Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему
Метаболизм глицина в организме карпа чешуйчатого
ВАК РФ 03.00.04, Биохимия
Автореферат диссертации по теме "Метаболизм глицина в организме карпа чешуйчатого"
с ^
: 7КРЛ1НСЬКА АКЛДЕМ1Я АГРАРИЯХ. НАУК 1НСТЙТ7Г Ф!ЗШ01'П I Б10Х1м11 ТЗАРЙН
. На правах рукопису
ЯКОВЕНКО БОРИС ШОДИМИРОВИЧ
УДК 57.017.73:547.465:597.554.3
НШБ0313Н ГЛ1ЦИН7 В 0РГАН13М1 КОРОПА ЗУ СОТОГО
03.00.01» - Б1ох1м1я
Автореферат ДйСврТ8П11 ив заобуття вченого ступонл доктора б1олог1чних наук
1ЬВ1В - 1993
Робота виконана в лабарагорП бхох1Н11 кафадри х1мхх Чэрн1г1зоького пвд!нституту хм. Т.Г. Шевченка
0фхцхйн1 опонвнти: доктор бЬлогхчних наук, професор С.Й. Кусень, заслужоний прац1вник вищо! школи Украхни, доктор б1олог1чних наук, профасор. 0.1. Конокський, старвий нау-ковйЯ сяхвробхтник» доктор бхоломчких наук О.М. Арсан
Проввда органхза1Пя - Харкхвоький даркавний ун1в<зроитвт
Захист д»:сартац11 вмбудеться "_" ■_1993
в_ год. на засхдати спегиалхзовано'х ради Д 020.14.01 при
^статут! ф1з1одоги х б1охЬа1 тваран Украхнськох акадвип аг-рарних наук.
Адреса ¿нстатуту: 290034, и. Лъв1в-34г вул. В. Стуса, 36.
3 дисвртац1еп ыожна ознэйомитися в б1блхотец1 1нституту ф1з1олог!1 I б1ох1мх'г тварин Ухра'хнсъкох академп аграриях науи
Автореферат розхслакий "_ " - _. 1993 {
Бчения секретзр спец1ал1зованох ради кандидат б!олопчних наук:
В.€. РОБАК
Загальна характеристика робота
Актуальи1оть тема. На основ! дослхдосень, ио провэданх в остан-hí роки на piahhx видах рнб, ветановлено, до пул вхльшх аминокислот у иих пойкхлотармаи твария вхдрхзняетьс« велихов вархабэльнхств на; тглькл у aopiBiUHHi з теплоЕрозникя тваринаию, алз й мхх сабов. Особливо велика р1зниця в яххеному та кхлькхоному оклад! ачхнокиелот, мае kícus г б i лих н.'язах риб. На вгдм1ну зхд теплокровных тварян, в м"ззгз окреиих аядхв рай в значнха ххдькос« прасутих таурин, сарко-гии, р -аданхн, а також так! дипшхтида, як карнозин та ангерин. Деякх гади ркб хвзаталх на- мхотять цих дипептадхв, незважаоч1 на те, ао s хх м"язах мхститих значка ггигЛсть складових карноэину га ая-евряну - fi -алалгну та гхвтадану /Соргачов, 1982/. Порад з ним; вх-дои1 види ряб, цо ыхстять карнозяну та анвэрину дуао мало, вхдеутнх у них i амгнокполота, цо сыадавт* цх дапеятвди. М."язи таких вид i в ряб. вх празязо, багатх на. глгщш, o¿ -аланхн та глутанхн. Так, риби: з ряду окуне- та ка!|балопод1бго1Х вадрхзнявтюа значноо кхльк1сто глутаи1ну. В м."язах рнб, яо лосвуть в Бйому JtopÉ пвреважае глпшн та оС-axahííi /Сортчов, Шатуновський, 1968 /. У щукогих та багатьох íh-ши прхбноводних видхв, у тому чиолх а у коропа лускатого, домхнув-чят амхноотелотакя м"язхв е míhkh i ricткдаа / Khapp, wieser, 1991 /. Лива з охранах риб вхдыхчена пхдвздена к1лькхать прол1яу /iíалькова, 1967/ та яэйцину /Еяоауокэне, 1977/.
Piзномав1тю1й пул ахлмшх амиокаолот в и"азах ыорських ртб га тгартн. В >одяи2 перевале® Нствдяа, -аланхн i глхцян /Муравоька, §знтаа, 1985/, в хняях - тхльги гхстядан / sakeguohí, nurata, тэаб/. ASO В бХЛЬВОбТХ ВЗПаДКЗя ДОЯХНуе ГЛХЦНВ / al-ВаЬЫЪ Ош. , А1-НаЬЬ1Ь Wlidan, Т977; Henriche, Гвггington,T979; Senetor в.а.,Т9795 D'Anieblo, 19805. 7вХЬвс2с, T980 /►
Отгэ, s м'вэзвхй тканина прхоноводпих i морсьюгх видхв риб у пзрвважп1й быьяостх докхнувчсз амхнокислотов в.гдхцгя^ Аяалогхчна estasis мае vían» Я у sopona лувхатого. lo стосуеться прзшпш та* кого ввода та assxis пвратвороякя данох аихнокгадота у раб, то цз патаакя ив Еявчэао. Розроблвнх вхвюс овновишс sxstxiB пвретворвннг зикявх амхяошмо? вкладав!» головшж. чином, для теплокровных тга» рин. При аьсау порздбечаотъ&я, цо а у рнб цх схеях чахх и. Ала зва-аавчй на тег, до в ортанхзиз ряб icsye заачна рхзномаа1тн1еть азото-еях вкстрах-гнвняя сполук /Сорвачоз, 1982/, то у прадставннкхв клаеу риб uxbsok üokzsbí вхдхяленш гхд загальшх в хаи: гшгаболязяу зхль« пж bmíhokh&sot, i зокротз глгцкпу.
Meya i завдання. досдгджень. Основною «этою паао'х робота бу. »ивчення. идяххв надходавнкя; глшину в органiзк коропа, залегяит: вмхсту досл1днуваио1 аминокислота в миязегха тканин! та reiraTonai psaoi риб в is концентрацй H г оточуввчом у о ере дом «i, вхд хвюи ратури води та в умовах зииового та вззняного голодувакня. Раэоы цим досдгдкувався вплив бичого гнъулгщ на длдамхку вхльних амхю кислот, у тому 4Hcjïi й глхцину з тканинах коропа, активность фвр-kohtíb доза^хнування глхцииу, глутаыхнеянтвтази та ферментíb вне; тачного обиiну дактат-, хзоцитрат-, сукцанат- та малатдег1дрогэн< Дослщсувалась активнгсть "малик"-вазимгв, а також таких фермент: гдхоксидвтного циклу як 1зоцятратаза та калатсиитатаза. Значка yi га була прхдхлена вивчэенв неферментативних та ферментативяих рэ; ц!й конденсаихх продукту окислсвального дазанхнуваиня гладину - i оксидату з о4 -хетоглутаратом, оквалоацвтагоы та пхрузатом, а тах< перетворешв гдхоксиловох кислота: s гиоксидаткарболхгазнха peau Для вияснення постаывиях виде питань дослхджуваюся;
- зпхив голодування на miei глхцаку та хкзшх вхлъних амхнокисло: в бхяих м"язах та гепатопанкрзас! горопових ряб яри температур: 18-20°С; •
- сезона динамхка глхцину у аодоймивах та м"язев1й тканикi ко poní * шляхи аоглинаяня глодну э водного свродовица органхзмем хорош « mxus бичого iucyjiîHy на динамку юисту вхльнкх аминокислот
/у тону числх глхцину/, амхаку, глхкози та лхпхдхв г к'язах рй
- глутаихнсинтэтазна активнхсть и"г.з1в та гепатоаанкреаву коропа умовах голодування. apt температур! 18-2С°С;
- вплиз ргзних концентрац1й глхцину на глутакiнсинтатаэну активн: мяазхв та гепатспвнкрвасу;
- активнхсть фермент!» вереамхнуваЕня глхцину з <¿ -кетоглутаратс окоалоацетатом, пхруватоы sa ACÏ i AIT в дослЬжуэаних ткани паз коропа;
- ёктйвнхсть глхциноксид&зи, даземхнувчшс НАД- i НАДФ-задоаоас д( гхдрогеназ в м"кзах та renaTonaiurpaaci та хх вдхтана локал1зац]
- ÍHT6HCH3HÍCTb фэриентатившж i нефарментати»них рвакцхй кондвн« цхх глхо&силату з «¿-кетоглутараток., оквадоацетатои i ихрувато»
« ивидкхсть глхоксидаткарболхгазясго яеретворення глхокеилохюх к лоте в м"азах та репатопанкреасх коропа;
- актиБнхсть фармангхв енэргвтичного обмхяу: ДЩГ, iílSF. СДГ та Mí а м"язов1й тканинх та гекатопанкрзавх досяхдлуваних pzó;
<ожливхс*ь первтво рения. палату в peaxuix окислпвального дэкарбок-¡илпвання та /творения Лого в paaxuii виновного карбоксилюваннж прувату за участи "малик"-ензим1в в м"язах та гепатопанхреао!; ттивнхсть синтетази палату та цитрату, клгтака лакал1зацх* махат-!интвтазк, впдяв pH саредовища га катгон13 двохвалонтних кетал*в ia активнхсть даного ферменту;
Наукова новизна робота. В результат! проведенях дооахдхень гановлеко. до бЫ м"язи коропа здагяг наколичувати в зкачнШ кЬь-!Ti найпростгшу аа1кокиохоту - гл1цян. Акукулюваннв uie'i аммокис-ги а м"язах сприяе значка концентрацхя ii в окрамх пер!ода у водой-iax, а такох зиияоння темпвратури води, в осхкньо-зимовий порход. •ромадження глщияу в м"язах коропа хонтролюеться. хнсулярним апа-■ом гепатоаанкрзасу. В умовах зимового га весняного голодуваяня i при пиваценнх тенпзратуря вода у водоймицах серед вхльних амхно-лот «"яззво! тканини найбхльша використовуеться сама ця ам1нокис-•а.
Доведено, чо гххцин з к"язах та гэлатопанхреао! коропа не- всту-: » peaxuii пероам1куваикг з .¿-катоглутаратон, оксалоацетатом. та »уватом. В доел1дяуванях тканинах коропа дмтъ масяв гххцинохои-* та дззамгнувчх HAI- i НАДФ-залбжнх дегхдрогенази. Наслхдком ак-ihocti зазначеяих фермент« глхцин иляаом окисловального дезакхну» ня пзрвтворветься а глгоксилат. В м"язввхй тканинх коропа цзй цес зЦбуваеться в 5 разхв шввдиа; кЬ* в гопатопанкрэаех. Qpt ах-auii рtö до температуря -2-3°С швидкхсть охислввадьного двзам1-ання глхцнну в м"язах раб вице, »ix при ахлхмацН до температуря 8°С.
На прикладх коропа лускатого ваеряа доведено, цо глгох&1лова лога, яка утворве*ьея лнаслхдок окислпаал*ного дезам гнування гяг-у, звидко /ссэбливо з гепатопанхреасх/ лервтворяетьоя. за участв esHox ахд ти ам i нп iпоФосфату та вхдновлоного НАД глхоксихаткарбо-ази. Фермент може пвретворввата. гл1оксилат а досить широких ие*»
рН: вхд 6.0 до 9,0.
Поряд з вадесказаним. такоя вперио, гиявлано наявнхвть малат-тетази та Ьоцитратази. so свхдчить про функцхонудакня в д0сл1д-аних тканинах ряб гдхоксилатчого иахлу.
Новхм е i зиявлвння в оргакхзмх коропа НАДФ-залежно'х МДГ[докар-сялппчох оксалоацвтат], вхдомох пхд назвов "махик"-внзииу, або лучного" ферменту, яная традиц!;:но аважаеться рослишм формантом.
Сказана аиде, та наявнхсть малатсиятотазнох peaxuii, значка
актихшеть МДГ та КЛДФ-залвяяох МДГ [докарбоксилппчох оксадоацвтат] дао падставу гзажати, що и досл1джуванкх тканинах коропа фуякцгояуе простий, ала досить ефелтивний цикл дикарбоногих кислот. "Паливоя" ■ для робот;: останньо^о е глхоксидат, утворозий з глицину, якого 2 к"я-зах коропа накопируеться в перодзимозий период 01лько, нхн £ннак в1лЫ£ИХ ОмЬюКЛСЛОТ.
Практично значения робота. Одержан! результата по вивчаншо па-рэтвороикя питиу в органгзмг коропа дускатого е тзоритичгам допов-нениям хенуечого уявдення щодо обмхну найпростгао! ак1ноккслоти -глхцину в органЬм: раб. Глхц-ш но пгдлягае пвреамхнуваня» з като-киелотаиз /с£~ко?оглутаратом, оксалозцетатом та пipyвaтoм/, а даза-миустьоя влахом окислюлального дззамхнуванкя пк власне гдгцинокси-дззо», так х доза.ч1нувчтая НАД- 1 НАДФ-залакшши дегироганазами. Поряд з цкм.подаяьае геретворання вуглоцевого сколету' гдхшшу, що азяяе собой глгоксидову кислоту, вхдбуваеться в дослхджуванах тканинах ряб в глхоксвдат!сарбод1газЕ1й реакцп та вихористовуеться в синто зх кагату. Таким чином, глхцлн в органхэмх коропошх ряб вшграз надзшчайно ваядаву фхзходогхчну роль, як джерэло еноргхх I як субстрат, з акого кожуть бута еннтззованх .-угдвхюда та жира. Виходячи з цмг», сдвгяшнх данг исхуп буш теоритячнов основав використання вхдьного глицину, як добавки до рацхонхв при вирощуЕаннх коропових риб в умовах итучного рэзьодання, особливо при- пхдготовцх раб до зи-моеого голодуванни в природахх умошх. Виомо, що хжа, збагачвна аа глхцин, робить И духе привабливоп / ЫигоГиаМ, 1га, 1985 /, тоб-то дана амхиокаслота виконуе роль харчоиого стимулятора. Останне мо-кс ихдвищиги. оплату корму.
Аггробацхя робот;!. Результата дасертацгйнох роботи доповхдались на 4-му Украхнському бкххчхчноиу з"хзд1 /Кихв. 1962/, 5-му Всесоюзному бхоххмхчному з"хзд1 /Москва, 1*66/, 5-му Украхнському бхо-ххм!чноиу з"хздх / Кихв, 1967/, 1-му симгкшунд 00 екодогхчнхй бхо-х1мхх риб / Ярославль, 1987/, Всасоизкхй нарадх по аколог1чн1й онзргетпц1 тваран / Суздаль, Путано, 198о/, 6-му Укра'хкськону бы-ххмхчнему з"1зд1 / Кяхв, 1992/.
Пубяхкацп. По у.атзу!алах дисэртацп опубликовано 27 наукових праць у вягдядх статтей í тез.
Структур х оо"су. робота. Дисертац« м1стить 320 сторхнок мада-нописного тексту I складаеться з вступу. "огляду лхтератури, опису иатерхад1в I матодхв дсслхддзнь, эласних дослхдхонь I хх обгозорон-
ня, висиовкхв, практичних пропозиц!й та списку шкористанох лхтера-■гурт, з яксму приведено 410 робхт в1тчиэпкиих i зарубхюшх дослхднл-kíb. Робота ¡.ластросана 29 рисунками i вмхщус 17 таблндь.
MAí'£?ím I тот доояЮТь
Для вяконання поотавлзно! мета була проведена серхя досл1дхв по Бивченн» динан1хЕ вяхсгу глгщшу в ы"язеяЫ тканиhi та гепатопашсре-асi коропа, а такоя в рхзняк внугр1ынгх водоймяцах. Влвчалооь есмок-туванкя глицину кишковям трактом коропа, валив голодування та бичого íiicjzíну на тхст досягдагуЕакох амхноетслогл в бхлих м"язах та гзпз-TonaHfcpeaci. йроведено також cepiB доолхдгв як з участи фер.ментхз, так i з тфермектатявких умовак, якг дали мокли в хоть зробптп еисно-вок про шляхя пвретворення глгцину в opra¡'.X3;.íi коропог:х ¡/лб.
Перзкй досл!д був проведений по ьивчаинв кЬчькхсшх знай глхци-ну та íhctx вхлывзх ам1нокясяот в м"язах та гепатопанкреасх коропа в nepioí зшового голодування, г?о диктувалось умокает ix природнього лврэбування. Вксперямент проведено s kxhuí третьох дехади квхтня на статтэво квзриих рибах на базх рябхдзу "Борщхвка" Тврлопхльськох об-ластх.~
Лосл1дкзння созонох динамхки кенцэнтрацхх глхцину у водоймищах та м"яззв1й тканинi коропа протягом року здхйсвювадось п двох рхз-шх pgpioHax Гкрапга: на баз1 Борщхвоького рлбокомбхнату Тернопйь-оькох облас?4 i "Зодопоетачавчого ставка" Черн1гЬського риборозп-а1днняа.
Доелад по всмоктувакню глхцику кишкошн трактои. коропа був проведений методом Яого перфузхх розчинами, що мхетиля гх'цяи, пхеля чо-го аизначаяи гмгвт BÍxbHoi аминокислота в тканяяах пореднього, езрзд-пього'та заднього в1дд1х1в кишечника, гепатопаккрзаоí та нпязах.
В pisui пори року проводились досл1джзння по поглинанно глхцяну opraaisiío« sopona з оточуэчого сарздовипа при pistwx температурах: спочатку перед зкмоваи голодуванням, в kobthí «icaai, потхм, через ихсяць, коли температура води у вэдойнящах стзновяла 4-5°С i hííct вцьного глхциву з органхзмх рзб знизиезд. Тремй досяхд по поглинан-ни амхпокзолота з води организмом коропа було проведено в с1чн1-лвто-му, при температурах 0-4°, 10° i 20°С. Експеримент провэдзнх в у.чо-зах акваргуну. 3 перших двох дослхдах формувалиоь 3 грули ртб, по 5 айзекплярхв в г.озшхЯ s однаговоя вагов i зхкон. Яэриа трупа була конт-ральнов х утргг^увалааз в зггчайяхг зодх. Друга помхяалась в аквархун з подов» з яку óya лаееэпкй гл!с»я а кхлькозтх 500 кттложъ/л. Трзт.ъ
- б -
трупа раб угримувалась у вод!, в яку був внесений rsiiwe i хлорид Haipta в ^яькостг 500 i 40 мкмоль/л в1дпов:дно. Кожна група ряб римуваласъ у вхдпов1дних аквар1умах на промзх шест дя1в, в трез му доолхд! - 10 днхв. Но эак1нченн» дослхдхв риби буди забят!, а зн, зябра, гепатопанкреас та ккпечняк були дослхдеен1 на emíct б: ного глвдшу.
Вплив бичого хнсулхну на вмхст деяких метабол!tíb у кчязах в pona дослхдкувався в берознх мхсяцх при температур! води 5-7°С. 20 коропхв-двохр1чок з середньои ьагов 400 г буля. розпод!лвнх на досладш та одну'контрольну групи риб по 5 особнн г koshíS, 1нсул в к1лькост! 0,5 к.о. на I кг жиеох ваги був введения у м"язи бы хвостового плавника. Чае дН гормону а когнхй окремхй rpyni станс I, 3 í 5 годин. Пхсля цъого в ы"язозхй тка:мн1 коропхв вязначавс* emíct в1дьних анхнокиелот, у тому 4MCSÍ й гл!цину, а такоя л!п1д] глвкози та амхаку.
Б експеримэнтах по досдхдяеннв активнее« глутам1нсиктотааи тканинах коропа в умовах гододування використовувалнсь pi4Hi коре серэдньов вагою 200 г. Активнкть ферменту визначаяась у весняни! пер1од трячх: гпеля перходу адаптаци раб до температуря 18-20°С, пхсля 20- та 40 днхв гододування при дзн1й температур!. В kokhomj доелгд! використовувадось 5 особин. Матзр1алом для досл1дкэнь ел) жили, гепатоланкраас, н"язева тканина та зябра.
Друга серхя дослхджзнь була спркыована на вяявяення шлях!в t рвт?орення rxímay э opraHÍ3MÍ коропа. Спочатку в цьому напрямку дослхдкувалась мокливхеть участ! глхцкну в реавд1язс иереам1нуван£ з такими кетокислотами як п1руват, оксадоацетат та ¿í-кетоглутарг Означалась такок активя!сть ACT i AIT. Вказан! доел1ог: буда npoi деях в пер1од зимового голодувакня ряб дзеля адаптацх1 хх до теми ратури води Ю°С.
В kbíthí uicsmí niexa закхнчеяня пвр*оду зякового голодуваняя коли; 1нтенсявно гикориетовувтгея stxixt smíhokh слове, проведено t л1дкеннz по оклеливальному двзамхнушннв гххкану.
В kíhuí еобтня було дослйджено ахлив температуря акл1мацхх j на шшдкхсть окислзваяиого дезам1нушкня гл!цнну гепатоаанкреасс бхлими мкязаия. Для нього було сформовано двх груш риб по 10 осс у коянхй. Одна група б/ла акл!мована до температуря -2-3°С, другг до +7+6°С. UeptoR. акл1мац15 продовжугаься 30 днхв, пхсля чего виг чадась активность фери®ят!в окислпвального двзаыхкування гд!цяну зам!нувчиик НАД- i НАДф-залехаими дегхдрогеназами, & Tastos вдася«
гхадиноксадазоп в прасутност1 ФАД i в1-гамгну В2- Швидглсть окисла-зального дезачхнувакня глхдану з участю вхазанях формонт^ дослтд-(сушлась на гомогонатах, цитоплазиатичнхй фракцгях гепатопанхреасу
га бгяях м"яз1в.
Трэтя copia дослхдхв була спряиована на влвчення перотзорень [родукту окислювального дезанхнування глщину в дослхдкуваних ткани-tax - глхоесилоеох кислотк. При. цьому дослхджузадись реа-лцхх хондвн-:ацхг глХоксялату з oL-кетоглутаратом, оксалоацвтатом i гпруватом i ферментатазвних i нафармвнтатиэних ум свах. Влзиачалась активность •лхоксилаткарболггази, хзсцитратази, глутам1нсинтетази, малат- i ¡итратсинтзтаз. Иоряд з цим проводилось досладкання активносп таких 'ккслювальнах формснтгз як МДГ, ДДГ хЦДГ, а такой МД Г [д s к.а рб о к си л о -i4oî оксахсадвтятТ. При виачзкнх активное« зказаних фермен?1з ви/-ористовувалясъ нхтохондр1х, цитоплазма / саркоплазма/, а такоя acTKOEO очидои£ бхлковг препарата дослгдяуваних фрахцхЯ.
Вд значения виьних амгнокислот в ткананах коропа i водоймщах дгЯснввалось за допомогои аминокислотного анализатора AAA 881 згхд-о методики, описано! в хнструкцхх до (i pu ладу. Актквкхсть АТФ-ази. Ьяовхдно по методу /Кондраиова i in., 1965/, К1лыисть ам1аку мхкр; яфузним шляхом в-чайках Конвея по Звлггсону /1951/, шжористозувчи утливиЯ- фенолгглохлорвдний рзактав. Вкстракц£в Л1п1д!в з дослхджуьа IX тканин здхйснюзали по Фолчу /1957/, роздгляли на окрем1 фракцх1 допоногоа ИХ на cexiKarajii /Италь, 1965/. Окромi фракцП фосфодх-сдхв влзначали по фосфору / Баг!ett, 1359/, гликозу по Хултиану [959/. Екстракцхв путай хнсинтетази з досяадуваних тканин зд'сйскю-иш роз чином 0,005 M ИаНСОуО,Т5 и Каст . Активность ферменту хгз-1чали по к1лькостх ортофосфату, що утЕорпзався з раакцг'х синтезу ¡утакЬу / Пупкгн i in., 1972/.
Досл£дження реакцгй переамЬфзання глхцину з кетокислотами, ак-BHicTb ACT i AIT проход tua по методу, зап р сп оно гаиому Пасхiною С. /197^/. 1ккубацхЗь:в нерздоуищэ для визначення активности фер-нт!в окислваалького дэзамхнування гд1цину /та хнккх анхнокяодот/ до таким, як пропснуе /¿iochemj'ca informât ion, IS75 /. АктивиЪть рмзктгс варакали в мкг '¿е., на мг бхлку. Форявнтним препаратом в ох випадкзх служиа супернатант, одержаний гпсля цэнтрифугунання нсгенат1з при I80CC s .
Реакцп конденсацН гяЬжсилату з о<-К9тоглутаратом, оксалоацэ-гом i п1руьатом ьявчалк з бхлкозов фракцхеп, що осаджуетьая при % нвсичэн! супернатанту, одержаного пхсля центрифугу-
вання гомогенату при IBOOOgi д1ал1зованого протягом kohí проти 0,02 М K-фосфатного буфера по методу / Okuyna, Т965 /. застосовувчн ТШХ на пластинках "Silufol" /Ласняк. 1981/.
Гд!охсилаткарбол1газне пзретвореиня глгцину вивчали за методом / Badour, ííaygood, "т9Тг/> використовувчи "грубх" /кз д1ал1эован1/ та частково д1алхзован1 супернатанти.
Вздхлення та очистку малат- i цитратсинтетаз зд1йснввали по / Yeraamalo, Esevers, Т3£"Г/, активность ПО / Stadtman, Х557/.
AKTüBHicTb МДГ, 1ДГ та хЦДГ влзначали загалько прийнятимя методами по швидкост! окисления НАДН'Н* та вхдноблзння. НАМ пра 340 им, СДГ - по хнтенсивностх в1дновлення 2,6 ДХ_1§ в присутностх фена-зииметасульфату i ц£анхду калхп при 600 ни. Активность МДГ [декар-боксклиачох оксалоацегатЗ визначали так, як показано в роботх / Swi-erczynski s.a., T?SO /> хзоцитратаз« / Dix°nr Kornberg,. J959 /.
йшлення míтохондр1й з бгних м"язхв та гепатопанкрзасу коропа здхйснпвалось по загальноприйнят1й ыетодицх. Киьысть бхлку в пробах при визначеннх активное« фермент1з зд1йснввали по loypi /1951/.
Boi цифрозх дан! статистично опрацьован1 за OAbíhum /1961/.
OCHOBflí РЕЗУЛЬТАТ«! ДОСДЩЕНЬ I IX 0БГ0В0РЕННЯ
I. Вплив голодування на вмхст глщнну та 1нших виьних ам1-нокислот в бiлих м"яэах i гепатопанлреасх коропа
Проведений дослхд показав /табл.1/, цо пделя 3umíbií в природ-hí:< умовзх i адаптацЛ до умов аквариуму перед проведениям досяхду по голодувакню при пхдвищеннхй температур! в м"язах коропа серед вхльнлх аминокислот б1льша всього мктиться гд1цину.
Пкля 40 днхв голодування при пхдвиценнхЯ температур! вхдбува-етьея рхзкв зменаення киькост! вхльши аихкокяслот. Але найбиьне, майЕе в 7.2 раза, змевхився вчхст гдхцику. Паралельно з оди, спосте-рхгадться пэява в коропа дхзину та аспарахчновох кислота.
0с&1лыш доели був проведений на стагтево незрхлих рибах i вплив нересту був ваклоченик, то змвниэння кхлькостх в1льних амхно-кислот, i в пврзу чзргу в!льного глхцлиу мохна пояснит* перш за все використанням эдх сполук на енергетичнх потреби ,-в умовах досл1ду при температур! 16-20°С риба здхйеяпваха ивадкх рухк в поауках гш/. Такай висновок до доякох мхри пхдкрхплюеться даниыи активное« mí-тохондрхально! АТР-ази мкязввох ткакини. Зиявлено. що вхд 0° до Ю°С
акташхоть дакого форманту зросгае з 2,4 рази i бхд 10° до 20°С -зд з 1,5 разя. Таким чин он, места взаказа, >чо з посяленням рухсмоетг
Табляця I
Змхки кглькос?! вхльнях »нхзокисдо? в и"яэах хоропа з JKGB8X гогодуваняя ара тскггора?ург 18-20°С / в икмолъ sa I г cyxoi ткаяигга, д -5, Л + а/
Ачиоглоготг Пхсля зимхалх в прарода1х уиоззах : Пиля 40 дн1в го-лвдувания з умо-. зах аввархуму Р
Цяетэхя —
Паи а 1,27 + 0,11
Гхсздка а.77 + 0,26 «л.
Aprisis 0,71 + 0,57 сл.
Аспагагхкова гасяота еж. 4,5I + 0,38
Серая 2.39 + 0,09 1,43 + 0,05 С 0,001
Глхцин 17,33 + 0,13 2,40 + 0,27 <0,001
Глу?аихяова зелота 2,11 + 0,И 1,56 + 0,07 <0,5
Tpeosiiji 3,33 + 0,50 сл.
Аланхл 4,33 + 0,22 I,6S + 0,11 <0,001
3poais сл. -
®[рой!ш сл. • ©я.
MeWO.liS 03. ел.
Basia 2,39 + 0,26 1,02 ♦ 0,00 <0,01
ел. сл.
ЯеЕцза 1,94 + 0,04 1,07 + 0,а5 <0,01
!золвйют «Л. ел.
p2<J пЫтпузтгся гзкораетаавя енергхх A TP, для э1дноелвегня яеох ме>-табодхзуятьед ахльнх амхиокяадста. В предее: голодусання ряб серед оетанн£х найбхльяв- гяхорзстовуеться гл1ц«з.
Що стосуетьзя гзпатопаяхрзасу, то iff яартада дещо гнгга. 3 таблиц! 2 гадко, яо на эгдмхву зхд м"язхз, дз доихнувчов вхльяов э;*1-нокяелотоа з гдхции, в ткажшх дазого органу бхльпу чаотину станов-ля?ь яейцяя, адазхя, глу?а«1нова кислота та фзниадаахн. Через ЗД да is гадодуг&яшх кхлькхсть бхлыгссгх зиьзгх агаиокиелог, г> тому чи< ?л & гдхдану, a t&sos япс, г?о домшувть в -цьому оргзях, аа вхднхву э£л бмях гьгензуегься з счредньому з 2 раза.
Доег1даеяшг иогй^кв, so rainjra с aoaisysios aaisossexovcs у
хееих ыеаканцхв хзяугрхпнх годойдасщ - бхлога еиур& та товстолоб Зихии в акхЕокисломону оклад!, що вш^уваотьск в м"язах та го панкреасi дих ряб в перход голодувашхя тши в, як i у корова.
Габлиця 2
Валяв гододуванвя на хшст з1льяах амхнокиоло? в гегхагопанкрэасх коропа при температур! 16-20° С /х. жкмоль sa I г cyxoi тконика., п »5, й + ш. /
Ам1йокислота ; Пхсля зикхелх в прародахх уковах :Ягсля 40 днхв го-лодування в умо-:вах аквархуму •
Циетехн - -
Мзда 3.15 ^ 0,16 1,42 + 0,33 <<
Гхсткдак 3,10 + 0,58 1,90 + 0,30 <е
АрГХИХЕ 1,30 + 0,15 0,52 7 0,03 >G
Acnaparisoxsa кксдота 0,93 + 0,03 3,91 7 С,39 "*Ч С
Серии 6,48 7 0,60 4,48 + 0,4в <0
Глхцин . 6,40 7 1Д1 2,93 7 0,15 о
Рлутамхвова кислота 11,62 7 0,43 5,31 7 0,72 <0
Треонхн в.ад 7 оло 3,44 7 0,46 <0
Аленхн 11,76 7 0,58 7,53 7 0,71 <0
Продхв сл. сл.
Тарозая . сл. сл.
Нетаон1н 1,90 + 0.10 сл. <0,
Вал ia 8,98 7 0,23 6,58 + 0,46 <0,
ёзнхлааапхн 11,30 7 1,98 5,43 7 0,12 <0,
Лойдии 13,05 7 0,39 6,26 7 0,94 <0,
Хзолейцва 3,13 7 0,09 2,98 + 0,11 <0,
На основ! одеркавях данах та поьЦоклекь хнших авторхв kosh
n^oibm nrt\ ста СТА пгпвмТ W1ГИ mid. I ЯПКПаИй ROBOTS XVC
d^l/WUU«- uj"/ * ? ---^-----------' » Г"-"» A.....■
тай, здатЕ1 накопачугата г ¡¿"яэевхй ткани i вайпростхву амхнокже /i в мвнвхй jiipi хввх емхнокиолоти/, утворввчв сговргдяе деш аз та гас екергетичкий матзрг&я для зашорастанна it в хшрход зтаоаог 1'олодуЕання.
2. Сезона данаихка глхциву у водоймищах та м"язах короаа
Доеяхдетпвя:, яроаэквх« ¡за дззок ргзккх прхснояодких зсдсйда-г
35 30
н
а р5 | ¿Э i
2 20
15
; 10 Í 5
иккояь/Ir сухо! тхакака
А ' \
У
а
Ч
-f-1-*-
! 2.0 i 1.5
i 1.0
i 0.5
ыкиоль/Ia води
А
Л / \ / N / V.
I II III 17 Í Л 711 7Ш IX. ЗС XI XII
мхеяцх року
Pao. I Даяам1ка гмхоту глхцяку у зодг /А/ та м'язах sopona /Б/ Борцхвського рибокомбхнату /- ---/ та Чер-
nirÍBCbKOPO ряборозплхднйЕа /-/
paÍKii /Бордхваького ря.бокомб1нату Тцряод1льаьк.о1 обдаст! та "Водо-мтачавчого ставка" Чари1г12съкого рхборозпя1диика/. похазаяа /рио, по шхст гдгцяиу в кнх колхваеться про-тягои. року в -вароках нэ-в1д 0,3 до 2,06 мкноаь/л у водоймлцх Борщхзоького рибокомбхна-' та вхд 0,1 до 0,74 мкмоль/л у "Зодопостачавчоиу ставку" Чврнхгхв->кого рибороэшпдилка. Аля характерной особл«в1стп в динзмхцх гях-гау обох водойияц - е поява двох П1кхз концзнтрацхх глхцяяу: мен-)го в лиши та бхльшого в яовтях. Особлиьо hítko цэ споетзрхгаз1ься бодоймнщх Боррцзсьхого рлоокомбхаату.
Що стосуеться м"язазох гкадиЕЯ корона, то bmict гдхцииу э nía »ктнчио зЦобрахае дяиам1ку рХвня остакнього у вод£ досл1джувашх (доЯиящ. Слхд зазначата, що мхж ксацонтр&цхею дано! амхнокяслотя у «i та bmíctom хх в м'Чзях p:t6 споствр!гаеться пряма залешйсть.
Дослхд з псрфузгев кхиечмика коропа показав, sp míush всмояту-гься на аротяз! всього кяиксвого тракту, ала ochobkjím мхсцэм погля-ання аминокислота е заднхй вхддй кавечвкха. Процес всхоктувакая Ц
Na -залежкам, íokk К+ гаяькувть Яого. За дажми ¿нвого дослхду, роввденого з рибаки в аквар1умх /в умовах голоду^аккя/ з концентра-iee гдхцину 500 мкмоль/я та хлориду натрхз - 40 ккмоль/л, при тем-зратурах 20°, 10° i 0-4°С протягом б-Ю asís встакозлено, цо в оглннанкх аминокислота з води прийкаоть учесть зябра i лускя ряб. уттову роль в поглинаннх та екумулюванн! ийцику в и*язах коропа lUirpas температура води. При 20°С вЦбуваеться пчтенсивао викорае--ашш амшокислоти i bmíct Ü в м"язах змоншуеться, незвакасчи на íe, що рибл перебувалд у вод1 з глщицом. При Ю°С глхцин м"язгв май-зз на викорнстовуетлся. Через 10 длхв голодування риб кхлькхсть awi-юкисдотл б ц"язах практично нз зашилась. При знетен1 температуря юди до 0-4°С вхдбуваетьсл досить рхзке зростаная. хмхсту rziuasy г ¡ускулатур! коропа, иавхть у контрольно i групи раб.
3. Вплав бнчого хнсулхну на динамку деяких мотаболхтхв у м'язовхй хмчинх коропа
Доел ад, проведений в умовах зимового голодування пороаа, показав, цо бичай хноулхн викликае зкачн1 змЪы в м"язах рчб в паршу чергу по вхдкошенкп до BMicty вхльвих амхнокислот. Данх, иаввдакх в таблиц! 3 показуоть, що протягом пзраох года ¡и дхх гормону в1дбува-сться рхзке зменшэаня jcíjí-í>koctí вхльнчх аммокаслот. Бхлыв1сть з кик за цей час зникли зове in. Вмхст глхцину, на вхднхну вгд 1наах змхнскислот, за цэ* чос, нэвпаки, збхльоився /до 43,85+2,45 арота 34,97+2,50 ккколь/Ir сухо i тканини/. Чэрэз 3 години Д11 хнсул1ну И амхнокислот внявляетьсз в м"язах зяову.При аьому, деяк1 з них знахо-дятьса нав1ть в 6inbui£ киькостх, nix з контрольнхй rpyní риб. Серед воix в!льгхх амхаокислот як у порхваянн! з контролен, так i з nepsot годинос дП гормону продовнуетьса збхльааныя кх*ькост1 тонну. Вкхст Лого становить вже 54,03+3,60 проти 34,97+2,45 i 43,85+ 2,30 мкмояь/Ir cyxoí тканина m"?.síb вхдповхдно. Через 5 гмия пкля введения 1ксудтку bmíct окреуях анхюклслот зменауеться у nopÍBKHH-sú з юс i-pyno» риб, в яких Д1Я гормону трлвада 3 годин*. Вкхст íh-ьях аихноослот - зе цой час прдовзк>"е зростати i стае большим як у nopiBHSHHi з контролем, так i з топ трупов риб, де гормон дхяв 3 годики. Але иайбхльвв зросла к1лькхсть rxiunuy. Чероз 5 годин його стало бжэ 141,35+5,80 мкмоль/1г cyxoi тканига. Це в 4 рази охдьаз,
Hi х S?
ьЗ t'J (i а р
•KS о a-i S*
1 о ы о S* й- О BJ«
ез в ¡3 s
«та ta ^ -Í- '
g; 5¡ Ж
W к-
vi j¡
Я
р
s
V
&
ф
я:
Р »
S
Я ГО И f-ч го
о w «
о о VO t-l
в р Оч го vi
о « 1+ 1+ 1+ f> 1+
м- h
•о о О о • о
г. ' TJ » tr-
И' о о (V>
го U1 -е- ON
s
о
ti
и*
If г n g
С fv
t» >« fc i" à> -tí sr o w w
<-¡. o «и íí) л я o «
« ь N ч a o i< » t4. и я
s WOP s К OnS KSK
о
а о
к в
я
о «
о
s •в
а и
в +
Л о о
VI ]
о о
¡V
+
А
Р о
+
+ +
Л
о «
о о
g «
fo и vi « % «
cd о оч о> os о
1+ 1+ 1 +
ООО
О 1-1 1-1 U О V
-г +
-f + + +
vi го cp
wo«
О р VO <3 < u,
1+ î+ 1-f
ООО » •
О H fJ
U № VI + + +
+ + +
ЦЙ
о
&
SI <» 4
►4 Vj>
H ru л)
» в » »
Л) (D U H
U в И
О 1+ J+ 1+ 1+
и
• ht to О О
о -е-
О U1
s
Vi
о у vi о
го
«
s
J î* 1+ 1+ о го ©
* Ч U
fu W1 fc-l
[О О J-
го
ст.
H чя _ vi Jr (о о\
« « V W
U о ^ о H U о»
О 1+ а | + 1+ 1+
ÍA fct
• р • и w о о
о
"Ч-
M О W W
С> О о о
" +
+ + *
+ +
-ГГ
о
« о < в
го
■sj +
+ +
о H H «1
«í % » <r ^ W Л) ff-W Ul tû щ
О 1+ 1+ 1+ 1+ ь
• ГО ist о о
Ч> «* в V
U {В И Л!
О о го VI + + +
+ + + ♦ + + + +
■4 W Л
ч « .
ы о
р Ю Cf.
1+ I* l-t-о о о
ja- О
н (S и1
+
+ +
ON -lar M » •
1-4 -J
00 JT
1+ J+ 1+ ooo
• V «
(U w о CD M N
о
s ÍÍ ь о
—3 ГО »4
г о «л -a Ю h i-
1+ 1 + o o o
e « *»
w w o
O O »M
ГО PO -3 ГО
Ul CS N !+•1+
ООО
O In ON o u>
го
V.)
о
I I l-i
i I
о го
■er ь-i ru -Iff hH
ю
3 г
м-
ÍS о
S «1 « Не h
¡ф- ы «
3 & » I*»
bs*
s g
U1
î*
Ar c?l CT . 4Г
l-i- l-t-1 +
0 N H
1 m ч
О U) о ru О Ol
+ + -и + +
+ +
ы l\) ui
•г « «
0\ го м с а
1+ ¡4- 1 +
О M о
О -3 VJ1 + г
+■ ч-+ +
о
<2
Ы ss
3 S3
О
©
&S
ÍÍ »
§ к
к о 43
о
s »
s
•af »
ts
о ü
я о
ж
►3
о
V;
X
о к:
>-)
s¡>
о. £
- CI -
- i.4 -
his в kohïpoai.
Експеримевти, цо проведен! на риб&х свхдчать про те, що íhc стимулве анабол1чн1 процеск у цих тварин в основному так, як i у ссаЕцЬ:/Торп, 1977;,Cajmêiro,lierai,7984/. Враховувчи «а, ноета ск та, що-серед в1льких ам1нокислот бхлих м"яз1в коропа, як i у сса е чутливх i нечутлив1 до 1нсулхну аихнокаслоти. При цьому, оообл: слхд видiлита гл!цин, як. дуге чутливу до даного гориоку амхнокис, bkïct якох зб1льлуззвся протягом всього пер1оду дхх гормону. Мое: також ствэрджуаати, що кадходяекня та акумулпвання глшину б м"я; коропа контролвоться Хнеуляркик епаратом геиатопанкреалу.
Значшхй вплкв здхйснве хнсулхн i на bmíct нейтральных кирхв, йкщо s контрольна rpyni риб вови становали 55,1*, то через 3 го; ея - всього II,Меля 5~ï година дхя гормону сяабпае i bmíct гяхцервдхв ваблихаеться до виххдного р!вня. Що етосуеться глвкоз! то помхтна г1погл1кемхг спосгерхгаеться лише в кхнцх 5-ï години i гормону. Кыькхсть фocфoлiarдiв в умовах дослиу практично не змх шлась.
Актлвнхсть глутан1нсинтетазЕг в гепатопанкреае1 та бхлвх ц"язах корона
В умовах голодування раб при темлвратурх 18-20°С одкочасно з хнтенсианик ззикористакням хлзьках амхкокпсяот м"язхв зк1нветься а тивихсть глутамхпеинтатазн /ГС/. Утвореиня глутамхну, як игдоно» пов"язано з внеикодаенЕям awiasy, оекгльки. у костке-гих ряб, у том; чис-eí ё у король, из функцгонуе цикл сочоЕзноутворенна.
Табдиця 4
Активность ГС з гепатопанкреасх та бхлих н"йзах коропа в умовах голодувапня. прн температур! 18-20сС/в якг Рк на I кг б buey,. К , а «=5/
Tep.sÍH Гепатопанкреас : БЫ м"язи : Р
голодуваккя г
12 днIs 28,32 + 3,20 47 ,71 ¿ 1,78 <0,001
20 25,17'+ 3,21 75,37. ¿ 2,90 <0,001
НО 44,00 + 1,23 38,50 + 2,70 <0,2
Se видно з назедеяях s таблиц! 4 данах, через 12 днхв изрзбу-
ання риб в умовах голодування активн!сть ГС в киязах коропа в 1,6 азп вица, нх» в гепатопанкреасЬ Через 20 днха активн!сть ферменту зростае до 75,37 + 2,90 прота 47,71 i 1,78 ккг на 1мг б£дку. В ор*вяянн4 з гепатопашсреасом д1я ГС втряч! бЬ,ьша. Але через АО вia кг рта на змхнветьса. Якдо в ияязах piiatib активное-ri. ГС зменшав-R вдвгч£ у поргвкяинх з 20-тя декин периодом голодування, то а гз-атопанкреасх збхдьшиаоя * 1,7 разя. Баща ахтквнхсть ГС я м"язах в ершг лн1 голодування коропа обумовлена, схорхше всього , таи, що в аних умовах в перзу чзргу б1льа хнтенсавно використовувться в1дькх м1нокислотп саиэ nisx тканикя, a noTÎM nic-ns досягенння певного 1вия ix Ш1сту зхдбуваеться бхльа хнтенсивне вякорястання в гепато-aHKpeaoi.
Скремим дослхдженняи Естановлено, цо значниЙ впллз на актлanieть С H"\43ia та гепатопанкреасу здхЯпнЕе гл!цин. Яри цьому, фэрязнт м"я-8вох тканина мзнл чутливий до високах концентраций дано! акхнокис-оти, К1я гепатопанкреасу. Останне, очеаядао, пае. велика значения ри акумулвванн! акхнокисдота в м"язах в осшхй перход.
ПБРЗТЗСРБНИЯ. ГЛ1ЩШУ В 0РГАН13М1 КОРОПА
I. AttTMBHicTb ферментïb иереамхнуваяня глхцину з кзто— кислотами, а також аланin- i аспартатамхнотрансфераз
При cnpoöi зизшчиги актявнхсть фермент1в переам1нування глхцм-1Г з ,уС. -кетоглутараток, охсалоацо'гатом та nipyватой здяаллось, що ослхджувана шЛнокислота досить мхцио утримуе свою asiÎHorpyny i нэ. ззаи1куеться шляхом траксамгнуванкя э зазначекнми кетокислота$ш. гтература! данх св1дча?ь про таж сама / blet zier е.а., Т954; Тайгер, 1961; siv.çr., Sri vast ava,T983 /, ЦзЛ факт вказуе на та, so 1ачна к1лькхсть глхцину, що нахспичуеться в ч"язах коропа, на можа ^ти яасл1дком 1нтенси;лпго Яого утзореннл в оргаяхзм! ряб яляхом ануванкя гл^ксидату.
На з^чхну bîa доел¿длуваних вище трансамгназ рхзень skt-hehootî ЗТ i AIT в органÎ3MÎ коропа досять виеокий. 3 рисунку 2 видно, ¡до з 1язев1й ткакин1 корена проявляе уйоя активнхеть лише ACT, у той час с в гапатопанкреасх дгвть облдзх трансам1нази. При цьому у ACT ви-мяються два максимума активное« - прл piï=6,5 i 3,5. Наявнхсть 5ох nÏKÎB аспаргатамхнотрансферазноï активное^ в гепатопанкроасх зхдчкть про те, до ACT дансго органу представлена хзофврментноз сис~
генов, яка складаеться., очовкдко, з цитоплазиатячно! та >итохондр1-ально! асаартатаыхнотраксфзраз.
оН
Рис. 2 ÂKTHsiîiOTb ACT /к/ та ОТ /Б/ в к"язах /а/ i геяато-панкр-зас! /б/ коропа при тзчпературах 0°С/1/, 10°С/3/
ч-чрлзнл дак1 свхдчать про та, ¡до основка роль в процосах пере амхкуванкя s н"язах sopona належкть ACT, в гепатоаанкрэас1 - .41 Т. taki oooojiiboctí спостерхгапться i в хклих вид!в риб / ïfaarda, Kssbske, I9SI Chhbt box, Velan Kar, I9EC /.
2. Аятивнхсть глвдноксидази та дезеихнувчих НАД- I НАДФ-залехних двггдрогзназ
Ехспераяентл, проведен: з гокогзнатамя доолхдззуваних тканин ко-ропа, показали, що гл!цин позбавляеться своех' ам1нйгрупи в них иля-¡: он скисл ¡овального дззамхнування, перзтвсрйгчясь при цьоиу л гл!ок~ сиаову кислоту. 3 рисунку 3 видно, ¡зо цая процес здхйснясться як з Б 11 I М " А 3 Я
1,00 0.75 0,50
0,25
Гяхцинокск-дазнз актив-н1сгь
Гдхциндегыро-гвназна актав-нхсть
ГВПАГОПАНКРЕАС
Рлхцянокси- Глхцяндегхдро-дазна актив- ( гэназна активность Н1СТЬ
э
ша
Д
>э<
+
.33
Рко. 3 Глхциноксадазка та гл£циндзгхдроганазна активя1сть гомогзнатхв бинх м"язхз та гелатолашсрэасу корспа / в ккг ЯЕ3 на I мг бЪжу за 30 хв., а. »5-8/
участо власнз гл1ииноксидаги, таг х дэзамхнупч-тая НАД- х НАД§-задэж-зини дэгхдрогеназамн. Причоиу, в к"яззвгй тканннх прои з проходить б1льп,1ЯТ!знсавко, нхи в гелатопэнкрегаг. Гак, окнсдввальне двзамхну-ваяня гдмину вяа&на глхцннокскдазов у випадку н"язхв вхдбувасться в 5 разЬ швядпэ, /0,98 + 0,03 прота 0,19 + 0,05 мкгнн,' на I нг бгл-ху за 30 хбД 1нтенсивя1ше в бхлзх м"язах вЬбуваеться окислввахьна; дззамхнування дано! амхноклслотл 1 дэзам1нуючими НАД- х НАДФ-залеж-няии деггдрогзназакн. Разом з пим, окиславальнэ. дезамхнування глх-цияу гомогенаташ б:лих «"язхз коропа здхяснветься з однаковоа :я-тэисивнхотв як гласив гххшшоксидазоа, так х з участв двзакхнусчах НАД- * НАДФ-залвжних двгхдрогеназ. В гепатопанкрвасх глхциноксйдазнг адтавн1сть доатовхрко нажча у порхзняннх з дазамхкуачов догхдрога-нааноэ актзвнхстя^
0«ногна маеа гнших мльпах амхнокасло*. ях I глади, я рхзнез
íhtshckbhíotc тен пзретворюетьея иляхоы окислвзального деэамхнув: ня в!дпсв1днкми оксидазвни та дезакхиуючики дегирогеназада;. При цьсиу BKTHBHicTb цях фэрментхв в м"яэах вища, hís в гепатопанкрег
3. ioKaxiaanis фермент« окислпвальногс дозам1-нування гяхцину та аланiну
Дезамхнуича гл:циноксидазнэ та гл1цяндегхдрогеназна актквнхс як в гепатопашсреасх, так i в öimix м"язах коропа мае кхсце тиьк Е шгтоплазаатичнхй /саркоплазматичн1Я/ фрахцх1 /табл. 5/.
Твблиця 5
Дезам1нувча оксядазна га дегхдрогзяазка активнхсть »птохокд-рхй i цитоплазма /саркоплазии/ гепатопаккрзасу та биих к"я-3íb коропа по бхдношннв до глхцину та алан i ну /в мкг кн^ на I кг бхлку за 30 хв., H + m. , п с5, температура 2-3°С/
Тканина : Субклхтинх фракахх
Лофермзктк • Мхтохондрхвльна : НктоплазматичнЕ
/саркоплазматич
Г я i ц к к
Biai и"язи
еАД 0,00 12,36 + 2,60
НАД 0,00 12,81 Z 1,00
НАД? 0,00 8,29 + 0,46
Гепатопанхреас Ш 0,00 3,60 + 0,70
НАД 0,00 2,21 + 0,18
h а 71 <h л лл V 1 W А л а и £ н 1 L 1> Л С,ЧЧ + \J,C'J
Бхдх к"язи
ФАД 3,03 + 0,91 7,97 + 0,71
НАД 1,21 + 0,40 14,83 ♦ 0,81
вш 2,30 + 0,73 8,16 + 0,85
Гепатспсккревс
ш 4,66 + 1,38 5,51 ¿ 0,90
вд 3.39 " I.10 4,06 + 0,63
ЙДД§ 2,18 + 0,66 3,14 ¿ 0.5S
Що стосуеться ajianiHy, то окислпвальне дезагикування останнього ^буиаеться як в м1тохондр1альн1Я, так i в цитоплазматичнхй /сарко-1зматичн1й/ фракцгях обох ткакин. Але; вктивнкть вхдповхдних ф<эр-itib перетзорення ала^ну в саркоплазм! бхлих м"яз1в значно вища, t в м1тохондрхях. В гепатопанкреао! такох рхзнкц1 нз. cnocTepira-ься. Очевидно, фермента окислсвального дазамхнузання 1нших ан1но-;лот локалхзованх так само, як i у випадку з аланхнок.
4. Вплив температуря акл1нацх1 на швидк1сть дезамх-нування гл1цяну в б1лях м"язах та гепатопанкреасх
Окислввальн® дазамхнування глхиину власне гл1циноксидазов, а кох дззанхкуочими НАД- i КАДФ-залеасними дегчдрогеназамя маЯже в рази виде в саркоплазм! к"яз1В риб.цо аклхнован1 до температуря -3°С, нхя у гах. да акл1мозан1 до +7+8°С /табл.б/.
Таблиця 6
1нтенсивнхсть peaKuia дезашнування глхцину фракхиев розчи-них бгякв сзрксплазми /цитоплазма/ бгяих м"яз!в i гзпато-панкреасу яри aoixauii коропа до температуря -2-3°С та +7+3° С / в мкг як3 на I мг бхлку за 30 хв., М + а ,ю *5/
: Температура asotixauii in хоферменту -
-2-3°С : +7+8°С
Bill М " Я 3 Я
ОД 12,36 + 2.80 4; 00 + 0,93 <0,05
(Ш 12.81 + 1.00 4.14 + 0,19 <0,001
Ш 3,29 + 0,46 4.97+0,42 <0,01
Г Ь' П А Т О Г1 А Н К Р 2 А С
АД 3,60+0,70 2.40+0,46 >0.1
АЛ 2,21+0,18 1.75+0,41 >0,2
АДФ 2.44 + 0,25 2.04 + 0.21 >0,2
Що стосуеться гепатопанкрэзсу, то температура акл1мац1Х риб в еяах -2-3°С до +7+8°С суттево но впливас на авкдкхоть окислювально-■о деззм!нуэання глхцину. як не мое Micue.- в бхлих к"язах.
мхмоль глхоксилату та кетоклслот
О со а\ J? го о О о о о о о
го
о
JS № со О
« * « w
о о о о
ЕР
тз в ►а ^
о ч ч >■
Р ТЭ к
W V® о. о £3 w м - »T^
w- >4 ja
M; C» S X О
О >; <0 гз
О -о. Í»
7.: m X
: -о и
м » к я
« о
н <-■ а: и Ii а
»
с
M ^
■л je te s в р
о
О ÎS ¡я
"J fe» м. О Я
ta о к s м- i« К *» Р H
а о о к
.pi
р5
а « В> «ta
tJ w CD Pï
м: , 03
<ТЗ к я о О О "3 С"
S» я s
R X О, X О
ÍS Ы »-•• »«
w • t. В О
Я
• ч) W
К
ПЗ о
аз v< Ф
ii >4 »в
S й S •OP
Л О ï
^ ч
1-1- №
^ й
® ф S*
к ?! W
Я О »
Ф ^ W
ъ ъ *
СО I {Ч I
I
ш
и о
•s
0
1
о о
; глхоксилат ¡
j..-. j ^-катоглутарат .-у •А/'.
j глруват Т
) глхоксилат
j /. ;. . >.| сксалоацетат
пхруват
, ;j пйоксилат j ;■';/-, / ;■. -
• ч;| пхруват j ■>■.
глхоксилат
__1 nipyBST
c¿ -катоглутарат
оксалоацатат
П
tri
глруват
» 'S
w s p: о та к о
►3 р
я р:
fö H s tí œ о
Л К о »3
'S
у: о
к О
-t-
•ч
О
Р
а м*
я
о
ê 2 о ю с
g
м-
о «
о s
Ы
Р> .►S
«
ю •э о к к о is о
»
К) ►■с)
и
1-3
са о •т) M
3
К-+
о
о к S=!
-3
со
о
н> £
о тз о sa
спсстерхгаеться зменпекня кхлькостх пйоксилату npa ÍH¡cy6auix його з кожной з вякорквтаких квтоккелот. В сястомх глЬксилат+с^-кэтогд^-гарат, глхоксидаг+оксалоацетат i глхоксилат+пхруаат глхоксилоеох ислоти. викоркстадось вхдловхдно 5,91; 5,92 та 5,62 мкмоль. За цей ¡.ас сА-квтоглутарату та оксалоацетату вступило в рзакцхю 3,35 х 3,53 ¡смоль, тобто мзвгяа i tie еквхваленгна глхоксилату кхлькхсть. При: ьсму, в iHKytíauíflHOMy серэдовищх з"являет5ся пхругат. Змакшег.нд úbKocTi кзтокислот, вякорютаиях окреио за час хнкубацхх, не спо-терхгаеться.
Дослхдження, проведен! з хнактизоваяямп акстрахтами бхлях м"я-íb /рис. 4Б/, тая показали змокшон.чя кхлькост1 глхоксилату П1сля ткцП а присутностх вхдповхдних кетокаслот. Боя 50$ його викори-:овуеться в рэахцхях. В ¡да умовах а духе нззначнх.^ в1лькос?1 ви~ шяеться пхруват. При do6otí з гнактизозаняни вкстраятамл не вхд-ваеться з:Лнх кхлькостх глхоксилату, взятого окрэно.
Аналогична картина cnocrepiraeTbc* i пря роботх з нативиимл та активованями ексграктамк гепатопаикроасу. Але в. даному аипадку гоксялату в рзакцхях вякористовусться в 1,2 раз;х бхльша. Значно ibse, нхж у випадку бгллх м"яз1в утворяеться пхрузату.
Зватавзи на те, що в кокному з трьох випадкхв глхоксялзту зико~ ;тзвуеться бхлыга, к ist кеюкаслот, коана зробиги висновс-к про те, по ряд з основной реакцхею к.ондансацхх, глхоксила? з допомогоз меняно! система дослхджуванях тканин пхддягае й хнаому пврвтво-нв. Продуктом цього яз^етворення е пхруват. Експзткмзнт також по-ав* що конденсация,гдхохсилату з котоклслотамя моклива i в нафер-гатазнкх умовах.
Заслугоэуе на увагу эменазння k.íjíókoctí глЬкскдату, ьяяорлета* ) окремо баз катоклслот з допочогои фер^ентних г,исток охлях н"я~ та гепатоаанк.реасу.
2. Гл1оксила'гкарболггазна яаретвоувитое глхокеялозо* киеяогл а гапатопанкрзаах. та к"язах sopona
Нкспэ'пм-эят, лрэааденай з "грубим«" /не. д i ад i з о вани ми/ е к с т рак т а-"í3Íb та гепатопасскрзасу,- показав /рис.5/, ад вгдковлешгД НАД ду-эдхо окяслаетьая а прдсутнсстг глхокеллату як при добаэдяннх Uli iTÍOHia магнхо, гобте повнов сумЬв, так. i баз вх /в.г.д/. Шаяд-! окйслення НАДН-Н+ вкстрактом з гэпатоааккраасу Еиад, у пошзкя-i м"я?авоо тканинои. В перлону ншадку реакцхя заверяться* прак-
тично повнхств через 1,5 хв., в другому - черэз 3 хв. пра ма8яа одна-ковхй кхлькост! бхдку в пробах /у шпадку гепатопанхрэаеу - 6,3 иг, м"язхв - 5,7. нг/. Викорастання окиояекого НАД доказало, во в!н
II
12345 12315
Час у.хвилинах
Рис. 5 Зи1ка сптлчно'х густинк розчинхг при вакорасташи "трубах" /I/ та д1ал1зован:»х /II змтрактхз б1лих «"язхв /А/ та гвпатопаккраасу /Б/ корова при рН-7,0
а. ТПФ, каиони кагнхв, вхдсутн1а глхокеалат; б. при-сутнхй тхдьки глхоксилат; в. глхохсилат, катхона. маг-н1а, вхдсутнхй В1ф; г. глхоксидат, 131$, катхони магнгв вхдоугн1: д. повна 1нкубацхйна сумхв; е. глхоксилат, катхоня магкхс га НАД окислений; х. глхколат та ЙАД окксдзний; з. глхоксилат, катхони нагих», ТЛ$ х новлений НАДФ; к. глххольахьдегхд та НАД вхдновдэний
зз. ихдиоБлюеться ферментной системой в присутнопт! глхоксляату их сксграктсм з гопатопанкреасу, нх м"яз1а /с/. Такий ж ефакг спосте-рхгаетъся у виладку використання в якостх субстрату глхкалату /а/. Не заявлено тахог окисления виновленого НАД I при влкористаннх гл1-хольальдзгхду /к/. Не спостерхгасться зкхна оптичнох густяин хшсу-бац!йного середобипа при викортетанн1 эхдноЕленого НАД§ /з/.
Подхбна картина спостерхгаеться I у вападку використання чост-ково дхал!зованих екетрэктхв дослхдауваних тканин. Але окисления вгдноЕленого ВАЛ бхльш хнтекслнно спостерггаеться прч налвностг в 1нкубац1Яноиу серздовяги та катхон1в магнхв /д/.
Такак чином, в гелатоланкреасх х кпязах короаа вгдбувзеться залегав .вгд тиангвпхрофосфату перетзоренкя глхоксиловох кислота. В ге~ патопанкрзасх ней процес здхйснюеться кэйже в два рази шзядам..
Враховувчи да их рисунку 5 /I/ та 5 /II/, можна сказали, цо гл1-океилат перетворпеться в глхоксилаткарбодхгазнхй роакцгх чорэь сомл-альдегхд тартроново! кислота /аЗо його хзомер оксипгруват/ - продукт хонденсацхх однхсх молекули гдхоксизату з одновуглецевим фрагмента чэ утворвзться внасл1док реакцп декарбоксилввання другой Само цеЯ продух? з допомого» глхоксйлбткарбол1гази аияовлаетьоя з участи ¡ШН*Н'>' до глхцерату.
О ОЯ ОН О
О
2 НС-СООН С02
Н^-СТ-СООН -с—> нф - Й-соон I НАДН-Н+
в2с - сн - соон 6н к
Под1бне перетворення глхоксилату в1дбуваетьел у кях орган1з-М1В / Са1Ха1у, 0ав1ву, Г959 ; КогаЬегв, е, Т959 ; Яа11, Уеп-аееХапа, Т969 ; Еайоиг, Яау£ооа, 797Т ; КеШег, Т989 /•
Глгоксилаткарбол1газна актявя1сгь у вящезгаданих вяпадках проявляется з орган!знхв, вяродешх на еередовиц1 з глхцаном, гд!колатом або адалтованях до глколату. Цх факте сьхдчать про га, то гяхцлн та хмзколат с недукторами утворэння глЬксклаткарбодхгазя - ферменту, э участэ якого в1дбуваеться подальиз перетворання глхоксилату, утвореного з глхцину або глхколагу. В цьоку планх у коропа сятуацгя ааалоггчяа - з його м"язах в осхяхй пар1од пакопнчуеться значна яхяьйить вхльпого гдхцину.
ta
ч O '-» '-<* ь< я
- V СУ
со
чаи
te sa
Рис. 6 Лктивакть ЛДГ, МДГ, СДГ та 4ЦДР в саркоплазм! та мхтохоидрхях 6i-лих м"яз!в коропа /в мкмол'ь оккс-леного НАД, вхдновленого ферихиа-нхду та, НАД? на 1мг б!лку sa I хв.
ИГ НДГ
{цдг
иг
МДГ
саг щг
6.70. ю~ ^.з, оо. ю ~2
о
со тз я о а
Sn О) 05 ■R sa
i»,eo-io"2+5,oo-io"3
f^eovio""1 + 5,00-КГг
6.05-1(Г3 + ii.e0.I0~4 9,65-Ю"3 + I.I0-I0"3
►I
О X О
?е и чл
а M 2 сх
ч о И'
с s S*
о M р S
» s X
tri о о w ж ff
ГО « n г О И >
ta - Ж ««* » я
гч) h-ч * <T\ « so Ж О Oí
О Ч.-1 X Я tai
•W S » ы S
¡а 1Л я Оч s м*
us о » к о тз Ö й о ►Î
а го о о s о-
W Й п к
Î4 и ¡и SB О »
и sa «С CK ы Г«
В И В тз s
Q » та и к
" f-«- Я * о g Г!
BS И »У* о о О
ы< о к< ►с» TJ
« g Ы и о 43 м» s rs
W да g а » р 1
» га е
J=t о rj » гс rv
s ч • й Ь" >-j -С-
о о г
s — 00 м- so я в о (
<D 5а» а s: 3
X о а И'
ч
о а te
В
&
и !«
•8
е> о
».л ut и U1 s
CT о 0"
{í а BJ и
ÜJ » о '—ь ■<
и- X п
^
й ы я «с ¡г'
"T О
» го M
1-1 S ■о СО
i О ГС
О о
• *
tu
It) :« ra
a r)
(D M
3!
a' o.
M) i и -)
tí> t» И
14 X гн Oí
tí t'J
X /-"i
M- ra
o P
-i t* o'
tí
S Cö
cu „
и- К 3» • -1
■f.
• •M
fr M
а ач a i.-i m 'i ft' и
й V»
tí4 V-4
« Cl
о с
о g g
я S
j» TJ
о
M H
«! m
t~i
vo
CP -y
a
о ««
H UJ
t»
—1
■л a*'
M» » *
-)
O £S
X 2
О El
Я и ы и--a s;
W t
» £
о» -я л es
м- H Ж Я p; w
ri i-i O VD
W
P>
О ¡a О
С) ï*
.•» t» » X
s
с» a>
F №
>5 H К
S
W M g>
|JD
» g
G»
3 p
-»
О
^ a
» »
О
S Í»
Я
M.
о л
ИМИ H. (P О
О -ö-t-ч О « •-а » о м -ci Sí К о И м> я
и MI ff
л \
(J • W-
ш S3 о
о.
55 сэ
ю о i I
а
Р
41 -
? .
Ь < ai н> о t->-Р
CS «< О U 1-) 1 оно
M 04 "Й
о в- д
а р «
< й
m H
ч
а»
Ж U а да ?0 >1
О и-
я ¡в
•s а
■да «
a ta
Q 01
I о
о - Ä m rs
X g
M et
Ci"
Я
и «
и чэ d
№
Ж g
0
1
ДАГ
ЛДГ
Н3.г CAP' ilRT
a>uHTonaasMi ta MÍT0*0»wpi«a rsna-TonaHKpeacy Kopcna /b HKwoxb osac-JiaHOro HAJi. uiiHOBJSOHqro <|;Qpauia-Hiny ra HM$ aa Iiir óinr.y aa X ¡s®.
2,34 + 0,10
I,79'I0"2 + 2.60-I0""3
I.5Ü-I0~I+I.00-10~2
8,03-I0~3 + I.03-I0"3 9,42-IO*"3 + 1,00-10-3
•i
o s»
ta
sb u
X p>
ei ¡a
ti »
S n
O ti-
a o
ri
a s*
í-i O
£ s
-o o
*t3 C9
№ »
<¿ «
úí
r) M
o o
2. § *
o* t3 S p M. H)
a s
m s*
a s
§ £. í* D
« H M» »S o
■í 1
3 »
!*
►tf O (H- P» ta H
o &» a »i c »4
ta ta W
►1 0)
CD
a w s»
►a a
o o
a «Ta
» H-
x a
f% x
13 w»
ra as
cj rs o
"3 § ?
►i »
ÍD a -
* a M> - »
X j= N' M» SO
M. s g »
M H co o o
o "a fcl W' T3
ss a H' s
e n
t» sa O í-t' a
so u f» ¡*¡ w
25 <-4
M ti- M* O H a i
►í ►3 U o> w* u
(» re O
i* O K 3 » ex &
BJ a a w*
X O u ■a ¡M
71 № » s
DJ » X X
s 3
««4 w la X
• "O << X 5
ra M « aa
03 i? o CJ
o M'
•«! g U W
tó u o
H» Ja O
U Ov g X » 3
•s SI o
t 0 1 u a
- 26 -
1зоцитратазна актавн1сгь гепатопанкреагу I бЪгех м"яз!в
Розчина фраки¡я биглв цитоплазма /саркоплазми/ гепатопанкреа-су 1 бхлих м"яз1в проявляв 1зоцитратазну актявнхсть /рис. 8/. Шсид~ К1сть роэдеплоняя хэоцитрату /I/, а також цитрату /Iя/ в саркоплазма м"язхв л1н!йно наростае протягом години. В галатопанкрезсх, на вхдм1ну вхд и"язхз, ней прочее в1дбуваеться протягом 30 хв. За цвй час угворветься 2.42 мкмоль гл1оксилгту на I нг б1лкхв мигоплазш. Цв екв1валвнтно такхй хе к1дькостх розщ,зпденого 1зоцктра,гу, то ста-ноеить 49,0/2 вхд внесэного в хнкубицхйке сарэдовище Яого кгдьхостх.
1 и
а) 2
р.
о м
С-. •м
о и *>• <0
X X
® •м
р. X >.
о $ е<
Я а
о
Й. Еч о
и) •м У
»? Я с
о т. % • И •ч ь.
£ » и У
•Я" X к
- X •н
я С\! о ■о
3.0. 2,0
1,0
45 50 55 60 Час в годинах
Рис. 8 1зоцитратазка активн1сть розчиних б1дк1в сарксплазыл и"яз1в /I/ та цатоплазки гепа-топанкрзасу /2/. Субстрат - хзоцитрат. /I" та 2" - цитрат/,и ®5
Що стосуеться бЬих ч"яз1в, то з учьетл розчинких бЬиав анадогхчно фраках I, 13онитрату знекшзлось ликэ на 0,6о мкмоль, щс становнть 13,2.?. Тобто, за 30 хв., колл з участв роэчишых бхлма цатйплазми генатопанкреасу по сутх наступае рхвнэвага в 1зоди?ратазнхй реакцхх розявп"деться в 2,6 рази биьше хзоцктрату, нхк & аньасг1чних учова в бхлих м"яяах. НаяБК£сть хзоиатратазно1 активност1 в досд1джузани> тканинах коропа свЦчить про функцхонування в них влдозмивного тр» карбеновога циклу - глхоксидатного.
"Малик'-анзаматачна ахтивяхсть з гепатопанкрэ-aoi та биих к"язах коропа
В доел i дку гагах тканкках p'/.tí пврвтвороння. мадату зхдбуваеться такоя з участи МДГ[декарбоксидивчох схсалоацетат], вхдомого яя "ма-гик", або яблучкий фармэнт.
Таблиц*' 7
ÀsMBHicTb МДГ та МДГГдекараоксилпвчох оксадоацетат]в саркоплазм! /цитоплазм!/ та гйтохондрхях м"язхв i гепатопанк-рэасу з участв НАД та ЙАДЗ? /в шодь НАД i НАДФ яа I мг бглку за I хвИ + а ; п =8/
Взд ко-: Bisí и"язи : Гепатопанкрвао
фзрмап----
ту : Саркоплазма - : MiícxoHapii : Цитоплазма : Miïoxoiupiï
МА1АГДВГ1ДР0ГВНАЗА
НАД 670,00+Ilt00 530,00+9,58 2320,00+47,9 610,00+10,20 НШ 2,00+0,10 5,40+0,25 20,55+0,45 36.14+0,38
ма'латдбг1.дрогвназа
гдсхарбоксдхээчз o¡cc&soai¡3ía?J НАД 0,80+0,15 0,70+0,10 1,77+0.20 1,88+0,25
КАД# 17,40^,95 4,75+0,50 87,21+1,00 51,42+0,95
В сарколлаэгк та «¿тохсядрхях ы"яз!в ЩГ[деяарбокс&гмча скса-лоацетат] е НАДЗузалеккаи: фзривнтоа. Аналогична ентуацха. i s гепа-тспаяг.рзсшх. Актавахсть ЙАД§-"м&жй?.,; фчриопту в цктолл-зматичкха . /сарколзазиатечкхй/ фравдхх обох ткангн гяка, ais в мхтохоэдрхальига. Прч аьому, перэтворгадкя мая%?у базяозеродяьо з гпругдт Ехдбуваеться в цдтсидазкг гзпатопангрсазу в 5 paais, а в м1тохокдр1ях кайгэ з 10 pa3¿3 изидез, нгж в таккх ни фрасагяк m".i3íb. •
Аг.тавкхсть "ябдучзсго" фзрмэкту, вядглеяого з здтоплаэкя та hí-гохоадрхЯ гспампанкрзасу i очипеяого маЭзв s 200 pasis, знача сю >iipoB заявить як вхд рй оврвдовава, таа i зхд, концектрацхх адстрату. При тзькхй кокцзнтраахх шшиу /ОД к« о ль/ максимальна ахткв-¡iici-ь двиогс фврявиг/ cnocTôpiraflïbcs. при рН"7,0 /рис. 9/. Пмдачан-яа-. еЬтысостё нелагу до 1,0;г;иоль вяягикае дом г tua прягахчаккл. Д2 ï ôopaer.Tf apt диноиу йначекто pH. Bu ib аыачнкй inrióywzK ефзк* seo-
лхдауваного ферменту при рВ«7,0 слостзрхгаетьег пря концентрацхх манату 10,0 гоголь. Б той га чае, пгдвицзияя рБ середовяща экхмае 1н-тбуючай ефект бхдыг високих, нха 0,1 киодь концааурзхцй малату.
6,0 6,5 7,0 7,5 6,0 8,5 9,0 6,0 6,5 7,0 7,5 8,0 8,5 5
?3
Рис. 9 Вялив рЕ та концентрата надату на Гнтенсивехвть оЕжзлвкального декарбокеидввакнд сстапнього мхуо-хоадрхадьшш /А/ та цитсллазыатячняы /Б/ НАДФ-"«;
лее" еизиаом /о—о -0,1 ыиоль; в-е - 1,0 шодь
Д-Л -10,0 шодь малату/
Максимальна активпхсть НАД£-"нахик" екзаку прл кокцентрацхх палату 1,0 хксдь скостерхгяеться прл рН=Э,0, а при 10,0 кйоль - при 8,5. Пря рй =9,0 актавв1сть ферменту помхтно эменагуетьея, хоча це довить висо&а £ пор1вняннх з попорвдн!ми знвченяяка рН. Таким чином, в о| ганхзмх короне мохяят модульоваиэ регулования актявноотх ляк" ферменту.
Сл1д зазначити, во МДГ та ЩГ[декарбоксил®Еча оксалоацетат] I рхвнв свое? актизнсстх набагато перевищувть акгквнхсть таких окис, ьгльнях форкентЬ ЦТК як хЦЙГ га ЩГ. Це сехдчлть про сдабхе фунх оиуваакя даного «якху. ЦЬкок аозшгко, що синтез енвргхх в орга-кхзкх ко рока зхдбувастюя зег-ддки д!Х'ароетхвсго, айв доекть еф&г.
юго, циклу дякарбонових кислот. "Паливом™ для. такого циклу, як аде, слукдть глхокекдат. Остаанхй, ховденоувчясь з ацетих-КоА )рзи малат.
3. Активность иалат- та цатратсянтетаз в гз-датопанкр8ас! та бхлих нпязах корояа
Видхлена та очищена з мхгохендрхй. гепатопаакраасу та м"ягз1в два фракция ката^лзуе синтез надату та цитрату /рис.10/. Утворз-малату в обох тканинах вхдбуваеться. майка в два разя пов1льн1тв, цитрату /крива 3/, За 3 хв. хнкубацхх в мхтохондрхях гепатопанк-у на оинтэг останнього вихористовуетьса бхля 22$ ацэтад-КоА, на аз иадату - 11,52. Через 5 хв. вгдповхдно 30 та 14,
0,54 0,52
0,50 § 0,48
£ 0,45
е 0,44 «з
I 0,42
I? 0,40
0,38 0.36
о 1234567 -8 9 10
Час у хвадинах Рас.10 Зикорлстання. зцетил-КоА при утвореннх малату /3/ та цитрату /4/ в поясуткостх гдхоксилату та о*-салоацзтату в мхтохондрхалыйй фракцхх гепато-панкрэзкгу /А/ г бхлих и"яз1в /Б/ коропа. I - зхдеутнхеть фарментного препарату; 2 - боз ацатид-ИоА; 3,4 - в ирисутностх 0,02 мг фэривн»-ного препарату; рН=7,6
В мхтохоидр1Ях м"язЬ синтез цитрату í малату здШкв&гьсй. по-вхльи1ше. Пря такхй лее кЬьхостх ферменту в сврэдовящх за 3 хв. на синтез цитрату викориетовуетьс^ всього 8,6*$. а на синтез маяату тхлыси 3,1% ацетил-КоА. Через 5 хв. вхддогхдко 11,1.та 6,17^.
Сл1Д зваряути увату на те, що синтез цитрату «тохоцдрхальнов цитратсактетазса гепатопанкрзаеу через 5 xd. iüKyóauix практично sa-варшуеться, в той час як синтез палату продовхуеться^ На десязу ххш~ лину ацетил-КоА вякористовуеться зже 21%. В óííkx ы"»2ах бхосинтэг цитрату i маяату продовжуеться. бхлыге 10 хв.
Окрем1 доелхдяення. показали, що малатеинтатаза ихтохоядрхй гг-патопанкреасу мае два чхтко виражених anta фермектагдвко! активное?! Один з них бхдьший., при рН=7,3, другий - меншнй, при рН^О. Йала?-сиитетаза мхтохондрхй к"язхв максимально активна. «аьки при рН=7,2. Взагаз1 ж синтез малагу, i таким чином використання глхокеялату /глх-цнну/ як в м"язах, так i в гепатояанкрэасх в1дбуваетьс& в досить широкому хнтервал! рН. Дослхднанняии встановлено, но синтез малату в назначай кхлъкостх /бия 20$/ мае ыхеце i в цитоплазматичнхя /сар-коплазкатичнхй/ фрахцп гдпатопанкреасу та бхлих м"яз1в.
Таким чином, в дослхдхувайях тканкках корояа icaye щэ один «лях викорястаннк. гдхоксилату, утвореного внаелгдок окисдввадьного деза-кхнування! глхцину.
Наявнхсть реакцхх, то каталхзуеться. иалатсинтотазо®, очевидно, мае дуже вааливз фхзходог1чне значения для рнб, що здатнх акукулпва-ти в н"язах глхцин. Утворений з нього хтйоксилат через малатенкто-тазну реавдв мохе далх окислюватись до С0;> i t^» i таи сакии за-безбечувати орган!зи риб екергхею, а також використовуватись в про-цесах б!Осиктазу, як це вхдбуваеться. у бактерий вироцених на rxioK-силатх, або гл1колат1. Такх мхкроорганхзми, як bwomo, забезпечують себе енергхев за рахунок функцхонування. циклу дикарбоновах кислот.
В наведен!й нижче cxcxi циклу /лхва аолошна/', яха дхе у бахте-pia, вхдбуваеться повне окисления глхокеялату. Схема дае в1дповЦь на зкачну активнють НАД-залзккоi КДГ та ЙАД$-"чаддь" ензиму в м"я~ зах та гепатопанкреасх, в порхвняинх з САГ та 1ЦДГ. Це зумовлеко утворанняк певнох кхльхостх малату в реакцхх хондзнсац1Х глхоксилату з ацегси-КоА. 3 участи МДГ та МДГ[декарбохсидшзчо1 сксаяоацзтат} ма-лат пхдлягас гэрзтвореннв або до оксалоацзтату, або безпосередньо дс aiрувату.
Ператворення, цо показанi в празхй половинх схэни тех шобхщЦ оргакхзму рнб. По-першз. гдхошиаткарбэдиазнв перетворення глхокси-
снч-с, 3
глхокаилат-кгрболггаза
СО
-2Н
¿¿-рознен-леннл
Н0~СН2-С00"
малзт ~2Н
тартроновяЯ напхяальдвггд
+2Н
О=С-С00~^-рощба-I ляння
СН*
со.
с=с-соо~ «
~ сн2-соо~
океалоачетат
НО * С00 ' \ , / С
н
Н203Р0
<Г
л'' чсн2оя
2-фоефогл1цера?
сн2он
гл1цераг АТ#
соо"
Н0<
_______^С'
Н^ ХСН20РС3Н2 3-фовфогл1цйра?
1
(Синтез вуглевод1в
ловох жиелотн; яке. вхдбуваетьвя, як гияглено а дан!й робот!, з великою азидк1ств, дае иогзшахоть организму раб синтэзувата з одного ливе глхокеялагу /а бзг.тачно з глхщгну/ вугяеводи та хнях. екладнх апо-лукя. По-другз, гяхокаилат вихоркетовуеться для еинтезу рэгвнеруючо-го субстрату вамого циклу. 2-фосфоглхцэрат легко перетзорветьвя а пхругат, о останнхй пляхсн опгежвБадьного декарбоксилювання з у часта пхруватдвгхдрогенаэяого комплексу - в ецеталкооизим А.
Наяэнхсть малатоинтетази та {зодатрэтази в гопагоданкреасх та м"язах хоропа св1дчить про функцхонування в кях гл1охвилатного циклу. Ца; две Ы мокливхсть еннтезуватя глвкозу, викорястовуоча як тар-нх кислота /жарт/, так I гяхоясилст, а в дхйсно'стх кайпростгйу аминокислоту - глхцин. Саме юри та глхцян какопичувться в орган!змх, 1 перш за все в м"язезхй тканянх корока перед зшавлеа. Завдяки МС та хняезм фериектем глхоксилатзого дикзу цх мэтаболхти кояуть бут.ч еяко-ряетанх у яесгиаий яерход дгя еинтезу глвкозя. Остання наобххдна для сатядальпэх дгоьяоетх яаркшох система та и"яг%г у дзнкл перход.
висновка
1. В н"кз0Б1й тканинх sopona лускатого, б!жого амура та тойот лобика в осхихй пергод вхдьнох'о гл1цину накопичуоться бхльшз, síhs inwx вхдьних аганокксдот. За чао зимового голо'дувгнкя ряб ця кай-простхва аминокислота викориатовуеться оргакхгмом в иайб1лыах8 ыЦ
В гепатопанкроесi такох закезсносгх не спостер1гаеться.
2. Вмхст вхльнохч) глхцину в м"я5овхй тканин! коропа змхнзетьг протягом року i tísho лов"язаккй s кокцантрацхеЕ йсго у водному се редовищ£. Перггий niK максимальноí кскцзнтрацхх акхнокаслотн з"явя? еться в .гилнх и1сяцх, другай, заачко бйыий - восеш /s ковткх/.
3. Погликанкк кацику з ьодного еередовида здхйснветьея, гол ним чинок, черэз клунково-кяпковай тракт. Всиоктування ам1нокисло' ахдбузаерься на протязх тього ¡стыкового тракту, однвк освошкц м цем цього процосу е задвхй вхддхя кишэчшша. Всмоктувакня глхцину кишечшку коропа, як i в хндих тварин, с йа -заяехнш процесса, на К+ гальмукть його. В 'поглйнаынх глхцину з водного сер-эдокща пркймаать участь такой зябра та луска.
Зниження темпэратурк вода вхд 18°С до 0°С сприяе нйг.опич£ ню глхцяну в m">í3sbííí теакянх. Акунулвваннв гдхпину та доя кик ш ймхнокисвот в м"язевх$ тканинх коропа спраяе хнсулярниК шхарат rt топаккреасу. Ese через годину пхсяя введения бпчого ÍHcyaíHy над ваеться збхльаэнна кхлькостх гдхцину в киязах. Подхбна дхя горко-продовяуегься протягом 5 годин. У порхшяннх з глхцином i тглкт вхльшши шлЁвокисдотаки згаив бичого i неуд i ну на данакхку гжзков дужа повхльнай.
5. В пархед зямового голодування коропа в м"язах та гвпетоп peaci пхдвкцуеться активв1сть глута>пнсйнгетаза, дхя якох призве до знешяодкання емхаку, Значнжй впяиз на активность даного ферме зд1йсквс ковдентрацхя глгцнну, який е одним з рэгуляторха актив;
цього фврмбвху.
6. Яеретворення глхцииу з организм! коропа зд!йснветься шд) окиедпвздьного двззмхнуваншг як вдасне гдщйноксидезоп, так i да м1нуюч2Ш1 НАД- i НА1#-залезшими дегхдрогеназама. Продуктом цих i гворань е глхоксплова кислота. Окисяаьальне дезакхвузання pziua в б!яих м"язах коропа вхдбуваетьея в значво бхяьихЯ яхрх, нга в патопанкреаех. Пэд*бна пврвтворэинл гл1«ииу влаоне гл1Цнноксида з^йснозться навхть в присутностх вхтамхну Bg як кекпононту &&
т.
7. В гглагопанкраасх пврвтзорення глхцкну НАД- i ДАД^залс
t деНдрогеназаки, навпаки, вхдбуваеться в 1,5 - 2,5 разя нвидшо, ta глхциноксидазо». §орменти окислвбзлъного дезамхнувэния гххцяку 6ÍXKX м"язах та гепатспанкреаох локад1зован1 в сэркоплазматичнхй 1ит0плазматичнгй/ фракцп, а хкшях змянокислот - як з м1тохондр1ях, ik { б саркоплаз«1 / цитоплазм!/, одкак швидкхсть 1х парэтворення :зна.
8. В рзакцх? перэзк'гкування з с<~кетоглутаратои, оксалозцетатом i nipyBüTow глхцян на вступае, у той час як рхвень активное?! АСТ МТ в дослхдяуваних тханинах коропа доскть високиЯ. Цей процвс
ie KÍcue нгв1ть при 0°G i спостерхгаеться в пярокому гнтэрзадх зна-¡нь рН.
9. гавздиеть охисловального дозамшузааня гдхцин/ з м"язэз1й :акинг з значнхя MÍpi заложите вгд температуря аклхмацгх ряб. При jÍMauii до -2-3°С парзтвороняя амхнскислоти БХдбуваеться в 3 разя TeHCHBHina; hík при +7+£°С- В гепатопаккреасх спостер1гаеться ли-
тендзнцхя до пхдвичзнкя актявкостх вхдповхднкх формеят1в при зня-ях текпарзтури.
10. Утворэний внзслгдбк окяслмнального дезамшузання глхцину хоксилат пр: наявностг ТПФ, НАД та хлориду магнхю коиденсуетхся ¿¿-кетоглутаратом, оксалоацотатом i п1руватом як ь пр'лсутностх активованих екстрактхв тканин, тобто в неферментативдхй реакцП, к i з участп наивного форманту. В останньому випадку в 1нкуба-йяом/ серадонщх угэорюеться пхруват.
11. Глкксилова кислота дута авядко паретворпеться в гх1оксилат-ptíoairs3HÍ» реакци з утворэнкям секизльдегхду тартроново! кисло-
/або його гэомеру оксяпхруБату/. Частково дхал1зован1 екстракти натопанкреасу перетворость гл1оксилат з допсыогои глхоксилатнох ^'болггази через 1,5 хв, екстректа б1лях м"язхв - вдвхчх пов1лый-. Фермент стх*кпЯ до хнэкт^ввцхi, збархгае свою активн1сть в за-рожеиочу стаях бтдът.о двсх >йсяцхв в 1нт9рвалх рН зхд 6,0 до 9,0.
12. В сар-соплазчатлчнхя itanail бглях м"яз1в коропа окислэная г.тату З1дб/?ас.тьс? в 1,5 рьзм тгядпз, нхж малату i в 221 раз гн-теивнгтю у пэрЬняннх з гэоцитргтом, до свхдчить про гисоку актив-5ть ЛЯГ в цхй фракцхх. В яхтохоядр1ях, навпаки, виде активнпзть
Г.
13. Окисления малзту в дэслхдаувзних тканинах коропа вхдбувазть-такоа i з учаотю "яблучного" ферменту, що приводить до утворення
рувзту. "Яблучкяи", або "иалик"-фермонт специф1чний по в1дношеннв i таким чином е НАДФ-заяохним. §врчвнт присутнхй як в cap»
коплазматичнхй /цитоплазмвтичн1й/, так 1 в мхтохондр1альн!я фрзкцхях.
14. Калат в дослхдгсуваних тканинах коропа боып Ьтэнсиено / в зередньому в 5 разхв/ пЪдагае окислввальному дехарбохсилованнв, окисления хзоцитрату над§-залежкой хзоцитратдегхдрогеназо». Цей лроцсс мае мхсце, головнмм чиной, в саркоплазм! бхлих м"яз1в. НАД?-гзоцитрзтдеггдрогеназа у портвнякнх з 11АДФ-"малик" еязимом, навпака, активнхша в мхтохондр1ях.
15. Активность НАДФ-оалелного "малик." ензиму заложить вхд кон-центрацх1 малату, ека б сбою чергу зв"язака з рН серздошаа. Високг коицентрац!х малату гальмуать актиьнгсть ферменту. Одпэк 1кгхбуочяЯ сфект високих концентрац1Я субстрату зн1маеться пхдвиценням рН, х таким чипом вхдбувьеться модульовина регуловання ок'мвност1 мхто-хондр1ального та цитоплазиетичного "ябл/чного" ферменту.
16. Внеока хзоцитр&тазна акгнвнхеть в бхлнх м"яззх та гслатспан-креас1 сетдч.'.ть про функц1с>нув;шнЕ в цих тканянах глгоксалатного циклу, «с дае моллишеть органхзму ряб синтезувзти з жмргв вугл вводя I, нишахи, з гуглосодга лмря, а також мати додатковий ллях для утворепня трикарбонових кислот г дал г «тС-котоглутарэту з гл1оксилзту.
17. Значна частика глхоксилату а доегхдяуваних хканинах коропа вккористовуотьоя в малатсантетазнхй реакцН. Малатсинтетаза по рхвнп сво.з1 акт;гвггостх при близко в 2 рази мочш актиана, нгк цитратсинтета-за. Бгля 60% активностх даного ферменту зосерзджени в мхтохондрхях
1 20% - в цнтоплазмх/саркоилазмх/. Синтез малату, х т&ким чином ви-кор^стання глтоксилату/глхцину/ вхдб/ваеться в ипрокому хнторвэлх рН.
18. Наязнхсть малатсинтетаза, а також НАД-залэхно! маитдегхдро-геказя та НАД<?-"малик" он зиму, дгя яках пр/водить до утвэрення вхд-повхдно оксалоацетату та безпосеродньо пхрувчту, енЦчить про функ-цхонувнння в дэслхдкуваних тканинах коропа цяхду дикарбоношх кислот. Останнхй вхдхграс виргпальну роль в забззнз.ченнг органхзму {Мб енер-гхев в умовах зкмевоге, 1 особливо вееннного голодувакня.
19. М"я?ева тканина хоропозчх рмб внконуе духа затаглву фтзхоло-гхчну роль. Поряд з сксрпчувалькоЕ фумпег, вона эдатна акууулова-та аиып ам1нокислоти. х г.«*рш ъъ все глхаи.н, я кий разом з жлрами г. важлкЕлм онортоносхсы. Бэзпосегехньо в м"язьх в1дбуваеться пчротво-резння с^ 'чх. ьм1нокисдот. Ахтчвихсть охреидх фзряентхв перетворэння цчх субстрат!? в м"язэх, I особливо глхцину влща, Н1х в гепатопан-креаск Висока актявч1сть глутангнсиатетази в мляэвх у порхвняннх з гепатопанкрэзеом св1дчить про участь дано1'тканини в утворэши екс-яреторног-о езэту в оргачхзчх коропа.
- 35 -
ЛРАШЧЯ1 PBKOKBUAlilX 3 »этою п1ааяд0ння оплати корму прл шроиуваши коропових ряб в уховах штучного розвздення, прх пхдготовц1 раб до зинового голоду-заяяя, х особливо у' воскякий перход п!сдя закшчення зим1влх рэконен дуетьс® застое о вуватк добавки до pauioay гд1цину. як харчового стимулятора та ял джерадо енергхх.
Добавки глхцяну в к1лькост1 500 ккноль/л модуть кати вдрхиалыхе значения у аазшванях мол од i горопоаих риб.
СПИСОК ОПУБШОВШХ P0EÍT ПО TEMÍ ДЙСВРТАЦП
1. Сравнительная характеристика отдельно* бяохимическлх показателей з тканях теплокровных и холоднокровных тавотных /Крутовский С.8., Яковенко Б.В., Яуракт В.З. и др.//1У Вйесовзн.биох1ш.сиезд: Тез. научн.сообщ. - Москва, 1979. - т. 2. - C.I57.
2. Явоненко А.Ф., Курант В.З., Яковенко Б.В. Содержание нуклеиновых кислот я белка в нзкоторах тканях карпа //Гидроблод. журя. - 1980.
- т.ХЯ. вып. 6.-С. 48-52.
3. Яховенко Б.8., Курант В.З., Явоненко А.§. Влияние температуры я рН среда из активное?! некоторых аминотрансфэраз в тканях карпа // Гидробиод. хурн. - X98I. - т.ХУ1, вып. 2. - С. 69-72.
Курант В.З., Яковенко Б.В., Явоненко А.$. Содержание белка и нуклеиновых кясхот в некоторых тканях карпа, белого амура и толстолобика // Гидробиод.хурн. - 1981. - т.Ш1. вып. 5. - С. П6-Ш.
5. Яковенко Б.В., Курант В.З., йвоаэнко А.$. Влияние голодания; на белковый обмэя в мыпечной ткана каряовах рыб // Гндообиол. яурн.
- 1982. » S.HI1I, вып. 5. - С. 100-105.
6. Яаовенхо Б.В., Яурант В.З., Явоненко 0,§. Bkîcï i шляхи мозиивого вякорнстаняя гдхцяву у короповях ряб // Vf 7кр. óíoxím. з"хзд: Тоз. доп. - ffitïa, 1982. - ч. I. - С, 157.
7. H кзтодякв определения общего количества лнпядоз в-тканях карпа
/ КрутовекаЗ C.B., Яхоээнхо Б.В., Шандрук Р.Н. я др. // Гадробяол. аура. - 1935. - т.Ш, внп. - С. 87-89.
8. Исследование ферментов дезаминированяя. глицина в мышечной тканя карпа /Яковенко Б.В., Грубинко В.В., Грзтяк А.П. и др.// 1 Все-совзя. биохйи. смвзд: Гэз. докл. - Кязв, 1986. - т. 3. - С.291-292.
9. Яковенко Б.В., Грубинко В.В., Явоненко А.$. Активность глутадая-скнтетагн в тканях карла в условиях голодания // Гидробиол.нура.
- 1986. - т. 22. Ь. - С. 7V76.
10. Ррубинко F.B., Якованко Б.В., Явонэнко A.ä?. Влияние катионов металлов на глутаминсинтегазнуи активность печона я к «гаечной ткани карпа чешуйчатого // У Воесоюзн. биохим. с"озд: Таз. до:
- Киев, 1986. - т. 2. - С. 240-241.
11. Грубиико В.В., Яковенко Б.В., Явоненко А,Ф, Исследование акте ности ферментов система детоксякации аммиака в организко карп. // У Всесоозн. биохим. с"езд: Таз. докл. - Киев, 1986. - т. 2
- С. 241-242.
12. Яковенко Б.В., Грубикко В.В», йаденко A.A., Явоненко А.ф. Сезонная динамика гдицина в водоемах и пышечкой ткани карпа /У Гидробиоя. журн. - 1985. - » 6438-85 Дед. - 12 с,
13. Влияние бычьего инсулина на содержание некоторых метаболитов мышечной тк&ни карпа чешуйчатого /Иковзнко Б.В., Крутовсккй С Шандрук Р.Н, и др. // Гидробиол. курн. - 1986. - Jf 5723-В 86 Два. - 12 с.
14. Грубинко В.В., Яковенко Б.В., Явонэнко А.#. Йзкотораз фэркет тивкае пути образования, аммиака у карпа при голодании // Гкд] биол. журн. - 1986. - £ 8742-В 86 деп. - И с.
15. Грубкнко В,В., Яковенко Б.В., Явонокко А.Ф. Субклеточная доке зацяя. глутсдансинтетазной активности в мышечной ткани и печен карпа // Укр.бхохик.курк. - 1967. - т,59, выл. 3. - С. 73-76.
16. Яковенко Б.В,. Г^убхнко В.В., Явоненко О.Ф. Всмоктування. глхг в алунково-кишсовому тракт! коропа // f Укр. 6ioxiM. з"1зд: Тез. доа. - Ккхв, 1987, - ч. 2. - С. 324.
17. Яковенко Б.В., Жиденко А.О., Явоненко 0.$. Валив теипературк BiiicT глгцину в окреких органах коропа // У Укр. бхоххн. з"1 Тез. доа. - Kuib, 1987. - ч. 2. - С» 324-325.
18. Грубикко В.В., Яковенко Б.В., Явоненко А.Ф. Влияниэ голода® на активность аргиназши содержание мочевины у карпа Cyprinu
/ У НпГТ П м 1987» - № 4, -С, 690-692,
19. Явоненко А.Ф., Яковенко Б.В., Грубинко В.В., Жиденко A.A. §е ментативная. адаптация азотистого обмена карпа к голодании // Первый симпозиум по экологической биохимии ршЗ: Гез. докл. -ароолазль, 1987. - С. 224-226.
20. Яковенко Б.В., Явоненко А.§., Грубинко В.В., Жиденко A.A. Ос бенновти функционирования ферментативных путей образования, •овэргкк у карповых рыб в условиях зааовки // Экологическая 5 гетлха гшвогнйвс: Воесоюзн. совэяаииэ. Тез. докл. - Суздаль, S3H0, 1988. - С. 214.'
Явсненко А.§,, Яковеико Б.В., Грубинко В.В., ЗСядвкко A.A. Глу-тахинсиптотазная; и глутаминазная активность в организме колода карпа при выходе из зимовки // Рыб. хоз-во. - Киев, I98Ö. -вьеп. 42. - С. 45-49.
Явононко А.Ф., Якованко Б.В., Грубинко В.В., Еяденко A.A. Зависимость выживаемости молоди карпа в условиях зиковки от содержания свободных аминокислот и белков в .чашечной ткани рыб // Рыб. хоз-во. - Киев, 1989. - вши 43. - С. 24-29. Яковеяко Б.В., Грубинко В.В., Иваненко А.Ф. Малат-, сукцинат- и лактатдегидрогеназная активность печени я белих ныпц карпа в пе-» риод зямогкя //Гкдробиол.журн. - 1989. - £ 2646-В 89 Деп. - 8 с. 1яденко A.A., Якоззнко Б.В., Явоненко А.Ф, Состояние энергогена-ряруидеЯ оистома; в тканях у зимукцзй молодя карпа // Гядробиоз. журн. - 1990. - £ 61~В 90 Деп. - 25 с.
Яковенко Б.В., Явоненко А.'!>. Влияние температуры акклиыации на скорость дезамянирования глицина а бедой мускулатуре и гепато-панкреасе карпа // Гидробаол. кури. - 1990. - i 4679-В 90 Деп. -14 с.
Яковакко Б.В:, Явонзнко А.ф. Гдиоксилаткарбодигазная активность гепатопаккреаса и белых мииц карпа // Гидробяол, журн. - 1991. -К 3561-3 91 Деп. - 12 с.
Якоаэнко Б.В., Язоиенко 0.$. "Маляк'-еязиматична ахтквн1сть ге-пагопанкрэасу та бхлих м"яз1а коропа лускатого // У1 Укр. 6io-ххм. зи1зд: Тзз. доп. - Ки'хв, 1992. - ч. I. - С. 154.
-
Яковенко, Борис Владимирович
-
доктора биологических наук
-
Львов, 1993
-
ВАК 03.00.04
- СЕЛЕКЦИЯ ВТОРОГО И ТРЕТЬЕГО ПОКОЛЕНИЙ УКРАИНСКОГО ЧЕШУЙЧАТОГО НИВЧАНСКОГО КАРПА И ЕГО РЫБОВОДНО- БИОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА
- Особенности метаболизма глицина в высших растениях
- Особенности метаболизма энергетических компонентов у зимующей молоди карпа и роль адаптивных механизмов в ее выживаемости
- ВЫРАЩИВАНИЕ СЕГОЛЕТКОВ КАРПА НА КОРМОСМЕСЯХ ПРИ РАЗЛИЧНОМ УРОВНЕ СОДЕРЖАНИЯ КОРМОВ ЖИВОТНОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ
- ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЛИЧИНОК КОМНАТНОЙ МУХИ (MUSCA DOMESTICA L.) ДЛЯ ПОДРАЩИВАНИЯ МОЛОДИ КАРПА