Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Особенности развития клещей и усовершенствование защиты от них виноградников юга Украины

ВАК РФ 06.01.11, Защита растений

Автореферат диссертации по теме "Особенности развития клещей и усовершенствование защиты от них виноградников юга Украины"

МШСТБРСГЙО (ЯЛЬСЬКОГО ГОСТЮ ДАР СГВ А ТА ПРОДОВОЛЬСТВЛ У КРАТ НИ

^ г;-1' у.'Л

" 31(?АТНСЬ:'1{Я ДЕР1АВНИЙ АГРАРИИ"! УН1ВЕРСИГЕТ

На правах руса па су КОНСТАНТИНОВА НаПя Стэпачгвна

ОСОБЛЬЗОСТ! ГОЗЗИТКУ К11Ш1В I УДОСКОНАШШЯ ЗАХКСТУ В1Д НИХ ВННСГРАДНИХ1В П1ВДНЯ УКРАТНИ

Об.01.II - захнот росдкн в1д вк!дннк1в та хвороб

Аз?ароферат

дн5эр?ац!т на здсбуття нукзвого ступени кандидата е1люькогооподареьхих наук

КнТв '1993

росота вакои&на ь 1нстцтут1 виноградарства та виноробстаа п». В.6Да!рова

Неуков! кер1в!шки: доктор б1охог1чних наук нрофесор Й.Т.Покоз{й,

кандидат б10даг1чних иаук,зав1дусчиЯ хабораторхев аахнету рослии 1В1В Чи. В.вЛ'агрова 1.М.Козар

0ф1ц1йн! споианти: доктор с1льськогоаподареьких наук прсфесор В.А.Сан™,

кандидат бхояаНчннх наук В.ЛЛоенцышй. Пров1дна установа: 1нститут аахисту росхин УААН.

Захиит дноортац11 в!дбудеться "/у^" /С&'^ШЛ 1994 р. о 10 год.на зас1данн1 ег.ецгалхаованоТ ради К.120.71.07 в Укра1иеьхо*у державному аграрному ун1варситет1 за адроадю: 252041,Кн1в 41,вух.Геро1в оборони, 15. уч.карп.З, ауд.68.

Просима дрмйнятм участь в обговороки! даоертацИ при асхивт! аба; иад!схати пае в!дгук на автореферат у 2 пряи!р-никах, &ав1р®ниИ пачатгов ад адресов: 252041,Кн1в-41,вуа. Горо1в оборони, 15, сектор захнету дисартацЦи

3 дисертац{ев ыодйа оанаМоыитлся у б!бх1отеи! УкраТНт сьього. державнога аграрного ун1взрситету.

Автореферат роз1слаиий

Учзиий сехратар спец1ид1зааано1 ради вендвдат С1одог1чних наук

г 1

:ш7 тт.нл хар,»л.тег^(л;;ид роботн.

Актуадьшст ту ми: Виноградники пошкодкугався чиеелышми вк1дливими органммами.як! шоршно эиииуюгь Оиызе 30% урохаю. В умовах швдня Украши велико! шкоди ноеадглиням янрдпкугь клидк Вони ро8повсюлк?нш в уст пенах виноградарства 1 шор1чно опричиняк'ь штенешн» пошкодмчшя листового апарату РОЛПН.И'О ПрИЗЕОДНТЬ ДО ЗНИХЗННЯ урожаю, ПОПРВСННЯ Й0Г0' ЯКОСТ),

слаового виз р1 ванн-: яоги.гтшгння морозостисост! рссяин.

1.4' дивллчись на високу ВКОДОЧИНН1СТЬ, ВИДОВИЙ СКЛаД 1 особ-роэгштку ¡пидливиг 1 корисних вид1в на рюних сортах пинограду в валеяюсп В1Д прийом! в агротехшки буян н»доо-татмво вивч'-нш,в зв'нзку чим недостатньо була обгрунтована оиотома борогьби з ниш.

'Та та завдання доел 1 '..тень. Лоо.идгеннл проведаши з метою удоокон 1Лити на вшюградни :ах швдня Укра!ни юнуклу систему ;;аход1в по захисту ! :< »¡д клИ'из. Для досягн^мя Ц!С1 мети необх1Дно було вивчити:

-видовий оклад шк1дливо1 та корионо! ак.арофауни на-виноградниках швдня Украп:и;

-особливоеп розвитку найб1льш широко розповсюдженнпх . вцл1г клише;

-линашку чиселы;оот1 основних -ишдливих вид)в клшив на р1зних сортах винограду ' 1 в залешосп в1д ирийешв агротехшки; :роль аборигенних та чнтр дукованних акарифапв в регулюзанш чисельносп ишдливих вида; •

-о|ективн!сть а.гарищшв'сучасного сортименту проти kjiikub на виноградниках;

-ш:-о}дочинн!сть клшцв i ефективн1сть заход1в захисту в 1д них виноградник!в. • ' • '

Шутова новизна. В умовах швдня Украпш вперло кай-г:овнн;е вивчено йидовий оклад п^1длнво1 i корионо! акарофауни винограцних н&оад№иь. Биявлено 10 Вид!в кладв.рашвй нгв1до-i.uix на вяндградяиках цього регюну. Визначешп • эагтономiриостt ЗМ1/1И чисельноот! полулящй lornniB на р1зних сортах винограду 1 в • bajieiaiocTi вгд система удобрения насадлзень. Установлана икодочншисть найбыыз поширешшх вид!в, ix вплив па урожай та Кого як!сть. Цнвчена роль аборигенних та 1нтродукованих акари-'фапв'в регулюванш чиселыюст1- сшдлизих вид1в клищв i е^ек-тишает?» звотосувашш проти них ноьих акарицздив. Ловед^на офек-TilSHiCTb Д ДОЩЛЫИСЦ? викбркстання протк КЛ1ЩiВ CyMiHili а!жрищ!Д1в -з'фунгщидамл..

Практичке эначетшя .роботи.' Удосконалено комплекс заход1в

боротьби о кд1гсами-ф1Тофагаш на виноградниках, рсковаяий на

' *

зас?оеуванн1 акарицид?в в урахуванняч- rioporoBot чисе,шюат1 клищв! при кшиималькому внкористаша корисно! агсарофауни. Bin ст^нов'йть частину еколопчно безпечно! систеки еахисту виног-радшшг, В1Д.. шк1дши!в. та хвороб, розроблежл. 1натигутои ьн-ноградарства;та шшоробства 1м. В. С. Та!рова 1'цор?чно еастосо-вуеться в '.-госпбдйрстЕах Одесько1,Ыикола1Есько1 та ХврсонськсН областей на плоад 10 тис. га.

- 3 -

Апробащя роботи. Матер юли робо'ти докладались на Всесо-юэних науково-практичних конфэренщях молодих учених i спец1бЛ1ст1в (Ялта. 1985:Одеса, 1991) II 1-му з'1зд1 Украпгського ентомолопчного товариства (Ки1в, 1987).

Публ1кацп. По тем! дисертацп опубл1ковано 10 науковнх

1Ю61Т.

Структура 1 обсяг дисертац! 1. ДисертаЩйна робота викладе-ка на 170 CTopiHKax машинописного тексту, ыюстрована 31 .таблицею i 14 малюшгами. Ск/.адаеться з вступу,8 роздшв, вис-новшв.рекомендашй виробництву 1 додатк1 в. Список використан-но1 л1тератури включас 173 найменування.

271 CT РОБОТИ.

Вступ. Обгрунтовано е'.туальнють теми дисертащ 1 .сформульо-ван! мета 1 эавдання досл|джень.

1. Огляд Л1тератури. 3 роздш викладено дан1 анал1эу

спещалыю1 Л1тератури по розповсюдженност1,Екодочии-

ност-1 .особливостях бюлогп 1 екологн акарокомплексу виног-

радно1 лози.а такох ефективност! бюлопчних 1 х1М1Чних за-

i

соб1в бороТьби з ек1 дливик'" видами клш1в в per 1 он 1. Питания вивченност'1 видового складу,сп1вв1дношення сшдливих 1 корис-них вид!в,рол1 акярофапв в регулюванн1 чисельност!' клптв в' умовах твдня Украши. Визначена в1дсутнють даних про розви-ток кл1Ц1В при внесенн) на виноградники р1аних добрив.супереч-лив! дан1. i;po ^фекуивнють штродукованих 'хижак!в павутинних

- 4 г

клищв.

2. Пригодно-кл! матична характеристика вони виноградарства швдня Укра1ни 1 методи проведения Д0сл1Д1В. • Природно-клтатичн! умови зони виноградарства швдня Ук-раши сприятлив! для розвитк,у .багатьох вид1В клЩ1в .Анал1з фактичшге метеорологГчних дани'х показав суттеву р1зницю 1х по роках, ¡до потребус проведения досл!джень в р1зних умовах.типових для репону.

Дослан по .ьквченню особливостей розвитку клШ1в на ви--..ноградлт^х гивдня Укра1ни I заход1в боротьби 8 ними проводили по методит, розроблешй лабор.атор1ею. эахисту рослин 1В1В 1м. К С. Та1рова (¿983). '

•'Видовий склад клищ в вивчали по методищ й I. Мальченково! (197,5). Тотальн! . препарати готували .зпдно методики Булано-'воКЗахватк1но1 (1952). Число поколть паеутинних кл!щ1в вивчали методом споетережень' • за 1зольованими особинами кл1щ1в в при-родних умовах 1 по'суш\ефективних температур по методит Г. Я Бей-Б1.енко'(1971),Вплив ; акарицвдцв " на 'виноградну рослину 1 урожай- виэначали шляхом проведения агроб^лопчних обл1к1в по стандартных методиках,прийнятих ' в виноградарств! (Школен-ко,.1979)."Токсиколопчн1 досл!ди проводили,по методиках К. А. Га-..ра (1963)^ 1.3. Л1вшица 1 В. I. Митрофанова (1986): Достов1рн1сть визначекня внд!в ■• питверджена доктором 5;о?ончних наук В. 1. Митрофановим, кандидатом бюлопчних наук В1 П. Лошицьким, та А: А. Шароновим.'

Статистичн1 характеристики результат¡в спостерекень виз-начали методом Eapiaaifluoi статистики (Доспехов,1988) при ло-помо81 програмовыюго м1крокалькулятора (ГОШ Електрошка МК-Б2 эа методичном рекомепдашями В. М. бТорова.В. R Глуховце-ва, А. П. Головченко (1989).Результата гюльових 1 лабораторних Д0СЛ1Д1В обробляли при допомоз1 персонального комп'ютера 1БМ PC по програм1 "Varpet" верс1я 1. 5.1992 автор!в Григоряна Б. М. , Пилипенко О. П.

3. Особливост! розвитку клЩ1в на виноградниках, п1влчя Укра1ни.

Доол1д«эння по Еивчен.чю видового складу та роэгговсюдтення кл1щ1в,проведенн1 в 14 господарствах Одесько1,1'лкола1всько1 та Херсонсько1 областей в 1983-1993 роках, показали, що в акарг-комплекс виноградних наеаджень входять види 7 родин, цо в1др1зняються Mix собою троф1чними зв'язками (табл.1) .Нами виявлено 16 вид 1 в клЩ1в,в тому числ1 10 вид1в вперше в цьому репоШ. Биявлн1 види розповсюдданн1 в yclx зонах виноградарства за виключенням виду Tetranvchu^ pacificus Koch.,виявленого •тиьки на виноградниках ДГ ' ,а|ровське"1 виду Panonychus ulmi Koch.-в ДГ "Кучургансысе" Розд1льнянського_району 0десько1 области ,

.Вструктур1 акарокомплексу ф1тофаги складають 43,4%. са-профаги i акарофаги по 25,2%,пантофаги 3,2%. В чисельному сшввшюшенш фИофаги складають. 89 -95%, паитофаги -3,Б-8,0%,

Таблица l.

Акарофауна ьинограднсн лози шедня Украйш га розпоесюдженшсть вид!в.. ' .

(IBlB ui.RE.TaipoBa>1983-1992 pp.)

Родина

Вид

:'- РозповсюдкеннютЬ' : Укра1на : 1нш1 porioHH **

Tetronychi-

dae

F.rlophyldae

Tarsonoüil-dae

•Tydöiaae

Stigmaeidaa PhytoseiIdas

Acoridee

Shisototranyohus prunl Oiid. Tetranychus urticae : ' Koch.

Т. рас if lcus Panonychds ulmiKoch.

Eriophyes wiUsPgst. E. witisginöusgöirraa

• ! Mal. ' Calepltrimrus v.-i-_

•'tis Koifel:* Tarscnorcus karli* T'. wal'teiA T. smithl*' Tydeus californi-

cus Banks* Prone mahus spp. * . P. rapidus,Kuznotzow* Zeitzolia iraliErwin^A Aniblyselus finlandi-. cus Oud.

, Acarus' spp*. •

всхщи Азербайджан, Молдова, Груз1я,Роо1я

Одеська обл. теж.Таджикютан Азербайджан,Груз1я Молдова есюди Азербайджан,Груз!я

всюди■1

Школа! кська .. • обл. всюди

Шлдова

не виявлений

всюди

всюди

Груз 1я не виявлений

Азербайджан,Груз i я ,Росiя, Молдова

не виявлений

* видп, вйявлен! впорше на швдн1 Укра1ни.

** 1'альченкова,1980..

акарофаги l cynyiHl види -б1ля 2,0% акарокомплексу .В межах вирощуваних сорпв споотер!гаються незйачн1 коливанкя к1лькост1 КЛ1Щ1В.

Серед ilTOiMriB найбиьш широко розповсюджений вид Shlzotetranychus pruni Koch. В умовах п!вдня Укра1ни зимують зашидненн! самки шд корою 1 в роззщелинах багатор!чно! дере-вини штамб!в. Як правило,в nepmift декад1 травня вони покидають мюця ЗИМ1ВЛ1. За нашими спостереиеннями при середньодобоЕШ температур! 21,4-20,3°С i еередньодобов!й вологост! пов1тря 62-69 % ембрюнальний розвиток яець клтцв продовжувався 8-10 днiв, а личинок 9-11 дн1в. Одне покол!ння садового павутинного клша в червн)-липн1 1937 року при середньодобов!й температур! пов1тря 21,4-23,3 ° С i Biцноси!й вологост! 54-62% розвивалось • 17 дн1в, а в травн1-червн1 1988 року при середньодобов1й температур! 16,3-20,2JC 1 в1лносн!й вологост1 пов!тря 63-74% - 21 день. В запеляоот! В1Д погодних умов на протяз1 вегетащйного перюду розвиваеться 4-6 поюшнь паву'тинних клщ!в.

4. Динам1ка чисельиост!? павутинних кл!щ!в в умовах i.i в дня Укралш.

Линам1ку чиоельност! . павутинних клишв вивчали на стащонарних д1лянках сорив Ал!готе 1 Одеський сувен!р на протяз! 19С6-1988 рр. эначн-э piemix за погодними умовами. Бага-тор!чн! спостереяення• эг чисельн!стю кл!Щ!в на протяз! веге-

тащйного перюду при ргзних погодних умовах дозволили вияви-ти,щр в ' умовах швденного степу Укра1ни -вони найб1льш 1нтенсивно розвиьакггься при середньодобов!й температур! в метах £3,0-24,4° С i В1ДН0СН1Й вологост 1 пов1тря 54,6-58,3 X. При piSKOfiy Шдвищенн! температуря 1 ениженн1 в1дносно1 вологостi пов!тря (червень,498б) павутинн! кл1Щ утворюють гиюпуси.'при зниженн! температури поштря до 16-,8°С 1 шдвшценш в1дносно1 вологост 1 його до 74,0 % (травень.червень 1987) .чиседьнють популяцн павутинних 1«ищв знижусться на 86-90 X.

,Ва основ! данних про динамку чисельност! ■ кл1Щ!в на р!зних сортах винограду i при р1аних погодних умовах побудова-на градац1йна крива, яка характеризуе законом!рност! зм1ни чи-сэльност1 кл1щ!в на , протя91. вегетащйного перюду .Нами видиено 4'фази экини .чисельност! популяци павутинних'клищь. Продромальна фаза-п1дготовка масового розмноження павутинних кл!щ1в даступас • в кв!тн1-травн!,т. б. в период повно! реакти-вац!i1 зимуючих -самок- 1 початку в1дкладання яець. В

червш-лишп, а в окрем1 роки • ! ' на початку серпня.спос-

* ч

тер!гасться еруптивна фаза-перiод интенсивного наростання чисельност! павутинишГКЛ1Щ1В. Градац!йний максимум-перюд максимально! чисельност! ■ павутинних : клшцв • спостер!гасться 8 середина липня до друго! декади вересня. В друпй половин 1 ве-ресня наступав.фаза кризи пер¡од р!экого знткення чисельност! пoпyляцli павутинних клавцв.

г

Ui .«s

. 3

/ \ / \

/

/

/

/

/

\

\

\

\

\

\

\

/ \ / V

\

л

кттень TPADfHi IBPtJCHh tWOt'Hk CétVEHb fít'Vt Fh'b Мал. 1. Сезонне динами а чиселыгост) павутинних кл(щ1в на виноградниках твдия Ук| Мни (ПИВ 1м. В. С. Та1рова,середнс en 1983-1Й9Г! рр).

Умовн1 познач<;ння: ...» продромальна Фаза;

__. руптявна фаза; ___максимум; -- крнэа.

Приведет на мал. 1.x Ш1 про динамту клищв на виноградниках на приклад i 1983-19 )3 pokíb показують.що павутишп клпш в умовах швде иного степу роапиваються щоршно на протя.н пчьо-го перюду вегетаци виноградник купив. Погоди i умйми еуттово вплнваеть на чиео.'ьнють популяш ¡ павутинних клш1в.

Б. 0со6либост1 роавитку - кл i tqi в -на р'оних сортах винограду та в залехност! В1д системи удобрения наиадьг-нь.

Законом iрностi с и ни • /»с^льносп КЛ1Щ1В на piBimx сортах

винограду в ме*лх вегетацпШого пер (оду сгшшидають 1 запекать ыд 1ЫГОДШ1Х умов року. 1!айб1 льш тт>'Нсивпо наеоляються кл идами

ь

сорт и Лл1готе,Сухоллманський 01лий,Голубок.

Тришшсть зшття кл1щв на р1зних сортих винограду значно

В1др18няеться. В лабораторних дос;идах саыт 1 самки клитв. иа-• i

дисках 13 листя- сорту Ркацител1 кили 19,6 днш.Раший Шгарача-\ -

19,4, С'енсо-18,4, Ыолдоьа-18,1,Ал1готе -14,0, СухолиманськиЯ биий-13,5 дн1в (табл.2). .

Дс >л1ди по вивчешто особлквостей розвитку' павутитшх клиц'ъ'при вастосуваят р1эни.ч норм добрив показали,вд шне-ральн1 доОрива в нормах • М90Р120К180 (Д0СЛ1ДН 198.7) 1 М120Р120К18СР (1985 р.),внесен! при посадц! виноградиик1в 1 11!Дкормц! орган1чними,добривами з вмютом 1,92 Н; 1,6^ Р^ 0 1 0,7Х К^О спиряоть зб1льшешш 1х чисельност1 в 1,1-1,3 -рази.

б. №£гивн1оть'акарифшчв проти павутинних клщ!в в умоъах швдня Украпш. Акарифаги виноградних насад?,х-нь представлен 1 16 видами.7 роДин, комах та кл1щ1в (табл. ЗЬЧисельысть популяци аборигиц-них акари^епв низька ! досярак максимума в, кшц1 серпь'я-ве-ресш.коли сп1вв1дноыення ■ хикак-лертва екладае 1:10. В липк! воно Суло 1:1530, 1:1'б£0, тод! як достатня ефективнють спешгиияованого- хшгака метнсейлюса вах1дного спостер!гаеться при ощвв1дно(!»нн1 1:25 (Гщюькя.Аериов 19861,а амбл^узейулюс

- П -

Тривадють г::гтя та репродугаяшна здагшсть ¡amis . виду Schizoietro/iycguj pruni O-.id при «кзлэпн1 i:a дис^сах is ;нйыз: сорпз тлшограду . ( I3iB EE. Taipom 1987-1983) ..

Оорти винограду

¡ 19S7 • I ÎS83 I Се оэ д-) -----------------------------_¡----------------------|..jfä. j

- lOnyLO-■ IВзгс'Т. |Тривал1Сть .;.дття |Б1Д!Сла|Т-риЕал1С1'ь иггтя |Вхдкла| ьа I

;ii3£ia Iнiсть ¡перюд I------------------1деио |-------------------|денэ 12 роки

¡листа ! \ а* I о ¡СГеккПяець ¡ о" I о |еетед.чг|ясць I

irr.'iizí7~e¿íi- • -(-слабо- - .....ICO

Литого |середньо Сухо-далась- ¡сильно

flijnm i Середие по lexiii'a.i.M I сорт a¡ ■'. I Poil Изгарачз j слабо

¿алдова Сенсо

Círpe;a¡e по

СТОЛСЫ!!.!

есрт;а; :...

I слабо ¡еередньо

140 150

1СЗ 168 152

17,0-1 26,0| 21-,5

12,6 7,0

12 2 1о!з 16,6 14,3

15. 21,

20, 22 $ 24, 14,

3! 13,9 б| 14,3

I

16,6 16,3 18,6 14,3

-7,7{ 11,7| 23,7 ! 17,7f-0,6 ! 19,6

4,5| 15,01 17,0 I 16,0 •1,01 3,7| 15,7 I 12,7

0,5 0,1

14,9 13,5

5,4| 12,1! 18,8 15.5 0.4 16 0

12,2! 17,31 27,7 22.51 0,8 19 4 'i

' o i 15.31 10,3 17,3! 0,2 13 i.

2,41 12,31 20,7 16.51 0,1 1>з, 4

19,7 I 19,2! 16,51 .. 6,2 i 14,91 22,5 ¡ 18,2J 0,4 | 17,6

Таблиця 3. КОРИСНА'ФАУНА ВИН0ГРАДН01 ЛОЗИ.

(1В1В 1М. В. Е. TAIPOBA 1990-1992 рр).

рад,родина

!

BKU

Homiptera

Mir idae Thysanoptera Tr ipldae

Coleoptera Coco)ne111dae

Neuroptera Chrisopidae

AcariTorres Tydeidao

St i g№e i dae

Phytospidae

Psallum warrtans L.

Scolothrlps sexmaculatus Perg. Ae]ohtrips fasoiatus L.

Coccinella quatuordecimpunctata L. Coccinella septempunctata L. Adalla blpunctata L. Stetorus punctilium Vfe. Thea wtgitlquopunctata L.

Chrisopa perla L. Chrlsopa carnea Steph. ■

Pronematus rapldus Kuznet;:ow. 1972 Pronematus spp.

Zeitzelia mail Erwlng Ambliuselus flnlandicus ' ' Arobl 1 use 1 us khnozor i ansh i V. tl nst. Typhiodromus purl Sch.

- 13 -

ефективний в сп1вв1дношенн1 1:6 (Osakade,Inoove,1988).

Акл1матизац1я хижих вид1в tfetaseiulus occidentallls Nesbtt 1 Typhlodromus purl Sch.проводилась на протяз1 1989-1990 pp. В момент випуску хижак1В в1дносна волопсть повиря складала 60 -63%, i вникувалась в окрем! дн! до 55-57%, а середньодобова температура пов1тря складала 21,5-24.9*0. Зпдно л!тературних даних оптималышми умоваш для клЩ1в-1нтродуцент1в с температура повИря 25"С i його в1днос-на волопсть 80-90% (Петрушов.1989).Як показали дослан, 1нтродукц1я' метасейулюса зах!дного 1 т1флодромуса садового не дощльна в роки з низькою в1дносною волопстю i високою температурою пов!тря..

7. Ефективнють акарицид!в проти шюдливих кл!щ1в . на виноградниках.

Токсичн1сть деяких пестицид!в сучасного сортименту вспоено павутинних кл1Щв вивчали в лабораторних та польових умовах.

В лабораторних умовах визначено тривалють життя 1 репо-дуктивну здатнють клщ1в при живленш ix на дисках 1з листя обробленного, р!зними препаратами (табл.4)

Таблица 4.

'Гривалють киття та плодовит!сть кл1щ!в при кивленн! на листях, обробленних акарицидами ( 1В1В im.EE. Та1рова,лаборгторн1 досл!ди 1987-1988рр.)

| Кон- Число I 1987р. 1988р.

тент

I 1

Вар!ант |ра- КЛ1Щ1В, |Середн1й В1ДК- Середндй |В1дк-

1 ц!я екз. Г пер!од ладе- перюд | ладе но

|пре- |життя дн. но життя дн. |яець,

|пара |таД яець, шт.

1 $ 1 1 1 ' 1 * 1 ' 1 I ШТ. « 1

Карбофен 1 0,3 30 | 30 I 1,0| 1,0 0,0 1,0| 1,0| 0,01

Б!циклофен| 0,2 30 | 30 1 1.0| 1,0 0,0 1.01 1.3| 3,0|

Шиктран 1 0,2 30 | 30 1 3.7Ц1.0 1,0 3,3| б.7| 4,0|

Акрекс 1 0,2 30 | 30 1 1.0| 1.0 0,0 2.7| 2.71 1.01

ФосфаМ1Д 1 0,2 30 | 30 1 2.3| 2,3 0.0 1.0| 1,0| 0,0|

Контроль (вода) 30 1 30 1 5.0Ц9.7 39,0 7.0| 13,7| '47,01

Н С Р 2,08 0,99 '

Встановлено.що при живленш кдшв на дисках 1а листя.об-роблених 0,004 % препаратом талстар, через 24 год 1 ¡ни п Юля обл-рискування гине 86,7%, а через 48 годин-100%. КайСШш токсичний цей препарат в сум!ш! з фунгжидами топсином (0,151) та байле-

тоном (0,03%),дз загибель особин через 24 години обладала 07,1 1 93,4%.

3 польових умовах нака кипробовувагл-сь преператл гсарбофде (0,3%), i б1щ:клоф-эн (0,2%).За еталоп взята сбробкл фосф-мщо.ч 40% к. е. (0,2%). Л Bapiarcrax заетосуванкл карболена 1 бщшсфе-на одержана вясока бЮлопчна ефектишпсть преп&рапв (табл. 6). Урогай в цих варштах ,иор1вняно з [контролем,Оув 6i.ai;:i:i иа 7,5-10,0 ц/га.а bmic? зуглезод1г. в ягодах сбиьгив-ся на 0,9-2. 9%.

8.H'K0i;04№HicTb кллтв иа виноградниках П1йлн2 Укрг-чни та екоиомшна ефективтсть еноте ми зауодш по боротьб! з ними.

Б умовах ¡пвдня Украши вичоградники щрршио попксдау*ш.-оя юи'пдоп Дссл1ди по зивченгсо шкодочишюс?! КЛЩ1В проводили на протяэ! 108G-1983 реюв в насаджннях ссрт!в Ал1готе та Одееький сув^.чр. Спостерженпя за ростом та розвитком вшоград-них купив,а також аяал!зи кьтькост1 i лкост1 з1бранного урожаю шдтвердлуш'ь мег&тивний валив на них павутинних клщ1в. Серед-ня вага грена на сорт1 Одееький сувешр в BapiHTl з захистом була на 30,9 г б1льшсю пор!вняно з контролем. Додаток урожню цього сорту стадоЕив 3,8 ц/гй,а сорту Ал1готу-7,б ц/га (табл.5).

Визначено.що чиетий прибуток на copTi Ал)готе в 3apiантах з з&стоеуванням захисних заход!в збиышвен портняно з контролем на 20,5%, а на сори Одееький сувенир-на 3,5%. Ептрати окупились в 1,24-5,76 раз1в.

Таблица б.

Шкодочиннють клшцв на виноградниках П1вдня Укра1ни. (1В1В1М. В.С. Та1роВа, 1986,1988рр.)

Сорт и в и н о г Р а д.у

По казн и ки

Одеський Сувен1р,1986р: Ал1готе 1988р.

контроль : Д00Л1Д : контроль ■: Д0СЛ1Д

Зимовий запас шт. /бр. 0,04 0,03 0,03 0,02

К-оть кл1щ1в ,екз. на 100 кв.см

травень 1.6 0,7 0,3 0,3

червень 95,1 22.6 11.6 1.3

липень 127,7 9.1 11.9 1.0

серпень 5.2 2.7 17,0 1.5

вересень 1.8 2,1 11.2 1.9

Середня вага грони. г. 220,0 250,9 46.3 47,9

Сер. вага урожаю, кг/кущ 6,0 6.2 3,4 3.8

Урожай, ц/га 114,3 118.1 64,;; 72,4

Втрати урожаю, ц/га 3,8 - 7.6 -

Якють урожаю:

Концентрация цукр!в, % 15,5 16,6 17.И . 18.3

Титрована кислот г/дм 8,5 7,7 9.6 9.2

Пошкодження листового апарату:

% пошкоджених листк!в 48,0 5.0 73,0 0.2

пошкодження листя.% 7.0 0.4 10,0 . 0.01

виэр!вання приросту,% 81,3 89,5 . 68,1 '■ 78.3

- 17 -В И С н О В К И.

1. Природою-клшатичн i умови зони виноградарства швднн Украши сприятлив! для розвитку чисельних вид!в клЩ1в. Для захисту виноградник!в необх!дна система захисних заход i в на основ) застосування акарицид1в з врахуваними чисельностч та шкодочинностi клшив-ф^тофапв.

2. Акарокомплекс виноградно1 лози на швдн! Украши скла-дають 16 вид1в юшщв.щэ налегать до' 7 родин: родина Tetränychidae: Schlzotetranychus pruni Oud, Tetranychus urt-lcaö Koch, Tetranychus pacífleus, Panonychus ulmi Koch; родина Erlcphyidal: Erlophyes vitls Pgst, Erionhyes vítlsglneusgerrcra Nal, Calepltrlmerus vltls Kelter, родина Tarsonenldae: Tarsonemus karlt, Tarsonemus walte 1, Tarsonemus Smith!; родина Tydel.dae: Tydeus callfornlcas Banks, Proneiratus spp, Pronematus rapldus Kuznetzov; родина Stlgmaeiidae Zeitzella trail Erwíng; Phytoselidae Amblyseius flnlandicus Oud; родина Acarldas: Acarus spp. По сп1вв!дношенню вид ib ф1тофаги складають 43/4% сапрофаги та акарифаги по 25,2%, иан-тофаги 6,2%. В чисельному сп1вв1дношенш ф!тофаги складають 61 ля 90%, пантофаги 61 ля 8%, 1нш1 групи - 2%.

. 3. В залекност1 в1д погодних умов протягом вегетащйного перюду най01льи шкодочинн1 пазутинн! кл1пи розвиваються в 4-6 покол1 ннях. Розвнток одного покол1ння в умовах травня-липня тривае 17-21 день.

4. Популяшя павутинних клЩ1в розвиваеться на протяз1

всього перюду вегеташ ^^нограду. Активне життя павутинних кл1щ1в шсля бим1вл1 (продромальна фаза) починаеться в кв1тш на початку травня, тобто фазу сокоруху та розпукування брунь-ок. 3 друго1 половини травня починаеться р1вке наростання чи-сельност! кл1щ1Е (еруптивна фаза), яке тривас до зак1нчення перюду цв1Т1ння винограду. Максимум к1лькост1 клЩ1в на виноградниках припадас на к1нець липня початок серпня, ко сп1впадао а перюдом 1нтенсивного росту япд: В перюд дозр1вання урожаю кл1Ш проходять фазу кризи, яка припадав на вересень-жовтень.

5. Клщ1 ф!тофаги пошкоджують ус1 сорти винограду, ер ви-роиуються на п!вдн1 УкраГни. Чисельнють та шкодочиннють кл11д1в на р18них сортах сугтево В1др1зняеться. Найб1льш 1нтен-сивно заселяються клипами сорти Ал1готе, Сухолнманський б!лий, Одеський чорний.

6. Сорти винограду суттево впливають на тривалють пеглоду киття та репродУктивну здатнють клищв-фП'офалв. При живленш павутинних кд!Щ1в на сорт1 Ркадител1 тривслють життя самок та самщв становить 19,6 дн1в, Ал1готе 1-1.9, Сухолнманський 61лий 13,5, Ранн1й Магарача, Молдова 1 Сэнсо по 19,4 ¿16,1 1 18,4 дн1в в1дпов1дно. Високою репродуктивнютю в!дзначались самки клЩ1в на сортах Ркацител1, Ал1готе, Раншй Магарача, Молдова.

7. 1нтенсивн1сть розмножения клщ1в на виногр-дниках аа-лежить в!д агротехн!чних заход!в вирощування винограду.При

внесенш niд плащам 600 кг/га л1ючо1 речовйни фосфору,ЯООкг/га д1пчо1 рзчовшш азоту, або 60 т оргашчних добрив та 600 кг/га дпжи речовигаш фосфору 1 калш К1льк1сть клШ1» на листах шшогрздних купив зрсстае в 1,6-2 рази, Шдгавлення насазшт шиёральнкмй дсбркпачл в норм! ¡11G0 Р120 К180 зб!ль-Dyc чйселынеть кглщз в 1,1-1,0 рази.

8. Акзрк^ги ка кшюградлвках в укэвах швдня Украиш продс?азлон1 16 вилами 7 родин когох та кл1Ц1». В продро-!'ПЛЬН1Я, OpyíITi:nuífl £й3 1 1 <|ЛЗi мяксим/ну сп1вв1дн0жикя ак рпфапв до )«1щ1з-Ф'1ТоДаг1э' станозило 1: 2S8-1C20,1 сугтеио и-, зпливалэ ira чтселыпеть кд1Щ1в-ф1тофапв.

9. Для ШтродукоЕбЗИХ ВИД i в M;ta:'elllus occidental 1:.-ítesbit i Typhlcx!rc-'¡4s i.urí Sch. спгпг-длып у?:о«к розви'гку скла-дпадься при серэдньо;;обсв1п температур! пов1?ря 24-25* С ¡ В1Д1ЮСШЛ BoxoroGii поз!тря б1лъсе 70%. 8 оон! виноградарства Швдня Укра1ни сере/шя волопсть пов1тря за травень-г.ересень становить ¿0-41% з пошюшшм в сяре»1 строки до 30-31% при то1<лератур1 вией 30°С. Так1 ушви длл ттродукосаних акар^апв ¡¡'5 спркятл55Е1,1 вони суттсзо не впливаигь на чпсельнють

i псодэчишисть клищв-фггофапв.

■ 1'0. Акарициди бтиклофэн, карболен, акрекс та фосф&шд високоефзктнвя! в 0оротьб1 з кличами на виноградниках швдня Украиш,'да бюдопчна ефэктнвшстъ ix в польових умовах складен в|д 82,3 до 91%.

11. Iiicc-ктоакарнцид талстзр э концентрат 1 0,004% по д!юч!й

ряювин* г.иэивае 100%-ну загибель кл1пцв протягом 43 годин.

12. Окрем; Фунпциди сучзС-ного сортименту володють токсичной Л1№ ыдносио |шщв. БЮлопчнй ефектившсть препарату байле-

гмн етановила 87,5%, а топсину, курзейту, арцер!ду 1 ефаля мд 43,7 до 55,0% . •

13. В роки висско! чисельност1 павутиинн! клЩ1 уражують ,чо 73% листово! поверхт, викликаючи втрати 3,8-7,6 ц/га уро-. га», зннжуючи при цьому цукристють соку на 0,5-1,Д%.

14. Заходи боротьби з клицами на виноградниках характери-:-1У1'/гьсй впоокою економ1чною ефективШстю. Двократне обприску-влннл шшоградник1в в роки високо! чисельност! КЛ1Щ1В гчЛкшечуе чистка прибуток в можах 242,5-258,7 крб. в цшах

раку.

Рен0»«.'ндац11 по эахксту глпюппдкч'-Лв в!д клЩ1в.

В умовах П1вдня Украпш виноградники юр!чко псикоджують • чнселыи види к.п1щ1вЛ!ошкоджуючй листовий апара? воин внижують 1 його яьмсть, визр! вання лови та морозосПйкЮть куц ь.

Для захиету насаджень в1д кл1щ1в дощльно проводит комп: леке ф(тосан1тариих 1 захисних заход1в. В перюд веге:аци при чш;ел1.ноет1 кл1Ш1в вище порогу шкодочинност 1 .викорнстчвують аклриниди: фоефашд СБ1-53) ,40%. к. е. (1,2-3,0 кг/га),пл1ктран, 25% з. п. (1,6-2,4 кг/га). Нов1 препарати б1циклофен,5П% к.е. (1,2-2,0 кг/га),карОофен 20 к. е. (2,5-3,0 кг/га) .доциьно .широко випроСувати проти клшив у виноградарських господ ф .твах.

Для зм«1'Ш;ння витрат 1 покрашена еколопчно! еигуыдI на виноградника} акарициди застосовують тиьки при шяьност! ло-рогово1 чксельноет! (слпщв. Для павутинних клпшв вопа

становить в травш-червн! 5-7 особнн.а в лштш-ловтш 8-10 особин на 100 см листково1 поверхт.Для визначення чиселыюст1 клпщв зншають проби листя э трьох ярус!в виноградного куща 1 при ДОПОМОЭ1 бтокулярного мтроскопу шдраховують IX К1ЛЬК1СТЬ.

СШСОЙ РОИТ, ОПУШИКОВАКК ПО ТЕШ ДИСЕРТАЦП.

1. Константинова М.С. Заселенность кленами некоторых сор-

тов винограда н эффективность сумицидина при разных нормах рае хода. // Тез. докл. Всесога. научн. -практич. конференции цосвящ. 40-летию Победы.-Ялта. - 1985,- 0.47.

2. Константинова М. С. Динамика численности клещей и их

видовой состав на виноградниках юга Украины. // Тез. докл. 111 съезда УЭО. Киев. - 1987. - С. 91.

3. Константинова М. С, Видовой состав клещей на виноград-

никах юга Украины. // Тез. докл. научн. -практич. конференции Закавказских республик.-Тбилиси. - 1987. -С. 31.

4. Константинова М-С. Особенности развития клещей в за-

висимости от погодных условий и агротехники возделывания винограда// Тер. докл. научн.-практич. конференции 13-15 окт. 1987. Махачкала. - 1987. - С. 38.

- £2 -

' . Константинова M. С. Зависимость развития клещей фитофагов от их хивдиков и погодных условий. // Тез. докл. научи.-практич. конференции. - Ялта. -1688 -С. 44.

п. Константинова М. С. Заселенность клещами некоторых сор-

тог, винограда в условиях юга Украины. // Сборник научных трудов УСХА. Зашита сельскохозяйственен культур от вредителей и болезней. -Киев: УСХА, 1988, -с. 106-109.

7. Константинова M С. Видовой состав клещей и их'вредо-

ность на виноградниках юга Украины. // Сборник научных трудов УСХА. Технология зашиты с.-х. культур от вредителей, болезней и сорняков. -Киев: УСХА.1991,-0.136-141.

я. Константинова М. С. Снижение пестицидной нагрузки при

выращивании урожая винограда. // Тез. докл. научн. -практич. конференции. Киев, 1991.

9. Константиинова Kl С. Совершенствование системы защиты винограда от вредителей и болезней в условиях сл'. чшвшейся экологической обстановки././ Тез. докл. Всесошн. г .учи. -пратич. конференции 15-18 окт. 1991. - Одесса, 1991. - с. .'3.

10. Козар I. М., Константинова НС. Рекомендаци по аа-.исту виноградник1в В1д хвороб та шк1дник1й. Здан1 до др ту.

Подл, к печ . с/- SopwaT 60 х 84 1/Г16 Обьем 1* о п. л. Зак. M Тир./Л?Р- т ОСЫ