Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Лiтологiя нижньокрейдових континентальних вiдкладiв пiвнiчного схилу Центральноi частини Украiнського щита та умови утворення в них розсипищ важких мiнералiв

ВАК РФ 04.00.21, Литология

Автореферат диссертации по теме "Лiтологiя нижньокрейдових континентальних вiдкладiв пiвнiчного схилу Центральноi частини Украiнського щита та умови утворення в них розсипищ важких мiнералiв"

РГ6 од

, , ,.......АКАДЕШЯ НАУК УКРА1НИ

1НСЩ1УТ ГЕШЮГ1ЧНИХ НАУК

На правах рукопасу УДК Гб52.143:551.7631 : 553.2.068.5 (477.45/46)

КОВАЛЬЧУК Мирон Степанович

Л1Т0Л0Г1Я НИКНЬОКРЕЙДСШХ КОНМНЕНТАЛШИХ В1ДКЛАД1В П1ВН1ЧН0Г0 СХИЛУ ЦЕНТРАЛЬНО! ЧАСЛШ УКРА1НСЫШГ0 ЩИТА ТА УМОВИ УТВОРЕННЯ В НИХ РОЗСЖИЩ ВАШИХ М1НЕРАЛ1В

Спец1альн1сть 04.00.21 - л1толог1я

Автореферат дисертацП на здобуття вченого ступени кандидата геолого-м1нералог1чних наук

КиУв - 1993

Робота виконана в 1нститут1 геолог!чних наук /1ГН/ Академ!I наук Укратни.

Науковий кергвник:

0ф1Ц1йнг опоненти:

- доктор геолого-шнералоичних наук Д.П.Хрущой

- доктор геолого-(Лнералог4чних наук, про^есор В.Х.1Ъворк'ян Днститут геолопчних наук АН Украгни, м.Ки1в/

- кандидат геолого-м1нералог!чних наук В.Т.Карцаш /сшльне 1ннова-цхйне науково-виробниче пхдпрле-мство "Говерла", м.Льв!в/

Ведуча органгэацгя:

- Ки1вськкй дэржавний ун!версите* Т.Г.Шевченка

199эР>

Захист дисертацг1 вгдбудеться

годинI на засгданн! сгец!алхаовано1'ради Д 01.09.02

при 1нститут1 гоологгчних наук ДИ Украгни аа адресов: 262054, Ки5гв-54, вул. Чкалова. 55-6,

3 диеертацхйною роботов можна ознайомитись у 0{бл1 отец: 1нституту геолог:чних наук АН УкраЗсни

Автореферат роэЬланий " Л° " С^е-г&Л 1993р.

Вгдгуки, зав!рен1 печаткою установи, прохапня напрааляти за адресов: 2Б2054, Ки1в-54, вул.Чкалова, 55-6, вченому секретарю спзцради.

Вченнй секретар спец1ал1зовЕН01 ради кандидат геолого-мгне-

ралог*чних наук 1.М.Байсарович

В С Т У п

В останш роки у зв"язку э новими екощшчно-пол^ичними об-ставинами велике значения придгляеться детальному вивченнш геоло-г!чно5 будови Украши з метою знайти нсш геолог¡чн: об"екти для пошушв та розв1дки родовит корисних копалин, а також довивчити стар! геолог! чш об"екти для IX подальшого використання на основ! нових технолог^ 1 цим самим забезпечити м1нерально-сировинними ресурсами 1ндустр1альну базу Укра1'ни. Серед таких 0б"бкт1в про-В1дне м!сце займають розсипи ванких мшерал1в /золото, ¡льмешт, циркон та 1н./.

ШУМЫПСТЬ РОБОЗИ. Алюв1альн1 утворення е значною частицею оболонки Зешп 1 цп<ав1 як з точки зору можлавостей знаход-кення в них багатьох вид1в корисних копалин, так I у вшюшешп 1нформац11 про палеогеограф!чну обстановку того часу та металоге-н!ю п1дстилаючих 1'х пор!д, площ водозбору. Актуальн1сть роботи визначаеться виршенням принципових питань походження, будови, розвитку 1 оц!нки перспектив континентальних нижньокрейдових в!д-клад!в району досл!джень на основ! уэагальнення усього накопиче-ного матер1алу по 1х вивченню з урахуванням нових даних. Необх1д-н!сть 1 актуальн1сть- доол!дження саме цих утворень визначаеться: перш за все наявн!стю в них багатьох вид!в корисних копалин /бок-сити, вторинн! каол1ни, розсипища 1льмен1ту, циркону, розсипна золотоносн1сть та монацитоносн!сть/; по-друге тим, що вони е ' продуктом розмиву I перев1дкладення кори звгтрювання р!зноглан1т-них за в!ком та генезисом пор!д фундаменту 1 цим самим найбыып перспективними у в!дношенн! виявлення розсипних комплексов, тим б!льш, що б!льш1ств роэсипищ у молодох 1 сучаснах в!дкладах вже досить добре вивчена, 1 тому перспектива пощуку розсипищ ванких м!нерал1в пов"язан! сше з похованими давн1ми р!чковимй долинами.

{ЛЕТА РОБОМ - всеб!чне детально вивчення нижньокрейдових континентальних в1дклад!в як формац!йно1 одиниц! на баз! системного анал!зу. Мета роботи визначила задач! досл1джень:

- систематизувати та узагалышти увесь накопичений матер1-ал по сцй проблем! з урахуванням нових даних;

- визначити структуру, стратег1ю та методичн! прийоми дос-Л1джень;

- вивчити з високим ступеней детальност1 речовинний^

Г- ■ - склад, текстурно-стргуктурн! та геох1м1чн1 особливост!

- г -

товаи;

- ватановити на баз1 фатального анализу л1тологсьфац1альн1 комплекса, простекити Ух просторовий розподш I взашовдаосини;

- реконструювати умови утворення шшньокрейдових континентальных в1дклад1в району дослвдень /палеогеографIчна модель/;

- вивчити процеси розсипищеутворения в нижньокрейдовиН чао, встановити законом1рност1 накопичення важких м1нерад1в /золота, !лылешту/, IX зв"язок з певними л1тофац1ями, фвц1яш та в1дпо-в1дними геох1М1Чниш аномал1ями в породах фундаменту, розробити критерп прогнозування розсипищ названих м1нерал1в /отворити гене тичну модель утворення розсигпв/;

- на основI комплексу досл!дкень встановити тип формацийноУ одиниц! досл1дкувано'1 товщх I розробити в1дпов1дну л1тслого-гео-хпЛчну модель.

ФАКШЧНИЙ МАТЕР1АЛ I МЕТОДИКА ДОСЮДОНЪ. В основу дисерта-цШюУ робота був покладешй фактичний матерIал, з!браиий автором за час навчання в асп1рантур1 1нституту геолог!чних наук АН УкраУни з 1989 по 1992 рп(. Польов1 досл1дження проводились в период л!тшх сезон!в 1990 - 1992 рр. на територП ЧеркаськоУ та К1ровоградсько1 областей. Шд час цнх роб1г вивчались в!ДСлонен-

НЯ НИЖНЬОх КрспДИ* 3 НИХ СПИСаН! та БИБЧбН! аВТОрСш ВПСршС.

Автором вивчен! геолог1чн1 розр1зи 55 вгдслонень 1 б!лыле тисячI свердоювин, то були пробурен! в процес! геолого-зн1маль-них, геолого-розв1дувальних роб1т, глицинного геолошчного карту-вання масштаб¡в 1:200000 I 1:50000 та ровкрили нижньокрейдов! кон-тинентальн! в1дкладя.

При вивченн! речовинного складу видористовувались грануло-метричний /400 проб/, х1г.ичний /60 повних 1 б!льше 400 скороче-них анал1з1в/, спектральний /230 анал!з1в/, М1нералог1чний /ЮОО проб/ види анализу, врахований та використаний опис 14 про-аорих 1 10 шШрованих шл!ф!в, 127 шл!хових проб, а також резуль-тати декрип!тац!Иного анал!зу /12 проб/.

При вивченн! золотоносност1 товщ! автор вивчив золото, вь-Д1бране в ход: польових роб!т /ш!хов! проби/ 1 люб"язно запропо-новане Г.С.Соловйовим /з колекцИ/.

Авторш опрацьаван! багаточисленн! фондов! та л!тературн! даерела по територ1У досл!джень, хншпм рег!онам колишнеого СРСР, а також заруб!жних краУн.

НАУКОВА НОВИЗНА Р0Б01И:

- вперше проведено детальне досл1дження речовинного складу, м!нералого-петрограф|чних 1 геох1М1Чних особливостей нижньокрей-дових континентальних в1дклад1в п!блочного схилу центральной час-тшш Украхнського щита /У1Д/;

- розройлен1 критер}I вид1лення фац!й, встановлено л1тофац1-ельну I фац1альну будову товщ!;

- встановлеш осношп законом¿рност1 утворення розсипищ золота та ¡льмешту I 1х зв"язок з певними $ац1альними умовами, л1-тофац!ями. Розроблен1 критерП прогнозу розсипищ;

- вперше на баз1 системного анализу розроблен: л!толого-гео-х!м!чиа, палеогеограф!чна моделI, генетична модель розсипищ та модель формацП, що дають можлив1сть незнания процео1В виникнен-ня, становления 1 функц!онування товщ! як системи.

ПРАКТИЧНА Ц1НН1СТЬ РОБОИ вчзначаеться адаптац1ею системного анал1зу для розробки комплексно'1 л1толого-геох1м1чно1 модел! формац1йно'1 одиншп, що дае можлив1Сть встановити Гг детальну будову д умовп формування. Це дозволило з"ясувати умовв утворення, виробити криуерП прогпозувэння розсипищ важких м1нерал!в /золота, мшен I ту/ э метой гпдкщешш ефентичност! иошукових . роб1т.

АПР0БАЦ1Я РОБОИ. Результата досл!даень неодноразово допов1-дались на парадах та семшарйх, серед яких необх!дно видШии ресцубл1канськи1 с ем I нар "Золотоносность осадочных формаций Укра-тш" /м.КиТз, 1992/, сем1нар "Разработка региональных критериев и локальных поисково-оценочных1 признаков рифейско-<|анерозойских месторождений золота в Украине" /м.КиУв, ВМ 1Ш1 АН Украпш, '1992/, ■ ; семшар, присвячений юв!лею ЕМ 1ГШ АН Украхни /м.КиТв, 1995/, та нараду "Перспективи золотоносностг надр Укра¥ш" /м.Льв!в, 1993/.

По тем! дисертац!!' опуйл1ковано тези та дв! статт!, кр!м цього дв! статт1 та тези знаходяться у друц!.

ОБ"Ш ТА СТРУКТУРА РОБОТИ. ДисертацШна робота об"вмом сторхнок машинописного тексту складаеться 1з вступу, 5 poздlлiв та ван1нчення. Включае Я таблиц!, У? малюнка, фото-

граф И 1 список л1тератури, що метить 168 найменувань, з них 6 на 1ноземн10 мов1.

Робота виконана в 1989 - 1992 рр. у в1ддШ л!толо1Ч1 1нсти-

туту геолог1чних наук АН Украхни П1Д нвуковим кер^вництвом доктора геолого-м1нералогIчних ноук Д.П.Хрущова, якому автор вислов-■люе свою глибоку вдячн1сть за увагу 1 ц1нн1 поради на вс!х етапа* досл1Джень.

Автор висловлюе подяку доктору геол.-м1н. наук Б.О.Горлиць-кому та Г.С.Соловйову за надання фактичного матер!алу, а також ввакас за потр1бне висловити щиру вдячн1сть сп!вроб1ТНИквм в1дд1-лу Л1тологП В.А.Хоменко, Г.С.Компанець, А.Н.Ляшенко, Л.I.Мороз, А.О.Зрелих, Л.М.Дорохов 11) за консулът81ш, поради, допомогу та

ШДТрИМКу.

аист РОБОТИ

Роздгл I. 1стор1я швчши нижньскрейдових коншненталених в1дшд1в п1вя1чн0г0 схилу центрально! час1ини укра1нсбк0г0 щита

В1Дклада нижиьо1 прейди вивчались.головиим чином, нер1вно-м!рно та односторонньо в залежност1 в!д Ух народногосподарського значения 1 використання. 1стор1Ю досл1дження товщ1 умовно можна роздпшти на три етали, як1 пов"язан1 з п1двищенням уваги та 1нте-ресу до в1дклад1в у зв"язку з1 знах1Дками або прогнозом в них того чи хншого виду корисних копалин.

Перший з них - початковий /з 1916 по 1959 рр./ - характери-. зуеться появою перших в1домостей про згадан! утворення /Р.Р.Вир-жик1вський, 1916/, накопиченням матер1алу про в1дслонення В1дкла-д1в на деннгй поверхш, Ух склад, побудовою схем IX стратиграЗнч-ного визначення, прогнозом розсишв важких м1нералхв - монацит, циркон, 1льмен1т /В.В.Р13шченко, М.Ф.Балуховський, М.МЛванти-шин та 1Н./.

Другий етап /з 1959 по 1975 рр./ т1сно пов"язаний з постановкою глибинного геолог1чного бур1ння, широким розвитком геоло-го-зн1малышх та геолого-розв1дувальних роб!т в рег1он1 1 характеризуемся, головним чином, накопиченням матер1алу по поширен-нв, умовам 8алягання товщ!, розробкою схем У У стратиграф1чного розчленування, виявлення ряду корисних копалин /боксити, вторин-каоя1ни, т1тано-циркон1ев1 розсипи/.

Новий етап у вивченн! товаи /з 1975 по наш час/ пов"язаний з виявленням в товцЦ нового виду корисних копалин - розсипного золота I характеризуеться початком цхленапрямлених пошукових ро-б1т на бсксити, вторинш касшни, вогнетривкх глини, розсипи ¡ль-

мешту, циркону, золота, подальшим накопиченням фактичного матеро алу , його узагальненням, побудовою прогнозшх' карт, встановлен-ням пошукових критерПв на певний вид корисних копалин, детальною розв1дкою родовит бокситIв I вторишшх каолшгв.

За весь час доотпджень товоц науков! робота проводились по р1зноман1тним напрямкагл.

Вивченням континентальних обстановок шзжньокрейдового часу, а саме ргчкових долин, законетмрностей IX розповсвдження в залежное т1 в1д тектошчно! будови фундаменту, досл1джешшм речовинно-го складу, фац1алышми та палеогеографгчними реконструкц1ями у р1зн1 часи I в р13Н10 м!р1 займались М.Ф.Веклич /1966/, А.А.Гой-жевський /1977, 1978, 1982/, О.б.Шевченко /1977, 1981/ та 1Н.

Результати вивчення речовинного складу товщ! та зв"язок з нею р1зних вид!в корисних копалин наводяться у роботах М.Г.Дяд-ченко, П.К.Замор1я, О.П.Ромоданова, М.Ф.Веклича, А.А.Гойжевсько-го, С.М.Цимбала, К.М.Заруцького, Ю.О.Полканова, I.С.Романова, Ю.Б.Басса, О.П.Шк1т1но1, ЮЛ.Ветрова, 1.Ф.йюбенко, О.К.Мазура, Л.Г.Самойловича та багатьох пшшх.

Стратиграф1чному розчленуванню нижньокрейдовоУ товии та па-леофлористичним реконструкциям цього часу на основ 1 вивчення спо-рово-пилкового комплексу присвячен1 роботи М.А.Вороново'1 1 С.Я.бгоровоУ /1973, 1976/.

ПалеогеоморфолоПчн1 критерй' прогнозу розсипного золота у товщ! воображен! в робот 1 Н.П.Семенюка I К.М.Заруцького /1992/.

Два етапи розвитку ранньокрейдового басейну району досл1д-жень в!дображен1 в "Атлас! палеогеографгчних карт УРСР та МРСР" /1960/ та у роботах В.М.Соловицького /1989/.

Таким чином, до тепер!шнього часу нанопичено чимало матер1а-лу по речовинному складу, стратиграф1чному розчленуваннв товоц, але питания фац!альноГ I формац1йно'1 належност1 осадових утворень, палеогеограф1Чних умов Ух форлування та умов угворення розсипищ золота 1 1льмен1ту не встановлен! або вивчен! недостатньо. Представлена робота допоможе в деяк!й м!р! заповнити цей пробол.

Р03Д1Л 2. МЕТ0Д0Л0Г1Я ТА МЕТ0ДИЧН1 ПРИЙШИ ДОШДШЬ

В основу теоретично! схеми розвитку району Д0сл1даень пок-ладено уявлення про неперервно-перервний, ггульсац!йний розвиток територН' в ранньокрейдову епоху 1 накопичення континентальних в!дклад1в в умовах складного тектон!чного та специф!чного режиму,

оОумовлених розвитком двох великих рег!ошв: Украхнського щита 1 Дн1провськогДонецько1 западпни. Структурш форми досл1двдвано1 'територи сформувались в процесI еволюш реНошв 1 внасл1док взаемодП киж ними.

Еиб1р методичнйх прийом1в був визначений метою та задачами диоертацШкн роботи. Завдання будь-якого досл!дження побудова ц!Льово1 модел1 об"екту, що вивчаеться. Як методична основа для вир1шення поставленого нами завдання був використаний системний.

Опираючись на розробки в галузх системного анал1зу в геологи", автор п1дходив у вивчеюи на:.пчено1 формац1йнох одиниц1 /нижньокрейдових континентальних в!дклад1в/ як до системи, що ви-никла, розвивалась I функцюнувала у простор! та час!. Системний п!дх1д до вивченнл товои визначив структуру, стратешю дослдаень, виб1р методичних прийот.ив 1 рац10нальний синтез р1зноман1Тних ме-тод1в, вар1ант1в анал1зу, що забезпечили повноту досл1даень 1 в!дкрйлн можлив1сть прогнозування.

Поыидовшсть вивчення товой така. Перший етап досл!дкень в1дпов!дае статичшй систем!, що вклпчае л1толого-геох!м1чну модель, яка г.пстить описову частину 1 складаеться з двох частин: л1тологччно1 1 геох1м1чно'1. Запропонован1 модел1 е статичними з деякими елементами динамики. Лхтологхчна* модель мае зовншню та внутр1шню структури. Зовншня структура охошше л1толог1чн! /роэ-повсюджешш, умови залягання нижньокрейдових утворень, форми взаемодп, взаемопереход1в з породами, що IX п!дстилають та пере-кривають, морфолог1я палеодолин/ та часов! кордони /хронострати-граф1чна' характеристика товщ!, що визтчаеться ф!топалеонтоло-г!чними /в нашому випадку - методом спорово-пилкового анал!зу/ та 1ншими методами/. Внутр!шня структура охошше характеристику речовинного складу /породний та м!неральний склад, структурно-текстурн! особливост1, л1толого-фац1альний склад /фацН, л1тофа-цП/, л!тостратиграф!ю /розм1щення л!толого-фац!альних комплек-с1в в простор! та час!/.

В геох!м!чн!й модел! воображено геох1м!чну характеристику товщ! по породоутворюючим ! м!кроелементам, та основн! законо-м!рност! розпод!лу деяких з.них.

Л!толого-геох!м!чна модель базуеться на двох основних методах досл!джень: а/ прямому, який в операц!йному понятт! е анал!-вом, в!дпов!дае збору, !н$ормац!1', по об"екту; б/ непрямому,який

пов"язаний з процедурою часткового узагальнення /з урахуванням даних прямого методу на основ! фатального анал1зу/.

Другий етап досл1дкешш тотожний динам!чшй систем! /виник-нення, становления 1 функц:онування/, базуеться на непрямому : концептуальному методах досл:джень, включае палеогеограф!чну модель /тектон1чно-геоморфолог1чна обстановка, юимати, процеси звхтрювання, напрямки транспортування теригенного материалу, се-■ диментацШн! процеси, корисш копалини/ I генетичцу модель розси-пищ, яна складаеться з двох частин: розсипищеутворюючо: та се-диментацпЗнох. Щ дв1 частини моде л I по cyтi р:зш форми вхдобра-ження одного процесу, як1 з р:зним ступенем кoнтpacнocтi в:добра-жають деяк1.явища осадконагромадження 1 розсипищеутворення.

Розсипищеутворююча модель передбачала отворення динашчно'* схеми утворення розсипищ золота та ¿льмешту /визначення основ-них кор1нних джерел живлення, напряшпв, умов та форм переносу/. Седиментац1йна модель передбачала вир!шення причин та умов утворення розсипищ, встановлення перспективних л1толого-фацхальних комплекс1в на розсипища названих м1нерал1в. Т£ет1й етап досл!д-жень в1дповхдае ретроспективой систем: 1 базуеться на концепту-альних методах досл:днень, що опираються на узагальнення, синтез вс!х .ДА ИЦ X., отриманих прямими 1 непрямими, лог:чшми 1 методологиями методами 1 прийомами, ши закшчуються модельним выражениям доолхдауваншс в1днлад1в як формац:йно"г одиниц!.

В результат! системного аналхзу,в якому були використан1' формацШшй, речовинний, структурно-текстурний, л!толого-фац1адь-ний, л!тостратиграф|чний, палеогеограф 1чний, палеогеоморфолог1Ч-ний, палеошпматичний, палеоландшафтний, спорово-пилковий, палео-потамолог!чний та 1гай метода 1 види анал!зу; були розроблен: схеми л1тостратиграф:":' нижньокрейдових утворень, транспортувагаш та накопичення золота 1 !льмен!ту; побудован!: л1тофац!альна, палеогеограф 1чна карта, а також карта палеотранспорту, прогнозу розсипних комш1екс1В /золото, хльмен1т/.

Розд1л 3. СТАТИЧНА СИСТЕМА. ШТОЛОГО-ГЕОХ1М1ЧНА МОДЕЛЬ.

Шдрозд1л 3.1. Л1Т0Л0Г1ЧНА МОДЕЛЬ.

3.1.1. 30ВН1ШНЯ СТРУКТУРА

Район доол:даень розташований в К1ровоградськ1й та Черкась-к1й областях 1 охошшв Остероько-Первомайську 1 (Млянську золи тектоно-магматичног актив1зацН. Нижньокрейдов1 конгинентальн!

в!дклади /"ротм1стровськ1", "см1ляноьк1" верстви ! верстви "Вир-жик1вського"/ збереглися вгд розмиву до наших Д1пв у вигляд1 зви-

О

'вистих емуг, що нагадують контури р!чкових долин. Загальна схема палеодолин .була накпчена К.М.Заруцьким /1964,' 1967/, М.Ф.Векличем /1966/, А.А.Гойжевським /1978/. Витоки палеодолин розтаыоваш в межах п1двищено1 Д1лшши супа - К1 ровоградського блоку. Вдарива-ються вони у Дн1провсько-Донецьку западину /ДДз/. Палеодолини виповнюють ероз!йно-тектон1чн! депресП, котр! переважно контро-лкюгься глибинними розломами та розривними порушеннями бхльи низь-кого рангу. Автором детально вивчен1 верстви "Биряшк1вського" та "смьчянсыи". Для зручностг, дат найб1ЛЬШ1 палеодолини умовно були назван! "Захщна" та "Сх1дна".

Перша з них починаеться швдешпше Катеринополя I простяга-еться у напрямку Звенигородка - Моринц! - Воробйовна - Кашв-ДЦЗ. Верх!в"я друго'! -т розташоване б!ля с.Первомайського. Простяга-еться вона в субмеридАнальному напрямку /Коробчиио - Лебедин -Ыатус1в - Балакл1я - ДДЗ. Палеодолини мають багато приток1в, як! напрямлен! до центрально!" водно! артери п!д кутом. Довжина палеодолин понад 100 км. Залягаигь нижньокрейдов! в!дклади з розми-вом на кристал1чних породах фундаменту, !х корах зв!трввання ! осадових утвореннях юрк /схил щита/, иерекриваеться товща фаун!-стично охарактеризованный в!дкладами ссноману, а також утворен-ням палеогену ! неогену. Залягають В1дклади майже горизонтально, з невеликим нахилом в сторону ДДЗ. Палеодолини мають звивисту форму з чергуванням звужених ! розщирених /до 8,6 км/ д!лянок. В похованому рельеф! кори зв1трювання вони виражен! неч!тко. Палеодолини, в основному асиметричн!, тобто !х борта мають рхзний нахил, а в!сь зм!щена в сторону б!льш крутого борту. За даними Ветрова /1980/ борта палеодолин - полог!, зглажен1, п!дн1маються п1д кутом 3° - 5° Лнколи до 40°/ ! поступово переходять у схили водод!льних простор1в. Днища - полого-хвиляст!, без яскраво вира-женого тальвегу, э ямами та западинами. Ухил днища змпшеться в!д 0,5 до 5,2 м/км. Кшбина залягання товщ! сягае 126,5 м, а потухнуть - 32,7 м. Стратиграф1чне положения товии та спорово-пилковий комплекс, що м!ститься в шй /53 вида/, вказують на апт-нижньоальбський !! в!к. П!дрозд!л шострований оглядовою картою району доел вдень, картою розповсюдження в!дклад!в, картою в1дслонень, таблицею-каталогом в!дслонень, зведеною таблицею ре-

зультат1в спорово-пилкового анализу /по палеодолинах/.

Шдрозд!л 3.1.2. ВНУТР1ШНЯ СТРУКТУРА. • 3.1.2.1. РЕЧОВИННИЙ СЖЛАД. ■

У склад! нижньокрейдово'х товщ! зг!дно прийнято! класиф!ка-ц!х осадових пор!д в!зуально вид1лено уламков! /пЮковики, п!с-ки/ , глинист! /каолпюв! глини, вторинн! каол!ни/ i хемогенн! /бокситовидш породи, боксити/ утворення. Bei типи пори трьох-компонентн! /з урахуванням пел1тового, алевритового i п!счаного матер!алу/.

Уламков! - це переваяно eiporo /р1зних в!дт!нк1в/, !нод! бурого /зайарвлеш г!дроксидаш зал1за/ кольору cwiimiiKTOBi шеча-Hi породи, серед яких вид!лено nyxKi nicKH та ицлыи п!сковики. Цемент глинистий. Глиниста фракц!я представлена каолШтом з до-лишками г!бситу, монтморилон!ту, Вм!ст i'x досить змшний ! сягае 46 %. У вигляд! дом!шок уламков! породи м!стять др1бн! валуни та гальку кварцу, уламки кристал!чних пор!д, обвуглен1 рос лиши за-лишки. Поширен! породи повевдно, але найб!льшого розповсюдження вони досягають в осьових чаотинах палеодолин, середньо'х та нк-ньо'1 i'x теч!й.

Глинист! породи досить часто становлять собою гомогенну тов-щу, яка складаеться з глинистих пор!д, що в1др!зняються М1ж собою головним чинш, кольором, MiuHiCTB, включениями, ступенем розмо-кання у вод! i т.д. 'Серед них вщйлено вторинн! наолхни i каол1-нов! глини. .Складен! вони каол!н!том э невеликими дом!шками г!д-рослюди, г!бситу, гхдраргШту, монтморилон!ту та непостШшмл дом!шками теригенного матер!алу." Подекуда вони мхетять-гальку кварцу, уламки пор!д та обвуглен! рослинн! залипши /переважко у верхи 1Й частит розрхзу/. Kcuiip i'x строкатий: в!д бмого, oiporo до pi3HHX в!дт!нк1в червоного. Часто в tobjü глинистих пор!д зу-стр!чаються прошарки /незначн!/ та л!нзи п1ску, боксит!в. Пошире-Hi, в основному, в BepxHifl теч!'1 палеодолин, де складають значну частину розр!зу, в менш!й Mipi - в середн!й та шжшй, де вилов-нлють прибортов! частини, схили палеодолин.

Хемогеннi породи мають шдлегле значения в будов! товщ! i залягають у вигляд! npomapiciB та л1нз у товщ! глинистих та улам-ково-глшшетих пор1д. Представлен! бокситами та бокситовидними породами. Поширен! в основному в середн!й i нижн!Я теч!!' палеодолин, де залягають в осьових та прибортових частиках палеодепре-

сЮ. Кол1р IX строкатий: в1д слрого до бурого. Складен! породи бобовинами, розм!р яких та вм!ст зм!нюеться в широких межах.Зг1д-но Ю.Б.Басср /1971/ боксити под!ляються на кам"янист!, пухк1, глинист! та п!счано-глинист!. 1нод! вони м^тять уламки кристал1ч-них пор!д.

Переходи м!ж ус!ма типами пор!д переважно поступов!, то вка-зуе на пос^рупову зьпну г 1др од «наличного режиму палеор1к внасл!док пульсац!йних коливань транспортуючог енерг1'1 поток!в. В ус1х типах в т!й чи !нш!й м!р! присутнО теригенний матер!ал кутасто? . та нап1вобкатано1 форми.

Б1льш детальна IX класиф1кац!я /за М.В.К!рсановим та Ю.В.Се-ментовським, 1955/ дозволила вид!лити серед: уламкових пор!д -п!сок /п!сковик/, слабоалевритовий, глшшсто-алевритовий, алеври-то-тлинистий, слабо-глинистий, глинистий, сильно глинистий; гли-нистих - вторинн! каол!ни, каол!нов! глини сильно хйсчан!, п!сча-н!, слабо алевритов!, алевритов! I власне глини та вторинн! као-л!гга /тонков!дмучеш в!дм!нност1/; хемогенних - боксити ! бокси-товидн1 породи алеврито-^счан^ п!счан!.

Така строкат!сть.пор1д обумовлена периодичною зм!ною пров!д-но! рол! одного з тип!в седиментацП /теригенна та !н./ на р!з-них етапах розвитку р!чкових палеололин та в певних фец'альних умовах. Таким чином, майже вс! утворения'нижньокрейдово! товщ! належать до эмшаного тиду пор1д, що в!добракае складну динамику нижньокрейдового седиментогенезу.

М!нералог1чним анал!зом виявлено 55 м!неральних вид!в /"За-х!дна" палеодолина - 50, "Сх1дна" - 39; уламков! породи 47. - 38, глинист! - 34-20, хемогенн! - 19-8, в!дпов!дно по палеодолинах/.

М!иеральний склад ! вм1ст в!дклад!в шзначаеться петрогра-ф!чнш.1 складом пор!д площ водозбору 1 характеризуется: прямою ! т!сною залежшстю в!д речовинного складу п!дстилаючих кристал!ч-них пор!д, IX кори зв!трювання; в!дсутн!стю, або незначит/ вм!с-том "нест!йких" до вив!трюваяня м!нерал!в та р!зким переваженням "стойких" м!нерал!в над "пром!жними" ! "нест!вкими"; переважання в "легнМ" фракцН кварцу /до 99 %/, а у "важк!й" - !льмен!ту /до 85, %/\ присутн1стю аутЬенних м!нерал!в /п1рит, сидерит та 1н./; чиоленн!стю г!дроксид!в 8ал18а; такими найб!льш характерами м!-неральними асоц!ац!ями: каситерит, монацит, !льмен!т, циркон /рожевий/, гранат /рожевий/, турмал!н-/рожевий/; андалузит, ставрсь

л1т /бурий/, топаз, uoísht, корунд; ешдот, Д1стен, сил!ман1т, гранат /малиновий/, ставрол1т /чорний/; лейкоксен, гранат /чер-вонувато-жовтий/, рутил, циркон /жовтий/; золото, галешт, сфалерит; каситерит, монацит, пхколи nipnTj переважно, одноман!тним мшеральним складом в межах одного типу пор1д.

Встановлена неодноршпсть i HepiBHOí.iipHicTb постседимента-циЧних перетворень осадових пор1д, обумовлен!, головним чином, р!зною 1нтенсивн1стю i просторовою нер1вномхрн1стю протыкания вторинних процео1в /уоцльнення, бокситизац1я, п1ритизац!я, сиде-ритизац1я, озал!знення/.

Шдрозд1л iлюструеться д1агностичними д1аграмаыи, таблицами.

3.1.2.2. СТРУКТУРНО-ТЕКС1УРН1 0С0БЛИЕ0СТ1

"Рэкету ри пор!д вивчались в польових умовах, безпосередньо на в!дслоненнях та в керновому M8Tepiani.

Структури пор1д вивчались в пшфах шд микроскопом. За результатами гранулометричного анал!зу були обчислен1 коефщхенти, що дозволили узагалышти характеристики особливостей структури порхд, в чисельшй форм1 i пор1вняти ц! породи м1ж собою.

Проведен! дослхдження дозволили встановити типи верствува-тих i неверствуватих текстур, його види i р1зновид'и, визначати ochobhí структури пор!д, ctynihb сортування матер1алу /ССЗД/.

Верствуват1сть у в!дкладах виявляеться у 3míhí кольору, величию! зерен, скупченням на площинах нашарування рослинних залши-kíb, г1дроксид!в зал!за, 1льмен1ту. Характера домхшки - б1льш грубий матер!ал, галька кварцу та уламки nopifl, бобовини бокси-tíb, катуни каол!ну. Еуло встановлено 10 тип!в текстур, якими характеризуються нижньокрайдов! в!дклади. У горизонтально- та косоверотвуватому типах вид1лен1 види та разновидность У гори-зонтальноверствуватоыу тип! за р1вном1рн!стю розпод!лу у верст-bí вид!лен1 нер1вном1рний та неоднор|дний його види, а за угрупу-ванням верств - проста його р1зновидн1сть. Верстви переважно тон-к! /0,1 - 0,2 см/ та середн! /0,6 - 2,0 см/. 1нколи tobctí /до 10 см/. Потужн1сть оер!й до 1,0 м. У косоверотвуватому тип! - па-ралельний та клиновидний види. За напрямком верств /паралельний вид/ в сум!жних сер!ях вид i ле но однонапряшену ргзновидшсть. По-тужн!сть косоверствуватих ceplfl досягае 0,5 м.

Для уламкових nopifl характерна косо-, хвилясто-, горизон-

тально-, однор!дно-, неоднор1дно-, неясноверствуват1, конгломера-товиднх, брекчхевидн1 та Л1нзовидно текстури. Структура ох псш.п-това, псефхто-псамхтова, сферол1това. Шстять: пелхтових частин 12.0 - 42.6 %, алевритових 4£ - 12.3 %, п1счаних ЗЦ - 03? %. В шс-чанМ фракцП' переважають зерна розмхром 0,1 - 2,0 мм. На шсто-грамах шсда присутн1 два максимума, то свхдчать про утворення цих пор1д за рахунок зм1шування уламкового матер1алу, який поступав в басейн осадконакопичення з р1зних джерел. ССМ зм1нюеться в1д середнього до поганого, а подекуди - в!дсутшй. Цемент меха-н!чного заповнення та базальний.

Ддя глинистих пор!д характерно пляг/иста, смугаота, горизон-тальноверствувата, конгломератовидна, брекчоевидна текстури. Структура - пел1Това та псам!то-пелотова, сферолотова. Породи м1стять пел!тових частин 30,0 - 98,6 %, алевритових 1,2 - 28,0 %, посчаних 0,12 - 48,0 %. В глинист^ фракцП переважають частили-розмором 0,001 мм. СШ дооить розноманхтний: хороший, середн!й, поганий, вхдсутн!й.

Хемогенш породи характеризуються неясно-, неодноршю верст-вуватими, конгломератовидними, брекч1евидними текстурами. Структура - псаг.итова, псам!то-колоУдальна, кологдальна, метаколог- . дально-дускувата, бобовв; Вони м!отять пел!тових частин 15.0 — 58,0 %, алевритових - 10,0 - 35,2 %, п!счаних 18,5 - 29,0 %. В л1счан!й фракщ'1 переважають зерна розмхром 0,1 - 0,25 мм. СШ - поганий 1 В1дсутн1й.

Шдроздгл про!люстрований малюнками текстур пор!д, гостогра-мами розпод1лу гранулометричного склада, кумулятивними кривими.

3.1.2.3. ФАЩАЛЬНИЙ АНАЛ13 В1ДКДАД1В

Фацхальний анал!з товаи через в1дсутн1сть викопних рештаив визначався на осново вивтення л ¡тол ого-ге ох1!.пчшх особлпвоотеИ пород. В процес1 дослоджень був встановлений комплекс ознак, то дозволяють д1агностуватифац1альн! типи нижньокрейдових в1дкла-д1в: наб1р основних тип1в пор1д. Их кол1р, стБуктурно-текстурн1, геохомочн! особливосто /величини сп!вв1дношень модул1в

Т102//а,-203' рослинн! залишки та он. На

осново розроблених критерПв були вщилен! лотофац1альн1 комплек-си пор1д та встановлен1 фацП ва сп1лыпстю обстановки осадкот-копичення автором видглен! макрофацй': алюв!альна, делювхальна,

делш1ально-пролюв10льна, озерно-болотна. В алшв1альн1й фац!аль-Hifl обстановцх врдолен* елементарш фаци: руслова, приру слово i В1дмглини, заплавна, старична.

Руслова фац}я представлена косо-, хвилясто-, неоднор!дно-та неясноверствуватими глинисто-шсчаними вкладами, (цо м1стять др$бн! валуни /10 - 15/, гальку кварцу /1,0 - 10,0 сад/, гравели-стими та грубозернистими /г/э/ Исками i п1сковиками. Кол1р переваяно св1тло-с!рий, бурувато-жовтий. ССМ - поганий, часто в!дсут-1пй. Величина модул íb змпшються в таких межах AL^Og/óiOg = 0,010 - 0,15, TiCX^/ALgOg = 0,09 - 0,16, TiOg/SiOg = 0,0017 -0,0085; $ац!я прируслово? в{дм}лини - косо-, неясноверствуватими р!знозернистими /р/з/ /переважно г/з i середньозернистими /с/з//. Кол1р св1тло-с1рий, бурувато-жовтий, СШ - поганий. Досить часто MicTHTb rpaBifi /5,0 - 10,0 мм/ i школи м1лку гальку /1,0 -2,5 см/ кварцу. Величини сп1вв1дношення породоутворюючих елемен-tíb зм1нюються в таких межах: AL20g/Si02 = 0,15 - 0,40; Ti02/AL203 = 0,16 - 0,26; Ti02/Si02 = 0,0061 - 0,Dil; заплавна -горизонтально-, однорвдноверотвуватими др1бнозернистими /д/з/ П1сками, вторинними каол!нами, каолшовими глинами; плямистими, смугастими глинистими породами, неясно-, неоднор!дноверствувати-ми бокситами та бокситовидними породами. Кол1р íx с!рИй, зелену-вато-с1рий, ССМ зм!нюеться в!д середнього до поганого. В^лади характеризуються такими величинами сп!вв1дношення породоутворюючих елемент1в AL2Og/SíO¿ = 0,40 - 0,66; TiOg/ALgOg = 0,030 -. 0,060; Ti02/Si0^ я 0,030 - 0,046; старична фац!я - смугастими неясноверствуватими, тонков!дмучекнимис1рими, св!тло-с1рими вторинними каолинами та каол1новими глинами. СШ - хороший. Величини сп1ВВ1ДНошень характеризуються такими величинами: ALgOg/SíO^ = 0,5 - 0,9, Ti02/Al203 = 0,05 - 0,1, TiOg/SiO^ = 0,048 - 0,070; озерно-болотна - смугастими, горизонтально-, неоднор!дноверству-ватими та неверствуватими т/з п!сками та глинистими породами з •' рослннними залишками. Кол1р змп-ооеться в!д CBÍwio-oiporo до тем-Ho-ciporo, ССМ - середн1Й. Величини модулхв мають такi значения: ALgOg/SiOj = 0,70 - 1,02, TiO/ALgOg = 0,070 - 0,12, TiC^/SiOa = 0,050 - 0,077; делюв i ально-пролювi ал ьна - пе рев fдкладеними продуктами кори зв!тршвання /строкатоколхрш боксита, KacJiiHOBi глини, що досить часто м1стять уламки, гальку кварцу та криста-л1чних nopifl, ц1счано-глинист1 породи/. Текстура íx неясноверст-

вуватх л!нзовидш, конгломератовидн!, брекч1евидн1,заповнення. С СМ в!дсутшй. Величина вида вказаних модул1в змхнюються в широких межах. Утворення 1иех фацх1 залягають, головним чином, на схилах палеодолин.

Алюв1альна товца мае цикл!чну будову, В х"х розр1з! виднеться 1-3 /1нколи до 7/ алюв1альних рии.пв. Кожен ритм ашов1я мае 3 - 4-членну будову I складаеться в фац1й руслово!, прируслово! вIдмIлини, заплавно!, 1нколи старично!.

Характерною особлив¿стю товщ! е наявнхсть у вщкладах мало-потужних /до 1,0 см/ сезонних прошархав/.

3.1.2.4. Л1ТОСТРАТИГРАФШ НШШЖРЕЙДСШХ КОНШНЕНТАЛЬНИХ У5В0РЕНБ

На основ! вивчення л1толог1чних, геох1м1чних, фац1альних особливостей^речовинного складу пор1д 1 детально! кореляцп опор-них розр!з1в була розроблена /з урахуванням даних II.А.Вороново! по розчлецуванню товщх на основ 1 спорово-пилкового комплексу/ схема лхтостратиграфП нижньокрейдових континентальних утворень, зг1дно яко'1, в Н1Й видхлено три пачки, що характеризуются пев-ним типом осадк!в, 1х структурно-текстурними особливостями, б1о-тою;

- щсчано-глиниста пачка нижнього апту, предотавлена каолхно-вими глинами / ишоди вторинними каолшами/ з прошаркамй П1ску /д/з - к/з/. Залягае пачка з розмивом на корах зв1трювання кри-стал!чних пор1д. В!дклади У! збереглися, головним чином у верхшй та середн!й теч!ях палеор!чок ! складають делюв1ально-пролюв!аль-н1, алюв!альн1 групи фац!й. Потужнхсть !х до 17 м;

- п!счано-глиниста бокситоносна пачка середнього апту представлена вторинними каол!нами, каолхновими глинами, исками I п1сковиками, що несуть СЛ1ДИ бокситоутворення /бобовиш/, а та-кож бокситовидними породами, бокситами. Найбхлшого розвитку утворення Ц1 е¥ пачки досягають у середн!й течН палеор!чок. Вони складають делювхально-пролкшальн!, алювхалый 1 озерно-болотн1 групи фац1й. Потужшсть вхдклад!в до 15 м;

- глинисто-п1очана пачка верхнього апту - нижнього альйу представлена, головним чином, п!счаними л1тофа[Пями з падлеглим значениям глинистих. У верхнхй чаотин! !! подекуди зустр!чаються каолшов1 п1ски та п!сковики зеленувато-с1рого кольору з глауко-н1том. В1дклади складають делюв1ально-пролх(шалып, алюв!альн1 I

озерно-болотш груш $auiü. Потужн1сть пачки до 27 м.

Утворення двох осташпх пачок залягають з розшвом на Kopi зв1трювання пор1д фундаменту або ж на утвореннях попереднхх пачок. Переходя м1ж пачками nopifl pi3Ki i вказують на зм!ну базису еро-3ii Í' посилення прочееíb денудацИ на початку кожного седимента-UiflHoro циклу.

"PoTMÍCTpoBCbKi" верстви за даними М.А.Вороново! /1973/ належать до п!знього барему.

Шдрозд1л 1люструеться л i тостратигреф!чною схемою i л1толо-го-фахйальною картою,

Шдроздхл 3.2. ГЕ0Х1М1ЧНА МОДЕЛЬ

XfMÍ4irafl склад пор1д вказуе на хх високу зрШсть /значения сгпвв1дношеннл AL20c/ÍJa20 > 100/. 3.1 i на эначень модул1в ALgOg/SiO, в!д 0,018 до 1,13, KgO/NagO в1д 0,6 до 17 та cniBBifl-ношень Su/Cu /5,0 - 10,0/, S*/Ba /< 1,0/, а також збмьшення величина модуля TiCu/Alg1^ в п!счаних породах /0,42/ по в1дно-шенню до глинистих /0,012 - 0,180/ вказують на хснування гум1Д-. ного кл!мату, який зм1нювався на менш вологий, або на клхматич-hí умови э nepeMíHHOK) вол or i с тю.

Але вказан!'1ндикатори кл!матичних умов не можна в повн1й Mipi в!дносити до пром1жку часу на протяз1 якого . афорлувались досл!джуван1 вiдалади, так як reoxiMi4Hi особливост! мають зм{-шаний характер /в!дображають умови формування пори зв1трювання i нижньокрейдових континентальних в!дклад1в/ i т1пьки частково в!д-ображають умови формування tobiuí.

В tobcií вид{лен1 л1тогеох1м1чн! фацН /за Кузнецовим, 1973/: л!тогенна /рЬ = 5,0 - 8,0/ i о1ал1тно-глиниста /рЬ = 4,5 - 6,8/. На коливання ph /в!д < 6,0 до 8,0/ вказуе 3Miiia значения модуля Al^Og/TiQ, /5,27 - 71,67/ в глинистих породах. Виходячи з новоут-ворень En середовища зм!нювалась в1д -0,4 до > +0,15." //-0,4/ - /-0,1/ - nipHT; /-0,1/ - /+0,15/ - сидерит; / > +0,15/-гематит.

Чергування прошарк1в з переваженням то оксиду эал!за Ш, то оксиду зал1за П св1дчать про пер1одичн1сть аляв1ального процесу /в!дновлення i затухания/.

Одним з 1нструмент1в для визначення генетичних особливостей i фац1альнох причетност! пор!д континентального комплексу вшсо-ристаний детальний анал!з вар1вц1й micTy породоутворюючнх еле-

MeHTiB. Значне коливання породоутворюючих компонент¡в /AL20g, 5Ю2, Ti 02,Fe20g/ вадображае неоднорадний характер в1дклад1в. В результата !нтерпретац!1 параметр}в у Bcix типах пор!д просте-жений ст!йкий зв"язок м!ж AL20g * нерозчинним, залишком та зворот-Hifl - Mi« Al20g i Si02. Зворотн1й кореляц!йний зв"язок встанов-лено Mi» AL203 i Ti02, Si02 i Fe20g у вторинних каол!нах 1 каол!-нових глинах; м!ж Si02 i Ti02 - у бокситах та П1счан0-глинистих породах. Прямий кореляц1йний зв"язок icHye м!ж Fe20g i нерозчинним залишком у бокситах. Естановлено, то значения модул}в AL20g/ /5iQg, Ti02/S.i02, Fe20g/ 5i02, та Fe20g/T102 зростае в напрлм-ку: уламков! - глинистi - хемогешй породи. Все це вказуе на еди-ний процес i'x утворення.

Спектральним анал!зом в товш! встановлено 36 м!кроелемен-TiB. 3 них /за АЛ.Перельманом, 1972/: дуже pyxoMi - 2,85 %, рухо-ut - 11,43 %, слаборухом! - 22,86 %, pyxoMi та слаборухом! при певних умовах - 28,58 %, малорухомi - 34, 28 %.

Анал13 даних по розпод1лу i геох!м!чним асоц!ац!ям MiKpo-елеыент!в р1зних тип!в пор1д дозволяе зробити наступи! висновки: загальна к1льк1сть м!кроелеыент!в зб1лыцуеться в напряыку хеыо-генн! - глинист! - п!счано-глинист! породи; значна частина tichhx корелятивних зв"язк iE знайпйха свое Б1дображекня у формулах бага— Юразово! КОреЛЯЦ!!: (((Nb,Cr,yb)5Ag,Y)6aoiNi,03tLl,Be)g II ((((((Ti, ^^.So.^^^.La.Zn.Pb.Sni^ßa.GaJgHf^Q _ улаыкових; (((Ое.Ьа,Y)3Oi,V,P,Mn)4Ag,Üi)8 II ((((((Ti,Zr)^Sr)^If)6

Ga,Ba)^OD^b,Mo,Be,IA,Hi,Fb,Sc)8Wb,Sn,Cr)10 -ГЛШОШ! ((( дв,сц,У,ТЬ,«П)8Сг,Вв|5с,1в)10Ва)11 „ (((( Ga^Pb.ZnigNl.Ll)^ - ' 5 '

хемогенних пор!д.

Така складна асоц!ац!я м!кроелемент1в воображав складне поеднання умов осадження теригенного, хемогенного ыатер1ал!в та сорбц!! глинистою речовиною, з !стотною осадовою сепарад}ею важ-кпх ы!нерал!в.

В робот! даеться !нтерпретац!я деяких вид!в зв"язку.

Розд!л 4. ДИНАМ1ЧНА СИСТЕМА.

П1дрозд1л 4.1. ПАЛЕОГЕОГРАФ1ЧНА МОДЕЛЬ «ОРМШШНЯ

НИЖНЬОКРЕЙДОВИХ КОНТИНЕНТАЛШИХ УТВОРЕНЬ

На початку ранньокрейдово! епохи в!дбулась пенеплен!зац1я рельефу. 1"уы1дний кл!мат обумовив широкий розвиток х!м!чно! кори зв^трювання, для яко! в межах територ!! досл!дження встановлено

4 м1нералоген1чн1 типи профШв кори зв!трювання: два з них об"еднуються в каол!новий тип; третей - в зал!зисто-монтморило-н!товий, для якого характерний розвиток латеритноУ зони; четвер-тий - займае промгжне положения Mim ними /Я.Н.Белевцев та iH./.

Кори звхтрювання мали шгощадний характер i лише в межах розвитку ероз1Йно-тектон1чних депреспЧ, успадкованих i3 давН1Х епох i П1дпорядкованих загалыШ структур! кристал1чного фундаменту шита /синкл1нальн1 структури/ - л!н1йний. Ероз1йно-текто-Hi4Hi депресП' контролювались глибинними розломаш i тектон1Ч-ними порушеннями б torn низького рангу.

KpynHi TeKTOHi4Hi блоки УЩ мали рхзну тектонхчну рухом1Сть, шо i обумовило морфолог1чнГ риси древнього рельефу. В межах тери-Topi'i зформуЕачись: Шдвишений денудац1йний суход1л /абсолютн1 висоти 150 - 200 и/, денудацМний су ход ¡л /50 - 150 и/, акумуля-тивна низинна р1внина /0 - 50 м/, ял<i мали загаяьний нахил по-BepxHi з плвдня на niBHi4. Морський басейн в öepiaci та волонжи-Hi icHyBaB на niBHi4H0My сход1 ДДз. . В барем1 у творились'

В готер1В-баремський час територ1я ДЦз п!дн1маетьсяУнижньо-крейдов! континентальнi в!дклади в межах РотмхстровськоУ депре-cii замкнутого типу /"ротм1стровськ!" озерно-болоий верстви/. Можливо, територiя була покритою с!ткого таких озер. За даними В.М.СШцина та Н.О.Ясманова пом1рно-вологий трогичний кл1мат характерйзувався середньор1чними температурам 20 - 22 °С. В за" лежностГ ввд Г1Псометричного р1вня рельефу формувались ландшафта з pi3HOMaHiTHifflH типами рослинност1. На п1двишених денудац!й-них Д1лянках росли xsofiHi, в межах денудацШюго суходолу - хвой-но-nanopoTeBi лхси, а на акумулятивних низинних р!внинах - папо-ротев1 Л1си з переважанням с шсйств всншеасеав та gteiche-ШСЕйЕ /[Л.А.Воронова, 1973/.

В ранньому anTi епейрогенхчне пщняття територЛ привело до посилення контрастности i розчленування рельефу, формування р!чковоУ С1тки в межах ероз1Йно-тектон1Чних депресШ та пор1д, ■ то най01льш легко п{ддаються зв1тркванню. При закладашИ долин ероз1йн1 процеси прот1кали виб1рково i пвдпорядковувались загаль-ному плану древн1х структур. Морський басейн 1снував в цей час на niBH04i та п1вн!чному сходг ДЦз /за В.М.Соловицьким/. Гумвд-ний троп1чний шпмат характеризувався'.високими середньор1чними температурами 20 - 25 °С i атмосферними опадами не менше 2000 мм/piK.

Грунт був покритий мохом, хвошаш, р^зношнтшми плауновими. В ыежах низинних акумулятивних рхвнин переважали зарост1 глейхе-н1евих, а заболочен! д!ллнки заселяли плаунов!, сфаЯйов!, деяк1 таксод!ев1 та кIпарисовI. Лацдшафти водод^льних простор1в були по-крит1 р!дкол1ссям хвойних 1 в мениПй ы!р! - покритос1м"яних рос-лин /за М.А.Вороновою та !н./.

ПереважалиТйюд1бн1 попе речи! пpoфiлi долин. 3 часом /середН1й апт/ рельеф поступово н1велюеться, ероз1йно-тектон!чн! депресП' гублять свою контрасн!сть за рахунок виповнення '!х осадками I ви-положування схил!в шляхом денудацП'. Внасл!док нест!йкост1 кори Еив1трювання до процео1В боково"! ероз11 ргки кали характер широко меандруючих поток ¡в.

В р!чках переважае бокова ероз!я I вони набувають -по-

д!бного поперечного проф!лю. Динам1ка водних поток!в падае, в осадовому ритм! накопичуються переважно глинист! та хемогенн! породи.

По м1р! наростання трансгресП моря /верхи апт - нижн1й альб/ з! сторони ДДз, вибуваеться зм!на базису ерозН, посилен-ня денудацП /за рахунок зростання ¡нтеноивност! диференц!йова-них блокових рух!в на фон! загального епейроген1чного опускания/, внасл1док чого в нижнIX частинах осадових ритм!в з"являються п!о-чан! г/з породи /часто з валунами та галькою кварцу/. Опускания територП, очевидно, носило пульсацШий характер, який в1добра-зився на будов! алюв1ально1 товш!. За рахунок перегрузки р!чко-вих долин теригенним матер!алом'вони мали розгалужений характер.

Ландшафта п!двишеного денудац!йного I денудац!йного суходолу були покрит! хвойними 1 широколистяними л!сами /найб!льш п!двише-н! дШшки/, в долинах р!чок панували зароет! папорот1в.

Наотуп моря спричинив п!дпруджування палеор1к, затопления низинних частин рельефу, формуваяня низинних акумулятивних р!внин з широким розвктком озерно-болотних обстановок. В1дбувалась ево-люц!я палеогеограф!чних обстановок: область денудац1йного" суходолу зы!шувалаоь на п!вдень, поступаючись м!сцем акумулятивним ни-зинним р!внинаы.

Верхньокрейдова трансгрес!я розвивалась по цих же палеодо-линах, використовуючи диференц!йован!оть висот блок!в, яка мала м!сце при накопивши континентальная в!дклад1в. Поряд з консер-вац!ею товш! проходив Г! частковий розыив, В розр!з! з"являються

утворення зм1шаного /континентально-морського/ осадконакопичення /п1счано-каол1нов1 породи з глаукиптом/. В сеноман! територхя повн!стю покриваеться морем. В подальш1 епохи нижньокрейдов! кон-тинентальн! в!дклади були частково, або повн1стю розмит! /ввдбува-лось успадковування молодими р1чками древньо'1 р!чково1 С1тки/.

П!дрозд!л 4.2. ГЕНЕТЙЧНА МОДЕЛЬ РОЗСШИВ

Для вир!шення поставлено! задач! були проанал!зован1 рудо-прояви золота 1 1льмен!ту в породах фундаменту району досл!джень, використана рег!ональна база даних по геох!м!чним аномал1ям Аи., Т! У1Д, розроблена ВМ 1ГФМ АНУ та ГГП "Геолпрогноз Держгеолкому УкраУни за допомогою яко!" були визначен1 рудовм1шуюч! структурно-речовинн! комплекси 1 встановлен1 типоморфн! асогЦацП аномальних прояв!в золота,Т1талу та оконтуренI облает! IX розповевдження. Побудован! карти розповевдження розсипних прояв!в золота та 1ль-мен!ту в пухкпЧ товш! нижньо'1 крейди, як! в подальшому були сум!-шен! з картою рудопрояв1В та геох!м1ЧНИх аномал!й в породах фундаменту, розроблен!•схеми транспортування ! накошчення названия м!нерал!в в алюпй'. Аиел1з геолог!чно1 обстановки та узаг&чьнен-,ня матер!алу дозволили встановити основн! умови утворення розеи-шш I розробити пощуков! критер!!.

Головними факторами утворення розсипиш були: наявн!сть лока-льних та рег!ональних корпшга джерел живлення поблизу та в межах ероз!йно-тектон!чних депресп!; гум!дний тип л!тогенезу, шо обуыо-вив глибоке Х1м!чне зв!трювання пор1д та легке вив!льнення розсипних м!нерал!в ¡з материнських пор}д; сприятлив! умови осадконакопичення - переважання процес!в акумуляц!'! матер1алу, у в!дносно обмеженому об"ем! пухко! товш! над його виносом.

Пошуков! крптер!):

Структурно-речовинний. Наявн!сть пор!д основного складу /габ-ро-анортозити,габро-лабрадорити, лабрадорити та !н./ - основних кор!нних джерел живлення розсип!в !льмен!том; пор!д дн!стровоько-бугсько! /граф1т-<5!отитов!, гранат-сИотятов! гнейса та кристало-сланц!/, росинсько-т!кичсько'1 /катакластично зм!нен! м1гматизова-н! граф!т-б!отптов!, п!роксен-плаг!оклазов! гнейси, кристалослан-ц! та амф!бол!ти/ сер!й, окварцованих метасоматично зм!нених ! катаклазованих, порф1робластових окварцованих м!крокл!н-альб!ти-тових, !нтенсивно катаклазованих гранат-б!отит-г!перстенових гра-н!т!в, польовошпатових метасоматит!в - основних кор!нних-джерел

золота.

Структурно-тектон!чний. Диз"юнктивн1 порушення та вузли ix перес1кання в межах розвитку палеодолин /для золота/. Структурно-геох1м!чний. reoxiMi4Hi аномалП. Au. , Т1 в породах фундаменту та ы1сця i'x локал1зац11.

Стратиграф!чний. Розсипиша 1льыен:ту утворились на протяз! апт-нижньоальбського часу; розоипиша золота - верхньоаптсько -. нижньоальбського.

Фац1альний. Розсипиша 1льыен1ту пов"язаш з делюв1ально-про-лш!альною, алкшальною /руслова, прируслово!' в i дм ¡лини, заплавна/ фац!ями. Розсипиша золота - алкшальною /русловою, прируслово!" в!дм!лини/ фац!ею.

Л}толог1чний. Шсчано-глинист!, грав!йно-галечн1 породи, г/з, о/з та д/з niCKii та nic4aHi каолшов! г лини, вторинн i каолхни -колектори 1льмен1ту; грав!йно-галечн1 породи, гравелист! та с/з nicrai - золота. Встановлена пряма залешпсть м!ж bmIctom золота i наявн}стю,- величиною гальки кварцу, глинистЮтю пор!д.

Текстурний, 1льмен1Т хаотично розпод1лений в пород! або ут-ворюе л!нзи, горизонтально- та косоверствуват! прошарки. Золото хаотично розпод!лено в пород! або в д/з матер!ал1, шо цеыентуе гальку кварцу,

М1нералог!чний. Для !льмен!тоносних розсийиш характерна ст1й-ка циркон-!льмен1това ы!неральна асоц!ац!я. Для золотоносних в!д-клад!в простежуються асощацП: золото, монацит, сфалерит, гале-HiT та золото, монацит, каситерит.

Розд!л 5.0. РЕТРОСПЕКТИВНА СИСТЕМА. МОДЕЛЬ ФОРМАЦП.

Ранньокрейдова епоха ознаменувала початок нового седимента-цхйного циклу, розвиток якого визначався взаемод!ею двох крупних рег!он!в - ДДз ! УЩ та рiз нонапрямленiстю тектон!чних pyxiB ос-таннього, ! воображав та охоплював. ряд под1й окладного р!вня.

Накопичен! дан!, синтез та узагальнення матер1алу дозволили визначити досл1джувану товшу як оубфорыац!ю, то аформувалаоь на заключному /передтрансгресйвному/ етап! ранньокрейдового континентального оедиментац1йного циклу в межах caMOCTiftHOi формац!й-Hoi одиниц! /шгатформенна, гум!дна, континентальна, теригенна формац!я/. Формацхя складаеться з двох субформацИ: I/ утворено! "ротм1стровськими" верствами /для встаковлення назви субформац!'! необх!дне детальне вивчення цих утворень/; 2/ утворена верствами

"Виржик!вського" 1 "см!лянськими" - платформенна, гум1дна, конти-нентальна, теригенна, глинисто-п!счана циркон-!льмен!това субфор-мац!я. Характерними рисами останньо! в: 11 т!сний парагенетичний зв"язок з формац1 ею кори зв!трювання; концентрац!я терлгенного матергалу переважно в ероз1Йно-тектон!чних депресоях; переважан-ня процес 1в акумуляц 11, матер!алу над його виносом; механог,енний тип родовит; а/ л!тогенний - вторинн! каолони, каол1ново г лини боксити; б/ розсипний - золото, 1Льмен1т, циркон та 1н.; визначен-ня розпод!лу л!толого-фац!альних комплекс!в в басейн1 седимента-ц!о поступанням теригенного матероалу, механхзмом палеотектои!ки /як в сбласп зносу, так I в облаетI седиментацП/, латеральной м1грац1сю русел несучих водотоков; зв"язок корисних копалин з пев-ними етапами циклов тектон^нлх рух1в, яким в1дпов!дае накопичен-ня певних пачок пор!д.

ЗАК1НЧЕННЯ 0СН0ВН1 ПОЛОЖЕНИЯ, ЩО ЗАХЩАЮТЬСЯ

1. На базо детального аналозу будови в!дклад1в 1 К1Льк1сного сп!вв1дношення основнях тип!в пород, ох речовинного складу, струк-турно-текстурних; м1нералог!чних та геох1мп!НИх особливостей роз-роблено критерП вяд!лення фац!й, в нижньокрейдов!й товш: 1 на хх основ} проведено фацхальний анал!з.

2. На основ! вявчення л о т оло г о-фац!ал ьн о го складу товш1 1 його зм!ня в р!зних геодпнашчних умовах проведено л1толого-стратигра-фочне'розчленування товш! /з урахуванням даних спорово-пилкового аналхзу/, яке дозволило видхлити'три пачки пор!д: шгашьоалтську -п!счано-глшшсту; середньоаптську - шсчано-глинисту бокситолосну; верхньоаптську - нижньоальбську - глинист0-п1счану.

3. Встановлено, шо блокова тектон!ка УкраУнського шита 1 спецяф1ка процесу седиментогенезу /переважання осадконакопичення матер¡алу над £ого виносом/ обумовили морфологхю р!чкових палео-долин /широкодайдруючий , розгалужений характер/, розпод1Л л!то-фац1альних комплексов.

4. На баз1 комплексу доелвдиень /структурно-геологочний, структурно-геох!м!чний, палеогеограф!чний, фац!альний анал!зи/, встановлено ймоворн! корхнн! джерела живлення розсипиш золотом та !льмен!том, особливост1 розподолу названих м1нерал!в у розр!-31, IX зв"язок з певниш лхтофахцями, фацоями х на IX основ! роз-роб лен 1 пошуков! критерН, побудован! картй прогнозу.

5. Встановлено зв"язок корисних копалин з певними етапаыи цикл¡в тектон1чних рух(в, як! в}дпов1дають накопиченню певних па-чок пор}д в межах субформацП, та р!зноман1тними генетичними типами 1 фац1алышми р!зноввдностями пор!д: боксита - з оередньо-аптським етапом, делюв1ально-пролюв1альною, алюв!алыюю /заплав-на, старична/ фагЦями; вторинн! каол!ни - з! вс}ыа етапами становления субформацП, алюв1альною /заплавна, старична/, озерно-болотною фац!ями; розсипиша 1льмен1ту - також з ус1ма етапами становления субформац!!, делив1ально-нролюв1альною, алюв1альною /руслоЕа /г/з п1ски, гравШко-галечхП породи/, прируслово! в!д-м!лини /с/з п!ски/, заплавна /д/з п!ски, вторинн1 каол!ни, каол!-нов! глини/ фац!ями; розсипиша зелота - з верхньоалтським - ник-ньоальбським етапами, алюв1ального /руслова /г/з шски, гравШю-галечн1 породи/, прируслово! в I дм ¡лини /с/з п1ски// фац!ею.

Осиовн! положения дисертац1йно! роботи викладен1 в таких роботах':

1. Текстуры нижнемеловых континентальных отложений северного склона центральной части Украинского шита // Ред. Геол. курн.-Киев, 1993. - 4 с. - Деп. в ВИНИТИ № 382 - В 93.

2. Бучакские элювиальные отложения в пределах Клинцовского

ттт«ппп.т»п // Тлл-и. — тппп »• о. п ст се

¿■аи^ЛШ II льдрл. 1Ш.С.О, — И' А". —

3. Формы транспортировки и накопления золота в нижнемеловых континентальных отлояелиях северного склона центральной части Украинского шита // Ред. Геол. журна. - Киев, 1993 /у друц!/. .

4. Золотоносность нижнемеловых континентальных отложений северного склона центральной части Украинского шита и ее связь с геохимическими аномалиями золота в породах фундамента // Ред. Геол. журн. — Киев, 1993, — 8 с. /сп!льно з Д.П.Хрушовим, Б.О» Горлицьким; у друц!/.

5. Золотоносн1сть нижньокрейдових континентальних в!дклад1в п}вн!чного схилу центрально! частини Укра!нського шита та I! зв"я-зок з золотоносн1стю пор!д фундаменту /Матер1ата наради "Перспек-тиви золотоносност! надр Укра1ни", Льв1в, 18 - ЯГ травня 1993 р./, // В1сник Льв1вського ун1Еерситету. - Льв1в, 1993, - 2 с, /сп!ль-но з Д.П.Хрушовим, Б.О.Горлицьким; у друц!/.