Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Особенности накопления радиоцезия шерстью и кожей овец в условиях его хронического

ВАК РФ 03.00.16, Экология

Автореферат диссертации по теме "Особенности накопления радиоцезия шерстью и кожей овец в условиях его хронического"

ДЕРЖАВНА АГР0ЕК0Л0Г1ЧНА АКАДЕМ1Я УКРАШИ

Р Г 5 ОД 1 6 МДР 1333 „

ШУЛЬГА 1гор Володимирович

УДК 636.32/38:539.1.04

0С0БЛИВ0СТ1 НАКОПИЧЕННЯ РАДЮЦЕ31Ю ВОВНОЮ ТА ШК1Р0Ю ОВЕЦЬ В УМОВАХ ЙОГО ХР0Н1ЧН0Г0 НАДХОДЖЕННЯ

03.00.16 — еколопя

Автореферат дисертацП на здобуття наукового ступеня кандидата с!льськогосподарських наук

Житомир — 1998

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в Державши агроеколопчнш академп Украши, Млшстерство агропромислового комплексу Украши.

Науковий кер!вник: доктор спльськогосподарських наук, про-фесор, член-кореспондент УААН СЛА-ВОВ Володимир Петрович, Державна агроеколопчна академ1я Украши, ректор.

Офщшш опоненти: доктор ольськогосподарських наук, про-фесор, академш УААН САВЧЕНКО Юр1й 1ванович, шститут альського гос-подарства Полкся УААН, директор; кандидат бюлопчних наук, доцент ДО-ЛИНСЬКИЙ Олексш СерНйович, Державна агроеколопчна акаделия Украши, зав1дувач кафедрою анатома 1 пстоло-ги.

Провщна установа: ЕНнницький державний альськогосподар-ський шститут.

Захист вщбудеться 11 березня 1998 року о 14 годит на засЬ дант спещал1зовано! вчено! ради К.14.083.01 Державно! агроеко-лопчноГ академп Украши за адресою: 262001 УкраГна, м. Житомир, Старий бульвар, 7.

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блштещ Державно! агроеколопчно! академп Украши.

Автореферат розкланий лютого 1998 року.

Вчений секретар спещал!зованоТ вченоТ ради,

кандидат бюлоп'чних М. М. ПОБ1РСЬКИЙ.

ЗАГМЬНЙ ХАРАКТЕРИСТИКА ЛИСЕРТЙЦ1ЙН01 Р0Б9ТЙ

АктуалыИсть темя. Внасл1док катастрофа на Чоркобяльсьв1й АЕС на забруднених територ1ях значно скоротилось вкробництво яродукцП с1яЬського господарства, в току числ! тваринницъко!. При цьому йайб мытах втрат зазнало в!вчарство. Це поз"язано з тик, ад а вовн! та экурах овець вн!ст рздкнуилщв у 1986-1988 роках значно пере-вйщував гранично допустим! норки Пнтегральне значения гаина-фону бгльйе 1 йР/год). Тому вовна, вироблена в и роки, була визкана нсиридатной для подальвого використання, а ведения в1вчарства - не-доцпьниа. -Починаачи з 1937 р. на забруднених територ1ях почалось скорочення погоя1В"я овець. Але погдиблених дошдзень з пнтань накопкчення радкнушпдхв вовнои та вкураии овець проведено не було, хоча окрем1 теоретич:и I практичн1 аспекти проблени знайвлн вЦобрагоння у працях Н.I.Бурова (1330), 2.С. Пр!стера ( 1397), Н.П.Астдпево! ( 1330, 1932), Л.И.Романова ( 1932, 1390, 1997). Про-те характер радиоактивного забруднення продукт!в в!вчарства суттево в1др1з1)яетьс2 в!д забрурчения аолока та н"яса. А тощ ряд лнтань з дано! ^облеки потребуе нових п!дход1в до 1х внркення. В зв'язку з цйк 1снуе нагальна потреба у детальшшу вивченн! зяях!в над-ходаення, законон1рностей розподщ рад!онукл!д!в у вовн!-, вкурах та кк!р! овець, у 1х вндгр1ш!1х' органах 'та тканинах т!ла. а такое рсдЦтешИ в'пливд. перзшшо! обробки вовнн та зичкнкн зкур на внхсг в нйл'рад:онукл!Д1Е.

Мета $ заедания досл!дшн>. Метоп дисертац!8но1 роботи бро вивчення особливостей падходзсння-та розпод!лу рад!оцез1в у вовн!, з;ар1 та овчинах. вкутр!ап1к органах ! тканинах т!ла овець, а такса': доел!дшяш.'впяизд.кнуачих сяособ1в обробкк вовняноГ та ширзко--хутрово! снровини на вн!ст-в них рзд!оиез!ш. Для досягненнз осноз-но 1 иетй зизначен! завдання дослЦаекь:

- вивчити влахи кадходЕения рад!цез!п у вовну та зкури. овець при 1х утришшп на територ!ах з р!зноз з1льн1стя забрудненпа;

- досл!дитн характер розпод!лу рад!оцсз!а у зкурах та . ршП, внутр1ан1х органах 1 тканинах свець;

- визначитн кореляц1Ан1 залешюст! *1х -аиктах рад1оцеэ!э к рац!он! та в екскреиентгх овець;

; - визначитн вплив первинно! обробкк ' вовни та вичинки зкур овець на знкт п н«х радкцеМз;

- вивчнти ефектизнкть засгосракнз р!зиих ккгчкх зассб1э та

споссШв 1х використанна цодо Сйензення вм1сту рад!оцез!в у вовнь

Наукова новизна роботк. Вперие в уковах П1вн1чнс1 Нкра1нк ' вшвлет шшхн к1грац11 та особливосп накошчаннз 1 розпод!лу рад-1окукл1д1в у вовн! та икурах овець, визначено вносок кожного з наявнкх у возн! радхокрлшв в п загальний ганиа-Фон. Отриман! експерикентальт натер1али ^одо переходу рад!оцез1ю и вовку, внутр15н1 органи 1 тканини т!ла овець в уновах його хрошчного пе-рорального кадходгення. Встановлено вплив первинно1 обробки вовнй та вичинки вкур овець на вккт в них рад1оцез1п та визначена е$ек-тйвн1сть вккоркстання р1знкх шшчкх засеяв при ьшгп рад1сактнвно забруднено! вовни.

Практична ц1нн1сть роботи. Резрьтати досдцЕеяь науково обгрунтовувть мозлквшь реаб1л1тац11 гелуз! в1вчарства на частшп забруднених територ!й 1Нбшчно1 Нкра1ня. ОдерЕап! дан! когуть бути викорксташ при удосконаленн1 технолопй ведения в!вчарства, цо сприяткие значноиу зменшеннв надходненна радшщклшв у вовну та шкури овець. Викоркстання гпдприекстваки переробшп пронисловосп та населениям, яке прояивае на забруднегшх геритор1ях, рекоьген-довакнх нами твчкх засоб!в та способов дервикко! обробки вовни даэть 1шалив1сть максимально знизнтк вм!ст рад1оцез1в у вови та овчинах.

Половення, ак1 винесен1 на захист:

1. Еляхн надходнення рад1онукл1д1в у вовну та Екурк овець при 1х утрииашП на рад1оактивио забруднених територ1ях.

2. Розпод1л рад!оцез1в в вкдрах та рунл овець.

3. Какопиченна ра;цоцез1в вовнов, вндтр1шн1ми органами та тканинами пла овець в уиовах його хрошчнсго перорального кадходзекня и склад1 "забруднених" корм!В.

4.'Використанна показншпв питомо1 активное^ екскрененпв як паркера касиченносп орган1зму рад1оактившш! елементани.

5. Способи 1 засоби первиншп обробки вовни та вкчинки икур 1 1х вплив на выхст рад!оцез1в у вовн! та шкурах овець.

йпробац1я роботи. Йатер1али дисертац!! допов}дались на друпй Мштродн1й науков!й конференц!! "Проблемы сельскохозяйственной радиоэкологии- десять лет спустя после аварки на Чернобыльской АЕС" (1ктоиир, 1896), Рад! Колодих вчених Дервавно1 агрееколопчао! ака-демп Нкра!нк (м.Нкшшр), 1995, 1996 рр., Нзуково-практк'шй кон-ференцИ "Наука.Чорнобиль-96" (Кшв,1397 р). В повнону обсяэ! ди-сертац2Я розглянута та схвалена на спшному засЦашЦ кафедри

СП ,'-1 за wi я

о BI« о сэ та

' СЭ ГЭ 1U о

о ж il « Ol

■ iw ta—i ' «

ОС J3» И*

ПК -сз со t« со СИ

3» •jr. ra из

та 1С? с:э сз ï-î ÍNJ

се 13 » 25 er о

ж ¡«."i 2ч • ï»

• СЗ te о

ч ■ та О ч

си - я; та сэ

о Cíi Г1 s в:

со а аз ч i

та ÍK О) ai Ív3

МП та з: CU я

о г з; р та

te í.i си

*» о OJ «С ra о- За

о ч я

с~> 1 с* c? US о

bv ы. а:; 3=1 ь»

ы а X о

1а к СС ч Д со -5

»1 та го o о

со -а си ч И сз ¡а

SÎ s: X 3S С23

О" ч 3 со te о -!

№ О) а 3 и О

ГС to —г Сз* о

га да ITÍ сз Ol ta

J о XS л го К

ß га а* CO СЭ

|< а: Э"

5С ж •—

С9 • га 53 iQ ч

эв я о

Я Сл/ сз w та

S о

CJ с» Ja гс

я -с: О) О о sa "1

sa V* M ч »

« за а< хз

та о te Си

ю сз

3. сл сз w

И sc а: сз га '

ч X О va

о о о я Kt •

к: го СО 1

s-> сс к я

о ч «

C3V •с: та о

та Си Ж о

сз « о к

ч то

s se К о ч

ts —t та с-э

С5 о X

а Ч ■с »

о О О сз я

ы ч гз о s» ч

1 1г Î X о

ja сз о ь> ш

• СУ ÍT!

я о а

Я В № а

-о со 1.Ï

о a я

Ä C?i

со та та

-и (С CJ

•а te

ч» та

Я О

a я ш

ti tó о

О • . JS

га сг о

3=э О —!

=в та

Ь »— к:

л: »

СЛ .-». X.

-I I

ч< СГЗ te

за - -J

я та

а сл Ä I «г

•а — си о

—•

» SS С!

о а>

СЭ та •а ч *. cv

►Л g¡ tx3 >—• •

:с

ca аз

J3 о

а со Ьз За Я 0J

О ?

о

о сз

СЛ та

fcl о

s ш

со со

О 3=1

о со

та cu

а

¿5

H

■сз M

Sa Û> BS со îtï я ra

я о

ce

»

Ч

m •а ta ta я сл »— ч О Cl

•а сл кз' "а ю

¡K

со :я та

СУ w ¡J

-J

а —. ТЭ

ч га >—•

о tí

га )я й

Я ä О

ж la es

я -сз

а «

S4

о о

я га

я та

JZ СЭ

Я ïa

м о о ta

та >•—

DJ îa

за sa

a к та о

0 fc»

■—] СП

SQ «

~3 Ч

о Ж

к та

со Я со

»A» О

1 •

t

со -1 со * -о

Я

•а >—

С? J

PÏ я w'

. сз

VZ.

сэ о

О. —1

t а

CU (il >'.

ч

О Е1Я

ts к '

-H

J=> CO

a а:

о зг Sa

О

за о"

WI Ä

га о

Я '*

я о

cu Ч <3 cu со я '¡Я

•о 1S» о

>■ о

я я й

»-J* о »-»•

is î=i

>— та и

ч- » «э

За

ESI ч. 3!

s о sa

о та -з M

О CU

аз

îs> s

сз о

я та

та к

о я

сз сз

сз та

Ja SS

со о

ч. я

1г

О J с;

5; ¿3

со ы а;

О к— О) ч.

(Я о

О) —I S сэ -i та

с* ►"**

я

rf» о

a ст о •

» CS

га тз W CJ

a

Cu S из <a

о

W Ja

о о

та о

2V

03

о та

К Л S

о о ^t

WS я ES я я » Я о

о я M со ч i—^

я -т ГЭ X со о о iJ». оз

та СП о я я -сз о та сэ

о •а 4t К ■а СГ со к i— та

си я Sa Я га V со sa ч я

о CD CT M со CG 3:Я со О) о

я cct со ¡д К сс;

сз « сл er сэ • ta Я

ä ч -з X er о ч со ïï S3

сз со ч та Си та СЗ

с-> еж —1 гл р ч» ч ч СГ га

СУ* ь» ги ч 01 «

J3 о 1—" 1« ■ сэ я to

сэ я я сз M си ч r» О)

œ о 4« сл » ч О) я s>

ai = -з га »41 со ет « s ПС

о та CCI та ¡2¡¡ о Ol

aa> о I=» t—« о о CJ

За ч» сл я о Си ta о M ч

о к» Я ч* та о CU о сз*

о о Г> ч ta m 3=< сл ь

îa с-э ч я V 03 я ч*

я> ЕД я К я о ч

ïa »—1 ч W я M » ч со

Я te» СЯ си ч со о X а> та о

гм ч к ч я -s ш ч

гп се я 1—•• я о ей ч о

• 1а сс 03Ï та

CT- ■а ïa ïa ¿S та

sc со

fell o

ta

ra о и з: cr cc: • к

la

I-ИГ«

Sa

is

O 0J er

-1 54 о

s: о ßj с"

ja ¡sj

П Н. (в о

о- u: к -i

Ж О и— о

о

я

Ei Sa

гч о

Ж га • к>

ГЗ

-I о

«г ее sa ч к m « та та си о

-4 1—. О* S Я

сз »

w а> Си ja о >— со о ïa и та си я; сл •сз «2 « га >— ;с

К CD

• ;е

СЭ

35 О

-» W

О Я

I «

О ш о

о

ta ь» га fcï та

Eï ta

сив) ¡с о е

GS1

сс ь. о"

со <-■

о

О H я S

S сз

си ез\

se та

о сз

о сл

Я as X о X «

W

14 ьЬ-CD

та за

r CD la О) —1 та

Р)

¡к

Л. к

•VJ

со

as ça

DJ 3> I I

X та

о е->

ы со ч

за та

-4 OS

Q Ь Я

та «н

си га сс

• та

св си та ш

S S I— а о

X я о

О CN îa СО :

и гч со

с? >-• се та а

со • за

Ьз К

• Я О

та сэ

Ci> си та

а я н

т pj нас ti

СГ ЕВ »-*•

S S • К X

та sa

га о

о К CD

сл о та

о к н

in CD си

TEtí

За >—•

a iа та а

о — о

езч » Ä

о - ¡Я

-t D)

а: з=1

о Ol

Я ГО

0 S

-« о er

01 я л S СС SQ О

со Cd SS ra

ч я ra

с К о

О —I

та ся

s я

0 us

1 -

Л CJ

ta

JS

s

CT о

гз о

со

си

Ч S5

со »

са ¡я к >— та w си в • сэ

M S

о ч си

as я ta а

"-J

i—>•

та

• я

V./ о

-J

о »

BJ J3

И ta Ol 3=э

CD

ГС о

о> ta SÎ о со

ta та с»

Г2 V3 X

аз Ж

в I

та Си ЗЭ 1—1 о

ь»

о

V о

СГ

»

сз "Т

сэ

сз

я

а ja си та о er Я

та о. со и о

Ел О

сз си та

»

к о ■а № о

03

я та сз с».

Й •И

4

• га си

П< я

Ol 3» лэ S«

ЗЯ о

0

1

• о

ни на bhíct paaioqe3iE в Híft та ii х!и1чний склад , а таког зм1ни вюсту рад1о«ез1в у вкурах овець п!д вшшвон вкчкнки. {¡i дос-лЦвення складалясь з трьох досл!д1в. Ч пераонд було вивчено вплив p034hhíb pÍ3HKX кивчия 3aco6iB на skíchí показникк вовни та bmíct.b Kift рад!оцез1ш. Використоврали так! розчннн: иильно-содовий - 3 г Ш-го гссподарського кила та 1-2 г кальциновано1 соди на 1 л всдн; 0.4X-Í нейтралы^ розчини сннтетичних аивчих засоб1в "fipieib", "Bio-M" та "Лотос". В skoctí контрольних використовували зразкк, дв1ч1 ihtí в звичайнМ водх. Тривалть ниття вовни в цьощ} дослш - 2 хзшшни. U дрцгоыд дослШ вивчали ефективнкть ниття вовни g ккльно-ссдовоид розчин1 та СМЗ "Лотос" при п"атк~ та десатих-вйлиннску mhttí. Б третьему - досл^ралн smíhis . bkiery Cs-13? в вкурах овець п!д в штивок вичинки. Вичинкд проводили зг!дко типовкх cxe?i обробки акур (БЛ.Кирилшк, П.В. Ектенко, 1980).

В трепй eepii дослЗдвень вивчали накопичення рад!оцез1В вов-ш та гш'рои овець в ровах йоге надходненнз g склад! "заб-рэднених" HopalB. 3 qien нетов бро в!д1брано 7 пшв баранчшив школ 14 nicauiB породи прекос i прсведено доед1д за схемой, що наведена ц табл. 1.

Таблица Í

Схена досд1д?

Перходк Шь- KiCTb гол i в Трива-лть. HlSOBK rOfliBBi

П1дготовчий 7 Í4 основний pauioK (0Р) ("чистР корик)

йошдний: 1-й етап (1-25 доба) 6 25 CP ("забрдднен!" корни)

2-й етап (26-55 доба) 5 30 CP ("забруднеш" корми)

3-й етап (56-96 доба) 4 . 41 0Р ("забридненГ корка)

!1атер1алон дослЦЕень слугши корни, вовна, ЕгЛра, кал, сеча та к"язова тканина. Зразки внутр!1ш!х орган!» та ткашш плз з!яби-рал-1 В1Д забитнх тваркя перед ночаткон яоелгду та по закшчешп козного етапд дошди;

- вовну - 1ялкв1дналыю. аетодоа вистригу на кознону боц!

з квадрат!в 10x10 сн по досягнешп доваики 7-8, 14-16 -а

21-24 мм С на 25-у, 55-у 1 35-у добу "забруднсноГ год!влП;

- корня та IX залита? - поденно;

- кал - зодешю, в!д групя тваркн, пэрешяузали 1 выбирали серед1П?! зразок вагон 100 - 120 г;

- сечу - гщенно, з!д овець з 1ндив1дуалышин сечезб1рникайн.

По за'пнчешп досаду озець стригли 1 в!д конио! гварияи

вЦбщшк зразки вовни, цо виросла за' час дослЦд, з квадрат 1 в ЮлЮ ск на обох боках з настутш об"еднашш в один, а такоз вовну р!чного росту з о1зних топограф!чних частин т5ла Шк, спина, степго, этлпт) та усерздцекй зразок з усього руна.

У вовн1, корнах, екскреиецтах-тварин, п !х органах та тканинах т!ла визначала кишешш та япений склад рад1онунл1д1з иетодоа гашга-спектрокетрН за допокогоя спектрю'етричиого коаплексд з нап!вт»ов!игашин детекторов на баз! Ш та на аяая1затор1 Ш-030.

Ва!ст эагзльно! с!рки визначали за иетодоа Бенедикта-Денка, зыкт загального азоту - кояоранетричния иетодоа'з реактивов Нсс-лера.

Всього при зикоканн! дисертацШю!. робоги вшбрако 1 дсс-лЦяено 892 зразкн -вовни, нкур,- внутр1ин1х оргакхв,. корм1в та екскрекент1В овець на ва!ст з них радкнрлЩв.

Отриши з ход! досяЦзень результати бри оброблен! кетодом дисперс!йного та регрессного анал!зу за допсаогов пакету прик-ладкях програн "ЕхсеГ та на ПЕОН 1ВМ РС/ХТ/485.

РЕЗЗЛЬТАТН ДОШ» Питона актйзп1сть орнг!налъво1 та вито! вовни

ГГрн дтркнанн! овець на рад1оакшио затруднения тернтоз1ах ви!ст рад1оц2з1в у вовн! залегнть в!д ?1льност1 - забрудненнз дпдь (табл. 2).

- § -

Таблица 2

Вакт рад1оцез!в ц вовн! овець при р1з{пй циьносп забруднення уг1дь, Бк/кг, й+в, г. = 7..16

До 1 К1/кк (I) 1-5 М/км (И) 5-10 К!/км (III)

неиита МИТв кеннта ките некнта кита

75+4,2 34+ 3.4 155+6,1 23+3,52 322+35,8 54+5,93

** - р < 0,01 по вщюиешш до I та II груп 5к видно з наведеиих даних. при зростанн! щ1льност1 забруднення упдь вщ 0,5 до 5-10 Шкв.ки достоверно збкьиувався вн!ст рад1оцез1в як в орипналыий ( вЦ 75±4,2 до 322+35,8) , так 1 в итй (в1д 3413,4 до 54+5,93 Бк/кг) вовн! овець. При цьону актизнкть кит вовнн, отримано! вЦ овець з уг!дь з щшшстю забруднення до 1 та 1-5 Шкв.км, була практично однаковов (р!зниця недостов!рка). 0тргшан1 наии дан! узгодаувться з досяцненнш! О. Романова (1936).л

До складу орнг!налыш вовни, кр!и власне вовнового волокна, входзть р13ноиан!т!П дотеки: частки рослип, грунту, залишш кори!в, пил, екскреценти. При утркманн! овець на радкактивно. заб-руднених територхах до складу цих доьпеок такон входить рад!оцез1й. Однак абсолвтна к1льк!сть та сшввЦиошенна вм!стн рад1оцез!вз у власне вовт та сторошпх доышках суттево залешь в!д цшноеп забруднення уг!д&, на яких утриыувть овець (Рис.1).

1з зростакням ц!льност1 забруднення уг!дь в!д 0,5 до 5-10 Шкв.кн в 0риг1нальн1й вовн1 збильвумлась як абсолатна киькшь рад1оцез1ю, який входив до складу'дШсок,- з 41 до 268 Бк/кг, так 1 його в1дносна частка у загальн!й активност! вовни - з 55 до 832.

Питома активнить вовни з ргзних частин пла овець

ВЦоно ( fi.fi.НЕИвець, 1954, Д.Г.Степанов,1350), цо у рр! овець корнов! заливки, а такой частки грунту та пилу локал!зугться головшш чином на спин1 та боках тварин, тод! як сеча та кал - на еквоп та стегнах. Бданносп у характер! та величшп зампченост! вовнн циии дойшими в .ровах утрииання овець на забрудвених тери-

Topiax приводили до cgnssoi ргзнкщ bsíctí рад1оцез1и g boshí з PÍ3HKX топограф1чних частин пла овець (табл.3).

JllLjJdlL

BOOKS

□

сторони!

ДС?Л1Ш:СП

Î - t Kí\ks.k£1

2- î-5 í(i\cs.cr»

3- 540 !Ci\*s.r.«

РнсД.Рсзиодал рад)огд52ио в оригзвальиш sössil при p!sKÍS щЦькосп забрудкенгга упдъ

Таблица 3

Buíct Cs-i3? у b0bhî з pi3imx топограф1чния частин т1ла овец , Бк/ кг, Н+я, п = 7 ■

Спина УсерздкенкЯ зразок 6ÍK Стегна Hmbít

126+12,7 162±17.2 Í67¿23,4 203+19.4 ■232*21.5

Достов1рно ищий (р ¿0,01) Baie? 'рад!оцез!в вала вовйз, вШбрана на зивот! та стегнах (232*21,5 i 2D3£Î3,4 Ей/кг й!дпов-írho). а найиензий - na cnwii та бац! Íi25±$2,7 i lG?i23,4 Бк/кг>.

Hi saHi свшать про те, цо годовики дяерелоа надходненна ' рад-ioi|83ia у вовну е не спльки рослншй (частки Kopuis, залишш сор-' них рослин) та KiHspa.nbHi дозивки (частки. грртд, пилу тоцо), скУыш екскреаенти тваркк. До тоге s сеча та кал псспйно, особливо в заковоспйловий пер!од ррнмакшг овець, контактдать. з вовноа та sKipoB овець. Тривалий контакт вовнн з екскреиентаки призводнгь не tí льни до лоприення skoctí вовни, але ß до збшвешя ii рад-Ьззбрдднешш за рахунок додаткового надходшшя в руно рад-1сиук.я1д1в.

BaicT pañíouesis у вкурах овець

Встановлено, г;о при утрицаннл овець на рад1озабруднеких тери-Topiax другим, тела вовни, критичяии продуктов щодо накопичення рад1оцез1в е нкдра овець. Так, питона актшшеть консервованих акдр в!д овець, яккх дтрикували на територ1ях з цхльх.астп забрудиення. 5-10 Ki/кв.кк, коливалась в'иеш 218- 408 Бк/кг. При цьому bmíct рад1оцез!2 у bobhí для коеного зразка зкачио перевицуваа такий для Bcíei вкури (табл.4),

Злачно кыш актшпеть Bciéi икурк. híe вовни, якз входила до П складу, поясназгься тип, цо до складу скури входить такок i ckipa, активнкть skoí була значно ценвою, híe вовнй - 375,0+21,3 для вовни та 70,1+6,4 Бк/кг - для шрк.

Таблица 4

Питона активнкть за Cs-137 зразьчв пкдри та И складових частин (вовни та BKip.4), М+в, п = 14

i кура Ровна Snipa

актив- HiCTb, Бк/кг каса, актнв- HiCTb, Бк/кг . иаса актив- каса

itr кг %-в1л икури HiCTb, Бк/кг кг У. Bi.n Eltypil

274,0+ i/,5 0,195+ 0,013 375*0+ 21,9 0,164+ 0,012 84,0+ 1,4 ?0Дх 6,4 Ö,031i 0,0026 16,0+ 1,4 "

fíocTOBipHicTb р!зниц! míe гошшоа актшпетв шда та

бовни з не!, р << 0,01;

- достовхрнкть р1зниц1 и!з пктоиов актквнктв вовни 1 зк1ри, р $ 0,001 йктивнкть вовни в нкур1 перевиздвала загаяьну актшисть аку-ри в середньонд у 1,37 рази, а шири - у 5,36 рази . В загалыпй нас1 зкури .частка вовкк та шири складала 83,6 та 16,42 вЦповЦно. Пор1Енано невелика иасова частка шири, а такоз п менна актнвнкть за рад1оцез1еи у пор1внанн! з вовноа вказуе на те, що саие актшисть вовни зуиовлие загальний р1вень активносп зкури овець.

ВизначаЕчнй внесок вовни у загальну актшпсть зкури обровив 1 супов! в!д!Лнносп в активносп зразяев акур з р1зних тоног-раф!чиих часткн пла (рис.2).

300

й <

и

250

130

100

50

ш-

и ы

■ 227

г|

I

.о.

N

I

и а

• - I

г г

1" Г 1

280>

О

,1.—-I

1

V л

]

* - 5

Г 4

г.

Г" Г

=Н

265 : 232 ^3

I I

£

И

И

» ^

□

п

еогпа

шкура

1 - МНИ» 2 - &К Ъ - стггяо 4 - »«¡Г

Рис.2 ГЫгг радт^онк» » »¡»»-¿ах го1ка та ахур я рЬязх частая пла ®*гць

Ящо пор1вняти характер забрудненост! зразюв икр з характере а забрцдненост! зразкпв вовни з аналогиях топограф!чяих части! т!лз, то видно, г;о найшшй вк!ст С5-137 був у зразках вовни та шкур, в1д!браних на спин! овець (125+2,7 1 22Б,?±13Л Бк/кг). а нзйвидий - на сгегнах та шзет! (209-232+19,4-21,5 1 28С,3-265,0+1?,6-18,1 Бк/кг вЦшшдно). Отже, найшшкй вм!ст рад-Ьцез1В був на тих дшшш окури (або вовни), як! бшве заб-руднввались рослиннини дом!вкаи та пилон (спина), а найвирй - на тих, як! бри найб!льп забруднен! калом та сече® С айв1т, стегна).

£ф8кхквн1сть використакня р!зних миачих засобгв при миш радшктивно забруднено! вовни

Зберешшя цШсносп вовняного волокна та повне вндалення з нього сторошпх док!шок е найблыз баааним результатом при первитпй обробц1 вовни. Проте при штп радиоактивно забрнднено! вовни необхщю досягти яконога бмыгого знияення висту в н!й рад-

10нукл1д2в.

Проведен! досл^шшя показали, цо иивт розчини по-р13ноку выливали, на касу вовни' та вмкт рад1оцез!й в н£й (табл.5).

Таблица 5

Зн1на наем та вм!сту рад!оцез!в у вовн1 при йитп у р^зних миечих засобах (терм!н киття - 2 хвилини), К+в, п=7

Паса вовни, г Ви!ст рад!оцез!в, Бк/кг

Мивчий

розчин до миття теля знизен- до ниття шеля значен-

миття ня Л миття ия, 2!

Вода 18,12+ '11.721 35,50+ 354,001 152,57+ 56,13+

(контроль) 0,67 0,35 0,89 33,25 18,93 4,82

Мильно- 17,36+ 9,52+ 45,03+ 354,001. 32,14+ 72,28^

содовий 0,77 0,57 2,51 • 33,25 16,42 6,49

"йр!ель" 17,42+ 11,11± 36.241 354,00+ 102,5?! 70,28+

0,65 0,47 0,96 33,25 21,58 6,54

-Б1о-Н" 16,80+ 10,09± 40,00± 354,001 112,71+ 6?,91±

1,10 о ;?4 1,32 33,25 19,73 5,49

Найиенве знмюння иаси вовни (ца 35,50%) було при И китт! у

- и -

ззичай!цй вод!, а найбиьае - при вккористаши кильно-содового розчину» "Ар1ель" по ефективносп киття вовни був на р!в1П контролю, а розчин "510-11" зайаав промине станавице и!з розчинон иАр1елв" та нилыш-содовим. Питона актизякгь вовни за Сз-137 при Н двох-вшшннпну гнтт 1 у под! зшшилзсь такоз найнензе. При викорксташи для цих ц]лсй синтетичних икячих засоб^в та кильно-содозого розчину жнатя ва!сту рад!оцезш бцло р!зниу. Найб1льне (70,28-72,28X5 активность вовни знизилась при використашп нильно-содового розчину та "Аргелв".

Встановяено, по знизеина ааси оркпнально! вовни при 1! иитт! в!дбувалось двона зляхами - за рахунок видалення з ¡1 складу яиро-поту, апгсральних та рошпших дом!зок та внасл!док часткового роз-чтхтя. вовняного волокна при дП яа кього мйвчнх розчшпв. Для визкаченна ступени деструкцИ вовни при И йитт! протягои двох хви-лнн в {пзних шшчих ззсобах в зразках визначали вы!ст загалыго! с!рки та загзяыюго азоту. Щ дан1 наведен! у табл.5.

Таблица б

Вплиз нкття вовни в р1зких нивчйх засобах на вгпст у и!й ззгалыш с!рки. та загаяьного азоту, Й1И, л=?

Кизч! розчиня

.. загалька с!рка, X загальний азот. %

вода хально содовий Г..,.....Л.,А . "010-8"{'яр i ель I к п да килько содовий "51о-Г "Ар!ель"

1 ss

i 5,39+ 4.43+ 5.47+ 5,4.7+ 13,4+ 13,8+ !8.23± 17,49+ 0.52 0.51 0,58 0.52 0,54 0,03 0,8? 0,89

*** ~ AocToaipHicTb р1зшщ! auiсту азоту ais водоз та кя-лып-содовии рсзчиао», р s< 0,001

** - достсв1ин!сть pisiiaqi Baicty азоту ais шыго-содозаи розчинои та С13 "¡1р!ель" ! "Dio-Г, р ч< 0,01 2к видно з наведсиих данях, вовна, проаита в «ально-содовоиз роачй;Н, д-зпактеризралась иайнчзчнк bsíctox загально! Ырки та зз-г^ьного азоту (4.43+0,51 ! 13,8tM3 Г>. Б юй хг час ц! показшн брк ростовip¡w екцикй при викоряетани! таких мйвчйх aacofiis, зк

"ápicm," та "Bio-M". Пов"язано це з тин. цо сннтетнчн! шшч1 засоби утворввть, на вдану bifi лугного кильно-содового розчину , нейтральна або слабокисле середовкще , в якону деструиця вовни або не вЦбуваеться sobcíií, або йде душе пов1льно. При розчиненн1 всв-няного волокна, про цо св1дчить втрата киа азоту, а вЦповЦпо, i бйку, зшгауеться buíct в ньоау рад1оцез1н. Такик чиной, саае тдвкщеиош дестррщев вовни при використашп нильно-содового розчину, на наш погляд, i пояснветься найвищий вЦсоток знияення вы i сту рад!оцез1ш при вккористашп цього кивчого засобу для шття рад1оактивно забрудненоi вовни.

Ефективншь р1зних решив митта рад1оактивно забруднено1 вовни

Встановлеко, щ) час ниття суттево впливас ка ф1зико-хшчн1 властивосп вовни та bhíct в н1й рад1оцез1а (табл.7).

Таблица 7

Вплив тривалосп кпття вовни у иильно-содовому розчин! на i i xiui4Hiiñ склад та buíct Cs-137, И+а, n=0-7

Тривал1сть "" Bmíct Cs-137, Бк/кг Bmíct у нит1й 80bhí.Z

миття до п1сля знияен- загально1 загального

миття кит г я ня, X схрки азату

2 хвилини 354,00+ 92.14± 72,28+ 4,43± 13,8t

33,25 - 16,42 6,49 0,51 0,63

5 хвилин 325,5+ 57,8± 82,11+ 4,2+ 13,7+

18,3 12,4 3,63 0,6 0,3

10 хвилин 325,5± 28,7+ 91,09+ 3,8+ 13,2+

18,3 2,7 0,91 0,5 0,7

1з збиьвенням часу виття з 2-х до 5-ти та 10-ти хвилин дос-тов]рне (р<0,05) зни!ення вшсту рад1оцез1в складало 72,28, 82,11 та 31,09 Í, або 3,8, 5,6 та 11,3 рази вЦшшдно. Такин чинен, зб1ль2енна часу шття вовни у лужнону кильно-содовоиу резчин! е ешективний засобск щодо знмеиня beíctu рад1оцез!в у к i й. Проте збтвення часу перебування вовни у цьону ниячому розчин! з 2-х до 5-ти та 10-ти хвилин супроводяувалось зниненняи bhíctu загально1

с!рки та азоту з 4,43* та 13,85! до 4,2 1 13,7 та до 3,8 1 13,27. вЦповщш. Поступове зиенпення у вовн! 1з зростаннян часу иктта ВМ1С7У рад1оцезш, прки'та азоту св!дчить про те, цо, пшицувчи стутпь розчинност1 вовняного волокна нома досягтн б!львого знизення ви!сту рад!оцез1в. Однан при цьону суттево попр^уеться яккть возни, зо ставить пц сдин1в ыоелившь И подальвого вико-рнстання для виготовлешш як!сно1 пряаи

Вплив вичннки зкур на вм!ст в них рад1оцез1в

Вячннка пкур справляла певний вплив як на сам! вкдри, так 1 на вн1ст в них рад1оцез1в (табл.8). Кратн1сть знизення питоао1 актив-носп гкдри внасл1док вичинкн складала в середньоыд 2,86+0,24 проти 1,65+0,17 для кратност1 зшкенна гаси вкдри.

Таблица 8

За1на каси та вгисту рад1оцез1в д пкурах п1д впливон вичинки , 11+п. п = 10

йаса зразк1в вкури, кг Крашсть зниаенна наси Йктиви1сть зраз-К1в вкдри,Бк/кг Кратнкть знизення вм1стд рад!оце- 31В

До вичинки п1сля вичинки ДО вичинки теля вичинки

, 0.192+ 0,011 0.127+ 0,015 1,65± 0,17 *** 237,0± 10,80 86,8+ 7,22 2,86+ 0,24

- достов1рн1сть р1зннц1 показншпв невичинених та вичкнених зкур; ** - 0,01, *** - р,< 0,001 Зиенпення иаси акури в процес! вичинки досягаеться за рахунок и обезвонування; викивання з вовни забруднваччх речовин та обез-вирення (БД.Киршшк, П.В. Интенко, 1930). Знениення ви1сту рад-1снукл1д!в д икур! досягалось, головнии чинон, за рахунок викивання з вовнн та поверхн! пк1ри радшктивних речовин.

Незвазавчи на те, цо вичинка ¡зкур призводила до суттевого зни-шшя IX питоно! активности вм1ст рад1оцез!в у вичинемй Екур1 за-лиизвся на р1вн! 80-50 Бк/кг, цо е пстешЦино небезпечни«, так як тривале використанна д вигляд1 готових вироб!в овчин з такин

ва'ктон рад1оцез1В мове прнзводити до тдвирного зовн1вцього отфок!нення лвдини. 1скувч! способ« вичинки вкус овець, забруднвних рад!оцезгем, дозволить зкепзити вн!ст рад!оцезш в них у 2,5-3 рази. Тону для б1яьв супового зшиення активност! овчин необх1ро або зй^нити традиц1йн1 технологи утрииашш т? годгвя! овець на так1, як1 забезгшчать некие надходнення радшщклЩв до зкур овець, або розробити так! технологи вичинки шкур, ак! б дали бичые ЗКК581ШЯ вм!сту рад1оц8з!ю в овчинах*

Наконичення рад!оцез1и вни~р!ин!ми органа»« та тканинзки

Дошдзешшш встановяено, що перех1д рад!оцез1в у ак!ру та 11 пох!дну - вовну - в умещал його доаготривалого падходаення до оргшпзну овець у склад! забруднених коры!в, суттево в1др!знався в!д такого для н"язово1 тканина та ьнутрш^х орган!в. Так, з початкон спонтанна вш1я«и "забруднених" кори!в вмкт рад!оцез!а у вяитр1гн1х мргаяах та тканинах т!ла овець йострово зб'льзувавса до 25 -сI доС'й. а яош протягом 30 д|б ззл$?*а5ся на эгдносно пос-тгйиоку р1вн1 (рис.З).

пла овець в ровах його перорального надходкення

"2 Ш

'¡и

\

\

1 - и'ачовз ткакхка 2 • лечЬнса 3 - ячген! 4 - *грце 5 -мир*м С - шх!ра 7 • рубець

3. ьг/Лст радюцпзн-о в органах тгл ткани¡¡гхтшз

оег;ць

Зб1лы?ения у трет!й пер!од досл!ду актизносп споаитого в1вцяаи рац!ону призвало до зростання питоао! активиосп оргшив та ткаьин т1ла овець. Сл 1 д в!д«1 тити, цо питона активность 5;;1ри состава протяган всього дсслщ.

Гшст рад1оцоз1и д орипкалыий та ь*ит!й вовгп, р виросла за час дссл!ду, поспйно збшшувався. Питона активнкть ненит вовни складала: на початку досяЦд - 19 Бк/кг, на 25-у, 55-у та 96-у добц -461, 503 та 1384 Бк/кг вЦшшдно, тобто протягов досл!ду зона пе-ревицузала актнзн1сть н"язово1 тканини у 2,24-2,63 рази (табл.9).

Таблица 9

8н1ст рад!оцез1в у вовш та зк!р1 свець протягон дослщ

Органи та тканина На початку ДОСЛ1ДУ Горвля "забрддиенини" корнами

25 та доба 55-та доба 96-та доба

М"язева тканина,Нк/кг 19 200 188 522

(в середньоку)

1к1ва_. Бк/кг 12 13? 280 343

Вовна кемита.Бк/кг 19 461 503 1384

Вовпа кита,Бк/кг — 87 112 130

Швбхдношшя:

ненита вовна/н"язи 1.0 2,24 2,68 2,65

иита вовна/ м"язи — 0,42 0,60 0,25

Вт'ст радшез1з у даитй вовн1 п!сдя п киття складав в се-редньону 0,422 вгд внкту у м"язах. Це свЦчитъ про те, до заб-рдднення вовни ме повпрхневкй характер 1 в!дбуваеться в основному за рахунок екскрешшв. Так, середня активнкть сеч! та калу в пернйй, д.ругий та трет!й перкдя досл!ду складала: 248 та 700, 281 та 549 1 634 та 803 Бк/кг вЦповЦно. В наоих дошдзеннях в уковах тривалого надходЕення С5—137 у склад! "забруднених* кор!пя найбши 1нтенсивне накопичення його в оргапзгп овець в^дбусалась у перв! 9 див ДОСЛ1ДУ. В1добра2епиям цього процесд е зб1львешш актпзност! сеч! та калу. Так. в цен пер!од питона активнкть сеч! та каяд пост1йно сбиызралась. Динан1ка внктд рад1оцез!в в ехскреиснтах як Функция 31Д часу в цей перход наведена на рис,4,5.

Б|ЛМ 350 -300 350 -гоо 150 100 58

о

У »г5,7Э21-П{!) + « 0,67

1 I1

1 с

в]>И и в

» I 1 1

1

до5а

о

2 4 в 1 10

Рис. А. Вм|'ст радюце;(ю у соч1 овець (У) на 1-9 дсбу

У 303,5 Н.п;|)+172,03 Т) - 0,72

1, дз5з

Рис. 5, Ем:ст рздк>цез(к> у кал! (У) осень на 1-3 добу досл!ду

БкМг

<90

«О

509 409

300 —¡ж;

Доба

Бх\кг 1030 «03 боа 700

соз

500 400 500

103

о

-о-

♦

> $

♦ ♦

> гл

Г

* ♦

1

Доба

Рис. С. 3?.».!ст рзд!оцаз!ю у сеч! овецъ на 10-61 доОу досл!ду

Рис.7. Вм!ст рад!оцез1ю у кгигё опоць на 10-61 добу досл1ду

Починавчк з 10-о! 1 до 61-о} добк "забруднено!" год1вл) питона активность сеч! та калу практично не зинввалась I залезала Головина чинок в^д. коливань г.уаарио1 активност! району (рис.6,7). В цей пер10д корелицгйн! залеиосп вЦсри! (г- 0,03-0,15). Збшаеиня з С2 доби дося!ду актизност! спожктого 31вц«ни ргу 1ону призводило до п1дви?9((Н8 активност! екскрекенлв. Такик чинон, показники питоло! актксносп екскрекеипв туть бути використак! в зкост1 каркера касичеиосп оргагЛзиу радмактивтш ел^иеятани. Значения' питоио!

актпЕНосп cc4i та калу овець пояс бути внксрнстане як зручний та прости» котод проптзувачня забрудненосп органёзиу тверкн in vive. На пошшв1сть такого прогиозування такоз вказуять i inoi дос-лЦнаки, зокреиа licÊee Е.З., Colcan Р.Л., Keating H., 1Э83.

Гша;пз зразк!в возни р!чного росту, <ш була взд1бран1 в ni nui дссяЦу з pisuax топографёчних частпн тш овець. показав зкачи! ведшшшеп у вист! 03-13?. Встаковлено, цо достоверно (pv<û,05) 'кайвкяа а;;т:ш;цсть за радеоцезен бра заоксоваиа у bobhî, яка вобрана на стегнах i345j 172 i найшгаа - на enrai - 420+123 Бк/кг. Пятом акгнвнёсть усередненого зразка войн була на piBiii 324+|(Ш Бк/кг. Спостгр1гались такоя ! доепть велик! ендиведуашп гвдЛшмсг! у забрудгашосп вовни, Особли во велика рёзшщя була для вовни з тл'зота та стегсп, тобто з тих частин тела, sui найб-1льзв конгактдзть з екевреквитаки тзарии.

ВПСИ03КИ I ПРОПОЗНЦН

Î. При утрпнанн! овець па радшкшпо забруднеких тернтор1ях шШяьз "критпчшши" вилами проддкцП в1вчарстза е вовна та зкургг овзць. Остановлена залеш!сть велячкии радЛоактшшого забрудкегаш вознн sis nîлыюстз забршдаошш сшськогосподарсыглх угёдъ: з il гидвщенняи sin 0,5 до 5-10 Ki/кв.кза достов!рно гпдвнэдвалась .актнзнкть як некитоi (з 75*4,2-до 322+35,3 Бк/кг), так i питое (з 34+3,4 до 54±5,S3 Бк/кг) вовшк

. 2,.3а6рр1шшз рад!оцез!еи вовни та зкур овець в даовах ix довготривалого псвебувашш на забруднених територеях вЁдбуваеться двома злзхани: "BuyTpiraiM" - при спошэанн! "забруднених" Kopais та частоя гранту i "зознкнпз" - . nocTiflmia надходаеннян до зов-н1ш!Ьсго покриву овець рздёозхтивно забруднених часток грунту, рос-лкя, пилу, скскргненпв тварин.

3. В шкурах овець вовна в!д!грае вир!пальну рол в накопичешп рад1оцез1г. В загальяМ aaci вкурк частка вовни i вк!ри складае 04 i idZ, a актшисть них складових вкури - ведшшдно 139 ! 2?,2I.

4. В ушах триваяого безперервкого пероральнсго надходяешш paRioueain спостер далось шенсивне накопичення його в органах i тканинах тела овець. Вксокий виёст рад!оцез!а вдачався у и"язовей тканин! та органах травления, веднопш низькпй - у sKipi тварин. Питона автйвзистъ орлппалыюё вовни б середньоач у 2,4 раз« пере-знвдвала актшисть а"язово! ткашгаи, а у шшй - складала в се-редньоиу вед активност! и'язёв.

5, Показники nsnoMoi активносп екскрененпв кояуть бути вико-ристаи в 9KOCTÍ маркера насиченост1 opraaisay рад1зактйвтш еле-кентаик. Значення mnouoi активностг сеч! та калу овець нояе бути викорнстане як зручний та простий метод прогнозування забрудненосп opraBisisy тваркн in vivo.

6 . Сиятетичн! иибч1 засоби побутового характеру "Яотос", "Ар{ель" та "Eio-I" ноеуть бутк ycnimo використан1 для миття вовки. На в!дк!ну в!д традмййного кипа вовни у килыш-содовоку розчш, синтетич'гП засоби як ' нейтралып середники, забезпечуать змензенна втрат наси волокна i збереаення його хшчного складу та Ф1зичних власгаостей. •

7. Дослдаеишк встановлена ефектившсть р!зник кнечих за-co6íb i peshüib киттз вовнк на bhíct в uift paaioue3ís та ii хшчний склад. Так, киття вовнк протягом 2-х хвллнн у ниль-но-содивому розчмй забезпечуе зниаенна i i питомо! активносп на 72,28i5.49Z; у СИЗ -"flpiejb" - на 70,23+6,54; у "Eio-M" - на 67.31+5.43%. Нкльно-содовий розчни збйьиуе кестрцкц£й вовни, цо призводить до попрвенна И якосп, 1з зМльненнаи часу ттз у цьсну розчинл з двох до п"ати та десяти хвилкн процес деструкцп зб1лыуетъся, а внгст рад10цез1з - знеквуетьса на 72,28^6,4.9; 82,И±3,83 i 91.02+0.91^ випошно.

8. Встановленс, б.о при вичшщ икир bhíct рад1оцсз1с в ккх знгншуеться в середньоку у 2,86+0,24 рази. Вичинка овчин пор1зноху впливае на знишшя вккту рад1оцез1и в ii складових частиках: у BOBiii пилона активность за рад!оцезгем зшшуеться у значно ыена1й Mipi, His у BKipi. .

РЕКОВЕНДЙШ ВИР0БНИЦТВ2 .

1. На tepKTopiax з ц1лыпств забрудненнз ильськогосподарських упдь до ! Kí/кз.кй BiB4apcTBo uose бути поновлено i вестись без будь-зких обаеаенъ. Зтркианна овець на територ!ях з щЬшпсте заб-рчднеикя Bis 1 до 5 Ki/кв.хи миливе лише з урахувзннях конкретних раз кожного государства, з гака* при додерзашп исвних вийсг при утриканн1 та годтвя! овець. Головнййй з них е: зненЕенна заб-рудненкя всвнк сторонники дошками, пора за все екскрекентана тва-рин.у стШозкй пср!од, та обвйжекпя надходхення частой грунту та пилу у говну овець при пасовшутяд утримашН.

2. íla TepKtopisx з сиьнктв забрудиенгш понад 5 Ki/кв.кк

потребно В1Дмовнгись в!д одер5аннз таких вид1в продукцп в1вчарства, я; вовна та овчшга.

3. Синтетичен нивчи засоби побитового характеру "Йр1е.пъ", "Лотос" та "Б!о-М" мозуть бути ргконендсват для ниття рад-1озабруднено1 вовни. На вщпну в1д традшдйного нильно-содового розчину вони забезпечувть не пльки зненшшя втрат шеи волокна i зберегення його ф!зико-х!ы1чиих властивостей, але й майке не поступаться йому у здатност! зненпувати у вовн! вн!ст рад!оцезш.

СПИСОК ПУБЛГКАЦ1Й

1. Нульга I.B. Йктуальн1 питания ведения в1вчарства в уковах радооактшшго забруднення сньськогосподарських упдь. Вiсник аграрко! науки, -1397, Н 8 (спец1альний випуск).С.20-23.

2. Нулъга I.E. Нагрокаднення рад!оцез1в в орипнаший bgbhi овець. Твариншщтзо Зкранш, -1397, Н 11.- С, 7-8.

3. йульга I., Трофшва Г.. Розподтл рад1оцез1з в органгзм! озець, Тваринництво Зкраиш, -1997, Н 12.- С. 7-8.

4. Славов В., Оульга I. Ведения в1вчарства на рад!озабруднених TopHTopisx. Тварииництво Нкрапш, -139?, !1 12.С.9-11.

5. 1ульга 1. Спссоби та регжи нкття рад1озабруднено! вовки. Тваринництво Нкрапш, -199?, Н 12.- С. 11-12.

6. Славов В.П., йульга И.В. Особенности накопления радиоцезия иерстьэ овец //Тезисы докладов второй ненду.чародной конференции "Проблеки сельскохозяйственной радиологии. Десять лет спустя после аварии на Чернобыльской АЗС.- ¡Нитонир, i396. — С. 120-122.

7. Славов В.П., Нульга I.B. Рад1оактивне забруднення зовншпх покрив!в диких та св!йських тварик // Зб1рка тез науково-нрактично1 конференцП "Наука. Чорнобиль-96.- Кихв, 1937.С. 55-56.

3. Еульга I.B., Аниаиуханаедова 0.0., Трускавецька Л.М. Вплив р1зних способов первишш обробки вовни на И жисть та bmIct в ¡¡in рад1оцез1а // 36ipi:a тез науково-практично! копференцп "Наука. Чорнобяль-36.-■ Ки1в. 199?.- С. 44.

9. йульга I.B., Славов В.П, Виробництво овчин у забруднеМй рад10нукл1дами зон1 // Зб1рник катер1ал1в ы1жнародно1 на-уково-практично! конференцП "Сучаап проблеии ветеринарно! аедици-ни, sooiHsenepii та технолопй продукт тваршшицтва", - Льв1в, 199?.- С. 432-434.

ЙНОЩИ

Едльга 1.В. Особливост! накопичешя рад!оц8з!в. воввдз та пк]рои овець е уловах його хро]пчного иадходЕення. - Рукопис.

Лисертац1£? на здобуття паукового ступени кандидата сЬшсько-господарсыш наук за спец!алыпств 03.00.16 - еколог1я,- Державна агроекояопчна акаден1а Укра1ни, !итокир, 1938.

Робота прксвачена вивченнв особливостей надходгенз та наг-рокадзенна рад10цез1в у вовн! та £к1р1 овець в уиовах утринання на радиоактивно забруднених територгах. Розглядавться питания впли-ву первшпш обробкя вовни та вичинки вкур на вм!ст рздкцез1в в них. Встановлено, цо при утрииашп овець на рад!оактивяо забруднених терктор1ях критичними продуктами в1вчарства е;одо накопи-чеиня рад1оц8з1й е вовна та вкури . Доведено, цо "рад1оцез1й над-ходить до зовн1£нього покрмву т!ла овець двона влахами -"зовнш'1и" - у склад! р1зношптник дой|кок (корнов! та рослитп запивкк, частки пилу та грунту, екскрешпк те арии) та "виутршии" - при сиозивашН рад1оактявно забруднених • коршв. Для зиензення вылету рад1оцез1Е у вовн! при И первишПй обробц! защтпоновано використання сучаснкх кивчих засоб1в. Бнведен! гЛвнзшш регрес1й прогнозування забрудненна оргапзау за показнкканк активно«! екскргяенпв.

Клвчов! слова: вовна, шара, в1вця, радшцщлЦн, корма, шшч! засоби, сбробка 5кур.

Нуяьга И,Б. Особенности накопления радиоцезия Есрстьв V. коеей овец б условиях его хронического поступления. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой . степени кандидата сель-схохозлйствешшх наук по специальности 03.00.16 - екологвя.- Государственная агроскологическая академия Украины, Лятомир, 1398.

Работа посвя?,она изучения особенностей поступления к накопления рароцезвя в керстк и киге овец в условиях их содервания на радиоактивно загрязненных территориях. Рассматривается • вопроси влияния первичной обработки еерсти и вычинки шкур на содержание ра-роцезиа в них. Остановлено, что при соде^инки овец на ради-саш-вна загрязнениях территориях критическими продукта«» овцеводства относительно накопления радиоцезия есть еерсть и зкурн . Доказано, что радисцезий поступавI ео ¿кевние нокровк тела овец двра путями - "внешш" - в составе разнообразна* прккесей (кер-ковие н растительшге остатки, частица пнлй и грунта, екскрваентн

wbgthhx) и "внутренний" - при кормлении радиоактивно загрязненными кормами, £ля уменьшения содержания радиоцезия в шерсти пр.и ее первичной оброботке предложено использование..современных могших средств. Выведены уравнения регрессий прогнозирования загрязнения организма по показателя» активности екскрементов.

КлЕчевие слова: версть, кога. овца, радионуклиды, корна, но-гщие средства, обработка ш:ур.

l.U.Shylp. Peculiarities of Radiocaesiua Accusulation in Hool and Skin cf Sheep Under its Chronical Uptake.- Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Agricultural Science.

Specialization: 03.00.16 - Ecology.- The State Academy of %ricalture and Ecology of Ukraine, Zfiytonyr, 1938.

The paper deals with the study of peculiarities of radiocaesius uptake by wool and skin of sheep under the conditions of radioactivcly contaainated areas. Effects of primary wool and skin processing on radiocaesiuu content in then are considered. Hool and skin have been established to be critical sheep-breeding products as to radiocaesiua accunulation when anicals are kept in radioactively contaminated areas, it has been proved that, radiocaesiua is received by sheep integusent in tuo .way: externally' as a part of various substances (feed and crop residues, dust and Soil fractions, anisal excresents) and, internally, through , coiisnaption of radioactively contaminated feeds. The uss of up-to-date detergents has been suggested to decrease radiocaesiua content in wool under its prioary processing. According to excreaent activity indicators, regressian equations of body contamination prediction have been forwlated.

Key-words: wool, skin, .sheep, radionuclides, feeds, detergents, skin processing.