Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Нарушения обмена липидов и нейромедиаторов в ткани головного мозга в условиях легкой черепно-мозговой травмы

ВАК РФ 03.00.04, Биохимия

Автореферат диссертации по теме "Нарушения обмена липидов и нейромедиаторов в ткани головного мозга в условиях легкой черепно-мозговой травмы"

РГ6 рд

1 8 ДЕН (3£э 1нотитут геронтолог11

АКАДЕМ!I МЕДИЧНИХ НАУК УКРА1НЙ

На правах рукопису ВАСИЛЬЕВА 1рина ГеорШвна

ЕОРУВЕВШ ШИШ ЛШДГВ ТА ЯЕЙРЮЩШИР/В У ТКАНОМ

¡шоааого моею ал умов легко? чершю-оозкж)) транш

03.00.04 - Б1ох1ы1я

Автореферат' дисертадП на адоОуття наукоЬого ступеня доктора 01олог1чюи наук

Кй1В - 1995

ДисертацЮТ в рукопис

Робота вихонана в 1нститут1 нейрох1рург11 1м.акад.

А.П.Ромоданова АМН Укра!ни

Науковий консультант: акад.|Р0М0ДАН0В~АЦЦР1Я ПЕТРОВИЧ

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор б1олог1чних наук, професор, чл.-кор. HAH, чл-кор. АШ УкраТни ГУЛА-НАДШ МАКСИМIBHA доктор медичних наук,професор МХ1ТАРЯН ЛАУРА СОКРАТIBHA доктор б1олог1чних наук, старший науковий сп1вро61тник МАЛИШЕВА МАРГАРИТА К0НСТЯНТИН1ВНА Пров 1 дна орган1аац1я: НацЮнальний медичний ун1верситот lu. 0.0. Богслюльця, Ки1в

Захист дисертацИ в1дбудеться "_и__199_р.

на 8ас1данн1 спец1ал180вано! вчено! ради Д 50.15.01 в Iнотису т1 геронтологи АМН Укра1ни (254114. м.Ки1в. вул.Виигородсь-ка,67).

3 дисертац1ею можна оэнайомитися в С10л1отец1 1нстнтуту геронтолог!!.

Автореферат роэ1сланий ". " 1995 р.

Вчений секретар

спец1ал1вовано1 вчено! ради CA^v^ ПОТАПЕНКО Р. I.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РСШОТИ.

Актуа.тьн1сгь пробдвми. Вивчення моленг>-лярно-кл1ттшнх механ!зм1з розвитку патолог 1чшн зм!н у нервов1й ткалик1, як1 приэводать до порушення 11. функц1онуваяня, е актуальним для р1шення праотвчлта задач нейрох!м11. Для влрзшення питания про ун1версальи1 еляхи роавнтку патологП нерйово! тканинл важяившл s тасористашш здензатних експ<эриментальних моделей. У цьсму аспект1 являв 1нгерес вивчення ро?вихку пя-томог1ч'глх зы1я у нервов1й тканин1 при вккоржтгнн! експер::--иентазьно! черепно-шзгсово! травьш. Легка черепно-мозкова травма - це вид еквогешю1 д11, яккй ке празвсдить до мак-роскэШчяих у ракета нервово! тканини головного мозку, який , одпзк, ивв амаднпй коылдекснпй вшшв на органам э насл1д-каш патолог!чпого характеру не т1дьки' в нервов1й, айв ia-ших тканинах.

Псетоэхом для розвктку ген2рал1гет.аних удасджень е поругания пэйродинам1ки [Jung R., 1964; Ковгрисоза Г.И. ,1080], ЕР е специф1чяим т1льки для нервово! тканини. Порушення кей-родинаЛга при лег:с!й черепно-мозтов!;! травм! вкниказ внас-л1док Eöyjptsiira значно! к1лькост1 нейрои1в головного мо8ку, в результат! чого а них вннккае метабол1чяа ситуад1я, яга характеризуемся зщ-женням Ix эд!бност! до проведения нерво-вого !мпульсу. Порузення нейродинам1ки е також причиною по-рупення геыоциркуляцП [Grochton R.R., 1879; Копьев O.B., 1981; Поэдкиева И.О..1981; Шангалай В.А., 1981; Вслозга П.В., 1984; Орлов Ю.А., 1988;], со нас значения для розвитку ц1лого ряду мэтабол1чних порушень у нервов1Я тканин!.

Враховуючи Се8сумн1вну присутнЮть мноишппи структуртшх 8М1Й tKonbeB O.B. .1978; Копьев O.B.;i979; Ремоданоз Л.П..

- г -

1884; Ромоданов А.П..1035; Туиосский В.Ф..1086; Ромодааов А.И.,1987] в нервових кл1тинах п1сля черепно-шзково! травил, полна стверджувати, ер спэщгЛчний стан б1оыембраиного коиплексу норвово! laJTinni, яккй вкннкае та розвиваетася п!сля черепно-моаково! травми. е результатом вваеыозалехших реашЦй орган!зыу на структурно-фун!щ1оиальноау р1вн1. Цо ствэрджошш доводить встааовлоя! криткчн! еы!ни в ме?абол1з-"вторшшнх П0СереД5ГЛК1В" у кл1тш12х головного мовку ЕТу-севский B.C., 1886; Копьев О.В., 1В83 ], сумев! порушення в Фушщ1онуЕанн1 уи1версальногй wsxaiilsuy на р!вн1 ¿осфэцлшг1 наши б1лк1в [Кучзнко С.Н., 1987; Кучеренко С.Н., 1С37; Кучеренко С. Н., 1608], в няхал!сызх високоаф!иного захвату кейрсшд1атор1в [Бондарь О.И., 1987; Пархочоц В.И.. 10801; 8м1ни в функцЮиувашИ мехая1ом1в я1дгршш р1вноваш>1 коя-центрацП Са21" [Бондарь 0.И..1С87; Бзрхомец В.П., 1089; Цоб-1» О.И., 1922]. Таким чшюй, цо д1ю на нервову тканину шхиа рооглядати як ыодель кеыбранно1 патолог!I si специф1чними рисами.

Стеелячи стаи иембранно! систеим клачов!ш елеменгои у проблем! легко! черапно-козково! травми. ыачша прийти до ро-еумХиия як причин сахсрозвитку структурно-фуыаЦонаташх 8м1и у мембранному комплекс!, так 1 до розуы!ння касл1дк1в поруиетш 1нгограц1йних функц1й на р1вн1 центрально! первого! систоми.

' Не дщдачись на то, то на сьогоднякн!й день гдибога вивчен! т1 б1ох!ы!чн1 орушэння у метабол1чних ланцетах, як1 беруть участь у синаптичн1й передач! та у еноргетичному за-Сезпечени! нервово! кл!тюм, повного розум1ннп б1ох1м1чних процссс!в, як! мають принцилове значения у патогенез! легко!

- 3 -

черепио-кювгово! гравии, ще не icirys

Суттеве значения для розвитку патолоПчних эм1и у б1о-исмбргняому комплекс i кл1ти:га ггеотъ процеси переокяслення л1л1д1в та с-ган регуляториих систем, п1д контролем яких вони онаходяться [ Воробьев Ю.В.,1085; Демчук М.Л. ,1892; - Как V.K., 1993; Prcmyslov М. Sh. ,1993]. 1нтенскф1]?ац1я прсцес1в пергоютсгшш л1Шд1в призводить ло актквацП кд1ти;гаих аи-тискисловязHiíx систем, як! п1дтркмують BMlcT проду'гг1в пе-реокксдеипл на стаЩонарнсчу plsiil С Смирнов Л.И., 1873; Штар;: Н.Э., 1973 ]. Знюгетш р1вня актчвяост1 цих систем ио-тл Сути ярнчгагоэ накспичвния продукт1в переокислеяня в кл1-tígíí [Огарнсв Л.И., 19733 , а тшсож патогекетично! ыодиф1ка-цП 11 стругстурних эхем8нт1з, та вм1н-у параметрах функц1о-нування. Та'рш чином, вивчення рол1 ун1версалыгого механ1еиу анткогаюловадького захисту у динамЩ! легко! черепно-мовко-во! трагш! в актуальна.

3 итого боку, оск1льки процеси передач1 нерзового 1м-пульсу базуються на фуядаыентальянх зластквостях б1омем5рйя СШвпперд Г.,1987], то кайб1лья сутгев1 прояви специф1чних для мозку порупень у структурно-функц1ональних властивостях б1с«з?йргн молена оц1кита, вквчаоти топограф1ю нейромед!ато-р1в та 1х дотабол1т1в у тканин1 головного мозку Г Beta A.M., 197Б; Львович А.И., 1980; Иоленоз Л.А., 1981; Yoshlda И. ,1981; Парно Дж.Д., 1982; Пккок К., 1982; Адамская Б.И., 1684; Бархатова В.П., 1988].

Морфолог1чн1 досл1дасешш порупень п1сля черепно- иоз kobo! травми ЕРоыоданов А.П., 1984; Тупевский В.Ф., 1986; Рсь модаяов А.П., 1987; Копьев О.В.. 1988; Курагю О.Л.,1989 ], вкавують на шкшпш! структурн! зм1ни в иембранах норвовнх

kjlltlui головного м08ку. Особливо ст1йкими ц1 8ы1ни ябляються у д!енцефально-стовбурноыу в1дд!л1 С Кспьев 0.В.,1979; 1988; Ромоданов А.П.,1984; ТузеЕСККй В.П.,1986; Курага Ю.Л.,1989], що коже фатально впливати на глобальШ 1нтегративн1 взаемо-дП мозку i всього оргаи1зму, 1 щр, безсумн1вно, повинно супроводитись 8м1нем1! в фушщ1онуванн1 нейромед1аторних систем [Шуяьга А.I.,1981; Точиловский A.C.,1984; Теленгатор A.C., 1984; Деменко В.Д., 1987; Тайцллн В.I.,19873.

Нейрох!м!чна оргал!зац!я нервово! д!яльност1, сп!вв!д-ноиеиня актнвност1 П ланц»г!в визначають адекватну взаемо-д!ю фактор!в зовн1пшього середовица та функц1ональних систем орган!ему. У вкладку поручения нейрох!м!чного забеапечення Шегративно! д1ш1Ьност1 мозку порушуеться принцип адекват-. iioctI взаемод!й орган!гму та 8овп!шш>ого середовида, пр приевсдить до розвкт.су патолог!й та прискорешш эноыування фушщЮнальних систем.

Таким чином, вивчення на модел1 легко! черепно-ыоэково! травыи патологи б1омомбранного комплексу та насл!дк!в II роовитку в п1слятравматичному пер1од1 для ыодиф1кацП функ-д1онувшшя ыолекулярних 1 кл!тшших М0хан1зи1в мэтабол18ыу головного мозку е аттуальним.

Метою роботи е визначення механ1зм!в роавитку ыета0ол1ч-них процес!в , що виникають у тканинах орган1зму тварин у п1слятраиматичному пер1од1 1 ыокуть бути 1идукован1 системники -мпожшшими порушошшми процес1в переокислення л1п1д1в та вруиеннями у систем! антиокислювадьного эахисту.

В задач! досд!дження входило:

1. Вивчити склад л!п1д!в нервово! тканини головного моаку кролик!в та щур!в у п!слятравматичному пер!од1.

2. Встановлти закоиом!ряост1 патптетт евдогетвви продует!в в!льнорздикалыюго переокислення л1п!д1в (д1енових коньюгат1в, перекис!в, манонового д1альдег!ду, киффових основ), та характеру утзорення продукт1в переоююлення ейшза-пал!енових кислот (простагланд1ш1в И«, ?2а, тромбоксаау Вя та лейкотр!сну В/О у ливам1ц1 Шслятравмаиг-шого нерГоду з тканинах головного моэку та яеч!пки кролик1в.

3. Всгачов'лти осгагоч1ркост! фушсионувзвня уя1вврсзл»-ео! ^ериентгшшо! енткодаояовальпо! скстемн (супероксиддко-нутсзи, кг.тадази, глутат1онзалежних пероксидаз, глутатЮя?-рапсферази) та П рол! в |!ег>муванн1 >мт£бол1ч:-:о1 в1дпов!д1 норзово! ткгяшпг голодного 1>оску та пзч1кка кролик1в у п1с-лятравматичкому пер!од!.

4. Бггзчити эакоиоч!рност1 нейромед!атсрного ззЗезпечен-В1 ?уп;щ1сиальн;я систем головного ыогку кролик1з та пур!в.

5. ОЗгруитувати взааюзагегаЦсть киникненна та рогжшгу ем!и у п1одятрг2мат1!Ч1Ю11у фушсц! кг/вали 1 !нтггра?:тяих иета-б0л!чттх !''?ХЕЛ1о!Лз.

Иаугдза новизна роСоти. Основа! результата роботи одер-гая1 впэраю. Впераз встановлено, що п1сгя травм! в тканин! мозге/ гИльшуеться вк!с? горних кислот. Зб1льсен:т ем!сту ккряих'кислот у в!дпоз!дь на травму в ун!версальяою реачц!ек> тгсалзпш мозку кролк-'Лз та иур!в. Для нервово! ткзшши козку кролйк1в харагсгерне з01льшення вм!сту С16-С22 лмрних же лот, яке супрозоджуеться зткенням в1дносного Ем1сту еГиозапад1з-пових гафних кислот.

• Встановлен! законоы1рност! динаы!ки накопичення продук-т!в в1дыюрадикалъного та ферментативного переокислення а

тканкн1 головного моагсу та печ1нц1 кролик1в п1сля травми. Доведена фазн!сть накепичення продукт1.в переоккслення в п1с~ лятрахшатичному перЮд!, яка но маг тканиноспециф!чного характеру для мозку та печ1нкл, но дае п1дстазу для класнф1ка-и11 легко! черопно-мозково! травми як стресорно! д11 е ха-раихерьяк! роегортанням иетабол!чних о*лн. ' Доведено, цо о01льпон1:я ' м1сту перекис!в через троз дЮ в!дпов1даг вш:-яешса активност1 антнокнслювалыю! слоте»! в тканин! мозку. Доведено, що реал!зац1я адаптац1йного ыехан!зму аотивацП ангкошмшваяьного эахисту призводкть до зюження вм1сту в1дновлевого глутат1ону в орган!зы1 тварин.

Встанозлено, ар у в!ддасекому пер!сд! йормуеться нове, Е1дм11ше в!д 1нтактаогс стану, нейромед1аторн& вабезпечення 1нтегративши взаснод1й у головное мозку. Впераэ енайдено ун!версальн1 п!слятравматичн! ефекти , як! на ьшать ввдоео! специф1чност1:

- зб!лъиення вм!сту дофаЛну та корадренад!ну в п!вку-л1, протнлз;ж1й травыован!й, та знюкеиня вы1сту серотон1ку в обох П1вкуА1Х , ЕР св1дчшъ про П1двищення м1еп1е;Су.хЬЛ01 асиаетр!! у в!ддалепсиу перЮд!;

- внияеина в«Юту до!ш1ну у стр!атум! , со иохя бута причиной знихення дофам!нового контролю е бону стр!атуку над хол1нерг1чииын нейронами бл!дого еару;

- вшжешш вы1сту дофам!ну та иорадренад1ку в г1потала-

ыус!!

- энихення вм1сту гальк1ьних нейромед!атор1в (ГМК та шрадренал1ну) у г1покаыл1.

Практична та теоретична вначиы!сть роботи. Легка череп-во-ыаэкоьа тразма е стрессорнкм фактором, "жа класиф!кац!я

гйдтр.ердлусгься в1дсу?н1стю тканшшо! специф!ч!юст1 y д1на-uhii лясслэтеяня перекиси« продукт!в у tïcehhhî мозку та пе-ч!нц1, а такс* тилозга розгортанням метябол1чпда ?míh: п!д-вэденняи йИтивчост1 форнент1в глутат!оп затеню! анткокисло-вальнэ! скстеми, гяюкпкли вмюту легкоокг.слкватънчх зккрних кислот та п1двйг;5пкям выЮту наскченкх ккрких ¡стслот. Наяв-uicTb еб1лвгаенкя вм!сту перегахЯв через 3 чоСя, а тжсх три-вал1сть фаэн до?.гострокс5о1 адачтад!! через 7 та 14 д1б, вказуять па в!дсутя1ста на протяз! досл1джувалого пер1оду зворотно! стпйШзгцП в систем! переокислення та аятпсгавз-лсвад»п!й еистеи1. На вгдсутШсть стаб!д!?ацП з сис?ем1 пе-рвогсяслеиял л!я1д1в вказуе tskox зч1сту яродукт1в

HHKsoKC'.íreisasscro та д1по:йьгоназ11ого ¡."ратг-ор^шя пол1непз-скчених жирнях кг.слот простап'зндиша Pia, F2« та лейкотропу Bi в я1слягр2Е!'лтйчно«у перЮд!: ДанаШка исигопичеккя яШпорадпкальякх тл фериеэтахивти продукта перескислэвнз пол1аекасичеяих дкряих ¡«слот дез п1дстазу «.-вердауватя, eso через !■! д1б п!с.г<т трак-'и прргзаказ рксористанкя лалшелаг-а-че:птх ггрл;г< ккааот по иляху синтезу ахтивних яох1дних ейко-зало,ч!енпз:;х одних кисдот, тод! як через 3 доби cuocreplra-еться сплеск наяолнчеяля продукт1в в1льпородикального пегео -гасленкя.

Остановлено Зинаидам .'.лпегу в1днсвяепого глу?ат5с:;у та пол!некосичгк;;ч г-грккх кислот, активное!1 фермзнт1в суперск-сиддисиутавч, 1;аталази та глутат!он пврокевдази Н^Ог в жжу п1ддосл1дннх твзрин noswinl врахозуватись при вдоскокгденн! проф1лзкгичнкх заход1в у ^едятравкагичяому ceplo.nl.

• Виявлен1 sulHK вы1сту нейрокед!а?ор1в '/ структурах головного, мозку 1 даоть тоср&ткчне poeyulHHH вторикник ni с-

дятравматичних вахворювать , а такси; можуть враховуватись при роэробц1 проф1лактичшн заход 1в рсзвитку п1слятравматич-но! хвороби. Так, вниження вгЛсту дофагДну в стр!атуы1 е св1дчошшм зшскйння дофам1новсго контролю над пал1дуыом та потенц1аш>но1 модливост1 роовитку п1&ЕятраЕмагачних рухаяь-иих розлад1в. Зниження Ем1сту дофаМиу та норадргнал1ну св1дчлть про Клюв1рн1сть неадекватного рогуллтсрного 8абез-печешт функц1онування орган1аму та роувзику соматичних вах-ворюБань. Зрсстажа м1ет!в)сулы:о1 аскыетрП за рахунок п1д-викоиня вм1сту дофач1ну та снихення норадренал1ну у г1покаы-п1 вказують на в1рог1дн!сть та маышву причету роэвитку еп1-доптифоршюго СТОЛу.

Основн! полодення. шр виносяться на вахист.

1. В п1слятравматичноыу пер!од! (з 1-1 по 14-у. добу) в тканин! головного моэку кролик!в в1дбувазться фазне накопи-чешш продукт1в в1льнорадикального та ферментативного перео-кислення л1п1д1в.

2. В п1сллтравыатичноыу пер1од! в тканин! ьгозку вшгау-еться активнЮть фсрмент1в, як! формують анткоккслювалышй вахист. ш призводить до някопичення продукт!в переокнсдення л!и1д1ь. Вм1ст в1дновленого глутат1ону зншсуеться паралелыю з активац1ею глутат1онтрансферази та глутат1онзалеино1 пе-ркэксидаги в п1слятравматичноыу пер1од1.

-3. Для гострого (до 14-ти д1б) та в1ддаленого (1 р1к) п!слятравматичних пер1од1в характерне вб1льиення вы1сту жир-них кислот у тканин1 д1енцефально-стоЕбурного в1дд1лу мозку, вниження в1дносного вм1сту пол!ненасичених жирних кислот, а такоя эы1ни в!дносного вм!сту фосфол1п1д!в.

4. У в1ддаленому пЮлятравматичному пер1од1 (1 plit iiio -ля травки) 8м1шоеться топограф я нейромед1атор1в, що мае прояви у зб1лыпеин1 вм1сту нейромед1атор1в у п1вкулях та анижеи н1 в г1поталаиус1, стр1атум1, г1покамп1, середньому мозку.

АпроСац1я роботи. Основн! результата роботи допов1да лись на : III Всесоюзному симпозиум! "Физиология, патоморфо-логия нарушений мозгового кровобращения", Т01л1с1, 198Ö; Всесоюзному з"!зд1 по черепно-ыозков!й травм!. Кабуле-т1, 1989; 8сесошн1й хоиферепц!I "Реконструкция, стабилнаа-ция и репарация поврежденных биологических мембран", 1089; Далекосх1дн1й конференцП невропатолог!в та нейрох1рург1в, Хабаровськ, 1691; IX Европейському конгрёс1 üC.'poxipyprlB, Москва, 1991 (9th European congress of neurosurgery, Mosern,, 1991);IX Симпозиум! Европейсько! сп!лкц нейрох!м!к1в, Дубл1я. 1992 (Sth General Meeting of ESN, Dublin, 1392); " Ml народна конферв mtf я Останк1 досягнення в нейротравматологП", Нарушала, Япои1я, 1992 ("International Conference on Recent Advances In Keurotrauratology", Karulzasra, Japan, 10S2).

Об'ем та структура роботи. Дксертац1йна робота склада-еться Is зегупу, огляду л!тератури. опису матер! ал Id та я-;-тод1з досл1дпашш, викладу результат^ та Ix обговорегшя, заключения, висновк1в, cmcsv д1тератури, яр вклшае 464 по-сшшиня. Робота викладена на 289 стср1яках ыакинописиого тексту, м1стать ?Л рисунки та 22 таблиц1.

Доол1 дждкия вккоиаи1 дЮертаятсм самостШо.

метода Д0СЛ1Д2Ень

В експернмеятах викорястоаувалп кралик1в-сяыц1в породи "с1рнЛ зелетень" ивсаа 2.6t0.3 кг та бевперодних sypln-сш~ ц1в масса 160*20 г.

- 10 -

Для моделювання легко! черепно- моэково! травми у шур1в та кролик1в використовували механ1чний пристр1й, що описаний у poOoTl [Лукьянов Т.Т., 1979]. Травму наносили в л1ву лоб-ко-т1м'яну д1лянку голови тварини.

BmIct перекис1в вивначали ферментативним методом [Heath R.L., 1976] ва зм1ною екстинцП реакц1йяоТ[ сум1ш1 в результат! нрот1кання реакцП взаемодП перекис1в в в1дновленим глутат1оном. BmIct д1енових коньгат1в виэначали Шелл отри-мання ва методом Плацера [Владимиров Ю.А., 1972]. лШдних екстракт1в по характерному спектру поглинання при. довдин1 хвил! 233 им. BmIct малонового д1альдег1ду виэначали в вико-ристанням реакцП а т1.барб1туровса кислотою [Итоги науки и техники, 1986] . Ф.шооресцентуюч1 продукти реестрували при 665 ни. BmIct пи$$ових основ виэначали флюориметричним методой, реестрац!» проводили при довжин1 хвил1 435 нм [Владимиров Ю.А., 1976].

Визначення вм1сту простагландину Fla, простагланд1шу Р2а, тромбоксану Вг та лейкотр1ену В4 проводили методом ра-д1о1мунного анал1зу з використанням стандартних набор1в ви-робництва "Amersham" (Англ1я): "Prostaglandin F2« ЕЗ-Н] assay system", "6-Keto-prostagiandln Fla assay system", "Leukotriene B4 [3-H]assay system". "Thromboxane Bz assay system".

Для досл1дження активност1 супероксиддисмутази викорис-товуваки метод, описаний у робот1 [Вартанян Л.С., 19821,w Сазуеться на визначенн1 ивидкост1 взаемодП супероксиД-ав1о-ну в н1тротетраэод1евим син1м. Активн1сть каталааи визн&чали ва методом, описании у робот1 [Hlgashl Т.. 1983], по базу-вться на реестрадИ вм1ни екстинцП 1нкубац1йно1 сум1ш1 при

-lisio нм, 8умовлен1й використаняям пере кису водню а реак/д1йно! сум1ш1. Активн1сть глутат1онредуктази оц1нювали ва швидк1стю використання ферментом субстрат1в HADPH та окисленого глута-т1ону [Latta К. ,1934] , активШсть глутат1онтралсферази виз-начаяи ва пвидк1стю використання 1-хлор-2,4-д1н1тробензола CHsbig W.H., 1974]. Вкзначоння активност1 глутат1он-заяежних пероксвдаз проводили, як описано у робот 1 [Pagila D.E., 1967]. Погг.шшгая реестрували при 340 нм. Вм1ст в1дновленого та окисленого глутат1ону проводили флхюриметричниы методом, пр описаний у робот1 [Híñsln P.Y., 1976].

Л1п1ди з ткашвга вилучали sa иетодм [Folch J. 1962].

BmIcï вагальних л1п1д1в виэначати спеетрофотометркчнкм шзтодсм, п!сля 1х г1дрол1зу та взсетодП з фхфо в ait i л 1 нотт регипявом а використання« наСср1в "Peaxu-i" (Рос1я). Нейт-paaal та поляря1 л1п1ди вивчади за допсыогса методу тонко-Еарово! хроматограф!! [Kates M., Í98SJ. BmIct С18-С22 хирних квело? визначали методом гаяово! хроматогрзфП [ Синяк K.M., 1976]. К1лък!сне визиачення проводили з використслням внут-piŒtboro стаядарту CZ2 жирноI юге,ют. 1денти$11:ац1ю wí?hkx кксдот проводили 8 використанпям стандарт^ [Владивосток. МНТЦ л1п. прсп.]. 1нтексизц1сть окисления зсирних кислот у тканин! п1вкудь та д1ешдефаЕЬно-стовбуркому в!ддШ головного шоку визначали, як описано у робот! [Захар1в 0.Я., 1990].

BmIct 1ндолам1н1в та катехслам1н1в визначали методом висогооефектквно1 р1дияно! хроматограф! з електрох!и!чним детектувгпн.та [Donzattl В.А.,1988; Вонецккй A.A.,1989]. Пло-цу п1к1в визначали за допомогею комп'втерного анал1ву та використання. вяутр1Енього стандарту. Вкзпачешш вм1сту rauaa-м1ноыасляно! кислота у тканин! головного мозку визначали

йхашроыетричним методом в використанням ортофтаяевого альде-г1ду [ Llngren S.,1982].

Статистичну обробку даних проводили а використанням Т-критер!ю Ст'юдента та методу регрес1йного анал1ву СГведен-ко В.В., 1976; Пустильник Я.I.,1976], роэрахунки проводили в програм1 "Мастер'-Параграф (Рос1я) та "Статграф" (США).

OCHOBHI РЕЗУЛЬТАТЙ ДОСУПДКЕНЬ Зм1ни в л!п1дному склад! нервово! тканини в п!слятравматичному пер!од1.

На сьогодняшн!й день е вначна к1льк!сть досл1д*ень, як! вкавують на важливу рол у рогвитку р1вноман1тних патолоПй поруиень властивостей л!п1дного шару мембран IVladlmlrov J.A., 1978; Wallach D.F.,1979; Slemkovlch E..1981; Казаков В.H.,1980; Cheville N.F.,1983].

Результата морфолог1чних С Ромоданов А.П.,1985; Роиода-нов А.П., 1987; Копьев О.В.,1988] та 01ох1м1чних досл!дженъ [Пархомец В.П., 1987; Пархомец В.П., 1988; Пархомец В.П., 1989] приводить до висновку, вр пошкоддення мембрани нервово] кл1тини мае важливе значения у патогенев1 легко! череп-HO-MOSKOBOl травми.

Реаультати досл!джень вм1сту вагальнкх л1п1д1в, а танож сп!вв1дношення фракц1й полярних л1п1д1в. та холестерину у тканин1 п1вкулъ та д1енцефаль но-стовбурного в1дд1лу головного моеку кролик1в представлен! у таблиц! 1. 0держан1 реаультати св1дчать про 8б1льшення вм1сту еагальних л1п1д1в у тканин! д1енцефального в1дд1лу. Сп1вв1днооення л1п1д1в та холестерину в тканин! моеку кролик1в у Шслятравматичному пе-р!од! не вм1гаоеться. У д1енцефально-стовбурному в!дд!л1 в

ТаОлиця i

Ем 1 с'т загалышх, паирыа Л1п1д1з та хол'.стер;п£у а ткоаизах п1вкудь та д1еЕцофагыга -стоliöypoвого в!дд!лу головного ысзку кролик!в у п1слятравжгигсксяу пер!од1 (п-6-10).

Назва ноатрозь H ± а 14 д1б U ± a t 1 р1к M ± u t

ШВХУЛ1 Загадьн1 л!п1ди (ьгг/г тк) Холестерин ( Z ) Полярн1 л!п1ди ( I ) 27.6 ± 1.Ö 51.1 i 0.91 43,9 ± 0.S1 29.1 ± 2.11 0.65 Б0.7 ± 1.66 0.21 49.3 t 1.66 0.21 £9.0 ± 1.74 0.53 54.S ± 1.93 1.73 45.2 i 1.93 1.73

ЛIЕНЦЮАЛЬНО- СТОББУРЖЙ ВЩ2Л Загадьн1 д1а1ди (иг/г чк) Холестерин ( Z ) Поляра! д1п!ди ( % ) £8.3 ± 1.91 45.4 ± 1.68 54.6 ± 1.63 33.5 ± 1.62а 3.37 44.4 ± 1.55 0.44 55.6 ± 1.Б5 0.44 37.2 ± 0.71* 4.48 14.2 ± 2.21 0.43 55.8 i 2.21 0.43

*P<Q.05

п1слятравматичному пер1од1 В01льшуеться на 19Х bmIct фосфа-тидилетанолам!ну, а в п1вкулях мозку- на ЗЗХ фосфатидилсери-ну.

Зм1ни в л!п!дному склад1 нервових кл1тин мсясуть мати ви-р1юальне значения для розвитку порушень !нтеграц1йних ввав-мод1й п1сля легко! черепно-мозково! травми. В1домо, щр на-в!ть невяачн1 вм1ни у bmíctI фосфатидилхол1ну викликають суттев1 порушення властивостей рецептор1в, íohhoI проникне-hoctI, 8датност1 проводите нервовий 1мпульс С Green D.E. et al.. 1Ö80; Пршгапко Л. П. и др.,19833 . Для перев1ркз, чи яв-ляються ц1 зм!ни характерными для черепно-мозково! травми взагал!, не залежно в!д ступеня травми та виду тварин, Суло проведане вивченкя складу нейтральних та полярних л1п1д!в ' у мозку щур1в (таб.2). 40 дозволило встановити: в тканин! п!в-куль через 15 д!б п1сля черепно-мозково! травми спостер1га-еться вбШшешш вм!сту фосфатидилетанолам!ну.

Властивост1 л!п1дно! частини б!омеыбранного комплексу в вначн1й Mlpl вианачешться складом хирних кислот. Череа 14 д1б та 1 р1к (таб.3) п!сля травми в тканин! п1вкуль кролик1в bmIct С16-С20 жирних кислот практично р!вний контрольним вначенням. У тканин1 д1енцефально-стовбнового в1дд1лу головного мозку кролик!в через 14 д!б п1сля травми спостер1гаеть-ся статистично значимо п1двищення вмЮту С17(1), С17(2), С18(1), С18(2) кислот в 2.0; 2.2; 1.9; 1.6 раза в1дпов!дно. BmIct С20(1) та С20(2) практично в1дпов1дае контрольним вначенням. Через 1 р!к п!сля черепно-мозково1 травми bmIct С16, С17(1), С17(2), С18(1). С18(2) та С20(1) жирних кислот також перевиаув контрольн1 значения в 2.4; 3.1; 2.6; ^.8; 2.0 раек в1дпов!дно. Таким чином, встановлено , ею для п!слятрав-

Таблица 2

Вы1ст в X фракц1й полярких д1п1д!в у головному шзну цур!в п1сия експерименталыга! эакрито! . черепно-мозково! травки (п-10)

Назва л!ва п!в/?уля права п1вкуля Ж»

Контроль ЧУТ-15 Д16 Контроль ЧМГ-15 д!б Контроль ЧМТ-}5 Д1б

М ± м М ± М Ь М ± гп М 1 и 1 М ± ш и ± м 1

Фосфатидил-серин 7.210.61 7.7И.34 0.60 6.841.33 11.0±2.Б0 1.41 19.012.95 21.4±3.71 о.зе

ФссЬатвдил-хол1н 30.li4.37 28.3 ±2.54 0.03 S5.5ti.il 2в.7± 5.23 1.04 16.7±1.33 24.513.96* 2.64

Фосфатидил-етшюлаа!н 18.212.48 30.013.43* 2.70 18.9И.34 26.5il.87* 2.41 25.313.24 26.912.53 1.21

Цереброзиди 44.517.14 33.8*1.86 1.С6 47.816.46 35.6±9.12 1.68 38.911.53 30.311.43 2.16

*Р<0.05

Тв&МйЗЯ 8

Baler C16-C20 жкрких кислот у ткамш1 ыозку крслкх1в у дкнамШ п1сгятравматичного пер1оду ( ют/г ткаяяни, п- 6-10)

Назва

КОНТР DJ£b U ± ы

14 Д1б

± У

1 р1к и

ШВКУЛ1 С16

С17 C17I C18I C18I С20 C20I

2483 230 102 3215 4127 1256 265

443 65 37 610 825 233 44

2893 190 250 3944 4622 1569 236

864 48 74 1235 1433 443 73

0.42 0.50 0.70 О.БЗ 0.30 0.63 0.34

2396 154 164 3689 4784 1273 252

1121 63 50 1722 2327 570 93

0.07 0.84 0.42 0.26 0.27 0.03 0.13

С16

лев

C17Í С17( С18С C18Í С20С1) C20Í2)

1578 178 167 3920 3783 936 565

205 31 31 546 454 135 105

2573 354 377 6570 5851 1259 815

913 33* • 40* 989* 773* 133 76

1.06 3.89 4.15 2.35 2.31 1.70 1.93

3722 451 534 10659 9384 1821 714.

i 830*

± 85*

± 107*

± 2881*

± 2436*

± 388

± 161

2.51 3.02

3.29

2.30 2.26 2.15 0.78

* - Р < 0,05

матичного пер1оду в д1енцефально-стовбурному в1дд1л1 головного моэку кролик1в характерним е п1двищення вм1сту жирних кислот.

Скггад жирних кислот у тканин! п!вкуль у Шслятравматич-ному пер!од1 такая залииаеться без smíh, тод1 як у тканин1 д!енцефально-стовбурного в1дд!лу через 14 д!б п1сля травли спостер1гаеться вб1льиення процентного вм1сту С17(1) та С17(2) на 20% та вншсення на 10Z вм1сту С20 (1) ккрних гак-лот, 80?. яких пркпадаз на арах!донову кислоту CKreps Е., 19693. Через 1 р!к П1сля травми в нервов1й тканин! д1енцэ-фально- стовбурного в1дд!лу також спостер1гатгъся в!дм1ни " вм1сту жирних кислот в1д контрольних значень. Вм1ст 017(2) еалиааеться вгацим за контрольно значения на 40Х, С18(1)-в;: ajtft контроля на 102, а частка С20(1) та 020(2) кислот-нютоа -■ в!д контрольных значень на 20Z та 70Z в1дпоз!дко. Тагам чн- ■" ном, на п1дстав! одержаних результата маяка зрсбиги висно- " вок про б1льсу чутливЮть зкирнокислотиого складу нерпою! тканини д!енцефалъно-стовбуркого в!дд1лу до д!1 травматичних фзгегор!в пор!вняно а нервовозо ткзннноя п1вкулъ.

Внтеинп активное?! катабол1чного пгяху перетворешм жирних кислот - Тх окисления [Захэр1в 0.Я. ,19003, пказуе чм вшяення його 1нтенсивкост1 б!льпе н!к у 2 рази в ткаяин1 п!вкуль та д1енцефяяьио - стовбурноыу в!дд1л1 через 14 д1б п1сля травми.

ни досл1дили emIct гирних ¡с.слог у прав!й та -alslft (травыован!й) п1вкул! та д1енцефажы1о- стовбурно«у в1дд1л1 головного мсзку иур1в п1сля черепно-мозково1 травми середнь-ого ступеня зжкост1 через 15 д1С п1сля травыування (таб.4). Отриман! результата св!дчать про зб!льсення вм1сту жирних

Таблиця 4

Вм1ст жирних кислот у п1вкулях та д1енцефаль-но-стовбурному в1дд1л1 головного моэку щур1в Шсдя эакрито! черепно - моаково! травми (мкг/г тк п-6)

контроль 16 д1б

М гп м ш г

Права п!вкуля

С 16 С 17(1) С 17(2) С 18(1) С 18(2) С 20(1) С 20(2) С 24 6478 ± 345 237 ± 40 609. ± 94 4717 ± 326 6878 ± 390 2673 ± 165 619 ± 119 6204 ± 423 7943 ± 1752 0.31 690 * 170 0.60 1065 ± 311 0.62 7679 ± 1618 0.39 9815 ± 2084 0.30 3420 ± 631 0.25 977 ± 160 0.31 9729 ± 2794 0.46

Л1ва п1вкуля

С 16 4410 ± 350 7365 ± 1368 2.09

С 17(1) 226 ± 21 604 ± 121* 2.27

С 17(2) 581 ± 63 962 ± 193 1.90

С 18(1) 4147 ± 339 6854 ± 1279* 2.06

С 18(2) Г923 ± 532 8952 1 1607 1.85

С 20(1) 2419 ± 239 3611 * 635 2.03

С 20(2) 664 ± 64 1679 1 353* 2.83

С 24 4239 ± 375 5902 ± 940 1.64

Д1енцефаль но-стовбурний в1дд1л

С 16 2948 1 489 6603 ± 804* 2.82

Р «'»МЛ гтп + «Ю + о пл

с \7\2S 393 ± 62 1266 * 616 1!бб

С 18(1) 4835 * 811 8712 * 133* 2.48

С 18 2) 4365 ± 847 8441 ± 1089* 2.95

С 20 1) 1299 ± 198 2624 1 288* 3.61

С 20(2) 1601 ± 242 2592 ± 428* 2.23

С 24 2637 ± 292 4330 1 664* 2.82

*- р<0.06

кислот у нервов1й ткашш1 головного моэку цур1в п1сля черен-ho-moskoboI травми, а тагам* доводить. цр ця метабод1чна ре-акц1я на травму е ун1версагьнов.

0держан1 ревульати св1дчать про б1льшу ста01льн1сть складу яирних кислот п!сля травми в нервов!й ткашш1 головного мозку щур1в, н1я у кролик!в (таб.3, таб.4) .

Зяиження вм1сту пол1ненасичених жирнкх кислот, як в1до~ мо, при8водить до модиф1кац!1 властивостей мембран, 8б1льшу-ючи 1х поверхневе натяжШш. пр. в свои чергу, веде до вм1н у 1нтеграц!йних властивостях нервово! кл1тини СВурлакова Е.ЗЗ., 1981; Бородин Е.Ф., 1985]. Кр!м того. ейкозгпол!енов! жярн! кислоти являються субстратом для синтезу ей!?озаноТд1в, як1 меять значииЯ вплив на фунетЦонування •яервових iuItkh, иоду-ясоти 1х в1дпов!дь на иед1аторн1 та гуморальн1 факторн, пасший транспорт ¡гътьцДю, пронпетення !он!в через t-euCpany [Wolf L.S.,1979].

Таюш чином, Е1П)чеш1Я л1п!дного складу нервово! тканина п1сля етсперимептально! черепко-мозкозо! травич, прокедеиэ на яурах та кросса.»;, св!дчить про ваклкве аиачвшш в rtavo-reneal черепио-ыозгово! травми вы1н у лШднону ашуЦ.

Вм1ст продукт!в в1лькррадигаш>ногд та Ферментативного (цккгокоигекааного та д!псксигеназпого) переокислепня л1п1д!з у динр,и!ц1 п1слятр8р.матичного пер!оду На сьогодняпш1й день визпано. то одн 1 т о головних на-тогеиетнчних ланок у реакц!ях орган!suy на д1ю boshIehIk фактор!в в амтив/щ!я в1льнорэдккалы!ого (перекиспого) окис лення л!п1д1в [ Нервная система,под ред. Колотиговой АЛ!., 1980; Айралетянц М.Г.. 1082; Медведев В.М.. 1081; Айралетянц М.Г., 1988; Дкафаров А.И.. 19891.

- 20 -

На рис.1 подано результата визначення вмЮту продукт1в переокислення л1п!д1в у мозку та печ1нц1 кролик1в. 0держан1 результата дають п1дставу для таких узагальнень: а) у п1с-лятравиатичному пер!од1 встановлено Фазн1 зм1ни у вм1ст1 пе-рекис1в у тканинах мозку та печ1нки кролик1в; б) через одну добу п1сля експерименталыю! черепно-ыозково! травми в тка-шш1 мозку та печ1нц1 вм1ст орган1чних та неорган1чних перекиси знижувться; в) через трое д1б вм1ст д1енових коныэга-т1в та перекис1в у тканин1 мозку та печ1нц! вб1льпуеться; г) через с1м та чотирнадцять д1б вм1ст перекис1в у ткании1 пе-ч1нки та головному мозку нижче контрольних 8начень. На рнс.1 представлен! також результати регрес1йкого анал1зу взае-иозв'яаку утворення щ.одукт1в переокислення л1а1д!в у головному мозку та печ1нц1 кролик1в на р1вних стад1ях процесу -черев 1, 3, 7 та 14 д1б п1сля травми. Для д1енових коныога-т1в, оргаа!члкх та неорган1чних перекис1в та малонового д1-альдег1ду ми встановили 1снування л1н!йно! залеаност! м1ж динам11юи 8м1н 1х вм1сту в тканин1 мозку та печ1нц1 (рис.1). Ц1 8алежност1 описуються р1вняннями у-0.614х+6.321 (й-0.68), У-0.958х+0.076 (К-0.77), у-О.Бх+О.О (1М».80) в1дпов1дно. В1дсутн1сть специф!чност1 у динам1ц1 накопичення цих ендопе-роксид1в е характерним для в1дпов1д1 8 боку в1льнорадикаль-ного переокислення на стресорн1 80вн1пш1 впливи [Бара/бой В.А.,1999; Варабой В.А.,1992). Утворення шиффових основ у тканин1 мозку та печ1нц1 може бути описане р1внянням у-0.346х + 945.593 (1М3.175), то вкаэуе на в1дсутн1сть л1н!й-но1 залежност1 8м1н вм1сту цього продукту переокислення л1-п1д1в у тканинах головного мозку та печ1нки у динамЩ1 травми.

мозок

печ1нкя

1 д Зд 7д Ид

1д Зд 7д 14 д

Рио.1 BmIct (у X в1д контрольно! Ееличини) перекисни* продукта у иозку (а- д^енових коньюгат!в, б- оргав1чт& га неорган1чних neperatoia, з - малонового д1альдег1ду, Г-ЕКЙЮЕНХ основ) та в печшц ( д- д1ецових коньпга-т1в, в- оргаи1чних та нворгшпчних пврвкнс1в, я- иядо-нового д1альдог1ду, в- ииМових основ ) ; 1-, к-, л-, м- кривi perpöciÜHiw зааеяяйотея процентного euínry перекисних продукт!в (i- д!шювих кпнь»)гат1в, к-- срга-Hi4Hîîx та неоргшичпих первк:-п)в, л- иааонового д1яль-деПду, м- ши^фових о«"¡нов) у иояку - в1сь X та в rm-ч1нц1- в!еь Y.

- 22 -

Досл1дження динам1ки накопичення продукт1в циклооксиге-навно! та л1поксигеназно1 реакц1й у тканин1 моаку в п1слят-равматичному пер1од1 (таб. б) св1дчить про 1нтенсиф1кац1ю цих шях1в перетвороння С 20 жнрних кислот у п1вкулях головного мовку кролик1в через 3 та 14 д1б п1сля черепно-моэ-ково! травми. Вм1ст лейкотр1ену В4 в тканин1 моаку та прос-тагландину Fla в тканин1 д1енцефально-стовбурного в1дд1лу вищий ва контрольн1 значения через 14 д1б п1сля черепно-моз-ково1 травми. 3 л1тератури в1домо, сю простатландини типу F регулпоть кл1тинн1 процесси через гуан1латциклаау, впливаочи на пасивний транспорт кальц1ю, в1дпов1дь кл1тин сенссмотор-но! кори на д1ю ацетилхол1ну [Wolf L.S.,19793, тонус судин [Goetzl E.L..1982J. Лейкотр1ен В4 також маг важливе значения для регуляц11 npoueclu у нервов1й кл1тив1. Д1я лейкотр1ену В« вд1йсшовться. черев адеШлатциклаэу, найважлив1ш1 ефекти це - вилучення мембранозв'язаного кальц1ю, стимулювання Са2++ та Na+ tokIb CBemstrom К.. 1989].

0держан1 результата п1дтверджують. цо в п1слятравматич-ному пер1од1 вменшення процентного вм1сту ейко8апол1енових жирних кислот в1дбуваеться в результат1 як 1нтенсиф1кац11 1х в1льнорадикального переокислення, так 1 в ревультат1 1х ви-користання по шляху синтезу ейкозано1д1в.

Враховуючи обгрунтован1 погляди, як1 прид1ляють важливе вначення вб1лывенню перекис1в як одного а основних фактор1в стар^ння кл1тини черев окисления макромолекул та модиф1кац1в властивостей мембран [Воскресенский 0.Н., 1982], цо у роз-внтку призводить до виключення II а 1нтегративних взаемод1й, одержан1 результати даоть п1дставу для припущення, цо 1 nlc-ля легко! черепно-мозково! 'травми ц1 процеси масть ровви-

Таблица 5

B-iJcj псх1д.-;;гх о&зсзгшсл 1 саовкх кислот в тканин! мозку кролик!в в Д1шаы!ц1 експершзнтально! легко! черепво-ыозково! трав ми ( кг/г тканина, п-6 )

HASEA контроль и ± и 1 д оба M ± ы 3 д!б M ± м 7 д!0 Ut и 14 Д10 M ± м

PG F la (ДСВ) (ПЮ 19.3 ± 3.5 6.1 ± 0.8 6.2 ± 0.7* 7.5 ± 2.0 7.7 ± 1.4* 14.2 ± 2.0* 7.2 ± 1.6* 12.4 ± 3.1* 7.9 ± 1.1* 14.3 ± 1.1*

ГС F 2a (ДС8) (ПК) 20.3 ± 2.2 8.1 ± 3.1 16.2 ± 4.6 2.0 ± 0.8* 15.8 ± 1.6 17.2 ± 3.0* 12.3 ± 2.4 1.5 ± 0.1* 32.8 ± 1.6* 8.8 ± 1.8

трсмбоксан-Во (ДС8Т • (ПК) 19.8 ± 2.3 10.2 ± 1.1 19.1 ± 0.8 9.1 i 0.5 21.9 i 3.7 13.4 ± 1.7 17.4 ± 2.1 13.7 ± 2.9 15.3 ± 1.1 10.1 ± 1.8

лейкотр!ен -В4 83.0 ± 19.0 37.3 ± 9.9* 68.5 ± U.6 113.0 ± 26.0 179.0 t 34.0*

* - Р < 0.05

ток. Кр1м того, зменшення вм1сту перекис1в св1дчить про в1д-сутн1сть стаб1льност1 у антиокислюваяьних процесах нервово! тканюш. В1дсутн1сть стабШзацП небегпечна тим, то в результат! довгостроково! активацП модливе вичерпання II ресурс 1 в та поява нових сплеск1в у вм1ст1 перекис1в.

Активн!сть антиокислювадьно! системы мозку в п!слятрай-матичному пер!од!.

На сьогодняшн1й день сформувалась кондепц1я, 8г1дно яко! посилення в1льнорадикахьного окисления, викликане д1ею на орган1зм несприятливих фактор1в, веде до в1дпов1дно1 ре-акц11 г1дроф1лыю! та Пдрофобно! частин антиоксидантно! системи СВоскресенск1й О.Н., 1982; Соколовский В.В., 1988]. Антиоксидантна систем;-, роаглядаеться як така, т бере безпо-середшо участь у peaalaaqll молекулярних механ18м1в неспеци-ф1чно1 ре8истентност1 орган1ему до пошкоджуючих фактор1в 80вн1ннього середовища. Антиоксидантна система вабеэпечуе вв'явування та модиф1кац1ю радикал1в. перешкоддае утворенню або руйнуе перекиси [Гусев В.А., 1980; Петрович Ю.А., 1981; Воскресенский О.Н., 1982].

Найб1лы> важливим серед т1олових спояук, в1дпов1даль-них ва неспецифхчяу ст1йшсть, е глутатден [Боскресемскпи О.Н.С 1982]. Реэультати наша досл1джень вм1сту окисленого та в1дновленого глутат1ону в тканинах кролик1в подано на рис.2. В тканин1 моаку та в тканин1 печ1нки кролик1в у nlc-лятравматичному пер1од1 встановлено зниження вм1сту в1днов-леного глутат1ону. Пор1вняння динам1кн вм1н вм1сту в1дновле-но! та окислено1 форм глутатЮну в тканин 1 мозку та печ1нки кролик1в у п1слятравматичному пер1од1 вказуе на в1дсутн1сть у н!й тканинно! специф1чност1.

мкМоль fa|

Р ТКЛНМНМ -г

1 gsh

мкМоль

к 1* 3 а 7 а 14 а

к 1а за 7 а 14д

мкМоль [г") г тк»ннни 3.0 п

2.3 -

gsh

щ

е- HCSH/GSSC

ИиЙЙИ

к 1а 5а 7а 14а

мкМрпь г тканини

ш

• •

д;*

20 cssg

1.0 -

к 1а за 7а 14 а

к 1а за 7д 14 а

Рис. 2. Вм1ст в1дновл*ного та окисленого глутатЮну в нервов 1* тканин1 (а,б) та тканин! печ1нки (г.д) кролик1в у п1олят-равматичному пер'1од1. В1сь Х-терм1ни п1сля травки: К-контроль;1д-;Зд-;7д-;14 д1б п1сля травми. GSH/3SSG-сп!вв1дношення окисленого та в1дновленого глутат1ону в-у нервов!й тканин!; е- в тканин! печ!вки. *-Р<0.05.

- 26 -

На рис.3 представлен! реаультати досл1дження активнос-т1 фермент1в антиокислювадьно! системи у тканин1 головного моаку та печ1нц! кролик1в у р!вн1 строки Шслятравматичного пер1оду. Най01льш чутливими до травми е глутатЮнпероксидаза неорган1чних перекис1в та каталаэа. 1х активн!сть у нервов!й тканин! знижуеться вже через 15 хвилин п!сля травми 1 зали-павться знииеною на 802 та 60% в1дпов1дно на протя81 всього досл1джуваного пер!оду. На 14 ДоОу активн1сть каталази' в1д-новлюеться, а глутат1онпороксидази неорган1чних перекис1в -валишаеться 1 в цей строк п1сля травми нижче контрольного р1вня.

АктивнЮть супероксиддисмутази в п!слятравматичному пе-р1од! в тканин1 головного uoaicy тагам знижуеться. Через с1м та чотирнадцять дЮ п1сля травми П активн1сть нгекче контрольного р!вня на 302. Зниження &чтивност1 супероксиддисмутази в тканин! «08ку може Сути пов'язане 8 накопиченням пе-peiaiclB та простагландину F2ct, яке спостер!гаеться черев 3 доби п!сля травми. Со в!домо, шр ц! сполуки мають 1нг1буючий вплив на активн!сть ферменту [Гудзь Т.И.,1S85; Mlhal С., 13861.

Дктивн!сть гдутат1онтранофераэ, глутат^нпероксидаяи ган!чних перекис!в та глутат1онредуктази в тканин1 мозку в п1слятравматичному пер1од1 п1двицуеться. Активн1сть глутат!-онтрансфераз, як1 в най<31лъв ун1версальною групою ферментЮ, вр ваОезнечують зв'яэування ан1он1в [Мэуег D.J., 1984], у тканин1 головного мозку кролик1в п1двидена на протяз1 всього п1слятравматичного пер1оду на 602 1 б1льие. Актив-Hi оть гдут^гКшпероксидази орган 1чних перекнс1в е вида) контрольного значения черов 7 та 14 дЮ п!сля травми. Шдви-

i мозрк

1 пёч)нкя |

►зох

♦100/.

тк

-130Х

■сод щ + 30/.- сод 00

ш т 8 ** Ц и " "1 кят ИЯ л - Н кят ■»

I Ж'З'Ш'Ш и Т * * * * -100х-1 ■ГПН202 ш +100 х- — а гп Н202 ®

] тшшш ШШ ,100х1 1гт 1 ш »110х- - Я 1 1 В 1 1 гт £ * И * « .1 1 в В

-цок- "|гп жоон » м +130х-| ■ - . . а 1 ш ГП яоон

К 13» 2г 1« Эй 7* 14*

К ГС»2г 1« Ля 7д М»

Рис.3. Активн1сгь (в X в1д контролю) ферментативно! антио-кислювально! системи в нервов1й тканин1 головного моэку (а,0,в,г,д) та в тканин1 печ1нки (е,ж,э,и,к) кролик1в у л^слятравматичноыу пер1од1. В1сь Х-теры1ни Щсля травмя К- контроль; 16-хвилия; 2 години;1д-; ЗД-; 7д-; 14 Д10 п1сля травми. С0Д-супероксидд1смутава, КАТ-каталава, ГП ИгОг - глутат1днзалежна пероксидаза неорган1чних пере-кио1в, ГТглутат1онтрансфера»а, ГП ТООН - глутат1онаа-лехна пероксидаза орган1чнил перекис1в *-Р<0.05.

щення вктивност1 щи фермент1в може бути пов'яване 8 активацию цАМ^валежних проте1нк1наз у п1слятравматичному пер1од1 [Кучеренко С.Н., 1979; ЬапкШ У.2., 1984]. Активн1сть глута-т1онредуктази в п1слятравматкчному-пер1од1 таксЗк виша 11 ак-тивност1 в контрольних тварин на протя81 всього пер1оду дос-л1дження.

Анал18 одержан их результата дае п1дставу для висновку про б1льшу ст1йк1сть антиокислювального ферментативного по-тенц1алу в тканин1 печ1нки, н1ж у тканин1 мозку (активн1сть супероксиддисмутави та каталази в ткагаш1 печ!нки в п1слят-равматичному пер!од1 не знкжуеться). Однак, у тканин1 печ1н-ки, як 1 в Т1санин1 иозку, спостер1гаеться вниження активнос-т1 глутат1онзалежно! пероксидази неорган1чних перекис1в та активац1я глутат1онтрансфераз.

Активац1я антиокисливальних глутат1онзалежних фериента-тивних систем, однак., призводить до вниження вм1сту в1днов-леного глутат1ону , що ноже бути причиною ьторинного ефекту накопичення ендогенних перекисних продуктов у кл1ткнах у б1льш в1ддаленому п1слятравматичному пер1од1.

Нейромед1аторц1 системи головного мозку експериментадь-них тварин у п1едя травматичному пер!од1. 0держан1 нами результата про 8м1ни л1п1дного складу нервово! тканинл в п1слятраьматичному пер1од1 дають п1дставу для прилуцення про можливу 1х роль у формуванн1 нових параметр! в 1нтеграц1йних взаймод1й у тканин1. Важливиы елементоы ыехан1вму м1жкл1тинно! 1нтеграцИ е система нейроиед1атор1в, яка лежить у основ1 формування молекулярно-кл1тинних меха-н1вм1в структурио-функц1онально1 моза!чност1 мозку [Буданцэв А.В. ,1076; Вэлова Е.И., 1980; УозпШа М., 1981; К1Ьа1 Б.Т.,

1981; Ногпук1е*1сЬ О., 1984; Вархатова В.П., 1988 ]. Врахо-вуючи ц! погляди, ми досл1дили вм!ст нейромед!атор1в у функ-ц!ональних структурах моэку п!ддосл!дних тварин в умовах експерименталыю! черепно-мозково! травми. Досл1дження проводили в контрольна груп1 тварин, в груп1 експериментальних тварин через 14 д1б п1сля травми, а також, враховуючи, ир ч1ткий кл1н1чний прояв вторинн1 п1слятравматичн1 8м1ни набу-вають через в1ддалений строк п1сля травми, ми вважали доц1ль-ит провести також досл1дження через один р1к п1сля травми.

Через 14 д1б п!сля травми ми не спостер1гали вм1н вм1с-ту нейромед!атор1з у досл1джених структурах мозку кролик1в. В таб. 6.7 предотавлен! результати досл1дження вм1сту нейро-мед1атор1в у структурах головного мозку кролик1в через 1 р1к п1сля травми . На п1дстав1 одержан их результата ми вид 1 лили так1 законом1рност1 зм1н вм1сту нейромед1атор1в: а) у прав1й та л1в1й Швкулях головного моэку кролик1в (таб. 6) знайдено зб1льшення вмЮту дофам1ну та зниження вмюту серотон1ну, при цьому у травмован1й л1в1й п1вкул1 в1дм1чен! 8м1ни вияв-ляються як тенденц1я, а в прав1й п1вкул1 ц1 эм1ни достов1р-н1; б) в базальних структурах, як1 м1стять дофам!н,стр1атум1 та г1поталамус1 (таб. 7) р1зко знижуеться його вм1ст, то мода св1дчити про б1яьшу чутливЮтъ до травми аксональних до-Фам1нерг1чних зв'язк1в середнього мозку; в) зниження норад-ренал1ну в г1ппокамп1 св1дчить про те, ю аксональн1 эв'яэки синьо! плями також чутлив1 до травматично! д11 (таб. 6); г) в1дд1ли мозку, як! масть нейрональн! ев'язки з короткими в1дростками- середн1й та продовгуватий мозок (таб. 7).харак-териэуються б1льпюю ст1йк1стю до травми; в цих структурах не в!дм!чаеться зниження вм1сту нейромед!атор!в, вОШшення 1х

Таблица 6

Вм1ст нейрсмед!етор1в у функцЮнальних в1дд1лах головного мозку кролкк1в у в!ддаленому пер1од! п!сля легко! черепво- мозково! травми

| ДА ГВК НА 5-ГТ 5-ГЮК ГАМК

1Л!ва 'п1вкуля !Контроль 1 р1к 78 ^ 15 148 ± 85 77 ± 12 576 ± 129 91 ± 13 433 ± 41 126 ± 26 1359 ± 59 72 ± 03 414 ± 69 87 ± 11 401 ± 10

Права П1ВКУЛЯ Контроль 1 р1к 97 ± 8 ¡325 ± 15 93 ± 8 658 ± 6 93 ± 8 319 ± 62 168 ± 12* .125 ± 26* 117 ± 5* 270 ± 13* 104 ± 7 391 1 31

Пппокамп Контроль 1 р!к 65 ± 6 143 4 2 126 ± 14 494 ± 41 .29 ± 3* 119 ± 18 85 ± 11* 319 ± 31*

Значения Ем1сту нейром(?д!атор!в виражен1 у нг/ г сиро! тканини для ДА, НА, ГВК, 5-гТ, 5-Г10К ( дофам1ку. норадренал1ну, гомованШ-еово! кислоти, серотон:1ну, 5-г1докси1ндол1лоцтово1 кислоти в1дпов!дно) та в мзсг /г сиро! тканкки для ГАМУ. ( гамаам1номасляно! кислоти) *Р < 0.05

Таблица 7

Вм!ст нейромед!атор1в у фуягаЦональних в1дд!лах головного мозку кролик!в у в!ддаленоку пер!од! п!сля легко! череано- моаково! травм»

ДА ГВК НА 5-ГТ Б-Г10К ГАМК

Стр1атум • Контроль 1 р!к 1364 ± 193 1216 1 134 518 * 138 - - 422 ± 20 826 ± 84* 873 ± 118 201 ± 33* - - 793 ± 40*

Середн!й аозок Контроль 1 р!к 38 ± 3 217 ± 35 138 ± 14 401 ± 71 56 ± 3* 234 ± 16 107 ± 17 412 * 33

Ппоталамус Контроль 1 р!к 56 ± 11 216 4 49 - 90 ± 28 76 ± 16 793 ± 41 21 1 2* 126 ± 17* - 108 ± 15 71 ± 25 769 ± 62

Продовгува- тий УОЗОК Контроль 1 р!к 109 ± 21 158 ± 25 130 ± 7 123 ± 10 101 ± 6 202 ± 1! 146 ±8 175 ± 21

Значения вы1сту нейоомедЬатор1в внражен1 у нг/ г сиро! тканини для ДА. НА, ГВК. 5-ГТ, 5-ГЮК ( дофам!ну, норадренад1ну, гомованШ-нсво! кислоти. серотон1ну, б-г1докси1ндол!лоцтово1 кислоти в1дпов!дно) та в нкг /г сиро! ткаанни для ГАМК ( гамааы1номасляно! кислоти) *Р < 0.06

ви!сту можна в1днести до компенсаторно-пристосувальних реакций.

Викладен1 вище результати досл1дженъ вм1сту нейромед1а-тор1в у головному мозку кролик1в- у гострому та в1ддаленому пер1од1 дозволяють зробити так1 висновки. Через 14 д1б вм1ст нейромед1атор1в у головному мозку кролик1в достов1рно не зм1наеться. Зм1ни вм!сту нейромед!атор1в у в!дд1лах екстра-п1рам1дно! системи-стр1атум1 та чорн1й субстанцП. св!дчать про зниження дофам1кового контролю в стр1опал1дарному комплекс!. В г1япокамп1 - основн1й структур! л1мб!чно! системи мозку, спостер!гаеться зниження гальм1вного потенц!алу. В г!-поталаыус1 спостер1гаеться 8ниження модулюачих можливсютей (внижешы вы1сту дофам1ну). 1нтегру»чи отриман1 результата, можна припустити, цо в п1слятравматичному пер1од1 формуеться новий баланс нейроиед 1 аторного забезпечеши 1нтеграц1йних процес!в. Характеризуючи новий баланс, мокна припустити, ко в1н волод1е б1льш низькимк адаптадШшми моаяивостями. Зни-ження вегетативного вабезпечення в рШговакному' стан1 ыоже зм1нюватись неадекватно високим та довгостроковим його п!д-вищенням в екстремальних ситуад1ях.

Ки також провели досл!дження вм!сту норадронал1ну. до-фаы1ну, серотон1ку в л1ь!А (травыован1й) та праМй п1вкудях, г1п:юкамп1, г1пэталамус1. хвостатому ндр1, середньому та про-довгуватому моаку цур1в черев 30 д1б п!сля черепно-мозково! травми середнього ступеня важкост1. 0триман1 результату

представлен! в таб._8. Пор!вняння отриманих результата в

гш&лопчииыи для кролик1в вказуе на загальну тендошЦю до вннкеякя не$роыед1атор!в у г!поталамус1 обох вид!в тварин у г.1ддаденоиу п1слятраЕматичному пер!од!, однак, у кролик!в

ТаОлиця 8

Вм1ст б1огенних ам1н1в у нервов1й тканин1 головного мозку щур1в через 30 д10 п1сля череппо-мовково! гравми средньо! важкост! (п-в, нг/г тканини)

контроль черепно-мозкова травма-30 дЮ

М ± м М ± и Ь

права Швкуля 24.6 ±1.9 69.6 ± 2.1 46.2 ± 2.1 46.3 ± 6.4* 3.22 66.1 ± 9.1 0.72 42.6 ±14.4 0.32

норадренал1н дофам1н серотон1н

л1ва Швкуля 39.6 ± 4.1 71.8 ± 6.9 74.7 ±18.3 16.8 ± 3.8* 4.02 61.1 ± 3.6 1.06 36.6 ± 6.2 2.01

норадренал1н дофам1н серотон!н

г1поталамус 230.0 ±16.0 12.6 ± 1.2 73.6 ±17.1 164.4 ± 89* 3.67 10.4 ± 12 0.81 26.2 ± 7* 2.49

норадреналш дсфам!н серотон1н

стр1атум 213.2 ±30.4 616.0 ±64.6 170.1 ±12.1 1.32 365.8 ±36.8* 3.81

норадренал1н дофам1н

г1ппокаып 64.7 ±6.7 62.9 ±8.4 17.6 ±6.0 46.Б ± 4.8 1.23 63.2 ±10.4 0.02 21.1 ± 2.6 0.59

норадреная1н дофам1н серотон1н

середн1й моэок 66.1 ± 3.4 16.2 ± 1.1 73.4 ±18.3 74.4 ± 7.0 1.06 22.4 ± 4.0 1.71 65.2 ± 9.1 0.89

норадренаин дофам1н серотон1н

продовгуватий 73.3 ± 9.7 4.3 ± 0.8 79.4 ± 17 83.1 * 4.0 0.93 4.2 ± 0.2 0.17 129.1 ±24.3 1.69

моэок

иорадренал1н дофам1в серотон!н

* - Р< 0.05

внижуетъся вм1ст дофам1ну. а у щур1в -норадренал1ну та се-ротон1ну. В тканин! стр!атуму череэ 30 д1б п1сля травми вм1ст норадренал1ну энижуеться в 1.2 рази, а вм!ст дофам1ну в.1.6 рази. 0триман1 результата аналог1чн1 таким у кролик1в, ЕР св1дчить про високу чутлив1сть . дофам1нерг!чних зв'язк1в середнього мозку з стр!атумом до травматично! д!1. Також на п1дстав1 отриманого результату можна зробити висновок. во травма призводить до розвитку екстрал1рам1дно! недостатност1 в результат1 зниженкя дофам!нерг1чного контроля в стр1атум1.

В тканин1 г1шюкаш1у, середнього та продовгуватого мозку шур1в, на в1дм1ну в!д кролик1в, 8м1н вм1сту нейроыед1ато-р1в не спостер1газться.

Пор1вняння результата, отриманих при вивченн1 нейроме-д1аторного складу функц1ональних структур у иур!в та кроли-к!в , дае п!дставу вид!лити 8м1ни, як! е загальними для сбох вцд1в тварин: 1- в результат! травми посилюеться м1хп1вкуль-на асиметр1я; 2- травма призводить до вникення потенц!алу дофам1иерг1чного контролю у стр1атум1; 3- в ре8ультат1 травми анижуеться вм1ст нейромед1атор!в у г!поталамус1; 4- у продовгуватому та середньому мозку вм1н вы1сту катехолодШв та 1ндолам1н1в не спостер1гавться.

Таким чином, отриман! дан1 вказують на те, во в ранньо-му Шслятравматичному пер!од1 (1-14 д1б) в нервов!й тканин! головного мозку в1дбува»ться процесй, що характеризуются поруаенням метабол1зму на р!вн! ун1версальних систем регуля-цП- системи переокислення л1п1д1в (рис.1, таб.6) та деток-сюшдИ ендогенних продукт!в токсично1 природи (рис. 2.3). реал1вац11 прояв1в функционально! активност1 нервових кл1-тин иа р!вн1 мод1аторного апарату (таб. 6.7).

- 35 -

Сп1впадання динам!ки накопичення евдоперекис1в у тканинах печ1нки та мозку дав п1дставу стверджувати, дом!нуот! фактори, як1 призводять до дестабШвацП окислювальних про-цес1в, в1дбуваються на р1вн1 орган1зму. При дП стресорних фактор1в перша фаза п1двицення переокислення л1п1д1в,' як правило, спостер!гавться зразу п1сля стресорного впливу [Барабой В.А,1991; 19923. При черепно-мозков1й травм1 вона розвиваетъся на протяв1 24 годин [Промислов М.Ш.,19933. У виладку досить сильних 8овн1шн1х вплив1в мажливе виникнення додаткових сплеск1в в1льнорадикального переокислення л1п1-д1в, шр зареестровано 1 нами через 3 доби. Причина 8б1льиен-ня вм1сту продукт1в переокислення л1п1д1в е св1доцтвом не-достатньо! активност! антиокислювальних захисних систем , пр в тканин1 мозку проявляеться у зниженн1 активност1 каталази, глутатЮнпероксидази иеорган1чних перекис 1в та зниженн1 вм1сту в!дновленого глутатюну. Однак, зг1дно а сучасними поглядами [Барабой В.А.,1991:19923 продукти переокислення в мед1аторами , як1 призводять до подальше! активацП стрес- реагуючих систем, та до активацП захисних механ!э-м1в на р1вн1 орган1зму. Таким чином. класиф1кац1я легко! черепно-мозгово! травми як стресорного впливу Шдтвердхуеться характерною посл1довн1стю розгортання процес!в в1льноради-кального переокислення та антиокислювального вахисту.

Враховуючи даа!, одержан! !кшими досл1дниками, в тому числ1 1 сп1вроб1тниками 1нституту нейрох1рург11, в гострому пер!од1 можна вид1лити механ1зми. як1. мають суттеве значения в роэвитку патолог1чних та в1дновлввальних процес1в при черепно-мозков!й травм1 (рис.4). Спочатку у нейронах СМашанский В.Ф., 1982; РадНа D.E..1987J, а пот!м у гл!аль-

них kclthhах С (tornев О.В.,1979; Ромодацов а.П..1982; 1987; Бондар 0.I., 1989 ) 8б1льшуеться вм1ст 1он1вованого каяьц1о (рис.4а). Цей ефект.а такок порушення метаболlaviy кисню [Промыслов Ы.Ш.. 1971 ¡1988; 1993] поизводить до активацП ц1-лого ряду деструктивних процес1в у кл1тин1 (рис.40). Тек, активац1я фосфол1паз С та Аг [Shohaml E..1S89) призводить до утворення л1вофори фосфол1п1д1в [Vladlmlrov Yu.A., 1985], еаОеэпечуе зб1дьвення внутр1пньокл1тинно1 концентрацП д1а-цилгл1церолу [Welasteln I.В.,1983], 1нозитодтряфосфату [Chock Р.В., 1979; Welnsteln I.B., 1983; Fisher S.K., 1987], арах1доново! кислоти tltoPhall L.S., 1985] - спшгук, ер вико-нують функцП вторииних посередник1в у регудяц11 внутр1иньо-кл1тшших процес1в. Зб1льшення вм1сту 1он1вованого кальц!» призводить тают до активацП аден1латцшиа8и, гуан1латцшс-лази, фосфод1естерази щкл1чних нуклеотвд1в, моги бути причиною вм1к внутр1шньокл1т1Шно1 концэнтрацП цАМ® та ЦГЫ2 [Jorison R.А. .1973; Castelluccl V.F.,1080; Scarcon K.V., 1994; Кояьев О.В.. 1988]. Перел1чен1 метабол1ти. в свое чергу. е спец;!ф1чюйш активаторами ряду проте1нк1наа [Low U.S.. 1982; шшг r.j. ,1886} Nelson r.b., 1085: Routtenber? А.,1986: Wood J.G.. 1986] та мокуть контролювати здатн1сть нервовкх кл1тин до в1дновдення порушеного метабод18му [Low W.S.. 1982; Freed У.J.. 1986; Routtenberg А.. 1986] (рис.4в). В1рог1д-н1сть сама такого напрямку розвитку в1дновл»вальних процэо-о1в п1дтверджуеться результатами про активац1ю цАШ>, ц ГШ1; Са2++-. кальмодул1н- валежних проте1нк1наэ у п1слятравиатич-вому пер1бд1 [Кучоренко С.Н., 1987; 1988]. Шслятравматкчна аотивац1я продвс1в переокислекня л1п1д1в як по в1льнорадн-калыюму маху, так 1 е утаореншш б1одог1чво активних по-

ТРАВМА

МЕТАБОЛИИ ТА ПРОЦЕСИ

^ йр»х!Эомоб» ©уГ кислот»

/>®ОСфОЛ|П«3*С

ЛЮоФоРми ®Л й 1*Цил-гл1церол

Гноэитол— ГРМфООфаТ

Гнсаитолкним Цикл

Й8сн1 латЦиклаза®^Ё^-'ГуанI латциклДза

ГЧ цГМ©

®ооФо81эот1Р»о«

йог лог

1ьтжв«]

■ ® /»ООН \ ли.

\н2о,

МЕТАБОЛ1ЧН1 ЕФЕКТИ

РСГУЛЯТОРН1 метабол! чн! СТРУКТУРНО •ункцю — МЛЬН1

о ПРОТЕ!Н — к¡нази С, т ш ^-

люВамн*

■цЯМФ. цГМФ

эалЕжн! протхIнкIнази

ш

люОанн* Ы лк ¡6

Глутат!он-

34ЛГЖН1 тРанФгРаои

ЭнижЕми« С$Н.

Токсичн! еФ_ектм

А©

ПошкоЗження рецептор! ь

3&1ЛЬШЕННЯ бмюту

Л1П18|(

Зм1нм у

Л1 Л|8иОМУ оклаЭ|

Эм1 ни У актмбно-

от!

трансмЕМбранного ПЕРЕНООУ НЕирОМСв! »ТСР¡6

3м1 ни топогРафп

НЕиромеЗ!

ато?1б

Ряс. 4 Схема рооахтку п1«мтрва»«эгичних вм1в мет обол1вму я первое!* тканин! , ' як1в в Шслятравнагичвсму пер1сд1.

х!дних его кислот, приэводить до вниження ix дол1 в Батальному пул1 жирних кислот нервово! тканини (рис. 46). Окислю-вальн1 процеси хараотеризувться множинними проявами та в!д-сутн!стю едино1 м1шен1. Р1зноман1тн1сть метабол1чних ефект1в в молекулярной основою виникнення та роэвитку у час! нових умов реал1вац11 порушень регуляторних мех&ч!зм!в у !сл1тинах нервово! тканини в гост рому та в1ддаленому шелятравматичному пер!од1. Зм1ни в л1п1дному склад1 мембра1ших структур можуть бути причиною вниження ефективност! функцЮнування редепто-piB [Achew W.F.,1975; Брокенхоф X.,1978; Ахмедкаков Р.,1984; Lankln V.Z.,1984], що, в свою чергу,в1дображаеться у р!аносп-рямованих ам1нах активное?1 трансмембранного перенесения нейромед1атор1в СПархомец В.П., 1986,1937,1989) (рис.4 в.г). Мотабол1чн1 та структурн1 8м1ни, особливо т1, як1 стосуються функц1онування трансмембранного перенесения нейромед1атор1в, вПдно в нашим припущенням, за принципом зворотнього вв'язку модуть приэвести в результат! довгострокового процесу адап-тацП до к!льк!сних smih вм1сту нейрсмед1атор1в, со 1 с основою роэвитку р1зноман1тних псих!чних [Хачатурян A.M., 1884] та соматичних [Курако В.В.. 1984; Пол1щук Н.Е , 1S8S; Б1олейшв1л1 Ш.I.. 1990) захЕорювааь на р1вн! оргак1зму (рис.4 д). Таким чином, в ранньому п1слятравматичному neplo-д1 в результат! 1нтенсиф1кац1! локал1зованих у б1оиембравному комплекс! деструктивних процес1в (рис.6 С2]). пов'язаних в активац1ею переокислення л!п1д1в, та роэвитку компенсатор-ких процес1в (збШпення активност1 фермент1в ун1версально! глутат1он8алежно1 системи детоксикац!1 та посклепня анабо-л1чних процрс!в), розвиваоться та поглиблиоться зм1ни структурно! орган 1вац!1 б!омембршшого комплексу та функц!онуван-

ТРАВМА

ДЕ31НТЕГРЯЦ|9

ядяптяцт

СТЯЫЛ10ДЦ19

ПОРУШЕННЯ ПОЧАТ- Ф0РМУВАНН9 НОВМХ

КОВИХ СТРУКТУРНО- .........

ФЧНКЦЮНЯЛЬИИХ

В¡ДНОСИН < 1—14916 >

ф

стрэктурно-функШ о-

стйкучрно-фу икцi- нялкн! в 1дн0сннн у оняльних в!дносин в1ддяден0му п1сля-трявмятичному ПЕР10<

<6-12 м1о*Ц1в>

Рио.б Модель випилнепня то роовитку струггтурпо-футтц!стал»-'

них взаемов1дносин в нервов1й тканин! головного мооку кролик1в в п!слятравматичному пер1од1 експериментально1 легко! черепно-мовково1 травми. ■ Фо- функц1ональний стан нервово! тканини до травми; Со- структурн1 характеристики нервово! тканини до травми; Ф1- функциональн1 параметри нервово! тканини в початковому'

пер1од1 п1сля травми (етал деэ1нтеграц1'1) С1- 1ндукован1 8м1нами функц1онаяьних характеристик нов1 струк-турн! параметри в початковому пер1од1 п1сля травми • (етап дез1нтеграц11)

Ф2- параметри функц1онуваяня нервово1 тканини, як1 сформува-лись п1сля проаесу адаптацн структурно-фунгаЦонаньних вааемов1дносин .

С2- структурн! характеристики нервово! тканини, як1 сформува-лись в результат! процессу адаптац!! структурно-функц1-ональних взаемов!дносин

структурно-функц1надьн! взаемов1дносини в нервов1й ткаанин! в момент травми

метаСоличн1 процесси в ранньому и1слятравматичному пер1од1, як! призводять до дез1нтеграц11 структурно-фунта!!ональних взаемов!дносин в нервов1й тканин!

8м!ни структурно - функц!ональних вваемов1дносин нервово1 тканини в початковому п1слятравматичному пер1од1 (етап де81нтеграцП)

пронес адаптацП в результат! якого форыуються нов1 структурно - функц!ональн! вэаемов1дносини нов! структурно - функц!ональн! взаемов1дносини в нервов1й тканин! у в!ддаленому п!слятравматичному пер1од!.

12-

б-

ня нервово! тканини , що приаводить до порувення 1нтегратив-них взаемод1й у моаку. Цей етап п1слятравматичного пер1оду можна визначити як перЮд деа1нтеграц1! структурно-функц1о-налъних ваавиов1дносин (рис.6 С31>. як1характерн1 для нер-boboï тканини в норм1. у подальшому прот1канн1 п1слятравма-тичного пер!оду (рис.б Ш) в рв8ультат1 вааемовалежних ам1н структурно-фу нкцЮнадьних властивостей С1омембракного ыат-риксу нервових кл!тин та параметр1в функц1онуваиня формуеть-ся новий стругагурно-фунЩональний стан нервово! тканини (рио.Б С63). Специф1чним для черепно-иоэково! травмм в поручения 1нтегративно! д1яльност1 мозку внаол1дск деструктивних та компенсаторно-пристосувальних перобудов на plBHi нейроце-д1аторного аабэапечеиня 1ит0гративних В8азшд1й. Строк форму вання ст1йких 8м1н на plBHl орган1ему мае валегати в1д особливортой метабол1вму тканини та специф1ки травмуючо! ДИ.

шашки

1. Встановлено, цо Шслятравматичний пар1од характеризуемся фаэн1сти роавитку метабол1чних прсцес1в, яка характерна вля стресорно! реакцП, не в тканкнноспец1ф1чнсо 1 проявляемся в:

а) фазному иакопиченн1 перекис1в; п1к накопкчешш в1дпо-в1даг трет1й доб1 п1оля травми,

б) активацП глутат1он аалежно! форцентатизно! антиока-слювальноГ системи;

В, Вотановлено фазив накопкчення б1сиог1чно активних продукта переоккслення ейкоаапол1енових жирних кислот; п1к в01льшаш1я (в 1.Б рааа) сумарного вм1оту простагландкн1в Fl«, F8«, лейкотр!ену В< в ткан!ш! моаку спостер1гаеться

- 41 -

на 14-ту добу п!сля черепно-мозково! травми.

3. В тканин! головного моэку в п1слятравматичному пер!од! вотановлено суттев! зм!ни активност1 систем ун1версально-го антирадикалыюго эахисту:

а) активн!сть супероксиддисмутази энижуеться на 302 через 7 та 14 д1б, каталази - на 602 1 01льше череэ 15хв, 2 год, 1, 3 та 7 д1б , глутат1онзалежно! перок-сидазн неорган1чних перекис1в - на 802 череэ 16 хв, 2 год. 1, 3, 7 та 14 д1б.

б) активн1сть глутат1снзалежних трансфераз п1двищуеться на 502-1602 через 15 хв, 2 год, 1, 3, 7 та 14 д1б, глутат1онзалежно! пероксидази орган1чних перекис1в -на 802-1302 череэ 7 та 14 д1б, глутат1онредуктази - на 802-1002 через 15 хв, 2 год 1, 3 та 14 д1б.

4. В тканин! печ!нки в п1слятравматичному пер1од! спостер1-гаеться зниження на 80% активност! глутат1он8алежно! пероксидази неорган1чних перекис!в та зб1льшення на 702-1102 активност1 глутат1онэалежних трансфераз .

5. В нервов!й тканин1 та тканин! печ1нки в п!слятравматично-му пер!од! спостер1гаеться зниження вм!сту в!дновленого глутат!ону (1-14 добз).

6. В нервов1й тканин1 д!енцефально-стовбурного в1дд1лу головного ыоэку кролик1в у Шслятрав матичному пер1од1 вста-новлен1 суттев1 зм1ни з л1п1дному склад1:

а) перероэпод1л в!дносного вм1сту фосфатидилхол1ну (зни- , ження на 8.7% та 8.82 ) та фосфатидилетанолаы1ну (8б1льшення на 18.3% та 19%) через 14 д1б та 1 р1к п!сля травми в!дпов!дно;

б) зб!льшення вм!сту С16-С20 жирних кислот в 1.4-2 рази

- 42 -через 14 д1б та 1 р1к ; в) Ем1на процентного складу яирних кислот - зниженкя С20 на 13Х-Б8Х , вб1лыпеиня С17 на 18Z-43X та С18 па 0.6%.

7. У нервов1й тканин1 цур1в через 16 Д1б п1сля травыи скос-тер1газтъся 8б1льшешш ви1сту в 2 та С1льше раз1в С16-С24 гифних кислот, що св1дчкть про ун!версальн1сть ц1о! иота-бол1чко1 в1дпов1д1 на черешю-мозкову травму, яка не sa-лежить в1д заду тварини.

8. У в1дцаленшу пер1од1 в фунгацоиалышх структурах головного иоэку екслерячентадьикх тварнн фориуеться нове вой-ромед1аторне вабезпечення 1нтегративних взаеыод1й, для йкого характерно:

а) ениження вм1сту до$ам1ну на 42Х в тканин1 стр1ьтуыу кролик1в та на 20 X в ткатм1 стр1атуыу ¡sypls, ер Оути причиною розвитку рухальшк розлад1в; 0) ениження вм1сту серотон1ну в я1в1й, травмовзн1й п1в:су-д1 на 322 у кролик1в та на 60% у щур1в, а також bOis»-иення Bi'icry дофам1ну на 897, у кродик1в та корадрена-л!ну на 60% у дур1в у прав1й п1екуд1, ш характерно для . нойроазд!аторного ваДозпечошм головного мозку s Шдви-

■^'ПСС C;^OPCwJ!«(A) rOTOu'uCTiCj

в) зшження Ем1сту г£уааы1нсиасляно1 кислоти на 14Z та норадренад1ну на 71Z в г1шюкаип1 кролкк1в,во в1дпов1-даз пейргаед1аторному заОеапоченкя мозку а п1дв:кэноы судорожною готовн1стю;

г) знидення г.к1сту дофашлу на 542 в г1шяалаауо1 кролн-к1в, а також нэрадренал1ну - Еа 71Z та соротон1ну - на 63Z ц ыозку сур1л св1дчить про вникания ададтац1йних можливостей.

9. Зниження дофам1нерг1чного контролю в стр1атум1 s унНереально» реакц1ею на черепно-моэкову травму, яка не зале-жггь в!д виду тварин. Чутлив1сть неЛроыед1аторних систем до травматично! дП залекить а1д виду тварин: у кролкк1в б1льи чутлгаа дофаы1нерг!чна системз, а у пур!з - норад-ренэл1нерг1чна иекроиед1атерна система.

За матер1алаки дисертацП опубл!кован1 роботи:

1. VASILYEYA I.G..CHOPJC N.G..CHERCHENCO А.Р. Alteration of neurotransmitter contents In the rabbit brain functional structures, at renote periods following experimental mild craniocerebral trauma. In: Recent Advances in Neurotrau-matology. Eds.by N.Hakanura.T.Hashimoto,M.Yasue. Springer- Verlag Tokyo,1893.-P.219-222.

2. ЧОПИК Н.Г., ЧЕРЧЕНКО А.П., ВАСИЛЬЕВА И.Г. Содержание ка-техолашнов в функциональных структурах головного мозга кроликов в динамике легкой черепно-мозговой травми // Лети. АН УРСР.- 1992.-N 2.- С. 146-149.

3. РОМОДАНОВ А.П..КОПЬЕВ О.В..ПЕДАЧЕНКО Е.Г..ПАРХСМЕЦ В.П., ВАСИЛЬЕВА И.Г. Патогенетическое обоснование периодов травматической болезни головного мозга // Журнал Вопросы нейрохирургии им. Бурденко H.H.-1990.-N6.-C.10-13.

4. ПАРХОМЕЦ В.П., ЧОПИК Н.Г.. ВАСИЛЬЕВА И.Г. Изменение содержания жирных кислот в полушариях большого мозга в ди-нимике экспериментального сотрясения // Вопр. мед. хи-ИИИ.-19Э2.- Т. 38, H3.-C.11-13.

б. МАРЧЕНКОВ Ф.С.,ВАСИЛЬЕВА И.Г. .ВАСИЛЬЕВ А.Н. АКТИВНОСТЬ супероксиддисмутаэи и каталазы в тканях мозга и печени кролика при сотрясении мозга в эксперименте // Врачебное

- 44 -

дело.- 1991.-N12.- С.66-68.

6. ВАСИЛЬЕВА И.Г..МАРЧЕНКОВ Ф.С. Содержание компонентов глу-татион- зависимой системы детоксикации в мозге кроликов в начальном периоде легкой черепно-мозговой травш. Нейрохирургия. - Киев: Здоровье.1090, Bim.23.- С .109-113.

7. ВАСИЛЬЕВА И.Г.. ЧОПИК Н.Г.. КОПЬЕВ О.В.. ВАСИЛЬЕВ А.Н. Содержание полиаминов в головном мозге кроликов в Д1ша-мике экспериментальной легкой черепно-мозговой траьш // Нейрохимия.- 1990.-Т.9. N9.-С.124-125.

8. ВАСИЛЬЕВА И.Г., ЧОПИК Н.Г.. КОПЬЕВ О.В... ВАСИЛЬЕВ А.Н. Содержание полиаминов в головном мозге и печени кроликов в динамике экспериментальной легкой черепно-мозговой травмы // Доклады АН УССР.- 1990.- N7.- С.72-74.

0. ВАСИЛЬЕВА И.Г., БУЛАВКА A.B. Состав элементов в ткани полушарий и диэнцефально-стволового отдела моага кроягасов в динамика экспериментальной лопай черепно-мозговой травмы // Еурнал нейропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова.-1991.- Т.91,N10.- С.82-84. .

10. ВАСИЛЬЕВА И.Г.. НАЗАРЕНКО Н. П.. СМОЛАНКА Ю. В.. ШЛЭДУК !!. П. Определение содерланил йлишштоа в ликворе методой эмиссионной спектроскопии // Ла5. дело.- 1989.- N11.-С.76-80.

11. ЧОПИК Н.Г., ВАСИЛЬЕВА И.Г. Мэтоболиты плаэмы крови при легкой черепно-мозговой травме // Журнал АкадемП медич-них наук УкраЧни.- 1995.-Т.1, N 1.- С.147-1Б7.

. 12. ЧОПИК Н.Г... ВАСИЛЬЕВА И.Г. Белковые спектры сыворотки крови кроликов в динамике экспериментального сотрясения мозга //.Доклады АН УССР.- 1991.- N10.- С. 157-160.

13. ВАСИЛЬЕВА И.Г..КОПЬЕВ О.В..МИНЧЕНКО А.Г.Содержание кор-

- 45 -

тикостерона в плазме кроликов в динамике экспериментальной легкой черепно-мозговой травмы // Вол. эксперим. би-ол. и медицины.-1991.- T.CXI.N 1.- С.25-27.

14. ВАСИЛЬЕВА И.Г..ПАРХОМЕЦ В.П..ЧОПИК Н.Г..ХИЖНЯК М.В. Со- . держание жирных кислот в плаэме крови после сотрясения головного мезга // Лаб. дело.- 1992.- N1-2.- С.14-16.

16. ВАСИЛЬЕВА И.Г..ЧОПИК Н.Г..ХИЖНЯК ,М.В. Содержание циклических аденозин- и гуанозинмонофосфата в плазме крови при черепно-мозговой травме // Лаб. дело.- 1992.- N5-6.-С.48-50.

16. R0M0DAN0V A.P..K0PYEV 0.V.,PEDACHENKO E.G..PARKHOMETS У.Р., VASILYEVA i.G..KHIZNJK M.V. Modern aspects of craniocerebral trauma pathogenesis. In: 9th European congress of neurosurgery (Abstract). Moscow,1991.-P.499.

17. VASILYEVA I.G..CH0PIC N.G. The alteration of lipids composition In nervous tissue after mild brain Injury In rsbblts. In: 9th General Meeting of ESN (Abstract).-Dublin,1992.-Р.Э08.

18. PEDACHENKO E.G..VASILYEVA,I.G.,CH0PIC,N.G., KHIZNYAK M.V. Adaptive organism's reactions In mild craniocerebral trauma. In: International Conference on Recent Advances In Neurotraumatology (Abstract).-Karulzawa, Japan,1992.- P.111.

19. RADZIEYSKY A.. _NOSOV A., VASILYEVA I. et al. The protective effect of transplanted embryonic nervous tissue after severe brain trauma (Abstract) // FASEB Journal.- 1993.- PartII, Yol.7, N4.- P. A625.

20. VASILYEVA I.G., CHOPIC N.G. Quontitativo changes of lipids and content of catecholamines In the brain. In :

- 46 -

Postradiational encephalopaty. Ed. by Romodanov A. P.. Kiev,1993.-P.64-7?,

21. ВАСИЛЬЕВА И. Г., ПАРХОМЕЦ В.П.. ЧОПИКН.Г., ХШ1ЯК М.В. Некоторые бкохииическяе показатели плазмы крови в динамике сотрясения головного мозга. В кн.: Дальневосточная конференция невропатологов и нейрохирургов.Под ред.Скуп-ченко И.А.- Хабаровск,1991.- С.47-48.

22. ДЕМЧЕНКО С.И.. ВАСИЛЬЕВА И.Г. Цатематкческая обрабоиса результатов определения компонентов глутатион-зависимой системы детоксикации в динамике лЧШ.В кн.: III Всесоюзный симпозиум " Физиология, патошрфологин нарушений мозгового кровообращения" . - Тбилиси,1988.- С.86.

23. ВАСИЛЬЕВА И.Г.» МАРЧЕНКОВ Ф.С. Активность ферментов метаболизма глутатиэна в тканях кроля при черепно- шаговой травм.е. В кн.: Всесоюзный съезд по черепно- ыэаговой травме.- Кобулетти.1989.- С.102.

24. ПАРХОМЕЦ З.П.. ВАСИЛЬЕВА И.Г., ЩБКО О.И., ВАСИЛЬЕВ А.Н. Обратимое нарушение функционирования . Саг+- зависимых процессов в мембранных функциях головного мозга. В кн.: Всесоюзная конференция "Реконструкция, стабилизация и репарация поврежденных биологических мембран.",-1989.- С.104.

26. CH0PIC N., RADZIEVSKY А., MIK0LUK Е., YASILYEVA 1.0. Effect of neurotransplantathlon on the catecholamine contents In the rat brain after severe brain injury. In:. 16th Annual Meeting of the European Neurosclence Association. Spain. Madrid,1993.- P. 302.

28. VASILYEVA I.. RADZIEVSKY A., MIKOLUK E., CHOPIC N. Effect of neurotransplantathlon on the contents of fatty

-4.7-

aclds in the rat brain after severe braln lnjury. ■In:

16th Annual Meeting of the European Neuroscience

Association.- Spaln, Madrid,1993.- P. 302.

Васильева И.Г. "Нарушения обмена липвдов и нейршедкато-роз в ткаии головного мозга в условиях легкой черепно-мозговой травмы."

Диссертация на соискание ученой степени доктора бисло-гпчесга« наук по специальности 03.00.04- биохимия, Институт геронтологии АМН Украины, Киев. 1995.

Исследования проведены на кроликах через 1,3,7 и 14 суток после экспериментальной легкой черепно-шзговой травмы.

Исследовало: содержание продуктов переокисления лкнидов в ткани головного мозга и печени, активность глутатионзавнсн-кой антиокислительной системы и антиперегсисных ферментов су-пероксаддисмутазы и каталаеы, липидный состав нервной ткани и содержание нейромедиаторов в структурах головного иозга кроликов.

Установлено: фазное накопление эндоперекисей - максимум 3 сутки после легкой черепно-мозговой травмы; активация глу-татионтрансферазы и глутатионпероксидавы и снижение активности супероксиддисмутазы и каталаеы в ткани мозга; изменение липидного состава- увеличение содержания жирных кислот . снижение процентного содержания С20 жирных кислот, снижение содержания фосфатидилэтанодачина; изменения в содержании нейромедиаторов- снижение содержания дофамина в нигростриар-ной системе и гипоталамусе, снижение гаммааминомасляной кислоты . норадреналина и серотонина в гиппокампе, увеличение дофамина и снижение серотонина в правом полушарии.

I.G.Vasilyeva " Disturbances of lipid and neurotransmitter metabilism In nervous tissue after mild head Injury".

Thesis for a Doctor's of Biological Science degree In speciality 03.00.04- Biochemistry,

Institute of Gerontology of Ukraine Academy of Medicine Sciences, Kiev, 1996.

Experiments were performed on rabbits at 1,3,7, and 14 days after mild head injury (MHI). Investigated wore: the content of lipid peroxidation products In nervous and liver tissues; the activity of gluthatlone-dependent antloxldatlve system and antloxldatlve enzymes - superoxide dismutase and catalase; lipid composition of nervous tissue end neurotransmitter content. In rabbit brain functional structures.

The results obtained: changes of endoperoxldes content were phasic being maximal In 3 days after trauma; gluthatlo-ne transpherases and gluthatlone peroxidase МОИ activated; the activity of superoxide dlsmuthase and catalase decreased; percentage of C?o fatty acids and phosphatidylcholine lowered; dopamine content in striatum and hypothalamus reduced; GABA, norepinephrine and serotonlne In hyppocampu3 decreased; dopamine and serotonlns in right hemisphere Increased.

kjcc40b1 слова: д1енов1 коньюгати, перекис1, ыаяоновий д1ахьдег1д, пиффов1 основи, простагландини, дейкотр1ен В4, троибоксан Be, жиры! кислота, фосфол!п!ди, нейроыод!атори.

Подписано к ne "fe г я 23.11.95. ¿ормаг 60x84,ГДб

Об"ем 2 печ.ллсг. Заказ :è 128 Тираж 100 ПИТИЙПГ-ТкрйИПС