Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Особенности эритропоэза и метаболизма в эритроидных клетках свиней в неонатальном периоде

ВАК РФ 03.00.04, Биохимия

Автореферат диссертации по теме "Особенности эритропоэза и метаболизма в эритроидных клетках свиней в неонатальном периоде"

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ІНСТИТУТ ФІЗІОЛОГІЇ І БІОХІМІЇ ТВАРИН

РГб ОД

ї • На правах рукопису

БЕРШАДСЬКИИ Василь Іванович

ОСОБЛИВОСТІ ЕРИТРОПОЕЗУ ТА МЕТАБОЛІЗМУ В ЕРИТРОЩНИХ КЛІТИНАХ СВИНЕЙ В НЕОНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ

03.00.04 - біохімія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Львів - 1996

Робота виконана в Інституті фізіології і біохімії тварин УААН

Наукові керівники: член-кореспондент УААН, доктор біологічних наук СНІТИНСЬКИЙ В. В. кандидат біологічних наук АНТОНЯК Г. Л.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор РОЗГОНІ 1.1.

доктор біологічних наук, професор СТОЙКА Р. С.

Провідна організація: Інститут біохімії ім. О. Палладіна НАН України

Захист відбудеться 16 липня 1996 р.

о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д - 04.14.01 при Інституті фізіології і біохімії тварин УААН (290034, м. Львів-34. вул. В. Стуса, 38).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту фізіології і біохімії тварин УААН.

Автореферат розісланий 14 червня 1996 р.

Я. І. Кирилів

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор сільськогосподарських наук

Л.

Актуальність проблеми.

З'ясування молекулярних механізмів неонатальної адаптації новонароджених тварин є однією з найбільш актуальних наукових і практичних іроблем тваринництва. Вирішення цього питання неможливе без глибокого іізнання біохімічних процесів, які лежать в основі еритропоезу і детерміну-оть рівень кисневого забезпечення тканин організму в умовах переходу від іре- до постнатального онтогенезу. Регуляція метаболізму в клітинах системи еритрона здійснюється шляхом складної взаємодії багатьох факторів ростових, гормональних, нейромедіаторних). Порушення в регуляторних механізмах є передумовою виникнення в організмі патологічних станів -різного типу гіпоксії і анемії (Павлов А., Морщакова Е., 1987; Антоняк Г.Л. 1987; Ogawa М., 1993; Натан Д., Зифф К., 1994).

Згідно даних літератури, анемія є одним із найбільш поширених захворювань новонароджених ссавців ( Dhindsa D. S. 1981, Means R. T., Krantz S. 1992; Hugh R., Hugh A., 1993). Особливо часто анемічний стан розвивається ! новонароджених свиней, спричиняючи високу смертність молодняка в ранньому періоді постнатального онтогенезу (Хеннинг А. 1976). Незважаю-ш на ряд досліджень в цьому напрямку (Снітинський В. В. 1989; Снітинсь-сий В. В. і сп. 1994; Snitynsky V., Antonyak H. 1995), механізми, які лежать в рснові виникнення неонатальної анемії у свиней з’ясовані недостатньо. (Дж. Іонд, К. А. Хаупт 1983).Результати наукових досліджень дають підставу ггверджувати, що поряд із адекватним забезпеченням організму іонами Fe2+ Рябов С., Шостка Г. 1973) важливу роль у підтриманні функціональної ак-■ивності клітин системи еритрона відіграють такі фактори як інтенсивність іроцесів проліферації і диференціації еритроїдних попередників в органах емопоезу та рівень енергетичного метаболізму в еритроїдних клітинах Снітинський В. В. і сп. 1994). Це в значній мірі зумовлено такими онтогене-ичними особливостями кровотворення у свиней як пізнє становлення меду-мрного еритропоезу (Shimada A. et al. 1991) та відсутність фетального ге-юглобіну (Стародуб М., Назаренко В. 1987). В зв’язку з цим киснево-ранспортна функція крові свиней в постнатальному періоді онтогенезу за-іезпечується шляхом аллостеричної регуляції структурно-функціональних їластивостей гемоглобіну органічними фосфатами, особливо 2,3-дифосфо-ліцератом (2,3-DPG)- специфічним продуктом гліколізу в еритроцитах (Ве-iesh R., Benesh Е. 1967, 1969; Chanutin A., Cumish Е. 1967 ).

Відповідний рівень енергетичного метаболізму має значення і для під-римання функціональної активності антиоксидантної системи еритроїдних :літин. Каталітична активність ферментів антиоксидантної системи, яка ре-улює рівень процесів вільнорадикального окиснення в клітинах, забезпечує іідтримання стабільності їх плазматичних мембран і внутрішньоклітинних труктур в умовах оксидаційного стресу, характерного для раннього періоду іісля народження ( Bochev Р. 1989; Scott М. et al. 1991).

Особливості кістковомозкового еритропоезу, процесів енергетичного

метаболізму і функціонального стану системи антиоксидантного захисту еритроїдних клітин гемопоетичних органів і крові свиней в неонатальном періоді розвитку, зокрема, регуляторні аспекти цих питань на даний час з’ясовані недостатньо. Особливо це стосується регуляторної ролі інсуліну функціонуванні клітин системи еритрона. Наявні в літературі дані вказую на те, що еритроїдні клітини ссавців містять специфічні рецептори гормої а окремі ланки їх метаболізму знаходяться під регуляторним контролем іі суліну (ОатЬЬіг К. й аі. 1978, 1991; РеИегвБОП Ь. еі аі. 1994; Антоняк Г. 1987; Антоняк Г. і сп. 1988). В зв’язку з цим представляють інтерес дослід ження, скеровані на з’ясування онтогенетичних особливостей еритропоез; метаболізму еритроїдних клітин свиней в ранньому періоді постнатально: онтогенезу та ролі інсуліну в регуляції цих процесів.

Мета роботи. Дослідити інтенсивність еритропоезу, енергетичного метабс лізму і стан антиоксидантної системи в клітинах еритроїдного ряду кісткс вого мазку ¡.периферійної крові свиней в періоді від народження до 10-деі ного віку та з’ясувати роль гормонів, і зокрема інсуліну в регуляції окремі ланок енергетичного обміну в еритроїдних клітинах.

Для вирішення вказаної проблеми були поставлені наступні завдані

1. вивчити динаміку популяцій клітин еритроїдного ряду в кістковому мс і периферійній крові свиней в періоді від народження до 10-денного ВІК] зміни їх відносного вмісту під впливом інсуліну;

2. дослідити зміни інтенсивності окремих етапів енергетичного обміну еритроїдних клітин свиней у віковому аспекті і під впливом інсуліну шх хом визначення активності гексокінази, піруваткінази, лактатдегідроге нази, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, 2,3-дифосфогліцератмутази, ізо-цитратдегідрогенази і цитохромоксидази;

3. вивчити стан антиоксидантної системи еритроїдних клітин кісткового

мозку і крові свиней в періоді від народження до 10-денного віку шляхс визначення активності супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази і гі татіонредуктази; .

4. вивчити гормональний статус свиней в неонатальному періоді онтогені зу.

Об’єм досліджень. Експериментальна частина роботи виконана на 40 пор сятах віком до 10 днів від народження, отриманих від свиноматок велико: білої породи в спецгосподарствах Сокальського і Стрийського районів Львівської області. Робота є фрагментом теми иА № 01002232, шифр 09.( “Дослідити субстратно - гормональні механізми високої продуктивності свиноматок і інтенсивного росту поросят”.

Наукова новизна. Проведено дослідження вікової динаміки популяцій ері робластів кісткового мозку і різновікових популяцій еритроцитів крові СЕ ней під час неонатального періоду онтогенезу, вперше виявлено зміни в п пуляційному складі еритроїдних клітин кісткового мозку і крові під вплиі інсуліну.

Досліджено інтенсивність окремих ланок катаболізму моносахарид

з

і стан антиоксидантної системи в клітинах еритроїдного ряду кісткового ззку і крові свиней в період від народження до 10-денного віку.

Виявлено зміни активності ряду цитоплазматичних і мітохондріальних ;рментів енергетичного обміну в еритроїдних клітинах під впливом інсу-ну.

рактичне значення. Робота присвячена вивченню онтогенетичних особли-істей еритропоезу і метаболізму еритроїдних клітин свиней і скерована на ісування біохімічних механізмів, які лежать в основі забезпечення життє-атності новонародженого організму і його адаптаційних можливостей в :ріод переходу від пре- до постнатального розвитку. Результати дослід-;нь можуть бути теоретичною основою для розробки адаптогенних техно->гій та антианемічних препаратів з метою підвищення збереження та інтен-фікації росту молодняка протягом критичних періодів онтогенезу. цробація роботи. Матеріали дисертаційної роботи доповідались на:

■СІV з'їзді Українського фізіологічного товариства ім. І. П. Павлова (Київ, 994)

Усеукраїнській науковій конференції з фізіології і біохімії тварин (Львів, 994).

науковій конференції, присвяченій 100-річчю кафедри фізіології Львсь-:ого медичного інституту (Львів, 1995) ;

груктура і об’єм роботи. Дисертація містить 138 сторінок машинописного кету і складається зі вступу, огляду літератури, описання методів, резуль-тів досліджень і їх обговорення, заключення, висновків і списку викори-аної літератури, який включає 325 джерел, з них- 270 іноземних авторів. ублікації. За результатами досліджень опубліковано 7 робіт включаючи 2 атті.

оложення. які внносяться на захист.

Ранній період постнатального онтогенезу характеризується визначеною динамікою популяцій еритробластів в кістковому мозку і різновікових еритроїдних клітин в периферійній крові свиней.

Протягом 10-денного періоду після народження відбувається становлення антиоксидантного статусу еритроїдних клітин, активація в них окисних етапів розщеплення моносахаридів і синтезу 2,3-дифосфогліцерату при зниженні інтенсивності перебігу кінцевих етапів гліколітичного процесу. Інсулін приймає участь в регуляції процесів проліферації і диференціації та енергетичного метаболізму еритроїдних клітин. юбистий внесок дисертанта. Всі експериментальні дослідження за темою дисертації виконані автором особисто.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна частина роботи виконана на 40 поросятах віком до днів від народження, живою масою 1-3 кілограми, отриманих від свино-ток великої білої породи в спецгосподарствах Сокальського і Стрийсько-районів Львівської області. Поросята утримувалися під свиноматками,

годівля яких здійснювалася згідно деталізованих норм (Калашніков А. І сп., 1985).

Матеріалом для досліджень були периферійна кров і гемопоетичн; тканина кісткового мозку свиней, отримані після народження і на 1-, 3-, 10-у доби життя.

При дослідженні впливу інсуліну на інтенсивність еритропоезу 1 метаболізм еритроїдних клітин 7-денним поросятам дослідної групи пц шкірно вводили гормон в дозі 0,15 МО/кг маси кожні 12 годин протяго» х діб. Свиням контрольної групи вводили відповідний об'єм 0,95% розч NaCl. Щоразу після ін'єкцій інсуліну або фізрозчину свиням дослідної і контрольної груп підшкірно вводили 5 мл 20% -ного розчину глюкози.

Кров отримували шляхом пункції передньої порожнистої вени. Кістковий мозок виділяли після декапітації тварин.

Фракціонування клітин кісткового мозку здійснювали в градієнті густини фікол-верографіну (Harrison F. et al. 1981), а фракціонування ер троцитів периферійної крові - в градієнті густини сахарози (Сизова И. і 1985).

Цитологічний аналіз клітин проводили шляхом фарбування фіксо них метанолом висушених мазків за допомогою бензидину і розчину Гік Романовського. Еритроїдні елементи класифікували за загальноприйнят методикою (Borsook Н. et al. 1969).

В плазмі крові досліджували концентрацію гормонів інсуліну, тирі сину, трийодтироніну і кортизолу радіоімунним методом з використанн наборів фірми "ХОПІБОК - МЕНСК" (Беларусь). .

Для визначення вмісту інсуліну в крові використовували РИО-ИН ПГ-125І, кортизол визначали за допомогою набору СТЕРОН-К-125І-М, З, трийодтиронін визначали за допомогою набору РИО-Тз-ПГ, тироксин визначали за допомогою набору РИО-Т4-ПГ. Концентрацію гормонів в крові визначали на лічильнику гама-випромінювання “СОМРІ-GAMA 1282”. Розрахунки здійснювали в координатах “logit-log”.

Активність гексокінази (КФ 2.7.1.1), піруваткінази (КФ 2.7.1.40), л; татдегідрогенази (КФ 1.1.1.27), 2,3-дифосфогліцератмутази (КФ 2.7.5.4), глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (КФ 1.1.1.49), ізоцитратдегідрогенази (Ь 1.1.1.40) визначали спектрофотометричними методами, які базуються на використанні спряжених систем окислення чи відновлення нікотинамідн коферментів (Oesper P., 1955; Chapman R. et al. 1962; Снітинський В. і сп 1984). Для визначення активності цитохромоксидази (КФ 1.9.3.1) викорр товували спектрофотометричний метод (Van Kuileburg А. 1991).

Активність супероксиддисмутази (КФ 1.15.1.11) визначали методо: Дубініної Є. і сп. (1983). Активність глутатіонпероксидази (КФ 1.11.1.9) визначали за швидкістю окиснення глутатіону в присутності гідроперекі третинного бутилу (Моин В. 1986), глутатіонредуктази (КФ 1.6.4.3)- за швидкістю відновлення глутатіону в присутності NADPH (Власова С. и 1990).

Концентрацію білку в лізатах еритроїдних клітин визначали методом Іоурі (1951). Отримані дані опрацьовували статистично за методом )йвіна (1960).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

1. Зміни популяційного складу еритроїдних клітин кісткового мозку і крові свиней в ранньому періоді після народження Результати проведених досліджень вказують на те, що в ранньому нео-іатальному періоді розвитку у свиней відбуваються значні зміни у функ-;іональній активності еритропоетичної системи. Так, інтенсивність еритро-оезу в організмі новонароджених тварин є досить високою, проте рівень ;ього процесу різко знижується протягом перших 3-х діб постнатального сиття. При цьому спостерігається значне зниження вмісту еритроїдних по-ередників (проеритробласти, базофільні і поліхроматофільні еритроблас-и) в кістковому мозку та еритроцитів у периферійній крові за рахунок ількісного зменшення фракції молодих еритроїдних форм (табл. 1).

Це явище, мабуть, зумовлюється пригніченням синтезу еритропоетину, кий є регулятором процесів проліферації і диференціації еритроїдних попе-едників - в організмі свиней при підвищенні парціального тиску кисню в рові і, відповідно, тканині нирок, в ранньому періоді після народження kVickrema A. et al. 1992; Hugh R., Hugh A. 1993). В подальшому розвитку у зиней спостерігається інтенсифікація еритропоетичної активності кістково-з мозку, проте лише у 10-денному віці вміст еритроїдних попередників у ге-опоетичній тканині і еритроцитів у периферійній крові досягає рівня, влас-ивого для новонароджених тварин (табл. 1).

Згідно до даних літератури, підвищення проліферативної активності зитроїдних попередників та їх термінальної диференціації в кістковому озку і крові є адаптивними реакціями системи еритропоезу, скерованими на ібезпечення постачання кисню до периферійних тканин в умовах інтенсив-ого росту організму (Hugh R., Hugh A. 1993). Інтенсифікація цих процесів оже зумовлюватись дією багатьох регуляторних факторів, до яких відно-іться як підвищення концентрації еритропоетину в крові тварин, так і зро-'ання інтенсивності його рецепції еритроїдними попередниками під впли->м інших біорегуляторів (Means R., Krantz S. 1992). Не виключено, що в ре-щяції інтенсивності еритропоезу під час досліджуваного періоду онтогенезу зряд з еритропоетином приймають участь й інші гормони, зокрема інсулін і гормони щитовидної залози (Golde D. et al. 1977; Daniak H. et al., 1978; urtz A. et al. 1983).

2. Дослідження вікової динаміки активності ферментів енергетичного обміну в еритроїдних клітинах кісткового мозку і крові свиней Процес неонатальної адаптації свиней в значній мірі детермінується внем метаболізму в еритроїдних клітинах, оскільки нагромадження орга-чних фосфатів має важливе значення для забезпечення постнатального іиження кисневого споріднення крові у тварин цього виду. Відомо, що

Таблиця 1.

Вікова динаміка вмісту еритроцитів і популяцій еритроїдних клітин в гемопоетичній тканині кісткового

мозку та крові свиней (%) (М±ш; п=5-7)

Вік тварин Проеритро- бласти ЕРИТРОБЛАСТИ ПОПУЛЯЦІЇ ЕРИТРОЦИТІВ Кількість еритроцитів (1 х109/мл крові)

базофільні поліхромато- фільні оксифільні "молоді" "зрілі" "старі”

новонародж. 1-денні 3-денні 5-денні 10-денні 9,3±0,6 7,6±0,8 4,8±0,4** 6,3±0,5* 11,4+0,7 10,6+1,3 6,7+0,6* 5,5±0,6** 7,3+0,7 8,9±0,7 14,8±І,7 11,9±0,9 9,5±0,9* 10,7±1,1 12,5±1,4 11,5±0,9 13,0±0,9 10,3±0,9 12,8±0,9 15,7±1,3* 29,0±1,5 23,8±1,3* 26,5±1,7 25,4±2,4 26,2+1,9 51,6±3,1 57,0±3,6 58,2+3,9 58,5+4,0 58,0±2,4 19,2±1,2 )8,3±1,0 14,5±1,4* 15,9±І,2 15,4±1,1 5,54±0,52 3,57+0,45* 3,86+0,41* 4,57±0,56 5,40+0,48

Примітка: *, **- вірогідність відмінностей у значеннях показників порівняно з групою новонароджених тварин (*-р<0,05; **-р<0,01).

іцифічний продукт гліколізу - 2,3-DPG має здатність, зв’язуючись з гемог-Зіном, аллостерично знижувати його спорідненість до кисню( Benesh R., iesh Е. 1967,1969; Chanutin A., Curnish Е. 1967). В зв’язку з цим дослід-тя вікових закономірностей протікання обмінних процесів в еритроїдних тинах становить значний інтерес у плані з’ясування молекулярних ме-гізмів адаптації тварин при переході від пре- до постнатального розвитку.

Таблиця 2.

Вікові зміни активності ферментів енергетичного обміну в еритроїдних ____________клітинах кісткового мозку свиней (М±т; п=5-7)__________

Вік тва- ин ерменти"'\ Новона- роджені 1 -денні 3-ден ні 5-денні 10-денні

Гексокіназа (нмодьМАОР+/ хв/мг білку) і 6, і 7+0,95 23,3+1,2* 26,6+1,7 22,0+1.04 20,5± 1,3

Ііруваткіна- за (нмольКАОН/ хв/мг білку) 95,9±5,3 92,6±6,1 65,0+4,2* 70,7+5,0 78,5±4,8

>,3-ОРО му-таза (имопь КАО/хв/ мг білку) 18,8±1,4 28.4+1,9** 43,6±2,7*** 55,7±3,4* 59,3±3,8

Іактатдегід- рогеназа (пмольИАОН/ хв/мг білку) 210,0+15,7 185,3± 12,9 140,6±8,6* 155,8±8,0 153,5+9,7

Глюкозо-6- [юсфатдегід- рогеназа (іімольКАОР+/ хв/мг білку) 38,2±2,4 37,7±5,1 67,7+5,1** 79,3+6,2 119,1±6,5**

зоцитратде-гідрогеназа (нмольКАОР+/ хв/мг білку) 0,98±0,07 1,06+0,09 1,86±0,13** 2,24±0,29 5,20±0,fi2**

^итохромок- сидаза (ум.од/мг білку) 1,55+0,15 4,99+0,26*** 4,62+0,19 5,46+0,43 6,09±0,40

імітка: в цій і подальших таблицях*,**,***- вірогідність відмінностей у значеннях показників

між віковими групами тваріш(*-р<0,05; **р<0,01; ****р<0,001).

Ядерні еритроїдні попередники, на відміну від зрілих еритроцитів івців, характеризуються високим рівнем окисних процесів у зв’язку з на-іістіо в них ферментних систем окислювального декарбоксилювання суб-)атів і дихального ланцюга (Федоров Н. 1976; Гаврилов О. и др. 1985).

В наших дослідженнях встановлено, що для цих клітин характерна також сока активність ферментів гліколізу і пентозофосфатного шляху (табл. 2).

Виявлено, що активність гексокінази, яка лімітує загальний рівень у лізації моносахаридів в еритроїдних клітинах кісткового мозку тварин, ві гідно зростає протягом 1-ї доби після народження ( р<0,05) і залишається сокою практично до 10-денного віку. Разом з тим активність ферментів, я каталізують кінцеві стадії гліколізу (піруваткіназа і лактатдегідрогеназа) : рактеризуються високим рівнем у новонароджених і 1-денних свиней, пре значно знижується, починаючи з 3-ї доби постнатального життя (р<0,05). Отримані результати дають підставу вважати, що в постнатально-му пері онтогенезу утворений в гексокіназній реакції глюкозо-6-фосфат значною мірою утилізується в реакціях.пентозофосфатного шунту. На це вказує вірогідне підвищення активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, яка каталізує початкову стадію цього процесу в періоді з 3-ї до 10-ї доби після і родження (р<0,05-0,01).

Крім активації пентозофосфатного шляху, в постнатальному періо, розвитку в еритроїдних клітинах кісткового мозку свиней спостерігається інтенсифікація інших ланок окислювального катаболізму субстратів, зок] ма ферментної системи циклу трикарбонових кислот та мітохондріальни; цитохромів. Так, в періоді від народження до 10-денного віку в еритроїдн клітинах поступово зростає активність ізоцитратдегідрогенази (р<0,01), ; активність цитохромоксидази - останньої ланки дихального ланцюга оки но-відновних процесів у клітинах - різко підвищується протягом 1 -ї доби після народження (р<0,001), що, очевидно, зв'язане зі змінами парціальне тиску кисню в артеріальній крові і, відповідно, в клітинах новонароджені тварин (Bochev Р. 1989; Scott М. et al. 1991).

Перебудова енергетичного метаболізму в напрямку інтенсифікації окисних процесів в еритроїдних клітинах свиней після народження, очевк но, має значення не лише для підтримання рівня їх проліферації у кістков мозку, але й для забезпечення енергією синтезу гемоглобіну, оскільки, як відомо, цей процес вимагає енергії макроергів, утворених під час окислю вального фосфорилювання субстратів в мітохондріях (Yamamoto S. et al. 1988).

Згідно до отриманих даних зміни в інтенсивності окремих ланок еі гетичних процесів в еритроїдних попередниках кісткового мозку свиней с проводжуються відповідними змінами в метаболічній активності в еритр цитах периферійної крові (табл. 3).

В зрілих еритроїдних клітинах не функціонують такі ферментні сисі ми, як дихальний ланцюг і цикл трикарбонових кислот, а енергетичні по-би еритроцитів забезпечуються шляхом гліколітичного розщеплення глю зи. Виявлено, що паралельно з активацією гексокіназної реакції, що є оо ливо характерним для “молодих” клітин (р<0,05-0,01), протягом Ю-денні періоду після народження в еритроцитах свиней різко зростає активність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (р<0,05). Активація цього ферменту, рів(

ггивності якого певною мірою відображає рівень окисних процесів в ерит-щитах, спостерігається не лише в “молодих”, але і в “зрілих” еритроїдних іітинах. Разом з тим в активності піруваткінази вірогідних змін не спос-рігається, а інтенсивність лактатдегідрогеназної реакції вірогідно знижу-ься на третю добу постнатального розвитку (р<0,05), що свідчить про при-іічення кінцевих етапів "прямого" гліколітичного шляху в еритроцитах иней після народження.

Таблиця 3.

ікова динаміка активності ферментів енергетичного обміну та концентрації ?,3-DPG в еритроцитах свиней під час неонатального періоду (М±т; п=5).

Вік тварин Нефракціоновані еритроцити "Молоді" еритроцити "Зрілі" еритроцити

Гексокіназа(нмоль NADPVxb/мг білк У)

новонародж. 1-денні 3-денні 5-денні 10-денні 3,45±0,15 4,69+0,20** 4,90±0,23 4,95±0,16 3,31+0,16*** 4,87+0,17 6,64±0,68* 6,12±0,47 6,40±0,42 3,20+0,18** 2,99+0,12 4,57+0,60* 6,30+0,25* 6,90+0,48 5,43+0,72

Піруваткіназа(нмоль NADH/хв/мг білку)

новонародж. 1-денні 3-денні 5-денні 10-денні 35,9±2,09 40,7±3,20 37,9+2,50 35,9+2,10 27,1+1,80* 39,5±3,09 42,5+3.70 40,7±2,80 35,3±2,00 28,5+1,70* 28,5±2,70 33,4+3,40 36,4±3,20 34,5+3,20 30,2+2,70

Лактатдегідрогеназа(нмоль NADH/хв/мг білку)

новонародж. 1-денні 3-денні 5-денні 10-денні 115,8±9,3 107,2±9,5 77,2±6,3* 83,6+6,0 86,4±5,3 130,5+12,8 128,7+9,5 90,0+9,1* 92,3+7,0 95,7+6,8 95,0+10,2 88,5+7,4* 55,3+4,7* 68,0±5,6 72,4+5,4

Глюкозо-6-фосфатдепдрогеназа(нмольЫАОР+/хв/мг білку)

новонародж. 1-денні 3-денні 5-денні 10-денні 3,53+0,37 5,02+0,54 4,92+0,58 10,02+1,80* 10,24±1,62 4,22±0,42 7,63±0,62* 7,62±0,95 11,10+1,07 15,70+1,40 3,80+0,25 7,04+0,92* 7,29+0,66 9,42+0,85 14,90+1,50*

2,3-дифосфогліцерат(мкмоль/мл еритроцитів)

новонародж. 1-денні 3-денні 5-денні 10-денні !,65±0,13 3,08+0,23** 6,78+0.84* 7,29+0,69 8,00±0,65 2,00±0,21 3,62±0,27** 7,42+0,66** 7,95±0,64 7,76±0,55 1,65+0,18 2,18+0.14 6,73+0,55** 8,24+0,63 8,96+0,66

Разом з тим виявлено, що в періоді від народження до 10-ден-)го віку інтенсифікується процес утилізації субстратів в 2,3-дифосфогліце-ітному шунті гліколізу(табл. 3). Згідно до отриманих даних, еритроцити

новонароджених свиней характеризуються низьким вмістом 2,3- DPG в ці топлазмі. Проте, протягом 10-денного періоду після народження рівень ці сполуки в еритроцитах зростає майже п’ятикратно(р<0,05-0,001). Ці зміни відбуваються паралельно до підвищення активності 2,3-дифосфогліцератд тази, яка безпосередньо каталізує синтез 2,3-DPG в клітинах кісткового мі ку і еритроцитах крові (табл. 2). Швидке нагромадження 2,3-DPG вказує і важливу роль 2,3-дифосфогліцератмутази в процесі неонатальної адаптац тварин, оскільки у свиней в зв’язку з відсутністю фетального гемоглобіну постнатальне зниження кисневої спорідненості крові може відбуватись ли шляхом аллостеричних модуляцій структурно-функціональних властивос тей гемоглобіну під впливом органічних фосфатів, особливо, 2,3-DPG. Зн ження споріднення цього білку до кисню, в свою чергу, полегшує вивільш ня цього елементу в клітинах зумовлюючи, таким чином, підвищення інте сивності окисних процесів в тканинах і органах тварин в постнатальному періоді розвитку.

3. Дослідження стану антиоксидантної системи в еритроїдних кліти кісткового мозку і крові свиней Інтенсифікація окисних процесів в організмі, зокрема, виявлена нам еритроїдних клітинах кісткового мозку свиней активація системи цитохрс мів, супроводжується підвищенням рівня реакційноздатних продуктів неповного відновлення кисневих молекул (Bochev Р. 1989; Осипов А. 1990). Крім того, додатковим джерелом постійного утворення активних форм кі ню в клітинах еритроїдного ряду є процес оксигенації молекул гемоглобін (Mansouri F., Perry С. 1987). В зв’язку з цим важлива роль у захисті від окі нення ліпідних компонентів внутрішньоклітинних і плазматичних мембра та інших клітинних структур належить ферментам антиоксидантної систе; клітин (Bochev Р. 1989; Scott М. et al. 1991).

Таблиця 4.

Вікові зміни активності ферментів антиоксидантної системи в еритроїдн:

клітинах кісткового мозку свиней (М±т; п=5-7)

' ^ Вік тварин ферменти Новона- роджені 1 -денні 3-денні 5-денні 10-денні

Супероксид- 2,05+0,19 11,8411,36** 18,55±2,64 48,70±5,15** 50,5916,97

дисмутаза (ум. од./ мг білку) Глутатіон- 34,5±3,2 123,0+24,2* 68,4±7,5 81,6±5,8 54,6+4,2*

пероксидаза (нмоль глут./ хв/мг білку) Глутатіон- 25,7±2,7 28,3±1,9 23,8±3,8 42,2±3,9* 36,2±3,7

редуктаза (нмоль NADPH/ хв/мг білку)

Встановлено, що рівень активності антиоксидантних ферментів - СОД, Т і ГР - є низьким у новонароджених свиней і це є характерним як для ітин кісткового мозку так і для еритроцитів (табл. 4,5). Разом з тим ак-вність СОД і ГП суттєво зростає протягом перших 3-х діб постнатального іття (р<0,05-0,01), причому найбільш виразні зміни спостерігаються в итроїдних клітинах кісткового мозку. В периферійній крові підвищення тивності цих ферментів у нефракціонованих клітинах відбувається, толовім чином, за рахунок їх активації у фракції “молодих” еритроцитів. В той мий час активність глутатіонредуктази в еритроїдних клітинах кісткового )зку і крові підвищується, починаючи з 5-денного віку тварин (р<0,05), що же бути пов’язане із підвищенням вмісту NADPH (кофактор ферменту) іаслідок активації реакцій пентозофосфатного шляху.

Таблиця 5.

¡міни активності ферментів антиоксидантної системи в еритроїдних кліти-

нах крові свиней в неонатальному періоді (М±т; п=5)

Вік тварин Нефракціоновані еритроцити "Молоді" еритроцити "Зрілі" еритроцити

Супероксидцисм утаза (ум. од./мг білку)

новонародж. 1 -денні 3-денні 5-денні 10-денні 9,74±1,09 10,5410,94 ' 17,8711,42** 19,6611,90 16,7411,30 10,71+1,20 12,2011,20 19,2311,80* 23,2712,07 19,6011,18 7,4810,68 8,4310,45 11,2211.29 16,10+1,23* 17,4911,50

Глутагіонпероксидаза (нмоль глут./хв/мг білку)

новонародж. 1-денні 3-денні 5-денні 10-денні 25,6612,94 37,8012,15* 42,70+2,90 38,4812,80 34,0013,25 26.5314.70 42,10+4,30* 40.3513.70 35,06+3,12 34,8112,27 26,99+2,73 40,8013,70* 35,7012,90 36,80+3.40 36,60+3,50

Глутатіонредуктаза ( нмольЫАОРН/хв/мг білку)

новонародж. 1-денні 3-денні 5-денні 10-денні 6,6710,85 7,8110,67 6,97+0,32 8,6710,72 12,3711,70 6,1410,69 6,3410,58 8,50+0,72* 9,08+0,95 11,3511,55 7,05+0,80 8,5910,90 10,69+0,85 12,24+1,15 12,69Ю,98

Таким чином під час раннього періоду постнатального онтогенезу у іинеїї відбуваються значні зміни в функціонуванні системи еритропоезу. эни стосуються не лише інтенсивності утворення еритроїдних попередників кістковому мозку та швидкості їх термінальної диференціації в циркуляції, іе й рівня реакцііі енергетичного обміну та стану антиоксидантної системи еритроїдних клітинах кісткового мозку і крові.

4. Дослідження впливу інсуліну на еритропоетичну активність кісткового мозку та метаболізм еритроїдних клітин свиней Процес неонатальної адаптації в значній мірі визначається динаміко адаптивних гормонів (інсулін, гормони щитовидної залози, кортизол), кої центрація яких в крові свиней в ранньому віці після народження значно зм нюється (табл. 6). Проте регуляторна участь гормонів у механізмах адапті-них змін в системі еритропоезу під час ранніх стадій постнатального розві ку свиней, незважаючи на ряд досліджень в цьому напрямку (Антоняк Г. 1987; Снітинський В. і сп. 1994), на даний час не з'ясована. В зв'язку з цим проводились дослідження впливу інсуліну, концентрація якого помітно зр стає в організмі свиней протягом 1-ї доби після народження, на інтенсивні еритропоезу та метаболізм еритроїдних клітин свиней. ■

Таблиця 6.

Динаміка вмісту адаптивних гормонів в крові поросят під час ранньогс

постнатального періоду (М±ш; п=5-6)

Вік тварин Інсулін (мкод/мл) Кортизол (нмоль/л) Тироксин (нмоль/л) Трийодтиронії (нмоль/л)

0,5 год 1,10±0,18 430,6±90,5 120,1 + 15,3 1,36+0,19

6 год 3,07±0,21** 480,1 ±40,0 61,1 ±13,9* 2,60+0,29*

12 год 9,30± 1,40* 394,0+90,9 48,7± 3,2 4,12± 0,30*

24 год 27,4± 5,9* 66,8+8,7* 37,9± 5,0 3,57± 0,29

5-денні 17,5± 4,1 68,1±16,6 42,2±5,5 1,22±0,14***

10-денні 13,5± 3,1 60,8+ 10,1 40,6± 4,9 2,69+0,20**

Встановлено, що після введення інсуліну суттєво змінюється співвіді шення між вмістом окремих популяцій еритроїдних попередників в гемо-поетичній тканині кісткового мозку 10-денних тварин (табл. 7). Зокрема, кількість проеритробластів зростає більше ніж на 50% (р<0,05), а вміст ба-зофільних еритробластів зростає майже вдвічі (р<0,01). В той самий час рі вень поліхроматофільних і оксифільних еритробластів в кістковому мозку свиней значно знижується (р<0,05-0,001). Отримані результати можуть свідчити про те, що процес термінальної диференціації еритроїдних клітиі на пізніх еритробластичних стадіях прискорюється, і поліхроматофільні,; особливо, оксифільні еритробласти швидко перетворюються в ретикулоці і виходять в кровоносну систему. На це вказує, зокрема, кількісне збільше; ня фракції “молодих” еритроїдних клітин (р<0,05), виявлене нами в крові свиней після введення їм інсуліну.

Таким чином отримані результати свідчать, з одного боку, про учас інсуліну в регуляції процесів проліфераціїі і диференціації в еритроїдних клітинах гемопоетичної тканини кісткового мозку, а з іншого - можуть вказувати на роль цього гормону в інтенсифікації еритропоезу у свиней в період від 5 до 10-денного віку (табл. 1).

Таблиця 7.

плив інсуліну на вміст еритроцитів та співвідношення популяцій еритроїд-іх клітин в гемопоетичній тканині кісткового мозку та периферійній крові

свиней (%)(М±т, п=5)

Показники Контрольні тварини Дослідні тварини

ПЕРИФЕРІИНА КРОВ

Вміст еритро- 5,40±0,48 4,37±0,39

цитів

(іх105/мл крові)

"молоді" 26,2±1,9 35,3±2,0*

еритроцити

"зрілі" 58,0+2,4 53,7+3,5

еритроцити

"старі" 15,4±1,1 10,9+1,2*

еритроцити

КІСТКОВИЙ МОЗОК

Проеритро- 11,4±0,7 17,811,6*

бласти

Еритробласти 8,92±0,7 16,6±1,9**

базофільні

Еритробласти 12,5± 1,4 7,8±0,6*

юліхроматофі

льні

Еритробласти 15,7± 1,3 3,0±0,4***

оксифільні

Ірнмітка: в цій і наступних таблицях вірогідність відмінностей у значеннях показників

між контрольною та дослідною групами тварин (*-р<0,05;**-р<0,01 ;***-р<0,001).

Кількісні зміни у співвідношенні популяцій еритроїдних клітин кістко-го мозку і крові свиней при введенні інсуліну супроводжуються змінами генсивності окремих ланок енергетичного обміну цих клітин (табл. 8). В оцесі досліджень встановлено, що після введення гормону в еритроїдних ітинах кісткового мозку зростає інтенсивність утилізації глюкози в гліко-ичному шляху перетворень, про що свідчить вірогідне підвищення актив-сті гексокінази і піруваткінази (р<0,05), тоді як рівень окислення моноса-риду в реакціях пентозофосфатного шляху, судячи з активності глюкозо-6-сфатдегідрогенази, суттєво не змінюється. Разом з тим під час дії інсуліну [их клітинах спостерігається активація інших дегідрогеназ - ЛДГ і ізо-тратдегідрогенази (р<0,01-0,001). В мітохондріях еритроїдних клітин явлено значне пригнічення активності цитохромоксидази (р<0,001), що, гвидно. відображає загальну тенденцію до зниження інтенсивності

окисних процесів в організмі під час дії інсуліну.

Таблиця 8.

Вплив інсуліну на активність ферментів енергетичного обміну в еритроїдних клітинах кісткового мозку свиней (М+ш; п=5)

— -Умови досліджень Контроль Дослід

Ферменти ..

Гексокіназа 20,5±1,3 31,2±2,8*

(нмольКАОР+

/хв/мг білку)

Піруваткіназа 78,5±4,8 105,716,2*

(нмоль МАОН/

хв/мг білку)

Лактатдегідрогеназа 153,5±9,7 258,4117,5**

(нмоль МАВН/хв/

мг білку)

Глюкозо-6-фосфат- 119,1 ±6.5 94,018,1

дегідрогеназа

(нмоль КАІ)Р+/хв/

мг білку)

Ізоцитратдегідро- 5,20+0,62 14,9311,41***

геназа

(нмоль МАЭР+/хв/

мг білку)

Цитохромоксидаза 6,09±0,40 2,3510,18***

(ум. од./мг білку)

Поряд з регуляторним впливом інсуліну на активність ферментів в еритроїдних попередниках, виявлено активацію гліколізу в клітинах периферійної крові свиней після введення тваринам цього гормону (таб. 9). Пр цьому встановлено, що зростання активності гексокінази і піруваткінази і нефракціонованих клітинах відбувається за рахунок активації цих фермен у фракції “молодих” еритроцитів (р<0,01-0,001).

Крім того, встановлено, що після дії інсуліну різко знижується рівен утилізації субстратів у 2,3-дифосфогліцератному шунті гліколізу, на що вь зує пригнічення активності 2,3-дифосфогліцератмутази в еритроцитах (р<0,01) та зменшення концентрації 2,3-ОРО в їх цитоплазмі (р<0,05).

Таким чином, отримані результати свідчать про те, що інсулін приі має участь в регуляції окремих ланок метаболізму еритроїдних клітин. Реї ляторна дія цього гормону проявляється не лише на рівні ядерних попере; ників еритроцитів в гемопоетичній тканині кісткового мозку, але і на рівк функціонально зрілих клітин периферійної крові тварин. Проте для з'ясу-

Таблиця 9.

Вплив інсуліну на активність ферментів енергетичного обміну _______в еритроїдних клітинах крові свиней (М±т; п=5)

Умови досліджень Нефракціонова ні еритроцити "Молоді" еритроцити "Зрілі" еритроцити _

Гексокіназа(нмоль ЫАОР+/хв/мг білку)

контроль дослід 3,31+0,16 4,17±0,19* 3,20±0,18 4,99±0,30** 5,43±0,72 5,23±0,24

Піруваткіназа(нмоль NADH/xв/мг білку)

контроль дослід 21,7± 1,80 41,9+2,7** 28,5± 1,70 47,2±2,9*** 30,2±2,70 38,9+2,1*

Лактатдегідрогеназа(нмоль ЫАОН/хв/мг білку)

контроль дослід 86,4±5,3 103,6± 12,2 95,7+6,8 157,5± 14,3* 72,4±5,4 94,3±7,0

Глюкозо-6-с юсфатдегідрогеназа(нмольМАВР*/хв/мг білку)

контроль дослід 10,24± 1,62 9,00± 1,20 15,70± 1,40 16,55±2,1 14,90± 1,50 9,95±1,37

2,3-дифocфoглiцepaтмyтaзa(нмoльNAD'7xв/мг білку)

контроль дослід 39,5±2,4 31,6+1,9* 62,7±5,8 51,2+4,0 47,3+2,9 26,3±2,2**

шя молекулярних механізмів дії інсуліну на метаболізм еритроїдних клі-

і необхідні додаткові дослідження.

ВИСНОВКИ

В ранньому періоді постнатального онтогенезу відбуваються вікові зміни в популяційному складі еритроїдних клітин кісткового мозку свиней, а саме зниження відносного вмісту проеритробластів і базофільних та поліхроматофільних еритробластів протягом перших 3-х днів після народження та підвищення вмісту цих клітин в кістковому мозку 10-ден-них тварин. •

У периферійній крові 1 -3-денних свиней кількість еритроцитів зменшується за рахунок зниження процентного вмісту "молодих" і "старих" еритроїдних клітин. У 10-денних свиней вміст еритроцитів в крові близький до вмісту цих клітин у новонароджених тварин.

В перші 3-дні після народження в еритроїдних клітинах кісткового мозку свиней підвищується активність гексокінази і знижується активність піру-ваткінази і лактатдегідрогенази, які каталізують кінцеві етапи гліколізу.

В еритроїдних клітинах кісткового мозку свиней протягом 10-денного періоду після народження зростає активність глюкозо-6-фосфатдегідоге-нази, ізоцитратдегідрогенази, цитохромоксидази і 2,3-дифосфогліцерат-мутази та активуються ферменти антиоксидантної системи - супероксид-дисмутаза і глутатіонпероксидаза.

5. В ранньому періоді постнатального онтогенезу (1-3 дні після народжеі ня) в еритроцитах крові свиней спостерігається активація ферментів аі тиоксидантної системи - супероксиддисмутази і глутатіонпероксидази еритроцитах 10-денних тварин зростає активність глутатіонредуктази

6. Еритроцити новонароджених свиней характеризуються низьким вміст 2,3-ОРО в цитоплазмі, а в 1-10 денних свиней концентрація 2,3-ОРв в еритроцитах зростає.

7. Ранній період після народження у свиней характеризується змінами в гормональному статусі, що полягають в підвищенні концентрації інсу ліну і трийодтироніну і зниженні концентрації тироксину і кортизолу плазмі 1 -10-денних тварин.

8. Інсулін регулює співвідношення популяцій еритроїдних КЛІТИН КІСТКОЕ мозку і периферійної крові свиней. Після введення цього гормону в ге мопоетичній тканині кісткового мозку збільшується відносний вміст проеритробластів і базофільних еритробластів поряд із зниженням вм поліхроматофільних і оксифільних еритробластів. Одночасно в периферійній крові зростає вміст "молодих" еритроцитів.

9. Інсулін регулює інтенсивність окремих ланок енергетичного метаболі: в еритроїдних клітинах кісткового мозку свиней. Після дії цього горм< в даних клітинах спостерігається підвищення активності гексокінази, і руваткінази та ізоцитратдегідрогенази і пригнічення активності цито-хромоксидази. Під впливом інсуліну в еритроцитах крові зростає акта ність гексокінази і піруваткінази і знижується активність 2,3-дифосфоі цератмутази поряд зі зменшенням концентрації 2,3-ОРС.

10. Встановлено, що еритропоез у свиней в ранньому періоді після народження характеризуються зниженням проліферативної активності ерит роїдних клітин кісткового мозку, зменшенням відносного вмісту "молі дих" еритроцитів в периферійній крові при відсутності вираженого вп. ву гормонального статусу на клітинний склад та формуванням субстр них і гормональних механізмів регуляції метаболізму в еритроїдних кх тинах.

СПИСОК РОБІТ ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Снітинський В. В., Антоняк Г. Л., Бершадський В. І. Активність деяких ферментів гліколізу еритроцитів поросят у неонатальному періоді. Укр біохім. журнал, 1994, т. 66, № 5, с.31-35.

2. Антоняк Г. Л., Бершадський В. І., Демчук О. М., Снітинський В. В. По] няльна характеристика активності ферментів антиоксидантної системи еритроцитів свиней і великої рогатої худоби. Наук.-техн. бюл. Інститут фізіології і біохімії тварин, 1994, вип. 16 (1), с. 16-19.

3. Антоняк Г. Л., Снітинський В. В., Бершадський В. І. Регуляція киснево-транспортної функції еритроцитів свиней в періоді неонатальної адапт; Тези доп. XIV з'їзду Укр. фізіол. товариства ім І. П. Павлова, К., 1994, с 230-231.

. Снітинський В. В., Антоняк Г. ЛКичун І. В., Данчук В. В., Бершадський В. І. Особливості динаміки концентрацій гормонів та активності ферментів антиоксидантної системи у новонароджених свиней. Тези доп. XIV з'їзду Укр. фізіол. товариства ім І. П. Павлова, К., 1994, с. 254-255.

. Снітинський В. В., Антоняк Г. JL, Бершадський В. І. Зв'язування і протеоліз 1251- інсуліну в плазматичних мембранах еритроцитів поросят. Тези доп. Всеукраїнської конф. з фізіології і біохімії тварин, Львів, 1994, с. 138.

. Антоняк Г. Л., Бершадський В. І., Демчук О. М., Іскра Р. Я., Снітинський В. В. Гормональна регуляція метаболічної активності в еритроцитах свиней в неонатальному періоді. Тези доп. І Укр. симп. по ендокринології тварин, Львів, 1994, с. 7-8.

. Антоняк Г. Л., Снітинський В. В., Кичун І. В.. Бершадський В. І. Вікові особливості процесу зв'язування 1251- інсуліну еритроїдними клітинами свиней. Матеріали наукової конф. присвяченої 100-річчю кафедри фізіології Львівського медінституту. Львів, 1995, с. 300-301.

Bershadsky V.I. The peculiarities of erythropoiesis and erythroid cell letabolism in pig during the neonatal period.

Doctoral thesis on specialization 03.00.04 - biochemistry. Institute for .esearch in Animal Physiology and Biochemistry UAAS, Lviv, 1996.

Summary

The manuscript and 7 printed works, containing the results of investigation of ge peculiarities of erythropoiesis and erythroid cell metabolism in pig during the eonatal period of ontogenesis are defended.

It was established that during early period after birth the changes in roliferative activity of erythroid precursors took place. This was accompanied by n appropriate dynamics of erythroid populations in bone marrow and peripheral lood of pigs. The intensity of certain stages of energy metabolism was also ;tablished to change in piglet bone marrow and blood erythroid cells in the sonatal period. These alterations included the decrease of glycolysis rate and itensification of oxidative processes simultaneously with the accumulation of 2,3-iphosphoglycerate in investigated cells.

During a short period after birth the development of adequate hormonal atus in pig organism as well as functional activity of antioxidant system in ythroid cells occured.

It was establised that insulin participated in the regulation of erythropoiesis ¡tensity and metabolic activity in the cells of erythroid lineage of pig. Under the fluence of hormone the contents of early erythroid precursors - proeryth-»blasts and basophylic erythroblasts - in pig bone marrow significantly increased hile the polychromatophylic and oxyphylic erythroblast contents decreased. The tensification of glycolysis and decrease of oxidative processes rates in erythroid ■11s of pig was observed under the influence of insulin.

Бершадский В. И. Особенности эритропоэза и метаболизма в эритроиднь клетках свиней в неонатальном периоде.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологически; наук по специальности 03. 00. 04-биохимия, Институт физиологии и биох мии животных УААН, Львов, 1996.

Резюме

Защищаются рукопись и 7 печатных работ, содержащих результаты исследований возрастных особенностей эритропоэза и метаболизма эритроидных клеток свиней в раннем периоде постнатального онтогенезе Установлено, что в периоде от рождения до 10-дневного возраста в органах гемопоэза происходят изменения пролиферативной активности эритроидных предшественников, что сопровождается соответствующей д намикой эритроидных популяций в костном мозге и периферической крс поросят. При этом в клетках костного мозга и эритроцитах животных из няется интенсивность отдельных этапов энергетического обмена в сторон снижения активности гликолиза и интенсификации окислительных проце сов наряду с накоплением в эритроидных клетках 2,3-дифосфоглицерата.

Показано, что на протяжении короткого периода после рождения п исходит становление соответствующего гормонального статуса организл антиоксидантного статуса клеток костного мозга и эритроцитов поросят Установлено, что в регуляции интенсивности эритропоэза и метабо лизма эритроидных клеток животных принимает участие инсулин. При в дении гормона в костном мозге поросят неонатального возраста увеличи вается относительное содержание ранних эритроидных предшественнике проэритробластов и базофильных эритробластов и снижается содержани полихроматофильных и оксифильных эритробластов. В эритроидных клс ках свиней под влиянием инсулина наблюдается интенсификация гликолі и снижение интенсивности окислительных этапов энергетического обмен:

Ключові слова: свині, онтогенез, неонатальна адаптація, еритропоез, еритроїдні клітини, еритроцити, кістковий мозок, гормони, інсулін, енерг тичний обмін, гліколіз, 2,3-дифосфогліцерат, антиоксидантна система.