Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Орнитофауна как структурный элемент культуробиогеоценозов г. Донецка и прилегающих к нему зеленых защитных зон

ВАК РФ 03.00.16, Экология

Автореферат диссертации по теме "Орнитофауна как структурный элемент культуробиогеоценозов г. Донецка и прилегающих к нему зеленых защитных зон"

ДНШРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦЮНАЛЬНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

ШТ1РЦ ЮЛ1Я ОЛЕКСПВНА

УДК 574.4 : 591.5 : 598.2

ОРН1ТОФАУНА ЯК СТРУКТУРНИЙ ЕЛЕМЕНТ КУЛЬТУРБЮГЕОЦЕНОЗШ М. ДОНЕЦЬКА ТА ПРИЛЕГЛИХ ДО НЬОГО ЗЕЛЕНИХ ЗАХИСНИХ ЗОН

03.00.16 - еколопя

Автореферат дисертаци на здобутгя наукового ступеия кандидата бшлопчних наук

Дшпропстровськ - 2004

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана на кафсдр1 зоологи Донецького нацюнального ушверситет Мшстерства освгги 1 науки Украши.

Науковий кер1вник:

Офщшш опоненти:

доктор бюлопчних наук, професор Ярошенко Микола Миколайович,

Донецысий нащональний ушверситет, кафедра зоологи, завщувач

доктор бюлопчних наук, професор, Серебряков Валентин Валентинович,

Кшвський нащональний ушверситет ¡м. Тараса Шевченка, кафедра зоологи, завщувач

кандидат бюлопчних наук, Чаплигша Анжела Борис1виа, Харювський державний педагопчний ушверситет ¡м. Г.С. Сковороди, кафедра зоологи, доцент

Тавршсысий нащональний уш'верситст ¡м. В.1. Вернадського, кафедра екологп та рацюнального природокористування, Мшютерство осв1ти 1 науки Украши (м. Омферополь).

Захист дисертацн вщбудеться ",3,&" гуигСь(гЧА2004 р. о "АО' годшп н: засщанш спещатзовано'1 вчено'1 ради Д 03.051.04 для захисту дисертацш н: здобуття наукового ступеня доктора бюлопчних наук у Дншропетровськом; нащональному ушверситеп Мшютерства освгги 1 науки Украши за адресою 49050, м. Дншропетровськ, вул. Наукова, 13, корп. 17, бюлого-еколопчнш факультет, ауд. 611.

3 дисертащею можна ознайомитись у науковш б1блютсщ Дншропетровськоп нацюнального ушверситету Мшютерства освгги 1 науки Украши за адресою м. Дшпропетровськ, вул. Наукова, 13.

Пров[дна установи:

Автореферат розюланий

й "Ц" &&

'¿аул А, 2004 р.

Вчений секретар спещал1зовано1 вчено!" ради, кандидат бюлопчних наук, доцент

А.О. Дубина

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальшсть теми. Птахи е невщ'емним складовим компонентом мюьких бюгеоценоз1в. Завдяки пггенсивному обмшу речовин \ великш кшькосп споживаного корму, висотай рухливосп та здатносп концентруватися в кпсцях з високою щшьш'стю сво'1х жертв, вони регулюють чисельшсть безхребетних 1 др1бних ссавщв (Воробейник и др., 1994). Р1зномаштшсть видового складу та висока [щльшсть населения комахощних птах1в сприяють збережению зелених иасаджень (Бельгард, 1960; Губкин, 1971; Иноземцев, 1978; Ильичев и др., 1987; Кошелев, Пересадько, 1997; Гузш, 2001 та ¡н.); насшньо'щш птахи виконують роль регулятора кшькосп рудеральноТ рослинносп (Храбрый, 1991; Кошелев, Пересадько, 1997 та ¡и.). Важлива також участь птах ¡в у поширенш насшня деяких рослин (Воробейчик и др., 1994; Чаплыгина, 2000 та ш.). Птахи е найважливнним джерелом надходження оргашчних речовин у систем! у вигляд1 екскреторного опаду (Булахов и др., 1996, 1997, 2001, 2002). Населения птах ¡в здатне виконувати шдикацшну роль при цосшдженш змш середовища внасл1док перетворення його людиною (Ильичёв и др., 1987; Булахов и др., 1996; Чаплыгина, 2003 та ш.). Треба також вщзначити ¡снування деяких негативних сторш перебування птах ¡в у мють Збшыпення чисельносп деяких синантропних вщцв може призвести до зростання числа ушкоджень з Ухнього боку р1зних споруд 1 поштряпо-транспортних засоб1п (Ильичёв и др., 1987; Соколов и др., 1990; Храбрый, 1991 та т.). Вщома участь птах1в у перенесенш орштоз1в (Львов, 1977; Вишев и др., 1984; Ильичёв, Фомин, 1988; Благосклонов, 1991 та ш). 3 кожним сезоном м1грацш з'являються нов1 цггами В1русу фипу, що е результатом 1хнього латентного перебування та модифжацп в тЫ гттах¡в (Серебряков, 2002). Таким чином, вивчення орштофауни урбашзованих територш та законом1рностей п формування - надзвичайно актуальна задача.

Зв'язок робота з науковими програмами, планами, темами. Тема цисертацшноТ робота входила до складу держбюджетно! теми кафедри зоологи Цонецького нацюнального ушверситету "Вивчення фауни наземних хребетних Цонецько1 обласп" Г—91/36 (номер державно'1 реестрацп 01920003968), в якш Шт!рц Ю.О. була виконавцем. Внесок здобувача у виконання зазначено!" цержбюджетно1 теми полягав у збор! та обробщ матер1алу з1 структури орштофауни м. Донецька та ншшх мгст 1 населених пункпв ДонецькоУ обласп.

Мета 1 завдаиня дослщження. Метою робота було встановлення складу та :труктури орштофауни як елемента культурбюгеоценоз1в м. Донецька та прилеглих по нього зелених захисних зон.

Для досягнення Д1С1 мети передбачалося виршення таких завдань:

— виявлення законом1рностей циюпчноУ динамши орштофауни бюгеоценоз1в М1ста;

— оцшка впливу низки урбогенних процес1В на сукцесшну динамику opнiтoфayни житловоТ забудови мкта;

— виявлення законом! рностсй консортивних зв'язюв птах1в ¡з деревними автотрофами в умовах великого промислового мюта;

— оцшка впливу автотранспортних мапстралей на розподш птах ¡в у придорожшх бюгеоценозах урбашзованих тepитopiй;

— встановлення ступени схожостс складу орштофауни примкьких зелених захисних зон та насаджень м!ста;

— розробка рекомендацш до спрямованого формування орштофауни Micra. Об'ект досмджеиня - орнитофауна як структурний елемент

культурбюгеоценоз1в м. Донецька та прилеглих до нього зелених захисних зон.

Предмет досл1дження - структурна оргашзащя населения rrraxiB, консортивш зв'язки nTaxie ¡3 деревними автотрофами.

Методы досл1дження - облки чисельност1 irraxiB проводились маршрутними методами (опис метод1в наведено в po6oTi A.I. Гуз1я (1997)). Для дослщження консортивних зв'язюв rrraxiB використовувалась методика хронометрування денного бюджету часу птах1в-консорт1в на один екземпляр автотрофа, запропонована B.JI. Булаховим (цит. за: Пономаренко, 1997, 2000). Для анал1зу консортивних зв'язив птах1в застосовувався метод розподшу життевих форм за системою М.П. Аюмова (1948, 1955). 3 метою виявлення схожост1 в структур! орштофауни р1зних бшгеоценоз1в, а також под\бних систем консортивних зв'язшв, яю формуються в консорщях деревних автротроф1в, використовувався метод кластерного анашзу (Песенко, 1982). Для оцшки залежное™ значения загального денного бюджету часу птах!в-консорт1в на один екземпляр автотрофа вщ виду автотрофа - детермшанта KOHCopnii було використано однофакторний дисперсшний анашз (Лакин, 1990). Для встановлення ступеня впливу урбогенних процеав на сукцесшну динамку орштофауни, а також характеристик автомапстралей на розподш rrraxiB у придорожшх бюгеоценозах використовувався шформацшний анал1з за методом Орлощ (Нешатаев, 1987).

Наукова новизна отриманих результате. Вперше виявлено основш законом1рност1 циюпчно1 динамки структури орштофауни урбашзованих 6i0re0L(CH03iB в умовах Донбасу. Установлено, що на хщ сукцесшноУ динам1ки орштофауни житлово'1 забудови Micra бшьш вагоме значения справляе бюгеоценотичне оточення дшянки житлового масиву, шж вш забудови та CTyniHb и озеленшня. Вперше виявлено законом1рност1 консортивних зв'язюв rrraxiB ¡з деревними рослинами в умовах великого мкта Донбасу. Виявлено частку внеску бюморф nTaxiB у формування системи консортивних зв'язмв i3 деревними автотрофами в умовах урбашзованих бюгеоценоз1в. Установлено, що в умовах MicTa iHTeHCHBHicTb руху автотранспорту справляе бшьш вагоме значения на розподш rrraxiB у придорожшх бюгеоценозах, шж cryniiib озеленшня придорожньо'1 смуги.

Практичне значення одержаних результатов. Розроблено рекомендацн до спрямованого формування орштофауни культурбюгеоценоз!в м. Донецька, HKi прийнят! Головним управлшням мютобудування й архиектури м. Донецька та Державним лшогосподарським об'еднанням "Донецышс". IJi рекомендацп можуть використовуватися при плануватп забудови територи Micra, пщбор1 деревних рослин при озеленюватп житлових райошв, плануванш бютехшчних заход1в у межах зелених насаджень з метою спрямованого формування орштофауни урбашзованих тсриторш. Отримаш дан! використовуються в навчальному ripoueci на кaфeдpi зоологи Донецького нащонального ушверситету в курсах "Зоолопя хребетних", "Еколопя тварин" i на кафедр1 прикладно! екологн та охорони

навколишнього середовища Донецького нацюнального техшчного ушверситету в курсах "Основи екологп", "Урбоеколопя".

Особистий внесок здобувача. Дисертацшна робота являе собою самостшне завершене дослщження, результата якого одержан! здобувачем особисто. Внесок здобувача до наукових праць у citíbübtopctbí полягав у самостшному 36opi материалу, його ангипзу, а також у самоспйному опису результате досл1джень та bhchobkíb. Внесок сгивавтор1в д.б.н. М.М. Ярошенка та к.б.н. А.Д. Шп'рца в спшьш науков1 публжаци полягав у наукових консультащях при плануванш та проведенш дослщжень, редагуванш тексту рукопису публжацш. Матср1ал, який було покладено в основу робота "Структура орнитокомплексов парковой зоны города Донецка в репродуктивный период" (Природничий альманах. Сер. Бюл. науки: 36. наук, праць. - Херсон: Персей, 2002. - Вип. 2 (3). - С. 256-261; ствавтор - Ш-прц А.Д.), збирався особисто дисертанткою. Ю.О. ИМрц самостшно зроблено анал1з структури орштофауни парковоТ зони м. Донецька в репродуктавний перюд та сформульовано висновки. Загальний внесок здобувача в роботу становить 80%.

У po6oT¡ "Сравнительная характеристика орнитокомплексов населённых пунктов центральной и южной части Донецкой области" (Пращ наук. конф. ДонНУ за пщсумками наук.-досл. робота за перюд 1999-2000 рр. Секщя бюл. наук (м. Донецьк, 18-20 юптня 2001 р.). - Донецьк: ДонНУ, 2001. - С. 35-39; ствавтор -Шпрц А.Д.) фактичний матер1ал з орштофауни р1зних населених пункпв центрально!' та твденноТ частани Донецько! облает) збирався особисто здобувачем. Ю.О. Шпрц самост1йно проведено пор1вияльний анал1з структури досл1джуваних 0pnÍT0K0MnneKCÍB та сформульовано висновки. Загальний внесок дисертантки в роботу становить 80%.

У робот! "Сезонная динамика структуры орнитокомплексов одноэтажной жилой застройки крупного промышленного города (на примере города Донецка)" (Матер1али Всеукр. конф. студент!в, acnipairrin та молодих вчених "Ыор{знома1пття природних i техногенних 6ioTonÍB Украши" (м. Донецьк, 19-22 листопада 2001 р.). -Ч. II. - Донецьк: ДонНУ, 2001- С. 110-115; ствавтор - Ярошенко М.М.) здобувачем особисто збирався фактичний матер1ал з сезонноТ динамжи орштофауни одноповерховоУ житловоТ забудови м. Донецька. Пщб1р метод1в дослщження, подальшу обробку 31'браного матер!'алу та висновки зроблено Ю.О. Шпрц самостшно. Загальний внесок дисертантки в роботу становить 80%.

У робот1 "Консортивные связи птиц с робинией лжеакацией (Robinia pseudoacacia L.) в условиях урбанизированного ландшафта Донбасса" (36. доп. I м1жнар. наук. конф. асшранпв та студенпв "Охорона навколишнього середовища та рацюнальне використання природних ресурЫв" (м. Донецьк, 16-18 kbítim 2002 р.). - Донецьк: ДонНТУ, ДонНУ, 2002. - Т. 2. - С. 90-91; ствавтор -Ярошенко М.М.) Ю.О. IIlTÍpu особисто досл1джено троф1чш та TonÍ4H¡ консортивш зв'язки птах1в ¡з деревним автотрофом - дстсрм1нантом консорцй' в умовах урбашзованих 61огеоценоз1в. Дисертанткою зд1Йснено самостшний nifl6ip мстодт досл1дження, обробку 3Í6panoro MaTepiajiy. Загальний внесок здобувача в роботу становить 80%.

Права сп1вавтор!в колективних публ1кац1й не порушено.

Апробацш роботи. Основш положения дисертацшноУ робота пройшли апробащю на науковш конференци "Биологические исследования на природоохранных территориях и биологических стационарах" (с. Гайдари ХаршвськоУ обл., 1999); VI и VII наукових конференщях "Изучение и охрана птиц бассейна Северского Донца" (м. Харив, 1999; м. Донецьк, 2000); I республшанськШ конферешщ молодих вчених "Актуальные вопросы современной биологии" (м. Симферополь, 2000); I м1жнароднш науковш конференци "Структура та функцюнальна роль тваринного населения в природних 1 трансформованих екосистемах" (м. Дншропетровськ, 2001); XI кпжнароднш орштолопчнш конференци "Актуальные проблемы изучения и охраны птиц Восточной Европы и Северной Азии" (м. Казань, 2001); XI кпжнародному симпоз1у\п "Современные проблемы биоиндикации и биомониторинга" (м. Сиктивкар, 2001); Всеукрашськш зоолопчнш конференци "Зоолопчш досл1дження в УкраТш на меж1 тисячолггь" (м. Кривий Р1Г, 2001); ВееукраТнськш науковш конференци студенпв, астрант1в 1 молодих вчених "Бюр13номаштгя природних 1 техногенних бютотв Укра'ши" (м. Донецьк, 2001); науковш конференци Донецького нацюнального ушверситету за результатами науково-дослщноГ роботи за пер)од 1999-2000 рр. (м. Донецьк, 2001), I м1жнароднш науковш конференци асшранпв та студент1в "Охорона навколишнього середовища та рацюнальне використання природних ресурЫв" (м. Донецьк, 2002); науковш конференци молодих вчених "Еколого-бюлопчш дослщження на природних та антропогенно-змшених територ1ях" (м. Кривий Р1г, 2002); II ьпжнароднш науковш конференци "Бтр1зномашття та роль зооценозу в природних 1 антропогенних екосистемах" (м. Дншропетровськ, 2003), а також на наукових семшарах кафедри зоолога ДонНУ.

Публдеаци. За матер1алами дисертацшно'1 роботи опублжовано 22 наукових прац1, серед них 8 - стагп у наукових фахових журналах та виданнях, затверджених у перелжу ВАК Укра'ши, 2 - статп у зб1рниках наукових робгг та 12 - матер1али й тези конференцш.

Структура та обсяг диссртаци. Робота складаеться з1 вступу, 9 роздшв, висновюв, списку лкератури та 5 додатюв. Загальний обсяг дисертаци складае 400 сторшок, з них основного тексту - 160 сторшок. Робота \пстить 29 таблиць та 47 рисунмв (46 сторшок). Список лиератури (64 сторшки) нараховуе 537 найменувань (з яких 73 - шоземними мовами). Додатки А-Д (130 сторшок) мютять таблищ до основного тексту дисертащ'1.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ У ВСТУШ обгрунтовуеться актуальшеть теми дисертаци, формулюються мета 1 завдання дослщження, розкриваеться наукова новизна отриманих результате, визначаються можливост практичного використання результате.

1СТОР1Я ВИВЧЕННЯ ОРН1ТОФАУНИ УРБАШЗОВАНИХ ТЕРИТОР1Й У даному poздiлi в хронолопчному порядку розглянуто л1тературш джерела, присвячеш основним напрямкам вивчення орштофауни урбашзованих тсриторш. Перил дослщження з дано! проблеми в Укра'ии належать ще до початку минулого стор1ччя (Рудевич, 1901, 1902, 1903; Боровиков, 1902, 1903). Разом з тим було б

помилковим стверджувати, що ця тема достатньо дослщжсна. Слщ зазначити р1зноб!чний пщхщ дослщниюв до вивчення дано\' проблеми. Незважаючи на значну кшьюсть роб1т, присвячених вивченню птах1п урбашзованих тсриторш, деяким важливим питаниям надежно! уваги не гтридшялося. У переважнш бшыпосп проанал1зованих роб1т не в повнш \iipi розглянуто вплив конкретних фактор1в мкького еередовища на склад i структуру населения птах1в, недостатньо уваги придшяеться анал1зу впливу р(зних урбогенних процес1в на сукцссшну динам1ку орштофауни, дуже мало робгг присвячено анал1зу консортивних зв'язшв птах ¡в ¡з деревнями автотрофами в межах мгста.

УРБАН130ВАН1 БЮГЕОЦЕНОЗИ ЯК ЕКОЛОГ1ЧН1 СИСТЕМИ, IX СУЧАСНИЙ РОЗВИТОК ТА СТАН (АНАЛ13 Л1ТЕРАТУРИ)

Проанал1зовано лггературш джерела щодо рельефу, кгнмату, пдролопчних умов, грунпв, рослинносп, тваринного населения дослщжуваноТ територп (Рева, 1970; Слюсарев, 1988; Бурда, 1991; Белова, Травлеев, 1999 та ¡и.). Показано спепиф1ку мкьких умов еередовища. Наведено приклади розподшу територп р1зних м1ст при проведенш дослщжень Гхнього тваринного населения. Зпдно з проанал1зованими л^тературними джерелами едино! класифшаци мюьких бютошв не юнуе. Градащя бioтoпiв обумовлена в першу чергу завданнями кожного конкретного дослщження, а також особливостями того чи ¡ншого мюта або населеного пункту. При вивченш законом1рностей бюгеоценотичного розподшу орштофауни урбашзованих територш м. Донецька було видшено 7 основних тшнв бюгеоценоз1в: багатоповерхова житлова забудова, одноповерхова житлова забудова, сквери, парки, люопарки, кладовища, водно-болотш комплекси. При вивченш впливу конкретних фактор1в «¡ського еередовища на орштофауну застосовувалася бшыи др!бна градащя зазначених бюгеоценозк.

МАТЕР1 АЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ

Методолопчною основою проведения дослщжень були основш принципи вчення про биогеоценоз (Сукачев, 1956, 1964, 1966, 1972), а також учения про консорци (Беклемишев, 1951; Раменский, 1952; Мазинг, 1966, 1976; Дылис, 1973; Работнов, 1973, 1974, 1976; Селиванов, 1976; Голубець, Чорнобай, 1983; Й.В. Царик, 1-Й. Царик, 2002).

Матер ¡ал збирався протягом 1997-2003 рр. на територп м. Донецька та прилеглих до иього зелених захисних зон. При вивченш цишпчноТ динамки орштофауни мюта використовувалася перюдизащя р1чного циклу, запропонована С.О. Лопарьовим (1997). Вивчення впливу урбогенних фактор1в на законо?.прносп сукцесшноТ динамки орштофауни, консортивних зп'язкт птах ¡в ¡з деревними автотрофами, впливу автотранспортних мапстралей на розподш птах1в у межах урбашзованих бюгеоцеиоз1в, структури орштофауни примюьких зелених захисних зон проводилося в перюд пнздування (15 квтм - 30 червня), враховуючи велике значения даного перюду в р1чному цикл1 птах1в. В основу анал1зу тотчноТ та троф1чно1 структури покладено часткову участь вщповщних груп у загальнш структур! оргптофауни. Видшено 5 тошчних та 7 троф1чиих груп. При проведенш облшв птах1в використовувались маршрутш методи: метод С.С. Равкша, М.Г. Чслшцсва (1990) та метод облку птах1в у смуз1 обмежено! ширини - опис

метсдав наведено згщно з роботою A.I. Гуз1я (1997). При вивченш впливу автомапстралей на розподш rrraxiB 36ip MaTepiany проводився вздовж автодор1г, розташованих у кварталах багатоповерхово! житловоТ забудови. При вивчсшй законом1рностей розподшу птах ¡в у придорожшх бюгеоценозах враховувалися 1нтенсивн!сть руху автотранспорту та ступшь озелешння придорожньо'1 смути. Miporo штенсивност1 руху транспорту було середне значения к1лькост1 транспортних засоб1в, яю проходять через поперечний nepepi3 автодороги за 1 годину в св1тлий час доби в обох напрямках. Одиницею ви\пру ступеня озелешння була кшыасть деревних рослин на прилеглих до дороги тротуарах у зршй та шзнш стад1ях генеративного пер ¡оду в перерахуванш на 1 км2. Визначення вшового стану дерев проводилося за системою О.В. См1рново"1 та in. (1976).

Вивчення консортивних зв'язив птах ¡в i3 деревними автотрофами проводилося в межах квартал1в багатоповерхово! житлово! забудови. Як основний метод дослщження консортивних зв'язюв птах1в використовувалась методика хронометрування денного бюджету часу на один екземпляр автотрофа, запропонована B.JI. Булаховим (цит. за: Пономаренко, 1997, 2000). Для вивчення обрано екземпляри автотроф1в у зршш та шзнш стад1ях генеративного пер ¡оду. У ход1 збору матер1алу дослщжено 16 вид1в автотроф!в - детермшанпв консорцш. Дослщжено не менше 30 екземпляр1в кожного виду деревного автотрофа. Для анализу консортивних зв'язив птах ¡в застосовувався метод розподшу життевих форм за системою М.П. Аюмова (1948, 1955).

Для оцшки видово! р!зномаштност1 орштофауни використовувався ¡ндекс Шеннона. Оцшку в1ропдност1 pi3imui значень шдексу Шеннона проведено вщповщно до методу Хатченсона (Мэгарран, 1992). Для оцшки схожост1 видового складу орштофауни б!огеоценоз1в застосовувалась формула Жаккара. Розрахунок середньо1 арифметично1, помилки середньо!, показника точноеп середным здшснювався за формулами, наведеними в робоп Г.Ф. Лаюна (1990). Оцшка в1рог1дност1 pi3nni;i частково'1 учасп тошчних i троф1чних груп у структур! орштофауни проводилася вщповщно до методу ф-перетворень Oirncpa (Лакин, 1990).

3 метою виявлення схожосп в структур! орштофауни р1зних бюгеоценоз1в, а також под1бних систем консортивних зв'язив irraxiB, як! формуються в консорщях деревних автотроф!в, застосовувався метод кластерного анал1зу з використанням середшх арифметичних незважених значень евкл1дово1 вщеташ. Побудова дендрограм схожосп проводилась з використанням пакета Statistica 5.0 for Windows. Для оцшки залежносп значения загального денного бюджету часу птах!в-консорт1в вщ виду автотрофа - детерм!нанта консорци використовувався однофакторний дисперсшний анал!з (Лакин, 1990). При попарних пор1вняннях значень денного бюджету часу застосовувався метод Шеффе (Лакин, 1990).

Для встановлення ступеня впливу урбогенних процеЫв на сукцссшну динамшу орштофауни, а також характеристик автомапстралей на розподш maxiB у придорожшх бюгеоценозах використовувався шформацшний анашз за методом Орлощ (Нешатаев, 1987).

ЦИКЛ1ЧНА ДИНАМ1КА БЮГЕОЦЕНОТИЧНОГО РОЗПОД1ЛУ ОРН1ТОФАУНИ УРБАШЗОВАНИХ ТЕРИТОР1Й

У npoucci вивчення пшипчноТ динамжи орштофауни м. Донецька зареестровано 118 вщцв rrraxiB. Протягом року максимальна юльюсть зареестрованих вид1в характерна для водно-болотних комплекс!!) у шзньовесняний перюд (58 вид1в), мЫмальна - для Tiei ж кате гор ii бтгеоценозт у передвесняний период (26 вид1в). Найбшыпою вар1абельшстю кшькоеп вид1в протягом року характеризуеться орштофауна водно-болотних комплекЫв (26-58 вщпв), найменшою - орштофауна сквер1в (29-34 види). В основу пор1вняння орштофауни культурбюгеоценоз1в Micra покладено видовий склад птах in, зареестрованих у pi3Hi перюди року, тобто при цшор1чних доошдженнях. Оцшка схожосп, зроблена з використанням ¡ндексу Жаккара (Ij), вщображена на рис. 1.

Б - багатоповерхова житлова забудова, О - одноповерхова житлова забудова, С -сквери, П - парки, Л - лкопарки, К - кладовища, В - водно-болотш комплекси; числами показано диапазон значень ¡ндексу Жаккара

Найбшьш под1бним в умовах мюта е склад орштофауни бюгеоценоз1в багатоповерхово! житлово! забудови та сквср1в (1р0,98); люопаршв та кладовищ (^=0,97). Найменший ступень схожосп встановлено м1ж складом орштофауни водно-болотних комплетв та шших бюгеоценоз1в мюта - значения шдексу Жаккара варное вщ 0,18 до 0,21.

У тотчнш структур! орштофауни найбшьш динам1чною е дольова частка групи синантрошв (82,5% пор1внянь м1ж суъпжними перюдами виявили статистично в1рогщну р1зницю), у троф!чнш - дольова частка групи фггофапв (88,5% проведених пор1вшшь виявили статистично в1рогщну р1зницю). Виявлено асинхрошпсть цикшчно! динамши структури орштофауни бюгеоценоз1в мюта, яка пояснюеться нетотожними змшами абютичних 1 бютичних характеристик бюгеоценоз1в у досл1джуваш перюди року та варпованням потреб птах1в у певних ресурсах, обумовленим змшою фаз сезонного циклу.

ВПЛИВ УРБОГЕННИХ ПРОЦЕС1В НА СУКЦЕС1ЙНУ ДИНАМ1КУ ОРШТОФАУНИ ЖИТЛ0В01 ЗАБУДОВИ М1СТА

Специфжа формування мкьких територш у чаш створюе спектр бюгеоценоз1в, що знаходяться на р1знш стали становления. Це дае можливють простежити вплив низки урбогенних процеав на сукцссшну динамжу тваринного населения. Одним ¡з завдань наших дослщжень було встановлення законом1рностей сукцесшно! динамки орштофауни житлово! забудови мюта пщ впливом процес!в, яы мають мюце практично в кожному м1стк 1) змша бюгеоценотичного оточення територш внаслщок розширення плопц мюта; 2) збшынення вжу мюько! забудови; 3) озеленювання житлових кварташв.

Мюыа територн мають тенденцп до розширення плопц та включения у сво! меж1 примкьких земель. Так, з1 збшьшснням плоил, займано! мютом, пришсыи бюгеоценози стають його перифер1ею, водночас вщбувасться розширення плоил центрально! частини мюта. Вщповщно змшюеться бюгеоценотичне оточення цих територш.

На приклад1 квартал ¡в одноповерхово! житлово! забудови вивчався вплив вщдаленост1 бюгсоцснозу вщ центра ипста на склад \ структуру його орштофауни. Вивчення орштофауни проводилося в трьох типах градацш одноповерхово! житлово'1 забудови: 1) розташована в центр альшй частиш мюта; 2) у перифершнш частиш м1ста; 3) за межами мюта, тобто примюька. Пщ перифершною частиною малася на уваз1 eкoлoгiчнa околиця мюта. У напрямку вщ центра до пригорода вщбувасться послщовне збшьшення кшькосп вид1в 1 статистично в1рогщне зростання значень ¡ндсксу видово! р1зномаштносп Шеннона орштофауни одноповерхово! житлово! забудови. Враховуючи значения косфщ1снта шформацшного зв'язку (Рч = 0,1421), розрахованого при проведенш шформацшного анал1зу, було зроблено висновок, що склад орштофауни одноповерхово! житлово! забудови на 14,2% визначаеться положениям зазначеного бюгеоценозу в низщ градацш: центральна частина м1ста - перифершна - пригород. Приймаючи до уваги юнування велико! кшькост1 фактор1в, що впливають на розподш птах1в в умовах мюта, вплив зазначеного фактора слщ визнати ютотним.

Залежшсть складу та структури орштофауни вщ В1ку багатоповсрхово! житлово'1 забудови в1ддзеркалюе спшьний вплив двох процес1в: з одного боку, сукцссшних 3míh 6ioreoueno3ÍB, з iimioro боку, залежносп тенденцш формування орштофауни вщ етатв розвитку мктобудування. В1дповщно до вшу забудови видшено 4 градаци квартал1'в багатоповерхово1 житлово'1 забудови: 1) до 1950 р. (до uieï категорп вщнесено переважно тслявоенну забудову, а також довоенну з реставращею в шслявоенш роки); 2) забудова 1950-1960-х pp.; 3)забудова 1970-х pp.; 4) забудова 1980 - початку 1990-х pp. Послщовного зростання чи зниження числа вид1в rrraxie у склад1 орштофауни та значень ¡ндексу Шеннона 3Í збшьшенням В1ку забудови не встановлено. Слад зазначити, що максимальне значения ¡ндексу Шеннона характерне для вгдносно нових забудов (Н-2,155), що, на наш погляд, е одним í3 приклад1в прояву принципу альтернативно! p¡3HOMaHÍTHOCTÍ, наведеного в роботах 1.Г. Емельянова (1994, 1999 а, б), тому що збшыпення BÍKy забудови пов'язане з шдвищенням р1зноман1тност1 у шдсистем1 абютичних K0Mn0iieHTÍB (збшыпення ступеня заасфальтованост1 територи, збшыпення числа бущвель сфери обслуговування i т.п.), що викликае протилежно спрямовану зм1ну в структур! бютичного угруповання. 3míhh населения птах1в, як складово'1 частини бютичного блоку, виявляються в першу чергу зростанням часткового внеску Passer domesticus (L.) у структур} орштофауни внаслщок ¡нтенсивного заселения ïm мюцеперебувань i зростанням з його боку конкуренцн за м1сця ппздування, а також зниженням показниюв чисельност1 ¡нших вид1в irraxiB тд впливом зазначених фактор1в. Отримане значения коефвдента ¡нформацшного зв'язку (Ki = 0,0511) свщчить, що населения птахт багатоповерхово'1 житлово'1 забудови на 5,1% визначаеться bíkom híc'í забудови.

За ступенем озеленшня видшено 4 градацй' багатоповерхово'1 житлово\' забудови: 1) менше 1 тис.; 2) 1-5 тис.; 3) 5-10 тис.; 4)бшыне 10 тис. деревних рослин/км2. 3i збшьшенням ступеня озеленшня зростае кшьюсть вид1в nraxiB у склад1 орштофауни зазначеного бюгеоценозу. Поелщовного зниження чи зростання значения ¡ндексу видово'1 р1зномаштносп Шеннона 3Í збшьшенням ступеня озеленшня не встановлено. Враховуючи отримане значения коефвдента ¡нформацшного зв'язку (Ki = 0,0367), було зроблено висновок, що сила впливу зазначеного фактора на склад орштофауни багатоповерхово'1 житлово'1 забудови дор1внюс 3,7%.

ОСОБЛИВОСТ1КОНСОРТИВНИХ ЗВ'ЯЗК1В ПТАХ1В

13 ДЕРЕВНИМИ АВТОТРОФАМИ В УМОВАХ У РБАН130ВАН ИХ КУЛЬТУРБЮГЕОЦЕНОЗШ

У перюд ппздування в межах багатоповерхово'1 житлово'1 забудови в формуванш консортивних зв'язмв ¡з деревними автотрофами приймають участь 28 вщцв nTaxiß. Середш значения загального денного бюджету часу птах1в-консорт1в на 1 екземпляр автотрофа вартоють в1д 55,5 до 724,2 хвилини та зростають у низщ KOHCopuiií: Populas simonii Сап. - Populus bollearta Lauche - Gleditsia triacanthos L. -Robinia pseudoacacia L. - Aesculus hippocastanum L. - Populus italica (DuRoi) Moench - Betula pendula Roth - Populus balsamifera L. - Populus canadensis Moench -Piceapungens Engelm.- Acer pseudoplatanus L. - Acer negundo L. - Acer platanoides L.

- Ulmus pinnato-ramosa Dieck. ex Koehne - Salix alba L. - Populus nigra L. Вплив виду автотрофа - детермшанта консорци на значения загального денного бюджету часу irraxÍB-K0HC0pTÍB установлено статистично в1ропдним. Ссрсдш значения загального денного бюджету часу птах1в-консорт1в статистично в1ропдно вщр1зняються при Р<0,01 для 109 пар консорцш ¡з 120 проведених попарних пор1внянь. У систем i консортивних зв'языв nTaxiß основну частину денного бюджету часу складають TonÍ4H¡ зв'язки: 58,1% (консорщя Gleditsia triacanthos) -98,6% (консорщя Aesculus hippocastanuiri).

Птахи-консорти представлен! трьома групами топоморф: дендрофшами (у po3yMÍHH¡ дцимюфшв за системою М.П. Аымова (1955)), синантропами й yöikbictamh. Бшыпа частина вщцв kohcoptíb представлена дендрофшами. Для 15 консорцш з числа дослщжуваних характерне переважання в загальному денному бюджет! часу часткового внеску синантрошв (53,6-97,5%), для консорци Gleditsia triacanthos бшьш шж половину загального денного бюджету часу складають дендрофши - 54,8%.

Юнмоморфи представлеш сезонними та р1чними видами. Переважна частина вщцв kohcoptíb належить до другоГ групи. Для bcíx дослщжуваних консорцш характерне домшування в загальному денному бюджет! часу внеску pÍ4HHx вид i в -95,3-99,9%.

Трофоморфи I порядку представлеш трьома групами: фггофагами, зоофагами й еврифагами. За числом вщцв превалюють зоофаги. Найбшыпий внесок до загального денного бюджету часу maxie вносять еврифаги - 45,5-97,4%. «Итофаги представлен! насшньощами, зоофаги - трьома трофоморфами II порядку -мисливцями, засадниками й обшарщиками, еврифаги - обшарщиками й оглядальниками. Найбшьшим числом в ид i в kohcoptíb представлена група зоофапв-обшарщиюв. Максимальний внесок до загального денного бюджету часу птах1в-K0HC0pTÍB вносять еврифаги-обшарщики - 44,7-97,4%. Трофоморфи III порядку представлен! IV i V ланками системи М.П. Аюмова (1948, 1955). Форми IV ланки переважають як за числом вщцв, так i за частковою участю в загальному денному бюджет! часу (70,8-99,8%).

1ндивщуальна консорщя мае ознаки системи, вона м1стить tí ж функцюнальш блоки, що й бюгеоценоз (Царик Й.В., Царик 1.Й., 2002). Виходячи з цього положения, було проведено пор1вняння в идо в oí р1зноман1тносп угруповань nraxiB-kohcoptíb, kkí формуються в консорщях дослщжуваних автотроф1в. Розрахунок 1ндексу видово'1 p¡3HOMaHÍTHOCTÍ Шеннона було засновано на середшх значениях часу взаемодп вид1в kohcoptíb з видом деревного автотрофа, що виступав у рол1 детермшанта консорци. Значения ¡ндсксу Шеннона угруповань rrraxÍB-KOHCopTÍB знаходяться в межах вщ 0,251 (консорщя Populus simonii) до 1,794 (консорщя Gleditsia triacanthos). 3i 120 проведених попарних пор1внянь значень шдексу Шеннона в 117 випадках рвниця кпж ними статистично в1ропдна.

При проведенш кластерного анашзу на шдстав1 середшх значень часу взаемодп вщцв kohcoptíb з детермшантами системи консортивних зв'язюв nTaxiß розподшено на п'ять груп: 1) яю формуються в консорцй' Populus nigra; 2) у консорщях Acer negundo, Acer platanoides, Acer pseudoplatanus; 3) у консорци Salix

alba\ 4) у консорцп Ulmus pinnato-ramosa\ 5) у консорщях Picea pungens, Betula pendula, Populus bolleana, Populus canadensis, Populus italica, Populus simonii, Populus balsamifera, Gleditsia triacanthos, Robinia pseudoacacia, Aesculus hippocastanum (рис. 2). Найбшып псдабними м1ж собою е системи консортивних зв'язюв nTaxie у таких консоршях: Populus bolleana i Populus simonii, Populus italica i Aesculus hippocastanum, Gleditsia triacanthos i Robinia pseudoacacia.

30000 29000 28000 27000 26000 25000 24000 23000 22000 21000 20000 19000 18000 л 17000 и 16000 6 15000 14000 13000 12000 11 ООО ЮООО 9000 8000 7000 6000 5000 4000 ЗООО 2000 1000 О

g

Рис. 2. Дендрограма схожосп систем консортивних зв'язюв птах i в у консорщях: Р.р - Picea pungens, Ul.p - Ulmus pinnato-ramosa, B.p - Betula pendula, S.al - Salix alba, P.boll - Populus bolleana, P.c - Populus canadensis, P.n - Populus nigra, P.it - Populus italica, P.s - Populus simonii, P.bals - Populus balsamifera, Gl.tr - Gleditsia triacanthos, R.ps - Robinia pseudoacacia, Ac.n - Acer negundo, Ac.pl -Acerplatanoides, Ac.ps — Acerpseudoplatanus, Aesc.h —Aesculus hippocastanum.

ВПЛИВ АВТОТРАНСПОРТНИХ МАГ1СТРАЛЕЙ НА ОРН1ТОФАУНУ УРБАШЗОВАНИХ БЮГЕОЦЕНОЗШ

Одним Í3 значущих фактор1в, що впливають на чисельшсть птах i в на придорожшх територ1ях, е шум транспорту, обумовлений штенсившстю та складом транспортного потоку (Луканин, Трофименко, 2001). У ход! проведения шформащйного анал1зу розподшу птах i в у придорожшх бюгеоценозах залежно вщ ¡нтенсивност1 руху транспорту було вид^лено три градацн автодор1г, що виступали класами фактора: 1) <700, 2) 700-1200, 3) >1200 авт./годину. Враховуючи значения коефннснта ¡нформац1йного зв'язку (Ki = 0,3434), було зроблено висновок, що 34,3%

реестрацш птах(в на придорожшх територ1ях обумовлено впливом штенсивност1 руху транспорту. 3 огляду на велику кшьюсть фактор1в, що впливають на розподи птах ¡в в умовах великого мюта, отримана величина ¡нформацшного зв'язку е досить значною. Залежно вад ступеня озеленшня придорожньо1 смуги було видшено 4 градацй автомобшьних дор1г: 1) 5-10 тис.; 2) 10-15 тис.; 3) 15-20 тис.; 4) 20-25 тис. деревних рослин/км2. Значения коефЩента шформащйного зв'язку (К| = 0,0474) вказуе, що 4,7% реестрацш птах! в у придорожшх бюгеоценозах визначаеться ступенем озеленшня придорожньоТ смуги. Отже, сила впливу даного фактора значно нижча, шж вплив ¡нтенсивносп руху транспортного потоку. Спшьний вплив зазначених фактор1в визначае 39,0% реестрацш. 1нни, невраховаш, фактори складають 61,0%.

ОРН1ТОФАУНА ЯК СТРУКТУРНИЙ ЕЛЕМЕНТ КУЛЬТУРБЮГЕОЦЕНОЗЮ ЗЕЛЕНИХ ЗАХИСНИХ ЗОН, ПРИЛЕГЛИХ ДО М1СТА ДОНЕЦЬКА

Основну увагу при вивчеши орштофауни культурбюгеоценоз1в прилеглих до м1ста зелених насаджень було зосереджено на двох люових масивах ("Широке" та "Путшивський лю") та зал1зничних захисних люосмугах. У склад1 орштофауни зазначених зелених захисних насаджень у пер ¡од ппздування зареестровано 61 вид птах1в. Значения шдексу Шеннона орштофауни примкьких насаджень вар1юе вщ 2,300 до 2,595: максимальний показник вщзначено для орштофауни зашзничних захисних люосмуг. У тошчнш структур! орштофауни примюьких зелених насаджень дом1нують девдрофши як за кшьыстю вид1в (41-48), так 1 за частковою участю (57,0-87,7%). Троф1чна структура орштофауни зелених захисних зон характеризуемся домшуванням ентомофапв, число вщцв яких варпое вщ 35 до 39, часткова участь - вщ 54,6 до 73,3% загальноТ чисельносп вах вид1в.

Оцшку схожост1 видового складу орштофауни мюьких 1 примюьких насаджень проведено з використанням шдексу Жаккара. Найбшьший ступшь схожосп вщзначено м1ж складом орштофауни примюьких насаджень з мюькими люопарками й кладовищами, найменший - 31 скверами.

Установлено зниження числа в ид ¡в у склад1 орштофауни в низщ зелених насаджень: примюью насадження - люопарки мюта - мюью кладовища - парки -сквери. У межах зелених насаджень, прилеглих до м. Донецька, зареестровано види птах1в, яю вщсутш в насадженнях м1ста в пертд пнздування та складають певний резерв для збшьшення видового багатства зелених насаджень мюта.

ОХОРОНА ТА СПРЯМОВАНЕ ФОРМУВАННЯ ОРН1ТОФАУНИ В УМОВАХ СУЧАСНОГО М1СТА

У результат! проведения пор1вняльного анал1зу числа вид1в, яю складають населения птах ¡в дослщжуваних бюгсоцсноз1в, установлено, що культурбюгеоценози парюв 1 люопарюв мюта, а також примюьких зелених захисних зон е найбшын значущими з позицш збшьшення видового багатства орштофауни урбашзованих територш.

Вщповщний пщб1р деревних рослин може сприяти збшьшенню частково\' участ! дендрофшьноТ групи птах ¡в у структур] орштофауни житлових масив1в.

3 числа систем консортивних зв'язив птах in у дослщжуваних консорщ'ях деревних автотроф1в частка учасп дендрофшв у денному бюджет! часу птах1в зростае в низщ консорцш: Aesculus hippocasíanum - Populus simonii - Populus balsamifera - Acer pseudoplatanus - Populus nigra - Populus italica - Populus canadensis - Populus bolleana - Acer negundo - Acer platanoides - Salix alba - Betida pendula - Ulmus pinnato-ramosa - Picea pungens - Robinia pseudoacacia - Gleditsia triacanthos. 3 позицш збшынення в идо в oí pÍ3H0MaHÍTH0CTÍ орштофауни житлових MacHBÍB мюта слщ враховувати показники видовоУ pÍ3HOMaHÍTHOCTÍ консортивних угруповань nTaxiB. 1идекс Шеннона угруповань птах!в-консорт1в статистично в1рогщно зростае в низщ консорцш: 1) Populus simonii - 2) Aesculus hippocasíanum - 3) Populus bolleana - 4) Acer pseudoplatanus - 5) Populus italica - 6) Populus canadensis -7) Populus nigra, Populus balsamifera - 8) Acer negundo - 9) Acer platanoides -10) Betula pendula, Salix alba - 11) Picea pungens - 12) Ulmus pinnato-ramosa -13) Gleditsia triacanthos, Robinia pseudoacacia. Разом з тим необхщно пам'ятати, що щдив1дуальш консорцп не вщображають, зпдно з правилом емержентность штегральних властивостей екосистем (Царик И.В., Царик 1.И., 2002). 3 огляду на проблеми, пов'язаш з впливом автотранспорту на навколишне середовище, а також загибель птах i в на автодорогах, уздовж автомапстралей дощльно уникати висаджування деревних рослин (Populus nigra, Salix alba, Ulmus pinnato-ramosa, Acer platanoides, Acer negundo, Acer pseudoplatanus, Picea pungens), KOTpi як детермшанти консорцш обумовлюють пор!вняно bhcokí показники денного бюджету часу rrraxiB-K0HC0pTÍB. ГНдбф деревних рослин сл1д погоджувати з рекомендац1ями дендролопв i фах1сц1'в caHÍrapHO-ririenÍ4HHx служб.

На склад i структуру орштофауни кварташв житлово\' забудови б1лыи вагоме значения справляе в1ддалешсть територй' в1д околищ Miera, 1пж bík забудови та ступшь 'и озелегиння. Положения бюгеоценозу в низщ: центральна частина Miera -перифср1я - пригород характеризуеться перш за все його бюгеоценотичним оточенням. У зв'язку з цим ефективними сл!д вважати заходи 3Í створення в межах Miera дшянок, яю наближаються за сво1ми характеристиками до природних 6ioreoueH03ÍB.

Максимум видового багатства птах i в водно-болотних комплекс1в припадае на час сезонних м!гращй. Серед Mirpairrin вщзначено види, що потребують охорони. На наш погляд, доцшьним е вживання заход!в, спрямованих на зниження фактора занепокоення з боку людини: обмеження в1дв1дування людьми водойм, на яких формуються скупчення nTax¡B-MÍrpaHTÍB, у в1дповщн1 ncpioflu року.

ВИСНОВКИ

1. У склад) орштофауни культурбшгеоценоз1в м. Донецька та прилеглих до нього зелених захисних зон виявлено 122 види irraxiB.

2. Видовий склад rrraxiB прим1ських зелених насаджень у репродуктивний пер1од найбшыною Mipora под)бний до складу орштофауни мкьких кладовищ та niconapKÍB (¡ндскс Жаккара складае 0,84-0,85). Вщзначено зниження числа вид!в у склад! орштофауни в низщ зелених насаджень: примкьи насадження -люопарки micta - mícbkí кладовища - парки - сквери.

3. У межах територи Miera бюгеоценози водно-болотних комплекав характеризуються максимальною вар1абельшстю кшькост1 вид1в птах i в (26-58) протягом piHHoro циклу, мшмальиу вар1абельшсть даного показника виявлено для CKBepÍB (29-34 види).

4. Виявлено асинхроншсть циюичноУ динам1ки структури орштофауни в межах P¡3hhx mícbkhx б1огеоценоз1в.

5. Установлено високий CTyniiib схожосп (шдекс Жаккара складае бшып 0,95) м1ж видовим складом орнггофауни CKBepÍB та багатоповерховоГ житлово!' забудови, а також MicbKHX люопарюв та кладовищ.

6. На хщ сукцесшноТ динам1ки орнггофауни житлово"! забудови MicTa бшьш вагоме значения справляе бюгеоценотичне оточення дшянки житлового масиву, шж bík забудови та стушнь !Г озеленшня.

7. Ссрсдш значения загального денного бюджету часу птах1в-консорт1в на один екземпляр автотрофа - детермшанта консорцп в умовах житлово! забудови Miera варшють вщ 55,5 до 724,2 хвилини та послщовно зростають у низщ консорцш: Populus simonii - Populus bolleana - Gleditsia triacanthos - Robinia pseudoacacia -Aesculus hippocastanum - Populus italica - Betula pendula - Populus balsamifera -Populus canadensis - Picea pungens - Acer pseudoplatanus - Acer negundo - Acer platanoides - Ulmus pinnato-ramosa - Salix alba - Populus nigra.

8. Основну частину загального денного бюджету часу птах i в у систем! консортивних зв'язюв Í3 деревними автотрофами складають Ton¡4HÍ зв'язки, на частку яких припадае 58,1-98,6%.

9. Значения ¡ндексу видово'1 р1зноман1тносп Шеннона угруповань rrraxÍB-K0HC0pTÍB, яю формуються в консорщях деревних автотроф1в, знаходяться в межах вщ 0,251 до 1,794 i статистично в1ропдно зростають у низц1 консорщй: 1) Populus simonii - 2) Aesculus hippocastanum - 3) Populus bolleana - 4) Acer pseudoplatanus

- 5) Populus italica - 6) Populus canadensis - 7) Populus nigra, Populus balsamifera

- 8) Acer negundo — 9) Acer platanoides - 10) Betula pendula, Salix alba - 11) Picea pungens - 12) Ulmus pinnato-ramosa - 13) Gleditsia triacanthos, Robinia pseudoacacia.

10.3 числа топоморф у систем! консортивних зв'язюв птах i в 15 консорцш максимальну частку загального денного бюджету часу складають синантропи (53,6-97,5%); у систем! консортивних зв'язюв irraxiB ¡з Gleditsia triacanthos -дендрофши (54,8%). 3 числа юимоморф для bcíx дослщжуваних консорцш характерне значне переважання часткового внеску р!чних вщцв до загального денного бюджету часу irraxiB (95,3-99,9%). Максимальний частковий внесок до загального денного бюджету часу з трофоморф I порядку вщзначено для еврифапв (45,5-97,4%), з трофоморф II порядку - для еврифапв-обшарщиюв (44,7-97,4%), з трофоморф III порядку - форм IV ланки (70,8-99,8% загального денного бюджету часу гшшв-консорт).

11. В умовах MÍCTa на розподш irraxiB у придорожн!х б!огсоценозах бшьш вагоме значения справляе ¡нтенсившсть руху автотранспорту, яка визначае 34,3% реестрацш nraxiB, н!ж cTynim> озелен!ння придорожньо'1 смуги. Сумарний вплив цих фактор!в обумовлюе 39,0% реестращй rrraxiB в умовах даного бюгеоцепозу.

12. Запропоновано рекомендацп щодо спрямованого формування орштофауни урбашзованих б1огеоценоз1в, основними з яких е таи:

— збереження та розширення площ1 парив i люопарив MicTa, а також примюьких зелених зон, яи виконують роль рефупум1в MÍcbKo'i орштофауни;

— збшынення M03aÍ4H0CTÍ бюгеоценотичного покриття територй' MicTa за рахунок створення дшянок, що наближаються за с в oí ми характеристиками до природних 6ioreoueH03ÍB;

— ¡мдпошдний niflöip деревних рослин при озеленюванш житлових квартал!в MicTa:

• збшыпенню частково'1 участ1 дендрофшьноУ групи гтшв, а також пщвищенню видовоТ р1зноман1тност1 орштофауни житлових масив1в може сприяти бшьш чаете використання в ход1 озеленювання квартал1в житлово! забудови míct таких вид1в дерев: Gleditsia triacanthos, Robinia pseudoacacia, Ulmus pinnato-ramosa, Picea pungens, Betulapendula, Salix alba, Acer platanoides, Acer negundo (при цьому слщ уникати створення дшянок суцшьних монокультур);

• з позицш охорони rrraxÍB míct i навколишнього середовища в цшому вздовж автомапстралей доцшьно уникати висаджування деревних рослин (Populus nigra, Salix alba, Ulmus pinnato-ramosa, Acer platanoides, Acer negundo, Acer pseudoplatanus, Picea pungens), KOTpi як детермшанти консорцш обумовлюють пор]вняно biicokí показники денного бюджету часу птах1в-консорт1в.

П)дб1р деревних рослин слад погоджувати з рекомендац1ями дендролопв та фах!вц1в canÍTapno-riricnÍ4inrx служб.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ РОБ1Т ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦН

Статтт у фахових виданнях, затверджених у перел1ку ВАК Украпш

1. Стрелкова Ю.О. До екологй" гшздування чорного стрижа (Apus apus L.) на територй' Донецько'1 обласи // Наук. bích. Укр. держ. люотехн. ун-ту: 36. наук.-техн. праць. - Льв1в, 1999 а. - Вип. 9.7. - С. 176-178.

2. Штирц Ю.А. Гнездовая орнитофауна г. Славянска Донецкой области // Bích. Дншропетровського ун-ту. Сер. Бюлопя. Еколопя. - 2000 а. - Вип. 8, т. 2. -С. 105-111.

3. Штирц Ю.А. Структура орнитокомплексов одноэтажной жилой застройки г. Донецка в репродуктивный период // Bích. Донецького ун-ту. Сер. А: Природа, науки. - 2001 а. - Вип. 2. - С. 288-293.

4. Штирц Ю.А. Орнитонаселение зелёных насаждений крупного индустриального города в зимний период (на примере г. Донецка) // Bich. Дншропетровського ун-ту. Сер. Бюлопя. Еколопя. - 2002 а. - Вип. 10, т. 1. - С. 51-55.

5. Штирц Ю.А. Распределение птиц в придорожных биотопах в условиях урбанизированного ландшафта (на примере г. Донецка) // Bích. Донецького ун-ту. Сер. А: Природн. науки. - 2002 б. - Вип. 1. - С. 316-320.

6. Штирц Ю.А. Сезонные изменения структуры орнитокомплексов кладбищ крупного города (на примере города Донецка) // Межведомств, сб. науч. работ "Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона". - Донецк: ДонНУ, 2002 в. - Вып. 2. - С. 151-155.

7. Штирц Ю.А. Сезонная динамика орнитонаселения лесопарков крупного индустриального города (на примере г. Донецка) // Наук. вюн. Укр. держ. люотехн. ун-ту: 36. наук.-техн. праць. - Льв1в, 2002 г. - Вип. 12.4. — С. 77-83.

8. Штирц Ю.А. Циклическая динамика структуры орнитонаселения многоэтажной жилой застройки города Донецка II Вюн. Дшпропетровського ун-ту. Сер. Бюлогш. Еколопя. - 2003. - Вип. 11, т. 1. - С. 229-232.

Статп у зб1рниках паукових праць

9. Штирц Ю.А. К характеристике зимней орнитофауны железнодорожных защитных лесополос в окрестностях г. Донецка // Сб. науч. тр. "Экология и фауна Юго-Востока Украины". - Донецк: ДонНУ, 2001 б. - Вып. 2. - С. 138-140.

10.Штирц Ю.А., Штирц А.Д. Структура орнитокомплексов парковой зоны города Донецка в репродуктивный период // Природничий альманах. Сер. Бюл. науки: 36. наук, праць. - Херсон: Персей, 2002. - Вип. 2 (3). - С. 256-261.

Материал, який було покладено в основу щеХ роботи, збирався особисто дисертанткою. Ю.О. Штгрц самосттно проведено опали структури орштофауни парковог зони м. Донецъка в репродуктивный перюд та сформульовано висновки. Загалъний внесок здобувача в роботу становитъ 80%.

Матер1али та тези конференцш

11. Стрелкова Ю.А. Орнитофауна центрального парка культуры и отдыха имени Щербакова и прилегающей парковой зоны города Донецка // Тез. докл. конф. "Биологические исследования на природоохранных территориях и биологических стационарах" (с. Гайдары Харьковской обл., 16-19 сентября 1999г.).-Харьков: ХГУ, 1999 б.-С. 116-117.

\2.Штирц Ю.А. Орнитонаселение городов и населённых пунктов Донецкой области // Мат. I респ. конф. молодых учёных Крыма "Актуальные вопросы современной биологии" (г. Симферополь, 18 мая 2000 г.). - Симферополь: Таврия, 2000 б. -С. 93-95.

13.Штирц Ю.А. Структура населения птиц Путиловского лесопарка в городе Донецке в репродуктивный период // Птицы бассейна Северского Донца: Сб. мат. 6 и 7 конф. "Изучение и охрана птиц бассейна Северского Донца". - Донецк: ДонНУ, 2000 в. - С. 60-63.

14. Штирц Ю.А. Зимняя орнитофауна населённого пункта сельского типа в центре Донецкой области // Птицы бассейна Северского Донца: Сб. мат. 6 и 7 конф. "Изучение и охрана птиц бассейна Северского Донца". - Донецк: ДонНУ, 2000 г. - С. 63-64.

15. Штирц Ю.А. Орнитоконсорции клёнов урбанизированного ландшафта Донбасса // Тези доп. I м1жнар. наук. конф. "Структура та функцюнальна роль тваринного населения в природних 1 трансформованих екосистемах" (м. Дншропетровськ, 17-20 вересня 2001 р.). - Дншропетровськ: ДНУ, 2001 в. - С. 233-234.

16. Штирц Ю.А. Изменение структуры городских орнитокомплексов по градиенту "центр - окраина" в зимний период (на примере одноэтажной жилой застройки) // Материалы XI междунар. орнитолог, конф. "Актуальные вопросы изучения и охраны птиц Восточной Европы и Северной Азии" (г. Казань, 29 января -3 февраля 2001 г.). - Казань: Изд-во "Матбугат йорты", 2001 г. - С. 653-654.

П. Штирц Ю.А. Оценка состояния орнитокомплексов крупного индустриального центра (на примере города Донецк) // XI Междунар. симп. по биоиндикаторам "Современные проблемы биоиндикации и биомониторинга" (г. Сыктывкар, 17-21 сентября 2001 г.). - Сыктывкар, 2001 д. - С. 209-210.

18.Штирц Ю.А. Структура орнитокомплексов населённых пунктов центра Донецкой области в репродуктивный период // Матер1али Всеукр. зоол. конф. "Зоолопчш досл1дження в Укранн на меж1 тисячолпъ". - Кривий Pin "I.B.I.", 2001 с.-С. 137-139.

19.Штирц Ю.А. Характеристика консортивных связей птиц с тополями (Populus L.) в условиях урбанизированного ландшафта Донбасса // Матер1'али наук. конф. молодих вчених "Еколого-бюлопчш достдження на природних та антропогенно-змшених територ1'ях" (м. Кривий Pir, 13-16 травня 2002 р.). - Кривий Pir, 2002 д. -С. 462-465.

20. Штирц Ю.А., Штирц А.Д. Сравнительная характеристика орнитокомплексов населённых пунктов центральной и южной части Донецкой области // Пращ наук. конф. ДонНУ за шдсумками наук.-досл. робота за перюд 1999-2000 рр. Секщя бюл. наук (м. Донецьк, 18-20 квты 2001 р.). - Донецьк: ДонНУ, 2001. -С. 35-39.

Фактичпий Mamepicui з орттофауни р1зних населених пунктов центральноX та твденноХ частини ДопецькоХ облаетi збирався особисто здобувачем. Ю.О. lUmipif caMocmiÜHO проведено поргвняльний анал1з структури доел¡джуваних орштокомплекав та сформулъовано висновки. Загальний внесок дисертантки в роботу становить 80%.

П.Штирц Ю.А., Ярошенко H.H. Сезонная динамика структуры орнитокомплексов одноэтажной жилой застройки крупного промышленного города (на примере города Донецка) // Матер1али Всеукр. конф. студент]в, асшранпв та молодих вчених "BiopÍ3HOMaHÍTTH природних i техногенних бютошв Укра'ши" (м. Донецьк, 19-22 листопада 2001 р.). - Ч. II. - Донецьк: ДонНУ, 2001,- С. 110-115. У poöomi здобувачем особисто збирався фактичный Mamepian з сезонноХ dimaMÍKu орттофауни одноповерховог житловоХ забудови м. Донецька. Шдбгр Memodie доелгдження, подалыиу обробку згбраного матергалу та высновки зроблено Ю.О. ILImipij самосттно. Загальний внесок дисертантки в роботу становить 80%.

22.Штирц Ю.А., Ярошенко H.H. Консортивные связи птиц с робинией лжеакацией (Robinia pseudoacacia L.) в условиях урбанизированного ландшафта Донбасса // 36. доп. I кпжнар. наук. конф. асшранпв та студенпв "Охорона навколишнього середовища та рацюнальне використання природних pecypciß" (м. Донецьк, 16-18 kbíthh 2002 р.). - Донецьк: ДонНТУ, ДонНУ, 2002. - Т. 2. - С. 90-91. Ю.О. Ш/nipif особисто досл1джено троф1чн1 та тотчт консортывш зв'язки nmaxie Í3 деревним автотрофом — детермтантом консорщХ в умовах урбашзованих бюгеоценоз'ш. Дисертанткою здшенено самосттний nidöip Memodie досл1дження, обробку згбраного Mamepiaiy. Загальний внесок здобувача в роботу становить 80%.

АНОТАЦП

Шп'рц Ю.О. Орштофауна як структурний елемент культурбшгеоценоз1в м. Донецька та прилеглих до нього зелсних захисиих зон". - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата бюлопчних наук за спещальшстю 03.00.16 - еколопя. Дншропетровсысий нацюнальний ушверситет, Дншропетровськ, 2004.

Виявлено основш законом1рносп циюнчно1 динамки структури орштофауни урбашзованих бюгеоценоз1в в умовах Донбасу. Установлено, що на хщ сукцесшиоТ динамки орштофауни житловоТ забудови мкта бшып вагоме значения справляе бюгеоценотичне оточення дшянки житлового масиву, шж В1к забудови та стушнь и озеленшня. Виявлено законом1рносп консортивних зв'язюв птах1в ¡з деревними автотрофами в умовах великого промислового м1ста Донбасу. Виявлено частку внеску груп б1оморф птах1в у формування консорфй деревних рослин в умовах урбашзованих бюгеоценоз1в. Установлено, що в умовах великого промислового мюта Донбасу ¡нтенсивн1сть руху автотранспорту справляе бшьш вагоме значения на розподш птах1в у придорожн1х бюгеоценозах, н1ж ступ1нь озелен1ння првдорожньо1 смуги.

Клшчов! слова: орниофауна, культурб1огеоценози, урбашзоваш територй, зелен1 захисн1 зони, видова р1зноманшпсть, цикл1чна динам1ка, сукцес1йна динамша, б!оморфи, консорц!я.

Штирц Ю.А. Орнитофауна как структурный элемент культурбиогеоценозов г. Донецка и прилегающих к нему зелёных защитных зон. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.16 - экология. Днепропетровский национальный университет, Днепропетровск, 2004.

В составе орнитофауны культурбиогеоценозов г. Донецка и прилегающих к нему зелёных защитных зон отмечено 122 вида птиц. Выявлены основные закономерности циклической динамики структуры орнитофауны урбанизированных биогеоценозов г. Донецка.

На протяжении года максимальной вариабельностью количества видов птиц, входящих в состав биогеоценозов, характеризуются водно-болотные комплексы (26-58 видов птиц), минимальной - скверы (29-34 вида). Установлена высокая степень сходства (индекс Жаккара составляет более 0,95) между видовым составом орнитофауны скверов и многоэтажной жилой застройки, а также городских лесопарков и кладбищ. Отмечена асинхронность циклической динамики структуры орнитофауны в пределах различных городских биогеоценозов. В период гнездования проведено сравнение видового состава птиц городских и пригородных зелёных насаждений. Отмечено снижение числа видов в ряду насаждений: пригородные насаждения - лесопарки города - городские кладбища - парки -скверы. Установлено, что на ход сукцессионной динамики орнитофауны жилой застройки города более весомое значение оказывает биогеоценотическое окружение участка жилого массива, чем возраст застройки и степень её озеленения.

Проанализированы консортивные связи птиц с древесными автотрофами в условиях жилых кварталов города. Средние значения общего дневного бюджета времени птиц на один экземпляр детерминанта консорции варьируют от 55,5 до 724,2 минуты. В системе консортивных связей основную часть общего дневного бюджета времени птиц составляют топические связи, на долю которых приходится 58,1-98,6% бюджета времени. Значения индекса видового разнообразия Шеннона группировок гггиц-консортов, формируемых в консорциях древесных автотрофов, находятся в пределах от 0,251 до 1,794 и статистически достоверно возрастают в ряду консорций: 1) Populus simonii - 2) Aesculus hippocastanum - 3) Populus bolleana -4) Acer pseudoplatanus - 5) Populus italica — 6) Populus canadensis — 7) Populus nigra, Populus balsamifera - 8) Acer negundo - 9) Acer platanoides - 10) Betula pendula, Salix alba - 11) Picea pungens - 12) Ulmus pinnato-ramosa - 13) Gleditsia triacanthos, Robinia pseudoacacia. Показано долевое участие групп биоморф в системе консортивных связей птиц исследуемых консорций. Из числа топоморф 15 консорций максимальный вклад в общий дневной бюджет времени птиц вносят синантропы (53,6-97,5%); в системе консортивных связей птиц с Gleditsia triacanthos - дендрофилы (54,8%). Из числа климоморф для всех исследуемых консорций характерно значительное преобладание долевого участия годовиков в общем дневном бюджете времени консортов (95,3-99,9%). Максимальное долевое участие в общем дневном бюджете времени из трофоморф I порядка отмечено для эврифагов (45,5-97,4%), из трофоморф II порядка - для эврифагов-обшарщиков (44,7-97,4%), из трофоморф III порядка - форм IV звена системы М.П. Акимова (70,8-99,8% общего дневного бюджета времени птиц-консортов).

Установлено, что в условиях города интенсивность движения автотранспорта оказывает более весомое влияние на распределение птиц в придорожных оиогеоценозах, чем степень озеленения придорожной полосы.

Предложены рекомендации по направленному формированию орнитофауны урбанизированных биогеоценозов, основными из которых являются: 1) сохранение и расширение площади парков и лесопарков города, а также пригородных зелёных зон, выполняющих роль рефугиумов городской орнитофауны; 2) увеличение мозаичности биогеоценотического покрытия территории города за счёт создания участков, приближающихся по своим характеристикам к естественным оиогеоценозам; 3) соответствующий подбор древесных растений при озеленении жилых кварталов города: увеличению долевого участия дендрофильной группы птиц, а также повышению видового разнообразия орнитофауны жилых массивов может способствовать более частое использование в ходе внутриквартального озеленения городов следующих видов деревьев: Gleditsia triacanthos, Robinia oseudoacacia, Ulmus pinnato-ramosa, Picea pungens, Betula pendula, Salix alba, Acer platanoides, Acer negundo (при этом следует избегать создания участков сплошных монокультур); с позиций охраны птиц городов и окружающей среды в целом вдоль автомагистралей целесообразно избегать высаживания древесных растений (Populus nigra, Salix alba, Ulmus pinnato-ramosa, Acer platanoides, Acer negundo, Acer oseudoplatanus, Picea pungens), которые как детерминанты консорций обусловливают сравнительно высокие показатели общего дневного бюджета

времени птиц-консортов. Подбор древесных растений следует согласовывать с рекомендациями дендрологов и специалистов санитарно-гигиенических служб.

Ключевые слова: орнитофауна, культурбиогеоценозы, урбанизированные территории, зелёные защитные зоны, видовое разнообразие, циклическая динамика, сукцессионная динамика, биоморфы, консорция.

Shtirts Yu.A. The ornithofauna as a structural element of culturbiogeo-cenosises of Donetsk and adjacent green protective zone. - Manuscript.

Thesis for the scientific degree of candidate of biological sciences by speciality 03.00.16 - ecology. Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, 2004.

The main legitimacies of the cyclic dynamic of ornithofauna structure of urban biogeocenosises in Donetsk are detected. It is established that a course of the succession dynamics of ornithofauna of inhabited building of the city is influenced by the biogeocenosises environment of a site of the inhabited block with more powerful value than age of building and degree of its gardening. Consortive relations of birds with wood autotrophics in conditions of inhabited blocks of the city. The individual share of groups of the biomorphs in the system of consortive relations of birds in investigated consortiae is shown. It is found that in conditions of a city the intensity of driving of transport stream renders more powerful influence to distribution of birds in near-road biogeocenosises, than degree of gardening this biogeocenosises.

Key words: ornithofauna, culturbiogeocenosises, urban areas, green protective zone, species diversity, cyclic dynamic, succession dynamic, biomorphs, consortia.