Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Особенности биологии молочнокислых бактерий пищевого тракта телят

ВАК РФ 03.00.07, Микробиология

Автореферат диссертации по теме "Особенности биологии молочнокислых бактерий пищевого тракта телят"

о ФЕЄ 1997

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ МІКРОБІОЛОГІЇ І ВІРУСОЛОГІЇ імені Д.К. ЗАБОЛОТНОГО

На правах рукопису

НЕМІРОВСЬКА Людмила Миколаївна

Особливості біології молочнокислих бактерій травного тракту телят

03.00.07 - мікробіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Дисертація є рукописом.

Робота виконана у відділі фізіології промислових мікроорганізмів Інституту мікробіології та вірусології їм.Д.К.Заболотного НАН України

Науковий керівник: доктор біологічних наук

КОВАЛЕНКО НАДІЯ КОСТЯНТИНІВНА

Офіційні опоненти:

Доктор біологічних наук ХАРЧЕНКО СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА Кандидат біологічних наук С0Р0Ш0ВА ІРИНА БОРИСІВНА

Провідна установа: Київський університет ім. Т.Г.Шевченка

Захист відбудеться "19" лютого___________1997 р.

о Ю__________год. на засіданні спеціалізованої Вченої ради

Д 01.81.01 при Інституті мікробіології та вірусології ім.

Д.К.Заболотного НАН України / 252143, Київ - 143, вуя.Заболотного 154, Інститут мікробіології та вірусології НАН

України, зал засідань /.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту мікробіології та вірусології НАН України.

Автореферат розісланий "______" 1997 р.

Вчений секретар спеціалізованої Ради ^ ,

кандидат біологічних наук — Л.М.Пуріш

з

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Молочнокислі бактерії відіграють важливу роль в житті людини і тварин. Фізіологічні особливості цієї групи мікроорганізмів сприяють швидкій адаптації та розповсюдженню їх в природі. Екологія молочнокислих бактерій відображена у ряді наукових досліджень М.Г.Пивняк, 1976; Е.В.Тараканов, 1981; Е.И.Квасников, 0.А.Нестеренко, 1989; М.А.Тимошко, 1990; К.К.Коваленко и др., 1990]. Однак у цих дослідженнях відсутні дані про склад мікрофлори травного тракту в цілому, як єдиної системи, життєво важливої для нормального функціонування макроорганізму. В літературі представлені лише поодинокі роботи щодо вивчення видового складу та властивостей лактофлори травного тракту телят. Разом з тим, в умовах вирощування телят у великих господарствах дуже велике значення має процес формування складу мікрофлори та динаміка її становлення в процесі розвитку організму.

Відомо, що довкілля впливає на фізіологічні властивості молочнокислих бактерій [Т.Н.Головач и др., 1990; Н.К.Коваленко и др., 1994]. В процесі вивчення систематики молочнокислих бактерій їх номенклатура постійно уточнювалась. На цей час не з'ясовані причини мінливості фенотипових ознак цієї групи мікроорганізмів, а одержані дані суперечливі. В цьому аспекті лактофлора травного тракту телят практично не вивчена. Наукове значення мають дослідження фізіолого-біохімічних властивостей молочнокислих бактерій, що мешкають у травному тракті тварин в процесі онтогенезу, тому що у телят особливо чітко виражені зміни фізіології травлення у зв'язку з ростом та розвитком.

Згідно з даними літератури,молочна кислота - основний продукт метаболізму молочнокислих бактерій, є бактерицидним фактором для

патогенних мікроорганізмів [Н.К.Коваленко, 1991; Е.И.Квасников, 1996]. В останні роки З'явились поодинокі дані про здатність молочнокислих бактерій продукувати інші біологічно активні речовини, ідо відіграють роль захисного бар* єру при втручанні шкідливих бактерій у макроорганізм. В цьому плані особливої важливості набувають дослідження міжвидового та внутрішньовидового антагонізму серед цієї групи бактерій, що дає можливість обгрунтовано підбирати культури для створення препаратів - пробіотиків та направлено формувати склад нормальної мікрофлори травного тракту новонароджених телят. Актуальними є питання щодо впливу антибіотиків на лактофлору, що заселяє травний тракт телят з перших днів життя. Вивчення цих питань дозволить науково обгрунтувати і визначити критерії добору культур для пробіотика, розробити біотехнологію одержання бактеріального сухого концентрату живих клітин молочнокислих бактерій, розробити та впровадити пробіотик для телят. Науковий підхід щодо оздоровлення організму тварин, заснований на комплексному використанні живих культур молочнокислих бактерій у складі препаратів і кормів, є новим перспективним напрямком у біології .

Мета та завдання роботи. Метою даної роботи було дослідження особливостей біології молочнокислих бактерій, що мешкають в травному тракті телят; вивчення їх взаємовідносин з іншими представниками мікробного ценозу кишечника; направлений пошук біологічно активних штамів та розробка пробіотика для молоді великої рогатої худоби.

Для виконання роботи необхідно було вирішити такі завдання:

1. Дослідити динаміку формування мікробіоценозу травного тракту телят та створити колекцію молочнокислих бактерій, що мешкають у даній екологічній ніші.

2. Вивчити морфолого-культуральні, фігіолого-біохімічні властивості та диференціювати види кокових і паличковидних форм молочнокислих бактерій на підставі методу нумеричного аналізу.

3. Визначити біологічно активні властивості культур молочнокислих бактерій та характер їх взаємовідносин як внутрішньовидових, так і з представниками різних таксономічних груп бактерій.

4. Оптимізувати компонентний склад поживного середовища для культивування селекціонованих штамів у дослідно-промислових умовах. Розробити технологію одержання в промислових умовах пробіоти-кз, для телят.

5. Провести експериментальну оцінку біологічної дії лробіоти-ка з аналітичним! розрахунками його ефективності у тваринництві.

Наукова новизна роботи. Всебічно досліджено видовий та кількісний склад молочнокислих бактерій травного тракту телят у процесі розвитку тварин. Виявлено особливості біології лактофлорн даної екологічної ніші. Вперше визначено гетерогенність властивостей ентерококів і лактобацил, що домінують у мікробіоценозі кишечника телят, залежно від впливу умов оточуючого середовища, уточнено їх систематичне положення, обгрунтовано урахування деяких нових ознак видової диференціації молочнокислих бактерій. Вивчено характер взаємовідносин цієї групи мікроорганізмів з умовно патогенною мікрофлорою. Виявлено високу біологічну активність культур, які ізольовані від новонароджених телят. Вперше вивчено явище Оакте-ріоциногенії серед великої колекції культур, що ізольовані із різних природних джерел,та у штамів, які заселяють травний тракт телят. Проведено скринінг бактеріоциногенних штамів у лактобактерій. Показано, що бактеріощшогенні штами рідко зустрічаються серед лактофлори травного тракту телят. Встановлено, що видовий та кількісний склад молочнокислих бактерій корелює з фізіологічними особ-

ливостями розвитку тварин.

Практичне значення. Результати роботи покладено в основу створення пробіотика для телят. Розроблено технологію його одержання, налагоджено Еилуск на Іваньківському дріжджовому заводі та Ладижинському AT "Ензіфарм". Затверджено нормативно-технічну документацію. Пробіотик "Бовілакт" для телят захищено Патентом України [ N 764, 1992].

Конкретна особиота участь автора в одержаних результатах.Ро-бота виконана автором особисто під керівництвом д.б.н. Н.К.Коваленко. Дослідження, що були виконані в Інституті мікробіології і вірусології НАН України сумісно: із адгезії культур - з к.б.н.

С.О.Касумовою; із визначення складу ДНК у лактобактерій - з к.б.н. н.В.Нестєровою; із відпрацювання технологічних параметрів культивування - з к.б.н. Т.М.Головач та к.б.н. М.М.Гавриленко. Виробничі випробування у тваринницьких господарствах виконані сумісно з к.б.н. В.М.Маиюком. Дослідження із скринінгу плазмід лакта-бактерій виконані в Інституті біохімії та фізіології мікроорганізмів РАН - сумісно з к.б.н. 0.В.Козловою; гістологічні дослідження

- в Національному аграрному університеті - э к.б.н. Л.В.йцутою.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідалися на звітній науковій конференції Інституту мікробіології і вірусології НАН України за 1994 p., VI з'їзді Українського мікробіологічного товариства (Донецьк, 1984р.); на Міжнародних конференціях:"Микроорганизмы - стимуляторы и ингибиторы роста растений и животных" (Ташкент, 1989 р.); "Микробиологические и биотехнологические основы интенсификации и кормопроизводства" (Алма-Ата, 1990 p.); VII—th International Symposium on the Genetic of Industrial Microorganisms ( Monreal, 1994).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 науко-

вих праць (з яких 2 - за кордоном), одержано Патент України.

Структура та об'бм дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури (2 розділи),експериментальної частини з 6-ти розділів власних досліджень, заключения, висновків і списку цитованої літератури, що містить 140 робіт. Робота викладена на 175 сторінках машинопису, ілюстрована 38 таблицями, 19 малюнками, 4 фотокартками.

Положення, що виносяться на захист.

1. Результати еивчєння особливостей біології молочнокислих бактерій травного тракту телят та встановлення 'іх систематичного положення.

2. Результати досліджень динаміки формування мікрофлори в даній екологічній ніші, зокрема групи молочнокислих бактерій, що домінують у, шлунково-кишковому тракті телят.

3. Принципи групування штамів молочнокислих бактерій на підставі нумеричного аналізу фенотипових ознак, що виявляють ряд кореляцій їх видового та кількісного складу а фізіологічними особливостями розвитку тварин.

4. Обгрунтування експериментальних даних високої біологічної активності штамів, що ізольовані від новонароджених телят, та особливості їх антагоністичної дії.

5. Розробка критеріїв конструювання пробіотика для телят на основі молочнокислих бактерій, обгрунтування синергізму дії штамів препарату.

6. Експериментальна оцінка ефективності препарату у тваринництві.

ЗМІСТ РОБОТИ

МАТЕРІАЛІ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Зібрано колекцію штамів молочнокислих бактерій, що містить

102 культури, які були ізольовані із травного тракту телят різного віку. Також досліджено колекцію культур лактобацил та кокових форм молочнокислих бактерій (296 штамів), що були виділені нами раніше із різних екологічних ніш, з метою виявлення у них частоти утворення бактеріоциків.

Середовища та умови культивування молочнокислих бактерій та мікроорганізмів інших таксономічних груп підбирали відповідно до завдань експерименту, враховуючи їх потреби, та згідно існуючих схем їх виділення. Ідентифікацію культур молочнокислих бактерій проводили за Bergey-s Manual [1986]; K.Schleifer and R. Kilpper-Balz [1987]. Таксономічний аналіз - з використанням методу СТ.М.Ногина и др., 1991].

Антагоністичні властивості вивчали за методом відстроченого антагонізму [Н.С.Егоров, 1986]. Еактеріоциногенну активність - за методом перехресної чутливості штамів [P.Fredericq, 1957] в нашій модифікації. Властивості бактеріоцинів та динаміку їх накопичення

- згідно до робіт СТ.А.Додатко к др., 1989; С.И.Похил, Л.А.Косо-буцкий, 1991].

Чутливість культур щодо впливу антибіотиків досліджували за методом M.D.Биргер [1982]. Визначення мінімальної інгібуючої концентрації антибіотиків проводили за методом [Е.В. Козлова, 1991].

Адгезивні властивості молочнокислих бактерій визначали згідно СН.К.Коваленко, С.А.Касумова, 1989]. Плазмідну ДНК із клітин лактобацил виділяли за методом Бірнбойма-Долі [цит. Клонирование ДНК, 1988]. При визначенні складу ДНК у лактобацил використовували модифікований метод Мармур [J.Marmur,1962’].

Технологічні параметри росту культур - згідно робіт Ш.А.Ра-ботнова, И.Н.Позмогова, 1979; Т.Н.Головач и др., 1985].

Вплив препарату на організм тварин в умовах тваринницьких

господарств - за методом, розробленим А.В.Шатько [1991].

Статистичну обробку результатів проводили згідно до робіт Ш.В.Терентьев, Н.С.Ростова, 1977; В.Н.Максимов, 1980].

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Види молочнокислих бактерій, що були ізольовані із травного тракту телят, належать до родів Lactobacillus, Enterococcus, Streptococcus, Lactococcus. Встановлено, що вони домінують серед інших представників різних груп мікроорганізмів. Видовій та кількісний склад їх різноманітний та залежить від віку тварин, сезону року та раціону харчування. Ознаки видів лактобактерій в цілому співпадають з типовими. В той же час деякі з них мали варіабельні властивості, що обумовлено впливом середовища їх мешкання.

Серед кокових форм частіше реєструвались види роду Enterococcus, зокрема Enterococcus faecium та E.durans. Аналіз таксономічних даних виявив атипове проявлення окремих ознак у штамів (мал.1). Штами виду E.faecium розподілилися на три групи: 1 -однорідно проявляли ознаки, за виключенням зброджування арабінози та мелецитоаи, не росли при 10°С, що не властиво ентерококам, але характерно для стрептококів. Групи 11 та VI утворили на різних рівнях подібності два невеликих самостійних кластера, ознаки яких були варіабельними, що роз'єднало їх, але загальним була відсутність росту в бульоні з 6,5 X NaCl та неспроможність зброджувати арабі-нозу, що є атиповим для цього виду. Окрему гілку утворили штами E.durans, властивості яких проявлялись згідно з ознаками даного виду.

Стрептококи рідко реєструвалися серед лактофлори кишечника телят і були представлені єдиним вадом Streptococcus equinus, який щодо зброджування деяких вуглеводів був близьким до S.bovis.

Мал Л. Дендрограма подібності ознак кокових форм молочнокислих бактерій, що були ізольовані із травного тракту телят

Із гразного тракту телят часто ізолюються молочні стрептококи. Це, з одного боку, типові представники молока - Lactococcus lactis subsp. lactis, L.laetis subsp. cremoris, а з другого, рослинних кормів - L.piantarum. Визначено високий рівень подібності фенотгагавих ознак у лактококів, що підтверджує незначну варіабельність властивостей.

Паличковудцні форми молочнокислих бактерій роду Lactobacillus, що були ізольовані із травного тракту телят, розподілилися на три групи, які відповідають підродам (табл.1). Підрід Thermobacteriuiri (1 група) представлений типовими для даної еконіші видами, серед яких штзми Lactooacillus salivarius subsp. salivarius ка високому рівні подібності утворили кластер.

Найбільш численною була група і і (підрід Streptobaotenum). Цікавим був той факт, що різноманітність видів була характерною для лактофлори кишечника новонароджених та Ю-ткденнкх телят (табл.2). На фокі ідентичних для відповідних видів фізіолого-5іо-хїмїчнкх ознак відзначено і варіабельність окремих із них: гідроліз ескуліну, відсутність росту окремих штаміЕ при температурі

чи

zOn

С, інтенсивне зброджування целобіози, фруктози, галактози, що

є неті'іпові'їм для видів стрептобактеріи. Однак відзначено високий рівень подібності сформованих ними груп (мал.2).

Другою за численністю видів була група III (підрід ВеІаЬасІегішО, в яку увійшли види, які в типовими для даного середовища. В той ке час виявлені два види, що,за даними літератури, рідко зустрічаються в кишечнику телят. Це - L.fгuctasus та Ь.Ггиоііуогапз.

При вивченні взаємовідносин молочнокислих бактерій, що були ізольовані із дистального відділу кишечника телят, виявлено їх антагоністичну дію на умовно патогенні види мікроорганізмів. Антаго-

. Таблиця 1

Видовий та кількісний склад молочнокислих бактерій, що були ізольовані із травного тракту телят

t ..... - — . .. — . І РОДИ, види і — І Кількість мікроорганіа-I Імів /КУО/г/ | і і

ILactobaci1lus 1 І 1 I

jІ група /п/р Thenrobacterium/

1 Lactobacillus acidophilus O :

! L.salivarius subsp.salivarius 1 io6 і

III група /п/р Streptobacterium/ 1 1

I L.coryniformis subsp.torquens O

I L.cor.subsp.coryniformis I ІСГ - 104 |

I L.aliroentarius O l O СЛ

I L.casei subsp.casei 1 Ю1 i

I L.plantaruni і 101 i

1111 група /п/р Betabacteriuin/ 1 !

I L.reuteri CO o

I L. ferment um 1 ID4 1

I L.f'ructosus 1 104 і

1 L.fructivorans 1 104 1 1 1

IEnterococcus 1 і 1 1

I Enterococcus faecium 1 104 - 108 I

I E.durans I 103 - 107 j і ;

[Streptococcus 1 { 1 l

I Streptococcus equinus I ID5 - 107 | 1 |

ILactococcus 1 | 1 1

I Lactococcus laotis subsp.lactis I 105 - ID7 |

1 L.lactis subsp.cremoris I 105 |

1 L.plantarum i I 104 - ID5 | i .... - i

Таблиця 2

Динаміка формування видового складу лактофлори у травному тракті телят залежно від віку тварин

Вікові групи РОДИ, в иди

телят .Lactobacillus Enterococcus Streptococcus Lactocoocus

Новонароджені L.canei aubsp.easel, L.coryniformis subsp. torquene,L.cor,BUbsp.cory-niforraia,b.plantarum, L. i’ermen turn B.faecium - -

10 днів li.reuteri, L .fermentum, b.cor.subsp.coryniformia, L.fructivorans, L.fructo-sus, L.alimentariua E.faecium - -

І місяць L. acidophilus, ii.alimanta-rius E.faecium S.equinua -

6 місяців L.plantarum,L.calivarius subsp.salivariua E.faecium E. durans S.eqoinus Ii.lactis subsp. lacti3,L.lactie subsp.cremorie, L.plantarum

18 місяців E.faecium E. durans S.equinus L.lactis subsp« lactis,i,.plan- tarura

- не знайдено

штами

Подібність %

Кластери, види

L.fructivorans

L.coryniformis subsp.torquens L.plantarum

L.cor.subsp.coryniformis

III L.casei subsp.casei

L.alimentarius

L. cor. subsp. corynif ormis

L.fructosus

LJfermentum

L.reuteri

L. c,or, subsp .corynif ormis L.reuteri L.alimentarius iL. acidophil as

УІІ i-.salivarius subsp.salivarius

Мал.2. Дендрограма подібності ознак лактобактерій, що були ізольовані із травного тракту телят

ністичний ефект залежав як від штамової належності культур, так і від виду умовно патогенних мікроорганізмів. Найбільшу дію мали лактобацшш, а серед них - Ь.за1іУагііі5. Кокові форми, а саме Е.Гаесіш, частіше виявляли антагоністичну дію. Антагоністичній ефект проявлявся як завдяки молочній кислоті, так і за рахунок біологічно активних метаболітів. Встановлено, що більшість активних штамів були ізольовані від новонароджених телят. Результати вивчення антагоністичних властивостей молочнокислих бактерій показали, що активність штамів збільшується при сумісному використанні монокультур. Так,у суміші суспензій Е.і'аесішл (80 %) і Ь.яаііуагі-ия (20 %) антагоністична дія щодо умовно патогенні® мікроорганізмів була найбільш сильною.

Антагоністичний ефект молочнокислих бактерій може бути обумовлений їх здатністю продукувати бактеріоцини. Наявність бактері-оциногенних властивостей залежить від штамової належності культур. Нами вперше було показано, що штами, які були виділені від новонароджених телят, не проявляли бактеріоциногенних властивостей. В той же час серед ентерококів, зокрема Е.і'аесаііз і Е.гіигапз, що були ізольовані нами із іншої екологічної ніші, знайдено штами, що продукують бактеріоцини. Вивчено динаміку накопичення бактерюцину в процесі росту культур на поживному середовищі МРС. Показано, ідо початок синтезу бактаріоцину співпадає з початком логарифмічної фази росту культури, а максимальний синтез - з початком стаціонарної (мад. 3).

Практичну мету мало вивчення антибіотикорезистентності культур, що ізольовані від телят. Де дозволяє науково обгрунтувати включення штамів до складупробіотика, що дає можливість коригувати мікрофлору травного тракту новонароджених телят. Показано, що найбільш стійкими до впливу антибіотиків були види Е.і'аесіші та

Оптична густина

15

Час, години

Мал.З. Динаміка утворення бактеріоцину / І / культурами ентерококів в процесі росту на поживному середовищі МРС:

2 - Епіегососсиз сіигапз ^

3 - Е.ГаєсаІіз.

L.salivarius. Ці штами росли в присутності стрептоміцину, тетрацикліну, дінкоміцину, неоміцину, еритроміцину та олеандоміцину. В той же час скринінг плазмід антибіотикорезистентності серед молочнокислих бактерій не виявив штамів, які б мали гени резистентності щодо антибіотиків.

Показано, що лактобацили виду L.salivarius та ентерококи E.faecium проявляють адгезивні властивості до епітелію кишечника телят. Великий інтерес викликають дослідження динаміки утворення мікроколоній in vitro культурами L.salivarius та E.faecium. Було показано, що термін регенерації клітин E.faecium - близько 1 години, L.salivsrius - близько 3-х годин (мал.4).

Нами було визначено, що культури E.faecium та L.salivarius найбільш iiobhg відповідають критеріям оцінки біологічної активності штамів, тому вони були відібрані до склад/пробіотика для телят.

З метою одержання активних штамів для пробіотика були відпрацьовані умови їх культивування. Розроблено промислове поживне середовище для вирощування монокультур з оптимальними параметрами для E.faecium та L.salivarius, відповідно: вміст амінного азоту -60 та 80 мг%; рєдукуючих речовин за вуглеводним компонентом - 1,4

- 2,4 % та 1,5-2,2 X; pH - 6,5-6,7 та 5,7-6,1; температурний режим

- 33°С±1°С. Технологію культивування монокультур апробовано в промислових умовах.

Досліджено в динаміці процес формування видового і кількісного складу мікрофлори травного тракту телят у дослідних та контрольних групах. Показано, що молочнокислі бактерії домінують серед мікроорганізмів різних таксономічних груп мікробіоценозу. Видовий склад лактофлори різноманітний у перші 10 днів життя тварин, кількісний - залежить від віку тварин (мал.5). У телят після 20 днів від народження лактобактерії змінюються коковими формами, з'явля-

Мал.4. Динаміка утворення мікроколоній культурою Lactobacillus salivarius на поверхні твердого поживного середовища КРС /хбООО/

- досвід; о--------о - контроль

ються види, що б характерними для мікрофлори кормів. Застосування препарату з перших годин життя тварин сприяє їх росту та розвитку.

ВИСНОВКИ

1. Молочнокислі Бактерії є облігатними представниками мікробіоце-нозу травного тракту телят. Видовий та кількісний склад їх залежить від віку тварин, сезону року та трофічного фактору. Лактофлора найбільш різноманітна у новонароджених телят. Вона представлена видами лактобацил: Lactobacillus corynifonnis subsp.coryniformis, L.coryniformis subsp.torquens, L.fermentum, L.reuteri, L.alimenta-rius, L.plantarim, L.casei subsp.casei. Знайдено види -L.fructosus та L.fructivorans , що рідко зустрічаються в даній екологічній ніші. Кокові форми у новонароджених телят були представлені єдиним видом-Enterococcus faecium. У дорослих тварин превалює кокова мікрофлора.

2. При дослідженні динаміки формування мікрофлори травного тракту телят встановлено, що група молочнокислих бактерій домінує серед облігатних представників інших таксономічних груп. Показано, що в періоди зміни раціону харчування ( у віці 2-х та 6-й місяців) у кількісному складі мікрофлори відбувається зниження кількості мікроорганізмів, зокрема, молочнокислих, пропіоновокислих, аміло-літичних, целюлозолітичних бактерій, кишкової палички, дріжджів та грибів. Кількість бактерій групи протею практично не зменшується.

3. Антагоністична дія у штамів молочнокислих бактерій, що ізольовані від телят, проявляється у відношенні до умовно патогенних тест-культур:Pseudomonas aeruginosae, Mycobacterium smegmatis, Nocardia asteroides, Escherichia col і 0127, Proteus vulgaris, Staphylococcus aureus 209. Антагоністична активність залежить від

штамової належності культур. Частіше вона проявляється у лактобацил (7,8 %), рідше - у кокових форм (4,5 X). Суміш монокультур E.faecium (80 %) та L.salivarius (20 7.) проявляє синергізм антагоністичної дії у відношенні до наведених тест-культур.

4. Серед досліджених культур молочнокислих бактерій 80 % штамів L.salivarius ростуть у присутності стрептоміцину, тетрацикліну, олеандоміцину, неоміцину, еритроміцину; серед кокових форм -стійкими є штами E.faecium: 100 % - до стрептоміцину, 67 % - до лінкоміцику, 47 % - до тетрацикліну, 41 % - до неоміцину, 17,6 % -до олеандоміцину.

5. Культури E.faecium та L.salivarius, що відібрані до складу про-біотикз, здатні in vitro утворювати мікроколонії на поверхні твердого поживного середовища МРС. Визначено, що термін регенерації Е. faecium - близько 1 години, L.salivarius - близько 3-х годин.

6. Розроблено технологію одержання пробіотичного препарату "Вові-лакт" для телят, який захищено Патентом України; методику його використання. Затверджено "Настанову про застосування "Еозілакту". Проведено експериментальну оцінку дії препарату та його ефективності у тваринництві.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕШЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Кваснккоз Е.й., Коваленко Н.К., Немировская Л.Н. Молочнокислые бактерии и стрептококки желудка человека в норме и при некоторых патологических процессах //Журн.микробиол..эпидемиол. и иммунобиологии, 1979. - N 3. -С.73-76.

2. Коваленко Н.К., Мацюк В.М., Немировская Л.Н. и др. Использова-

ние литосила для силосования высоковлажного растительного сырья //В кн.: Микроорганизмы в кормопроизводстве. Кишинев, 1990.

-С.49-58.

3. Коваленко Н.К., Кзсумова С.А., Немировская Л.Н. и др. Влияние биоконсерванта литоеил на микробиологические процессы в сило-се//Известия АН ССР Молдова. Биологические и химические науки, 1990. -N 6/248/. - С.25-30.

4. Подгорский B.C., Коваленко Н.К., Немировская Л.Н. и др. Способ получения препарата для профилактики и лечения желудочно-кишечных заболеваний животных //Патент Украины N 764, 1992.

5. Немировская Л.Н., Яцута Л.В. Влияние молочнокислых бактерий на гистологическую структуру органов пищеварительного тракта телят //Микробиол. журн., 1994. -56.-2. -С.88,

6. Квасников Е.И., Коваленко Н.К., Немировская Л.Н. и др. Применение молочнокислых бактерий в кормлении сельскохозяйственных животных //Тез. VI Учредительного съезда УМО, Донецк, 1984. -С.98.

7. Богуславский В.М., Бурцева С.А., Немировскзя Л.Н. и др. Антимикробные свойства молочнокислых бактерий //Тез. Международ.конф. "микроорганизмы - стимуляторы и ингибиторы роста растений и животных", Ташкент, 1989. - С.28.

8. Коваленко Н.К., Касумова С.А., Немировская Л.Н. Влияние продуктов метаболизма молочнокислых бактерий на организм сельскохозяйственных животных //Тез.Международ. конф. "Микроорганизмы - стимуляторы и ингибиторы роста растений и животных",Ташкент,1989.-С.94.

9. Коваленко Н.К., Немировская Л.Н., Касумова С.А. и др. Направленное формирование биоценоза пищеварительного тракта телят //Тез. Международ.конф. "Микробиологические и биотехнологические основы интенсификации растениеводства и кормопроизводства", Алма-Ата, 1990. - С.43.

10. Коваленко Н.К., Немировская Л.Н. Бактериоцины молочнокислых бактерий //Тез. Международ. конф. "Микроорганизмы в сельском хозяйстве", Пущино, 1992. -С.93.

11. Коваленко Н.К., Головач Т.Н., Немировская Л.Н. Коллекция молочнокислых бактерий и перспективы ее практического использования / /Микробиол. курн., 1994. - 56. - С. 67.

12. Kovalenko N.K.,P/vcvarenko T.V., Nemirovskaya L.N. Genetic Systems in Lactic Acid Bacteria //vil-th International Symposium on the Industrial Microorganisms, Monreal, 1994,- P.27.

13. Kovalenko N.K., Golovach T.N., Nemirovskaya L.N. et al. Collection of Lactic and Acetic Bacteria in Institute of Microbiology arid Virology of Ukraine Academy of Science//Abstracts of Vl-th Intern. Congress of Culture Collection, Washington, 1988.-P. 69.

24

АН НОТАЦИЯ

Немировская Д.Н. Особенности биологии молочнокислых бактерий пищеварительного тракта телят

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.07 - микробиология.

Институт микробиологии и вирусологии им.Д.К.Заболотного НАН Украины,Киев, 1996.

Защищается рукопись кандидатской диссертации, которая содержит результаты экспериментальных исследований особенностей биологии молочнокислых бактерий пищеварительного тракта телят. Создана коллекция молочнокислых бактерий. Показана гетерогенность проявления свойств отдельными видами родов Lactobacillus, Enterococcus, Streptococcus, Lactooocous. Таксономический анализ фенотипических признаков выявил влияние среды обитания на свойства молочнокислых бактерий. Обнаружены доминирующие и редко встречающиеся виды в данной экологической нише. Предложены критерии отбора культур, перспективных для создания пробиотических препаратов. Разработан пробиотик "Вовилакт" для телят. Показана его эффективность.

Nemirovskaya L.N. Peculiarities of Lactic Acid Bacteria Biology of Calves Digestive Tract.

The Thesis for obtaining: candidate degree in biological sciences on speciality 03.00.07 - microbiology. The Institute of Microbiology and Virology nm. D.K.Zabolotny of the NAS of Ukraine, Kiev, 1996.

The typescript, containing the experimental study results of peculiarities of lactic acid bacteria biology of calves digestive tract, is being defended. The collection of lactic acid bacteria cultures has been created. Heterogeneity of properties manifestation by somespecies of Lactobacillus, Enterococcus, Streptococcus and Lactococcus genus has been shown. Taxonomic analysis of phenotypic characters revealed environmental effect on lactic acid bacteria peculiarities. Dominating and rarely met species in this ecological nishe heve been brought to light. Some selection criteria of cultures that are perspective for probiotic products creation have been proposed. Probiotic "Bovilact" for calves has been elaborated. Its efficacy has been demonstrated.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: мікробіоценоз, молочнокислі бактерії, травний

тракт телят, біологічно активні властивості, критерії підбору культур, проОіотик. ■ •

ANNOTATION