Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему
Микробная экология кожи человека в разные возрастные периоды в норме и при патологии
ВАК РФ 03.00.07, Микробиология

Автореферат диссертации по теме "Микробная экология кожи человека в разные возрастные периоды в норме и при патологии"

I' А

УКРАШСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УН1ВЕРСИТСТ ШЕНI ЛКЛДЕМ1КА О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукоинсу

КЛИМНЮК Серг1й (ваиович

М1КРОБНА ЕКОЛОГ1Я ШК1РИ ЛЮДИНИ В Р13Н! В1КОВ1 ПЕР10ДИ В НОРМ! ТА ПРИ ПАТОЛОГИ"

03.00.07 — микробюлопя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацн на здобутгя вченого ступеия доктора медичних наук

-411. .л-

КиТв—1995

Дпсертаидя е рукописом.

Робота виконана ,в Терношльському медичаому шститу-т! ¡мещ академша I. Я. Горбачевського та сектор1 мжробно? еколопГ Московського науково-доандного шституту ешде-мюлогп та мшробюлогп 1меш Г. Н. Габричевського.

Науков1 консультанта:

— доктор медичних наук, професор I. О. Ситник;

— доктор медичних наук, професор Б. А. Шсндеров.

Офщшш опоненти:

— доктор медичних наук, ведучий науковнй ствроб1тник I. Г. Лукач;

— доктор медичних наук, лауреат Державно! премп Ук-;>аши С. Р. Резник;

— доктор медичних наук, професор, академж Украшсь-коТ АН национального прогресу I. Й. Сндорчук.

Пров1дна оргашзац!я: Кримськнй медичнии ¡нститут МОЗ УкраТнн.

Захист вибудеться «■;-■( » О Г 1995р.

о год. на заЫдант спешал!зованоТ ради Д,088.13.06

при УкраТиському державному медичному ушверснтет1 ¡ме-щ академика О. О. Богомольца (252004, м. КиТв-4, МСП, бульвар Т. Г. Шевчснка, 13).

3 дпеертащею можна ознаиомнтпсь в б1блц>тец1 Укра'ш-ського державного медичного ушверситету ¡меж академика О. О Богомольця (м. Кшв, вул. Зоолопчна, 1, стоматолоп-чпий корпус).

Дртореферат розклано « ^ ■»_______1995 р.

Вчений секрегар спец1ал13ованоТ ради доктор медичних наук

В. Г. Бордонос.

Актуалыпсть проблеми. Доел! дат нню мжробно! екологи

EKipn придьчяеться ухага неадекватна ii значению. СотнГ „тиеяч poKiB.ствюнуващи ледлни та мжроорган1эм1в , спричи-Н1Ш1 впникнення нерсзривних взаьмосбушвлюючих sb'hskíb в систем! "хазя!н -Ш'крофлора", "hkí мають життеза&эзпечуюче значения для сильного :снування. ДисСйланс нс-рмально1 флори нередко сулр'",но''яуетъся несприятливими екэлопчпт.т та клппчнпми насл1Д".а!.Я[ (A.A. Кал?члсарян, ¡X Бухарович, 1987; Eil Олейник та 1Н. , 1392, P. X. Щаев, Л. В. Руева,

и«;*-* • ¿íf*,..**. wwii.i*»*«! UUWH мк/MwXiKkii'u üu~

ган1вму i ii можнз розглядатн як в1дкриту систему з прита-мрнними iñ саюрегулюючлш'функщяьщ (a.a. Ленцнер та íh. , 1987; Б. А, Шндэров, 1988; У. ШуСл, 1986).

Шкроф.:ора шк1ри маз непересiчне значения, виконуе взж-.'лвi ф1эЮлог1чн1 функци. Досл1дження сп!вжиття ыагаоор-Танглу та toro аутохтонно! флори доказали, щр бактери' мо-жуть Срах-и участь у морфогенез i та рэал1зац11 функц1й серце-во-судишюi, кроветворно!, ендокринно*, ikr/hhoi та ¡нших систем. Це гд1псню0ться ва рахунок продукц.: pienouarnTHiix фг-рыент1в, tokchhiв, гормошв, л1п1Д1в, лнрних кислот, мед1а-TopiE аСо шляхом у^ворення ¡нших метаболтв при ышробн.й трансфориац! i субстраИв екз^тинного та ендогенного похо?-ження (ÄK- Швиков та ÍH. 1986; Е.й. Шзндеров, 1S37; Н. Ко et al. , 1987; J. Marshall et »1. , .¿88; II Sasaki et al., 1988; У- Peters et al.,. 1990; A. Mallst st al., x9Sl). -

Еашиву роль BiflirpafjTb С актер ii в. забезпеченн! ко-лон1зац1йно'1 резистентност!, оСмел^ючи заселения 61отоп1в

- г -

патогэшшми ебудникзми, та 1нших н£специф:чних захисних ре-акц1й орган!зму, формуванш 1мунно1 в;дпов1д1, виконуючи 1му!Юмодулююч1 функцП. Поряд s щш сама гутохтоннЕ. та алсх-тонна флора ыоже служити етютсчччним фактором ряду енцо- та супер1нфекц1й, Ечсгупае як сховище плазьпдних або хромосо).;-них reHis (Б. В. Смирнов та iH. , 1985, 1987; Р. Едельсон, 1985; С. Р. Резник та iH. , 1987; И. И. Сидорчук та 1н. 1990; Г. Н. КремэнчуцгагЭ та 1н., 1994; С. Gerell, 1986; М. Jeanmou-in, 1987; U. Hubner, J. Earth, 1990; M. Rahman et al. , 1991). Еиконуючп роль "природного CiocopCeHiy", представники нормально! м1крофлори ядатШ акуыулювати токсичн! продукти, як1 попздагать в органам або утворшться в ньому, а пот!м виво-дити IX в оточуюче середовгеце (G. Evaldsin et al., 1982).

Шкрофлора шкЛри лоба, пахвових та пахвинних западин вивчена досить детально. Але аутофлорэ шк1ри живота, верхних 1 нижн1х юнфвок заслуговуе на ,б1лыпу увагу в зв'язку з тнм, шр ыоже спричиняти розвиток гисляоперащйних усклад-нень. Bi^nocHo невелика оцльшсть пспулящй роботь п реальною моделлю для вивчення механ13ч1в формування м1кроб1оце-HOSiE. Опгсуючи СК'ЗД »-Нкроф-^ори окремих 6iOTOniB, 61ЛЬШ1СТЬ автор1в характеризуе п переважно за почазникамл щ!льност1 популяцК! 1 таксоноы1чним слектро:.!. • (J. Kearny et al., 198*; J. Leyden et al., 198"*; R. MarpltS et al., 1990). Цих, без сумн1ву, важливих характеристик м!кроб1оценозу, явно не-достатньо тля повногс ргзушннл структур« Сактер^йних утру-повань, ix взаемозв'паку, значущрстi в м!кро01оценоз1. Шрб в!рно оц1нити склад м1кробних у: руповань на поверхн1 шыри, сдЦ викэристовувати еколог1чний гпдх!д для ix характеристики. За винятком праць С. I. Ситника (1989) мл не аустр1ли подЮних публ1кац1й у в1тчизнян!й та ааруб!жн1й л!тератур1.

- 3 - '

Практично В1деу?Н1 роботп, яш б дозволяли комплексно оц1ню-езти стан ышробшценозу шклри. _

Аитагон1стичн1 Езаешв1Дношення лредстзвниьлв норюцено-гу лппри досл1дж*но недостатньо, хоча вивченна такс! Ег.^еиодп - ключ для пошуку шлях1в вплив! на ргвн: м1кробно1 екосист&ыи г метоп запоб^анн" колон1гацп пшои гос1Птадь-шши штамами.

Р; зповсвдження реэистентних до анти'ютик^в штамЧч 1 - -

эзкртпл^ння I* у'вишавШш* ¿¿аЛСГГ'ВпЯС'ЯГгп^^^^'-спря-- ----- ---------^

чияяе серйоан1 нсс.пдки, цо вшлагае несбх1диосг1 постшгого контролю аа л1карською чутлив;стю представкнк1в аутохтонно1 та адохтонно! м1крофлори шк^ри.

В литератур! мзйже не вг.св1тлена проблема трансформац!1 пстидину в Г1стамш ьккрсоргашэмаш!, шр колошеують вшру людини (И. АПакег е! аЬ , 19У7; 6. .РиЛл/егег ,а1., 1990). Бона кздавичайно вежлива, адже тут энаходяться тучш шитики, якг иавть виску функщональну активнють у секреди бюлог 1чн0-актиЕНих речовп.., а пс^ашн - один г найгс-лсен1епх шд1атор'е гапалення та алергччнлх реакцш I типу.

Мета 1 заидашш доели д*шпш. Метою доел1. дження було винчения р1ЕНЯ микробного обсшешння, видового склэчу та еко-

логччно! птруктури ! .крсСнкх угрупсзань ш-:1ри адорсних ! --- -------

хворих л^дей, Еизначення ¿х антагон1стичнпх -зг^емов^дношель 1 пошук - активних ы1кроб1вг..лтагоН1ст1в для пог^ьшого 2с тосуаання з метою ко^екцП дис. актер!оз1в шцрй, досл!ди-роль аутофлори в'м1крс,он1й трансформац11 мед»атор1з. Е1дпов1дно до мети поставлено так1 _еновн] эавдання: - вивчити р1эек.. Е-.гального ьикроШ. .го о.:1иен1нн:? 1 таксоноь.-чниа сг ктр бакт^й шк1ри занята, рук 1 I ыьюк адор-аих 1 хворих .людей р1зних в 1 ков их г:уп;

- дати детальну екологхчну хараг.терист,тку дасдадкуваких м1кробюценоЭ1Б;

- вивчити динам1ку эм1н шкроОюценозу 1и1ри при л1ку-ванн1 в умовах керованого аба;;тер!ального середовища стац1онарного типу;

- Еотановитн ро*;ь представник1в нормально! ,м1крофлори шк1ри в процесах м!кробного метабол!зму б1алоПчно-активних речовин;

- визначити чутлив хоть до антибштик1в аутохтоннох та аллохтон::о'1 м!крсфлори пшри;

- еивчихи антагохпстичну д1гс мжрофлори на власнх бакте-рП досл1длуЕтних б1отоп!в та муэейи1 культури стаф1локок!в;

- доол1дити вплив мугейних штачхв-антагошстХв на мхкрофлору ЕК1ПИ в метою в1Дбору ефективних бактерШ-еубхо-тик1в для корекцП дисб1оа\в;

Иаукова нсшгсыа роботи. Еикористовуючи розроСлен! оригХ-нальн! м-гтодики та основих принципн 1 законоы1рноет1 мхкроб-но1 екологП, вперше вивчено к1льк1сний 1 якхский склад м!кроб1 оценок в тюри живота, рук 1 гом!лол здорових 1 хво-рнх людей Одержано нов1 данх про оОс!мен1ння досл1джуваних бЮтоп1н стаф1лококами, мжрококами, корине5актер1яю*, аеробнга.ш бацилаш та имыми ч1крооогашэыами. Описано сут-хеь: вхдмХнност! у юльклсн-шу 1 видовому склад! мхкробхоце-ноз1в шмри осхб чолов1чо1 та жХночох стать Доказано, що у осЮ 1з захвор^вання>11 орган¡е черевно! порожнини, а тага л д1тей э Патолог1ею -ихалънох системи р1вень бактер1альногс обс1менйшл вшций, Н1ж у здоровгх хндив!дуум1в. Вперше дос-лхдяено динамхку змхн м1крор1оценоэ1в шк1ри хворих д!тей при л1куваннГ в умовах керованого а5актер1альногс сер^довища.

Приоритетном ? визчення микробного антагон1эму бак-

- 5 - '

TöpiHMii, вр формукяь угруьоваиня окреш;л бютошв, j такал вяливу (.гуагйншг"!ï".'2MîE-aHTaroHicTiB на-эугофлору. шк1ри.

Еперше ветаномено, ар антпбютпкочутлчвють шташв, яш персистугя! на яхк i ; ; í cciC pianoï ctstí, суттево В1др18Нйеа-ь-ся .mim собою Hit у адоровтс, так i хворик людей.

Риеде ровноелбио ориг, najл raifí прштр!й для забору иате-• piasy з fcsioiö бантеpio4oriчвого дехш чтения ш кресло j. и шк1ри. __ргаааягк. ю предетадникл аутофлэри из'Лри прийиадгь

учас1ь , '""""»»i> n'on^^j,.—!;!!" ~ ■ и

ricTSMiii, а у XE^pi.K на бронхчалгну астму piEem пстидкнде-гарбоксилагоутЕорювчих бзктенй на racipi достов)рно вшдий, И1Ж у зДорових.

Наукова новизна роарсбог. гпдтьерджена двомз винахода».ш i трьема св1Доцтваш на ращангцпгатарськ! пропоаицП.

Tj-.'-ino этче/ша' jjoiVrTH. MiayitoEo обгрунтаванз доц1ль-Hicrt викориотанпя ек^допчнлг принцип ie при оцшщ mi г.роб -них угруиовань лк1ри лвдшш. РсэрсОлеио oriociö оцшки пость.чих г ид ib, шр форму ei¿ ткробюцеиоги жклри.

Еивчено Л1ка1 :ьку чутливють сгаф)локсюв, „пкрококп:, корш;ебактс,..и1, аеребннх бацил, сгрептскс::1В i с-нтгрйбап-тер1й_ верного похгдоення, up дай гыэгу у.йракгерпзухзт:! ai-TH6ioTiiKcp-83HcxeHTi'ic. ¿ сучасних üHyTpiшньог'бештазаник -шташв.

роэроблеио "npucrplft для о,<чр*»нна- ир'-С. Я1.ЛЙ дозволяв дозуватп навантажеь..я на шддосл1дну Д1лянк;г i ьщекдоти то-ги:с?ь ' тэ етаб^льнють в1дтвсрення ревультатш.

Д';с.г1Дл-£ПС' аызгошеткчну дш upSÀ-iaEHiîKib шкрйбюдь ■ иоэу напри на r./rru-Tai'ii, мувейн! кулм-ур>1 cí^iíokúiw.u: pialara f-.rfflir, л таком вп.л.'.й в!дошге ш?ашв-Антагон1сс 1б на аутохтонну та алехтонну флару otkí рл здороаих- i хворих лэдер.

- в -

piaHoro BiKy. Е1Л1брано активы! внтагон1сти (В. subtilis 2895, Е. coli 1М7, М krassi lrukovj), як i рексмендуоться для клШчного Еипробування г метою корекцп дисбг.ктерюгчв шк1 ри.

Естановлено, що численнi представшим ткробюценоау iDKipn ос i с a anepriuíiMi гзхворсванняш маять гдатшс^ь про-дукувати гчстидиндекарбоксилаау, сприяючи утворенню riciaMí-ну в еп1дерм1сь

Вправадашпш результат1в досл1д«ень. Ochcbhí результата Д0сл1Джеиь, шр в1добратають сгшгшалылсть шдходу до од!нкл Ы1кр0б10цен0ау шк1рк, впровадшко ь Кшвському НД1 еп1дем1о-лоШ та 1нфэг.Ц1йних хвороб it.t. Л. В. Гроыашевського, Льв1в-ському НД1 еШдешолоп i, та rírienu, Мас^дЕСЬкомуНД! еп1де-мшлогп та ьпкроСшлоги in. Г. Е ГаСричевського, баклабо-раторшх сзнеШдстанщй i л1кувально-проф1лакгични2 гакладах ТерноШльмко! область Результат досл^джень впроваджено в учбовий ироцэс ряду медичних Еуг iE Уг.;аиш.

Ochobhí полшялня, ер вишсяться та залкьг:

- М1кро51оценоги ик1ри эпвота, рук i гиШлок адорових i хворих дорослих i гДтей мають cboi особлив! риси, klukichí та ЯК1СК1 еколоНчщ параметра;

- при аахворкшання!" «аступае д^стаСШеацш м1кроб1С>це-ног.в, часто s'являться трчнгитосн! ^актери, гмвншуеться число вид1в, я к i колоШгують шару, але вростае вдльшсть бактер1альних иопуля'Лй;

- Епаначенкя ейо.-опчних параметра М1кроб1оц9ноау доз-воляе оц1н1ш1 в4йктивн1сть його фуклщонування;

- представники чПкросЛсценозу пшри ест упасть mía собою у конкуренты! вгаакшдноиення, спегагги ДП шкроб1ь-акта-roHlcilB Е1др1анягтмя mía собою; сильнше дхють стаф!лококи ^

та aepoöHi Садили; в 1Доь.1 музетп к/льтупи аитагон1ет1в пригншують посИйну i додаткову М1кро^лору m%ipn; за снлоп свого антагошстичного пресингу парева*лють В. subtlHs 2896, Е. coli М-"7, М. krassiInikovi;

- аятиб1огикочутлив1сгь предсгавник1в нормально"! и1кро-флори ociö pisHoi стат! В1др1знчеться Шж собой'- предсгавнигаг аутош крофлори- ск1ри здатн! прод/кувати 'вивсок в становления пулу ендсгшгаого riersuiuy * cfrsaiSM! яитяи; у ociö г алерпчню.. фоном число таких бактер1й аначио зростае.

Апробащл poöom Натерia..n дисерташ 1 допов1дались на Всесоюаних семинарах "Су час Hi гпоблеш антиб1отикорезистент-ност1" та "Кодон1зац1йна ресистенгнхсть i хш10тералевтичн1 антибактертльн! препарати" (Москва,. 1988 р.); Всесоюзному сиыпозгу),й "Анаеробна неклоетрид1альна шфекщя в' rHiftHiir xipyprii" (Терногпль, 1999 р.); науково-практнчних конфе ренциях "Диеб1отич'!1 стани людини, шляхи профилактики i икувълня (Пермь, 1993 p.) ta "Актуален! питания шкробюло-rü, ешдешологП та 1мунологп (XapbKiE, 1993 p.); I*1® UiÄHspofliiiii комп'mepHift конференци "Ак™уальн1 проблени " диагностики, -л1кувашга--^.проф»лактики захворквань людини" (Терношль, 1934 р.); обл;»сних нау ко во-практичних конфг-ренц1лх "Нэв! ы«оди д^аг.юотиси, лтуванпл i лроф1лакти-ки" та л!дсумкових лаукових ко..фер'енц1ях Тернотльськогоив--Д1. лого ¡нотитуту (1989-1994 p.p.,.

За материалами дисер^ацп опубл1ковано ¿4 науыэвга ро(ю-ти, цет^дичн1 рекомендацп, 1кформац;мшй лист, одержано Z авторських св1Дои,тв&у 3 ев1доцтва на рацпропазицП. ■

Об'ем i стуктура дисертацП: Дисерташ я ьикладена на 444 стор1нках машиногшеу. Складаеться. а вступу, 9 роад1л1В, в

яких наводиться огляд Л1тератури, матер1али та методи досл1дження, аиа-глй та обгоЕорьння одрржаних результатов, висновки. практичн1 рекомеидацП. Список Я1 .ератуги Шстить 525 джерел.

Робота ¡люстрована 105 таблицами, 9 мошонками. В процес! одерл-ання наукових результат 1 в, викладених в дисертацП, вс1 етапи досл1джешш, статистична обробка мате-piany, оформленгя рзботи в:ж)1.зн1 автором самост1йна.

ЭМ1СТ -ПБС1И Msurejjian« i штодн дасл1дмагаи.

В основу чоботи покладено ananis результат!в вивчення MlKp06i04-jH03iB inKipn рук, живота, гошлок та Ix ьколопчних параметр1Е у 27Б oci6 BiKOM Bifl 1 до 63 рок1в. Трупу здоро-вих дорослих.склали 102 1ндив1дуума (чоловШ1В - 63, ж1нок -39) BiKOM Bifl 18 до 34 poKiB. Серед ^орослих oci6 з Х1ру.рг1чними аахворюванняш органов чергвно! порожнини (апэндицтти, холегчстити, Еигазкова хвороба шлунка i двьнад-uflTimaSji кишки) Сув 31 чоловгк i 26 «ihok bxkqm в1д 18 до 63 рок1в. ООстежено 48 гдорогих Д1тей 3-10 pokib, серед яких хлопчлклв - 27, д1вчаток - 21. Еивчпю мжрофлору шклри 46 Д1тей 1-14 poKiB Р13Н01 стат1 (хлопчиков - 26, д1вчаток -20), хворих на бр?нх!альну астму, хроШчну лневмонш, хрон!чн1 бронх!ти, o^epri4Hi ларинготрахет!. Окрему трупу склали 22 хворих дитини (хлопчг-Ль - 13, д1вчаток - О is захвсркшаннями орган 1 в дихаяьно1 системи, щр перебували на л1куранн1 у в1дд1л! гнотобюлапчног 1золяци Саратовсько! облаеноУ дитячо! шпн1чяо! л1карнь

3 шгою виченкя ¡тарного мжрсбшценозу вжкорисговуваля метод BiGiBiE^DicKoöiB- Willianson i.. Kllginan (1965) в яаш1й М0Д1фкац1'1 (а. с. Л 1622587).

■ Шд ча<- прск^гтяг мЛф0б1одаггчних дскшджакь вирк ВИД1ЛЭНС 5415 шташв аеробних S агаергбних шкрсорган1эм1з, як! на-^жаля до 14 ¡н>дян, 39 г ¿Д1в. • •Дшт'кзгльгшувакня бак-• Töpill.гастосоаували комврщйй! агари ^Ei., Втечет ЫеПег, ■^-TS^J витотовлеш г лаборатори тр^р„1 та-р1дк1 го». :bhi-

'со^^ый^т 'TT—i иГГТЗгПТ1*~г~ —• '• ^ _ ...

- У вс 1v вид1^епих к} ыур вивчено морфологi -Hi, тмпггз-piaatui, культуральн!, б1олог*чш та Iwl властивосП (продукта pisiuiх лш1в nin.föHTia, -«аталази, оксидазя, плазиоко-1 згу лаги, лецитиназя, казеь.ази, л^зоциму, фосфатаэи, телу-ритредуктази, ацетогну, гемол1з;.н5з, фактору утворення пласт 1ЕЦ1В, эдатшст*" EiflHosrosai-H н1трати 8 гптрити, окисления р!зних вугл&вод)в 1 спиртiв, pesiscieHTHic^b до яовобшцину), чутлйЕЮгь до 13 с..;тибюмк1Н, а такок до вщашк еташв öaKTipul-at raroHicus за вагалыюприйнатиьш методами.

Для дгфэрекц: лдн предс^авншав родни Enterobacter laoeae i i juudomünaclaceae бикористонуЕвди тест-с.ютеми "Пластина биохимическая, днйеренцирующая энтеробаотсрии" вяробництза Глрьковсьпго Щ1 El', 'Enteretest" "(Чехйсловач чина), -аз г сиз-., тиаовану систем;/ "Cübas-f,.,cro" (Австр1я).

ВЙВЧ6НО тпбуыу д1ю-вид' ishux культур на музеяп с«ф1-лококн 1 на шташ вкдиено! зуто^лори за методом в1дстроч£-н-нс"0 антагсн!эиу.

Як С'ктс-ри з аыагонютичншч ? ^аогизоеа'ями »"користс вуЕ^м музейш и.дм>. Bacillus subtilis Efiüö, eac.Uus Не .a-nifcrmib КЫ , од..-;р*ан1 з колекцп Е1"Ц1лу аь^ибютик!). Kiub-ського ИД1 MiKpoß'-jJiorii та aipyeoaorti im. д. к. 2аболотно-

ro Ali Укради, Escherichia со И М-17, щз е юкозоя Ф-зр^ко-пейного препарату "кол¡бактерии", а також Micoccccus krassi-Inikovi - г музею йивкх культур кафелюи мп.роею.'^гП пропетровського медичлого 1нституту.

Тест-шкробами при досл!дг:-шп ьнтагогМстичного вплнгу бактер!й па«ри обрзко с!м мугейши итам!в стаф1локок1ь, оде-' рканих з колекцП 1ястнтуту егпдеьнологН та м1кроб1ояогП iti IL Ф. Гамале4; FSJSt S. aurous 209 Р, S. cotai i ССМ 2776, S. epidsrmidis ССМ 2124, S. haesolyticus ССМ >.729, S. honunis ССМ £,'32, S. saprophytics- ССМ 883, Ъ. warneri ССМ 2730, Екстрак'ию пстамшу та Паго вг.зиачешш проводили аа методикою Shore jt al'. (1959) на спектрофмзоршетр! типу Speed из хеил! 460 нм, збудкуючк ф-люоресцеяцШ при 350-355 ни.

У ECix категорий обстелзних визначаял комплекс еколог1ч-них napaMerpia, nKi дагволгвть оцпшти ступ1нь фукгщюнуван-кя м1кробюцено8у ¡liKipsi: покйзкик частот вид^леыш, индекс nocTlilHocTi, коефцщент ЕэршцП, 1::декси коктагюзност!, вначутгрст!, видового piзномант'Я, концентрац!ï дошнування, роема(ття Шеннона та р1в!кшрносч розпо^лу, коеф!Ц1ент под1бност: Жаккара, покагник процентное схожост!.

Eci числов! реаультати шдлягалй статистичн1й обробьп зггдьноприйнзтими методами (И. Иелков, О. Н. Погорелюк, 1990, Г. Ф. Лагаш, 1930) is визйач^нням ^ередгао! арифматично'!, по-BUiffi середньо! арифметичноК, кэеф1ц1енту Eapiarsiï, се-редньо1 геометрично'!, t критер:я Ст'юдента, р1вня эиачуцост* Р, непараметрнчного крктер!и Уайта е викорчетанняы програ).: Statgraf, Quator на персональному кош' ¡crépi IBM PC/AT £36.

- Ii -

rC'íWr.vi ira !x B5ieaig":Ba

?'>-'отюr¡'-i>¡a yfvraktifitorjao ш.'фобюцб'юэ!;) вкш:

Ачpíayj'LTSTiB проверни;-. госд1 п.лг-ift ¡Цдтьэрдиз, гяз кюгз rr-кк ivwo йкритг písr.iMü (oiKpOGpranlnt&s!, cspr.r, •*к.чх ¡íá-'^.-icr ! feyctpi4aOTbC3 стаф!л'^сокл, шкрсоки, коон-нэСактерч, RponiuniSai/Tepi 1 тошр. Ступ:нь заселенослч П

"-г""*"*""" " mpwuiiram iiijimmkmx. na umui. /uuwm

31дшч«на рначяо Сх.хьез -ульнЮть мжроорган1з;лв, н!к .та гомияци ¡fe стосувалооь практично eqíx груп доел) д?.увэ.ккх ш проб ie га в: .яткок míkpokokí? та коринебакгт8р1й. щлыпси популяций CTaíi^OKOKiB перезииува:л аналог 1чиi показании дж пних вид i в у ? '' рази (табл. 1).

V p;::,roi:!4>; ж»яке 4iscS»feic?b аергйнят взгазр!Я па c.ítm дваогз cyriii-'ü ниг'а, fi» у чодговимя. Шйб'ль» эгдонтш бул' коливавяя ««ясс -j;kocti пояуллща етафНюкоюг (в 1,4-13,1 э<а.Р5). Cp-tesoí pife,«mí в o6c*mshi»bí шк»ри mí крою:-к&ыи, кериа^йзда??iejer та проаюн1бактер).я1ж не кланошхшо. Г'сешвркня 1:р"?дсгайня.»с1Е роду Streptococcus, родоык Entero-;"¿clí'Msce36 та грйхв косило шаа^чний характер.

Уражэнчя орган1 з чёрезко» порожниьи, спричиняють aiiimi <з ñ-o--:y uv-:vüövkx yrpyi:0Bí..ih mip», ар ирояьля чьей значиим гб1льпгзнкям Sx híjskoctí." Ц" стоеуемея а першу . -чергу стаф!лояок5в, MÍKPOKOKÍB, ■ коринебакгерИй. Агалопчно поге-lü^H'ft груп« «}дьк1сть бактерий ка mlpi »Ihok Зуда з 1,-1-g,C «а?» тикю, mw у чояов)к»в.

ПроЕеденз дссл!длеяня' п^твердчлк,' шо у "адорових i хворях дКей густíctb MiKpoöHKX попудящй неоднакова в р1гних мподвмах икЛри. В r.epaiñ rpyni здух'винна .д1дякка живота бу-_

Таблица 1

ПЦлыпсть бактердальних популяций ш*1ри лзодини, (х + Sx) lg КУО/см2

Шкгвне середовищв

ЖСА

OTA

Idppc

Ендо

Сзбуро

Д о р о с il

навкоЛолупкова эонМ гим1лка

здоров 1 I XBOPI , ЗДОРОВ1 i XBOpl ---1-¡- _|-----

3,87+3,20|3,'П+З,^¡O,54+3,17|4,4D+3,¿7 ' i I

3,24+2,Sd|3,Q5+3,62\2 55+3,23|3,6 +3,04

. . I ■ I

3,44+3,29|2,95+2,78|2,95+2,34|3,37+3,06 '

I I ! 1

2,70+2,2512,81+0,0011,90+0,00 ' "Î,09+2,72

I ' ! ! 2,53+2,3012,30-0,0012,E^H,8512,Lj+1 ,55 ' __!-1»-1-!-

Jim

навкмотупкова 3chi| rouisca

здоров! ! хвор! I здсрон: | XBopi

2,6.8+2,03 ! 3.33+2,3412,48+2,03 ¡ ", 56+3,12

III 2,70+2,4Л|2,49+2,2112,20+1,7112,42+1 ,1*.

I I i

3,01+Г,87I2,46+1,48I2,81+2,78I4,31+0,00

I I I

2,01+1,6413,75+°, 731 -* |3,65i^,62

I I :

2,00^1,5412,40+2,17|1,78+0, СО II, 92 ".,41

i Hb

M

Приштка. 'г - wiflcyTHi"Tb росту м:кроорган1гм1в

ла Т1ею зоною, д<:> ц! липеть практично ecîx Сактергальних уг-руиовань була ювьипу.е, " зз-вкяя1:ком• Шкрокж!в, як< чиселпю Пвравзлали. р ¡¡^Екслспупкоый область Тьл як i у дорослих, есюди доми'ували у. руповаина ет?^1лог.ок!В, шкрокоюв 2 ко-ринебакт--р1й (табл. 2). Пор1внг:но еисогою була густють по-пуляцк"* аеробних Сацнл. Ьнлалено суттев! ' 'Р<0,05-0,01) Е!ды1нносач в Ц1лиюст1 СактерШп'х угрупгЕзн-. utipif :з -mon.in.-^ic;:-'-" хлопчиками i Д1вчатчаш. Встановлёна не-ОДНОр1ДК1СГ1 цил mi,,, Тт'% «!1.*м ic-iî"»^^^"^^ «U«»- - -, ляцгй Оул? випрю у д1вч^ток в на£-колопулков1й дтнц! та на кист! i, навпаки, нижчою в вцухвинному perioHi та на гом1Лц1. Для шкрококИ спостер!галась протилвжка тендендш. У д1вчаток nopiEHHHo а хлопчиками на inKipi живота густинг. коринебактер1й i цтрептококлв 5ула значно в'иярв. 3i шк!рь кист i ть гошлкн останн! Ё;ю2валпст, т\."ьки в!д хлопчиков.

У хвсрих доро:лих i Д1тей коливаш'я Щ1ЛЬНост1 бак-гер1альких пспулядШ F р2 3них бгптопах Сули нэ порядок eiiwj пор)внлно 13 здороЕЮ«!. Однак на перив М2сце виходили енть-роСактерп, досяг ^ючи д&сяткхв тисяч особик на i cja2 rni-cipt.

У д2вчзто.ч достов1рчо вшщш (Р<0,05) Суло чисел!не дом;-нування стаф1локок1в в навколопупковхй д1лянц1 та па гошлц2 та зшнккмя )* на jK2pi здухвинного parioïy'i ' кисть Зд2шс. Ш1дьн1ст MiKpoiCKiB була у них нижчою, a iwpiniéCan'spj ! кхлькхсно лереважали практи' ю в ycix Д2лякка>- га : шатком эд/xbuhhoi.

Полна нрипуетити, що 1снують неоднаков! ыехан1ак"Л регу-ЛЯЦ12 густили бактердальних угруповзнь" сшри доросли* i Д2тея. Якшр у ж! иск р items бактеришого обешещння шк»ри однозначно нижний пор2вняно з чолой1(ак!и, то у д!тай

Таблхяз 2

Гор1внядьна 4t®KiCTb бзктерхагьних яапухзаШ здеравих дорослиг i д!тей pisHoí стат1., (x+Sz) lg КУ0/см2

ПЬяизне середовкзэ

Е i о т о п и дорос л их I

В i О f О П И Д 1 I и

навкЬлопупкоэк*» ' I гдухвк.И'яЛ | нак-

чолавГкгс! жнки I чолоз í.с ! ланки ^ ¡хвояч®

эдопуяетвиа I здухвинкяй

-л IsiB'-stKa j хдопчияа! д!вчаткз

....... i----1----

3,90+3,¿4 13,76+2,47 !3,92+3,30¡3,43+2,9212„ Í7+-1 ,..93[£„7S+£,M 13,01+2,8Q12,93+2,31

i . I I I

3,40+2,9413,26+2,77|3,20^2,43 !3,06+2,2913,06+2, Ь4[2ДЭ+1,6212^23+1,84|S,4E+1,83 1-1 I I ~ '

3,46+3,3112,00+0,0012,70+2, IS 14,2?Ю, 00 [2., 49+2,32 ! 3., 39¿0, GO. 12,79+1,30 ! 3,32+0,00 1111 2,49+0,Oü12,73±L,521 i 2,31,3012,24+2,05¡1,97+1,7211,6Q±0,0011,SO+0,00

III!

2,62+2,3312,61+0,00|2,20+1,331 - |2Д1+1,43|1,е>0,С0| - |2,00+0,00

ECA

ФГА

Гарро

ГЬэдо

Сабуро

i

h*

Цркттка. * - вЛдсутшсть росту MiKpuopraHi3MiB

- 15 -

спостер1гаютьой деир iami законошрностi.

Всьоро ehcukkü Б419 штам1Б MiKpoopraHiBMiB, серед них в1д чоловШе - 3081, в1д ж1нок - 2358. 1чентиф1КОЕан1 бак-терн взнесено до 14 родин, 39 род1Е (табл. 3, 4). У здоровяг дорослих ociß описано предстг-вшшв 11 родин, 28 род!в, а у хворих - е 1 дповiдно 10 та 17, Шльклсть вит(1в бактер1й, персистумчих па uaupi эдорових, складала 72, а у хюрих -51. У эдорових д1тей иа natipi знаходились ьпкрооргшйзып,

та 70 ВИД1В.

Отже, перебудова м1кроб1с.ценог1в у дорослих, виклииана патолог¡чним процесом, супроводэкуеться гиеншенням видового складу СактерЩ. Депр знихуеться в1дсоток~ стаф1локок1в 1 м1крокок1в з паралелгним аб1льшенням частки корьнебактерИ! /в1дпов*дко 15,5 % i 20,8 Х>.- Останн!, як в1до!Ю, в аначнП! шpi забезпечують г.олин1защйну резистентн1сть inKipii. Ьдвог зростала KmicicTi бацил i иайже в 1.5 раза збШщувавсл в1дсоюк ентеробактер1й те. псеедоыоьад, хоча видове р1знс-ман1ття ix зменшувалось в два рази.

Предста^ники род!В Streptococcus, Acirvtcbactar i Eran-chamella значно част шк вид1ляли 3i niKipn чоловиич. Аероби

бацили, навпаки,'" частГше ' иерсйстували на CKipi xino-:. -1

Стаф1локпки, тг.рококи, ентеробактери маГ.же з однаконою частотою зусхр1чал1сь на ffiicipj oci6 pishoi ,стат1, чого не ыс ла сказати про гриби, як! в 1С рази' частше колон1зув£ли lurtipy шнек. . Аналопчш тендепдп ч!тко простегали i у хворих з патолог 1 ею орган!в черевно! поролшини.

Sobcim lHini в<1К1жйМ1рноС"п були притамокнi ы(кро01оцено-зам пш'уи чцорогих i хворих Д1тей. У астанШх спостер1гали розширення спектру . бактер!й, як! ттерснстували на niKipi,

Таблица 3

Таксоном гша характеристика 'культур, Вид1лених э! шк!ри дор?слих oci6

ЗДС?0В1, п=102 Хвор! п=57

Роди число число■ Ч'»СЛ0 число

BllfliE LiiaMiB вид! в пггам'в

абс X абс. % абс X абс. X

Staphylococcus 14 19,44 819 37,72 13 25,49 419 33,53

Micrococcus ( 9,72 52С 28,56 7 13,73 266 23,19

Sreptococcus 8 11,11 03 2,90 3 5.88 13 1,13

Aerococcus 1 1,39 2 0,09 - - - -

Acinetobactcг 1 1,39 1'. 0,64; - - - - -

Eranchamella 1 6 0.28 - . - -

Corynebacterium с,94 337 15,52 5 9,80 238 20,75

Kurthia 1 1,39 1 0,05 - - - -

Erevibacteriiuii 1 1,39 26 1, J.5 1 1,95 2 0,17

Propionibacterium Р., 78 55 2,53 3 5,88 47 4,10

Rothla 1 1,39 3 0,1^ 1 1,95 3 0,26

Eacillu^ 10 13,39 ъг 4,24 8 15,69 93 8,11

Alcaligenes 1 1,39 4 0 18 - - - -

Citrobacter 1 1,39 10 0,46 - - - -

Edwardslella 1 1,39 8 0.3S 1 1,96 4 0,35

Enterobacter 1 1,39 1 0,05 - - -

Escherichia 1 1,39 4 0,13 1 1,96 6 0,52

Klebsiella 1 1,39 4 0.18 1 1,96 5 0,44

Proteus 2,73 6 0,28 1 1,96 4| 3,35

Serratia ■' 1 1,39 0,32 1 1,96 2 0,17

Pseudonmas 1 1,39 2 0,03 1 1,93 15 1,31

Xanthomonas 1 1,39 1 0,05 - - - -

Lactobacillus 1 1,39 1 0,05 - - -

Listeria 1 1,39 6 с, га 1 1,96 12 1,05

Erysipelothrix 1 1,39 1 0, Od - - -

Aspergillus 3 4,17 49 2,25 - -

Pénicillium 2 2,73 20 0,9? 2 3,93 10' 0,87

Candida 11 1,39 1U 0,46 1 • 1,96 8 0,7С

В с ь о г о: 1. 1 72|100,00!2171 100,00 1 511100,00 1147 100,00

Таблица 4

Таксоном!таий спектр культур, вид¡лених ai mKipii Д1тей

Здоровi П=43 Хвор», г.-ьа

Роди число число число число

вид (в штам1в ВИД1В ШТЗМ1В

aöe X абс X döc 7. aöe. %

Staphylococcus 12 20,33 ?"59 38,77 lb 21,43 68? 47,61

Micrococcus 8 13,56 196 29,34 в "11,43 366 26,36

Sreptococcus 2 3.SQ 10 1,50 3 4, "9 27 1,37

Не is? эг'а..... . 1 .1.70 1 0,15 • " . -

Aoinetcbacter 1 1,70 3 0,4о 11 1,42 5 0,34 П 4 ,

iaul ал*з i —;— - — ' Ccrync-bicteriur. --* п * > 1 W 4 о са •У А • * 1ч Н7 CI п * Л HI S 61

Erevibacterium - - - - 1 1,42 5 0,34

Propionibacterium г 3,39 29 4,34 2 2,86 33 2,29

Actinomyces 1 1,70 1 0,15 1 1,42 1 0,07

Rothia - - - - 1 1,43 2 0,14

Nocardia 1 1,70 1 0,15 - - - -

Bacillus 10 1о,90 65 9,73 10 14,29 151 1С, 46

Alcaligenes 1 1,70 1 0,16 1 1,43 5 0,34

Citrobacter - - - - 1 1,43 4 0,28

Edv/ardsiella А 1.70 1 0,15

Enterobacter - - - - 2 2,66 2 0,14

Escherichia - - - - 1 1,43 3 0,21

Haf n' a 1 1,70 1 0,16 - - - -

Klebsiella 1 1,69 1 0,16 1 1,43 2 0,14

Proteus - - - - 2 2,36 3 0,21

Providencia - - - - 1 1,43 4 0,28

Serrat ia 1 1,69 е 0,90 - - - -

Vibrio - - - - 1 1,43 4 0,28

Pseudomonas 1 1,64 5 0,75 4 5,Vi 19 1,32

Flavcbactarium — - _ _ ■ —- 1 -1,43 ... 9 -0,14

Sphingobacteriur, - - . - - 1 1,43 1 0,07

Lactobacillus 1 1,69 6 0,40 1 1,43 6 0/42

Bordetella - - - - 1 1 ,43 4 0,28

l'icor 1 1,69 1 0,1В - - ■ - ■

Aspergillus 3 6,08 3 0,45 п 2,°6 22 1,52

Finicilllui - - - - 1 1,43 1 0,07

Candida 1 1,69 2 ■0,tJ 1 1,43 1 0,07

■ 1

т

E i ь о г о: J9 100,00 668 100,00 /0 100,00| 1443| ..00,00

пор1вчяяо 1э здоровими. Майже на 1С Z эб.'льшувалзсь частка стаф!лококового угруповання. В два рази еменшувалось заселения nocipti коринебактер1ями з пэралелъним ростом к1гь-косх! ентеробактер!й та псевдомонад ь оуттевим переважанням останн!х.

Таксононом1чний склад м1кробщеноз1в шк1ри дней plsHOi стат! суттево не в1др1знявся Mi« собою, за винятком стрепто-KOKiB, котр1 часташ^ колон;зуьали шк1ру глопчикЛв.

Враховуючи частку стаф1лок_;к1в, м1крокок1в та коринебак-Tepifl серед вс!х бактер1аль:шх угр;повань шк1ри, 1х сл1д в1днести до дом1нуючих представкик^в аутофлори, резидентних MiKpoopranisMiB, в той час як решта бактер)й - це додаткова, транзиторна м1гоофлора, так як ix питомп вага эначно посту-паеться попер^дшм, i вид1ляються вони далеко не у BCix

1НДИВ1ДУУ^11В.

Привертае до себе уьзгу також б1льша частка аеробних ба-ил на.mKipi д1тей пор1вняно 1з доросллми (в 2-4 рази). За показниками частоти появи в угрупов?нн1 вони наближаються до групи коринеформних Сактерай, отжё займаюто проьижне Micue Mix кока>1! та ентгроСактер1ями.

Всталовивши, що на mKipi людини переважагать пседставники ■'jOKOBOi групи м!кроорган1зм1Е та коринебактерП,. проведено анал!з ix видового розподи;'. У kokib jiH був неоднозначннй, проте заф1ксовано переважне дом!нуВання S. epidemidis, який складав в!д i.3,6 ,-.о 40,4 7. угруповання. Значно piflme 3i шк!ри людини вис 1 вали imni коагулазонегативн! види i ' серед них . S. haamolyticus (11,8-С1,3 X). КоагулаэопозитивШ S. aureus та S. intermedius або 30BciM'були в!дсутн1 на inKipi у гдорових д>тей, або сягали 11,7 7. у здорових дорослих.

Стать людини мшвала на' структуру стаф1лококових це-

ноэ^в пшря. Зокрема, в1д здорових 1 хЕорих шнок част!ше " Еие^Еалш еп1дермзльн1 ст9ф)лококи, н!ж в!л чодовШв. - У здорових д1вчэток, навпаки, 1х чаетка була ьпшов, шд у хлоп-чик1в. Под)"бн1 аак'Н0ы1рИ0СТ1 булн влаетив1 1 Э. 1чае№>1уи-сцз. Коапулазопозигивн1 стаф;лококи також значяо р^дше вис 1 вали 31 шири ос!б »1ншо1 стат1. Щ и1крсг>рган1зми, а . також шташ( Ас1пе1оЬас1ег эаслуговуютъ пиль но} увагь, адле впни иж'/ть викдикати гагибель кератиноци'пв та ф1броблаг;т1в вк1(.и, Шдсклпгя? яйкгр дироюву (>&у*ог'еь ¿1'.*, 1330)7 чому контроль вь IX рсаповсюджгнням на шир! вгжливий особливо у Д1гей.

Сл1Д В1дн1гити, щр у дней 13 захворсванняыи орган1в ди-хання на шк}р} у великих кК.жостьх в'являлись 5. Ьаеио1уМ-сиз (21,9-31,7 X), як1 пераважата нав1ть Б.ерШеглаАНз. Спо-стер1га.:ась перегрупуванля р!звомаштиих стаф!лококових популяций в »¿кробюценозк '?оирема, в них зб1Льшувалась пито-ыа вага Б. знтЯа-.з, 5. эсшп, починали вшпватись коагула-30П031:ТИВН) ьи.ди.

В Р1ЭНИХ анатзшчних зонах шири в1дшчена ыоза}чшс1ь розподиу сгаф1локок1в. У здорових людей п:сля 5. ер1с!еги.'-наетупш Ы1сця пос1дали 5. Ьаеио1уисиз, Б. Ьу1сиэ на шк1рI живота, значчо поступаючись ш за часткою в у^рую-ваши. ^днак на гоьплщ сшдермальних стаф1Л0К1К1в гам1цали 5.31ши1апз, 5. Ьаегг.Луисиз; г. заргорЬуисиз.

• У людей 1з захворюванняш органов черевшл порожнини 2. ер!с1егт1(11з девр част1ша заселяв шк1ру адухвин«01 д1ляпки лор1вняно з навколопупковою. Аналопчну картину сшутер^ш*. 1 для коагулазошмитивних стаф1локок!в. У длтей в!дшчлли ч1тко виракену неоднор1дв1Сть заселенна шири р13нонан;тн1ШИ бактвр1ями. У д;вчаток видро була частота густр1чавня

еп1дегмальнпх стаф!локок!в на шкхрг вдухнчнно! дШнкя i нидчим в навколопупюзв1й, на nKlpi кистей та roMi лок. Друге шеце в'еколоНчшй cTpyrcrypi ценозу займэти не S. haamoly-ticus, a S. capitis, ^дтшшвпти йоге "а трете. Яшнр S.. hae-molyticus аначно- част!ше вис^Ьали si uiipii хлопчик1в, то S. capitis, навпаки, в1д д)ечзток.

Шкрококи, створюачи другу за своею чисельнЮтю трупу 0актер1й, складали 23,2-22,4 Z вид1леннх культур. К1льк1сть "ix еменшувалась при патолог1чш.х процесах як у дооослих, так i д1тей. Серед них дом1нуЕали М. luteu.3, частота зустр!чання якого. була часом виш,е, hi* у S. :piiermidis. У «1нок i д!в -чаток частота зид1лення М. luteus деколл вдвое перевищувала П у чаловiKiB i хлопчигЛв. Iiiaii сиди м1крокок1в перснстува-ли на DiKipi ма^же з однаковою частотой.

У хворих дЛей на 30 £ знижувалась частота £/стр1чання М. luteus в усЬ- б1отопах за винятком гокплки, бiднlли' за видовим складом майже Bci 0бсл1дуван1 экологi4iii nidi.

Шльк1сть коринебзктерп! зростала на EKipi у хворих до-рослпх oci6. Однак у д!тей Щ зьини носили иротилежщй характер: питома вага паличок зменшувэлась майже BflBi4i у хворих.

У здлрових, i хЕорих дорослик на miiipi переважали С. lipo-phylicum, частота зустр1чыння нких доливалась в межах 10,5-17,и X. С. minutissimum, С. ps^udodiphtherlticum вис!вали значно р1дше. 1снуЕала певна моза!чн1сть колон1эацп шкЛри кор!шебактер!я)..и, зокремз, С. pseudodtphtheriticum в чотир'и рази част1ше вис1вали 3i шюри эдухвинно1 д1лянки, н!х 1нших

610т0п1в.

Стрептококк, нейсерп част!ше колон!зували UKipy чолов1-kib, пор1вкяно 13 жижами, а такол ratify живота, Hi* гом1лки i кист!. ВрахоЕуючи низьку частоту виявлення цих бактер1й на

- El -

EKipi, гони uc.xyгь сути «лднесек; до тгзнзи-пркс! флори. .. . Aej^ösi Сгциы: складаш даст зна-шу час-тку е'ект&р! алого угрувйЕаяал aupt ñero лцро «вервззп В.. súbfcilis, яка s2,á-¿,? разе-w¡^ánLcr¿3пи Ь. i.ûcsrans i E. i ichemformís. Ос-гаши 5 два рази част 115e колов;еуеали 40í0bikÍb, в

той час ли: В. тзе&гйлз - а.нс-к, У ociö ¡з захвог,шанняш ор-r~KiB поремгаии s J дм ms но еСильсжшш пячено; гаги Е. lichenifcrmís I Br census.......... ....

Сашин CKipHi покризи Бзаселяли b. RcîCcxапз. irpa^ ь Г» i* ®'tû ebuww

ли в наЕ14олопупксв1й дояшд, а В. subtil is - в здухг;гашй. У д!тей Е. Gravis > E. cereus ке висíвали la здухвинно! д1ллкки та кист i, а В. coac'Jlans, навпаки, внаходили тьню на iKipi кистей.

Лля хзорич дорсслих людей характерна тдвйщена частота гугтр; чання £. coli, к. preumonias, P. mirabilis' 1 P. aerusi -г.: ra. У здороеих д:тея Ц1 в иди не сули такими чисельнкми nu,p¡Buj.ho is дорослими, i ^тввали гь-чно р^знаьшптншшн у ПредстаЕ; '.rai niei групп Сактер1й такс* т^даьалм Пе-ревзгу нав1-.олопупксЕ1й Д1лянц1 в nopiEiiamn 13 зд. ..виннои.

Дошнантниыи видами lia aaupi людшш мс^ча ввалати S. epi-dérirtídis, "Mr- lum-ir -i—lipophylîçujft Золотист! стафьтаколи мынугъ 'у г-н b'irtnôcski до ¡нликэторних вид ib. У хворих дЧггй " ь структур; cts^iíc -f'1'.свнх угг.лоьань nepoE&.íae S. * ъаю\у-t. _,us, я кий при певних уновах ац1..снЕв футтщ» демшантго _ ЧУ-

СуЪр~шBäHTHiuät аг.вдгтавнйаыя г M. lyJae. fa- «ubtjbs, в у Д1тьй Б. i rmti.. Е. coli, ига-.« Í -е^чеп, ñas i Г о-teus nowia гегг датн лк ,ндикаторн! З1.г<и. 1 поява hi шк1р1 . eulttae еколопчп;- структуру иг-коеу, я^шдчуьчи наяипль

- 22 -

дисбЬгу в систем! "хагяпг-ьпкрофлора".

Чиселыпсть окремих вид1в бактерШ га !зс таксоноыхчний спектр н° доаволяють дзтч повну хариегериотику струкцри вс!х ьикробних угруповань. Д5г!г;,йчн1 вааемаав'наки ¡лк окре-мимн складниками сл1д характеригувати за вначуц^ств, типом роэмНцзия у простор!, покагниками процентно! поД1бност! бхотолхв, кое$1ц!ентом поедкання пар окремих м1крооргашгм1В.

Визначення хаде^су конъатюзкостх оеювних представши« в м!кробюцэногу ваов1дчило Ер хм во!м притаманш-1 купчастий а5о плямпстий рогподы, який ¿хдбивае мэзгхчшхй, нерхвноШр-ний характер 1х умагт! у формувашп горизонтально! еко-лоПчио! структур« шглрн.-

Еирахувашп ¿ндексу гначуцостг дозволило виявити нер1Еногначн1С"-ь -вкладу колено х г оенлвних труп бактерШ у формуЕакнь Ц9Н031Р. ЗзфжсоЕано гмхни херархп таксошв над-еидового рангу в эалежност! вхд пку людинп, процес зростан-ня рол! транзигорнох флор и (банил, гр,;б1в, стрептококхв) при Формуварч! патолог 1щюго вогнища в ерганхгмх (мал. 1). "

Аналхв проведения дзсл1джень 'адтвердиы висноеки, шр в уехх обстснеких гр./пах найбхгъи вкачупцгми вкйтупали стаф1ло-коки, мжрококи 1 кэринэбактерН. Однзк, теэважают* на одн=-ковий флористичний склад ткроб1омнонав, у чоловхклв на шк!р! тавота на першому ¡..¿сщ га сво^-ю гначувдетго знаходи-дись стаф!локски, а у х1нок - м1крококн. Трете мхецэ в оОох трупах пел дали ко,лигбактер.11, а четгерте у чоловхюв -р1?Н01'-1Н1ТН1 грлби, у ж1нок - бацили. Ця те"!денц1я гберхга-лась 1 у д^тей. У хворих ос1б ^ три 1 бЫыпе раэхв зпоьтала гначуаусть коринебактеМй. Для хворгх д!тей тхлькп * на гом!ЛЦ! шкрококи переезжали стаф1локски. Характерно, щр у ц1е! групп на третг шеце виходкли бацили, вкпеняши кори-

- о ."3 -

/ : -г

/"Ti

i--—, ¡v '

i"- rih

t !' I I

t' TV ! t

/' i

! / I ¡

/ VT..« L'.nrhi

: :!■'■; ' ; : -it ñA4í'\,\1Т:г\'-'"'Ш&' "h'^-i N'l?

• ... .. ; '«■-.. I _ Ci^j j j' IJ , I ,,.;, I < ¡,

0.12 í'

р' ! 'J:í 1 í

í i ! i 1 I

' ' > !

0.08

U.'üO. i

1 ,¡ s

Üil^íUÍ

J -/.

r-\ rs л

U-tM

tfcîS •■ i: ; ií _/ ! i rr¡! ri' / --■ií-] î1 1 i ; SÇ; / A \ ¡i x

'-ií ¡i'" ^ â\v % Ш Ш Й \¿J 2

.-•■! • —j^S ij I------SS И Ч i

й?- й/ Sä г- / . ^

■^Si il'

.ч 'Л/ i1^

/ >1/ /'Л/ /Çi * -

: f-ffi 0 r--------1. .. - _._r------------f

r-f а/ д

fr 7 Г—

[/ 7&W 75

- • K* •

л

Г)

Ii

i

I&jsaicst 1. Пюшу-Деть oitpe*iüí rpyii fcurrepiH, як i хсжиИауигъ atiyy .яанкалопутювй! дГмшкй.

À - здоров! доргсль S - XEopi рорасш, Б - эдо-гав! я?™; Г - 2ECPÍ fii-ги; 1 - uiftpojMíK, 2 - стаф1-3 - Kopistcúcucrefü ï, 4 - Оавдл »:, 5 - cïpeirrc-коки, S - eirrepoCairrepï ï -

небзктерн на задн!й план.

Оц1нка вкладу б;-,-ггерзал£Ш1х полуллцШ у становления ц-э-но-пту була проведена га допомогов Шдексу пс^тдйнсст!, доч-волийии Еигнэчити дом4нантний оклад >.;1кгоб1оцэког1Е. Проведений анал!з показав, шр у рiгнi bikobi nepicwi людшш тс. при захчорвввннях ^дбу^аппся виратин! гмпш цен лип is табл. 5). У здсрових доросдих ях%еЛ головку роль у MlKpoßio-ценог! в1д1грав^ь три ви.-.и шкрооргэя'гиШ - Ы. luteus, S. epidennidis та С. lipcphylicm Bei есни разом або .окре-мо стЕорв'.зть Ti Bapiaai'i, ш,:; догвоглвть охарактеригунати пЩ1Ш1дуадьн1 цекэтпш; людини. Лодлткзвим видом практично в усiх Oiстопах -зиступаз S. haenolvticus.. • У гдорсвих Д1тей домШантну трупу створюють ильки М, luteus i S.epiderrudis. С. lipophyi¿сил через дескть нпгькл гкзчгнкл ксг£1щеиту на входить натпть до групп додаткових еид^в, куди е галегаост i В1Д бттеша можиа 21днести S. capitis аСо S. epidermidis. ХеорИм г лзтологхею орган!в черевно! порогтапн:: була властиЕЗ змгна Ёедучогс домшзнта: С. lipophvlican вилодилз на л1дк-руюч! поайци, галшзючи поваду м. luteus ,i S. epidennidis. Трупу додз-тавих er~ie розЕирсвалась. Як правило, ii форму-Еали S. haemolytieüs, S. epidermidis, В. lichenifomis. Кори-иебактери аустршзлиоь тыьга? як впздгст видк.

здорових чолов1глв nocTiftui ёид'1 були представл?Н1 трьоыа видами бактер!й, в той час як у тнок - двомз (М. luteus i S. ep.der-fiiir'is). При цьоиу для першэго в них були характер«! дссить Eiicc::i значения коефщ!енту - 77,0-92,0 %. Як додатков! епди у чоловШв мо-чз рогглядатн S. haeTOlytl-сиз, S. interpsdius, деколк птами Aspergillus, а у «Шок С, lipophylicus, S. Capitis, S. epiderrudis. Спектр додатко-вкх енд1в у хворих r,iPV3TOK буи значка тужим, Hi* у. хлоп-

ЧИК1В, а чзстка С. lip^phyli^üm сктадала есьогс 21,0-27,0 Z.

Стаз, пред^тавникп аугзхганн..! ¡рлори tfrpigezt дсшнант-нпй склад шкрсбхоценоау кг правах: пост1£чих- чи додеткових, вид i Е Прете, вони нэ завкдц ьо>7ть Сути р 'гндектнеа флорою. Еихсдачи э i^ora, ггми Су^с гзлропонавано спас 16 назначения nccTiilKU-c ЕИД1В (а. с. Л l£àâ£S: ; якххй передГлаг е::кар;.стан-ня з "цгет ме?ш кс^щ_енту Е1днс:де'к:-:л сбредньйК££.дратичиагс В1дхилчння гуетини плпуляди до i i сср&дньс5рк*^?тич1:з1. Значения Кифицепту !.:енше адиаицх ^-гвелай ьхдкест:! вхдпозх-

дния вид до пс-сплних, ди^ри-^дисеа!.! т;я,.'ч=сое! "ы-нактн!

види В1д справках. Осташш.~: на EKipi дар-сслпх едсроЕих ^¡о-шжна ввалати S. epidsraicis, IL luisas, С. li^cphyli-cti-TL У хворих Д1тей С. lipcpnylicL'ni сл1Д Ехднести до транап-хорь:::х ЕИД1В, хсча еонч еисхеасться у к::>: частхше, Н1Ж Е1д здоронк:.

Нзйб1льше Сагатства еидхв спостерхгаеться ьа. ¡n-apí ЗДОРОВ;!:: д^рослих i ДХТеЙ. У 0С1б Ч0Л0В1ЧС1 ctstí сойс Епрала-лось уСиаши"; и i г i J hi»- У жхночох, а у дсрослих б1льа:е, кхж у Д1тей. Градшкг видового Сагатстьа ¿рсетав у Еапрямку шкхра rQMijnui - кисть - жхв'т. У хноркх Е1ДМ1челс еуттсЕе зыенсеннл еидоесгс Сагатства шкребкпх угрупогань (табл. 6).

При проред-нкх анал1зу структур« ы1крс61сце.чов1Е EKipis H¿ заЕ.еди вдаЕалссь Еоахувати к1льк1сн! сп1вЕ1дноиення míh шкробними угрулованняш. Видове ïx Сагатства було однакэ-е1ш, проте вхдеоток особлн, нал=жних îot,>y чи хшюму еидовх, Р1знш, щр суттев впллвгзо на висноеки. Дл? ксрекцХх була застссовано показкики каг-щктрадп дочхнування, ы^екси р1знсыан1тта та рхвнамхрност! розпедхлу Г'ннона.

Ес-х'аноЕлено гЦдышност1 mí* окремишх Йхатапаш ькхрц, а тахсож аналог i чкиии б>'стсдаыи шкхуи у caí С pisHoi статх, а

Та5диця г

Вцог? т;?!.:а;тгл .'airrppií', колов .¡густея- ледкни ......

: í:'-; L- ---'■■ " Г-1--

i,*.-.;.. ч-агзд; чэг. ни в.

_____I_i_L

раггч.:

Л с р с; с л ; г-г;. ' ::. ;= Иei I >?,'«о

- firj.tí¡rr.-'22tr2f594 е,-6410,-1*1 у. С! -. .- 1..C.-21Í - i - I .2.2

д i 7 II

Кзг !" " г.уг кг г ! г. 51 ;7, .1С, 39 ! ?,20Ч,60| 7,29 г^тхгкк::;-; ; ; У,22 i E.S715.111 S.B2

{ 7,7¿'?,77! s,se; :,!Г|5,00| 7,"2

! 7,50'5,Cl i S,6S| E,76 j-1,601 6,67

__i_i_!_J_I_I__

* - нпдгв-г ^сатсгнс1 н? ЕЙ?качалось

- v..""' ;."-...:.; :■ : i!-:.r.i ? í l--;m .'Hü:- r-

.. - -- . _ -. 0Я-2Т0-

■er :: :. ' л:.:"/;:; г-" Л-Л i.л Садя:, эклгр! П ■

rr:::r.-i..'" г..-'- ; П: лт:.:л»,л-:;л. ллл riTçft

ï-улс ' -jai-T'.-r;: 5ааял !

?1<?нз?иня : : --'.л кгр'н^акгерй. шкрскэк: h ; asLiTt ста^лзксгчв. "уттсЕ! Е;-!,::ККГГТ: стостерхгаот"в'стр5тст7р1 л:;.т';.'т.-г:>;::г лл.угругг-7-" .-.rf,'' Г; п рш-:яни! г догосли-

¿.^аа, Г.;-.:;:;:,. ^r^HSíiiíO'SíaS. булл б!Л1и Л351Л1.П"!.'Л1 та гзрнаьзл;; ютотнШппс ррулннь, hîâ стзф1лс>кокп aro mí кротки. Останк: ¿si групп ч-зрэс своз впеоку 4;ïce.-ïK!C"ï '.ул.. Cuts Г piren гб1Л5ЯГ-

валзсь'гуетрггяЕЯ i "cryniHî. лл.г"!^взеня fe. Ucheni<"ormi-s i гмешпугались _u позгнккя для t. sultílis, d'являли« ряди,

- 23 - ■

не властгш! дорсслим (Е. trevis, Е. сег-еаз, В. spurious). Угруповаши Ko;;i:i<e6aKTepji} та::сл суутепэ Е1дрлакяглсь шн ссбов. у дорссллх доии-увалн С. L'.pophylicua, то на

na-:ipi д:теп наЯЕицпй piESHt шдекеу дсьл.чутакня пали С. xerosis. у ХЕорпх Д1тэй де угрупонаннл Егагал! ьуло обмелено ti-л>ки деоыз видами: С. lipcphylicuw i С. pseudcSiphthenticum.

¿нзл1?учс-:п ШкриСюцзксги ¿а допоыогою коефщшггу под1£носТ1 Захара (Q'., уточнено ooiîoeki поеднання бактерт,

П;3 КС-ЛОН IgyXTt EUP'Hi ИОКрИЕИ flBHir: ГруП С-бСЛ1ДУЕ2НИХ 0С1б. Яч грагпло, найн.ид; значения Q «алн пар;: дошнантних ЕИД1В Î.L luteus - S. epiUnaidis, M luteus - С. 1 ipcphylîcum '„0,450, 52), дьдр менш! - S. epidîTKidis 5. haenclyticus - C. lipc-plr/lieum (0,24-0,25). Для транапторно! флори значения ко-¿iiuiehtie не гйревищуЕтли 0,1.

у х21рлх дороеллх опоотерп'ались bhcoki покагник;. для пзедн-шь 5. capitis асс s. saprophytics г В. 1 ichsniforaiis та ?.. ¡^¿aterium {0,25-0,35) на е:д:.пну е1д здордЕих, де 6з-цили часпяе в!!С1налиеь вкутп г s. aureus i s. cchnii.

Еивчехчн результата 7-10 денного перебування Д1тей в yic-вах к&рованого абактер^ального середовища стационарного типу, СЛ1Д Е1Д[.атктп, гр в пр:цес1 л1кувакнл ыдбуваються гначн! гшнг м1крсб10цен0в1в шк!ри.

Енечэкнч таксономi"4oro спектру вяд1лених культур пока-агто, го ai шьпрк злтзеть предетавнкки родин Enterct-acteri-лсеае i Fseudcnv-nadaceat, гначн.' зме».луеться чис-с- стрептококк, аеробних Садил, ен-мугтьсл число Crraerift а геыглин-чнньи властивостяш. е 1,4-г,4 pasi: зростчг Щльюсть шкро-ксксвого угруповання, вб)льиуетьея число бЮтоп!в, в яки-. еонн Еис1ваються.

Проходила ьиралеиа перебудовь е структур! стафиококс-

еого утруповання: зростала густють пэпуляхЦй еп1дерм1льних стаф1локок!в та 5. hominis при одномоментному,аншиешп.п у 5. rwmolyticus. Знач"э гб1лыпувалась оЦльнхсть М. luteus. Ряф(кпорлно суттев! грушення в структур! вначушост! окремих бактерхалъних ухрупованх.. Г,1 гшни не могли че вхдбитис:, на "??::!!"!'т:!С!1у ектад! ценотип1в. ькщо опечатку' BiH був представлений, в основном,, Б. h3*molyt'CU3 i М. lutt-us, то в процзсп л1кутання на EiKipi живота г'явились S. epidermidic.

ляласt еросгминлм коефхщснТлВ Жа'-.кара для пари 2. epidermi-dis - М. lnteus :а гменшегням Пего для поьднант^ S. haeroly-licus э М. lutcus тс. 1нип.ш ш крс кокам:'.

От же, "-10 денне пзребурання Д1тей Е гнстобюлопчних vmobpx сприяе Hoptruiisami MiKpoSioushosy шк1ри. Подалыт

Гос.ид-чечня дпэвл.цять р..;т^новитп. те naajiicTb - i стабильность ;л!>: t,j;n.

T-rr-ИМ ЧИНС!!, «кс-сист-мниа та пспу.-чщшшя П1ДХОДИ до :чцкг.и дзгв -лдсть рсггдядпти !."к:ру як едину

ег.ологхччу систему. у i r;iT>"4 iсну».ь ce:u спе-

цчф 1 чнi i?papxi4Hi Егагмзв1Д!Гоиня в струг..ypi 6ак~ер1йних ц?иоэ i в. Шкрскски 1 стафиг.кжи, як >шй31льш ипслешй представники, гкачко г мвншЙТйЙ реэг/оть на ' зш"и'"'ушв"

biKiöpn, cspjK'dttiai i i е доскть даиЯлыпшп, . jx

чисельнЮть легко вм1нюоться внасл1-,ок р?гномзн1тнго-вплив1в. Так як nikipa лвдини -г Е1Дкритою е'юлопчною сг.сте-■:уо, п з? пост1йн:> гагняе втрз? при во днях процедурах, гл;.-щешл поверхневого шару еп'телшл^нях кл1тин. - Така е»отема . неспронотаа еа рзхунек власних регерв1Е отати .ю-оправдяьому насиченою. Еростання ецдьност! бактерхальнпх понуляДШ "при

розвитку патологичного провесу в оргашэм! св!дчить, щр шк1ра у достатка М1р1 насичеяа оеобинами, проте не видами. I дШсно, ВИДове Сагатство шк1ри в таких умовах знижучться. У дорослих хворих гростае концентрация дом1нуваннч бацш^ коринебактерай 1 знижуються п значения для м1крокок1в 1 стгф1локок1в."

■Пстидиндекзрбоксилазна актпвн1сть пред::тавшшв

КЭрМаЛЬНО! ЬИКрОфЛОрИ ШК1рИ

Проведет орипнальн! досл1джгннл на 5233 штамах р1зних ЕИД1В бактерп! показали, щр деякл предстаЕники нормоценозу шк1ри (6,9 X) здатк! продукуватн фермент г ютидиндекарбокси-лазу, яка трансформуе г1стидин у пстамш. Найб1льший вхдсо-ток таких бактер!й знайдено серед представниклв родин ЕгЛегоЬас1ег1асезз та РзешЭогкпайасеае (25,0-100,0?. штам1в). Р1дше цю Еластнв1сть виявляли у стаф!локок1в, аеробних ба-цил, кор;щебактер1й 1 шкрскгьПЕ. Найвищил в1дсоток культур' з такою здатнютв зареестровано в труп! д!тей хворих на еронх1альну ас?1# (13,7 X). Е1н у 2,5-3,5 раза П'-ревищував аналог 1 чн 1 ' покатники в Г( уг,1 едороьих дорослпх 1 дней, а також ос1б з патологией орган1е черевно! порожнини.

Десять вид¡в сгаф!локок1в з 1дентиф1кованих 16 мали ви-рахену гЮтидиндекарбоксилазну активн1сть (в р1знчх трупах обстелених було в ¡я 9,5 до 33,3 X псташтапродуценив), Серед аеробних бацил .найб1льш активниыи бут В. зиЫШг, В. та-сегапэ. -Значний внесок у формування пулу Пстэшнсщггеэуючих бактерхй вносили Р. ааги£1пов , Е.со11, С. вЛа1опаисиз, К. озсугсса, р. а1саНеРпез. Шдалспи експеряданти дозволили

не т1льки як!сно визначитп здатнЮть продукуваТи Мстидиндэ-карбоксилазу, але И вим1ряти концентрац1ю цього бюлоНчного ам!ну у поживних середоЕищах багатих на Нстидин. Найв1нц1 концентрзц11 г^стаьпну створювали псевдомэнади, кншэчт налички, ПОТ1М стаф^лок01И (Р1ДП0В1ДН0 - 724,1, Б42,5 1 169,4 ыкг/<.1Л). При сшвставлены значения концентрацП биогенного амту з кривою росту культур виявлено, шр в 01ль-шост1 випадкхв зростання концентрат 1.. г пташку починаеться

— —. пг 1.1Т1 оап АФЯ111 пияпнп! .

Гзглм чином, гдатнють пр-гдотавкик»в ' мигр^СхиЦиЦсгу Вк1ри синт^гувати г1стпдиндекарбоксилагу мо^е сприяти становлению пулу зШного пстамшу в оргРН1зьи людини.

Антиб 1отикочут лив ють представник1Е нормально 1

мжрофлори шклри людини

Проврд«н1 досл1джепнл показали, шр у здорових 1 хворях дорослпх 0с1б ЕИХ1ДННП р1Е4НЬ аНТИб10ТИК0ЧуТЛИЕ0СТ1 ЕС IX груп персИстуючих на шклр1 Сактери! в1дрюнявся М1ж собою. Зафкооваиэ достов1рне гбь1ьшеннл антиб1отикост1йких Езр1ан-■Х1В бактер!й у ослб-12-гахворкнаннями органа ,.черевчо1 _ по-.т^м пер'сдкчяо прияняьялипк антиб1отичи.. ТенденШя дз п1ДЕ111Г,эння еих1дного р1Енл антиб 1 отикореанстентност 1 фло-ри спостер!галась 1 в груп! хворих д!тей.

Однак високий р1Еень антиб ЮтчкостШких бактер1й вчярле-чо': серед ос!б адсрово1 груии: Понзд 63,9 % представите!® ста$ллок,окового угруповання несли в ссб1 детерм1нлнти ст1й-кост! до пениц)л1иу, метицилту, аготпу-шну; еритрсшиину, ЛШКсьицину, . Левотцетпну, тетрацишину, канашцину, ген-

такпцину та хнших акиШотиюв.

Ссобливо челлку к1льк]сть таких штам1в внайдено серед Б. "аигеиа, Б. ¿гЛегтеиШБ, 5. Гютгиз (86,6-90,0 X). ви-Д1ЛЭН1 кул^тури Б. соЪпи, 5. зошп ЕИпВшпсь псшрезистент-ншп. Шпулщ!я сргЗегписЬз, яка складала ядро угрупован-на, шстила до 73,3% штам1Е, щр несли в соб1 детерм:нанти СТП1КОСТ1 до дек1лькс:: препарат;в. Е Ц1й груш обстемених серед м1крокок1в 1 .-юринебактерт було б1льше чутливи:: до препарата шташв, :;ик серед стаф]локк1Б. Сднак чаотка ре-знетентннх м1крок.ок1в складала 4Э,7 *., а число пол1ет1йких коринебактер^й сягало до 1/<1 1>. угр!полання.

Аеробш бац!Ш1, стрептококк, е.чтеробактер1! та псевдомо-надп'також часто були резистентни!1и до антибютик^Е.

Еактер;альш популяр!, ир населял;! шнлру адорових Д1тей, також мал;! неоднаковий ревень чутллвост! до антибютш^в, 1 спектр и був досить разноыаштним. Б1Л1Ш висок! показники ст'.йкосч мзли стаф1лококп, аергбн! бацили, менщ1 - корине-бактери, шкрококи. AHTii6ioTHK.orpai.ai штамп1 бактерий, вид1-лених В1 д д^тей а патолопею орган 1 в дихання, засв1дчили' ' суттеве переважання антибютикорезистентних вар1ант1в, щр практично в ус IX групах пов'яззко з тривалим прийомом ан-тиб!отик1в при лхкувашп.

Заслуговув на увагу неоднакова чутлпысть до антиб!оти-К1в мшрооргашзкпБ, щр населяють щшрш покриви людей р1э-но! стат1. Во крема, в груш адорових лцнок заф1ксовано дос-тов 1 рно ненше число резисентних до пенщшну, л1нкомщину, канам!цину шгам1в стаф!ликоглв, мжрокок^ 1 коринебадтер!й в пор1БНЯши з человеками 1Р<0,05-0,01). Одночасно в них бу-яо б1льше- сийких до метицшпну 1 1утливих да л!нкошцину бактерШ. Суттев 1 в 1 дм ¡ни ост! в антибютакочутливост! М1кро-

сргашРшв опостер'1гались у рдорових Д1тай. Бони мзли piano-направлоний'згарэктер i" отоспались як.окрешх труп шкроор-mbipcíí?, ток i д°лки" антиСчотик1В. Одиак для ьсьх Сзк-lepjflim угрупоЕаиь на ¡SKípi була характерна пхдв^ип KiJitKicTb антнСлотпксчул лив;г< до лткомщину, хлорамин i голу i п'гг/ сн ок. ацил1ну ¡ттенЛе Штерне, roo населяли б 1 отопи хд&гешиа s ncpiBuamu з д1Ечата;.п', i г топ те '¡lj )«нш9 ....„г ^ £.£т1!П1о'Г11корезистентних штаьпв. Для кокоеоГ групп бак-

'"•epÍH Le* -. „ Яа"ИЧ * Ц Tivn-i Ч » A „ _ ^ Г1-

до PtíHiiv.'TiHy,' амщцглн.у, канамп;лну у ллс~у;:::1г (Р<0,С5-0,П1). УЛлькють пен шил i но -, ампиршно-, ерит-РОМ1ЦИНО- та о.-зандсмщикзч:тллЕ1:х коргаебактерШ, навпакп, була випрю у д1вчаток. Под1бч1 оссбливост: зберлгались i У хворнх д1Е'-:зток та хчелг-шйв. Вони торкались в основному ре-е*!ст^нтш1Х го ачтЙГиГУйлг етам'В Сактер1й. ,Стаф1лококи i £иро-.л1 Caun.v:, якл. ви .ч вались е? склри д1ЕЧаток, гулп елльи ре?потектн1'.:.гл до пенщплг-у. ампившку, птрош цину, ск::а-цил!ку» лхнко'.нц:;:-!/. 5нзч-:о в u&wsiñ ц; р'дютосп стосувалнсь коршебактер' й i шкрекок.в.

Таким чином, Естановлено внра».ен1 Е1дшкнсст1 е ан~ тпбютикочутлиЕо-гп бактерлй, якл формують шкро^лоценоеи Süíip«- Часом е píeHitx трупах обед^вани;: вотг яосять pieso направлений характер.

Антагон1стичнД властивоот1 представничиз нормально! -м1крофлори :ж!ри

Проведен. досл1.д*эння показали, ¡яр на iiaapi вдоравих i хворих людей piBHoro в1ку юнусть мжрооргарлгыи у.оча би од-

ного вид;.', як! в умовах дослав in vitro проявлять вираже-ну алтагон1СИ.чну активщсти. ТакЛ штами е серед BCix представник1в мшробних угрупован£. Найчастше бактсрП в протишкробною актившстю ?устр1чзються у &дорових доросяих серед аеробких бацкд i стафьпокок1В (66,9-70,0 X штам1в). Ытрококи та коринебактерп, е основному, проявляюсь' д1ю иротц шта>.пв гомологiчних вид1в. При захворюваннях загальне число aHiaroHicTiB суттево не гмшкнться, хоча В1дм1чаеться перероэпод1л сп>=ктр1Е Ta>-:oi активности серед груп бактер1й, щр етворкжть м1Кробюценози, а саме: дешр эменшуеться частка MiKpo6iB, як1 проявлять алтибактер!альн1 властивост! по в!днои?нню до одного - двох шташв i зростае у тих, ЯК1 приппч/ють picT трьох i больше культур. Так! процеси направлен! кз забезпеченкя' ста01льност1 ыжробно'! екосистеми uiKipn. У хворих зб1лъшуеться сила антагонистичного пресингу шташв аутсфлори, про щр св1дчать В1Щ1 значения зон затримки росту, гб1льшуеться число антагонюнв нав1ть серед представник1Е роду Micrococcus. Под1бн1 законошрност! спостер)гаються в трупах здоровик i хворих д1тей. Еиявлэнэ обернену залэжтеть М1Ж спектром антагонютичш! активности MiкроорганiPM1 в та ix антшлкробною силою. Характерно, шр бактерп, K.:i з'являються на mcipi на правах додаткових внд1б при захворюваннях, мають ейщу в nopiBHHHHi э представ-никами аутофлори здорових силу антимшробного ткску на 1нших сп1вчлен1в MiKpooioueKosy шк1ри. Шшиео, щр при дисб1оэак ШНЛрНИХ -TOKpUBiB, ^ТЕОрк.оться умови для KPJ-ЛПЗаЦП ДШРИ транзиторною флорою. Для тс.'о, щрб забе.печити co6i умови виживання у в!дпов1дних еколо"1чних ныах, вони поеичн! мати захает, здатний леребороти мехгипзми, якл зумовлиють колон! защину резистентность вшри. Таким фактором виступають

бактер10цини. эеэлэючи на те, шр у хворих ЕИдове р1гно-ManiTia мжроу^лори lEKipii мэнше, н1ж у гдзрових, спектр ix антагон1СГИчно! активкоот1 вумий.

Виходачл э того, шр нзйччст.1ие збудниками rHiñHo-селтич-нпл ззхворювань шк1 рп бувають стафьюкоки, нами проведено досл1длення антистаф! лококдво; активное!i основних предлтзв-ншлв М1крсб1оцено9у пк.ри рхгних гпуп обсл1ду^аних по siд!'0Ш'"ннго до музейних штам1В етаф1локок1в. .. .......

~ - ' ^"^«^^"tiunt, ия ПК1П1

ЗДОРОВ!!,-: М1Ш ЧПКЗ ЕКрЗЛгК" Kjwr ж." t — <> i Л/Л/Ь;

Понад 91 Z г них затримували picT музейнпх kitimíe, у хворих ¿х частка дсля-ала р.З %. Одаак г Ц1й rpyni в 2-5 раз i в еб1льшувалось число силъних антагои1ст1в.

Деякл штами mikx^kokib i гарикеб^ктер1й також винеили . здзтн1сть в умовах i.i vitro затримувати picT музейнйх стаф-локок!в, серед игл наЯС!дьш зктиьнимк Сули it se-Jenta-пиз. М '.'лпэ.лз, С, рлоиг/л.^гльепск'лг", i.. yírc?is. Алл еснп глл^еллл pier -пль'-и клагулаглнеглиирл'и}- е-афглэ-KOKiB, ке ззеикчи ккэди 5. ллгеиз. У квссих Пролклтаф1 лококона актквшсть KiKpoKcKiB булз виражена силыпше, HI« у здорсеих. При цьсму 1 сил--, щ€1 д1 1 булз достов1р1г вище, в

той час" як у KopiiH^C'SKT-ipirt вока-_________________________

Частка Саши Ы ¡лклр" гдлргглх • урорй*-, mr> пригшиувалй 1.1/eeiiHi сафикиоки, t цьчсыу булз приблшко однзкоюо (по-Лад SO X), проте шкроби В1Д останШх Мали ширший спектр ан-тистаф1ЛО!:ЕЖСЁо1 активности хлча Число силъних антагопсПв тред Ю*х <"'/ЛО l.'.SHli'ItM. НаЙ5!ЛЬЕу ЗКТНВНЮТЬ ВИЛВЛДЛЛ В. 5UL-tilii, В. licheniformis.

Якшр серед аеробних бацил понад 30 lí ¡,:om актаго1ПСГИчн1 влаи'ГНВОй'П, особливо на mi pi хворих oci6, то стаф!локски

послали свое Ильне шсце в структур! шкробно! еколоПчно! систем! EiKipn ьа своею чкселъшстю та щ1льн1стю популящй.

Так як гутом1крофлора не еавжди ыоте з^.бевпечити стаб1лън1 уыови ¡снуванш С1оценс.31В, ix недоторкашсть для патогенких i уыовно-патогенких бактер1й, сл1д спрямувати зусилля на пошук засоб1В корекц»1 miкробшцекоахв. Найлтшим вар1аитгм мовдть' послудати еубютики Е. subtilis 2898, В. li-cheniformis 254, Е. coli М-17 та М. krassilnil-ovi, а гпдомою антагон iстичною активн ютю.

Лроведен1 д0сл1дження св1дчать про те, шр Ц1 MiKpoop-гашзми мають яскраво вира.жеи1 протишкробнг влаетнЕоси по Е1Дношенню до аутохтанжп та особливо алохюшга1 ткрофлори шири (табл. 7), Р1ст стаф1локок1В, видиешгс в1д здоровпх i хворих, снлыише га Bcix пригшчували В. subtilis 2895, Е. coli 1,1-17 (87,5-37,8 % культур). Число ж скльних антагон1ст1В було значно б1льше при вивчен! дм на штами, як! вид1лено Е1Д хворих людей. Вивчен1 ачтагсшети спричиняли -,епр менший 1шчбуючий ткск на ¡.пкрокога: i коринебактер1 м як) населг.ли шк1ру обсл1Дуваних oci6. Як i в попередшх випадках, чксло сильних антагон1спв було большим по Е1дншенню до 6ai;T£pift, вид1лених В1Д хворих людей. Щ законом1рност1 спостер1гались . також при aH^nisi дм муэейних антагон1ст1в на aepoöHi баци-ли, ентероб^ктерм та псевдомонади.

Серед иузейних штам!в з антишкробниыи власттостями -найб^ч ефективними проти представник^в шкробюценозу шюри чиявчлись В. d"btlli-i 2896, Е. coli М-17 .а М. krassil-riikovi.

Не. викликае cpmiBiB, шр при фо^муьзнн! дисбштичних станов . шкрофлора шклри - заанае суттевих иеретворень. Biдбуваються змiни осноьних дом1нант1в ишри, висування на

Таблпця 7

Протим!кроСна- Д1.» музеЛних-:там1в-Е.1тагон1СТ1В ¡а пр°-»ставник!в аутоткрофлори

Угрупованья

Число 1шта:ав"

!.Пкро6и - а;.гагон!Сти

Е. со 11 В. эиЬ - |Р.; 11с1> М Кгаз-

!,!-17 1 113 ¡епьог - з 11пIкс-

И V!

1- '"здоров! - ■■ =. - - -------

□ОШМШ -г - .-Т------ - 1 с* п - »»■ - ГЯ . -1 1 - 2а и ■

^нтарсоз.чтэр11, 1 . 26 1 1Б ¿3 И У

ПС9ЕДОМОКГ"И 0 0 0 0

Коринебактер 11 | ?1Б 1 ш О. 269 283

I 1 43. 63 3 9

М1КРОКОКУ I 518 I 5Л 511 375

1 ■ 1 74 66 2 . 14

Г!таф1 лококи: I 658 . 521 632 448 529

53 С - 4

Х1!Ор1

[ 4 '■= с

1 С1 0

1 1 177 147 167

Коршебактер!1 | 172 1 40 24 1 х

| 195 196 162 А У"'

Ш к.рогаю! ! 195 ! " БГ".....~ в ~ Г Г

1 £73 ■ ^ ■ ООО

. ;а{н Л'.'Кс *л: 1 312 ! ¿0 I 48 1 26

Примггка. В чисельнику - гагал?не число шташв, чугльвих дп г""гагон1С'Г1Е,- з гна^икику - число шта"1в, прел! яких еиявлявся сильний антаг:шст1гч!!й пресинг.

- 33 - .

л!дируюч' поаиип траналторно'! умог'нс-патогешю'1 флори, еок-рема, S. ■' aureus, предстаЕшшв родини Enterooacteriaoeaa, псеидомокзд та íhieiix. Ча?то нормальна мжрофлоиа h1-'- мокэ справг.тись в зрушеннями," шр в с=ою чергу поглиблюе виникаю-чий ди?б1ог, сприя; роаьнтку бактер1альних уражэнь mKtpu, аакршленню на Hiß еташв г ¡.шожинною ллкарською ре-аистентн1отю.

Есе це створюе умови для проведения паукового попуку з метою детального випетп процес1в взаемодк В1дсмих анта-rohíctib а микрофлорою хазя1ьа. Лого сл1д спрямувепг на досл1джбиня таких м1кроорган1а!.йв а антьгонютичшши власти-веетяш, щр гдатш здгезуватись на ештелЮцитах, bi'tíckhtk госштальн1 штамп i в той да час чало впливати на представший в нормаль них шкробюценоз18.

Саш L coli М-17, В. subtil»s 2395 та Ы, .krassilnikovl мозжа рекоыендувати для б i ль а глибокого вивчення та клип-чного випробуванни а метою подальнш розробки способ iв ка-рекцп м1кробюце:юэ1В шкЛри, для запоб1гання роавитку гн1йно-С£ЛТичних ускладнень.

Отже, проведен! досл1джгяня мшрофтори лшрк рхзних контингент! а оботежуваиих ос i 5 в!дкгивають новий напргчок а до-суку П1дход1в i розшфровуг эннй процее1в взаеыоди «¿кробнкх еколоПчних систем з организмом хазяша

чиснсшш

1. У едорових i хгорих льде ft pieucio тку р;;гзгазл?на •¿»Äissycaa вдаишсть .¡.икр g 0 но г о заемная ввари, wca cx?'.'t:'sttoñ за í?ад1ектсм жйз1Т - кисть - гсм!лка. 1М5*льш стаи! лен i sa чисельшстю- поиуляци mikpcixkib, щлыисть

t .дртшстьсг. phüvjkmh кллннзнштми z pietiBX SlOTOncT. ьнгстер1алънэ обопвншня,шК1ри здорових- mihok

i.L'¡.^.*.*n¡mí 7 Д'Зрослгх : сргз::;*; -incr.::::"

у д!тс-а чиселыИ*:» Cai-rrtpiñ на ar.ipj знатно зростав.

2. У Eel" "СеыМгтванич кайбь^ш внрчузкми таксонами над-вндоеого рз"гу е стьфп^коки, шкрококи i коричебактерП. У ос!б Pi3Koï стат1 вПытно кеоднзгсов! показники эначун;ост1. Нч lïïKipi живота чоловш.е на першему м1сц1 знаходяться ста-í;m:ív:/ .-:hj4 - м;'-рокдк,;;. Ьгпвлгнс су;-т"31 зн'.ни ir_-pac-.<11 та;'.сок!п нвдвпдос'сто г-лл': 'ti ï- л л рп'.у лкдини т;_: й.'лг:-!.^ рс-лг тр .Нс?1!Тс:чо1 ми'.рофлори у o"i6 в патолог ¡-к черевно; горо/лини тз -hxp.^hoi с;:стеми.

3. При патодсптапд лроцесзх гм-эишуетьсг. вндов.й склад Саодри!, йначно зростэе гпсу-кють бацил, ентеробчктер^ j псевдоианад: У-д1-«й ооешириетгоя таксоном!чний- ск&к;р • кул*-- •

т.; пси^дс'цг.зд л;" ч'дсла кт.ринебпктерьч i m кро-

ной i е.

4. До.лнантлими видами м1::рс'Ноценоз1Е i'iKipn дороглгя е S. epi(j-nr'.clis, M. luteuj, С. I rcophyi.lean, mci ок^емо або в KCi£íiisii;iaz стеореягь ¡нди'пдумс"! ценотипи.. Часто до них приеднуються додзтков1 еидп. У здсрсвих Д1гей домшзнтну трупу cTBOpKHTL К» lute us i S. epi Jan.iiuis, y хворих - S. has-

¡ralytiсиз. Субдош нантнкмн видами у дорослих е M. lylae, В.- sui>Ul-is,-. у.д!тей- Ё. • liacé'rans:- 1ндикаторними 'видами у BCix оостежених--стають S.' aureus, - -'Е. coir,* штами Pseudjiîionas, Proteus.-'Доказано суттев1 вг'д.лнносп шж-цено-типгчи le 1G ргзног tfaTi." 'Запоопонований cnöci6 в;.ананеннл nocTiftHux видав'дозволяз'дифзренцигчати справлш дом1нанти в1д тимч^оелх. Кбефгщёнт поедьання Гаккара'доэволле'вияв'и-ти пари ткрооргак-BMiB, якл Hai">i„.iin- часто зУпрчча^ьС.. на ипр'. , .

5. Л1куванкя Д1тей ? латологЧею органов диханнг е умовах керован'-'Го aöaK^epi ant кого середов;;^ зтнюе 'мшробюцекизи ш.лри. Щ1льн1сть резидент"их-Faravpifl эроитае;"'з,'щ'. !ють ен-теробакгерп i псев^омонади, змен: гншуеться число гемолтш-*них виц i в. Зш'^юеться домжантна структура ценотшпв, суттевс зме'-шуетьсл число бактецй,- здатних теворывати пстидикдекарбоксидазу, щр можна Евалати'' тенденщею до пол'.па;е;:ня фушаЦ овального стану шкробюцекозу склрп.

6. Днтиб10тикочутл1Ш1Сть м1крофлори шкiри 'зцорових Î. хворих Ои1б значно Е1"др]гнлгться зб1льшеннлм числа стойких

. бактер1й при патолог 1чних процесах. Серед них пер-за*ають "пол1резистентн1 шта;,.;!. ЧутливЮгь виД1лених культур до :ан-*Tii6iOTHKiB у 0С1б piBHOi CTaTi не однакова. Серед м1кроор-•raHiBMiB, персистуючих ча ciKipi линок, ыенше резистентних до пен1цчл!ну, Л1нком1цину i каяам1цину 'стаф1лок.-к1в; • м1кро-KOKiB, корш1ебактер1й. В залежност1 Bifl в1ку Ui г-эако-HOMipHOCTi носять ^пнона. равлений характер. '

7. При з^хворюваннях opraHiB диханця ; алерпваци дней на EKipi вбтшуеться число ентеробактер^й, псерцомонад, стаф1локок1в. аеробних бацнл, 'лм придукуоть Пйтвдиндзкар-

боксилазу, щр моте сприяти формуванню пулу эндогенного г5стам!пу. "" - -' - ■

8. Ствф)лококи. аегобн! бацилл, енаеробактер!i, корине-бзктерп i м1крококл, як! формугть м1кроб1оц°но?и шк1ри, мать Еиражеш антагошсиг-нч властивость В->ни прш'ншують piCT мифоби а однойменних б i о г и и I в ti музейттх игам!в стй'|члокок1е. При гахЕорьванлях пдбувгеться вира»_-нз пере-б'/лсаа оиектР1Е ix .антзгон1стиччо1 активносач, зростае зна-

utvivurnKiK. "hiUilij-

тш.икр^ону аггнЕШоть мзг.ьЬ subtilis, В. licheniformis, S. et.idsr^idis, 5. haerolyticis', S. warnen. Остановлена обернена заль-жцсть Mix слептром антагсн Этично l активност1 та силою протим1кро0ного лресчнгу.

Р. МузейН1 штами-антаг0н1сти Е. su'otilrs 289В, Е. coli M-i?, М krassi inikovi >.'.нк:ть Вюр"Е?*т" д!!о нч

мжрс флору ЕК'-ГИ людиы, особли?о п транзиторн! види. II; итами роксъхн^укпс?. для ыш'¡него впгробовув&иия ? петою реэробки способов к.орекци mikpcSiol^hosib i гч.поС;гання роегитку гш йнс-септичшг- гахаоргвань шк:

10. Г-озробленнй спос1б i грг.стрн! дм Зчбору пр->б ауто-¡лкрофлори шк1ри бниш точнпЛ в пор!внянн1 в 1 -иуючима, Ебхльауе число Еидиченпх бактер!й, дозв^ляе вивчати микрофлору невеликих д1ЛлНск ' пэтегш/е рсэрзхунок щ льчосп бчк-тер1йних" .;опуляц1й. . .

hp'.kt'wh! рляу.тзщаш

1. Сунн;1оналький стан мтроб'.оценоэ!» тк!ри адорогих 1 хворих людей нообх1дно оцшюватн ? еколегiчних позиц1й, гнэ-начаючи щльн1сть, частоту выявления м1кробннх угруповань та

окремих вид1в бактерий, ¡ндекси зпачущзст!, видового piano-манпгя, концеитрацп доьпиуванн;;, р13номан1ття Шэннона, piEHOMipHOCTi розпод1лу, коеф1Ц1ент поедлання Жаккара i по-каанигл процектно1 под1бност1.

2. Еизньчення кссф!ц1енту Bapiami дозволяв встановлюва-ти пост 1пн1 види аутом¿крофлорн При його эначешп менше оди-ниц1 досл1джуваний вид В1днооять до псстхйних.

3. Для користувалня в наукоео-досл1Дних i практичяих бактерюлопчннх дабсратсршх рекоыендуетьсл орппнальний приотр1й для забору проб аутсшкрофлорп шк1ри, який дозволяв стандартизувати дослгдженнл, суттево псшпшити в1дтЕореьня результата i розрахунок щ1льност1 кикробних популяц'й.

. 4. "у дней, хворих на бронх¡альну астму i важ1 форми пнеЕмон1й з астыатичнтГ компонентом, спостер!гаеться тен-денц1я до нормал1зацп 1.пкробюцепог1В пшри, аменшення Kiлькоси штам1в, як1 продукують Г1стидиндекарбоксилагу, при ix л1куванн1 е ушвах керованого абактерлального лередовишд.

5. Шгаыи В1ДОМ.1Х антагон1С11Е Е. subtilis, Е. coli М-17, М. krassilnikovi рйкоыендуються для клш1чного випробування" а метою розробки способов ксрекци >.йкроб1оценоз1в шкЛрч та эапоб!гання розвнтку гн1йно-оептнчшгх ускдаднень.

- 43 -

СЛИСОК ПГАРЬ, ОПУЕЛ1КПВАНИХ ПО ТЕМ! ДИСЕРТАЦН

1. Микроэкология коки-и ее изменения под влиянием антибиотиков // Антибиот. химиотер. - 1992. - Л В. - С. 50-54.

2. Микроэкология бактериальных со^бшэстз у де1ей о заболевания:^! органов дыхания // Микробиол. журн. - 1994. - М 2. -С. Б5. - ■ , . . _

3. Ста-Млокски 1 !,:1крскоки в мгкрсМоценоз] шк!ри при захьорьваннях.орган1в черевно1 порокнини// Актуалыи питания Л|ягностики. . проф1Лактики 1 л1к;,вання захворювзнь людиии: '

Патчу.1 I¿-Г-.?**-,. -

ношлъ, 1994: В1сш:к наукових досд:дл±НЬ. - Ш34. -Я 1.- и. 47.

4. Антиб1отикочутлив1сть представнйк1ь м1кроб1оценозу пшри при зсхворвваннях орган ¡в черевно! порэжнини// Акту-альн! питания диагностики, профилактики 1 л1.'сування захвор®-вань лкднни: Прац! Лерпш ьижнародног кош'югерко1 конфе-ренцП, Терноп1ль, 1994; 31 сник наукових досл1джень. - 1994.-

с.о. ■ ••• ■ - , . . ........... !

5. Анта!он!стичн1 Еластивост! прэдставниклв шкроСшце-нсэу шк!ри лкдикн/'Е1снпк наукоЕп.: - 1995.- )! 3. -С. ЭЛ.

6. ¿нтаг0н2"т:1чн1 вльстивост: сгаф1лс.-:ок;з 1 к'крокоюв, колонхгуичих ЕК1ру хворнх /-' В]сник нзуксзих досл<джень.-1994,- М 2. - С. 18. (CniBa.iT. - I. 0. Ситник, М. С. Творко, Е. М. Кованова аа 1Н.).

77" АнхиСйотКгйрезистентность стафилококков,персистир/ю-цих на коже ливота // Согр. проблемы антибиотикоррезистент-ности. Всесоюзный се мшар "23-24. 03.1938 г. - Москва, 1988.-С. 66-67. " - - - • ..... ......

8. Бактериальная обсеменепнооть кожи живота хирургических больных // Актуальные вопросы клинической микробиологии в нэинфекционкоЛ клинике. - М. - 19£3. - ч. II.- С. 41-43. (СШваы, Е. В. Кулешов).

9. Аэробн-я микрофлора кожи «ивота в проекции основных

хирургических разрезов // Всесоюзный семинар "Колонизацион-■ная резистентность и хкииотерэпевтические актш..икрсСные препараты", 28-29 июня 1£'33 г. - 11 , 1988,- Ч. 1. - С. 46-47.

10. Еактериальяая обсеменешюсть кожи, живота и состояние иммунологического. статуса организма // Ееесоюзный сешнлр "Колокмациокная резпстеитнсст;. и хилнотерапеЕТНческие антимикробные препараты", 28-29 имя 1488 г.- 11, 1988.- ч. I,-С. 48-49.

11. АнтибнотикочучстЕИтельность микроорганизмов, персис-тируюпци нл ко;« жиеотэ // Антибиотики и колонизационная резистентное™. Тр. ЕНШ1А, Елгп. XIX- М. , иЗО,- С. 85-91.

12. Гистаминсинтегирующая активность некоторых представителей ко.таого микробиоценоза // Антибиотики и колонизационная резистентность. Тр. 'БШША, вып. :СП1 - и., 1900. - С. 145-147. (Сшвавт. ~Е. А. Шендеров).

13. Некоторые показатели ..яшробиоценоза детей в условиях гнотсбпологичаской изоляции : ' Шдииднские аспелты микробной экологии.- Еыл. 6.-й., 1992. - С.68-72. (СШРавт. Е. А. тендеров, Е. Ф. Коляденко).

14. Роль микробного фактора в формировании пула свободного гистамкна в организме хозяина // Медицинские аспекты микробной экологии. - II., 1993-1994.-Еып. 7-8,- С. 71-81. (Сшвавт. Б. А. Шэндеров, Е. II Кордашова).

15.'Способ определения постоянных видов южной аутофлоры // А. с. 1Е26653, МКЮ А 61 В 10/00. (Сшвавт. С. И. Ситник)

16. Устройство для ^абора проб микрофлоры кожи // А. с. 1632587, МКИЗ С 12 О З.'ОО. (Сшвавт. С. И.' Ситник)

17. Обоснование рациональных подходов к комплексному лечению анаэробно* некло>: гридиальной и"$*з"ции мяггах тканей у болгныл сахарньа,. диабетом //' Бсрсоюэный симпозиум "Анаэробная 1..-'-ло„тридиальная инфекция в гнойной хирургии Г тез. докл.), Тернопг ль, 2? 26 мая 1989 г.- Тернополь, 1989. -С. 33-35. (Сшвавт. Е. Е Кулепоз, 11 А. Ляг.ис).

18. К!льк1снг вивчення шкрафлорп людини // Яое1 мйтоди диагностики, лжування 1 проф1лактики. Тйзи обл. наук.

• - 45 -

конф.- TepHoni ль. - 1903.- 0. 137-138. (Ствавт. C.I. Ситник,

Т. И. 0ниськ1в, I. В. Хань) ________......... . ..

19. Антагошстичний вплив предстзвнитв нормально 1 М1крофлори шк1ри на етаф! иокг.ки- / / Iîobi мзтоди дтгасетики,

Л1 кутания i проф1лактпкп аахворгвзнь opraniB травления. Теэ. обл. наук, конф. - lepHoniJit. - 1990.-G. 61-52. (Ствавт. 0. В. Лис ко. 0. II Тимчук).

5а Нлкрогкологня ко.,л детей с Стонхпалыюй астмой // Актуальные вопросы микробиол. , зпидемиол. и иммунол. Те?.

*"— _ n.in »»W4.tr*-, dir./ »» — т"зглimо — I— i: I /II. - 7 .

21. Корпнебзктерип коли и ик чувствительность г. антибиотикам //Тезисы докл. научи, -практ. конф. "Дисбиотические состояния человека, пути профилактики и лечения /Госком. са-нэпиднадзсра F2. --Пермь, 1992.- С. 51-52.

22. 1мунолопчш;й статус хвориу i показники бактерийного обс1мен1нкя BJKipn // Практичш аспекти медично! 1мунологГь Тег. наук. конф. - Tepnoni ль. -, 1*993. -С. 4.9-50. ( Cm вавт. I. С. Ситник)

[¿2. ОссбЛИЕЗСТ! MlKJOOHOl &КСЛОГ1 I ŒKiptt хвори-с //Акту-альн1 питания кглтчно; : экспериментально! медицини. Тез. наук. конф. - Тернсгпль. - 1^24. -С. 56-55.

24. АктпбютикочутлнЕЮтг представнш'де нормально i шкрефлери лсдинл, колон1зуючих шк1ри хвор их //Актуальн1 питания КЛ1Н1ЧН01 1 екоперимэнтально! медпцини. Тез. наук.

конф. - Тернопьть. - - 1334.---C.2£St22Q.. (Сглвавт. I. С.„ Ситник, ______ ......

и Р. Тапркп та ¡и. )

25. Клпмнкк С. К. Микробная экология ко»! '/ Инф. письмо.- U. - 1992.— 18 с. - ■ ■ . - -

28. "Методичн! рекомендацп по бактер1олог!чному контролю м1крофлори шк!ри", К., 1995. (GniBaBT. С. I. Ситник та lu.)-

ANNOTATION

S. 1. Klymnyuk. Microbial Ecology of the HumcJi Skin at Various Age in Norm and Pathology.

The thesis (manuscript) for a 11D. 's degree in the speciality of Microbiology (OS. 00.0?), the Ukranian State medical University natied after academician A. A. Eogomolets, Kyyiv, 199b.

There have been summarized the results of evaluating microbic dessimination level, species composition and ecological structure in cutaneous populations of healthy and sick persons, the role of automicroflora in transformating biologically active substances, the finding of investigations of microbes-antagonists for their further role-usage in correcting the changed micobiocenoses.

There have been revealled differences in tte cutaneous micobiocenoses composition of adults and childen, considerable changes in the hierarchy of ta>:a of supraspecific ^ank depending on a person's age and forming a pathological focus in the organism. Kiiseum strains B. subtilis 2896, ,E. coli M-17, Idkra<-silnikovi showed a markea inhibitory effect on pyogenic cutaneous microflora in. man, they bring revommended for clinical trails to develop various ways or correcting microbiocenosis. There iias been constructed a dev'ce to get cutaneous automi .rof lor" which can facilitate and standarti2e the present invt stigation.

АННОТАЦИЯ

. йяашЕК С., 1L Ш^еСнаи гколлт.я г.эди человека в рпгниэ возрастные периоды в норме и при патологии.

Диссертация (рукопись) па соискание ученой степени док-т:ра медицпнеглх наук по специальности 03.00.07 - елкробио-л'П'т, • Украинский государственный медицинский . университет

.. . .....- * " - 1QOK.

Г1КСП11 -- -------- ' ■__L- ■ - ; ■ - ;

O'-OiqeEli результат« ¡г;.":: я«я ¿Z-. .¡..¿¡¡Z -

ния, видоесго состава п экологической структуры микробных сообществ ко.1";! здоровых и больных людей, роли аутемнкрофлоры в трансформации биологически актганж веществ> поиска микробов-антагонистов для последующего использования в качестве корректоров измененных ип::роб1юценозов,

р'-яелены отличия в ссстув* ыикребтцекзгов У взрослых и детей, отигчгкы глч5ств*нньа игмхнгюя иерархии таксонов кзг;ггц.гесгс ранга е ваакиагсти ст возраста и при

формировании патологического оче-а. Мугейгые штаммы Е. subtil is 2396, F.. coil М-1", М krassilriikovi', обладая вы-рал*нкым •тнетакщ!:.! действием на гнеередную микрефлору кожи человека,--рексш.;дуЕтсл.-ДЛя^клин1№окогг- испытания с целью рвгрсбстга сноеобое коррекции м.ткрг.бнзценога и профилактики г:!йН'.'-сеп"ичес!/ии заболэваниЛ кожи. Разработано устройство для забора аутомнкрофлоры кожи, облегчающее и стандартизирующее проводимые исследования.

Ключов! слова: мшробна екслопя, EKipa, м1кроби-анта-гсн1сти, антнб1отикочутлив1сть, пстидиндекарбоксилаза.