Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Мясная продуктивность бычков при заготовлении кукурузного силоса с добавкой углеаммонийных солей

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Мясная продуктивность бычков при заготовлении кукурузного силоса с добавкой углеаммонийных солей"

Р Г Б ОД

ЗАКАРПАТСКИЙ ІНСТИТУТ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА УААП

Па правах рукопису

КАЛИНКА Андрій Казимирович

М’ЯСНА ПРОДУКТИВНІСТЬ БИЧКІВ ПРИ ЗГОДОВУВАННІ КУКУРУДЗЯНОГО СИЛОСУ З ДОБАВКОЮ ВУГЛЕАМОН1ЙНИХ СОЛЕЙ

00.02.02 - гол 1влй сільськогосподарських тварин

1 технологія кормів

А втореферат дисертації на адобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських нavк

В.Бякта — 1004

Роботу виконано в Чернівецькій державній сільськогосподарській дослідній станції УААН

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських нау»

В.Ю.Вудмаска.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Провідна органіоянія - Вінницький сільськогосподарський інститут.

у І/Є*? ■

ь -у 7 •'годині на засіданні спеціалізованої ьчеиоіради

К.020.84.01 при Закарпатському Інституті агропромислового

виробництва УААН за адресою: 295520, Закарпатська область,

Берегівський раіірн, с.Велика Бакта, спеціалізована рада

Закарпатського Інституту агропромислового виробництва УААН.

Просимо прийняти участь у засіданні ради- або вислати

відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою

установиі ' •

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту.

1994 р.

Г.1 .Калачнюк

кандидат сільськогосподарських наук І.П.Омеляненко

Захист дисертаці1 відбудеться

кацди

|<М. П ’яск 1 вський

-І-

аятіїл ХЛРАКІЕРИСТИКА Р0ІХЖ1

Актуальність роботи. Для підвищення продуктивності тларии важливе значення має повноцінна і безперебійна їх годівля, особливо забезпечення раціонів протеїном. Якщо для тварин із однокамерним шлунком в раціонах повинен міститись повноцінний кормовий білок, то для з^уйшх частину протеїну /на 25-сО^ / можна замінити небілковиш азотовмісними сполуками. Як даорала небі лісового азоту для жуйних тпарин що випробувані і перевірені на практиці багато сполук /сечовина, фосфати та сульфати амонію, амонійні солі органічних кислот, тощо/. Сечовина, хоча й вваиасться добрим поповішвачем раціонів ауйшх тварин протеїном, ало має ряд недоліків і в пері'іу чергу те, що при недбалому її ЗГОДОВУВКШІ може зумовлювати отруення тварин аміаком через надіїрне утворення його в рубці. Інзі к замінники протеїну внаслідок дефіциту або високої вартості таколс не знайшли нирокого застосування в практиці годівлі худоби.

Крім того, на практиці дуже багато використовується не лише бідного на протеїн, але (І перекисленого кукурудзяного силосу. Згодовування великих кількостей цього корму /40-50$ поживності раціону/ веде до спо.гллання значної кількості молочної кислоти, яка може закисляти організм і віпсликати у тварин ахредози та ке-този, що негативно позначається не ниво на продуктивності, але й на здоров"! тварин.

Наукові дослідження останніх років показали, що для збагачення протеїном кукурудзяного силосу, а значить і раціонів, та энияешш його кислотності мокну, використовувати суціи карбонату та карбонату амонію, так знані дуглеамонійні солі /ВАС/. Через те актуальним е вивчення способів ефективного використання цих солей в кормовиробництві і годівлі :^*доС::.

Мета і завдання роботи. Метою роботи було з"ясувати доцільність використання цуглесиоиійшх с о лей при заготівлі цуцурудзя-иого силосу і перед його згодоі:у;шінязл бичісам ла’горощуяаииі і відгодівлі.

В завдання досліджень входило вивчити вплив згодовування бичкам кукурудзяного силосу з добавко» вуглеаконійних солей на;

- п”поцу продуктивність бичків иа вирощушііні і відгодівлі;

-//-

- забійні якості та етил внутрішніх органів; ■

- показники обміну речовин;

- перетравність поживних речовин раціонів та баланс азоту;

- економічні’показники виробництва яловичини.

Науковою ноиітнісгп роботи С те, ЩО ВСТВНОВЛ8НО вплив добавки вуглоалюніЯних солс.і при закладці кукурудзяного силосу на його якість і продуктивну дію, а також ефективність розкислення і збагачення корму азотом. Дано порівняльну оціш;у силосів та показано вплив IX згодовування на продуктивність та якість продукції, обмін речовин в організмі і перетравність поживних речо вин раціонів та використання азоту раціонів.

Практична цінність роботи полягас в тоцу, що встановлено ефективність використання вуглеамонійніїх солей при закладанні зеленої маси кукурудзи молочно-воскової і воскової стиглості та розкислення і збагачення протеїном снлосу шіред згодовуванням тваринам, Розроблено практичні породи по застосуванню цих оолєй при заготівлі і використанні кукурудзяного силосу для молодняка великої рогатої худоби на ияроіцуванні і відгодівлі.

Апробація роботи. Робота шшонана протягом 1988-1992 рр, ві'ідно з планами Иіуково-дослідних робіт віддіду тваринництва Чернівецького науково-виробничого об'єднання "Еліта" /номер держресстрації 01070070741/.

Матеріали дисертації щорічно доповідались на науково-технічній раді Чернівецького ІІЮ "Іічіта” і Республіканських мето-дишю-коодашіаціНних родах о питань годівлі сільськогосподарських тварин /Харків, І9УІ-І993/, а також на ндуково-пргитічній конференції молодих вчегвгх і аспіранті г Ндуггохзо-доолідного інституту землеробства і тваринництва західних районів України /Львів, 1989/, мігшародшИ науково-практичній ксіфоршщії "Проб лома агропромислового комплексу гірського регіон Карпат"

/11,Ворота - Іі.Бакха, 1991/ та науково-дрш.тичній конференції молодих вчшшх України /Харків, 1993/.

Реалізація результаті в досліджень. Результати досліджень впроваджені у Сії "Друнба" Ношеелицького району та "Мамаївська" Кіцканського рачоцу Чернівецької області.

_ $■-

Дубліїсація результатів доолідйень. Основні матеріали ди-оертації опубліковані в 10 і щукових роботах.

Питанім, я'кі випороться на захист:

- м"ясна продуктивність бичків при.згодовуванні Хм кукурудзяного силосу з добавкою пуглоамоніШих солей при закладанні та перед згодовуванням тваринам;

- показники обміну речовин в організмі та стан внутрішніх органів;

- перетравність поживних речовин та використання азоту;

- економіка виробництва яловичини при використанні вугле-емонійних солей.

Структура і обсяг роботи. Робота складається із вступу, огляду літератури, методики і результатів досліджень, обгошрен-ня одержаних результатів, висновків і пропозицій виробництву та описку використаної літератури. Робота написана на 124 сторінках машинописного тексту, включає 37 таблиць. Ctwp.ni; викориота-ної літератури налічує 216 н;;ів.

ЖГЬРШ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДШІЬ

Для вирішення поставленого завдання в дослідному господар-^ стві Чернівецького ШЮ "Еліта" протягом 1969-1992 років було проведено 4 науково-господароышх досліди на бичках чорно-рябої поради. Для проведення дослідів-на тваринах восени 1989, 1990 і 1991 років в облицьованих плитами траншеях закладались дослідні варіанти кукурудзяного силосу без добавки і' з добавкою сечовини та вуглеамонійшх солей. Золену масу кукурудзи силосували у фазі молочно-воскової та воскової стиглості рослин. Схеми дослідів на тваринах наведено в таблиці І.

Азотовмісні добавки використовували в сухому вигляді, рівномірно обробляючи, ними силосну масу і готовий силос. Після дозрівання силосів визначали їх якість та хімічний склад.

Перший дослід на тваринах розпочато 17 грудня 1989 року, який тривав 157 днів. Для проведення досліду було підібрано 4 групи бичків-аналогів /по 3 голів у кожній/ середньою живою масою близько 300 кг.

Другий дослід був проведений також на 4 групах бичків /по

_ в ~

Іаблиця І

Схема дослідів і умови годівлі бичків

Груші

Умови годівлі ГІеімяй. ПРОТІЙ і четвертий досліди

I ОР + кукурудзяний силос бео добавок, комбікорм із сечовиною

II ОР + кукурудзяний СИЛОС 8 добавкос сечовини /4 кг/т /,

комбікорм (іоз сечовини

Ш ОР + кукурудзяний силос в добавкою НАС /10 кг/* /, комбікорм без ССЧОШІШ

1У ОР + і'укурудзя)інй силос, розкислений ВАС /10 кг/т /, ком-біщм 003 сечовини '

І ОР + КУКУРУДЗЯНИЙ силос без добавок, комбікорм із сечовиною ,

П ОР + кукурудзяний силоо з добавкою сечовини /5 кг/т /, комбікорм боз сечовини

1 ОР + КУКУРУДЗАМИ силоо а добавкою ВАС /12 кг/т /, комбікорм без сечовини

ІУ ОР +■ кукурудзяній силос, розкислений ВАС /12 кг/т /, комбікорм без сечовини

П ОР + кукурудзяний силоо з добавкою ВАС /10 кг/т /, комбікорм без сечовини Щ

Ш ОР + кукурудзяїній силос, розкислений ВАС /10 кг/т /, комбікорм боз сечовини

9 голів у кожній/, але розпочали його на тваринах більш молодого віку середньою живою масою близько 170 кг. Дослід тривав 441 день і складався із трьох порі одів: першого основного - 106 днів,

Другий дослід

Виробнича перевірка

І ОР + кукурудзяний силос без добавок, комбікорм із сечовиною .

літнього - Ії>Ь днів та другого основного - ІИО днів. В першоцу і другому ооношшх періодах тваришш згодовували дослідні варіанти ИУКУРУДЗІІІШХ силосі в, а в літньої, у - всі твирніш бДОртушш однаковий раціон, який складався із зелених кормів та кокцентра-тів.

Крій кукурудзяного силосу і комбікарну, в основному раціоні /017 всі тварини отримували однакову кількість соломи озимої пшениці, корю и їх буряків, розмелених сухих качанів цукурудзи, сухого жоцу та меляси.

Третій та четвертий досліди провели за аналогією» схєшю також на 4 групах бичків-аналогів. В третьому досліді в кожну групу було підібрано по 10 голів живою масо» 270-275 кг, а четвертому - но 10 голів живою масою близько 100 кг. Третій дослід тривав 493 дні, а четвертий - 395 днів. Для проведення виробничої перевірки було підібрано 3 груші бичків-^адогі» /по 23 голови у кожній/ середньою иівою насос близько ІЬз кг.

В усіх дослідах годівля була дворазова, поїння із автоиаипі-ішх напувалок. Концентровані корми агодопувагшсь в сухому вигляді. Ло азоту рацьаш для тварин всі к гру»і були вирівняні аа рахунок небілкових азотистих сполук. Тваринам контрольної груш сечовину згодовували в складі комбікормів. Розкислення силосу проводили, зміщуючи цуглеамонійну сіль із силосом. Раціони для піддослідних тварин складала на основі даних фактичного хімічного складу корнів.

Для вивчення перетравності псиившх речовин раціонів та використання азоту в другоцу і четвергову основних дослідах було проведено два балансові на 4 бичках о гаяної групи. При проведенні балансових дослідів тварин годували за раціонами основних періодів з точніш задаванням всіх корнів і індивідуальним ашаду-ванняи нез"їдених ошшакін, проби люк відбирались для проводен-ня хімічних аналізів, індивідуальну годівлю С/. ікіз проводили із спеціально обладнаних годі шиї-,ь. Проби каду і сечі відбираш в кількості 1% від загальної носи. Всі досліди проводились за методиками, олисшіиш О.І.Оьсяіишкояим /Г976/.

Хінічішіі склад кормів і іаїлу визначали за загальноприйіштишг ыетсдикаш, описании» У.И.Журавльовш.і /1975/, П.Т.Ягбедчши і' А.Т.Усоьичец /1376/.

Для вивчення інтенсивності росту піддослідних тварин проводили щомісячна індивідуальне їх звшкувамш. Кожний період дослідів починали і закінчували також індивідуальним зважуванням бичків.

У кінці дослідів було проведено контрольні забої 4 бичків із кожної груш /виробнича перевірка' по З голови/ за методикою, описаною Д.Л.Ловшкішщ /1966/. іми забої визначали масу парної і охолодженої туші, иі'.у внутрішнього жиру, ЛОГЄІ1Ів, печінки, серця, ішрок їа селезінки, аабіШшй шхід, а також частку в туші м"якоті, кісток і сухож|иіків. У найдовшому миязі спіши визначали вміст сухої речовини, загального білку та сечовини»

Кров для досліджень брали із яремної веш через 2-2,5 годи* ш після годівлі від 4 .бичків кожної групи 2-3 рази за період П і ІУ дослідів- В крові та її сироватці визначали вміст еритроцитів їа гемоглобін» загального білку, кальцію, фосфору та каротину /їїетрунькіна ОДІ., .1961; Ншеиова Ю.М., 1972} Лабедсв II.Т і Уаович А.Т., 1976/.

Одночасно із взяттям крові відбирались проби вмісту рубця.

В рідша, процідженій через кілька шарів капрону, визначали річ лєііь ріі, концентрацію ЖК та частку в них оцтової, пропіонової, масляної, ізовалеріанової та валеріанової кислот на рідинно-га-зовоцу хромааографі, згідна з інструкцією, яка до нього додається. . ■

Всі одержані дані иатематично обробляли за методикою, описа но» О.І.Ойвішш /1960/, а статистично вірогідною вважали різницю цри Р меше 0,01. У таблицях Р менше 0,05 позначено "х", иешо 0,01 - вхх“, менше 0,0иІ - “ххх".

резулкшіі досадиш

При додаваїті до силосної наач кукурудзі! в процесі закяа-дашш сачоашсі чи ідуглааіяшііішіх солей шіст в силосі вільних гшрішх кислот був на. 0,15-0,22 та 0,23-0,37% нішчиЛ, а рівень ріі на 0,15-0,20 та 0,25-0,30 одиниць вищий, ні» в гюнтрольноцу. вйріазітх. Вміст-загального азоту ь дослідних варіантах снлосів збільшувався в 1,?~ї,9 раз а.

Розкислення силосу ВАС шііщушиїо Р)1 корцу на 1,15-1,25 ода-іізд, вміст вільних кирівіх клсл.и на 1,16-1,45% та підвищувало

-9 -

кількість сирого иротеїлу на 10-13 г/кг.

■ І. Інтенсивність росту піддослідних гішрші

В першоц/ досліді у бичків Ііі груші, шсим згодоцували сіілоо з додаванням ВАС при закладці, середньодобові прирослі буди на 35 г, або 4,9$, вищі від контролю, де тварини отршіувалн екні-ьалентцу кількість за иаотом сечохшш /таол. 2/.

■ Таблиця 2

Середньодобові ПрНрОСТІІ ПІДДОСЛІДНИХ бичків, г

Період гТрива- : Групи

•.періоду, ; і : її : « • 4 ш і • ІУ .

Перший 15? Першій ДОСЛІД 713+64,6 7.%ь7,І 740+79,6 007*66,3

Перший 106 726+12,0 775+65,1 76Ь45,В 602_+62,0

Ди/пій газ 072+37,3 693+44,7 7197-46,1 775+42,2*

За дослід 441 . 740+20,1 766720,6 795+23,8 620+27,4

Пертії ^Со ТрС'СІЙ дослід 573+25,6 607+39,0 £33+24,4 636_+30,1

Другий 129 £69+18,0 601+17,7 616+61,3 628+52,0

За дослід 493 ШЗТ-ІЗ.З 538+49,0 561+40,3 502+14,3

Першій . ' 118 Чугведаїіі ДОСЛІД 640441,5 661+39,9 699+44,0* 746+40,7**

Другий 124 581+53,0 596+16,0 637+47,6 665+36,7х*

За дослід 355 , 624+15,3 639+46,3 675744,7 697+38,2х

Перший 169' Виробі >ич& леревірт 640+19,5 677116,4 714+21,2х*

Друїмїі . 171 591+14,0 652+8,0* 690г 6,0^ -

За. дослід сі^и 63вТ20,7 676+16,0 707+19,0 -

-+D-

Ввадення до раціону бичків ІУ груші розкисленого силосу сіцлшло зростанню середньодобових приростів живої маси на 94 г, або на ІЗ,І8/з, в порівнянні-з контролем.

. У другому досліді бички П групи, які отримували силос з сечовиною, маля на 3,13-6,46# прирости вищі від контролю, а введення в раціони бичків 1ІІ і ІУ груп силосу з додаванням BAG при закладанні або перед згодовуванням дало підвищення середньодобових приростів відповідно на 7,28-11,16 і на 6,99-15,33$, що складає 53-75 г та 47-103.

У третьому досліді, тварини, яким згодовували розкислений кукурудзяний силос /ІУ група/, мали добові прирости на 63 г, аб£ на 10,91$, більші від контролю, Додавшшя ВАС до силосної маса при заготівлі /ііі група/ сприяло підвищенню добових приростів на 60 г, або 10,4^.

У четвертому досліді бички ІУ групи мали прирости на 84106 г /14,16-16,53^/, а її! - на 56-59 г /9,22-9,63$ / віщі в порівняних з І групою.

Виробнича перевірка показала,, що зі^одовування тваринам розкисленого силосу сприяє ’підвищенню добових приростів на 74-99 г, або на 11,56-16,76$, в порівнянні із згодовуванням сечовини.

В середньої,у за дослід у тварин II і Ш груп, яким згодовували КУКУРУДЗЯНИЙ силос з додавання,і ВАС при заготівлі і' перед згодовуванням, добові прирости були відповідно на 30 і 69 г, або на , 4,70 і 10,82JS, вищі, ніж в контрольній групі. . '

• 2. Забійні якості піддослідних бичків

Ііри згодовуванні- бичкам розкисленого і збагаченого аг>отоы силосу вихід парної туші був в середньому на 2,45$ /1,95-3,22?! /, а при додаваній цієї солі до зеленої каси при закладці - на 1,33$ /0,89-1,71% / вищий від контрол» /табл. З/.

Забійний вихід у тварин Ш і ІУ груп, а при приведенні виробничої перзвірки/бищш Пій груп/ був відповідно вищий за контроль в середньому на І,ІС$ і 2,44$.

Вихід м"якоті в тушах тварин, які отримували силос, заготовлений із вуглеашнііНшш солями, був на 0,77-1,80%, а при згодовуванні розкисленого силосу бичкам ІУ групи - на 2,05-4,6055 ви-

- У/-

‘ Тлблнци З

Результати контрольного забою піддослідних бичків

Група :Забійний і Кількість, % : Маса, кг

: ви£ід, | м’-ліюгі _ Ц£Т0ІС_ _! _ПЄЧІНШІ_ _ А _нирок_ _.

1 , Першій дослід

І 50,67 76,90 20,36 - _

П 51,61 ТУ,Об 19,96 - -

Ш 52,56 7В,33 19,79 - -

ІУ 53,34 79,10 18,98 - • -

Другий дослід

І 51,36 7*3,32 19,03 6,59+0,50 1,30+0,07

II 51,45 та,44 19,00 6,94+0,32 1,32+0,10

ш 52,43 '(’9,09 18,56 7,11+0,24 і,2і7о,ов

ІУ 54,24 80,37 ■ 17,60 7,0&Т0,І4 1,21+0,07

І 48,51 71,87 РИІІ ДОСЛІД 25,76 6,21+0,1 0,02_і_0,06

п 48,66 71,98 25,74 5,08+0,2 0,87+0,09

ш 49,95. 73,67 24,24 5,14+0,1 0,9270,03

ІУ 51,77. 76,47 21,64 5,йзТо,і 0,04+0,06

щий від контролю. При цьому в туй ах тварин третіх і четвертих груп долл кісток була на 1,17-1,52$ та І,98~'1,92$ иешгаю. За ма-оою легенів, печінки, серця, нирок і оолеаііиш суттєвої ріашщг між окремими групам» бичків не шіаЛдоно. Маса всіх'органів була в межах фізіологічної норми і залежала лише від поредзпбійіюї маси тварин.

!1ри випчошіі хімічного складу найдоетого и"яза спшш /табл. 4/ було встановлено, що ю II і ІУ дослідах розкислення і збагаченій азотом силосу сприяло підвищені от в ньому білку на 1,461,71$ /ІУ групи/, з додаванням В/10 «ви його наготівлі - на

0,94-1,43$ /Ш групи/.

Таблиця 4

Хіиічіши оклад найдовшого цускула сіпши бичків, %

: ‘ Г р у п и .

Показник і І : • 11 : Ш : ІУ

•Другий послід

Суха речовина 22,96+0,18 22,93+0,26 24,33+0,33 24,72+0,41

Білок 20,00+0,32 20,00+0,41 21,4^,23 21,71+0,35

аіир 1,63+0,03 1,62+0,03 1,68+0,04 І,7У]0,02

Зола 1,03+0,08 1,06+0,06 1,05+0,07 1,09+0,09

Сечошша, их% 26,90+0,20 27,53+0,15 27,90+0,11 27,93+0,13

Четвертий дослід

Оуха .речовина 2кі, 22+0,33 22,34+0,16 23,36+0,24 23,89+0,27

Білок 18,61+0,40 ІВ, 74+0,35. 19,55+0,12 20,07+0,18

Жир 1,92+0,06 1,93+0,04 1,95+0,03 2,06+0,10

Зол . 1,24+0,07 1,25+0,13 І,36к),03 1,35+0,04

Сечовина, мг$ 24,90+0,08 24,80+0,11 25,07+0,03 25,33+0,05

При цьоцу У тварші дослідних груп дещо зросгав бмхої вщтарх-іі1:язового ашру. Підвіацешш білку і жиру в ід"ясі сприяло підвищенню загальної кількості сухих речовин. Про позішівнай вплив згодовування силосу, збагаченого вуглевшнііішши соляші, свід-ШІЬ І їв, ЩО В «"ЯСІ ГфаЮ'ИЧІЮ ио відмічено зростиш ьиісту звчовини в дослідних групах. .

З, Поназшгси внісшу рубця і крові бичків ,

. » ’

За вміоїом загального, білкового і залишкового азоїу у вніся і рубця великої різниці відмічено не було Аабл, 5/, Правда, при згодовуванні силосу їварліш.і Ш і ІУ груп з домішкою дугле-шюш іашх солей дещо більше містилось в рідіші загального/на 4,07,1 мі$ У, білкового /на 3,3-6,6 / і а штикового азоіу /на

1,0*2,0 т% У в поріьішнш із згидовуваалям сечовиш. Достовірна яідьщишя вмісту цігх пзоїів ь ІУ і 111 і'щпш: було лиш в другому

Показники рідині! рубця бичків

Показник • Г т> у п и

І : В і Другий дослід Ш :

рй . 6,4+0,02 6,6+0,02 6,&+0,04 б,4+р,0о

Азоти, їй®: загальний х2С|О+2,0і 126,5+2,04 ІЗи.В+І.Іб** ІЗО^тІ.бВ**

білковий 75,і]р,а2 77,7+0, 73 80,ФНЗ, об331 80,7+3,7Іхх

заЛИОКОШЙ 48,4^0,23 4В,^),28 5и,4+0,54і:х Бо.О+и.ЗІ331

аиіншй 6,85+0,18 7,20^,22 7 ,оо+и,19 * 7,4и+р,26**

ііііі, мекз/ЮО ча ІІ,5с*р,ІВ і:,бмі,і9 12,10+0,17*''' 12,43^3,15**

з иах, % : оцгсва 55, 97+0,13 57,5^+0,11" 53,90+0, Зо1"* 59,оіпр,1&хх

цропіонова 20,І6+Ь,22 18,9-Й), 15 ів.аьр^ ііО г^Ог-0 г<06

, масляна 19,17+0,25 19,80+0,15 17,33+0, Оо^ Іс,2^ДІ:с':

ізовалеріанова 2,бз]р,о2 2.25+р,0Іи:х 2,50+0,0 ІіССк

валеріанова 1,85+0,03 і’4%р,03}:х ' Іг47£3,С2а:х і сг. • пг.1221 і

Четвертий ДОСЛІД

Р*і б,с*0,04 6,8+0,03 6,7+0,03 6,'7^иги<і

іізогк. іа%> : загальний ЇІЗ,с£І,77 Ш,&Гі,90 117,Й,55 115,7^1,96

білковий 69,2+0,61 70,£«0,92 72,5+0,73 г*о " - гт

залкаковий 44,4+0 ,30' 43,9+0,27 4 з. І+и, ±7 *іс ?2чл) ,4.2

змінний 6,35+0,15 6,80+0,19 7І20+р,2Іхх ?,2с^0,22хг

ЛЕК, иехв/ЮО ще 10,42+0,12 10,4^3,14 І0,9снСД0х І і,і4+0, Г/**

досліді /Т < 0,05/. Но амонійному азоту також отримано вірогідну різницю між Ш і і У групами та контрольною /відповідно 0,50-0,85 те 0,55-1,00 «1*8 /.

Згодовування силосу а додаванням ВАС також сприяло вірогідному підвищений у вмісті рубця суми лотких жирних кислот /на 0,53»-

0,72 иі$> / в порівняти із згодовуванням сечовини. В загальній сумі ЖК у Ш і ІУ групах містилось дещо більше оцтової кислоти /Ь9,61-59,Ш35 проти 55,97-57,!*)# в контролі/. Цв підвищення зумовлено в основному зниженням долі масляної, ізовалеріанової і валеріанової кислот.

Біиш’-гшин' до раціонів Ш і 1У груп силосу з добавкою І'АС підвищувало в крові кількість еритроцитів на 0,10-0,24 млн./мм^, гемоглобіну - на 0,16-0,32# та б і лку в сироватці - на 0,24-0,32% /табл, 0/. При цьому в крові тварин ІУ груші, які отримували розкислений силос, ці показники були дещо виці, ніж в Ш, до згодовували счдоо з додаванням цісї солі прі заготівлі. В крові тварин цих груп буп дещо юициЯ лужний резерв та вміст каротину.

4. Перетравність поживних речовин і баланс азоту

В первому досліді перетравність оухих і органічних речовин бичками на відгодівлі, які отримували кукурудзяний снлоо з добавкою ВАС перед згодовуванням, була на 2,08 і 2,04$, а прн згодовуванні силосу з добавкою вуглоамоніНних солей при закладці - на 1,49-1,62# вища від контролю /табл. 7/. Протеїн і жир перетравлювались цини творннаш відповідно на 1,85-3,58# і 1,70-2,58#, а клітковина - на 6,47- і 3,95# краще в порівнянні з бичками першої Групи. •

В другому досліді тварини, які отримували розкислений силос, кршцо перетравлювали сухі /на'1,88# / і органічні речовини /на 2,09# /, протеїн /на 1,74# /, жир /на 3,18# /, клітковину /на 5,93# / та БіР /на 0,04# / в порівнянні з контрольное групою. .

Бички Ш групи перетравлювали краще ці речовини відповідно на 0,99; 1,67} 1,81} 1,37} 4,% та 0,37*#. Виділення азоту із сечею складало відповідно по групах первого балансового досліду 82,23} 7У,72}

СО,79 та 76,86$ від перетравленої частиш. Б другому балансовому досліді втрати азоту із сечею також були досить високі і складали

Груза: Еротроцкхк, : Гемоглобін,

МЛН ./шґ

т о,ІС+С,10 9,10+0,08

л D, ІІ+О.Оі* 9,15+0,06

5 5,20-Ю.12 5,26+0,11

ІУ 5,26+0,0? 9,30+0,09

1 4.81+0,:: 8,70+0,0?

И 4,85+0,14 6,75+0,09

s 5,01+0,07 8,90+0,12

ІУ 5,05+0,15 9,10+0,09

деякі показники крові бичків

* Загальниі} ; Ііужвій Сачсвина, ! і £■« 1 П і ^ • * •<

* СаЛОК| ,г> Ірезсрв* иі’/г ии/ь : й>

Другий ДОСЛІД

7,07+18,7 *134+7,4 2,51+0,10 0,292+0,010

7,14^0,11 483+3,0 2,63+0,18 0,309+0,11

7,31+0,10 456+11,6 2,80+0,14 0,310+0,12

7,37+0,19 40-0+3,9 2,80+0,12 0,ЗІ5нЮ,І0

Четверній дослід

7,76+р,ІЗ 486+7,4 2,42+0,07 0,250+0,030

7,85+0,14 432+10,1 2,40+0,11 0,260+0,025

8,00+0,17 496+7,4 2,63+0,13 0,286+0,015

8,03+0,03 ' 512+5,0 2,7СЖЗ,І0 0, о04+0,0оо

“Я

ucpc-rpssHicrb лознвкн;: речовин і шкористагия азоту

II о к a s.h к к : Перший дослід : Друга!: дослід

: I : П : Ш : - D . : І . : П ; ііі : ІУ

Перегрегкіть, it

Суд©: речовин 60,02 63,48 61,51 62,10 66,24 66,17 67,23 68,12

Органічних роговин 63,15 53,47 64,77 65,19 67,66 68,11 . 69,53 69,55

LpoisSHji' 64,25 64,9В 65,55 66,10 65,57 66,36 67,38 67,31

тщу £4,3? 66,06 66,95 67,95 59,80 ' 60,57 61,17 62,98

Клітковини 46,15 47,05 51,10 52,62 53,42 53,83 53,33 59,35

ЕЕ? 70,00 70,06 70,20 ' 70,42 74,62 74,79 75,05 75,52

Прийнято э кормами £01,87 •202,40 .Використання азоту, 205,8-1 206,94 г 146,93 147,22 147,92 150,74.

ііяаілено s каток 72,18 70,80 70,0В 70,15 50,59 45,52 48,26 49,73

Вкділено & сечею 105.64 104,25 ' 106,96 105,14 73,36 ГЛ,94 70,02 68,73

їе т, в % бід aepsrpas-леного 82,22 79,72 • 78,79 76,85 75,15 75.63 70,26 63,09

Баланс +23,05 ..+26,97 +23,60 +31,65 +22,53 +23,76 +29,64 +32,22

-5>I

- Невідповідно 76,15; 75,68; 70,26 та 66,09/? від перетравної частини. Проте відносні втрати азоту у тварин Ш і ІУ груп були найменшими. Зменшення втрат азоту а сечею сприяло збільшеїшю відкладання його в тілі, що відповідав рівню середньодобових приростів бичків цих груп. Баланс азоту у них був позитивний і окла-дав 28,8-52,2 г на добу, тобто був на 25-40% віщий від контролю.

5. Економічна ефективність використання НАС при вирощуванні і відгодівлі бичнів

згодовування бичкам на вирощуванні кукурудзяного силосу, який обробляли перед згодовуванням вуглеаионійною сіллю, сприяло зниженню собівартості одного центнера приросту на 3,57-6,40% і збільшенню чистого ирибутісу на І центнер приросту на 7,13-9,51^ Утабл. 8/. Л^ііі цьому рентабельність виробшіггва яловичини була на 6,01-9,91$ вищою, нія при агодоцуваїші бичкшл сечовини в складі комбікорму.

В другій і третій групах бичків, якім згодовували силоо а добавкою при закладанні сечовини чи ВАС, собівартість центнера приросту була нижчою лише на 2-3%, а реігаабельність виробівщтва яловичини - вищою на 2-4%. Затрати кормів на виробішцтво 1 ц приросту у бичків, які отримували розкислений силос, були на 10,6713,95% нижчі від контролю, а при згодовуванні силосу, абагачоного лебідковим азотом при 'закладці, знииешя затрат кормів було лиш на Ь,&-&,’/%. Аналогічні результати було одержано по собівартості, рентабельності та затратах кормів на І ц приросту на відтодівальних бичках Утабл. 9/. Так, собівартість 1 ц приросту бичків, які отримували розкислений нуадудзяний силоа, була на 4,00-6,26$, а при .згодовуванні еилоеу з додаванням сечовини і МС при закладці на 1-3$ нижчою, нія а контролі, У .виробничих умовах цей показник в II і 1І1 групах був відповідно на 12,16$ та &,Ш/о нижчо контрольної грутш.

На кожний центнер приросту ири використанні силосу, збагаченого ВАС при закладці, було отрипаю на 5//6-8,0$, а при об' робці перед згсдоцувянняи ~ на 10,52-17,Ш> більша чистої*» до-бупсу, ніж в контрольній групі.

Затрати кориів при згодовуванні розселеного сияосу бум №

- Ів л

Таблиця 8

Економічна ефективнісїь шкористшст ВАС при вирощуванні бкчків

. Показний • « • * ' Г р у 'п и

і І Другий : • П : ДОСЛІД Ш : ІУ

Собіварїіоїь І ц приросту, кро 2бб,ьа 260,95 260,62 257,06

Рентабельність, % ' 50,05 53,28 53,48 С6,06

Заграти кормових одиниць на І ц приросту, ц 7,5 Треїій 7,1 ДОСЛІД 7,0 6,7

Собівакеісїь І ц приросту, кро. 254,75 ■ 247,20 248,35. 241,60

Реіїтбельиісїь, % ' 57,02 61,81 61,96 66,93

ЗшраїН кариових одишць-на 1 ц приросту. и 8,6 8,1 7,6 ' 7,4

. Виробнича перевірна

Собівартість І ц щшрос-®У> кро. 205,61 281,16 267,33 -

Рентабельність, % 40,05 . 42.20 ■ 46,85 - '

Заграіи кормових одиниць на 1 ц приросту, ц , 9,6 ' 9,0 8,4 -

18,81-15,32$, & абагачаного ВАС при заготівлі \т 6,31-11,51% шжчі в порівнянні а каніролем. розрахунки прояадано в цінах 1389-1981 РР*

-1? -

• Тайлиця 9

Економічна ефективність використання ПАС при відгодівлі бичків

Показник

. -і ■

Г р у й я

1У

Перший ДОСЛІД

Собівартість І ц приросту, кро 293,27 291,23 287,130 274,01

Рентабельність, % 36,27 37,02 39,13 45,66

Заграти кормових одшвщь на І ц приросту, ц II,І Третій 10,6 ДОСЛІД 10,4 9,4

Собівартість І ц приросту, кро. • , 288,31 283,87 279,75 276,04

Рентабельність, % ' 38,74 40,91 42,99 44,64

Затрати кормових одиниць на І ц приросту, ц 13,9 13,4 12,3 11,3

Собівартість І ц приросту, кро. Виробнича перевірка 235,65 221,15 207,03

Рентабельність, % . . 69,75 • 80,86 93,21 -

Затрати кормових одиниць на 1 ц лриростуі Ц 12,5 11,3 10,3

І

ВИСНОВКИ

1. Додавання до силосної маси 4-5 кг/т сечовини або 10-

12 кг/т ВАС знижує вміст органічних кислот на 0,15-0,22$ та 0,23-

0,37%, підвищує рівень pH на 0,15-0,20 та 0,25-0,30 одиниць і вміст в кормі сирого протеїну в 1,7 і 1,9 рази. Розкислення силосу підвищує рівень pH на 1,05-1,15 одиниць і з шикує вміст вільних органічних кислот на 1,16-1,45%.

2. Згодовування кукурудзяного силосу з добавкою ВАС при заготівлі і перед згодовуванням бичкам на вирощуванні сприяє підвищенню добових приростів відповідно на 37-59 г /5,78-9,22$ /та 74106 г /10,16-16,53% / в порівнянні з контролом,

3. Введення до раціонів бичків на відгодівлі силосу з добав-

кою ВАС при закладці сприяло підвищенню добових приростів на 4775 г /6,87-11,10% /, а при розкисленні - на 84-103 г/ІЗ, 18-16,75%. в порівнянні з контролем. . . .

4. Включення до раціонів бичків кукурудзяного силосу, обробленого вуглеамоніїіною сіллю при закладці і перед згодовуванням, підвищує вихід парної туші в середньому на 1,33 та 2,45%, забійний вихід - на 1,10 та 2,44%, вихід м"якоті - на 1,21 та 2,53% при практично незмінній масі внутрішніх органів /легенів, печінки, серця, нирок і селезінки/. При цьому в м”ясі зростас вміст сухих речовин, Сілку і жиру в середньому на 1,06 та 1,73%; 0,99 та 1,51% і 0,12 та 0,26%.

5. Згодовування бичкам кукурудзяного силосу з додаванням ВАС сприяс підвищенню в рідині рубця концентрації загального, білкового, залишкового та змінного озотів, а також ДЖК, в яких збіль-щуеться доля оцтової кислоти за рахунок змоншення масляної, ізовалеріанової та валеріанової кислот.

6. Вміст еритроцитів, гомоглобіцу і білку в крові бичків, які отримували силос з добавкою ВАС при закладці і перед згодовуванням,на 0,10-0,24 шщ./ш*1, 0,16-0,30 т% та 0,24-0,22% вищий, ніж при згодовуванні необроблешго кукурудзяного силосу і сечовини в складі комбікорму. При цьоі.у, дещо зростас лужний резерв крові та вміст в ній сечовини і каротину.

7. При згодовуванні бичкам іюзкнслоного кукурудзяного силосу перетравність сухої і органічної речовини зростає на І,£38-2,09$, протеїну - на 1,74-1,85$, жиру - на 3,18-3,50!?. і клітковини - на 5,93-6,47^ в порівнянні з контролем.

8. Включення до раціонів силосу з добавкою ВАС /Ш і ІУ групи/ сприяло зменшенню втрат азоту із сечею і підвищені® зизвссн-іш його на 25—40% а порівнянні з контролем, який складав 20,6032,23 г на добу.

9. Згодовування бичком на вирощуванні розкисленого кукуру-

дзяного оилосу знижує собівартість центнера приросту на 3,Г-б,4Й, збільшує чистий прибуток на 7,1-9,5$ і рентабельність - на 6,09,9$. Введення цього силосу до раціонів бичків на відгодівлі зіш-яув собівартість приросту на 4', 1-6,4$ та збільшує чистий прибуток /на 10,74-17,68% / і рентабельність виробництва яловичини /на 5,90-9,39$ /. •

10. вгодовування бичкам на вироиуваїаіі і відгодівлі кунуру-дз;аюго силосу з добавкою ВАС перед згодовуванням сприяс зшяен-ню затрат кориів на центнер приросту відповідно на 10,7-14,

і ‘>,3-И,Г?,. '

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Додавання до кукурудзяного силосу по 10-12 ■ кг/т вуглеамо-

нійних солей дає змогу збагатити корм на сирий протеїн майже в 1,9 рази, одночасно ашізншви його активну кислотність на 1,16— І,4Б{8. ' • . ...

2. Згодовування бичкам на вирощуванні і відгодіізлі кукурудзяного силосу, розкисленого вуглеамонійними солями, сприяв підвищенню інгенсмвносгі росту на 10,2-16,7^ і покращення їх м"ясних якостей, зниженню собівартості приросту на 3,б~6,4$ та затрат котмів - на 6,3-14,0%.

СЛИСОК аші'й, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО Р0Ю1Ч

I. Калинка А.К. Вуглеамонійні солі в годівлі тварин // Тва-ршшцтво України. - 1993. - № 3. - С.25.

• 2. Калинка А.К. І.'иясна продуктивність бичків при згодовуванні

КУКУРУДЗЯНОГО силосу з доміехою вуглеамонійиої солі // Міжвідомчий збірник наукових робіт "Вчені аграрники - сільськогосподарському виробництву". - Чернівці, "Прут", 1993. - С.238-240.

3. Калинка А.К. Використання вуглеамонійних солей для збільшення протеїнової поживності раціоцу // Міжвідомчий збірник нау-когчх робіт "Вчені аграрники - сільськогосподарському виробництву' . - Чернівці, "Прут", 1993. - С.241-243.

4. Калиіжа А.К., Мардар Г.І. Вплив небілкових азотистих речовин на морфо-функціональні зміни печінки, підшлункової залози та м"язів у дослідних бичків // Вісник аграрної науки. - ІУ93. -}М. - С.49-51.

5. ІСалинка А.К. Вуглеамонійні солі - джерело збільшення протеїну /V Міхвідомчий збірник наукових робіт "Вчені аграрники -сільськогосподарському виробництву". - Чернівці, "Прут", 1993. -

С.244-247.

6. Калинка А.К., Бежан Г.О., Мардар Г.І. Вплив небілкових азотистих речовин на ріст організму та морфологію печінки //Міжвідомчий збірник наукових робіт "Вчені аграрники - сільськогосподарському виробництву". - Чернівці, "Прут11, 1993, - С.248-253,

7. Кг . лика А.К. Використання ВАС для збільшення виробництва яловичини // Тези наукової конференції "Нові технології та технічні засоби у тваринництві та кормовиробництві". - Харків. -1993,

8. Вудыаска В.Ю., Калинка А.К. Ріст і забійні якості бичків

при використанії вуглеамонійних солей // Науково-технічний бюлетень. - Харків. -1994. - $ 65. - С.126-133. ° .

9. Калинка А.К. Підвищення м"ясностх туш бичків при згодовуванні вуглеанонійних солей // Тези міжнародної науково-практичної конференції "Проблема агропромислового комплексу гірського регіону Карпат". - В.Еакта. - 1904. - С.97-98.

10. Калинка А.К. Використання вуглевмонійної солі при виробництві яловичини // Вісник аграрної науки. - 1994. - № 4. -

С.54-57.