивно! технолоп! (базова та енергонасичет) дае змогу одержати зерно, яке вщповща класам якосп (див.табл.2).

В середньому за три роки, найкраще по якосп зерно м'яко! пшениц сорту Ранн отримали при вирощувант його за енергонасиченою технологию (вар.5), де вносили 315 КРК, в т.ч. по 45 кг/га азоту на IV 1 VIII етапах органогенезу 1 застосовували засоби х(м1ч захисту. За основними показниками якост1 це зерно вщповщае сильним тпеницям - вщмн полшшувачам.

На вщмшу вщ м'яко!, тверда пшениця сорту Харивська 37 формуе бшып якюне зерь вм!стом бшку > 14% 1 клейковини - 28.7%) при внесенш меншо! кшькосп добрив у м< «енергонасичена 4», на грунт! з високим штучно створеним вмштом рухомого фосфо{

uiiio. Вигнкання хл1ба з твердо! пшениш сорту Харювська 37 недощльне, через низьку силу >рошна (107 o.a.), та число седиментацп (24); найкраще використовувати й для виготовленнх исарошв. Це пщтверджуеться, також, даними, отримаиими в тимчасовому дocлiдi з сортами >01 м'яко! i твердо! пшениш, де вивчали !х реакцно на елементи технологи вирощування, «рема, строки застосування азоту. Найкращими за яюстю серед сорив м'яко! пшенищ 1явились Харювська 6 та Рання 93, при вирощуванш !х за штенсивною технолопю яв.табл.3), а серед твердих пшениць - сорт Харювська 15, який може бути використапий як м виготовлення макаротв, так i вшпкання хшба.

Екоиом1чна та еиергетнчна ошнкя рцних моделей технологи' вирощування нро! пенпць

В середньому за 1995-1997 рр., вирощування м'яко! пшениц! сорту Харювська б за тенсивною технолопею забезпечило пщвищення умовно-чистого прибутку на 710 грн/га, при [иженш соб1вартост1 на 2.8 грн/ц (див.табл.З), а для ccpTÍB Харювська 18 i Харювська 15 inpicT прибутку складае 205 та 222 грн/га. Решта copTÍB, Рання 93, Харювська 37 та Харювська I ¡cromo не реагували на дослщжуваш елементи штенсивно! технологи вирощування.

В середньому за 3 роки, застосування альтернативних та енергозберц-аючих моделей хнологи забезпечило отримання 583-768 грн/га умовно-чистого прибутку вщ вирощування |рту Харювська 37 та 370-589 грн/га - вщ сорту Рання 93 (табл.4).

Таблиця 4 Економгаи та енергетична ефектившсть моделей технолог» вирощування

яро! пшенищ, 1995-1997 p¡ э. (за щнами 1997 р.)

Модель технологи Соб1вартють, грн/ц * сорту Умовио чистий прибуток, грн/га, сорту Коефщкнт енергетично! ефективносп

1 2 1 2 1 2

зсолютний контроль 10.4 9.2 486 306 2.8 3.0

гсьтернативна «1» 9.2 8.1 583 370 0.5 0.6

тьтернативна «2» 8.6 6.8 763 589 0.5 0.6

1ергозбер1гаюча «1» 10.5 10.2 768 422 2.7 2.8

[зова «2» 11.1 9.1 1123 872 2.7 3.1

¡ергонасичена «2» 15.1 11.4 996 1165 2.1 2.6

«ргонасичена «4» 10.7 9.8 1295 784 2.7 2.9

Прим1тка: 1 .Харювська 37; 2. Рання 93.

Максимальний прибуток вщ сорту Рання 93 - 1165 грн/га, отримали при вирощуванш

>го за моделлю «енергонасичена 2», коеф;щсит енергетично! ефективпосгп (Кее) яко! ановив 2.6. Додатков! 293 грн/га прибутку, пориняно з базового технолопею одержано лише рахунок шдвищення якост! зерна. Наибольший прибуток вщ вирощування твердо! пшенищ рту Харкшська 37 - 1295 грн/га при Кее=2.7 отримали в модел! «енергонасичена 4». Проте, гучне створення високого вм1сту в групп рухомих форм фосфору 1 калцо в наш час було б

екононично та енергетично недощльне. Тому, незважаючи на незначне шдвшцення соб1вартос-зерна 1 зниження прибутку з 1 га на 172 грн. ефекгившше вирощувати сорт Харювська 37 з базового технолопею, Кее яко! становить 2.7.

висновки

1. Ефектившсть моделей альтернативно"! та штенсивно! технологи вирощування яро! твердс пшенищ сорту Харювська 37 на 22.7% залежала вщ погодних умов 1995-1997 рр., сорт м'яко! пшенищ Рання 93 - на 9.7%. Встановлено, що найбшьш сприятливим для формуванв врожаю 1 його якосп е такий розподш тепла 1 волога, коли ГТК протягом 1-У етал: органогенезу складав 4.3-3.0 од. 1 0.7 - на Х1-Х11 етапах (1995 р.), та зовсш несприятливю яйцо ГТК в перюд сходи-купцння, закладки колосюв, квнок, коливався в межах 0.9-1.2 од а протягом виходу в трубку - формування та наливу зершвки - наргвш2.0-1.7од. (1997 р.).

2. Одним з основних факторов, що л^мпують продуктившетъ яро! пшениц! в умовах темн( арих грунта теля кукурудзи на зерно, був значний дефщит в живленш рослин азотом кашем при вирощуванш як за альтернативного, так 1 енергозберггаючою технолопе» Застосування К90РбоКбо (базова технолога) пошпшувало збалапсовашсть живлення, але к забезпечувало оптимально!" потреби рослин в кади, особливо твердо! пшенищ, про ш евщчать сшввщношення в лисп у фазу колосшня, вщповщно для Ранньо! 93 та Хармвсью 37:К=10Р=1.5К та Ы=12.1Р=2.4К.

3. Встановлено, що тверда пшениця, пср1вняно з м'якою, краще засвоюе азот, прше фосфор особливо калш. При вирощуванш в однакових умовах за штенсивною технолопею, середа! шдекс потреби в кали для сорпв Харювська 6, Харивська 18, Рання 93 у фазу кущи» складав 1.2, у фазу колосшня - 1.2, в той час як для сорта Харивська 37, Харювська 1 Харювська 23 -1.4 та 1.7, вщповщно фази розвипсу.

4. Виявлено особливосп включения азоту I калпо агрофггоценозом сорпв твердо! ! м'ям пшепищ у висхщний бюлопчиий кругооби1 в критичш фази розвитку, використання щ: елементав з грунту та добрив, що дае щцставу для висновку про дощльшеть шзшх азотни кореневих падживлень сорту Рання 93.

5. Встановлено, що внасладок шеляда! агротехшчного методу боротьби з бур'янами в посеве попередника - кукурудзи на зерно, забур'янешеть пос!ву яро!" пшенищ на початку вегстаг (фаза 1-3 листав) коливалась, в середньому за три роки, залежно вщ системи удобрения С1Возмш, в межах 3.8-13.1 млн.шт/га, шелядп герб1ЦИдного методу - 1.5-5.5 млн.шт/га, п ктотно вшшвало на виживання рослин. У фазу повно! стиглосп пшенищ, суха маса бур'ян

вардавала в межах 6.9-37.8 ц/га, винос азоту з бур'янами - 7.9-53.7 кг/га, кал1ю (К) - 9.2-72.9 кг/га.

5. Визначено, що продуктившеть яро! пшенищ обмежувалась внаслщок ураження, в основному такими хворобами, як кореиев! гнил!, борошниста роса, септор'юз, бура ¡ржа, фузарюз колосу та порушення наливу i визр1вання зершвки при виляганш рослин. Сорта м'яко! пгпенищ Харювська 6 i Харювська 18 у öinbniift Mipi уражувались борошнистою росою та бурою листковою ¡ржею (1995-1996 рр.), тверда пшениця сорту Харювська 37 -фузарюзом колосу (1997 р.).

7. За результатами досящжень встановлено, що частка ххшчного захисту в створент приросту врожаю сорту XapKiBCbKa 37 складала 6.4%, сорту Рання 93 - 11.5%. Приркт врожаю вщ захисту при альтернатавшй та енергозбер'хгаючШ системах удобрения в «возмнн нижче Н1Ро5, але досить високий та ¡стотний при застосувапт 210-315 кг/га NPK.

!. В умовах темно-С1рих огадзолених грунттв при вирощуванш в зерно-просадшй ciB03Mim шсля попередника кукурудза на зерно без внесения будь-яких добрив, сорт м'яко! шиенищ Рання 93 та твердо! Харювська 37 формують врожа! на piBHi 17.2 та 16.0 ц/га зерна низько! якоеп. Застосування лише побочно! продукт попередника в доз! 6.0-7.5 т/га шдвищуе врожай, вщповщно сорту, на 3.1 та 2.4 ц/га, в поеднанш з N« до поову - на 16.6 та 7.7 ц/га.

>. В середньому за 3 роки, максималыгай рхвень реалпацп в господарському урожа! потеящалу сорту м'яко! шиенищ Рання 93 склав 42.4 ц/га, при вирощуванш за базового «2» технолопею, при щшьностч продуктивного стеблестою на кшець вегетацп 4.9 млн.шт/га, продуктивност! колосу 1 г, oxyimocTi кг добрив зерном - 11.3 кг, бщксм - 2.0 кг, клейковиною - 4.2 кг. Середня урожайшсть твердо! шиенищ сорту Харювська 37 при вирощуванш за nie» технолопею становила 35.6 ц/га, що лише на 1.2 ц/га нижче максимально!, при юлькосп продуктивних стебел 4.1 млн.шт/га i маси зерна з колосу 1 г. Кожен кшограм з внесених 210 кг/га NPK забезпечив отримання 8.2 кг зерна твердо! пшенищ, 1.1 кг бшка та 2.7 кг клейковини.

О.Альтернативш технологи вирощування яро! пшенищ не забезпечують отримання зерна, придатного для застосування в хл1бопекарсыай та макароншй галузях харчово! промисловос-п, осюлыш BMicT сирого бшка не перевищував 9.9-11.2%, сиро! клейковини 15.7-22.0%, Сорт Рання 93 формуе зерно, яке за осяовними показниками якосп (14.2% бшка, 30.7% клейковини, 315 o.a. сила борошна) вщповадае сильшй пшениц! - задовшьному шшпшувачу, при вирощуваш за базового «2» технолопею, а в моделях енергонасичено! «2» технологи формуеться зерно вищо! категорх! якост! (15.8% бшха, 36.5% клейковини, 567 o.a. сила борошна) i вщповадае в!дшнному полшшувачу. Тверда пшениця сорту Хармвська 37

формуе зерно, яке за основними показниками вщповщало II класу (29.6% клейковин! групи, 14% бшка) лише при вирощуванш за енергонасиченою «2» та енергонасиченою моделями технологи.

П.Умовно чистий прибуток, при вирощуванш сорту Харювська 37 за альтернативною ■ технолопею, не перевищував 583 грн/га, а сорту Рання 93 - 370 грн/га. Для отримш максимального умовпо чистого прибутку - 1165 грн/га, сорт м'яко! шпениш Рання потр1бно вирощувати за енергонасиченою «2» технолопею, co6ÍBapricTb зерна при я становила 11.4 грн/ц. Додатковий прибуток, 293 грн/га, пор^вняио з базовою «2» технолоп отримано лише за рахунок покращення якосп зерна. Максимальний умовно чистий прибу в;д сорту Харювська 37 - 1295 грн/га, при соб1вартост1 1 ц зерна 10.7 грн, одержали i вирощуванш за енергонасиченою «4» технолопею, що на 172 грн/га бшыне, шж за базов «2».

12.Вирощування пшениц! за альтернативними моделями технологи (кр1м абсолю-пп контролю) недоцшьне, також, i з енергегично! точки зору. Коефкуент енергетич ефективноот (Кее) створення зерна становив лише 0.4-0.7 од.^ тощ як в кращих за вроаа та яистю зерна моделях штенсивно! технологй' Кее коливався в межах 2.6-3.1 Спостерггалась висока енергетична ефектившсть системи захисту рослин.

13.Встановлено ютотну р1зницю в реакцц сорпв яро! м'яко'! i твердо! пшенищ на стрс азотного шдживлення та елементи xímÍ4hoto захисту рослин. Умовно чистий прибуток перенесения застосування Naats з допоивного внесения на VIII стал органогенезу, поеднанш з xímíhhhm захистом вщ хвороб, бур'яшв та вилягання, збшыпувався на 710 грн при вирощуванш сорту Харивська 6, та на 205-222 грн/га - сорпв Харювська 18 Харивська 15.

ПРАКТИЧШ РЕКОМЕНДАЦН

1. Для максимально! реал1зацГ! потенщалу продуктивное^ яро! м'яко! гпценищ сорту Рання 9 твердо! сорту Харювська 37 в умовах темно-ирих ошдзолених грунтов в зерно-просаш CÍB03MÍHÍ теля кукурудзи на зерно потр1бно застосовувати N45P60K¿0 до С1вби та N45 на eTani органогенезу в иоеднанш з xímí4hhm захистом В1Д бур'янш, хвороб, вилягання. J. шдвшцення яхосп зерна дозу добрив доцшьно збшьшити до 315 кг/га NPK.

2. Застосування альтернативно! та енергозберйгаючо! (доза NPK -105 кг/га) моделей техноло вирощування яро! пшениц^ насамперед твердо!, теля кукурудзи на зерно недоцшьне зв'язку з формуванням низького врожаю зерна, не придатного для випкання хл!ба виготовлення макарошв.

При вирощуванш сор-пв м'яко! пшенищ Харювська б, Харювська 18 i сорту твердо! Харювська 15 дощльно застосовувати азот в шдживлення по N45 на IV i VIII етапах органогенезу в поеднанш з комплексним застосуванням засоб!в xÍMÍ4Horo захисту iiocíbíb. Для сорту твердо! пшенищ Харювська 23 ефехтившше допоавне внесення азоту в доз! 45 кг/га та стшьки ж на IV eTani органогенезу лише при протруенш насшня.

ПУБЛ1КАЩ1 ПО TEMI ДИСЕРТАЦИ Камшська В.В., Юла В.М. Продуктившетъ ярих твердо! i м'яко! пшениць залежно вщ удобрения // MaTepianH м1жн.нйково-практ.коиф.молодих вчених та спещашста «Наслщки нзукових пошуюз молодих вчених-аграрншав в умовах реформування АПК»,-Чаба1Щ, 1996-С.41.

ОлШник K.M., Юла В.М. Особливостч формування продуктивно«! яро! пшенищ в залежносп вщ умов вирощування // Матер1али м1жн.науково-практ.конф.молодих вчених та спещалк-пв «Наслдаи наукових пошуюв молодих зчених-аграрниюв в умовах реформування АПК».-Чабани, 1996.-С.174.

Ефектившсть р1зних моделей технологтй вирощування зернових культур в умовах швтчного Шсостепу Ухраши (Г.В.Кононюк, О.А.Дзядович, М.Г.Цехмейструх, В.М.Юла, А.П.Михайлов, О.А.Майстер) //Зб.наук.праць 13 УААН.-Ки!в,1996.-Випуск 2.-С.154-161. Юла В.М. Вплив азоту добрив i пестицщпв на продухтившеть copTÍB яро! твердо! i м'яко! тшенищ // Зб.наук.праць 13УААН.-Ки!в,1997.-Випуск 1.-С.156-158.

Гордецька С.П., Юла В.М. Яра яшениця. Вплив елеменпв технологи вирощуванпя на ;фективтсть сястеми захисту та р1вень заражения зерна фузарюзом // Захист рослин, 199Я,-Ssl.-C.6-7.

АНОТАЦЫ

Юла В.М. Особливосп технологи вирощування яро! твердо! 1 м'яко! пшенши в умовах Л1состепу Украши. - Рукопис.

Дисертадш на здобуття яаукового ступеня кандидата сшьськогосподарських наук : спешальшстю 06.01.09.- рослинництво. - 1нститут землеробства УААН, Кшв, 1998.

Дисертащя присвячена питаниям розробки та вдосконалення зональних сортовь технолопй вирощування яро! твердо! 1 м'яко! пшенши в умовах темно-арих опщзолеш груттв твшчного Шсосгепу У крайня.

Визначена ¡стотна риниця в засвоенш елеменпв живлення р1зними видами та сортам яро! пшенищ, в реакци сортов на строки пщживлення азотом та елгменти х1м1чного захист внаслщок чого розроблеш 1 науково обгрунтоваш модел! технологи вирощування. Встадовлен 1до при вирощуванш яро! пшенищ шсля кукурудзи па зерно за альтернативиими т енергозберааючими моделями технологи формуються низьм врожа! неяккного зерна 1 лип застосування ¡нтенсивно! технолоп! дае змогу отримати зерно 1-П клайв за яысть Рекомендуються крапп модел! технологи для господарств з разним р!внем ресурсозабезпеченн

Юпочов! слова: яра шпениця, сорт, щтенснвна технологи, альтернативна технолоп удобрения, система х1м1чного захисту, яюсть зерна.

АННОТАЦИЯ

Юла В.М. Особенности технологии выращивания яровой твердой и мягкс пшеницы в условиях Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук г специальности 06.01.09. - растениеводство. - Институт земледелия УААН, Киев, 1998.

Диссертация посвящена вопросам разработки и усовершенствования зональны сортовых технологий выращивания яровой твердой и мягкой пшеницы в условиях темно-серы оподзоленных почв северной Лесостепи Украины.

Определены существенные различия в усвоении основных элементов питания разным видами и сортами яровой пшеницы, в реакции сортов на строки подкормки азотом и элемент химической защиты растений, на основании чего разработаны и научно обоснованы модел технологии выращивания. Установлено, что при вьфащивании яровой пшеницы посх кукурузы на зерно по альтернативной и энергосберегающей технологии формируется урожа низкокачественного зерна и только интенсивная технология позволяет получить зерно, которс по основным параметрам качества соответствует 1-П классу. Рекомендуются лучшие модел технологии для хозяйств с различным уровнем ресурсообеспеченности.

Ключевые слова: яровая пшеница, сорт, интенсивная технология, альтернативная юлогия, система химической защиты, качество зерна.

ANNOTATION (ABSTRAKT) Yula V.M. The peculiarity of technology of the growing hard and soft wheat under conditions of Forest-steppe of Ukraine.- Manuscript.

Dissertation for a degree a candidate of agricultural science on speciality 06.01.09- «Plant-ring», - Institute of Agriculture UAAS, Kiyiv, 1998.

Dissertation is dedicated to questions of laboration and improvement of zone grade technology rowing hurd and soft wheat under conditions of dark gray podzolized soils of forest-steppe of line.

It was difined a significant difference in assimilation of the elements nutrition by different-ies and grades of spring wheat and in reaction of the grades on the time of additional nitrogen ization and elements of chemical protection, in consequence of this is elaborated the science -ded models of the technology of growing.

It was established that under growing of spring wheat after com on grain in by the alternative jower-keeping models of technology is forming the low harvests of non-quality grains and only ; the intensive technology takes a possibility to receive the grain I-II classes by the quality.

Reccomending the better models of the technology for farms with the different level of source-ing.

Key words: spring wheat, grade, intensive technology, alternative technology, fertilization,

of chemical protection, quality of the grain.