Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Механизм действия непептидного митогенного фактора тимуса на метаболизм пуринов з тимоцитах и на проли-феративную активность этих клеток

ВАК РФ 03.00.04, Биохимия

Автореферат диссертации по теме "Механизм действия непептидного митогенного фактора тимуса на метаболизм пуринов з тимоцитах и на проли-феративную активность этих клеток"

Р Г Б од

•.шя5яс.т мэдичних наук лсрмни

1 О АПР 19^СТЙ1УТ vAF.'AKOnOni ТА ТОХСЩОЛОШ

nS ПрЗБЗХ рукопису

СЕЛ1ЩЕВА МАРИНА ¡GPIIBHA

MEXAHI3M Дй' НЕПЕПТИДНОГО М1ТОГЕННОГО ЧИННИКА ТИМУСУ НА МЕТАБ0Л13М ПУРИН1В В ТИМОЦИТАХ ТА НА ПРОЛ1ФЕРАТИВНУ AXTMSHICTb ЦИХ ХЛ1Т/5Н.

03.00.04 - ßioxiMiH

Автореферат дисертацП на здобуття паукового ступеня кандидата бюлопчккх наук

Ки1в - 1995

Дис£ртац1Я s рукопис

Робота виконака в 1кститут1 екдокринологП та обкину рбчибик im. В.П. Ксм:саренка А}«л Укра1ки

Наумовi KepiBHHKM -

ДОКТОР МеДИчККХ НауК, ПрОфсСОр ScSEcpEcKKG I.A.,

член- кореспокдент АМН Укршни, професор Тронько М.Д.

0$1Ц1йн1 опонекти: доктор ыедичких каук Miкоша A.C.

кандидат бХолопчких каук Ms ль ник I.M.

Провiдна устакова: 1нститут геронтологи АМН Укра'1ки

Захист в1дбудеться 04 1995 р. о_год. на аа-

с1данк! спец1ал1говако1 вчеко! ради з CioxiMil

при iHCTHTyTi фармакологи та токсикологи АМН У крах ни

(25205?, Ки'1в, вул. Ежена Потьб, 14).

3 дисертацхьй мохка ознайомитись у б1бл10тец1 Укра1псь-кого 1кституту фармакологi'i та токсикологи МОЗ "кра!ни

Автореферат роёхслаяай ^ 1995 р.

Вчений секретар v ^^

СП9Ц1ол130ВНН01 ВчсНОХ роДй,/ "" —(г* ^

доктор ыедичких каук, ^ ^

Середа П.1.

Актуалыпсть проблем«. Вивчення чинник1в, що контролюють в1дковлекня тимусу Шсля стресу (iOKisyio4e опромгнення, ri-ПерКСрТйЦИом, 1пфсКЦ1Ип1 саХВирЮБаККЯ TS ÍK.) Тa, б10Х1м1чКйХ

MexaKisMió цьсго контролю в важливим гавдакням, оск!льки ви-користаккя таких чинникхв дозволило б прискорити регенеращю тимусу í таким чином сприяти б1льш швидкому та повному в!д-пОБЛеппЮ ibfyKKKX фупКЦХп ОрГстХЗму.

РбГ'УЛЯЦ1Я Пр0Л1фёраТКБК01 аКТИВКОСТ! ТйМОЦИТХВ ЗД1йСКЮ£Т ься, зокрема, чинниками, що секретуються Т -л1мфоцитами -наприклад, 1нтерлейк1ном - 2 , ростовим пептидом, непептид-ккм М1тогекниы чжкиком тимусу.

Особливостi лурикового метабол:аму б Т-лимфоцитах такол суттБВО впливають на пролхферацио цих клхтин. Так, знижена в nopiBHHHHi з 1ншими тканинами активн1сть ферменту метабол1з-му пурин i в - пуриннуклеозидфосфорилази, що мае м1сце в л!м-фоцитах, призводить до накопиченкя в кл1тинах дезоксигуако-

ЗИКу" У ТСКСИчКйХ ДЛЯ Кйд КОКЦ8КТроц1ЯХ. ОДКаК, ОиМёлёККЯ

пролхферац! i, викликаке дёооксигуакозкксм, ¡«g¡k& бути бхдм!-H6KS дезоксициткдиком (для субкапсулярких кортикальких тимО~ ЦИТ1б) обо Г1 ПОКСЗКТИКСМ (ДЛЯ ЗрХЛИХ МёД'у'ЛЯрНИХ ТИМ0ЦИ71Б та тимоцит1в перифер1чко"1 кров!) (C.Penit, K.Papiernik 1986).

Непептидкий мхтогекний чинник тимусу (НМЧ), який являг собою низькомолекулярку фрактв екстракту тимусу телят (rvVn^ 1000), одержан-/ осадлеккям íohsmh рту tí , in vivo приско~

рЮЕ БхДНОВЛёНКЯ ТИМу'Су МИШёй Та Цур1В П1СЛЯ Дi Í ГЛЮКОКОрТИ-

К01д1в (Безвершекко I.A., Гойдаш М.М. 1989). Тимоцити тва-рин, яким пЮля обробки г!дрокортизоном вводили чинник in vivo, мали п1двищсний р1векь прол1феративно! активное^, що визкачалась по включению радиоактивно! м!тки тим1дику до ДКК in vitro ПрОТЯГСМ 3-х ГОДИК.

-83 ДруГОГи Силу, nivri ЗСу'БKSTSUDjIISM оДЭНхЛОБО} КИОЛОхл Б К0р7йе0Кр£ЗйСТеК7К1й ПОПуЛЯЦИ хймОЦйТХБ мйШей Б CiK НалО-ПКЧ5КНЯ Г1П0КС2НТИКУ. IIOKS3SKO ТЗКОЖ, шр rillOKCSKTHK ПрИСКО" рЮь ВКЛЮчЭКНЯ хКМХДйК'у ДО ДНК КОрхйЗОКреЗйСхвНТНйХ МйШйКйХ

,----------— ^ „ /Т^,-,^..,,,-... „---- ~ т » -р^.".**.—. W \§

■±юлицу1 хх 13 v.-Dtfcj-ocpmcnn.*-' -i-M. , x оИдаш w.w хээй;,

TSKHii ЧйКОм, ОхрйМЗКх рННХшв ДаКХ ДОЗБОЛЛЮТЬ С'ТБерДлуБа-

та, ¡до КМЧ д1в на кортизонрезистектку популяц!ю тимсцит1в з одного боку, як стимулятор включения тишдину до ДНК, а з другого - як чинкик, ща впливае на метаболам пурин!б i

ПрйоБОДйхЬ ДО КЗКОПйчсККЯ ППОКСаКхйКу Б хймОЦйхЗХ. тххОГбК-

на д1я ruvin полягав б прискорбии! регенерацп тимусу теля дП г!дрокортизону.

В той же час задтились нез'ясоБаними так1 дуже затаив! питания, як вйзначс-ккя субпопуляцп тимоцитхв у склад 1 кор-тизонрезистентно! пояуляцИ, що становить об'вкт д!1 НМЧ; б!ох!м!чний мехакхгм впливу КМЧ на м&таболгзм пурин!в в клх-тинах-м1п!енях; б1олог1чна дощльшеть накопичення г1поксан-

ТИКу Б ПрИСухНОСхх КМЧ TS ТИП СйНТбЗу дКК, ЯКИИ ПрйСКорВЕТЬ-СЯ ЧйККйКОМ За умов ТрЬОХГиДйНКО! хККу'СсИЦ i.

Метою роСоти було дослхджекня вадливих момент!в Oioxi-Miчкого мехак!3му Д11 КМЧ: впливу чинника на мбтаиолхзм пурин i 5 Б хКмОЦИхол ~а ПрОЛХфЭрНхйБКу аКТйБНхСТЬ ЦИХ КЛХхйп. DcKOBHi завдання досл!да9Нкя:

1. Визначення ¡ттикно! популяцИ, яка являе собою об'-SKT ди чинника.

2. Встановлекня 6ioxiMi4Koro мехакхзму впливу КМЧ на метаболизм пурингв в тимоцитах.

3. дисл!дження б!олог!чно1 доцхлькост1 накопичення ri-поксантину в тимоцитах, що в!дбуваеться п!д впливом НМЧ.

4. Визначення типу синтезу ДНК (рбпл1катиБНйй чи репара-

-з- .

тибкий), На Я КИЯ вплизаб НМЧ 3 перш! 3 годики м!тогекко1 сти-муляцП.

Наукова нов!тн1сть. Встановлен! принципов! моменти д!1 НМЧ на 5:ох 1 мХчпОму- та кл1тиккому р1зк1. Доведено, ¡до ак! незр!л! попередкики тимощгпв, ак! макрофаги, якими збагаче-ка корткзокрезястектка популяцхя тимоципз, ке б м!шекти дх!

шпЧ; чйККйК ДХь беЗПОСереДКЬО На МеДу'ЛЯрк! ТИМОЦИТИ ЗрхЛОГО

фенотипу, то не несуть на сво!х мембранах рецептор1в до лек-тину арах!са (И»А~-тимоцити).

Проведене ганетичне досл1дження пуриннуклеозидфосфори-

^ • —' ' п ППД™ _>*п » ; т> «»"»и • »

лавпи! уеалц.и в глм -щмицихал ихуииоих иршшашш

дан!, як! сз!дчать про те, ¡до НМЧ активуБ ключобий фермент синтезу пуршав в тимоцитах - пуриннуклеозидфосфоридазу (РКР), ¡до призводить до зсуву метабол1зму пурин!в в б!к на-копичеккя г!поксактику.

Показано, щэ феномен зкяття обмеления прол!ферац!1 тимо-цит1б Гхпоксактиком Бидоспецифгчкий 1 залежить б!д ступени

Зр1Л0СТ1 ТИМ0ЦИТ1В.

Встаковлеш, ¡до при стимульоБак1й прол!ферацП, при зросташй потреби в пуринах (як! л1м1тують пролгферативну

аКТИЕК1С~Ь ор1ШХ ТиМОЦИТхБ) , Г1П0КСаНТШ БИКОрИСТОБ'у'ЕТЪСЯ

як депо пуржйз.

Показано, цр пхдсиленкя включення Тис! до ДНК тимоцит1в у присуткост! чгккика в перш! 3 годики !ккубац!1 пов'язане з! стимуляцию реаарацшних процесхв у нийтинах.

Практична ^шпсть роботи: В робот! досл1джений непеп-т ид кий м!тогенвий чинник, який являб собою складов'/ частику фармаколог!чного препарату в!лозен. Розум!ння б!ох!ы!чних основ д11 препарату сприятимэ його С!льш ефективкому вико-ристанню як за вле в1домими приэначеннями, так 1 за новими -

тими, що випливають з отриманих експериментальних даних: здахкосгх актигугатк Р^Р х, «к каслхдок, заивзгте^увзхй клх ~ тики резервом пуринi5 та прискорввати репарацхикх процеси в тимоцитах.

На Casi НМЧ в перспектив! мажлива розробка нового медич-кого препарату, що мхг Си бути застоссвании для корекцх i хмукодефххщтних станiв, викликаких пригнхчеккям тимусу.

Нами доведено, що НМЧ активуе пуринкуклеозидфосфорилазу,

тод! як BCi BiflOMi сполуки, що впливають на цей фермент, б

иого 1КГ1б1тора»ш. МолЛизхсть активами FN'P валко переоцхкй-

ти, оскхлъки з недостаткьов активкхстю цього ферменту пов'-

язанх bsííiki хмунодефхцити. Де зажливо практично у бсхх ситу-

ацхях, коли маг мхсце пригкхчеккл цитокриккох функцхх тиму. г? ^ ^ ^ . . — .......... .............~ , . — —„ . , ------------------ ГП«ГГ

оу . D yuuuj.1 ÜUrLdOcUlcL и^ЛПЦЛ!LUtlcL MU^UiyiUXUAB OdU'l'UbyiJCUinn nivii

у вкладках, коли стресова ситуацхя привела до зкачких ушкод-жень кл1тин тимусу на píbhí нуклешових кислот i сткмуляцхя репарацхйних процесхв конче необх1дна.

Особистий внёсск звторз у розробку наукових результатхз, що викосяться на захист, полягав у Бикснакнх всього обсягу експериментальнох частики дисертацхх, пхдбору та обробки лх-тературких даних, а також, разом з керХвниками, анал!зу та хктерпрегацхi отримаких результатхв.

Ссковн! поло/шння, що виносяться на захист:

1. Дхя НМЧ спрямована на зрхлх медулярнх тимоцити, що не мають рецепторхв до лектику араххса.

2. мхтогекка. дхя НМЧ реалхзувться шляхом активацхх ключевого ферменту катаболхзму пурин1в в тимоцитах - пурикнук-леозидфосфорилази.

3. Гхпоксактйк, що какопичуБтьск в тимоцитах вкаслхдок

-Б-

активацП пуринкуклеогидфосфорилази н'епептвдним м!тогекним чйНПЙКОМ, БилОрлСЮЬ'у£~ЬС« ЯК резерв ГГуРипХБ 3 КЛ17Ип1 ПРИ

стимулюзанн! пролхферацп.

4. Кепептидкий ьцтсгеккий чинник активуб репарацхйн! процеси в тиыодатах зр!лого фенотипу (поэбавлених рецептор!в

до лектику араххса).

Апробащя робота, Матер хали роСоти Сули представлен! на

сп1лькому зас!дакк! лаСсрзторгй 1нституту ендокринологП та оСмхку речозик !а. В.П.Ксшсарекка у 1994 рощ. на симпоаиу-м! кра'1н СНГ "Клинические и экспериментальные аспекты клеточкой сигнализации", бзропейському конгрес! по алергологП та кл!к!чн!й !мукоюгп (Роттердам, 1993), на У з'1зд: ен-дскржалогхБ Украгни "Сучаснх проблем« експврименталько! та кл1н!чко'1 ендокрккилсгхх" (1Бако-Фракк1БСЬК, 1934).

Публ1кац11. Матер!али дисертацП викладен! в 5 наукових

роботах.

Структура та обсяг робота." Дисертащя викладека на 101 С70р1нц1 друкоБаного тексту 1 складаеться 1з вступу, огляду л!тератури, 4 рсзд1лхБ власких експеримектальних досл1длень, висновк1в та списку використаних л!тературних джерел а 125 найменувакь. Цаостративний матер!ал подано в 16 рисунках та

ЙАТЕИАЛЙ ТА КЕТОДИ Д0СЛ1ДЖЕКЬ

В досл!дах Бикористана 180 самц!в ¡цур1з В!стар та

580 миаей лхкп СВА, ш,о утршувадись в стакдартких умовах в в!варп 1нституту ендокринологП та обм1ну речовин !м. В.П. Ком1сарекка Алл Украгки, Кихб.

В pOuGTX КОрИСТОБУБаЛКСЯ НбПёПТИДКИМ мХТОГёНККМ ЧИККИ" ком, видхленим з в1лозену (Безвершенко I.A., Дюговская Л.А. 1978) в лабораторП молекулярких механхзм1в хмукхтету.

Для отркмаккя кортивокрезистентних тимоцитхв тваринам Бкутрхшкьочврбвко вводили пдрокортизон (для мишей одноразово 1мГ Б 0,2 МЛ фХЗрОЗЧИйу, ДЛЯ ЩурХБ - ПО 5 МГ 5 1 МЛ фХЗ-ровчину протягом двох дхб). Тимоцити видiляли загальноприй-нятим методом.

Позбавлеккя кортизонрезистектко! популяцх х тимоцитхв вхд

. . ~ . — „ „„„v-.^-.-.—.. „„ „ — ^---Г* 1П f TT 4ППЛ\

малуифал АВ ири.видили net ьсфадегл/j. triu ^д. ruiayu, хэзиJ.

Для вхддхлеккя ВХДКОСИО ЗрХЛИХ тимоцитхв вхд кезрхлих користувалися лектином apaxicy (PNA) (Y.ReisnerД979).

Вплив НМЧ на накопичекня г!поксантину (Нх) дослхджували

~ ~ ~ ~ ~ ~. —.. ; „.-------, -. _.. /г» 14лЛ * i ír i -...- .. .- V .---

ни уиоиищлу iucuvi'nßnui м i i j (o- ijj-ntnr il паю"

uujiiiic i.jDccíociJmctirv.u i,h. , i иидам m.м. ib on).

Вплив НМЧ та Нх на пролхферативку активкхсть клхтик вив-чали по включенн» (2-ж^С)ТЬи до ДНК тимоцитхв рхзких популя-цхи. Гхйоксактнк, як сполуку, ¡цэ ыа& впливати на пролхфера-цхв тимоцитхв, Бипробували в дхапазонх концентрации вхд 0,5 мкг/106 клхтин до 50 мкг/106 клхтин.

Вплив гхпоксактику (4 мкг/10® клхтик) на стимульованх

тгтт — ос /<|пб . - — -----.л „„^, ^„

шнч гиМиДяи« v.J.,¿■•J MKiv j.u nju-iYitij стзчсиш, иирхошшичИ ptr-

зульгати впливу гхпоксантику та чинкика поодкнцХ на включения ткм1дкку ДО ДНК i XX С'у'МХСКОХ дхх.

Досипд, щодо видовох рХзкицХ в сгпввХдношешп piBHiB ен-догекких чинкика. та гхпогссактику проводили за схемою! по 2 мл тотальних популяц1й тимоцитхв милей i цур!в (Б*107 клх-тин/мл) хккубували в середовищ RPMI .в целофакових д1алхзних мхшках, ¡до пропускають сполуки з ?Дк1000. Дхалхз в обох ви-ПЗДКаХ Проводили ПрОТй 8 МЛ RFmI ПрОТЯГОМ 3 ГОД. По 3SKÍK-

чекни д!ад1зу alsicib мертзих кл!тик, зизкачена методом викшочекня Sspsa^?бритрозину), становила 3 Z. Вивчали включения м!чензп тим1дику до ДНК зралих тимсцитхв зцур1в п!д бплибоы обох да1зат1в б присутност1 г iпоксантику чи без нього з noplBsai з такими коктролями: тимоцити, 1нку-бовак1 у RPMI ; тисцити, 1нку6овак1 у RPMI в присутност! чинника (позитаьзйзонтралъ). ¡нкубацхя тривала 3 год. за 37°С в атмосфер!. *м1стжла 5Z С0«2. Проби нанбсили на ф!ль-три, обробляли ТрКОрОЦТОБОЮ кислотою та етиловим спиртом. PiBKi радЮактпгпт втаначали на л!чильнику "Вескшап LS-5000".

Щоб визначитя, на якзй саме тип синтезу ДНК Д1Б НМЧ на протязх перших З-i годен активац!!, Бивчали зплив НМЧ на

БКЛйчеппЯ Мхч9НГГи'ЗМ1ДКЗУ ДО ДпК, SJI5 3 умОБЗл CXOKyBSnnn репл!кативного crasy Н-етилмалеШм1дом (NEM) в концентра-ц! 1 3 мкыоль/х 5ред 3-годинкою шкубащев проводили 15-хвилинну передзаубащю i3 NEM, nicum чого в досл1дхувану пробу додавали а в контрольку ~ рхвкии об*ем середови-¡да.

Кортизонрезилнш РКА'-тимощшв mypiB в 0,01 М фос-фаТНОСОЛЬОВОМУ u7i]rtt, рл 7,4, 3 0,4 М П0Л1В1Н1ЛП1Р0Л1Д0К0М та 0,2 а ЕДТА, ру^вали трикратним заморозкуванням - вставаниям, п1сля чш залшпки кл1тин осаджували 20-хвилинним цектрифугуванкяи г«г 3000 об/хв. Надосадову фракц!в викорис-товували як даерех ферменту для визначення пуриннуклеозид-фосфорилазно! аплигшСТх. Для коректного визначення актиз-ноет! FSP та БПш9 ка нёх не пептид кого Mi тогеккого чинника провели к!нетичнг згл!дження активност! PNP зр1лих РЫА~-ти-моцит!в щур1в з такцИ перетворення Guo в Gua. К1нетичн1 властивост! ферзё?кз? вивчали за допомогою методу початкових

пгзидкостей, щ,о0 зневажити накопиченням продукту та витратою субстрату, якх ускладшиють акалхз Пивкоi кхнетичкох кривох. Початков! EBKÄKGCTi б'у'ЛИ ОиЧИСЛёНХ як тангенси дотичних до кхнетичких крйвкх, отршланкх при 5 рхзкйх концектрацхях субстрату, б кульовйй момент часу. Величину км ощкювзлй за залежнхств початковйх швидкостей реакцхх фосфс'ролхзу гуано-зину вхд концентрацП субстрату, використовуючи прям! лхнхй-Ki коордикати Ейзекталя та Корнш-Еоудека. Концентращв ферменту Биражалй через величину, хи пропорцхйку - через кок-цектрацхв клхтик, вхд яких одержано клхтинкки екстрзкт. Кон-центрацхв клхтиккого екстракту вархввали в дхапазоях 0,1 -

■1 . i rv6 /,.— TTw~ — „ . ---,---.--ПИГП г.»

iu«iu rui. / ¡¿я. ни вивчсшш стшшп гиг Tа

ди на кех чиккика використовували кяхтиннии екстракт, отрицаний ехд 6*10^ ки/мл.

оизначекня активностх PNP ПРОВОДИЛИ б 0,05 м фосфат-

nU~i^JJLOUt>uMy UyiilC^Ji, рП /,4t, О/ О iipuXilluM AU ЛОШ1М

коктролювчи перетвореккя радхоактивно мхченого гуанозину в гуанхн.

¿татистичка осробка даких проведена за стандартными

ПрОГ рЗМЗМИ.

nrnuw ТаП1 1ТПЛ«Т ПМ11П "Г I Vv ллтплт^ппщ

гсмлошп ДиыидлЁш 1Я -1 л ишивигсшш.

до цьсго часу питания про те, яка клхтикна популяцхя б об'сктом дх1 НМЧ, не Суло вирХшене, оскхльки кортизонрезис-тентна популяцхя тимоцит1в, на яку показана дхя чинника (Беззершенко i.a., Гойдаш м.м.1991) досить гетерогенна за свохм складом. До кех, крхм фскотилово зрхлих тимоцитхв, входить макрофаги га кезрхлх шпередники тимоцитХз. Отже, щоб визначити кл1тини, що являються мхшенню для НМЧ, . ми KP-тимоцити вХддхлили вхд макрофагхб х незрхлих РКА^-тимоци-тхб,пхсля чого двома методами: по впливу на катаболхзм АМР

та по включению мЧченого тимгдину до ДНК перев1ршш, чи поз-качилась в1дсутк1сть цкх кл1тикпих популяц1й ка чутлкбост! зрхлих FN'A"- тимоцит i б , щй залкпгились, до д11 КМЧ. Результата досл1джень дп НМЧ на катаболхзм м1чено! AMP (рис.1) показу-ють, ¡до чинник значно зб1льиуе накопичення Нх КР-популяц1ею тимоцит1в, позбавлекою макрофагiз у пор1вкянк1 з загалъкои KF-попуЛК ЦХБЮ.

Рис.1. Вплив НМЧ на включения mítkh (8-14С)АМР до Нх у р!з-них популяц!ях тимоцитiв мишей. ! ¡<р - загалька кортизонрезисте-¡нтна популящя; KF-M - та ж популяцхн, але без макрч-^фагхБ. FNA - 5piла популяЩя тимоцк-т1в, що не мають рецептор1в до лектину apaxica. 1,3,5-=^не стимульовак1 кл1тини; 2,4, 6-кл i тики, стимульовакх H\î4. a F<0,01 (вс! досл1ди б nopiB-hhhhí до в1дпов1дних контролгв). Певно, посиленнк какопичекня Нх (КР-М)-популярен в nopiB-hhhhí а затальноо КР-популящеп, пов'язане з тим, щр на ко-локц! затримуються, окр!м макрофагis. 1кш1 кл1тинн! популя-ц11, як! не стиыулхжться чинкиком (б i ля 50% канесеких ка колонку кл1тик). КаййхЛЬш hmgeípho, це кезр1л! тимоцити, як: мзоть б1льпгу адгезгй до Буглезодк1Б. Стхе, ми Бстаковили, ¡до з!дсутк1сть макрофаг1в ке заважае «iï КМЧ, тобто, чиккик д!в безпосередньо на тимоцити. Щоб впевнено сказати, на яку саме субпопуляц1ю тимоцитiб д!б НМЧ, зр!л! медулярн! тимоцити Сули в1дд1ленх б!д незр!лих кл1тик за допомогов лектину apaxl-

-lo-

ca. Результата свхдчать, що НМЧ д1в саме ка PNA" тимоцити зрхлого фенотипу, б каиихльшхи мхрх (у порхейяккх з кероздх-леков кортизокрезистенткою популяцхЕю) зсуваючи катабол1зм AMP у б!к какопичекня Нх (рис.1).

ВйОКОБОК, ¡дО С£м6 Зр1Л1 ТИЫОЦИТИ S Ои'ХКТОМ ДХ1 НмЧ, МИ

подтвердили також другим методом: порхвкювальким дослхдзкен-

f»r»»» Т И /TT 4 П i> ГГЯ I >4 rtnnn ПО ТК J rvn,» O ir

п«м аштау пмч xii viuü na вгишчсппи MlHctiuiu itiu при <э~л

годиннта 1нкубацп до ДНК тимоцитхв тих самих трьох доозвд-жуваних шйтинних популяцхй (рис.2).

Рис. 2. Вплив Kîvrî на вклю~ чеккя (2-14C)Thd до ДНК

рхЗНИХ ПОП'уЛЯЦхИ ТИМОЦиТхВ

мишеи.

г\г ecu culona лирх иоипрес>иихв

ктка популяц!я; КР-М - та ж популяц1я, але без макрофаг1в. РМА - ЗрхЛа ПОПуЛЯЦХЯ хйМОЦй-Т1Б, ¡до не маять рецепторхз до лектику араххса. х,3,5-"' ке стимульован1 кл!тини; 2,4, 6-клiтики, стимульовак1 НМЧ.

• п.п л-( /»у.; ——■ г*í n

veux диилхдп a uuyxa-

нкккх до в1дповхдних контрол!в). Результата, представлен! на рис.2, показують, що спонтанна прол!ферац1я тим кижча, чим б!льш зр1ла кдхтинка попу-лявдя (загалька КР-популящя - 3685+157 1ш/хв; зрхла PNA"- '

иииулицхм - ¿uuqtío /, uu iMii/ At>j , ui¡j yaí u/^ycTDun a Jixxepa-

турнями даними. НМЧ icTOTKO nocíanos за 3 год включения Thd

-mit/ n»i*

AU ,цш\ орхлил гин

ТИмОцйтхЕ

« * г:

в х,и роли,

л хии лв чаи а»

BiHuitsas на тимоцити загадь ко i KP- поиуЛяцХх. ПЬзбаБленкя в1д

макрофагхв, як 1 у випадку з какопичекням Нх, ке тхльки не зазажае дзл чинника, а навпаки, потенщюе П. Крхм пояснения цього ефекту, поБ'язакного з затркмаккям на сефадекс! разом з макрофагамк хкших кл! тикких популящи, на як! ке д1б птч, молитве 1 хкше. Як в!домо, макрофаги секретуютъ багато б!о-лог!чко актизних сполук, серед них 1 г1, якх пригнхчунзть прол1ферад1ю тимоцитхв (простатландин Е). Отже, не виключе-ко, що вхдсуткхсть таких продуктхв дхялькостх макрофаг1в б причиной Пхдсилеккя прол1ферацП в (КР-яО-популяцП тимоцитхв.

Таким чином, доол!дибши вплив КМЧ ка включения тим1дику до ДНК, ми подтвердили, НМЧ не д1е к1 на макрофаги, нх на кезрхлхми РГчА+-тймСЦити: КМЧ д1г безпосередкьо ка зрхл!

П»1А~ -----

пчн "ишицихи.

Для того, ¡цоб зрозумхти б!олог1чну доцхлькх.сть накопи-чення Гхпоксактику тимоцитами, тобто, знайти вхдпов1дь ка питания, чи пов'язаний цей феномен з пх.дсиленням пролХфера-

ЦХХ хЮлОЦихХВ, I ЯтЦО хоК, ТО ЯКИм 03мё> чИКОм, ДОСЛ1ДИЛИ

бплиб Нх на Бключеккя мхтки (2-1^С)тим1дику до кукле!кових

-îe-

ДослХди, проведен! як для загальнох • ХнгактноХ, так i для зрхло! PNA популяцхх тимсцитхв мишей i щур13 показали, що ппоксантин не впливаБ на включения тимХдину до ДНК за,-гальнох популяцХï тимоцитХв мишей, на вхдм1ну вхд зрхлоХ". Не впливаз Нх також на включения тимхдину до ДНК обох попу-

ЛЯЦХИ ТИмОДИхХЗ ШУрХБ. иГлб, МИ ДХИШЛИ ВйСКОБКу, ЩО ВПЛИВ

Нх на пролхферацхю тимоцит1в залежить вхд виду екоперимен-талъких тварин та ступени зрХлост1 тимоцнпв.

Наступкий етап дослХдження пов'язакий з вивчеккям дХ1 Нх на пролхферацхю клхтик, отимульованих K«Pí. Для цього ми

^ — ..-— .. — -- ---, ~ { О wn ТТГ Г Г/

uupiDruuDcwm шиш па игишчсипп vi." ujiini ди Дшч орхлпл хи-

моцитхв щурхв гхпоксантину, НМЧ, та Нх разом з НМЧ» Резуль-ТаТИ дослхдтснь показують, що чинник без Нх ПХДСИЛЮБ бклкз-

-------- — --W -i ........ ТГ1 117 ..к oc«, 11** ..

4СПШ1 химхдлшу ди дг.гч хушициххй щурха па. оол>; пл ne Biumuac.

на включения тимхдину, а каибхлыпии ефект дав чинник, якщо його додати разом з Нх - пХдсшжб включения тим1дину на 65%. Для тимоцитхв мипгеи б одна бхдмхинхсть бхд результа-тхв, отриыаких на тимоиитах ¡дурхв; гхпоксактик на 2CZ пхд-силюБ включения тимхдину. Ц1 результата наводить на думку, що у щурхв спхввХдкошенкя внутр1шньоклХтинних piBHiB гХпок-сантину та чинника - гхпоксантин/чикник - вище, нХж у ми-шеи.

Де пхдтверджувть результати слхдуючого дослхду. Зрхлх тимоцити ŒypiB Хнкубували за таких умов: в RPMI без додат-kíb; в дхал!зат1 Хнкубащйного середовщцд (Д1С, Мм<1000) тимоцитХв щурХв; в Д1С (Мм<1000) тимоцитхз мишей; Б Д1С тимоцитхв щур1з (в присуткостХ гшоксаятику); 3 Д1С тимоцитхв мишеи (в присуткостх гхпоксантину); в RFMÍ, але в присут-

hoctí чиккика та Ппоксантину (рис.4).

Результат«, наведен! ка цьому рисунку, сБ!дчать, ща Д1С тимоцитiб мишей з присутност! Ппоксантину п!дсилш включения тим!дину до ДНК тимоцит!в ¡цурхз на 65% у по-pibhhhki з контролем i на 40% у íiopíekhkhí з впливом цього ж дхалхзату ees г!поксантину. Близький результат - 70%

Рис.4. Вплив низькомолекуляр-

них tkmí4hhx чинник1в р13ного

походаення та г!поксантину на прол1ферацхю РКА~-тимоцит1в щур!в.

з дхалхзатх !нкубац!йного середовища тимоцитiв щур1в; ЕЗ- в д!ал!зат! !нкубац!йкого середовкда тимоцит!» мишей; , , - , , , , , , , , ^ F^OjOS - для bcíx досл!д!в

fcj ¿J liJ lii íLi iii

Б1ДКОСНО 1; Fs,3< 0,001;

D. o nc

r4. ¿K b,uj.

дав i чинник в присутност! Ппоксантину , що зрозум!ло (ад-же чиккик (Мы<1000)-являб собой складозу частику саме д!ал!-загу екстракту тимусу представникХБ ссанцхз - велико! рога--1UI худоби). Д1С ТИМОЦИТ!Б ¡ЦУр!в СПрКЧИНЯЕ до д6якого пхдсилеккя синтезу ДНК - на 30 %, зле його вплив на прол!фе-рац1ю дослгдлсуваних kjiíthh не залежить в!д присутност i в хн-кубацхиному середовищ! Ппоксантину. Отже, д!ад1зат тимоци-TÍ3 мшен, так само як i кепептидний м!тогенний чинник, зсу-ваз р1внсвагу в екдогеннхй систем!: Ппоксантин - чинник, що нздае шжлив!сть стимулсвати "запасний" шлях синтезу пурино-вих нуклеотид!з за умовов зкяття л!м!ту Ппоксантину. В ти-моцитах щур i в у сп!вв!дкошенн1 внутрiшньокл!тинних р!зк!з

гз-поксантину та чинника, мабуть, значно переважае г1поксан-ТИК. " шшёИ, ОЧёБйДКО, Чу'ТЛйБХСТЬ ДОСЛХДлСу'БаКО! СКСТсмК;

гхпоксактик - чиккик - як до екзогеккого ппоксакткку, так х до екзогеккого чиккика зумовлека вхдсутнхстю вхдкоского кад-лишку екдогеккого г1поксактику.

Отже, отримая! результата дозволяють зробити припущеккя про хскуваккя унiверсалького мехак1зму регуляцП пролхфера-цП тимоцитхв зрхлого фенотипу двохкомпокекткою системой: кепептидний чинник/гшоксантик: однаковий ефект отримакий ка тимоцитах щур1в пхд дхвю чиккика (дхалхзат тимусу телят,

vM'-luuuj та д^шиааху хтчуиаЦхипиги ис^сдиошир Тимицтхо

мшей, Мм< 1000.

Таким чином, одержан! дан! дозволяють зробити висковок:

НМЧ

стимулкзБ какопичеккя лХ ЗрХЛОЮ ПОП'у'ляцхбю тимоцитхв, прИчОму какопичекии Нх викоркстовуоться тхбю ж самою клх-тинною популяцхею для зняття обмеження П пролХферацП.

Даш, що були отриманх в попереднХх дослХдах лаборато-рхх, давали пхдставу припустити, що стимулювакня чиккиком какопичеккя Кх (сполуки, ¡до продуку'Бться в перевакпХй кхль-KocTi з AMP в кортизонрезистентних тимоцитах мишей та щу-pis), s результатом активувчого впливу НгЛЧ на PN'P дослхджу-ваких клхтик.

Ми прослхдкували за розподыом радхоактивнох мхтки серед пуринових метаболхт1в при додавакнх до кортизонрезистентних тимоцит1в щурхв таких субстратхв, як AMP, Ado та !по. При використаккх AMP як субстрату розподхлеккя радх-оактивно! мХтки в продуктах вх.дбуваеться таким чином: максимальна кхлькхсть- в гхпоксантикЗ., в хкозикх-20-30% вхд цього рхВкя, а р1вк! радхоактивкоот! б адекозик1 та в AMP духе кезкачкх - в 10-20 разхв кжче, кхж в 1по. Таке ж спхв-

виксристаннх як субстрату i AMP, i Ado, i Ino непептидкий MiToreHHrä чинник все одно призводить до гйдвищення р!вня

чинник iHri6ys фермент г1поксантингуан!нфосфорибозилтранс-феразу (HGPRT), який вхдповХдае за синтез IMP з Нх. Хоча останнБ малоймов!рно, бо протирхчить м!тогенн1й активност1

тяг ПМ1.

Подальш! доопдження проводили на кл1тинному екстрактх, одержаному п1сля руйнування клхтин та вхдокремлення ix залипнув. Ми показали, щр в ц!й систем! в1дсутнх актизност! 5'-куклеотидази (кхлъкхсть мхченого AMP проотягом досаду залишаеться кезuinsaa), i, що особливо важливо для нас, HGPRT (з к1льк!стю Нх не вхдбуваеться н1яких змХн протягом дослхду). Отож, ми змогли в!дкинути модлив1сть Хнгхбугачо!

1 II /Т Т 1 Т ( ■ I <Г~1Т Тя МП j—. ш ж— — -Т.Т ЛН яя— СГ ' жт. • • _

дхх лмч па лагкх. je, ш,и не шспачаыоии aiu'iumium и -nyiv

леотидази в цхй систем! пов'язано з вхддыенням мембранно! фраках. I (саме з него зв'язаний цей фермент), а активисть HGPRT лхм!тув фосфорибозилпiрофосфат, другий субстрат для HGPRT. Таким чином ми вирхшили, щр, каивхрогхднхше, НМЧ впливав на метабол!зм пурин!з через стимулзовання PNP.

Ми встановили порядок реакцП по ферменту в перетворен-нх Guo в Gua в дослхджуванХй нами ферментнхи системх. На рис.5 наведено залежнхсть логарифму швидкостХ вхд логарифму концентрацх! ферменту. Величина порядку досл1джуванох реак-цхх, отримана у тзкии споохб, ВХДПОВХДаБ 3 точнхспз, прии-нятой у кхкетичких доелхдженнях, одикицх.

Рис.5. Залежк1сть lg V

. _ „ Pff „

реакцп Guo--»-Gua в1д lg Œ"].

E ~ величина, прапорщика концектрзц! i ферментул

Для визначення впливу НМЧ на активн!сть PNP ми спочатку встакозили значения Км для реакц!!, катал!зовако! FNP, у фёрМсКТКхй СИСТ ем!, отриман!й з тимоцит1в Зр!Л0Г0 фёКОТИГГу

W-. — ..---~.... ... ~ .---. -I V О. Г».

ш,урхя. m/i яя&пач^иш дичахгилзх шхзИДгчиъх'х рсалцх х оии---^ица

Прй 5 Р13НЙХ KGHücHTpaUxñX СуССТрЗТу". ГрЗф'хЧКО, В ПРЯМйХ Л1-. Нхйпйх координатах Еизекталя та Коркхш-Еоудека отримали значения К« реакцп перетворекня Guo в Gua, катал1зовано! PNP (рис.6).

о..« а г>~ -----4 — - ~, „, т -J V г»..«

гии.и. ocJjiCAnuwïi иичахпиаил шхзлдпхл^хей ресычцхх uuu—^ciuci

в!д концентрацП Guo у вигляд! пряного л!к1йкого граф!ку Ейзенталя та KopHim-БоудеЕа.

Значения Км, рХвке 2,1± 0,6*10 5 М, у реакщл перетво-ренкя Giiu б Gua, каталхзозако! FNF зрхло! популяцх± тиысци-тхз Цу"р15, маитс KG ВХДрХЗпКБТЬСЯ 51Д ДаКИл ХКшил азгорхв для FN'P хкших видхв тзарин та рхзних тканин. Така ситуация, коли Км для PNP рХзкил видхв тварин та рхзних тканин sSepi-ras близькх значения, тодх як активихсть ферменту, згхдко з даними лхтератури, мак зкачнии розбхг, дозволяб припустити, ¡до PNP чутлива до кизькомолекулярких ефекторхз, якх не вили-Боють на зв'язузаккя субстрату, але вплизають ка каталхтичку ефекгазкхсть ферменту (кеконкуренткии бплиз) . У фермекткхи системх, по перетБоренкю ыю з Gua, назначали актйзк1сть PNP та вплиз КМЧ на цей фермент в прийнятих умо-

~------ГЛ ПС W Д-— — ---^. ..i. „ „Г Г А —- orrOn ~ ■--- —--- -i г\

¿зол vu,uij m фиифошлл иуфер, рп 1 f*±t ирп о/ и па ирОжпс>х

ХБилйн). Результат« свхдчать, що з присуткости НМЧ актив-НХСТЬ riir Cy'TTEBO ПХДВИЩу'БТЬСЯ (103 кмоль/10бкл1тик/год в nopiBHHHHi э 52 нмоль/10б/год в контроле) (рис.7). Рис.7. Вплив НМЧ на активн!сть PNP РКА~тимоцитхв щур1в.

1«0|"

i «■•

1

I

0

Таким чином, ми довели, що накопиченкя гхпоксантину пхд Д1ею чинника вщбуваетъся через активащю PNP. Це единий з вхдомих природних та сиктетичких тимхчких чикникхв, що мак

•• —" ^ Л! CT,m —s-м-л Л. гЧЧ^ г- —I * »V pnn.. A**...» w^n Г f\ #ТТ "-»S

хешу ллоиттииТЬ. лл. ¿зле и у ли Lnoscmu, мххихenna дхл ruvn па

тимоцити була пхдтверджека хп vivo по прискоренкв зхдковлек-

/

/

кя kjiíthhkoctí та маси тимусу у мишей, оброблених г!дрокор-тизоком, а таксл по п1двищскн15 цих показкикхв у старих мишей. Показано такол, щр введения НМЧ in vivo мишам, попе-редкъо оброблеким пдрокортизоном, пхдзищувало включения Mi-ченого тим i дину до ДНК тимощтв in vitro. Has i результата свхдчать про те, ¡до додаваккя НмЧ in vitro протягом 3-х годин ПрИСКОрйЕ включекня Twd ДО ДпК Зр 1 лих PN'A - тим0цит1б щур!в та мишей. Але залишилось в1дкритим питания, на який саме (репл!кативний чи репаративний) тип синтезу ДНК впливао чиккик в першх три годики кл1тикно1 антиващi. Вхдоыо, щ,о репл!кативкий синтез ядерно! ДНК у еукархот зд1йскюб голоб-кий фермент репл1клп1 ¡ t/ - пол1мррлзпи - Ми ^ «п »су я ял и ' ) N-етилмале i к х м х дом (NEM). Ця речовина, однак, не впливав на 1нт5ксибн1Сть репарад:йких процесхв. В умовах блокуваккя репл1кативного синтезу ми вивчали вялив КМЧ ка включения (2-14C)Tíxd до ДНК, тобто, власке на репарац1йкий процес. Результати свхдчать, ¡ца, по - перше, процэси синтезу ДНК практично BiflcyTHi в врíлих тимоцитах у nopiBHHKKi а кегрхлими (70±15 imü/хв в FN A--cyGnoiry ляц!1 кортигокрегистентких тимо-iüítíb та 280i40 хмп/хв в заталыйй ihtakthiü популяцП, яка

euolQHCtta пеорхлпмп химицтамИ; . riotii ojioune реиорацияпиги

^ ....— —--- „ .. — ~-----1ЛА4П - •--. / . . — — — 4 irtinn

ышчсоу опии Jin íd шднииддпи ouliu ímii/ac ío iiu-ou 1Ш/ли.

Але п1сля стимуляцП НМЧ р1вень репаращйного синтезу п1дви-щувться в обох типах шйтин: а 140±30 до 570±60 ímn/хв в iHTaKTHiü та з 30±10 до 650t80 ímh/xb в зрШй. Hi дан1 св!д-чать про те, ¡до НМЧ пхдзицуе шБидк1сть споктакко! репзрацИ в тиыоци-ах як spiíoro, так 1 кезр!лого фенотипу, але s spi-лих значке ефектизн1ше. Можливо, це пов'язако а 01льшои к1лък1стю позкоджекь, какопичеких зр1лими тимоцитами з по-plBHKmii 3 КОрСТКОлИБ'у'ЧИмИ К92р1ЛИМИ. Таким ЧИНОМ, мСлКа

сказати, що механХзм мХтогеккоТ дП нмч реалХзуБться через активацхю пуриккуклеозидфосфорилази зрхлих тизлсцит 1 б . Це зе-де до какспичення гхпоксактику та зкятхя гхпоксактином блоку пролхфераци зрхлих тимоцитхв, пов'язакого з вхдносним лхмх-том пуринхв в цих клхтинах. Гхпоксантин пхдсилюб пролхфера-цхю зрхлих хКмОЦИтхб мишеи та ¡дурхв, стимульоваких непептид-ким мХтогенким чикником, тобто з умовах пхдвищенох потреби клд.тин в пуринах. Нестимульован! тимоцити щурхв, на вхдкину вхд нестимулъованих тимоххитхв мишеи, не реагують на Кх пхд-Бкценкям пролхферацх х. Ми поб'язубмо цеи факт з бхльшою ак-тивнхстю основного путх синтезу пуринхв у тимоцитах щурхв, про що говорять 1 лХтератургп дагп. Прискорекня включения тимхдину до ДКК в першх години клхтиннох активацх1, виклика-не пМп, нов язане з активацхсл) репярацхиних процесхв в тимоцитах.

о /1 о п О о 1\ п

1. Непептиднии мхтогеннии чинник стимулюз синтез куклех-кових кислот б зрхлих кортизокрезистектких тимоцитах, що не МаХзть рецепторхБ для лектину араххса.

2. МХтогенна д!я чинника реалХзуеться через активацхю ключевого ферменту синтезу пуринхв - пуриннуклеозидфосфори-лази, що приззодить до накопичення г1поксантину та зкяття обмеження пролхферацХ! зр1лих тимоцитхв, викликаного вхднос-ним дефХцитом пуринХв в цих клХтинах.

3. Вплив гхпоксантику, що накопичуБться б результатх ак-хйваци пуринкуклбизидфосфорйлазк, па спонтанну пролхферацхю тимоцитХв залежить вХд стадзл диференщювання илXтин а також вхд виду тварин: гхпоксантин стимулкге спонтанну прол1ферацхх фенотипово зрХлих тимоцитхв мишей, але не впливае на незрХлх тимоцити. Ка спонтанну пролхферацхв тимоцитхв щурхв гхпок-

сантин не вшшвае неэалехно в!д ступеню зр!лост4 шптин.

4.г1 поксстхйк шдстшо СТкмумЬипЗХУ нёпвпхидпим мххипек-ним чинником прол!ферац1в зр!лих тимоцит!в мишей i nypiB.

5. НМЧ стимулге репарац1йнг процеси в тимоцитах, цр ма-ють високий cTyniHb диференвдювання (юйтини, поз(5авлен1 ре-цептор1з до л&кхину ар£лics)*

СПИСОК ОПУБЛI КСВАКИХ РОБ IT

1. Внутр1шкъотим1чка регуляцхя прол!ферац11 медулярких тимо-

ЦИТ1В мишей СВА // Укр. Gioxiu. журк.-1993-.- 65, N 4.Л ПО Л МП ('■ ~ ~ ~ „ .--—---- 1 л -----Г> V /

- i-C~i'jCi U^W^C^UiUillW/ Ж « rtm J u. A. / .

2. Роль системи кепептиднии чинник тимусу ~ ппоксактин в регуляц>л пролхферащ\ зрхлих тямоциххб мишей та щур1в//

-/»w. -

Укр. CioxiM. журн.- 66, N2.- C.B^SVcnisasT. Безвершенко I.A., Премислов В.Х., Бойко М.Г./.

3. Кизкомолекулярные интратимические факторы - регуляторы цитокриккой функции вилочковои жлезы //Симпозиум " Клинические и экспериментальные аспекты клеточкой сигнзлн-

»'»T.rtll /II ----~ —. <nnn\ , Т--, _\1 ИТ/..—

оацш оспхпирй 13t)oJ: icS. дилл- М. , лплепер .-

С.11-12./соавт. Безверзенко В.Х., Премыслов В.Х., Гойдап

I' И /

ш.м. и ду>/ .

4. Механ1зм в1дновлення цитокринно! фунгаЦЗ тимусу за умов г1перКиртицизму//V 3'1зд бкдокрйнологХв Укра1ни "Сучаск1 проСлеми експеркыентально! та кл! к 1чко* ендокринологИ"

(1вано-Сранк1Бськ, вересень 1994), Тез. допов.- С.52-53. (сп1вавт. Гойдаа М.М., Премислов В.Х.) Б. Biological activity of non-peptide mitogeneic component

i aiiuiaiieisiu uiu^ viiuacu // mjuii^u mecuxii^ ui liic

European Academy of Allergology and Clinical Immunology

VKubuei ucttH, шс hcuici idiiub, seyLKiiiuel хэао,) . аил.поиэо

/co-authors Bezvershenko I.A., Premyslov V.H., Gojdash М.М./.

Селищева ¡»'.¡0. механизм действия кепептидкого митогеккого фактора тимуса на метаболизм пуринов в тимоцитах и на проли-феративнун) активность зтих клеток. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности

П1 Г> Г\ П,М _ Л .... Т г . ... ----„ ....... ......--- ---

uo.uU.u4 — ишлшшк, J л^аш1илш nay чпц-иииледивсие'.шзиапл

Гут»/^ WWW п< •/< >v< wn n r»r r> «гпМтг*» Г/»»А1Ч <ЛЛС

ianuxnj.y i. цк=^Маглл<1лл mi n iui\umvujiuvinvi, witro,

В работе исследованы важные моменты биохимического механизма митогенного действия непептидного митогенного фактора тимуса (Hxw£), являющегося составной частью иммуномодулятора вилозен. Показано, что мишенью действия ffiffi являются медуллярные тимоциты зрелого фенотипа, которые не несут на своей поверхности рецепторов к лектину арахиса (FN'A -тимоциты). Митогенкое действие nntS реализуется путем активации ключевого фермента катаболизма пуринов в тимоцитах - пурикнуклео-зидфосфорилазы (PWP). Установлено, что гипоксантин, который накапливается в тимоцитах вследствие активации PNP фактором, используется как резерв пуринов в клетке при стимуляции пролиферации. Доказано, что НШ активирует репарационные процессы в PNA-- тимоцитах в первые часы клеточной активации.

W т TU----U--.-

OCiliUKCVd M.J. J.UC ll[t?UUdllA£>ltl Ui. OLL1UI1 U1 1 IUI 1UC

mitogeneic factor of thymus on the purine metabolisme in thymocytes and proliferative activity in this cells. The

/

isici tcn-xun iui a Ucuiuiuai.e Oi. Uiu.i.ujii.uaA suieuucs uy uo.uU.u4~ Diuuii6nua«.ry, umqiiuoii iliiui lulc

of Pharmacology

and Toxycolo£y', Kiev, 1995. The impotent moments of mitDgeneic action of non-peptide mitogeneic factor (NMF) is studied. NMF is a part of Vilosen

4..--„„--„4.----7 4- „„,. \niV -„4.- 4k. ..J..I1...

iuniuiiu-.iijuuia.uui.. u was situwii, nmr oi^Li uu cue iiieuui aoi e

thymocytes, which have not the receptors for peanut agglutinins (PNA~- thymocytes). The mitogeneic action of NMF is realised by activation of the purine nucleoside phosphor!

loae

(PNP) - t,iis Key ensimeCi uiyinocyus purine catabolisme. Hypoxanthine accumulates in the thymocytes in the result of PNP stimulation by NMF. It was shown, thp

lypuAojibj Jiiic auuujuuiaLeu u^cu az> Ijuij.HO ue^ut m

4. U. .4- „4. 4 ,.4. 4 „„ 4-V.„ < T4.

Miymuuy in uue ui ¿ciniuxaLxuii ui luc ^luinciai-juii. a

was ascertained,the NMF to stimulate the processes of reparation in PNA~ - thymocytes at the first hours of the cellinitogeneic activation.

KjsouiGEi caosa: KeneniHfiHKM MiToreKKira '«ihhhk (HM^), thmouhth, nypHHOBHH MeTaGojiisM, nypnKHyKjieoaHfl$oc$opn-zasa (PNP), rinoKcaHTHH, npoai$epaitfK.

Печать офс. Условн. печать лист 2,5 Обл. изд. лист 1,8 тираж 100

Киевское книжное издательство научной книги. Киев, Репина, 4.