Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Научное обоснование технологии выращивания семян кормового люпина

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Научное обоснование технологии выращивания семян кормового люпина"

ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

РГ6 ОД

0 9 ФЕ9 На правах рукопису

КУЗЮРА Михайло Миколайович

УДК 633.367:631.531.12

НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ 5ИРОЩУВАННЯ НАСІННЯ КОРМОВОГО ЛЮПИНУ

06.01.09 — рослинництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук

Київ — 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті землеробства Української акаде аграрних наук.

Науковий консультант: доктор сільськогосподарських наук,

професор, академік УААН САЙКО Віктор Федорович,

Інститут землеробства УААН, директор.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН, член-кореспондент РАСГН БАБИЧ Анатолій Олександрович,

Інститут кормів УААН, директор;

доктор сільськогосподарських наук, профес ЩЕРБАКОВ Віктор Якович,

Одеський державний сільськогосподарські інститут, завідувач кафедри рослинництва;

доктор сільськогосподарських наук, профес ФЕДОРОВА Наталія Андріанівна,

Інститут землеробства УААН, провідний науковий співробітник. ,

Провідна установа: Інститут сільського господарства Полії УААН, п/в Грозіно Коростенського р-ну Житомирської обл.

Захист відбудеться 11 лютого 1998 року о 10 годині на засіда Спеціалізованої вченої ради Д 01.20.01 Інституту землеробе УААН за адресою: 255205, смт. Чабани Києво-Святошинського р Київської обл., Інститут землеробства УААН.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту.

Автореферат розіслано 10 січня 1998 року.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук

Актуальність теми. В зоні Полісся України, де переважають легкі гранулометричним складом, кислі грунти, важлива народногоспо-рська проблема — проблема кормового білку, не може бути рішена без широкого використання кормового люпину (Проскура, 79; Бабич, 1993; 1994; Сайко, 1996), скорочення посівних площ эго в останній час суперечить господарській необхідності і голов-м чином викликана нестачею насіння та, дуже часто, низькою його СТЮ. В зв’язку з цим поряд з розробкою шляхів підвищення уро-ЙностІ кормового люпину важливе значення має вивчення особли-стей формування біологічної повноцінності насіння та можливості юкращення за допомогою певних агротехнічних заходів.

Одним з кардинальних шляхів збільшення виробництва насіння змового люпину шляхом реалізації потенціалу продуктивності су-;них сортів та забезпечення його якості є,технологія вирощування іьтури, науковому обгрунтуванню якої, через відпрацювання най-юрніших її складових, і присвячена дана робота.

Актуальність роботи полягає в тому, що проведені дослідження оть змогу визначити характер змін продукційного процесу рослин змового люпину під впливом різних агротехнічних заходів або їх лплексного застосування і на цій основі сформулювати обгрунто-іі пропозиції виробництву з приводу підвищення урожайності на-ня цієї цінної високобілкової культури.

Дослідження виконані у відповідності до тематичних планів Черні-ської державної обласної сільськогосподарської дослідної станції Інституту землеробства УААН по виконанню державних науково-:нічних програм 0.51.03 «Зерно», «Продовольство-95» та >рмовиробництво» (номери державної реєстрації ІІА01002374Р та 3611018397). г :

Мета і задачі досліджень. Мета роботи — встановити закономірні формування високопродуктивного ценозу кормового люпину та іробити шляхи управління продукційним процесом за допомогою нологічних заходів для створення оптимальних умов росту й роз-

витку рослин, формування активного симбіотичного апарату і вр( жаю насіння з високими посівними якостями та урожайними власті востями.

Для досягнення цієї мети було поставлено слідуючі завдання:

— вивчити специфічність впливу окремих агрозаходів та технолс гічних блоків на характер змін біометричних показників рослин кор мового люпину;

— встановити особливості формування елементів продуктивное різних видів та сортів кормового люпину під впливом технологічні-прийомів і визначити найбільш ефективні з них та прийнятні дг умов виробництва з метою підвищення урожайності насіння культ; ри;

— виявити головні причини зниження якості насіння та розробит ефективні заходи по їх усуненню;

— вивчити закономірності формування біологічної повноціннос насіння кормового люпину та встановити характер її зміни залежн від основних технологічних заходів.

Наукова новизна одержаних результатів:

— виявлено закономірності формування вегетативних та гене ративних органів рослин якісно нової групи скоростиглих ф} заріозостійких сортів ЖОВТОГО люпину ПІД впливом технологічних Зс ходів;

— розроблено основні елементи сортової агротехніки люпиі-жовтого;

— визначено оптимальні дози та співвідношення мінеральних де брив та обгрунтовано доцільність переваги калію над фосфором пр розробці системи удобрення культури;

— доведено можливість значного підвищення врожаю за допомс гою передпосівної обробки насіння активними штамами бульбочке вих бактерій та встановлено сортову вибірковість люпину п відношенню до штамів ризобіуму;

— встановлено наявність сортової реакції на строки сівби у рак ньостиглих фузаріозостійких сортів люпину жовтого а також виявлє но особливості зміни біометричних характеристик та продуктивное під впливом способів сівби та норм висіву;

з

— виявлено можливість підвищення продуктивності культури за іоломогою фізіологічно-активних речовин;

— розроблено систему хімічного захисту посівів люпину від ан-ракнгізу;

— вперше проведена порівняльна оцінка ефективності застосу-ання десикації препаратом реглон-супер на різних зернобобових ультурах;

— виявлено й оцінено джерела травмування насіння люпину, ви-начено ступінь його негативної дії та розроблено шляхи зменшення ! впливу на урожай культури;

— визначено особливості плодоутворення та формування якості асіння в межах рослини та встановлено вплив агротехнчних приймів на його посівні якості та урожайні властивості. "

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що они використовуються для розробки найбільш прийнятної для кон-ретних грунтово-кліматичних умов та економічного, стану госпо-арств технології зирощування кормового люпину, яка дає змогу за ахунок підвищення урожайності збільшити виробництво насіння з исокими посівними якостями та урожайними властивостями і ство-ює передумови для розширення посівних площ культури.

Розробки автора знаходять своє застосування у виробництві лю-иносіючих господарств Поліської зони України (Чернігівської та Жи-омирської областей). '

Встановлені закономірності формування якості насіння в межах атеринської рослини покладено в основу удосконалення системи ідбор|в в ланках первинного насінництва кормового люпину.

Результати досліджень з реглонрм-супер використано Укрдерж-мкомісією при реєстрації препарату.

Експериментальний матеріал використовується в учбовому про-есі при підготовці студентів агрономічного факультету Національ-ого аграрного університету.

Особистий внесок здобувача. Розробка програм та методик, ор-інізація і проведення польових досліджень, аналіз експерименталь-эго матеріалу та формулювання висновків, підготовка наукових звів та рекомендацій, пропаганда та наукове супроводження впровад-

ження результатів у виробництво виконувались автором особист або за його безпосередньої участі (доля автора складає 80%).

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень, викла дені в дисертації, щорічно доповідались на засіданнях методичне комісії та Вченої ради Чернігівської дослідної станції (1980-1984) т Інституту землеробства УААН (1986-1997); наукових нарадах Коор динаційного центру (Орел, 1984, 1988, 1990); засіданнях Технс логічного центру по зерну (Хмельницька та Сумська дослідні станц (1988, 1989); Всесоюзній та міжрегіональній нарадах по люпин (Брянськ, 1991, 1997), Всеукраїнській (міжнародній) конференц «Корми і кормовий білок» (Вінниця, 1994); міжнародних конф€ ренціях «Проблемы использования земли в условиях реформирова ния сельскохозяйственного производства и проведения земельно реформы» (Чабани, 1995) та «Україна в світових земельних, продс вольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах» (Вінниці 1995); науковому семінарі «Питання безпечного застосування диквг ту в сільському господарстві України» (Київ, 1995); конференція молодих вчених та спеціалістів (Чабани, 1982, 1983, 1991, 199* 1996; Москва, 1984; Рівне, 1984; Одеса, 1988; В. Бакта, 199'

Н. Ворота, 1993), а також на обласних і районних конференціях т практичних семінарах спеціалістів Київської, Чернігівської та Житс мирської областей.

Публікації. По темі дисертації опубліковано 52 роботи, в том числі 3 — розділи в книгах, 5 — методичні рекомендації, 22 — стат в наукових та науково-виробничих виданнях, 22 — тези доповідей т інші публікації.

Об’єм та структура роботи. Дисертація складається із вступ; дев'яти розділів, основних висновків, пропозицій виробництву, СП1< ску використаних джерел та додатків. Робота викладена на 29 сторінках машинописного тексту, містить 98 таблиць та 24 рисункі Список використаних джерел включає 513 назв, в тому числі 82 ■ іноземними мовами. В додатках вміщено матеріали, що підтвер джують практичне застосування результатів досліджень.

Іроблема білку і значення кормового люпину в ТТ вирішенні в зоні Полісся України

В господарствах України вже тривалий час дефіцит протеїну в ііонах сільськогосподарських тварин складає 25-30% або близько -1.8 млн.т щорічно (Бабич, Петриченко,1992). Тому й затрати >мів на виробництво тваринницької продукції в 1.4 — 2 рази ьші, ніж у розвинутих країнах.

В зоні Полісся України, де переважають легкі за гранулометричним іадом кислі грунти, важливе значення як джерело рослинного білку з кормовий люпин, значення якого, в першу чергу, полягає в тому, ця культура забезпечує найбільше виробництво протеїну в концен-іваній формі, а також дозволяє одержати в 2-3 рази більше лізину, зрахунки показують, що для одержання адекватної кількості білку,

і міститься в 1 кг зерна люпину, треба 4.6 кг кукурудзи, 5.0 кг вівса, кг ячменю.

Однак, незважаючи на очевидні позитивні якості культури, в ос-іні роки спостерігається різке скорочення її посівних площ, що іеречить господарській необхідності.

Першопричиною скорочення площ посіву під люпином стала епі-отія фузаріозного в’янення люпину, яка поширилась практично по й зоні люпиносіяння України в 60-ті — 70-ті роки внаслідок без-;темного насичення сівозмін люпином при відсутності на той час заріозостійких сортів (Корнійчук,1995).

В останній час, завдяки селекційній роботі на інфекційних фонах зедено ряд сортів, що відзначаються високою стійкістю до фузарі--іого в’янення. Однак площі посіву кормового люпину не збіль-ються. Однією з головних причин цього, на наш погляд, є дефіцит зокоякісного насіння. Для збільшення його виробництва необхідно іроко застосовувати науково обгрунтовану технологію вирощуван-яка б базувалась на врахуванні біологічних особливостей видів сортів люпину.

Умови та методика проведення досліджень

Експериментальна робота проводилась протягом 1978-1997 рр., з них в 1978-1985 рр. — у дослідному господарстві ім. 10 років Жовтня Чернігівської державної обласної сільськогосподарської дослідної станції, яке розташоване в лівобережному Поліссі (Козелецько-Коропський агрогрунтовий район, Чернігівська область), в 1985-1994 рр. — у відділку «Северинівка» дослідного господарства «Копилів» Інституту землеробства УААН (правобережне Полісся, південна частина Житомирсько-Коростенського агрогрунтового району, Київська область), в 1995-1997 рр. — в дослідному господарстві «Чабани» Інституту землеробства УААН (перехідна зона від Полісся до Лісотепу, Київська область).

Дослідження проводились на дерново-підзолистому, дерново-середньопідзолистому супіщаному, та сірому опідзоленому крупно-пилуватому грунтах з досить низькою природною родючістю (вміст гумусу 0.7-1.15%), кислою реакцією грунтового розчину (pH 4.0-5.5) середнім рівнем забезпечення рухомими формами фосфору та низьким — обмінного калію.

Роки досліджень за кількістю опадів протягом вегетації люпину значно різнились між собою і їх можна згрупувати у посушливі — де 300 мм (1979, 1981, 1982, 1992, 1994 рр.), нормальні — 300-400 м^ (1983, 1984, 1985, 1986, 1987, 1989, 1991, 1996 рр.) та вологі — по над 400 мм (1980, 1988, 1990, 1993, 1995, 1997 рр.). Як правило недостатнє випадання опадів супроводжувалось підвищеним рівнек середніх добових температур.

Експериментальна робота здійснювалась шляхом проведення по льових та лабораторних досліджень. Об'єктом досліджень були рос лини і насіння районованих сортів білого та жовтого кормових лю пинів, та перспективні лінії, створені відділом селекції і насінництві люпину, а при вивченні інокуляції насіння використовувались штамі бульбочкових бактерій селекції лабораторії грунтової мікробіолог Інституту землеробства УААН.

Агротехніка в дослідах відповідала рекомендованій на час їх про ведення для зони, за виключенням агрозаходів, зміна яких передба чалась відповідними схемами дослідів.

Розмір посівної площі ділянки дослідів на Чернігівській дослідній анції становив 100-120, облікової — 80-100 м2 при 3-4 разовій по-зрності. Ділянки дослідів, що проводились в Інституті землеробст-УААН мали облікову площу 20 м2 при 4-разовій повторності, а для вчення цілого ряду питань (урожайні властивості насіння, глибина робки, сортова реакція на окремі агроприйоми, травмування сіння та ін.) застосовувались дрібноділянкові досліди з обліковою оіцею 1-3 м2 при 5-6 разовій повторності.

Супутні спостереження та дослідження, відбір зразків грунту, слин і насіння, їх підготовку та аналізи проводили за загальновиз-ними методиками та чинними державними стандартами.

Розрахунки економічної та енергетичної ефективності проводили алгоритмами, розробленими відділом економіки Інституту земле-бства УААН, а статистичну обробку експериментальних даних — по А. Доспєхову (1985) та з застосуванням комп’ютерних програм зта і Адгозіаі.

фективність мінеральних та бактеріальних добрив на посівах кормового люпину

Мінеральні добрива є одним з найбільш дійових факторів підви-;ння та стабілізації продуктивності сільськогосподарських культур, нак кормовий люпин, завдяки специфічним біологічним особливо-дм (глибоко проникаюча коренева система, здатність засвоювати жкорозчинні фосфати, симбіотична азотфіксація) досить своєрідно агує на внесення основних елементів мінерального живлення.

За нашими даними провідна роль в основному удобренні кормо-го люпину належить калійним добривам (рис.1). В середньому за 89-1992 роки, застосування калійних добрив в дозі 60 кг/га за-зпечувло приріст врожайності насіння люпину жовтого на рівні 1.5 га або на 10 %, при урожайності на контролі, без добрив, 15.5 га і було виправданим з енергетичної точки зору (коефіцієнт енер-гичної ефективності складав 3.85).

Елементи живлення

Рис.1. Ефективність застосування макроелементів в основне удобрення кормового люпину

^Люпин жовтий, дерново-середньопідзолистий супіщаний грунт ПЛюпин білий, сірий опідзолений крупнопилуватий грунт

Різниці в реакції сортів різних груп стиглості на мінеральні доб рива не виявлено. Як ранньостиглий (Мотив-369) так і пізньостигли (Мартін-2) сорти люпину жовтого найбільші прирости врожайнос насіння (1.7-1.8 ц/га) забезпечували при внесенні в основне удоЄ рення лише калійних добрив в дозі К60 при урожайності на контрол без добрив, відповідно, 18.6 та 8.2 ц/га.

Аналогічно реагував на внесення мінеральних добрив і люпи білий. Істотні та стійкі прирости урожайності насіння, в середньою 9% при урожайності без добрив 19.2 ц/га, було одержано лише пр внесенні фосфорних та калійних туків в дозі Р4оКво- причому голови роль в підвищенні урожайності також належала калію, оскільки від зг стосування лише фосфору істотного приросту урожайності не спс стерігалось.

Кращу реакцію люпину на калій можна пояснити, з одного бок здатністю його кореневої системи засвоювати фосфати з важкоро: чинних сполук грунту, а з другого — зміною співвідношення фосфор до калію при застосуванні останнього, оскільки, за нашими даним найбільшою мірою рівень урожайності визначався саме цим співві; ношенням. Коефіцієнт кореляції показників «урожай — Р205/К20» середньому за роки досліджень для орного шару становив -0.751.

Внесення азотних добрив, завдяки здатності люпину до азотфі-сації, виявилось неефективним.

Тому фосфорні та азотні добрива відіграють другорядну роль і їх несення в основне удобрення слід вважати недоцільним.

Фосфорні добрива, за нашими даними, краще застосовувати в рядове удобрення культури для забезпечення нормального фосфорного :ивлення рослин на початкових етапах росту та розвитку. Найбільш фективним виявилось внесення молібденізованого суперфосфату в іозі Р15, що не лише підвищувало урожайність насіння люпину жовтого,

. й сприяло поліпшенню азотфіксуючої здатності культури, рівень якої середньому зростав на 6.6 % при 43.1 % на контролі, без рядкового добрення.

Експериментальна перевірка гіпотези про покращення азотного <ивлення рослин за допомогою підживлень при зниженні азотфіксу-зчої здатності рослин люпину, яке відбувається після цвітіння Доросинський,1967; Мішустін,1972), показала їх недоцільність, >скільки як прикореневе (Ы30аа), так і позакореневе {N ,5с) іідживлення не підвищували насіннєвої продуктивності, а їх вплив іиявлявся лише в деякій активізації ростових процесів.

Значно вигідніше з енергетичної точки зору та більш ефективно юкращувати азотне живлення рослин кормового люпину шляхом іідсилення природної здатності культури до азотфіксації за допомо-'ою передпосівної інокуляції насіння активними штамами бульбочко-зих бактерій, тим більше, що це єдиний екологічно чистий шлях одержання зв’язаного азоту (Патика, 1993).

Рослини люпину жовтого з інокульованого насіння відзначались активнішим проходженням ростових процесів, формували більш потужні симбіотичний та асиміляційний апарати. Так, в середньому за 19911993 рр. висота рослин на варіанті без інокуляції, складала 62 см, а при обробці штамом №9Л — 65 см, маса сирих бульбочок була, відповідно, 13.5 та 14.4 г/10 рослин, а листова поверхня — 711 та 727 см2 на рослину. Під впливом інокуляції підвищувався вміст хлорофілу в листях рослин люпину (з 1.116 до 1.172 мг/г сирої маси), що може бути побічним показником більш інтенсивного проходження процесу фотосинтезу.

Створюючи кращі умови для росту та розвитку рослин, інокуляці сприяє підвищенню урожайності насіння. Найбільший приріст урожа йності, 1.8 ц/га при Ті рівні на контролі 15.0 ц/га, забезпечило за стосування штаму №9Л (табл.1). Коефіцієнт енергетичної ефектив ності зростав при цьому з 3.92 до 4.25.

Таблиця

Продуктивність люпину жовтого залежно від інокуляції різними штамами

бульбочкових бактерій

Штами Урожайність за роками, ц/га

1991 1992 1993 Середня за 3 роки

Ч/га %

Без інокуляції 18.1 10.9 16.1 15.0 100

363(St) 17.6 13.0 17.4 16.0 107

2Л 17.8 12.8 16.3 15.6 104

4Л 18.4 11.5 16.0 15.3 102

9Л 20.2 12.1 18.2 16.8 112

216 18.2 11.9 16.9 15.7 105

22 18.4 12.4 17.1 16.0 107

Н1Р05, ц/га 0.75 1.19 0.55

Мінеральний азот пригнічує розвиток симбіотичного апарату рос лин зернобобових культур і, в тому числі, люпину, тому ефективніст інокуляції істотно знижується на фоні застосування азотних добриЕ Так, якщо в середньому за 1982-1985рр. приріст урожайное насіння люпину білого від інокуляції на фоні Р6оКео становив'1.1, го роху — 2.4, а сої — 1.4 ц/га, то при внесенні N60P60Keo він знижував ся, відповідно, до 0.2, 2.1 та 0.9 ц/га.

Створення та впровадження у виробницво високопродуктивна фузаріозостійких, скоростиглих сортів люпину не виключає різної і реакції на інокуляцію. Однак це питання вивчено недостатньо, хоч існуючі в літературі дані (Патика, 1993) дають підставу передбачат досить специфічну їх реакцію.

В наших дослідженнях найбільш помітний вплив на розвиток рослин юпину жовтого та формування його урожайності забезпечувала пе-едпосівна інокуляція насіння сортів Мотив-369 та Гай, значно менше еагував сорт Промінь і практично не проявлявся вплив цього заходу а сортах Дукач та Кастричник. Слід зазначити наявність вибірковості ізних штамів по відношенню до сортів люпину. Так, найкраща реакція орту Мотив-369 спостерігалась на варіантах із застосуванням штаму

2, сорту Гай — штаму №9Л, Промінь — штаму №363. Сорти Дукач та астричник не реагували на передпосівну інокуляцію жодним з перелі-ених штамів {рис. 2). Очевидно, що спонтанні штами, присутні в рунті, для них були більш ефективними, ніж відселектовані в лабора-орних умовах.

Сорти

Штами: Иконтроль И№ 363 □№ 9Л 8№ 32

Рис. 2. Насіннєва продуктивність люпину жовтого залежно від інокуляції різними штамами бульбочкових бактерій, 1995-1997 рр.

Одержані дані свідчать про необхідність проведення постійної юботи по вивченню відповідності макро- та мікросимбіонта з метою ідержання найкращого ефекту від їх взаємодії, а інокуляцію не-)бхідно вважати обов'язковим елементом технологічного процесу іирощування насіння люпину.

Значення окремих технологічних заходів при сівбі у формуванн високопродуктивного посіву кормового люпину

Одним з найвідповідальніших в технології вирощування насінн кормового люпину є блок агрозаходів, пов’язаних з сівбою, яки поєднує в собі чи не найбільшу кількість факторів, що визначают рівень та якість майбутнього врожаю (строк, спосіб сівби, норм висіву, глибина заробки насіння). Провідна роль належить строка сівби і меншою мірою, хоча й також істотно, змінюється насіннєв продуктивність під впливом способів сівби, норми висів у та глибин заробки насіння (табл. 2).

Таблиця

Характер зміни насіннєвоТ продуктивності люпину залежно від строків, способів сівби, норм висіву та глибини заробки насіння

Елемент технології Змінний параметр (х) Діапазон зміни Вид, група стиглості Зміна урожайності, ц/га Коефіцієнт кореляції Рівняння регресіТ

Строк сівби Днів після оптимального 5-10 7-14 Люпин білий Люпин жовтий -5.0 -7.3 -0.999 -0.956 у=21.83-0.50; у=17.05-0.52

Норма висіву Млн. схожих насінин на 1 га 0.6-1.2 0.6-1.0 0.6-0.9 Люпин білий Люпин жовтий (скорости гл) (пізньо- стигл) 3.0 4.5 1.5 0.982 0.979 0.999 у=17.07+5.00 у=6.36+12.30 у=0.70+8.82:

Спосіб сівби Ширина міжрядь, см 45-15 45-15 Люпин білий Люпин жовтий 0.2-0.а 2.6 Зміна неістотна

-0.985 у=18.53-0.09

Глибина заробки см 1-4 4-7 Люпин жовтий 1.4 -3.0 0.961 -0.971 у=8.90+0.51 у= 15.13-1.01

Артюшов (1973) та Бардаков (1988) вказують, що запізнення строком сівби веде до збільшення кількості сформованих на рослі' квіток. Наші спостереження дають підставу дещо змінити уявлен про особливості цього процесу у скоростиглих сортів, для яких >

рактерно зменшення кількості сформованих на рослині квіток при запізненні з сівбою (на 22% при запізненні на 7 днів).

Нашими дослідженнями підтверджено перевагу по продуктивності насінників кормового люпину раннього строку сівби. Так, якщо в середньому за роки досліджень урожайність насіння люпину білого при запізненні з сівбою на 5 та 10 днів знижувалась на 2.2 та 4.4 ц/га, то жовтого, при запізненні на 7 та 14 днів — на 4.6 та 7.1 ц/га при рівні урожайності за раннього сроку сівби, одночасно з сівбою ранніх ярих культур, відповідно, білого — 21.2 та жовтого — 16.5 ц/га.

В розвиток існуючих даних стосовно строків сівби нами виявлено наявність певної сортової реакції на них серед ранньостиглих сортів (ліній) люпину жовтого, що свідчить про необхідність проведення постійної роботи в цьому напрямку в зв’язку з появою нових сортів. Так, градієнт зниження урожайності між першим (одночасно з сівбою ранніх ярих) та другим (через 7 днів після першого) строком найбільшим був у сорту Мотив-369 — 0.80 ц/га/день, дещо меншим у сорту Кастричник та лінії 798, відповідно 0.76 та 0.67, і найменшим — 0.39 ц/га/день — у лінії 448. Однак при подальшому запізненні з сівбою саме ця лінія відрізнялась найвищими темпами зниження насіннєвої продуктивності (0.56 ц/га/день), а найменшими ці показники були у сорту Мотив-369 та лінії 798, відповідно 0.24 та

0.23 ц/га/день.

Підвищення насіннєвої продуктивності за ранніх строків обумовлюється, головним чином, підвищенням індивідуальної продуктивності рослин люпину завдяки кращим умовам для проходження яровизації та значно нижчим ушкодженням рослин вірусною вузько-листістю (табл. 3). Зв'язок індивідуальної продуктивності та температурного режиму післяпосівного періоду, що змінюється під впливом строку сівби, оцінюється коефіцієнтами кореляції на рівні -0.869...-0.989. Рівень ушкодження вірусною вузьколистістю також тісно корелює зі строком сівби (г=0.992).

, Таблиця З

Залежність індивідуально? продуктивності та ушкодження вірусною вузьколистістю від температури післяпосівного періоду за різних строків сівби, 1992-1994 рр.

Строк Мотив-369 Кастричник Лінія — 448 Лінія — 798

сівби Г 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3

Ранній 3.5 10.4 47.5 4.7 10.4 38.9 3.0 10.4 21.9 3.2 10.4 27.4

На 7 днів пізніше 2.8 13.7 64.9 3.4 13.7 67.1 2.6 13.7 57.4 3.0 13.7 55.4

На 14 днів пізніше 2.4 14.2 78.1 2.9 14.2 86.4 2.0 14.2 76.0 2.6 14.2 74.2

Примітка: 1 — індивідуальна продуктивність, г/росл.;

2 — середньодобова температура, °С

3 — ушкодження вірусною вузьколистістю, %

Виявлено певні відмінності в реакції сортів люпину жовтого різних груп стиглості на зміну норми висіву. Дещо нижчі значення коефіцієнту кореляції залежності зміни маси бульбочок на коренях, висоти рослин, площі листової поверхні у скоростиглого сорту Мотив-369 порівняно з пізньостиглим Мартін-2 під впливом норми висіву (відповідно -0.804 та -0.933; 0.844 та 0.935 і -0.683 та -0.963) свідчать про меншу адаптивність останнього до умов загущення.

Найбільш високу урожайність насіння сорт Мартін-2 сформував при нормі висіву 0,8-0,9 млн., а сорт Мотив-369 — 0,9-1,0 млн. схожих насінин на гектар, відповідно 7,2-8,1 та 17,6-18,6 ц/га. Одержані результати вказують на значний потенціал продуктивності сучасних сортів, та доцільність розширення використання люпину на зернофуражні цілі.

Для пізньостиглих сортів характерно значно більше варіювання частки врожаю, сформованого на бічних пагонах порівняно з скоростиглими біотипами під впливом норми висіву, про що свідчать дані наведені в таблиці 4. Впровадження скоростиглих, з обмеженигї гілкуванням сортів люпину жовтого викликає необхідність диференційованого підходу до способу сівби, оскільки, за нашими дани ми перевагу по урожайності мали звичайні рядкові посіви :

ііжряддям 15 см порівняно з широкорядними з міжряддям 45 см відповідно 17.1 та 14.5 ц/га).

Таблиця 4

Залежність зміни частки врожаю з бічних пагонів під впливом норми висіву

Сорт Група стиглості Рівняння регресії Коефіцієнт кореляції

Мартін-2 пізньостиглий у=46.20-33.б7х -0.948

Мотив-369 ранньостиглий у=21.38-14.ЗЗх -0.790

Застосування звичайного способу сівби може бути виправданим інше за умови ефективного проведення заходів по боротьбі з іур'янами.

Особливості застосування хімічних речовин на посівах кормового люпину

Не менше половини світових запасів продовольства втрачається іерез хвороби, шкідники та забур’яненість сільськогосподарських сультур (Метьюз, 1987). Провідну роль в зменшенні негативної дії лкідливих організмів на урожай відіграє застосування пестицидів.

Кормовий люпин, відзначаючись повільним ростом на початку звого розвитку, має досить низьку конкурентоздатність по відношенню до бур’янів, тому важливе значення в технології вирощування иають заходи по боротьбі з ними.

Результати досліджень показали високу ефективність застосування фюзіладу-супєр для боротьби зі злаковими бур’янами в посівах жовтого люпину. Норма його внесення не повинна перевищувати 1.5 л/га, оскільки при її збільшенні до 2 л/га спостерігалось пригнічення симбіотичного та асиміляційного апарату рослин, хоча й бур’яни знищувались більш ефективно. Так, наприклад, якщо в середньому за роки досліджень маса сирих бульбочок з 10 рослин на варіантах з внесенням фюзіладу-супер в дозі 1.5 л/га складала 14.4-15.8 г, то при

2 л/га — 13.6-14.1 г. Показники листової поверхні становили,

відповідно, 950-960 та 850-874 смг/росл., знищення бур’янів — 71-76 та 87%, а урожайність — 14.3-15.0 та 13.8-14.8 ц/га.

Важливу роль відіграє строк внесення препарату. При обприску ванні посівів люпину у фазу розетки негативної дії фюзіладу-супе не спостерігалось, а при обробці в фазу стеблування ріст та розви ток рослин пригнічувався.

В даний час ускладнити вирощування люпину може порівняно не ве для України захворювання — антракноз, що викликається грибої СоИеІоІгісіїшті діоеозрогіоісіез Реги. Оскільки на даний час практичн відсутні сорти люпину, стійкі до антракнозу, боротьбу з ним можн вести застосовуючи хімічний метод — протруювання насіння або об робку посівів фунгіцидами.

Результати досліджень показали, що проведення хімічного захис ту сприяє зниженню ступеню розвитку хвороби, особливо в роки сприятливими для збудника погодними умовами. Так, наприкла; якщо в 1991 році при незначному розповсюдженні антракноз ступінь його розвитку при обробці посівів люпину арцеридом зниж^ вався в 2.6 рази, то в 1992 та 1993, сприятливих для розвитку хве роби роках, обробка посівів фунгіцидами була більш ефективною розвиток антракнозу знижувався, відповідно, в 4.8 та 4.0 рази.

Необхідно відзначити досить високу ефективність протруюванн насіння люпину фундазолом (агроцит, бенлат). Цей захід значн знижував інфекційне навантаження та утруднював розвиток збудник хвороби на початкових етапах вегетації.

Найбільш ефективною виявилась обробка посівів ридоміло (2.5 кг/га) та арцеридом (2.5 кг/га) на фоні протруювання насінн фундазолом (3.0 кг/т). Урожайність насіння на цих варіантах в се редньому за роки досліджень становила 15.5-15.8 ц/га при 13.9 ц/г на контролі. Обробка посівів фолікуром (1 л/га), спортаком (1 л/п чи полікарбацином (1 л/га) виявилась менш ефективною, хо>-порівняно з контролем приріст врожаю насіння був істотним і від застосування, що свідчить про можливість та доцільність їх викорі стання при відсутності ридомілу чи арцериду у виробництві.

Підвищення вимог безпеки до застосування засобів хімічного зі хисту в сільськогосподарському виробництві викликає необхідніс

юшуку шляхів для зменшення їх норм внесення при одночасному підвищенні ефективності. В цьому плані перспективним вбачається застосування фізіологічно-активних речовин, при мінімальних дозах застосування яких можна досягти значного ефекту. Встановлено позитивний вплив передпосівної обробки насіння люпину жовтого пре-іаратом ДГ-370 (тетрагідродіофен діоксида та піридина), застосу-зання якого в дозі 5 г/т сприяло розвитку асиміляційного апарату та підвищенню урожайності насіння на 12% при урожайності на контролі, без обробки, 14.2 ц/га. Для обробки вегетуючих рослин люпину в фазу бутонізації ефективним виявилось застосування препаратів симбіонт та тілп в дозах 10 мл/га, яке забезпечило стійкий приріст урожайності насіння в середньому за 1991-1993 рр. на рівні 16-19% при урожайності на контролі, без обробки, 11.8 ц/га. Росли-ш на оброблених варіантах відзначались кращим розвитком, обме-кеним галуженням та кращим зав’язуванням бобів.

Нерівномірність достигання зернобобових культур і, в тому числі пюпину, погіршує умови для проведення якісного збирання. Ефекти-зним заходом для прискорення достигання та забезпечення його Рівномірності є передзбиральна десикація. Нашими дослідженнями з пюпином білим встановлено, що важливою передумовою одержання жісного насіння є дотримання оптимального строку обробки посівів, іким є настання його фізіологічної зрілості в фазу пожовтіння сорінця зародка насінини.

Дослідження по вивченню ефективності передзбиральної обробки юсівів люпину та інших зернобобових культур (гороху, кормових борів, сої) препаратом реглон-супер (3 л/га) дозволили сформулювати зсновні переваги цього заходу:

— десикація прискорює достигання на 5-10 днів за рахунок ивидкої втрати вологи рослинами;

— одночасне з культурними рослинами підсушування бур’янів :прияє покращенню умов для комбайнового обмолоту;

— десикація знижує вологість насіння, причому зниження воло--ості тим більше, чим пізньостигліша культура (у бобів кормових та пюпину жовтого вологість була нижчою порівняно з необробленими варіантами на 5.2 та 3.9%, люпину білого та сої — на 8.4 та 7.0%).

За рахунок такого зниження вологості можна мати значну економію пального та витрат на досушування врожаю. Так, лише для зменшення вологості насіння люпину на 5% за допомогою ВПТ-60С потрібно на кожні 10 тонн насіння витратити до 600 кг дизельного пального;

— обробка реглоном-супер суттєво не впливала на величин} урожайності насіння (табл. 5). Незначна тенденція до її зниженн* пояснюється, на наш погляд, деяким зменшенням маси 100С насінин, за рахунок передчасного припинення відтоку пластичний речовин з стебел та стулок бобів внаслідок швидкого висихання ї> під дією диквату. У виробничих умовах десикація може забезпечувати відчутний приріст врожаю завдяки підвищення якості обмолоту більш сухої маси та зниження втрат від застосування прямого комбайнування замість роздільного;

Таблиця Е

Урожайність та якість насіння кормового люпину та деяких зернобобових культур залежно від десикації посівів реглоном-супер, 1995-1997 рр.

Культура Варіант Вологість насіння, % Урожайність насіння, ц/га Маса 1000 насіння, г Схожість, % НІР05. ц/га

Люпин жовтий Г 20.1 17.8 117 95

2 16.2 17.6 111 96 0.47-1.18

Люпин білий 1 29.0 28.6 396 94

2 20.6 27.6 380 95 1.69-2.68

Горох 1 17.5 35.2 220 96

2 14.2 34.3 215 95 1.48-2.97

Боби кормові 1 24.2 32.3 481 95

2 19.0 30.9 465 94 2.24-3.45

Соя 1 30.4 22.6 134 96

2 23.4 22.5 129 94 1.15-2.27

Примітка: 1 — без десикації; 2 — десикація реглоном-супер.

— реглон-супер не знижує якість насіння. Показники схожості на сіння люпину та інших зернобобових культур, що вивчалися, з обро блених та контрольних варіантів практично не відрізнялись.

Одержані в дослідах дані були використані Укрдержхімкомісією при реєстрації в Україні препарату реглон-супер як десиканта на посівах зернобобових культур.

Елементи технології вирощування змішаних посівів кормового люпину зі злаковими компонентами на зерно

Дефіцит енергоносіїв викликає зменшення виробництва та застосування добрив та пестицидів і в таких умовах змішані посіви зернових злакових та зернобобових культур мають ряд істотних переваг перед чистими їх посівами внаслідок більш повного використання факторів зовнішнього середовища за рахунок своєї гетерогенності (Вавілов, Посипанов, 1983).

Важливою передумовою ефективного функціонування змішаних посівів є оптимальне співвідношення компонентів в суміші, яке б сприяло реалізації їх потенціалу продуктивності. В умовах кислих грунтів кращим компонентом для суміші з люпином є овес із-за більшої невибагливості до рівня кислотності та грунтової родючості порівняно з ячменем.

Дослідження показали, що в люпино-вівсяних сумішках не спостерігалось пригнічуючого впливу рослин-компонентів одне на одного. Навпаки, прослідковувалась певна взаємостимулююча дія, особливо при підвищенні в суміші частки люпину та зменшенні вівса. Так, якщо в середньому за 1987-1988 рр. висота рослин люпину в чистому посіві складала в середньому 82 см, листкова поверхня — 824 см2, а надземна маса в фазі кінця цвітіння — 93 г/рослину, то в змішаному посіві (120 кг люпину + 40 кг вівса), відповідно, 84; 847 та 99. Ці ж показники для вівса в чистому посіві становили 90, 86 та

15, а в змішаному — 98 см, 138 см2 т& 18 г/росл.

Зернова продуктивність змішаних люпино-вівсяних посівів в середньому за роки досліджень (14.7-16.1 ц/га) була вищою, ніж чистих посівів люпину (8.4 ц/га) й дещо нижчою чистих посівів вівса (20.8 ц/га). Як правило, частка насіння люпину в зерносуміші була меншою, ніж урожайність чистого його посіву, але в окремі сприятливі роки, як наприклад в 1987, вихід насіння люпину був навіть вищим. Оптимальне співвідношення компонентів у сумішках було в ме-

жах 100-120 кг/га люпину жовтого та 60-40 кг/га вівса, оскільки подальше збільшення зернобобового компоненту хоча й вело де підвищення його частки в урожаї зерносуміші, але загальна продуктивність посіву знижувалась.

Люпин білий вирощувати в суміші зі злаковими кoмnoнeнтaм^ виявилось недоцільно, оскільки їх продуктивність значно знижувалась порівняно з чистими посівами компонентів.

У відповідності до своїх біологічних особливостей люпин та овес по різному реагували на внесення мінерального азоту. Так, висота рослин люпину в змішаному посіві на фоні Р60Кбо була більшою, нг фоні М30Р60К6[> — практично однаковою, а при внесенні М60Р60К60 — навіть дещо меншою, ніж в чистому посіві, що вказує на досить активну конкуренцію з боку злакового компоненту, який має високу чутливість до рівня азотного живлення. Застосування мінерального азоту погіршувало умови для нормального розвитку симбіотичногс апарату люпину як в чистих, так і у змішаних посівах, що приводилс до змешення розміру азотфіксації (рис.З). Так, в середньому за 1987-1988 рр. внесення ЗО кг/га азоту знизило азотфіксацію нг 14.1%, а 60 кг/га — на 30.6%. Внесення мінерального азоту позитивно впливало на розвиток злакового компоненту.

Р60К60 МЗОРбОКбО ИЗОРбОКбО Удобрення

Рис. 3. Азотфіксація та накопичення азоту люпином жовтим та вівсом залежно від рівня азотного живлення, 1987-1988рр.

Накопичення азоту, кг/га: 1-люпином; 2-вівсом; азотфіксація люпином, %-3

В середньому за 1986-1988 роки досліджень азотні добрива не мали позитивного впливу на урожайність насіння чистих посівів люпину жовтого, їх застосування в дозі Ы30 на фосфорно-калійному фоні підвищувало продуктивність змішаних посівів люпину з вівсом (приріст 2.2 ц/га при врожайності на контролі, без внесення мінерального азоту — 17.3 ц/га), а рівень урожайність чистого посіву вівса зростав із збільшенням дози азоту.

Обгрунтування оптимального способу збирання насінників люпину, причини травмування та розробка заходів по зниженню його негативного впливу на урожай та якість насіння

Поряд з підвищенням урожайності важливим фактором збільшення валових зборів насіння люпину є зменшення втрат під час збирання. В наукових публікаціях стосовно збирання насінників кормового люпину відмічається, що його можна збирати як роздільним способом, так і прямим комбайнуванням.

За нашими даними як білий, так і жовтий люпини краще збирати прямим комбайнуванням, особливо враховуючи можливість проведення передзбиральної десикації. Перевага цього способу полягає перш за все в зменшенні втрат. Так, якщо в середньому за 19871988 рр. при прямому комбайнуванні втрати насіння люпину жовтого складали 4.5%, то при роздільному збиранні вони зростали до 10.7%. Крім того, при роздільному збиранні існує ризик зниження якості насіння, оскільки скошена у валки маса за дощової погоди цовше підсихає, а насіння може втрачати схожість із-за ураження патогенними мікроорганізмами. За нашими даними насіння люпину Зілого при роздільному комбайнуванні мало нижчу схожість та силу зосту (на 4%), а при пересіві рослини формували меншу урожайність (на 9%) порівняно з посівами насінням, що збиралось прямим комбайнуванням.

Однією з найголовніших причин зниження якості насіння є його механічне травмування під час обмолоту. Встановлено, що показник іабораторної схожості насіння кормового люпину тісно корелює з наявністю в зерновій масі травмованого насіння і цей зв’язок має зворотний напрямок. Так, для насіння з господарств Макарівського

p-ну Київської області коефіцієнт кореляції становив -0.882, Козе-лецького p-ну Чернігівської обл. -0.803.

На базі фактичних даних нами було встановлено, що залежність між показниками лабораторної та польової схожості має вигляд кривої і описується рівнянням регресії, яке для насіння з господарств Макарівського району мало вигляд:

у = 361.8 — 8.68х, + 0.059х,2, (R=0.955) а для насіння з господарств Козелецького району — у = 318 — 7.62х, + 0.053х,2 (R=0.823)

де у — польова схожість,

х, — лабораторна схожість,

R — коефіцієнт множинної кореляції.

Оскільки лабораторна схожість тісно корелює з наявністю травмованого насіння, то можна зробити висновок про ’досить тіснив зв'язок між польовою схожістю та травмуванням.

За нашими спостереженнями найбільше механічне пошкодженні насіння люпину відбувається під час обмолоту. Якщо загальну кіль кість травмованого насіння прийняти за 100%, то на частку його прі збиранні комбайном припадатиме 76.1%, при післязбиральній до робці — 17.6%, а при сівбі — 6.3%.

Виникнення травмування під час обмолоту головним чином ви значається режимами роботи молотильного апарату комбайна. Вста новлено, що при збільшенні швидкості обертання барабана з 600 800 до 1000-1200 на хвилину урожайність люпину в середньому з роки досліджень зростала з 12.6 — 12.7 ц/га до 13.1 — 13.4 ц/г (рис. 4). Пояснюється це повнішим вимолочуванням насіння з бобі та зменшенням в результаті цього втрат при збиранні. Однак, досит незначне підвищення урожайності за рахунок збільшення обертів ба рабана не виправдовує себе через значне зростання, майже втрич кількості травмованого насіння, що негативно впливає на якіст насіння та значною мірою визначає продуктивність культур (табл. 6). Пошкоджується, як правило, в першу чергу, найцінніша з посівними якостями та урожайними властивостями крупна фракц насіння люпину.

600 800 1000 1200 Кількість обертів за хвилину

Рис. 4. Урожайність, втрати при збиранні та травмування насіння люпину жовтого залежно від режимів обмолоту, 1988-1989,1991-1992рр.

1- урожайність насіння, ц/га

2- втрати при збиранні, ц/га

3- травмування насіння, %

Таблиця б

Урожайність насіння люпину жовтого залежно від типу травмування

Варіант (тип травмування) Урожайність за роками, ц/га

1991 1992 1993 Середня

ц/га %

Неушкоджене насіння 19.1 17.1 19.6 18.6 100

Мікротріщини насіннєвої оболонки 10.4 13.2 11.0 11.5 61

Зриви оболонки в зоні корінця зародка 1.1 0.8 1.9 1.3 7

— *■ — . в зоні сім'ядолей 1.0 0.2 1.4 0.9 5

Глибокі тріщини сім’ядолей 2.3 2.0 3.7 2.7 15

НІР05, ц/га 0.41 0.41 2.51

Негативний вплив травмування посилюється тим, що пошкодженя зболонки відкриває доступ до внутрішньої частини насінини мікро-зрганізмам, життєдіяльність яких також призводить до погіршення якості насіння. За нашими даними, на неушкодженому насінні знайдено лише гриби, ступінь заселення якими становив 2.2%. На насінні з мікротравмами ступінь заселення грибами становив 13.2%, бактеріями — 44.0%, а з макротравмами відповідно 17.3 та 50.6%.

Виходячи з цього, поліпшити якість травмованого насіння люпин жовтого можна шляхом застосування фунгіцидів. Так, якщо в серед ньому за 1991-1993 рр. при інкрустації неушкодженого насіння фун дазолом спостерігалась лише тенденція до збільшення врожайност то інкрустація насіння з мікро- та макротравмами істотно підвищу вала урожайність — відповідно з 11.9 і 5.6 до 15.6-14.7 та 9.1 7.8 ц/га. Деяку перевагу мало проведення обробки насіння восени.

Особливості формування показників якості насіння люпину та термін їх зберігання

Технологія вирощування люпину повинна забезпечувати не лиш певний рівень урожайності насіння, але й високі його посівні якос та урожайні властивості. Для більшості культур встановлено особлі-вості формування різноякісного насіння в межах насіння. Так, у кор мових бобів, гороху та чини найбільш якісне насіння формується бобах нижніх ярусів, у пшениці, жита та ячменю — в середній частиі колоса, у проса — у верхній частині волоті. Поодинокі дослідження жовтим люпином, датовані серединою 60-х років, вказують на кран якість насіння з центральної китиці (Кузюра,1966).

За результатами наших досліджень найбільш якісне насіння 5 жовтого так і білого люпину формується в бобах центральної китиь а в її межах в нижніх бобах. Так у люпину жовтого насіння загальні го зразка забезпечувало при пересіві в середньому за рон досліджень (1992-1994рр.), урожайність на рівні 16.8 ц/га, насіння нижніх бобів центральної китиці — 18.5 ц/га, а верхніх — 16.5 ц/г Найгіршими урожайними властивостями характеризувалось насіння бічних пагонів — 14.5 ц/га. Аналогічні результати одержано в наші раніших дослідженнях з люпином білим, енергія проростання насіні якого з центральної китиці була в середньому на 6-9%, схожість і 4-6%, а урожайність при пересіві — на 7-13% вищими порівняно насінням, що формувалось на бічних пагонах.

Пояснити кращу якість насіння з центральної китиці можна ти що на ній формується більш крупне насіння, яке характеризуєть вищими урожайними властивостями порівняно з дрібним. Так, ур жайність при пересіві крупного насіння люпину жовтого становила середньому 16.6, а дрібного — 12.9 ц/га.

В цілому одержані дані підтверджують загальну закономірність, формульовану Строною (1966) для польових культур: посівні, біоло-чні та продуктивні властивості насіння вищі при більш ранньому гроці їх формування на рослині.

Виходячи з цього технологія вирощування насінників кормового опину повинна включати, перш за все, ті агротехнічні заходи, які ібезпечували б обмеження гілкування рослин і таким чином знижу-їли б вихід насіння з бічних пагонів.

За нашими даними люпин можна віднести до культур-мікробіо-іків. Протягом перших двох років зберігання в звичайних складсь-іх умовах показники якості насіння, що відповідало за посівними ждиціями першому класу, практично не змінювались. На третій рік іни знижувались незначно, а на четвертий — істотно. У насіння, яке і початок зберігання відзначалось зниженою енергією проростання

і схожістю, посівні якості погіршувались раніше й більш помітно ис. 5). Тому страхові фонди насіння жовтого та білого люпинів не іід зберігати більше 2-3 років, а для їх створення необхідно вико-істовувати лише високоякісне насіння.

Рис. 5. Зміна схожості насіння люпину під час зберігання залежно від вихідних показників якості

1-знижені вихідні показники якості

2-високі вихідні показники якості

Економічна оцінка технології вирощування насіння кормового люпину

Найбільш вигідними при вирощуванні сільськогосподарські культур і, в тому числі насіння люпину, є технологічні операції, я забезпечують підвищення урожайності при порівняно незначних ви ратах на їх проведення.

Це, перш за все, оптимально ранній строк проведення сівб який завдяки значному підвищенню урожайності насіння без дода кових витрат знижував його собівартість (для люпину білого з 7.: до 6.67 грн/ц, жовтого — з 11.72 до 8.35 грн/ц) при одночасної збільшенні прибутку та рентабельності. До комплексного поліпшен цих економічних показників приводило також застосування пере посівної інокуляції насіння штамом N 9Л та обробка вегетуючих ро лин люпину препаратом з фізіологічно-активною дією (симбіон Так, собівартість насіння при застосувнні передпосівної інокуля знижувалась на 0.60 грн/ц, прибуток зростав на 66 грн/га, а рент бельність підвищувалась на 31%, при обробці посівів люпину прег ратом симбіонт, відповідно, на 1.31 грн/ц, 82 грн/га та 47%.

Виробнича перевірка технології вирощування насіння люпину включенням найбільш ефективних технологічних заходів (інокуляї насіння та його протруювання фундазолом, обробка посі фюзіладом-супер та препаратом симбіонт), проведена протяг 1994-1995 рр. в дослідному господарстві Інституту землеробсі УААН «Копилів», показала досить високу її ефективність. Порівняй» базовою технологією вона забезпечила підвищення урожайно насіння з 17.9 до 20.2 ц/га, зниження його собівартості (з 11.98 11.16 грн./ц), збільшення прибутку (з 501.59 до 582.53 грн./га) рентабельності ( з 234 до 258 %). Одночасно покращувались пок; ники енергетичної оцінки: зростав вихід сукупної енергії з урожа (з 33759 до 38097 МДж/га) та підвищувався коефіцієнт енергетич ефективності (з 3.30 до 3.52).

В структурі витрат при вирощуванні насіння кормового люпі найбільшу частку займають витрати на насіння — 36%, дещо м ше — 31% — засоби хімізації. На пальне, оплату праці та інші вит ти йде, відповідно, 14, 2 та 17% їх загальної кількості. Для по|

іння, при вирощуванні ярих зернових культур (вівса), найбільша зля в структурі витрат належить засобам хімізації — 57%.

ОСНОВНІ висновки

1. Використання кормового люпину в сільськогосподарському ви-збництві України з метою зменшення білкового дефіциту та покра-,ення родючості легких за гранулометричним складом грунтів зони олісся стримується нестачею високоякісного насіння, збільшення лробництва якого за рахунок реалізації потенціалу продуктивності /часних скоростиглих фузаріозостійких сортів можливе завдяки ирокому впровадженню науково обгрунтованої технології вирощу-зння культури.

2. Кормовий люпин в умовах дерново-середньопідзолистих трун-в виділяється найбільш високою азотфіксуючою здатністю, яка в ередньому за 1982-1985рр. становила у люпину жовтого 56.1%, юпину білого 53.3% тоді як у гороху та сої, відповідно — 29.9 та 3.9%.

Важливим заходом підвищення ефективності бобово-ризобіаль-ого симбіозу є передпосівна інокуляція насіння люпину активними ітамами бульбочкових бактерій, застосування якої створює кращі мови для проходження ростових процесів та формування врожаю асіння і яку необхідно вважати невід’ємною складовою частиною зхнології вирощування культури, незважаючи на те, що люпин дещо лабше реагує на інокуляцію порівняно з іншими зернобобовими ультурами (горохом та соєю). В середньому за 1991-1993 роки за-тосування штаму N 9Л для передпосівної обробки насіння люпину :овтого сорту Мотив-369 забезпечило приріст врожайності на 12% ри урожайності на контролі, без інокуляції — 15.0 ц/га.

3. При застосуванні інокуляції люпину спостерігається певна ви-ірковість як з боку рослини-господаря (істотний приріст врожай-ості від інокуляції забезпечували сорти Мотив-369 та Гай, ідповідно 3.1 та 1.9 ц/га, і практично не реагували на неї сорти Ду-ач та Кастричник), так і з боку штаму мікроорганізму (найбільш фективною виявилась обробка насіння штамами №№ 32 та 9Л).

4. Кормовий люпин відзначається особливою реакцією на макі елементи, які вносять в основне удобрення. Провідна роль належ калію, застосування якого під люпин жовтий на дерново-середн підзолистих супіщаних грунтах в дозі 60 кг/га в середньому за рі досліджень забезпечило приріст урожайності насіння 1.5 ц/га і урожайності на контролі, без внесення, 15.5 ц/га. Фосфорні добрі мають другорядне значення. Ефективність калійних добрив залеж від співвідношення фосфору до калію в грунті, оскільки саме вон основному визначає рівень продуктивності культури і чим це сг відношення менше, тим урожайність насіння вища.

5. Підвищенню насіннєвої продуктивності (на 10-11%) та азот ксуючої здатності (на 6.6%) культури сприяє внесення в ря, молібденізованого суперфосфату в дозі 15 кг д.р./га. Застосува простого та борного суперфосфату виявилось неефективним рядкового удобрення люпину в умовах дерново-середньопідзолис супіщаних грунтів.

6. Застосування мінерального азоту під люпин, як в основне у брення (N30). так і для позакореневого (Ы15) або прикореневого (І підживлення під час вегетації, позитивного впливу на урожайні насіння не має. Для покращення азотного живлення рослин люп вигідніше підсилювати його азотфіксуючу здатність за допомо передпосівної інокуляції насіння активними штамами бульбочкс бактерій.

7. Важливу роль в технології вирощування насіння кормового пину мають строки сівби. Найбільш високу урожайність насіння безпечують ранні строки, одночасно з сівбою ранніх ярих куль Зниження урожайності при запізненні з сівбою відбувається, гої ним чином, за рахунок погіршення температурнихумов для про: ження яровизації насіння та підвищення ураження рослин, особі люпину жовтого, вірусною вузьколистістю.

Встановлено специфічну реакцію ранньостиглих сортів (л люпину жовтого на строки сівби. Так, якщо градієнт зниження жайності насіння при запізненні з сівбою на 7 днів проти ранн для сорту Мотив-369 становив в середньому 0.80 ц/га/день, а сорту Кастричник — 0.76, то для лінії Л-448 цей показник був мг вдвічі меншим і складав лише 0.39 ц/га/день.

8. Пізньостиглий сорт (Мартін-2) найвищу продуктивність забез-ечив за широкорядного способу сівби при нормі висіву 0.8-0.9 ілн., а скоростиглий (Мотив-369) — 0.9-1.0 млн. схожих насінин на

га. Симбіотичний та асиміляційний апарат рослин при збільшенні орми висіву зменшувався, а висота рослин — зростала.

Скоростиглі сорти (Мотив-369) позитивно реагували на звуження ііжрядь. Перевагу по урожайності мали посіви з міжряддям 15 см орівняно з міжряддями ЗО та 45 см.

9. Фактор глибини заробки насіння відіграє важливе значення в юрмуванні врожаю насіння люпину жовтого й відхилення її в бік більшення від оптимальної (3-5 см), особливо при висіві насіння зі ниженими посівними якостями, приводить до значного зменшення рожайності — на 36%.

10. Враховуючи значний негативний вплив забур’яненості на роз-иток та продуктивність кормового люпину, важливою передумовою держання високого врожаю насіння є забезпечення чистоти посівів. іля боротьби зі злаковими бур'янами в посівах люпину жовтого фективним препаратом є фюзілад-супер. Його внесення в фазу ро-етки в нормі 1.5 л/га не пригнічує розвиток симбіотичного та симіляційного апарату люпину і в поєднанні з рихленням міжрядь абезпечує знищення 71% однорічних злакових бур’янів та підвищує рожайність насіння на 7%.

11. Значно знижує урожайність насіння, а в окремі, епіфітотійні оки, взагалі ставить під сумнів його одержання розповсюдження на осівах люпину антракнозу. Обмежує розвиток цієї небезпечної хво-оби передпосівне протруювання насіння фундазолом та обробка осівів під час вегетації ридомілом або арцеридом. Приріст урожай-ості насіння від застосування вказаних препаратів досягав в окремі оки 15-20%.

12. Перспективним напрямком у підвищенні насіннєвої продук-ивності люпину жовтого є застосування фізіологічно-активних речо-ин. Передпосівна обробка насіння препаратом ДГ-370 підвищувала рожайність на 12%, а обробка посівів люпину під час вегетації пре-аратами тілп та симбіонт, відповідно, на 16 та 19%.

13. Важливу роль для проведення якісного збирання врожаю асіння кормового люпину та інших зернобобових культур має пере-

зо

дзбиральна десикація препаратом реглон-супер (3 л/га), ефе тивність якої підвищується в роки з прохолодною та вологою пог дою. Внаслідок швидкої втрати вологи прискорюється достиган (на 5-10 днів) культурних рослин; одночасно підсушуються бур’яь що дає можливість проводити збирання прямим комбайнуванняк запобігти втратам врожаю; зменшується вологість насіння й за ра> нок цього знижуються витрати на досушування насіння (близько Є пального на кожні 10 т насіння). Десикація, проведена в фа фізіологічної стиглості насіння (пожовтіння корінця зародка) не зь жує його якості.

14. Кращим способом збирання насінників кормового люпину пряме комбайнування. При роздільному збиранні збільшуються втр ти врожаю (до 10%) і погіршуються посівні якості (схожість знижуЕ лась на 4%) та урожайні властивості (на 8%) насіння.

15. Посівні якості насіння люпину жовтого тісно пов’язані з йс травмуванням (коефіцієнт кореляції між показниками схожість-трг мування становить -0.803...-0.822), головною причиною якого є по кодження при обмолоті. Зменшення швидкості обертів молотильне апарату комбайна з 1000-1200 до 600-800 за хвилину знижує ь ханічне травмування майже втричі. Більшою шкодочинніс відзначаються макропошкодження, при яких урожайність знижуєті на 60% порівняно з неушкодженим насінням.

Негативна дія травмування посилюється розвитком на насі патогенної мікрофлори, для боротьби з якою ефективна інкруста фундазолом восени (урожайність насіння з мікротравма підвищувалась на 3.5 ц/га або на 31% порівняно з варіантом t інкрустації).

Для оцінки посівних якостей насіння до показників, BH3Ha4et яких передбачено державним стандартом (енергія проростання схожість), доцільно включити визначення ступеню його травмувани

16. Посівні якості та урожайні властивості насіння кормового : пину залежать від місця його формування на рослині. Найвищі і казники (виповненість, крупність, біологічний потенціал продукті ності) має насіння, яке формується на центральній китиці, а в її г жах — в нижніх бобах.

17. Термін зберігання посівних якостей насіння кормового люпи-/ (білого та жовтого) залежить від вихідних показників енергії про-остання та схожості і складає не більше 2-3 років. Насіння зі зни-еною якістю втрачає її при зберіганні значно швидше.

18. Змішані посіви люпину жовтого з вівсом можна розглядати як чин із засобів підвищення продуктивності агрофітоценозу. Росли-и-компоненти в суміші не мають вираженої конкуренції і навіть до еякої міри стимулюють одне одного. В окремі, сприятливі роки, юпино-вівсяні сумішки забезпечують урожай на рівні чистого посіву вса (21-23 ц/га) без Істотного зниження урожайності люпину (11-

2 ц/га) в загальній зерновій масі. По збору білку з одиниці площі — .17 ц/га — люпино-вівсяні суміші переважали не лише чисті посіви вса (1.62 ц/га), але й люпину (2.70 ц/га).

Оптимальне співвідношення компонентів в суміші становить 10020 кг люпину жовтого та, відповідно, 60-40 кг вівса.

Люпин білий в суміші зі злаковими компонентами значно знижує асіннєву продуктивність, тому використання таких посівів не-оцільне.

19. Змішані посіви люпину жовтого з вівсом, на відміну від чис--іх його посівів, істотно підвищують урожайність зерносуміші при астосуванні мінерального азоту в дозі М30 на фосфорно-калійному оні (на 10-15%), а урожайність вівса зростає пропорційно дозі несених мінеральних туків до рівня N50.

20. Економічна ефективність вирощування насіння кормового лю-ину визначається рівнем його урожайності (при підвищенні остан-ьої з 9.7 до 16.5 ц/га рентабельність зростає з 193 до 379%), а се-ед технологічних заходів найкращі економічні показники забезпе-/ють ті, які при мінімальних витратах ведуть до значного ідвищення урожайності.

Перевірена у виробничих умовах технологія вирощування насін-я люпину жовтого з включенням найбільш ефективних технологічних аходів забезпечила прибавку урожайності на рівні 2.3 ц/га при рожайності на базовому варіанті 17.9 ц/га, та підвищення рента-ельності на 24%. Коефіцієнт енергетичної ефективності при цьому тановив 3.52.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

При вирощуванні високоякісного насіння кормового люпину умовах Полісся України необхідно враховувати слідуюче:

- на дерново-середньопідзолистих грунтах в основне удобрень вносити калійні добрива в дозі 60 кг/га. При сівбі, в рядки, доцільь вносити молібденізований суперфосфат з розрахунку 15 кг д.р./га;

- обов'язковим заходом слід вважати передпосівну інокуляці насіння люпину активними штамами бульбочкових бактерій. Застос вання останніх повинно проводитись у відповідності з конкретни»* рекомендаціями науково-дослідних установ, оскільки існує певна ві бірковість як з боку рослини-господаря, так і з боку штаму мікр< організму. Насіння сортів Мотив-369 та Гай найкраще інокулюва-ризоторфіном, виготовленим на основі штамів № 32 та № 9;

- високий урожай якісного насіння кормового люпину забезпеч ють ранні строки сівби, одночасно з сівбою ранніх ярих колосові культур. Люпин жовтий за цих строків слід висівати широкоряді нормою 0.9 млн. схожих насінин на гектар. Ранньостиглі сорти лі пину жовтого можна висівати також і звичайним рядковим способої

- при сівбі необхідно витримувати оптимальну глибину зароб (3-5 см), особливо при висіві насіння зі зниженими посівними як стями;

- для боротьби зі злаковими бур’янами посіви люпину жовто доцільно в фазу розетки обробляти гербіцидом фюзілад-супер нормі 1.5 л/га;

- з метою обмеження розвитку антракнозу слід застосовува протруювання насіння фундазолом та обробляти посіви люпину г час вегетації ридомілом чи арцеридом;

- для підвищення насіннєвої продуктивності посівів люпину же того можна застосовувати препарати з фізіологічно-активною діє для передпосівної обробки — препарат ДГ-370, а для обприскуван посівів — симбіонт або тілп;

- технологія збирання насінників кормового люпину повин включати передзбиральну десикацію препаратом реглон-супер дозі 3 л/га при настанні у насіння фази фізіологічної зрілості пряме комбайнування на таких режимах роботи молотильного апа;

які б забезпечували мінімальне травмуванню насіння. Негативну

э травмування можна знизити післязбиральною інкрустацією сіння фундазолом;

- в первинному насінництві люпину технологія вирощування по-ина бути спрямована на максимальне обмеження гілкування, а на-ня елітних рослин слід відбирати лише з центральної китиці;

- термін зберігання страхових фондів насіння кормового люпину повинен перевищувати 2-3 років;

- для підвищення білкової продуктивності агрофітоценозу можна користовувати змішані посіви люпину жовтого (100-120 кг/га) з сом (60-40 кг/га). Система удобрення таких посівів повинна пе-дбачати внесення мінерального азоту в дозі ЗО кг/га.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ РОБІТ 1. Розділи в книгах

1. КУЗЮРА М.Н., ГРИМАК Н.И. Интенсивные технологии возделывания зернобобовых культур / Научные основы устойчивого ведения зернового хозяйства (Под ред. В.Ф.Сайко).-К.: Урожай.-198 9.-с. 22 2-235.

2. КУЗЮРА М.Н. Интенсивная операционная технология возделывания кормового люпина / Операционная технология возделывания зерновых культур. Справочник (Под ред. В. Ф. Сайко; Сост. Н. В. Сокоренко).-К.:Урожай,-1990.-с.229-251.

3. КУЗЮРА М.М. Інтенсивні технології вирощування зернобобових культур / Наукові основи ведення зернового господарства (За ред. В. Ф. Сайка; упоряд. І.В.Яшовський).- К.-.Урожай.-1994,-с.256-269.

2. Статті в наукових та науково-виробничих виданнях

4. КУЗЮРА Н.К., КУЗЮРА М.Н. Эффективность выращивания зерна желтого и белого кормового люпинов в смешанных посевах с овсом и ячменем // Земледелие.-1979.-Ы 11.-с.35-36.

5. КУЗЮРА Н.К., КУЗЮРА М.Н. Люпин в смешанных посевах //Зерновое хозяйство.-1979.-М 12.-е. 33-34.

6. КУЗЮРА Н.К., КУЗЮРА М.Н. От чего зависит урожайность белого люпина //Зерновое хозяйство.-1983.-М 5.-с.30-31.

7. КУЗЮРА Н.К., КУЗЮРА М.Н. Продолжительность хранения и посевные качества семян люпина //Селекция и семеноводство.-1983,- N 8.-с.44.

8. КУЗЮРА М.М. Вплив строків, способів посіву і норм висіву на урожай і якість насіння білого кормового люпину в умовах

Лівобережного Полісся УРСР//Вісник с.-г. науки.-1983.-Ы 9,-с.31-33.

9. КУЗЮРА М.Н. Десикация люпина //Защита растений.-1983.-N 9.-с.33.

10. КУЗЮРА М.М. Продуктивність зернобобових культур на сірих опідзолених грунтах //Вісник с.-г. науки.- 1983.-Ы 11.- с.74.

11. ПРОСКУРА И.П., КУЗЮРА М.Н. Влияние разнокачественности семян белого люпина на урожай //Доклады ВАСХНИЛ.-1984,-N 1. - с.29-30.

12. КУЗЮРА Н.К., КУЗЮРА М.Н. Посевные качества и урожайные свойства семян белого люпина при разных приемах агротехники //Селекция и семеноводство.-1984.-М 1.-е.46-47.

13. КУЗЮРА М.Н. Влияние минеральных удобрений на величину и качество урожая семян белого люпина в условиях Левобережного Полесья УССР //Агрохимия.- 1984.^ 2.-с.47-50.

14. ПРОСКУРА И.П., КУЗЮРА М.Н. Десикация посевов //Зерновое хозяйство.-1984.-Ы 11.-с.34.

15. КУЗЮРА М.Н. Пути повышения урожая и качества семян белого кормового люпина //Селекция и семеноводство.-1984.-Ы

12.-с.26-28.

16. КУЗЮРА Н.К., КУЗЮРА М.Н. Влияние агротехнических приемов и погодных условий на урожай семян люпина //Сб. на-учн. тр. «Селекция, семеноводство и технология возделывания зернобобовых культур».-Орел.-1985.-с.125-130.

17. КУЗЮРА М.Н. Влияние доз и соотношений минеральных удобрений на урожай и качество семян белого люпина //Бюллетень ВИУА.-1986.-Ы 76.-с.35-38.

18. ЛАПА И.В., КУЗЮРА М.Н. Особенности отзывчивости на удобрения зернобобовых культур в усло'виях Правобережного Полесья УССР //Агрохимия.-1988.-Ы 2.-с.20-25.

19. КУЗЮРА М.М., ГОЛОДНА А.В., ВИСОЦЬКИЙ Д.Ф. Технологія вирощування кормового люпину при «біологізації» землеробства // Міжв. темат. наук. зб. «Землеробство».- К.:Урожай.-1994.-вип.69.-с.49-53.

20. КУЗЮРА М.М. Проблема рослинного білка //Тваринництво України.-1995.-Ы 6.-е.28-29.

21. КУЗЮРА М.М., ГОЛОДНА А.В. Особливості технології вирощування насіння жовтого кормового люпину //Міжв. темат. наук

зб. «Корми і кормовиробництво»,- К.:1995.-вип.39.-е.49-53.

22. КУЗЮРА М.М., ГОЛОДНА А.В. Травмування насіння люпину те заходи щодо зменшення його негативної дії на врожайність // Вісник аграрної науки.-1995.^ 12.-е.12-16.

23. КУЗЮРА М.М. Особливості удобрення та ефективність інокуляції жовтого кормового люпину //36. наук, праць Інституту землеробства УААН.- Київ.-1996.-вип. 1 .-с.25-32.

24. КУЗЮРА М.М. Кореляційні зв’язки окремих біометричних характеристик при різних нормах висіву люпину жовтого // 36. наук, праць Інституту землеробства УААН.-Київ.-1997.-вип. 1 .-с.217-219.

25. КУЗЮРА М.М. Фюзілад-супер на посівах люпину //Захист рослин.-1997. -N6.-0.18.

3. Методичні рекомендації, в розробці яких автор приймав безпосередню участь

26. МЕТОДИЧЕСКИЕ рекомендации по внедрению научнообоснованной системы земледелия в хозяйствах Черниговской области,- Чернигов.-1983.-224с.

27. МЕТОДИЧЕСКИЕ рекомендации по выращиванию семян кормового люпина в колхозах и совхозах Черниговской области.-Чернигов. -1983.-1 2с.

28. МЕТОДИЧЕСКИЕ указания по проведению краткосрочных полевых опытов по изучению интенсивных технологий возделывания зерновых и зернобобовых культур.-Киев.-1986.-46с,

29. МЕТОДИЧЕСКИЕ указания по проведению краткосрочных полевых опытов по изучению интенсивных технологий возделывания зерновых и зернобобовых культур (Изд.2, дополн.).-Киев.-1987.-47с.

30. РЕКОМЕНДАЦІЇ по вирощуванню зернових культур у Лісостепу та Поліссі України.-Київ.-1993.-49с.

4. Тези доповідей та інші друковані матеріали

31. КУЗЮРА М.Н. Десикация посевов белого люпина //Информационный листок N 43-82,- Черниговский ЦНТИ.-1982.-4с.

32. КУЗЮРА М.Н. Особенности удобрения кормового люпина (Аналитическая справка).- Чернигов.-1983.-11с.

33. КУЗЮРА М.Н. Приемы ускорения созревания люпина (Аналитическая справка).-Чернигов,-1984.-7с.

34. КУЗЮРА М.Н. Приемы повышения урожая и улучшения качества семян белого люпина в условиях Пролесья УССР //Интенсификация картофелеводства и кормопроизводства-основа выполн. Продовольств. программы. (Тез.научн,-произв.конф.).-Ровно.-1984.-с.81-82.

35. КУЗЮРА М.М. Вирощування насіння кормового люпину //Агротехнічні поради шкільним виробничим бригадам.-Чернігів.: Об л пол і граф вида в.-1984.-2с.

36. КУЗЮРА М.Н. Особенности размещения посевов и специали-

зация хозяйств при выращивании кормового люпина // «Повыш. роли мол.уч. и спец. в совершенств.экономии.мех-ма хозяйств.» Тез. докл. респ. научн.-практ. конф. (октябрь, 1988). - Одесса.-1988.-вып. 1.-е.71-72. •

37. КУЗЮРА М.М., ВИСОЦЬКИЙ Д.Ф. Прийоми збільшення врожаю і азотфіксуючої здатності жовтого люпину //Тез. доп. наук. практ. конф. мол. вч. і спец. «Наукові розробки і до-сягн.мол. вчених — с.-г. вир-ву».-В.Бакта.-1991 .-с.7.

38. КУЗЮРА М.Н. Отзывчивость различных по биологическим особенностям сортов желтого люпина на изменение нормь высева //Тез. докл. научн.-практ. конф.мол.уч. и спец, «Вклад мол.уч. в интенсифик.с.-х. УССР».-Чабаны.-1991.-

ч.Ш.-с.

39. КУЗЮРА М.М., ГОЛОДНА А.В. Вплив глибини заробки нг польову схожість і продуктивність непошкодженого та травмованого насіння жовтого люпину //Тези доп. конф.мол.вч. тг спец. «Сільське г-во України — проблеми, сучасне, май бутнє».-Чабани.-1993.-е. 13.

40. КУЗЮРА М.М., ВИСОЦЬКИЙ Д.Ф..ГОЛОДНА А.В., КУРАНД/ Л.М, Вплив мінеральних добрив на насіннєву продуктивністі жовтого люпину //Тези доп.конф.мол.вч. та спец. «Сільське г во України — проблеми, сучасне, майбутнє».-Чабани.-1993. с.62.

41. КУЗЮРА М.М., ГЕЛЯ В.М. Вплив комплексного застосуванні мінеральних добрив та інокуляції на урожайність зернобобо вих культур //Тези доп.наук.-практ.конф.мол.вч. та спец «Наукові розробки агропромисловому комплексу».-Н.Ворота. 1993.-е.11.

42. КУЗЮРА М.М., ГОЛОДНА А.В. Вплив режимів обмолоту н; травмування насіння жовтого люпину //Тези доп. наук, практ. конф.мол.вч. та спец. «Наук, розробки агропромисло вому комплексу».-Н.Ворота.-1993.-е. 162.

43. КУЗЮРА М.М., ГОЛОДНА А.В. Урожайність та ступінь травму вання різного за розмірами насіння жовтого люпину // Тез доп. конф. мол. вч. та спец. «Наук.осн.ведення с.-г. України сучасних умовах».-Чабани.-1994.-ч.І.-с.91.

44. КУЗЮРА М.М., ГЕЛЯ В.М. Ефективність передпосівне інокуляції насіння зернобобових культур // Тези доп. коне! мол. вч. та спец. «Наук. осн. ведення с.-г. України в сучасни умовах».-Чабани. -1994.-ч. І.-с. 94.

45. КУЗЮРА М.Н. Совершенствование технологии возделывани кормового люпина //Тез. докл. междунар. научн.-практ. коне] 8-9 июня 1995 г. «Проблемы использов. земли в уел. рефор

миров, с.-х.произв. и проведения земельной реформы».-Киев-Чабаны.-1995.-е. 188-189.

46. КУЗЮРА М.М. Кормовий люпин в землеробстві Полісся //Міжнар.конф. «Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах».-Вінниця.-1995.-с.314.

47. КУЗЮРА М.М. Значення кормового люпину у вирішенні проблеми рослинного білка //Міжнар. конф. «Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах». - Вінниця.-1995.-с.317.

48. КУЗЮРА М.М. Удосконалення технології вирощування насіння кормового люпину //Міжнар. конф. «Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах».-Вінниця,-1995.-с.315.

49. КУЗЮРА М.М. Особливості мінерального живлення жовтого люпину //Міжнар.конф. «Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах».-Вінниця.- 1995.-е.319.

50. КУЗЮРА М.М. Кормовий люпин — джерело рослинного білка // Матер.міжнар.наук.-практ.конф.мол.вч. та спец. «Наслідки наук, пошуків мол. вчених-аграрників в умовах реформування АПК».-Чабани.-1996.-ч.І.-с. 136.

51. КУЗЮРА М.М., ГОЛОДНА А.В. Причини зниження якості травмованого насіння люпину //Матер.міжнар. наук.-практ. конф. мол. вчених та спец. «Наслідки наук.пошуків мол. вчених-аграрників в умовах реформування АПК».- Чабани.-1996.-ч.і.-с.143.

52. КУЗЮРА М.Н. Особенности формирования плодоэлементов на растениях люпина желтого в зависимости от густоты посева // Тез. докл. Межрегиональной науч.-практ. конф. «Биологический и экономический потенциал люпина и пути его реализации». -Брянск. -1997. -с. 127- 130.

АНОТАЦІЯ

КУЗЮРА М. М. Наукове обгрунтування технології вирощуван насіння кормового люпину. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськ господарських наук за спеціальністю 06.01.09 — рослинницте Інститут землеробства УААН.-Київ.-1998.

Захищається рукопис дисертації, що містить результати баг торічних експериментальних досліджень та теоретичне обгрунтува ня технологічних заходів підвищення виробництва насіння кормово люпину в умовах Полісся України. Встановлено основні зак номірності формування вегетативних та генеративних органів росл білого та якісно нової групи скоростиглих фузаріозостійких сор' люпину жовтого під впливом технологічних заходів. Виявлено 31-чення агротехнічних умов вирощування для формування показниі якості насіння.

Ключові слова: кормовий люпин, формування врожаю, якіс насіння, технологія вирощування.

АННОТАЦИЯ

КУЗЮРА М.Н. Научное обоснование технологии выращивания с мян кормового люпина. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельско> зяйственных наук по специальности 06.01.09— растениеводсті Институт земледелия УААН.-Киев.-1998.

Защищается рукопись диссертации, которая содержит резуль-ты многолетних экспериментальных исследований и теоретическ обоснование технологических приемов повышения производства с мян кормового люпина в условиях Полесья Украины, Установле основные закономерности формирования вегетативных и генераті ных органов растений белого и качественно новой группы скоросг лых фузариозоустойчивых сортов люпина желтого под влияни технологических приемов. Выявлено значение агротехничесі приемов выращивания для формирования показателей качества < мян.

Ключевые слова: кормовой люпин, формирование урожая, каче-гво семян, технология выращивания.

ABSTRACT

KUZYURA М.М. The scientific substantiation technology of growing >eds of lupin. — Manuscript.

Dissertation for submission for award of Degree of Doctorate in Ag-;ultural Sciences on the speciality 06.01.09 — plant-growing. Institute Agriculture UAAS, Kiyv, 1998.

A manuscript of thesis is defended, it contains results of long-year :perimental research and theoretic substantiation of technological ethods, which are direct to increase of producing seeds of lupin in e conditions of the Forest zone of Ukraine. It was established funda-ental regulars of formations vegetative and generative organs on the ants of white lupin and a new group fast ripe and steady to fuzarium •rts of yellow lupin under the influence of technological methods. It is established meaning agritechnicai conditions of growing in forma->n of seed's quality.

Key words: lupin, formation of crop, seed’s quality, technology of owing.