Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Обоснование системы мероприятий по сохранению хищных жужелиц при защите озимой пшеницы от вредителей в приднепровской части Лесостепи Украины.

ВАК РФ 03.00.09, Энтомология

Автореферат диссертации по теме "Обоснование системы мероприятий по сохранению хищных жужелиц при защите озимой пшеницы от вредителей в приднепровской части Лесостепи Украины."

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РГ6 ОД

ї ^ АПР 19Я-,

МОВЧАН Оксана Олексіївна

УДК 632.7:595.762.12:633.11 ”324”(477.924.85)

Обгрунтування системи заходів щодо збереження хижих жужелиць при захисті озимої пшениці від шкідників у придніпровській частині Лісостепу України

03. 00. 09 - ентомологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ- 1998

Дисертацією є рукопис

Дисертаційна робота виконана на кафедрі фітофармакології та зоології Національного аграрного університету в 1994-1996 рр.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук,

професор Доля Микола Миколайович, Національний аграрний унівеситет, завідувач кафедри фітофармакології та зоології

доктор сільськогосподарських наук Офіційні опоненти: Секун Микола Павлович,

Інститут захисту рослин УААН України, завідувач відділу токсикології пестицидів

кандидат біологічних наук Пластун Іван Миколайович,

Український науково-дослідний проектно-технологічний інститут - Агроресурси,

Міністерство агропромислового комплексу України, заступник директора з наукової роботи

Захист дисертації відбудеться "24" квітня 1998 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 у Національному аграрному університеті за адресою: 252041, м. Київ, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус З, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці НАУ за адресою: 252041, м. Київ, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 10.

Провідна

організація

Полтавський сільськогосподарський інститут, кафедра екології та ботаніки, Міністерство агропромислового комплексу України, м. Полтава

Автореферат розісланий "____1 березня 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Менджул В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед сільськогосподарських культур пшениця займає одне із провідних місць. В Україні під озимою пшеницею знаходиться 6,8 мли. га, а в зоні Лісостепу 2,1 млн. га.

Щорічні потенційні втрати врожаю від шкідливих організмів у країні становлять близько 10 млн. т, або 20% валового збору зерна (Арєшніков та ін., 1992). Отже, навіть часткове запобігання втратам є важливий фактор підвищення продуктивності зернового поля. У зв”язку з цим розробка і уточнення сучасної системи захисту посівів від фітофагів на основі природоохоронних заходів є складовою частиною вирощування озимої пшениці. Вдосконалення системи захисту озимої пшениці від комплексу фітофагів при інтенсивній технології вирощування не можливе без врахування екологічних (абіотичних та біотичниих) факторів, зокрема, ролі паразитів і хижаків у зниженні чисельності фітофагів..

Комплекс ентомофагів, шкідників озимої пшениці, у Лісостепу нараховує близько 140 видів комах, що належать до 6 рядів [Сусідко, Писаренко, 1989]. Найбільш численними ентомофагами у пшеничних агробіоценозах є хижі жужелиці, що знищують безхребетних у грунті, на його поверхні, а також у верхніх ярусах стеблестою.

Хижі жужелиці адекватно відображають умови у кожному конкретному агроценозі, а тому цікавість до них зумовлена можливістю їх використання як індикаторів формування агроценозів. Висока сезонна динаміка цих ентомофагів дозволяє використовувати їх в інтегрованому захисті озимої пшениці від шкідників. Комплекс хижих жужелиць в агроценозах формується під впливом природних факторів та діяльності людини. Чим більший вплив людини на агроценоз, тим менша різноманітність і більша чисельність хижих жужелиць в ньому.

Висока чисельність хижих жужелиць в агроценозах озимої пшениці пояснюєься особливостями їх біології. На розмноження їх позитивно впливає обробіток грунту, що забезпечує хижим жужелицям кращий доступ до їжі, а також неспівпадання найбільш вразливої стадії (лялечки) з періодами основного обробітку грунту.

Робота присвячена дослідженню ентомокомплексу та агроекологічному обгрунтуванню сучасної системи захисту озимої пшениці від шкідників в

придніпровській частині Лісостепу України. Особливо актуальним є вивчення впливу нових прийомів систем землеробства і, зокрема, застосування хімічних засобів захисту рослин на фоні окремих форм і норм добрив на розмноження хижих жужелиць у посівах озимої пшениці. Заслуговує на увагу комплексна оцінка впливу вмісту в грунті поживних речовин добрив, важких металів, мікрозалишків хімічних засобів захисту рослин на заселення озимої пшениці ентомофагами та фітофагами.

Мета роботи. Уточнити структуру ентомокомплексу та особливості сезонної динаміки чисельності хижих жужелиць в агроценозах озимої пшениці і обгрунтувати систему заходів щодо збереження їх при захисті озимої пшениці від шкідників у придніпровській частині Лісостепу України.

Завдання роботи:

- визначення і уточнення видового складу хижих жужелиць, що заселяють озиму пшеницю зерно-бурякової сівозміни в регіоні досліджень, їх трофічні зв’язки з основними шкідниками озимої пшениці;

- встановлення сезонної динаміки заселення озимої пшениці хижими жужелицями та іншими комахами на фоні 38-річного внесення органо-мінеральних добрив і сучасних засобів захисту рослин;

- вплив погодних факторів, вмісту в грунті поживних речовин добрив, важких металів, а також хімічних засобів захисту рослин на розмноження хижих жужелиць і формування врожаю озимої пшениці;

- розробка моделі сезонного прогнозу розмноження хижих жужелиць і заходів щодо збереження їх при захисті озимої пшениці від шкідників у придніпровській частині Лісостепу України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження, результати яких використані при підготовці дисертації, проведені згідно з планом наукових робіт за темою ДКН ТПП № 2.01.05/ 031.

Наукова новизна результатів досліджень:

-встановлено, що в агроценозі озимої пшениці придніпровської частини Лісостепу України ентомокомплекс хижих жужелиць складається із 58 видів, серед яких найбільш чисельними є РоесіІиБ сиргеш Ь., ІЧегозисІїи.ч теїапагіш 111., ВетЬісІіоп ргорсгапБ БіерИ., В. quadrimaculatum Ь., В. Іатргоз НєгЬбі., Рвеисіооріїопш гиГірев Оед. та інші;

З '

-заселеність посівів озимої пшениці хижими жужелицями починається у II декаді квітня, а максимуму досягає у середині травня, коли на посівах знаходиться найбільша чисельність шкідників;

-встановлено, що хімічні засоби захисту рослин доцільно застосовувати у кінці квітня та на початку травня, необхідно уникати обробок ними озимої пшениці в ІІ-ІІІ декадах травня, оскільки, в цей період на посівах найбільша чисельність хижих жужелиць;

-розроблені математичні моделі сезонного прогнозу динаміки чисельності хижих жужелиць, що грунтуються на показниках температури повітря, опадів, вмісту у грунті поживних речовин добрив N-N03; N-N1:14; Р2О5; К2О.

Практичне значення одержаних результатів. На основі моделей сезонної динаміки чисельності хижих жужелиць та фактичної заселеності посівів озимої пшениці шкідниками, встановлені терміни обробок культури препаратами, що забезпечують збереження потенційних втрат зерна від 3,3 до 7,0 ц/ га та корисної ентомофауни і дозволяють значно зменшити витрати хімічних засобів захисту рослин.

Особистий внесок зпобувача. Лабораторні і польові дослідження, аналіз експериментального матеріалу, виконання усіх спостережень, обліків, статистична обробка даних, виробнича перевірка результатів досліджень та підготовка до друку наукових праць виконані особисто дисертантом або при його безпосередній участі.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Національного аграрного університету (1995-1997 рр.), та на наукових конференціях “Стан та перспективи використання агротехнічного методу в системах інтегрованого захисту рослин від шкідників і хвороб” (Київ, Інститут землеробства УААН, 1994), “Проблеми земельної реформи в Україні” (Київ, СОПС України НАН України, 1994).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в шести наукових працях, з яких дві - у науково-виробничому журналі, одна - у збірнику наукових праць НАУ, три - у матеріалах і тезах наукових конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 149 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, 7 розділів, висновків та додатків.

Робота містить 35 таблиць, 36 рисунків. Список літератури включає 201 найменування, з яких 32 роботи іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Особливості розмноження хижих жужелиць і заходи щодо збереження їх при сучасних системах землеробства

Викладено особливості формування ентомокомллексу озимої пшениці, а також значення хижих жужелиць у світовій фауні та в Україні. Відмічена зміна життєвих форм в онтогенезі головних видів хижих жужелиць, їх роль в агробіоценозах як хижаків, що регулюють чисельність фітофагів. Вказується на роль хижих жужелиць в структурі ентомокомплексу при сучасних формах і системах землеробства. Зазначено, що хижі жужелиці знищують у 1,5-2 рази більше біологічного корму, ніж маса їхнього тіла (Утробіна,1981; Павлов, 1983; Дядечко, 1986; Жаворонкова, 1990). У лабораторних дослідах (Колесніков, Скляр, 1990) у жужелиці Poecilus cupreus L. при вільному виборі корму тваринна їжа становила 85,5%. Цей вид надає перевагу фітофагам із м”якими покривами -попелицям, клопам, трипсам, а також окремим стадіям розвитку фітофагів, зокрема, яйцям і гусеницям (злакових мух, совок). За добу одна жужелиця знищує 40-49 особин попелиць (Колесніков, Скляр, 1990). Відмічено особливості формування ентомокомплексів та угрупувань хижих жужелиць і їх трофічних зв’язків на фоні багаторічного застосування сучасних технологій та окремих прийомів систем землеробства.

2. Місце і методики проведення досліджень

Дослідження, проводили на виробничих посівах CAT «Обрій» Шишаць-кого p-ну Полтавської обл. та на стаціонарних дослідних ділянках з 38-річними фонами добрив кафедри агрохімії Національного аграрного університету в Агрономічній дослідній станції (Київська обл., Васильківський р-н). Вивчали ентомокомплекс озимої пшениці у типовій зерно-буряковій сівозміні з таким чергуванням культур: конюшина лучна, озима пшениця, цукрові буряки, кукурудза на силос, озима пшениця, горох, озима пшениця, цукрові буряки, кукурудза на зерно, ячмінь з підсівом конюшини.

Агротехніка вирощування озимої пшениці в Лісостепу України загально прийнята (Лісовал, 1994). Попередники - кукурудза на силос, горох, багаторічні трави. Площа облікової ділянки на виробничих посівах - ЗО га, на стаціонарних дослідах - 100 кв. м. Стаціонарні досліди проводили за такими варіантами:

- контроль (без застосування засобів захисту рослин і добрив);

- органічні добрива (за ротацію вносили 130 т/ га гною);

- органічні та фосфорні добрива (за ротацію вносили 130 т/ га гною та 835 кг/ га фосфорних добрив);

- органічні та фосфорно-калійні добрива (за ротацію вносили 130 т/ га гною, 835 кг/ га фосфорних, 857 кг/ га калійних добрив);

- органічні га азотно-фосфорно-калійні добрива (за ротацію вносили 130 т/ га гною, 800 кг/ га азотних, 835 кг/ га фосфорних, 857 кг/ га калійних добрив);

- органічні та півтораразова норма азотно-фосфорно-калійних добрив (за ротацію вносили 130 т/ га гною, півтораразову норму азотно-фосфорно-калійних добрив);

- органічні, азотно-фосфорно-калійні добрива та засоби захисту рослин (за ротацію вносили 130 т/ га гною, 800 кг/ га азотних, 835 кг/га фосфорних, 857 кг/га калійних добрив). Система захисту озимої пшениці включала застосування: промету 400 м.к. (2 л/т) насіння; сатісу, 18% в.п. (0,15 кг/га); тілту, 25% х.е. (0,5 л/га);

- азотно-фосфорно-калійні добрива (за ротацію вносили 800 кг/га азотних, 835 кг/га фосфорних і 857 кг/га калійних).

Агрономічна дослідна станція знаходиться у зоні недостатнього і нестійкого зволоження. За даними гідрометеорологічного центру тривалість безморозного періоду становить 230- 265 днів, а періоду з температурами вище 10°С -115-176 днів (з другої декади квітня до другої декади жовтня). Сума температур вище 10°С складає 2500 - 2700°, що достатньо для вирощування озимої пшениці та інших сільськогосподарських культур.

Облік хижих жужелиць, коропсонадкрилих та інших комах проводили за загально прийнятою методикою (Косов, Поляков, 1958; Осмоловский, 1964; Мегалов, 1968; Омелюта. та ін., 1986; Арєшніков, 1992).

Облік комах на поверхні грунту проводили на протязі періоду їх активного життя: з початку весняної вегетації озимої пшениці і до збирання врожаю. Визначали сезонну динаміку чисельності, розвиток, кількість ентомофагів на пастку в день за допомогою грунтових пасток або пасток Барбера.

У лабораторних умовах комах розкладали на матрасики і визначали їх видовий склад. Ідентифікацію видів хижих жужелиць, стафілінід, та інших комах, павукоподібних проводили в Інституті зоології ім 1.1. Шмальгаузена за консультацією кондидата біологічних наук О.В. Пучкова.

Біологічну врожайність озимої пшениці визначали за загально прийнятою методикою (Городній, 1981; Білоножко, Зубець, 1982; Жатовтаінші, 1995).

Визначення вмісту важких металів у ірунгі, зерні та соломі озимої пшениці, проводили в Науково-дослідному інституті токсикології та екогігієни НАН України. Хімічний аналіз грунту визначали на кафедрі грунтознавства Національного аграрного університету за загально прийнятими методиками.

Економічну ефективність сучасних систем землеробства проводили за методикою П.О.Мосіюк, В.Г. Хіміч (1987), П.П. Руснак (1992).

Статистичний аналіз експериментальних даних проводили у лабораторії обчислювальної техніки НАУ методом дисперсійного аналізу за загальноприйнятою методикою (Доспєхов, 1985).

3. Ентомокомплеке і особливості розмноження хижих жужелиць та коротконадкршшх в посівах озимої пшениці

Встановлено, що в умовах 1994-1996 pp. агроценоз озимої пшениці у придніпровській частині Лісостепу України нараховував 58 видів хижих жужелиць, які належать до 22 родів. Найбільш різноманітними за видовим складом були роди; Amara Вол. (представлений 12 видами), Harpalus Latr. (10 видів), Pterosti-chus Bon. (6 видів), Carabus L. (4 види), Agonurn Bon. (З види), Bembidion Latr. (3 види). Звичайними для даного агроценозу були поодинокі представники родів Cicindela L. (С. germanica L.), Сalosoma Web. (С. auropunctatum Hbst.), Lorocera Latr. (L. pilicornis F.), Broscus Pz. (B. cephalotes L.), Asaphidion Goz. (A. flavipes L.), Trechus Clairv (T. quadristriatus Schmk.), Acupalpus Latr. (A. meridianus L.) (табл. І). За чисельністю їх у роки досліджень виділено три групи: масові, звичайні і рідкісні.

Особливу увагу заслуговує група масових видів хижих жужелиць. В типовому агроценозі озимої пшениці вона представлена 6 видами: Poecilus cupreus L., Pterostichus melanarius 111., Bembidion properans Stepn., B. quadrimaculatura L., B. lampros Herbst., Pseudoophonus rufipes Deg. У 1994-

1996рр. їх частка становила близько 75% від усіх виявлених видів жужелиць ентомокомплексу. Ці види дозволили провести комплексну оцінку динаміки чисельності хижих жужелиць на протязі вегетації при різних системах сучасного землеробства. .

Таблиця 1

Заселеність озимої пшениці видами хижих жужелиць (Київська обл., Васильківський р-н, Агростанція НАУ, в середньому заі994 - 1996 рр )

Рід Вид Групи жужелиць ентомокомплексу, екземплярів на пастку за день

масові звичай- ні рідкісні

Cicindela L. Cicindela germanica L. 0,8

Carabus L. Carabus excellens F. 0,3

Carabus granulatus L. 0,3

Carabus cancellatus 111. 0,4

Carabus viclaceus L. 0,3

Calosoma Web. Calosoma auropunctatum Hbst. 0,8

Lorocera Latr. Lorocera pilicornis F. 0,6

Clivina Latr. Clivina fossor L. 0,8

Clivina collaris Hbst. 0,3

Dyschirius Bon. Dyschirius elobosus Hbst. 0,3

Broscus Pz. Broscus cephalotes L. 0,7

Asaphidion Goz. Asaphidion flavipes L. . 0,4

Bembidion Latr. Bembidion lampros Herbst. 1,8

Bembidion properans Steph. 3,8

Bembidion quadrimacuiatum L. 1,1

Tachus Steph Tachus bistriatus F. 0,3

Trechus Clairv. Trechus quadristriatus Schrnk. 0,4

Pterostichus Bon. Pterostichus punctulatus Schall. 1,1

Poecilus cupreus L. 18,5

Poecilus versicolor Sturm. 0,5

Pterostichus melanarius 111. 1,8

Pterostichus vernalis Pz. 0,2

Pterostichus niger Schall. 0,5

Agonum Bon. Agonum muelleri Hbst. 0,8

Agonum dorsale Pont. 0,3

Agonum gracilipes Gyll. 0,1

Calathus Bon. Calathus fuscipes Pz. 0,4

Calathus halensis Schall. 0,5

Calathus ambiguus Pk. 0,2

Calathus melanocephalus L. 0,2

Amara Bon. Amara plebeja Gyll. 0,7

Amara familiaris Duft. 0,8

Amara eurinota Pz. 0,5

Amara simiiata Gyll. 0,6

Amara aenaeDeg. 0,5

Amara communis Pz. 0,6

Amara convexior Steph. 0,2

Amara bifrons Gyll. 0,3

Amara consularis Duft. 0,4

Amara apricaria Pk. 0,1

Amara majuscula Chd. 0,2

Amara ingenua Duft. 0,2

Ophonus Steph. Haipalus Latr. Pseudoophonus rufipes Deg. 0,9

Harpalus affmis Schrnk. 0,3

Harpalus distinguendus Daft. 0,5

Harpalus smaragdinus Duft. 0,3

Harpalus rubripes Duft. 0,3

Harpalus modestus Duft. 0,2

Harpalus pygmaeus Dei. 0,1

Harpalus anxius Duft. 0,1

Harpalus serripes Quens. 0,2

Harpalus winkleri Schaub. 0,1

Harpalus hirtipes Pz. 0,1

Anisodactylus Dej. Anisodactylus signatus Pz. 0,5

Anisodactylus binotatus F. 0,1

Microlestes Schm-Ggeb Microlestes minutulus L. 0,2

Lasiotrechus Ggeb. Lasiotrechus discus F. 0,1

Acupalpus Latr. Acupalpus meridianus L. 0,4

У 1994-1996 pp. звичайні - включали 25 видів, що становили біля 22% від усіх зібраних жужелиць ентомокомплексу озимої пшениці. Рідкісні нараховували ЗО видів - їх частка становила менше 3%. До цієї групи віднесено види, яких за увесь період досліджень було виявлено від одного до трьох екземплярів.

За біотичною причетністю виділено п’ять екологічних груп: степова, лугова, дерево-чагарникова, літоральна та болотна (за Петрусенхом С.В., Петру-сенком О.А., 1971).

В агроценозі зустрічалися також представники родини Staphilinidae, з яких найчисленнішими були роди: Pilonthus Curt., Paederus (P. fuscipes Curt.), Tachu-porus Grav.; Histeridae: рід Hister L. (H. bipustulatus OL, H. purpurascens Hbst., H. uncinatus 111., H. quadrinotatus Scr.); Silphidae: роди Necrophorus F. (N. vespillo L., N. fossor Er„ N. gennanicus L.), Thanatophillus Leach.

За результатами досліджень у сезонній динаміці чисельності фітофагів і хижих жужелиць виділено три періоди.

І період. Початок весняної вегетації озимої пшениці (III декада квітня -1] декада травня). Ці терміни припадають на фазу весняного кущіння - початку виходу рослин у трубку (III - IV етапи органогенезу). У цей період великої шкоди посівам завдають личинки коваликів (Elateridae): посівного (Agriotes sputator L.), смугастого (A. lineatus), темного (A. obscurus L.) та інших. Дротяники пошкоджують підземну частину стебла, вузол кущіння та корінці. Місцями велике значення також мають чорниші (Tenebrionidae), зокрема, мідляк Crypticus quis-quilius L.. Личинки цих шкідників, знаходячись в орному шарі грунту, пошко-

джують підземну частину стебел і вузол кущіння (Мегалов, 1968; Арєшніков, 1992; Сусідко, Писаренко, 1989).

Після відновлення вегетації озимої пшениці із яєць, що перезимували, виходять сформовані личинки опомізи пшеничної (Оротуга Яогит И.), які проникають у пагони, як правило, у головні стебла. Личинка виїдає конус росту, тканина буріє, часто загниває, центральний листок жовтіє і засихає. Пошкоджені стебла до середини фази виходу у трубку (V - VI етапи органогенезу) відмирають (Мегалов, 1968; Беляев, 1968; Арєшніков, 1992; Доля та ін. 1995, 1996).

Отже, у цей період сезонна заселеність хижими жужелицями посівів озимої пшениці цілком залежить від чисельності шкідників і тісно пов”язана із етапами органогенезу.

II період. Початок літньої вегетації озимої пшениці (III декада травня - середина червня). До цього періоду приурочений розвиток жуків з роду Апіїорііа Ь.-. жука-кузьки (А. а^паса НєгЬбі.) та жука-красуна (А. Бе^еШт НєгЬбі.). Відмічається, що терміни заселення посівів цими жуками залежать від метеорологічних умов у весняний період, особливо під час заляльковування личинок і розвитку лялечок (Мегалов, 1968; Беляев, 1968; Омелюта та ін, 1986; Арєшніков, 1992). Сприятливим для відродження жуків вважається період, що співпадає з фазою молочної та воскової стиглості зерна. Це доцільно враховувати при ноеих формах землекористування та сучасних системах землеробства. Найбільш чисельними видами хижих жужелиць у цей період були; Роесіїш сиргеш Ь., ВегпЬісІіоп ргорегаш 8(ерїі., В. Іатргої НегЬзІ., В. чиасігітасиїаіит Ь.

III період. Закінчення вегетації озимої пшениці (друга половина червня -1 декада липня). Цей період співпадає із переходом фази молочної стиглості зерна у воскову і супроводжується зменшенням чисельності шкідників: попелиць, три-псів, озимої совки. Зокрема, для попелиць погіршуються умови живлення і розвиток їх пригнічується. Нечисленна частина популяції попелиць знаходиться у стані депресії, решта - мігрує на інші посіви. Трипси закінчують розвиток і йдуть на зимівлю у грунт. Гусениці озимої совки заляльковуються (Мегалов В.А., 1968; Омелюта В.П., 1986; Арєшніков Б.А.,1992). Цей період супроводжується загальним зниженням заселеності посівів озимої пшениці хижими жужелицями.

Для сучасної інтегрованої системи захисту озимого поля від фітофагів відмічені прийоми землеробства і фактори оптимізації саморегуляції агроценозу. Оцінена роль агротехнічних заходів та форм і норм застосування добрив і хімічних засобів захисту рослин у розмноженні хижих жужелиць та інших корисних видів безхребетних тварин.

4. Вплив добрив і засобів захисту рослий ка розмноження хижих жужелиць

4.1. Вплив органічних добрив

На стаціонарних дослідних ділянках, у варіанті із 38-річними фонами застосування органічних добрив (гній, 20 т/ га) сезонна чисельність хижих жужелиць значно коливалась по етапах органогенезу озимої пшениці.

Пік чисельності хижих жужелиць спостерігався у ІІ-ІІІ декадах травня і складав 14,5-24,3 екземпляри на пастку за день (рис.1). На ділянках даного варіанту масово зустрічались види: Роесіїїш сиргеив Ь., РіеговИсІїиз шеіапагіиз 111., РБеисІоорІїоїшз гиГірев Deg., ВетЬісііоп ІатргоБ НегІШ., В. ргорегапв ЙІерЬ., В. quadrimaculatum Ь., з явним домінуванням Роесіїїи сиргеиБ Ь. та ВетЫёюп ргорегат ЗіерИ.. На усіх варіантах дослідів в пастках зустрічались жужелиці степових видів - Атага Біпиіаіа Оуіі., А. еигіпоіа Рг., А. іі^епиа Вий., Вгозсш

cephalotes L., Caiosoma auropunciatum Hbst., Microlestes minutulus L. та лугових -A. familiaris Duft., Clivina fossor L.,, Agonum muelleri Hbst.

Рідкісними для регіону робіт були всі види родів Harpalus, за винятком Н. distinguendus Duft., Calathus Bon., Agonum Bon., Acupalpus Latr., Asaphidion Goz.

дата обліку

Рис. 1. Сезонна динаміка чисельності по роках хижих жужелиць у посівах озимої пшениці на ділянках з післядією гною (Київська обл., Васильківський р-н, Агростанція НАУ, 1994-1996 рр.)

екземплярів на

фаза вегетації

Рис. 2. Середня чисельність хижих жужелиць по фазах вегетації озимої пшениці в залежності від добрий (Київська обл., Васильківський р-н,

Агростанція НАУ, 1994-1996рр.)

4.?. Оплив фосфорно-калійних добрив та післядії гною Встановлено, що багаторічне застосування фосфорно-калійних добрив на фоні післядії гною, 20 т/га сприяє зниженню заселеності посівів озимої пшениці хижими жужелицями порівняно із ділянками, де вносили лише гній та фосфорні туки.

На варіантах із внесенням фосфорно-калійних добрив 90% серед виявлених видів припадало на Роесіїш сиргєиз Ь. Він достовірно перевищує чисельність ВетЬісІіоп ргорегапэ ЗіерЬ., В. Іатргов НєгЬбі., В. диасігітасиїашт Ь., Награіив distinguendus Е)иЙ. (табл. 2).

Таблиця 2

Заселеність озимої пшениці хижими жужелицями на ділянці з внесенням РкоКад на фоні післядії гною (Київська обл., Васильківський район, Агростанція НАУ,

1994- 1996рр.)

Види Чисельність жужелиць, екземплярів на пастку за день

квітень травень червень липень

Poecilus cupreus L, 6,0 13,2 2,1 0,7

P. punctulatus Schall. 0,2 0,6 0,3 0,1

Pterostichus melanarius 111. 0,1 0,2 0,1 0,8

Bembidion properans Steph. 0,4 2,3 0,4 0,3

B. quadrimaculatum L. 0,1 0,5 0,2 0,2

B. lampros Herbst. 0,2 0,8 0,1 0

Harpalus distinguendus Duft. 0,2 0,7 0,1 0,2

Anisodactylus signatus Pz. 0,1 0,4 0,1 0

Pseudoophonus rufipes Deg. 0,1 0,1 0,1 0,1

Інші види Carabidae 0,2 0,3 0,6 0,1

Досить численними наданому варіанті, особливо у 1996 році, були степові види Pterostichus punctulatus Schall., Amara similata Gull., A. eurinota Pz., A. ple-bga Gyll.; луговий - A. famiiiaris Duft. та дерево-чагарниковий A. convexior Steph.. Також тут були виявлені степові види Anisodactylus signatus Pz. та Acu-palpus meridianus L. і луговий вид Clivina fossor L. Окрім хижих жужелиць у пастках зустрічались представники родин Staphylinidae, Histeridae та інших Coleoptera, а також павукоподібні.

4.3. Вплив азотно-фосфорно-калійних добрив та післядії гною.

Розмноження хижих жужелиць на ділянках із внесенням NmPboKto та N135P120K120 спостерігалось, головним чином, із середини II декади квітня. Починаючи із III декади квітня сезонна заселеність посівів озимої пшениці хижими жужелицями достовірно зростала. У середньому пік чисельності на ділянці з внесенням №оР8оК8о на фоні післядії гною відмічено у II декаді травня, де кількість їх складала - 22,6 екземпляри на пастку за день. Найвищою чисельність хижих жужелиць була у 1996 році із максимумом у II декаді травня -33,7 екземплярів на пастку за день, найнижчою - у 1994 році, коли у II декаді травня їх максимум складав у середньому 14,8 екземплярів на пастку за день (рис. 3).

На ділянці із внесенням Міз5Рі2оКі20 сезонна заселеність хижими жужелицями була максимальною у травні - середині червня із незначними коливаннями чисельності на протязі цього періоду і складала 18,4- 20,2 екземплярів на пастку за день.

дата обліку

Рис. 3. Сезонна динаміка чисельності хижих жужелиць по роках у посівах озимої пшениці при внесенні №оР8оК80 на фокі післядії гною (Київська обл., Васильківський р-н, Агростанція НАУ, 1994-1996 рр.)

4. 4 Вплив мінеральних туків.

На 38-рі'іних стаціонарних дослідних ділянках із внесенням азотно-фос-форно-калійних добрив №оР«)К8о без органічного фону спостерігається зниження заселеності посівів хижими жужелицями порівняно із варіантами №оР8(>К80 на фоні післядії гною (рис. 4), а також у порівнянні з контролем.

4.К Значення хімічних засобів захисту послин у розмноженні хижих жужелиць

На варіантах, де застосовували засоби захисту рослин (промет- 400 м.к. (2л/т) насіння; сатіс, 18% в.п. (0,150 кг/га); тілт, 25% к. е. (0,5 лІ га)) та органо-мінеральні добрива не встановлено достовірної зміни чисельності хижих жужелиць.

Встановлено, що при оптимізації сезонної заселеності посівів хижими жужелицями і регулюванні фактичної чисельності фітофагів (злакових мух, коваликів) важливим прийомом є протруювання насіння препаратом промет-400 (2 лУ т насіння). Це дозволяє захистити рослини від фітофагів у найбільш вразливі періоди вегетації. Відмічено, що обробка насіння інсектицидом не впливає на розмноження хижих жужелиць.

Обприскування посівів гербіцидом сатіс, 18% в.п. (0,150 кг/ га) та фунгіцидом тілт, 25% к.е. (0,5 пі га) на початку третьої декади травня незначно зменшують чисельність хижих жужелиць. Кількість їх знижується в середньому з

22,0 до 16,0 екземплярів на пастку задень у порівнянні з контролем. Зменшення чисельності відмічене, головним чином, у 1994 та 1996 роках у порівнянні з іншими роками досліджень.

Рис. 4. Чисельність хижих жужелиць по фазах вегетації озимої пшениці при різному удобренні та оптимальному застосуванні хімічних засобів захисту (Київська обл., Васильківський р-н, Агростанція НАУ, 1994-1996 рр.)

5. Моделі сезонного прогнозу розмноження хижих жужелиць

На основі експериментальних даних впливу на чисельність хижих жужелиць, вмісту в грунті мінерального азоту, рухомого фосфору та обмінного калію, показників температури та опадів були розроблені моделі сезонного прогнозу розмноження ентомофагів. Моделі дозволяють також проводити зоологічну діагностику вмісту в грунті мінерального азоту, рухомого фосфору та обмінного калію на фоні внесених добрив з коефіцієнтом детермінації 72-79%.

Рівняння достовірні за критерієм Фішера на 5% рівні значимості, а коефіцієнти рівняння достовірні за критерієм Стыодента.

У період весняно-літньої вегетації озимої пшениці при врахуванні погодних факторів і вмісту в грунті мінерального азоту, рухомого фосфору та обмінного калію, сезонний прогноз розмноження хижих жужелиць доцільно проводити за такими моделями:

5.1 .Модель прогнозу чисельності хижих жужелиць у квітні в залежності від погодних умов та вмісту поживних речовин у грунті:

у = 110-10.25г, -0.0129г, +4.446г3 - 1.613х4 -0.5089*5 -0.315\х6,Я = 0.863

де у - чисельність хижих жужелиць у квітні; Хі - середня температура повітря у квітні; Хг - кількість опадів у квітні; Хз - кількість у грунті лужно-гідролізова-ного азоту; Х-і - pH водний; Х5 - кількість у грунгі рухомого фосфору; Хе - кількість у грунті обмінного калію.

5.2. Модель прогнозу чисельності хижих жужелиць у травні в залежності від погодних умов та вмісту поживних речовин у грунті:

у = 256-17.06г, -0.0001г2 -1009х3 -Ш6х4 -0.6691л-, -0,3198х6,Л = 0,886,

де у - чисельність хижих жужелиць у травні; Хі - середня температура повітря у травні; Хі - кількість опадів у травні; Хз - кількість у грунті лужно-гідролізова-ного азоту; Х4 - рН водний; Х5 - кількість у грунті рухомого фосфору; Хб - кількість у грунті обмінного калію.

5.3. Модель прогнозу чисельності хижих жужелиць у червні в залежності від погодних умов та вмісту поживних речовин у грунті:

у = 204 - 2.723х, +0.0525*2 +4.804х3 - 27.61*, -0.9396х5 -0.4357х6,Д = 0.851,

де у - чисельність хижих жужелиць у червні; Хі - середня температура повітря у червні; Хг - кількість опадів у червні; Хз - кількість у грунті лужно-гідролізова-ного азоту; Х4 - рН водний; Х5 - кількість у грунті рухомого фосфору; Хб - кількість у грунті обмінного калію.

ВИСНОВКИ

1. В умовах придніпровської частини Лісостепу України озиму пшеницю заселяють 58 видів хижих жужелиць, які складають біля 75% структури корисної грунтової колеоптерофауни типової зерно-бурякової сівозміни.

2. У 1994-1996 рр. на 38-річних фонах сучасних форм і норм добрив чисельність хижих жужелиць коливалась відповідно до етапів росту і розвитку озимої пшениці і залежала від температури повітря, зволоженості (ГТК), вмісту в грунті поживних речовин N-N03, N-№14, Р2О5, К2О, та чисельності фітофагів. Встановлено три періоди заселеності озимої пшениці хижими жужелицями та уточнена їх структура при сучасному землеробстві.

3. Встановлено, що при 38-річному застосуванні азотно-фосфорно-калійних добрив на фоні післядії гною чисельність головних видів хижих жужелиць зростає на 14% у порівнянні з іншими вивченими системами землеробства.

4. У регіоні досліджень на посівах озимої пшениці виділено три групи хижих жужелиць: масові -6 видів- Роесіїш сиргеиБ Ь., Рієгобілсішз шеіапагіиз 111., ВепіЬійіоп ІатргоБ Негі^г., В. ргорегаш БіерЬ., В. quadrimaculatum Ь., РвеигіоорЬопия гиГірев Deg., звичайні - 25 видів, рідкісні - ЗО видів.

5. При вмісті в лучно-карбонатному чорноземі рухомого фосфору 6,5-7,3 мг/ 100 г грунту чисельність головних видів хижих жужелиць зростає у 1,4 рази у порівнянні з контролем. Вміст обмінного калію в грунті практично не впливає на заселення озимої пшениці масовими і звичайними видами хижих жужелиць. На ділянках із високим вмістом в орному шарі лужно гідролізованого азоту (1,53 мг/ 100 г грунту) чисельність хижих жужелиць зростає на 24% у порівнянні з іншими варіантами.

6. Вміст важких металів у грунті: свинцю (4,35-8,1 мг/ кг грунту), кадмію (0,09-0,34 мг/ кг), міді (5,3-11,0 мг/ кг), цинку (19,1-20,5 мг/ кг) і ртуті (0,004-0,016 мг/ кг) відповідно практично не впливає на формування структури ентомокомплексу хижих жужелиць і заселення ними озимої пшениці в період весняно-літньої вегетації.

7. Розроблені і запропоновані моделі сезонного прогнозу чисельності хижих жужелиць, як прийом оптимізації застосування методу захисту рослин на фоні різних систем добрив, які доцільно використовувати в природоохоронних технологіях вирощування озимої пшениці.

8. Показники забезпечення грунту поживними речовинами N-N03, N-N114, Р2О5, К2О, вмісту в ньому важких металів - Ссі, РЬ, Си, 2п, Не, а також ГТК дозволяють прогнозувати заселеність озимої пшениці хижими жужелицями на кожному конкретному полі з коефіцієнтом детермінації 72-79%.

9. Сучасні технології вирощування озимої пшениці і заходи щодо збереження хижих жужелиць дозволяють оптимізувати систему захисту рослин з рівнем рентабельності 39% з отриманням чистого прибутку 39 грн/ га .

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ

1. Мовчан 0.0. Біолого-трофічні групи і особливості розмноження хижих жужелиць на озимій пшениці у Лісостепу України // Захист рослин. - 1997. - № 3. -С. II.

2. Мовчан 0.0. Особливості розмноження хижих жужелиць та їх роль у формуванні агроценозу озимої пшениці II Захист рослин. - 1997. - № 6. - С. 14-55.

3. Доля М.М., Веретяк 1.1., Мовчан 0.0., Токарь О.П. Сучасний стан та перспективи розвитку захисту озимої пшениці від шкідників у Лісостепу України

II Захист рослин у сучасних умовах землекористування: 36. наук. пр. - К.: НАУ,-1996. - С. 3-8 (здобувачу належить проведення експерименту і висновок по структурі ентомокомплексу; особистий внесок - 30%).

4. Доля М.М., Веретяк 1.1., Мовчан 0.0., Токарь О.П. О закономерностях сезонной динамикн популяций энтомоценоза озимой пшеницы при почвозащитной системе земледелия в Лесостепи Украины // Агроэкология: Сб. науч. тр. / Госагроуниверситет,- Воронеж, 1994 - С. 25-26 (здобувачу належить проведення експерименту по виявленню закономірностей динаміки чисельності хижих жужелиць; особистий внесок - 25%).

5. Доля М.М., Веретяк 1.1., Мовчан О.О., Токарь О.П. Природоохоронні основи захисту озимої пшениці в Лісостепу України II Материалы науч.-пракгич. конф. «Проблемы земельной реформы в Украине».- К.: СОПС Украины НАН Украины.- 1994. - С. 250 (здобувачу належить теоретичне обгрунтування і моделювання прогнозу розмноження комах; особистий внесок - 25%).

6. Доля М.М., Доля Л.І., Токарь О.П., Мовчан 0.0. Вплив довгострокового застосування добрив на розмноження шкідників озимої пшениці в Лісостеповій зоні України // Тези доповідей наук. конф. «Стан та перспективи використання агротехнічного методу в системах інтегрованого захисту рослин від шкідників і хвороб».- К.: Інститут землеробства УААН.- 1994.

- С. 20-21 (здобувачу належить проведення експерименту та облік шкідників; особистий внесок- 25%).

Мовчан 0.0. Обгрунтування системи заходів щодо збереження хижих жужелиць при захисті озимої пшениці від шкідників у придніпровській частині Лісостепу України. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.09 - ентомологія. Національний аграрний університет, Київ, 1997.

Відмічені особливості формування сучасного ентомокомплексу озимої пшениці та угрупувань хижих жужелиць і їх трофічних зв’язків на фоні багаторічного застосування окремих форм та норм добрив, засобів захисту рослин, а також інших прийомів землеробства. Розроблені моделі сезонного прогнозу розмноження хижих жужелиць і заходи по збереженню їх при захисті озимої пше-

ниці в придніпровській частині Лісостепу України. Основні результати досліджень опубліковані в 6 роботах.

Ключові слова: озима пшениця, агроценоз, хижі жужелиці, ентомофаги, фітофаги, сезонна динаміка чисельності, мінеральні добрива, гній, засоби захисту рослин.

Мовчан О.А. Обоснование системы мероприятий по сохранению хищных жужелиц при защите озимой пшеницы от вредителей в приднепровской части Лесостепи Украины. Рукопись.

Диссртация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.09 - энтомология. Национальный аграрный университет, Киев, 1997.

Отмечены особенности формирования современного энтомокомплекса озимой пшеницы и сообществ хищных жужелиц, их трофических связей на фоне многолетнего использования отдельных форм и норм удобрений, средств защиты растений и других приемов земледелия. Разработаны модэли сезонного прогноза размножения хищных жужелиц и меры по сохранению их в приднепровской части Лесостепи Украины. Основные результаты исследований опубликованы в 6 работах.

Ключевые слова: озимая пшеница, агроценоз, хищные жужелицы, знтомофаги, фитофаги, сезонная динамика численности, минеральные удобрения, навоз, средства защиты растений.

Movchan О.О. Substantation of the system of means on Carabidae preservation during the protection of winter wheat from pests in the Dnieper forest-steppe region of Ukraine. Manuscript. The dissertation on obtaining a scientific degree of candidate agricultural sciences on a speciality 03.00.09 - Entomology. National Agrarian University, Kiev, 1997.

The work is devoted to the study of forming modern entomocomplex peculiarities of winter wheat and Carabidae groups, their trophic relations against a background of separate forms’ uses und fertilizers’ standards, measures of plant protection as well as other ways of agriculture. The models of seasonal prognoses of Carabidae reproduction and measures upon their preservation were established in the protection of winter wheat in the Dnieper forest-steppe region of Ukraine.

The main results of researches were published in the six scientific works.

Key words: winter wheat, agrocenos, Carabidae, entomophagous, mineral fertilizer, manure, means plant protection, seasonal dynamics.